1. 122 лютого 2013 року
Ціна 75 коп.
п’ятниця
22 лютого
2013 року
№16
(19742)
Перша обласна громадсько-політична газета
стор.3
сьогодні в номері
стор.2
Після
публікації
в газеті
чиновників
покарали
стор.5
На
центральну
площу
з’їхалися
БТРи
оцзахистC
стор.4 стор.8
Петрівка
приваблює
цілющою
водою
знайди свою земельну ділянку на карті
ані, наведені у виступі го-
лови Федерації профспі-
лок області Петра Шев-
ченка, є тривожними. Судіть
самі. Із 620 тисяч осіб працез-
датного населення області офі-
ційно працевлаштовані лише
дещо більше 300 тисяч черка-
щан. На Черкащині близько 50
підприємств працюють, оми-
наючи офіційну сплату подат-
ків, їхні трудівники працюють
на батьківщині напівлегаль-
но й не можуть сподіватися на
хоча б мінімальний соціальний
захист.
Протягом минулого року
влаштувалися на роботу 75 784
наших земляків, а 89 500 за
цей самий час із різних причин
(структурні зміни, реорганіза-
ції, скорочення) звільнилися (у
місті чимало розмов точиться
навколо ситуації з працівника-
ми корпорації “Богдан”, де очі-
куються вимушені скорочен-
ня).
При середній зарплаті 2508
гривень (станом на 2012-ий
рік) у працівників аграрного
сектору Черкащини вона ниж-
ча.
Низька зарплата спричиняє
таку ж платоспроможність на-
селення, що гальмує розвиток
виробництва. Тарифи на кому-
нальні послуги продовжують
зростати.
Перед засіданням круглого
столу Федерація профспілок
області попросила Черкаську
держтелерадіокомпанію про-
вести бліц-опитування грома-
дян саме на тему соціальної
справедливості — присутнім
на екрані були показані ці ка-
дри. А відповіді прозвуча-
ли приблизно в одному клю-
чі — в умовах розгулу корупції
годі сподіватися на соціальну
справедливість: «У кого гроші,
в того справедливість…»
Прикро, що так міркують
навіть зовсім юні черкасці. Іри-
на Кіркіна (об’єднання робото-
давців) мало не волала, звер-
таючись до присутніх:
— Зрозумійте, молодь по-
максималістськи ставиться до
поняття соціальної справед-
ливості. Не можна у молодих
відбирати мрію! Тимчасом із
минулорічних випускників ви-
шів (15 280 осіб) змогли пра-
цевлаштуватися лише 26,7
відсотка! Коли відкриєш будь-
яке рекламне видання, скла-
дається враження, ніби ва-
кансій повно. А скільки у нас
кадрових агентств! У краї-
нах Європи вони взагалі дав-
но під забороною, у нас же
ці структури обіцяють праце
влаштування ще й беруть пев-
ну плату за свої послуги, що є
неприпустимим.
Велася мова й про явні пе-
рекоси в системі підготовки
кадрів: на одне робоче міс-
це зараз претендують 15 сві-
жоспечених юристів! Тимча-
сом на Черкащині відчувається
брак лікарів, підготовка яких
здійснюється за межами об-
ласті. Науковці ЧНУ ім. Богда-
на Хмельницького з’ясували й
такий не надто оптимістичний
факт: вступ за результатами
ЗНО дозволив багатьом юним
черкащанам стати студентами
провідних навчальних закла-
дів країни, чимало юних зем-
ляків змогли навчатися за кор-
доном.
У кого гроші, в того й справедливість?
День соціальної справедливості, який припадає на
20-те лютого, Україна відзначила вдруге. А
напередодні профспілковий актив Черкащини,
керівники ряду обласних структур зібралися за
круглим столом, аби з’ясувати, чи є у нас соціальна
справедливість, а де немає — як її встановити.
В українців нова гра:
Д
2. 22 лютого 2013 року2 Панорама
Секонд-хенд
знову хочуть
заборонити
У
Верховній Раді зареєстровано за-
конопроект №2320, яким про-
понується заборонити суб'єктам
господарювання здійснювати торгівлю
секонд-хендом. Автор документа — Ві-
талій Немилостивий («Батьківщина»).
Як зазначається в обґрунтуванні, за
останні п’ять років було завезено по
10 кілограмів секонд-хенду на кожно-
го українця. Це негативно впливає на
розвиток вітчизняної легкої промисло-
вості.
Також ввезення на територію Укра-
їни згаданих товарів без санітарно-
епідеміологічної експертизи «несе за-
грозу життю людей та довкіллю, а
також створює негативний імідж на-
шої країни у світі», — йдеться у зако-
нопроекті.
Місце забороненого секонд-хенду
може зайняти китайський «ширвжи-
ток» — вважає, зокрема, політолог, ди-
ректор Інституту глобальних стратегій
Вадим Карасьов.
країнські новиниУ
езонансР
оздержавленняР
Україна розраховує в поточному
році приступити до поставок газу
з Туркменістану, заявив міністр
енергетики та вугільної промис-
ловості України Едуард Ставиць-
кий «На початковому етапі — у
розмірі 10 мільярдів кубометрів»,
— зазначив профільний міністр.
nnn
Київрада має намiр збiльшити
площу столицi на 2 тисячі гек-
тарів за рахунок областi —
повiдомила секретар Київради
Галина Герега. Київ має намiр
затвердити територiю мiста в
розмiрi 84 974 гектара.
nnn
Перший транш у розмірі 1,5 млрд.
доларів кредиту Експортно-
імпортного банку Китаю був вико-
ристаний Україною відповідно до
угоди з китайською стороною. Про
це заявив міністр аграрної політи-
ки і продовольства Микола При-
сяжнюк. «Ми отримали 1,5 млрд.
доларів. Всі ці кошти використані
на підтримку аграрного сектора. 8
млрд. гривень ми направили на фор-
вардні закупівлі зерна, а 4 млрд.
гривень — на поставки кукурудзи.
Це наші зобов’язання за угодою», —
повідомив Присяжнюк.
nnn
Кабмін погодив законопроект,
який передбачає обов’язкову іден-
тифікацію худоби селянами, які
займаються розведенням тварин
та їхнім утриманням для власно-
го споживання. Інакше — штраф,
для селян він становитиме від 3
до 5 неоподатковуваних мініму-
мів доходів громадян.
nnn
Народний депутат Ірина Фаріон
має намір позиватися до Апарату
Верховної Ради, який відмовив їй у
забезпеченні перекладача для ро-
боти у комітеті з питань освіти
і науки. “Від Апарату ВР я отри-
мала відповідь, що Апарат Вер-
ховної Ради не може мені забез-
печити послуги перекладача, хоч
це обумовлено статтею 2 части-
ною 3 Регламенту (парламенту),
оскільки це не передбачено бюдже-
том”, — наголосила Фаріон.
nnn
Пасажири невдалих рейсів Hyundai
активно стягують компенсації за
незручності мандрівки суперпотя-
гами. «Всі пасажири, які стояли в
полях, звернулися в каси — вони
отримали компенсацію, загалом
близько 800 тисяч гривень», — по-
відомив директор ДП «Українська
залізнична швидкісна компанія»
Леонід Лобойко.
еакція на публікаціюР
ригоди, криміналП
Держакції
«Черкасиобленерго»
продадуть
Уряд прийняв розпорядження «Про приватизацію
об’єктів паливно-енергетичного комплексу». Роз-
порядження дає змогу прийняти рішення про при-
ватизацію шести об’єктів паливно-енергетичного
комплексу, йдеться у повідомленні на сайті уряду.
«Це стосується держпакетів акцій ПАТ «Хмельницьк
обленерго», ПАТ «Миколаївобленерго», ВАТ «Тернопіль
обленерго», ВАТ «Запоріжжяобленерго», АК «Харківобл
енерго», ПАТ «Черкасиобленерго». Рішення уряду дозволить
приватизувати держпакети акцій цих підприємств на конку-
рентних засадах та забезпечити надходження грошових ко-
штів до держбюджету», — сказано у повідомленні.
У відомстві зазначили, що приватизація пакетів акцій енер-
гопостачальних підприємств забезпечить залучення в енерге-
тичну галузь коштів приватних інвесторів, що дозволить здій-
снити реконструкцію та оновлення обладнання підприємств.
Зі святом Вас, захисники Вітчизни! Дорогі ветерани!
У цей день ми з вдячністю згадуємо і вітаємо тих, хто захищав і захищає національні інтереси та безпеку нашої
держави. Ми вшановуємо всі покоління, які показали приклад вірності і героїзму, боронячи рідну землю. Слава та
повага сивочолим ветеранам, чия юність співпала з нелюдськими випробуваннями, з горем та лихоліттям.
23 лютого – свято і нинішніх військовослужбовців та працівників Збройних сил України, яким випала честь впи-
сати нові сторінки в літопис української армії. Славні традиції батьків і дідів сьогодні гідно продовжує нове по-
коління військовослужбовців, які стоять на захисті миру, праці, незалежності України.
Свою вірність справі та заповітам героїв Великої Вітчизняної, полеглих і живих, ми покликані підтверджувати
активною і свідомою участю в будівництві нової України – заможної, процвітаючої, знаної і шанованої у світі.
Нехай же завжди ваші серця зігріває незгасима пам’ять про героїчні подвиги захисників Вітчизни. А наполегливість
і віра в краще майбутнє принесе благополуччя в кожну родину Черкащини.
Зі святом вас доблесті, честі і відваги!
Слава доблесним солдатам усіх поколінь!
Сергій Тулуб, Валерій Черняк,
голова обласної державної голова
адміністрації, Герой України обласної ради
Дорогі побратими!
Радо вітаю вас, відважних ветеранів Великої
Вітчизняної війни і Збройних сил України,
тих, хто вже відслужив і ще служить у лавах
української армії з Днем захисника Вітчизни!
Ці слова також адресую ветеранам, воїнам-
інтернаціоналістам, усім, хто в бою і в труді боронив,
а сьогодні утверджує самовідданою працею, нетлінним
прикладом надихає молоде покоління охороняти і бе-
регти найсвятіше у нашому житті — рідну Вітчизну —
Україну.
Нехай нашим захисникам ніколи не доведеться во-
ювати по-справжньому, а бравий войовничий бойовий
клич лунає лише на полі битви за фінансове благопо-
луччя, а в сімейному житті хай завжди панує тепло, за-
тишок і взаєморозуміння.
Святкового вам настрою, міцного здоров’я, невтом-
ності у всіх ваших добрих справах, особистого і родин-
ного щастя, миру і світлого майбутнього.
Хай хтось говорить: «Це не свято, тої армії нема».
Та як забути все солдату, коли на скронях сивина?
Служили вірно тій країні, якій колись ми присягли,
Присягу виконали чесно і ворогів перемогли!
Хай кажуть нам: «Не та це дата,
і не святкується вона»,
Та як не випити по чарці в цей день
нам доброго вина?
Як не згадати старих друзів і не надіти ордени?
Сьогодні в лавах армії – сини.
Хай вірно наші діти служать нині
Своїй Вітчизні — Україні!
Так, як служили колись ми!
Щиро ваш
Андрій
Крохмаль,
депутат
Черкаської
обласної ради
В лютому підвели
літні
автопокришки
17 лютого по обіді на автошля-
ху, що веде з села Щербинівка,
житель Черкас разом зі своєю
сім’єю — дружиною й двома ма-
лолітніми дітьми десяти й двох
років, повертаючись із села до
міста, керував технічно не-
справним автомобілем ВАЗ-
2106.
Я
к записано в міліцейських доку-
ментах, автомобіль не був «пере-
взутий» із літньої на зимову гуму,
водій не вибрав безпечної швидко-
сті, не справився з керуванням, злетів
з дороги на узбіччя, наїхав на дерево
й перекинувся. Травмувалися водій,
його дружина і двоє дітей.
Наш кор.
Дзвінок пролунав після полудня в
Уманському міськвідділі внутрішніх
справ: «Заміновано школу №14, ви-
бух може статися будь-якої хвили-
ни!»
Школа №14 — одна з найбільших
в Умані, тут близько тисячі вихован-
ців, розташована в густонаселеному
районі. Викликали вибухотехніків, кі-
нологів із собаками, пожежну служ-
бу, «швидку допомогу». Як розповіла
помічник начальника міськвідділу мі-
ліції з роботи з громадськістю Люд-
мила Поліщук, дещо полегшило ситу-
ацію тільки те, що дзвінок пролунав у
другій половині дня, коли уроки за-
кінчились. Обшукали приміщення —
від горища до підвалу, територію —
вибухівки не виявили.
Тимчасом карний розшук і мілі-
ція у справах неповнолітніх знайшли
ініціатора телефонного дзвінка. Ним
виявився 15-літній школяр з при-
міського села Дмитрушки. Парубчак
страшенно здивувався, що його ви-
числили, ще й так швидко. Йому хо-
тілося «просто пожартувати», дзво-
нив з мобілки і був певен, що його не
знайдуть, бо ж він у селі, а «заміну-
вав» міську школу. Розваги веселуна
дорого обійдуться його батькам (до
речі, безробітним).
А через два дні ці ж служби при-
йняли нове анонімне повідомлення
про замінування: йшлося про «Умань-
газ». Евакуювали людей з приміщень,
встановили кордон міліції довкола те-
риторії, знову викликали вибухотехні-
ків... Ретельна перевірка встановила:
вибухівки немає. Тепер шукають до-
рослого «жартівника».
Ольга ДАНИЛЕНКО
В Умані — два фальшиві «замінування»
Недбалих службовців,
які забирали дитину,
покарано
М
атеріал «Викрадену у Винограді дитину повернули
матері» вийшов у нашій газеті у 6 лютого. Йшлося
про те, як у Лисянському районі служби забрали зі
школи нібито недоглянуту дитину. Матеріал став приводом
для проведення службових розслідувань у Лисянській рай-
держадміністрації та відділі кримінальної міліції у справах
дітей УМВС в Черкаській області.
Як повідомив начальник відділу кримінальної міліції у
справах дітей Василь Іржавський, оперуповнаважену від-
ділу кримінальної міліції у справах дітей Лисянського РВ
УМВС Зою Сінецьку за неналежне виконання обов’язків
притягнуто до адміністративної відповідальності — оголо-
шено догану. Також за непрофесійні дії догану оголошено
працівниці служби у справах дітей Лисянської РДА Наталії
Завальнюк. Про що газету поінформувала заступник голо-
ви Лисянської РДА Наталія Коровіна.
Володимир Лимаренко
3. 322 лютого 2013 року Панорама
очекалисяД
Продаж російського газу за кор-
дон в 2012 році, головним чином
до Європи і країн колишнього
СРСР, зменшився на 8,7 відсо-
тка — до 186 мільярдів кубоме-
трів.
nnn
У Білорусії відроджуються та-
бори праці та відпочинку для
дітей, старших 15-ти років. Ця
робота проводиться відповідно
до рішення уряду. Про це повідо-
мив на прес-конференції дирек-
тор Республіканського центру
з оздоровлення та санаторно-
курортного лікування населен-
ня Микола Мазур.
nnn
Найкращим подарунком до Дня
захисника Вітчизни чоловіки
вважають мобільні телефо-
ни (8% опитаних), ноутбуки/
планшети та гроші (по 6%).
Про це свідчить рейтинг най-
кращих і найгірших подарун-
ків, складений дослідницьким
холдингом «Ромір» (ексклюзив-
ний представник «Worldwide
Independent Network Of Market
Research» в СНД). Найбільше
обурення і нерозуміння у чоло-
віків викликають подаровані
шкарпетки, про що заявив ко-
жен восьмий респондент (13%).
Також «захисників Вітчизни»
дивують листівки (5%), квіти
(4%) і труси (2%).
nnn
Американський гігант мереж
швидкого обслуговування «Texas
Chicken» навесні 2013 року від-
криє в українській столиці два
перших ресторани.
овини світуН
Ми поста-
вимо їх (опо-
зицію) на свої
місця. Не-
хай народ на
них подивиться, зрозуміє, хто перед
ним, а після цього за одну годину ми
наведемо в країні порядок.
Ганна Герман,
депутат ВР, колишній
радник Президента України
(впевнена, що Партія
регіонів зможе розблокувати
роботу Верховної Ради).
итатаЦ
У претензії
до жінки,
чому дитина
негарна
К
итаєць Цзянь Фенг був закоханий
у жінку неймовірної краси і
оженився на ній. Все було чудово,
але коли у них народилася дочка,
батько побачив, що вона абсолютно не
схожа ні на батька, ні на матір, і просто
потворна. Фенг став допитуватися, хто
ж справжній батько.
Врешті жінці довелося зізнатися,
що вона витратила 100 тисяч
доларів на пластичних хірургів з
Північної Кореї, щоб кардинально
змінити свою негарну зовнішність.
Фенг був такий обурений, що відразу
ж розлучився, та ще й подав на
колишню дружину в суд за те, що вона
увійшла в його сім’ю шляхом обману.
Суд був повністю згоден з доводами
позивача і зобов’язав жінку виплатити
колишньому чоловікові 120 тисяч
доларів компенсації.
óðéîçèÊ
адриК
олюча темаБ
оцзахистС
(Закінчення.
Початок на 1-ій стор.)
П
озитив — безумов-
ний, але слідом мож-
на із сумом конста-
тувати: загальний рівень
підготовки, ерудиції тих
абітурієнтів, які подають
документи до наших уні-
верситетів, із року в рік
знижується. Не може слу-
жити мотивом для навчан-
ня обдарованої молоді
вдома й та обставина, що
кількість бюджетних місць
явно обмежена.
Проте помиляєтесь,
якщо гадаєте, нібито з ро-
бітничими кадрами все
у нас гаразд. Бо ж понад
96 відсотків дипломованих
юнаків і дівчат змогли зна-
йти роботу. Але близько
третини цієї молоді вже за
кілька місяців після початку
трудової діяльності звіль-
няється. Причини — низь-
ка заробітна плата, побу-
тові умови. Частина цих
робітничих кадрів у пошу-
ках кращої долі емігрує до
близького і далекого зару-
біжжя.
Яким чином профспіл-
ки можуть донести до вла-
ди вимоги тих, хто створює
в країні ВВП?
Ольга Жалдак, голова
обкому профспілки праців-
ників освіти та науки, за-
значила: наступного року
на засідання, приурочені до
Дня соціальної справедли-
вості, необхідно ретельно
підготувати певні конкретні
пропозиції по галузях.
Учасники зібрання при-
йняли звернення, в якому,
зокрема зазначено: особли-
ве занепокоєння викликає
соціально-економічна нерів-
ність і наявність бідності в
суспільстві. А оприлюднені
у зверненні цифри (серед-
ня заробітна плата в облас-
ті на 517 гривень менша за
середньоукраїнську, забор-
гованість з виплати заробіт-
ної плати станом на 18 лю-
того 2013-го року становить
по Черкащині 13 мільйонів
гривень) мають спонукати
всіх, від кого це залежить,
діяти. І не лише протягом
окремого дня, визначеного
документами ООН Всесвіт-
нім днем соціальної спра-
ведливості.
Ганна ШКВАР
У кого гроші, в того
й справедливість?
К
вартири куплені на-
прикінці минулого
року за кошти держав-
ного бюджету. Після вирі-
шення усіх питань з оформ-
ленням документів, двом
воїнам-інтернаціоналістам,
які перебувають перши-
ми у списках позачергови-
ків та першочерговиків се-
ред учасників бойових дій,
були вручені ордери.
У Черкасах у пільго-
вому списку першочер-
гового отримання житла
перебувають 304 воїни-
інтернаціоналісти та у по-
зачерговому списку близь-
ко 40 колишніх афганців,
які отримали поранення під
час бойових дій.
До речі
Жителі Черкас, які пе-
ребувають на квартирному
обліку поліпшення житло-
вих умов, мають здійсни-
ти перереєстрацію. Про це
повідомляє прес-служба
Черкаського міськвиконко-
му.
Для цього слід звер-
нутися до Центру надан-
ня адміністративних послуг
з довідкою про склад сім’ї
і реєстрацію. Документи
варто залишити на рецеп-
ції.
— Громадяни, які понад
десять років не проходи-
ли перереєстрацію, авто-
матично знімаються з об-
ліку, — говорить начальник
житлового відділу департа-
менту ЖКК Черкас Олена
Мельнишина. — Відповід-
не рішення ухвалив вико-
навчий комітет Черкаської
міської ради. Зараз список
налічує більше десяти ти-
сяч осіб.
В уманському
університеті
садівництва
– новий ректор
Днями підписано наказ Міністерства
аграрної політики і продовольства України
про призначення ректором Уманського
національного університету садівництва
доктора економічних наук, професора
Олени Непочатенко.
У
ніверситету в наступному році виповнюється
170 років з дня заснування. І вперше в його
історії очільником стала жінка. Олена Непоча-
тенко — уманчанка, сама в юності з відзнакою за-
кінчила цей виш, що мав тоді статус Уманського
сільськогосподарського інституту. Три роки працю-
вала економістом на Рижавському цукрокомбінаті,
потім вступила до аспірантури Української академії
аграрних наук і в 1997 році захистила кандидатську
дисертацію. Багато років працює в рідному виші на
кафедрі фінансів і кредиту. В 2009-му здобула вче-
ний ступінь доктора економічних наук, професо-
ра. Сфера її наукових досліджень — вдосконалення
фінансово-кредитного забезпечення сільського гос-
подарства.
Олена Непочатенко — з родини науковців і, мож-
на сказати, потомствений ректор. Адже її батько —
професор, засновник авторської наукової школи
Олександр Геркіял — очолював рідний Уманський
університет з 1995-го по 2002-ий роки.
Ольга Даниленко
Два ордери на квартири —
воїнам-інтернаціоналістам
І
це при тому, що цих напоїв було
вироблено в області на 4,4 відсо-
тка менше, ніж у 2011-му році. Та
все ж понад 4,1 тисячі декалітрів го-
рілки і майже 9,9 тисячі декалітрів
лікеро-горілчаної продукції, які надій-
шли в продаж, залишають за облас-
тю лідируючі позиції в цій галузі.
Позаду нас за підсумками 2012-го
року — АР Крим, де обсяги виробни-
цтва зросли на 15,5 відсотка. На тре-
тьому місці — Львівська область з по-
казниками зростання 204,8 відсотка.
В цілому ж обсяги виробництва
горілки зросли в Україні, порівняно
з позаминулим роком, на 1,6 відсо-
тка. А оскільки підприємства цієї га-
лузі, як правило, «на склад» уже дав-
но не працюють, то це означає лише
одне: попит на цю продукцію є. І, на
жаль, зростає.
Сьогодні рівень споживання алко-
голю в Україні є одним з найвищих у
світі і становить близько 15-ти літрів
абсолютного спирту на рік на люди-
ну. За даними Міністерства охорони
здоров’я, через алкоголізм в Украї-
ні щороку помирає близько 40 тисяч
людей. Здебільшого — через отруєн-
ня, кардіопатії та інші захворювання,
пов’язані із вживанням алкоголю. Ми
за даними ВООЗ є першими в світі з
дитячого алкоголізму.
Безумовно, лікеро-горілчана га-
лузь є однією з найбільш бюджето-
утворюючих в Україні. Але ж таке
надмірне споживання алкоголю,
зростання якого спостерігається про-
тягом останніх років, уже переходить
в загрозу національній безпеці. І з
цим треба щось робити.
Наталя Віргуш
П’ємо, панове...За показниками минулого року Черкащина продовжує утримува-
ти першість в Україні з виробництва горілки та лікеро-горілчаних
напоїв.
Дві родини воїнів-інтернаціоналістів – жителів
Черкас — 18 лютого вперше у своєму житті
отримали житло. Ордери на дві чотирикімнатні
квартири новоспеченим господарям вручила за-
ступник міського голови Людмила Зарічна.
ФотоОлегаГаніна
4. 22 лютого 2013 року4 Моя земля
Спокійно, селяни:
помилки буде усунено
Ця карта — ще один крок
земельної реформи: до впо-
рядкування, інвентаризації зе-
мель. Значною мірою все впи-
ралось саме у відсутність
Національної кадастрової сис-
теми. Перед упровадженням
ринку землі товар, так би мо-
вити, треба чітко розкласти по
полицях.
— Всі документи на зем-
лю зберігалися на паперових
носіях, в районних земельних
управліннях, — зазначив в од-
ному з інтерв’ю голова Дер-
жавного агентства земельних
ресурсів України Сергій Тим-
ченко. — Зрозуміло, всі вони
були в різному стані і з дани-
ми різної якості, адже за роки
незалежності перелік вимог до
земельної документації кілька
разів суттєво змінювався. До
того ж, їх реєстрація велася в
місцевих системах координат,
яких ми нарахували понад пів-
тори тисячі! Нам потрібно було
створити таке програмне за-
безпечення, яке б упорядку-
вало всю наявну інформацію і
перевело різні системи коор-
динат в одну — систему УСК-
2000, якою зараз і користуєть-
ся вся Україна.
Щоправда, багатьох щасли-
вих власників земельних діля-
нок, які відвідали карту, спітка-
ли прикрі несподіванки. Хтось
своєї ділянки не виявив, хоч
за внесення у державний ка-
дастр, точно пам’ятає, платив,
у когось ділянка виявилася не
там, або не в тій конфігурації.
Або ж — що не для людей із
слабкими нервами — вона «на-
лізла» на ділянку сусіда.
Сергій Тимченко повідо-
мив, що робота над заповне-
нням карти триває, а також по-
яснив:
— Всі працювали в прямо-
кутних системах координат, а
не в сферичних, але ж, як ми
знаємо, Земля й досі ще кру-
гла. Те, що сьогодні можна по-
бачити на електронній карті, —
це всього лише неправильна
візуалізація, а не фізичне ду-
блювання актів на землю або
фізичні накладки одних ділянок
землі на інші.
І зазначив:
— Держземагентство усві-
домлено відкрило карту в та-
кому вигляді для публічного
доступу, щоб разом із власни-
ками ділянок визначити й ві-
добразити ділянки коректно. У
нас попереду дуже багато ро-
боти, щоб усе виправити і роз-
вивати кадастр у цивілізова-
них європейських традиціях. Я
дуже сподіваюся на розуміння і
підтримку суспільства.
Сам користувач карти може
повідомити про виявлені недо-
ліки, вибравши на карті сервіс
«Зворотний зв’язок». Щоправ-
да, в повідомленні треба на-
дати цілий перелік особистих
даних, включно з даними пас-
порта та ідентифікаційним ко-
дом. Тому недовірливі можуть
звертатися в районні управлін-
ня земельних ресурсів.
Окрім того, що без Націо-
нальної кадастрової системи
(НКС) неможливе завершення
земельної реформи, також ав-
томатизована система земель-
ного кадастру — запорука про-
зорості відносин у цій сфері,
засіб проти корупції, наголо-
шують у Держземагентстві.
Замість державного
акта — витяг з реєстру
Мало того, що у кожно-
го власника наділу за 22 роки
земельної реформи склалася
своя історія, часом складна й
заплутана. Так ще ж спочатку
землею займались управлін-
ня, потім ще й підрозділи када-
стру, і громадянам доводилось
бігати між ними, спочатку були
земельні сертифікати, потім
державні акти, і всі ці роки змі-
нювалися умови їх видачі, ба,
й навіть зовнішній їх вигляд.
Так, до 2004-го року видава-
ли червоні (без кадастрових
номерів), потім — зелені, а з
2009-го сині — з кадастрови-
ми номерами. А з 1 січня ц.р.
державних актів уже взагалі не
видають.
— Що ж буде натомість,
і чи залишатимуться в силі
вже видані державні акти?
Чи можна на їхній основі
укладати договори оренди?
Або продавати земельні на-
діли, які дозволені до про-
дажу (дачні, присадибні ді-
лянки та ін.?) — розпитуємо
в.о. начальника відділу дер-
жавної земельної реєстрації
головного управління Держ-
земагентства у Черкаській
області Сергія ШЕВЧЕНКА.
— З 1 січня 2013 року на-
був чинності закон «Про дер-
жавний земельний кадастр».
Відповідно до нього, замість
держакта на новостворені ді-
лянки видаватимуть свідоцтво
на право власності на нерухо-
ме майно — у територіальному
органі Державної реєстрацій-
ної служби. Адже реєстрація
землі та прав власності на неї
відтепер розділена між дво-
ма відомствами: підрозділами
Держземагентства і Мінюсту.
Щодо тих, хто вже має до-
кументи на землю — держав-
ні акти. Червоні, зелені та сині
— всі держакти залишають-
ся діючими. Але при виконанні
будь-яких операцій із земель-
ними ділянками їхнім власни-
кам треба звертатися за отри-
манням кадастрового номера.
Навіть держакти без када-
стрових номерів (червоні), є
чинним документом, засвід-
чує право власності на землю.
Але якщо ділянка не має но-
мера, людина не зможе зда-
ти її в оренду, оформити спад-
щину, заповіт, подарувати чи
продати. Тож кадастровий но-
мер треба отримати. Значить,
якщо у власника землі черво-
ний державний акт, він іде до
проектної організації, замов-
ляє технічну документацію для
встановлення меж земельної
ділянки, потім у земельний від-
діл — із заявою, щоб внесли
відомості до Державного зе-
мельного кадастру. Держав-
ний акт у неї заберуть, вида-
дуть свідоцтво.
Свідоцтво на право влас-
ності на землю, як уже було
зазначено, видаватимуть тіль-
ки на новостворені ділянки.
Якщо ж ділянка давно сформо-
вана, має кадастровий номер,
а змінюється лише її власник,
свідоцтва не видаватимуть.
Відповідні зміни внесуть в елек-
тронний реєстр прав власнос-
ті та в Державний земельний
кадастр, а нотаріус зробить на
«старому» держакті спеціальну
позначку. Новий власник змо-
же отримати обов’язковий при
ряді юридичних операцій папе-
ровий доказ його прав: витяг з
Держреєстру прав чи Держав-
ного земельного кадастру.
— Як змінилась процеду-
ра оформлення власності на
земельні ділянки?
— До Укрдержреєстру з
1 січня відійшли функції реє-
страції прав власності на зе-
мельні ділянки та постійного
користування земельними ді-
лянками, а також реєстрація
договорів оренди земельних
наділів.
Територіальні органи зе-
мельних ресурсів реєструють
земельні ділянки в Державному
земельному кадастрі, присво-
юють унікальні кадастрові но-
мери, відкривають Поземельну
книгу та видають витяги з Дер-
жавного земельного кадастру.
— Скільки коштує реє-
страція прав власності на
земельну ділянку?
— Якщо раніше за повну ре-
єстрацію платили 255 гривень,
то тепер — 184 гривні (65 за
реєстрацію в кадастрі та 119
за реєстрацію права власнос-
ті), — повідомив Сергій Шев-
ченко.
«Якщо хтось із українських
громадян спочатку зіткнув-
ся з труднощами при оформ-
ленні тих чи інших документів,
що стосуються землі, я можу
з упевненістю сказати, що це
тимчасові складнощі перехід-
ного періоду», — сказав голова
Державного агентства земель-
них ресурсів України Сергій
Тимченко. І ось одна з таких
категорій, про яку розпитує-
мо у Валерія БАКАЛИНИ, на-
чальника відділу Держав-
ного земельного кадастру
головного управління Держ-
земагентства у Черкаській
області:
— Є громадяни, які в кінці
року подали заяву на вида-
чу державного акта на зем-
лю. Але процедура не завер-
шена. За якими правилами
буде оформлено їхні права?
— Як нам повідомляють з
Держземагентства, підготов-
лений нормативно-правовий
документ, в якому будуть пе-
рехідні положення, щоб врегу-
лювати ці питання.
— Скільки часу займає
отримання витягу з земка-
дастру і скільки це коштує?
— Власник ділянки одер-
жує його в день звернення,
— запевнив Валерій Віталійо-
вич. — Існують різновиди ви-
тягів. Основний — це витяг з
ДЗК про земельну ділянку, ко-
штує 53 гривні, ще є витяг про
обмеження у використанні зе-
мель — 68 гривень.
***
Лариса
СОКОЛОВСЬКА
З
емельні паї тут орендує два сіль-
госптовариства, четверо фермер-
ських господарств і один сіль-
госпкооператив. За минулий рік усі
орендарі розплатилися з власниками
паїв по 3 відсотки від нормативної гро-
шової оцінки землі, плюс індексація.
Порівняли, що отримана плата нижча,
ніж у сусідів у Драбівцях чи Скориківці.
Перед товариством «Силікат-1» поста-
вили питання руба: щоб договори пере
укладалися не формально (було навіть
названо факт, коли договір «підписа-
ла» вже більш як рік покійна жінка), а
персонально представником орендаря
у виділеній при сільській раді для цьо-
го кімнаті.
Упродовж двох останніх років 50
жителів Ковтунів і Мицалівки розірва-
ли договори з тими орендодавцями,
які їх не влаштовують, і уклали дого-
вір на оренду 157-ми гектарів землі
з СВК «Струмок», база цього коопера-
тиву в Крупському. Хоч кооператив ще
не скористався цією землею (одні на
ній посіяли, інші пересіяли), та з людь-
ми розрахувався грішми, по 2507 гри-
вень за пай, по 30 гривень на гектар
по соцугоді, по 500 гривень видавали
на поховання. А за 2013-ий рік моло-
дий керівник кооперативу Сергій Бар-
вет пообіцяв виплатити 5 відсотків від
оцінки землі, по 4180 гривень на руки,
пропонуючи крім грошей в рахунок паю
ще й яблука, мандарини й апельсини.
Чи будуть цитрусові, покажуть підсум-
ки року.
Валентина Гавришкевич
У Ковтунах пайовики знають собі ціну
Сходка в селі Ковтуни Золотоніського району відбулася минулої
п’ятниці за участі близько сотні жителів населеного пункту і пред-
ставників з району. Проходила жваво, проте в діловому й цілком ке-
рованому руслі, відрізняючись від революційно-бунтарських зібрань
попередніх років, на яких ковтунівці розбирались з питаннями майна
колишнього колгоспу.
З Нового року публічна кадастрова карта України відкрита для
перегляду в Інтернеті (за адресою http://map.dazru.gov.ua).
Заходиш, вибираєш у правому кутку область, район, село, а
за допомогою кнопки «Шари» у правому кутку — вид карти:
оглядова, отрофотоплани, кадастровий поділ чи інше. І
шукаєш свій наділ, позначений прозорою блакитною плашкою.
Або ж угорі на головній сторінці вводиш кадастровий номер
своєї ділянки — і ось вона, заповітна.
В українців нова гра:
знайди свою земельну ділянку на карті
Земельна реформа, отже,
триває. Як мовиться, віднов-
люємо історичну справедли-
вість після революції сімнад-
цятого року, що перервала
ринковий земельний процес.
От тільки довго йде рефор-
ма: з 1990-го року. Ще два
роки тому голова Державного
агентства земельних ресур-
сів України Сергій Тимчен-
ко зауважив: «Якщо Україна
не завершить земельну ре-
форму протягом найближчих
двох років, то над нею буде
сміятися увесь світ, бо Укра-
їна увійде в Книгу рекордів
Гіннесса як країна, яка най-
довше в сучасній історії про-
водить земельну реформу».
5. 522 лютого 2013 року Пам’ять
С
лужити в армії я хотів за-
вжди, проте ініціатором
вступу до «суворовсько-
го» став мій сусід, який працю-
вав у військкоматі, — розпові-
дає Анатолій Леонідович. — 8
класів я закінчив «на відмінно»,
тож їхав до Києва впевнено. Та
коли побачив величну будівлю
училища й дізнався, що кон-
курс на місце — три особи на-
віть серед відмінників, а в мене
— жодної протекції, то захоті-
лося схопити свою фанерну
валізку й чкурнути додому. Та
все ж вирішив спробувати й не
пожалкував. З того часу мину-
ло вже 39 років,
Як пригадує Анатолій Лео-
нідович, труднощів було вдо-
сталь: два довгих роки, напо-
внених навчаннями, муштрою і
швидким дорослішанням. Від-
відувати батьків «суворовці»
могли лише під час канікул,
що співпадали зі шкільними,
а от після першого курсу вліт-
ку відпочинок скорочувався на
місяць: суворовців очікували
навчальні табори, де вони вчи-
лися стріляти, орієнтуватись
на місцевості та керувати усі-
ма видами бойової техніки.
— Мені було лише
п’ятнадцять, проте я вже одяг-
нув погони, тож шляху назад
не було, — згадує Анатолій По-
єзнік. — Погони нам вручали
старшокурсники і це була мить
абсолютного щастя. Проте
честь їх носити потрібно було
ще заслужити — Київське «су-
ворівське» було одним із най-
вимогливіших у всьому Союзі.
За підсумками двох років су-
воровець Анатолій Поєзнік ви-
явився одним із найкращих за
навчанням і дисципліною се-
ред своїх товаришів у роті. Тож
коли прийшов час обирати на-
вчальний заклад, у якому мав
продовжувати підготовку, він
вибрав Московське вище за-
гальновійськове воєнне ко-
мандне училище ім. ВР РСФСР
(нині — Московський воєнний
інститут). Це був один із най-
престижніших військових вишів
того часу.
Навчання у Москві було
не менш складним і суворим.
Та результатом навчання став
«червоний» диплом і впевне-
ність у тому, що військова служ-
ба обрана не дарма. Дипломи,
до речі, вручали на Червоній
площі, а «відмінники» отриму-
вали їх із рук тодішнього голо-
ви Верховної Ради СРСР.
Через три місяці після
успішного завершення навчан-
ня Анатолій Поєзнік став ко-
мандиром розвідувального
взводу в Одеському військо-
вому окрузі. Через вісім років
він дослужився до начальни-
ка штабу-заступника команди-
ра батальйону. А ще через два
роки вирушив за кордон.
— Чотири з половиною
роки я прослужив у Німеччи-
ні, — ділиться спогадами Ана-
толій Леонідович. — Служ-
ба якраз припала на час змін:
розвал Радянського Союзу,
об’єднання радянської та євро-
пейської частин Німеччини, ви-
від із оновленої держави військ
уже неіснуючої країни Рад.
Буквально на його очах упа-
ла «Берлінська стіна», а разом
з нею — і весь звичний уклад
життя.
— Розпад країни провоку-
вав і трагедії в сім’ях. У части-
ні, де я був командиром, роз-
палось сім сімей лише через
те, що різнонаціональні по-
дружжя не могли дійти згоди
стосовно місця проживання.
Дружина-молдаванка прагну-
ла жити на історичній батьків-
щині, чоловіка-українця тяг-
нуло до своїх родичів. Кожен
прагнув скористуватися но-
вими можливостями. Роботи
у всіх додалося, адже я керу-
вав виводом військ, працюючи
начальником організаційно-
планового відділення-засту
пником начальника шта-
бу управління 117-ої бригади
матеріального забезпечен-
ня 20-ої загальновійськової
армії Західної групи військ. Я
особисто вивів три військові
частини. Процес цей був дуже
складним, адже Західна група
військ була «державою в дер-
жаві» — могла три місяці існу-
вати самостійно без «піджив-
лення» з «Великої землі». Тож
для того, щоб без значних
втрат вивезти людей, військо-
ву техніку та матеріальні бла-
га, необхідно було докласти
неабияких зусиль.
Бездоганна служба Ана-
толія Поєзніка не лишилась
непоміченою, тож керівни-
цтво задовольнило його ба-
жання і дозволило поверну-
тись на рідну Черкащину. Тут
він пропрацював чотири роки,
завершивши роботу на поса-
ді начальника групи зберігання
озброєння і техніки. А 1997-го
танкову дивізію розформували
і перед Анатолієм Леонідови-
чем постало питання: що далі?
І в черговий раз довелось по-
чинати з нуля.
— Таким чином, моя діяль-
ність перейшла в дещо іншу
сферу — в галузь цивільного
захисту, — розповідає Анато-
лій Поєзнік. — Я почав працю-
вати заступником начальни-
ка курсів-старшим викладачем
курсів цивільної оборони Чер-
каської області Управління ци-
вільної оборони та з питань
надзвичайних ситуацій Чер-
каської облдержадміністра-
ції. Зрозуміло, що ця робота
була мені незвичною і новою, а
всю нормативну базу довелось
вчити спочатку.
Доповнивши «військову»
теорію і практику знаннями
зі сфери цивільного захисту
Анатолій Леонідович розпо-
чав активну роботу у цьому на-
прямку. Нині Анатолій Поєзнік
працює головним фахівцем з
охорони праці Територіального
управління МНС України в об-
ласті. Його багатий досвід по-
всякчас стає в нагоді молод-
шим колегам, а історія життя є
яскравим прикладом служіння
Батьківщині.
Інна Лісова
А
рмія і війна — рідні сестри. Немає війни
без армії, тоді як армія без війни може
бути. Скажімо, Швеція має армію, хоча
більше ста років ні з ким не воює, бо поряд
добрі й миролюбні сусіди. Тоді як Фінляндія,
що зовсім поряд, у минулому столітті мала
нещастя брати участь у двох війнах.
Україна. Скільки по твоїй землі пройшло
воєн! Я — один із тих, хто добре пам’ятає
найстрашнішу з них. Мобілізація. Розпачли-
вий плач жінок, які проводжають чоловіків і
синів на фронт. Вмить спорожніло село. Наші
хлопці воюють уже десь під Москвою, про що
ми й не знаємо, а у нас панують окупанти.
Ось коли ми сповна зрозуміли: якою б пога-
ною не була власна влада, але то були наші
Івани, Василі, Миколи, а не чужі Ганси, Кур-
ти, Адольфи. І якщо тобі по шиї дасть наш
Іван, це не так гірко, як вчинить той ненавис-
ний окупант.
Назавжди врізався у пам’ять той день,
коли у залишене в результаті відступу Чер-
воної Армії село увійшли німці. У центрі села
почулися зловісний гуркіт машин і чужинська
мова. Ми з найкращим другом Іваном побіг-
ли подивитися, що там діється. На вигоні біля
школи побачили кілька машин і мотоциклів.
Біля них ходять, розминаючи ноги, вояки.
Молоді, як не дивно, симпатичні хлопці в не-
знайомій нам, але красивій формі. Потроху,
намагаючись долати острах, підходять сюди
селяни. Ще дві доби потім стоятимуть у нас
ці німці. Нікого не вбивали і не грабували —
заходили в хати, міняли ерзац-мило, запаль-
нички на яйця, молоко. За все платили. Ди-
вина та й годі.
Потім було усього. І темна ніч окупації,
здавалося, назавжди прийшла в мій край, на
рідну Сумщину. Село тоді жило лише чутками:
про розгром фашистів під Москвою, Сталінг-
радом, Курськом і Орлом. Коли фронт знову
докотився до нас, люди ховаються в транше-
ях, ямах, закопують на лузі харчі, бо знають:
усе заберуть фашисти, які змушені під удара-
ми нашої армії відступати.
І знову через село йдуть німецькі війсь-
ка. Але це вже далеко не ті впевнені у влас-
ній силі солдати, яких ми вперше побачили у
41-му році. Ці забігають у двори, на городи,
де забирають овочі. Стріляють курей. Яких
господарі не встигли куди заховати. Диво-
вижно, що не знайшли нашу годувальницю
— козу Бирюльку. А от у нашої сусідки, ті-
тоньки Варі, знайшли і забрали порося, як
вона не ховала його у спеціально виритій у
сараї ямі, вкритій зверху хмизом і дровами.
Сусідка потім бідкалася і незмінно додавала:
“Щоб їх, гадів, зустріла перша куля! Як я те-
пер зиму переживу?”
Щойно німці без бою залишили село і за-
кріпилися на високому правому березі річки
Псьол, як до нас повернулися рідні червоно-
армійці. Біля батьківської хати, за сараєм, зу-
пинився танк, а в хаті розмістилися танкісти.
Вони були не такими, яких ми проводжали на-
ших бійців на схід у 41-му: на плечах новинка
— погони, на гімнастерках — ордени й медалі.
Усі бадьорі, веселі, налаштовані на перемогу,
яку вони неодмінно здобудуть. Пам’ятаю, як
вони хвалили мамин борщ, зварений на аме-
риканській тушонці. Моя гостинна матуся пе-
реконала хлопців зняти їхні комбінезони й бі-
лизну, все те ретельно випрала їхнім милом.
На четвертий день, як до нас поверну-
лися такі довгоочікувані визволителі, селом
проїхала зелена крита машина. З неї, через
гучномовець, було оголошено мобілізацію.
Польовий, фронтовий військкомат “вигрібав”
усіх, хто підлягав призову, навіть тих, кому до
18 років не вистачало року-півтора. Зрозумі-
ло, чим це було викликано: терміново треба
було поповнювати ті втрати, які несла насту-
паюча наша Червона Армія. У числі тих, при-
званих польовим військкоматом, був і я…
Скільки минуло років з тієї пори! Немає
вже того звичного для нашого покоління гас-
ла “Слава КПРС!”, живемо в іншій, своїй де-
ржаві. Є влада — нехай не дуже нами пова-
жана, але ж своя, є армія, теж своя, хоча й не
така потужна, як хотілося б.
Через два роки ми будемо відзначати
70-ту річницю Великої Перемоги в тій вій-
ні, яку недаремно назвали Великою Вітчиз-
няною. Зрозуміло, нас, колишніх її солдатів
і офіцерів, буде на тому святі вже мало. Але
головне, хочеться вірити, ми донесли мо-
лодшому поколінню разом із бодай части-
ною правди про неї стійке переконання: вій-
ни на нашій землі не повинно більше бути
ніколи! Щоб наша рідна українська армія
була завжди армією без війни. Що для цього
треба? Насамперед, гадаю, слід донести до
тих, хто при владі, Микол, Василів, Петрів,
аби вони поважали нас, хто дав їм ту вла-
ду, як ми згодні поважати їх. Лише за таких
умов, певен, Україна довгі-довгі роки вічно
житиме під мирним прекрасним своїм небом
і нас таки почнуть поважати (не боятися!) в
світі. Зі святом вас, дорогі земляки!
Тихон Величко,
інвалід 1-ї групи
Великої Вітчизняної війни
Так прокоменту-
вав появу в цен-
трі Черкас незви-
чайної виставки
бойової техніки
Володимир Вере-
тільник, голова
обласної органі-
зації ветеранів,
полковник запа-
су, учасник війни
в Афганістані. І
додав:
Н
инішній місяць є багато в чому історичним: щойно, 15-го
лютого, ми відзначили 24-ту річницю виведення радянських
військ із Афганістану. Слідом за цим, 17-го лютого, інша
пам’ятна дата — рівно 69 років тому переможно завершилась
Корсунь-Шевченківська битва, яка прискорила повне визволен-
ня Черкащини від фашистів, тож 12-го березня будемо святкува-
ти 69-ту річницю цієї радісної події.
Тому ми разом із ветеранами тієї війни звернулися до обласної
ради, щоб допомогли нам організувати таку виставку. Перший за-
ступник голови обласної ради Василь Петрович Касян відразу пі-
шов нам назустріч і дуже оперативно вдалося все задумане здій-
снити, за що ми щиро йому вдячні. Ми прагнули наочно показати
нашій молоді, чим, озброєні якою технікою, воювали їхні діди. Пе-
реконаний, що таким чином ми виховуємо у юного покоління по-
чуття патріотизму й гордості за свою Вітчизну, любов до рідної
землі, яку старше покоління відстояло в боях.
Анатолій Поєзнік:
«На моїх очах впала «Берлінська стіна»Ветерану служби цивільного захисту України довелося
кілька разів починати власну кар’єру спочатку.
До Дня захисника Вітчизни
Армія без війни “Щоб молодь знала:
саме їхні діди
здобули перемогу”
ФотоОлегаГАНІНА
6. 22 лютого 2013 року6
З
араження людей най-
частіше відбувається
при вживанні сирого
молока, рідше — м’яса за-
битих тварин, хворих ящу-
ром, при догляді за хвори-
ми тваринами. Вірус може
проникати в організм через
пошкоджену шкіру, слизові
оболонки очей, носа і рота.
Частіше заражаються пра-
цівники тваринництва (дояр-
ки, зоотехніки тощо), а також
робітники м’ясокомбінатів і
боєнь. Збудник може зано-
ситися в тваринницькі госпо-
дарства, що знаходяться да-
леко від несприятливих по
ящуру районів, разом з фу-
ражем, водою, предметами
догляду за тваринами, мо-
лочними продуктами, шкірою
тварин та ін.
З метою недопущення ви-
никнення та розповсюджен-
ня ящуру тварин на території
СНД російська державна бю-
джетна установа «Федераль-
ний центр охорони здоров’я
тварин» розробила програму
комплексу заходів на 2013-
2020 роки, в якій проаналізо-
вано епізоотичний стан тери-
торії країн Співдружності та
інших держав світу, вивчена
ситуація щодо захворювання
в період з 2010 по 2012 роки,
спрогнозовано можливість
шляхів занесення збудника та
вектори його розповсюджен-
ня, визначено регіони висо-
кого щодо ящуру ступеня ри-
зику, розроблено комплекс
заходів щодо профілактики і
боротьби з небезпечною ін-
фекцією.
Після обговорення та ра-
тифікації проекту програ-
ми на спеціальному засі-
данні Міжурядової Ради зі
співробітництва в галузі ве-
теринарії, яке відбудеться у
м.Володимир Російської Фе-
дерації в лютому 2013 року,
програма буде направле-
на до виконавчого комітету
Ради.
Наша ШевченкіанаЗвіт голови облрадиВетеринарний
КОНТРОЛЬ
Спільний проект редакції
газети «Черкаський край»
та головного управління
ветеринарної медицини
в Черкаській області22 лютого 2013 року
«Медицина лікує
людину, а ветеринарія
зберігає людство»
Сергій Євсеєнко,
відомий ветеринарний лікар
і публіцист
Стабільність
забезпечили.
Проте…
Підсумки роботи служби ветеринар-
ної медицини торік обговорила коле-
гія головного управління ветеринарної
медицини в Черкаській області. На-
чальник головного управління ветери-
нарної медицини в Черкаській області
Людмила Радняна та інші виступаючі
відзначали, що служба протягом року
вживала комплексні заходи, спрямова-
ні на забезпечення продовольчої без-
пеки області, здійснення контролю
та нагляду за особливо небезпечними
хворобами тварин.
Н
езважаючи на складну епізоотичну си-
туацію, вдалося забезпечити стабіль-
ність та не допустити виникнення осо-
бливо небезпечних захворювань. Поступово
покращується епізоотична ситуації щодо ту-
беркульозу та лейкозу великої рогатої худо-
би. На сьогодні в області відсутні неблаго-
получні щодо цих захворювань підприємства,
проте в особистих господарствах громадян
Золотоніського, Чорнобаївського та Черкась-
кого районів усе ще є хвора на лейкоз худо-
ба.
Залишається високим рівень захворю-
ваності тварин на сказ. З початку року за-
реєстровано 61 неблагополучний випадок.
Найбільше їх у Золотоніському, Корсунь-
Шевченківському, Чигиринському, Чорноба-
ївському та Черкаському районах. Крім того,
сказ зареєстровано в 27 домашніх тварин,
14 безпритульних, 8 сільськогосподарських
та 27 диких тварин.
Посилюючи ветеринарно-санітарний
контроль, державні інспектори ветеринар-
ної медицини провели 4903 обстежень під-
контрольних об’єктів, під час яких виявле-
но чимало порушень. За допущені недоліки
оштрафовано 1669 осіб. Крім того, інспекто-
ри відділу ветеринарної міліції разом зі спе-
ціалістами зацікавлених відомств перевіри-
ли 404 об’єкти господарювання різних форм
власності й виявили 271 порушення. Вилуче-
но з обігу понад 6,5 тонни неякісної та небез-
печної продукції.
Актуальним залишається питання збере-
ження та відтворення поголів’я великої рога-
тої худоби, контролю за додержанням вимог
нормативно-правових актів з питань іденти-
фікації та реєстрації тварин.
У засіданні взяли участь головні держав-
ні інспектори ветеринарної медицини райо-
нів та міст, начальники районних, міських
державних лікарень ветеринарної медици-
ни, керівники інших підрозділів ветеринар-
ної служби, заступник директора Державного
науково-дослідного інституту з лабораторної
діагностики та ветеринарно-санітарної екс-
пертизи Юлія Новожицька.
З
першого січня 2013 року на всій території Украї-
ни введені єдині тарифи за ветеринарні послуги,
які надаються органами та установами, що вхо-
дять до сфери управління Державної ветеринарної та
фітосанітарної служби.
Оскільки керівники господарств, підприємці та пе-
ресічні громадяни висловлюють щодо тарифів численні
зауваження, надходять запитання щодо розмірів плати
за надання платних послуг, у Мінагрополітики України
за участю Державної ветеринарної та фітосанітарної
служби проведені робочі наради з провідними ви-
робниками, галузевими асоціаціями та об’єднаннями
щодо узгодження вартості ветеринарних послуг. Мі-
ністерство підготувало зміни до відповідного наказу.
Нині на сайті Державної ветеринарної та фітосанітар-
ної служби України можна ознайомитися з проектом
поправок до наказу №666, в якому зменшено тарифи
на надання ветеринарних послуг, а також змінено об-
сяги продукції, від якої будуть відбирати проби.
З урахуванням наданих зауважень та пропозицій
суб’єктів господарської діяльності, розміри плати за
надання платних послуг, затверджених відповідним
наказом Мінагрополітики України, будуть переглянуті.
Буде також унеможливлене встановлення різної вар-
тості за одну і ту ж послугу різними суб’єктами її на-
дання.
Як повідомила прес-служба
Держветфітослужби
України, в смт Кудрявцево
Веселинівського
району Миколаївської
області встановлено
захворювання людини на
трихінельоз. У результаті
проведеного фахівцями
ветеринарної служби та
відділом ветеринарної
міліції Миколаївської
області розслідуванням
встановлено, що м’ясо
свинини потерпілий купував
на неконтрольованому
стихійному ринку.
П
ри дослідженні в держав-
ній лабораторії ветеринарної
медицини вилученої замо-
роженої м’ясної продукції, яка ще
зберігалася в холодильнику в сім’ї
потерпілого, було підтверджено на-
явність личинок трихінел.
Нині в Миколаївській облас-
ті проводиться комплекс заходів
для встановлення місця походжен-
ня тварин, з яких отримано зараже-
не м’ясо.
Державна ветеринарна служба
Черкащини вкотре наголошує про
ризик та небезпеку закупівлі м’яса
у не встановлених для цього міс-
цях без проведення попередньої
ветеринарно-санітарної експер-
тизи. Заборонено купувати м’ясну
продукцію на стихійних ринках, про-
водити подвірний забій тварин без
ветеринарного контролю та перемі-
щення тварин без супровідних ве-
теринарних документів. Крім того,
заборонено згодовувати домашнім
тваринам субпродукти невідомого
походження та необхідно проводи-
ти регулярну дератизацію стійлових
приміщень у приватних садибах.
Об’єднуються
для боротьби з ящуром
На жаль, інфекційна хвороба ящур не зникає з нашогопобуту. Захворювання характеризується лихоман-кою, появою бульбашок і ерозій на слизовій оболонціротової порожнини, а також на шкірі між пальцями.Основне джерело збудника інфекції — велика рогатахудоба, рідше свині, вівці, кози. У тварин хвороба про-являється лихоманкою, висипанням пухирців на сли-зових оболонках рота і носа, на губах, язиці, соскахвимені, в міжкопитній щілині. Тварини відмовляютьсявід корму, кульгають.
Тарифи платних послуг
будуть переглянуті
Трихінельозу
можна уникнути
Довідка
Трихінельоз — гельмінтозна хвороба тварин і людей.
Статевозрілі гельмінти паразитують у кишечнику, а личинкова
стадія — у поперечно-смугастих м’язах. Основним джерелом
зараження трихінельозом є свинина, а також м’ясо диких
кабанів, ведмедів, яке містить у собі личинки трихінел.
Личинки трихінел гинуть при прогріванні до + 71°С в товщі
шматка м’яса протягом 60 хвилин. Знезараження збудника
трихінельозу у м’ясі проходить і шляхом заморожування при товщині
шматка м’яса 15 см при температурі - 15°С протягом 20 діб.
Люди мають дуже велику сприйнятливість до зараження
трихінельозом та можуть захворіти при споживанні недостатньо
обробленого м'яса свиней та продуктів з нього (бекон, корейка,
грудинка, ковбаса тощо) уражених личинками трихінел.
СторінкупідготувавВладиславКИРЕЙ
