з досвіду впровадження освітніх інновацій у школах львівщини

1. КОМУНАЛЬНИЙ ЗАЛАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
«ЛЬВІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇОСВІТИ»
КАБІНЕТ РОЗВИТКУ ОСВІТИ
З досвіду впровадження
освітніх інновацій
у загальноосвітніх навчальних закладах
Львівщини
Львів 2016

2. 2
З досвіду впровадження освітніх інновацій у загальноосвітніх
навчальнихзакладахЛьвівщини : методичнийзбірник / За ред. Бобеляк Н. Є. –
Львів: КЗ ЛОР ЛОІППО, 2016. – 64 с.
У методичному збірнику поміщено матеріали моніторингового дослідження щодо
впровадження освітніх інновацій в опорних школах області з проблем моніторингу.
Відповідальні за організацію моніторингових досліджень в цих навчальних
закладах діляться досвідом впровадження освітніх інновацій чи здійснення дослідно-
експериментальної діяльності у змісті освіти, освітніх технологіях та в управлінні
закладами освіти.
Рекомендовано директорам, заступникам директорів та вчителям загальноосвітніх
навчальних закладів, а також методистам рай(міськ)методкабінетів, що відповідають за
організацію моніторингових досліджень у школах області.
Рекомендовано до друку науково-методичною радою КЗ ЛОР «Львівський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти».
Протокол № 6-6 від 20 жовтня 2016 року.
Укладач: Бобеляк Наталія Євстахіївна,
методист кабінету розвитку освіти
Рецензент: Пастушенко Наталія Миколаївна,
заступник директора з наукової роботи,
доцент кафедри гуманітарної освіти,
кандидат педагогічних наук
Відповідальний за випуск: Танчин Ігор Зіновійович,
заступник директора з науково-методичної
діяльності,
доцент кафедри освітньої політики,
кандидат історичних наук

3. 3
Вступ
Усвідомлення суспільством того, що новій Україні потрібні люди з високим
творчим потенціалом, які здатні вивести націю на новий рівень соціально-
економічного розвитку, спонукало до численних інновацій в різноманітних сферах
життя, зокрема і в освіті.
У нормативно-правових документах чітко визначено мету державної
інноваційної політики, а саме: створення економічних, організаційних і правових
умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного
потенціалу країни, відродження духовного й інтелектуального потенціалу нації [6;
7].
Формування інноваційної культури населення вважається стратегічним та
пріоритетним напрямком інноваційної діяльності та державної інноваційної
політики в Україні. Безперечно, визначальнезначення в цьому має освіта як процес і
результат засвоєння знань, розвитку і формування життєвих компетентностей [4].
Реалізація інноваційної політики неможлива без створення нової школи, яка б
готувала всебічно розвинену творчу особистість, створювала умови для її
повноцінного інтелектуального, духовного та фізичного розвитку.
Інноваційна освітня діяльність – це процес внесення якісно нових елементів в
освіту, що характеризується вищим ступенем творчої активності учасників
освітнього процесу, результатом діяльності яких є створення нових освітніх
технологій, формування нового світогляду вчителя та всебічно розвиненого учня.
Крім того, вона впливає на створення нових управлінських структур та створює
оптимальні умови для формування більш досконалих відносин між школою та
суспільством [1].
У сучасній системі освіти реалізуються інновації у змісті освіти, освітніх
технологіях та в управлінні закладами освіти.
Ключовароль у реалізації інноваційної освітньої діяльності належить учителю,
який сьогодні перестає бути для учнів єдиним джерелом знань. Під готовністю до
інноваційної діяльності розуміємо сукупність якостей вчителя, що визначають його
спрямування на розвиток власної педагогічної діяльності та діяльності всього
колективу школи, а також його здатність виявляти актуальні проблеми освіти учнів,
знаходити та реалізовувати ефективні способи їх розв’язання [8].
Готовність вчителя до інноваційної діяльності тісно пов’язана з особистісним
розвитком, професійною спрямованістю, професійною освітою, саморозвитком і
самовизначенням педагога. Cучасний вчитель має постійно здобувати й
узагальнювати нові знання з різноманітних джерел, володіти технологіями їх

4. 4
передавання. Це сприятимеформуванню комунікативної компетентності педагога як
невід’ємної складової загальної культури та життєвих компетентностей кожної
людини в інформаційному суспільстві [5].
Створення програми інноваційної діяльності школи передбачає залучення до
процесів змін усіх членів педагогічного колективу, оскільки об’єднання вчителів
навколо спільної мети підвищує мотивацію їхньої діяльності, об’єднує колектив у
команду однодумців, готових до інноваційної діяльності. Однією із вагомих
складових успішного впровадження інновацій на будь-якому рівні, з управлінської
точки зору, є особистий приклад адміністрації навчального закладу, що полягає не
тільки в ініціюванні проектів різних рівнів, але й в безпосередній участі у науково-
методичному супроводі експериментальної педагогічної діяльності [5].
Інноваційна діяльність педагога досягає високої ефективності, якщо
здійснюється управлінська підтримка цього процесу, якщо керівник закладу –
професіонал із сформованим науковим мисленням та досвідом науково-практичної
роботи. Важливим завданням керівника закладу освіти є діагностика й оцінка
інноваційної діяльності вчителя, використання яких в управлінській практиці
дозволить отримати уявлення про індивідуальні особливості та можливості
педагогів, виявити резерви їхнього професійного вдосконалення, простежити
динаміку інноваційної діяльності [3].
Упровадження інноваційних освітніх технологій в навчальний процес,
науково-дослідницька та експериментальна робота – взаємообумовлені елементи
єдиного блоку діяльності педагогічного колективу, зорієнтованого на забезпечення
ефективного функціонування школи в режимі інноваційного розвитку [5].
Бобеляк Н. Є.,
методист кабінету розвитку освіти
Львівського обласного інституту
післядипломної педагогічної освіти
Результати анкетування педагогічних працівників опорних шкіл області з
питань моніторингу щодо впровадження освітніх інновацій
У загальноосвітніх навчальних закладах Львівщини, в тому числі й в опорних
школах з питань моніторингу, здійснюється інноваційна та дослідно-
експериментальна діяльність. Упродовж останніх років у навчальних закладах
області запроваджуються: програма інноваційного розвитку загальноосвітніх

5. 5
навчальних закладів «Школи-новатори», «Відкритий світ» (створення інформаційно-
комунікаційної 4-G мережі національного рівня), пілотний проект «Learning-SMART
навчання», інноваційний проект «Щоденник.ua» (створення інформаційного
освітнього середовища на базі безкоштовного електронного ресурсу
«Щоденник.ua»), проект «Освіта для стійкого розвитку в дії», «Впровадження
фінансової грамотності в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних
закладів», «Впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти», «Організаційно-
педагогічні умови особистої та соціальної самореалізації учнів Стрілківської школи-
інтернату», «Посилення спроможності педагогів у забезпеченні дієвої профілактики
ВІЛ-інфекції/СНІДУ, протидії стигмі і дискримінації». У школах області
реалізується регіональна програма «Формування інформаційної взаємодії суб’єктів
управління якістю освіти обласної системи загальної середньої освіти».
З метою вивчення впровадження освітніх інновацій у навчально-виховний
процес шкіл та дослідження інноваційної культури педагогів у листопаді–грудні
2015 року проведено анкетування 24 шкільних адміністраторів (директорів та
заступників директорів) опорних шкіл з питань моніторингу, а також 210 вчителів-
предметників цих навчальних закладів.
Для проведення анкетування педагогічних працівників у кабінеті розвитку
освіти ЛОІППО були укладені анкети керівника та вчителя-предметника (див.
Додаток 1).
Більшість учасників анкетування (58 % з числа опитаних керівників та 81 %
вчителів) працюють у сільських школах. Понад 70 % адміністраторів шкіл, що
відповідали на запитання анкети, мають стаж керівної роботи понад 10 років, а
третина із цієї кількості – понад 20 років. Близько 20 % респондентів мають стаж
керівної роботи у школі від 1 до 5 років.
Педагогічний стаж роботи 55 % вчителів-предметників, що брали участь в
анкетуванні, становить понад 20 років. На запитання анкети відповідали вчителі
гуманітарних предметів (31 % від загального числа респондентів), природничо-
математичних дисциплін (31 %), початкових класів (27,5 %) та інші педагогічні
працівники (10,5 %).
Відповідаючи на запитання «В чому причина необхідності нововведень в
освітній процес?», 17 % керівників шкіл зазначили, що процеси в освіті повинні
відповідати змінам, які відбуваються в суспільстві. Така ж кількість опитаних
переконана, що нововведення сприятимуть підвищенню якості освіти. Разом з тим,
8 % шкільних адміністраторів впевнені, що результатом впровадження освітніх
інновацій у навчальний процес стане підвищення професійної майстерності вчителя.
Серед мотивів, що спонукають вчителів брати участь в інноваційній діяльності,

6. 6
керівники шкіл перелічують такі: покращення якості змісту освіти, необхідність
самореалізації як вчителя, так і учнів, зміна мислення і філософії освіти, розвиток
науково-педагогічної творчості вчителів, покращення матеріально-технічного
забезпечення навчально-виховного процесу. Не відповіла на запропоноване
запитання п’ята частина керівників шкіл.
Відповідь «так» на запитання анкети «Чи сприймаєте Ви позитивно
інноваційні процеси?» дало 87,5 % шкільних адміністраторів та 79,6 % вчителів-
предметників. Основними причинами несприйняття інноваційних процесів серед
тих, хто відповів негативно, є відсутність стимулювання (30 % опитаних),
недостатня поінформованість про нововведення в освіті (20%), розбіжності і
конфлікти в колективі (20 % ), відсутність лідерів та новаторів у педагогічному
колективі (10%). Менш оптимістичними були відповіді вчителів, оскільки 5,2 % від
загальної кількості відповіли «ні», а 15,2 % – «не визначи(-вся), (-лася)» . Основними
факторами, що сприяють участі вчителів в інноваційній діяльності, є підвищення
мотивації в учнів до вивчення предмета (45,8 % опитаних) та можливість
запровадження нових форм та методів роботи (39,2 %) (див. Діаграму 1).
Вражає те, що жоден вчитель не відзначив, що очікує від здійснення
інноваційної діяльності підвищення свого статусу чи отримання матеріальної
винагороди.
Діаграма1
Реальність педагогічного сьогодення показує, що навіть у тих педагогічних
колективах, де вже здійснюють інноваційну діяльність, існує значний відсоток
вчителів, які не сприймають або не хочуть сприймати запропоновані нововведення.
Серед основних причин, що викликають несприйняття інноваційних процесів
серед вчителів, є відсутність впевненості, що нововведення принесуть користь
(39,5 % опитаних), а також переконання у тому, що нові ідеї важко реалізовувати на

7. 7
практиці (18,6 %). Педагоги з консервативними поглядами вважають, що
нововведення збільшують навантаження на вчителя. На їхню думку, впровадження
інновацій не усуває проблем в освітньому процесі, а тільки їх примножує. Тому
2,3 % опитаних вчителів вважають недоцільним витрачати власний час на
впровадження освітніх інновацій, а 16,3 % не відповіли на це запитання анкети.
Інноваційна культура сучасного педагога включає в себе такі якості, як:
обізнаність про інноваційні освітні технології, належне володіння їх змістом і
методикою, висока культура використання інновацій у навчально-виховній роботі,
особиста переконаність у необхідності застосування інноваційних педагогічних
технологій. Одним із завдань дослідження було виявити рівень поінформованості
керівників та вчителів про інновації всеукраїнського, регіонального та
внутрішкільного рівнів.
Відповіді учасників дослідження на запитання «Назвіть відомі Вам інновації,
що впроваджуються на всеукраїнському, регіональному рівні чи у навчальному
закладі, де вони працюють» свідчать про те, що респонденти перелічують в
основному сучасні технології навчання (проектні, мультимедійні, інтерактивні,
особистісно орієнтоване навчання тощо) та управління (моніторинг якості освіти,
моніторинг якості виховного простору). Лише невелика кількість опитаних
педагогічних працівників називає конкретні інноваційні програми та проекти
всеукраїнського та регіонального рівня, що впроваджуються в області. Наприклад,
серед інших вчителі відзначили такі інноваційні програми та проекти:
«Впровадження фінансової грамотності в навчально-виховний процес
загальноосвітніх навчальних закладів», «Впровадження вітчизняної моделі
медіаосвіти», «Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку
“Універсал”», «Школа підприємництва», «Захисти себе від ВІЛ/СНІД», проект
«Щоденник.ua».
Одним із напрямків інноваційної діяльності в загальноосвітньомунавчальному
закладі є модернізація форм і методів управління сучасною школою. Відповідаючи
на запитання «Які, на Ваш погляд, потрібні зміни в управлінні діяльністю Вашого
навчального закладу?», шкільні адміністратори вказують на необхідність створення
інструментів, які б давали можливість впливати на якість роботи вчителя і
об’єктивно оцінювати його діяльність під час атестації (моніторинг навчальних
досягнень учнів, діагностика професійних вмінь). Серед інших факторів
респонденти називають: покращення фінансового забезпечення шкіл, самостійність,
зменшення «паперотворчості», підготовка вчителя та керівника до роботи в умовах
змін.

8. 8
Ефективність інноваційної діяльності забезпечується інноваційним
потенціалом навчального закладу, що являє собою сукупність науково-методичних,
матеріально-технічних та кадрових можливостей. Відповіді на запитання анкети
«Оцініть якість умов у Вашому навчальному закладі для розвитку інноваційної
діяльності» показали, що учасники анкетування характеризують показником
«хороший» організаційний та психологічний клімат у педагогічних колективах, де
вони працюють. На «задовільному» рівні перебуває система стимулювання та
навчання педагогічних кадрів. Фінансове забезпечення навчальних закладів визнано
«незадовільним» переважною кількістю респондентів (див. Діаграму 2).
Інноваційний потенціал педагогічного колективу визначається за такими
критеріями: сприйнятливість педагогів до нового в змісті освіти, формах і методах
навчання та виховання; підготовленість учителів до засвоєння нововведень; ступінь
новаторства педагогів навчального закладу та інноваційного менеджменту
навчального закладу.
Оцінюючи рівень власної готовності до управління інноваційною діяльністю у
своєму навчальному закладі, 58 % шкільних адміністраторів відзначили, що вони
мають достатній рівень теоретичної підготовки, а 42 % опитаних оцінюють
теоретичну готовність на середньому рівні. Рівень практичної підготовки трохи
нижчий: показником «достатній» її оцінює 38 %, а «середній» – 50 % опитаних. Біля
13 % респондентів не наважилися відповісти на поставлене запитання.
Діаграма2
Відповіді на запитання анкети «Вкажіть фактор, що став вирішальним для
Вашої участі в інноваційній діяльності» показали, що вчителі надають перевагу
власній ініціативі і творчості (43,3 % опитаних), проходженню курсів підвищення
кваліфікації (20 %) та відвідуванню уроків колег (11 %) (див. Діаграму 3)

9. 9
Діаграма3
Відповідаючи на запитання «Хто є ініціатором інноваційних перетворень у
Вашому навчальному закладі?», вчителі відзначають: адміністрацію навчального
закладу (91,7 % опитаних), власну ініціативу (54,2 %), працівників
рай(міськ)методкабінетів (50 %). Пасивними у цьому напрямку діяльності є інші
члени шкільної спільноти, а саме, батьки та громадські організації.
Як показали результати дослідження в опорних школах з питань моніторингу,
нововведення в освітній процес здійснюються на рівні використання існуючих
педагогічних інновацій (67 % респондентів). Експериментальною діяльністю та
створенням власних інноваційних розробок займаються у 17 % опорних шкіл. Решта
ж опитаних відзначили участь вчителів у роботі проблемно-пошукових груп (див.
Діаграму 4).
Діаграма4
16
2 2
4
0
2
4
6
8
10
12
14
16
Кількістьвідповідей
використання
існуючих
педагогічних
інновацій
участь у
педагогічному
експерименті
створення
власних
інноваційних
розробок
організація
роботи
проблемно-
пошукової групи
Вкажіть тип інноваційної діяльності, що здійснюються у Вашому
навчальному закладі

10. 10
Наведені вище висновки підтверджуються й відповідями вчителів на
запитання анкети «В чому полягає Ваша участь в інноваційній діяльності?». Так,
59,5 % педагогів творчо використовують відомі педагогічні інновації, а решта
вчителів беруть участь у педагогічному експерименті на базі школи, створюють
авторські розробки відкритих уроків та є членами проблемно-творчих груп (див.
Діаграму 5).
Звертає на себе увагу і той факт, що лише 2,9 % опитаних вчителів відзначили,
що володіють методикою дослідно-експериментальної роботи.
Діаграма5
Участь учителя в інноваційній та дослідно-експериментальній роботі вимагає
володіння діагностичними методами, які являють собою сукупність прийомів та
операцій, спрямованих на вивчення педагогічних явищ і проблем навчально-
виховного процесу. До них належать: бесіда, анкетування, спостереження, аналіз
документів, інтерв’ювання та ін. Аналіз відповідей вчителів на запитання анкети
засвідчив, що педагоги шкіл, де проводилося опитування, найкраще володіють
такими методами педагогічного дослідження як опитування (78,6 % респондентів),
спостереження (78,1 %), дискусії (65,2 %), анкетування (54,8 %). Меншою мірою
вони обізнаня з такими методами наукового дослідження як аналіз документів,
аналіз досвіду роботи вчителя, експериментальна діяльність.
Головними напрямками роботи з упровадження інноваційних перетворень у
практику загальноосвітнього навчального закладу є упровадження нових
особистісно орієнтованих освітніх технологій, диференціація навчально-виховного
процесу для якомога повнішого розвитку нахилів та здібностей дітей, розвиток

11. 11
критичного мислення учнів, задоволення запитів та потреб вихованців, розкриття
творчого потенціалу вчителя та учнів.
Відповіді вчителів на запитання анкети «Які сучасні технології Ви
використовуєте у своїй діяльності?» свідчать, що найбільш поширеними у
навчальних закладах є інтерактивні, мультимедійні, проектні та особистісно
орієнтовані технології (див. Діаграму 6).
Діаграма6
Спільними ознаками методик і технологій, які забезпечують реалізацію
принципів особистісно-орієнтовіаної освіти є те, що своєю метою вони
проголошують розвиток та саморозвиток учня з урахуванням його здібностей,
нахилів, інтересів, ціннісних орієнтацій і суб’єктного досвіду, а також створюють
умови для реалізації та самореалізації особистості. В ході їх впровадження
забезпечується суб’єктність учня за рахунок можливості впливу на хід діяльності
(вибір змісту, засобів, методів, форм навчання).
Відповідаючи на запитання «Перелічіть наслідки інноваційної діяльності у
Вашому навчальному закладі», більшість респондентів відзнача.nmє підвищення
професійної майстерності вчителя та підвищення якості освіти у навчальному
закладі (див. Діаграму 7).

12. 12
Діаграма7
Підготовка вчителів до участі в інноваційній діяльності повинна відбуватися
на основі розробленої стратегії та програми розвитку закладу освіти щодо
впровадження в управлінський та навчально-виховний процеси педагогічних
інновацій.
Головними умовами, що сприяли б активнішому впровадженню освітніх
інновацій в діяльність школи 91,7 % опитаних бачать матеріальне стимулювання,
хоча й не відкидають таких важливих факторів як поінформованість про
нововведення в освіті та наявність теоретичних знань та практичних вмінь (див.
Діаграму 8).
Діаграма8
66,7
4,2
91,7
4,2
20,8
33,3
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
Відсотоквідповідей
підвищилася
якість освіти
змінився статус
закладу освіти
підвищився
рівень
професійної
майстерності
вчителя
покращилося
здоров'я
школярів
покращилося
матеріально-
технічне
забезпечення
навчального
закладу
підвищилася
якість
управління
навчальним
закладом
Перелічіть наслідки інноваційної діяльності у Вашому
навчальному закладі?
66,7
58,3
91,7
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
Відсотоквідповідей
краща
поінформованість про
нововведення в освіті
наявність теоретичних
знань та практичних
вмінь та навиків
матеріальне
стимулювання
Назвіть умови, які б сприяли активнішому впровадженню освітніх
інновацій в освітній процес

13. 13
Впровадження освітніх інновацій та участь педагогів у дослідно-
експериментальній діяльності не є самоціллю, а передбачає якісні зміни освітньої
діяльності навчального закладу, які забезпечуватимуть зростання якості загальної
середньої освіти, сприятимуть формуванню особистостіучня, здатного до подальшої
успішної життєвої самореалізації.
Гачак Я. С.,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Судововишнянського НВК
Мостиського району
До успіху – стежками компетентності
Застосування у навчальному процесі новітніх інформаційно-комунікаційних
технологій та інноваційних методів роботи, що спираються на ці технології,
відіграють значну позитивну роль у реформуванні різних сфер освітньої діяльності:
від забезпечення ефективного моніторингу до створення доступу до освітніх
ресурсів, обміну передовим педагогічним досвідом і методичними матеріалами.
У школі сформовано базу для створення єдиного інформаційного освітнього
простору. Це стосується удосконалення технічного оснащення, розвитку
інформаційної культури педагогічних кадрів та відпрацювання методик
використання персонального комп’ютера.
У результаті впровадження інформаційних технологій у школі створено
комплексну систему автоматизованих робочих місць адміністрації школи й учителя
інформатики; надано доступ до глобальної мережі Інтернет; створено базу звітності
закладу, єдиний методичний простір школи з метою використання електронних
навчальних матеріалів, методичних посібників. У навчальному закладі розроблено
систему теоретичних, практичних занять, семінарів-практикумів різноманітного
профілю, зокрема: математичного («Впровадження новітніх інформаційно-
комунікаційних технологій при викладанні наук природничо-математичного
профілю з метою реалізації програм з математики та фізики»), гуманітарного
(«Педагогічні інноваційні технології як сукупність форм, методів і засобів навчання
та виховання, які приносять суттєвий результат у педагогічний процес»),
природничого («Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом формування
природодослідницьких компетенцій»), початкової освіти («Впровадження

14. 14
інформаційних технологій у практиці початкової школи з метою формування
пізнавальних можливостей учнів та естетично-розвиваючого («Особистісно
орієнтоване навчання та формування установки на естетичне світосприймання з
позицій демократизації та гуманізації навчального року») циклів; психолого-
педагогічний семінар-практикум «Психолого-педагогічні аспекти формування
особистості педагога» із використанням комп’ютерних технологій у навчальній
діяльності та у позаурочний час.
З метою залучення вчителів до науково-дослідницької роботи створено творчі
групи учителів зарубіжної літератури «Розвиток творчих здібностей школярів у
процесі вивчення зарубіжної літератури», англійської мови «Реалізація принципу
наступності між початковою і середньою ланками освіти при вивченні предмета
«англійська мова» та історії «Використання активних форм і методів викладання
історії з метою розвитку історичного мислення».
Методична роботав школі здійснюється відповідно до чинного законодавства,
обраної стратегії розвитку освітньої системи району та згідно проблем:
 педагогічно-управлінської – «Використання моніторингових досліджень
для розвитку освітнього закладу з метою поліпшення результативності та
якості навчального процесу, планування подальшої діяльності школи»;
 методичної – «Інтегроване оцінювання якості освіти учня і вчителя та
педагогічних показників організації навчально-виховного процесу».
Освітній моніторинг школи має три рівні діагностики:
 моніторинг навчальної діяльності учнів;
 моніторинг освітньої діяльності вчителя;
 моніторинг соціально-психологічної діагностики (моніторинг власної
мотивації вчителів).
Для більш ефективного надання методичної допомоги, підвищення
професійного рівня педагогів сформовано творчу групу «Освітня траєкторія
розвитку учня – основа формування класів допрофільної і профільної підготовки».
Професійній компетентності вчителів сприяє також творча група з проблеми
«Використання моніторинговихдосліджень для розвиткуосвітнього закладу з метою
поліпшення результативності та якості навчального процесу, планування подальшої
діяльності школи». Члени групи збирають та детально аналізують результати
навчально-виховного процесу за результатами навчальних досягнень учнів та
освітньої діяльності педагогів, роблять висновки та представляють їх у вигляді
презентації порівняльно-діагностичних діаграм. Це дає змогу кожному вчителеві
проаналізувати власну педагогічно-методичну діяльність, зробити корективи,
визначити подальший шлях особистісного розвитку.

15. 15
Організовуючи інтерактивну взаємодію учасників навчально-виховного
процесу, моделюємо різноманітні ситуації. Науково-методична рада школи здійснює
ефективну координацію та корекцію напрямків фахової науково-методичної та
дослідницької роботи педагогів через упровадження активних форм методичної
роботи: інтерактивні вправи; засідання проблемного столу; методичний брейн-ринг;
презентація досвіду; майстер-клас; методичний аукціон; тренінги з
командоутворення; захисти проектів; ярмарки педагогічних ідей; педагогічний
майданчик; методичні діалоги.
Важливим показником ефективності упровадження інноваційних форм
методичної роботиє підвищення інтелектуального і професійного рівнів педагогів та
створення творчої атмосфери.
Результати реалізації інноваційної системи науково-методичної роботи
показали, що її запровадження відповідає особистісним потребам педагогів і
вимогам щодо підвищення їхнього рівня професійної компетенції. Так, 76 %
опитаних педагогів представили високий рівень можливостей до інноваційної
діяльності; 72 % учителів володіють методиками навчання, адекватними складу й
рівню навчального класу; 93,2 % прагнуть до успіху, 96 % – до самовдосконалення;
60 % – до лідерства.
Працюючи над впровадженням даних технологій у навчально-виховний
процес, учителі початкових класів зробили висновок, що індивідуально-
диференційоване навчання ефективне для розвитку і виховання дітей як з високими
розумовими здібностями, так і зі зниженою здатністю до навчання. Технологія
розвитку критичного мислення допомагає готувати дітей нового покоління, які
вміють розмірковувати, спілкуватися, чути та слухати інших. Значне місце серед
форм роботи посідають дискусії, ділові ігри, розробка проектів, ситуативне
моделювання. Це дає учням можливість розвивати свою індивідуальність,
максимально використовувати власний життєвий досвід, набуті знання. Завдяки
ігровим технологіям вдається залучити усіх учнів до систематичної розумової праці,
а тому діти мають змогу відчути успіх, повірити у свої сили, розвивають свої творчі
здібності.
Учителі-словесники активно використовують ІКТ на уроках української мови і
літератури. Новий підхід у навчанні мови вимагає працювати у творчому режимі,
нестандартних напрямах, постійно вдосконалювати свою професійну діяльність,
спрямовуватисвою роботу на розвиток творчих можливостей учнів, їхніх талантів з
метою отримання певного освітнього результату.
Інформаційні технології допомагають індивідуалізувати та диференціювати
навчання. Цього досягають не тільки завдяки різнорівневим завданням, а й за

16. 16
допомогою самоосвіти учня. Серед форм роботи надають перевагу таким
мультимедійним жанрам: медіа-урок, самодиктант, аудіодиктант, медіапроект,
медіатвори, творчі презентації, віртуальні екскурсії, медіаекспресії, буктрейлери,
літературний портрет, динамічні таблиці.
Учителі географії та економіки у своїй педагогічній діяльності надають
перевагу таким новітнім освітнім технологіям: мотивація пізнавальної діяльності
учнів, формування творчої особистості, навчання як дослідження, модульно-
рейтингова система навчання, технології складання опорно-інформаційних схем,
технологія моніторингу знань учнів. Саме такі технології орієнтовані на розуміння,
самостійне, активне, творче сприйняття та творчу діяльність учнів; сприяють
глибокому засвоєнню знань, суб’єктивному відкриттю для себе нових знань на
основівже наявних, формуванню умінь та навичок, інтересу до пізнавальної, творчої
діяльності.
Застосування інновацій в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом
сприяєзміні мети всієї освітньої діяльності. Це дозволяє відійти від усталеної думки,
що основне завдання школи – це засвоєння якомога більшого обсягу знань учнем.
Якщо педагогічний колектив хоче створити середовище особистісного зростання
кожного учасника освітнього процесу, то він має створити в навчальному закладі
інноваційне середовище.
Дзюбинська Г. С.,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Самбірськоїшколи-ліцею
імені Андрія Струся
Використання інноваційних підходів
у виборі змісту навчально-виховної діяльності школи
У сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному
середовищірівень освіти, її вплив на особистісний розвиток дитини значною мірою
залежить від запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових
методологічних засадах, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.
Педагогічний колектив Самбірської школи-ліцею імені Андрія Струся теж
використовує інноваційні методи навчання у своїй роботі. Так у 3, 4 та 8 класах
запроваджено курси за вибором «Моя щаслива планета» та «Освіта для сталого

17. 17
розвитку». Ці курси покликані формувати в дітей, батьків та вчителів навички
усталеного способу життя. Курси з точки зору як змісту, так і методики навчання є
інноваційними, спрямованими (на відміну від більшості шкільних дисциплін) на
зміну моделей поведінки і звичок учнів.
На відміну від існуючих шкільних курсів, що розглядають проблеми
навколишнього середовища(«Природознавство», «Географія», «Біологія», «Основи
екології») і дають в основному теоретичні знання, навчальні курси «Моя щаслива
планета» та «Урокидля сталого розвитку» дають змогуучням визначати зв’язоктем,
що розглядаються, з концепцією сталого розвитку, з їхніми власними уявленнями
щодо майбутнього і вибором особистого стилю життя. Кожна тема розкривається на
матеріалі як інших країн, так і місцевому, опрацьовується учнями індивідуально на
практиці (виконання вдома спеціальних дослідницьких завдань та проектів),
обов’язково обговорюється в малих групах та всім класом. Робота над темами
пов’язаназ прийняття кожним учнем самостійного рішення щодо власного способу
життя.
Даний курс вивчає такі теми: «Що робить нашу землю щасливою», «До доброї
справи долучаємося разом», «Важливість води для людини», «Сміття як проблема
людства», «Раціональне споживання енергії», «Новий стиль мого життя», «Що я і
моя родина робимо з відходами», «Як економитипапір», «Що я і моя родина робимо
із старими речами», «Що я і моя родина робимо, щоб у нашій оселі не
нагромаджувалося сміття», «Якя піклуюся про своє здоров’я», «Як складаються мої
стосунки з людьми», «Що я і мої друзі робимо для громади» та інші.
Розуміння поняття сталий розвиток і досвід діяльності, отриманий учнями,
сьогодні є важливими елементами підготовки до життя в сучасному
інформаційному, полікультурному, демократичному суспільстві. Зазначимо, що
головними складовими елементами методики викладання навчальних курсів «Моя
щаслива планета» та «Уроки для сталого розвитку» є самопізнання, самонавчання
учнів через діяльність, прийняття ними самостійних рішень у повсякденному житті,
виконання дій у напрямі сталого розвитку.
Методологічноюосновоюпрограмиє положення про те, що учень – це активна
і творча особистість, здатна пізнавати і саморозвиватись. Під час навчання школярі
отримують можливість сформувати власний спосіб життя і систему цінностей,
усвідомити, як повсякденний спосіб життя кожної людини та колективів впливає на
стан довкілля.
У процесі такого навчання роль вчителя змінюється. Він виступає
організатором дій учнів, надихає їх, підбадьорює і скеровує їхні зусилля. Учні самі
обирають спосіб діяльності, виконують обрані дії, обговорюють їх, приймаючи

18. 18
самостійне рішення. Учитель лише створює умови для безпечного і ефективного
процесу навчання, запрошує взяти в ньому участь. Він вчиться слухати учня, чути
його і не оцінювати його особисті зміни.
Важливим чинником є і демонстрація вчителем моделей поведінки,
орієнтованої на сталий розвиток, а також розвиток в учнів навичок критичного
мислення. Визначення проблемних питань спонукає їх до пошуку відповіді. Маючи
знання, отримані самостійно, вони більш готові до нових викликів і наступних дій.
Іншою освітньою інновацією, що впроваджується в нашому закладі, є
програма виховної роботи з питань протидії торгівлі дітьми «Особиста гідність.
Безпека життя. Громадянська позиція», яка є відповіддю на нагальні потреби
держави щодо запобігання і подолання торгівлі людьми як деструкції у розвитку
суспільства.
Основними орієнтирами програми є:
– сприяння самопізнанню, самореалізації, самоствердженню і
самовдосконаленню особистості;
– розвиток навичок відповідальної і водночас безпечної поведінки, умінь
адекватного прийняття рішень у різноманітних, у тому числі складних
життєвих ситуаціях;
– визначення та формування громадянської позиції особистості.
Програма побудована з урахуванням основних підходів і положень програми
«Культура життєвого самовизначення», розробленої творчим колективом у рамках
проектної діяльності Християнського дитячого фонду (колишня назва
Всеукраїнської благодійної організації «Український фонд «Благополуччя дітей»).
Водночас її інноваційність полягає в тому, що вона, з одного боку, фактично є
першою спробою представити систему виховної роботи саме у сфері профілактики
торгівлі людьми шляхом формування в учнівської молоді внутрішнього ціннісного
стрижня та необхідних життєвих навичок. А з іншого – пропагує новітні засоби
технологічного забезпечення виховного процесу.
У нашому навчальному закладі програма діє вже четвертий рік. Вона охоплює
7–11 класи. У кожному класі проведені заняття на теми: «Думки про щастя»,
«Творець своєї долі», «Сім’я і довіра», «Моє дозвілля», «Торгівля людьми як
порушення прав людини», «Розуміти себе», «Дружба, закоханість, кохання»,
«Спілкування в безпечному Інтернеті», «Усі ми різні, усі ми рівні» та інші.
Для кожного класу розроблено тематичні виховні години, розраховані на 16–
19 занять протягом навчального року. Саме варіативність програми дозволяє обрати
оптимальну кількість годин для кожного класу, враховуючи потреби учнівської
молоді, рівень її розвитку та соціального досвіду.

19. 19
Ця Програма розвиває в дітей такі поняття як добро, гідність, безпека, права,
обов’язок, відповідальність, життєві цінності, навички та інші.
Таким чином впровадження Програми виховної роботи «Особиста гідність.
Безпека життя. Громадянська позиція» є ефективним елементом профілактики
торгівлі людьми, а також новітнім методом просвітницької діяльності, що гарантує
захищеність підростаючого покоління.
ВілінськаВ. Г.,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
ЛопатинськоїЗОШ І-ІІІ ст.,
Радехівського району
Від творчого вчителя – до творчого учня
Головним завданням школи є розвиток творчої особистості як вчителя, так і
учня, створення умов для повноцінного фізичного інтелектуального та духовного
розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу. Цьому сприяють інноваційні
підходи до роботи.
Педагогічний колектив нашого навчального закладу працює над реалізацією
методичної проблеми «Вдосконалення навчально-виховного процесу шляхом
диференціації та впровадження у практику роботи нових педагогічних технологій».
Це дає можливість реалізувати такі основні завдання:
- здійснення диференційного навчання;
- розвиток творчих здібностей;
- створення умов для всебічного розвитку особистості;
- сприяння самоактивізації творчого потенціалу учнів;
- впровадження інноваційної методики навчання і виховання.
До послуг дітей, окрім предметів інваріативної частини, ми пропонуємо курси
за вибором, факультативні та гурткові заняття філологічного, природничо-
математичного, художньо-естетичного, спортивного, духовного спрямування.
Досвід показав, що творчу особистість може навчити і виховати тільки творча
особистість. Сприятицьому – основнафункція методичної служби, яка вирізняється
доцільним поєднанням традиційних та інноваційних форм та моделей проведення
різноманітних заходів. У школі працює вісім методичних об’єднань, психолого-
педагогічний семінар, школа молодого вчителя, школа передового педагогічного
досвіду.

20. 20
Традиційними є масові форми роботи з педагогами: педагогічні ради,
педагогічні читання, конференції, методичні фестивалі «Реклама предмета» та
«Педагогічні родзинки», групові форми «майстер клас», «відкриті заняття»,
взаємовідвідування уроків. Засідання педагогічних рад, нарад при директорові,
засідання МО проводимо у вигляді:
- круглого столу;
- аукціону (обмін досвідом);
- дослідження (робота над окремими питаннями);
- рада-конкурс (підсумки проведення конкурсу педагогічної
майстерності «Вчитель року» та «Педагогічна творчість освітян
Радехівщини»;
- педагогічний консиліум (адаптація учнів 5-х класів);
- методичний день (звіти МО);
- творчий звіт (звіти вчителів, що атестуються);
- захист інновацій (демонстрація презентацій по роботі над
методичною проблемою).
Значну увагу зосереджено на використанні інформаційно-комунікаційних
технологій у навчально-виховному процесі. Цьому сприяє наявність двох
комп’ютерних класів, мультимедійної дошки, інформаційно-ресурсного центру,
мережі Інтернету, а також те, що 80 % педагогів опанували програму «Інтел».
Завдяки цьому вчителі та учні беруть участь у інформаційно-комунікаційних
проектах. Колектив школи є учасником польсько-українського проекту «Моя
маленька держава – вчора, сьогодні, завтра». Кожного року делегація школи з
культурною програмою упроздовж двох тижнів перебуває у Польщі.
Педагоги школи постійно перебувають у пошуку і апробації педагогічних
технологій, що суттєво поліпшують мотивацію учнів до навчального процесу. Це
технології продуктивного навчання, індивідуального навчання, ігрові технології,
інтегровані технології, інтерактивного навчання, мультимедійні технології.
Успішно на уроках використовується проблемне навчання, робота у великих і
малих групах, парах, інтерактивні ігри («мікрофон», кіносценарій, аукціон,
«таємничий герой», символ твору, заплутаний лист, «якби тварини вміли говорити»
та ін.)
Звичним для вчителів стало використання проективних технологій. На базі
школи був проведений районний семінар заступників директорів з виховної роботи
на тему: «Формування виховної системи через проектну діяльність». Класні
керівники захищали проекти, які вони підготували, за різними напрямками
виховання і навчальної діяльності.

21. 21
На рівні вчителя впровадження інноваційних технологій у процесі роботи
сприяє підвищенню професійної підготовки та науково-методичної компетентності
педагогів.
На рівні школи впровадження інновацій сприяє розвитку системи
продуктивного навчання, співтворчості учителів, учнів та їхніх батьків
На рівні учнів впровадження інновацій підвищує рівні навченості, сприяє
творчій активності школярів, розвитку відповідальності.
На рівні батьків впровадження інновацій сприяє активнішому їх залученню до
співпраці зі школою.
Білинська-СлотилоО. В.,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів
імені ВолодимираЖеребного
Самбірського району
Мережевий проект
«Віртуальна лабораторія педагогічних інновацій»
Паспортпроекту
Місія інноваційного проекту: стимулювання інноваційної педагогічної
діяльності, впровадження дистанційної освіти й фахового спілкування.
Мета проекту: створення мережевого ресурсу для спільної діяльності
педагогів школи, розміщення навчально-методичних матеріалів, забезпечення
безперервності та оперативності підвищення кваліфікації педагогів, їхньої
професійної самореалізації та творчому зростанню.
Проект передбачає створення Інтернет-середовища, що змінює зміст
професійної діяльності педагогів та проектування навчального процесу на базі
засобів інформаційно-комунікаційних технологій; дозволяє організувати науково-
методичний простір для вчителів, створює оптимальний доступ до необхідної
інформації, забезпечує оперативну методичну допомогу молодим вчителям, дає
можливість досвідченим педагогам поділитися досвідом роботи.
Теоретична значущість проекту полягає у розробці теоретико-методичного
підґрунтя сучасного методичного консалтингу, впровадження дистанційних форм
самоосвітньої діяльності вчителів, удосконалення ефективних форм методичної

22. 22
діяльності, розробціконцептуальних положень під час дистанційної міжатестаційної
освіти вчителів, що відповідає вимогам соціуму і потребам регіону.
Основними завданнями реалізації проекту є:
 створення мережевого ресурсу для спільної діяльності педагогів;
 розміщення навчально-методичних матеріалів;
 вивчення, адаптація та поширення нового педагогічного досвіду в галузі
інформаційних технологій;
 організація інформаційно-комунікаційного обслуговування науково-
методичної складової педагогічної діяльності;
 здійснення системного керівництва процесом неперервної освіти
педагогів;
 створення безперешкодного доступу всіх категорій педагогів до
мережевих ресурсів незалежно від місця проживання;
 надання методичної допомоги вчителям у навчально-виховній
діяльності.
Очікувані результати проекту. Створення віртуального методичного
кабінету дасть можливість закладу освіти отримати додатковий ресурс для
вирішення удосконалення змісту шкільної освіти, а саме:
 нові методики індивідуалізації освітнього процесу;
 нові управлінські механізми підтримки педагогів, що беруть участь у науково-
дослідній та експериментальній діяльності школи;
 створення партнерсько-мережевої взаємодії вчителів, учнів, батьків у побудові
нового змісту освіти.
Учасники проекту: адміністрація школи, вчителі, учні школи, батьки.
Консультанти: вчителі інформатики, координатори методичних центрів
школи
Координаторпроекту:Білинська-Слотило О. В. – заступник директора з навчально-
виховної роботи Рудківської СЗШ І-ІІІ ступенів імені Володимира Жеребного.
Терміни реалізації: 2016–2017 навч. р.
Продукт проекту: мережевий ресурс – блог
Адреса: biliov.ov@blogspot
Жанр проекту: мережевий проект
Модель мережевого проекту
Горизонтальнаінтеграція контенту
Методична структура – містить схему методичної структуришколи.
Планування та зміст роботи методичної ради:склад та план роботи
методичної ради.

23. 23
Плани та зміст діяльності методичнихцентрів: склад, плани діяльності
методичнихцентрів.
Планування та зміст роботи творчих груп: склад, плани діяльності творчих
груп.
Планування та зміст роботи над науково-методичною проблемою:
планування, етапи роботинад науково-методичною проблемою.
Планування та організація НВП : методичні рекомендації, нормативно-
правова база.
Вертикальна інтеграція контенту
Опис змісту контенту
Навчальні методичні семінари.
Сучасний урок. Кластер містить інформацію про моделювання сучасних уроків
з використанням Інтернет-контенту, використання програмного забезпечення в
режимі Smart, використання аудіо та відеоконтенту, містить зразки моделей
сучасних уроків.
Віртуальні конференції. Форма масового обговорення й узагальнення
наукових, методичних питань або створення рекомендацій з метою їх вирішення. За
структурою кластер містить програму конференцій з визначеним регламентом
виступів, може передбачати пленарні й секційні засідання, заявлені тези та архів
доповідей, інші форми комунікації: “круглі столи”, прес-конференції, дискусії тощо.
Конкурси. Вміщує інформацію щодо переліку фахових конкурсів, в яких
учителі можуть взяти участь та підвищити свою фахову майстерність, заявити про
свої педагогічні можливості та знахідки.
Проекти. Кластер містить матеріали про методику створення, зміст та кращі
зразки реалізованих проектів.
Майстер-класи. Містить вимоги до створення технологій означеної форми,
«родзинки» передового педагогічного досвіду, витяги з досвіду роботи кращих
вчителів над індивідуальною освітньою проблемою вчителя.
Відеобанк. Скарбниця відеоматеріалів.
Фотогалерея. Скарбниця фотоматеріалів.
Обмін досвідом. Кластер створений для обміну думок щодо обміну досвідом
між педагогами щодо вирішення тих чи тих проблемних питань.
Методична скарбниця. Містить методичні рекомендації вчителів щодо
технологій застосування або впровадження інноваційних педагогічних знахідок
педагогів, методику застосування сучасних технологій, прийомів, розробки уроків,
календарне планування, презентації до уроків таінші методичні матеріали вчителів.

24. 24
Дистанційний методичний порадник. Пропонує вчителям інформацію щодо
новин у педагогічній науці, теоретичні викладки сучасних фахівців педагогіки.
Також містить матеріали, які допоможуть вчителю якісно підготуватися до атестації,
скласти педагогічне портфоліо, узагальнити матеріали досвіду, моніторингові
послуги з комплексної оцінки та самооцінки вчителя в атестаційному та
межатестаційному процесі.
Вебінар. Одна з найважливіших форм методичного спілкування, що,за умов
застосування інформаційних та телекомунікаційних технологій, може проводитися в
реальному і нереальному часі, фронтально й індивідуально за допомогою Skype,
відео- й телеконференцій, електронної пошти.
Відеосемінар. З подальшою дискусією з розглянутої тематики, причому у
педагогічномуаспекті відеоваріант нічим не відрізняється від традиційного, тому що
учасники процесубачать один одного на екранах моніторів комп’ютера, або можуть
обмінятися текстом.
Форум. Найпоширеніша форма спілкування у дистанційному вигляді; форум
може бути присвячений будь-якій проблемі, темі.
Модератор форуму (мережевий адміністратор). Реалізує дискусію чи
обговорення, стимулюючи активізуючи «віртуальне обговорення» питаннями,
повідомленнями, новою цікавою інформацією. Програмне забезпечення форумів
дозволяєприєднати різні файли певного розміру. Кілька форумів можна об’єднати в
один великий, зі зміною форми процесу – веб-конференція.
Веб-квести. Кластер містить інформацію та інструкції щодо створення квестів,
тематику та терміни їх проведення.
Мережеві проекти. Кластер містить інформацію про методику створення
мережевих проектів та тематику майбутніх проектів.
Висновок
Мережевий проект – дієвий Інтернет-ресурс надання методичних
консалтингових послуг, пропонує відбір та впровадження ефективних сучасних
форм педагогічного спілкування та діяльності, підвищення престижу й розширення
діапазону послуг сфери методичного консалтингу. Така форма роботи долає
територіальні бар’єри щодо отримання досвіду, дозволяє підвищувати фаховий
рівень педагогів.
Інноваційна форма роботи створення мережевих проектів навчального
дослідницького, розвивального, виховного змісту дозволяє педагогам здійснювати
ефективну співпрацю з колегами, батьками та учнями.
Тематика мережевих проектів може торкатися не лише навчального змісту.
Наприклад, мережевий проект «Місто моєї мрії» дозволить акумулювати думки

25. 25
щодо проблем у нашому містечку та шляхів їх вирішення. Його реалізація сприяє
вихованню активної громадянської позиції і не тільки.
Якщо учням запропонувати мережевий проект «Майдан – революція Гідності», то
результатом і продуктом проекту стане літопис подій історичного сьогодення. Його
безцінне значення полягає у самоусвідомленні учнями їхньої ролі як дослідників-
літописців сучасної історії, справжніх патріотів своєї землі.
Тематика навчальних проектів може бути різноманітною. Педагоги разом з
учнями можуть дослідити Австралію чи екзотичну флору і фауну Південної
Америки. Літератори можуть створити віртуальну «Хату-читальню», «Літературну
вітальню» чи творчий проект «Мій Шевченко». Вчителі-біологи, для прикладу,
можуть запропонувати мережевий проект «Фауна України», «Феномен пташиного
польоту», міжпредметні проекти «Фрактали у природі». Вчителі інформатики та їхні
учні можуть здійснити наступні проекти: «Лабораторія 3D дизайну», «Графіка та
дизайн».
Отже, мережева проектна технологія – сучасна дієва форма, яка дозволяє
вийти з власною ініціативою за межі однієї школи не тільки вчителеві, але й учням.
Здомська О. І.,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
МеденицькоїСЗШ І-ІІІ ст.
Дрогобицького району
Особистісно орієнтований підхід як основа організації
навчально-виховного процесу
Аналіз педагогічної практики останніх років засвідчує перехід педколективу
на гуманістичні способи навчання і виховання дітей. Важливою складовою
педагогічного процесу стає особистісно орієнтована взаємодія вчителя з учнем, яка
вимагає детального перегляду існуючих педагогічних технологій.
Тенденція застосування інноваційних технологій у пхолого-педагогічному
плані характеризується переходом:
1. Від учіння як функції запам’ятовування до учіння як процесу розумового
розвитку.
2. Від орієнтації на середнього учня до диференційованих та індивідуальних
програм навчання.
3. Від зовнішньої мотивації учіння до внутрішньої морально-виховної регуляції.

26. 26
Найбільш поширеними щодо використання у початкових та середніх класах є
технології на основі активізації та інтенсифікації діяльності учнів, зокрема: ігрові
технології та технологія проблемного навчання.
Слід відзначити, що названі технології використовуються як самостійні
методичні моделі процесу навчання, так і як елементи у структурі класичної класно-
урочної системи. Вчителі математики, хімії, фізики практикують технологію
диференційованого навчання, груповітехнології навчання Активно впроваджуються
у школі елементи ІКТ. Такі технології дають змогу методично доцільно
організовувати процес навчання та ефективно управляти ним.
Окремо слід сказати про практиковану вчителями школи технологію
укрупнення дидактичних одиниць. Дана ідея виникла на основі дидактичного
реконструювання навчального матеріалу і спочатку була підтримана вчителями
початкових класів під час вивчення рідної мови.
Ідея блочного вивчення навчального матеріалу на даний час практично
реалізується найбільше вчителями української мови та літератури і вчителями
початкових класів.
Федик Н. В.,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Угерської ЗОШ І-ІІІ ст..
Стрийськогорайону
Критичне мислення як спосіб стимулювання
індивідуального розвитку школяра
Розвиток критичного мислення на уроках сьогодні набуває першочергового
значення. Це пояснюється тим, що в процесі формування критичного мислення
учень набуває вміння здобувати, опрацьовувати інформацію, самостійно
аналізувати, систематизувати матеріал, удосконалювати мовленнєві, комунікативні
вміння та навички.
Тому вчителі Угерської СЗОШІ-ІІІ ст. Стрийського районувикористовують на
своїхуроках інноваційні технології, що сприяють розвиткукритичного мислення. Це
дає можливість зробити процес мислення більш продуктивним, а в кінцевому
підсумку – підвищити результативність навчання.
В основі навчання, спрямованого на розвиток критичного мислення лежить
трьохфазна модель уроку.

27. 27
Фаза актуалізації (встановлення зв’язків) вимагає згадати, встановити рівень
тих знань, які уже є, викликати інтерес, щоб іти далі, активувати мислення в ході
письма чи говоріння, окреслити мету, сформувавши завдання на подальше
дослідження теми.
Фаза усвідомлення змісту (побудова знань). Її завданням є продумати, як учні
будуть іти до нових знань, що кожен з них робитиме, щоб зрозуміти зміст, прийняти
рішення, виявити позицію (випереджувальні завдання, демонстрація пошуку,
презентація проекту, зіставлення позицій тощо).
Фаза рефлексії (консолідація). Учень висловлює (усно чи письмово) щойно
набуті знання чи ідеї своїмисловами, таким чином створюючи особистий змістовий
контекст та обмірковуючи нові знання у світі власного досвіду.
На фазі актуалізації, для спонукання дитини думати вільно і відкрито, учителі
практикують застосування інтелектуальних розминок«Входження в урок», стратегії
«Гронування». Використовують гронування і на етапі подання нового матеріалу,
закріплення.
Діти із задоволенням працюють за випереджаючими завданнями парами,
групами, формуючи «Інформаційний пакет» (арабські народні казки, В. Биков
«Альпійська балада, В. Симоненко «Цар-плаксій», Г. Уеллс «Чарівна крамниця»,
міфи, новинки ІТ-технологій, «З історії чисел», «Відомі митці»).
На фазі усвідомлення змісту (побудови знань) важливо продумати процес
читання художнього твору чи усвідомленого читання умови задачі, то ж
застосовують «Читання із зупинками». Серед різнобарв’я стратегій улюбленою для
більшості дітей є «Сенкан». Інструмент для синтезу складної інформації, спонукає
розмірковувати над темою.
Як варіант технології вирішення проблем, які не мають однозначного рішення,
використовують «Дерево рішень», «Чистий аркуш».
Під час роботи в групі відбувається спільне розв’язання поставленого
завдання. У процесі цієї роботи в учнів розвивається почуття колективізму,
взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає почуття страху, скованості. Учні вчаться
говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати
рішення.
Все частіше у своїйпрактичній роботіз дітьми учителі застосовують стратегію
«ПРІМА». Цей метод дозволяє дітям фантазувати, змінювати ситуацію, спонукає до
письмових висновків, а крім цього – відкриває великі можливості перед учителем.
Творчі здібності учнів розвиваються за допомогою написання есе,
симуляторно-рольових ігор, при складанні умов задач. Наприклад, при вивченні

28. 28
біографії письменника учителі часто звертаються до рольових підходів. («Гість
уроку – А. Чехов», «Інтерв’ю з Н. Забілою»).
Отже, на власному досвіді учителі нашої школи переконуються, що саме
методика розвитку критичного мислення дозволяє максимально підвищити
ефективність навчально-виховного процесу, дає можливість створити такі умови,
коли всі учні залучаються до активної, творчої навчальної діяльності, процесу
самонавчання, самореалізації, вчаться спілкуватись, співпрацювати, критично
мислити, відстоювати свою позицію, адаптуватись до життя у суспільстві.
Лещишин О. М.,
заступник директора
з навчально-виховної роботи
Золочівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2
ім. Маркіяна Шашкевича
Моніторинговий супровід освітніх інновацій
Якщо ми хочемо навчити всіх, враховуючи особистість учня з його
потребами, інтересами та життєвими проблемами, необхідно вносити зміни в
навчальний процес. Наше завдання – не лише передати готові знання, а й
забезпечити розвиток і саморозвиток особистості дитини, активізувати його творчі
можливості у навчанні.
Тому колектив нашої школи працює над проблемою: «Формування
конкурентоспроможної особистості шляхом впровадження інноваційних навчально-
виховних технологій». Ми організовуємо методичну роботу так, щоб кожен учитель
міг найбільш повно розкрити не тільки здібностій талант кожного учня, а й розвивав
власну ініціативу та творчий пошук, мав можливість
самореалізуватися у професійній діяльності.
У школі створено певні умови, реалізація яких забезпечує цілеспрямоване
запровадження найпрогресивніших технологій різного рівня.
Інноваційна діяльність у нашому навчальному закладі, його науково-
методична та експериментально-дослідна робота постійно забезпечується
моніторинговим супроводом.З метою вивчення готовностіпедагогів до інноваційної
діяльності, рівня підготовки до здійснення експериментальної діяльності
використовуються:
 моніторинг рівня сприйняття інноваційних процесів;
 оцінка рівня інноваційної культури педагогічного працівника;