венозна система головного та спинного мозку

1. Оболонки головного і спинного
мозку. Спинномозкова рідина
• Оболонки головного і спинного мозку
виконують насамперед захисну функцію:
– тверда мозкова оболонка (dura mater),
– павутинна оболонка (arachnoidea),
– м'яка мозкова оболонка (pia mater).
1

2. • Тверда оболонка
складається з двох листків:
– зовнішній листок утворює
окістя кісток черепа та
спинномозкового каналу;
– внутрішній листок:
• у черепній коробці щільно
зростається із зовнішнім і
тільки в деяких місцях листки
твердої оболонки
розходяться утворюючи
синуси.
• у спинномозкового каналі
листки твердої мозкової
оболонки не зростаються -
між ними знаходиться
епідуральний простір, який
заповнений жировою
клітковиною.
2

3. 3

4. 4

5. 5

6. 6

7. • Павутинна оболонка головного
мозку розміщується під твердою і
не має судин.
• між твердою та павутинною -
субдуральний простір
• між павутинною та м’якою —
підпавутинний простір,
заповненим спинномозковою
рідиною.
• Підпавутинний простір в межах
черепної коробки місцями
розширюється - цистерни
головного мозку.
• Цистерни головного мозку
знаходяться в основному на нижній
(базальній) його поверхні.
• В межах спинного мозку
розширення підпавутинного
простору виражене нижче
закінчення спинного мозку в
ділянці кінського хвоста – кінцева
цистерна.
7

8. • Усі підпавутинові цистерни зєднуються між собою, а
також, за допомогою отворів Мажанді і Лушки – з
порожниною чертвертого шлуночка. 8

9. Великі цистерни головного мозку
• Велика (мозочково-мозкова) цистерна (cisterna magna, c. cerebellomedullaris) –
сама велика цистерна, яка обмежена мозочком, довгастим мозком та потиличною
кісткою.
• Цистерна моста (препонтинна) - розташовується наперед від моста мозку, містить
базилярну артерію. Зєднується позаду з мосто-мозочково-мозковою цистерною та
субарахноідальним простором спинного мозку, попереду – з міжніжковою
цистрною.
• Базальна цистерна (c. suprasellar) має п'ятикутну форму, включає міжніжкову
цистерну (між ніжками мозку) і цистерну перехреста (між перехрестом зорових
нервів і лобними частками).
• Чотиригорбкова цистерна (вени Галена) (c. quadrigeminalis) розташовується між
мозолистим тілом і мозочком; у її ділянці можуть розташовуватись
субарахноідальні кисти
• Обвідна (охоплююча; по Синельникову - обхідна) цистерна (c. ambient) - канал
неправильної форми, що проходить по бокам ніжок мозку і даху середнього
мозку; сполучається з мостовою і міжніжковою цистернами спереду і
чотирегорбиковою цистерною ззаду.
• Цистерна бічної ямки великого мозку (cisterna fossae lateralis cerebri) -
розташовується в латеральній борозні великого мозку.
9

10. 10

11. 11

12. 12

13. 13

14. 14

15. 15

16. 16

17. 17

18. 18

19. Цистерни головного мозку
(B. Liliequist, 1959)
• I. Цистерни задньої черепної ямки
• велика цистерна мозку (Галена);
• цистерни довгастого мозку (передня, бокова);
• цистерни мостомозочкового кута;
• цистерни моста (передня, бокові).
• II. Супраселярні цистерни
• міжніжкова цистерна;
• ніжкові цистерни;
• хіазмальна цистерна;
• цистерни нюхових борозн.
• III. Цистерни тенторіальної вирізки
• Охоплюючі цистерни (супратенториальна їх частина);
• цистерни, розташовані позаду подушки таламуса (або крила
охоплюючих цистерн);
• чотирьохгорбкова цистерна;
• Цистерна великої вени мозку (Галена);
• цистерна проміжного паруса;
• прецентральна мозочкова цистерна;
• верхня мозочкова цистерна.
• IV. Цистерни основних щілин мозку
• Міжпівкульна цистерна;
• цистерна навколо мозолистого тіла;
• цистерни бокових (сільвієвих) щілин мозку.
19

20. М'яка оболонка
головного мозку:
– вкриває речовину
мозку,
– багата на судини і
нерви,
– тісно пов'язана з
мозковою речовиною,
– заходить у глибину
мозку вздовж судин
(навколосудинні
простори).
– бере участь в утворенні
судинних сплетень
(проникаючи у
шлуночки мозку).
20

21. Розширений простір Вірхова-Робена
21
• МРТ, Т1-зважене зображення в аксіальній площині. Гіпоінтенсивна
ділянка в правій лушпині. На Т2-зображенні цей простір виглядає
гіперінтенсивним по відношенню до паренхіми головного мозку.

22. Арахноїдальна киста
• Арахноїдальна киста — лікворна киста, стінки якої сформовані
клітинами павутинної оболонки або рубцевим колагеном.
• Арахноідальні кісти розташовуються між поверхнею мозку та
павутинною (арахноідальною) оболонкою.
• Первинні (істинні) арахноідальні кісти — вроджені утворення,
• Вторинні виникають після перенесеного менінгіту,
оперативного втручання, при синдромі Марфана, агенезії
мозолистого тіла і т. д.;
• при вторинних арахноідальних кістах їх стінкою є
арахноідальний рубець.
• Арахноідальні кісти в 4 рази частіше зустрічаються у чоловіків;
звичайно локалізуються в межах багатих арахноідальними
оболонками лікворних цистерн, розширюючи їх.
• Частіше арахноідальні кісти утворюються в середній черепній
ямці, назовні від скроневих часток головного мозку.
22

23. Симптоматика
• Арахноїдальні кісти виявляються у 4 % населення.
• Арахноідальні кісти або безсимптомні, або
проявляються до 20-літнього віку.
• Характер і вираженість симптомів залежать від
локалізації та размірів кист, що утруднює діагностику.
• Арахноідальні кісти можуть супроводжуватись
головним болем, нудотою та блюванням, атаксією,
судомним синдромом та іншою неврологічною
симптоматикою
• Частіше переважає загальномозкова симптоматика, яка
повязана з вторинною гідроцефалією, рідше —
вогнищева симптоматика.
• Спинномозкова арахноідальна кіста може симулювати
грижу міжхребцевого дискау.
23

24. Діагностика
• Арахноідальні кісти звичайно виявляються
та диференціюються з іншими видами кіст
при МРТ-дослідженні, часто як «знахідка»
при обстеженні з іншого приводу.
24

25. Арахноїдальна киста
25
• МРТ, Т2-зображення в аксіальній площині (а) і Т1-зображення у
фронтальній площині (Ь).
• Арахноїдальна киста в полюсі скроневої частки з сигналом,
ізоінтенсивним ЦСР.

26. Лікування
• Лікування арахноїдальних кіст показане при
маніфестації симптомів.
• Існують різноманітні методи декомпресії
арахноїдальних кіст:
– Шунтування: дренування в субдуральний
простір або черевну порожнину
– Фенестрація: краніотомія з посіченням кісти,
різні ендоскопічні методики, включаючи
лазерні
– Дренування методом голкової аспірації
26

27. ПИТАННЯ ELEX (РОЗДІЛ 7.
СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ)
27

28. Вiдтiк венозної кровi вiд головного
мозку забезпечується:
• Через пахiоновi грануляцiї, судинне
сплетення шлуночкiв та вени мозку
• Через вени i синуси твердої мозкової
оболонки
28

29. Основнi синуси твердої оболонки
головного мозку:
• Прямий
• Кавернозний
• Нижнiй та верхнiй кам'янистi
• Сигмоподiбний
• Нижнiй та верхнiй сагiтальний
• Потиличний
29

30. Непарнi синуси твердої оболонки
головного мозку:
• Потиличний, верхнiй кам'янистий,
кавернозний
• Прямий, заднiй та переднiй
мiжкавернозний
30

31. Велика вена мозку впадає:
• У прямий синус
• У сигмоподiбний синус
• У верхнiй кам'янистий синус
31

32. Синус, який забезпечує вiдтiк кровi в
яремну вену:
• Поперечний
• Нижнiй сагiтальний
• Сигмоподiбний
• Верхнiй сагiтальний
32

33. ВЕНОЗНА СИСТЕМА СПИННОГО
МОЗКУ

34. • Венозна кров по дрібним інтрамедулярним судинам
збирається в більш великі колектори, що на поверхні
спинного мозку утворюють декілька подовжніх
спинномозкових вен.
• У вентральному відділі спинного мозку борознисті вени
впадають у передню спинномозкову вену.
• Ще одна подовжня непарна вена проходить по задній
поверхні спинного мозку.
• З перимедулярної венозної сітки кров відтікає по
переднім і заднім корінцевим венам.
• На рівні нижньої половини спинного мозку часто (майже в
90% випадку) є одна велика корінцева вена Адамкевича.

35. ХРЕБЕТНІ ВЕНОЗНІ СПЛЕТЕННЯ

36. • Є чотири венозні
хребетні сплетення –
• два внутрішніх і
• два зовнішніх.

37. • Внутрішні сплетення,
plexus venosi
vertebrales interni
(anterior et posterior)
• розташовані в
хребетному каналі і
• складаються з ряду
венозних кілець, по
одному на кожен
хребець.

38. • У внутрішні хребетні
сплетення впадають:
• вени спинного мозку, а
також
• vv. basivertebrales, що
виходять з тіл хребців
на їх задній поверхні і
що виносять кров з
губчастої речовини
хребців.

39. • Зовнішні хребетні
сплетення, plexus venosi
vertebrales externi,
розділяються у свою
чергу на два:
• переднє - на передній
поверхні тіл хребців
(розвинено головним
чином в шийній і
крижовій областях), і
• заднє, таке, що лежить на
дугах хребців, покрите
глибокими спинними і
шийними м'язами.

40. • Кров з хребетних сплетень
виливається в області
тулуба через
• vv. intervertebrales в
• vv. intercostales post, і vv.
lumbales.
• У області шиї відтік
відбувається головним
чином в v. vertebralis, яка,
йдучи разом з a.
vertebralis, вливається в v.
brachiocephalica
самостійно або
заздалегідь з'єднавшись з
v. cervicalis profunda.

41. Питання з elex

42. Венозний вiдтiк кровi вiд спинного
мозку здiйснюється:
• По венозних синусах
• По венах, якi супроводжують артерiї
спинного мозку

43. Венознi сплетення, утворенi навколо
спинного мозку:
• Нижнi, верхнi
• Глибокi, поверхневi
• Зовнiшнi, внутрiшнi
• Зовнiшнi, внутрiшнi, поверхневi