готуємось до зно. укрмова

2
«Готуємось до ЗНО. Українська мова»
Укладачі: Нікітіна Т.Ю., Ладь І.Л., Самофалова Н.В.
Посібник «Готуємось до ЗНО. Українська мова» має на меті допомогти учням
у підготовці до складання ЗНО. Він містить теоретичний матеріал, тренувальні
вправи та тести за темами програм з української мови для загальноосвітніх
навчальних закладів. Посібник забезпечує комплексну підготовку
старшокласників, яка реалізується через виконання тестових завдань та
побудову власних зв’язних висловлювань. Практичні завдання сформульовано
відповідно до різних рівнів складності, доступно та чітко.
Посібник адресований учням загальноосвітніх шкіл та всім, хто готується до
складання ЗНО з української мови.

3
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………………….....4
РОЗДІЛ 1. ФОНЕТИКА
1.1 Співвідношення між звуками і буквами ………………………………..7
1.2 Уподібнення звуків……………………………………………………….8
1.3 Особливості фонетичної транскрипції…………………………...……10
1.4 Спрощення в групах приголосних………………………………..……11
1.5 Уживання м'якого знака……………………………………………….. 15
1.6. Уживання апострофа…………………………………………………...17
1.7. Подвоєння букв…………………………………………………………19
1.8. Правопис іншомовних слів…………………………………………….26
1.9. Ненаголошені голосні………………………………………………….30
1.10 Чергування голосних і приголосних звуків………………………….32
РОЗДІЛ 2. МОРФОЛОГІЯ
2.1 Іменник…………………………………………………………………..38
2.2 Прикметник……………………………………………………………...54
2.3 Займенник………………………………………………………………..63
2.4 Числівник………………………………………………………………..75
2.5. Дієслово………………………………………………………………….85
РОЗДІЛ 3. СИНТАКСИС
3.1. Види складних речень………………………………………………….97
3.2. Складносурядне речення………………………………………………98
3.3. Складнопідрядне речення…………………………………………….105
РОЗДІЛ 4. ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЮВАННЯ…………………………………….114
РОЗДІЛ 5. ПЕРЕВІРКА ЗНАНЬ…………………………………………………124
РОЗДІЛ 6. РОБОТА НАД ПОМИЛКАМИ……………………………………...167

4
ВСТУП
Протягом кількох років в Україні діє система зовнішнього незалежного
оцінювання та державної підсумкової атестації. Вимоги, які ставляться до
випускників шкіл, ліцеїв, гімназій за умов модернізації освіти, досить високі, а
перспектива складання зовнішнього незалежного оцінювання лякає багатьох
учнів. Саме тому нами було створено цей посібник з української мови, основне
призначення якого – якісна, грунтовна підготовка до ЗНО. Розроблено цілий
комплекс завдань, які допоможуть учневі не тільки закріпити теоретичні
знання, але й засвоїти необхідні уміння та навички до складання ЗНО.
Пропонований посібник складається з шести розділів: «Фонетика»,
«Морфологія», «Синтаксис», «Власне висловлювання», «Перевірка знань»,
«Робота над помилками». Зміст перших трьох розділів, поділений на теми,
охоплює навчальний матеріал, передбачений програмою загальноосвітніх
середніх навчальних закладів та програмою ЗНО. Кожну тему складають
теоретичний (схеми, таблиці, правила), тренувальний та тестовий блоки.
Розділ «Фонетика» містить у собі не тільки теоретичний матеріал, питання до
самоконтролю, але й сприяє виробленню та закріпленню навичок застосування
набутих знань. Опрацювавши даний розділ, учні зможуть розпізнавати явища
уподібнення, спрощення, основні випадки чергування голосних і приголосних
звуків.
Розділ « Морфологія» допоможе кожному узагальнити свої знання про
частини мови, визначати їх морфологічні ознаки, синтаксичну роль.
«Синтаксис» - це розділ посібника, який є необхідною складовою для
підготовки до ЗНО, сприяє вдосконаленню знань щодо визначення структури
словосполучення і речення, розрізнення речень різних видів, розпізнавання
видів головних і другорядних членів речення.
Однією з проблем школярів є невміння логічно й послідовно оформити власні
думки у зв’язне повідомлення. У цьому разі стане в пригоді розділ «Власне

5
висловлювання», у якому пропонується пам’ятка до написання творчої роботи,
теми творів та зразки власних висловлювань учнів.
З метою систематизації набутих знань після опрацювання потрібного
навчального матеріалу в розділі «Перевірка знань» запропоновано тестування,
аналогічне ЗНО, та тренінгові завдання. Це сприятиме виробленню вміння
уникати зайвих дій та обирати оптимальні варіанти виконання завдань.
Розділ «Робота над помилками» допоможе ліквідувати прогалини в знаннях і
вміннях і визначити індивідуальну програму вдосконалення знань та умінь з
української мови, систематично реалізовувати її в процесі самостійної роботи.
Новації у змісті й структуруванні посібника з української мови полягають у
тому, що теоретичний та практичний матеріал запропоновано у вигляді блоків.
Рекомендуємо спочатку уважно ознайомитись зі змістом посібника, щоб мати
цілісне уявлення про курс навчання. Орієнтуватись у навчальному матеріалі
допоможуть умовні позначки:
матеріал для запам’ятовування
завдання практичного характеру
завдання для узагальнюючого контролю та самоперевірки
Посібник буде корисним учням загальноосвітніх шкіл, ліцеїв, гімназій та
абітурієнтам, учителям, а також усім, хто прагне підвищити рівень знань із
сучасної української мови.

7
ФОНЕТИКА
Фонетика – розділ мовознавства, що вивчає звуки мови.
Звуки мови
Голосні
[а], [о], [у], [е], [и], [і]
бувають:
- Наголошені /
ненаголошені.
Приголосні
бувають:
- тверді / м’які / пом’якшені;
- дзвінкі / глухі;
- парні / непарні за твердістю-
м’якістю;
- парні / непарні за дзвінкістю-
глухістю.
Приголосні
Тверді М’які Тверді Пом’якшені
(Де ти з’їси ці лини + [дз'], [р'] )
(Губні, шиплячі, задньоязикові,
гортанний)
[д]
[т]
[з]
[с]
[ц]
[л]
[н]
[дз]
[р]
-
[д']
[т']
[з']
[с']
[ц']
[л']
[н']
[дз']
[р']
[й]
Губні:
[б] [п] [в] [м] [ф] [б’] [п’] [в’] [м’]
[ф’]
Шиплячі:
[ж] [ч] [ш] [дж] [ж’] [ч’] [ш’] [дж’]
Задньоязикові:
[ґ] [к] [х] [ґ’] [к’] [х’]
Гортанний:
[г] [г’]
Парні Непарні
Дзвінкі Глухі
Дзвінкі
(сонорні)
Глухі
[б] [п] - [ф]
[д] [т] [л] -
[г] [х] [р] -
[ґ] [к] [м] -

8
[ж] [ш] [н] -
[з] [с] [й] -
[дж] [ч] [в] -
[дз] [ц]
ОРФОЕПІЯ
Орфоепія – розділ мовознавства про правильну вимову.
СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ ЗВУКАМИ І БУКВАМИ
Кожна буква українського алфавіту здебільшого передає один звук. Проте є
випадки, коли повної відповідності між звуками і буквами немає.
Звуки [дж], [дз] передаються на письмі двома буквами.
Буква щ позначає сполучення двох приголосних [шч]. Букви є, ю, я, коли вони
вживаються для позначення м'якості приголосного, передають один звук [е],
[а], [у]: осіннє, рядок, люк. Якщо ж вони вживаються на початку слова (ясно),
після букви, що позначає голосний звук (боєць), після апострофа або м'якого
знака (м'ята, Ньютон), то ці букви передають два звуки: [йе], [йу], [йа].
Буква ї завжди позначає два звуки [й] та [і]: їжак, бої, роз'їзд. Буква ь (м'який
знак) позначає м'якість приголосних звуків: сучасність, льон.
Уподібнення (асиміляція) звуків
Голосних:
[ еи
], [ ие
] – у слабкій (ненаголошеній) позиції: [ с т еи
б л о́ ], [ з ие
м а́ ].
Увага! [е] та [и] вимовляються чітко наприкінці слів та в ненаголошених
закінченнях прикметників та дієприкметників: [ м о́ р е], [ б еи
з м е́ ж н е ],
[ х о л о́ д н и й ], [ з а л и́ т и й ]

9
[ оу
] – перед складом з наголошеним [у́], [і]: [ к оу
ж у́ х ], [ г оу
л у́ б к а ], [ з оу
з у́ л' а], [ к оу
с' т' у́ м ], [ т оу
б’ і ], [ с оу
б’ і ], [оу
б’ і д].
Приголосних:
За дзвінкістю/глухістю (тяжіння до дзвінкості):
1. Дзвінкий приголосний залишається дзвінким: привіз[з], слід[д], каз[з]ка,
швид[д]ко.
2. Глухий приголосний перед наступним дзвінким стає дзвінким: бороть[д]ба,
вок[ґ]зал, фут[д]бол.
Винятки:
1. Дзвінкий [г] перед наступними глухими [к], [т] переходить в глухий [х]:
кіг[х]ті, ніг[х]ті, лег[х]ко, вог[х]ко, миг[х]тить, діг[х]тяр.
2. Префікс З- перед наступним глухим оглушується: зцідив - [с' ц'], зсипав -
[с:]
Вимова префіксів РОЗ-, БЕЗ- залежить від швидкості мовлення (з може
оглушуватися, а може й ні.)
За м’якістю:
1. Перед наступним м’яким [д] [т] [з] [с] [ц] [л] [н] [дз] стають м’якими:
[ п’ і с' н' а], [ п о́ в’ і с' т' у ], [ с о́ н' ц' а ]
2. Перед наступним пом’якшеним м’якими стають тільки свистячі [з], [с],
[ц], [дз]: [ с' в’ і т ], [ з' в’ і р ], [ дз' в’ і н ].
За способом творення (шиплячі ↔ свистячі):
1. У словоформах іменників
шці → [ с' ц' і ] – ромашці, пляшці
жці → [ з' ц' і ] – запорожці, стежці
чці → [ ц': і ] – річці
тці → [ ц': і ] – квітці, тітці.
2. Зж, з дж, ждж → [ж:] – зжувати, з жалем, з джемом,
приїжджати.
3. Сш, зш → [ш:] – підрісши, привізши, зшити.

10
4. Ться → [ ц': а ], шся → [ с': а ].
ОСОБЛИВОСТІ ФОНЕТИЧНОЇ ТРАНСКРИПЦІЇ
[ н' ] – м’який приголосний;
[ к’ ] – пом’якшений приголосний;
[ й ] – завжди м’який, не має твердої пари;
Я, ю, є – то два звуки, то один;
ї – [ й і ];
Щ – [ ш ч ];
Дз, дж – [дз], [дж] – злитий звук: [ д ж е м ];
Дз, дж – [ д з ], [ д ж ] – окремі звуки: один звук належить до префікса, інший
до кореня:[ п’ і д з е́ м н и й ];
[ т': ] – подовжений м’який приголосний: [ с т а т': а́ ], [ р’ і л': а́ ].
Тренувальні вправи
1. Випишiтьлише тi слова, у яких кiлькiсть букв i звукiв не збiгається.
Осiнь, станцiя, ячмiнь, синиця, пояс, в’їзд,яма, щавель, боягуз, пiдживити,
iн’єкцiя, заява,заєць, iм’я, пiщаний, повiтря, ясний, зцiджений,рояль, вiчнiсть.
2. Виправте помилки в поданих фонетичних транскрипцiях.
[бджiлонʹка], [свйатковий], [гедзʹ],[заявлйаю], [п’iщинка], [компʹутер],
[пiд’iжджати], [пор’йядок], [зйавлйайусйа], [н’ан’ка].
3. Передати слова у звуковому записі (фонетичною транскрипцією),
розподіливши їх у три колонки: 1. Слова, в яких кількість звуків і букв

11
однакова. 2. Cлова, у яких букв більше, ніж звуків, 3. Cлова, у яких букв
менше.
Ядро, каструля, персик, щітка, школа, суддя, клас, сіль,ясен, сільський,
автобус, мудрість, п’єса,дзьоб, апельсин, воджу, касир, айстри, слюсар,
людина, слива.
СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ
ЖДН → ЖН
ЗДН → ЗН
СТН → СН
СТЛ → СЛ
РДЦ → РЦ
СКН → СН
ЗКН → ЗН
СТЦ → СЦ
ЛНЦ → НЦ
РТК → РК
Тиждень – тижня
проїзд – проїзний
честь – чесний
щастя – щасливий
серденько – серце
тиск – тиснути
брязк – брязнути
розмістити – місце
сонце
скатерть - скатерка
Винятки: шістнадцять, пестливий, хвастливий, кістлявий, зап’ястний,
хворостняк, випускний, пропускний, вискнути, пискнути (і писнути), тоскно,
скніти, скнара, контрастний, баластний, форпостний, компостний.
1. Доберіть до кожного іменника прикметник з таким самим коренем, у
яких словах відбулося спрощення приголосних. Утворіть з
прикметниками словосполучення.

12
Якість, жалість, баласт, вартість, захист.
2. Розкрийте дужки, підкресліть в утворених словах групу приголосних, де
відбулося спрощення:
1. Зло ( вість) тінь пробігла по обличчях, вражених ( участь) карнавалу.
2. Минув мені рік ( шістнадцять), сімнадцятий починаю.
3. Серце у нас ( честь), душу має щиру.
3. Перекладіть українською мовою і поясніть правопис слів:
Страстный, областной, проездной, контрастный, завистливый.
Напишіть 20 слів, у яких відбулося спрощення.

13
ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ № 1
1. Однакова кількість букв і звуків у кожному слові в рядку :
А. Пісня, свято, якорець, заява, щедрість.
Б. Ясність, звільнення, амбіція,щось, їдальня.
В. Ємність, відзвук, щебінь, юність, прохід.
2. Усі слова записані за алфавітом у рядку :
А. Містичний, місто, мисливець, месник.
Б. Метод, метро, митець, мітинг.
В. Милозвучний, мелодійний, мелодія, мілкий .
3. У якому рядку літери Є, Ю, Я позначають два звуки?
А. Юрист, яблуко, в’ються, плющ, б’є .
Б. Ялинка, фюзеляж, юний, мрія, бюро .
В. Х’юстон, пів’ями, сію, юшка, м’ята .
4. Усі слова вимовляються зі звуком [ґ] в рядку :
А.(ґ,г)едзь, (ґ,г)ава, (ґ,г)анок, (ґ,г)гаразд .
Б. а(ґ,г)рус, (ґ,г)азда, (ґ,г)рунт, (ґ,г)улядзи.
В. (ґ,г)атунок, (ґ,г)удзик, вимо(ґ,г)а, перема(ґ,г)ати.
5. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?
А. Форпос...ний, піс...ний, кількіс...ний, балас...ний, облас...ний.
Б. Шіс...сот, кіс...лявий, гіган...ський, студен...ський, чес...ний.
В. Улес...ливий, ціліс...ний, сер...це, шелес...нути, влас...ний.
6. Букв менше, ніж звуків, в усіх словах рядка
А. Солов'ї , наклеїти, м’ята,
Б. День, сказати, шерсть.
В. Мірка, нянька, по – материнськи.

14
А. Липень, матір'ю, раненько, риб'ячий .
Б. Від'ємний, поїзд, юрба, ялиця.
В. Милість, пюре, ячний, яшма.
А. Знайдеться, краков'як, тракторець, хатинонька.
Б. Євангеліє, Табаївка, стрілець, табло їд.
В. Єва, колія, мрія, об'ємний.
9. Букв більше, ніж звуків, в усіх словах рядка
А. Бджоляр, вилляти, волосся, зрання .
Б. Ляльковий, міліметр, осідання, трильйон.
В. Вищерблений, Джабаппур, пюпітр, соромливість.
А. Ватяний, льонярство, мільярд, пищиш.
Б. Батько, зелень, мазь, плоть.
В. М'яч, полум'я, пуп'янок, черв'як.
А. Арка, навіть, обличчя, таборування.
Б. Давить, Джалгаон, оббивачка, сьомий.
В. Волосся, недосвідченість, рабоволодіння, хорт.
А. Кабальний, лабіалізованість, обарвлення, татуювати.
Б. Бур'ян, затьохкати, ймення, обачливість.
В. Бульйон, Василь , грецький, скажіть .

15
УЖИВАННЯ М’ЯКОГО ЗНАКА
Ь Ь
1. Після м’яких ДеТи З’їСи
Ці ЛиНи
(мідь, тінь, кільце)
1. Після губних Б,
П,В,М,Ф;шиплячих Ж, Ч, Ш ,Щ;
задньоязикових Ґ, К, Х та Г,Р
(піч, любов, сидиш, гірко).
Але: Після Р Ь може писатися тільки у
складі буквосполучення ЬО (трьох,
чотирьох, вірьовка, ларьок; але ларка) та
в прізвищі М.Горький
2. Якщо в слові був Ь, то й у
похідному від нього слові
буде Ь
(лялька – ляльці, Танька -
Таньчин)
2. Якщо в слові не було Ь, то й у
похідному від нього слові не буде
Ь
(тарілка – на тарілці, Наталка -
Наталчин)
Стосується випадків, коли :
а) від іменника Н.в. утворюється іменник Д.в. або М.в.;
б) від іменника утворюється присвійний прикметник.
3. Якщо підряд два м’які
приголосні, і перший з них
- [Л']
(пальці - [л'ц'], їдальня) -
[л'н'] ).
Таким чином у
буквосполученні -ЛЬСЬК-
пишеться два Ь
(польський, учительський)
3. Якщо підряд два м’які приголосні,
і перший з них – не [Л']
(пісня - [с'н'], сміх - [с'м’]).
Але: різьбяр, тьмяний

16
4. Якщо після м’якого [Л']
слідує шиплячий
(Гуцульщина, Михальчук)
4. Якщо шиплячий слідує не після
[Л'], навіть коли в первинному
слові був Ь (безбатченко – хоч
батько, Федченко – хоч Федько)
5. У дієсловах на -ться
(сміється)
5. У дієсловах на -шся
(смієшся)
6. Якщо в дієслові без
постфікса -СЯ був Ь, то він
залишається і при
додаванні -СЯ (підводь –
підводься, піднось -
підносься)
7. У суфіксах пестливості -
ОНЬК-,
-ЕНЬК-, -ЕСЕНЬК-, -
ІСІНЬК-, -ЮСІНЬК-
(дівчинонька, тоненький,
легесенький, дрібнісінький,
малюсінький)
8. У суфіксах -СЬК-, -ЗЬК-, -
ЦЬК-
(чеський, близько,
козацький)
9. У буквосполученні -ЬО-
(льон, дзьоб)
6. У буквосполученнях НЧ, НШ,
НЩ
(кінчик, менше, панщина,
цвірінчати).
Але: няньчити, бриньчати
7. Між однаковими буквами, що
позначають подовжений м’який
приголосний
(нісся, ллє)
8. В іменах перед Я
(Наталя, Тетяна, Уляна, Омелян,
Ілля)

17
1. На місці крапок поставити, де треба, м’який знак.
Кіл..кіс..ть, сіл..с..кий, чукот..с..кий, міц..ніс..т.., діял..ніс..т.., від..ділен..,
Кос..тя, с..міливіс..т.., щас..тя, с..вятковий, пал..ці, радіс..т.., віс..тю, Нас..тя,
з..ріліс..т.., Кол..с..кий, Іл..ля, всес..віт..ня, вугіл..ля, майбут..нє, куріл..с..кі,
галуз..зю, гордіс..т.., маз..зю, весіл..ля, в намис..ті, вітал..ня, читал..ня, воз..ня,
плат..ня, Трет..яковс..ка, Трет..як, Іл..яна, урал..с..кий.
2. Подані іменники поставити у Давальному відмінку. В одну колонку
записати слова з м’яким знаком, у другу – без м’якого знака.
Сопілка, дочка, донька, циганка, тітонька, фіалка, синька, калинонька,
тіточка, рибалонька, сиротинка, білка, колиска, люлька, тарілка,
сиротинонька, веселка, вчителька, футболка, бджілка, жилка, полька, динька,
яблунька, партизанка, віялка, ліщинонька, валер’янка, нічка, вихователька,
кладка, кулька, ніченька, сівалка, зіронька, галка, сопілочка, голка, жменька,
доріженька, річка, читачка, мадярка, книжка, сопілка, мукомолка.
УЖИВАННЯ АПОСТРОФА
ПЕРЕД Я, Ю, Є, Ї
Апостроф уживається для роздільної (а не злитої) вимови.
АПОСТРОФ СТАВИТЬСЯ АПОСТРОФ НЕ СТАВИТЬСЯ

18
1.Після губних Б, П, В, М, Ф, які
належать до кореня
(м’ята, солов’ї, б’ється)
1.Якщо перед губними Б, П, В, М, Ф
стоїть інший приголосний (але не Р),
який належить до кореня.
(Свято, тьмяний, цвях.
Але: торф’яний, черв’як)
Після префіксів та першої частини
складних слів, що закінчуються
будь-яким приголосним.
(Роз’їзд, двох’ярусний,
об’єднати)
Якщо ж цей інший приголосний, який
стоїть перед Б, П, В, М, Ф, належить
до префікса, апостроф ставиться
(розв’язати)
2. Після твердого [Р].
(Міжгір’я, матір’ю)
2. Після м’якого [Р'].
(Рясно, буряк)
3. У словах іншомовного походження
після твердих Ж, Ш та Г, К, Х.
(Х’юстон, миш’як, Монтеск’є)
3. У словах іншомовного походження
та російських власних назвах після
пом’якшених Б, П, В, М, Ф.
(Пюре, бюджет, Вязьма)
Примітка. З апострофом пишуться слова: ад’ютант, ін’єкція, кон’юнктура,
кон’юктивіт, фельд’єгер. А також ім’я Лук’ян та похідні від нього
(Лук’янович, Лук’яненко, Лук’янівка).
1. Вставте, де потрібно, апостроф.
Бур…як, р…сно, між брів…я, зор…яний, п…явка, без…ядерний, вітр…як,
пів…яруса, жираф…ячий, знічев…я, тьм…яний, від…ємний, цв…ях.
2. Перекладіть подані слова з російської мови українською. Поставте, де
потрібно, апостроф.

19
Карьера, объект, Кювье, Ривьера, бюджет, краковяк, Лукьян, пятница, имя,
отъезд, мята, подъемник, Вячеслав, деревянный, пол-Европы.
3. Запишіть наведені слова у два стовпчики залежно від уживання
апострофа.
Пів..ящика, вар..яг, уз гір..я, Із..яслав, дев..ять, св..яткувати, полум..я ,
дзв..якнути, суб..єкт, кав..яр, різьб..яр, рум..яніти, кур..йоз, б..юро, пуп..янок,
сап..яновий, Заволж..я, безвітр..яний.
ПОДВОЄННЯ БУКВ
І. Внаслідок збігу однакових звуків на межі морфем (Об+бити,
роз+зявити, ран+ній, розріс+ся, воз+з’+єднання, пів+вікна).
ІІ. Внаслідок подовження м’яких приголосних звуків [д':], [т':], [з':], [с':],
[ц':], [л':], [н':] та пом’якшених [ж’:], [ч’:], [ш’:]
1. В іменниках – у кінці основи між голосними:
Подвоєння відбувається Подвоєння не відбувається
- У кількох іменниках чоловічого і
жіночого роду на -я І відміни (суддя,
Ілля, стаття, рілля, породілля).
АЛЕ: кутя, свиня, попадя.
- Середнього роду на -я ІІ відміни
(багаття, узбережжя, сторіччя).
- В орудному відмінку іменників ІІІ
відміни (розповіддю, розкішшю,
піччю).
- Якщо в кінці основи
збігаються два різні
приголосні звуки (щастя,
честю, нехворощю – ш+ч,
любов’ю).
- У родовому відмінку
множини з нульовим
закінченням (змагань,
суцвіть, сторіч) і
словоформи статей.
2. У прикметниках:

20
Подвоєння відбувається Подвоєння не відбувається
- У прикметниках з наголошеними
суфіксами -а´нн-, -я´нн, -е´нн-, якщо
вони означають:
а) неможливість дії – з префіксом
НЕ- (невблага´нний – не можна
вблагати, незрівня´нний - не можна
зрівняти);
б) збільшену міру ознаки
(здорове´нний, височе´нний).
- У кількох прикметниках, що слід
запам’ятати: старанний,
притаманний, суверенний,
захланний.
- У прикметниках-старослов’янізмах:
священний (але: священик), огненний
(але: вогняний), благословенний,
блаженний, божественний,
спасенний, мерзенний, окаянний.
- У прикметниках, утворених
від іменників за допомогою
суфіксів -ин (-їн), де немає
збігу на межі морфем
(бджол+иний, пташ+иний,
орл+иний, змі+їний,
ча+їний).
- У кількох прикметниках, що
слід запам’ятати: шалений,
скажений, навіжений,
жаданий, довгожданий,
обітований.
3. У дієприкметникових суфіксах завжди одна Н
(улюблений, прочитаний, замріяний, одухотворений).
Примітка. У дієприкметниках наголос ніколи не падає на суфікс. Якщо
суфікс наголошений, то це не дієприкметник.
4. У кількох прислівниках подвоєння відбувається: зрання, спросоння,
навмання, востаннє, попідтинню, попідвіконню.
5. У дієслові ЛЛЄ та похідних від нього словах (ллється, ллють, наллєш.)

21
Примітка. Подвоєння букв може відбутися і в результаті чергування
приголосних (дочка – доччин, Галочка - Галоччин). Також при утворенні
іменників із суфіксом -ин(а) (Туреччина, кріпаччина, але: солдатчина).
1. Вставити пропущені букви, позначити, на межі яких частин слова
відбувається подвоєння.
Бе..смертний, ро..бити, бе..збройний, бе..платний, ро..стелити,
бе..захисний, во..’єднання, щоде..ик, жи..я, страше..ий, годи..ик, ро..броїти,
тума..ий, підні..я.
2. Перекладіть слова з російської мови українською. В одну колонку
випишіть слова, у яких приголосні подовжуються, у другу — без
подовження.
Отраслью, значением, спросонок, счастье, обобщение, верфью,
напряженность, досье, третье, дневной, чугунный, старательный,
бетонный, рысью, Обью, поверье, бессодержательный, предместье,
апельсинный, отделиться, бессмертие, конферансье, эскадрилья,
огрубелостью, Пермью, Поволжье, скатертью, шестидесятилетие,
поколение, гостья, Побужье, спиралью, поднебесье.
3. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. Поясніть правопис слів, у
яких відбувається подвоєння літер.
1. Тисячолі(т,тт)я вкраїнського слова — катува(н,нн)я, ганьби — і чека(н,нн)я,
що по(л,лл)ється співуча мова, та звучить все лункіше — мовча(н,нн)я (В.
Пахаренко). 2. Благослове(н,нн)а ця тиша дозріва(н,нн)я землі, дозріва(н,нн)я
надій хлібороба (М. Стельмах). 3. Ось і шатристий дуб із дуплом за(в,вв)ишки з
людський зріст, де зовсім недавно довелось перечікувати грозу, коли

22
обвалювались блискавки й громи, а ти сам собі увижався дубом, що
закоренився в земну твердь, що підні(с,сс)я до небесного безме(ж,жж)я (Є.
Гуцало). 4. Соковиту, напоє(н,нн)у зеле(н,нн)ю порість розметали шляхи
далечі(н,нн)ю високою (А. Малишко).

23
1. Укажіть, у якому рядку допущено орфографічну помилку.
А. Мар'яна, дев'ять, з'явитися, Стеф'юк, Лук'янівка.
Б. З'єднаний, рум'яний, дзвякнути, свято, цвях.
В. Вітряк, духмяний, різдвяний, торф'яний, моркв’яний.
2. Укажіть, у якому рядку всі слова пишуться з Ь.
А. Донец...кий, чернівец…кий, Гриц...ко, різ...ко, сон...ця.
Б. Багат...ма, кін...чик,міл...йон, ремін..., літ...ні.
В. Ручен...ка, джерел...це, Ковал...чук, вуз...ко, лял...ці.
3. У якому рядку в усіх словах відбулося спрощення приголосних?
А. Тріс...нути, тиж...невик, контрас...ний, пес...ливий, улес...ливий.
Б. Шіс...сот, кіс...лявий, гіган...ський, студен...ський, чес...ний.
В. Улес...ливий, ціліс...ний, сер...це, шелес...нути, влас...ний.
4. Оберіть рядок, у якому всі слова слід писати з апострофом.
А. З...юрмитися, миш…як, верхів...я, п...єдестал, п...юре.
Б. Б...єлгород, Захар...їн, Монтеск...є, Руж...є, В...язьма.
В. Голуб...я, подвір...я, бур...ян, довір...я, дит...ясла.
5. М’який знак на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка.
А. Молодесен..кий, нен..чин, спіл..ці.
Б Велетен..ський, т..мяний, слиз..ко.
В. Буд..те, дон..чин, на пис..мі.
6. У якому рядку всі слова з орфограмою „Подовження приголосних”
записано правильно:

24
А. Віддати, змагання, сміття, піднісся, збіжжя.
Б. Уміння, почуття, відкриття, зусиля, життя.
В. Оббити, віддячити, Поліся, насіння, ввійти.
7. У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?
А. М..язи, св..ято, бур..яний, міжгір..я, кур..єр.
Б. Рум..яніють, арф..яр, з..єднаний, Лук..ян, пів..ящика.
В. Без..ядерний, з..економити, Мар..яна, м..ятний, об..їхати.
8. У якому рядку написання слів з апострофом пояснюється одним
правилом?
А. Інтерв’ю, з’явитися, м’ятний, Лук’ян, дев’ять.
Б. Пів’ящика, з’юрмитися, п’єдестал, подвір’я, м’яч.
В. Арф’яр, черв’як, верф’яний, стерв’ятник, верб’я.
9. У якому рядку у всіх словах слід писати м’який знак?
А. Різ..блений, людс...кіст.., повір..те, павіл..йон, мен..ший.
Б. Стіл..ці, степ.., Уман..щина, жмен..ка, гол..ка.
В. Ал..янс, т..мяний, спал..ня, Ковел..щина, слиз..ко.
10. У якому рядку всі слова пишуться без м’якого знака?
А. Біл..ший, печал..ний, корін..чик, міл..йон, порт..єра.
Б. Тюр..ма, джміл.., повір..те, Гор..кий, емал..ований.
В. Майбут..нє, Натал..чин, щас..тя, л..лю, у повіс..ті.
11. У якому рядку всі слова з орфограмою «М’який знак» записані
правильно?
А. Доньчин, волинський, каміньчик, повірте, різьбяр.
Б. Доньчин, волиньський, камінчик, повірте, різьбяр.
В. Доньчин, волинський, камінчик, повірте, різьбяр.

25
12. Укажіть слово, у якому в орудному відмінку однини відбувається
подовження приголосних.
А. Відповідальність.
Б. Піч.
В. Молодість.

26
И, І, Ї в ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ – ЗАГАЛЬНИХ НАЗВАХ
И Перед наступним приголосним (крім Й) після букв «дев’ятки»: Де Ти
З’їСи Цю ЧаШу ЖиРу
(диван, тир, фізика. Але: вимпел,гиря, кит, бинт, спирт, графин, лимон,
кипарис; а також у запозиченнях із східних мов: калмик, кизил, кинджал,
кумис, киргиз, ярлик)
І 1. Після букв, що не входять до «дев’ятки» (міністр, гелікоптер)
2. На початку слова (історія, істина)
3. Перед голосними та звуком [й] (чемпіон, клієнт)
4. У словах на -ія (лекція, теорія)
5. У кінці незмінних іменників (поні, журі, таксі)
Ї Після голосних (наївний, атеїст)
Примітка. Чинний Український правопис (Київ, 1997, с. 101) до правила про
правопис літери і в іншомовних словах подає такий виняток до правила
«дев’ятки»: «З и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку: диякон,
єпископ, архиєпископ, архистратиг, архимандрит, єпитимія, єпитрахиль,
митрополит, християнство тощо».
Проте сучасний Орфографічний словник української мови (Київ, 1999)
подає як нормативні архієпископ, архієрей, архімандрит, клір, клірик та ін. з
літерою і відповідно до правила «дев’ятки».
И, І в ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ – ВЛАСНИХ НАЗВАХ
Для географічних назв:

27
И 1. Після букв «дев’ятки» (крім З, С) перед наступним приголосним (але не
Й):Чикаго, Алжир, Британія, Крит, Мадрид, Кордильєри, Тибет,
Аргентина, Ватикан.
АЛЕ: перед голосним, перед звуком [й] і в кінці слова пишеться І
(Ріо-де-Жанейро, Австрія, Капрі).
2. У кінцевих сполученнях -ИДА, -ИКА (Корсика, Колхида).
3. У винятках: Вифлеєм Єгипет, Єрусалим, Китай, Пакистан.
І У географічних назвах після З, С (якщо це не виняток): Сімферополь,
Сідней, Зімбабве, Міссісіпі.
Винятки: Бразилія, Сиракузи, Сирія, Сицилія.
Для імен та прізвищ:
В іменах та прізвищах після всіх приголосних, крім шиплячих та Ц
пишеться І (Фрідріх Шиллер, Цицерон, Дідро).
Е,Є,У в ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ
Е 1. Після твердих приголосних: декада, пленум, рекорд.
2. На початку слова (залежно від вимови): еталон, ерудит. АЛЕ: євро,
єгер, єфрейтор.
3. У буквосполученнях АЕ, ОЕ, УЕ: коефіцієнт, проект, дует,
Рафаель. АЛЕ: траєкторія.
Є 1. Після апострофа, м’якого знака, Й: прем’єра, модельєр, фойє.
2. У буквосполученнях ЕЄ, ІЄ: феєрія, спанієль, карієс. АЛЕ: діез;
після префіксів також Е: де+ескалація, полі+етилен.
У У словах: журі, брошура, парашут, парфуми.

28
ПОДВОЄНІ БУКВИ В ІНШОМОВНИХ СЛОВАХ
У загальних назвах:
1. Як правило, подвоєння немає (група, клас, колектив, сума, алея, гама,
інтелект, грам, кілограм).
Винятки.
Білль (законопроект)
бонна (вихователька)
брутто (вага товару разом з тарою)
булла (грамота папи Римського)
ванна
вілла
мадонна
манна (небесна)
мірра (ароматична смола)
мотто (влучний вислів)
мулла (священик у мусульман)
нетто (вага товару без тари)
панна
панно (стінний живопис)
пенні (англійська дрібна монета)
тонна
алло (вигук під час телефонної розмови)
осанна (молитовний вигук)
2. Подвоєння відбувається на межі префікса і кореня (якщо існує не
префіксоване слово): апперцепція, іннервація, інновація, імміграція (але:
еміграція), іммобілізація, ірраціональний, ірреальний, контрреволюція,
сюрреалізм.

29
У власних назвах:
Подвоєння зберігається. (Анна, Геннадій, Еллада. Але Одеса, Лісабон,
Мілан).
Увага! 1) Подвоєння зберігається і в похідних словах-загальних назвах:
Будда – буддизм, буддистський; Голландія – голландець, голландський.
2) розрізняйте: Ватт (прізвище) – ват (одиниця вимірювання), Максвелл
(прізвище) – максвел (одиниця вимірювання), Стелла (ім’я) – стела (плита
з написом) тощо.
1. Записати іншомовні слова у три стовпчики: у І – із пропущеною літерою
И, у ІІ – з і, у ІІІ – з Ї.
Ол..мпіада, м..раж, д..зель, ун..я, єзу..т, опт..ка, х..мія, моза..ка, бр..джі,
терм..н, У..тмен, оп..ум, дру..д, реж..м, в..тамін, експозе..ція, сес..я, т..п,
в..кторина, оле..н, ма..с, Осса..н, У..льямс.
2. Подані слова записати українською мовою.
Ассистент, касса, аннотация, ассортимент, инновация, барокко,
аттестация, пресса, миссия, эмиссия, тонна, эффект, нетто, брутто,
коллектив, интеллект, дифференциация, оппонент, Брюссель, иммиграция,
мадонна, Калькутта, финн, вилла, Миссисипи, ренессанс, иррациональный,
иллюминация.
З підкресленими словами скласти речення.
3. Перекладіть іншомовні слова українською мовою, поясніть їх правопис.

30
Коррупция, ассоциация, корреляция, коэффициент, ассортимент,
ассигнование, концессия, классификация, варрант, аккумуляция, сумма,
регрессия, офферта, корреспондент, индоссамент, коммерсант.
НЕНАГОЛОШЕНІ Е, И В КОРЕНІ СЛОВА
СЛОВНИЧОК
Е И И – у відкритих
складах -ри- -ли-
Увага!
Апельсин
бензин
герой
керувати
левада
легенда
абрикос
бригада
директор
диригент
кишеня
лимон
бриніти
гриміти
дрижати
кривавий
криниця
крислатий
арифметика
велосипед
математика
Які перевіряються наголосом Які не перевіряються наголосом
Треба підібрати перевірочне слово,
щоб сумнівний звук став
наголошеним:
1) Дібрати спільнокореневе
слово (зупинитися – зупи́нка);
2) Змінити форму слова (весна -
Треба перевірити за орфографічним
словником.
Е:
1) У буквосполученнях -ЕРЕ-,-
ЕЛЕ- (берег, пелена);
2) Якщо сумнівний звук
чергується з і (паперовий –
папір, восени - осінь).
Але: сидіти – сідати.

31
медаль
печаль
пшениця
театр
тремтіти
лейтенант
минулий
пиріг
сигнал
цибуля
шинель
кришити
стриміти
тривати
тривога
триножити
глитати
НЕНАГОЛОШЕНІ О, А В КОРЕНІ СЛОВА
У коренях деяких українських слів перед наголошеним складом з А, Я
вимовляється і пишеться А:
ба
ба
ба
ба
бара
га
га
га
га
ка
мышь)
ка
ка
ка
ка
па
са
та
ха
ча
Винятки. Пишемо з О:
козак
коровай
корявий
крохмаль
лопата
монах
поганий
слов’яни
Увага: багатир – у значенні багатий
богатир – у значенні силач.

32
ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ О,Е – І
(залежно від складу)
У закритому складі пишемо І.
У відкритому – О або Е.
Папір
кінь
осінь
корінь
-
-
-
-
на папері
коня
восени
у корені
Примітка. Чергування може не відбуватися в словах із суфіксами -ець-, -ок-
(стіл – стілець, кіл - кілок).
ЧЕРГУВАННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Г – Ж - З
К – Ч – Ц
Х – Ш –
С
Нога – ніжка – на нозі
рука – ручка – на руці
вухо – вушко – на вусі
Д – ДЖ
Т – Ч
СТ – Щ
ЗД -
ЖДЖ
ходити – ходжу
котити – кочу
виростити – вирощу
Їздити - їжджу
Б – БЛ
П – ПЛ
В – ВЛ
Ф – ФЛ
М – МЛ
робити – роблю
ліпити – ліплю
ловити – ловлю
графити – графлю
ломити - ломлю

33
Увага! Також зазнають змін приголосні у словах:
Пісок – піщаний, віск – вощаний, дошка – дощаний;
дорогий – дорожчий, дужий – дужчий, вузький – вужче, легкий – легше,
високий – вище.
1. Записати слова у дві колонки: І – з ненаголошеною е;
ІІ – з ненаголошеною и.
Ет..кетка, д..сятий, еф..ктивний, нож..ці, кат..горія, ап..льсин, т..жневий,
доб..реться, ож..ледиця, др..жати, ож..вати, л..генький, ел..гантний,
в..шневий, ж..рненький, кл..котіти, ст..пи, евр..ка, н..зенько, адр..сат, кр..ниця,
ож..вати, нап..кти, дал..чінь, р..ве.
2. Переписати слова і вставити пропущені букви е, и. виділити слова,
написання яких перевіряється словником.
Розд..влятися, гал..рея, пробл..матичний, кр..вавий, стр..маний, заб..рати,
невм..рущий, завм..рати, т..рплячий, прод..ш..вити, усвідомл..ний, зб..р..гти,
кр..тичний, б..р..жливий, нем..лосердний, пов..ртатися, ущ..мити,
справ..дливий, м..нулий, тр..мтіти, дзв..нить, ос..литися, зв..чайний, гр..міти,
дж..р..ло, вс..р..дині, в..селка, ш..л..стіти, принц..повий.
3. Вставити пропущені букви о, е. Пояснити правопис.
Люди в шлюпці мали ш..стеро весел, і, хоч звичайно вона ходила під ч..тирма
веслами, тепер вони налягли на всі шість. Двоє хлопців, яким прийшла ч..рга,
кинулись у ч..вен і зайняли місця на лаві. Маяли над ними метелики, маленькі,
ж..вті, голубі, ч..рвоні, сині. Лиш трутень звик солодкі ж..рти соки, бджола ж
для меду й серце віддала.
Транскрипцією записати підкреслені слова.

34
1. Укажіть, у якому рядку на місці пропущеної літери слід писати И.
А. С...мпатія, л...мон, с...стема, ас…метрія, ц...ферблат.
Б. Єг...пет, Пар...ж, с...лует, к...но, в...кінг.
В. Р…нг, к...ргиз, ж...раф, б...лет, ц...клон.
2 . Укажіть, у якому рядку в усіх словах пропущено літеру Е.
А. П...ч...ніг, х...тренький, мат...мат...ка, тр...вога, к...п'яток.
Б. Бр...ніти, бл...щати, л...ман, м...лькати, к...сіль.
В. Д...таль, д…р…вце, тихес...нько, к...рувати, д...путат.
3. Укажіть, у якому рядку в усіх словах відбувається подвоєння
приголосних звуків.
А. Ел...ада, Інес...а, ман...а, інтермец...о, примадон...а.
Б. Апол...он, кон...отація, гун...и, гол…андський, брут...о.
В. Бул...а, сюр...еалізм, мадон...а, нет...о, бон...а.
4. У якому рядку в усіх словах на місці крапок потрібно писати букву И?
А. Ауд..торія, реж..м, ф..зика, л..р..ка, рад..ус.
Б. Реч..татив, г..пербола, атлет..ка, браз..лієць, Х..рос..ма.
В. Ш..лінг, к..шлак, д..ск, С..ц..лія, ш..фр.
5. У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?
А. Бригантина, дезінформація, Бразилія, міксер, Сірія.
Б. Епілог, Купідон, мілітаризм, візит, гарнір.
В. Гардина, віадук, гімназія, кишлак, династія.
6. У якому рядку в усіх словах на місці крапок потрібно писати букву И?
А. Ек..п..ровка, д..спут, бр..кет, кл..ше, еп..тет.

35
Б. Д..сц..пліна, екв..валент, бапт..ст, арх…в, п..кет.
В. Генет..ка, д..зайн, арт..кул, ер..троц..ти, пер..метр.
7. У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?
А. Перспектива, баритон, Бразилія, більярд, барикада.
Б. Еквівалент, версифікація, Ватікан, експедиція, Флорида.
В. Гарнір, логіка, мілітаризм, бацили, інерція.
8. У якому рядку всі іншомовні слова пишуться без подвоєння?
А. І(м)іграція, коло(н)а, не(т)о, баро(к)о, пе(н)і.
Б. А(н)отація, шо(с)е, гру(п)а, а(л)ея, ве(т)о.
В. Маро(к)анець, а(с)орті, лібре(т)о, ка(с)ета, хо(б)і.
9. Позначте рядок слів, у яких [о], [е] може чергуватися з [і]:
А. Черешня, екзамен, жертва, морква;
Б. Осінь, нести, рік, восьми;
В. Гілочка, учитель, земель, озер.
10. Виділіть рядок, у якому в усіх словах сумнівні ненаголошені голосні
можна перевірити наголосом:
А. Голубка, чистота, весна, сливовий, гречаний;
Б. Лиман, квітень, селезень, озеро, мережа;
В. Миритися, осені, верба, сестра, розумний.
11. Позначте рядок, у якому в усіх словах слід писати літеру о:
А. Ч..рніти, веч..ря, ч..рниця, ч..рний;
Б. Ч..мний, ч..решня, ч..твер, пащ..ка;
В. Ч..тири, ж..втий, ч..вен, щ..гла.
12. Виділіть рядок, у якому в усіх словах у корені слід писати літеру а:

36
А. К..зак, б..гач, м..настир, г..рячий;
Б. Г..разд, к..лач, г..нчар, к..жан;
В. Б..гатий, х..зяйський, г..ряче, к..лачик.

38
Іменник - це частина мови, яка означає предмет і відповідає на
питання хто? що? (людина, черговий, патріот). Предметом у граматиці
вважається все, про що можна спитати хто це? що це?, напр.: хто це?- вчений; що
це?- картопля.
Основна синтаксична роль іменників - підмет (На білу гречку впали роси.) та
додаток (Дівчина зірвала квітку).
Іменники можуть бути також:
 неузгодженим означенням (Молодь багата мудрістю батьків.);
 іменною частиною складеного присудка (Окраса людини – мудрість.);
 обставиною (Автобус виїхав із міста.).
МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ІМЕННИКА
Рід
чоловічий
жіночий
середній
спільний
стіл
береза
море
сирота, забіяка
Число
однина
множина
вікно
діти
Відмінок
Називний
Родовий
Давальний
Знахідний
Орудний
Місцевий
Хто? Що?
Кого? Чого?
Кому? Чому?
Кого? Що?
Ким? Чим?
На кому? На чому?

39
Кличний
1. Серед наведених слів знайдіть іменники. Визначте, до якого роду вони
належать.
Радість, шукати, дванадцять, хлопець, простір, жадібний, час, диміти,
газета, четвірка, завірюха, шепотіти, Оверко, дерево, відношення, написання,
добре, хвилювання, танцюючи, видавництво.
2. Прочитайте текст. Знайдіть іменники. Визначте рід, число, відмінок
іменників.
Володько працює в полі. Разом з батьком він вимахує тяжкими
батьківськими граблями. Ані його руки, ані його плечі не набрали ще необхідної
сили та пружності, але він не бажає виявити втоми чи безсилля. Розмашно й
рівно, помах за помахом, згортає він великі стебла вівса. Довгий, рівний покіс
лишається за ним рівнобужно до двох довгих слідів, витоптаних його ногами.
Батько спереду, син за ним. Від покосів пружно відбризкуться коники-
стрибунці. Зграя куріпок довго чаїлася, щоби пересидіти небезпеку.
3. Прочитайте текст. Знайдіть іменники та визначте їх синтаксичну роль.
Зелене море листя грало всіма барвами: від чорно-зеленої до жовто-
зеленастої, а згори вторувала тій мелодії барв безладна гармонія мідних
дзвоників отари, що паслись по горах, та тужлива чабанська сопілка.
Замфір дуже любив свій виноградник. Оця десятина землі, густо засаджена
розкішними кущами, відділена від гори столітніми волоськими горіхами,
делікатними жерделями та сіролистими айвами, дісталась йому від батька.
То була дідизна.
З виноградником цим пов’язано так багато споминів. Ще дитиною бігав там,
з утіхою смакуючи солодкий виноград, зазираючи під кожен кущ. Усе тут
знайоме, усе своє.

40
РОЗРЯДИ ІМЕННИКА ЗА ЗНАЧЕННЯМ
НАЗВИ ЗАГАЛЬНІ І ВЛАСНІ
Загальні іменники позначають предмети в цілому ( ручка, сум, берег,
журавель).
Власні іменники індивідуально позначають окремі предмети або особи ( Дунай,
Карпати, Шевченко, Венера).
НАЗВИ ІСТОТ І НАЗВИ НЕІСТОТ
Іменники, що називають істоти, відповідають на питання хто?
У цю групу входять назви людей, імена, прізвища (учитель,Микола, Франко),
назви птахів і тварин (горобець,собака), назви міфологічних істот і літературних
героїв ( русалка, Геракл), назви померлих (мрець, небіжчик), назви карт і шахових
фігур (король, валет).
Іменники, що називають неістоти, відповідають на питання що?
До цієї групи відносять всі інші іменники, тобто ті, що називають явища природи,
неживі предмети, опредмечені дії та явища, абстрактні поняття (гора, хата,
розум), а також іменники, що позначають сукупності людей і тварин (табун, гурт,
команда).
КОНКРЕТНІ І АБСТРАКТНІ ІМЕННИКИ
Іменники, що називають предмети, явища навколишньої дійсності, які можна
пізнати органами чуття людини, називають конкретними ( дерево, зошит,
троянда).

41
Абстрактні іменники не мають конкретного лексичного значення, а називають
поняття, явища чи властивості, які не сприймаються органами чуття.
Характерною ознакою абстрактних іменників є суфікси -ість, -ств(о), -зтв(о), -
цтв(о), -анн(я), -изм, -ізм, -їзм ( упертість, каліцтво, альтруїзм).
Абстрактні іменники переважно вживаються у формі однини.
ЗБІРНІ ІМЕННИКИ
Збірні іменники- це назви сукупності однакових чи подібних предметів, які
здатні сприйматися як одне ціле (братство, козацтво).
1. Прочитайте текст. Словосполучення з іменниками-назвами істот
позначте цифрою «1», а словосполучення з іменниками-назвами неістот
– цифрою «2». Окремо випишіть іменники-абстрактні назви.
Одне, що Богдану втішало, - це прогулянки лісом. Кожну вільну хвилину вона
намагалася проводити в лісі, насолоджуючись останніми теплими днями.
Чула себе дитиною цього гірського краю. Відчувала глибоку спорідненість із
любим серцю пралісом. Саме тут відчула вона небувалу повноту життя.
Саме звідси, з висоти Карпатських гір, змогла по-іншому поглянути на
далекий тепер Київ, як не дивно, полюбити його. Звідси він бачився не
новітнім Вавилоном, що вражав глибиною прірви, дно якої, здавалось,
розчинилося в самій безодні між величчю своєю і вбогістю, а прекрасним, з
дитинства вимріяним місто-лицарем, містом-воїном, над яким і досі витає
дух могутнього Святослава.

42
2. Від поданих слів утворіть власні назви, запишіть разом із загальними
назвами.
Наприклад: корова Зірка
Барс, дизель, макінтош, дружок, велика ведмедиця, рентген, забіяка, пушок,
стрімкий, клякса, квітка, ласуня, чумацький шлях.
3. З поданими збірними іменниками складіть речення. Визначте
синтаксичну роль цих іменників:
Робітництво, птаство, городина, селянство, малеча, вишняк, листя.
ВІДМІНИ ТА ГРУПИ ІМЕННИКІВ.
Відміни та групи іменників
І відміна
іменники
жіночого,
чоловічого,
спільного
родів, що в
називному
відмінку
однини
мають
закінчення –
а, (-я): миша,
лисиця
 тверда група
з основою на твердий приголосний ( береза, Микола)
 м’яка група
з основою на м’який при голосний ( мрія, Ілля)
 мішана група
з основою на шиплячий приголосний ( душа.),

43
ІІ відміна
іменники
чоловічого
роду з
нульовим
закінченням
та
закінченням
–о;
середнього
роду із
закінченнями
–о, -е, -я в
називному
відмінку
однини (крім
тих, у яких
під час
відмінювання
не
з’являються
суфікси –ат-,
-ят-, -єн-):
море, батько.
 тверда група
- іменники чоловічого роду з кінцевим твердим приголосним,
крім шиплячих ( дуб, успіх);
- односкладні іменники на –р( вир, сир);
- більшість іменників на –р( стовбур, явір);
- іменники іншомовного походження на (-ер, -ір, -ор, -ур, -юр):
(інженер, абажур);
- з постійно наголошеними –ар,-яр,-ир ( футляр, ювіляр);
- іменники середнього роду із закінченням-о ( село, місто).
 м’яка група
- іменники чоловічого роду з кінцевим м’яким приголосним
(край, учитель);
- із суфіксом –ар, -ир, які в однині мають наголос на корені
(бондар, лікар);
- іменники, у яких під час відмінювання наголос переходить із
суфікса на закінчення: друкар – друкаря, шахтар – шахтаря
іменники середнього роду із закінченням –е, -я (без суфіксів –
єн-, -ят-) ( листя, обличчя).
 мішана группа
- іменники чоловічого роду з кінцевим шиплячим приголосним
основи (вантаж, дощ);
- іменники на –яр (назви людей за видом їхньої діяльності),
у яких під час відмінювання наголос переходить із суфікса на
закінчення: вугляр – вугляра, каменяр –каменяра;
іменники середнього роду із закінченням –е при основі на
шиплячий приголосний ( ложе).
III відміна
іменники жіночого роду з нульовим закінченням + іменник мати ( паморозь,

44
здобич, піч, ніч, тінь)
На групи не поділяються
IV відміна
іменники середнього роду, у яких під час відмінювання з’являються суфікси –
ат-, -ят-,-ен- ( каченя, ім’я, ведмежа)
На групи не поділяються
1. Розподіліть подані іменники за відмінами у чотири стовпчики.
Борода, озеро, губа, плем’я, базар, піч, вітрище, Галя, сонце, любов, гість,
барвінок, грубість, дівча, учень, гектар, здобич, хвощ, бригада, Тетяна,
дядько, спів, хліб, плем’я, ідилія, листя, ведмежа, мед, спадковість, янтар,
нога, стежка, щока, тінь, мораль, глід, кров, плече, басейн, гумореска, клуб,
синь, акварель.
2. Відновіть і запишіть фразеологізми, уставляючи потрібні за змістом
іменники з довідки. Визначте відміну і групу іменників.
Товкти … в …; сходити зі …; вільний…; зарубати на …; наставляти на вірну
…; співати з чужого …; буває, що й … літає; де … … пасе; стригти під один
… .
Довідка: вода, гребінець, телята, ступа, сцена, корова, птах, голос, ніс, путь,
Макар.
3. Виразно прочитайте текст. Визначте відміну і відмінок іменників.

45
Усе минає і все проходить, але продовжується життя, джерело якого – любов. І
як навіть найгустіший дим не в силі заступити сонця, так і найчорніше зло не в
силі подолати добро, що виходить з любові. Невмирущим є все, що здібне
любити.
Непереможним є все, що рождене для творчості, для радості, для цвітіння.
Відгримлять сльози, відшаліють страшні урагани залізні, одбахкають блискавки
зла та злоби... Проллються дощі громові і змиють, очистять усе. І зацвіте
рясним цвітом те, чому цвісти належить, що народжене цвісти й буяти.
І тоді високо в небо підійметься сад чарівний, буйно розквітлий.
ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ
І відміна
однина множина
тверда м'яка мішана тверда м'яка мішана
Н. нога Софія груша старости гривні листоноші
Р. ноги Софії груші старост гривень листонош
Д. нозі Софії груші старостам гривням листоношам
Зн. ногу Софію грушу старостів гривні листонош
Ор. ногою Софією грушею старостами гривнями листоношами
М. на нозі у Софії на груші
на
старостах
у гривнях
на
листоношах

46
К. ного Софіє груше старости гривні листоноші
ІI відміна
тверда м'яка мішана тверда м'яка мішана
Н. залізо поле плече заліки краї плечі
Р. заліза поля плеча заліків країв плечей
Д. залізу полю плечу залікам краям плечам
Зн. залізо поле плече заліки краї плечі
Ор. залізом полем плечем заліками краями плечима
М. на залізі на полі на плечі на заліках у краях на плечах
К. залізо поле плече заліки краї плечі
IIІ відміна
Н. тінь паморозі
Р. тіні паморозей
Д. тіні паморозям
Зн. тінь паморозі-
Ор. тінню паморозями

47
М. у тіні у паморозях
Кл. тіне паморозі
IV відміна
Н. курча орлята
Р. курчати орлят
Д. курчаті орлятам
Зн. курча орлят
Ор. курчам орлятами
М. на курчаті на орлятах
Кл. курча орлята
1. Підкресліть іменники ІУ відміни. Провідміняйте один іменник, що в
непрямих відмінках має суфікс –ат, другий, що в непрямих відмінках має
суфікс –ен.

48
Хлопчик, маля, ведмежатко, значення, поняття, лоша, тім’я, прокляття, оленя,
плем’я, ведмежа, озброєння, вовча, натхнення, дівча, сузір’я, ягня, прислів’я,
сім’я, собача, ім’я, козеня, волосся, колосся, листя, порося, хлоп’я.
2. Склади речення. Визнач відмінки іменників, познач закінчення.
Йти, навпростець ,сіножать, до, Буг. Разом, з, розповідь, в,душа, вливатись
щось, хороше, тепле. Той, вовк, ще, малим, вовченя, узяти, у, лігво, дядько Панас.
Квітнути, і, гордитись, будівники, щедра, земля, звільнена, з, пітьма.
3. Поставте подані іменники в родовому та орудному відмінках однини.
Упертість, подорож, міцність, лояльність, радість, безліч, зустріч, мораль,
якість, здобич, заборгованість, галузь, промисловість,грубість, доповідь,
власність, вартість, піч, сталь, звітність, верф, продуктивність, парость,
прибутковість, розкіш, пастораль, відповідальність, велич, честь, деталь,
каламуть, вуаль.
ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ІІ ВІДМІНИ ЧОЛОВІЧОГО РОДУ
В РОДОВОМУ ВІДМІНКУ ОДНИНИ
У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають
закінчення а(я) (для чітко окреслених предметів і понять) чи у(ю) (для нечітко
окреслених предметів і понять).
Закінчення а(я) мають такі групи іменників:
1. назви осіб та істот: абітурієнта, діда, комара, Дмитра;
2. назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: портфеля, ножа;
3. власні назви населених пунктів: Парижа, Тернополя;
4. назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Дінця;
5. назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: метра, грама,
(але року, віку);

49
6. іменники-терміни: квадрата, суфікса;
7. назви будівель та їхніх частин: парника, гаража.
Закінчення у(ю) мають іменники, що позначають:
8. матеріали та речовини: граніту, піску;
9. явища природи: снігу, дощу;
10. сукупність: хору, гурту (але табуна);
11. середовище або простір: саду, лугу;
12. назви держав і територій: Криму, Донбасу;
13. назви установ, закладів, організацій: парламенту, театру;
14. почуття, психічний і фізичний стан: болю, сміху;
15. дії, процеси: виступу, проїзду;
16. абстрактні поняття: розуму, миру, характеру.
1. Запишіть слова, виправивши, де необхідно, помилки.
Байкала, грому, кілограму, Казахстана, кисня, виду, тракториста, сна, гніву,
клену, синусу, атома, мармура, гіпсу, ідеалізма, електрона, квітню, туризма,
листка, прапору, кілограму, прогресу, степа, тролейбуса, Діда Морозу,
суфікса, Херсону, Амура, інстинкта, обміну, міліметра, урагана.
2. Прочитати текст. Назвати іменники другої відміни, поставити їх у
формі родового відмінка.
У кінці вересня й на початку жовтня птаство готується до (відліт) в теплі
краї. Збираються в далеку мандрівку ластівки, ще раніше покинули нас
стрижі. Потягнулися з півдня лелеки, великим правильним трикутником
прямують до Африканського (континент) журавлі. А ті птахи, що
залишаються в нас, з наближенням (листопад) й (грудень) горнуться до
(оселя) людей, чекають нашої (допомога) в пору (холод) і (голод).

50
3. Перекласти подані слова українською мовою, поставити їх у родовому
відмінку, виділити закінчення.
Бумага, лагерь, простор, стол, ноябрь, ум, грусть, ветер, понедельник, обмен,
состав, ученик, настроение, воробей, отлёт, песок, отчаяние, хрусталь,
янтарь, хлеб, Вселенная, туризм, забор, разрешение, сожаление, произведение.

51
1. Позначте рядок, у якому всі слова – іменники:
А. писати, трійка, абетка, виклик;
Б. мряка, береза, колесо, сигнал;
В. солодко, березень, підхід, дещо;
Г. він, мороз, небо, жаль.
2. Позначте рядок, у якому всі іменники чоловічого роду:
А. суддя, біль, собака, кір;
Б. путь, стілець, Сибір, кенгуру;
В. нежить, піч, вікно, нарис;
Г. поводир, матір, ключ, хміль.
3. Позначте рядок, у якому всі слова - іменники І відміни:
А. радість, муха, ніч, пісня;
Б. пора, ріка, лоша, борода;
В. миша, шапка, мрія, каша;
Г. зоря, весілля, собака, суша.
4. Позначте рядок, у якому всі слова – іменники ІІ відміни:
А. професор, школяр, світ, озеро;
Б. обрій, плем’я, зілля, дядько;
В. прапор, Микола, мир, спів;
Г. питання, хлоп’я, звір, тінь.
5. Правильно утворено форму кличного відмінка іменників у всіх словах:
А. соколе, батьку, мріє, Світлано;
Б. Олегу, бабусю, сестро, Стефаніє;
В. майстру, березо, виборцю, гусляре;
Г. Ігорю, робітницю, Володимире, Богдану.

52
6. Знайдіть, у якій із груп слів усі іменники мають правильне відмінкове
закінчення:
А. книжкою, робітницею, трояндою, перемогою, латиною.
Б. атома, водню, азоту, льоду, меду.
В. галченяти, гусеняти, курченяти, дитяти, тигреняти.
Г. Віталію, місяцю, ясеню, Грицю, орлю.
7. Закінчення –у, -ю у формі родового відмінка однини мають усі
іменники в рядку:
А. щавель, портфель, каталог, мотор;
Б. хист, процес, жар, Єгипет;
В. театр, атом, майданчик, теніс;
Г. абзац, прибуток, ступінь, хліб.
8. Установіть відповідність між іменниками та відмінами, до яких вони
належать.
А мати, сміливість, скрижаль 1. І відміна
Б старець, ставлення, спогад 2. ІІ відміна
В сім’я, галченя, ім’я 3. ІІІ відміна
Г стежина, спекота, скроня 4. ІУ відміна
Д ножиці, ворота, висівки
9. Установіть відповідність між іменниками, що мають однакові
закінчення в орудному відмінку:
А. Син 1. Піч
Б. Зілля 2. Життя
В. Гараж 3. Дуб
Г. Сіль 4. Вогнище
Д. Береза

53
Прочитайте текст, виконайте подані після нього завдання 10-12, які
передбачають вибір речення, що містить певне мовне явище.
Текст
(1)Вітер ущух. (2)Між листом зашелестів густий, рівний дощ.(3) А на небі
зчинилась гуркотнява: усе ламало і трощило. (4)А з-під тієї тарахкотні тихо
сіявся на прив’яле листя, на присмажені трави й хліба дрібний, як роса, холодний
дощ. (5)Тихо шуміла трава під бризками, ковтала воду суха земля, пирскало й
плюскотіло віття на дереві.
10. Позначте речення, які містять іменники мішаної групи.
11. Позначте речення, які містять збірні іменники.
12. Позначте речення, які містять іменники, що в родовому відмінку однини
мають закінчення –у, -ю.

54
ПРИКМЕТНИК
НЕ З ПРИКМЕТНИКАМИ
1. Не виступає в ролі префікса і пишеться разом:
А) якщо прикметник без не не вживається.
Наприклад: невгамовний, нестерпний, недбалий.
Б) якщо прикметник з не можна замінити словом, близьким за змістом.
Наприклад: нерозумний (дурний), неживий (мертвий), нескладний (простий).
2. Не виступає в ролі частки і пишеться окремо:
А) якщо до прикметника є протиставлення.
Наприклад: Річка не широка, а вузька. Але: Річка неширока, але глибока
(зіставляються непротилежні ознаки).
Б) Якщо між не і прикметником можна вставити слова є, був.
Наприклад: Весна була не ранньою (Весна не була ранньою).
В) Якщо прикметники мають пояснювальні слова з ні або далеко, аж ніяк, зовсім.
Наприклад: нікому не потрібний, ні до чого не причетний, далеко не схожий,
аж ніяк не радісний, зовсім не приємний.
1. До поданих слів доберіть синоніми без частки не і запишіть. Складіть
три речення. Поясніть правопис не з прикметниками.
Зразок: невеселий – сумний.

55
Неговіркий, невеликий, незалежний, невідкладний, нелегкий, немеркнучий,
немилосердний, немічний, некорисний, нездоровий, немолодий.
2. Спишіть, замініть виділені слова прикметниками з часткою не і
складіть з ними речення.
Зразок: країна, яку ніхто е переможе – непереможна країна.
Ліси, якими не можна пройти; хлопець, який не любить балакати; рослина, яка
не вимагає особливих умов; звук, який при зміні слова не випадає, тінь, що не
рухається; вчинок, в якому немає благородства; степ, який не родить.
3. Допишіть речення, розкриваючи дужки. Чи можна в даному випадку
вважати не префіксом?
(Не) великий текст, а …
(Не) сонячний день, а…
(Не) холодна погода, а …
(Не) радісне обличчя, а …
(Не) сміливий хлопець, а …
Н І НН У ПРИКМЕТНИКАХ
1. Н пишеться в суфіксах:
А) –ан-(-ян-), -ин-(-їн-), -ен-, -он- прикметників.
Наприклад: гречаний, скляний, лебединий, солов’їний, буквений, солоний, але
старанний, притаманний.
Б) –ен-, -н- дієприкметників.
Наприклад: прочитаний, нежданий, овіяний.
2. НН пишеться:

56
А) у прикметниках, утворених від іменників з основою на –н-.
Наприклад: бездоганний, осінній, віконний, стінний.
Б) У наголошених суфіксах –енн-, -анн- (-янн) прикметників, які позначають
найвищу міру ознаки.
Наприклад: здоровенний, страшенний, невблаганний,невпізнанний, страшенний,
невблаганний, невпізнанний, незбагненний, нездоланний, незліченний,
незрівнянний, неоціненний,неподоланний, непримиренний, несказанний,
нескінченний, але невпізнаний, нездоланий, незлічений, незрівняний, неоцінений,
неподоланий, непримирений, несказаний, нескінчений (дієприкметники).
В) У наголошених суфіксах –енн-, -анн- (янн) небагатьох прикметників-
старослов’янізмів.
Наприклад: благословенний, блаженний, огненний, священний, мерзенний,
окаянний, нужденний.
Зверніть увагу!
У словах, похідних від прикметників і дієприкметників, написання –н- або –
нн- зберігається.
Наприклад: По-солов’їному, сформованість, старанність, бездоганно, віконниця,
незбагненність, нескінченно, нескінченність (від нескінченний); нескінченість (від
нескінченний).
1. Від слів, що в дужках, утворіть прикметники і поясніть подвоєння –н- у
них.
Складіть і запишіть кілька речень з цими словосполученнями.
(Ячмінь) колос, (стіна) годинник, (туман) ранок, (картина) галерея, (чавун)
колесо, (осінь) день, (кінь) завод.

57
2. Спишіть, вставляючи пропущені букви, розділові знаки; правильно
вживайте в суфіксах прикметників –н- чи –нн-.
І все шумлять шумлять шумлять квартали там, де бе…смертн…м пам’ятник
стоїть біля свяще(н, нн)их мурів «Арсеналу». Над веч…р(н, нн)…ми ланами грає
сурма золота. Багато вогне(н, нн)их бур пронеслось над рідн…м Ки…вом. Вечір
був чарів(н, нн)ий зоря(н,нн)ий пісе (н,нн)ий.
3. Від поданих слів утворіть прикметники, позначте в них суфікси,
поясніть їх написання.
Наприклад: кінь – кінний.
Солома, соловей, миша, вогонь, ціна, глина, лимон, телефон, злість, честь, вода,
лебідь, родина, туман.
ПРИКМЕТНИКИ ТВЕРДОЇ І М’ЯКОЇ ГРУП
За характером кінцевого приголосного основи та відмінкових
закінчень прикметники поділяються на дві групи: тверду і м’яку.
До твердої групи належать якісні й відносні прикметники із твердим кінцевим
приголосним основи, які у формі чоловічого роду в називному відмінку однини
закінчуються на –ий-, а також присвійні прикметники із суфіксами –ів (-їв), -ин
(їн).
Наприклад: червоний, свіжий, залізний; батьків, Сергіїв, сестрин, Маріїн.
До м’якої групи належать прикметники з м’яким кінцевим приголосним
основи, які у формі чоловічого роду в називному відмінку однини закінчуються
на –ій (-їй після літери на позначення голосного).
Наприклад: літній, художній, безкраїй, довгіший.
Зверніть увагу!

58
Прикметники, складені з –лиций (-лице), -лиця, відмінюються так: білолиц-ий,
білолиць-ого, білолиць-ому, білолиць-ого, білолиц-им,…білолиць-ому (білолиц-
ім); білолиц-я, білолиць-ої, білолиц-ій, білолиц-ю, білолиць-ою,…білолиц-ій;
білолиц-і, білолиц-их, білолиц-им, білолиц-их, білолиц-ими, …білолиц-их.
1. Визначте відмінок наявних у тексті прикметників та їхню групу.
Здається, немає ні кінця, ні краю старій заповідній діброві. Куди не кинеш оком,
усюди видніються зелені розливи соснового бору та чорні острови дубових гаїв.
Уже давно відквітували проліски, відпломеніли фіолетові вогники ніжної сон-
трави, а дуби тільки-но починають викидати перші темно-зелені листочки.
2. Випишіть у колонку спочатку словосполучення, де в закінчення
прикметників вставлено букву і, потім – де вставлено букву и.
В обідн…й час, за княж…х часів, по сільськ…й дорозі, з велик…м рахунком, на
вбог…х солончаках, серед чуж…х людей, в одинок…й хаті, у кипляч…й воді, під
одинок…м .деревом.
3. До прикметників твердої групи доберіть синонімічні прикметники
м’якої групи.
Зразок. Хоробр-ий – мужн-ій.
Кімнатний, місцевий, сучасний, суходільний, правдивий, пустий, немолодий,
всебічний.
Для довідок: хатній, домашній, тутешній, теперішній, сухопутній, справжній,
порожній, літній, всесторонній.

готуємось до зно. укрмова

готуємось до зно. укрмова

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to готуємось до зно. укрмова

Similar to готуємось до зно. укрмова (20)

More from Helen Golovina

More from Helen Golovina (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (8)

готуємось до зно. укрмова