План лекції:
Захворювання
органів дихання–
клінічні форми;
визначення, клінічна
характеристика
Медсестринський
процес при різних
клінічних формах
захворювання;
Особливості
імунізації, санаторно
– курортне
лікування.
І етап медсестринськогопроцесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- озноб, гарячка;
-кашель ;
- загальна слабкість
Анамнестичні
данні
- контакт з
інфекційним
хворим;
- наявність алергії
Об’єктивно
- гіпертермія;
-порушення носового
дихання, чхання;
-серозні виділення
з носу
ІV етап
медсестринського
процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУМЕДСЕСТРИНСЬКИХ
ВТРУЧАНЬ
Годувати дитину з ложечки ( при утрудненому
смоктанні).
Здійснювати догляд за слизовими оболонками
носової порожнини.
Систематичний контроль за температурою тіла,
частотою дихання.
Виконання лікарських призначень:
судинозвужувальні краплі в ніс, симптоматична
терапія.
І етап медсестринськогопроцесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- озноб, гарячка;
-відмова від їжі;
- виділення з вуха
Анамнестичні
данні
- перенесена ГРВІ
Об’єктивно
- гіпертермія;
- біль при
натискуванні
на козелок;
- виділення з вуха
ІV етап медсестринськогопроцесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ МЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
Взяття крові на загальний аналіз, мазок з зіву та носу, кров на ревмопроби.
Годувати дитину термічно, механічно щадною їжею.
Здійснювати догляд за слизовими оболонками зіва, мигдаликами.
Систематичний контроль за температурою тіла.
Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія, дезінтоксикаційна
терапія , місцева терапія, симптоматична терапія.
І етап медсестринськогопроцесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- підвищення
температури тіла;
-біль в горлі;
- загальна слабкість
Анамнестичні
данні
- часті ангіни, ГРВІ,
інтоксикації
Об’єктивно
-щільність мигдаликів
і наявність спайок
між ними і дужками;
-гіперемія
піднебінних дужок;
-стовщення їх країв
ІV етап
медсестринського
процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУМЕДСЕСТРИНСЬКИХ
ВТРУЧАНЬ
Взяття крові на загальний аналіз, крові на ревмопроби
; мазка з зіву.
Годувати дитину вітамінізованою їжею, термічно і
механічно щадною.
Здійснювати догляд за слизовими зіву, мигдаликами.
Систематичний контроль за температурою тіла.
Виконання лікарських призначень:
антибіотикотерапія , дезінтоксикаційна терапія ,
місцева терапія, симптоматична терапія
Інфекційний фарингіт можебути
спричинений різноманітними
мікроорганізмами —
стафілококами,
стрептококами, а
також вірусами (грипу,
парагрипу, аденовіруси, грибками
роду Candida тощо).
•
•
63.
Шкала МакАйзека
Критерії Центрабули розроблені в
1981 році для пацієнтів, аби
допомогти диференціювати
вірусний та спричинений β-
гемолітичним стрептококом групи А
(БГСА) фарингіт, та сприяти більш
раціональному призначенню
антибіотиків.
Рутинне проведення аналізів крові
при гострому тонзилофарингіті не
рекомендоване. Визначення титрів
АСЛО або інших
антистрептококових антитіл не
надає жодної корисної інформації
та не повинне проводитись.
Визначення
□ Гострим стенозуючимларинготрахеїтом
(ГСЛТ), або вірусним крупом (шифр,
згідно МКБ-10 J05.0) називають запалення
гортані та трахеї, яке призводить до їх
звуження. Ця патологія верхніх дихальних
шляхів найчастіше зустрічається у дітей 1-6
років життя. У США близько 15% звернень
хворих на ГРВІ до педіатра, пов’язано із
розвитком стенотичного дихання, тобто
симптомів крупу. Починаючи з 1990 року
кількість госпіталізацій з приводу крупа
становить близько 40000 на рік, інтубації
потребують 2% хворих, що збільшує тривалість
та вартість лікування. Летальність у хворих, що
потребують інтубації, складає 0,5%. За
вітчизняними даними летальність становлять
від 0,03 до 5%, а при декомпенсованих формах
- від 1,2 до 60%.
ФАКТОРИ ПАТОГЕНЕЗУ
□ набрякслизової
оболонки гортані,
підзв’язкового
простору і трахеї;
□ підвищення тонусу
м’язів гортані та
бронхів;
□ гіперсекреція залоз
слизової оболонки,
гортані, трахеї, бронхів
та в’язке мокротиння
при цьому.
Співідношення між товщиною
слизової гортані та її діаметром
у дитини (а) та дорослого (б)
а б
НАБРЯК
69.
69
Клінічно ГСЛТ характеризується
тріадоюсимптомів :
- зміною тембру та осиплістю голосу,
грубим "гавкаючим" (рідше –
"каркаючим") кашлем,
- утрудненим характерним
стенотичним (стридорозним)
диханням,
- задишкою (при фізичному
навантаженні чи постійною)
інспіраторного або змішаного (при
тяжкому перебігу) характеру.
70.
КЛІНІЧНІ ПРОЯВИ
□ Клінічніпрояви складаються з симптомів гострої респіраторної
інфекції (помірна гарячка, катаральні явища) та проявів звуження
гортані. У тих випадках, коли є кашель та дисфонія, діагностується
ларингіт.
□ У 90% випадків перші симптоми ГСЛТ раптово проявляються в
нічний час. Одним із головних симптомів є стенотичне дихання.
Розвиток набряку, спазму та гіперсекреції призводить до
посилення опору вдиху, що проявляється задишкою. Помірні
прояви ГСЛТ, як правило, супроводжуються інспіраторною
задишкою; при тяжкому ступені задишка має змішаний характер.
Саме перехід інспіраторної задишки в змішану є тривожним
симптомом, який свідчить про погіршання стану за рахунок
розвитку обтурації нижніх дихальних шляхів, пневмонії або
набряку легень.
□ Наступним симптомом є зміна голосу. Він стає сиплим, тобто
знижується його висота. Сиплість наростає в міру зростання
набряку аж до афонії. Типовим проявом афонії в дітей раннього
віку є беззвучний плач. Наявність у просвіті гортані мокротиння,
яке є перепоною для роботи голосових зв’язок, призводить до
специфічної зміни тембру звуку (хрипоти та вібраційного
відтінку). Кашель при ГСЛТ має “гавкаючий” характер.
Шкала оцінювання тяжкостістану пацієнтів з ГСЛТ
(за А.Chan)
Симптоми 0 балів 1 бал 2 бали 3 бали
Стридор - При
стимуляції
В спокої Задишка в
спокої
Ретракції
грудної клітини
- Незначно
виражені
Помірно
виражені
Участь м’язів в
акті дихання
Дихальні шуми Жорстке
дихання
Ослаблене
дихання
Різко
ослаблене
Практично не
вислуховується
Колір шкіри Без змін Мармуровість
шкіри
Локальний
ціаноз
Різка блідість,
ціаноз
Рівень
притомності
Без змін Неспокій при
стимуляції
Постійна
тривожність
Апатія,
сонливість
Кашель - Різкий, грубий Гавкаючий Безперервний
78.
Інтерпретація
Кожен показник оцінюєтьсяв балах, від 0 до 3
балів.
Загальна сума менше 4 балів оцінюється як
компенсована стадія, або стеноз І ступеня
Загальна сума 5 – 6 балів оцінюється як
стеноз І - ІІ ступеня
Загальна сума 7 – 8 балів оцінюється як
субкомпенсована стадія, або стеноз ІІ ступеня
Загальна сума більше 8-9 балів оцінюється як
декомпенсована стадія, або стеноз ІІІ ступеня
ІV етап
медсестринського
процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУМЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
Взяття крові на загальний аналіз; сечі на загальний аналіз.
Годувати дитину вітамінізованою їжею.
Здійснювати догляд за дитиною під час кашлю.
Систематичний контроль за температурою тіла, ЧСС,
частотою дихання.
Виконання лікарських призначень: антибіотикотерапія,
антигістамінні, відхаркувальні , спазмолітики, вітамінотерапія,
симптоматична терапія, ЛФК, масаж.
Показання до антибіотикотерапії
виражені
симптоми
інтоксикації
особливоу групі
дітей раннього
віку
тривала
гіпертермія
(більше 3 днів) у
дітей усіх вікових
груп із
несприятливим
преморбідним
фоном
слизово-гнійний і
гнійний характер
мокротиння у
сукупності з
вираженою
інтоксикацією
затяжний перебіг
захворювання
Імуномодулююча
терапія Речовини, щовпливають на неспецифічну
резистентність організму
• Препарати рослинного походження
ЕЛЕУТЕРОККОК, ЖІНЬШЕНЬ, ЕКСТРАКТ АЛОЕ,
ФіБС для ін'єкцій, ІМУНАЛ (сік ехінацеї пурпурової),
ТОНЗІЛГОН (комбінований препарат із рослин).
• Препарати біогенного походження
ЗІМОЗАН (полісахарид, що отримується з культури
дріжджів), ПРОПОЛІС, АПІЛАК, РИБОМУНІЛ
(бактеріальні рибосоми), БРОНХОМУНАЛ
(ліофілізат бактерій), ПАСПАТ (комбінований
препарат з аутолізатів бактерій).
Класифікація пневмоній
За ступенемтяжкості
І ІІ ІІІ ІV V
За ступенем дихальної недостатності
І
ІІ
ІІІ
За перебігом
Гострий (до 6 тижнів)
Затяжний (6 тижнів – 8 міс.)
130.
Класифікація пневмонії
ЗАГАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ
Токсико- Септичний стан
ІТШ
Кардіоваскулярний синдром
ДВС-синдром
Зміни з боку ЦНС
ЛЕГЕНЕВИМ
ПРОЦЕСОМ
Деструкція
Абсцес
Плеврит
Пневмоторакс
ЗАПАЛЕННЯ
РІЗНИХ ОРГАНІВ
Синусит
Отит
Пієлонефрит
Менінгіт
Остеомієліт
Наказ МОЗ України від 04.01.12-8-1178 від 14.12.2009
За наявністю ускладнень
Неускладнена
Ускладнена
132.
І етап медсестринськогопроцесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- озноб, гарячка;
-кашель;
- загальна слабкість;
-задишка
Анамнестичні
данні
- переохолодження
дитини;
-природні вади
органів дихання
Об’єктивно
- гіпертермія;
-кашель, задишка;
-ціаноз шкіри;
-поверхневе дихання,
крепітація
Лабораторні дослідження
Загальний аналізкрові. Загальний аналіз сечі.
Мікробіологічне дослідження
харкотиння (з глибоких відділів
бронхіального дерева у дітей
старшого віку), плеврального
ексудату, промивних вод
бронхів на флору і чутливість
до АБ
Біохімічне дослідження крові
на активність запального
процесу (С-реакт. білок,
серомукоїд і ін.), печінкові
проби, сечовина, креатинін,
електроліти, коагулограма,
протеїнограма
Ці дослідження проводяться
при важкому перебігу
пневмонії за показами
Серологічні дослідження при
атипових пневмоніях.
Імунологічне дослідження:
визначення специфічних Ig,
ПЛР-діагностика
148.
ІV етап медсестринськогопроцесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУ
МЕДСЕСТРИНСЬКИХ
ВТРУЧАНЬ
Взяття крові на загальний
аналіз, на гемокультуру.
Підготовка пацієнта до
рентгенологічного дослідження,
томографії, бронхоскопії органів
грудної клітки.
Годувати дитину з визначенням
ступеня інтоксикації.
Здійснювати догляд за дитиною
під час кашлю.
Систематичний контроль за
температурою тіла, ЧСС,
частотою дихання.
Виконання лікарських
призначень: антибіотикотерапія,
відхаркувальні, муколітики,
дезінтоксикаційна терапія в/в
крапельно, імунна і стимулююча
терапія, фізіотерапія ,
симптоматична терапія, ЛФК,
масаж, дихальна гімнастика.
ПРИНЦИПИ
ЛІКУВАННЯ
ПНЕВМОНІЙ
І. Організація стаціонаруна дому або госпіталізація.
Показання до госпіталізації:
ДН ІІ-ІІІ ступеня при нестабільній гемодинаміці
гіпотрофія
вроджені вади розвитку серцево-судинної системи,
дихальної системи
несприятливий преморбідний фон
супутні хронічні захворювання
несприятливі соціально-побутові умови
діти віком до 3 років
Сучасні напівсинтетичні амінопеніциліни– амоксил,
амоксицилін, флемоксин, оспамокс - 30-60мг/кг м.т./добу,
2-3 р., усередину
Антисиньогнійні:
-карбоксіпеніциліни – карбеніцилін, тікарцилін -
100мг/кг м.т./добу, в/в, в/м, 4 рази
-уреїдопеніциліни – азлоцилін, піперацилін, мезлоцилін
- 150-300мг/кг м.т./добу, в/в, в/м, 3 р.
160.
Інгібіторозахищені пеніциліни:
амоксицилін зклавулановою кислотою -
амоксициліну/клавуланат (амоксіклав, флемоклав
солютаб, аугментин) - 40-60 мг/кг/ добу всередину;
30мг/кг/добу в/в, 2 р. ампіцилін з сульбактамом –
уназин - 100-150 мг/кг/добу в/в, в/м, 2-3р
тікарцилін з клавулановою кислотою - тіментин
- 200-300 мг/кг/добу в/в, 2р.
піперацилін з тазобактамом – тазоцин - 150-200
мг/кг/добу в/в, 2 р.
161.
ІІ група: цефалоспорини
ентеральні- цефуроксиму аксетил (Цефутіл), цефаклор - 20-40 мг/кг/добу,
2 р.
парентеральні – цефуроксим, цефамандол - 50-100мг/кг/добу, в/в, в/м 2-3 р.
ІІ покоління
Цефазолін, цефалексин - не застосовують
І покоління
ІІІ група: Карбапенеми
Іміпенем (Тієнам) – 60-100 мг/кг/добу, в/в крап., 3
рази
Меропенем (Меронем) – 10-12 мг/кг/добу, в/в
крап, 3 рази
IY група: Монобактами
Азтреонам (Азактам) - 50-100 мг/кг/добу, в/в,
3-4 рази
164.
Аміноглікозиди
2 покоління: бруламіцин,сизоміцин - 6-8 мг/кг/добу, в/в,в/м, 2-3 р.
3 покоління: амікацин, нетілміцин - 10-15 мг/кг/добу, в/в, в/м, 2-3 р.
Макроліди
Природні: спіраміцин (роваміцин), мідекаміцин (макропен) – 50
мг/кг/добу, всередину, 2 р.
Напівсинтетичні: роксітроміцин (рулід), кларитроміцин (клацид),
азітроміцин (сумамед) – 10мг/кг/ в першу добу, 5мг/кг - в подальші дні,
1 раз, всередину.
165.
Фторхінолони
2 покоління: ципрофлоксацин(Ципринол) –20-30 мг/кг/добу,
парент.,2 рази
3 покоління: пенетрекс – 10 мг/кг/добу, парент., 2 рази
4 покоління: гатифлоксацин ( Тебріс, Гатімак) -10 мг/кг/добу,
парент, ентер, 1-2 рази
Глікопептиди: ванкоміцин – 40 мг/кг/добу, в/в крап. 2 рази,
таргоцид - 1день 10мг/кг, з 2 дня – 6 мг/кг/добу, в/в, 2 рази
Група оксазалідонів: лінезолід - 10мг/кг/добу, парент., 2-3 рази
Кетоліди – нова група. На ринку України відсутні.
166.
Критерії ефективності
антибактеріальної терапії:
Відсутністьефекту: утримується лихоманка, погіршується
самопочуття, наростає патологічна фізикальна картина з боку
легень
Частковий ефект: утримується фебрильна температура,
зменшується прояви токсикозу, задишки, покращення апетиту,
за умови відсутності негативної рентгенологічної динаміки
Повний ефект: зниження t< 38 ºC через 3-4 доби при
ускладненій та через 1-2 доби при неускладненій пневмонії, в
тому числі зниження задишки, покращення апетиту.
167.
Розрахунок антибіотиків дляперорального введення
Фромилид
• 5 мл суспензії містить 250 г кларитроміцину
• Рекомендована доза препарату
«Фромилид ®» для дітей від 6-ти місяців до 12-ти
років становить 7,5 мг/кг маси тіла 2 рази на добу,
максимальна доза - 500 мг (10 мл) 2 рази на добу
(кожні 12 год )
• Дитині 10 міс, М – 9,4 кг
• 7,5 мг х 9,4 кг = 70,5 мг 2 рази на добу
• 5 мл суспензії – 250 мг кларитроміцину
• Х мл суспензії – 70,5 мг кларитроміцину
х = 1,4 мл суспензії 2 рази на добу
168.
Розрахунок антибіотиків дляперорального введення
Амоксиклав
• 5 мл суспензії містять 400 мг амоксициліну
• Діти з масою тіла < 40 кг
• Рекомендовані дози:
від 3,6 мг/кг/добу до 6,4 мг/кг/добу, розділених на
два прийоми;
• дитина віком 1 рік, маса 10 кг.
• 6,4 мг х 10 кг = 64 мг на добу, розділені на 2
прийоми
• 5 мл суспензії - 400 мг амоксициліну
• Х мл суспензії - 64 мг амоксициліну
• х = 0,8 мл, розділені на 2 прийоми (по 0,4 мл)
169.
Розрахунок антибіотиків дляперорального введення
Цефікс
• 5 мл суспензії містять 100 мг цефіксиму
• Дітям віком від 6 місяців до 10 років з масою тіла до 50 кг:
рекомендована доза становить 8 мг/кг на добу за 1 прийом або 4
мг/кг кожні 12 годин залежно від тяжкості захворювання.
• Дорослим та дітям віком від 10 років (або з масою тіла більше
50 кг):
рекомендована доза становить 400 мг на добу за 1 прийом або 200
мг кожні 12 годин залежно від тяжкості захворювання.
• Дитина віком 6 міс, маса 7800г = 7,8 кг
• 8 мг х 7,8 кг = 62,4 мг за 1 прийом 1 раз на добу
• 5 мл суспензії – 100 мг цефіксиму
• Х мл суспензії – 62,4 мг цефіксиму
• х = 3 мл суспензії
Або
• 4 мг х 7,8 кг = 31,2 мг за 1 прийом 2 рази на добу
• 5 мл суспензії – 100 мг цефіксиму
• Х мл суспензії – 31,2 мг цефіксиму
• х = 1,5 мл суспензії
•
170.
Боротьба з дихальноюнедостатністю:
відновлення
прохідності
верхніх
дихальних
шляхів
інгаляції
(соляно-лужні,
із
муколітиками)
інсталяції
зволоженого
кисню
використання
антигіпоксантів
Характеристика ДН припневмонії
Ступінь
ДН
Клінічна характеристика Показники газового
складу крові
І Задишка при фізичному
навантаженні. Періоральний ціаноз,
що посилюється при неспокої.
П/Д=2,5:1, тахікардія, АТ у нормі
Газовий склад змінений
мало (знижене
насичення крові кисню
до 90%)
ІІ Задишка у стані спокою, постійна.
Ціаноз періоральний , обличчя і
рук-постійний. АТ підвищений,
тахікардія. П/Д=2-1,5:1
Насичення крові
киснем складає 70-
85%. Дихальний або
метаболічний ацидоз
ІІІ Задишка значна (частота дихання
більше за 150 % від норми). Ціаноз
генералізований. АТ знижений. П/Д
варіює
Насичення крові
киснем менше 70 %.
Декомпенсований
змішаний ацидоз.
Етіологія і патогенез
бронхіальноїастми
І. Генетична схильність – спадковий
імунодефіцит: дефект -адренергічних рецепторів
підвищена чутливість слизової бронхів до БАР
до бронхіальної гіперреактивності;
ІІ. Сенсибілізація організму
екзогенними (неінфекційні – інфекційні) і
ендогенними алергенами;
ІІІ. Алергічні реакції – три послідовні фази:
імунологічна, патохімічна, патофізіологічна;
188.
Патогенез бронхіальної астми
І.Спадкові чинники
ІІ. Сенсибілізація організму: алергени
ІІІ. Алергічні реакції
дефект адренергічних РЦ
підвищена чутливість слизової доБАР
порушення імунологічної реактивності
антиген + антитіло
виділення БАР
дія на клітини-мішені
Спазм мускулатури гіперсекреція
обструкція бронхів
бронхоспазм
проникливість
мембран
набряк слизов
експіраторна задишка
порушення
вентиляції ацидоз гіпоксія
порушення
мікроциркуляції
+ агрегація trom
застій в малому колі
порушення
перфузії
Критерії тяжкості БА
Інтермітуюча
БА
Легка
персистуюча
Середньої
тяжкості
Тяжка
персистуюча
Рідше1разу
в міс
1 раз /тиждень > 1 р/ тижд,
щодня,
Постійні денні
симптоми
Легкі, швидко
минають
Легкі, швидко
минають
Середн тяжк. з
поруш ф - ції
зовніш. дих.
Важкі,
астматичні
стани
Нічні – рідше
2р/міс
Частiше 2 раз
/мiс.
Частiше 1 раз на
тиждень
Щоночі
Ремісія : с-ми
відсутні
С-ми відсутні
ФЗД – в N
Неповна
ремісія
ДН різного
ступеня
Ремісія:
тривала
3 міс і більше Менше 3 міс 1-2 місяці
200.
Клінічні
еквіваленти
типового
нападу ядухи
епізоди утрудненогосвистячого
дихання з подовженим видихом
(wheezing);
нападоподібний переважно нічний,
сухий кашель, як основний
симптом, який призводить до
гострого здуття легень без
вираженої задишки (кашльовий
варіант БА).
201.
І етап медсестринськогопроцесу
Медсестринське
обстеження
Скарги матері
- свистяче дихання;
-кашель;
- загальна слабкість;
-задишка
Анамнестичні
данні
- обтяжена спадковість;
-алергія на харчові
продукти, лікарські
засоби
Об’єктивно
- ядуха;
-експіраторна задишка;
-дистанційні хрипи;
-безліч вологих
та сухих хрипів;
коробковий звук
202.
Клініка
Період передвісників:
триває к-кагодин - днів
збудження, порушення сну або пригнічення, сонливість,
алергічний риніт, свербіж шкіри, носа (алергічний салют),
приступоподібний, малопродуктивний кашель;
вегетативні розлади: блідість, пітливість, розширення зіниць,
тахикардія, головні болі;
Спірометрія
визначення життєвого об'ємулегень за допомогою спірометра.
Спірометрію застосовують при профілактичних дослідженнях і з
метою діагностики захворювань легень і серцево-судинної системи.
Застосування
оцінка об'єктивного впливу захворювань на функціональний стан
легень
дослідження ризику розвитку захворювання (у курців, працівників
шкідливих галузей, при роботі з певними типами навантажень)
встановлення оперативного ризику
оцінка прогнозу захворювання
оцінка загального стану здоров'я, де спірометрія може бути одним з
показників
діагностика астми
• Метод дозволяє визначити цілий ряд
функціональних показників дихальної системи, такі
як:
• Життєва ємність легенів (ЖЄЛ, в л.) — кількість
повітря, яку пацієнт здатний видихнути після
максимального вдиху.
• Дихальний об'єм (ДО, в л.) — кількість повітря, яку
пацієнт вдихає і видихає з кожним диханням.
• Резервний об’єм вдиху або об’єм додаткового вдиху
(РОвд, в л.) — кількість повітря, яку пацієнт може
додатково вдихнути після спокійного вдиху.
• Резервний об’єм видиху або об’єм додаткового
видиху (залишковий об'єм) (РО вид, в л.) — кількість
повітря, яку пацієнт може додатково видихнути після
спокійного видиху.
• Максимальна вентиляція легенів (МВЛ, в л/хв) —
кількість повітря, яка може пройти через дихальну
систему за одну хвилину при максимально частому і
максимально глибокому диханні.
Клініка
Післяприступний період:
зменшується ЧД,
посилюютьсякатаральні явища,
збільшується різноманіття фізікальної
картини (к-сть вологих хрипів), які швидко
зникають, покращується загальний стан;
Міжприступний період:
відсутні клінічні прояви захворювання;
220.
ІV етап
медсестринського
процесу
ПЛАНУВАННЯ ОБСЯГУМЕДСЕСТРИНСЬКИХ ВТРУЧАНЬ
Взяття крові на загальний аналіз.
Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження, томографії,
бронхоскопії органів грудної клітки, пікфлоуметрії.
Годувати дитину з урахуванням алергії до деяких продуктів.
Здійснювати догляд за дитиною під час кашлю, задишки.
Систематичний контроль за температурою тіла, ЧСС, частотою дихання,
АТ.
Виконання лікарських призначень: інгаляційні глюкокортикостероїди,
спазмолітики, антигістамінні, протизапальні, антибіотикотерапія,
бронхолітики, симптоматична терапія, дихальна гімнастика.
Бронхіальна астма -
необхіднолікувати постійно
протизапальними препаратами,
а не тільки симптоматично за допомогою бронхолітиків
це хронічне запальне захворювання, яке
223.
Астматичний статус
зумовлений глибокоюблокадою
β-адренергічних рецепторів:
• частим використанням
симпатоміметиків;
• інфекційним процесом;
• недостатністю ГКС в лікуванні;
225.
Астматичний статус
І стадія
компенсації
ІІстадія
декомпенсації
ІІІ стадія гіпоксична кома
Утруднене дихання
Експіраторна задишка
Стійкий кашель
Коробковий звук
Ослаблене дихання
Сухі свистячі хрипи
Тахікардія, АТ,
Глухість серцевих
тонів
Торпідність до
симпатоміметиків
Дифузний ціаноз
“Німа” легеня в нижніх
відділах
Гіпоксична
енцефалопатія
Тахікардія, АТ,
набряки, збільшення
печінки
Ацидоз
Дифузний ціаноз
“Німа” легеня
Артеріальна гіпотонія
Втрата свідомості
Судоми
Ключові моменти лікуванняБА
Лікування з врахуванням ступеня тяжкості;
Терапія залежить від періоду захворювання (загострення,
ремісії);
При загостренні – ефективні інгаляційні
β2-агоністи короткої дії;
Препаратами контролю БА (профілактики) – інгаляційні ГКС
(ІГКС);
Тривала терапія ІГКС – не впливає на ріст, розвиток дитини,
не призводить до остеопорозу, патологічних переломів;
232.
Початкова терапія –інгаляційні бета 2 –агоністи до 3-х разів на годину
Оцінка важкості загострення: клінічні симптоми, об’єм форсованого видиху
за першу секунду (ОФВ1), пікова об’ємна швидкість видиху (ПОШвид)
ЛІКУВАННЯ ЗАГОСТРЕННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
Амбулаторний етап
Добра відповідь
Якщо ПОШвид > 80 %
належного або кращого,
відповідь на бета 2-агоніст
зберігається 4 години –
продовжити інгаляції бета 2-
агоніста кожні 3-4 години
протягом 24-48 годин
Неповна відповідь
Якщо ПОШвид 60-80 %
належного або кращого-
додати стероїди перорально
- продовжити прийом бета 2-
агоніста
Погана відповідь
Якщо ПОШвид < 60 %
належного або кращого
– додати стероїди перорально
– повторити прийом бета 2-
агоністів
– негайно звернутися до
лікаря, викликати “швидку
допомогу”
233.
Середньотяжкий
Приступ
ПОШвид 60-80 %
належного
–помірнісимптоми
–інгаляційні бета 2-агоністи
кожної години протягом 3
годин
- кортикостероїди
Тяжкий приступ
-ПОШвид < 60 % належного
- немає клінічного поліпшення після
початкового лікування
- бета2-антагоністи кожної години +
холінолітики + теофілін
- оксигенотерапія
- системні стероїди
-бета2-агоністи в/в,п/ш,в/м
Погана
відповідь
протягом години
-всі перераховані
+ стероїди в/в
- можлива ШВЛ
ЛІКУВАННЯ ЗАГОСТРЕННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
Госпітальний етап
Початкова оцінка тяжкості захворювання:
аускультація, участь у диханні допоміжної мускулатури, ПОШвид, ОФВ1, SаО2
Початковий етап лікування:
● інгаляційні бета 2 –агоністи короткої дії кожні 20 хвилин протягом години
●оксигенотерапія до SaO2 > 90 %
●системні стероїди, якщо немає негайної відповіді на лікування, в анамнезі недавно стероїди,
приступ тяжкий
Повторити дослідження ПОШвид, ОФВ1, SaO2
235.
Засоби швидкої дії:
1.β2-агоністи короткої дії (симпатоміметики):
сальбутамол, фенотерол (беротек):
• “золотий” стандарт – інгаляц сальбутамол
• шляхи введення- інгаляц, per os, в/в;
• дозування: per os 0,15 мг/кг/д – 0,5 мг/кг/добу;
2. Антихолінергічні препарати (холінолітики):
іпратропіум бромід, окситропіум бромід, атровент:
• шлях введення – інгаляційний;
• бронходілатаційний ефект нижчий інгаляц β2-
агоністів – обмежене застосування
236.
Засоби швидкої дії:
3.Комбіновані препарати – інгаляційні β2-
агоністи короткої дії + холінолітики
• іпратропіум бромід + фенотерол (беридуал) –
дітям >> 3 років
• іпратропіум бромід + сальбутамол (комбівент)
- дітям >> 12 років
4. Метилксантини: амінофілін, теофілін:
• шлях введення – per os, в/м, в/в;
• бронхолітичний ефект пізніше інгаляц β2-агоністів,
але покращує функцію дихальних м’язів, подовжує і
стабілізує ефект β2-агоністів
238.
НЕСТЕРОЇДНІ ПРОТИЗАПАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ
Назва
міжнародн
а
Торгованазва Максимальна добова
доза
Кромогл
ікат
натрію
Інтал
1 доза- 1 мг кромогліката
натрію (у флаконі 200 доз)
1 доза – 5 мг кромогліката
натрію ( у флаконі 112 доз)
Кромоген
1 доза – 5 мг кромоглікату
натрію ( у флаконі 112 доз)
Від 2 до 10 років – 8-
10 мг
Від 10 до 16 років –
до 20 мг
Така ж
Недокро
міл
натрію
Тайлед
1 доза – 2 мг недокромілу
натрію (у флаконі 56, 112 доз)
> 2 років: по 2 дози
2-4 рази на добу
Базисна терапія лікуванняБА
Проводиться щоденно, тривалим курсом,
етапно, залежно від ступеня тяжкості БА;
Ступінчатий підхід – “step up”, “step
down”
“step up” – залежно від ступеня тяжкості
обсяг лікування посилюється;
“step down” – після досягнення ефекту
обсяг лікування зменшується;
251.
Ступінчатий підхід добазисної терапії БА
у дітей
І ступінь
Легкий перебіг
ІІ ступінь
Середньої тяжкості
ІІІ ступінь
Тяжкий перебіг
ПРОТИЗАПАЛЬНА ТЕРАПІЯ –
інгаляційні нестероїдні протизапальні препарати
Кромоглікат натрію
(кромолін, інтал,
ломудал)
4 рази/добу,
недокроміл натрію
Кромоглікат натрію 4
рази /добу,
недокроміл натрію –
щоденно, + ІГКС
(інгаляц.)
ІГКС + ГКС per os
252.
Ступінчатий підхід добазисної терапії БА
у дітей
І ступінь
Легкий перебіг
ІІ ступінь
Середн тяжкості
ІІІ ступінь
Тяжкий перебіг
БРОНХОЛІТИЧНА ТЕРАПІЯ
2- агоністи
короткої дії:
не більше 3
разів на
тиждень
2- агоністи
короткої дії:
інгаляції, per
os +
пролонговані,
холінолітики,
теофілін
Оральні 2-
агоністи +
пролонговані,
холінолітики,
теофілін -
пролонгованим
курсом
253.
Препарати контролю БА–
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
1. Інгаляційні ГКС (ІГКС): флутиказон пропіонат
(фліксотид), беклометазон (бекотид), будесонід:
• для лікування персистуючої БА;
• ліпофільність → “мікродепо” → пролонгована дія;
• низька системна біодоступність;
• 2. Інгаляційні β2-агоністи тривалої дії:
сальметерол (серевент), формотерол:
• інгаляційний; в комбінації з ІГКС;
• висока ліпофільність, спорідненість до РЦ слизової
→ тривалу бронходілятацію;
• протизапальний, антиоксидантний ефект;
254.
Препарати контролю БА–
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
3. Комбіновані препарати - інгаляційні β2-
агоністи тривалої дії (сальметерол - серевент)
+ ІГКС (фліксотид): серетид
• потужна протизапальна,
• тривала бронходілятація;
4. Кромони – кромоглікат натрію, кромолін,
інтал, ломудал, недокроміл:
• шлях введення – інгаляційний;
• для лікування легкої та середньої тяжкості
БА;
255.
Препарати контролю БА–
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
5. Системні ГКС – преднізолон, метілпреднізолон:
• шлях введення – per os, парентеральний;
• для купування приступів середніх та тяжких;
6. Метилксантини – амінофілін, теофілін - теопек,
теоклір, вентакс (сповільненої дії, препарат резерву):
• шлях введення – пероральний;
• для лікування тяжкої БА, середньої тяжкості;
• попередження нічних приступів;
256.
Препарати контролю БА–
профілактики, превентивної дії,
підтримуюча терапія:
7. Пероральні β2-агоністи тривалої дії:
сальметерол (серевент), тербуталін;
8. Антилейкотрієнові препарати -
монтелукаст, зафірлукаст:
• per os;
• 4 мг – 10 мг на добу залежно від віку;
Принципи раціональної антибіотикотерапії
Привиборі антибіотика
керуватись . нозологічною
формою інфекційного
процесу.
Врахувати ступінь
чутливості збудника до
антимікробних засобів.
Враховувати ступінь
активності антибіотика до
конкретного збудника.
Вибрати необхідний шлях
введення (per os,в/м, в/в,
ректальний).
Володіти знаннями
фармакокінетики,
фармакодинаміки,
ймовірних побічних проявів
у дітей різного віку.
Врахувати вік дитини,
фонові стани, а також
склад супутньої терапії.
З метою прискорення
процесів видужання
призначати в комплексі
лікування вітаміни (В1, В2,
В6, С, А, Е) та
імуномодулятори на етапі
видужання.
273.
Дітям до 3міс –не застосовують,
старше 3 міс - тільки в тяжких випадках
1 ступінь
Задишка непостійна,без участі або з незначною
участю допоміжних м’язів в акті дихання при
фізичному навантаженні, у спокої, під час сну, як
правило, відсутня. Частота дихання (ЧД) – N у спокої,
наростає при активності до 30% від норми.
Ціаноз пероральний, непостійний, наростає при
неспокої, зникає при диханні 40-50% киснем, блідість
обличчя.
Артеріальний тиск (АТ) у межах вікової норми, рідше
помірно підвищений. ЧД/ЧСС = 1:3,5-2,5, тахікардія.
Поведінка дитини не змінюється або спостерігається
помірно виражений неспокій. Фізична активність
збережена.
292.
2 ступінь
Задишка успокої, під час сну, постійна,з вираженою участю
допоміжних м’язів в акті дихання, втягненням податливихмісць
грудної клітки(може мати інспіраторний,експіраторнийта
змішаний характер), ЧД близько30-50% від норми.
Задишка наростає при фізичномунавантаженні, може
обмежувати рухові можливостідитини.ЧД/ЧСС = 1:2-1,5,
тахікардія.
Акроціаноз постійний,не зникає при диханні 40-50% киснем,
генералізована блідістьшкіри, пітливість,блідістьнігтьових
лож.
Помірна артеріальна гіпертонія.
Поведінка: періодична в’ялість, сонливість,адинамія
змінюєтьсякороткочаснимиперіодамизбудження.
Зниження м’язового тонусу. Фізичнаактивністьобмежена.
293.
3 ступінь
Виражені порушеннямеханіки дихання, вентиляціїта
оксигенації.
Задишка виражена (ЧД>50% від нормальнихвеличин),
періодично брадипное,дихання десинхронне,
парадоксальне.Зменшення або відсутність дихальних
шумів на вдиху.
Співвідношення ЧД/ЧСС різне. Ціаноз генералізований,
наростає і не зникає при диханні 100% киснем,
відзначаєтьсягенералізована блідістьта «мармуровий»
малюнок шкіри, липкийпіт. АТ знижений.Тахікардія,аритмії.
Фізичнаактивністьрізко обмежена, дитинаможе приймати
вимушене положення.
Поведінка: в’ялість, сонливість,свідомістьі реакція на біль
пригнічені. Виражена гіпотонія м’язів. Сопор, кома, судоми.
З метою розвантаженнямалого кола кровообігу в / в вводять:
2% р-р еуфіліну 3-5 мг / кг, 0,05% р-р строфантину або 0,06%
розчин корглікону - 0,1 мл / рік життя