2. Яку частину мови називають сполучником?
Сполучник – незмінна частина мови, що сполучає
● однорідні члени речення
Брехня і плітка завжди дружать.
● частини складного речення
Брехня втікає через вікно, / коли правда входить у двері.
Сполучники не мають лексичного значення, не є членами
речення, незмінні.
3. Розряди сполучників за значенням
За своїм призначенням сполучники
поділяють на розряди:
● Сполучники сурядності (поєднують
однорідні члени або рівноправні
частини складного речення)
Комп’ютери й шаблі однаково минають.
Одна зоря спочиває, / а друга зоря встає.
4. Групи сполучників сурядності
єднальні : і(й), та(у значенні І), і...і, ні...ні,
(ані...ані)
дощ і сніг, червоне та біле
протиставні: а, але, та (у значенні АЛЕ),
зате, проте, однак
смачний, але гарячий; веселий, проте непосидючий
розділові: чи, аби, хоч, або...або, чи...чи, не
то...не то, чи то...чи то
або сум, або розваги; чи то розмова, чи то пісня
5. Розряди сполучників за значенням
● Сполучники підрядності, які поєднують головну
й залежну частини складного речення
Бринить джерело, / мов порвалась струна у бандури.
З’ясувальні : що, щоб, як, чи, ніби, немовби.
Порівняльні: як, що, мов, мовби, наче, неначе, нібито
Умовні: якщо, коли, якби, аби
Часові: коли, як, після того як, тільки, як тільки,
щойно, ледве, поки, доки, відколи
6. Розряди сполучників за значенням
● Сполучники підрядності, які поєднують
головну й залежну частини складного
речення
Причинові: бо, тому що, через те що, затим що
Мети: щоб, для того щоб, аби
Наслідкові: так що
Допустові: хоч, хай, нехай, дарма що, незважаючи
на те що, як, на що, чи
7. Розряди сполучників за будовою
За будовою розрізняють сполучники:
– Прості (з одним коренем): і, а, та, бо, що, чи, як.
– Складні (з двома і більше коренями злитого написання): проте,
зате, щоб, якби, нібито.
– Складені ( з двома і більше коренями роздільного написання):
коли б, тому що, через те що, так що, незважаючи на те що, не
тільки…а й.
8. Сполучники за способом вживання
За способом вживання сполучники
поділяються на:
– Одиничні сполучники (і, а, але, або, як, мов)
вживаються тільки між двома однорідними
членами речення або між двома реченнями:
Сонце повернуло на захід і зникло за горою.
(повернуло і зникло – однорідні присудки).
Нема такого дерева, щоб на нього не сідали птиці.
(щоб – приєднує підрядне речення до
головного).
9. Сполучники за способом вживання
– Повторювані сполучники ( і…і, ні…ні,
або…або, чи…чи, то…то) повторюються
два і більше разів при однорідних членах
речення та частинах складносурядного
речення:
Теє слово всім давало то розраду, то пораду.
(Леся Українка)
Ви або жартуєте зі мною, або просто перевтома
винна.
10. Сполучники за способом вживання
– Парні сполучники (не тільки…а й,
як…так і, хоч…але, якщо…то)
вживаються між двома однорідними
членами речення:
Хоч поганий тин, та затишно з ним.
Не тільки пригорбки, а й долини зазеленіли
під сонцем.