лекція по анатомо-фізіологічним особливостям судинної системи головного та спинного мозку

1. КРОВОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ГОЛОВНОГО ТА
СПИННОГО МОЗКУ.
СИНДРОМИ ПОРУШЕННЯ
ВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ

2.  Особлива роль головного мозку в регуляції
функцій організму визначила особливі риси його
кровозабезпечення.
 Головний мозок постійно знаходиться в
активному стані, в тому числі і у стані сну.
 Все це визначає виключно високу потребу
головного мозку в кисні.

3.  При масі приблизно в 1400 г, що складає
близько 2% маси тіла, мозок поглинає 20%
всього кисню та 17% всієї глюкози, які
поступають в організм людини.

4.  Разом з тим, головний мозок не має власних
запасів кисню.
 Так, резервного кисню мозку вистачає
приблизно на 10-12 с
 Цим пояснюеться висока чутливість нервової
тканини до гіпоксії.

5.  У людини втрата свідомості наступає уже через
5-7 с після виключення церебрального
кровообігу.
 Свідомість повертається без видимих ознак
пошкодження, якщо тривалість ішемії не
перевищувала 100 с
 Незворотні зміни нервових клітин кори
наступають при тривалості ішемії більше 5 хв

6.  Філогенетично старші ділянки мозку більш
стійкі до ішемії:
 так клітини середнього мозку витримують ішемію
протягом 10 хв,
 довгастого мозку – протягом 20-25 хвилин

7.  В спокої через вінцеві артерії серця протікає 5% всієї
крові, яка циркулює в організмі, а через судинну
систему мозку – близько 20%.
 При фізичному навантаженні коронарний кровотік
зростає в 10-15 разів, для забезпечення зростаючих
при цьому метаболічних потреб серцевого м'яза.
 На відміну від серцевого м'яза для тканини мозку
характерний постійно високий рівень метаболізму і
при збільшенні функціональної активності якоїсь
структури мозку відбувається лише перерозподіл
енергетичних затрат.

8.  Тому підвищення функціональної активності
мозку не потребує обов'язкового додаткового
збільшення мозкового кровотоку, і в багатьох
випадках може бути покрито за рахунок
перерозподіл крові в межах його артеріальної
системи.

9.  Місцеві зміни кровотоку в мозку пов'язані з
певними видами психічної діяльності.
 Так, наприклад запам'ятовування простих цифр
супроводжується посиленням циркуляції крові в
скроневих та центральних ділянках мозку.
 При читанні ж місцевий кровотік збільшується в
2 рази в потиличній ділянці.
 При цьому навкруги ділянок з підвищеною
функціональною активність утворюються зони з
пониженим кровообігом.

10.  Ці дані являють собою інтерес для клініцистів в
тому плані, що можуть пояснити, чому у деяких
людей виникають стереотипні симптоми
минущих порушень мозкового кровообігу лише
при певних видах розумової діяльності.

11.  І так, головний мозок через свою виключно
важливу роль в організмі людини має унікальну
систему кровозабезпечення.
 Унікальність цієї системи полягає і в
особливостях її будови, і в особливостях її
функціонування.

12.  Кровозабезпечення головного мозку
здійснюється двома парами магістральних судин
голови – внутрішніми сонними та хребцевими
артеріями, які відходять від дуги аорти.
 Дві третини всієї крові надходить в головний
мозок через внутрішні сонні артерії та одна
третина – через хребцеві артерії.

13.  Внутрішні сонні артерії утворюють каротидну
систему, хребцеві разом з базилярною –
вертебро-базилярну систему кровообігу мозку.
 В межах кожної з цих систем розрізняють:
 позачерепний та
 внутрішньочерепний відділи.

14.  В загальному каротидна
система
кровозабезпечує
передню та середню
частину головного
мозку, вертебро-
базилярна – задні
відділи мозку.

15.  Загальна сонна
артерія (a.carotis
communis)
відходить зліва
безпосередньо від
дуги аорти, справа –
від плечоголовного
стовбура (truncus
brachiocephalicus).

17.  На рівні 3-4 шийних
хребців (це рівень
верхнього краю
щитовидного хряща)
загальна сонна
артерія ділиться на
зовнішню та
внутрішню сонні
артерії.

18.  В ділянці біфуркації
загальної сонної
артерії в адвентиції
розташовується
каротидний клубок
- своєрідна судинно-
нервова структура,
що виконує
хеморецепторну
функцію.

19.  В цій ділянці особливо
часто розвиваються
атеросклеротичні зміни,
тому тут найчастіше
виявляються стенози і
тромбози.

20.  У звичайних
умовах зовнішня
сонна артерія не
бере участь у
кровопостачанні
речовини мозку.

21.  Внутрішню сонну артерію (a. carotis interna)
поділяють на:
 екстракраніальний відділ
 інтракраніальний відділ.

22.  Екстракраніальний відділ включає 2 відрізки:
 синус і
 шийний відрізок

23.  Синус являє собою значно розширену початкову
частину внутрішньої сонної артерії.
 Він має багату іннервацію (баро- і
хеморецептори) і відіграє велику роль у регуляції
кровообігу.

24.  Шийний відрізок являє собою частину артерії
від синуса до входу в череп.

25. Спондилограма
 Множинні двобічні
звапнення в
атеросклеротичних
бляшках,
розташовані в
ділянці біфуркації
загальної сонної
артерії.

26.  Синус і шийний відрізок внутрішньої сонної
артерії не віддають гілок.

27.  У екстракраніальному відділі внутрішня сонна
артерія піддається в більшій мірі, як в інших
відділах, впливу різних пошкоджуючих факторів
таких, як:
 механічна травма
 стиснення ззовні (наприклад:
 гематомою,
 пухлиною,
 рубцевими змінами навколишніх тканин і ін.),
 що може бути причиною зменшення кровотоку в
ній.

28.  Інтракраніальний
відділ включає 3
відрізки:
 внутрішньокістковий,
 сифон,
 мозковий.

29.  Внутрішньокістковий
відрізок розташовується
в каналі сонної артерії
пірамідки скроневої
кісти, тут він йде в
горизонтальному
напрямку й оточений
венозним сплетенням.

30.  По виходу з
кісткового каналу
через внутрішній
сонний отвір, вже в
порожнині черепа,
артерія проникає в
печеристу венозну
пазуху, де вона
робить S-подібний
вигин і віддає від
його опуклості свою
першу велику гілку -
очноямкову артерію
(a. ophthalmica).

31.  Відрізок внутрішньої
сонної артерії,
розташований у
печеристій пазусі (до
місця відходження a.
ophthalmica) має назву
сифона.

36.  Потім артерія проходить через тверду мозкову
оболонку і потрапляє в субарахноідальний
простір.

37.  Самий короткий
відрізок
внутрішньої сонної
артері - мозковий
- йде від місця
виходу артерії з
кавернозного
синусу до місця
розподілу її на дві
головні гілки:
 передню (a.
cerebri anterior)
мозкову артерію
 середню (a.
cerebri media)
мозкову артерію

38.  Від цього відрізка
відходять також
задня сполучна
артерия (a.
communicans
posterior), що
зв'язує на основі
мозку системи
сонних і хребцевих
артерій, і передня
артерія судинного
сплетення (a.
chorioidea anterior).

39.  Перераховані ділянки інтракраніального відділу
внутрішньої сонної артерії є дуже важливими у
функціональному відношенні.
 Так, внутрішньокістковий відрізок її регулює
шляхом вазоконстрикції приплив крові до
мозку, а вигинам сифона приділяється роль
механізмів, що зменшують пульсове коливання
артеріального тиску.

40.  Хребетна артерія (a.
vertebralis) є першою і самою
великою гілкою підключичної
артерії (a. subclavia), що, як і
загальна сонна артерія, бере
початок праворуч від
плечоголовного стовбура
(truncus brachiocephalicus),
ліворуч - безпосередньо від
дуги аорти (arcus aortae).

41.  Хребетну артерію також прийнято поділяти на:
 екстракраніальний відділ, що включає 3 відрізки, і
 інтракраніальний відділ, що не має поділу.

42.  Загальноприйнятих найменувань відрізків
екстракраніального відділу хребетної артерії
немає.
 Найчастіше розрізняють такі відрізки
екстракраніального відділу хребетної артерії:
 початковий відрізок
 шийний відрізок
 прекраніальний відрізок

43.  Звичайно виділяють важливий у
клінічному відношенні початковий
відрізок — від місця відхождення її
від верхньої поверхні підключичної
артерії до входження в кістковий
канал, утворений отворами
поперечних відростків VI-II шийних
хребців.
 У цьому відрізку, а саме в гирлі
артерії, найчастіше виявляються
атеросклеротичні стенози, що
нерідко одночасно звужують просвіт
хребетної і підключичної артерій.

44.  Ввійшовши в кістковий канал, звичайно на рівні VI,
рідше - V шийного хребця, хребетна артерія - її
шийний відрізок, проходить вертикально до отвору
в поперечному відростку II шийного хребця.
 Ця ділянка її тісно примикає до кісткових утворень
областей шийного відділу хребта, зміни яких
можуть привести до стиснення як артерії, так і її
нервових сплетень, і супровідних вен.
 До них відносяться унковертебральні ділянки і
міжхребцеві отвори, а також отвори поперечних
відростків хребців.

46.  Кісткові розростання (остеофіти) у
зазначених областях нерідко є
причиною стиснення хребетних артерій.
 Іншими факторами компресії можуть
бути:
 підвивихи суглобних відростків
 зсув тіл хребців.
 Тому прицільне рентгенологічне
дослідження зазначених областей
представляється важливим для
виявлення вертеброгенних пошкоджень
хребетних артерій.

47. Стиснення обох хребцевих артерій
остеофітами на рівні V і VI шийних хребців.
 Фронтальний зріз шийного відділу хребта. Макропрепарат.

48. Аксілярна ангіографія зліва
 Значне звуження
просвіту хребцевої
артерії остеофітами
на двох рівнях
(стрілки)

49.  По виходу з кісткового каналу на рівні II
шийного хребця хребетна артерія
(прекраніальний відрізок) відхиляється
назовні і входить в отвір поперечного
відростка атланта, огинає, розташовуючись
горизонтально, його бічну масу і,
направляючись назад, а потім нагору і
вперед, прободає атланто-окципітальну
мембрану і входить через великий
потиличний отвір у порожнину черепа.
 У межах цього відрізка вона робить чотири
вигини в різних площинах.
 Подібно сифону внутрішньої сонної артерії
вони зменшують амплітуду пульсової хвилі і
сприяють рівномірному кровотоку.

51.  Подібність збільшується і тією обставиною, що на
рівні атланта хребетна артерія оточена своєрідним
венозним чохлом - атланто-потиличним синусом
— утворенням, аналогічним по своїй будові і
функціональному значенні кавернозному синусу
(печеристій венозній пазусі), у якому
розташовується сифон внутрішньої сонної артерії.
 Ці відрізки обох пар магістральних артерій голови,
крім функції транспортування крові, узгоджено
беруть участь у регуляції мозкового кровообігу.

52.  Аномалії хребетних артерій зустрічаються
значно частіше сонних.
 При цьому переважна більшість їх відноситься
до екстракраніальних відділів.

53.  Найбільш розповсюдженими видами аномалій є
наступні:
 Аномалії відходження:
 від дуги аорти 6%;
 латеральний зсув гирла 2-3%;
 двухкорінне відходження 2%;
 аномалії входження в канал: на рівні C2—С3
хребців – 6-10%;
 гіпоплазія 3-5%;
 артеріо-венозні аневризми 1%.

54.  Їх патогенетичне значення
відносне, однак у
визначених умовах деякі з
них стають реальною
передумовою розвитку
недостатності кровообігу в
мозку.
 Так, якщо при закупорці
більшої по діаметру
хребетної артерії мається
гіпоплазія іншої, то
вертебрально-базилярна
система вже не в змозі
забезпечити адекватне
кровопостачання мозку.
 Хребетна артерія при
незвичайно високому
входженні в кістковий
канал нерідко
розташовується під довгим
м'язом голови, і в ній
порушується кровотік у
результаті стиснення її
м'язом, що скорочується.

55.  У екстракраніальному відділі хребетна артерія
віддає гілки до м'язів, а також до кісткового і
зв'язкового апарата шийного відділу хребта й
оболонок спинного мозку.

56.  У інтракраніальному відділі хребетна артерія віддає
послідовно:
 задні спинномозкові артерії (аа. spinales
posteriores) і гілки, що утворюють передню
спинномозкову артерію (a. spinalis anterior),
 а також саму велику гілку - нижню задню артерію
мозочка (a. cerebelli inferior posterior),
 після чого на рівні заднього краю варолійового
моста вона з'єднується з однойменною артерією
протилежної сторони, утворюючи основну артерію
(a. basilaris).

57.  У зв'язку з тим що хребетні артерії
перед злиттям в основну артерію
віддають гілки, що з'єднуються в
передню спинномозкову артерію,
на вентральній поверхні довгастого
мозку утвориться ромб, або як
прийнято його інакше іменувати,
бульбарное артеріальне кільце
Захарченко, сторонами якого є
хребетні артерії і їхні вертебро-
спинальні гілки.

58.  Від дорсальної
поверхні
основної
артерії
відходять на
всьому її
протязі дрібні і
множинні
парамедіанні
артерії (аа.
paramedianes).

60.  Крім того, основна артерія віддає великі гілки:
 нижню передню артерію мозочка (a. cerebelli
inferior anterior) і
 верхню артерію мозочка (a. cerebelli superior).
 На рівні переднього краю варолійового моста
основна артерія розділяється на дві задні
мозкові артерії (аа. cerebri posteriores),
проксимальні відділи яких, включаючи
оральний відділ основної артерії, беруть участь
у формуванні віллізієвого кола.

61.  Хребетна артерія по гістологічній будові
відноситься в екстракраніальному відділі до
артерій еластичного типу, у інтракраніальному —
до артерій м'язового типу.
 Вона одержує іннервацію від ряду черепно-
мозкових, а також шийних, перших двох грудних
спинномозкових нервів і шийних симпатичних
вузлів, в основному від зірчастого вузла.
 Позачерепні відділи сонних і хребетних артерій
мають, отже, багато в чому загальні джерела
чутливої і рухової іннервації.

62.  Вілізіеве коло — базальний анастомоз між
каротидною і вертебрально-базилярною
системами головного мозку.
 На основі головного мозку розташовується
система артерій у вигляді багатокутника, що
наближається за формою до овалу,— вілізієве
коло (circulus arteriosus cerebri Willisii).
 Воно з'єднує анатомічно обидві системи сонних
артерій між собою і кожну з них із вертебро-
базилярною системою.

63.  Вілізіеве коло в нормі має симетричну будову
правої і лівої половин.
 Вони представлені:
 мозковими відрізками внутрішніх сонних артерій,
 проксимальними відділами передніх і задніх мозкових
артерій і
 задніми сполучними артеріями.
 З'єднання цих половин відбувається попереду за
допомогою передньої сполучної артерії (a.
communicans anterior), позаду - оральним відділом
основної артерії.

65.  У функціональному відношенні вілізієве коло є готовим
анастомозом між зазначеними артеріальними системами
головного мозку.
 Через його передній відділ (внутрішня сонна артерія -
проксимальний відрізок передньої мозкової артерії однієї
сторони - передня сполучна артерія - проксимальний
відрізок передньої мозкової артерії - внутрішня сонна
артерія іншої сторони) здійснюється при необхідності
колатеральний кровообіг між обома каротидними
системами,
 а через задній відділ (внутрішня сонна артерія - задня
сполучна артерія - проксимальний відрізок задньої
мозкової артерії - основна артерія) - кровотік між однією з
каротидних систем і вертебрально-базилярною системою.

66.  Виняткова роль вілізієвого кола в здійсненні
перерозподілу крові між зазначеними системами і таким
чином, в процесах компенсації порушень мозкового
кровообігу привернула увагу багатьох дослідників до
вивчення особливостей його будови.
 У результаті було описано величезне число варіантів
вілізієвого кола, що у більшості випадків розглядалися як
аномалії розвитку артерій основи мозку.
 Вони виявлялися так часто, що описана вище типова для
людини будова вілізієвого кола («класичний тип»)
зустрічається усього лише приблизно в 30—50% випадків;
 по деяким даним, різні аномалії його зустрічаються навіть
у 82% випадків.

67.  Найбільш часто зустрічаються
варіанти будови вілізієвого
кола у вигляді збільшення-(чи
зменшення) діаметра артерій.
 І ці зміни стосуються саме тих
його сегментів (передні і задні
сполучні артерії), що є
найважливішими у
функціональному відношенні
шляхами колатерального
кровопостачання мозку і
зазнають при цьому значні
перевантаження.

68.  Варіабельність будови особливо характерна
для задніх відділів вілізіевого кола.
 Так, значно частіше відзначається відсутність
задньої сполучної артерії (6-10%), ніж передньої
сполучної артерії (0,5-3%);
 задня трифуркація внутрішньої сонної артерії
зустрічається в 14-25% випадків, тоді як передня
трифуркація (відходження обох передніх
мозкових артерій від однієї внутрішньої сонної)
відзначена тільки в 7-16% спостережень.

69.  Жінка, 52 роки. Скарги на птоз зліва. Направлена на КТ для виключення
аневризми сифона внутрішньої сонної артерії (ВСА). Травм не было.
 Ліва загальна сонна артерія гіпертрофована, на шийному рівні з патологічною
звивистістю. Сифон також ширше, ніж справа. Задня мозкова артерія відходить
від супраклиноїдного відділу ВСА - задня трифуркація. Ліва передня мозкова
артерія ділиться на дві праву і ліву передні мозкові артерії (передня трифуркація),
у розвилці невелика аневризма на широкій основі.

70.  Незважаючи на наявність такого великого анастомозу, як
вілізієве коло, кров у ньому не змішується, а направляється в
судини відповідної сторони.
 Це обумовлено тим, що в звичайних умовах кров надходить із
усіх магістральних артерій під однаковим тиском.
 Тому в судинах вілізієвого кола встановлюється динамічна
рівновага між потоками крові, що доставляються правою і
лівою сонною артерією (із точкою динамічної рівноваги в
передній сполучній артерії), і між системами обох сонних і
системою хребетно-основної артерій (із точкою динамічної
рівноваги в задніх сполучних артеріях).
 Природно, при зміні тиску в одній з цих систем точки
динамічної рівноваги зміщаються убік з меншим тиском, у
результаті чого кровотік у цих артеріях відбувається в
зворотному напрямку.

71.  Зниження тиску в одній із систем, що приносять
кров до мозку, може бути викликане рядом
причин:
 тиском артерії при зміні положення голови,
 закупоркою її тромбом чи емболом і ін.
 Воно може бути створене штучно шляхом
притиснення сонної артерії на шиї, чим
користуються в практиці ангіографії для
заповнення контрастною речовиною
визначеного судинного басейну мозку.

72. Авторегуляція мозкового кровообігу
 Мозок порівняно з іншими органами відрізняється великою
чутливістю до недостачі кисню і поживних речовин.
 Безперебійне постачання мозку необхідною кількістю глюкози і
кисню гарантується сталістю мозкового кровотоку.
 Воно забезпечується системою ауторегуляції мозкового кровообігу.
 Система ауторегуляції мозкового кровотоку складна.
 Відомі:
 міогенний,
 невральний,
 нейрогуморальний та
 метаболічний механізми його регуляції.
 Ефектором тут є гладкі м'язи мозкових судин, скорочення або
розслаблення яких приводить до звуження або розширення просвіту
судин.

73.  Міогенна регуляція мозкового кровотоку здійснюється
за рахунок змін внутрішньоартеріального тиску і прямої
відповідної реакції м'язів судинної стінки у вигляді
звуження артерій при його підвищенні чи їхнього
розширення при його зниженні (феномен Остроумова
— Бейліса).
 Дія цієї реакції короткочасна.
 Її можливості обмежені корекцією невеликих змін
внутрішньоартеріального тиску.
 Даний феномен має місце звичайно в тих випадках,
коли механізми внутрішньочерепного рівня, спрямовані
на усунення коливань артеріального тиску, виявляються
недостатніми.

74.  Унаслідок зазначеного ефекту, тобто здатності
мозкових судин звужуватися при підйомі
артеріального тиску і розширюватися — при його
падінні, мозковий кровотік підтримується на
постійному рівні при коливаннях загального
артеріального тиску між 60 і 200 мм рт.ст., що
прийнято вважати критичними.
 При артеріальному тиску нижче 60 мм рт.ст. і вище
200 мм рт.ст. мозковий кровотік стає залежним від
системного артеріального тиску, тобто понижується
при артеріальному тиску, рівному 60 мм рт.ст. і
нижче, а підвищується при артеріальному тиску
вище 200 мм рт.ст.

75.  Міогенний механізм змінюється механізмом метаболічної
регуляції, який вважається основним, і фактично визначає стан
мозкового кровотоку.
 Підвищення функціональної активності нервових клітин
супроводжується збільшенням споживання ними кисню, що
знижує його напруження в речовині мозку і збільшує в ньому
кількість вуглекислоти (гіперкапнія).
 Це викликає зрушення кислотно-лужної рівноваги в кислу
сторону (ацидоз), зниження рН у міжклітинній рідині (у нормі
7,35—7,45), що приводить до розширення мозкових артерій і
збільшення припливу крові до ділянки мозку, що посилено
функціонує.
 Посилення локального мозкового кровотоку сприяє доставці
кисню, видаленню надлишку вуглекислоти і відновленню
нормальних значень рН, у зв'язку з чим відбувається звуження
артерій і повернення кровотоку до колишніх показників.

76.  Роль нервової системи в регуляції мозкового
кровообігу не підлягає сумніву.
 Разом з тим шляхи і механізми її регуляторної
діяльності вимагають подальшого вивчення.

77. СИНДРОМИ УРАЖЕННЯ АРТЕРІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ
 Синдром ураження внутрішньої сонної артерії в
екстракраніальномувідділі - альтернуюча
оптико-пірамідна геміплегія (20%)
(асфігмопірамідний синдром, с-м Гасто-
Радовічі).
 При локалізації процесу в лівій півкулі
розвивається геміплегія, скороминущі
геміпарези (більше в руці),
 та афазія.
 На боці ураження може також виникнути
синдром Бернара-Горнера.

78.  Спостерігаеться також асиметрія пульсації
сонних артерій на шиї (посилення пульсації
судини проксимальніше закупорки) і посилення
пульсації та підвищення тиску у поверхневій
скроневій артерії на боці вогнища.
 судинний шум,
 зниження ретинального тиску.

79. Синдром передньої мозкової артерії
На протилежному боці:
 парез ноги при порівняно мало
зміненій функції руки (круральний
тип парезу) або геміпарез
(проксимальний - руки і дистальний -
ноги),
 хапальні феномени
 симптоми протитримання
 субкортикальні рефлекси
 апраксія,
 зміна психіки ("лобова психіка"):
зниження критики, ейфорія
 нерідко — неохайність сечею і
калом.
 легка гемігіпестезія.

80.  парацентральна артерія:
 спастичний монопарез стопи;
 при ураженні премоторної ділянки розвивається
синдром пірамідного розщеплювання (спастичність
переважає над парезом)
 білямозолиста артерія: лівобічна апраксія

81. Синдром ураження середньої
мозкової артерії

82. Стовбур до відходження глибоких
гілок:
 геміплегія,
 гемігіпестезия,
 геміанопсія +
 афазія (змішана, тотальна) або
 анозогнозія (права півкуля)

83. Стовбур до відходження глибоких гілок
але без залучення задніх кіркових гілок:
 геміплегія
 гемігіпестезія менш виражена
 немає геміанопсії +
 моторна афазія ( а не тотальна афазія),

84. Глибокі гілки середньої мозкової
артерії
 спастична геміплегія,
 непостійна гемігіпестезія,
 короткочасна моторна афазія

85. Кіркові гілки середньої мозкової
артерії
 геміплегія (парез) більше в руці,
 гемігіпестезія,
 геміанопсія,
 афазія,
 порушення рахунку, письма, читання,
 апраксия (при правопівкульному варіанті -
анозоаутотопогнозія)

86. Задні гілки середньої мозкової
артерії
 тім'яно-скроневий кутовий синдром:
 геміанопсія (може бути нижньоквадрантна),
 гемігіпестезія з астереогнозом +
 сенсорна і амнестична афазії,
 апраксія,
 акалькулія,
 аграфія,
 пальцьова агнозія (ліворуч),
 порушення схеми тіла (справа)

87. Окремі стріарні гілки:
 Лакунарний стан:
 псевдобульбарний синдром,
 акінетико-ригідний синдром,
 зниження інтелекту

88. Синдром ураження задньої мозкової
артерії
 гомонімна геміанопсія зі збереженням
центрального поля зору і реакції зіниць на
світло,
 зорова агнозія.
 При лівобічному ураженні можливі:
 алексія,
 сенсорна і амнестична афазія,
 розлади пам'яті.

89. Задня мозкова артерія:
 При двобічному ураженні:
 трубчастий зір,
 кіркова сліпота (збереження реакції на світло),
 іноді - прозопагнозія,
 порушення орієнтації в просторі,
 втрата топографічної пам'яті,
 набута ахроматопсія,
 корсаківський синдром (порушення оперативної
пам'яті),
 емоційно-афективні порушення

90.  При виникненні вогнища ішемії в ділянці
зорового горба може на протилежному боці
розвинутися таламічний синдром:
 гемігіпестезія,
 гемігіперпатія,
 геміалгія,
 можливі гіперкінези типу атетозу або хореоатетозу.

91. Таламоколінчата артерія
 Таламічний синдром Дежеріна-Руссі:
 гемігіпестезія,
 гіперпатія,
 дизестезія,
 таламічний біль,
 скороминучий геміпарез,
 іноді - геміанопсія,
 гіперкінези (атетоз),
 геміатаксія,
 трофічні і вегетативні розлади

92. Таламоперфоруюча артерія:
 важка атаксія,
 інтенційний тремор,
 іноді - гіперкінез хореоатетозного типу,
 гемібаллізм,
 таламічна рука

93. Синдром ураження базилярної артерії
 У 70% хворих повній закупорці базилярної
артерії передують багаторазові скороминучі
порушення кровообігу в вертебробазилярній
системі.

94.  Гостра оклюзія супроводжується симптомами
переважного ураження моста з розладом
свідомості (аж до коми).
 порушення дихання та серцево-судинної
діяльності
 вузькі зіниці,
 двобічні пірамідні знаки,

95. Упродовж декількох годин або 2-5 днів наростають двобічні
паралічі черепних нервів (III—VII), можливий тризм.
 псевдобульбарний синдром,
 паралічі кінцівок, (гемі-, пара або тетраплегії),
 порушення м'язового тонусу (короткочасні горметонічні
судоми, децеребраційна ригідність змінюється м'язовою
гіпо- і атонією),
 можлива мозочкова симптоматика,
 іноді розвивається "кіркова сліпота" (синдром розвилки
основної артерії).
 Спостерігаються вегетативно-вісцеральні кризи,
гіпертермія, розлади вітальних функцій.

96.  Наслідок здебільшого летальний; нерідко він
настає в перші хвилини і години інсульту.

97. Синдром ураження хребтової артерії
 короткочасне порушення свідомості,
 запаморочення,
 блювання,
 вестибулярні порушення,
 мозочкові розлади,
 зорові і окорухові порушеннями,
 дизартрія
 рідко порушення рухової і чутливої сфери.
 приступи з раптовими падінням і втратою постурального тонусу,
 адинамія,
 гіперсомнія,
 розлади памяті за типом синдрому Корсакова різної тривалості.

98.  Для закупорки інтракраніального відділу
хребтової артерії характерне поєднання стійких
альтернуючих синдромів довгастого мозку зі
скороминучими симптомами ішемії оральних
відділів мозкового стовбуру, потиличних і
скроневих часток.
 При двобічному тромбозі хребтової артерії
виникають розлади ковтання, фонації, дихання та
серцевої діяльності.

99. Кровопостачання спинного мозку

100.  Спинний мозок постачається
передніми і задніми корінцево-
спинномозковими артеріями.
 Число передніх корінцево-
спинномозкових артерій
невелике – від 2 до 5-6.
 Кожна передня корінцево-
спинномозкова артерія,
підійшовши до передньої
серединної щілини,
розділяється на низхідні і
висхідні гілки.
 Вони йдуть уздовж країв цієї
щілини, створюючи передню
спинномозкову артерію.

101.  Серед передніх корінцево-спинномозкових артерій з
порівняно великим діаметром відрізняється артерія,
описана в 1881р. A.Adamkiewicz.
 Артерія Адамкевича входить у хребцевий канал з
одним із корінців від Th5 до L5 (частіше з Th11-L1),
звичайно зліва.
 При високому розташуванні артерії Адамкевича
зустрічається додаткова артерія – артерія Депрож-
Готерона.
 У цих випадках весь грудний і верхньопоперековий
відділи спинного мозку живляться артерією
Адамкевича, а самий каудальний – додатковою.

102. 1 — аорта;
2 — глибока артерія шиї;
3 — передня радикуломедулярна
артерія шийного потовщення;
4 — хребцева артерія;
5 — міжреберні артерії;
6 — верхня додаткова
радикуломедулярна артерія;
7 — артерія Адамкевича)
8 — нижня додаткова
радикуломедулярна артерія;
9 — здухвинно-поперекова артерія;

103.  Роль передньої спинномозкової артерії подвійна. З
одного боку, вона являє собою низхідну і висхідну
гілки корінцево-спинномозкових артерій, з іншого
боку – служить подовжнім анастомозом між ними.
 Задні корінцево-спинномозкові артерії поводяться
аналогічно, вони також діляться на висхідні і
низхідні гілки, утворюючи в сукупності задні
спинно-мозкові артерії.
 Таких артерій дві – права і ліва.
 Число задніх корінцево-спинномозкових артерій від
6 до 16, тобто їх більше, ніж передніх.

104.  Загальний план артеріального постачання
спинного мозку представляється як сукупність
розташованих один над іншим басейнів
передніх і задніх корінцево-спинномозкових
артерій.
 По довжині спинного мозку виділяють два
гемодинамічних артеріальних басейни:
 верхній (сегменти C 1 -Th 2 ), що
одержує кров із хребцевих і деяких
інших гілок підключичних артерій, і
 нижній (сегменти Th III -L V ), що
постачається сегментарними гілками
аорти.

105.  На поперечному зрізі будь-якого рівня
необхідно розрізняти три зони судинного
постачання.

106.  Перша з них охоплює передній
ріг, передню сіру спайку, основу
заднього рогу і прилягаючі до
них ділянки передніх і бічних
канатиків.
 Це найбільш масивний
артеріальний басейн, що живить
4/5 його поперечника.
1 — зона кровопостачання задньої
спинальної артерії 2 — заглиблені
гілки; 3 — передня спинальна
артерія; 4 — задня спинальна
артерія

107.  Заглибні гілки задніх
спинномозкових артерій
формують другий басейн
спинного мозку.
 Він займає область задніх
канатиків і заднього рогу.
1 — зона кровопостачання задньої
спинальної артерії 2 — заглиблені
гілки; 3 — передня спинальна
артерія; 4 — задня спинальна
артерія

108.  Третій артеріальний басейн спинного
мозку (периферичний) на
поперечному зрізі займає крайові
ділянки передніх і бічних канатиків.
 Цей басейн утворюється заглибними
гілками відповідних ділянок
перимедулярної сітки.
 Вентральна зона периферичного
басейну одержує кров із гілок
передньої спинномозкової, більш
дорсальні ділянки – з аналогічних
гілок задніх спинномозкових артерій.

109.  Таким чином, кожна передня і задня корінцево-
спинномозкова артерія живить певну зону по
довжині і по поперечнику спинного мозку.

111. Венозна система спинного мозку

112.  Венозна кров по дрібним інтрамедулярним судинам
збирається в більш великі колектори, що на поверхні
спинного мозку утворюють декілька подовжніх
спинномозкових вен.
 У вентральному відділі спинного мозку борознисті вени
впадають у передню спинномозкову вену.
 Ще одна подовжня непарна вена проходить по задній
поверхні спинного мозку.
 З перимедулярної венозної сітки кров відтікає по
переднім і заднім корінцевим венам.
 На рівні нижньої половини спинного мозку часто (майже в
90% випадку) є одна велика корінцева вена Адамкевича.

113. Хребетні венозні сплетення

114.  Є чотири венозні
хребетні сплетення –
 два внутрішніх і
 два зовнішніх.

115.  Внутрішні сплетення,
plexus venosi
vertebrales interni
(anterior et posterior)
 розташовані в
хребетному каналі і
 складаються з ряду
венозних кілець, по
одному на кожен
хребець.

116.  У внутрішні хребетні
сплетення впадають:
 вени спинного мозку, а
також
 vv. basivertebrales,
що виходять з тіл хребців
на їх задній поверхні і що
виносять кров з губчастої
речовини хребців.

117.  Зовнішні хребетні
сплетення, plexus venosi
vertebrales externi,
розділяються у свою
чергу на два:
 переднє - на передній
поверхні тіл хребців
(розвинено головним
чином в шийній і
крижовій областях), і
 заднє, таке, що лежить на
дугах хребців, покрите
глибокими спинними і
шийними м'язами.

118.  Кров з хребетних сплетень
виливається в області
тулуба через
 vv. intervertebrales в
 vv. intercostales post, і
vv. lumbales.
 У області шиї відтік
відбувається головним
чином в v. vertebralis,
яка, йдучи разом з a.
vertebralis, вливається в v.
brachiocephalica
самостійно або заздалегідь
з'єднавшись з v.
cervicalis profunda.

119. Розлади спінального кровообігу

120. У системі судин, що постачають спинний мозок, розрізняють
чотири рівні анастомотичних зв’язків, через які може
здійснюватися колатеральний кровообіг.
 Перший рівень – анастомози між шийними,
міжреберними, поперековими і крижовими артеріями
(екстравертебральні анастомози).
 Другий рівень – анастомози між розгалуженнями rami
spinalis до розподілу їх на корінцево-спинномозкові
артерії усередині хребцевого каналу.
 Третій рівень – перимедулярна мережа, утворена
передньою і задніми спинальними артеріями.
 Четвертий рівень – анастомози усередині мозку, у
більшості випадків функціонально незначні.
 Найбільше значення мають екстравертебральні і
перимедулярні анастомози .

121.  При порушеннях кровообігу (у випадку повної закупорки
артерії) в спинному мозку частіше і сильніше страждають
області, що в нормальних умовах постачаються більше за
інших, тобто шийне і поперекове потовщення.
 Це пояснюється тим, що обмеження припливу крові до
потовщень не може компенсуватися за рахунок
посилення колатерального кровообігу із сусідніх басейнів
із слабко забезпеченим режимом кровопостачання
(верхньої шийної і середньої грудної області).
 Коли ж є тільки стеноз судини , то сильніше уражається
область його кінцевих розгалужень (крайова зона).
 Такими областями є сегменти С3-4 і середньогрудна
область, особливо четвертий грудний сегмент.

122.  Інфаркти в спинному мозку майже завжди
захоплюють декілька сегментів.
 У переважній більшості випадків страждає
басейн гілок передньої спинальної артерії, що
постачають велику частину поперечника
спинного мозку.

123.  Гострі розлади спінального кровообігу
залежно від розміру вогнища та басейну
уражених артерій можуть мати скороминучий чи
стійкий характер і перебігати у вигляді таких
синдромів:

124.  Синдром "падаючої краплі" (drop attacks) —
раптове падіння через раптовий розвиток
слабості рук і ніг, але без втрати свідомості.
 Синдром виникає при виражених
дегенеративно-дистрофічних ураженнях
шийного відділу хребта, іноді в поєднанні з
атеросклерозом хребтових артерій і пов'язаний
зі скороминучою ішемією сегментів шийного
потовщення.

125.  Синдром Унтерхарншайдта характеризується раптовими
паралічами верхніх і нижніх кінцівок із втратою свідомості на
короткий час (2-3 хв).
 Коли свідомість у цих хворих відновлюється, вони не можуть
поворушити ні руками, ні ногами, проте через 3-5 хв
відновлюються вольові рухи в кінцівках, хворі відчувають
загальну слабість і страх повторного пароксизму.
 В міжприступному періоді виникає відчуття важкості і тупого
болю в шийному відділі хребта.
 Звичайно такі пароксизми виникають при різких поворотах
голови, як у хворих з синдромом "падаючої краплі", але на
відміну від останніх до слабкості кінцівок додасться втрата
свідомості.
 Виникає при шийному остеохондрозі і пов'язаний з ішемією не
тільки шийного потовщення, але й стовбура головного мозку
(басейн хребтових артерій).

126.  Мієлогенна переміжна кульгавість настає при появі
ішемії в нижньому артеріальному басейні спинного
мозку.
 Клінічно вона характеризується тим, що при тривалій
ходьбі або іншому фізичному навантаженні
з'являються слабість і оніміння ніг, що іноді
супроводжується імперативним нетриманням сечі і
калу.
 Після короткого відпочинку (5-10 хв) ці явища
минають і хворий може продовжувати ходити.

127.  У неврологічному статусі в період слабості ніг
виявляються:
 зниження колінних і ахіллових рефлексів,
 гіпотонія литкових м'язів,
 фасцикулярні посмикування в них,
 іноді рефлекс Бабінського,
 але ці неврологічні ознаки швидко минають.
 Пульсація артерій нижніх кінцівок не змінюється.

128.  Хворий змушений зупинятися не через різкий
біль у литкових м'язах, а через слабість у них.
 Ці критерії використовуються з метою
диференціиної діагностики з периферійною
переміжною кульгавістю (при атеросклерозі або
ендартеріїті нижніх кінцівок).
 Хворі з мієлогенною переміжною кульгавістю
часто підвертають стопи при ходьбі.

129.  Цей варіант кульгавості виникає внаслідок
поперекового остеохондрозу під дією кили
диска на одну з нижніх радикуломедулярних
артерій (при низькому варіанті артерії
Адамкевича або при наявності нижньої
додаткової радикуломедулярної артерії), а тому
мієлогенна кульгавість у таких хворих
розвивається на фоні люмбалгії або
люмбоішіалгії.

130.  Синдром Вербиста (каудогенна переміжна
кульгавість) виникає при скороминучій ішемії
корінців кінського хвоста, яка звичайно
спостерігається при вродженому або набутому
звуженні хребетного каналу на рівні поперекового
відділу.
 У таких хворих при ходьбі спочатку з'являються болючі
парестезії у вигляді поколювання, повзання мурашок,
оніміння в дистальних відділах ніг, які швидко
піднімаються до пахових складок і розповсюджуються
на промежину та геніталії.
 При подальшій спробі ходити у хворих розвивається і
слабкість ніг.
 Після короткого відпочинку ці розлади минають.

131.  У неврологічному статусі звичайно виявляються
симптоми подразнення декількох попереково-
крижових корінців, зниження ахіллових
рефлексів.
 Відмічається згладжений поперековий лордоз і
обмежена рухливість поперекового відділу
хребта.

132.  Синдром Персонейдж-Тернера —
дисциркуляція в зоні шийно-плечових
радикуломедулярних артерій.
 Супроводжується болем у шийно-плечовій
ділянці і парезом м'язів проксимального відділу
руки (іноді обох рук).

133.  Синдром Станіславського-Танона —
дисциркуляція в системі нижньої додаткової
радикуломедулярної артерії.
 Спостерігаються скороминучі парестезії і
слабість у ногах, мляві парези ступнів, випадіння
ахіллових рефлексів, розлади чутливості в
ділянці промежини і ступнів.

134.  Синдром Адамкевича — дисциркуляція в
системі великої радикуломедулярної артерії.
 Виявляється в гострій фазі:
 млявим, а пізніше спастичним парапарезом
(параплегією),
 дисоційованою або зрідка тотальною гіпестезією
(анестезією) з рівня ураження (найчастіше з D10-
D12),
 тазовими і трофічними розладами (нетриманням
або затримкою сечі і пролежнями).

135.  Синдром Преображенського — дисциркуляція в
басейні передньої спинномозкової артерії.
 Залежно від рівня розвивається змішана тетра-
або параплегія (парапарез) з дисоційованим
розладом чутливості за провідниковим типом і
порушенням функції тазових органів.

136.  Синдром Уілліамсона — дисциркуляція в
басейні задньої спинномозкової артерії.
 Характеризується головним чином розладом
глибокої чутливості в ногах (сенситивна атаксія),
іноді в поєднанні з нижнім спастичним
парапарезом і тазовими розладами.

137.  Синдром бічного аміотрофічного склерозу — частіше
розвивається при порушенні кровообігу у верхньому
артеріальному басейні спинного мозку.
 Клінічна картина характеризується:
 слабістю дистальних відділів верхніх кінцівок,
 атрофією дрібних м'язів кистей,
 підвищенням карпорадіальних і біцепсрефлексів,
 патологічними кистьовими (Россолімо-Вендеровича,
Якобсона-Ласка) і ступневими (Бабінського, Россолімо)
рефлексами.
 Можливі фасцикулярні посмикування м'язів плечового
поясу.
 При цьому синдромі паретичні явища на бульбарну
групу м'язів не поширюються.

138. Синдром БРОУН-СЕКАРА
 Розвиток його пояснюється тим, що aa. centralis
можуть постачати то ліву, то праву половину мозку і
закупорка їх веде до ураження лише половини
спинного мозку.
 Виникають центральний параліч, розлади глибокої
чутливості на стороні ураження і розлади поверхневої
чутливості на протилежній.
 Синдром Броун-Секара судинного генезу відрізняється
від типового компресійного ураження половини
спинного мозку тим, що при ішемії залишаються
збереженими задні канатики, а тому м'язово-
суглобова чутливість на боці центрального паралічу
кінцівки не порушується.

139. Питання з elex (розділ судинні
захворювання)

140. Джерела кровопостачання головного
мозку:
 Внутрiшнi соннi артерiї та їх гiлки
 Вертебральнi та базилярна артерiї
 Зовнiшнi соннi артерiї та їх гiлки

141. Гiлками внутрiшньої сонної артерiї є:
 Очна артерiя, передня та середня мозковi
артерiї, задня сполучна артерiя та передня
ворсинчаста артерiя
 Очна артерiя, передня та середня мозковi
артерiї, задня мозкова артерiя та передня
ворсинчаста артерiя

142. Переднi мозковi артерiї з'єднуються
за допомогою:
 Передньої ворсинчастої артерiї
 Передньої сполучної артерiї
 Задньої сполучної артерiї

143. Гiлками передньої мозкової артерiї є:
 Передня, середня, задня лобнi, очноямкова,
лобнополюсна артерiї
 Передня i середня лобнi, лобнополюсна,
передня сполучна артерiї

144. З центральних гiлок передньої мозкової
артерiї кровопостачаються:
 Головка хвостатого ядра та частка блiдої кулi
 Переднє стегно i колiно внутрiшньої капсули
 Передня частина зорового горба

145. Iз кiркових гiлок передньої мозкової
артерiї кровопостачаються:
 Медiальна поверхня лобної та тiм'яної часток,
верхня тiм'яна часточка, верхня частина
центральної звивини
 Медiальна поверхня лобної та тiм'яної часток,
верхня та нижня частини центральної звивини

146. Iз передньої ворсинчастої артерiї
кровопостачаються:
 Пiвкулi мозочка, частина нiжки мозку
 Зоровий тракт, частина нiжки мозку, частина
внутрiшньої капсули
 Мозолисте тiло, частина внутрiшньої капсули,
смугасте тiло

147. Iз системи вертебральних артерiй
кровопостачаються:
 Довгастий мозок, варолiєв мiст, зорове
перехрестя
 Довгастий мозок, скронева та потилична долi
головного мозку
 Довгастий мозок, мозочок, варолiєв мiст,
частково шийний вiддiл спинного мозку

148. Гiлками базилярної артерiї є:
 Гiлки до мосту та середнього мозку, артерiя
лабiринту, задня мозкова артерiя
 Гiлки до мосту та середнього мозку, задня
мозкова та задня сполучна артерiї
 Гiлки до мосту та середнього мозку, артерiя
лабiринту, задня сполучна артерiя

149. Iз базилярної артерiї
кровопостачаються:
 Мозочок, стовбур мозку, зоровий тракт, кiрковi
вiддiли потиличних часток, субталамiчне тiло
 Стовбур мозку та субталамiчне тiло
 Стовбур мозку, кiрковi вiддiли скроневих та
потиличних часток мозку, мозочок

150. Хребтова артерiя проходить:
 У каналi шийний хребцiв
 У спинно-мозковому каналi

151. Iз системи вертебрально-базилярних
артерiй кровопостачається:
 Заднi вiддiли великих пiвкуль
 Частина зорового горба та гiпоталамiчної
областi
 Стовбур головного мозку
 Мозочок
 Верхнiй шийний вiддiл спинного мозку
 Верхній та нижній шийний відділ спинного
мозку
 Весь зоровий горб

152. Базилярна артерiя утворюється,
внаслiдок злиття:
 Двох вертебральних артерiй та задньої нижньої
мозочкової артерiї
 Двох вертебральних артерiй
 Двох вертебральних артерій та задньої мозкової
артерії

153. Базилярна артерiя знаходиться:
 У центральнiй борознi мосту
 В основнiй борознi мосту

154. Базилярна артерiя розташована:
 У хребтовому каналi
 На скатi потиличної кiстки

155. Задня нижня мозочкова артерiя є
гiлкою:
 Вертебральної артерiї
 Задньої мозкової артерiї
 Базилярна артерiя

156. Глибиннi структури мозку
кровопостачають:
 Передня, середня та задня мозковi артерiї
 Середня мозкова артерiя, задня та передня
сполучнi артерiї

157. У кровопостачаннi пiдкiркових вузлiв
(сочевицеподiбне i хвостате ядро) бере участь:
 Середня та задня мозковi артерiї
 Передня сполучна артерiя
 Передня i середня мозковi артерiї, передня
ворсинчаста артерiя

158. Середня мозкова артерiя проходить:
 У повздовжнiй борознi мозку
 У латеральнiй борознi мозку

159. До гiлок середньої мозкової артерiї
вiдносяться:
 Центральна артерія
 Передня, середня та задня скроневi артерiї
 Лобно-орбiтальна артерiя
 Прецентральна артерія
 Постцентральна артерiя
 Тiм'яно-потилична артерiя

160. Iз центральних гiлок середньої мозкової
артерiї кровопостачаються:
 Частина внутрiшньої капсули
 Хвостате ядро
 Шкаралупа
 Частина блідої кулі
 Нiжки мозку
 Частина таламусу

161. Iз кiркових гiлок середньої мозкової
артерiї кровопостачаються:
 Дорсо-латеральна поверхня лобних, тiм'яних та
скроневих дiлянок головного мозку
 Медiо-базальна поверхня лобних, тiм'яних та
скроневих дiлянок головного мозку

162. Кiлькiсть гiлок середньої мозкової артерiї, якi
прямують до ядер основи мозку:
 1 - 5
 1 - 7
 Бiльше 7

163. Найбiльш часто супроводжується
крововиливами ураження:
 Лобно-орбiтальної артерiї
 Сочевично-стрiарної артерiї

164. Iз медулярних гiлок середньої
мозкової артерiї:
 Зоровий бугор, сочевичне та хвостате ядра,
колiно i заднє стегно внутрiшньої капсули
 Зоровий бугор, переднє стегно внутрiшньої
капсули, субталамiчне ядро

165. Задня сполучна артерiя
анастомозує:
 Iз хребтовими артерiями
 Iз задньою мозковою артерiєю
 Iз передньою та задньою мозковими артерiями

166. Центральнi гiлки передньої
мозкової артерiї кровопостачають:
 Задню нiжку i колiно внутрiшньої капсули
 Передню нiжку i колiно внутрiшньої капсули

167. Iз глибоких гiлок задньої мозкової
артерiї кровопостачаються:
 Частина таламуса та гiпоталамуса
 Середнiй мозок
 Мозочок

168. Iз кiркових гiлок задньої мозкової
артерiї кровопостачаються:
 Медiобазальнi вiддiли скроневої долi
 Потилична доля
 Субталамiчне ядро
 Верхня тiм'яна часточка

169. Найбiльша гiлка задньої мозкової артерiї, яка
проникає в головний мозок:
 Парацентральна артерiя
 Задня артерiя судинного сплетiння

170. У дiлянцi розгалуження задньої
ворсинчастої артерiї розташованi:
 Червоне ядро, пластинка чотиригорбикового
тiла, частина нiжки мозку, стiнка III i бокового
шлуночкiв
 Подушка таламусу, переднє стегно внутрiшньої
капсули, блiдий шар, стiнка бокового шлуночка

171. Головним артерiальним колом
великого мозку є:
 Артерiальне коло Захарченка
 Вiллiзiєве коло

172. Вiллiзiєве коло розташоване:
 Бiля соскових тiл, перехрестя зорових нервiв,
нижнього придатка мозку
 Бiля верхнього придатка мозку, перехрестя
зорових нервiв

173. У формуваннi вiллiзiєвого кола
беруть участь:
 Внутрiшня сонна артерiя
 Передня та задня сполучнi артерiї
 Заднi мозковi артерiї
 Переднi мозковi артерiї
 Середнi мозковi артерiї

174. У формуваннi вiллiзiєвого кола не
беруть участь:
 Переднi мозковi артерiї
 Середнi мозковi артерiї
 Заднi мозковi артерiї

175. Потилична доля мозку
кровопостачається з:
 Базилярної артерiї
 Базилярної та потиличної артерiй
 Потиличної артерiї
 Хребтової артерiї
 Задньої нижньої мозочкової артерiї

176. Функцiєю вiллiзiєвого кола є:
 Пiдвищення тиску кровi у правiй та лiвiй
пiвкулях головного мозку
 Урiвноваження тиску кровi у правiй та лiвiй
пiвкулях головного мозку
 Зниження тиску кровi в правiй та лiвiй пiвкулях

177. В умовах нормального функцiонування кров iз лiвої системи
артерiй не поступає через вiллiзiєве коло до правої системи i
навпаки:
 Так
 Нi

178. Артерiя сiльвiєвої борозни - це:
 Передня мозкова артерiя
 Середня мозкова артерiя
 Задня мозкова артерiя

179. Кровопостачання спинного мозку
забезпечують:
 Соннi артерiї та грудна аорта
 Грудна та черевна аорти, вертебральнi артерiї
 Пахвовi та вертебральнi артерiї

180. У кровопостачаннi спинного мозку
беруть участь:
 Переднi спинномозковi артерiї
 Переднi корiнцево-спинномозковi артерiї
 Заднi спинно-мозковi та заднi корiнцево-
спинномозковi артерiї
 Базилярна артерія

181. Артерiя Депрож-Геттерона бере
участь у кровопостачаннi:
 Шийного вiддiлу спинного мозку
 Верхньогрудного вiддiлу спинного мозку
 Нижньогрудного вiддiлу спинного мозку
 Поперекового вiддiлу спинного мозку
 Крижового вiддiлу спинного мозку
 Верхньогрудного та нижньогрудного вiддiлiв
спинного мозку

182. Артерiя Адамкевича бере участь у
кровопостачаннi:
 Шийного вiддiлу спинного мозку
 Верхньогрудного вiддiлу спинного мозку
 Нижньогрудного вiддiлу спинного мозку
 Поперекового вiддiлу спинного мозку
 Верхньогрудного, нижньогрудного та
поперекового вiддiлiв спинного мозку

183. При синдромi Преображенського (ураження
передньої спiнальної артерiї) спостерiгається:
 Порушення глибоких видiв чутливостi
 Порушення поверхневих видiв чутливостi
 Порушення всiх видiв чутливостi
 Чутливiсть не порушується

184. При iнфарктi спинного мозку на рiвнi
шийного потовщення можуть виникати:
 Периферичний паралiч верхнiх кiнцiвок,
центральний паралiч нижнiх кiнцiвок,
порушення функцiї тазових органiв по
периферичному або центральному типу
 Периферичний паралiч верхнiх кiнцiвок,
центральний паралiч нижнiх кiнцiвок,
порушення функцiї тазових органiв по
центральному типу

185. При iнфарктi в грудному вiддiлi
спинного мозку можуть виникати:
 Нижня спастична параплегiя
 Провiдниковi розлади поверхневої i глибокої
чутливостi з вiдповiдних рiвнiв
 Периферичний тип розладу сечовидiлення
 Центральний тип розладу сечовидiлення

186. При iнфарктi спинного мозку на рiвнi
мозкового конуса можуть виникати:
 Порушення функцiї тазових органiв по
центральному типу, нижнiй периферичний
парапарез, порушення чутливостi в промежинi та
нижнiх кiнцiвках
 Порушення функцiї тазових органiв по
периферичному типу, порушення чутливостi в
промежинi, випадання анального рефлексу
 Порушення функцiї тазових органiв по
периферичному типу, порушення чутливостi в
промежинi, нижнiй периферичний парапарез,
випадання анального рефлексу

187. При iшемiчному iнсульті спинного
мозку можуть бути:
 Синдром Броун-Секара або його елементи
 Поперечне ураження спинного мозку
 Вiдсутнiсть змiн у лiкворi
 Плеоцитоз у лiкворi
 Наявність змін у лікворі

188. У спинномозковiй рiдинi при гострому iшемiчному
ураженнi спинного мозку частiше спостерiгається:
 Пiдвищення цукру
 Зниження цукру
 Пiдвищення бiлка
 Вiдсутнiсть патологiчних змiн

189. Геморагiчнi спiнальнi iнсульти
подiляються на:
 Гематомiєлiю
 Спiнальну субарахноїдальну геморагiю
 Епiдуральну гематому
 Мієлопатію

190. Венозний вiдтiк кровi вiд спинного
мозку здiйснюється:
 По венозних синусах
 По венах, якi супроводжують артерiї спинного
мозку

191. Венознi сплетення, утворенi
навколо спинного мозку:
 Нижнi, верхнi
 Глибокi, поверхневi
 Зовнiшнi, внутрiшнi
 Зовнiшнi, внутрiшнi, поверхневi