Доповідь на круглому столі з економіки

1. Верещак В.М., вчитель вищої
категорії,старшийвчитель
ТаврійськаЗОШ
Розв’язування економічних задач – один із факторів
формування продуктивної творчої діяльності
«Недостатньо лише мати гарний розум,
головне- це добрезастосовуватийого».
Рене Декарт
Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої
освіти «ґрунтується на засадах особистіснозорієнтованого, компетентнісного
і діяльнісного підходів, що реалізовані в освітніх галузях і відображені в
результативних складових змісту базової і повної загальної середньої
освіти». Соціальна, громадянська, загальнокультурна, підприємницька
компетентності новим Державним стандартом визначені як ключові, а
діяльнісний підхід спрямований на розвиток умінь і навичок учня,
застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, пошук шляхів
інтеграції до соціокультурного та природного середовища.
Сучасне життя вимагає пошуку нових підходів до виховання майбутніх
громадян нашої країни, тому що ринкові умови є природним середовищем
існування дітей з дня їх народження. Фахівець у галузі економічної
педагогіки, німецький професор Кайзер, автор «Меморандуму про
економічну освіту» стверджує:«Економічна освіта є обов'язковою складовою
частиною загальної освіти на всіх ступенях шкільного навчання, що має на
меті підготувати юнаків і дівчат до життя в сучасному суспільстві».
Метою економічної освіти в системі загальної середньої освіти є така
підготовка учнів, яка забезпечить їм достатній рівень життєвої
компетентності у сфері економічних відносин на рівні держави, родини та
окремої людини. Загальні економічні знання потрібні кожному учневі
незалежно від його життєвого і професійного вибору. Саме тому в сучасних
умовах на перший план виходить виховання економічно освіченого
громадянина.
Головним завданням шкільного курсу економіки є формування в учнів
умінь і навичок аналізу реальних економічних ситуацій, застосування
отриманих теоретичних знань на практиці, розуміння тих процесів, що
відбуваються в економіці. Одним з найважливіших факторів, що
забезпечують засвоєння учнямиматеріалу з економіки, є вміння розв’язувати
задачі. Воно є об’єктивним критерієм оцінки глибини засвоєння матеріалу.
Ці задачі відображають реальні економічні ситуації, а їх розв'язання сприяє
ознайомленню учнів з економічними поняттями і причинно-наслідковими
зв'язками між ними, виробленню вмінь будувати та досліджувати економічні
моделі професійних ситуацій.Творчі економічні задачі — потужний засіб
розвиткуекономічного стилю мислення, економічної свідомості, вироблення

2. економічної грамотності. Поряд зцим, розв'язування задач сприяє
виробленню економічної культури учнів, оскільки дає змогу проілюструвати
процес застосування економіки до розв'язання будь-яких задач, що
виникають на практиці.
Як показав аналіз робіт, кожний третій учень не знає етапів розв’язання
задач; 45% учнів допускають помилки при з’ясуванні зв’язків між
економічними поняттями; близько 60% не знають структури цих задач, а
70% — методів розв’язання. Серйозні прогалини в уміннях розв’язувати
задачі економічного змісту: 36% не вміють розв’язуватизадачіобов’язкового
рівня складності, 45% - середнього.
Ситуація, що склалася, пояснюється кількома причинами:
- методика навчання не передбачає засвоєння учнями знань про задачі (їх
зміст, структуру, етапи розв’язання);
- понятійний апарат задач, причинно-наслідкові зв’язки між даними
поняттями недостатньо відображають ситуації ринкової економіки, що
знижує мотивацію навчання їх розв’язувати;
- недостатньо узагальнено методичні рекомендації щодо відбору задач і їх
використання в навчальному процесі;
- уміння, як правило, характеризуються в цілому (аналізувати задачі,
будувати математичні моделі, інтерпретувати одержані результати та ін.).
Вони не розчленовуються на окремі вміння, не виділяється їх операційний
зміст.
- намагання певних учнів «заучити» основні положення, не задумуючись над
змістом, тобто формалізм, що призводить і до формального підходу у
розв’язанні задач – внаслідок нерозуміння суті явищ, що в них описуються.
Одержавшидані з умови задачі, ці учні шукають готову формулу, куди
б входили символи або назви використаних в умові величин, щоб підставити
у цю формулу числові значення. Зміст задачі бажано погоджувати з
реальною практикою господарювання. Конкретна статистична інформація і
фактичний матеріал, з одного боку, повинні підтверджувати теоретичні
узагальнення і висновки, а з іншого боку – на основі його аналізу можуть
бути зроблені цікаві теоретичні припущення й узагальнення.
Мабуть, кожен вчитель стикався із використанням учнями під час
розв’язування домашніх задачі вправ практичної роботи посібників «ГДЗ» -
на яких деякі автори й видавництва заробляють чималі гроші. Ці посібники
приносять більше шкоди, ніж користі, бо частина учнів бездумно списує з
них розв’язування задач. Ці учні не можуть пояснити хід розв’язку задач на
уроці, а дехто з них не може навіть правильно відтворити умову задачі. Тому
з цим доводиться боротись, даючи додому задачі в основному не із
підручника, і не з типових збірників.
Крім цього слід відмітити, що частина учнів не вміє, або не вважає за
необхідне правильно оформляти задачу, не дають пояснення до ходу своїх
обчислень. У розрахунковій частині варто робити в повному обсязі всі
необхідні розрахунки, якщо вимагає завдання – будувати графіки, зводити
отримані результати до узагальнюючих таблиць, здійснювати їхній аналіз і

3. робити відповідні висновки. При цьому необхідно робити посилання на
відповідні формули, що викладені в теоретичній частині теми.
Наприклад.
Задача 1.
Для покупця споживання буханця хліба ціною 6 гривень приносить
задоволення у розмірі 10 ютілей. Яку корисність в ютілях принесе йому
споживання 1 л молока по ціні 7 гривень за літер у стані рівноваги?
Розв’язання
В стані рівноваги споживача виконується умова:
MUx
Px
=
MUy
Py
MUхліба= 10 ют. Pхліба= 6 грн.
MUмолока= ? Рмолока=7 грн.
10
6
=
MUмолока
7
; MUмолока=
10 · 7
6
≈11,7 ют.
Відповідь: 11,7ютиль.
Задача 2.
Підприємство планує випускати новий вид продукції і розглядає три
технології виробництва. Кількість кожного ресурсу , що використовується у
виробництві за кожною технологією, та ціни на кожний ресурс наведені у
таблиці :
Ресурси Ціна за
одиницю
ресурсу
(грн.)
Необхідна кількість ресурсів (одиниць)
Технологія 1 Технологія 2 Технологія 3
Праця 4 6 2 3
Земля 2 1 2 1
Капітал 5 2 3 3
1) Яку технологію обере підприємство, якщо воно зацікавлене у використанні
меншої кількості ресурсів?
2) Яку технологія обере підприємство, якщо воно має за мету отримати
найбільший прибуток?
3) Припустимо, що ціна ресурсу «праця» зменшилася до 2 грн. за одиницю, а
ресурсу «капітал» зросла до 6 грн. за одиницю. Як зміниться вибір
підприємства?
Розв’язання
Ресурси Ціна за
одиницю
ресурсу
(грн.)
Технологія 1 Технологія 2 Технологія 3
Кількість
ресурсів
(одиниць)
Витрати
(грн.)
Кількість
ресурсів
(одиниць)
Витрати
(грн.)
Кількіст
ь
ресурсів
(одиниц
ь)
Витрати
(грн.)
Праця 4 6 4х6=2 2 4х2=8 3 4х3=1

4. 4 2
Земля 2 1 2х1=2 2 2х2=4 1 2х1=2
Капітал 5 2 5х2=1
0
3 5х3=
15
3 5х3=1
5
9 36 7 27 7 29
1) Технологію №2 або № 3, оскільки за цими технологіями використовується
менше ресурсів.
2) Технологію №2, оскільки витрати на ресурси у вартісному обчисленні за
цією технологією найменші: 27<29<36. При однаковому випуску продукції
більший прибуток отримують ті підприємства, які мають менші витрати.
3) Якщо ціни на ресурси зміняться, то витрати дорівнюватимуть:
Технологія 1: 2х6+2х1+6х2=26грн.
Технологія 2: 2х2+2х2+6х3=26грн.
Технологія 3: 2х3+2х1+6х3=26грн.
Тобто всі технології мають однакову ефективність і підприємство може
обрати будь-яку з них.
Задача 3.
Яке Ви приймете рішення і чому? З міста А до міста Б переліт триває 1
годину. Авіаквиток коштує 30 гривень. Переїзд автобусом триває 5 годин.
Ціна автобусного квитка становить 10 гривень.
Ви – менеджер і заробляєте 8 гривень за 1 годину праці.
Ви – низько кваліфікований робітник і заробляєте 1 гривню за одну годину
праці.
Розв’язання
Альтернативні витрати менеджера:
- літаком: вартість авіаквитка + втрачений дохід —
30 грн. + 1 година х 8 грн. = 38 грн.;
- автобусом: 10 грн. + 5 годин х 8 грн. = 50 грн.
Менеджер витрачає менше, якщо бере літак.
Альтернативні витрати виробника:
- літаком: 30 грн. + 1 година х 1 грн. = 31 грн.;
- автобусом: 10 грн. + 5 годин х 1 грн. = 15 грн.
Робітнику дешевше обрати автобус.
Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої
цінності. Кожен із нас приходить у життя з природженою здатністю жити
щасливо й успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і
навичками,які допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше.
Р. Т. Кіосакі
“ Завдання школи – навчити жити. Ми повинні виховувати людину,
здатну створити своє особисте життя.“
П. Блонський
У Концепції загальної середньої освіти наголошено, що школа — це
простір життя дитини; тут вона не готується до життя, а повноцінно живе, і

5. тому вся діяльність навчального закладу слід вибудовувати так, щоб сприяти
становленню особистості як творця і проектувальника свого життя.
Викладач повинен знайти методичні прийоми, щоб дати тим, хто
вивчає економіку, знання, навички та певний досвід, щоб задовольнити все
зростаючі вимоги до потенційних працівників, основними з яких є глибока
теоретична підготовка, комунікабельність, здатність до швидкого
"реагування", здатність мислити на перспективу, організованість, трудова
дисциплінованість.
Вчити так, щоб навчити діяти!