13.11.2021

1. Мартинюк Л.В.
Професійна компетентність керівника сучасного закладу загальної середньої
освіти у вимірі інклюзивного навчання
Перехід на нову структуру та зміст загальної середньоїосвіти потребує створення
принципово нових моделей науково-методичної роботи в навчальному закладі. Якщо
раніше педагогічний колектив обирав проблему, за якою працювала школа, то в нових
умовах доцільно опрацювати цілісну концепцію освітньої практики, яка б урахувала
особливості і можливості конкретного навчального закладу. Таку діяльність
педагогічного колективу повинен спрямувати творчий та компетентний керівник
сучасної школи. Він виступає трансформатором оновленого змісту освіти, освітніх
технологій, форм та методів навчання, виховання й розвитку особистості, піклується
про власну управлінську діяльність та впровадження елементів новизни, оригінальності,
тобто всього того, що необхідне для забезпечення реформування освітнього процесу в
навчальному закладі, підвищення результативності управлінської діяльності [1,
http://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/administration/36357/].
За новим законодавством України одним із завдань загальної середньої освіти є
забезпечення права особина доступність здобуття повної загальної освіти, у тому числі
й для осіб з особливими освітніми потребами [4, https://www.pedrada.com.ua/article/2732-
zakon-ukrani-pro-povnu-zagalnu-serednyu-osvtu]. Надання освітніх потреб дітям з
особливостямиєоднією із найважливіших завдань для сучасної освіти. Для повноцінної
реалізації даного завдання сучасному керівнику необхідне створення дійсно
інклюзивного середовища, де кожен зможе відчувати затребуваність свого існування.
Суспільство зобов’язане дати можливість кожній дитині, незалежно від її потреб та
інших обставин, повністю реалізувати свій потенціал, приносити користь суспільству і
стати повноцінним його складовим [5, 216].

2. Актуальність проблеми інклюзивної освіти пов’язана насамперед з тим, що
число дітей, які потребують корекційного навчання, неухильно росте. І компетентний
керівник закладу освіти повинен стратегічно продумати створення нового освітнього
середовища для надання освітніх послуг всім учасникам освітнього процесу.
Метою статті є визначення ролі керівника сучасного закладу загальної середньої
освіти у вимірі інклюзивного навчання.
Протягом останнього десятиліття вітчизняні науковці, зокрема В. Бондар, А.
Колупаєва, Т. Євтухова, В. Ляшенко, І. Іванова, О. Столяренко, А. Шевчук, О. Савченко
та інші присвячують свої дослідження проблемам залучення дітей з особливими
потребами до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, їх реабілітації та
соціалізації до суспільних норм. Значний вплив на розвиток системи спеціальних
навчальних закладів, удосконалення їх структури, розробку методик ранньої
діагностики психічного розвиткудітей мали праці психологів Л.Виготського, О.Венгер,
О.Запорожця, О.Киричука, Г.Костюка, Б.Корсунської, С.Максименка, Н.Морозової,
В.Синьова, П. Таланчука, В.Тарасун, М.Ярмаченка. У них обґрунтовано принципові
положення щодо особливостей розвитку психічних процесів у дітей різного віку, ролі
корекційного виховання у підготовці до шкільного навчання, механізмів формування їх
соціально–комунікативної активності. У дослідженнях учених вивчалася історія
становлення і розвитку окремих напрямків спеціальної освіти дітей шкільного віку з
різними психофізичними порушеннями. Одночасно аналізувалася історія виникнення
наукових поглядів на ті чи інші прояви аномального розвитку та засоби їх психолого–
педагогічної корекції [2, 117].
Сучасний керівник навчального закладу не стільки має давати розпорядження,
скільки співпрацювати, а це означає, що потрібно змінити стиль роботи, виробити нову
управлінську культуру.
Результат управлінської діяльності - це результати дій керуючої системи щодо
переведення освітньої системи, педагогічного колективу, освітнього процесу,
фінансово-господарської діяльності, санітарно-гігієнічних і безпечних умов у новий
стан, що забезпечує керуюча система [3,37]. Тому основними складовими результатів

3. такої діяльності сучасного керівника закладу загальної середньої освіти у вимірі
інклюзивного навчання стають:
- організація освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами,
враховуючи надання корекційної спрямованості процесу;
- підбір професійного, компетентного педагогічного колективу, корекційних
педагогів, психологів;
- забезпечення розумного пристосування та реогранізація умов освітньої
діяльності;
- планування фінансово-господарської діяльності для реалізації комфортних та
безпечних умов для дітей з особливими освітніми потребами;
- інтеграція контролю й аналізу в єдину контрольно-аналітичну діяльність;
- забезпечення системного підходу в управлінні навчальним закладом у контексті
інклюзивної освіти.
Прикладом професійного управління сучасним закладом загальної середньоїосвіти у
вимірі інклюзивного навчання є досвід директора Херсонського навчально-виховного
комплексу – загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9 Херсонської міської ради
Мартинюк Людмили Володимирівни.
Під керівництвом Людмили Володимирівни з 2016 року у Комплексі було
впроваджено інклюзивне навчання та відкрито перші 2 класи з інклюзивною формою
для 4 дітей з особливими освітніми потребами. За 4 роки мережа класів з інклюзивною
формою зросла, кількість дітей з особливими освітніми потребами збільшилась,
інклюзивна освіта охопила як шкільний, так і дошкільний підрозділи. Нині щороку за
бажанням батьків організовується інклюзивне навчання у нових класах та групах для
дітей з особливими освітніми потребами.
Для належної організації освітнього процесу дітей з ООП адміністрацією та
педагогічним колективом було проведено ряд заходів щодо підготовки до
впровадження інклюзивної освіти у Комплекс. Психологом закладу проведено
діагностування щодо готовності педагогічного та батьківського колективу до роботи в
умовах інклюзії. Результати діагностування виявили майже 96% готовностібатьківської
громади та 98% педагогів Комплексу до інновації.

4. За роки плідної праці колективом повністю налагоджено організаційну роботу
освітнього процесу, а саме:
- адміністрацією Комплексу видаються відповідні організаційні накази щодо
відкриття класів з інклюзивною формою навчання, проводиться розподіл годин
корекційно-розвитковихзанять серед корекційних педагогів; складається робочий
навчальний план відповідно до встановленої нозології та графік корекційно-
розвиткових занять;
- командою психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП розробляється
індивідуальна програма розвитку на кожного учня;
- асистентами вчителя здійснюється належний супровід освітнього процесу,
надається адаптована та корекційна допомога; систематично підтримується
тісний зв'язок із батьками дітей з ООП;
- психологом Комплексу проводяться відкриті брифінги, майстер-класи, тренінгові
семінари як для батьків, так і для педагогів; надається постійна психологічна
допомога учням з ООП;
- учителями-предметниками та класними керівниками спільно з асистентами
адаптуються або модифікуються навчальні програми для кожної дитини окремо,
розробляються адаптовані індивідуальні завдання, вправи чи опорні картки для
конкретного учня згідно нозології.
На сьогоднішній день реалізує успішне впровадження інклюзивного навчання
компетентний педагогічний колектив, який у стовідсотковому складі має професійну
підготовку щодо особливостей освітнього процесу в контексті інклюзивного навчання.
За 4 роки всі педагоги Комплексу, включаючи і дошкільний підрозділ, пройшли
курсову перепідготовку з інклюзивного навчання, щороку є учасниками науково-
методичних семінарів, конференцій та майстер-класів з інклюзивної освіти. Це дало
змогу підвищити професійну спроможність педагогічного колективу та втілити її в
реальний освітній процес.
Завдяки спільній роботі педагогічного колективу рівень навчальних досягнень учнів
з ООП щороку зростає на 4%.
Поява перших учнів з ООП у Комплексі докорінно змінила освітній простір, а саме:

5. - у класах з інклюзивною формою навчання створені мультимедійні центри для
проектування освітнього процесу та полегшення сприйняття ходу уроку;
- для дітей із порушенням зору було збільшено доступ природнього освітлення та
налагоджено індивідуальне збільшення штучного освітлення;
- для дітей із інтелектуальними порушеннями класи та коридори оснащені
додатковими знаками та вказівками;
- для дітей початкових класів з ООП у класах організовані куточки усамітнення.
Для реалізації корекційної спрямованостіосвітнього процесу колективом Комплексу
були створені спеціальні кімнати для проведення корекційно-розвиткових занять, такі
як:
- ресурсна кімната, яка оснащена інтерактивним центром, міні-кухнею та ігровою
зоною;
- кімната психологічного розвантаження, яка оснащена сухим басейном із
кольоровою підсвіткою, мольбертом, куточком творчості та ігровим центром;
- кімнатою лікувальної фізкультури, яка має спеціальні спортивні засоби корекції
за різними напрямками (шведські стінки, фітболи, тактильні доріжки,
велотренажер, міні-батут, тренажер-тунель та інші).
Висновки: Системний підхід в управлінні навчальним закладом у контексті
інклюзивної освіти на прикладі НВК № 9 дав позитивний результат. Отже, при
управлінні професійного та компетентного керівника закладу освіти у вимірі
інклюзивного навчання можна досягти значних результатів, таких як:
- створення сприятливих умов для стимулювання учасників освітнього процесу до
творчої праці, усвідомлення відповідальності за роботу з дітьми з особливими
освітніми потребами;
- забезпечення саморозвитку вчителів та учнів, уміння бути самокритичними і
готовими до змін;
- визначення життєвого середовища, у якому в учнів формуються прогнози щодо
реалізації призначення та досягнення цілей;
- надання освітніх послуг, які стабільно задовольняють потреби споживачів, у тому
числі й дітей з ООП.

6. Література:
1. Білоножко Олена. Рисисучасного керівника [Електронний ресурс] / О. Білоножко
// Освіта. ua. - Режим доступу:
http://ru.osvita.ua/school/lessons_summary/administration/36357/
2. Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально-методичний
посібник / Кол. авторів: Колупаєва А. А., Софій Н. З., Найда Ю. М. та ін.; за заг.
ред. Даниленко Л.І. Київ, 2007. 128 с.
3. Нові вимоги до компетентностей керівників шкіл в Україні: посіб. для слухачів
закладів післядипломної педагогічної освіти, керівників закладів загальної
середньої освіти, здобувачів вищої освіти за спеціалізаціями «Управління
навчальним закладом» та «Управління проектами»/О.М. Отич, Л.К. Задорожна,
З.В. Рябова, Л.М. Оліфіра та ін.; за заг. ред. О.М. Отич, Л.К. О. де Фонтана;
НАПН України, УВУПО, ДВНЗ «Ун-т менедж. освіти», КВЗО «Одес. акад.
неперв. освіти», КультурКонтакт Австрія.– К., 2018.– 74 с.
4. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 р. URL:
https://www.pedrada.com.ua/article/2732-zakon-ukrani-pro-povnu-zagalnu-serednyu-
osvtu
5. Пузіков Д.О. Інноваційний розвиток загальноосвітнього навчального закладу для
дітей з особливими потребами як об’єкт оцінювання, Актуальні проблеми
навчання та виховання людей в інтегрованому освітньому середовищі у світлі
реалізації Конвенції ООН про права інвалідів: тези доповідей ХV Міжнародної
науковопрактичної конференції (м. Київ – 18-19 листопада 2015 р.), К.:
Університет «Україна», 2015, С. 301, 302.
Відомості про автора: Мартинюк Людмила Володимирівна, директор Херсонського
навчально-виховного комплексу – загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 9
Херсонської міської ради, вчитель української мови та літератури, кваліфікаційна
категорія «спеціаліст вищої категорії», педагогічне звання «вчитель-методист»
school9@i.ua.