1. ОКУ «ПМФК
ім.В.О.Жуковського»
АКУШЕРСЬКО – ПЕДІАТРИЧНА
ЦИКЛОВА КОМІСІЯ
ТІТОВА Т.В.
викладач педіатрії вищої категорії, викладач
методист
МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДО КУРСУ ЛЕКЦІЙ З ДИСЦИПЛІНИ
“ПЕДІАТРІЯ ”
Спеціальність “Лікувальна справа”
IIІ – IV курси
6. Структура недоношених дітей по масі тіла
при народженні
6%
5%
21%
68%
до 1000,0
1000,0-1499,0
1500,0-1999,0
2000,0-2499,0
7. Структура захворюваності передчасно народжених дітей,
що народились з вагою 1000 г та більше
в акушерських стаціонарах
353,54
233,86
35,19
32,01
29,62
26,51
Внутрішньоматкова
гіпоксія та асфіксія в
пологах
Синдром респіраторного
розладу та інші
респіраторні стани
Вроджені аномалії
розвитку
Недостатнє живлення
плода
Інфекції, специфічні для
перинатального періоду
Вроджені пневмонії
8. Наказ МОЗ України № 179
від 29.03.2006
Запровадження
визначень, прийнятих
ВООЗ:
Живородіння
Вигнання або витяг з
організму матері плода,
який після вигнання або
вилучення (незалежно
від продовження
вагітності) дихає або має
інші ознаки життя такі як
серцебиття, пульсація
пуповини, довільний рух
мускулатури.
Мертвородіння
9. + Новонароджений – живонароджена дитина, яка народилася
чи була витягнута з організму матері після повних 22-х
тижнів вагітності (з 154 доби від першого дня останнього
нормального менструального циклу).
10.
11. + Недоношений новонароджений -
живонароджена дитина, яка
народилася в терміні вагітності з 22-го
повного до 37-го повного тижня
вагітності (154-258 діб).
+ Доношений новонароджений –
живонароджена дитина, яка
народилася в терміні вагітності з 37-го
повного тижня до закінчення 42-го
тижня вагітності (259-293 діб).
+ Переношений новонароджений -
живонароджена дитина, яка
народилася після 42-го повного тижня
вагітності (294 доби або пізніше).
14. Причини недоношеності:
Гінекологічні захворювання матері
Попередні аборти, стреси, травми
Аномалії розвитку статевих органів
матері
Тяжкі соматичні захворювання матері,
токсикози вагітності (гестози)
Професійні шкідливості
Патологічний перебіг вагітності
Проміжок між пологами менше 2 років
Шкідливі звички батьків
15. Причини
невиношування:
I група - соціально-економічні і
демографічні фактори:
харчування вагітної;
характер медичного обслуговування;
професійні шкідливості;
сімейний стан матері, доходи її сім'ї;
небажана вагітність;
кліматичні та сезонні фактори.
16. Причини
невиношування:
II група - соціально-біологічні фактори:
вік батьків;
шкідливі звички батьків;
число попередніх медичних абортів,
наявність спонтанних абортів;
інтервал між пологами;
результат попередньої вагітності, звичне
невиношування;
багатоплідна вагітність.
17. Причини
невиношування:
III група - клінічні фактори:
З боку матері:
+ інфекційні захворювання матері;
+ ускладнення даної вагітності (токсикози,
неправильне положення плода, аномальне
прикріплення плаценти);
+ хронічні соматичні захворювання матері;
+ хронічні гінекологічні захворювання матері;
+ оперативні втручання під час вагітності
(лапаротомія);
+ психічні і фізичні травми вагітної;
+ імунологічна несумісність матері і плода;
+ аномалії розвитку жіночих статевих органів
(особливо матки).
18. Причини невиношування:
III група - клінічні фактори:
З боку плода:
внутрішньоутробні інфекції;
хромосомні захворювання плода;
аномалії розвитку.
21. Класифікація
недоношеності
1 ступень - маса тіла 2001 – 2500 г -
термін вагітності – 35 – 36 тижнів
2 ступень - маса тіла 1501 – 2000 г -
термін вагітності - 32 – 34 тижні
3 ступень - маса тіла 1001 – 1500 г -
термін вагітності - 30 - 31 тижні
4 ступень - маса тіла менше 1000 г -
термін вагітності - 28 – 29 тижнів
3 і 4 ступень недоношеності – глибока
недоношеність
Незрілий плід – маса тіла менше 1000 г ,
зріст менше 35 см
30. Ознаки недоношеності
Неголосний крик
Шкіра вкрита пушком в
великої кількості
Шкіра зморшкувата,
підшкірна клітковина
розвинута слабко
Мале тім’ячко відкрите,
велике тім’ячко більше ніж 2
х 2,5 см
Хрящі вух недорозвинуті,
м’які, асиметричні
Розміри голови значно
перевищують розміри грудної
клітки
Нігті не виходять за краї
пальців
Великі статеві губи у дівчаток
недорозвинуті, статева
щілина зяє. У хлопчиків яєчка
не опущені в калитку.
Пупкове кільце розташовано
нижче середині відстані між
мечовидним відростком і
кістками лона. Чим більша
ступень недоношеності, тим
ближче пупок розташований
до лона.
Дихання нерівномірне за
частотою, аритмічне, часто
виникає апное
Слабко виражений
ковтальний і ccальний
рефлекси.
34. Основні розлади адаптації та патологічні стани
у дітей з малою масою тіла при народженні
Недоношенийновонароджений Новонародженийззатримкою
внутрішньоутробногорозвитку
1. Респіраторнийдистрес-синдром 1. Гіпотермія
2. Гіпоглікемія 2. Гіпоглікемія
3. Гіпотермія 3. Проблемизвигодовуванням
4. Проблемизвигодовуванням 4. Гіпербілірубінемія
5. Гіпербілірубінемія 5. Інфекції
6. Інфекції 6. Поліцитемія
7. Апное 7. Вродженіаномаліїрозвитку
8. Гіпокальціемія 8. Гіпокальціемія
9. Анемія
35.
36.
37. Профілактика та лікування гіпотермії
обов’язковою умовою для
попередження гіпотермії у
новонароджених з малою масою
тіла при народженні є постійний
контроль за температурою в
приміщенні (наявність кімнатного
настінного термометра
обов’язкова в кожній палаті) ;
в першу добу життя нормальною
температурою тіла дитини є
36,5-37,5°С. В наступні дні
оптимальною є температура тіла
в межах 36,8-37,2°С. Слід
уникати розвитку у дитини як
гіпотермії, так і гіпертермії;
39. Профілактика та лікування гіпотермії
новонароджений з малою масою тіла при народженні
потребує додаткового тепла і більш ретельного
контролю температури тіла ;
заходи збереження тепла включають
використання теплих кімнат, методу „кенгуру”,
інкубаторів, ламп-обігрівачів, ліжок-грілок і
матраців-грілок. Доцільно використовувати
догляд за методом „мами-кенгуру”.
40. + при виходжуванні новонароджених в інкубаторах
необхідно контролювати температуру тіла дитини
щонайменше кожні 4-6 годин і регулювати
температуру всередині апаратів в межах 30-37°С . У
разі наявності сервоконтролю вважати обов’язковим
його використання;
+ контроль температури тіла дитини рутинно
проводиться щонайменше 4 рази на добу, у випадках
нестабільної температури частіше;
+ новонародженим з масою тіла ≤ 1000 грамів слід
проводити контроль температури тіла кожні 3 години;
+ результати термометрії записуються до карти
розвитку новонародженого;
41. Рекомендована температура для створення
нейтрального температурного середовища в інкубаторі
Маса тіла при
народженні, грами
Температура в інкубаторі в 0 С
35°С 34°С 33°С 32°С
< 1500 0 - 10
діб
11 – 21
доби
3 – 5
тижнів
Після 5 тижнів у разі
розвитку будь-якого
захворювання
1500 -2000 0 – 10
діб
10 діб – 4
тижні
Після 4 тижнів ……
2000 -2500 0 – 10
діб
11 діб – 3
тижні
Після 3 тижнів ……
42.
43.
44.
45. Метод «Мати – кенгуру»
+ Під час проведення методу «Мати-кенгуру» важливо
підтримувати дитину. Контакт «шкіра до шкіри» має
відбуватися протягом 24 годин на добу з короткими
перервами (наприклад, щоб змінити підгузок дитині,
прийняти душ). Батько або інший член родини також може
виходжувати недоношених дітей за допомогою цього
методу.
46.
47. Послідовність дій під час
виходжування недоношених дітей
Простежте, щоб мати
дитини провела гігієнічну
обробку рук.
Одягніть на дитину
шапочку, шкарпетки і
сорочку. Сорочку не
застібайте, аби був
контакт «шкіра до шкіри»
48.
49. Послідовність дій під час
виходжування недоношених дітей
Розмістіть дитину у вертикальному положенні між
грудьми матері (схоже на положення «жабенятко»):
• голівка, шия і тулуб дитини мають бути випрямлені;
• руки дитини — на грудях у матері;
• ніжки дитини — під грудьми матері й напівзігнуті;
• голівка дитини — під підборіддям матері.
50.
51. Послідовність дій під час
виходжування недоношених дітей
Зафіксуйте дитину біля тулуба матері за допомогою тканини
або «сумки». Тканина має прикривати не всю голову дитини, а
лише її частину до вуха.
Накрийте дитину одягом матері
52.
53.
54.
55.
56. Профілактика і корекція гіпоглікемії.
Нормальним слід вважати рівень
глюкози крові 2,6 ммоль/л – 5,5
ммоль/л. Для контролю за
рівнем глюкози крові необхідна
наявність в кожному закладі
охорони здоров’я глюкотесту
(глюкометру) з метою зниження
ризику ускладнень інвазивних
втручань.
Для профілактики розвитку
гіпоглікемії годування дитини
треба розпочати якомога раніше
після народження і проводити
його часто (не менше 8 разів на
добу як вдень, так і вночі).
57.
58. Профілактика і корекція гіпоглікемії.
+ В перші 2-4 години життя дитини відбувається фізіологічне зниження
рівня глюкози в крові, тому контрольне вимірювання рівня глюкози
треба проводити не раніше ніж через 4 години після народження і не
раніше 30 хвилин після останнього годування. При появі симптомів
гіпоглікемії таких як судоми, апное, гіпотонія, погане смоктання,
пригнічення або млявість негайно визначити рівень глюкози крові та
розпочати медичну допомогу відповідно до даного протоколу.
64. Профілактика геморагічної хвороби новонародженого
вітамін К1 в/м вводиться
в 1 добу після
народження одноразово
всім н/нар з малою масою
тіла при народженні в
кількості 1,0 мг ;
при наявності
пероральної форми
вітаміну К1
рекомендується доза
препарату 2 мг, яку
вводять в першу та сьому
доби життя дитини
65.
66. Профілактичне призначення вітамінів А і Е:
новонароджені з малою масою тіла при
народженні >1500 грамів не потребують
рутинного призначення вітамінів А і Е ;
своєчасне та повноцінне вигодовування
дитини грудним молоком запобігає
розвитку дефіциту вітамінів А і Е.
67. Профілактичне
призначення
вітаміну Д
у разі годування сумішшю
додатково призначати вітамін Д,
щоб отримати загальну добову
дозу 800 МО.
з кінця 1 тижня життя дитини при
встановленому ентеральному
годуванні слід розпочати
профілактичне введення вітаміну Д
в дозі 400-800 МО щоденно;
68.
69. Профілактичне призначення заліза
у разі необхідності паралельно з введенням елементного заліза може бути
призначено введення фолієвої кислоти із розрахунку 50 мкг/добу щоденно
новонародженим з масою тіла при народженні < 1800 грамів і терміном
гестації < 32 тижнів з початку 3 тижня життя при встановленому
ентеральному годуванні і до кінця 1 хронологічного року життя дитини
рекомендовано призначення 2-4 мг/кг елементного заліза внутрішньо на добу
щоденно;
70. Вибір засобу годування новонароджених
Внутрішньоутробний
термін гестації
Засіб ентерального
годування
До 30 тижнів Через зонд
30-33 тижнів Через зонд або з чашечки
34-35 тижнів Годування грудьми або з
чашечки
>36 тижнів Годування грудьми
71.
72. Умовні періоди розвитку недоношеного
новонародженого після народження
І -й період: перехідний - триває від народження дитини до 7 доби життя.
У цей період дитина може втрачати від 10% (якщо маса при народженні 1500 -
2500 грамів) до 15% (якщо вага при народженні < 1500 грамів) маси тіла в
ранньому неонатальному періоді, тому завданням цього періоду є
забезпечення дитини харчовими речовинами в тому об’ємі, який запобігатиме
катаболізму.
ІІ-й період: стабілізації - триває з 7 доби життя до моменту виписки дитини з
пологового стаціонару.
ІІІ-й період: нормалізації - триває з моменту виписки з пологового будинку/
лікарні до 1 року життя або більше
75. Особливості
транзиторних
станів у
недоношених
Фізіологічна жовтяниця (наростає до 7-8 дня,
утримується 3 тижні і довше, високі показники
білірубіну, загроза білірубінової енцефалопатії,
потребує лікування);
Фізіологічна еритема (еритема до 2 тижнів
яскраво-червоного кольору);
Фізіологічна втрата маси складає 9-14%,
відновлюється на 2-3 тиждень;
Токсична еритема, гормональний криз,
сечокислий інфаркт, транзиторна лихоманка не
спостерігаються у недоношених немовлят.
76. Критерії
виписки
дитини з
малою масою
тіла при
народженні
Маса тіла дитини ≥ 2000,0 грамів.
- Загальний стан дитини задовільний
- Дитина може підтримувати стабільну нормальну
температуру тіла щонайменше 3 доби підряд до дня
виписки.
• - Дитина засвоює належний добовий об’єм харчування і стабільно
збільшує масу тіла .
• - Зроблені всі профілактичні щеплення та скринінгові дослідження.
• - Пуповинний залишок або ранка сухі та чисті, без ознак запалення.
• - Мати або члени сім’ї навчені і мають достатні навички догляду за
дитиною:
• - Мати або члени сім’ї проінформовані про загрозливі стани дитини,
при яких негайно треба звертатися за медичною допомогою
- Матір попереджена про заходи профілактики
синдрому раптової смерті дитини
104. Щеплення
дитини з
малою масою
тіла при
народженні
Щеплення дитини з малою масою тіла при народженні, яка
народилась з масою 2000,0 грамів і більше, проводиться в звичайні
строки згідно хронологічного віку дитини та звичайними дозами
вакцин (не зменшеними) в залежності від клінічного стану дитини
Усі дані про проведене щеплення (дата, доза,
серія, термін придатності) вносяться до карти
розвитку новонародженого та виписку.
Щеплення дитини здійснюється за поінформованою згодою матері.
105.
106. У медичних документах слід вказати характер і терміни
загальних і місцевих реакцій, якщо вони мали місце.
Перед випискою з пологового будинку проводиться
інформування матері щодо необхідності подальшої
імунізації дитини згідно з діючим календарем щеплень в
Україні.
Щеплення проводиться відповідно до інструкції щодо
введення вакцини спеціально підготовленим медичним
персоналом ЛПЗ.
Щеплення новонароджених проводять безпосередньо у
палаті після огляду дитини лікарем – педіатром -
неонатологом з письмовим обґрунтуванням призначення
вакцинації в історії розвитку новонародженого.
107.
108. Щеплення
новонароджених
з малою масою
тіла при
народженні
проти
гепатиту B.
Дітям, народженим від матерів з
невизначеним або позитивним HBsAg
статусом, щеплення проводиться
протягом 12 годин після народження
незалежно від маси тіла і стану дитини .
При наявності специфічного
імуноглобуліну проти гепатиту В
рекомендовано одночасне його введення
з вакциною в іншу ділянку тіла.
Новонародженим, які народились з
масою тіла < 2000 грамів від матерів з
негативним HBsAg статусом, вакцинація
проводиться при досягненні дитиною
маси тіла 2000 грамів або через 1 місяць.
109. Новонародженим, які народились з масою тіла >
2000 грамів від матерів з негативним HBsAg
статусом щеплення проводиться в звичайному
хронологічному порядку: перше щеплення в першу
добу життя дитини.
Дітям у важкому стані, які народились від матерів з
негативним HBsAg статусом і масою > 2000 грамів
проводити імунізацію слід після покращення стану
дитини перед випискою з лікарні .
У тих випадках, коли дитина не була щеплена при
народженні, її варто прищепити протягом одного
місяця без попереднього обстеження крові на
наявність HBsAg.