Павленко К.І.

1. Смолінський заклад дошкільної освіти №3 «Ромашка»
Майстер-клас
«Розвиток мовленнєвої
компетентності дошкільників»
Тема:
Використання інтерактивних технологій
з метою розвитку зв’язного мовлення
у дошкільників
Керівник майстер-класу:
вихователь-методист ПавленкоК. І.
02.11.2017р.

2. Майстер-клас з проблеми: Розвиток мовленнєвої компетентності
дошкільників.
Тема: Використання інтерактивних технологій з метою розвитку
зв’язного мовлення у дошкільників.
Мета : Сприяти підвищенню професійної майстерності учасників
майстер-класу щодо використання розповідей-роздумів, карт розумових дій
в освітній діяльності . Вправляти педагогів в умінні висловлювати свою
думку та доводити свою позицію. Створити умови для професійного
спілкування , самореалізації кожного педагога.
План :
1. Інформаційне повідомлення. Застосування
інтелектуальних карт під час складання розповідей.
2. Перегляд заняття. Інтегроване заняття з пріоритетом
інтелектуально-мовленнєвих завдань (розповіді-міркування)
3. Мультимедійна презентація «Напрямки розвитку
зв’язного мовлення дітей дошкільного віку».
Застосування інтелектуальних карт
під час складання розповідей
Ефективним способом формування системності знань на основі змісту
дошкільної освіти є застосування методу інтелектуальних карт або
розумових карт-схем . Вони досить популярні в європейських дитячих
садках. Автором методики є англійський психолог Тоні Бьюзен - відомий
письменник, лектор і консультант з питань інтелекту, психології навчання і
проблем мислення. Також зустрічаються такі варіанти перекладу
словосполучення Mindmaps ® як «Ментальні карти», «Розумові карти»,
«Карти розуму».
Дослідники відштовхуються від думки, що людський мозок
народжується зіздатністю будувати карти мислення. Одне з перших слів, яке
вимовляє кожна дитина: "мама". Це слово - центр інтелектуальної карти; для
дитини він нього, немов промені, виходять такі поняття, як любов, їжа, тепло,
захист, транспорт, виховання і все інші. Таким чином, дитина інстинктивно
оперує своєрідними внутрішніми інтелектуальними картами і потім буде
користуватися ними все своє життя. Дитина будує свої знання навколо
центрів-радіантів у вигляді нескінченних і густо переплетених асоціативних
гілок, які потім, у зрілому віці, перетворюються в так званий багаж знань,
інтелектуальний капітал, і на базі чого в подальшому будується мислення.
Таким чином, дітям необхідно навчитися свідомо будувати карти всього
того, що вони хочуть знати, а педагоги повинні навчитися управляти цим
процесом. Найбільший ефект від інтелектуальних карт досягається, коли в
центрі карти міститься графічний образ, а не слово, і образи
використовуються замість слів в кожній слушній нагоді. Якість
інтелектуальних карт можна покращувати за допомогою кольору і малюнків,
закодованих виразів, скорочень, значків, символів і т.п.

3. Використання інтелект-карт – це унікальний і простий метод
запам’ятовування інформації, що сприяє розвитку зв’язного мовлення дітей
та розвитку творчих здібностей. Допомагає формувати у дітей цілісну
картину світу через вміння встановлювати взаємозв’язки між об’єктами та
явищами довкілля, сприяє розумінню взаємозалежностей у довкіллі –
існування зв’язку всього з усім.
В процесі складання карт активізується мислення, адже карта спонукає
дітей до роздумів, міркувань. Розуміння певного поняття значно
розширюється тому, що пов’язане з іншими поняттями, предметами,
об’єктаминавколишнього. Це наочний посібник, який прямо перед дитиною,
естетично оформлений, його розглядати цікаво і приємно завдяки
застосуванню кольору та образів. Під час складання карт розумових дій
дошкільники самостійно і послідовно висловлюють свою думку, активні,
відповідають повними реченнями, словник дітей збагачується.
Універсальність методу в тому, що складання карт доступне для
кожного педагога, робота з картою не має суворої регламентації.
Методика та розроблений авторами атлас карт розумових дій допоможе
оптимізувати навчально-пізнавальну діяльність. Допомагає краще засвоїти
знання та опанувати способи їх здобуття.
На початковому етапі педагог обирає тему-образ заняття, як
багатообразне, багатоаспектне поняття(явище). Готуючись до заняття
складає свою карту-схему, готує демонстраційний та роздавальний
матеріал. Проте діти можуть запропонувати свою власну логіку, тоді
заготовлену схему доведеться дещо змінити. Карта складається на очах у
дітей, охоче дітьми коментується, багаторазово удосконалюється,
доповнюється, аналізується, змінюється. Така карта допомагає педагогу
вибудувати логіку вивчення нової теми, спланувати цикл тематичних занять,
що зможуть максимально повно розкрити тему. Педагог застосовує її як
проблемно-пошуковий або узагальнюючий метод, з метою активізації
пізнавальних процесів, уточнення кола понять, виховання самостійності,
вміння висловити свою думку, вміння працювати в команді.[1, с.37]
Складання карти-схеми відбувається у процесі обговорення, полілогу, в
якому діти як співрозмовники обмінюються думками, міркуваннями,
висловлюють варіанти відповідей. Під час колективного обговорення карти
діти залучаються до різних видів діяльності(малювання, розігрування
ситуацій, виконання завдань за предметними картинками, створення
рухливих образів).[1, с.38]
Використання інтелектуальних карт буде ефективним для будь-якого
заняття, особливо інтегрованого типу – ключове слово схеми становить
смисловий стрижень.
Про ключове слово вихователь повідомляє дітей на початку заняття,
коли пропонує подумати , знайоме це слово дітям чи ні, як діти його
розуміють з якими словами це слово «дружить». На аркуші старих шпалер
або ватмані посередині вихователь друкує ключове слово від якого
проводить лінії-стежини в різні сторони. Кожна стежина закінчується
словом, яке логічно пов’язане з ключовим. До кожного слова діти можуть

4. намалювати картинку-ілюстрацію або смисловий образ. Зміст роботи на
кожному етапі визначається інтересами дітей (саме вони вирішують, якою
стежиною на карті схемі можна рухатися далі).
Перший крок – термінологічний. Мета цього етапу роботи –
зосередити увагу дітей на ключовому слові, разом з дітьми сформувати
понятійне поле, насичене численними словами, що утворюють різні смисли
ключового поняття.
Впродовж заняття схема може доповнюватися, тобто перше коло слів
може розростатися, збільшуватися, завдяки уточненням[1, с.40].
Способи роботи на І етапі: бесіда, полілог, гра «запитання - відповіді»,
малювання символічних зображень названих слів. Діти можуть малювати на
схемі та на аркушах паперу,а потім приклеювати свої малюнки.
ІІ крок – художньо-лексичний. Мета: уточнити знання про слова , діти
вправляються у складанні словосполучень, перше коло слів-малюнків може
збільшитися, поширитися. Вихователь намагається розгорнути смислове
коло на якомогаширшому матеріалі – про природу, світ людських стосунків,
математичні відношення, намагається задіяти художні уявлення, сенсорні
відчуття дітей.
ІІІ крок – руховий. Для збільшення темпу заняття, збереження
загального ритму заняття, збереження працездатності дітей, педагог
використовує рухові вправи, рухливі ігри, які тематично близькі ідеї заняття.
Останній крок – продуктивний. Спільний результат, разом створений
продукт викликає радість і залишається в пам’яті дитини. Це може бути
виготовлення колажу, невелика інсценівка, заповнення групового часопису.
[1 с.41]
Інтелект-карти- це інструмент, що дозволяє:ефективно структурувати і
обробляти інформацію;мислити, використовуючи весь свій творчий та
інтелектуальний потенціал. Інтелект-карти - дуже гарний інструмент для
вирішення таких завдань, як проведення презентацій, прийняття рішень,
планування свого часу, запам'ятовування великих обсягів інформації,
проведення мозкових штурмів, самоаналіз, розробка складних проектів,
власне навчання, розвиток, та багатьох інших.
Області застосування Інтелект-карт
навчання
-максимальна віддача від прочитання книг / підручників;
запам'ятовування
-запам'ятовування списків: що зробити / кому зателефонувати / ...
презентації
-ви за менший час даєте більше інформації, при цьому вас краще
розуміють і запам'ятовують;
планування
-управління часом: план на день, тиждень, місяць, рік ...
-розробка складних проектів: нового бізнесу.
мозковий штурм
-генерація нових ідей, творчість;
-колективне рішення складних завдань.

5. Інтегроване заняття
з пріоритетом інтелектуально-мовленнєвих завдань
(розповіді-міркування)
Старша група.
Вихователь:МикитюкТ. О.
Тема: «Мандрівка лісом»
Програмовий зміст: розширити та збагатити знання дітей про різноманітність
рослин і тварин лісу. Формувати цілісну картину через вміння встановлювати
взаємозв’язки між об’єктами природного довкілля. Розвивати зв’язне мовлення, збагатити
словник дітей, вчити дітей складати розповіді-міркування згідно запропонованої моделі та
зразка вихователя. Формувати навички колективної роботи. Виховувати любов до
природи рідного краю, екологічно доцільну поведінку.
Матеріал: схема розумових дій, кошик, шишки, жолуді, каштани, листочки, хвоя,
коректурна таблиця, смайлики, запис голосів лісу, картинки птахів, модель складання
розповіді.
Попередня робота: спостереження, екскурсії.
Хід заняття:
1.Організація дітей.
Діти, закрийте, будь ласка, очі і послухайте музику та вірш:
Ой у лісі, ой у лісі
Мох закрив поляни лисі,
Скрізь ялини і дуби,
А під кущиком - гриби.
На галявині суниці
Лісові клюють синиці.
І завзятий дятел - стук! –
Гострить дзьобика об сук.
Тут живуть хороші звірі -
Їжачки, зайчата сірі.
Кожен з них прибігти рад
Прямо в казку для малят. (виставити на стіл кошика).
-Про що я прочитала вірш? Діти, а ви відчули, що ви в лісі? Так, бо звучала лісова
музика і вірш був про ліс.
-Здається, я здогадуюся, хто прислав нам цього кошика. Це - ліс. Він прислав нам
подарунок і запрошує нас до себе у гості. Ви не проти вирушити у мандрівку? Ми
побуваємо в лісі, познайомимося з деякими рослинами та жителями лісу. І тільки тоді
дізнаємося, хто з них прислав нам кошик і що в ньому. Ви згодні помандрувати?
А щоб ми не заблукали створимо карту нашої подорожі. Ми будемо мандрувати з
вами по чарівних доріжках.
-Що росте в лісі? (дерева)
-Хто живе в лісі? (птахи, тварини, комахи).
-А чи є в лісі правила поведінки? (за відповідями дітей заповнюється карта
розумових дій).
Мандруємо першою доріжкою. Вона зеленого кольору.
Кожен ліс - велика домівка, де мешкає багато жителів, але все ж найголовнішими
жителями лісу, мабуть, слід вважати дерева. А лісові дерева бувають різними. Одні з них
мають листочки і тому називаються як?
-В яку пору року вони з зеленими листочками?
-А коли листочки на них жовті та червоні?
-А в яку пору року дерева зовсім без листя?
-Які листяні дерева ви знаєте?

6. А інші дерева цілий рік вкриті зеленими голочками. Як ці голочки називаються?
(хвоя).То як звуться ці дерева? (хвойні. На карту виставляю хвойне дерево).
-Які хвойні дерева є в лісі?
-Порівняйте,чим відрізняються хвойні дерева від листяних?
-Діти, дерева мають велике значення в житті людей. Вони очищують повітря нашої
планети, тому їх називають «зеленими легенями», дарують нам свої плоди, з деревини
роблять меблі. А ще прикрашають нашу планету.
-Давайте пограємо з вами в гру «З якого дерева листочок?» . У вас на
тарілочках є листочки. Розгляньте їх і визначте, з якого ж він дерева:
листок з дуба - дубовий, з клена - кленовий.
-В яку пору року зібрали ці листочки? Чому?
-А чи знаєте ви, чому дерева на зиму залишаються без листя?
Ледве наступають холоди. Як на деревах жовтіють і опадають листочки. Дерева
скидають свої листочки. Взимку, коли випадає багато снігу, він затримується на гілках.
Якби на деревах були б ще й листочки, то вони затримували снігу ще більше і гілки
просто пообламувалися.
Молодці, малята! Будемо мандрувати далі. Ви ж хочете дізнатися, хто ж прислав
нам кошик і що в ньому?
Мандруємо наступною доріжкою.
Хто ж живе в лісі? (тварини)
Послухайте вірш, який розповість нам про одну з них.
Білка майстер у стрибках:
На деревах, по гілках.
Вся руда, пухнастий хвіст,
Рідний дім для неї ліс.
То хто живе в лісі? ( Виставляю картинку на карту)
А ось Ваня розкаже вірш ще про одного жителя лісу.
Навіть в спеку, відчайдуха,
Не скида ведмідь кожуха.
Взимку ж холоду боїться,
Лізе до барлогу гріться.
Хто ще живе в лісі?
-Які тварини живуть в лісі ще? (виставляю на карту).
-А тепер я пропоную звернути увагу на нашу таблицю.
Робота з коректурною таблицею:
Уважно розгляньте тварин на таблиці.
-Які з цих тварин сплять узимку?
-Які з тварин в першому ряду не живуть в лісі?
-Як називаються тварини в третьому ряду? Чому?
-Назва яких тварин починається зі звука В? Л?
-Які з цих тварин пересуваються стрибками?
-Відгадайте і назвіть тварину: великий, має міцне тіло, на хвості кісточка, голова
вкрита пишною гривою.
-Хто зайвий у другому ряду? Чому?
-Хто знаходиться праворуч від собаки?
-Хто знаходиться ліворуч від тигра?
-Хто всього боїться?
Молодці, діти, ви гарно працюєте.
А наступна доріжка у нас фіолетова. До кого ж вона нас приведе?
Всюди проживають,
По шість ніжок мають,
Можуть мати й крила.
Але це не пташки.

7. Звісно, це - комахи.
Існує багато різних комах: великих і маленьких, малопомітних та яскравих,
корисних та шкідливих.
-Які комахи живуть в лісі?
Пропоную пограти в гру зі смайликами.
Я буду розповідати, що роблять комахи, а ви визначте корисно це чи ні. Якщо
корисно, то підніміть жовтий смайлик з посмішкою, а якщо ні – то сумний червоний.
Комахи запилюють рослини і ми маємо плоди.
Бджоли роблять мед.
Гусениці об’їдають на деревах листочки.
Мурашки знищують шкідливу тлю.
Комарі переносять хвороби.
А зараз ми з вами спробуємо відгадати, які комахи нам співають.
Звучить запис писку комаря, дзижчання бджоли, дзижчання жука. Діти відгадують і
відтворюють звуки.
Молодці, діти. Комахи дійсно приносять людям користь. Вони запилюють квіти на
деревах навесні і ми маємо фрукти.
Комахи переїдають опале листя та гнилі дерева в лісі.
У всіх комах є шість лапок та вусики. А ще у них є хоботок. Ним вони збирають
пилок, п’ють нектар з квітів.
Але, як ми визначили, є і шкідливі комахи. Це не означає, що їх треба всіх
знищувати, бо в природі все взаємопов’язане. І тому я вам завжди говорю, що все живе
повинно жити.
Ну що мої маленькі мандрівники, прийшла пора нам відпочити. Виходьте до
нашого осіннього лісу та перепочинемо.
ФІЗХВИЛИНКА.
Подивіться: ген за полем жовкне ліс на видноколі,
Озирніться: он сосна, сумно їй, вона одна.
Листячко зберіть під кленом
І ідіть усі до мене.
Будем разом танцювати і листочками махати.
Їх у кошик покладемо і навчатися підемо.
(під музичний супровід)
Вам цікаво, хто прислав кошик і що у ньому? Тоді треба мандрувати далі.
Хто наповнює ліс своїм співом?
-Які бувають птахи? (перелітні і зимуючі. На карту картинку)
Відгадайте загадку:
Носик тоненький,
Галстук чорненький,
Пташка невеличка,
А зветься … (синичка).
Синичка зимуюча пташка чи ні? Які зимуючі птахи ще живуть у лісі?
Відгадайте ще загадку:
Дивний птах до нас летить,
Чорний-чорний. Аж блищить.
На всі голоси співає,
У шпаківні проживає.
-Яких перелітних птахів ви ще знаєте? (виставляю на карту).
Вправа «Впізнай пташку».У вас на столах є картки з зображенням птахів.
Розгляньте їх, впізнайте пташку. Підніміть ті картки, на яких перелітні птахи. А тепер ті, у
кого зимуючі птахи.
А чи знаєте ви, чому птахи відлітають у теплі краї?

8. Відлітають ті птахи, які харчуються комахами, а під час холодів комахи ховаються
під кору дерев, глибоко в землю або просто гинуть. Тому здобути собі їжу пташки не
можуть і змушені летіти туди, де тепло і є їжа. Шпаки відлітають до Іспанії, ластівки та
зозулі зимують в далекій Африці, бо там зовсім не буває зими. Але повесні всі вони
повертаються до рідної домівки. А зимуючі птахи переселяються ближче до людських
осель.
Зиму як прожить пернатим?
Вітер снігом гра лапатим,
Бур’янці позасипав,
Острівки пожовклих трав.
-Як ми можемо допомогти взимку птахам?
-Нам залишилася мандрівка останньою доріжкою. Ми з вами мандрували лісом
впевнено. Нічого не боялися, вели себе чемно, були вихованими. Тому на останній
доріжці ми поговоримо про правила поведінки в лісі.
Ліс - наше багатство, він має в житті людини велике значення, він є домівкою
для тварин, птахів, комах, тому ми повинні його оберігати.
-Як ми повинні поводити себе в лісі? (діти відповідають, а я виставляю на карту
картинки).
Наш народ дуже мудрий, тому придумав про ліс прислів’я.
Давайте пригадаємо їх.
Лісом ходи - під ноги диви.
Багато лісу - не губи, мало лісу - бережи.
Як у лісі гукнеш - так і відгукнеться.
Ліс сам себе чистить.
А ще є багато народних прикмет, які пов’язані з лісом.
Багато ягід на горобині - осінь буде дощовою.
Багато жолудів - на холодну зиму.
Дуб розпускає листя рано - на сухе літо.
Пізній листопад - до суворої і довгої зими.
Полюби в природі все навколо себе –
Травку, пташку, квітку і блакитне небо.
Журавлі над гаєм крилять рівним клином
Ми природі друзі, а тому щасливі.
Ось і закінчилася наша мандрівка лісом, але ми не можемо заглянути до кошика,
поки не розповімо про те, що ми взнали. А розповідати будемо за моделями. У вас у всіх
на столах вони є і ви з ними знайомі. Давайте пригадаємо, що означають позначки на них.
Смайлик - «я знаю, що …»
1 - « по-перше …»
2 –« по-друге …»
Прапорець - «отже …»
Зразок вихователя:
Я знаю, що в комах є багато спільного.
По-перше, у всіх комах є шість лапок.
По-друге, у всіх комах є вусики і хоботок.
Отже, дійсно, у комах є багато спільного.
Складання розповіднй-роздумів дітьми:
Чому дерева скидають взимку листя?
Птахи відлітають в теплі краї. Чому?
Чи повинні ми допомагати птахам взимку?
Доведіть, що ліс приносить людям користь.
Як ми повинні охороняти ліс?
Чи приносять комахи користь?
Чому ведмідь дика тварина?

9. Ви сьогодні гарно попрацювали і напевно тепер ми зможемо відкрити кошика.
Відкриваю кошик. В ньому каштани, жолуді, шишки.
Діти, то хто ж прислав нам кошик? (дерева, бо в ньому їхні плоди)
А могутній дуб дарує вам ще й солодощі, бо йому дуже сподобалося, як ви багато
знаєте про ліс. Ці цукерки так і звуться «Дубок».
Мультимедійна презентація
«Напрямки розвитку зв’язного мовлення
дітей дошкільного віку»
2 слайд. Зв’язне мовлення, його види, особливості засвоєння дітьми
дошкільного віку
 Зв’язне мовлення – змістовне, розгорнуте висловлення (ряд
логічно побудованих речень).
Типи зв’язного мовлення:
 Діалог – це розмова двох або кількох осіб.
Монолог – Це розмова однієї особи, спрямована до слухачів
3.Діалог. Складається із запитань та відповідей, не потребує розгорнутих
речень, тому що їх зміст доповнюється мімікою, жестами, інтонацією,
обстановкою, емоційністю у процесі в якому перебувають співрозмовники.
Встановлено, що ранній і молодший дошкільний вік – це вік діалогічної
мови.
Розмова вихователя з дітьми в повсякденному житті – один з
основних методів розвитку діалогічного мовлення дітей.
4. ЗЗааввддаанннняя зз ррооззввииттккуу ддііааллооггііччннооггоо ммооввллеенннняя
 Вчити дітей відповідати на запитання та звертатися до інших
із запитаннями.
 Підтримувати розмову; продовжувати її відповідно до ситуації
спілкування.
 Виявляти ініціативу в розмові з дорослими та дітьми.
 Будувати діалог на запропоновану тему
5.Бесіда - основний метод розвитку діалогічного мовлення на заняттях
 Бесіда – це організована, цілеспрямована розмова вихователя з
дітьми з певної теми, яка складається із запитань і відповідей.
Структура бесіди залежить від теми, змісту, віку дітей:
 початок бесіди ( згадування, розповідь, читання вірша),
 основна частина (конкретний зміст бесіди),
 заключна частина (читання вірша, дидактична гра).
6.В.Ф.Одоєвський говорив: «Говорити з дитиною, - можна про те, що
у неї безпосередньо перед очима, за що вона, так би мовити, може
ухопитися руками».
7. ММооннооллооггііччннее ммооввллеенннняя спирається на мислення, яке логічно більш
послідовне, ніж у процесі діалогу.
Для того щоб монолог був зрозумілий слухачам, у ньому повинні
використовуватися повні і поширені речення, точні формулювання.
Монолог потребує ретельної попередньої підготовки, значного
вольового зусилля, композиційних і логічних умінь.

10.  Монологічним мовленням дитина оволодіває під впливом
систематичного навчання.
8. ЗЗааввддаанннняя ррооззввииттккуу ммооннооллооггііччннооггоо ммооввллеенннняя..
Зв'язно відповідати за змістом сюжетної картини та художнього
тексту(казка, оповідання, вірш, розповідь)
 Описувати предмети, іграшки, дії, ситуації, картини.
 Розповідати про події з власного досвіду,
за змістом сюжетних картин;
з тем, запропонованих вихователем та обраних самостійно (творчі
розповіді).
 Переказувати зміст знайомих художніх творів.
Оволодіти різними типами висловлювань (розповідей – описами,
розповідями, повідомленнями, міркуваннями, поясненнями.
9.Для розвитку зв’язного монологічного мовлення використовується
метод - описування картин - складання дітьми зв’язноїрозповідіфактичної за
змістом
 У першій молодшій групі картина використовується для
розвитку діалогічного мовлення, збагачення словника.
В першому півріччі заняття з картиною проводяться з підгрупами, а в
другому півріччі – з усією.
 Запитання треба ставити спочатку до основного об’єкта
картини, щоб діти уважно роздивились, описали його, вказали на його дії, а
потім і другорядні об’єкти. Розгляд закінчується розповіддю вихователя
(підготовка до самого розповідання).
10. ВВ ддррууггіійй ммооллооддшшіійй ггррууппіі.. Вихователь пропонує дітям уважно
роздивитись, що зображено на картинці,
 Пауза!
 Запитання до дітей щодо основного об’єкта картини: Що це?
Хто це? Що робить? Та ін.
 Запитання щодо інших об’єктів картини.
 Розгляд закінчується розповіддю вихователя (підготовка до
самого розповідання).
11. ВВ ссеерреедднніійй ггррууппіі..
За запитаннями,
 залучення дітей до самостійного розповідання,
 колективне складання дітьми розповіді за картиною.
 У ІІ – півріччі за допомогою зразка вихователя. Послідовність:
 1. За запитаннями вихователя розглядають картину.
 2. Розповідь вихователя.
 3. Розповідь дітей (на початкових етапах розповіді дітей
можуть мати характер наслідування, поступово, за допомогою запитань,
вихователь стимулює описування картин по – своєму).
12. ССттаарршшаа ггррууппаа
Встановити зв’язки між предметами та явищами. за змістом
картини.
 Скласти описову розповідь.

11.  Виходити за межі зображеного на картині.
 Пов’язувати зміст картини зі своїм досвідом.
 Придумувати назви до картини.
Послідовність роботи за картиною: розгляд картини, аналіз змісту за
запитаннями, придумування назви.
Дійовий прийом - вступне слово перед показом, вступна бесіда,
нагадування про ігри, працю, спостереження.
Діти складають:
 описові,
 сюжетні,
 творчі розповіді відповідно до завдання вихователя.
1133.. ББааззооввиийй ккооммппооннееннтт ддоошшккііллььннооїї ооссввііттии ннааггооллоошшууєє ннаа вваажжллииввооссттіі
ффооррммуувваанннняя ккооммппееттееннттннооїї,, ссааммооссввііддооммооїї ооссооббииссттооссттіі,, ззддааттннооїї ввііддссттооююввааттии
ссввооюю ддууммккуу уу ббууддьь--яяккіійй жжииттттєєввіійй ссииттууааццііїї..
Перші дискусії спостерігаються у 5-річних дітей (за П.Блонським), коли
співрозмовники починають висловлювати протилежні думки. Прагнення
відстояти власну думку спонукає дітей контролювати та уточнювати свої
твердження, обґрунтовувати їх різними аргументами.
 Один із способів розв'язання цього завдання є навчання
дошкільнят складати розповіді-роздуми. Розповідь-роздум – це монологічна
форма мовлення, яка виражає причинно-наслідкові зв’язки у процесі
відображення та пізнання дошкільниками явищ дійсності.
 Навчати дітей старшого дошкільного віку логічно мислити,
міркувати, доводити, потрібно розпочинати під час спостереження у
природі, пояснення явищ з причинною залежністю, обстеження предметів,
їх якостей та властивостей , під час дидактичних ігор на класифікацію та
порівняння, поя
14. ЗЗаассооббии ффооррммуувваанннняя ррооззппооввііддеейй--ррооззддуумміівв
 Доцільно проводити спочатку дидактичні ігри на наочній основі
– з використанням іграшок, картинок,
 Використання мовленнєвих ситуацій з ігровими персонажами
казкового характер (Чомучко, Незнайко, Томучко, Пізнайко, Сова Мудруся ).
 Доречними будуть такі методи й прийоми, як: мовно-логічні
завдання; творчі вправи; ігри-змагання;
 ігри-мандрівки; ігрові проблемні ситуації; моделювання мовних
ситуацій.
 Провідним прийомом навчання є зразок вихователя.
Зразок демонструють на початковому етапі навчання. Діти
отримують конкретне уявлення, що таке розповідь і використовують як
еталон.
 Постійно використовувати на заняттях запитання, пояснення,
оцінку дитячих висловлювань.
15. РРооззппооввііддіі--ррооззддууммии ссккллааддааююттььссяя ззіі ссккллааддннооппііддрряядднниихх ррееччеенньь ттаа
ррееччеенньь ззіі ввссттааввннииммии ссллооввааммии
Ознайомлюючи дітей зі структурою розповіді-роздуму, потрібно
пояснити уживання виразів: “я бачу”,«я гадаю», “я вважаю, що це”, “на

12. мою думку”, “по-перше”, “отже”, “по-друге”, «мені здається», «таким
чином», «на мій погляд», “отже..”.
Структурні складові розповіді-роздуму:
1.Теза (твердження, яке треба довести)
Я знаю, що собака – друг людини.
2. Аргументи (докази, факти, приклади)
По-перше, собака охороняє будинок людини.
По-друге, ходить з господарем на полювання.
3. Висновок (остаточна думка, логічне завершення, певний умовисновок,
твердження).
Отже, собака – друг людини.
16. Модель полегшує дітям розуміння.
 Складність уявлень про розповідь-роздум вимагає великої,
різноманітної наочності, їх “матеріалізації”.
 Прийом моделювання. Спочатку модель виступає як
зображення структури розповіді-роздуму, а потім як орієнтир для
самостійного складання тексту.
17. Види моделей:
предметно-символічні
умовно-символічні.
18. 11..ППррееддммееттнноо –– ссииммввооллііччнніі
предметне зображення структури роздуму, кожна частина (елемент)
якого символізує тезу, доведення, висновок):
Модель “Світлофор”, “Вітрильник”, “Будинок”, “Ромашка”
2. Умовно – символічні
(зображення структури роздуму за допомогою умовних символів)
- Геометрична модель
- Пунктуаційна модель ? … !
19. Тоні Бьюзен
20.Карти розумових дій.
21 Дім.

13. Використана література:
1. Гавриш Наталія. Інтегровані заняття: Методика
проведення. —К. : Шк. світ, 2007. — 128 с. —
2. Ж. «Дошкільне виховання» № 12 2005 – 8с.
3. Ж «Вихователь-методист» № 11 2013 – 30с.
4. Ж «Вихователь-методист» № 5 2016 – 19с.
5. А. Богуш Дошкільна лінгводидактика: теорія і
практика. – Запоріжжя: Просвіта, 2000. – 216с