Download to read offline
More Related Content
Лекція №12.pptx
- 1. ОКУ «ПМФК ім.В.О.Жуковського» АКУШЕРСЬКО– ПЕДІАТРИЧНА ЦИКЛОВА КОМІСІЯ
- 2. Захворювання органів дихання (нижніх дихальних шляхів) Лекція№ 12 Тітова Т.В.
- 3. План лекції • Гострийбронхіт. • Обструктивний бронхіт • Пневмонія. • Бронхіальна астма.
- 4. Гострий бронхіт • запальнийпроцес слизової оболонки бронхів за відсутності ознак ураження легеневої тканини
- 5. Неінфекційні бронхіти пов’язані з дієюна слизову оболонку різних алергенів, токсичних речовин, фізичних факторів Етіологія Інфекційні бронхіти віруси, бактерії, атипові мікроорганізми, гриби, найпростіші Бронхіти змішаної етіології
- 6. Інфекційні бронхіти Вірусні -характерні для більшості гострих і рецидивуючих форм захворювання (65-90%). Спектр вірусів – більше 180 видів. Найбільш часто: віруси грипу, парагрипу, адено-, корона-, рино -, РСВ, ECHO-, коксакі- вірус.
- 7. Бактеріальні бронхіти Із грибковихагентів значення мають гриби рода Candida, рідше Aspergillus.
- 8. Класифікація За характером ураження •Катаральний • Фібринозний • Гнійний • Геморагічний • Некротичний • Гнильний За локалізацією процесу • Ендобронхіт – ураження слизової оболонки бронхів • Панбронхіт – ураження і підслизового , і м’язового шарів бронхів
- 9. Класифікація бронхітів удітей По етіології: Інфекційний: • вірусний; • бактеріальний; • вірусно-бактеріальний; • грибковий. Неінфекційний, обумовлений: • алергічними факторами; • хімічними факторами; • фізичними факторами; • тютюновим димом та ін. Змішаний, внаслідок поєднання інфекційних та неінфекційних факторів. Від нез’ясованих причин По патогенезу: • первинний; • вторинний. За перебігом: • гострий (до 2-3 тиж.); • затяжний (до 1 міс.); • рецидивуючий (˃3 р. на рік): фаза загострення; фаза ремісії; • хронічний (˃2 років). За клінічним варіантом: • простий; • обструктивний. За рівнем враження: 1. трахеїт; 3. бронхіт; 2. трахеобронхіт; 4. бронхіоліт.
- 10. Трахеїт (J 04.1) •запалення слизової оболонки трахеї, частіше прояв або загострення гострого респіраторного захворювання вірусної етіології; • трахеїт супроводжується запальним процесом в гортані (ларинготрахеїт, J04.2) або в бронхах (трахеобронхіт, J20).
- 11. Гострий (простий) бронхіт -гостре запалення слизової оболонки бронхів, переважно вірусної етіології. Симптоми: - вірусна інтоксикація; - кашель, формування мокроти, поява хрипів, задишка. Аускультативно: жорстке дихання, подовжений видих, хрипи з обох сторін в різноманітних відділах легень, при кашлі змінюються. На рентгені грудної клітини – посилення легеневого малюнка, тінь кореня легені розширена, нечітка.
- 12. ДІАГНОСТИКА БРОНХІТІВ: анамнез; клінічнісимптоми бронхіту • основні, постійні (кашель, формування і виділення мокроти); • додаткові, непостійні (хрипи, обструктивний синдром, задишка).
- 13. Клініка Клінічні проявихарактеризуються тріадою симптомів • кашель, • виділення харкотиння, • порушення бронхіальної прохідності, але без ознак обструкції.
- 14. Діагностичні критерії - Кашельмає сухий, нав`язливий характер. На 2-му тижні стає вологим, продуктивним та поступово зникає. - При огляді дітей не виявлено ознак дихальної недостатності та симптомів інтоксикації. - При пальпації і перкусії зміни в легенях відсутні. - Аускультативно вислуховується жорстке дихання, подовжений видох. Хрипи вислуховуються з обох сторін в різних відділах легень, при кашлі змінюються. На початку хвороби хрипи сухі, а згодом з`являються незвучні, вологі дрібно-, середньо-, та великоміхурові хрипи відповідно діаметра вражених бронхів. - Зміни гемограми непостійні, можуть проявлятись прискореною ШОЕ при нормальному чи зниженому вмісту лейкоцитів. - На рентгенограмі грудної клітки спостерігається посилення легеневого малюнку, тінь кореня легень розширена, не чітка.
- 15. Лікування • Наказ №18 від 13.01.2005 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» • Протокол лікування гострого бронхіту у дітей
- 16. Лікування • Госпіталізація припідозрі на ускладнення. • Дієта повноцінна, відповідно до віку дитини, збагачена вітамінами, висококалорійна. • Симптоматичне лікування включає: – Відхаркувальні та муколітичні препарати (проспан, флюдитек, гербіон, геделікс N-ацетилцистеїн, бромгексин, лазолван, мукалтін, амброгексал, пертусін, корінь солодки, корінь алтею, лист подорожніка, калія йодід, та ін.) Препарати застосовуються ентерально та в інгаляціях. – Протикашльові препарати призначаються тільки при нав`язливому, малопродуктивному, сухому кашлі - з метою пригнічення кашлю (глауцин, лібексін, тусупрекс, бутамірат, бронхолітін ). – Антигістамінні препарати (кларітін, тайлед, семпрекс) дітям з алергічними проявами. – Полівітаміни (ревіт, оліговіт, пікавіт та ін.) призначають в дозах, що перевищують фізіологічні потреби. – При гіпертерміі – жарознижуючі (парацетамол, ібуфен).
- 17. Етіологічна терапія • Противірусніпрепарати ефективні в перші дві-три доби захворювання. Застосовують: ремантадін, арбидол-ленс, аміксін, інтерферони Показаннями до призначення антибіотиків при гострому бронхіті може бути: • Діти перших 6-ти місяців життя; • Важкий перебіг бронхіту (нейротоксикоз та ін.); • Наявність обтяжливого преморбідного фону (пологова травма, недоношеність, гіпотрофія та ін.); • Наявність активних хронічних вогнищ інфекцій (тонзиліт, отит та ін.); • Підозра на нашарування бактеріальної інфекції: – Лихоманка з температурою тіла вище 39 С; – В`ялість, відмова від їжі; – Виражені симптоми інтоксикації; – Наявність задишки; – Асиметрія хрипів;
- 18. Етіотропне лікування І. Противовіруснелікування Хіміопрепарати: • ремантадин; • альгірем; • арбідол; • аміксин; • рибавірин; • тамифлю (озельтамівір); • афлубін. Інтерферони: • інтерферон людський лейкоцитарний (ИФН-α); • реаферон (рекомбінантний α - інтерферон); • віферон; • грипферон. Індуктори інтерферонів: • циклоферон; • неовір; • полудан.
- 19. Етіотропне лікування бронхітів II.Антибактеріальне лікування Препарати вибору: • амінопеніциліни з інгібіторами β- лактамаз (амоксиклав, аугментин); • цефалоспорини I-II покоління (цефазолін, цефалексін, цефаклор, цефуроксим, цефотаксім, цефтріаксон); • макролідні антибіотики (азітроміцин, кларитроміцин) - альтернативні засоби (тільки при непереносимості β-лактамних антибіотиків).
- 20. Патогенетичне лікування бронхітів Принципи лікування: •пригнічення запалення слизової оболонки дихальних шляхів (фенспірид); • нормалізація функції секреторного апарату мукоциліарного транспорту; • вплив на кашльовий рефлекс; • відновення бронхіальної прохідності (усунення обструкції
- 23. Обструктивний бронхіт Діагностичні критерії: •Подовжений свистячий видох , які чути на відстані . • При огляді здута грудна клітка (горизонтальне розміщення ребер), участь в акті дихання допоміжної мускулатури, втяжіння міжреберних проміжків, але ознаки дихальної недостатності відсутні. • Кашель сухий, нападоподібний, довго триває. Наприкінці першого тижня переходить у вологий. • Перкуторно визначається коробковий відтінок легеневого тону. • Аускультативно вислуховується жорстке дихання, видих подовжений, багато сухих свистячих хрипів. Можуть бути середньо- та великопухірцеві малозвучні хрипи. • На рентгенограмі грудної клітки спостерігається розрідження легеневого малюнку в латеральних відділах легенів та сгущення в медіальних.
- 24. Лікування – Госпіталізація. – Дієтагіпоалергенна, повноцінна, відповідно до віку дитини. – Етіологічна терапія. – Спазмолітики ентерально або парентерально (но-шпа, папаверин), інгаляційно . – Бронхолітики: бронхоадреноміметики (алупент, сальбутамол, фенотерол), теофіліни (еуфілин). – Муколітики та відхаркувальні препарати (ацетилцистеїн, лазолван, бромгексин, проспан, трипсін, та ін). – Вібраційний масаж та постуральний дренаж. – Фізіотерапевтичні процедури : електрофорез з еуфіліном, MgSO4 – Фітотерапія із застосуванням гіпоалергенних рослин (солодка,м`ята, чабрець, багульник). – На етапах реабілітації лікувальна дихальна гімнастика, спелеотерапія, загартовування, санаторно-курортне лікування. – Диспансерний нагляд у алерголога.
- 25. Гостра пневмонія - гостренеспецифічне запалення легеневої тканини, в основі якого лежить інфекційний токсикоз, дихальна недостатність, водно- електролітні та інші метаболічні порушення з патологічними зсувами у всіх органах і системах дитячого організму.
- 26. Класифікація пневмонії удітей Наказ МОЗ України № 04.01.12-8-1178 від 14.12.2009 затверджена 12-м з’їздом педіатрів України 12-14 жовтня 2010 р
- 27. Класифікація • Первинна • Вторинна Форми- вогнищева , сегментарна Локалізація –однобічна, двобічна, сегмент легені, доля легені Перебіг - гострий до (6 тижнів),затяжний (від 6 тижнів до 6 місяців),рецидивуючий Дихальна недостатність – 0, І ст., ІІ ст., ІІІ ст. Неускладнена Ускладнена - загальними порушеннями , легенево - гнійним процесом, запаленням різних органів • Неонатальні вроджена аспіраційна • Постнатальна • Вентиляційна • При імунодефіциті
- 28. Класифікація пневмоній За походженням Позаліканяна (негоспітальна амбулаторна) Нозокоміа льна (госпіталь на) Вентиляці йна (Рання Пізня) Аспіра ційна Внутрі шньоут робна Пов’язана ізнаданням медичної допомоги За клініко-рентгенологічною формою Вогнищева Сегментна Часткова Інтерстиціальна За локалізацією Однобічна (ліво- чи правобічна; вказати сегмент і/або частку) Двобічна (вказати сегмент і/або частку)
- 29. Класифікація пневмоній За ступенемтяжкості І ІІ ІІІ ІV V За ступенем дихальної недостатності І ІІ ІІІ За перебігом Гострий (до 6 тижнів) Затяжний (6 тижнів – 8 міс.)
- 30. Класифікація пневмоній ЗАГАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ Токсико-септичнийстан ІТШ Кардіоваскулярний синдром ДВС-синдром Зміни з боку ЦНС ЛЕГЕНЕВИМ ПРОЦЕСОМ Деструкція Абсцес Плеврит Пневмоторакс ЗАПАЛЕННЯ РІЗНИХ ОРГАНІВ Синусит Отит Пієлонефрит Менінгіт Остеомієліт Наказ МОЗ України від 04.01.12-8-1178 від 14.12.2009 За наявністю ускладнень Неускладнена Ускладнена
- 31. Патогенез • Розвиток вогнищазапального набряку • Посилення розмноження в ньому м/о • Поширення інфікованої набрякової рідини через найближчі альвеоли • Обструкція бронхіол і утворення ателектазів • Виключення з газообміну сегментів • Респіраторна гіпоксемія • Тахіпное, тахікардія, ціаноз
- 33. Клініка • задишка безознак бронхообструкції, • дистантні періоральні хрипи при наявності синдрому бронхообструкції, • блідість шкіри з періоральним цианозом, який підсилюється при збудженні або при годуванні 4/18/2023 Sample Footer Text 33
- 34. Загальні симптоми • кашельвологий або сухий малопродуктивний, часто до появи кашлю у акті дихання беруть участь допоміжні м‘язи – роздування крилець носа, інспіраторне втягування ямки над грудиною. • нежить, • кволість, відсутність апетиту, анорексія, відсутня динаміка ваги, • порушення терморегуляції, • прояви різних ступенів токсикозу.
- 35.
- 36. Клініко-діагностичні критерії пневмоніїу дітей (прийняті ВООЗ) • Температура тіла вище 38,5 град. упродовж 3-х і більше днів • Задишка за відсутності симптомів бронхіальної обструкції Число дихальних рухів › 60 у дітей до 2-х міс; › 50 – у дітей 2-12 міс; › 40 – у дітей 1-5 років • Локальні фізикальні симптоми пневмонії • Асиметрія вологих хрипів • Токсикоз Специфічність і чутливість названих показників – 95%
- 38. Об’єктивне обстеження • приперкусії грудної клітини скорочення перкуторного звуку над проекцією інфільтрації легеневої тканини • при аускультації легень бронхіальне, послаблене (над вогнищем інфільтрації) або жорстке дихання, на 3-й-5-й день захворювання при розсмоктуванні вогнищ запалення з‘являються локалізовані дрібнопухирцеві та крепітуючі вологі хрипи.
- 39.
- 40.
- 41. Рентгенографія легень • рентгенологічнакартина залежить від фази розвитку запального процесу. В період вираженої клінічної картини виявляють вогнищеві тіні різних розмірів , частіше розміщених локалізовано. • При сегментарних пневмоніях – гомогенна тінь з чіткими контурами в межах сегменту
- 42.
- 43.
- 45. Лабораторні • Загальний аналізкрові. • Загальний аналіз сечі. • Мікробіологічне дослідження харкотиння (з глибоких відділів бронхіального дерева у дітей старшого віку), плеврального ексудату, промивних вод бронхів на флору і чутливість до АБ • Біохімічне дослідження крові на активність запального процесу (С-реакт. білок, серомукоїд і ін.), печінкові проби, сечовина, креатинін, електроліти, коагулограма, протеїнограма Ці дослідження проводяться при важкому перебігу пневмонії за показами • Серологічні дослідження при атипових пневмоніях. • Імунологічне дослідження: визначення специфічних Ig, ПЛР-діагностика
- 46. Лікування • Наказ №18 від 13.01.2005 «Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги дітям за спеціальністю «Дитяча пульмонологія» • ГОСПІТАЛІЗАЦІЯ • АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ • Відхаркувальні засоби • Жарознижуючі засоби • Фізіотерапевтичне лікування • Лікувальна фізкультура • Загальнозміцнююча терапія • Імунотерапія, серцево-судинні препарати, гепатопротектори, інфузійна терапія, діуретики призначаються за клінічними показаннями.
- 47. Антибіотикотерапія • При тяжкомуперебігу гострої пневмонії терапія повинна починатися з парентерального введення антибіотика, при поліпшенні клінічного стану пацієнта слід перейти в можливо коротші строки на пероральний шлях прийому цього ж препарату (ступенева терапія). • Основні групи антибіотиків, які можуть бути використані ( у ранжированній послідовності): • напівсинтетичні пеніциліни, • напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою, • цефалоспорини, • макроліди, • аміноглікозиди I-III поколінь
- 49. Групи антибіотиків, яківикористовуються у лікуванні пневмонії у дітей Бета - лактамні антибіотики I – пеніциліни ІІ -цефалоспорини IIІ – карбапенеми IV– монобактами
- 50. 1 група • Сучаснінапівсинтетичні амінопеніциліни – амоксил, амоксицилін, флемоксин, оспамокс - 30- 60мг/кг м.т./добу, 2-3 р., усередину Антисиньогнійні: -карбоксіпеніциліни – карбеніцилін, тікарцилін - 100мг/кг м.т./добу, в/в, в/м, 4 рази -уреїдопеніциліни – азлоцилін, піперацилін, мезлоцилін - 150-300мг/кг м.т./добу, в/в, в/м, 3 р.
- 51. Інгібіторозахищені пеніциліни: амоксицилін зклавулановою кислотою - амоксициліну/клавуланат (амоксіклав, флемоклав солютаб, аугментин) - 40-60 мг/кг/ добу всередину; 30мг/кг/добу в/в, 2 р. ампіцилін з сульбактамом – уназин - 100-150 мг/кг/добу в/в, в/м, 2-3р тікарцилін з клавулановою кислотою - тіментин - 200-300 мг/кг/добу в/в, 2р. піперацилін з тазобактамом – тазоцин - 150-200 мг/кг/добу в/в, 2 р.
- 52. ІІ група: цефалоспорини Іпокоління Цефазолін, цефалексин - не застосовують ІІ покоління парентеральні – цефуроксим, цефамандол - 50-100мг/кг/добу, в/в, в/м 2-3 р. ентеральні - цефуроксиму аксетил (Цефутіл), цефаклор - 20-40 мг/кг/добу, 2 р.
- 53. ІІІ покоління парентеральні– цефотаксим, цефтріаксон, цефтазидим (Зацеф), цефоперазон - 100мг/кг/добу, в/в, в/м, 2-3 р. ентеральні –цефподоксиму проксетил ( Цефодокс) - 10 мг/кг/добу, цефіксим (Цефікс) - 8мг/кг/добу, 2р. ІY покоління парентеральні – цефепім (Максипім), цефпіром (Цефром) - 50-100мг/кг /добу, в/в, в/м, 2р. Інгібіторозахищений цефалоспорин 3 покоління – цефтріаксон+сульбактам – Сульбактомакс - 50-100мг/кг/добу, в/в, в/м, 1-
- 54. ІІІ група: Карбапенеми Іміпенем (Тієнам) – 60-100 мг/кг/добу, в/в крап., 3 рази Меропенем (Меронем) – 10-12 мг/кг/добу, в/в крап, 3 рази IY група: Монобактами Азтреонам (Азактам) - 50-100 мг/кг/добу, в/в, 3-4 рази
- 55. Аміноглікозиди 2 покоління: бруламіцин,сизоміцин - 6-8 мг/кг/добу, в/в,в/м, 2-3 р. 3 покоління: амікацин, нетілміцин - 10-15 мг/кг/добу, в/в, в/м, 2-3 р. Макроліди Природні: спіраміцин (роваміцин), мідекаміцин (макропен) – 50 мг/кг/добу, всередину, 2 р. Напівсинтетичні: роксітроміцин (рулід), кларитроміцин (клацид), азітроміцин (сумамед) – 10мг/кг/ в першу добу, 5мг/кг - в подальші дні, 1 раз, всередину.
- 56. Фторхінолони 2 покоління: ципрофлоксацин(Ципринол) –20- 30 мг/кг/добу, парент.,2 рази 3 покоління: пенетрекс – 10 мг/кг/добу, парент., 2 рази 4 покоління: гатифлоксацин ( Тебріс, Гатімак) - 10 мг/кг/добу, парент, ентер, 1-2 рази Глікопептиди: ванкоміцин – 40 мг/кг/добу, в/в крап. 2 рази, таргоцид - 1день 10мг/кг, з 2 дня – 6 мг/кг/добу, в/в, 2 рази Група оксазалідонів: лінезолід - 10мг/кг/добу, парент., 2-3 рази Кетоліди – нова група. На ринку України відсутні.
- 57.
- 58. Етапний підхід вантибіотикотерапії пневмоній!!! Препарати вибору: • Пеніциліни та напівсинтетичні пеніциліни • Цефалоспорини І та ІІ покоління • Макроліди • Лінкозаміни Препарати резерву: • Антистафілококові та антисинегнійні пеніциліни • Парентеральні ЦФ І та ІІ покоління • Аминоглікозиди І та ІІ покоління • Рифампіцин • Фторхінолони Препарати глибокого резерву: • Карбапенеми • Монобактами • Ванкоміцин
- 59. Препарати при кашлі I.Препарати, що стимулюють відкашлювання (секретомоторні): • рефлекторної дії: рослинні (коріння алтея, трава і паростки багульника, кореневище і коріння див’ясила, листя мати-й-мачухи, багато інших), напівсинтетичні і синтетичні засоби та ліки на основі лікарських рослин; • препарати резорбтивної дії (калія йодид, натрію гідрокарбонат, ефірні масла тощо); II. Препарати, що розріджують бронхіальний секрет (бронхосекретолітичні, муколітичні): • протеолітичні ферменти – трипсин, хімотрипсин; • синтетичні муколітики – амброксола гідрохлорид, ацетилцистеїн, карбоцистеїн. ІІІ. Протикашльові препарати- пакселадин, глаувент, тусин, кодтерпин
- 60. Ускладнення Дихальна недостатність • 1-йступінь – задишка, тахікардія при фізичному навантаженні( для немовлят фізичне навантаження - грудне вигодовування, крик, хвилювання) • 2-й ступінь - задишка, тахікардія в спокої, значно її підсилення при фізичному навантаженні. Незначний ціаноз губ, акроцианоз. Роздування крил носа, втягування міжреберних проміжків при диханні. Дитина млява дратівлива. • 3-й ступінь - задишка до 80-100 дихань в хвилину в спокої. Загальний цианоз шкіри, слизових. В акті дихання беруть участь допоміжні м’язи. Може розвинутися гіпоксична енцефалопатія ( порушення свідомості, судоми). За дітьми, які перенесли пневмонію, необхідно організовувати диспансерний нагляд протягом 8 місяців – 1 року
- 61. Характеристика ДН при пневмонії Ступінь ДН Клінічнахарактеристика Показники газового складу крові І Задишка при фізичному навантаженні. Періоральний ціаноз, що посилюється при неспокої. П/Д=2,5:1, тахікардія, АТ у нормі Газовий склад змінений мало (знижене насичення крові кисню до 90%) ІІ Задишка у стані спокою, постійна. Ціаноз періоральний , обличчя і рук-постійний. АТ підвищений, тахікардія. П/Д=2-1,5:1 Насичення крові киснем складає 70- 85%. Дихальний або метаболічний ацидоз ІІІ Задишка значна (частота дихання більше за 150 % від норми). Ціаноз генералізований. АТ знижений. П/Д варіює Насичення крові киснем менше 70 %. Декомпенсований змішаний ацидоз.
- 62. Ознаки дихальної недостатності у груднихдітей - Піна у куточках роту; - Дихання “загнаного звіра”; - Тремтіння крил носа; 4/18/2023 Sample Footer Text 62
- 63.
- 65. Бронхіальна астма • хронічнерецидивне обструктивне захворювання легенів, яке характеризується підвищеною чутливістю бронхів до різноманітних подразників, запаленням слизової оболонки дихальних шляхів, що призводить до нападів ядухи й задишки, які повторюються
- 66. Генетична детермінованість –атопія Атопічний марш Харчова алергія Атопічний дерматит Алергічний риніт Бронхіальна астма
- 68. Етіологія і патогенез бронхіальноїастми І. Генетична схильність – спадковий імунодефіцит: дефект -адренергічних рецепторів підвищена чутливість слизової бронхів до БАР до бронхіальної гіперреактивності; ІІ. Сенсибілізація організму екзогенними (неінфекційні – інфекційні) і ендогенними алергенами; ІІІ. Алергічні реакції – три послідовні фази: імунологічна, патохімічна, патофізіологічна;
- 69. Патогенез бронхіальної астми І.Спадкові чинники ІІ. Сенсибілізація організму: алергени ІІІ. Алергічні реакції дефект адренергічних РЦ підвищена чутливість слизової доБАР порушення імунологічної реактивності антиген + антитіло виділення БАР дія на клітини-мішені Спазм мускулатури гіперсекреція обструкція бронхів бронхоспазм проникливість мембран набряк слизов експіраторна задишка порушення вентиляції ацидоз гіпоксія порушення мікроциркуляції + агрегація trom застій в малому колі порушення перфузії
- 70. Критерії тяжкості БА Інтермітуюча БА Легка персистуюча Середньої тяжкості Тяжка персистуюча Рідше1разу в міс 1 раз /тиждень > 1 р/ тижд, щодня, Постійні денні симптоми Легкі, швидко минають Легкі, швидко минають Середн тяжк. з поруш ф-ції зовніш. дих. Важкі, астматичні стани Нічні – рідше 2р/міс Частiше 2 раз /мiс. Частiше 1 раз на тиждень Щоночі Ремісія:с-ми відсутні С-ми відсутні ФЗД – в N Неповна ремісія ДН різного ступеня Ремісія: тривала 3 міс і більше Менше 3 міс 1-2 місяці
- 71.
- 72. Причинні фактори (алергени) Алерген% Домашній пил 75-80 Кліщ Dermofagoides pteronissimus 50 Пилок рослин 35 Харчові продукти 25-30 Перхоть і шерсть тварин 20 Лікарські засоби 2-12 Інфекційні алергени (бактерії, гриби, віруси) 10-25
- 73.
- 74.
- 76. Патогенез І фаза –імунологічна Антиген – антитіло (аутоантиген – аутоантитіло) ІІ фаза – патохімічна Виділення біологічно активних речовин ІІІ фаза – патофізіологічна Спазм гладкої мускулатури , підвищена проникність судин, набряк слизових оболонок, гіперсекреція густого слизу
- 77.
- 78.
- 79. ДИСФУНКЦІЯ ГЛАДКОЇ МУСКУЛАТУРИ ЗАПАЛЕННЯ Bousquet Jet al., Am J Resp Crit Care Med 161: 1720-45;2000 Бронхіальна астма – двохкомпонентне захворювання
- 80.
- 81. Класифікація БА І. Клініко-патогенетичніваріанти: - атопічна форма – дошкільний, молодший шкільний вік; атопічний діатез (в анамнезі); (-) фізичних та функціон. змін в ремісії; високий рівень Ig E; висока ефективність бронхоспазмолітиків; - інфекційно-залежна форма – зв’язок з інфекційними захворюваннями;
- 82. Класифікація БА ІІ. Тяжкістьперебігу: інтермітуючий (епізодичний) - (І ступінь), персистуючий (постійний): - легкий перебіг (ІІ ступінь) - середній перебіг (ІІІ ступінь) - тяжкий перебіг (ІV ступінь) ІІІ. Період захворювання: загострення; ремісія;
- 83. Клінічна класифікація • НАКАЗN 437 ВІД 31.08.2004. • Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і до шпитальному етапах • Бронхіальна астма • Оцінюють частоту, вираженість та тривалість приступів експіраторної задишки, стан хворого в період між приступами, вираженість, варіабельність та зворотність функціональних порушень бронхіальної прохідності, відповідь на лікування.
- 85. Критерії тяжкості БАу дітей Інтермітую ча БА Легка персистуюча Середньої тяжкості Тяжка персистуюча Рідше 1разу в міс 1 раз /тиждень > 1 р/ тижд, щодня, Постійні денні симптоми Легкі, швидко минають Легкі, швидко минають Середн тяжк. з поруш ф-ції зовніш. дих. Важкі, астматичні стани Нічні – рідше 2р/міс Частiше 2 раз /мiс. Частiше 1 раз на тиждень Щоночі Ремісія:сим -ми відсутні С-ми відсутні Неповна ремісія ДН різного ступеня Ремісія: тривала 3 міс і більше Менше 3 міс 1-2 місяці
- 86. Бронхіальна астма - •цехронічне запальне захворювання, яке •необхідно лікувати постійно протизапальними препаратами, а не тільки симптоматично за
- 88.
- 89. Клінічні еквіваленти типового нападу ядухи • епізодиутрудненого свистячого дихання з подовженим видихом (wheezing); • нападоподібний переважно нічний, сухий кашель, як основний симптом, який призводить до гострого здуття легень без вираженої задишки (кашльовий варіант БА). 4/18/2023 Sample Footer Text 89
- 91. Клініка Період передвісників: триває декількагодин - днів збудження, порушення сну або пригнічення, сонливість, алергічний риніт, свербіж шкіри, носа (алергічний салют), приступоподібний, малопродуктивний кашель; вегетативні розлади: блідість, пітливість, розширення зіниць, тахикардія, головні болі;
- 92. Клініка Приступний період: задишка експіраторна,приступ ядухи, подовжений гучний видих, >>ЧД, грудна клітка здута, втягнення міжреберних проміжків, випинання над- і підключичних ямок, положення ортопноє (фіксація плеч. поясу), перкуторно- коробковий звук, аускультативно- подовжений видих, маса розсіяних сухих хрипів на видосі, різнокаліберні вологі на вдосі (ранній вік); Зміна ЧСС, пульсу, А/Т, болі в животі, блювання;
- 94.
- 95. Клініка Післяприступний період: зменшується ЧД, посилюютьсякатаральні явища, збільшується різноманіття фізікальної картини (к-сть вологих хрипів), які швидко зникають, покращується загальний стан; Міжприступний період: відсутні клінічні прояви захворювання;
- 98. Астматичний статус зумовлений глибокоюблокадою β-адренергічних рецепторів: • частим використанням симпатоміметиків; • інфекційним процесом; • недостатністю ГКС в лікуванні;
- 99. Астматичний статус - Затяжнийприступ, який не купується впродовж 6 год. і більше; - Резистентність до симпатоміметиків; - Порушення дренажної функції бронхів; - Розвиток гіпоксемії - РаО2 60 мм рт.ст., гіперкапнії - РаСО2 60 мм рт.ст.
- 100. Астматичний статус І стадія компенсації ІІстадія декомпенсації ІІІ стадія гіпоксична кома Утруднене дихання Експірат. задишка Стійкий кашель Коробковий звук Ослаблене дихання Сухі свистячі хрипи Тахикардія, АТ, Глухість серц. тонів Торпідність до симпатоміметиків Дифузний ціаноз “Німа” легеня в нижніх відділах Гіпоксична енцефалопатія Тахикардія, АТ, набряки, зб. печінки Ацидоз Дифузний ціаноз “Німа” легеня Артеріальна гіпотонія Втрата свідомості Судоми
- 101.
- 103.
- 104.
- 105. Ключові моменти лікуванняБА 1. Лікування з врахуванням ступеня тяжкості; 2. Терапія залежить від періоду захворювання (загострення, ремісії); 3. При загостренні – ефективні інгаляційні β2-агоністи короткої дії; 4. Препаратами контролю БА (профілактики) – інгаляційні ГКС (ІГКС); 5. Тривала терапія ІГКС – не впливає на ріст, розвиток дитини, не призводить до остеопорозу, патологічних переломів;
- 106. Засоби швидкої дії: 1.β2-агоністи короткої дії (симпатоміметики): сальбутамол, фенотерол (беротек): • “золотий” стандарт – інгаляц сальбутамол • шляхи введення- інгаляц, per os, в/в; • дозування: per os 0,15 мг/кг/д – 0,5 мг/кг/добу; 2. Антихолінергічні препарати (холінолітики): іпратропіум бромід, окситропіум бромід, атровент: • шлях введення – інгаляційний; • бронходілятаційний ефект нижчий інгаляц β2- агоністів – обмежене застосування
- 108. Засоби швидкої дії: 3.Комбіновані препарати – інгаляційні β2- агоністи короткої дії + холінолітики • іпратропіум бромід + фенотерол (беридуал) – дітям >> 3 років • іпратропіум бромід + сальбутамол (комбівент) - дітям >> 12 років 4. Метилксантини: амінофілін, теофілін: • шлях введення – per os, в/м, в/в; • бронхолітичний ефект пізніше інгаляц β2-агоністів, але покращує функцію дихальної мускулатури, подовжує і стабілізує ефект β2-агоністів
- 109.
- 110. Препарати для лікування астми •Препарати для надання екстренної допомоги 2-агоністи короткої дії – (Сальбутамол, фенотерол) •Препарати для базисної терапії Інгаляційні кортикостероїди – (Бекотид, Будесонид, Флутикозон, Мометазон) Бронходилятатори тривалої дії – (Формотерол, Сальметерол ) Комбіновані препарати – (Серетид, Сімбікорт, Серофло, Форакорт)
- 111. Засоби інгаляційної техніки: 1.Небулайзер – для дітей будь-якого віку 2. ДАІ – дозований аерозольний інгалятор; 3. Затримуючі камери – спейсер, синхронер, бебіхалер, волюматик-спейсер 4. ДПІ – дозовані порошкоподібні інгалятори – спінхалер, ротахалер, турбохалер, дискхалер, дискус
- 112. Базисна терапія лікуванняБА • Проводиться щоденно, тривалим курсом, етапно, залежно від ступеня тяжкості БА; • Ступінчатий підхід – “step up”, “step down” • “step up” – залежно від ступеня тяжкості обсяг лікування посилюється; • “step down” – після досягнення ефекту обсяг лікування зменшується;
- 113. Лікування • При легкомуступені - відволікаючі процедури (розстебнути одяг, доступ свіжого повітря), інгаляція 100% кисню, амброксол (лазолван) 2.5-5.0 мл усередину, інгаляція селективних бета-2-агоністів короткої дії (сальбутамол, вентолін) через мілкодисперсний інгалятор 2.5-5.0 мг, при недостатньому ефекті – беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 кап.) дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) – дітям старше 6 років. • При приступі середньої тяжкості - інгаляція 100% кисню, амброксол (лазолван) 2.5-5.0 мл усередину, інгаляція мілкодисперсних аерозолей бета-2-агоністов через інгалятор (або спейсер), при відсутності ефекту - беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 кап.) дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) – дітям старше 6 років або 2,4% еуфілліна 1-3 мг/кг внутрівенно, преднізолон 1-3 мг/кг внутрівенно. • При важкому приступі - інгаляція 100% кисню, інгаляція комбінованих холінолітіков, при відсутності ефекту - інгаляційні глікокортікостероїди. Лазолван 0.5-2.0 мл внутрім’язово або внутрівенно повільно, внутрівенно 0.9% розчин натрію хлориду 5-10 мл/кг/година. • Госпіталізація в пульмонологічне відділення, при важкому перебігу - до ВIТ.
- 114.
- 115. Медична допомога • Напівсидячеположення. • Зволожений 100% кисень, при III стадії - після попередньої премедiкації 0,1% атропіну сульфату 0,1 мл/рік внутрівенно - iнтубацiя трахеї, переведення на ШВЛ. • Інгаляція сальбутамола (вентолiна) , при недостатньому ефекті – беродуал або комбiвент , при недостатній ефективності – преднізолон 2-3 мг/кг внутрівенно. • При некупованому статусі або ДН III-IV ст. - після попередньої премедiкації 0.1% атропіну сульфату 0.1 мл/рік внутрівенно, кетамiн у дозі 5 мг/кг внутрівенно, при збереженому спонтанному подиху - 2-3 мг/кг внутрівенно, iнтубацiя трахеї і переведення на ШВЛ. • Нормалізація реології крові: iнфузiя сольових розчинів 10 мл/кг/година або iзотонiчного розчину натрію хлориду 10 мл/кг/година, лазолван 0.5-2.0 мл внутрівенно повільно. • Госпіталізація до ВIТ.
- 117. Діагностичні тести Діагноз астмыможе бути підтверждений, використовуючи ПікФлуометр.
- 118. Діагностика • Пікфлоуметр -прибор, який визначає максимальну швидкість проходження повітря по бронхам на видохі - пікову швидкість видоху . Чим вужче просвіт бронхів, тим менше швидкість проходження повітря по ним. Таким чином, при загостренні астми, коли просвіт бронхів зменшується, швидкість проходження повітря знижується, що і покаже шкала прибору.
- 119. Пикфлоуметр ( ПСВ -пиковая скорость выдоха), л/мин
- 120.
- 122.
- 123.
- 124. Засоби інгаляційної техніки: Спейсерз маскою на обличчя
- 125.
- 126. Ступеневий підхід дотривалого (базисного) лікування бронхіальної астми у дітей Варіант терапії Інтермітуюча астма І cтуп. Персистуюча астма ІІ ступінь (легка) ІІІ ступінь (серед.важка) IV ступінь (важка) Протизапа льна терапія Інгаляційні b2- агоністи швидкої дії у разі необхідн. Інгаляційні глюкокортико стероїди у низьких дозах Інгаляційні глюкокортико стероїди у середн. дозах Інгаляційні глюкокортико стероїди у високих дозах Бронходилат аційна терапія - Не показана b2-агоніст тривалої дії або теофілін сповіль. вив. Додати пероральний глюкокортик. Бронхо- дилятаційна терапія для швидкого купування За наявності симптомів Епізодично інгаляційні b2-агоністи швидкої дії Інгаляційні b2-агоністи швидкої дії не частіше 4 разів на добу і/або іпратропіума бромід або теофілін короткої дії в дозі 5 мг/кг
- 127. Ступінчатий підхід добазисної терапії БА у дітей І ступінь Легкий перебіг ІІ ступінь Середн тяжкості ІІІ ступінь Тяжкий перебіг ПРОТИЗАПАЛЬНА ТЕРАПІЯ – інгаляційні нестероїдні протизапальні препарати Кромоглікат натрію (кромолін, інтал, ломудал) 4 рази/добу, недокроміл натрію Кромоглікат натрію 4 рази /добу, недокроміл натрію – щоденно, + ІГКС (інгаляц.) ІГКС + ГКС per os
- 128. Ступінчатий підхід добазисної терапії БА у дітей І ступінь Легкий перебіг ІІ ступінь Середн. тяжкості ІІІ ступінь Тяжкий перебіг БРОНХОЛІТИЧНА ТЕРАПІЯ 2- агоністи короткої дії: не більше 3 разів на тиждень 2- агоністи короткої дії: інгаляції, per os + пролонговані, холінолітики, теофілін Оральні 2- агоністи + пролонговані, холінолітики, теофілін - пролонгованим курсом
- 129. Препарати контролю БА– профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 1. Інгаляційні ГКС (ІГКС): флутиказон пропіонат (фліксотид), беклометазон (бекотид), будесонід: • для лікування персистуючої БА; • ліпофільність → “мікродепо” → пролонгована дія; • низька системна біодоступність; • 2. Інгаляційні β2-агоністи тривалої дії: сальметерол (серевент), формотерол: • інгаляційний; в комбінації з ІГКС; • висока ліпофільність, спорідненість до РЦ слизової → тривалу бронходілятацію; • протизапальний, антиоксидантний ефект;
- 130. Препарати контролю БА– профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 3. Комбіновані препарати - інгаляційні β2- агоністи тривалої дії (сальметерол - серевент) + ІГКС (фліксотид): серетид • потужна протизапальна, • тривала бронходілятація; 4. Кромони – кромоглікат натрію, кромолін, інтал, ломудал, недокроміл: • шлях введення – інгаляційний; • для лікування легкої та середньої тяжкості
- 131. Препарати контролю БА– профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 5. Системні ГКС – преднізолон, метілпреднізолон: • шлях введення – per os, парентеральний; • для купування приступів середніх та тяжких; 6. Метилксантини – амінофілін, теофілін - теопек, теоклір, вентакс (сповільненої дії, препарат резерву): • шлях введення – пероральний; • для лікування тяжкої БА, середньої тяжкості; • попередження нічних приступів;
- 132. Препарати контролю БА профілактики,превентивної дії, підтримуюча терапія: 7. Пероральні β2-агоністи тривалої дії: сальметерол (серевент), тербуталін; 8. Антилейкотрієнові препарати - монтелукаст, зафірлукаст: • per os; • 4 мг – 10 мг на добу залежно від віку;
- 133. Препарати контролю БА– профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 3. Комбіновані препарати - інгаляційні β2- агоністи тривалої дії (сальметерол - серевент) + ІГКС (фліксотид): серетид • потужна протизапальна, • тривала бронходілатація; 4. Кромони – кромоглікат натрію, кромолін, інтал, ломудал, недокроміл: • шлях введення – інгаляційний; • для лікування легкої та середньої тяжкості
- 134. Препарати контролю БА– профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 5. Системні ГКС – преднізолон, метілпреднізолон: • шлях введення – per os, парентеральний; • для купування приступів середніх та тяжких; 6. Метилксантини – амінофілін, теофілін - теопек, теоклір, вентакс (сповільненої дії, препарат резерву): • шлях введення – пероральний; • для лікування тяжкої БА, середньої тяжкості; • попередження нічних приступів;
- 135. Препарати контролю БА– профілактики, превентивної дії, підтримуюча терапія: 7. Пероральні β2-агоністи тривалої дії: сальметерол (серевент), тербуталін; 8. Антилейкотрієнові препарати - монтелукаст, зафірлукаст: • per os; • 4 мг – 10 мг на добу залежно від віку;
- 136. Засоби інгаляційної техніки: 1.Небулайзер – для дітей будь-якого віку 2. ДАІ – дозований аерозольний інгалятор; 3. Затримуючі камери – спейсер, синхронер, бебіхалер, волюматик-спейсер 4. ДПІ – дозовані порошкоподібні інгалятори – спінхалер, ротахалер, турбохалер, дискхалер, дискус
- 137.
- 138.
- 139. Средства ингаляционной техники: Небулайзер смундштуком Небулайзер с маской
- 140.
- 141. Небулайзер ефективно розпиляєбільшість лікарських препаратів, що застосовуються для лікування
- 142.
- 143.
- 144.
- 145. Дітям до 3міс –не застосовують, старше 3 міс - тільки в тяжких випадках
- 161.