Бондаренко Т., доцент кафедри природничо-математичних дисциплін ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет», Федюніна О., учитель початкових класів Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст. № 3

1. УДК 373.3.091.313
ПРОЕКТНІ ЗАВДАННЯ ЯК ПРОПЕДЕВТИКА ПРОЕКТНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
БондаренкоТ., доцент
кафедри природничо-математичнихдисциплін
ДВНЗ «Донбаськийдержавний педагогічний університет»,
Федюніна О., учитель початкових класів
МиколаївськоїЗОШІ-ІІІ ст. № 3
Постановка проблеми у загальному вигляді. Інформатизація освіти
продиктованапотребами інформаційного суспільства. Широке використання
сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у всіх сферах
суспільного життя вимагає якісно нового підходу до організації навчально-
виховного процесу, забезпечення готовності особистості до життєдіяльності
в умовах інформаційного суспільства.
Актуальність і доцільність дослідження проблеми забезпечення
готовності особистості до життєдіяльності в умовах інформаційного
суспільства зумовлюється спрямованістю його результатів на подолання
суперечностей між: вимогами до інформаційної культури особистості,
здатної самостійно вирішувати поставлені перед нею завдання та
недостатньо розробленими технологіями й методами навчання, що
враховують процес інформатизації суспільства, і сприяють формуванню
умінь оперувати інформацією (знаннями), самостійно її здобувати,
перетворювати й застосовувати на практиці [6].
Сучасна школа повинна створити умови для формування цілісного
уявлення про світ і його інформаційну єдність та подолати зазначені
суперечності. І це завдання не стільки змісту освіти, скільки використання
технологій навчання, до яких і відноситься метод проектів.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу
навчальних програм початкової школи засвідчують, що у змісті навчальних

2. курсів «Природознавство», «Я у світі», «Основи здоров’я» вагоме місце
відводиться організації проектної діяльності молодших школярів.
У дослідженнях (Е. Бічерова, Н. Іванова, М. Лебедева, Н. Матяш,
П. Маслов, О. Онопрієнко, І. Павлова, Н. Пахомова, С. Тур та ін.) науковці
стверджують, що віковий діапазон впровадження проектної діяльності в
шкільній освіті не обмежений, а молодший шкільний вік є початковим
етапом входження в проектну діяльність, що закладає фундамент подальшого
оволодіння нею [2; 3; 4; 5]. Водночас досліджень стосовно пропедевтики
проектної діяльності молодших школярів явно недостатньо.
Виділенняневирішенихраніше частин загальноїпроблеми, котрим
присвячується стаття. Організація проектної діяльності молодших
школярів має свою специфіку та потребує дотримання певних умов, зокрема
поступового залучення до зазначеної діяльності та цілеспрямованого
застосування проектних завдань [1].
Мета статті – розглянути застосування проектних завдань як засобу
пропедевтики проектної діяльності молодших школярів .
Виклад основного матеріалу дослідження. Досвід організації
проектної діяльності в початковій школі підтверджує доцільність
застосування методу проектів, в основі якого лежить розвиток пізнавальних
навичок учнів, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в
інформаційному просторі, розвиток критичного й творчого мислення.
Залучення молодших школярів до проектів – це шлях пізнання, спосіб
організації процесу пізнання. Ми поділяємо думку О. Старих і маємо на
увазі, що метод проектів – це спосіб досягнення мети через детальну
розробкупроблеми(технологію), яка повинна завершитися цілком реальним,
відчутним практичним результатом, оформленим тим або іншим чином.
Важливо щоб цей результат було можна побачити дітям, осмислити,
застосувати в реальній практичній діяльності.
На етапі залучення учнів до проектної діяльностідоцільно готувати для
дітей проектні завдання. Результати аналізу сутності проектних завдань як

3. засобу формування готовності молодших школярів до проектної діяльності
дозволяють зробити висновок про те, що вони сприяють підтримці дитячої
індивідуальності, застосовуванню різних шляхів вирішення проблемного
питання, допомагають скластися навчальному співтовариству, сприяють
опануванню культурних способів взаємодії, можливості їх використання у
майбутньому в процесі роботи над проектом.
Використання ІКТ для отримання та обробки інформації, застосування
комп’ютера як засобу вирішення власних конкретних завдань (наприклад,
пошук додаткової інформації в Інтернеті, комп’ютерне оформлення
повідомлення до уроку природознавства та ін.) сприяє розвитку мотивації
молодших школярів до виконання проектних завдань на етапі залучення
учнів до проектної діяльності.
Ми адаптували основні вимоги до використання методу проектів для
молодших школярів відповідно до вікових особливостей, мети та завдань
початкового етапу залучення учнів до зазначеної діяльності.
По-перше, у процесі добору проблемних завдань доречно зосередити
увагу на їх значущості в пізнавальному сенсі, щоб для виконання цього
завдання учню знадобилися знання та вміння з різних галузей.
По–друге, результати виконання завдання повинні мати практичне
значення.
По–третє, необхідно прогнозувати доцільне поєднання самостійної
індивідуальної, парної, групової діяльності учнів.
По–четверте, у процесі збору, опрацювання інформації щодо
запропонованого завдання необхідно в ігровій формі задати чіткий алгоритм
діяльності кожного учня, окреслити час виконання й спосіб систематизації
отриманих даних.
Наприклад, доречно запропонувати дітям гру-подорож, у межах якої
діти оберуть собі ролі, прагнутимуть чітко дотримуватись правил,
подорожуючи за вказаною картою, виконувати запропоновані завдання

4. (виручати когось із біди, допомагати щось знайти, вирішувати проблему в
стосунках та ін.), щоб разом досягти бажаного результату.
По-п’яте, у процесі підведення підсумків, оформлення результатів та їх
презентації необхідно створити умови для забезпечення ситуації успіху
кожної дитини. У цей час доцільно залучати батьків, або старших дітей із
метою допомоги створити комп’ютерну презентацію або комп’ютерний
супровід виступу за результатами виконання проектного завдання.
Після вивчення теми з інформатики «Створюємо презентацію» доречно
пропонувати учням створення власних презентацій або комп’ютерного
супроводу повідомлень та міні-проектів.
Результати аналізу практики застосування проектних завдань на етапі
залучення учнів до проектної діяльності в початковій школі підтверджують
доцільність використання зазначеного підходу, бо саме проектні ефективно
впливають на активізацію всіх сфер особистості учня: інтелектуальної,
емоційної, сфери практичної діяльності. Проектні завдання як засіб
формування готовності молодших школярів до проектної діяльності
дозволяютьпідвищити продуктивність навчання, його практичну
спрямованість із метою розвитку особистісних якостей молодших школярів,
їх самостійності, творчості. Вони дозволяють поєднувати всі режими роботи:
індивідуальний, парний, груповий, колективний.
Висновки дослідженняі перспективи подальшихрозвідок у даному
напрямку. Отже, щоб отримати прогнозований результат, необхідно вчити
дітей самостійно мислити, знаходити й вирішувати проблемні завдання,
використовуючи знання з різних предметів початкової школи.
Значну увагу необхідно приділити формуванню й розвитку покрокових
умінь у процесі планування роботи над виконанням завдання, розвивати
уміння передбачати можливі наслідки різних варіантів вирішення, уміння
встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

5. Перспективи подальших пошуків убачаємо в обґрунтуванні основних
положень щодо організаційно-методичного супроводупроцесуознайомлення
молодших школярів з основними освітніми цілями проекту:
– створення умов для ознайомлення учнів з поняттям проекту, проектної
діяльності, її етапами, видами;
– закріплення навичок роботиз програмою створення презентацій Power
Point;
– створення умов для активізації пізнавальної діяльності учнів.
Література:
1. Воронцов А. Б. Проектные задачи в начальной школе: пособиедля учителя
/ [А. Б. Воронцов, В. М. Заславский, С. В. Егоркина]; под ред.
А. Б. Воронцова. – 3-е изд. – М. : Просвещение, 2011. – 176 с.
2. Гільберг Т. Досліджувати, пізнавати, творити. Проектна діяльність на
уроках природознавства/ Т. Гільберг, Т. Сак // Учитель початкової школи.
– 2013. – № 5. – С. 46 – 48.
3. КоршуноваО. В. Використання опорнихсхем та організація розробки міні-
проектів на уроках інформатики в початковій школі / О. В. Коршунова //
Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. – 2013. –
№ 4. – С. 29 – 32.
4. Онопрієнко О. В. Метод проектів: традиції та перспективи /
О. В. Онопрієнко // Теорія та методика вивчення природничо-
математичних і технічних дисциплін : зб. наук.-метод. праць Рівненського
державного гуманітарного університету. – Рівне, 2005. – Вип. 8.
5. Павлова И. М. Формирование готовности младших школьников к
проектной деятельности с использованием компьютерных технологий:
дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / И. М. Павлова. – М., 2001. – 277 с.
6. Старих О. Метод проектів на уроках інформатики – спосіб розвитку
інформаційної компетентності учнів. / О. Старих // Інформаційні
технології в освіті. – 2008. – № 1. – С. 155 – 160.