1. 112 квітня 2013 року
стор.4
сьогодні в номері
стор.2
Сергій Тулуб
— про
надзвичайні
випадки
за три роки
роботи
стор.3
У Черкасах
депутати
«відставили»
виконком
стор.6
В умані
Шевченко
бував двічі
Ціна 75 коп.
п’ятниця
12 квітня
2013 року
№30
(19756)
Перша обласна громадсько-політична газета
едична реформаМ
стор.3
ФотоОлегаГаніна
Кожний десятий автобус
у нашій області — несправний
П
ід цим листом підписа-
лися майже півсотні жи-
телів селища міського
типу Буки, що на Маньківщи-
ні. Справді, Буцька лікарня з
лікарської дільниці, відкритої
1906 року, а потому земської
лікарні, вона, одночасно зі
створенням у 1923 році Буць-
кого району, cтала районною.
Мала відповідно терапевтич-
не, хірургічне, інфекційне, ди-
тяче та пологове відділення.
Після розформування райо-
ну в 1959 році вона ще трива-
лий час вважалася районною,
хай і під номером два. І навіть
отримавши статус дільничної,
лікарня, до штату якої входять
педіатр, терапевт, лікар за-
гальної практики сімейної ме-
дицини, гінеколог, невролог
та стоматолог, продовжує об-
слуговувати майже вісім тисяч
жителів Буків та десятьох до-
вколишніх сіл.
Тож не тільки бучан збури-
ла звістка про заплановану ре-
організацію дільничної лікарні,
яку мають перетворити на ме-
дичну амбулаторію з денним
стаціонаром з відповідним
скороченням штатів. Завиру-
вали Кислин, Багва, Русалівка,
Кути, з яких до районної лікар-
ні у Маньківці — від тридцяти
і більше кілометрів. Розгублені
й обурені люди і в інших селах
«буцької зони», як стали нази-
вати населені пункти колиш-
нього району.
— Села, які обслуговує
наша лікарня, в радіусі 10-20
кілометрів від неї. Як зможуть
їхні жителі, а більшість з них
— пенсіонери, скористатися
послугами денного стаціона-
ру? — запитує бучанин, інвалід
першої групи Великої Вітчиз-
няної війни та ветеран пра-
ці Гаврило Діденко. — Як хво-
рій людині вранці встигнути на
лікування, а надвечір дістати-
ся додому? І що в такому разі
дасть їй те лікування?
В разі переведення діль-
ничної лікарні в ранг амбула-
торії чимало проблем чекає і
на самих жителів Буків. Адже
на прийом до хірурга, отола-
ринголога чи гінеколога тре-
ба буде добиратися до Мань-
ківської райлікарні, а це — за
двадцять кілометрів від Буків.
А що вже казати жителям Ку-
тів чи Кислина, якщо взяти до
уваги, що від цих сіл до Мань-
ківки — майже 40 кілометрів? А
в райлікарні, як відомо, потріб-
но ще й черги дочекатися.
Про все це люди з обу-
ренням говорили на сільських
сходах, де були присутні й
представники районної влади,
писали у своїх зверненнях до
Верховної Ради, Кабінету мі-
ністрів та Міністерства охоро-
ни здоров’я України. Врешті
на їхні прохання зважили: до
кінця року лікарні закривати
не будуть. На майбутнє ж ніх-
то заглядати не насмілюється.
Хоч тут і до ворожок ходити не
треба. В ході розмови на цю
тему я почув від одного район-
ного чиновника: мовляв, із за-
криттям лікарні, що має ціло-
добовий стаціонар, медичне
обслуговування не погіршить-
ся, проте кошти на цьому мож-
на зекономити та використати
більш ефективно.
в “буцькій зоні” б’ють на сполох
«У 1913 році місцева земська громада за свій кошт
збудувала добротну споруду — лікарню, яка ось уже
100 років поспіль служить жителям селища та навко-
лишніх сіл, — йдеться в листі, який надіслали жителі се-
лища Буки. — У роки війни її пощадили навіть фашисти. І
ось тепер, в переддень столітнього ювілею цього лікувального
закладу, замість вшанування його професійного і згуртовано-
го колективу дехто збирається поставити хрест на лікарні,
а більшості буцьких медиків вказати на двері…»
Ц
е показала комплексна перевірка
пасажирського автотранспорту,
проведена в березні цього
року територіальним управлінням
Головавтотрансінспекції в Черкаській області
спільно з органами ДАІ та правоохоронними
структурами.
2. 12 квітня 2013 року2 Поступ влади
С
ергію Борисовичу, у
вашому звіті йдеться
про більше 4000 справ,
які вдалося зробити за три
роки. Як вам вдається так
оперативно працювати?
— Багато встигає той, хто
багато працює. На щастя, я не
сам — є команда людей, яка
працює на спільний резуль-
тат. Нас хвилює насамперед
те, що стосується життя жи-
телів області, їх проблем, на-
строїв, прагнень. Щодо планів
на цей рік, то найголовнішим
завданням для нас є підго-
товка до двох ювілейних дат:
200-річчя Тараса Шевченка та
60-ої річниці з дня заснування
Черкаської області. А за цим
стоять і відремонтовані вулиці,
і навчальні та медичні заклади,
і багато іншого.
— У ЗМІ звучала інфор-
мація, що на підготовку до
200-річчя від дня народжен-
ня Тараса Шевченка плану-
ється витратити 452 мільйо-
ни гривень. Чи виправдані
такі витрати?
— Я б не сказав, що це до-
стовірна інформація. Звичайно,
називалися різні цифри. Про-
те сьогодні на підготовку ме-
моріальних об’єктів та об’єктів
соціально-культурної спадщини
і місць, пов’язаних з іменем Та-
раса Шевченка, планується ви-
тратити близько 109 мільйонів
гривень. У підготовці до відзна-
чення цієї ювілейної дати бере
участь уся область. З метою
залучення до розробки плану
дій широких кіл громадськос-
ті створено спеціальну комі-
сію, на розгляд якої кожна гро-
мада виносить свої пропозиції.
Насамперед вони стосують-
ся ремонтно-будівельних робіт
на об’єктах, що пов’язані саме
з життям та творчістю Кобзаря.
А далі вже все інше: вулиці, на-
вчальні та медичні заклади, бу-
динки культури.
— Що вдалося змінити за
три роки в області? Назвіть
справи, які хотіли зробити у
першу чергу, коли стали го-
ловою ОДА, і зробили.
— Перше, за що взявся, —
зустрічі з людьми, прийоми
громадян. Мав зрозуміти, які
проблеми найбільше турбують
черкащан. Приходила вели-
ка кількість людей (по 40-60 на
день), які хотіли обговорити та
вирішити свої проблеми. Осо-
бливо що вразило — розповіді
людей про те, як роками звер-
талися до різних посадовців, і
ніхто їм не допоміг. Поспілку-
вавшись із черкащанами і зро-
зумівши, які проблеми в облас-
ті потрібно вирішувати негайно,
ми розробили комплексну про-
граму дій, реалізація якої мала
в найкоротші терміни пози-
тивно вплинути на соціально-
економічне становище регіону.
Коли я приїхав працюва-
ти на Черкащину, це був єди-
ний регіон, який не мав облас-
ної дитячої лікарні. Я терміново
зайнявся вирішенням цього пи-
тання. І як результат — медич-
ний заклад, який будувався 22
роки, був відновлений у макси-
мально короткі терміни. Нині
він успішно працює. А з момен-
ту його відкриття медичну до-
помогу там отримали понад
80 тисяч маленьких черкащан.
Так само з діагностичним
центром. Ганьба, що в ХХІ сто-
літті жителі області не можуть
нормально пройти діагностич-
не обстеження і змушені їздити
у Київ, Харків, Одесу. І це при
тому, що в області є високо
кваліфіковані спеціалісти. Нам
вдалося в короткі терміни збу-
дувати цю медичну установу. І я
вдячний усім, хто доклав зусил-
ля для реалізації цього масш-
табного проекту.
А дві збудовані школи? А
рекордні урожаї? І що б хто не
говорив, що я шахтар з Доне-
цька, але хліб ми збирали най-
краще в Україні.
— Нещодавно один з нар-
депів від опозиції назвав вас
головною проблемою Черка-
щини. А які, на вашу думку,
головні проблеми в області?
— У цієї людини таке жит-
тєве кредо: хліба не дай, дай
покритикувати. Сьогодні я не
даю порушувати законодав-
ство й забезпечую охорону
державного майна, тим самим
заважаючи окремим особам
красти. Звісно, їм це не подо-
бається. А взагалі, якщо я для
них головна проблема, то вони
для мене дві проблеми. Перша
— самі не працюють, друга —
іншим не дають!
Щодо економічної галузі, то
цілком очевидно, що проблеми
на регіональному рівні спричи-
нені насамперед проблемами
у світовій економіці. І ситуація
з автомобілебудівною та хіміч-
ною галузями є цьому підтвер-
дженням (погіршення умов ви-
робництва для автозаводу
«Богдан» та заводу-виробника
міндобрив «Азот»). Проте ситу-
ація поступово виправляється.
Якщо наші попередники закри-
ли 28 підприємств на Черка-
щині, то ми відкрили 16 нових.
Обсяг іноземних інвестицій в
економіку регіону зріс у чотири
рази. За комплексною оцінкою
Кабміну в 2009 році Черкащи-
на займала 17 місце серед ре-
гіонів держави, 2012-го — вже
третє.
Щодо проблем у культур-
ному житті, то варто виділити
таке питання як книговидан-
ня. Ми готуємося до ювілею
Шевченка, в той же час жод-
не видання поки що не поба-
чило світ. У цьому напрямку й
будемо працювати. Так, я ви-
знаю, у минулих роках підніма-
ли економіку й думали про хліб
насущний, а в цьому році, сам
Бог велів, готуючись до ювілею
Шевченка, підтримати і розви-
вати галузь культури.
— Як розвиватиметься
ситуація із “Фрезеніусом”?
В області діють гемодіалізні
відділення обласної лікарні,
чому люди не хочуть лікува-
тися там?
— Я не згоден, що в облас-
ній лікарні люди не хочуть лі-
куватися. Лікуються вони і там,
і у «Фрезеуніусі». Дозволи Мі-
ністерства охорони здоров’я є
в обох закладів, а це значить,
що різниці в самому процесі та
технології лікування немає. Різ-
ниця в іншому. Обласна лікар-
ня — це державна власність, а
німецька клініка «Фрезеніус» —
приватна установа. Фактично,
ціна в державній лікарні у пів-
тора рази дешевша, ніж у при-
ватному закладі. До того ж ми
не можемо фінансувати при-
ватну структуру. Шкода, але
людьми просто маніпулюють.
Проте там лікуються черкаща-
ни, і ми не можемо залишити
їх напризволяще. У цьому році
органи самоврядування тих на-
селених пунктів, звідки приїз-
дять пацієнти до “Фрезеніу-
са”, укладуть угоди з закладом
і оплачуватимуть послуги.
— У 2011-му році в Черка-
сах біля базару вкрали ваш
службовий «Лексус», зна-
йшли за кілька годин. Які ще
надзвичайні випадки були
за три роки вашого керівни-
цтва?
— Надзвичайним був «Май-
данс», надзвичайним був «по-
стріл» «Славутича», перший
прохід пароплава від Канева до
Черкас теж був надзвичайним.
Пам’ятаю своє враження, коли
після відкриття у Каневі «Ав-
торіки» стояв на Шевченковій
горі, дивився на Дніпро і поба-
чив цей пароплав із пасажира-
ми, які милувалися краєвидами
Черкащини. Вразило звучан-
ня черкаського народного хору
в концертних залах Америки,
ті емоції, які вони викликали в
американців. Ось це — надзви-
чайно! А ви про якийсь «Лек-
сус». У мене не могли його ви-
красти, бо в мене його не було!
Мабуть, така інформація ко-
мусь була потрібна.
— Як змінилося ваше жит-
тя після призначення голо-
вою облдержадміністрації?
— Найголовніше те, що я
тепер маю можливість жити на
землі моїх пращурів, там, де
багато років жили мої родичі
та друзі. Для мене Черкащина
— це насамперед рідна земля.
Коли мене представляли голо-
вою обласної адміністрації, я
розказав свої спогади про ди-
тинство на Черкащині. І мене
сприйняли як земляка. Але є
«злі язики», які весь час намага-
ються сказати, що я до Черка-
щини не маю ніякого відношен-
ня. Шкода, що вони не знають
історію. Не знають, що був
Олександр Данилович Тулуб —
член Кирило-Мефодіївського
братства, письменниця Зінаїда
Павлівна Тулуб, видатний вче-
ний у Санкт-Петербурзі Олек-
сандр Володимирович Тулуб.
Ще багато чого пов'язує це
прізвище з черкаською зем-
лею.
Перед призначенням на по-
саду разом з дружиною мали
їхати на Черкащину. Хотіли
побачити «Український Сто-
унхендж» — каньйон у сели-
щі Буки Маньківського району.
Домовилися: 4 квітня, в неділю,
поїдемо. Проте цього дня була
Паска і нас запросили у гос-
ті. Поїздку відмінили. А 6 квітня
мене призначили головою об-
лдержадміністрації. Пройшло
вже три роки, в Маньківці з ро-
бочими поїздками бував нео-
дноразово, а от душу так і не
потішив.
— Дещо провокаційне за-
питання: знаєте, скільки ко-
штує зараз кілограм цукру,
наприклад? Коли востаннє
ходили на базар?
— Сьогодні, як кажуть цу-
кровиробники, ціна падає і
доходить до 6-7 гривень за
кілограм. У той час як його со-
бівартість 5 грн. Звичайно, за
такими цінами продавати цукор
невигідно. Тому я закликаю на-
ших виробників продавати цу-
кор оптом. За рахунок знижен-
ня цін ми зможемо вийти на
нові ринки збуту.
Нещодавно з робочими пи-
таннями був на ринку «Фер-
мерський». Мене насамперед
цікавить, як представлений
на ринках місцевий виробник.
Тому відвідував сам і брав з
собою відповідних керівників.
Щоб одразу вирішувати про-
блему. Вихідними разом із дру-
жиною любимо пройтися тор-
говими рядами. Хоча, знову ж
таки, непоміченим залишати-
ся важко, а це мені не дуже по-
добається. Особливо люблю
книжкові магазини, часто ку-
пую щось нове. Зараз читаю
Юрія Винничука «Танго смер-
ті». У якійсь газеті прочитав, що
книга стала літературною поді-
єю року. А останнього разу ку-
пив сім видань «Кобзаря» Шев-
ченка. Там із різних областей
видання, крім Черкаської...
Я показав нашим керівникам
структурних підрозділів як люди
готуються до ювілею Шевчен-
ка. А у нас, на жаль, поки що
немає подібних видань. Я вже
звернувся до творчої інтеліген-
ції області. До ювілею Шевчен-
ка чекаємо від них чогось ново-
го і захоплюючого.
— Розкажіть про свій роз-
порядок дня. О котрій проки-
даєтесь? Чим снідаєте, обі-
даєте? Яка улюблена страва?
Хто для вас готує?
— Прокидаюся завжди рано,
планую свій день, намагаюся
зранку хоч трохи часу приділи-
ти сім’ї та їду на роботу. Щодо
улюбленої страви, то полюбляю
яєчню, яку смажить дружина.
Був час у нашому житті, коли
я на роботу їхав о 5-ій ранку.
Вона прокидалась о четвертій.
Брав із собою тормозок, у шах-
тарів такі є: два шматочки хлі-
ба, між ними сало, огірок, два
шматочки цукру, фляжка чаю.
Справжнє задоволення для
мене: родина за столом, готу-
ють мої дівчата — донька з дру-
жиною, а потім — шахи з ону-
ком.
— Губернаторам найчас-
тіше дарують ікони і годин-
ники. Скільки подарували їх
вам? Що ще дарували?
— Рахувати кількість годин-
ників не буду, як і кількість ікон.
Навряд це має якийсь сенс. Для
мене має значення не вартість
подарунка, а щирість і увага.
Головне, щоб це було від душі,
а не за дорученням. А щодо
ікон, то переважна більшість їх
знаходиться у храмах і церквах.
Останні — у храмі Сергія Радо-
нежського у Києві, який буду-
ється за моєї участі, а поряд із
ним церковна недільна школа.
Там і зараз навчаються дітки.
Коли буваю у Києві, часто туди
заходжу. Подарунків, які б дуже
запам’ятались, не пригадую.
Але вражають дитячі подарун-
ки, зроблені власними рука-
ми. Вони завжди даруються від
щирого серця і з любов’ю.
На завершення хотів би по-
бажати читачам вашої газети:
спільної, успішної і результа-
тивної праці на благо Черкащи-
ни і черкащан.
Антін ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ
Сергій Тулуб:
«Земля батьків
допомагає
реалізовувати
задумане»
6 квітня виповнилося три роки, як Черкаську обласну
державну адміністрацію очолив Сергій Тулуб. Наша
розмова з керівником області про те, що хотів змінити
після призначення на посаду, як змінилося його власне
життя на Черкащині та скільки потрібно часу, щоб ре-
алізувати все задумане.
3. 312 квітня 2013 року Панорама
На прорив
дамби
в Бортничах
«кинули»
президентський
полк
М
айже 300 військовослужбов-
ців Окремого полку Президен-
та України та з 101-ої бригади
охорони Генштабу ЗС України поза-
вчора вночі залучалися до ліквідації
аварії на станції аерації у Бортничах.
Про це повідомляє прес-служба Міно-
борони.
"Працівники водоканалу намага-
лись самостійно подолати прорив.
Лише близько 21 години було вирі-
шено викликати рятувальників, а вже
вночі, близько другої години, виклика-
ли ще й військовослужбовців ЗС Укра-
їни через неможливість подолати про-
рив", — ідеться в повідомленні.
У зв'язку з небезпечністю просу-
вання важкої техніки дамбою, яка була
перенасичена талою водою, було вирі-
шено вручну передавати мішки з піс-
ком до місця промиву.
Загалом у ліквідації аварії було за-
діяно близько 600 людей та 36 оди-
ниць спеціальної техніки.
країнські новиниУ
езонансР
Президент України Віктор Яну-
кович підписав ухвалений 22 бе-
резня Верховною Радою Закон
«Про ратифікацію Угоди між
Україною та Європейським со-
юзом про внесення змін до Угоди
між Україною та Європейським
співтовариством про спрощення
оформлення віз». Угодою роз-
ширюються категорії громадян
України, які мають право на
спрощене оформлення віз, удо-
сконалюється порядок оформ-
лення віз для представників ЗМІ
і визначаються чіткі терміни дії
багаторазових віз.
nnn
Незважаючи на аномальні при-
родні умови кінця березня, пере-
важна більшість плодових, ягід-
них та виноградних насаджень в
Україні перебувають у доброму
та задовільному стані. Про це
повідомив міністр аграрної полі-
тики та продовольства Микола
Присяжнюк.
nnn
Поява громадського руху Юрія
Луценка «За третю республі-
ку» створить четверту колону
в опозиції та може призвести до
розколу опозиційного руху. Таку
думку в ексклюзивному комента-
рі кореспондентові УКРІНФОР-
Му висловив голова правління
Центру політичних досліджень
«Пента» Володимир Фесенко.
При цьому політолог перекона-
ний, що сам Луценко ще не визна-
чився, яку роль він хоче грати.
nnn
Незважаючи на те, що в країнах
СНД українці бували частіше,
жити більше хотіли б у країнах
Європи. Про це свідчать переда-
ні УНІАН висновки соціологічної
групи «Рейтинг», яка провела
дослідження 15-28 березня 2013
року. За даними опитування,
43% громадян хотіли б особис-
то жити в Європі (не хотіли б
— 45%); 30% хотіли б особисто
жити в Росії (не хотіли б — 61%);
21% хотіли б особисто жити в
Білорусії (не хотіли б — 67%).
ильністьП
Кожний десятий автобус
у нашій області — несправний
І
з людьми немісцевими,
які приїздять у Золото-
ношу, іноді трапляють-
ся курйозні випадки: з ав-
тобуса чи маршрутки вони
виходять на головній ав-
тостанції, а виявляється,
що треба було це зробити
на кінцевій зупинці в цен-
трі міста. Вже понад деся-
ток років функцію основних
відправників пасажирів пе-
ребрали на себе дві «оран-
жеві» мобільні автостанції
в центрі міста — звідси ви-
рушають основні пасажи-
ропотоки з Золотоноші в
черкаському та київському
напрямках.
Основна причина —
зручність для людей: не
треба затрачати додатко-
вий час і гроші, щоб добра-
тися на головну автостан-
цію міста, розташовану хоч
і на центральній вулиці, та
все-таки на околиці міста.
Тому головна автостанція
й програла в конкуренції.
З року в рік зменшува-
лась кількість автобусів, які
сюди тільки заходили, а те-
пер просто проходять повз.
Дійшло до того, що за день
автостанція обслуговує не
більше 40 пасажирів. Че-
рез це за минулий рік
вона завдала обласному
об’єднанню пасажирських
станцій 77 тисяч гривень
збитків. Тому вже виріше-
но, що працюватиме вона
до середини травня.
Подальшу долю цьо-
го об’єкта обговорюва-
ли на засіданні виконко-
му Золотоніської міської
ради за участю зацікавле-
них сторін — представників
місцевого автопідприєм-
ства АТП-17112, обласно-
го об’єднання автостанцій,
дорожників, автоінспекції.
Приміщення автостанції з
природним газом і водою
можна використовувати на
благо жителів міста в інших
цілях.
А нове приміщення для
автостанції планують спо-
рудити в центрі міста. Вра-
хувавши при цьому безпеку
руху. Проте, щоб врахува-
ти інтереси пасажирів, не
завадило б дізнатися дум-
ку й самих пасажирів, а не
тільки виходити з міркувань
тих, хто переважно корис-
тується службовим чи влас-
ним автотранспортом.
Валентина
Гавришкевич
В
олодимир Макодзеба, керівник
черкаського осередку організа-
ції колишніх жертв нацизму, за-
кликає всіх земляків, особливо мо-
лодь, не забувати про страждання,
що випали на долю людей старшого
покоління.
Його батько в 44-му загинув у
боях за визволення Молдавії, а син
воїна в цей час перебував у Баварії, в
одному із численних фашистських та-
борів смерті.
— Саме були жнива і ми, молодь,
яка відмовилась прибути на збірний
пункт до Златополя, намагалися схо-
ватися в полукіпках. Звідти мене й до-
правили до катівні, — розповів Воло-
димир Макадзеба. 30 серпня 1943-го
року нас, цілий ешелон, посадовили у
товарні вагони і відправили на Захід…
11 квітня 1945 року в’язні фа-
шистського табору Бухенвальд підня-
ли повстання — і вийшли на волю. На
відзнаку їхнього подвигу в усьому сві-
ті він відзначається як Міжнародний
день визволення в’язнів фашистських
концтаборів. І вчора біля пам’ятного
знаку в Соборному сквері черкасці зі-
бралися, щоб вшанувати всіх неви-
нних жертв фашизму.
А Володимир Макодзеба лише
27 квітня 1945-го зміг вперше за ба-
гато місяців вдихнути вільного повітря,
коли американські військові увійшли до
німецького міста Регенсбург. У 1994-
му році пам’ять про ровесників, які не
дожили до Перемоги, спонукала Воло-
димира Макодзебу створити в Черка-
сах організацію, що об’єднала колиш-
ніх в’язнів. На той час було їх півтори
тисячі, зараз — близько двохсот…
Наш кор.
(Закінчення. Початок на1-ій стор.)
Б
уло оглянуто 2053 автобуси, з
них 203 виявилися несправни-
ми. У тому числі 44 автобуси
мали несправний або заблокований
аварійний вихід, десять автобусів вза-
галі мали несправне рульове управ-
ління, 47 — несправні або ж невід-
повідні шини і т.д. До речі, навіть не
зважаючи на те, що перевізники були
поінформовані про проведення пере-
вірки, у 37-ми випадках на маршру-
ти вирушали автобуси із серйозними
технічними несправностями, що ста-
вило під загрозу життя і здоров’я па-
сажирів.
Бажає кращого і професіоналізм
водіїв. Так, перевіряючі зафіксували
672 порушення ними законодавства.
Це — перевищення швидкості руху,
порушення правил проїзду залізнич-
них переїздів, недотримання вимог
дорожніх знаків, правил зупинки й
стоянки. Мали місце самовільна змі-
на маршрутів, порушення при переве-
зенні організованих груп дітей тощо.
І досі трапляються випадки, коли за
кермо автобуса сідає водій напідпит-
ку. Одне з найпоширеніших порушень
— перевезення пасажирів понад вста-
новлену кількість, тобто повне нехту-
вання водіями вимог безпеки.
Усе це доводить: сфера пасажир-
ських автоперевезень потребує сер-
йозних якісних змін.
Наталя Віргуш
птимізаціяО
отофактФ
Головна автостанція
в Золотоноші
не витримала
конкуренції
Виконком
Черкаської міськради
відправили у відставку
Динамічним і багатим на сюрпризи було вчо-
рашнє пленарне засідання сесії Черкаської міськ
ради. На початку засідання буквально з-під поли
виник проект рішення про відставку в повному
складі виконавчого комітету міськради разом із
заступниками та керуючим справами.
З
голосу вніс це питання в порядок денний депутат
Володимир Мамалига. Рішення про відставку ви-
конкому підтримали 34 депутати.
— Це не що інше, як спроба пограти м’язами та по-
лякати міського голову, за вказівкою декого з високих
кабінетів. Очевидно, ставилось завдання показати мені
більшість у 41 голос, однак цього, як бачимо, не відбу-
лось, — прокоментував мер Черкас Сергій Одарич.
Він також повідомив, що ще не визначився, підпи-
сувати йому це рішення чи ні. Адже відповідно до норм
чинного законодавства він має п’ять діб, щоб підписати
— зробити його чинним, або скористатись правом на-
класти вето. У разі якщо Сергій Одарич не підпише рі-
шення, депутатській більшості доведеться ще раз голо-
сувати, щоб подолати мерське вето, а на це потрібно
не менше 41-го голосу.
— Питання про відставку виконкому давно назріло,
бо цей його склад працював неефективно, — в унісон
висловились двоє регіоналів: секретар міськради Ві-
ктор Горкун і лідер міської фракції ПР Ігор Мельников.
— Крім того, у ньому представників нашої партії було
лише троє, що не давало нам можливості впливати на
прийняття рішень. Наступний виконком буде коаліцій-
ним. Завдання лякати мера сьогодні не ставилось, це
йому перше серйозне попередження, щоб відповідаль-
ніше ставився до виконання своїх обов’язків.
Накрилась мідним тазиком й ініційована мером ре-
форма, за якою капітальний ремонт ліфтів мають опла-
чувати мешканці будинків у пропорції 70 на 30 (сімде-
сят відсотків вартості оплачують мешканці). Депутати
мера не підтримали — рішення провалили.
Володимир Лимаренко
юрпризС
Зустріч у соборному сквері.
ФотоОлегаГАНІНА
4. 12 квітня 2013 року4
обоча поїздкаР
На японській атомній електро-
станції «Фукусіма-1» стався чер-
говий витік радіоактивної води з
підземного резервуару. У грунт
потрапило 22 літри небезпеч-
ної речовини. Про це повідомив
оператор АЕС компанія «Tokyo
Electric Power Co» (ТЕРСО).
nnn
Сполучені Штати Америки че-
рез Державний департамент та
Агентство з міжнародного роз-
витку (USAID) планують спря-
мувати 54 мільйони доларів на
підтримку демократії й реформ
в Україні у 2014 році. Згідно з
інформацією, поширеною Держ-
департаментом, це передбачено
проектом федерального бюдже-
ту США на 2014 рік, внесеного
урядом на розгляд Конгресу.
nnn
В Ізраїлі депутати і міністри
уріжуть собі зарплату — вони
підтримали відповідну ініціативу
депутата Авігдора Лібермана.
Якщо ініціатива буде реалізова-
на, зарплата ізраїльських депута-
тів скоротиться майже на 4 ти-
сячі шекелів на місяць — з 38,400
до 35,560 шекелів. Зарплата гла-
ви уряду Біньяміна Нетаніяху
зменшиться з 46,554 до 42,000
шекелів (шекель нині коштує 2,24
гривні).
nnn
Експортно-імпортний оборот
Китаю в першому кварталі ви-
ріс на 13,4 відсотка — до 974,67
мільярда доларів. Такі дані опри-
люднило головне митне управлін-
ня КНР. При цьому обсяг двосто-
ронньої торгівлі з Євросоюзом
скоротився на 1,9 відсотка і ста-
новив 124,41 млрд. дол. Із США
показник підвищився на 10,8 від-
сотка — до 118,24 млрд. доларів.
nnn
Брестський міжрайонний відділ
Слідчого комітету Білорусії по-
чав перевірку за фактом смерті
місцевого рибалки, якого загриз
бобер. Інцидент стався біля села
Міньковичі Кам’янецького району
Брестської області. Зазвичай бо-
бри не виявляють агресії до лю-
дей. Однак навесні молоді особи-
ни можуть бути агресивними. На
поведінку бобра могло вплинути
те, що нічну тварину потривожи-
ли в ранковий час. Після нападу
на рибалку бобер утік.
овини світуН
У нас у полі-
тиці дуже мод-
ним став по-
пулізм... Як ви
знаєте, я давно
в політиці, я ніколи не обіцяв, не да-
вав порожніх обіцянок… Тому що, я
вважаю, це навіть грішно.
Віктор Янукович,
Президент України
(сказав учора під час відвідування
ТОВ “Евері” у Миколаєві).
итатаЦ
óðéîçÊ
У 80 років
вагалась,
а в 90
наважилась
Л
ітня жителька Алабами (США)
здивувала всіх, вперше стриб-
нувши з парашутом на свій 90-ий
рік народження.
Маріон Стенглер розповіла, що зби-
ралася зробити це ще на 80-ий день
народження, та того разу побоялася.
Проте тепер вирішила, що час настав.
Стрибок завершився вдало, і жінка
приземлилася цілою і неушкодженою.
(Закінчення. Початок на1-ій стор.)
Т
а чи так це? З коштами в лікарні
сьогодні сутужно. Йдеться пере-
дусім про фонд зарплати, який
становить на рік близько 960 тисяч
гривень. За попередніми ж підрахун-
ками дефіцит зарплати становитиме
130 тисяч без врахування витрат на
«швидку допомогу».
— Надіємося, що доходи до бю-
джету будуть більшими, аніж перед-
бачали на початку року , — каже голо-
вний лікар дільничної лікарні Любов
Руденко. — А ні — то якось будемо
перебиватися. Головне — не втрати-
ти того, що набули протягом десятків
років. Це, передусім, медперсонал. В
нашому колективі — висококваліфі-
ковані медпрацівники. Є досвідчені,
є й молоді, проте перспективні. Аби
ви знали, як ми їх добирали! Адже не
секрет, що працювати на селі, де не-
має ні житла, ні нормальної соціаль-
ної сфери, випускники вишів, у тому
числі й медичних, не дуже порива-
ються…
Розповідаючи справді по-
материнському про своїх підлеглих,
Любов Іллівна з глибокою вдячніс-
тю говорить і про тих, на кому «три-
мається лікарня». Це, передусім, міс-
цеві підприємці. Завдяки їм машини
«швидкої допомоги» завжди «на
ходу». Селяни щорічно забезпечують
лікарню картоплею, немає проблем
і з іншими овочами. Виручають пев-
ною мірою благодійні внески. Торік,
як розповідає головний лікар, їх було
зібрано 34 тисячі гривень, що дозво-
лило навести лад у палатах і навіть
поміняти кілька вікон на металоплас-
тикові. Хоч це не означає, що всі про-
блеми тут вирішені.
— З дахом біда, — ділиться набо-
лілим Любов Іллівна. — Його вкрай
перекривати треба, а грошей немає.
Та, знову ж таки, надіємося на поміч
добрих людей. От і Валентин Ничи-
поренко, обраний народним депу-
татом України по нашому округу, не
забуває про нас та надає допомогу.
Може, ще хтось відгукнеться. Тільки
б не закривали лікарні…
«З ліквідацією стаціонарного від-
ділення людям старшого покоління
хоч зразу помирай, — читаємо в тому
ж листі бучанина Гаврила Діденка. —
Реорганізації медицини вони не ви-
тримають. Їм не потрібні ні Канари,
ні престижні вілли на березі моря, ні
мільйонні вклади у закордонних бан-
ках. Вони просять одного: нормаль-
ної та своєчасної медичної допомоги,
яку і надає Буцька районна лікарня».
Феофан БІЛЕЦЬКИЙ
В “буцькій зоні” б’ють на сполох
едична реформаМ
Г
арячою темою хрис-
тинівської сесії були
місцеві медичні про-
блеми. Впровадження і ре-
алізація районних програм
«Здоров’я населення Хрис-
тинівщини», «Цукровий ді-
абет», передача «швидкої
допомоги» з центральної
районної лікарні у ново-
створену структуру, ста-
новище сільських дільнич-
них лікарень. Лікування і
підтримка ВІЛ-інфікованих:
ця чума ХХІ століття дав-
но проникла і в сільську
глибинку, все частіше на-
роджують ВІЛ-інфіковані
жінки. Загальна кількість
хворих на цукровий діа-
бет в районі зменшилась,
але недуга ця помолодша-
ла — частіше діагностують
діабет у дітей. Зараз на
обліку шестеро інсуліноза-
лежних христинівчан віком
до 18-ти років. Пробле-
мою залишаються таблето-
вані препарати, навіть для
дітей. В кожному виступі
лікарів, фінансистів рефре-
ном звучало одне: для реа-
лізації програм поліпшення
охорони здоров’я потрібні
додаткові кошти.
— В Христинівці актив-
ний, небайдужий до про-
блем депутатський кор-
пус, — сказав, виступаючи
на сесії, Валерій Черняк.
— Але чи проаналізували
ваші фахівці реальне ста-
новище у місцевій медици-
ні, здоров’ї людей? Якщо
уважно почитати програму
«Здоров’я населення Хрис-
тинівщини на 2013-2020
рр.», то враження таке, що
вона ніби переписана зі
старих паперів. Конкрет-
них, з врахуванням місце-
вої ситуації, пропозицій не-
має. А при такому підході
навіть багате фінансування
справи не покращить.
Дуже зацікавлено об-
говорювали депутати пе-
редачу майнових активів
районної «швидкої допо-
моги» в нову службу: чи з
нововведеннями зміниться
щось на краще для селян
з глибинки? Пригадали не-
давній випадок: до хлопця
з села Ягубець «швидка»
так і не приїхала, по теле-
фону дізнавалися, екстре-
ний виклик чи ні. Повезли
хворого своїм ходом, і до-
рогою 22-річний юнак по-
мер у чужій машині. Нова
система у стадії організа-
ції, до досконалості їй ще
далеко, сказав Валерій
Черняк. Потрібні нові ма-
шини, хороші дороги, а го-
ловне — кваліфіковані фа-
хівці. Проте одне зрушення
до кращого вже є: відколи
на машини поставили на-
вігатори, суттєво скороти-
лись витрати бензину.
Медична тема знайшла
продовження і під час осо-
бистого прийому громадян.
Прийшла до голови облас-
ної ради за допомогою мо-
лода жінка з села Христи-
нівка: у сім’ї біда, тяжко
захворів чоловік, потрібне
спеціальне лікування. Ва-
лерій Петрович негайно
зв’язався з Черкаським он-
кологічним центром. Мате-
ріальну підтримку сім’ї від
Червоного Хреста пообіцяв
Іван Гретченко.
Як врятувати малень-
ку лікарню в селищі Верх-
нячка? З цією проблемою
пришли до голови облас-
ної ради депутат районної
ради, директор Верхняць-
кої дослідно-селекційної
станції Микола Вакуленко,
депутат обласної ради під-
приємець Микола Плужник
та селищний голова Мико-
ла Наконечний. Лікуваль-
ний заклад, яким селище
колись гордилось, тепер
у занепаді. Просторе, не-
погано обладнане примі-
щення місцевому бюдже-
ту утримувати не під силу.
Зробити верхняцьку здрав-
ницю підрозділом ЦРЛ гро-
мада не погодилась. Тепер
селищна лікарня, як і біль-
шість дільничних, опини-
лась у тупику, фінансово-
му і соціальному: обмаль
коштів на утримання, паці-
єнти — немічні бабусі, яким
несила добиратися до рай-
центру. Валерій Петрович
запропонував, мабуть, най-
кращий варіант порятунку:
створити на базі верхняць-
кої лікарні центр медичної
допомоги для жителів п’яти
довколишніх сіл — Богачів-
ки, Ліщинівки, Угловатки,
Пеніжкового й Верхнячки.
З діагностичним обладнан-
ням, денним, стаціонаром,
з консультаціями профіль-
них фахівців — такий центр
має стати зразком сучас-
ного медичного обслугову-
вання в умовах села.
Побував того дня Вале-
рій Черняк на пекарні ФОП
«Плужник». Продукція цьо-
го підприємства давно ста-
ла свого роду місцевим
брендом. У приміщенні
старої залізничної пекарні
стараннями родини Плуж-
ників розгорнули виробни-
цтво продукції з натураль-
ної сировини, без штучних
добавок, за власними ре-
цептами. Маленький ше-
девр — коровай під назвою
«Хліб-сіль» — подарували
Валерію Петровичу.
Ольга Даниленко
Як врятувати маленьку лікарню на селі
У Христинівці — на своєму виборчому окрузі — голова обласної ради Ва-
лерій Черняк буває часто, і обов’язково зустрічається з виборцями. Цієї
середи Валерій Петрович разом з очільником обласної організації Товари-
ства Червоного Хреста Іваном Гретченком взяв участь у роботі чергової
сесії Христинівської районної ради, провів особистий прийом громадян.
Валерій Черняк відвідав одне з успішних
підприємств — ФОП «Плужник».
Фотоавтора
5. 512 квітня 2013 року Літературний клуб
С
ьогодні майже трети-
на українців хоче дру-
гої державної мови
— такі невтішні дані дня-
ми оприлюднив Київський
міжнародний інститут со-
ціології. Чим страшна дво-
мовність і що робити, щоб
в Україні врешті-решт заго-
ворили українською, наша
розмова з відомим письмен-
ником, публіцистом, ла-
уреатом державної пре-
мії ім.Т.Шевченка Василем
Захарченком.
— Василю Івановичу, як
ви оцінюєте мовну ситуа-
цію в Україні сьогодні?
— З етнічних українців
досі й половини не буде тих,
хто говорить рідною мовою.
Але певні зрушення є: при-
ємно чути, як молода мама,
вихована у роки незалежнос-
ті, говорить з малюком укра-
їнською. На жаль, торік уліт-
ку Верховна Рада прийняла
закон Ківалова-Колісниченка,
який дозволяє використову-
вати мову національних мен-
шин на державному рівні. Те-
пер молодь точно не перейде
на українську. А навіщо? За-
кон дозволяє двомовність.
Тому його треба відмінити.
— То що ж робити, як
українцям відстоювати
своє?
— Цим повинна займатися
держава. Німеччина, Франція,
Англія захищають свої мови
на законному рівні. Для укра-
їнців мовне питання — вуз-
лове, буде українська мова
— буде держава, нація, буде
все. Держава цим займатися
не хоче. Навіть Міносвіти ви-
кидає все патріотичне з під-
ручників. Тож порятунок — у
руках самих українців. Я не
хочу нав’язувати нашу мову
меншинам — їм досить її
лише поважати. Але офіцій-
но вживати українську має
кожен.
— Ви часто говорите про
роль школи, яка має украї-
нізувати суспільство.
— Вона ще не стала інсти-
тутом національного патрі-
отичного виховання. Я при-
ходжу в школу на конкурс з
української мови, а мене зу-
стрічають старшокласни-
ки і говорять російською. Я
українською, а вчителі та учні
навколо — всі російською.
Вчителю, ти зобов’язаний
спілкуватись на роботі дер-
жавною мовою!
Ще одна болячка нашого
народу: дома говорити укра-
їнською, а вийдеш на вули-
цю, хтось звернеться — і все,
вже переходиш на російську.
Чого? З якої речі, питається?
— Чи може письмен-
ник вплинути на таку ситу-
ацію?
— Споконвічно роль на-
ціональної еліти брали на
себе письменники — Нечуй-
Левицький, Леся Українка,
Франко, а почалося все з
Шевченка. Сьогодні письмен-
ників ніхто від цього обов’язку
не звільняв. Але інша спра-
ва — чи маємо можливість?
Якщо тираж книги у кращому
разі тисяча, а то й сто-триста
примірників?
Перед собою ставлю за-
вдання якомога краще пи-
сати, використовувати ба-
гатство мови, не халтурити.
Питання долі України, мови,
нації треба піднімати у тво-
рах. Не розмінюватися на
пустоцвіти, не допускати в
письмо брутальності й не-
нормативної лексики. На ві-
стрі пера має бути доля на-
роду, простих людей.
— Вас називають най-
більш українським пись-
менником: дії всіх творів
відбуваються в Україні. Як
ви ставитеся до тих укра-
їнських літераторів, чиї ге-
рої рятують Чилі чи освою-
ють космос?
— Якщо це читають укра-
їнською, то і вже добре.
— Нині ви авторитетний
український прозаїк: у ва-
шому доробку 10 романів,
9 повістей, понад 120 но-
вел, видрукувані щоден-
ник, книга публіцистики. А
от який би твір ви назвали
найбільш актуальним сьо-
годні? З чого б порадили
молоді почати знайомство
із вашою творчістю?
— «Пий воду з криниці
твоєї» — там прямо, гостро
порушується мовне питання.
Молодим було б цікаво почи-
тати і роман «Білі вечори» —
про те, як людина приходить
до свого, до національного. З
новел — «Очима до голубих
віконниць», про Голодомор та
колективізацію. А малечі ра-
джу почитати «Добраніч, зай-
цю!» — про доброту та гуман-
ність.
— «Лапко», «Погоня»,
«Ванюша», найновіше «За-
бери мене додому!» (2011)
— список «дитячих» опові-
дань можна продовжувати
ще і ще. У наш час — засил-
ля неякісної дитячої книж-
ки — чи не думали видати
яскраве кольорове видання
для найменшеньких?
— Я ніколи не позиціону-
вав себе дитячим письмен-
ником, але питання більше
в коштах. Ось має вийти не-
великим тиражем нова збір-
ка «Таке поліття». Макет ле-
жить готовий уже півроку, та
не вистачає грошей на палі-
турку. Також працюю над що-
денником, який, мабуть, є
моєю основною книгою. На-
писано ще 660 сторінок, але
хто їх надрукує?
— А який ваш найяскра-
віший спогад з дитинства,
пов’язаний з читанням?
— Моя лектура почалася із
житій святих і Євангелія — це
те, що міг знайти в односель-
ців. Це справило надзвичайно
велике враження. А от щодо
художньої… Якось на пастів-
нику дівчина зі старшого кла-
су вголос нам читала епізод
із «Прапороносців», де моло-
дий лейтенант Черниш із сол-
датами вночі несуть міни. Це
була така мова, це так схви-
лювало! Захотілося і мені так
писати.
— У щоденнику ви не
раз зазначаєте, що пись-
менник і біль — це нероз-
ривні поняття, що пись-
менник народжується з
невикричаного болю. Що
зараз вам найбільше бо-
лить?
— Болить падіння моралі,
люди не відповідають за свої
зобов’язання, вражає погоня
за наживою, байдужість на-
шої еліти до України, культу-
ри. Болить і українська мова,
зневага до неї, її доля. Вва-
жаю, хто переможе в мовно-
му питанні, той переможе в
усьому.
— А що найбільше ті-
шить ваше серце?
— Нещодавно у Донецьку,
Одесі, Нікополі та Горлівці,
де найдужче тиснуть на укра-
їнську мову, створено укра-
їнські розмовні клуби! Про-
водять тематичні вечори, в
яких беруть участь і філоло-
ги, і вчені, і молодь. Головне
правило — говорити укра-
їнською. Впевнений, це Бог
почув наші молитви. Якщо
не ми, то Бог нам допоможе.
Але Україна буде.
— На вашу думку, чого
бракує Україні, щоб стати
європейською державою?
— Бракує совісті, націо-
нальної свідомості. Хто при-
ходить до влади, їм чужа
Україна та її болі. Навіть якщо
деякі люди й демократичні,
національно свідомі, то у них
не вистачає совісті не красти.
Недостатньо й демократії.
Спілкувалася Катерина
КРИВОПИШИНА
Задушити
Гадину!
(Діалог-притча)
— Ми, українці, унікальний народ.
— Чим же ви унікальні?
— Ми й у пеклі створюємо рай для інших.
— Якщо ви такі унікальні, то чого ж ви й досі сидите в
пеклі? Створили б із нього й собі рай.
— Та створювали вже, й не раз.
— І що ж?
— А те, що створимо Сад такий, буяє під блакитним
небом. Солов’ї заливаються, зозуля кує, жайворонки спі-
вають, душа розцвітає. Аж гульк — посеред Саду Змію-
ка лежить...
— То схопили б його! Гуртом!
— Ага, схопиш. Як він же, гадина, ту Яблуню за стов-
бур обвив.
— Дерево Пізнання чи що?..
— Та воно ж. І вже й дав покуштувати декому те яблуко.
Ну й пішло знову поміж нас — брат на брата, син на бать-
ка... Заклекотіло по всіх казанах, запалахкотіло під саме
небо, не продихнути.
— Знать, не з того краю ви беретеся за справу. Спер-
шу треба Гадину задушити, а тоді вже Рай будувати. Уні-
кальний ви народ.
Претенденти
на літературну премію
імені Тодося Осьмачки
2013 року
Л
ітературна премія імені То-
дося Осьмачки, встановле-
на Черкаською обласною
організацією Національної спілки
письменників України, Смілян-
ським міськрайонним благодій-
ним фондом «Тодось Осьмачка»
та підприємством «Булатець-
кі брати» з метою вшануван-
ня пам’яті поета національного
глибу Тодося Осьмачки, попу-
ляризації його імені й творчості
та задля відзначення авторів ви-
сокохудожніх творів (поетичних
збірок, ліро-епічних, драматич-
них та прозових творів), у яких
на архетипному рівні зображе-
но український національний ха-
рактер, осмислено історичну
долю України та її народу, втіле-
но ідею національно-державної
незалежності.
Конкурсна комісія розгляну-
ла подані твори й допустила до
участі в конкурсі таких авторів:
Станіслав Бондаренко
(Київ), за збірку поезій „Кирили-
ця київських вулиць”.
Висунуто Київською органі-
зацією НСПУ.
Мирослав Дочинець (м.Хуст
Закарпатської обл.) за роман
„Вічник. Сповідь на перевалі
духу”.
Висунуто колективом видав-
ництва „Карпатська вежа”.
Василь Горбатюк (м.Хме
льницький»), за документальний
роман „Ще настане ваша пора”.
Висунуто колективом Хмель-
ницької обласної бібліотеки для
юнацтва.
ЮліяМанойленко(м.Лубни),
за збірку поезій „До одвічних
бродів”.
Висунуто літоб’єднанням ім.
О.Донченка при редакції газети
„Лубенщина”.
Василь Місевич (с.Шипинці
Чернівецької обл.), за збірки по-
езій „Під тінню бджоли” та „Со-
лодкий присмак лободи”.
Висунуто колективом Кіцман-
ської центральної бібліотеки.
Іван Нагірняк (м.Ново
дністровськ Чернівецької обл.),
за збірку новел, драматичних
творів, пісень та публіцистики
„Перевесло” (м.Новодністровськ
Чернівецької обл.).
Висунуто колективами місь-
кої ради, міської гімназії та га-
зети „Наша газета. Новодні-
стровськ”.
Наталка Поклад (Київ), за
збірку поезій „Голос криці”.
Висунуто Київською органі-
зацією НСПУ.
Петро Сафроненко (м.Сміла
Черкаської обл.), за збірку пое-
зій „Волошка на стерні”.
Висунуто правлінням ЧГО
„Вільне козацтво Холодного
Яру” та колективом редакції га-
зети „Козацький край.
Павло Щириця (Київ), за
збірку поезій „Місце сили”.
Висунуто кафедрою україн-
ської літератури та компарати-
вістики ЧНУ ім. Б. Хмельницько-
го.
Ольга Яворська (с.Тур’є
Львівської обл.), за збірку пое-
зій „Зранене стебло”.
Висунуто педагогічним ко-
лективом ЗОШ І-ІІІ ст. с.Тур’є
Старосамбірського р-ну та
шкільним об’єднанням Всеукра-
їнського товариства „Просвіта”.
До 25 квітня проводиться
громадське обговорення творів,
допущених до конкурсу. Визна-
чення лауреата — до 5 травня.
Вручення премії — 16 травня, в
день народження Т.Осьмачки,
в с.Куцівка Смілянського р-ну
Черкаської області.
спільний проект Редакції газети
«Черкаський край» та обласної
організації Національної Спілки
письменників України
Я не хочу нав’язувати нашу мову меншинам
— їм досить її лише поважати. Але
офіційно вживати українську має кожен.
Василь Захарченко:
«Хто переможе в мовному
питанні, той переможе в усьому»
Фотоавтора
неопублікованого
З
6. 12 квітня 2013 року6
портС
Оголошення
Пропонується до продажу при-
міщення банку загальною пло-
щею 1002,9 кв.м, орієнтовна вар-
тість 5 700 000 грн, за адресою:
м. Черкаси, вул. Вишневецького
Байди, буд 37. Стан — відмінний.
Звертатись тел.: (044) 596-96-
24; (050) 528-34-75.
Потрібні робітники на склад
(комплектувальники, приймаль-
ники, вантажники) в м. Київ.
Приймаємо на роботу тільки пра-
целюбних без д.р. Робота в примі-
щенні, що опалюється. Графік ро-
боти вахтовий (7/7; 15/15). Режим
роботи — з 9.00 до 17.00. Оплата
— 400 грн. в день. Виплата з/п в
кінці кожного робочого дня. Жит-
лом забезпечуємо (при необхід-
ності). Дворазове безплатне хар-
чування. Посередників прохання
не турбувати. Прямий тел.: (044)
362-74-58; (098) 965-49-45.
Потрібні охоронці на Київ-
ський пивоварний завод. Робо-
та у м. Київ. Можливо без д.р. Гра-
фік роботи: 7/7; 14/14; 5/2. Маємо
можливість надати ліжко/місце в
гуртожитку. З/п виплачується що-
денно в кінці робочого дня — 410
грн. в день. Звертатися тел.:
(044) 361-90-82; (096) 390-86-
73, Тетяна Іванівна.
Тільки 23, 24, 25, 26, 27 квітня
з 9.00 до 17.00
купуємо волосся
від 35 см
по 8000 грн за 1 кг
(відповідно до прейскуранту)
а також годинники в жовтих корпусах
наручні, механічні, зламані
Звертатися: м. Черкаси,
вул. Леніна, 105, Будинок побуту
«Славутич», перукарня «Фея».
Кожному, хто здасть волосся — стрижка
та дорога на автобусі оплачується.
Потрібні пакувальники київських
тортів у коробки. Робота в м.Київ.
Без досвіду роботи. Графік роботи: з
9.00 до 16.00, 7/7 або 15/15. Опла-
та в кінці кожного тижня: 3000 грн. за
робочий тиждень. Гуртожиток знахо-
диться поряд з підприємством, для
робітників надається безплатне хар-
чування. Прямий тел.: (044) 362-
12-48; (067) 740-71-86.
Потрібні різноробочі без шкід-
ливих звичок для роботи на при-
ватній київській фермі. Також по-
трібні доярки. Без д.р. Робота в
приміщенні, що опалюється. Графік
роботи: 7/7, або 14/14. Є також вах-
та. З/п із розрахунку кожного дня.
400 грн. в день. Виплата щоденно.
Житлом забезпечуються. З питань
прийому на роботу звертатися тел.:
(044) 360-46-94; (098) 062-04-10.
çàêóïîâóºìî
àêóìóëЯòîðè
(á. ó â.), çàëèò³ çà ö³íîþ ñóõèõ
Áðóõò êîëüîðîâèõ
ìåòàë³â
Òåë.: 050-348-06-04,
067-694-30-15.
Äåòàëüíà ³íôîðìàö³ÿ íà ñàéò³:
www.promsnab.in.ua
Лицензия Минпромполитики АГ №501598 от 11.01.2011г.
Лицензия Минэкологии АГ №594522 от 04.04.2011г.
Дохід сільського голови села Худяки Василини Романа Петровича
склав 52811 (п’ятдесят дві тисячі вісімсот одинадцять) грн. заробітної
плати до утримання з неї податків. Нерухоме майно, земельні ділянки
та транспортні засоби не придбалися й у власності не перебувають.
Уманський міськрайонний суд
Черкаської області викликає на су-
дове засідання в якості відповіда-
ча гр.Дячука Володимира Михайло-
вича по цивільній справі за позовом
Надолинського Василя Івановича до
Дячука В.М. про визнання особи та-
кою, що втратила право на користу-
вання житловим приміщенням. Засі-
дання відбудеться 22 квітня 2013
року о 10 год. 00 хв. в приміщенні
суду за адресою: м.Умань, вул.Садо-
ва, 5. Явка обов’язкова. У разі неявки
справа буде розглядатися без участі
відповідача.
Всеукраїнський місячник Червоного Хреста
«Сила гуманності»
У квітні-травні 2013 року з метою привернення уваги сус-
пільства до проблем найбільш незахищених верств населення
— інвалідів, одиноких людей похилого віку, дітей-сиріт, біжен-
ців, безпритульних та хворих на туберкульоз і СНІД — поліп-
шення умов їхнього життя шляхом надання цій категорії гро-
мадян та медико-соціальним закладам, що ними опікуються,
адресної матеріальної та натуральної допомоги проводить-
ся Всеукраїнський місячник Червоного Хреста «Сила гуман-
ності»
Соснівська районна організація Товариства Червоного Хрес-
та звертається до вас, черкащани, із закликом до конкретно-
го і дієвого милосердя.
Ваші пожертви будуть використані для:
• придбання продуктів харчування, медикаментів, предме-
тів першої необхідності, які будуть передані інвалідам, хво-
рим, багатодітним сім’ям, дитячим притулкам та інтернатам
для дітей і дорослих;
• розширення мережі медико-соціальних кімнат та «банків
одягу» для немічних та малозабезпечених громадян;
• вдосконалення діяльності патронажної служби сестер ми-
лосердя Червоного Хреста, які обслуговують одиноких непра-
цездатних людей на дому.
Благодійні кошти просимо перераховувати на р/р: №
26003060706568; ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 354347, код
24420600, одержувач — Соснівська районна організація Това-
риства Червоного Хреста України, призначення платежу: «Мі-
сячник Червоного Хреста», або «Благодійна допомога».
Пожертви в натуральній формі (продукти харчування, ми-
ючі засоби, засоби гігієни, постільна білизна, одяг, взуття, за-
соби по догляду за хворими, зошити, канцелярське приладдя
та інше) можна передати безпосередньо в Соснівську район-
ну організацію Товариства Червоного Хреста.
Наша адреса та контактні телефони: м.Черкаси бул.
Шевченка, 117, к. 414, тел. 32-56-81, є-mail: red_cross_@
ukr.net.
Якщо кожен із нас зробить хоч незначний внесок у скарб-
ничку добрих справ, милосердя на нашій Землі стане більше!
Творімо добро разом!
19 квітня о 18-ій годині
відбудеться Гала-концерт
«Три короля світового
музичного олімпу» (фонд
«Таланты мира» Москва)
За участі: соліста Большого театру та Московського театру «Русская
опера» Юрія Зальцмана (бас); соліста «Метрополітен опера» (Нью-Йорк,
США) та «Опера Мехіко» (Мексика) Алехандро Олмедо (тенор); президен-
та та художнього керівника фонду «Таланты мира», володаря ордена Росії «Рубиновый крест Славы» Давіда Гвініані-
дзе (баритон).
У програмі: найвідоміші арії з опер та оперет, неаполітанські пісні, російські романси, популярні естрадні мелодії.
Довідки тел.: 45-25-79, 45-01-61.
о 200-річчя КобзаряД
Кандидатські захищають
і в Академії пожежної безпеки
Вхід
вільний
Запрошуємо
на футбол!
Чемпіонат
України
Зустрічаються:
ФК «Славутич» (Черкаси)
- ФК “Десна” (Чернігів)
Черкаси.
Центральний стадіон.
Субота, 13 квітня.
Початок о 16.00.
В
ідомо, що в Умані
Тарас Шевченко бу-
вав двічі. Вперше в
дитинстві з батьком, коли
возили на уманський яр-
марок сіль із чумацьких
промислів. Вдруге Тарас
Григорович відвідав ле-
гендарне місто у свій при-
їзд в Україну у 1845 році.
Тоді й милувався чарівни-
ми краєвидами дендро-
парку «Софіївка». Свід-
чення про це залишив на
сторінках повісті «Княги-
ня», написаної російською,
де порівнює уманський
диво-сад з шедеврами
садово-паркового мисте-
цтва імператорського дво-
ру: «Видал я на своем веку
таки порядочные сады,
как, например, уманский
и петергофский». Побачив
поет і будівлю Базиліан-
ського монастиря, де роз-
горталися драматичні по-
дії Коліївщини, описані в
поемі «Гайдамаки», і ста-
ровинну міську ратушу, і
побудований Потоцькими
костьол, де нині облашто-
вано картинну галерею.
Після відвідання Ума-
ні Шевченко написав пое-
му «Холодний Яр», де та-
кож згадується це місто.
До речі, перший пам’ятник
поету в Умані був встанов-
лений в «Софіївці» — на
Бельведері, над Нижнім
озером.
Ім’я Кобзаря носить
Уманський гуманітарно-
педагогічний коледж. Є в
місті також вулиця Шевчен-
ка. За дослідженнями відо-
мого історика-краєзнавця
Миколи Комарницько-
го, міська дума довго до-
бивалася дозволу увічни-
ти пам’ять великого поета
в назві вулиці ще до 1914
року, до столітнього юві-
лею. Лише в 1916-му вда-
лося досягти мети: вули-
цю Стару перейменували
на вулицю Шевченка, і це
була перша на Україні ву-
лиця його імені.
Нинішній пам’ятник
Шевченку в Умані (вста-
новлений у 1981 році) зді-
ймається на косогорі над
плесом Осташівського
ставу. До ювілею запла-
новано впорядкувати не-
великий сквер, де стоїть
монумент Кобзарю, і офі-
ційно найменувати зелену
оазу Шевченківським пар-
ком.
Пам’ятники Шевченку
є також у чотирьох селах
Уманського району: в Іва-
нівці, Оксаниній, Колодис-
тому та Родниківці.
Ольга ДАНИЛЕНКО
Призи пам’яті батька
вручає синЗавершився п’ятий розіграш меморіаль-
ного турніру з футболу на приз пам’яті
заслуженого тренера України, майстра
спорту СРСР В’ячеслава Першина. Зма-
гання проходили на стадіоні зі штучним
покриттям в с.Білозір’я Черкаського ра-
йону. Вісім провідних команд Черкащини і
Кіровоградщини включились у спортивну
боротьбу за почесний приз.
У
суботу білозірська «Зоря» перемогла кри-
воносівський «Ураган» — 3:0, і стала пер-
шим фіналістом, а знам’янський «Буревіс-
ник», забивши єдиний гол черкаському «Цетусу»,
— був другим претендентом на приз. «Ураган» і
«Цетус» змагалися за третій щабель п’єдесталу.
Він дістався сільським футболістам «Урагану» з
Кривоносівки, які розгромили «Цетус» — 5:1.
А головний приз виграли футболісти місце-
вого клубу «Зоря», які у фіналі завдали поразки
знам’янському «Буревіснику» — 3:0.
Нагороди вручали почесний президент ФК
«Зоря» В.Лашкул, голова Федерації футболу об-
ласті В.Фощій, син В’ячеслава Першина — Сер-
гій.
Андрій Антощенко
А
кадемія пожежної безпеки
імені Героїв Чорнобиля сла-
виться своїми випускниками
— справжніми професіоналами. А
ще цей навчальний заклад має по-
тужну наукову школу. Найурожайні-
шим щодо наукових робіт став рік
минулий — захищено одну доктор-
ську ступінь і 12 кандидатських.
А нещодавно в Академії створе-
но спеціалізовану раду із захисту
кандидатських дисертацій зі спе-
ціальності «Пожежна безпека», ді-
литься новиною ректор навчально-
го закладу, генерал-майор служби
цивільного захисту, кандидат пси-
хологічних наук, професор Микола
Кришталь:
— Тепер здобувачам не треба
кудись їхати, а можна стати канди-
датом наук «удома».
Незабаром — перший захист.
Леонід ЗНАЙКО
Де Шевченко бував в Умані
В Умані готується програма
відзначення 200-річчя Кобзаря. Чи не
найцікавішою її частиною має стати
карта-путівник по старовинному
місту зі спеціальним позначенням місць,
які відвідав Шевченко, які носять його
ім’я або згадуються в його творах.
аукаН
Пам’ятник Т.Шевченку в Умані
над Осташівським ставом.
