19. Іван Андрусяк: «Я почав писати для дітей, коли
народилася донечка».
Головний принцип дитячого
письменника той же, що й
лікаря – НЕ НАШКОДЬ! А
взагалі, дитяча література –
це, на моє розуміння, «вищий
пілотаж» для письменника.
Якщо ти щось можеш там –
то можеш і в інших жанрах,
формах чи видах. А кому ж не
хочеться випробувати на собі
здатність – чи нездатність –
до «вищого пілотажу»…
20. Іван Андрусяк
«Стефа і її
Чакалка»
Ким вас лякають
батьки, коли ви їх
не слухаєтеся чи,
скажімо, хочете
ще побалуватись
– а вже давно час
вкладатися в
ліжечко? Бабаєм?
Бабою Ягою?
Страшним Дідом?
А ось на
Слобожанщині
такий персонаж –
Чакалка!
21. Леся Воронина: дитячий
письменник - це діагноз
Леся Воронина вважає,
що у дитячого
письменника має бути
особливе сприйняття
світу і подій, які у ньому
відбуваються.
Письменниця запрошує
усіх бажаючих
доєднатися до пригод
дівчинки Олі та її кота
Гарбузика у
фантастичній повісті
"Планета Смугастих
Равликів".
22. Ви вірите в те, що
манна каша може
робити дива?
Мабуть, ні!
23. Ірен Роздобудько: до письменника
треба дорости
Кількість професій,
якими довелося
заробляти на життя,
вражає. Перш ніж стати
письменницею, вона
працювала в ресторані, у
цирку, журналісткою
жіночих журналів. Жінка
каже, що всьому
навчилася сама.
Радіє, що збулася її
дитяча мрія - знятися у
кіно. Їй вдалося зіграти
маленьку роль та
спробувати себе як
кіносценарист
24. Ця книжка –
своєрідний «дебют»
знаної авторки.
Перша спроба прози
для дітей відкриє
зовсім іншу,
несподівану грань її
обдарування.
25. Олесь Ільченко: Дітям потрібні
прості і світлі історії
Здається, більшість
дитячих
письменників –
жінки. З іншого боку,
мені дивно, що
чоловіки не пишуть
для дітей, адже багато
з них залишається
дитиною в душі ще
дуже довго. Можливо,
вони соромляться
цього або бояться це
розкрити…
27. Любко Дереш: «Ті, хто називає мене
вундеркіндом, за базар відповідатимуть!»
Із юними геніями чи
вундеркіндами завжди так:
виростають, незважаючи ні
на що, і, відповідно,
втрачають статус юних геніїв
чи вундеркіндів. А водночас,
як правило, втрачають усе.
Подальша історія або просто
сумна, або навіть трагічна, —
а тоді постає грізне
запитання: хто винен? Чи не
ті, хто колись проголосив
наївну дитину генієм,
зваливши на неї непосильний
тягар, який врешті-решт її
переломив?!
28. Любко Дереш «Дивні дні Гані Грак»
Книга буде цікава батькам, які прагнуть
виховати в дитині неординарну
особистість.
29. Казкотерапія - це створення особливої казкової атмосфери, яка
робить мрії дитини дійсністю, дозволяй дитині вступити у
боротьбу зі своми страхами, комплексами.
Казку для казкотерапії слід складати для кожної дитини окремо, з
урахуванням її особливостей, відштовхуючись від тих проблем та
страхів, які притаманні конкретній дитині. Головний герой
переживає ті ж емоції, долає ті ж страхи , знаходить виходи із
проблемної ситуації. Таким чином, дитина порівнює себе з
персонажем, аналізує його поведінку і вчиться долати труднощі у
реальному житті
Як скласти казку для казкотерапії:
1. Чітко визначте проблему, яку слід вирішити.
2. Підберіть можливі шляхи її подолання у реальному житті.
3. Утільте у головного героя казки ті страхи, яких слід позбутися.
4. У процесі розгортання подій казки головний герой з його
недоліками повинен перетворитися на позитивного.
.
