метод_занятие 8

1. Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
Кафедра травматології, ортопедії та ХЕУ ННІПО
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
для студентів 5 курсу
медичного та міжнародного факультетів
із самостійної підготовки до практичних занять
з травматології та ортопедії
ЗА ТЕМОЮ «ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ
СУГЛОБІВ ТА ХРЕБТА»
Автор: доц. Ночовкін В.А.
Донецьк - 2014 р.

2. Актуальність теми.
Серед захворювань суглобів найбільш часто спостерігаються дегенеративно-
дистрофічні ураження. Розрізняють 3 форми: остеоартроз, дегенеративно-дистрофічні
ураження з кистовидною перебудовою кісток, що зчленовуються, та асептичний некроз.
В основі деформуючих артрозів лежить дегенерація суглобного хряща з вторинними
компенсаторними пристосуваннями у вигляді крайових кісткових розростань і
субхондрального склерозу. Вони поширені серед людей зрілого і літнього віку і
характеризуються хронічним плином, тенденцією до прогресування і призводять у
середньому в 60 % випадків до зниження працездатності, а в 11,5 % - до інвалідності
хворих найбільш працездатного віку.
Усе вищесказане обумовлює актуальність проблеми дегенеративно-дистрофічних
захворювань опорно-рухового апарату.
Дегенеративно-дистрофічні ураження хребетного стовпа розвиваються в різних
його відділах. Найчастіше уражаються міжхребцеві диски і гіаліновий хрящ тіл хребців
(остеохондроз, спондильоз, звапнення в дисках), потім – межхребцеві суглоби
(спондилоартроз).
Остеохондроз є захворюванням хребта, в основі якого лежить первинна дегенерація
замикальних пластинок тіл і желатинозного ядра міжхребцевого диска.. Поступово в
патологічний процес втягується тіла суміжних хребців, зв'язковий апарат і міжхребцеві
суглоби. Остеохондроз розвивається в найбільш навантажених відділах (поперековий,
шийний, грудний) і спостерігається частіше у віці 40-60 років, однак існують і ювенільні
форми захворювання у віці 12-15 років. У 70-75 % випадків остеохондроз генерує
захворювання периферичної нервової системи і циркуляторні порушення. Гіпокінезія,
вимушене положення тіла при різних роботах сприяє розвитку остеохондрозу.
Усе вищесказане обумовлює актуальність проблеми дегенеративно-дистрофічних
захворювань хребта.
Цілі навчання.
Загальна мета: вміти поставити попередній клінічний діагноз, намітити план тактики
ведення та профілактичних заходів при дегенеративно-дистрофічних захворювання
хребта та суглобів кінцівок, визначити тактику ведення хворого і принципи профілактики.
Для реалізації загальної мети Вам необхідно вміти:
Конкретні цілі Вихідний рівень знань і умінь
ВМІТИ:
1. Вибирати та аналізувати з даних скарг,
анамнезу та об’єктивних досліджень
інформацію, що вказує на наявність,
дегенеративно-дистрофічних
захворювань хребта та суглобів.
2. Призначити додаткові методи
обстеження та проводити
диференційний діагноз при
природжених деформаціях хребта,
кісток, суглобів.
3. Сформулювати попередній діагноз на
остеоартроз та виявити основні
клінічні симптоми дегенеративно-
дистрофічних захворювань хребта та
суглобів.
1. Збирати й оцінювати скарги та
анамнез , данні об’єктивних
досліджень, розпізнавати анатомічні
орієнтири на тілі і на кінцівках (каф.
проп.терапії, заг.хірургії; каф.топ.
анатомії).
2. Визначати показання що до
рентгенографії та інтерпретувати
данні рентгенографічних обстежень
хребта, кісток, суглобів
(каф.рентгенології та променевої
діагностики).
3. Розрізняти фізіологічні кривизни
хребта, орієнтири рельєфної анатомії
тулуба, шиї, грудної клітки, тазу,
кульшового суглобу, стопи;
рентгенологічні ознаки суглобних

3. 4. Намітити тактику ведення та
проведення лікувальних заходів при
дегенеративно-дистрофічних
захворювань хребта та суглобів..
5. Скласти й обґрунтувати план
профілактичних заходів при
дегенеративно-дистрофічних
захворювань хребта та суглобів.
взаємин і форми кісток (каф. топ.
анатомії, каф.рентгенології та
променевої діагностики).
4. Визначати показання до
симптоматичної, етіопатогенетичної
терапії захворювань опорно-рухового
апарата (каф. фізіотерапії і ЛФК;
каф.фак.хірурії; каф.дитячої хірургії).
5. Організувати оптимальний режим
шкільних занять; виявити шкідливі
статико-динамічні навантаження на
хребет у процесі праці і відпочинку,
виявляти тератогені фактори
навколишнього середовища,
організувати оптимальний режим
вагітних (каф. гігієни; каф.
профхвороб).
Література, що рекомендується, для поповнення вихідного рівня знань-умінь:
1. Сергиенко В.И., Петросян Э.А., Фраучи И.В. Топографическая анатомия и
оперативная хирургия (в 2-х томах). - М.: ГЭОТАР-МЕД, 2005. - С. 592-832.
2. Линденбратен Л. Д., Королюк И.П. Медицинская радиология. – М., Медицина, 2000.
–С. 408-413.
3. Пропедевтика внутрішніх хвороб: Підручник /за ред. Децика В.И.. - К.: Здоров′я,
1998. - с. 18-46.
4. Сокрут В.М.. с соавторами. Общая физиотерапия и курортология (учебное пособие).
– ООО «Лебедь», Донецк. - 1999.-С. 56- 58; 156 - 159.
5. Гребняк М.П. Профілактична медицина дітей та підлітків. Видавництво „Норд-
Прес”, Донецьк, 2004. – С.22-24; 78-81; 175-180; 209-211.
6. Фармакология: введение в фармако- и химиотерапию/ Под. ред. И.В. Комиссарова.
Донецк. – Донбасс, 1999. –с. 79-81
7. Дейнега В. Г. Професійні хвороби: навч. посібник для мед. вузів. – Київ. Вища
школа. – 1993. – с. 162; 200-207.
8. Кардашенко В.П. Гигиена детей и подростков: учебник для студентов мед.
институтов. – 1995. – с. 406-411; 465-469.
Для виявлення відповідності вихідного рівня Ваших знань і вмінь, Вам пропонується
вирішити наступні завдання. Правильність рішення перевірте по еталону відповіді
наприкінці теми.
Завдання 1. Досліджуючи кульшовий суглоб пацієнта, лікар повинен встановити його
проекцію на шкіру. На яку ділянку тіла пацієнта лікар повинен звернути увагу?
1. Ділянка великого вертелу.
2. Пахова ділянка.
3. Сіднична ділянка.
4. Клубова ділянка.

4. Завдання 2. Сімейний лікар намагається направити хворого на додаткове дослідження з
приводу вперше виявленого остеоартроза кульшового суглоба. Який метод дослідження
повинен вибрати лікар?
1. Артросонографія.
2. Комп’ютерна томографія.
3. Магнитнорезонансна томографія.
4. Рентгенографія.
Завдання 3. Пальпуючи колінний суглоб хворого, що страждає деформуючим артрозом,
лікар намагається установити болючість у медіального відділу суглобовій щілини
колінного суглоба. Яка з болючих точок, знайдених лікарем, відповідає проекції
медіального відділу суглобовій щілини колінного суглоба?
А. Голівка малогомілкової кістки.
Б. Верхній полюс надколінка.
В. Середина надколінка.
Г. Нижній полюс надколінка.
Завдання 4. При обстеженні молодої жінки зі скаргами на болі в міжлопатковій області,
лікар виявив болючість при пальпації остистого відростка, розташованого на рівні кута
лопатки. Який хребець наймовірно втягнутий у патологічний процес?
А. Д-5.
Б. Д-6.
В. Д-7.
Г. Д-8.
Д. Д-9.
Завдання 5. У хворої остеохондрозом шийного відділу хребта рентгенологічно
визначається виражений артроз унковертебральних зчленувань. Хвора скаржиться на шум
у вухах, головний біль. Яка судина може ймовірно травмуватися у хворої кістковими
розростаннями на напівмісячних (крючкоподібних) відростках хребців?
А. Загальна сонна артерія.
Б. Внутрішня сонна артерія.
В. Зовнішня сонна артерія.
Г. Яремна вена.
Д. Хребетна артерія.
Зміст навчання.
Для досягнення поставлених цілей навчання необхідно засвоїти наступні теоретичні
питання:
1. Етіологія і патогенез остеоартроза.
2. Класифікація остеоартроза.
3. Клінічна та рентгенологічна діагностика остеоартроза.
4. Принципи лікування остеоартрозів в залежності від локалізації, стадії
захворювання.
5. Показання до консервативного та оперативного лікування артрозів кульшового,
колінного суглобів.
6. Асептичний некроз кісток, клініка, діагностика, принципи лікування.

5. 7. Кистовидна перебудова кісток, клініка, діагностика, принципи лікування.
8. Патогенез остеохондрозу хребта.
9. Біомеханіка та фізіологія міжхребцевого сегмента.
10. Стадії остеохондрозу.
11. Клініка, діагностика остеохондрозу хребта різної локалізації.
12. Показання до консервативних та оперативних методів лікування.
13. Етіологія, патогенез спондильозу і спондилоартрозу. Клініка, діагностика.
14. Принципи лікування спондильозу і спондилоартрозу.
15. Професійна реабілітація хворих з дегенеративно-дистрофічними захворюваннями
хребта.

6. Граф логічної структури теми наведено нижче.
Граф логічної структури на тему: «Дегенеративно-дистрофічні захворювання суглобів та
хребта».
Дегенеративно-дистрофічні
захворювання суглобів
Колінний суглоб:
остеоартроз
асептичний некроз
кістовидна перебудова кісток
Кульшовий суглоб:
остеоартроз
асептичний некроз
кістовидна перебудова
кісток
Інші суглоби:
остеоартроз
асептичний некроз
кістовидна
перебудова кісток.
Об’єктивне обстеження:
анамнез (вік, вага, професія),
механічний/стартовий біль,
обмеження рухів;
нарушення вісі кінцівки;
випіт в суглобі.
Попередній діагноз
Додаткові методи дослідження:
рентгенодіагностика, МРТ.
Тактика ведення
Профілактика
Консервативна Оперативна

7. Продовження графа логічної структури на тему:
«ДЕГЕНЕРАТИВНО-ДИСТРОФІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СУГЛОБIВ ТА ХРЕБЕТА»
Дистрофічні захворювання хребта
Об’єктивне обстеження:
анамнез,
біль;
обмеження рухів;
вимушена поза;
порушення рухів/ходи;
порушення чутливості;
порушення рефлексів;
гипотрофія м’язів.
Попередній діагноз
Додаткові методи дослідження:
рентгенодіагностика;
КТ;
МРТ.
Консервативна Оперативна
Клінічний діагноз і ускладнення (судинні
порушення, корінцевий синдром,
нестабільність, спондилолістез)
Тактика ведення
Профілактика
Неврологічне
обстеження
Шийний відділ Грудний відділ Грудопоперековий
відділ

8. Інформацію, необхідну для формування знань-умінь, можна знайти в наступних джерелах
літературі:
Основна.
Травматологія, ортопедія. // Підручник для студентів вищих медичних навчальних
закладів IV рівня акредитації. За редакцією проф.. Голки Г.Г., проф. Бур’янова О.В.,
проф.. Климовицького В.Г. - Вінниця. „Нова Книга”. - 2014. - С.254-309.
Орієнтована основа діяльності:
Після засвоєння запитань, що наведені вище, ознайомте з діагностичним алгоритмом,
виконання якого дозволить Вам успішно освоїти професійні уміння.
Діагностичний алгоритм “Остеоартроз колінного cуглоба.”
Остеоартроз колінного cуглоба
Скарги: механічний/стартовий біль
Анамнез:
вік >40 років,
фізичний труд або спорт
надмірна вага
перенесені травми суглоба
супутні метаболічні захворювання
Обстеження:
місцева температура (може бути підвищена)
випіт (може бути)
активні рухи – обмеження різного ступеня
порушення вісі кінцівки - варус
обмеження розгинання
пальпація (біль у проекції суглобової щілини)
кульгавість (може бути)
Рентгенодіагностика:
звуженні суглобної щілини
остеофіти
субхондральний склероз
остеопороз
субхондральні кісти
деформація епіфіза

9. Системи навчаючих завдань.
Для перевірки засвоєння матеріалу Вам пропонується вирішити наступні завдання.
Правильність рішення перевірте по еталону відповіді наприкінці теми.
Завдання 1. Аналізуючи скарги 56-річного чоловіка на оніміння по зовнішній поверхні
стегна та попереку, біль у колінному суглобі, слабкість, гіпотрофію м'язів стегна та
обмеження його внутрішньої ротації, лікар припустив наявність остеоартрозу кульшового
суглоба. Який з виявлених симптомів найбільш ймовірно свідчить про коксартроз?
А. Оніміння по зовнішній поверхні стегна.
Б. Біль у колінному суглобі.
В. Слабість м'язів стегна.
Г. Гіпотрофія м'язів стегна.
Д. Обмеження внутрішньої ротації стегна.
Завданя 2. Хворої жінці 52 років, з первинно виявленим остеоартрозом колінного суглоба
II ступеня лікар має намір призначити протизапальні та знеболюючи препарати. Який
препарат найбільш доцільно призначити хворої?
1. Диклоберл.
2. Олфен.
3. Ацетоміфен.
4. Німесіл.
Завдання 3. Шахтар з двадцятирічним стажем праці перейшов на пенсію. Незабаром він
став відчувати наприкінці дня біль в колінному суглобі, так що він змушений приймати
знеболюючий препарат. Він також став відчувати утруднення під час одягання шкарпеток
та взуття, пов’язане с обмеженням сгинання коліна. Ці симптоми найбільш типові для:
А. Ревматоїдного артриту.
Б. Вікових порушень.
В. Остеоартриту.
Г. Остеомієлиту.
Д. Подагри.
Завдання 4. При рентгенологічному обстежені хворого 58 років на функціональних
рентгенограмах попереково–крижового відділу хребта виявлено: зменшення
рентгенологічної щільності кісткової тканини тіл хребців, зменшення висоти
міжхребцевих дисків у сегментах L5-S1, L4-L5, клиноподібну деформацію тіла L3 хребця,
зміщення тіла L3 на 2см. у передньому напрямі відносно L4, незарощення дужки S1. Що з
цих ознак безпосередньо свідчить про остеохондроз хребта?
1. Зменшення рентгенологічної щільності кісткової тканини тіл хребців.
2. Зменшення висоти міжхребцевих дисків у сегментах L5-S1, L4-L5.
3. Клиноподібну деформацію тіла L3 хребця.
4. Зміщення тіла L3 на 2см. у передньому напрямі відносно L4.
5. Незарощення дужки S1 хребця.
Завдання 5. Хвора 46 років скаржиться на біль в сідничній, вертельній ділянках, по
зовнішній поверхні стегна та в коліні, слабкість у нозі, оніміння по зовнішній поверхні
гомілки, кульгавість. Обмеження рухів у колінних та кульшових суглобах лікарем не
встановлено. Больовий синдром у незначному ступені знімається нестероїдними
протизапальними засобами. Яке захворювання в хворої найбільш ймовірно відповідає
клінічній симптоматиці?
А. Остеохондроз у стадії загострення.

10. Б. Остеоартроз кульшового суглобу
В. Остеоартроз колінного суглобу.
Г. Остеохондроз з корінцевим синдромом.
Стислі методичні вказівки для роботи на практичному занятті.
У навчальній кімнаті викладач коротко характеризує актуальність теми, проводиться
перевірка вихідного рівня знань-умінь.
Вирішуються ситуаційні завдання з теми, що вивчається. У палатах ортопедичного
відділення студенти обстежують постраждалих, вивчають дані додаткових досліджень.
Разом з викладачем оцінюють результати обстеження. Обговорюються питання
лікувальної тактики і прогнозу. Проводиться розбір та корекція самостійної роботи
студентів. Проводиться тестовий контроль знань з теми що вивчається. Підводяться
підсумки роботи та оцінювання знань по темі заняття.
Еталони відповідей.
Вихідний рівень: завдання 1 - Б; завдання 2 – Г; завдання 3 - Г; завдання 4 - В; завдання 5
– Д.
Навчальний рівень: завдання 1 – Д.