2. Дієприкметник – особлива форма дієслова, що виражає
ознаку предмета за дією або станом
Наприклад:
Здалека долітають завмираючі гуки музики.
гуки (які?) завмираючі, тобто ті, які завмирають
Край моря сонце золотить укриті лісом гори.
Ліс укрив гори, і вони стали (які?) укриті
Отже, дієприкметник поєднує у собі властивості дієслова та
прикметника
3. Спільні ознаки із прикметником та дієсловом
До прикметника дієприкметник подібний:
● відповідає на питання ЯКИЙ? ЯКА? ЯКЕ? ЯКІ?
● змінюється за родами, числами, відмінками;
● стоїть у тому ж роді, числі та відмінку, що й іменник, із яким пов’язаний (узгоджується
з іменником)
● має однакові з прикметником відмінкові закінчення
Дієприкметник має такі ознаки дієслова:
● час
● вид
● здатність мати при собі залежний від нього іменник (овіяний вітром) і займенник
(захоплений тобою) або прислівник (виразно прочитаний).
4. Спільні ознаки із прикметником
Нас зустріла розквітла блідо-рожевим цвітом яблуня.
Дієприкметник- розквітла (яка?), пов’язаний із іменником
яблуня.
Розквітла (жіночий рід, називний відмінок, однина)
5. Спільні ознаки із дієсловом
І от ростуть за нашої доби в добу колишню саджені
дуби.
Дієприкметник - саджені
утворився від дієслова садити
Вид недоконаний, час теперешній
6. Синтаксична функція
У реченні дієприкметник виступає означенням:
Прив’яле, аж посхилюване бадилля од пекучого сонця
підіймалось, неначе спросоння, під свіжою росою,
потяглося, аж шелестіло, виправляючи просто
притомлене листя.
Дієприкметники: прив’яле, посхилюване, притомлене (яке?)