126

1. Педагогічна рада
Тема: Підсумки діяльностіпілотних класівшколи у Всеукраїнському
експериментіпорозробці і впровадженню навчально–методичного
забезпечення початковоїосвіти в умовах реалізаціїнового Державного
стандартупочатковоїзагальної середньоїосвіти.
Мета: узагальнитидосвід діяльностідвох пілотних класівпочаткової
школи у Всеукраїнськомуекспериментів умовах реалізаціїКонцепціїНУШ.
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
21.05.2021
1. Спрямованість навчально-виховного процесу пілотних класів на
застосування ефективних форм та методів навчання здобувачів освіти в умовах
експериментальної діяльності.
Виступила заступник директора з навчально-виховної роботи
2. Моніторинг діагностичного мінімуму щодо вивчення аспектів формування
цілісної особистість учнів класів НУШ при переході до середньоїланки.
Виступила психолог школи
3. З досвіду роботипедагогів пілотних класів, щодо формування ключових
компетентностей здобувачів освіти на засадах тематично-інтегрованого
навчання (форми, методи і технології роботи)
Виступили вчителі пілотних класів
4. Висновки та рекомендації щодо роботи пілотних класів у
Всеукраїнському експерименті по розробці і впровадженню навчально–
методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового
Державного стандарту початкової загальної середньої освіти:
Виступила заступник директора з навчально-виховної роботи
5. Рішення педагогічної ради.

2. Хід педагогічноїради
1. Виступ заступника директора
Сьогодніми зібралися, щоб підвести підсумки діяльності двохпілотних
класів школи у Всеукраїнськомуексперименті по розробціі впровадженню
навчально–методичногозабезпечення початковоїосвітив умовах реалізації
нового Державного стандарту початковоїзагальної середньої освіти. Ми не
будемо оцінювати їх роботу, ми спробуємо пройтиразом з ними весь той
нелегкий, дуже відповідальний, але унікальний та творчийшлях, яким вони
йшли 4 роки по створеннюНової української школи. А наша творчагрупа
спробуєдати відповідь на такі питання:
Які з поміж інновацій сучасної школи відповідають вимогам сьогодення і
забезпечують той очікуваний результат? Які компетентностіпотрібні дитині у
сучасномужитті, щоб забезпечити особистуреалізацію та життєвий успіх
протягом усьогожиття? Яке освітнє середовищезабезпечує як академічне
навчання, так і соціально-емоційне навчання? Як допомогтирозкритита
розвинутиздібності, таланти і можливостікожної дитини на основіпартнерства
між учителем, учнем і батьками?
Летять роки, життя не стоїть на місці. Все кипить, вирує, змінюється.
Змінилася і наша школа, у якій створено найсприятливіші умови для всебічного
розвиткудітей – майбутніх громадянУкраїни, бо дитина – головнацінність
суспільства, вище за яку нічого не може бути.
Якщо ти відчув вітер змін, небудуй щит, а ставвітрилаі вільнопливи
у відкритеморе.
Саме тому у вересні2017 року, коли в країні розпочалося пілотне
впровадження нового Державногостандартузагальної початкової освіти, ми
взяли участь у конкурсі на право реалізувати цей проєкт. Міністерство освіти і
науки відібрало 100 шкіл, в тому числі і нашу, по створенню Нової української
школи, яка б забезпечила всі умови для розвитку і навчання нового покоління
українців.
З 1 вересня два перші класи під керівництвом молодихвчителів почали
працювати у всеукраїнськомуексперименті.
Його мета - розробити, експериментально перевірити та впровадити

3. навчально-методичнезабезпечення компетентнісно орієнтованого навчання в
початковій школі на основіположень Концепції Нової української школи, в
умовах реалізації нового Державного стандартупочатковоїзагальної середньої
освіти.
Важко йти попередувсієї країни. Але наші сміливі творчіучителі Юлія
Харченко і Тетяна Бурятинська почали створюватиНову українськушколу на
рік раніше всіх.
Що ж таке НУШ? Нова українська школа – це ключова реформа
Міністерства освіти і науки, яка працює за Новим Державнимстандартом
початкової загальноїсередньоїосвіти.
Головна мета – створитишколу, у якій буде приємно навчатись і яка
даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовуватиїх у житті. Процеси
розвитку, виховання і соціалізації у новій школі покликані зробитивипускника
конкурентоздатним у ХХІ столітті.
Яким же буде випускник НУШ, який зараз закінчує тільки школу І ступеня?
Перш за все це Ціліснаособистість,патріот,інноватор.
Наші пілотні класи успішно пройшли два цикли організації освітнього
процесу– підготовчий - 1-2класи та основний – 3-4 класи.
Отримуючизагальну середню освіту, вони знов подолають Перший цикл,
який буде пробуджуватиі підтримувати інтерес до сфер знань і діяльності,
передбачених навчальноюпрограмою. Другийцикл базовоїсередньоїосвіти
сприятимеформуванню учнів вибирати шлях подальшого навчання відповідно
до своїхінтересів і здібностей.
Нова українська школа - це також навчання через діяльність, гру,
взаємонавчання. Тому маленькі здобувачі освіти вчилися критично мислити,
досліджувати, робити висновки та презентувати власну роботу.
Змінився зміст навчання.
Необхідні знання збереглися, але навчання переорієнтувалося на розвиток
умінь та відповідає віковим особливостям дітей, їхнім інтересам і потребам.
Формувалися компетентності, необхідні для вирішення життєвих проблем.
Значна частина освітнього процесу інтегрувалася.
Відтепер головне завдання для наших учнів — опанувати за 12 років

4. навчання не просто окремі предмети, а 11 компетентностей:
/01 Спілкування державною мовою;
/02 Спілкування іноземними мовами;
/03 Математична компетентність;
/04 Компетентностіу галузі природничихнаук, техніки і технологій
/05 Інформаційно-комунікаційна компетентність;
/06 Навчання впродовж життя;
/07 Громадянськіта соціальні компетентності;
/08 Інноваційність;
/09 Культурна компетентність;
/10 Екологічна компетентність;
/11 Підприємливість та фінансова грамотність.
Кожна з таких компетентностей — це комбінація знань, умінь, навичок,
способу мислення, а також поглядів і цінностей. При цьому в рамках одного
шкільного предмету учні - залежно від форми подачі того чи іншого матеріалу
— можуть опановувати одразу кілька компетентностей.
Але є спільні для всіх компетентностей наскрізні вміння, які
використовують і розвивають учні на будь-якому предметі :
 уміння читати і розуміти прочитане;
 уміння висловлювати думку усно і письмово;
 критично мислити;
 ініціативність;
 творчість;
 уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення;
 застосування емоційного інтелекту;
 здатність до співпраці в команді.
НУШ це школа нових можливостей, це територія позитиву та розуміння.
Дитинство, радість, особистість, здоров’я, безпека.
На таких цінностях ґрунтується Новий Державний стандарт початкової
освіти.
Наша школа працювала за модельною програмою НУШ-2, що спільно
підготували Інститут педагогіки НАПН та Новопечерська школа.

5. Особливостями експериментальної навчальної програми є те, що вона
•Визначає основний зміст навчання
•Визначає очікувані результати, які забезпечують формування предметної і
ключових компетентностей.
•Визначає можливості реалізації інтеграції: внутрішньо пердметної та
міжпредметної.
Які ж зміни відбулися в нашій новій українській школі? Як працювали наші
вчителі пілотних класів по створенню умов для повноцінного розвитку учнів на
шляху до Нової української школи? Зупинимося на таких ключових поняттях:
 нове освітнє середовище;
 Ранкова зустріч;
 інтеграція навчальних предметів;
 тематичне навчання;
 діяльнісний та ігровий підхід;
 нове оцінювання;
 роль вчителя, партнерство.
Все незвичне та нове в навчальній діяльності як дітей, так і вчителів –
інтеграція предметів, групова робота, діяльнісний підхід.
Давайте і ми зануримось в новий простір освіти – в оновлену початкову
школу з новим освітнім середовищем, яке приваблює, зацікавлює дітей весь
навчальний рік і спонукає їх до навчання - мобільне, змінне в залежності від
теми тижня і теми дня. І, головне, забезпечує як академічне навчання, так і
соціально-емоційне навчання.
Класна кімната змінилася і наповнилася різноманітними ілюстраціями,
таблицями, термінами – Стіна слів, проєктами дітей, малюнками, тощо.
Заповнювасвя клас по мірі вивчення теми кожний день і на кінець тижня ми
мали повну картину того, що вивчали. Підсумок – проєкт, спільна творча
робота, створення лепбуку… вже творчість вчителя.
Наші класи ми обладнали одноміснимипартами, центрами для розміщення
дидактичних матеріалів; технічно оснащили проєктором, екраном, телевізором,
ноутбуками, фабриками друку.

6. Навчальний простір облаштували так, щоби задовольнити індивідуальні
потреби кожної дитини та сприяти роботі дітей в малих групах по 5-6 учнів у
кожній, склад яких постійно змінювався. Спільна робота у шкільному колективі
сприяла розвитку взаємоповаги і відповідальності.
Водночас, є місце, де дитина зможе побути наодинці – «Центр усамітнення»,
або відпочити, пограти – зручнікилимки з правилами дорожнього руху, іграми в
класі та коридорі.
Так само виділено місця, де діти можуть зберігати особисті речі, шкільне
приладдя. Центри – «Математичний», «Бібліотечний», «Науковий»,
«Мистецький», «Ігровий», розташовані зручно по класу для користування
учнями під час будь якого уроку.
Стіни і меблі вчителі і діти використовували для розміщення творчих робіт
учнів та друкованих матеріалів, необхідних в роботі по тематичним тижням.
Зробили вчителі разом з батьками і цілу стіну з пробки для розміщення робіт
дітей - «Творчу майстерню». Така увага до дитячої праці й творчості
підвищувала їхню самооцінку і формувала гідність.
Кожний ранок у дружному колі проводилися Ранкові зустрічі, під час яких
діти обмінювалися новинами, дізнавалися про плани на день. віталися з іншими
дітьми, за бажанням навіть на різних мовах, називаючи однокласника по імені в
кличній формі; ділилися власним досвідом зі своїми товаришами, які з повагою
слухали її; ставили свої запитання та коментували.
Наші вчителі визнають особливу роль Ранкової зустрічі в житті дітей і
присвячувалиїй 15–20 хвилин на початку кожного дня, аби створити позитивну
атмосферу в учнівському колективі на весь навчальний день у школі,
прищеплювати почуття команди та єдності.
До уроків і після діти відмічали свій настрій прищепками у «Календарю
настрою» і вкладали маленькі записочки з побажанням або зауваженням до
однокласників в індивідуальні «Скриньки побажань» (кольорові стаканчики з
фотографіями учнів класу). Така робота ще більше об’єднувала дітей, а вчителю
допомагала вчасно вирішити конфліктні ситуації.
Разом з учителем учні брали участь в розробленні та дотриманні правил
поведінки у класі. Один із пріоритетів нового навчання - дитиноцентризм.

7. Під час планування роботи вчителі відразу передбачали ігрові, динамічні
моменти, щоб учні мали зміну діяльності та рухливої активності як в класі, так і
під час перерв.
На динамічних перервах вони із задоволенням танцювали під музику та відео,
виконували разом с психологом школи Оленою Кравчук вправи техніки
«Парашут», яка швидко знімає напругу, емоційно заспокоює та об’єднує гравців.
Всі ці роки нами опікувалася Олени В’ячеславівна, давала поради, розробляли
різні вправи, проводила діагностику, а також нестандартні батьківські збори,
підтримуючи нас і наших дітей як під час навчального процесу, так і на всіх
наших семінарах.
Продовжимо розглядати головні зміни у пілотуванні НУШ, які стосуються
нових форм та методів навчання наших учнів. Це тематично-інтегроване
навчання, діяльнісний підхід. До вашої уваги презентації досвіду вчителів-
практиків.
2. Виступ учителя 4-А класу
Тема: «Тематично- інтегроване навчанняучнів»
Ми живемо в часи постійних змін, глобальних викликів, стрімкого старіння
інформації, швидкої комунікації, які безумовно, впливають на наш спосіб життя,
світогляд, манеру спілкування, мислення, сприймання сьогодення та
майбутнього. Це вимагає швидкої адаптації, своєрідної гнучкості, уміння бути
стресостійкимита вміло розв’язуватиконфлікти, бути успішними та здатнимидо
постійного навчання. Актуальними залишаються риси, які перегукуються з 11
найважливішими навичками, яких потрібно навчити дітей сьогодні, щоб вони
були затребувані завтра:
 вирішення комплексних завдань;
 критичне мислення;
 креативність;
 взаємодія з іншими людьми;
 емоційний інтелект;
 розсудливість і вміння ухвалювати рішення;
 готовність і вміння допомагати іншим;
 ведення переговорів;

8.  когнітивна гнучкість.
Саме ці риси взяті за основу наскрізних умінь Нової української школи.
На реалізацію компетентнісного навчання в пілотний проєкт введено нові
інтегровані навчальні курси: «Я досліджую світ», «Українська мова»,
«Мистецтво».
Особливостями інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є інтеграція 6
освітніх галузей: природнича, технологічна, соціальна і здоров’язбережувальна,
громадянська й історична, мовно-літературна та математична. Українська мова
інтегрується з читанням та мовою. Мистецтво – образотворче та музичне
мистецтво.
Завдання курсу ЯДС:
– формування та розвиток дослідницьких умінь, опанування способів пізнання
предметів і явищ природи, навколишнього середовища, суспільного життя;
– формування активної життєвої позиції, виховання громадянських, соціально-
культурних та моральних якостей;
– формування інтересу до України, до пізнання її історії, природи, славетних
постатей; виховання пошани до державних символів, традицій, звичаїв, культури
рідного краю;
– усвідомлення багатоманітності світу;
- формування та розвиток толерантності, терпимості та поваги до інших; уміння
дотримуватись правил та застосовувати соціальні навички в різних видах
діяльності;
– створення комфортних умов для самовираження, самоідентифікації та
реалізації особистісного потенціалу молодшого школяра.
Під час роботи впроваджували такі активні методи навчання:
 проєктне навчання;
 технологія розвитку критичного мислення;
 групове навчання;
 компетентнісне навчання (формування ключових та предметних
компетентностей);
 тематичне навчання (тематичні дні/тижні (1-2 клас), місяці (3-4 клас),
міжпредметні зв’язки, інтелект-карти).

9. Тематика тижнів 1-2 класів дуже різноманітна:
Я – школяр, Мій/наш клас, Мої друзі, Моє довкілля, Осінь, Я і моя
Батьківщина, Зміни, Способи пізнання, Територія, Спільнота, Рух і час, Все
пов'язано з усім.
В 3-4 класах це вже тематичні місячники:
Подорожуємо і відкриваємо світ, Між минулим і майбутнім, Чарівні
перетворення, Енергія, Світ невідомий, Погода вдома, Можливості людини,
Машина часу, Як це влаштовано?, Факти і таємниці, Світ невидимий, Світ
невідомий.
Варто зауважити, що інтегрований підхід до викладання курсу ЯДС
ґрунтується на інтегрованому навчанні та реалізується через
внутрішньопредметну (у межах одного навчального предмета) та міжпредмену
(зв’язки між окремими дисциплінами) інтеграцію.
Тематичне навчання проходить скрізь всі предмети НУШ, але глибше
розкривається в курсі ЯДС.
Інтегроване навчання дозволяє скоротити терміни вивчення окремих тем,
усунути дублювання матеріалу з різних предметів, заохотити молодших
школярів будувати зв’язкиміж окремими дисциплінами й опиратися на знання з
різних предметних галузей, адже світ – це загальна картина, а не поділ на окремі
елементи.
Інтегрований підхід до викладання курсу «Я досліджую світ» дозволяє:
 збільшити його інформативну складову частину;
 сприяє розвитку інтересу до навчального курсу;
 підвищує творчий потенціал;
 розвиває креативність та нестандартне мислення;
 допомагає ширше та глибше вивчити навчальний предмет;
 зрозуміти його глибинну суть;
 побудувати зв’язки з реальним життям;
 навчитися використовувати здобуті знання у практичній діяльності.
Розглянемо, як це відбувалосяна практиці.
1-2 класи

10. Інтегрований курс «Я досліджую світ» у нашому проєкті поєднує 6 освітніх
галузей і вивчається 6 годинна тиждень. Тому в урок ми включали ті галузі, які
б давали можливість розкрити тему всебічно.
Навчальні заняття в рамках кожної теми ми проводили як «міні-уроки», які
переходили в активну діяльність дітей в малих групах. Вони були то дослідники
космосу, материків, країн, то винахідники, то науковці по дослідам за
краплинкою води, осіннім листочком, снігом. Така робота дуже захоплює дітей,
як в першому класі, так і зараз!
Ось так за модельними програмами будуються уроки різних тематичних
тижнів. Наприклад, парний урок ЯДС.
Тиждень «Світ тварин».
Тематичний день «Птахи».
1. Мовно-літературна галузь.
• Читали і відгадували загадки про птахів;
• Обговорювали вірші. З’ясовували: «Чому треба берегти птахів?»;
• Виконували мовну вправу. Працювали з фразеологізмом «Ловити ґав»;
2. Природнича галузь.
• Після спостереження за міськими птахами ( горобець, голуб, шпак, дятел,
ґава);
застосували прийом «Кола Вена», побудувавши діаграми відмінності та
спільного серед птахів.
3. Технологічна галузь.
• Зробили аплікацію «Лелека».
4. Громадянська та історична.
• Попрацювали в групах, створивши колаж «Чому треба берегти птахів?».
5. Математична галузь.
• Розв’язували задачу про денний раціон горобця.
6. Фізкультурна.
• Рухлива гра «Літає, плаває, бігає».
На своєму досвіді ми переконалися, що інтеграція багато в чому
вирішує проблему зміцнення та збереження психічного і фізичного здоров’я
школярів, сприяє підвищенню мотивації навчальної діяльності, позитивно

11. впливає на розвиток самостійності, пізнавальної активності та інтересів учнів,
спонукає їх до узагальнення знань, що відносяться до різних наук.
Наприклад. урок у 4 класі:
Інтегрована тема місяця: «Машина часу».
Тема уроку: Чи давно люди вирощують картоплю?
Освітні галузі: природнича, мовно-літературна, соціальна та
здоров’язбережувальна, технологічна, громадянська та історична.
Мовно-літературна освітня галузь
На першому етапі уроку в ранковому колі учні налаштовувались на
позитивний настрій привітавшись віршем «Ми 4-А – одна сім′я…». Черговий
синоптик повідомив про стан погоди цього дня. У колі учні також за ознаками
вгадували про що йтиме мова на уроці (Вправа «Що це…?»). Дізнавшись тему
уроку Дитина дня розповів легенду про картоплю, де учні дізнались чому її
називають другим хлібом. По завершені діти сіли за парти та прослухали
інформацію, щодо відкриття картоплі в світі. Таким чином, збагатили свій
словниковий запас, дізнавшись перші назви цього овоча.
Під час вивчення нового матеріалу були представлені фахівці, які давали
відповіді на дані питання. Кожна група отримала від них інформацію, а учасники
створювали колажі та презентували їх класові.
Природнича освітня галузь.
Як правильно доглядати за картоплею? (виступ агронома)
Соціальна та здоров’язбережувальна освітня галузь.
Чим поживна картопля? (виступ кухаря);
Чи має ця рослина лікувальні особливості? (виступ лікаря);
Як використовують картоплю у косметології? (косметолог).
Громадянська та історична освітня галузь.
Звідки взялася картопля? (історик).
Технологічна галузь.
Під час роботи в групах, учні оформлюючи колажі вирізали, клеїли та
оздоблювали свої роботи.
Після презентації по групам, фахівець ставив питання до класу (Мовно-
літературна освітня галузь).

12. Ось так створювалися уроки ЯДС, маючи під рукою зошит та модельну
програму.
Ми пілотували ще один інтегрований курс «Українська мова», який об’єднує
два предмети: українська мова та читання.
 Навчання здійснювалося за такими змістовими лініями:
 Взаємодіємо усно
 Досліджуємо медіа
 Читаємо
 Взаємодіємо письмово
 Досліджуємо мовлення
 Театралізуємо
У межах змістовоїлінії «Взаємодіємо усно» впроваджуємо такі формироботи:
 обговорення усного повідомлення в парі або групі для пошуку додаткових
аргументів;
 наведення аргументів на захист власної думки;
 зіставляння теми і головної думки усного повідомлення;
 використання різних форм візуалізації (малюнки, графіки,схеми, таблиці)
для супроводусвоїхпоглядів під час презентації;
 використання засобів художньої виразностідля досягнення комунікативної
мети (привітання, побажання, вияв співчуття, захоплення);
 порівняння персонажів творуза допомогою діаграмиВена.
Наприклад, читаючи твір Галини Вдовиченко «Сова, яка хотіла стати
Жайворонком», діти порівнювали персонажів за допомогою кола Вена.
Знаходили спільне і відмінне між ними.
У межах змістовоїлінії «Досліджуємо медіа»:
 визначення мети простого медіатексту (усна реклама, аудіокнига,
мультфільм, буктрейлер, трейлер);
 визначення правдоподібністі описаних подій і тверджень з медіатексту,
виходячиз власного досвіду;
 створення візуальних медіапродуктів (фото, листівка, комікс, книжечка,
стіннівка, колаж).

13. Наприклад, преглядаючи трейлер до фільму «Гаррі Поттер і філософський
камінь», учні за посиланням записували чарівні предмети, фантастичні події,
назви фантастичних істот.
У межах змістовоїлінії «Читаємо»:
 прогнозування орієнтовногозмісту тексту на основізаголовка, ключових
слів, анотації, невербальної інформації (ілюстрації, таблиці, схеми, графіки);
 опис своїхемоцій, пережитих під час читання художнього твору,
наведення прикладів вчинків персонажів, які викликали відповідні емоції;
 визначення ролі (слова автора, діалог персонажів, опис)для розуміння
змісту;
 добирання інформації з різних джерел: словники, довідники, енциклопедії,
інтернеті.
Наприклад, під час вивчення повісті Туве Янссон «Комета прилітає», учні
працювали з таблицею знаходячи в тексті слова авторки щодо реплік професора
та Чмиха, визначали їх емоції, почуття, поведінку, особливості мовлення
(швидко, повільно, голосно, тихо тощо).
У межах змістовоїлінії «Взаємодіємо письмово»:
 створення текстів зі щоденного життя (запрошення, оголошення, афіші,
акровірш, есе);
 використання відповідних емотиконів для вираження особистихемоцій;
 удосконалення власного письмовоготексту, знаходження і виправлення
помилок, редагування тексту.
Наприклад, діти користувалися порадами щодо написання відгуку на
найбільш цікаву гру виконавця ролі Чмиха або професора.
У межах змістовоїлінії «Досліджуємо мовлення»:
 з’ясування будови слова, утворення нових слів, перевірка орфограм (за
словником, зміна формислова, за правилом);
 роботаз фразеологізмами.
Наприклад, учні з’ясовували чи є різниця між фразами «Добрийдень» та
«Гарного дня». Заповнювали таблицю , користуючисьдовідкою
У межах змістовоїлінії «Театралізуємо»:
 інсценізація прочитаних творів;

14.  читання за ролями.
Наприклад, діти уявляли, що готуються до кастингу на роль Сови або
Жайворонка. Знаходилиу тексті монолог героя та за допомогою жестів, інтонації
зображали емоційний стан персонажа.
І в другому, і в третьому класі ми досліджували медіа – робили аналіз реклами
й мультфільмів.
За старою програмою робота з частинами мови починалася рано і вважалося,
що знання про те, що є іменники, прикметники і дієслова – полегшують роботу.
Але діти не розуміють, що за цим усім стоїть.
Суть нового підходу: показати дітям, за якими ознаками слова об’єднуються в
частини мови. Тому спершу ми говоримо тільки про лексичні групи: слова-назви
предметів, слова-назви дій, слова-назви ознак. У 4 класі, після того, як діти
дізналися, що таке граматичне й лексичне значення слів, ми відкрили поняття
частин мови. Для цього потрібні інші завдання, які вимагають дослідження й
уваги не лише до лексичного значення “предмет”, “дія”, “ознака”, а як слово
взаємодіє з іншими.
Вивчаючи мовні явища, ми на кожному уроці намагалися розгорнути
дослідницьку лабораторію, коли діти робили висновки на основі того, що самі
дослідили. Таким чином підвищували мотивації до отримання нових знань,
розвивали наукове мислення, з’являлося розуміння, що мова змінюється. Через
дослідження власного мовлення можна досліджувати і мову загалом.
Отже, метою інтегрованого навчання є:
 опанувати значний за обсягом навчальний матеріал за період уроку;
 досягти цілісності знань;
 розвивати здібності учнів;
 об'єднати споріднені матеріали кількох предметів навколо однієї теми;
 виховувати креативну особистість, готову до творчого пошуку.
Ми визначили такіпереваги інтегрованоїформи навчання:
 незвичайність;
 достатньо велика активність учнів;
 створення позитивногоемоційного настрою в учнів;
 формування інтересу до предмета;

15.  отримання навичок спільної діяльності.
На наш погляд саме інтегровані уроки сприяють формуванню цілісної картини
світу у дітей, розуміння зв'язків між явищами в природі, суспільстві і світі в
цілому, сприяють більш міцному засвоєнню знань, спонукають до пошукової та
дослідницької діяльності.
3. Виступ учителя 4-Б класу
Тема:«Діяльнісний підхід у навчанні».
Навчати тільки черездіяльність ( Конфуцій)
Велика мета освіти – це не знання, а дії. (Герберт Спенсер)
НУШ - цікава та яскрава завдяки переважанню діяльнісного підходу, який є
основою нової школи. Діяльнісний підхід передбачає спрямованість
навчально-виховного процесу на розвиток умінь і навичок особистості,
застосування на практиці здобутих вмінь, знань з різних навчальних предметів,
успішну адаптацію в соціумі, формування здібностейдо колективної діяльності
та самоосвіти.
На початку навчання, коли діти тільки прийшли до школи, наша задача була
стимулювати процес мислення, зацікавити їх не лише грою, але й науковою
стороною пізнання світу, прищепити бажання вивчати його та отримувати
задоволення від своєї діяльності.
Діяльність – це будь-яка активність, будь-яка роботадитини.
Діяльнісний підхід ми реалізуємо через:
 Групову і парну роботу.
 Дослідницьку діяльність
 Експерименти
 Проєктну діяльність
 Ігровіпроблемні сітуації
 Шість Цеглинок та Lego System
 Щоденні 5
 Лепбук
 Колаж

16. Але сьогоднія зупинюсь на деяких з них, які успішно можна застосовуватиі в
середній школі.
З перших днів навчання діти вчилися працювати в групі, команді. Вони то
дослідники країнта материків, то науковці, то винахідники, то творці.
Пізніше активно включилися в проєктну діяльність, навчаючись вільно
висловлювати свої думки, відстоювати та аргументувати їх. Створювали під
час уроків колективні проєкти за різною тематикою всі разом, а не дома з
батьками.
І лише в 4 класі почали самостійно створювати власні проєкти,
розподіляючись в групи за інтересами, або індивідуально. Навіть на уроках
математики підсумком теми є навчальний проєкт. За рік - 8 проєктів. Останній з
них: «Побудова діаграми в процесі підготовки інформації за темою.
Створювання колажів і фотоколажів теж улюблена для дітей форма роботи
в групах, коли вони самі планують композицію, добирають картинки,
домовляються один з одним, розподіляють обов’язки та оформлюють групову
роботу.
Ще один новітній спосіб організації навчальної діяльності – лепбук. Це гра,
творчість, пізнання і дослідження нового, повторення і закріплення вивченого,
систематизація знань і просто цікава форма спільної діяльності дорослого і
дитини.
По суті лепбук являє собою папку або міні-книжку, в якій систематизовані
знання з якоїсь теми. Теми можуть бути різні: «Пори року», «Комахи»,
«Космос», «Професії», «Подорожуємо», «Океани», «Роботи», «Київ – столиця
України», «Великдень», «Вишиванка» , тощо.
Виготовляли діти лепбук спільно, на уроці. У ході роботиз тематичним
матеріалом ми проводили спостереження, виконували завдання, вивчали і
закріплювали інформацію. Згодом, маючипід рукою готовутематичну папку,
можно освіжити свої знання з тієї чи іншої теми.
Для запровадження ігрового навчання всі наші учні отримали індивідуальні
набориLEGO «Шість цеглинок», та лего-систем. які допомогалидітям
опанувати матеріал інтерактивно, цікаво та наочно. При цьому ми мали більше
можливостейзастосуватипошукові методи навчання, стимулювати дітей до

17. навчання у більш цікавий формі, тренувати пам'ять, розвиватимоторикуі творчо
мислити. Ми складали звукові схеми, діаграми, башти настрою та успіху,
вивчали таблиці додавання і множення, навіть оцінювали один одного за
допомогоюцеглинок.
Найулюбленішим інструментом вивчення світу було «Збільшуване скло». Це
незвичний спосіб познайомитися з уже знайомимиречами, а також можливістю
трохи довше затримати увагу на певному об’єкті. Це ЛУПА, МІКРОСКОП.
З перших кроків навчання наших учнів, ми помітили, що більш продуктивним
видом діяльності є той, в якому задіяні всі види чуттів та мислення дитини. Це
дослідницька діяльність. Під час якої ми формуємо такі уміння як :
 уміння усвідомлювати проблему;
 уміння ставити питання;
 уміння висувати гіпотези;
 уміння давати визначення понять;
 уміння робитивисновки;
 уміння оцінювати якість власної роботи
Під час роботиу пілоті ми застосовували:
 ДОСЛІДИ ЗА ІНСТРУКЦІЄЮ
 ДЕМОНСТРАЦІЙ НІ ДОСЛІДИ
 ФРОНТАЛЬНІ ДОСЛІДИ
 ВІРТУАЛЬНІ ЕКСКУРСІї
 СПОСТЕРЕЖЕННЯ
 МІНІ – ПРОЄКТИ
 ЕКСПЕРИМЕНТИ
Саме експерименти та досліди діти просто обожнюють,бо можуть наочно
переконатися, які можливості відкриває для них світ науки.
Наш друг у досягнення мети - це уроки ЯДС, адже хоч і інші предмети дають
нам простір для творчості, але за 40 хвилин це не завжди реально. На ЯДС
можна виконувати творчізавдання, дослідита експерименти, проводити
екскурсії до навколишнього світу.
Діяльність, яка захоплює учнів – це різноманітні дослідження, які ми
проводиморазом, групамичи окремо.

18. В 1 класі: досліди , які демонструють наявність повітря навколо нас, в воді, в
ґрунті. Перетворення води в газоподібнийстан. Нагрівання водисонячними
променямиі випаровування її. Демонструвалиутворення веселки. Показували
властивостіпіску пропускативоду, а глини – утримування її.
В 2 класі:досліджували які предмети тонуть у воді, а які ні (цвяхи, папір, …)
Простіексперименти з повітрям; без чого свічка гасне, як проколотикульки,
щоб вони не луснули, як дістати папірець із водисухим. Досліджували як
черв`якирозпушують ґрунт. Добували олію з насіння соняшника. В яких
продуктидодають соняшниковуолію.
В 3 класі:створюваливласний папір із рослинного волокна. Досліджували
шоколад та визначали його якість. Перевіряли свіжість яйця різними способами.
Пророщували квасолю. Як уникнути потемніння яблука.
В 4 класі:вирощували цвіль на хлібі. Виготовляли фільтр для води за
допомогоютаблеток активованого вугілля. Створювалимодель дихальної
системи. Виготовляли лавову лампу за допомогоюолії, водита барвників.
Кожного рокуми проводимосемінари для пілотних класів області, на яких
ділимося досвідом зісвоїмиколегами. Цього року зустріч була в онлайн
режимі.
Тема семінару: «Формування дослідницькихумінь учнів4-их пілотних
класів у процесі вивчення інтегрованогокурсу«Я досліджую світ» .
Під час уроку учні провелитакі досліди:
№1 «Веселка з цукерок». Мета якого дослідити розчинність барвників у воді.
Спостерігали і робиливисновок, що барвники не розчиняються уводі і можуть
нашкодити здоров`ю.
Працюючи в групах, досліджували обгорткицукерок, які розповілинам з якого
вони міста і назву своєї кондитерської фабрики.
«Юнігеографи» шукали на карті України і позначкою «цукерка» позначали , де
розташованікондитерськіфабрики.
І, нарешті, виготовляли«корисні» цукерки з натуральних продуктів і без
штучних барвників. Для цього використалистаровиннірецепти без додавання
цукру.
Тема уроку ЯДС в 4-А класі:«Чи давно люди вирощують картоплю?

19. Під час закріплення вивченого матеріалу учні дослідили «Вміст крохмалю в
картоплі»,«Властивостікрохмалю», «Вміст крохмалю в харчовихпродуктах» та
зробиливисновок – якщо розчинйодунабув синьо-фіолетового забарвлення – це
свідчить про те, що дійсно є крохмаль.
Ознайомились з властивостями крохмалю, які вони записували в картку
дослідника, з’ясували його колір, запах, структуру , стан у холодній воді,
гарячій, на дотик).
Дослід №3 показує, що не усі виробники харчових продуктів є доброчесними,
адже учні дослідили, що йогурт та сосиски містять крохмаль, який замінює
натуральний продукт, білок, які повинні міститися у них.
По завершенню уроку підвели підсумок ( в групах 4-Б та у колі 4-А клас).
ВИСНОВКИ:
 Діяльнісний підхід сприяє умінню працювати в команді та
самостійно.
 Розвиваєкреативне мислення.
 Вчить творчо застосовувати знання.
 Діяльнісний підхід залучає учнів до пошуку та досліджень.
 Сприяєрозвиткунавичок мислення високого рівня.
 Сприяєтворчій самореалізації учнів і вчителів.
 А головне - відчути реальні результати своєї роботи.
Дослідницька діяльність дає дитині можливість насолодитися радістю свого
відкриття.
4. Виступ заступника директора
Принципово нове у стандарті: уперше змістом початкової освіти
передбачено уміння, навички та способидіяльності. Роботамає орієнтуватися не
на процес, а на РЕЗУЛЬТАТ. Якпобачити цей результат з новою системою
оцінювання?
Томуще одним викликом пілоту були нові формиоцінювання індивідуальних
досягнень учнів – формувальне оцінювання.
Відсутність оцінок протягом особливо першого і другого років навчання в
жодному разі не розумілася як повна відмова від системи контролю і оцінки з
боку вчителя. Навпаки, оцінку замінили розгорнутою системою взаємин,

20. співпрацею дитини і дорослого, врахуванням індивідуальних особливостей, а
також словесною чотирирівневою системою оцінювання, яка в 3-4 класах стала
знайомою нам рівневою.
Незамінну допомогув оцінюванні учнів надало портфоліо, яке ми зробили на
кожного учня на початку навчання та заповнюємо його, вкладаючи результати
тематичних творчихробіт, тестів, тощо. Папки з портфоліо стоять на доступній
для дітей полиці і вони можуть і самі включатися в доповнення свого портфоліо.
Такий «портфель» призначається для демонстрації успіхів кожного учня і
обов’язково показується батькам. Через портфоліо майбутнім класним
керівникам буде легко познайомитися зі своїми новими учнями.
Наприкінці року заповнилиСвідоцтво досягнень на кожного учня, в якому в
3-4 класах вже виставили рівень оволодіння учнем певними компетентностями -
індексами з усіх галузей відповідно програми.
Результативність пілотних класів ми спробували показати, вивівши середній
результат індексів з усіх галузей: Українська мова – учнівська компетентність
складає 75%; ЯДС –– 82%; Математика – 66%; Англійська мова – 60%.
Це показник того, що незважаючи на складності та новизну навчання, діти
отримали міцні знання та компетентності, які їм знадобляться у подальшому
житті. Ці діти активні, інтелектуально розвинені, здатні до навантажень та
перемог.
Щоб дізнатися більше про уподобання учнів двох пілотних класів, ми провели
анкетування. Отже, улюбленими предметами є курс ЯДС та математика.
Розпочинати навчальний день у ранковому колі бажають 75% учасників
опитування, працювати у групі хочуть 82% учнів. На питання: Який вид
діяльності із трьох запропонованих вам допомагає краще зрозуміти поняття,
проєктну роботу обрало 5 учнів; створення лепбуку – 7 учнів; дослідницьку
діяльність – 43 учня. Інтеграцію предметів (укр. мова та читання) вибрало 67%
опитуваних.
Частиною формули НУШ є педагогіка партнерства, а саме трикутник учень-
учитель-батьки. Бо основні принципи педагогіки партнерства: повага,
доброзичливість, довіра, діалог, право вибору. Наші учителі стали для своїх
вихованців друзями, помічниками, порадниками.

21. Неможливо досягти успіху без тісної взаємодії між учителями і батьками.
Тому ми задіяли батьківську спільноту до участі та співпраці – під час Ранкових
зустрічей, відкритих уроків, майстер класів, спільних з дітками батьківських
зборів, які проходять у різних цікавих і корисних для всіх учасників формах:
«Коло», «Спільна вправа», «Творча родина». Нам вдалось переконати батьків у
перевагах Нової української школи безпосередньо роботою в класі з їхніми
дітками. Анкетування батьківської громади, яке постійно здійснюють керівники
нашого проєкту, показує, що 89,7% батьків задоволені якістю знань дітей та 97%
із них організацією навчання на засадах НУШ. Батьки бачуть зміни: діти з
задоволенням йдуть до школи, дитина має, що розказати батькам цікавого про
свій успішний день у школі. І саме головне – вони не бояться помилятись,
висловлювати свою думку, а значить, розвивають свою емпатію та емоційний
інтелект.
Змінилися і всі ми, учасники цього проєкту. Бо кожний вклав в нього свою
творчість, вільний час, свою майстерність. Ми вчилися у тренерів НУШ, їздили
на конференції та семінари. А згодом вчили тих, хто йшов за нами, передусім,
своїх колег. Тільки за чотири роки було проведено 17 практичних семінарів для
директорів шкіл, майбутніх тренерів НУШ, заступників директорів, слухачів
курсів при ХАНО, вчителів міста та пілотників області; 6 виступів на
радіостанціях та телебаченні міста; надруковано 2 статті у педагогічних
журналах; 4 збірки уроків курсу ЯДС при ХАНО; 29 уроків в інтернет ресурсах;
про нас знято 3 випуски на телебаченні Херсона.
Завдячуючи проєкту, вся наша початкова школа бере участь у практичних
семінарах та співпрацює з організацією LEGO Foundation в Україні, яка надала
можливість дітям працювати з LEGO систем та цеглинками LEGO.
В рамках ініціативи «Play Mate» за підтримкою The LEGO Foundation
співпрацювали з Первомайською початковою школою, обмінявшись
презентацією та збіркою вправ з досвіду роботи з LEGO.
А з цього року 3-ті класи – активні учасники проєкту Смарт освіти та
Німеччини «Суспільна доброчесність».
Отже, не тільки діти, а і всі, хто був активним учасником пілоту, змінилися,
отримали нові знання, набули досвіду, ця робота стимулювала творчий

22. потенціал педагогів. Так працювати непросто. Довелось змінити свою
свідомість, перебудувати сприйняття навчального матеріалу, виготовити велику
кількість роздаткових матеріалів, навчитись бачити незвичне у звичних речах.
Але вони швидко пристосувалися до змін і їм це подобається.
Висновки. Школа має бути в авангарді суспільних змін. Майбутнім
поколінням українців ми маємо запропонувати сучасну школу. Дитині
недостатньо дати лише знання. Ще важливо навчити користуватися ними.
Знання та вміння, взаємопов’язані з ціннісними орієнтирами учня, формують
його життєві компетентності, потрібні для успішної самореалізації у житті,
навчанні та праці.
ПРОЄКТ РІШЕННЯ
1. Учителям:
1.1. Продовжитироботуу Всеукраїнськомуексперименті по впровадженню
нового Державного стандарту середньої загальної освіти, по створенню нової
української школи.
Протягом наступнихроків
1.2. В межах самоосвітньої діяльності приділяти увагу проблемі
використання сучасних інноваційних технологій в освітньому процесі.
Постійно
1.3. Застосовувати в практику роботи інтегроване навчання.
Протягом року
1.4. Організовувати навчально-виховний процес на засадах «педагогіки
партнерства».
Постійно
1.5. Формувати цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські моральні
орієнтири, духовний світ учнів шляхом використання сучасних прогресивних
технологій навчання та виховання.
Постійно
2. Учителям початкової школи:
2.1. Формувати ключові компетентності здобувачів на засадах тематично-
інтегрованого навчання, використовуючи діяльнісний підхід.

23. Постійно
2.2. Популяризувати досвід роботи з питань створення Нової української
школи у педколективі, фахових методичних виданнях, інтернет ресурсах
Протягом року
3. Керівникам науково-методичних об'єднань:
3.1. Опрацювати новий Державний стандарт базової середньої освіти.
Травень, 2021
3.2. Вивчати та впроваджуватинові психолого - педагогічні ідеї, результати
науково - експериментальних досліджень та передовий досвід учителів у
практику роботи.
Постійно
4. Практичному психологу школи продовжитипсихолого-педагогічний
супровід учнів пілотних класів у середній школі.
Постійно
5. Адміністрації школи:
5.1. Створити новітнє освітнє середовище для пілотних класів НУШ у
школі ІІ ступеня.
До вересня 2021
5.2. Продовжити практику заохочення учнів та вчителів до творчої та
експериментальної діяльності.
Постійно
6. Визнати експериментальну діяльність вчителів пілотних класів з темою
«Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення
початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту
початкової загальної середньої освіти» задовільною.