Prezentacija5

9,815 views

Published on

0 Comments
2 Likes
Statistics
Notes
  • Be the first to comment

No Downloads
Views
Total views
9,815
On SlideShare
0
From Embeds
0
Number of Embeds
3,548
Actions
Shares
0
Downloads
0
Comments
0
Likes
2
Embeds 0
No embeds

No notes for slide

Prezentacija5

  1. 1. Практичні навичкичерепно-мозкові нервибілоусіринаіванівна<br />
  2. 2. Розрізняють 12 пар черепних нервів.<br />I пара — нюховий нерв (лат. nervus olfactorius)<br />II пара — зоровий нерв (лат. nervus opticus)<br />III пара — окоруховий нерв (лат. nervus oculomotorius)<br />IV пара — блоковий нерв (лат. nervus trochlearis)<br />V пара — трійчастий нерв (лат. nervus trigeminus)<br />VI пара — відвідний нерв (лат. nervus abducens)<br />VII пара — лицьовий нерв (лат. nervus facialis)<br />VIII пара — присінково-завитковий (лат. nervus vestibulocochlearis)<br />IX пара — язикоглотковий нерв (лат. nervus glossopharyngeus)<br />Х пара — блукаючий нерв (лат. nervus vagus)<br />XI пара — додатковий нерв (лат. nervus accessorius)<br />XII пара — під'язиковий нерв (лат. nervus hypoglossus)<br /> <br />
  3. 3.
  4. 4.
  5. 5. Нюховий нерв (І пара).<br />Дослідження проводять за допомогою набору ароматичних речовин з характерними відомими, але не дуже різкими запахами (м'ята, камфора та ін.), щоб не подразнювати закінчення трійчастого нерва. Пробірку підносять до кожного носового отвору окремо, другий отвір закривають. При цьому досліджуваний повинен назвати запах. Перед дослідженням слід перевірити прохідність носових ходів. <br />
  6. 6. Дослідження функції нюхового нерву<br />
  7. 7. Зоровий нерв (II пара) <br />Інформацію про стан зорового нерву можна отримати досліджуючи гостроту зору, поля зору, очного дна й відчуття кольору.<br />Дослідження гостроти зору проводять за допомогою спеціальних таблиць Головіна-Сівцева. Дослідження виконують у темному приміщенні на відстані 5 м. <br />
  8. 8. Дослідження гостроти зору<br />
  9. 9. Дослідження полів зору – периметрія. <br />Її проводять за допомогою спеціального приладу – периметра, який дозволяє визначати межі полів зору у градусах. <br />
  10. 10. Дослідження полів зору<br />
  11. 11. Дослідження полів зору<br />
  12. 12. Для орієнтовної оцінки поле зору можна досліджувати і більш легким способом. Хворий закриває одне око долонею, а іншим оком дивиться на перенісся лікаря (фіксуючи погляд при цьому в одній точці). Лікар пересуває молоточок або пальці по периметру зі сторони голови пацієнта до центру його поля зору. Пацієнт повинен відмітити момент, коли він помітив молоточок або пальці лікаря.<br />
  13. 13. Дослідження полів зору<br />
  14. 14. На білий колір в нормі наступні границі полів зору:<br />Зовнішнє: 90°<br />Внутрішнє: 60 °<br />Нижнє: 70 °<br />Верхнє: 60 °<br />
  15. 15. Дослідженняочного дна проводять за допомогою офтальмоскопа. <br />Дослідження кольоросприйманняпроводять за допомогою спеціальних кольорових малюнків.<br /> <br />
  16. 16. Дослідження очного дна<br />
  17. 17. Диск зорового нерва<br />
  18. 18. Окорухові нерви (ІІІ, ІV, VІ пари). <br />При дослідженні окорухових нервів звертають увагу на ширину очних щілин (опущення верхньої повіки - птоз) спостерігається при пошкодження ІІІ пари), форму зіниць (в нормі зіниці круглої форми), їх рівномірність. Нерівномірність зіниць називається анізокорією, звуження — міозом, розширення — мідріазом. <br />
  19. 19. Птоз при пошкодженні окорухового нерва<br />
  20. 20. анізокорія<br />
  21. 21. Звертають увагу на наявність косоокості (страбізму). Розбіжна косоокість спостерігається при пошкодження окорухового нерву. <br />Збіжна косоокість спостерігається при пошкодженні блокового нерву та відвідного.<br />
  22. 22. Розбіжна косоокість при пошкодженні окорухового нерву<br />
  23. 23. Розбіжна косоокість<br />
  24. 24. Збіжна косоокість при пошкодженні відвідного нерва<br />
  25. 25. Дослідження конвергенції <br />очних яблук.<br />Конвергенція – це сходження очних яблук до середньої лінії при наближенні предмету до обличчя на якому був зафіксований погляд. При цьому одночасно відбувається звуження зіниць – аккомодація. Порушення конвергенції та аккомодації спостерігається при порушенні функції системи нервових волокон, які з’єднують в одну систему всі окорухові нерви (так звана система зовнішнього повздовжнього пучка). <br />
  26. 26. Дослідження конвергенції очних яблук.<br />
  27. 27. Парез конвергенції<br />
  28. 28. дослідження зіничних реакцій <br /> Розрізняють пряму та спів- дружню реакцію зіниць на світло. Пряму реакцію зіниць на світло перевіряють окремо для кожного ока. Для цього одне око закривають, а друге то освітлюють то затінюють. При цьому відбувається або звуження зіниці при освітлені ока, або розширення зіниці – при затіненні ока. <br />
  29. 29. дослідження зіничних реакцій <br />Співдружню реакцію досліджують шляхом затінення або освітленням одного ока спостерігаючи при цьому за реакцією зіницю протилежного ока. Так, при освітленні правого ока зіниця лівого ока звужується а при затіненні – розширюється. <br />
  30. 30. дослідження зіничних реакцій <br />
  31. 31. дослідження функції окорухових м'язів<br />Для цього просять хворого зафіксувати погляд на неврологічному молоточку і стежити очима за його рухами. При дослідженні рухів очних яблук вверх, вниз, досередини і назовні відмічають чи відбувається рух очних яблук за рухом молоточка і при цьому цікавляться чи у хворого не з'являється двоїння (диплопія) і якщо з'являється, то при якому положенні очних яблук воно найбільш виражено. <br />
  32. 32. Дослідження рухів очей в сторони<br />
  33. 33. Дослідження рухів очних яблук вгору<br />
  34. 34. V пара. Трійчастий нерв<br />Перевірка скарг хворого на наявність болю в ділянці обличчя. <br />Перевірка чутливості по гілкам трійчастого нерву. Для цього голкою наносять уколи в симетричних ділянках справа та зліва в зонах іннервації 1, 2 та 3 гілках трійчастого нерву. В нормі людина повинна однаково відчувати уколи в симетричних ділянках обличчя. <br />
  35. 35. Зони іннерваціїгілок трійчастого нерва<br />
  36. 36. Дослідження точок виходу трійчастого нерву<br />ramusophthalmicus виходять на шкіру обличчя через надочноямкову вирізку. <br />ramusmaxillaris виходять на шкіру обличчя через під очноямковий отвір. <br />ramusmandibularis виходять на шкіру обличчя через підборідковий отвір.<br />
  37. 37. Дослідження чутливості по сегментам (зонам Зельдера). <br />Для цього наносять уколи голкою в ділянках обличчя починаючи від ділянки біля вуха і поступово пересуваючись до рота. <br />При ушкодженні верхнього відділу ядра спинномомозкового шляху страждає чутливість біля рота (по оральній скобці), при ураженні нижніх відділів цього ядра страждає чутливість біля вуха (по зовнішній скобці). <br />
  38. 38.
  39. 39. Дослідження рухової порції трійчастого нерва <br />Лікар просить хворого відкрити і закрити рота, потім здійснити декілька жувальних рухів. При жувальних рухах рука лікаря знаходиться на скроневих або інших жувальних м'язах — так визначається ступінь напруги або атрофії.<br />В нормі не відмічається зміщення нижньої щелепи в сторони, м'язи напружуються з обох сторін однаково.<br />
  40. 40. Жувальні м’язи<br />власнежувальний<br />скроневий<br />зовнішнійі<br />внутрішнійкрилоподібнім'язи <br />
  41. 41. Жувальні м’язи<br />
  42. 42. Трійчастий нерв приймає участь в реалізації надбрівного, рогівкового (кореального), коньюнктивального та нижньощелепового рефлексів. При цьому в надбрівному, корнеальному та конюнктивальному рефлексах трійчастий нерв виступає в якості аферентної (чутливої) ланки, а в нижньощелеповому – і в якості чутливої і в якості рухової ланки.<br />
  43. 43. Надбрівний рефлекс<br />
  44. 44. Кон'юнктивальний рефлекс <br />
  45. 45. Нижньощелепний (мандибулярний) рефлекс<br />
  46. 46. VII пара. Лицьовийнерв<br />Для перевірки функції мімічних м'язів хворому пропонують.<br />а) підняти брови вверх. При цьому лобні складки повинні бути виражені однаково;<br />б) насупити брови. В нормі брови зміщуються до середньоїлінії;<br />в) щільно закрити і заплющити очі. В нормі вони заплющуються однаково.<br />
  47. 47. перевірка функції мімічних м'язів<br />Підняти брови вверх. При цьому лобні складки повинні бути виражені однаково; на боці ураження спостерігається згладженість лобних складок.<br />
  48. 48. перевірка функції мімічних м'язів<br />Насупити брови. <br />В нормі брови зміщуються до середньоїлінії<br />
  49. 49. перевірка функції мімічних м'язів<br />Щільно закрити очі. На боці ураження око не закривається, спостерігається лагофтальм.<br />
  50. 50. перевірка функції мімічних м'язів<br />Хворого просять показати зуби. Спостерігається асиметрія оскалу.<br />
  51. 51. Гілочку лицьового нерву, що складається із чутливих (смакових) і вегетативних волокон деякі автори виділяють в самостійний проміжний нерв (Врісберга) - ХІІІ пару черепних нервів. Для дослідження цієї частини лицьового нерву перевіряють наявність сухості ока або сльозотечі, слух хворого (наявність гіперакузії), смакову чутливість на передніх двох третинах язика, функцію під'язикової і підщелепної слинних залоз.<br />
  52. 52. Лицьовий нерв<br />
  53. 53. Досліження смаку <br />
  54. 54. периферичний параліч лицьового нерва<br />Периферичний параліч лицьового нерву буде характеризуватись порушенням діяльності мімічної мускулатури на всій половині обличчя на боці ураження<br />
  55. 55. периферичний параліч лицьового нерва<br />
  56. 56. периферичний параліч лицьового нерва<br />
  57. 57. Центральний параліч лицьового нерва<br />Спостерігається при ураженні кірково-ядерних шляхів. Страждають лише на протилежній стороні вогнища м'язи нижньої половини обличчя, так як вони мають лише однобічну кіркову іннервацію<br />
  58. 58. Центральний параліч лицьового нерва<br />
  59. 59. Центральний параліч лицьового нерва<br />
  60. 60. Присінково-завитковий нерв (VIII пара). <br />Слух — досліджують за допомогою шепітної мови, яка у нормі чутна на відстані 6 м. <br />Для того, щоб відрізнити ураження звукосприймального апарату від звукопровідного, 3 цією самою метою використовують проби з камертоном. Проба Вебера полягає в тому, що при ураженні звукосприймального апарату камертон, поставлений на тім'яну ділянку, краще чує здорове вухо, а при ураженні звукопровідного — хворе. <br />
  61. 61. Проба вебера<br />
  62. 62. При пробі Ріннепорівнюють повітряну і кісткову провідність звуків. У нормі повітряна провідність довша. При ураженні звукопровідного апарату вкорочується повітряна провідність і стає довшою кісткова. <br />Проба Швабахагрунтується на порівнянні кісткової і повітряної провідності у хворого і лікаря (здорового).<br />
  63. 63. проба Рінне<br />Дослідження повітряноїпровідності звуків<br />
  64. 64. проба Рінне<br />Дослідження кістковоїпровідності звуків<br />
  65. 65. Для дослідження функції присінкової частини нерва використовують обертання хворого у спеціальному кріслі. Після кількох обертів у кожної людини виникає атаксія, яка швидко минає: витягнуті вперед руки відхиляються убік, при пальце-носовійпробі виникає промахування, відзначається ністагм. Усі ці симптоми минають протягом кількох секунд. <br />
  66. 66. Язикоглотковий нервБлукаючий нерв (IX X пара )<br />Функція в цих нервів досліджується одночасно. Лікар просить хворого:<br />а) відкрити рот і вимовити звук «а». При цьому звертають увагу на скорочення м’якого піднебіння і розташування язичка. <br />б) вимовити в слух декілька фраз. При цьому не повинно бути носового відтінку мови;<br />в) випити декілька ковтків води, ковтання повинно бути вільним.<br />Крім того перевіряють пульс, діяльність шлунково-кишкового тракту.<br />Досліджують глотковий та піднебінний рефлекси.<br />
  67. 67. Глотковий рефлекс <br />
  68. 68. XI пара. Додатковий нерв<br />Для дослідження функції додаткового нерву хворого просять:<br />а) нагнути голову вперед;<br />б) повернути її в сторону;<br />в) потиснути плечима;<br />г) підняти плечі вище горизонталі;<br />д) привести лопатки до хребта.<br />В нормі всі ці рухи виконуються без будь-яких утруднень.<br />
  69. 69. дослідження функції додаткового нерву<br />
  70. 70. дослідження функції додаткового нерву<br />
  71. 71. XII пара. Під'язиковий нерв.<br />Для дослідження функції нерва лікар пропонує хворому висунути язик. В нормі язик повинен бути розташованим по середній лінії. В випадках однобічного ураження нерву мають місце такі симптоми: язик при висовуванні відхиляється в сторону ураженого м'яза, тобто в сторону вогнища ураження; спостерігається атрофія половини язика на стороні ураження, він має стоншену, зморщену поверхню; <br />
  72. 72. в м'язах ураженої сторони язика виявляється реакція переродження. Якщо страждає ядро нерва, то на ураженій половині язика відмічаються фібриллярні посмикування.<br />
  73. 73. Центральний параліч і парез половини язика спостерігається при однобічному ураженні центрального нейрона, тобто кортико-нуклеарного шляху. В цих випадках язик відхиляється в сторону ураженого м'яза, тобто в сторону, протилежну вогнища ураження; не спостерігається атрофія, фібриллярні посмикування, реакції переродження м'язів язика.<br />
  74. 74. дослідження функції Під'язикового нерву<br />
  75. 75. Дякую за увагу<br />

×