Yarinko sintaksis

1. Л.О. Яринко
Українська мова
Синтаксис
•Опорні конспекти
•Питання для самоперевірки
•Вправи та завдання
•Контрольні роботи
•Модульні контрольні роботи
•Тематичні тестові завдання

2. Л.О. Яринко. Українська мова. Синтаксис: навчальний посібник
(опорні конспекти, питання для самоперевірки, вправи та завдання,
тематичні тестові завдання, модульні контрольні роботи) –
Красноармійськ, . – 88 с.
Навчальний посібник містить опорні конспекти з усіх розділів
синтаксису української мови, таблиці, тренувальні вправи та тестові
завдання, які дають можливість вдосконалити навички пунктуації
та синтаксичного розбору простого і складного речення.
Для студентів, старшокласників, вступників до вузів

3. ПЕРЕДМОВА
Посібник укладений відповідно до програми „Українська мова:
Національна програма для студентів спеціальності „Початкове
навчання”, рекомендованої Міністерством освіти і науки України як
програму для педагогічних закладів І-ІІ рівня акредитації (лист
Міністерства освіти і науки України №14/18.2-959 від 07.05.2002 р.)
і призначений для практичного опанування синтаксису української
мови.
Опорні конспекти-схеми сприяють відновленню у пам’яті,
швидкому запам’ятовуванню правил щодо синтаксису простого,
складного та багатокомпонентного речення, складання їх схем,
правильного вживання розділових знаків.
Посібник розрахований на колективну, групову та індивідуальну
роботу.
СИНТАКСИС

4. – це розділ науки про мову, що вивчає будову словосполучень і
речень, їх значення і роль у мовленні.
За диференційними ознаками виділяють такі синтаксичні
одиниці:
-словоформа;
-словосполучення;
-речення;
- складне синтаксичне ціле (текст)
Словосполучення
↓
Поєднання двох або більше
повнозначних слів, що
виражають єдину назву
предмета, поняття, уявлення і
виступають однією поширеною
назвою.
↓
складається з головного і
залежного слова.
↓
не є комунікативною одиницею,
не має інтонації, закінченої
думки
Речення
↓
Інтонаційно і граматично
оформлена одиниця мовного
спілкування, що виражає
закінчену думку.
↓
- є одиницею спілкування;
- за допомогою речення
формується і передається
думка;
- граматично оформлене у
закінчену цілість;
- має модально – часовий
план, тобто граматичну
основу.
Слід розрізняти: словосполучення і сполучення слів:
-однорідні члени речення із сурядним зв’язком: і весна, і літо, і
осінь;
-сполучення відокремлених членів речення з пояснювальним
словом: пісні, веселі, дзвінкі, закличні;
-сполучення повнозначного слова із службовим: у полі, в газеті,
на даху;
-синтаксично нерозкладні складені форми слів: будуть
працювати, перше вересня, більш завзята;
-фразеологізми: пекти раків, сушити зуби, замилювати очі.
! Не є словосполученням: підмет + присудок = граматична основа
речення, зв’язок між ними не підрядний: вона студентка; він
агроном.
Типи словосполучень

5. 1. За будовою:
Прості Складні
↓ ↓
З двох повнозначних слів (+
складні форми, фразеологізми):
грати першу скрипку в
бригаді; брати участь у
конкурсі; українська
література, гідно тлумачень
З трьох і більше повнозначних
слів:
розповідь про героїв війни,
студентка педагогічного
училища, посивілий дід з
бородою.
2. Залежно від морфологічного вираження:
-іменникові: перший курс, наші пропозиції, юні таланти;
-прикметникові: розумний надзвичайно, готовий до всього;
-дієслівні: працювати на заводі, поводитись натхненно;
-прислівникові: сумно за школою, дуже добре, тепло вам;
-числівникові: п’ятеро друзів, один з вас, двоє каченят;
-займенникові: хтось із присутніх, кожен з відповідаючих.
Типи підрядного зв’язку між головними і залежними словами
 

Узгодження Керування Прилягання
↓ ↓ ↓
Головне і залежне
слово стоять в
однакових формах
(рід, число,
відмінок.)
Головне слово
вимагає від
залежного
певного відмінка
До головного слова
приєднується залежні
(незмінювані частини
мови: прислівники,
дієприслівники, інфінітив,
незмінювані іменники)
↓ ↓ ↓
веселого гомону,
зеленим
шумовинням, мої
радощі
любити країну,
зелень просторів,
дорога до школи
Колір хакі, ідуть
розмовляючи, бажання
вчити, повертатися
додому.
↓ ↓
При зміні
головного слова
змінюється і
залежне
При зміні
головного слова
залежне не
змінюється

6. Смислові відношення між компонентами словосполучення
- об’єктні = додаткам:
цінувати хвилину, керувати колективом;
- означальні:
дорогою ціною, наказ повертатися, студенти з
університету;
- обставинні:
дуже сумно, закликати вперед, іти до школи, сидять
відпочиваючи.
Питання і завдання для самоперевірки знань:
- Який розділ науки про мови називається синтаксисом?
- Назвіть синтаксичні одиниці.
- Чим розрізняються словосполучення і речення?
- А як розрізнити словосполучення і сполучення слів?
- Наведіть приклади простих і складних словосполучень.
- Дайте характеристику словосполучень за типами підрядного
зв’язку.
- Установіть смислові відношення між компонентами
словосполучень:
мріяти про майбутнє; працювати для блага; вільним
народом; високих устрімлень; напередодні свята.
Тренувальні вправи за темою «Словосполучення»
1. Із поданих слів побудуйте словосполучення, використовуючи
зв’язок безприйменникового і прийменникового керування.
Визначте вид цих словосполучень за структурою.
Важливий (усе), екзамен (зрілість), завдячувати (успіхи),
оволодіти (знання), перевага (інше господарство), здатний
(гарний вчинок).
2. Використовуючи різні способи зв’язку між словами, побудуйте
словосполучення з головним словом:
велич, робота, досягти, зачарований.
3. Утворіть складні словосполучення, поширивши залежними
словами головне слово простих словосполучень.
Прозовий твір, письмовий стіл, оберігати природу, захоплено
вітати, надія людства.
Які зв’язки використані в складних словосполученнях?

7. 4. Складіть із кожним із поданих словосполучень по два речення
так, щоб вони писалися разом і окремо.
Те ж, на пам’ять, на зустріч, в третє, на дворі.
5. Перекладіть українською мовою словосполучення.
По зову сердца, поехать во главе делегации, забота о
благосостоянии народа, использовать по назначению, делать
по велению сердца, организовать с помощью ребят, иметь
ввиду, принимать во внимание, встретиться на следующий
день.
6. Запишіть у три колонки: 1 – сполучення слів; 2 –
словосполучення; 3 – речення.
Гарно в полі; іти весело; білий сніг; у школі; схопивши за
руку; ловити гав; сніги іскристі; на щастя; хай прибуде; роки
минають; тиша; почав читати; співи пташеняти; ранок весни;
на зустріч; назустріч з делегатами; назустріч вітру; перемога;
зеленіє садочок.
7. Складіть словосполучення за схемами. Визначте тип зв’язку.
Дієслово + дієприслівник.
Дієслово + прийменник + іменник в О.в.
Дієслово + іменник у Д.в.
Дієслово + прийменник + іменник у З.в.
Словосполучення
Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому всі сполучення слів належать до
словосполучень.
A. Попід лісом, нехай розв'яже, перед нами.
Б. Перед уроком, найбільш свідомий, написав би.
B. Зовсім тепло, три роки, стрибок уперед.
Г. Більш відомий, провідав би, він співає.
2. Позначте рядок, у якому всі словосполучення належать до іменникових.
A. Її зошит, вийти в поле, вищий за брата.
Б. П'ять учнів, кімната відпочинку, крок убік.
B. Вишневий садок, перейти через дорогу, будинок з колонами.
Г. Рожевий від сонця, читати журнал, його сестра.
3. Позначте рядок, у якому словосполучення відповідає поданій схемі-
моделі.
А. Шлях з гори 1. «іменник + іменник з
прийменником».
Б. Самоцвітне каміння 2. «дієслово (дієприкметник) + займ. з

8. прийменником».
В. Укрита зверху 3. «дієслово (дієприкметник) +
прислівник».
Г. Найкращий з усіх 4. «прикметник + займенник з
прийменником».
5. «прикментик + іменник»
4. Позначте рядок, у якому в усіх словосполученнях головне слово
виражене дієсловом і дієслівними формами.
A. Узгоджений у роді, узгодити в числі, узгодивши у відмінку.
Б. Узагальнити тему, узагальнювальне слово, узагальнений у схемі.
B. Пояснити задачу, пояснювальний диктант, пояснивши перед
уроком.
Г. Утворене словосполучення, утворити слово, складне
словосполучення.
5. Позначте рядки, у яких у всіх словосполученнях залежне слово з
головним з’єднано за змістом і граматично.
A. Відмінкова форма, обов'язкове керування, функціонує в реченні.
Б. Незмінювана форма, надзвичайно працьовитий, голосно співати.
B. Читати лежачи, залежні слова, сісти відпочити.
Г. Зустрітись із товаришем, далеко від Батьківщини, повне
узгодження.
6. Установіть відповідність між словосполученнями та їхніми
характеристиками.
A. День народження. 1. Синтаксичне словосполучення.
Б. Сонячний день.
B. День здоров’я. 2. Лексичне словосполучення.
Г. На чорний день.
Ґ. Дивитися крізь
пальці.
3. Фразеологічне словосполучення.
Д. Знак оклику.
7. Установити відповідність між словосполученнями та способами
підрядного зв’язку.
А. Поезія пісень. 1. Узгодження.
Б. Усміхатися до тебе. 2. Безпосереднє керування.
В. Щасливе обличчя. 3. Опосередковане керування.
Г. Повернути праворуч. 4. Прилягання.
Ґ. Перейти через дорогу.
Д. Колосок жита.

9. Прочитайте висловлювання. Виконайте подані після нього завдання
(8 та 9).
Височенна, чотириярусна тайга, буйна й непролазна, як
африканський праліс, стояла навколо зачарована. Не шелесне лист, не
ворухнеться гілка. Сорокаметрові кедри, випередивши всіх у змаганні
до сонця, вигнались рудими, голими стовбурами з долішнього хаосу
геть, десь під небо і заступили його кронами. Там по них ходило сонце
і пливли над ними білі хмари (І.Багряний).
8.Випишіть два словосполучення: а) з опосередкованим зв'язком; б)
з безпосереднім зв'язком. Накреслити схеми-моделі обох
словосполучень.
9. Випишіть два складних словосполучення: а) з головним словом
іменником; б) й головним словом дієсловом
Речення, основні вимоги до його характеристики.
1. Має предикативний центр (граматичну основу) – підмет +
присудок.
За наявністю головних членів речення.

односкладні двоскладні
↓ ↓
мають лише один головний
член речення
є підмет і присудок
↓ ↓
Ранок. Світає. Тиша навколо Я люблю весняні ранки. Тиша
вабить своєю чарівністю.
2. Порядок слів у реченні.

прямий зворотний
- підмет перед присудком;
- узгоджене означення
перед означуваним словом;
- неузгоджене означення
після означуваного слова
- протилежний прямому:
== –− ;
–– ∼∼
Ніч темна людей всіх
потомлених скрила.
3. За метою висловлювання:
-розповідні: Місячним сяйвом залито гори і долини.
-питальні: Де тепер знайду я друга?

10. -спонукальні: Зійди, ясне сонце, заграй веселенько.
4. За наявністю другорядних членів речення:
– непоширене – складається з підмета і присудка:
Тиша. Вітер ущух. Сонечко грає.
– поширене – є другорядні члени речення.
Настала повна тиша. Вітер поступово ущух. Веселе сонечко грає
над долинами.
5. Речення бувають ускладненого типу, коли в них є:
– однорідні члени речення;
– дієприкметникові (дієприслівникові), порівняльні звороти;
– звертання;
– вставні слова, словосполучення, речення;
– пряма мова.
Види односкладних речень
З головним членом – присудком
З головним
членом –
підметом
Означено-
особові
Неозначено-
особові
Узагальнено-
особові
Безособові Інфінітивні Називні
вказує на те,
що дія
виконується
певним
предметом чи
особою
вказуєнате,
щодія
стосується
неозначеної
особи
вказує на те,
що дія
виконуєтьс
я всімаабо
кожною
особою
передає дію,
стан, незалежні
від будь-якої
особи
веде мову
тільки про
дію
стверджує
наявність
предметів,
явищ
1)дієсловом у
формі 1-ї 2-ї
особи
теперішнього і
майбутнього
часу дійсного
способу;
2) дієсловом
наказового
способу
1) дієсловом
у формі 3-ї
особи
множини
теперішнього
й
майбутнього
часу;
2) у формі
множини
минулого
часу
дієсловом у
формі 2-ї
особи
множини
1) безособо-вим
дієсловом;
2) неозначеною
формою дієслова
з прислівниками;
1) особовими
дієсловами в
безособово-му
значенні;
2) дієслівними
формами на -но,
-то;
5) дієсловом бути
у формі минулого
(середн. рід) та
майбут-нього
часу (3-я особа
одни-ни) з
часткою не;
6)дієсловом нема
неозначеною
формою
дієслова без
будь-яких
допоміжних
слів
стверджує
наявність
предметів,
явищ
іменником у
називному
відмінку
(при ньому
можуть бути
означенняі
додатки,
вказівні
частки)
Цілуєш
вогняну мою
Вночі
збиралися
Людей
питай, а
Надворі
смеркало і
Не всім
козакам в
Високі скирти.
Серпень.

11. долоню
холодними
вустами
(О.Пахльовсь
ка)
переходити
на нову
позицію
(О.Гончар).
свій розум
май
(Нар.
творчість)
сутеніло
(Панас
Мирний)
отаманах.
бути (Нар.
Творчість)
Спека.
(І. Муратов)
Питання і завдання для самоперевірки знань
- Речення як основна синтаксична одиниця.
- У чому різниця між реченням і словосполученням?
- Закономірності прямого порядку слів у реченні.
- Які речення вважаються ускладненими?
- Наведіть приклади поширеного і непоширеного речення
- Які речення називаються односкладними і двоскладними?
- Визначте вид односкладних речень:
Напередодні свята зібралися в похід. Вранці ливонуло дощем,
шарпнуло віттям у вікна. Вирішили перечекати негоду. Як
кажуть, домашня думка в дорогу не годиться.
Тренувальні вправи за темою « Речення».
1. Виділіть у тексті речення, поставте розділові знаки. Визначити
граматичну основу речень.
Руки гончареві... Це вони перетворюють звичайну глину на
художній виріб Цікаво спостерігати процес його творення Ось на
гончарному станку лежить безформений кавалок глини Майстер
його змочує водою встромляє великі пальці рук в середину
цупкої грудки і поступово починає на рухливому крузі
формувати об’єм Скоро в нього впізнаємо глека макітру чи вазу
Глина має чудову властивість зберігати а після обпалення і
фіксувати всі доторки пальців майстра Вироби зберігають тепло
людських рук. (Н. Крутенько.)
2. Визначте прямий і зворотній порядок слів.
Обіч шляху тулилися скромно тополі. Там щоранку ми
бачимо, як вночі тут хтось босий ступа. Матуся ніжно любила
рідне дитя. Колючі сніговії огортають околицю білим саваном.
Прийдуть з полонини вівчарі загартовані. Осінніми вечорами
дівчата співали в саду сумних пісень.
3. Визначте односкладні речення, їх види. Поширте їх
різними видами ускладнення, другорядними членами речення.

12. Могутні ліси Полтавщини. Стоять стіною. Пахтить дубовим
молодняком. Удень прохолодно. Поночі таємниче шемрання
чути. Загадкове угукання сови. Стає моторошно.
Речення (загальна характеристика) Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому зазначено ознаку речення, що вказує на
оцінку висловлення з погляду реальності чи ірреальності.
A. Предикативність.
Б. Модальність.
B.Інтонація.
Г. Наявність граматичного і смислового зв'язку.
2. Позначте рядок, у якому зміст речення вказує на можливу дію.
А. Схилив я голову і йду поволі дрімучим лісом в самоті
(Олександр Олесь).
Б. Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі трепетні ліси
(В.Симоненко).
В. Цілими днями після довгого сидіння в хаті діти бігали надворі
(А. Головко).
Г. Ні! Не пішов би я з ганьбою шукать ганьби на чужині... (О.
Олесь).
Ґ. Проходять дні, непомітно складаються з них тижні
(І.Микитенко).
3. Позначте рядки, у яких зазначено частково заперечні
речення.
A. Утративши всяку надію зупинити теля, Роман старався не
відставати від нього, не спіткнутися, за щось не зачепитися
(Б.Комар).
Б. Робив це Прокіп не випадково (М.Руденко).
B. Сиділи, може, годину або й більше не розмовляючи (І.Кирій).
Г. Вікторові слова не зразу дійшли до свідомості Віри Іванівни
(І.Христенко).
Ґ. Романові дуже не хотілося відриватися від роботи (Б.Комар).
4. Позначте рядки, в яких ужито речення зі зворотним
порядком слів.
A. Обрядові і побутові рушники використовувалися дуже широко
(В.Супруненко).
Б. В українській міфології ми бачимо давні форми побуту
пастушого і патріархально-хліборобського (І.Ненуй-Левицький).
B. Мудрість приносить мудрецю добре ім'я і міцне щастя
(ДЛихачов).
Г. Життя землі заснувало твоє життя (Панас Мирний).
Ґ. Багато років тому йшов пустельною дорогою юнак
(В.Скуратівський).

13. 5. Установіть відповідність між реченнями та їхніми
характеристиками.
A. Чи не бачили ви, дядьку, тут буланого
коня? (Олександр Олесь).
Б. Як же я без друзів обійдуся, без лобів
їх, без очей і рук? (В. Симоненко).
В. Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш
про це чи ні? (В. Симоненко).
Г. Чого ж це ти не спиш?
(С. Васильченко).
Ґ. Чого у тебе такі сумні очі?
1. Власне питальне
речення.
2. Риторично-
питальне речення.
3. Питально-
спонукальне
речення.
6. Установіть відповідність між спонукальними реченнями і
граматичними ознаками вираження в них спонукання.
А. Нехай твої струни лунають, нехай
мої співи літають по рідній коханій
моїй стороні (Л. Українка).
Б. Після уроків забіжиш до бібліотеки
і візьмеш книгу.
В. Любіть травинку, і тваринку, і
сонце завтрашнього дня
(Л. Костенко).
Г. Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста
(Л. Костенко).
Ґ. Даруй мені над шляхом тополиним
важкого сонця древню булаву
(Л. Костенко).
1. Лише спонукальна
інтонація.
2. Присудок у формі
дієслова
наказового
способу.
3. Спонукальна
частка.
7. Установіть відповідність між реченнями і їхніми
характеристиками.
А. Молодший брат збудував курінь.
Б. Юнак глянув на свої білі руки і
жахнувся.
В. Держава поступово розбудовується
нашим народом.
Г. Людина реалізується в культурі думки.
Ґ. Чудова писанка розписана вмілими
руками талановитої майстрині.
1. Активний зворот.
2. Пасивний зворот.

14. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Підмет – незалежний головний член речення, що означає предмет
висловлюваної думки, відповідає на питання хто? що?
Завдання: визначте, якою частиною мови виражені прості підмети:
1. Повна сили і надії мова радісно звучить.
2. І ти своєї мови не забудь.
3. Минуле мови лиш живе.
4. Знати рідну мову – ознака високої культури.
5. Не – частка, до – прийменник.
6. Те «ага!» змусило замислитись.
7. Три – просте число.
Завдання: визначте, чим виражені складені підмети:
1. Верховна Рада прийняла «Закон про мови на
Україні».
2. Українською мовою говорять більшість людей
у нашій країні й за кордоном.
3. Багато років минуло з часу козаччини на
Україні.
4. Кожен з нас те знав, що слави нам не буде.
5. Вміти товаришувати – ознака бути мислителем
своєї епохи.
6. «Садок вишневий коло хати» – зразок
геніальності й простоти в поезії.
Присудок – це граматично залежний від підмета головний член
речення, що означає дію, стан, ознаку предмета, названого
підметом, відповідає на питання: Що робить? Що з ним робиться?
Хто він є? Що він є?
Українська мова звучить на трьох континентах. Буду я
навчатись мови золотої.
Присудок
Простий дієслівний Складений
дієслівний іменний
Дієслово дійсного,
умовного, наказового
способу
Допоміжне дієслово +
неозначена форма
Дієслово – зв’язка +
іменна частина
Пиши, писатиму,
писав би, напишу
Хочу писати, благаю
писати, змушені були
залишитися
Був учителем; вважався
найкращим; короткою
здається.

15. Зверніть увагу!
– слова можна, треба, потрібно, слід, варто, неможливо, повинен у
поєднанні з неозначеною формою дієслова, а також слово немає (нема)
завжди виступають присудками.
До чистої мети треба йти чистою дорогою.
– У деяких випадках присудок визначається за тим, що в його складі є
вказівні частки це, то, ось, значить або їх можна підставити.
Руки твої роботящі – ось твоє щастя.
– Іноді, щоб визначити присудок, усе речення слід поставити в минулому
часі – тоді в присудку з’явиться дієслово-зв’язка був, була, було, були.
Ніч (була) наче озеро в берегах неба.
Тире між підметом і присудком.
Завдання: сформулюйте правила, враховуючи способи вираження
підмета і присудка.
1. Слово – дорогоцінний скарб.
2. Язиком вихати – не ціпком махати.
3. Два на два – чотири.
4. О мово! Ти – гордість народу!
5. Мова – мов криниця без дна.
6. Багата – таки наша мова.
7. Мова кожного народу своєрідна, цікава.
Перевірте свої міркування:
Тире ставиться
 
підмет присудок
Н. в. іменника – Н.в. іменника
Н.в. числівника – Н.в. числівника
інфінітив – Інфінітив
перед це, то, ось, неначе
особовий займенник – Н.в. іменника
інфінітив – іменник
іменник – інфінітив
Завдання:
Визначте підмет і присудок, поясніть вживання тире між ними,
керуючись алгоритмом:
Тетяна – моя землячка. Без діла жити – небо коптити. Завдання
вчителя – навчати дітей. Зібрати врожай – справа відповідальна.

16. Тире не ставиться
 
підмет присудок
↓ ↓
Н.в. іменника прикметник
присудок ↔ підмет (міняються місцями)
- Підмет виражено словами це, то, ось:
То комп’ютер, а не людина.
- Перед присудком стоять слова порівняльні сполучники як, ніби, наче,
неначе, немовби, неначебто:
Зимове сонце як вдовине серце.
Тире може ставитись і може не ставитися (залежно від
інтонації):
– якщо підмет виражено особовим займенником (я, ми, ти, ви, він,
вона, воно, вони): Уся ти – трепет, вогонь. Вона жінка.
– якщо іменна частина складеного присудка виражена прикметником,
дієприкметником, прикметниковим займенником, порядковим
числівником (частиною мови, що відповідає на питання який? котрий?):
Голодному світ не милий. Я перший у шерензі. Вона твоя.
– якщо перед іменною частиною присудка стоїть частка НЕ: Говорити
– не горох молотити.
Узгодження підмета з присудком
Завдання: заповніть табличку власними прикладами.
Способи вираження підмета і присудка Приклади
1. При однорідних підметах присудок у множині
2. При збірних іменниках, числівниках – присудок в
однині.
3. У складі підмета є займенники всякий, кожний,
хтось, дехто – присудок в однині.
4. При абревіатурі присудок узгоджується з
опорним словом.
Питання і завдання для самоперевірки знань
- Що становить предикативний центр речення?
- Який член речення називається підметом?
- Наведіть приклади способів вираження підмета: а) словосполученням;
б) вигуком; в) інфінітивом.
- На які питання відповідає присудок?

17. - Як розрізняти іменний складений присудок від дієслівного складеного
присудка?
- Наведіть власні приклади на вживання тире між підметом і присудком
(за таблицею).
- У яких випадках тире може ставитись і не ставитись між підметом і
присудком?
- У якому числі вживається присудок при підметах, виражених
збірними іменниками, числівниками?
Тренувальні вправи за темою
«Головні члени речення і способи їх вираження»
1. Визначте головні члени речення, способи їх вираження.
1. Достигають вишні. 2. Медом пахнуть вранішні вітри
(Г. Тютюнник). 3. Це правда, Віталику, що людина довше може
витримати без їжі, ніж без води? (О. Гончар). 4. Без роботи день роком
стає (Нар. тв.). 5. Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину!
Бережімо честь народу – найкоштовнішу перлину (П. Тичина). 6.
Посадили над козаком явір та ялину (Т. Шевченко). 7. Давніх друзів не
забувають (Нар. тв.). 8. Тихо в хаті (С. Васильченко). 9. Тут мені у даль
дивитися, горизонт вивчать (М. Шеремет). 10. Тепла зоряна ніч
(М. Стельмах).
2. Визначте граматичні форми допоміжного дієслова- присудка
(спосіб, час, число, особа.)
Телефон без проводів вперше створив у нашій країні винахідник
Купріянович. По радіо ви можете викликати який завгодно номер
міського телефону. Ви це робите обертом диска. Оскільки радіофон має
здатність двохстороннього зв’язку, то його власнику можна подзвонити
теж з кожного міського телефону.
3. Виправте стилістичні помилки.
Новий учень виявився відмінник. Вночі небо здається безмежне.
Микола вважається дуже надійний друг. Задача виявилась для нас
проста. У наших містах погода є нестійка.
4. Перепишіть. Між групою підмета і групою присудка, де
потрібно, поставте тире.
1. Культура мовної поведінки своєрідне дзеркало людини
(В. Скуратівський). 2. Шуми весняні,. шуми весняні... (М. Івченко).
3. Хай я не люди, ну й Хома не чоловік (Н. тв.). 4. А поезія то ж мова
душі людської, поезія то музика слова (І. Цюпа). 5. Занапастити посів
це виходить і державу підведеш, і себе обділиш (М. Стельмах). 6. Мова
знаряддя мислення. Поводитися з мовою як-небудь значить і мислить

18. як-небудь... (О. Толстой). 7. Сім мінус три чотири. 8. У нас кохати
полюбить сповна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).
5. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Вставте,
де потрібно, пропущені букви, розкрийте дужки.
1. Моя хата стоїть біля мост... через це всі мої спогади про
д...тинство це спогади про міст. 2. Я боюся спок...ю бо спок...й як м...ні
здаєт...ся початок кін...ця. 3. Мій батько швець слава про майстерність
якого поширилася на всі найближч... окол...ці. 4. Та...мниці це те що
робить наше жит...я солодшим. 5. Скрізь його переслідували ті зовсім
однакові дві пари очей, одні добро й ніжність, другі зло. 6. Єдине діло
яке мав зараз це й було спостереження того клаптя дороги... 7. Св...ято
ж це щось таке, уявляла вона, як дуже й дуже соня…ний день. 8. Любов
же доню єдина у світі правда яку не зітр...ш як кр...йдяний напис на
дошці. 9. Перше право людс...ке жити як заманет...ся і їхати туди куди
людину вабить. Бо жити людині де їй заманеться (не) чинячи зла це
(не) переступ... 10. Дівчинка думала що такі дні як сьогод...нішній
даремно (не) минають що такі дні початок дивного глибокого й (не)
(до) кін...ця збагненного одкрит...я.
6. Перебудуйте речення, упустивши дієслово-зв’язку.
Зразок: У нашому класі лише Дмитрик був відмінником. – У нашому класі
лише Дмитрик – відмінник.
Мій брат був художником. 2. Для кожного мати є найдорожчою і
найближчою людиною. 3. Перші кроки були найважчими.
4. Дисципліна завжди була основою успіху в роботі. 5. Праця та розум
становлять красу людини.
Головні члени речення
Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому зазначено речення зі складеним
дієслівним присудком.
A. Найбільше місця в хатці займала піч із великим, мало не до
землі, комином.
Б. Колосисте море синіло під росою в тьмяному світлі.
B. Чого він міг сподіватися вдома від пана?
Г. Темрява знов стала густішою (М.Коцюбинський).
2. Позначте рядок, у якому зазначено речення зі
складеним іменним присудком.
A. Вовк клацнув зубами і блимнув очима.
Б. Низина здавалась удень дуже гарною.

19. B. Край битого шляху заховався поміж очеретами циганський
виселок.
Г. Несподівано трапилась пригода (М.Коцюбинський).
3. Позначте рядки, в яких зазначено речення зі складеним
підметом.
A. Там над водою купка людей лагодилась сідати в човен
(М.Коцюбинський).
Б. Велика мета добра починається з малого - з бажання добра
своїм близьким (Д. Лихачов).
B. Василь Симоненко залишався мужньою людиною,
справжнім лицарем високої гідності й честі (М.Сом).
Г. Серпень з вереснем стискають один одному правиці
(М.Рильський).
4. Позначте рядки, в яких між підметом і присудком уживається тире.
A. Знання чужих мов пробуджує бажання працювати для
утвердження й розвитку рідної мови (І.Огієнко).
Б. Мудрість це розум, поєднаний із добротою (ДЛихачов).
B. Рідне слово невід'ємна частина рідного краю (А.Матвієнко).
Г. Стати справжнім митцем значить умерти (ЮЛаврієнко).
5. Установіть відповідність між реченнями та семантикою підметів,
ужитих у цих реченнях.
А. Хліб - один із найдавніших і
найважливіших символів
української обрядовості
(Л.Кожуховська).
Б. Франко мав дві слабкі сторони - це
книжка й рибальство (Г.Величко).
В. Жити мені без праці – зовсім не
жити (Д.Павличко).
Г. І уявляється мені степ: широкий,
необмежений, незайманий
(М.Коцюбинський).
Ґ. Остап зачерпнув пригоршнею води і
бризнув на вовка
(М.Коцюбинський).
1. Суб’єкт дії.
2. Об’єкт дії.
3. Носій стану.
4. Носій ознаки.
5. Дія-процес.
6. Установіть відповідність між реченнями і видами присудків,
ужитих у цих реченнях.

20. А. Дорога була трудна
(М.Коцюбинський).
Б. Не зводячись, Остап міг зачерпнути
пригоршнею води
(М.Коцюбинський).
В. Гарний сильний голос співав на
воді, усе наближаючись, усе
зміцнюючись (М.Коцюбинський).
Г. Довгі роки самотнього життя серед
розлогих просторів навчили його
розуміти таємну розмову
(М.Коцюбинський).
Ґ. Я не можу бути самотнім
(М.Коцюбинський).
1. Простий присудок.
2. Складений дієслів-
ний присудок.
3. Складений іменний
присудок.
4. Складний прису-
док.
7. Запишіть текст. Підкресліть головні члени речення (підмети і
присудки). Випишіть складений підмет, визначте, чим він
виражений і що означає.
Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й
легшою. Жадна земля випила за літо сонце, і воно стало бліде,
анемічне. А земля мусила вмирати од голоду й спраги, бо
чаша сонця стала порожня. Ми знов всі троє сиділи в той
вечір перед каміном (М.Коцюбинський).
8. Складіть речення, в яких одне з дієслів уживалося б як
допоміжне у складеному дієслівному присудку, а друге – як
зв'язка в іменному. Підкресліть головні члени речення.
Намагатися, робитися.

21. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ
Що означає
Додаток Означення
предмет ознаку предмета
Види прямий непрямий узгоджене неузгоджене
На які
питання
відповідає
кого?, що? питання інших
непрямих
відмінків
який?, чий? який?, чий?
Якими части
нами мови
виражається
іменником у
знахідному
відмінкубез
прийменника,
рідше в
родовому
відмінку без
прийменника
Іменником,
займенником
(рідше іншими
частинами
мови)
Прикметника-
ми,
дієприкметник
-ками, числів-
никами,
займенниками
(крім особових)
іменниками та
особовими
займенника-ми
в непря-мих
відмінках,
неозначеною
формою
дієслова,
прислівни-
ками,
словосполук-
ченнями
Вид зв’язку з
поясню-
ваним
словом
керування керування
(рідше
прилягання)
узгодження Керування
(рідше
прилягання)
Що означає
Обставини
місце, причину, спосіб дії, умову, міру і ступінь, допустовість
Види місця
коли?, як
часу
умови
причини мети
На які
питання
відповідає
де?, куди?,
звідки?, яким
шляхом?
коли? Як
довго?, з яких
пір? До яких
пір?
чому?, з якої
причини?
для чого?, з
якою метою?
Якими
частинами
мови
виражається
способу дії умови міри і ступеня допустовості
як?, яким
способом?
за якої умови?
(при якій
умові?)
наскільки?,
скільки
разів?, як
багато? в якій
мірі?
незважаючи на
що?
іменником, прислівником та іншими частинами мови
Вид зв’язку з
пояснюваним
словом
прилягання, керування

22. Розгляньте таблицю, дайте відповіді на питання:
- Які існують другорядні члени речення?
- Що означає додаток? Якими частинами мови виражається?
- Способи вираження прямого додатка? Непрямого?
- На які питання відповідає означення?
- Як розрізняють узгоджені і неузгоджені означення? Приклади.
- Який вид зв’язку додатків/ означень у реченні?
- Що означає обставина?Приклади обставин різного виду.
Розрізняйте
Інфінітив-присудок Інфінітив-додаток
Ми збирались повернутись
додому.
Влітку я продовжував
відвідувати музей.
Студенти почали збирати
матеріал для доповіді.
Сестра просила нас повернутись
додому вчасно.
Лікар порадив мені відвідувати
басейн.
Вчитель наказав учням збирати
матеріал для доповіді.
Тренувальні вправи і завдання за темою
«Другорядні члени речення»
1. Визначте додатки, способи їх вираження.
- Перед хатою зупинились сани, запряжені кіньми.
- Рідко траплялося мені бачити такий краєвид.
- Дивлячись на пейзаж, згадуєш про давнє.
- Воно так не схоже на сьогодні.
- Сонце повернуло на третю.
- І.С Левітан створив багато картин.
2. Визначте відмінкові форми іменників, що виконують роль
додатків.
Праця впливає на розвиток психіки. Саме в праці формуються і
розвиваються найкращі риси характеру: вольові і моральні якості
людини. І в школі, і в сім’ї праця повинна бути почесним
дорученням. Духовна краса людини проявляється в любові до праці,
в дисциплінованості й організованості.
Запам’ятайте!
Прямий додаток
↓
З.в. без прийменника
Р.в. (частина від цілого)
Р.в. + дієслово з не.

23. 3. Визначте у реченнях прямі додатки, способи їх вираження.
1. Надвечір усе небо вкрили густі, чорні хмари (Д.Б.). 2. Обидва
береги були всіяні людом (Гонч.). 3. Ліс туманом заснувався, луг
росою взявся (Кол.). 4. М'яким сяйвом весело освітлювалось все
подвір'я. 5. Драму «Лісова пісня» написала Л. Українка.
6. Пришкільна ділянка була виполена юннатами школи. 7. Ворожу
авіаескадрилью знищили доблесні радянські зенітники. 8. Лікарями
врятовано багато захисників Вітчизни.
4. Підкресліть означення в поданих реченнях, здійсніть їх розбір
(узгоджене – неузгоджене; яке слово пояснює; якою частиною
мови виражене).
1. То був страшний вітер-суховій, найлютіший з усіх братів-
вітрів (О. Іван.). 2. Дитячі очі-волошки виглядали з гущини
(М. Коц.). 3. Стала наближатися година рушати в дорогу (С. Вас).
4. Маю намір зоряне небо тут з вами спостерігати (О. Гонч.). 5. Я
люблю дороги, стигле жито із веселим сонцем пополам (А. Мал.).
6. Моя Батьківщина – це поле без меж, це звільнена праця (М. Рил.).
7. На південному сході лежали білі, просвічені сонцем хмари (Г. Т.).
8. На мить майнув у голові Петра дідів наказ – нікого не пускати на
маяк (О. Іван.). 9. Сліпучим блиском б'є у вікна гарячий весняний
день (С. Вас).
Пригадайте!
Прикладка – це різновид означення, який вказуючи на ознаку
предмета, дає йому нову назву. Виражається іменниками –
власними і загальними назвами.
Може стояти перед і після означуваного слова. З означуваним
словом пишеться разом і через дефіс.
Дефіс ставиться Дефіс не ставиться
– означуване слово і
прикладка – загальні
назви:
дівчина – красуня,
хлопець – молодець,
воїни – герої.
– власна назва після загальної:
ріка Дніпро, село Гришине.
– власна назва перед
означуваним словом:
Дніпро-красень,
Ведмідь-гора.
– видове поняття після родового:
квітка айстра, птаха лелека,
собака такса.

24. – прикладка-термін:
жук-носоріг,
льон-довгунець.
– загальноприйняті назви перед
загальною чи власною:
пан Возний, громадянка
Шевчук, командир Петренко.
– прикладка після
означуваного слова
(національність, професія,
вік, місце проживання):
лікар-терапевт,
юнак-українець,
вчений-селекціонер.
– назви газет, пароплавів,
спортивних клубів, товариств,
кафе:
газета «Маяк», журнал «Диво
слово», дит’ясла «Калинка»;
але: озеро Байкал,
поїзд Донецьк – Київ,
автобус Одеса – Полтава
5. Перепишіть речення. Поставте, де треба, дефіс. Прикладки
підкресліть.
1. І заплакала Лілея росою сльозою (Т. Ш.). 2. Красень Єнісей
трудиться (Ю. Зб.). 3. Надворі лютує зима лихоманка, а в мене у
хаті щебече веснянка (Л. Гл.). 4. Десь у гущавині, сховавшись у тіні
велетня листка, у срібні струни вдарив невидимий цимбаліст
(С. Вас). 5. Піднявши вгору білі, запінені келихи квіти, красувалися
каштани – гордість київських весен (С. Жур.). 6. То була тиха ніч
чарівниця, покривалом спокійним, широким простелилась вона над
селом (Л. У.). 7. Тонковидий юнак офіцер стоїть біля відкритого
люка, погляд спрямований уперед (О. Гонч.). 8. Мабуть, хлопчики
скрізь бешкетники, і наш братик ведмедик був куди неслухняніший,
ніж його сестричка (О. Іван.). 9. Не сплять лиш цвіркуни та
фонтани, та кліпа очима зорями небо (М. Коц.).
6. Замініть неузгоджені означення узгодженими.
Пісок при березі, звичай народу, життя без турбот, площа міста,
тканина з вовни, квіти з поля, ручка від дверей, дорога у полі,
відстань у два кілометри, посуд з кришталю.
7. Визначте обставини, способи їх вираження, розряд.
1. Над збудженим селом до ранку горіли електричні вогні (Коз.).
2. Брянський і Черниш попросили в командира батальйону дозволу
заїхати в якесь із околишніх гірських селищ до кузні підкувати
коней (Гонч.). 3. Човен був розрахований для подорожування
вчотирьох (См.). 4. Хай світить сонце з небозводу і кличе в далі
золоті (С). 5. Другого дня притомилася я дуже та й сіла спочить в
холодку під вербою (Вовч.). 6. А літ за півтори сотні не тільки цього
палацу, а й самих Пісок і сліду не було (М.).

25. Другорядні члени речення
Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому вжито речення з прямим додатком.
A. З усіх утрат утрата часу найтяжча (Г.Сковорода).
Б. Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений
(Г.Сковорода).
B. Бери вершину і матимеш середину (Г.Сковорода).
Г. Не все отрута, що неприємне на смак (Г.Сковорода).
2. Позначте рядок, у якому всі прикладки пишуться через дефіс.
A. Образ/символ, поет/класик, художник/пейзажист.
Б. Трава/звіробій, місто/Херсон, річка/Донець.
B. Храм/Святої Софії, селище/Наддніпрянське,
письменник/літописець.
Г. Озеро/Світязь, виставка/продаж, красуня/дівчина.
3. Позначте рядок, у якому в реченні порівняльний зворот виділяється
комами.
A. Повертаючись до молодих років, сам стаєш ніби молодший
(Ю. Яновський).
Б. Стоїть степ як марево в пожарах (М. Хвильовий).
B. Я ходила з порожнечею в душі, але розглядала такий стан як
тимчасове явище (М. Хвильовий).
Г. На скелі сидять чорні, великі, таємні ворони і ніби чогось
ждуть (В.Винниченко).
4. Запишіть речення в такій послідовності:
- інфінітив виконує роль означення;
- інфінітив виконує роль додатка;
- інфінітив виконує роль обставини.
A. Уранці я йшла до установи працювати кілька годин.
Б. Мені прийшла думка пожартувати.
B. Чаргар порадив мені відійти вбік (М. Хвильовий).
5. Установіть відповідність між реченнями і типами обставин,
ужитих у реченнях.
A. Над водою сидять рибалки-аматори
(Ю. Яновський).
1. Часу.
2. Причини.
Б. Повітря вночі чорне, а тепер – сіре
(Ю. Яновський).
3. Місця.
4. Мети.
B. Вулиця мокра від роси
(Ю. Яновський).
5. Способу дії.
Г. Сьогодні я на життя дивлюся
цілком реально (Ю. Яновський).

26. Ґ. Прилітає зозуленька кувати
(Т. Шевченко).
6. Установіть відповідність між реченнями і видами другорядних
членів.
A. А за нами понуро одсувалась назад
стіна лісу (В.Винниченко).
Б. Пізнаєш істину – увійде тоді у кров
твою сонце (Г. Сковорода).
B. Неправда гнобить і протидіє, але
тим дужче бажання боротися з нею
(Г. Сковорода).
Г. Сію квіти добра у життєвому герці –
і надія моя золота
(М. Дмитпренко).
Ґ. Недалеко від міста Чигирина
притулився хутір Хмельницьких
1. Придієслівний
додаток.
2. Приіменний
додаток.
3. Узгоджене
означення.
4. Неузгоджене
означення.
5. Прикладка.
7. У поданому реченні замініть неузгоджене означення узгодженим.
Укажіть на спосіб його вираження.
Іноді повіває з моря ранкова течія повітря (Ю. Яновський).
8. Зі словом шанувати складіть словосполучення так, щоб у ролі
залежного слова виступав: а) прямий додаток; б) непрямий додаток.
Визначте спосіб вираження додатків.
Шанувати
 … (прямий додаток, виражений …).
 … (непрямий додаток, виражений …).
9. Поширте речення обставинами, відповідно до їх типу, зазначеного в
дужках.
Інтелігентність людини
виявляється
 … (час дії).
 ... (умова дії).
 … (допустовість).
Головні і другорядні члени речення
Тестові завдання
1. Позначте рядок, у якому зазначено речення зі складеним дієслівним
присудком.
А. Од свіжого подиху ранку злегка тремтіли жита
(М.Коцюбинський).

27. Б. У долині, на виднокрузі, сіріло щось широкою смугою
(М.Коцюбинський).
В. Остап хотів кашляти і не міг од болю (М.Коцюбинський).
Г. Широкий і тихий Дунай блищав проти сонця
(М.Коцюбинський).
2. Позначте рядок, у якому зазначено речення зі складеним іменним
присудком.
А. Болгарин охоче дозволив Остапові ночувати вкупі з його
челядниками (М.Коцюбинський).
Б. Од далекого світла внизу здавалось іще темніше
(М.Коцюбинський).
В. Вона нічого не могла зрозуміти (М.Коцюбинський).
Г. Вони мовчки йшли темною вулицею незнайомого міста
(М.Коцюбинський).
3. Позначте рядки, в яких зазначено речення зі складеним підметом.
А. Тільки вночі Остап із Соломією зважились податися на берег
(М.Коцюбинський).
Б. На початку XII століття на Русі було широко відоме
"Повчання до дітей князя Володимира Мономаха"
(О. Корніяка).
В. Мова народу – кращий цвіт усього його духовного життя
(К. Уишнський).
Г. Дід Максим перестав бути задумливим і насупленим
(Ю. Збанацький).
4. Позначте рядок, у якому вжито речення з непрямим додатком.
A. Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру (Г. Сковорода).
Б. Щасливий, хто мав за мету знайти щасливе життя
(Г.Сковорода).
B. Тінь яблуні не заважає (Г.Сковорода).
Г. З видимого пізнавай невидиме (Г.Сковорода).
5. Позначте рядок, у якому всі прикладки беруться в лапки.
A. Пароплав Т.Шевченко, журнал Єва, готель Дніпро.
Б. Парк ім. І.Франка, алея пам'яті Лесі Українки, річка Донець.
B. Альманах Дніпро, гімназія ім. Б.Лавреньова, озеро Біле.
Г. Місто Львів, псевдонім Марко Вовчок, премія ім. Т.Шевченка.

28. 6. Установіть відповідність між реченнями і типами обставин, ужитих
у реченнях.
А. На місто з моря дмухав невпинно
вітер (Ю. Яновський).
Б. Свист вітру й морського гулу часом
перетинала сирена (Ю. Яновський).
В. Далекий берег ліворуч
вимальовується вже (Ю. Яновський).
Г. За кілька годин маляр знову лізе
фарбувати корму (Ю. Яновський).
Ґ. У кімнаті від тоски вже зовсім
посіріло (М.Хвильовий).
1. Часу.
2. Причини.
3. Місця.
4. Способу дії.
5. Мети.
7. Позначте рядки, в яких між підметом і присудком уживається тире.
А. Кобзарство своїм корінням сягає часів Київської Русі
(І. Шаров).
Б. Добро це насамперед шастя всіх людей (Д. Лихачов).
В. Володіння рідною мовою не заслуга, а обов'язок патріота
(І. Огіенко).
Г. Тематичні обрії поезій Ліни Костенко досить широкі
(А.Ткаченко).
8. Установіть відповідність між реченнями і семантикою підметів,
ужитих у цих реченнях.
A. Любить свій край – це для народу жити
(В.Сосюра).
1. Суб’єкт дії.
2. Об’єкт дії.
Б. Небо стало сірим (М. Коцюбинський). 3. Носій стану.
B. Остап із Соломією потиху спустили
пліт на річку (М.Коцюбинський).
4. Носій ознаки.
5. Дія-процес.
Г. Коровай – обрядовий весільний хліб,
поширений серед багатьох слов'янських
народів (Л. Кожуховська).
Ґ. Останній екзамен був складений ним
успішно (В.Собко).
9. У поданому реченні замініть узгоджене означення неузгодженим.
Укажіть на спосіб його вираження.
Руки мені розповідають про труд і людське горе (Ю. Яновський).

29. 10. Позначте рядок, у якому в реченні порівняльний зворот комами не
виділяється.
А. Стрункі берези, білі мов оголені до пояса соромливо стояли
між дубами (В. Винниченко).
Б. Пташка сіла на гілку, повертіла довгим як перо хвостиком і
пурхнула (В. Винниченко).
В. Верби ніби схилились над нами (В. Винниченко).
Г. Щось сильно вибухнуло збоку як могучий потік
(В. Винниченко).
РЕЧЕННЯ УСКЛАДНЕНОГО ТИПУ
Однорідні члени речення
Однорідні члени речення – це члени речення, які відповідають
на те саме питання і виконують тотожні синтаксичні функції в
реченнях.
Подумайте:
 Які члени речення можуть бути однорідними?
 Яким способом можуть з’єднуватись однорідні члени
речення?
Розділові знаки при однорідних членах речення
Заповніть таблицю власними прикладами.
1. O, O, O
2. і O, і O, і O
3. O і O, O і O, O і O
4. O і O
5. O, але/та/зате/проте/однак O
6.  : O, O, O
7. O, O, O – 
8.  : O, O, O – речення
Це цікаво: ком при однорідних членах на одну менше, скільки є
одиничних сполучників чи, або, та, і, й.
Кома при однорідних членах речення не ставиться:
– два дієслова в однаковій формі вказують на дію та її мету:
Піду почитаю періодику.
– між однаковими словами стоїть частка не:
Співай не співай, а соловейком не станеш.
– між означеннями, що вважаються неоднорідними
(характеризують предмет з різних боків):

30. Високий симпатичний парубок.
Розумна хазяйновита дівчина.
Зверніть увагу!
Однорідні означення Неоднорідні значення
1. Перелік різновидів предмета:
Чарівні, рожеві айстри.
Ніжні, тендітні пелюстки.
1. Характеризують предмет з різних
боків, перелік відсутній:
Червоні великі квітки.
2. Перелік ознак, що
характеризують предмет з
одного боку:
Збуджені, знервовані селяни.
2. Перше означення відноситься до
сполучення другого означення
з означуваними словами:
Збуджені розорені селяни
3. Пояснення або уточнення
означення:
Придбаємо інші, кращі товари.
Заспіваємо іншу, родинну пісню
3. Можна вставити сполучник теж:
Заспіваємо іншої родинної пісні.
! Між однорідними членами ставиться тире, якщо є протиставлення,
причина, наслідок, доповнення:
Хай вітер у вічі, умри – не стій.
Було колись – минулося, не вернеться.
Питання і завдання для самоперевірки знань
1. Які члени речення називаються однорідними?
2. Які члени речення можуть бути однорідними?
3. Наведіть приклади речень з однорідними підметами,
додатками, означеннями.
4. Відтворіть табличку розділових знаків між однорідними
членами речення.
5. Заповніть табличку прикладами про народні символи України.
6. Як розрізняти однорідні і неоднорідні означення?
Тренувальні вправи за темою «Однорідні члени речення»
1.Вставте пропущені розділові знаки. Визначте, яким зв'язком
поєднані однорідні члени речення.
Варіанти відповідей:
1 – сполучниковий зв'язок; 2 – безсполучниковий; 3 – змішаний.
1. Цицерон аж застогнав з болю та досади й подумав:
"Було колись". 2. Гіркий запах лавра щипав Цицеронові ніздрі
забивав подих. 3. Там було аскетичне бліде обличчя ріденький
чубок на проділ залисина та зморшки на лобі і в міжбрів’ї.

31. 4. Промовляв про свободу та необхідність про честь і совість
плямував хабарників (Ю. Мушкетик).
2. Визначте 2 речення, в яких немає однорідних членів. Вставте
пропущені розділові знаки.
1.Коляда давньоукраїнська богиня неба мати Сонця
дружина Дажбога. 2. У давніх поляків та литовців має назву
Коленда, у молдован та румунів Калинда. 3. Один з найбільших і
найшанованіших персонажів давньоукраїнської міфології. 4. За
легендою, Коляда щороку в найдовшу зимову ніч народжує нове
сонце. 5. У цей час Коляду переслідує Мара, тому Коляда
перетворюється на козу. 6. Зі святом Коляди пов'язується
зародження українського вертепу та театру (За В.Воропаєм).
3. Препишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Вставте, де
потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.
1. У хаті (в) раз повиднішало і від ус...го тіні поробилися і од
лави і від мене і од тітки з матір...ю (Г.Т.). 2. Господь б...гатий
нас благословив дарами, що (ні) кому (не) відняти
любов і творч...сть тугу і порив відвагу і вогонь
самопосв...яти (Ольж.). 3. Ні безсон...і ночі ні ганьба полону ні те,
що він стояв зв...язании в руках своїх ворогів ні глум і
приниження, яких йому дов...лося зазнати від Чарнецького в
дорозі, (ні) що (не) могло зл...мати тої вищості того
байдужого пр...зирства і мужності, що іскрилися в погляді
бранця (Я.К.). 4. Та й ро...повів дідусь Павликові (про) те, як треба
об...рігати (в)зимку птицю, і (не) тільки фазанів, що оце
тільки їх пр...везли до нашого лісу а й всіляку птицю і
куріпок і с...ничок і щ...гликів, що (в) зимку, як випа де
сніг, не мають змоги знайти собі їжу (О.В.). 5. Кожного ранку
Гнат об...їжджає с...ло, щоб встановити, чи всі вийшли на
роботу, чи (не) має (ні) яких порушен...ь як (от) крадіжка
колгоспного майна порубка д...рев на шляху ночівля прої...жих та
перехожих без його дозволу і т.д. (Гр.Т.). 6.Червонясте світло
червоний пісок все л...тить нам у вічі, і ми ...хиляємо голови, щоб
захиститись (В.Ш.).
4. Спишіть, підкресліть узагальнюючі слова при однорідних членах
речення і поясніть їх роль. Поставте, де треба, розділові знаки.
1. На будинках на деревах на парканах всюди червоний відблиск
(Вовн.). 2. Дерева кущі берези все одяглося у ніжні рутвяні шати
(Ол.). 3. У лісах нашої Батьківщини ростуть такі види хвойних
дерев ялина сосна смерека і сибірський кедр.4. Широко відомі такі

32. твори Панаса Мирного Голодна воля Товариші Хіба ревуть воли як
ясла повні. 5. В теплий край тоді далеко полетять усі пташки
журавлі качки лелеки і маленькі ластівки (Заб.). 6. Папери були
скрізь і на столі і на полицях (К.). 7. На вершечку стрілецької гори
на схилах і в долинах скрізь уже запанувала тиша (Н.-Лев.).
Відокремлені другорядні члени речення
Види
відокремлених
членів речення
Способи
вираження
Умови
відокремлення
другорядних
членів у реченні
Приклади
Відокремлені
означення
1) узгоджені
прикметники і
дієприкметники;
прикметникові і
дієприкметнико-
ві звороти
1)якщо вони
стосуються
особового
займенника;
2)якщо вони
поширені і стоять
після
означуваного
слова;
3)якщо вони
мають обставин-
ний відтінок;
4) якщо два і
більше означень
стоять після
означуваного
слова, перед яким
є вже узгоджене
означення;
5) якщо вони від
означуваного
слова відділені
іншими членами
речення.
Червоний і лю-
тий, він виско-
чив із кімнати.
В очах, ще
мокрих від сліз,
малюється жах.
(М.Коцюбинський
)
Бійці, притихлі і
насторожені,
гостро стежили за
кожним рухом
Сагайди.
(О. Гончар)
Ніжна блакитна
хвиля, чиста і
тепла, кидала на
берег тонке
мереживо піни.
(М.Коцюбинський
)
Артилеристи
збиралися
докупи,
збентежені і злі.
(О. Довженко)
2)неузгоджені іменники з
прийменниками
1) якщо треба
підкреслити їх
значимість у
реченні;
2)якщо вони
стоять в одному
ряду з узгоджу-
Брянський, з туго
перетягну-тим
станом, з білявою
пишною
чуприною, стоїть,
облитий
променями

33. ним означенням. призахідного
сонця.
(О. Гончар)
Вона, бліда, з
очима,
повними сліз,
дивилась повз
нього у вікно.
(Н. Рибак)
3)прикладки іменники,
словосполучення
1)у тих випадках,
що й узгоджене
означення;
2)якщо вони,
навіть непоши-
рені, стоять після
власної назви;
3)якщо вони
мають при собі
слова родом, на
ім’я, на прізви-
ще, так званий
тощо.
Альбатроси,
морські
мандрівники,
йшли назустріч
людям.
(П. Панч)
А Палажка,
Микитина
жінка, і сама
місця не
знайде.
(О. Іваненко)
Гей був на Січі
старий козак, на
прізвище Чалий.
(Н. тв.)
Відокремлені
обставини
дієприслівникові
звороти, одиничні
дієприслівники,
іменники,
прислівники
1) дієприслівни-
кові звороти
незалежно від
позиції по
відношенню до
дієслова-
присудка;
2) дієприслівник,
що означає час,
причину, умову
дії та ін.;
Кармелюк
похилив голову,
спершись ліктями
на коліна
(В. Кучер)
Що, дівуючи,
придбала Мотря,
то все
позношувала.
(П. Мирний)
два дієприслівни-
ки, якщо вони
відносяться до
одного або
декількохдієслів.
Піднеслись хмари
на другий край,
гудучи та
блимаючи.
(П. Мирний)

34. Відокремлені
додатки
іменники або
займенники з
словами крім,
окрім, опріч, за
винятком,
замість,
зокрема,
особливо,
наприклад на
відміну від,
включаючи,
починаючи
якщо вони мають
значення
виключення або
виділення
За винятком баби
Оришки, малий
Чіпка нікого не
любив.
(П. Мирний)
Ця несподівана
зустріч
зворушила всіх,
особливо дітей.
(В. Минько)
Питання і завдання для самоперевірки знань
1. Які члени речення можуть бути відокремленими?
2. Способи вираження відокремленої прикладки.
3. За яких умов відокремлюються обставини?
4. Наведіть приклади відокремлення додатків. За допомогою яких
слів вони вводяться у речення?
5. Коли відокремлюються неузгоджені означення?
Висновок: відокремленими називаються другорядні члени речення,
які для підсилення їх смислової ролі виділяються в усному мовленні
інтонацією та паузами, а на письмі – відповідними розділовими
знаками.
Зверніть увагу!
 Тире ставиться при відокремлених означеннях, коли їх
декілька (узгоджених і неузгоджених) стоїть у кінці речення:
Перед нами розкинулась долина – зелена, весела, над річкою.
 Коли означення стосуються займенників (присвійних,
вказівних, означальних), вони не відокремлюються:
Усі прибуваючі на зустріч ставали коло пам’ятника.
Вправи за темою «Відокремлені другорядні члени речення»
1. Порівняйте речення і визначте в них відокремлені члени.
1. Ліс, весняний, свіжий, дихав пахучим рястом. – Весняний
свіжий ліс дихав пахучим рястом. 2. Своєму втомленому турботами
серцю я вже не довіряю. – Своєму серцю, втомленому турботами, я
вже не довіряю. 3. Його батько, чудовий коваль, був відомий усій
окрузі. – Його батько був чудовим ковалем, і про це знали усі в
окрузі. 4. Боячись вразити товариша новиною, лікар мовчав. – Лікар
боявся вразити товариша новиною, тому й мовчав.

35. 2. Перепишіть речення, поставте розділові знаки. Підкресліть
відокремлені прикладки та означувані слова, до яких вони
відносяться.
1 Під нами прокидались тумани а над нами падало й падало
листя золоті сльози осіннього лісу. (М. Стельмах). 2. Пожалів у
ранки чисті лиходій старий мороз тонко вирізьблене листя
вузлуватих темних лоз. (М. Рильський). 3. А навкруги казкові
шати сніговим шатром уквітчані віти дерев. (Остап Вишня).
4. Так пропливли вони листками за водою, далекі дні мої.
(М. Рильський).
3. Спишіть речення. Поставте розділові знаки. Підкресліть
відокремлені означення. Зробіть синтаксичний розбір речень.
1. В садочку, квітами повита, на пригорбку собі стоїть, неначе
дівчина, хатина (Т. Шевченко). 2. Клониться дерево, плодом
обтяжене (І. Франко). 3. Непорушно стоять дерева, загорнені в
сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський). 4.
Буковинські Карпати. Гора біля гори стоять разом в німій величі,
одягнені в смерекові ліси (О. Кобилянська). 5. З-за галузки смереки
виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар (М.
Коцюбинський). 6. Ліс, повитий срібноперим димом, в синяві, у
золоті, в іржі – ніби осінь пензлем невидимим в небі розписала
вітражі (М. Рильський). 7. Шепоче вітер щось між віт квіткам,
росою вмитим (В. Сосюра). 8. Ми спочивали серед буйних трав,
цяцькованих, мережаних квітками (М. Рильський).
4. Прочитайте речення. Усно перебудуйте кожне речення так, щоб
воно було синонімічне: 1) двом окремим простим реченням;
2) складнопідрядному реченню з підрядним означальним.
1. Міжгір'я біліли внизу, затоплені молочними озерами
туманів (О. Гончар). 2. Шуміла річка, вкрита білими сережками
піни (О. Гончар). 3. Незабаром показалось село, мальовничо
розкидане над річкою (М. Коцюбинський). 4. Сизуватий колос,
затиснений з двох боків списами остюків, перегойдує на тонких
білих ниточках жовто-зеленаві палички квіту (М. Стельмах).
5. Траплявся часом між чагарниками орішини колючий кущ
шипшини, рясно вкритий дозрілими плодами, мов кораловим
намистом (А. Шиян). 6. Ми пливли вздовж сірих скель, оточених
рядом кольорових молюсків (М. Коцюбинський). 7. В чудовій,
затишній долині, обставленій темними стінами лісів, лежало
невеличке сільце (І. Франко) 8. Перед його очима манячить ліс,
притрушений інеєм зверху та прикритий снігом (Панас
Мирний).

36. 5. Складіть і запишіть речення з відокремленими додатками, які
вживаються зі словами крім, окрім, зокрема, опріч, за винятком.
6. Перепишіть речення, виділяючи інтонацією відокремлені
додатки. Визначте, на які питання вони відповідають, яке
значення виражають і яке місце в реченні займають.
Немає ріднішої людини в світі, окрім матері. Вона, замість
мовчанки, завжди приголубить тебе і скаже ласкаве слово. І
ніхто, опріч неньки, не любить свою дитину.
Слова, синтаксично не зв’язані з членами речення (внесення)
Звертання – це слово або сполучення слів, яке називає особу чи
предмет, до яких звертається мовець.
Подумайте:
• Якою частиною мови може виражатись
звертання?
• Місце звертання у реченні?
• Наведіть приклад поширеного звертання.
• Зробіть висновок-судження щодо вживання
розділових знаків при звертанні.
1. Синичко, синичко, де
твоя спідничка?
2. Неси мене, коню, по
чистому полю.
3. Ой, як же далеко ти,
завтра!
4. О спорт! Ти – мир.
5. О земле рідна, моя
земля!
6. Ой криниченько, де ж
твоя водиченька?
Вправи за темою «Звертання»
1. Визначте поширені і непоширені звертання, поясніть розділові
знаки. Вставте пропущені букви.
1. Приймай же, любий пр...ят...лю, дружн...м серцем
небезсмаковиту думок воду. 2. Звичайно, ти нас, брате, не люб...ш,

37. що не хоч...ш в стать нашу вступити. 3. ...кажи м...ні, Бджоло, чому
так б...гато труд...шся? 4. А чи б...гато у тебе хлібного збіж...я,
шановна пані... 5. Бат...чку! Звичайно, біля тієї гори сів орел. 6. Як
ти, с…стрице, в лісах ж...веш? 7. Не те ви лічили, пане Віл, –
пер...била його мову Мураха. 8. А тому так, голу...ко моя, що
струмочки можуть пот...кти в інший бік (3 байок Г. Сковороди).
2. Вставте пропущені букви та розділові знаки.
Старий заплакав Синку мій я ж батько твій це ж я Багрій.
2. ...кажіть м...ні буд...те добрі міліціонери чом у
Ки...ві закрили Божії п...чер и? 3. – Хлопче крикнув
запорожець, – коханий наща...ку ти с.диш тут при п...гонах, певно,
для поря...ку. 4. Дорога моя кицюн... пр...ручив я Білку що стрибає
тут у парку з гілочки на гілку. 5. Сорок літ на носі, а ти вір...ш
недотепо в казочки ще й досі. 6. Так газета ж це бабусю не самі
новини. 7. Спасибі ж вам сини мої за добрую ласку що назвали
"Запоро...цем" д...тячу к...ляску (3 тв. П. Глазового).
3. Перегрупуйте слова так, щоб утворились прислів'я зі звертаннями.
1. Смійся, краще, не, горох, ти, не, квасолі.
2. Рано, бо, сиди, Тетяно, ще.
3. Нашому, дай, вовка, Боже, теляті, з'їсти.
4. Носату, свате, сліпу, міняй, на, кобилу.
5. Бачили, хоч, очі, що, їжте, повилазьте, купували.
6.
4. Поставте пропущені розділові знаки. Звертання підкресліть.
1. Ой дівчино молодая чом не признаєшся? 2. Ой дід діду з
бородою не подоба тобі вечеряти зо мною. 3. Ох мамо хочу їсти та
боюся в погріб лізти. 4. Ой скажіте добрі люде що зо мною тепер
буде? (Нар. тв.). 5. Ой водо-водограй грай для нас грай танок
свій жвавий ти не зупиняй (В. Івасюк). 6. О поле й дорога і
річка й узлісся зелене! Ви в серці у мене (Л. Первомайський).
5. Перебудуйте речення так, щоб виділені слова та словосполучення
стали звертаннями.
1. Мій рідний край завжди у серці в мене. 2. Просимо всіх
відвідувачів звільнити залу. 3. Вітер знову завів свою пісню. 4. Що
означає мерехтіння вечірньої зорі? 5. Шановне журі запрошують
зайняти місця у залі. 6. Любій матусі присвячую цю пісню.