Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Черкаський край №11 2017

362 views

Published on

Новини Черкаської області

Published in: News & Politics
  • Hey guys! Who wants to chat with me? More photos with me here 👉 http://www.bit.ly/katekoxx
       Reply 
    Are you sure you want to  Yes  No
    Your message goes here

Черкаський край №11 2017

  1. 1. Ціна договірна Середа 15 березня 2017 року №11 (20150) Перша обласна громадсько-політична газета www.kray.ck.ua Тільки перевірені та цікаві новини з усієї Черкащини читайте на www.kray.ck.ua За крадіжки в Керелівці ніхто не покаранийстор.8 стор.4 Громада Гусакового виграла Апеляційний суд. Селу повернуть дев’ятирічну школу Реклама На «дачі Андрєєва» Андрєєв ніколи не жив стор.7 стор.2 Дружина Президента України минулої п’ятниці відвідала Канів. Разом із головою Черкаської ОДА Юрієм Ткаченком вона побувала в загальноосвітній школі №4. М ир на рідній землі — це те, про що сьогодні мріють укра- їнці, — наголосила, презенту- ючи проект, Марина Порошенко. — А особливо діти, чиї батьки відстою- ють територіальну цілісність Украї- ни в зоні антитерористичної опера- ції. Адже кожен із них хоче, щоб уся родина була разом. «Книга Миру» є своєрідною дитячою молитвою за мир в Україні. Черкащина стала десятим регіо- ном, діти якого залишили свої сімей- ні фотографії та побажання про мир- не життя в Україні у «Книзі Миру». Марина Порошенко поспілкува- лася з учителями та учнями інклю- зивного класу про ефективний су- провід дітей із особливими освітніми потребами. Дружина Глави держави подарувала школі методичну й довід- кову літературу з розвитку інклюзив- ної освіти. Канівські діти заповнювали «Книгу Миру» разом з Мариною Порошенко Шевченківські дні Батьківщину Пророка України прикрасила дубова алея 9 березня з нагоди 203-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка відбулися урочистості в його рідних селах — Моринцях та Шевченковому. Т арасову малу батьківщину відвідали голова облас- ної ради Олександр Вельбівець, його заступник Ва- дим Гайович, депутати обласної ради Володимир Павличук, Олег Баштан, Микола Пошиваник, Сергій Ку- ліков, голови районних рад. Участь у заходах взяв також голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко, керівники структурних підрозділів ОДА та місцеві жителі. За традицією пам’ятні заходи розпочалися у Мо- ринцях, де учасники дійства поклали квіти до погруддя Т.Г.Шевченку, пам’ятника матері Кобзаря та запалили свічки у каплиці святого Тарасія. Потім відбувся корот- кий мітинг. Звертаючись до присутніх, голова обласної ради Олександр Вельбівець зазначив: — Духовний спадок Тараса Григоровича — це части- на нашого життя, невід’ємна частина нашої національ- ної свідомості. Його постать і творчість мають особливу силу над нами, залишаються джерелом мудрості, па- тріотизму та душевної наснаги. У наші дні невичерпна спадщина поета ще більше надихає нас єднатися, бути сильними духом, жити та творити власну долю самостійно!
  2. 2. 15 березня 2017 року2 Панорама (Закінчення. Початок на 1-ій стор.) Г олова обласної ради також наго- лосив, що пророче слово Шевчен- ка — особливий дар, посланий на- роду, що століттями шукав дорогу до своєї соборності. — Не опускати руки, не мовчати, не стояти збоку — це ті дороговкази, що їх дав нам Великий Кобзар. І його переконаність у святості боротьби за рідну мову, культуру, свої духовні іде- али додає нам упертості, упевненості й сили сьогодні, відстоюючи на Сході України незалежність держави, — під- креслив Олександр Іванович та додав, що вшановуючи Пророка, ми звертає- мося до його живого слова, аби почути голос найвищої правди і мудрості, до яких долучаються нові й нові поколін- ня українців. Голова обласної ради закликав земляків черпати силу духу й натхнен- ня в славному минулому нашого наро- ду, бути єдиними у прагненні жити та самостійно творити власну долю. Вшановуючи пам’ять про Великого Кобзаря, учасники урочистостей виса- дили дубову алею, яка прикрасить свя- те місце нашої землі, що дала україн- ському народу свого Апостола, свого Пророка. Продовжуючи урочистості в Шев- ченковому, керівники області покла- ли квіти на могили батьків Кобзаря та оглянули експозиції в музеї на батьків- ській садибі. енергетика Область скорочує споживання газу Починаючи з 2014 року, наша область скоротила споживання газу майже наполовину, підсумував сьогодні на прес-конференції голова облдержадміністрації Юрій Ткаченко. Н а цей рік завдання — зменшити використання газу ще на 23 від- сотки. Для цього в селах і містах повинні відійти від обігрівання голубим паливом освітніх та медичних закладів. — Наші інтернатні заклади в цьому році, коли буде встановлено ще один котел на альтернативному паливі, вже повністю відійдуть від використання газу, — повідомив очільник області. В області діє програма підвищення енергоефективності та зменшення спо- живання енергоносіїв. Під неї є фінансу- вання з обласного та місцевих бюджетів. Ольга ДЖОГАН У Золотоноші збудують біоТЕС З Монастирища в Золотоношу йде інвестор: товариство «Котельно- механічний завод «Пархоменко» — з проектом будівництва теплоелектростанції, яка працюватиме на біопаливі. Є шанси, що об’єкт може запрацювати з січня 2020 року. Причому, собівартість такої електроенергії буде вчетверо дешевша: держава встановила ставки «зеленого тарифу». Т овариство «Котельно-механічний завод «Пархоменко» має безпосе- редній зв’язок з колишнім заводом «Теком», що славився випуском котлів. У скрутні часи йому дали друге дихання брати Пархоменки. Нині завод має на- мір розвинути ще один напрямок: гене- рацію електроенергії з альтернативних джерел, і береться спорудити в Золо- тоноші біоелектростанцію. Такий об’єкт Пархоменки хотіли розмістити в себе у Монастирищі, однак там не настіль- ки розвинута промисловість, щоб спо- живати таку кількість електроенергії. А в Золотоноші є потреба у спорудженні додаткової підстанції для охочих розміс- тити тут своє виробництво. З приводу біоТЕС уже були попере- дні перемовини, а минулого тижня в Зо- лотоніській міськраді відбулася зустріч за участю міського голови Золотоно- ші Віталія Войцехівського, начальників управлінь, представників архітектурної служби, Держгеокадастру, РЕМу, прод- споживслужби з директором фірми-за- будовника Олексієм Пархоменком. Під майбутню ТЕС у Золотоноші пла- нують надати ділянку в районі промис- лової забудови по вулиці Обухова, де розміщуватиметься індустріальний парк, — раніше тут діяли промислові підпри- ємства. Олексій Пархоменко ознайомив присутніх з інвестиційними планами, ак- центуючи на тому, що нова електростан- ція буде екологічно чистою, її будувати- муть європейці. Сума інвестицій — від 35 до 40 мільйонів євро. Станція виро- блятиме від 6 до 12 мегават, електро- енергія скидатиметься в загальну енер- госистему України. Біокіловати зможе споживати не тільки Золотоноша, а й усе Лівобережжя. Для роботи ТЕС вико- ристовуватиме тріски, солому, відходи зернових. У перспективі — культивуван- ня енергетичної лози. За добу станція «споживатиме» 450-500 тонн сировини. Безперебійність гарантуватимуть графі- ки поставок від лісгоспів, інших госпо- дарників. Олексій Пархоменко наголосив на тому, що їхнє підприємство працює офі- ційно, прозоро, із містом підписує со- ціальну угоду. Для міста це додаткові робочі місця, податки, підтримка соці- альної сфери. Учасники зустрічі ухвалили покроко- вий алгоритм дій у впровадженні ново- го інвестиційного проекту та домовили- ся підписати угоду про наміри. Валентина АНДРІЙЧЕНКО Шевченківські дні Батьківщину Пророка України прикрасила дубова алея Багатолюдні «Шевченкові вершини» Конкурс-фестиваль із такою назвою уже втретє відбувся у Корсуні-Шевченківському 9 березня. Присвячений 203-ім роковинам від дня народження Кобзаря, фестиваль зібрав вокалістів, читців, художників, вишивальниць. У фойє будинку культу- ри самих лише пор- третів Тараса Шевчен- ка було представлено понад два десятки. Концерт по- чав улюбленець корсунчан — народний аматорський хор ветеранів, а далі раду- вали глядачів художні колек- тиви, солісти і декламатори з усього району. Артистам було від шести до 70 років. Особливо активними були студенти педколеджу, що носить ім’я Тараса Шевчен- ка, вихованці районної ди- тячої школи мистецтв і Дра- бівської музичної школи, районного центру дитячої та юнацької творчості, школи- інтернату. Професійне журі визна- чило переможців конкурсу в чотирьох номінаціях, а гран- прі одностайно присудили місцевій поетесі Марії Тем- ній за вірш «Звернення до Тараса Шевченка». Директорку районно- го будинку культури Гали- ну Вірченко радує, що ідея фестивалю, яка народилась у їхньому колективі, припа- ла людям до душі. Про це свідчить зростання кількості учасників: цього року їх було вже більше 200. — Ми гідно вшанували Тараса Шевченка, ім’я якого носять наше місто і район, — підсумовує вона. Людмила МОРЕНКО реформа Чи створять цього року сорок громад? В області функціонує шість об’єднаних територіальних громад, у квітні має бути створено ще чотири. У Степанецькій, Селищанській, Ротмістрівській сільських та Шполянській міській об’єднаних територіальних громадах області цього понеділка почався виборчий процес. 30 квітня тут відбудуться вибори голів. А мбітне завдання на цей рік — максимально створи- ти умови для об’єднання до сорока громад, — сказав на прес- конференції голова облдерж­ адміністрації Юрій Ткаченко. — Ми роз’яснюємо жителям сіл і міст про переваги об’єднання. Наводжу приклад: коли створилися пер- ші три громади, вони одержали на інфраструктуру, без допомоги ра- йонів та області, 13 мільйонів гри- вень. Відремонтували дороги, со- ціальні заклади, будують житло для лікарів і вчителів. Самі розподіля- ють кошти так, як громаді потріб- но. Нещодавно я був у Драбові, де руйнується нова школа: кажу, піде об’єднання в громади — прийдуть кошти на школи, дитсадочки й до- роги. Ольга ДЖОГАН ціни Що найбільше здорожчало на Черкащині За даними головного управління статистики в області, на споживчому ринку в лютому ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,8%. Н айбільше (на 6,6%) подорожча- ли фрукти та цукор. На 4,1–1,1% підвищилися ціни на овочі, моло- ко та молочні продукти, маргарин, хліб, продукти переробки зернових, м’ясо та м’ясопродукти, рис, масло, макаронні вироби, рибу та продукти з риби, олію. Водночас на 18% подешевшали яйця. Ціни на алкогольні напої та тютюно- ві вироби зросли на 1%, у т.ч. тютюно- ві вироби — на 2%, алкогольні напої — на 0,4%. Одяг і взуття, твердять статистики, подешевшали на 2,9%, зокрема, взуття — на 5%, одяг — на 1,6%. Минулої п’ятниці черкасці та гості міста мали нагоду послухати в обласній філармонії артиста-легенду, майстра художнього слова, Героя України 77-річного Анатолія Паламаренка. Тематикою шевченківських днів був пронизаний концерт, в якому також представив глядачеві свої пісні та хореографію Черкаський народний хор. С лухачі відзначи- ли, що голос Ана- толія Несторовича такий же молодий і по- тужний. Транслював він нам, сучасникам, пое- зію Тараса Шевченка, й усе в ній було актуально. Хоч би про те, як політи- ки «кайданами міняють- ся» — то одні приходять до влади й садять су- перників, то інші. Чи про те, як «правдою торгу- ють» — так, що Націо- нальне антикорупційне бюро України не справ- ляється… Чи про потре- бу патріотичної єднос- ті наших співгромадян — «Обніміться ж, бра- ти мої. Молю вас, бла- гаю!». В одному з інтерв’ю Анатолій Паламарен- ко зазначив, що цікаво, щоб текст «перегнати не через себе, через своє єство, а відійти від себе до автора, якого викону- єш». Лариса СОКОЛОВСЬКА постать У Черкасах виступав Анатолій Паламаренко
  3. 3. 315 березня 2017 року Панорама …оновлення техніки на КП «ЧЕЛУАШ» У нашому місті на чотири одиниці комуналь- ної техніки стало більше. Для КП «ЧЕЛУАШ» ми придбали нові трактори для прибирання вулиць і тротуарів, їх можна використовувати й для ви- везення сміття. Цієї зими ми вже були навчені гірким досвідом роботи з невідповідальним під- рядником. Тому до наступної вирішили готува- тися завчасно. Здебільшого такі трактори при- значенні для зимового прибирання, однак ми плануємо випробувати їх і для літнього. Загалом же за проведеним тендером місто має придбати дев’ять одиниць нової техніки для КП «ЧЕЛУАШ». Радий, що відкриті торги вигра- ло саме місцеве підприємство — «ТЕХНОТОРГ», бо це гарантія якісного обслуговування техніки й оперативного ремонту в разі поломки. А загалом хочу сказати одне: нова техніка — це нова техніка, а власна техніка — це влас- на техніка. Переконаний, що з нею ми зможемо забезпечити більш якісне та оперативне при- бирання вулиць, яке обходитиметься місту не 30-40 мільйонів, а близько 15. …ремонт бульвару Шевченка У ситуації, що склалась із незавершеним ре- монтом на відрізку бульвару Шевченка, що в центрі міста, винні як підрядник, так і замовник. На заваді стала й погода. Однак я не знімаю вину з себе як із міського голови. Роботи на бульварі Шевченка ми відновили ще з початку позамину- лого тижня. Тож коли дозволять погодні умови, ремонт на цій магістралі завершимо упродовж лічених днів. Окрім того, зобов’яжемо підрядни- ка за власний рахунок виправити всі недоліки щодо вирівнювання дорожнього полотна. …кредит ЄБРР і нові тролейбуси Співпраця з Європейським банком рекон- струкції та розвитку зробила Черкаси заруч- ником коливання курсу національної валюти. Місто свого часу взяло два мільйонні кре- дити на розвиток комунальних підприємств «Теплокомуненерго» і «Водоканал». Але піс- ля того, як курс долара та євро зріс, ці під- приємства не в змозі платити за кредитними зобов’язаннями і така ситуація триває з мину- лого року. Якби Національний банк ухвалив рі- шення, що кредитування відбувається тільки у національній валюті, або оплата за кредитни- ми зобов’язаннями відбувалася по тому ж кур- су, що був на момент взяття кредиту, були б інші умови. Тепер маємо ситуацію, за якої міс- то брало кредити ЄБРР при курсі 4 гривні 75 копійок за долар, а борг віддавати доводиться за курсом 27 гривень. Свого часу ми вийшли на чіткі домовленос- ті з ЄБРР і він готовий був надати кредит на 10 мільйонів євро на придбання тролейбусів. Од- нак сьогодні брати кредити в іноземній валюті — це нераціональне використання бюджетних ко- штів. Вихід бачу в пошуку власних можливостей, співпраці з українськими банками. Міські кошти, як уже говорили, ми поклали на депозит під 20 відсотків, тож цілком можемо взяти кредит під 15 відсотків. Життя Черкас Анатолій Бондаренко відверто про… Міський голова Черкас, голова обласної організації партії «Батьківщина» розповів про результати перевірок щодо діяльності попередньої влади, ситуацію з ремонтом бульвару Шевченка, відсотки за кредитом ЄБРР і нові тролейбуси. iніціатива Конкурс імені Григора Тютюнника Відкрив нові літературні імена 2 березня у Києві відбулася церемонія нагородження переможців першого Всеукраїнського конкурсу літературних творів ім.Григора Тютюнника. Журі, очолюване поетом Іваном Драчем, назвало серед лауреатів і автора з Черкас Назарія Вівчарика. Ц ей конкурс новий — його започатку- вали у жовтні 2016 року Аграрна партія, ви- давництво «Самміт-кни- га» та Українська біблі- отечна асоціація. Для політичної сили це, на- певно, остаточний роз- рив шаблону, оскільки ще два роки тому її вва- жали «вузькопрофіль- ною» і зорієнтованою на аграрну проблематику. Як пояснив лідер Аграр- ної партії Віталій Ско- цик, ідея конкурсу ви- никла під час поїздок Україною. Втілити її вда- лося завдяки участі гро- мадського діяча Влади Литовченко, яка очолює раду з питань культури при Аграрній партії. Допомогли в орга- нізації конкурсу відомі письменники Іван Драч і Леся Мудрак. До скла- ду поважного журі також увійшли Іван Степурін — директор видавництва «Самміт-книга», Лариса Кадочникова — народна артистка України, Ста- ніслав Бондаренко — го- ловний редактор газети «Літературна Україна», Андрій Демиденко — за- служений діяч мистецтв України. На церемонії наго- родження конкурсантів у приміщенні київсько- го театру «Сузір’я» Укра- їна почула нові силь- ні літературні голоси. Десятьма лауреатами, яких обрали серед ав- торів майже 100 руко- писів, стали: Кіра Кирпа, Марина Артеменко, Юлія Бережко-Камінська, На- зарій Вівчарик, Андрій Дацків, Маріанна Задо- рожна, Андрій Ільїн, Ель- віра Молдован, Валерій Пузік, Ігор Стамбол. Прозаїк Назарій Ві- вчарик проживає на Чер- кащині. За фахом він — журналіст, але в певний момент вирішив випро- бувати сили в літерату- рі. На конкурсі була від- значена його повість «Скарб». Це авантюр- на історія, повна гумору й пригод. За сюжетом, двоє внуків намагають- ся вивідати у свого вет- хого діда таємницю ко- зацького скарбу. Але от біда — дід говорить про скарб лише зрідка і тіль- ки уві сні… Головними перемож- цями конкурсу стали: в номінації «Поезія» Юлія Бережко-Камінська, а в номінації «Проза» — Ігор Стамбол. Свої відзнаки вони отримали з рук го- лови журі Івана Драча та співголови Віталія Ско- цика. Юлія Бережко-Камін- ська — поетеса й жур- наліст, що проживає у Бучі на Київщині. Її ві- рші — елегантні й прості за формою, тому вже не­ одноразово були покла- дені на музику. Броварчанин Ігор Стамбол за фахом — іс- торик. Сюжети його опо- відань розгортаються на тлі драматичних подій — голоду, розкуркулен- ня селян. І, разом з тим, життя героїв він змальо- вує з дуже живим гумо- ром. Співголова журі кон- курсу, лідер Аграрної партії Віталій Скоцик, та- кож передав спеціаль- ні призи поетесам Кірі Кирпі та Ельвірі Молдо- ван. Ці молоді авторки отримали в подарунок набори книжок відомих письменників-лауреатів Національної премії імені Т.Г.Шевченка. Кіра Кирпа — 19-річна поетка з Кропивницько- го. Її виступ, дуже щирий і позбавлений «профе- сійних» інтонацій, викли- кав справжні овації. Ав- торка каже, що й досі шукає свою спеціаль- ність, кинувши Київський політехнічний інститут на другому курсі. Новим іменем у пое- зії стала й Ельвіра Мол- дован — поетеса і науко- вець із Хмельниччини. У своїх творах вона звер- тається до українських образів, своєрідно «мік- суючи» християнську і дохристиянську симво- ліку. Головна ж нагорода для переможців — видан- ня їхніх творів, якому по- сприяла Аграрна партія. За підсумками конкур- су у видавництві «Сам- міт-книга» побачив світ колективний альманах з творами десяти лауреа- тів, який було роздано їм під час церемонії. А ро- боти двох головних пе- реможців у прозі та по- езії вийдуть окремими збірками. Віталій Скоцик запро- понував зробити конкурс щорічним. — В Україні дуже ба- гато талановитої мо- лоді, яка часто не має можливості реалізувати- ся в творчості або зая- вити про себе. Культур- них майданчиків бракує не лише в селах, а й у райцентрах, тому ціка- ві роботи молодих лю- дей можуть залишати- ся непоміченими. Радий, що нам вдалося створи- ти конкурс імені Григора Тютюнника як платформу для презентації й оцін- ки талановитих творів, — каже політик. Гроші Ощадбанк розробив іпотечну програму для вимушених переселенцівОщадбанк першим із українських банків розпочинає іпотечне кредитування вимушених переселенців. П ридбати житло за спеціаль- ними умовами можуть гро- мадяни України, які пере- селилися з тимчасово окупованої території України та районів прове- дення антитерористичної операції. Кредит надається строком до 30 років. Відсоткова ставка стано- вить 20% і є фіксованою протягом усього строку кредитування. Кре- дит можна отримати в розмірі до 90% вартості нерухомості, що ви- ступатиме забезпеченням. У свою чергу в забезпечення за кредитом можна надати як житло, що буде придбане на вторинному ринку, так і іншу нерухомість, яка нале- жить поручителю (наприклад, ро- дичам переселенця) чи безпосе- редньо позичальнику. Програмою передбачено можливість достро- кового погашення кредиту без будь-яких штрафних санкцій. — Розуміючи всю гостроту проблеми житла для наших гро- мадян — вимушених переселен- ців, Ощадбанк як соціально від- повідальний банк узяв ініціативу зі створення для них спеціально- го іпотечного продукту в свої руки. Ми максимально скоротили по- чатковий внесок до 10%, збіль- шили строк кредитування до 30 років. Відсоткова ставка є наймен- шою в іпотечній продуктовій ліній- ці банку. Важливо також, що вона є фіксованою на весь строк кре- дитування, — зазначила директор департаменту роздрібного бізнесу Ощадбанку Валерія Малахова. Детальніше з умовами кредиту можна ознайомитись на офіційно- му сайті, в контакт-центрі телефо- ном 0-800-210-800 (безкоштов- но зі стаціонарних та мобільних телефонів по території України); +38-044-363-01-33 та у відділен- нях Ощадбанку. Прес-служба Ощадбанку Відсоткова ставка є найменшою в іпотечній продуктовій лінійці банку. Важливо також, що вона є фіксованою на весь строк кредитування
  4. 4. 15 березня 2017 року4 Репортер ситуація Вчителів із Гусакового врешті почули. В Києві…Уже при самій згадці про село Гусакове на Звенигородщині як районних, так і обласних чиновників починає лихоманити: ось уже більше року там вимагають залишити в спокої їхню школу, що потрапила під так звану реорганізацію. Про протестні дії тамтешньої громадськості й учителів «Черкаський край» уже повідомляв. Р озпочалося все з січня 2016 року, коли, маючи клопотання Звенигородської райдержадміні- страції про реорганізацію школи, де- путати районної ради проголосували за таке рішення. Попри всі аргументи, висловлені учителями. При цьому не було взято до уваги, що рішення при- йняли без громадського обговорення та врахування інтересів учнів. На знак протесту активісти села вдавалися до різних акцій, перекрива- ючи автотрасу Умань-Черкаси, мітин- гуючи біля приміщення районної ради майже перед кожною сесією. А 27 травня близько півсотні жителів села пікетували райраду. Про їхні вимоги свідчили написи на плакатах: «Не бу- дуєте, то хоч не руйнуйте», «Ви наке- руєте і підете, а нам тут жити» тощо. Та будь-якої реакції ні в керівників ра- йону, ні в депутатів цим не викликали. Не викликав очікуваної уваги де- путатів і відкритий лист до них, озвучений на сесії райради відо- мою в районі громадською активіст- кою, вчителькою Гусаківської школи Світланою Пономаренко. Допоки ж у відділі освіти РДА кивали на районну раду, а там посилалися на те, що пи- тання реформування шкіл перебуває в компетенції РДА, а депутати можуть лише проголосувати «за» чи «проти», минуло літо. З 1 вересня «реоргані- зовані» учні 5-9 класів мали перейти навчатися до сусідньої вільховецької або ж до однієї зі звенигородських шкіл. Проте всі вони, не без відома й благословення батьків, демонстра- тивно заповнили навчальні класи… Гусаківської школи. І навчалися та- ким чином кілька місяців. Зрозуміло, що при цьому вчителі не отримува- ли зарплати, надіючись, що на їх за- хист стане Звенигородський район- ний суд, до якого вони звернулися з позовною заявою. Зрозуміло, що такого демаршу, який міг би стати прикладом для ін- ших шкіл, районне чиновництво не могло потерпіти. На адресу дирек- ції школи і батьків надходили різно- го роду попередження ледь не про кримінальну відповідальність за не- виконання статей Закону України «Про освіту», в село навідалася по- ліція. Але в Гусаковому, яке назива- ють «колискою вільного козацтва», показали, що так просто їх не взяти й прийшли до рішення, обминувши навчальні заклади Звенигородщи- ни, припровадити дітей «у прийми» до школи в селі Кобрине сусіднього Тальнівського району, яке, до речі, свого часу входило до Гусаківської волості. Не вибило з колії впертих гусаків- ців і рішення Звенигородського ра- йонного суду, який визнав реоргані- зацію законною. Вони звернулися з відповідною скаргою до Київського апеляційного адміністративного суду України. В постанові Київського суду, що слухав справу наприкінці люто- го, зазначено: «Постанову Звениго- родського районного суду Черкаської області від 03 січня 2017 року скасу- вати… Визнати незаконним рішення №4-9 від 29 січня 2016 року 4-ої сесії Звенигородської районної ради Чер- каської області VII скликання «Про ре- організацію Гусаківської загальноос- вітньої школи I-II ступенів». Що тепер? Хто і як виконуватиме судове рішення? Побачимо… Феофан БІЛЕЦЬКИЙ Самоврядування Богодухівці гуртуються заради перспективи села Сільський голова Богодухівки Ірина Олашин зізнається, що вже було подумувала, чи не відмовитися від самооподаткування садиб. Бо торік це була зовсім мала сума: всього 30 гривень з двору, більше клопоту з тим, щоб зібрати такий мізер… Проте на сходці села, скликаній днями, люди висловилися за те, щоб самообкладання залишити й платити по 50 гривень з двору. Н евеликі кошти, але за них зможуть утриму- вати посильну в сіль- ській раді та відповідально- го за нічне освітлення. Богодухівка Чорнобаїв- ського району — село ве- лике, 2600 жителів, торік народилося 30 діток. Пе- ред громадою Богодухівки на цій сходці вперше й зві- тувала Ірина Олашин, об- рана на повторних вибо- рах і наймолодша з-поміж п’ятьох претендентів. На- родилась і виросла в цьому селі, де проживають бать- ки, де сама до цього спро- бувала хліба приватного підприємця. На сходці не акцентувала на тому, що зроблено (це в селі й так бачать: оновлене вуличне освітлення, з’явилась нова холодильна камера в шко- лі та обновки в дитсадку). Зосередилася на тому, що ще треба: в територіально- му центрі обладнати тре- нажерний спортивний зал, на стадіоні встановити ла- вочки, по селу — урни для сміття. Огородити парк у центрі, а при в’їзді в село відремонтувати зупинку. Очільниця громади наго- лосила, що жителям нале- жить це зробити спільно. Нагадала й про першочер- гову умову, коли погоди- лась на цю посаду: всі при- вчатимуться до порядку (до речі, по селу почали вста- новлювати камери відео­ спостереження) й до спів­ праці. Богодухівці згодні, бо опинились сьогодні пе- ред лицем різних тривог для сучасного села. Мріють, щоб у них зно- ву, як колись, було силь- не господарство, помічник громаді. Але сьогодні пе- ред людьми стоїть диле- ма: з ким укладати договір оренди земельного паю? Є фермери, є СТОВ. Та сталося торік, як твердять у селі, рейдерське захо- плення їхнього СТОВ. Тоді ця подія збіглася з трагіч- ною загибеллю співзас- новника товариства Сер- гія Зінченка. На цій сходці села вдова загиблого по- відомила, що вона виграла суд. Але рішення Феміди ще не вступило в законну силу, бо протилежна сто- рона його оскаржує. Хоч рахунки господарства були заарештовані, СТОВ роз- рахувалося за земельні паї. Валентина АНДРІЙЧЕНКО Нам пишуть Допомогли бабусі стати на ногиНа 91-му році життя черкащанку Олександру Кисленко спіткало лихо — після падіння на слизькому тротуарі в неї стався перелом шийки бедра. Внаслідок цього вона втратила можливість самостійно пересуватися. О лександра Георгіївна — учас- ник Другої світової війни як військовий медик. На її рахунку сотні винесених з поля бою поране- них бійців. На схилі віку вона втратила чоловіка й сина, живе самотньо, під добровільною опікою сусідки Наталі. Після трагічного падіння Олександ­ ру Георгіївну «швидка допомога» до- ставила до травмпункту 3-ої міської лікарні, де їй надали невідкладну до- помогу й рекомендували пройти ре- тельне лікування в стаціонарі. Півтора місяці хвору доглядала су- сідка, яка й повідомила нам, ветера- нам-азотівцям, що стан старенької стрімко погіршується. В ортопедич- ному відділенні обласної лікарні, куди я звернувся, сказали, що на подібне лікування потрібні великі гроші. А їх ні у постраждалої пенсіонерки, ні в на- шої незаможної організації не було. Виручили журналісти телекомпанії «Рось», які на наше прохання показа- ли сюжет про ходіння по муках Олек- сандри Георгіївни. За два дні по тому завідуючий ортопедичним відділен- ням обласної лікарні Вадим Шевченко повідомив, що лікарі замінять пошко- джений суглоб хворої безкоштовно. Невдовзі наша старенька вже змогла пересуватися з допомогою «ходунків». Але за кілька днів після виписки з обллікарні Олександрі Георгіївні ста- ло зле, мучив гострий, пекучий біль у пошкоджених ногах, ребрах, спи- ні. Та, як кажуть, світ не без добрих людей — головний лікар 1-ої міської лікарні Тимофій Тронц на наше про- хання погодився покласти хвору для подальшого лікування у друге тера- певтичне відділення під опіку заві­ дуючої відділенням Людмили Гайдай. Двотижневе перебування там поста- вило Олександру Георгіївну на ноги. Не залишились осторонь і медики об- ласного госпіталю інвалідів війни та праці, який очолює Сергій Задорож- ний. У цьому медичному закладі наша хвора пройшла двотижневу додатко- ву реабілітацію. Зараз Олександра Георгіївна по- чувається добре, радіє теплим весня- ним сонячним променям і, як людина віруюча, дякує Богові, що він послав їй на допомогу добрих людей. Ми, ветерани-азотівці, у свою чергу скла- даємо глибоку шану всім, хто долу- чився до цієї доброї справи. Петро СОКУР, голова обласної благодійної організації учасників війни, ветеранів праці та пенсіонерів ПАТ «Азот» Переповнений зал сільської сходки. iсторія Черкащина 100 років тому 2017 рік Указом Президента України проголошено Роком Української революції 1917-1921 років. Сто років тому стихійна хвиля народного невдоволення переросла у революцію. 27 лютого самодержавство в Російській імперії впало і влада зосередилася в руках Тимчасового комітету Державної Думи. Цар Микола ІІ зрікся престолу. Н а Черкащині про зречення царя стало відомо вже в перших чис- лах березня 1917 року. На той час на території України практично було лік- відовано органи царської адміністрації і владу перебрали призначені Тимчасо- вим урядом губернські й повітові коміса- ри. У Києві утворилася Центральна Рада. До її першого складу, сформованого у березні 1917 року, увійшли уродженці Черкащини С.О.Єфремов та А.І.Яковлів, а в наступний період й інші наші земляки. Черкащина перебувала в епіцентрі революційних подій і розгортання на- ціонально-визвольної боротьби. У квіт- ні 1917 року у Звенигородському пові- ті було створено перший загін вільного козацтва, а у жовтні в Чигирині відбувся Всеукраїнський з’їзд вільного козацтва. Козаки Черкащини брали активну участь у повстаннях проти радянської влади, входили до складу Армії УНР. Які ж події на той час відбувалися на Черкащині? 1917 4 березня. У Києві проголошено утворення Центральної Ради. 17 березня. На загальних зборах жителів Кам’янки створено волосний комітет, більшість членів якого підтримували Центральну Раду. 20 березня. Відбувся з’їзд кооператорів Уманського повіту. 1918 26 лютого. У Звенигородці відбувся повітовий з’їзд, який визнав Українську Центральну Раду. 27 лютого. Кошовим отаманом Звенигородського коша вільного козацтва обрано Юрія Тютюнника. 6 березня. До Умані вступили німецькі війська. 17 березня. У Золотоноші відбувся повітовий селянський з’їзд за участю 400 делегатів, які вітали Центральну Раду і розглянули питання про владу, землю і порядок на місцях. Березень 1918 року. У селі Шаулиха Уманського повіту за клопотанням селян було відкрито педагогічну школу імені Тараса Шевченка. 1919 7 лютого. В Умані відбувся Уманський повітовий селянський з’їзд, який ухвалив надати допомогу Армії УНР. 10 березня. Війська Директорії залишили Умань. 1920 4 лютого. Київська дивізія Армії УНР Першого зимового походу оволоділа Каневом. 9 лютого. Партизанський загін С.Федоренка зайняв Канів. 6 лютого. До Сміли увійшли частини отамана Ю.Тютюнника північної колони Армії УНР. 7 лютого. Війська Армії УНР оволоділи Черкасами. 10 лютого. До Сміли і Білозір’я вступив полк чорних запорожців Армії УНР. 11 лютого. У селі Медведівка Чигиринського району з’єдналися північна і південна колони Армії УНР, що перебували в зимовому поході. 13 лютого. Переправа частин Армії УНР на лівий берег Дніпра. Вступ кінноти Волинської дивізії до села Жовнине. 15 лютого. Полк чорних запорожців оволодів Золотоношею, але невдовзі змушений був залишити місто. 18 березня. Нарада отаманів Холодного Яру в Креселецькому лісництві. 18 березня. Вступ до Умані Волинської дивізії Армії УНР. Підготував Василь МЕЛЬНИЧЕНКО, краєзнавець Фотоавтора
  5. 5. 515 березня 2017 року ФотоОлегаГАНІНА Самоврядування Олександр Литвиненко: «Хутори — це єдина родина» О лександре Петро- вичу, посада сіль- ського голови — це передусім велика відповідальність перед громадою. В зоні ува- ги мусить перебувати все — від функціонуван- ня життєзабезпечуючих систем населеного пунк- ту, закладів соціального призначення, стану до- ріг, освітлення тощо до потреб кожного жите- ля села. Робота, можна сказати, цілодобова й аж ніяк не проста. — А я до легкого життя і не звик. 20 років пропра- цював у ДАІ МВС Украї- ни в Черкаській області у відділі дорожньо-тран- спортних пригод. Бути відповідальним, зібраним, приймати виважені рішен- ня за будь-яких ситуацій — це, по суті, у мене вже в крові. І діяти по-іншому я просто не вмію. Інша справа, що ця посада вимагала додат- кових знань, досвіду. Тож перші півроку для мене були нелегкими. Багато довелося попрацювати з документами, налагоджу- вати контакти з різними організаціями, вникати в проблеми, яких у села було достатньо, і невід- кладно їх вирішувати. Приміром, у Хуторів уже тривалий час були непорозуміння з КП «Чер- касиводоканал». Селу раз на місяць це підприємство відключало воду за борги. Від цього страждали всі, в тому числі й соціальні за- клади — школа, дитсадок, амбулаторія тощо, адже у нас централізоване водо- постачання з Черкас і за- крутити нам вентиль — це не проблема. Директор, якого я ж і призначив на посаду очільника нашого КП «Світоч», цю проблему вирішити так і не зумів. А ще в цей час трапило- ся два серйозні пориви в мережах. І це теж потріб- но було оперативно вирі- шувати. Для мене, як для ново- обраного сільського голо- ви, це був по-справжньому випробувальний пері- од. Але я його витримав. Провів перемовини з ди- ректором КП «Черкасиво- доканал» Сергієм Володи- мировичем Овчаренком і домовився про відновлен- ня водопостачання. Ми ж, у свою чергу, через суб- венцію ліквідували 65 ти- сяч гривень боргу, за ко- шти сільського бюджету відремонтували досить складні аварійні ділянки в мережах водопостачання. Село, де проживає майже 2,5 тисячі людей, з яких понад 600 дітей і близько 700 пенсіонерів, уже по- над рік не знає проблем із водою. А в КП «Світоч» призначено нового керів- ника — Сергія Юрійовича Мартинова, який працює на належному фаховому рівні. Сьогодні сільською радою прийнято програ- му реформування та роз- витку комунального під- приємства «Світоч», на що в місцевому бюдже- ті передбачено 150 тисяч гривень. — Враження про село починається з його доріг. — Минулого року ми поточним ремонтом відре- монтували такі вулиці: Ви- шнева, Різдвяна, Садова та провулок Першотрав- невий, на що з сільського бюджету було витрачено в цілому 370 тисяч гривень. У тому числі 140 тисяч гривень через субвенцію було виділено на поточний ремонт вулиці Шевченка як автомобільної дороги загального користування місцевого значення. Цього року на поточний ремонт доріг у бюджеті заплано- вано 400 тисяч гривень. На жаль, про капітальний ремонт поки що не йдеть- ся, хоча доходи бюджету Хутірської сільської ради й прогнозуються в роз- мірі понад 4,7 мільйона гривень. От тільки ціни на такий ремонт сьогодні не- підйомні. Хочу лише дода- ти: ямковий ремонт, який сьогодні всі критикують і який через недостатність коштів, попри все, про- довжує залишатися го- ловним у дорожніх робо- тах, теж буває різним. Ми свій починаємо в червні й до вересня закінчуємо. З якісним асфальтом він і триматиметься не один рік. А коли, приміром, рай­ автодор ремонтує дорож- нє покриття в листопаді, в дощ та сніг, то не дивно, що від його латок навес- ні не залишається й сліду. Велику увагу мину- лого року ми звернули й на освітлення вулиць, за- мінивши старі ліхтарі на енергозберігаючі. Нове освітлення встановле- не на вулицях Шевченка, Пушкіна, половині вулиці Вишнева, Різдвяній, Горь- кого, провулку Шкільний, у районі новобудови, на що з бюджету було витрачено 148 тисяч гривень. Цього року заплановано 100 ти- сяч гривень на освітлен- ня вулиць Садова, Горько- го, другої половини вулиці Вишнева та інших. — Минулого року сільська влада взага- лі попрацювала досить продуктивно. — І я за це хочу щиро подякувати депутатам сільської ради, членам її виконавчого комітету. Це люди небайдужі до по- треб села, мають активну громадянську позицію. Відремонтовано хар- чоблок у дитсадку «Лас- тівка», який очолює де- путат сільради Світлана Миколаївна Кожем’яка. Тепер у цьому приміщен- ні є підвісна стеля, а стіни обкладено кафелем, при- дбано в цей заклад новий холодильник, викладено плиткою та облаштовано бордюром доріжку, вста- новлено новий дитячий майданчик. У цілому — це понад 60 тисяч гривень. У рамках програми «Розвиток загальної се- редньої освіти Черкась- кого району на 2016-2020 роки» для Хутірської ЗОШ І-ІІІ ступенів, де директо- ром Алла Михайлівна Сер- біна, з сільського бюджету через субвенцію виділе- но близько 79 тисяч гри- вень — для заміни вікон на енергозберігаючі та при- дбання нових парт. А 270 тисяч гривень для заміни вікон школа отримала за- вдяки підтримці народно- го депутата України Сер- гія Ярославовича Рудика, який багато робить для свого виборчого округу. Діти — це майбутнє нашого села. І наскільки вони відчувають турботу про себе з боку дорослих, сільської влади, настільки вони згодом поєднувати- муть своє життя з Хутора- ми. Тож для них у центрі села ми поставили сучас- ний спортивний та ігро- вий майданчики вартістю 200 тисяч гривень. У селі діє будинок культури (ди- ректор Володимир Мико- лайович Терещенко), де проводяться різноманіт- ні заходи, участь у яких беруть і наймолодші ху- тірчани — учасники різ- номанітних гуртків. Взага- лі ж цей заклад — центр культурного життя нашого села, який об’єднує і стар- ше, і молодше покоління. І сільська рада вкладає в його ремонт та онов- лення немалі кошти. Так само в полі нашого зору й сільський стадіон, який уже багато років на до- бровільній основі догля- дає Микола Прокопович Кужим, за що вся сіль- ська громада йому щиро вдячна. Тут тренується й наша футбольна команда — неодноразовий призер чемпіонатів Черкаського району. Багато допома- гають цьому спортивно- му колективу, як і розвитку села в цілому, підприєм- ці Павло Дмитрович Крав- ченко, Лариса Миколаїв- на Литвиненко, Станіслав Олександрович Андрієн- ко, Віктор Іванович Олек- сенко, Григорій Васильо- вич Ситник, ТОВ «Гарант», рибокомбінат «Томако-ін- вест» та інші. У зоні нашої уваги й амбулаторія, якій через субвенцію ми торік виді- лили понад 20 тисяч гри- вень для придбання хо- лодильника, бойлера та сантехніки. Цьогоріч пла- нуємо придбати для цьо- го закладу енергозберіга- ючі вікна та автомобіль. Сучасне село пови- нне бути впорядкова- ним і чистим. Тож одним із перших завдань, які я перед собою поставив, була ліквідація стихійно- го сміттєзвалища. А це, між іншим, немалі кошти. Допоміг у вирішенні цієї проблеми депутат облас- ної ради Анатолій Анато- лійович Яріш, який доміг- ся виділення на ці роботи 340 тисяч гривень з об- ласного бюджету, за що ми йому щиро вдячні. 50 тисяч додав сільський бюджет. Ми не тільки лік- відували там смітник, яко- му було не менше 15-ти років, а й поставили во- рота, огорожу, щоб туди за звичкою не заїжджали машини з Черкас. За під- тримки А.А.Яріша з об- ласного бюджету також було виділено 50 тисяч гривень на озеленення села, 22 тисячі гривень на облаштування спортивно- го майданчика, 28 тисяч гривень — на проведення вуличного освітлення. Велику роботу було проведено й з упорядку- вання місцевих кладовищ, де встановлено воро- та, залізобетонні парка- ни. А ще реставровано пам’ятник загиблим од- носельчанам, пам’ять про яких село шанує і куди незмінно приходять їхні рідні та односельці, щоб вклонитися безсмертно- му подвигу наших земля- ків. Взагалі перерахувати все, що було зроблено, просто неможливо. Голо- вне ж — це те, що село попри всі економічні й соціальні катаклізми, які сьогодні мають місце в країні, продовжує розви- ватися. І це дає людям надію на краще майбутнє. — А які думки у хутірчан з приводу об’єднання територі- альних громад? — Найбільше людям до вподоби об’єднання: Ху- тори-Степанки-Свидівок- Дубіївка-Руська Поляна, як центр. Але остаточного рішення ще не прийнято. Депутати ще проведуть опитування кожного жите- ля села, потім буде сход- ка і лише після цього сіль- ська громада остаточно вирішить: яке об’єднання і з ким для Хуторів буде найбільш перспективним. Наше село завжди відзна- чалося власною позицією і незалежною думкою. Так було, є і, я перекона- ний, буде завжди. І якщо ми посядемо місце в но- вій спільноті, то воно буде достойним, оскільки Хуто- ри — це економічно само- достатнє село, яке збе- рігає свої традиції і де громада діє, як одна ве- лика родина. Інтерв’ю вела Наталя Віргуш За десять кілометрів на південь від Черкас жили-були три невеличкі хутірці — Тернівка, Данилівка та Кирилівка. Перший заснували 110 років тому безземельні жителі села Худяки, два інших трохи пізніше збудували мешканці Лесьок, Червоної Слободи, Худяків і Талдикова. Поступово ці поселення з’єдналися й утворили один населений пункт — Хутори. Люди прийшли на цілинні землі, от тільки обробляти їх було нічим. Рало, ціп, серп, лопата, сапа — ось і всі знаряддя, які мали в ті часи селяни, а в деяких сім’ях не було навіть робочої худоби. Тому щоб виорати навесні свої наділи, виростити врожай, селянам доводилося докладати немало зусиль, понадважкої праці. Зібраного ж збіжжя вистачало хіба що на прожиття, та й то не завжди. Ще в двадцятих роках минулого століття в селі було лише три людини, які вміли читати і писати. А першим учителем став син бідняка з Лесьок Кирило Федоренко. І тільки в 1936-му році за державний кошт у Хуторах було збудовано велику і гарну школу. У ті ж часи колгосп отримав і нову техніку. Село почало міцніти і розвиватися, покращився рівень життя людей. Але тривало це недовго — почалася Друга світова війна. Понад 200 селян пішло на фронт, майже половина з них не повернулася. Німці ж, відступаючи, спалили майже все село. Із 150-ти будинків вціліло лише десять. Багато жителів гітлерівці розстріляли. А першого вчителя Хутірської школи Кирила Григоровича Федоренка разом з іншими односельцями заживо спалили в шкільному приміщенні. Віддали своє життя за Перемогу чотири брати з сім’ї Гуріненків, три брати Велички, молодий учитель А.О.Кожем’яка та інші. Їх імена навічно занесені на стелу біля пам’ятника загиблим воїнам у центрі Хуторів, а відкриває цей скорботний список Герой Радянського Союзу Олексій Суриков, який загинув, визволяючи це село і Черкаси. Його ім’ям названо й одну з вулиць села. Хутори ж відбудувалися. З’явилися нові будинки, соціальні та адміністративні заклади, було заасфальтовано дороги, проведено газифікацію всіх індивідуальних будинків, централізоване опалення, водопостачання тощо. Все це створювалося спільними зусиллями місцевого господарства, підприємств, держави і самих хутірчан, які надзвичайно люблять своє село, пам’ятають його минуле й багато роблять для його розвитку. На минулих виборах до органів місцевого самоврядування вони обрали сільським головою Олександра Литвиненка, з яким і наша розмова — про сьогоднішній день села Хутори, його проблеми і перспективи.
  6. 6. 15 березня 2017 року6 Суспільство Президент Петро Порошенко підписав закон про виділення землі під меморіально-музейний комплекс Героїв Небесної сотні. Про це повідомили на сайті Глави держави. Верховна Рада включила до порядку денного президентський проект змін до Закону України «Про громадянство України». Зокрема встановлюється, що громадянин України, який добровільно набув громадянство іншої держави, вважається таким, що виявив намір змінити громадянство і надав згоду на припинення громадянства України. Рішення Європейського союзу про продовження ще на півроку санкцій проти 150 осіб та 37 підприємств за загрозу територіальній цілісності України оприлюднене в офіційному журналі ЄС. На з’їзді суддів незаплановано виступили учасники АТО, які закликали делегатів не обирати до Вищої ради правосуддя хабарників та всіх, хто скомпрометував себе на суддівській посаді. З 14 березня переміщати товари через лінію розмежування у зоні антитерористичної операції можна лише за погодженням з фіскальною службою та Міністерством з окупованих територій. Держагентство автомобільних доріг України оцінює ситуацію з ямами на дорогах країни як найгіршу за останній час. Про це сказав глава агентства Славомир Новак. Голова Служби безпеки України Василь Грицак прокоментував кореспонденту «Черкаського краю» ситуацію із виділенням землі в селі Матусів на Шполянщині поплічнику «ДНР»: Ц ей бойовик справді обіймає посаду в так званій ДНР — керівни- ка апарату комітету оборони. Ще торік було зареєстрова- не кримінальне проваджен- ня за статтею 258 (частина 3) Кримінального кодексу. Справу розслідує Управлін- ня СБУ в Черкаській облас- ті. Вже відомі імена чиновни- ків, які причетні до виділення землі бойовику «ДНР». Цьо- горіч у січні було зареєстро- вано кримінальне прова- дження за статтею 364 за цим фактом. Я думаю, що незабаром у справі фігуру- ватимуть конкретні посадові особи, причетні до виділен- ня цієї землі. Це прикрий ви- падок, а не система, адже про подібні випадки я не чув. Під час робочої поїздки на Черкащину Василь Гри- цак передав співробітни- кам, переважно учасникам антитерористичної операції на сході країни, 18 сертифі- катів на квартири. Роман КИРЕЙ Пригоди, кримінал Доярку зарізали в полі, яке потім підпалили У понеділок, 6 березня, сталося жорстоке вбивство 45-річної жінки під хутором Ярки поблизу Золотоноші. Б лизько 14-ої години при до- розі, що веде з автотраси, знайшли тіло Наталії Т., 1972 року народження, з п’ятьма ножовими пораненнями. Жінка працювала в тутеш- ньому приміському сільгосптоваристві «Золотоніське» до- яркою і поверталась із ферми додому після ранкового до- їння. Жінці не тільки завдали смертель- них ножових пора- нень, над нею ще й позбиткувалися. Підпалили суху тра- ву край поля, тому тіло ще й обгоріло. Хоронили жінку в за- критій труні. Як розповів т.в.о. заступника начальника Золо- тоніського відділу поліції Юрій Пліс, протягом минулого тижня весь особо- вий склад райвід- ділу, а також відря- джені на допомогу слідчі з області за- ймалися пошуками вбивці, однак поки безуспішно. Пошу- ки тривають, пра- воохоронці зверта- ються до всіх, хто щось знає або має якусь інформацію стосовно цього тра- гічного випадку, по- відомити службу 102 за винагороду. Наш кор. медицина «Щось я погано бачу боковим зором…» 12-18 березня — Всесвітній тиждень глаукоми. Це хронічне захворювання очей, при якому підвищується внутрішньоочний тиск і пошкоджується зоровий нерв. Аж до повної сліпоти. Й тоді повернути зір неможливо. З а 2016 рік у нашій облас- ті було виявлено близько 600 випадків глаукоми, а під диспансерним наглядом пе- ребуває 5,5 тисячі осіб з цією хворобою, розповідає Наталя Пустовіт, головний позаштатний офтальмолог управління охорони здоров’я облдержадміністрації. Але у 80 відсотках випадків сліпоти можна уникнути — пові- домляє Наталя Михайлівна про шанс для тих, у кого хвороба на початковій стадії. — Це захворювання особли- ве тим, що, на жаль, залишаєть- ся непоміченим тривалий час. Дуже часто людина роками живе з хворобою, не підозрюючи про її існування. А коли нарешті це розуміє, повернути зір уже не- можливо. Як хвороба проявляє себе? Гострота зору хворої лю- дини спочатку навіть може за- лишатися високою. Натомість звужується поле зору. Може ви- никати пелена перед оком, ко- льорові кільця навколо джерела світла. Головний біль, після яко- го затуманюється зір. Фактори ризику захворіти на глаукому — цукровий діабет, гі- пертонічна хвороба або інші хро- нічні недуги. Щоб не пропустити появу глаукоми, вимірюйте вну- трішньоочний тиск хоча б раз на рік, починаючи з 40 років, радить офтальмолог. Нормальний по- казник — 16-25 мм.рт.ст. За умови вчасно призна- ченого лікування і постійного конт­ролю за перебігом захво- рювання людина може прожи- ти повноцінне здорове життя і зберегти хороший зір. Є меди- каментозні, лазерні та хірургічні методи лікування глаукоми. Очні краплі від глаукоми признача- ються пожиттєво. Ольга ДЖОГАН порядок Зріс штраф за викинуте в лісі сміття За забруднення лісів зріс штраф: із 5-10 до 25-50 неоподатковуваних мінімумів. За зміни до деяких законодавчих актів щодо імплементації європейських екологічних норм про охорону середовища рідкісних видів тварин і рослин №2604 проголосували 254 депутати. Т епер порушення правил пожежної без- пеки в лісах карається штрафом для громадян, збільшеним з 1-3 неоподатко- вуваних мінімумів до 5-15. Якщо необереж- не поводження з вогнем призведе до пожежі, штраф братимуть у розмірі 15-50 мінімумів. Для підприємства, яке працює без облад- нання, що зменшує шкідливий вплив на ліси, штраф збільшиться із 3-7 неоподатковуваних мінімумів до 15-35. Ліси почистішають? Куди лісівники спря- мують немалі відтепер кошти? Може, на ка- мери спостереження? — Кошти адмінштрафів ідуть у місцеві бю- джети, — зауважує Валентин Швець, началь- ник відділу лісового та мисливського госпо- дарства обласного управління лісового та мисливського господарства. — Сумніваюсь, що менше смітитимуть. У нас такий народ — уранці їдуть на роботу по околиці Дахнівки і виставляють з автомобілів на узбіччя пакети зі сміттям. Друге — спробуй людину впіймати за злочином і скласти протокол. Був один ви- падок, і той обернувся проти майстра лісу… — Яке сміття найбільш небезпечне для лісів? Ну те, що літають пластикові паке- тики й висять на гілках, то це, так би мо- вити, більше естетика… — Скло. Бо це лінза й може спричинити загоряння. Отруйні для живого відходи, бата- рейки, люмінесцентні лампи. — Хто прибирає в лісі? — Бувають масові заходи, як-то у квітні в день довкілля. А то це наша робота. Майстри лісу починають і закінчують день, прибираючи за недбалими в місцях придорожніх кемпінгів. Поки люди не поламають свою свідомість, ні- чого суттєво не зміниться. Лариса СОКОЛОВСЬКА Сполучення Міст через Дніпро повністю не перекриватимуть Цього року ремонтуватимуть міст через Дніпро (на це спрямовано 170 мільйонів гривень, після тендеру суму буде уточнено). Б уло б дуже до- бре, якби по- чали весною, — зазначив голова облдержадміністра- ції Юрій Ткаченко на прес-конференції. Він повідомив, що домовлятимуть- ся з підрядником, аби забезпечити один проїзд, щоб принайм­ні легковий автотранспорт міг проїжджати мостом. «Бо повністю закри- ти — це буде велика проблема». Наш кор. пильність Голова СБУ: «У справі про виділення землі «деенерівцю» фігуруватимуть конкретні посадовці» На підлітка впала бетонна плита У суботу, 11 березня, в місті Корсунь- Шевченківський на підлітка впала бетонна плита з недобудови. П ригода сталася на пустирі, що по вулиці Палія. У результаті нещасного випадку ди- тина перебуває в Чeркасах у рeанімації з травмами голови і внутрішніх органів. Як повідомляють у соцмережах, хлопчик — учень міської школи № 2, восьмикласник, фут- боліст команди місцевої ДЮСШ. Друзі родини оголосили збір коштів, щоб врятувати молоде життя. За фактом травмування Звенигородська міс- цева прокуратура внесла відомості до Єдино- го реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбачено- го ч.1 ст.272 (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою) Кри- мінального кодексу України. українські новини П о з и в а ч і успішно подо- лали дуже важ- ливий етап в арбітражному розгляді, зу- мівши довести, що Росія зобов’язана нести відпові- дальність перед українськими інвес- торами за свої дії в Криму, і вста- новивши порядок притягнення її до відповідальності. Андрій Бичков, юрист компанії «Ільяшев і Партнери» (про рішення арбітражного суду в Гаазі) итатаЦ Перейшли від відбору газу до закачування Україна припинила відбір газу з підземних сховищ (ПСГ) і почала його закачування, повідомив керівник відділу зв’язків з громадськістю і пресою ПАТ «Укртрансгаз» Максим Белявський. «Україна почала закачування газу в обсязі 4,5 млн. кубометрів на добу», — передає слова Максима Белявського Інтерфакс-Україна. резонанс

×