1. Створення герменевтичної ситуації науроці зарубіжної літератури
Герменевтика–це теоріяі методологіятлумаченнятекстів(«мистецтворозуміння»).Предметом
дослідженняє текст.Створеннягерменевтичноїситуації науроці – це створенняумовдля
діалогу.Намоїх уроках ведетьсядіалогміж учителемтаучнем,учень –учень,читачемта героєм
літературноготвору,читачемтаавторомтвору,героємтаавторомтвору. Важливоюумовоюна
такомууроці є толерантність:вислухай,поважай,ніколине говори«ні».
Одним із важливих шляхіввирішенняназваноїпроблемивиступає підвищенняефективності
діалогічних методівуформуванні свідомогочитача,якийвміє аналізувати,співвідносити,
порівнювати, добуватисамостійноінформацію,якийбуде підготовленимдосамостійного
спілкуванняз мистецтвомслова,творчопідходитидо будь-якоговидуроботиі, нарешті,бути
толерантнимпартнеромнауроці.
Навчальний діалог,за словами С.Курганова,дає змогу «заставити дітеймислитивід себе»,колив
дитячих гіпотезах,запитаннях відтворюєтьсяособистапозиціядітей,змушує учасниківдіалогу
звернутисьдо експерименту.
Діалогічнийпідхіддовивченняхудожніх творівнауроках світовоїлітературизабезпечує:
1. Позитивну мотиваціюдо навчання.
2. Керуванняпроцесомосмисленогосприйняттялітературноготвору,стимуляціювідчуттякраси,
позитивних емоцій.
3. Вміння ґрунтовноаналізуватитаінтерпретуватитекст.
4. Розвитоксамостійності й обґрунтованості суджень.
5. Розвитоккомунікативних вмінь.
6. Розвитокпізнавальних татворчих інтересів.
7. Залученняучнівдо багатств світовоїдуховної культури.
8. Вміння пов'язуватизміст літературноїосвітиучнівз сучасним життям.
9. Позитивну змінурівнянавчальних досягнень.
Основна ідеядосвіду,її інноваційназначущість
Навчальний діалог- специфічнийпроцеспізнаннятарухудо нових узагальненьі пошуків,уяких
відбуваєтьсяоволодіннявже засвоєнимилюдством знаннямита досвідом у формі мови через
безпосереднючиопосередкованувзаємодіюсуб’єктівнавчальногопроцесуі створенняспільного
когнітивногополя.Діалогвідбувається,колиіснує процесмислення.А це можливо тількиза
умови знання текстулітературноготвору,епохи,колитойчиіншийлітературнийтвірбуло
створено,культурикраїни,народу,пр.якиййдеться в творі і т.д. Длятого, щобучні читали,їх треба
зацікавити.На етапі мотиваціїнавчання використовуюрізні видиі форми роботи,ІКТ. Знайти,
підтримати,розвинутитворчуособистістьйзакласти в неї механізмисамовизначення,
самореалізації,саморозвитку,адаптації,саморегуляції,самовихованняйінші,необхідні для
становленнясамобутньогоособистісногообразуйгідного людськогожиття,для діалогічноїй
безпечноївзаємодіїз людьми,природою,культурою,цивілізацією–завданнядіалогічного
2. підходу,вихіднимиположеннямиякогоє:ставленнядодитини як суб’єктажиття,здатного до
культурногосаморозвиткуйсамовизначення;ставленнядоосвітияк культурногопроцесу,
рушійнимисиламиякого є особистісні смисли,діалогі співробітництвойогоучасниківудосягненні
цілейїхньогокультурногосаморозвитку. Учитель- посередникміждитиноюйкнигою,здатний
ввестиу світ культурийпідтриматидитячуособистістьв її індивідуальномусамовизначенні усвіті
культурних цінностей.Укритичних точках діалогу,уточках йогонайбільшогонапруження
проблемадіалогустає завданням, яке разом розв’язуютьучительйдіти.Ученьз необхідності
відтворює,ане повторює загальне.
Принципиуроку-діалогу:
1. Організаціянавчання на основі внутрішньогодіалогу,властивогоконкретнійкультурі,і націй
основі систематичногодіалогу,спілкуванняміжучнями,різнимикультурами,діалогунавколо
основних «точокподиву» — вихідних загадок буттяі мислення.
2. Організаціясприйняттяучнямихудожньоготекстув його композиційнійцілісності,проникнення
у смислові та емоційно-зображувальні глибини,постійне сходженнячитачів-учнівдоавторського
зображенняподій,
проблемі героїв,що створюютьнеповторнийі таємничійсвітхудожньоїреальності.Це –шлях до
формуваннячитацької майстерності.
3. Враховуванняпервинногосприйняттяхудожньоготекстуучнями,розвитокйогодо глибокого
діалогуз виявленнясмислів художніх світівлітературиужанровомурозмаїтті.Непомітноі
поступовоперейтивідпередрозуміннячерезрозуміннядотлумачення - це найважливіший
принципнавчальногодіалогу.
Посиланняна наукові чи практичні дослідження
Системуроботиз проблеми«Навчальнийдіалогякметод формуваннясвідомогочитача» базую на
літературознавчих дослідженнях В.Біблера,С.Курганова,М.Бахтіна.
Методологічнуосновускладаютьрекомендаціїсучасних українських вчених:Ю.Ковбасенка,
Н.Волошиної,Є.Волощук, Г.Салащенко,О.Ткаченко.
В роботі творчовикористовуюдосвідпедагогівКіровоградщини:О.Гузь,О.Каєнка,Н.Полякової.
Теоретичні джерелапроблемитависвітленнявлітературі
Питання використаннянавчальногодіалогумає глибокутрадиціюта міцне наукове підґрунтя.
Починаючиз часів Сократата Платона,діалогміцноувійшову життялюдства як особливийспосіб
теоретичногомислення,застосуванняякогоспонукаловиникненняметодумайєвтики,щопоєднав
у собі іроніютаіндукцію:будь-щоставитипід сумнів,вестидоказ відсупротивного,переглядатий
розглядатисудження,виділятиіз загальної кількості ті,щоведутьдо знання та розуміння.Досвід
великих мислителівантичності породиві перші узагальненнявтеоріїлітератури.―Поетика‖
Арістотелясталаосновоюсучасних підходівдоаналізусмислу,розумінняавторськоїпозиції в
теоріїхудожньоготекстуМ.Бахтіна,унаукових працях В.Біблера,С.Курганова.
Найглибше ця ідеярозробленавроботі В. С. Біблера«Мисленняяктворчість»,якийвважає, що
стає ясним, що «теоретикповиненвиявитисяздатнимлогічной обґрунтованоформуватиі
3. перетворюватилогічні початкивласногомислення».Іця здатністьмає бутитакож спроектованав
площинунавчання.
Ці наукові концепціїдаютьзмогу ефективнореалізувативимогиДержстандартузлітератури,а
новизна підходуполягає втому,що ―урок-діалог‖перетворюєтьсянавзаємонавчання.
«На уроках-діалогах, - стверджує С.Курганов, - дітиприходятьдотих або інших переконань,не
простозасвоюючи зразки,запропоновані дорослими.Дітидістаютьможливістьсамостійно
виробитисвої переконаннявзіткненні і боротьбі зрізнимиі,навіть,протилежнимитипами
мислення»
Прослідкуємоосновні етапинародженняіндивідуальногомисленнявнавчальномудіалозі.
1. Думка дитининароджуєтьсялише у томувипадку, колина уроці виникає справжня суперечка,
дискусія,ставляться невирішеніпроблеми.Лише наявністьіншої,протилежноїточкизору
дозволяє дитині збудувати свою.
2. Думка дитинина уроці-діалозі народжуєтьсяяквідповідьіншійлюдині,Співбесідникові,щостав
в ході зовнішньоїсуперечкивнутрішнімопонентом,абоякнове питання,задане цьому
Співбесідникові.Цяпершареплікадитини— ключдорозвиткуйого діалогічногомислення.Уцій
репліці дитинаакумулює своє особисте,упереджене,індивідуально-неповторне бачення
проблеми,щообговорюєтьсянауроці.
За думкою С.Курганова,ученьстворює «своюЗемлю»,«своюпару»,«свогоСпартака»,«свого
Едіпа»,«свійтрикутник»,«своє коло».
М.М. Бахтіннаголошує наособливійформі науковогопізнаннялітературознавства–пізнанняяк
діалогудвох осіб – автораі читача – за посередництвахудожньоготвору.Дослідникробить
висновок пропринциповунескінченність,незавершеністьпізнання,яке не може зникнути,
покипродовжуєтьсядіалогавтора творуз поколіннями,щозмінюютьодинодного[1].
Розкриттятехнологіїреалізаціїпровідноїпедагогічноїідеїтаїї складових
Предметомнавчальногодіалогуможутьбутияк окремі явища:конкретнийлітературнийтвір,
художнійобраз,мотив,способи творення художньогосвіту,засобивиразності,так і загальні явища
– літературнаепоха,напрям,течія,жанрово-родовітенденції,тощо.
Які ж шляхивтіленнянавчальногодіалогунауроці літератури?
1. Самим дієвим вважаю шлях за системоюрозв’язання герменевтичних питань.Такамодель
може бути застосована на будь-якомууроці,колиучні відпервинних враженьвідпрочитаного
тексту(―передрозуміння‖–термінМ.Бахтіна) йдутьдоглибокогоаналізутексту,щопереростає у
точкузору кожногочитача протой чи іншийтвір,колирозкриваєтьсяточказору автората модель
світу,представленогонимутексті.Саме діалогстає основнимметодомроботина уроці.
2. Допомагаютьпідчас аналізуглибинтекстуопорно-смислові схеми,які створюютьсяпідчас
роботина уроці.
3. Використовуюу роботі презентаціїзасоціативнимизображеннями,музичні творитої чи іншої
доби.
4. 4. Одним із методичних прийомівнавчальногодіалогує прогнозоване читання,тобтовключення
учнівв антиципіруючудіяльність(уперекладі златини«антиципація» (anticipatio)означає
прогнозуванняподій,складане уявленняпрощо-небудь).
Поясненнязапропонованих інноваційворганізаціїнавчально-виховногопроцесу
Пропонуюприкладаналізутекстуза допомогоюнавчальногодіалогу,наякомувикористовую
герменевтичні запитання.
Герменевтичні питання–це питання-пастка,питання-лабіринт.Наприклад,прививченні повісті
М.Твена «ПригодиТома Сойєра» я ставлютакі питання:
-Чомуодні й ті ж самі речі ,що знаходяться у кишенях Тома,авторназиває «скарби»,а потім
«мотлох»,«мізерія»?
-Яким чиномТому вдалося звільнитисьвід роботи(фарбуванняпаркану)?
-За якої умови роботаможе перетворитисьузадоволення?
-З якоюметоюавтормалює нам такі картини?(розділ другий,сценанацвинтарі) Це потрібнодля
того,щобнавестидітейна думку,що природа передає настрій,переживаннягероїв.
Працюючинад темою«Світдорослих і світ дітейуповісті»,використовуюприйомпередбачення.
Наприклад,ставлюпитання:«Як ви вважаєте,чизміниться життяТома і Гека після подійна
цвинтарі?» « Хтобув свідком того,що далі відбувалосяна цвинтарі?»
Пропонуєюдітямспрогнозувати,щобуде далі.Прогнозоване читанняробитьсприйняттятвору
проблемнимі надає учням рольспівавторівтвору.Дітивисловлюютьприпущення,відкидаючита
спростовуючиодне одного. Іноді прогнозиучнівне співпадаютьз авторськимваріантом,і це
викликає естетичнийшок, але робитьуроктимсамим ще більшцікавимта інтригуючим.
Вступаючив діалог«учень-учень»,«учень-учитель»,дітивибудовуютьсвійвласнийобразтвору,
співставляютьйогоз
За допомогоюгерменевтичнихзапитаньучні вступаютьвнавчальнийдіалогсприймаютьхудожній
текств його композиційнійцілісності,проникаютьусмислові таемоційно-зображувальні глибини,
піднімаютьсядоавторськогорозуміннязображених подій.Це – шлях до формуваннячитацької
майстерності.
Длятого,щоб створити правильнуточкузоруучнів,ми весьчас опираємосьна текст, проводимо
досліднецкуроботу.Допомагаюучнямзокремих частинзрозумітиголовне,загальне,тому
проводжуроботу з художніми деталями.
5. Основний тезісгерменевтики –загальне требарозумітинаоснові частини, а частину на базі цілого,
тобто,як нерозривне,взаємопов’язане.
Сюжетні лініїмиможеморозглядатиокремо,але в той же час вони поєднані,переплітаютьсяз
єдиноютемою.
Результативністьдосвіду
Проводячи аналізрезультатівпрофесійноїдіяльності,виявилапідвищенняінтересуучнівдо
літератури.Учні вчатьсявисловлюватисвоюдумку,ставитизапитання,«занурюватисьу текст».
Збільшиласькількістьучнів,які післявивченнятемибралисязатворчі завдання та проекти.
Література:
1. Бахтин.М.М.Эстетика словесноготворчества:Изд.2-е,М.: 1986.
2. БиблерВ.С.Мышление как творчество – М., 1975
3. Гузь О.О.Подорож у текст.-м.Кіровоград:Інформаційнамережа,2004. – С.12-14.
4. Курганов С.Ю.Ребѐноки взрослыйв учебномдиалоге:Кн.для учителя. – М.: Просвещение,
1989.
5. КовбасенкоЮ.І. Мистецтвоаналізута інтерпретаціїхудожньоготексту:Тема,2002.
Том Сойєр і
родина
Том Сойєр і
Беккі
Дружба Тома
Сойєра і
Г.Фіна
Том і Гек на
безлюдному
острові
ІндіанецьДжо
і МефПоттер
у житті Тома
Сойєра
