1. Роботу з біології підготувала
учениця 11 – Б класу
Помічнянської ЗШ №1
Батенко Катерина
Вчитель біології: Аксьонова Л.В.
Вчитель інформатики: Трибко О.Б.
2. План роботи:
Органи кровообігу. Серце та його
будова.
Серцевий цикл. Робота серця
Кровоносні судини. Два кола
кровообігу.
Рух крові по судинах. Артеріальний
тиск та пульс.
Лімфообіг.
Перша допомога при кровотечах.
4. Яка будова серця?
Серце людини розташоване посередині між
правою і лівою легенями і трохи зміщене
ліворуч. Маса серця людини становить 250-
360 г. Це порожнистий м'язовий орган.
Стінка серця утворена трьома шарами:
внутрішнім - ендотеліальним, середнім
м'язовим - міокардом і зовнішнім -
сполучнотканинним. Ззовні серце оточене
еластичною навколосерцевою сумкою -
перикардом ,який оберігає його від
перерозтягнення під час наповнення кров'ю.
Внутрішні стінки навколосерцевої сумки
виділяють рідину, що зволожує серце і
зменшує його тертя об стінки перикарду під
час скорочень.
5. Серце людини чотирикамерне: складається з
двох передсердь (верхня частина серця) і двох
шлуночків (нижня частина серця)
6. Півмісяцеві (кишенькові) клапани розташовані один - на виході аорти (з лівого
шлуночка), а другий на виході легеневої артерії (з правого шлуночка). Ці
клапани не пропускають кров назад із судин після розслаблення
шлуночків. Отже, кров рухається в одному напрямку. Як було зазначено
вище, середня оболонка серця - міокард - складається з особливої
м'язової тканини .
Серцевий м'яз завдяки особливості своєї будови має фізіологічні властивості
- збудливість, скоротливість, провідність, автоматія. Так, він здатний
сприймати зміни зовнішнього і внутрішнього середовища і відповідати на
них збудженням. Збудження серцевого м'яза, як і скелетних м'язів,
супроводжується скороченням. Збудження, яке виникає в певній ділянці
серця, поширюється по всьому серцю завдяки провідності серцевого
м'яза. Тому серце скорочується як єдине ціле з чіткою послідовністю:
спочатку передсердя, а потім - шлуночки.
У серцевому м'язі містяться спеціальні клітини, в яких автоматично
виникають ритмічні імпульси, що поширюються по серцевому м'язу і
задають ритм його скороченню. Це явище називають автоматією серця.
Ще 1902 р. російський учений О. О. Кулябко довів можливість підтримання
життєдіяльності ізольованого серця людини.
Завдяки автоматизму серце може скорочуватися незалежно від нервових і
гуморальних впливів. Це дає змогу підтримувати життєдіяльність
організму навіть при порушенні діяльності нервової системи. Але в нормі
робота серця узгоджується з потребами організму під впливом нервово-
гуморальної регуляції.
При поширенні збудження по серцю в ньому виникають електричні струми,
які можна зареєструвати за допомогою спеціального приладу -
електрокардіографа. Запис електричних струмів серця називають
електрокардіограмою. На електрокардіограмі здорової людини чітко видно
п'ять зубців .
9. Кровоносні судини. Два
кола кровообігу.
Артерії – це судини,які несуть кров від серця до органів і
тканин. Найбільша артерія в організмі людини –
аорта.
Капілярах - найдрібніші кровоносні судини, стінки яких
утворені ендотелієм.
Вени – судини, які несуть кров від органів і тканин до
серця.
10. Кровоносні судини утворюють два кола кровообігу
— велике і мале. Велике коло починається від
лівого шлуночка, звідки виходить найбільша
кровоносна судина тіла — аорта. По аорті й
артеріях, що відходять від неї, кров розноситься
по всьому тілу; в капілярах вона віддає
тканинам кисень та поживні речовини, а з них
забирає вуглекислий газ і продукти окислення,
перетворюється з артеріальної на венозну і по
венах повертається до правого передсердя.
Мале коло кровообігу починається з правого
шлуночка. Своїми скороченнями він виштовхує
венозну кров у легеневу артерію, звідки вона
розноситься до легеневих капілярів. Тут кров
віддає вуглекислий газ, насичується киснем і по
легеневих венах тече до лівого передсердя. З
лівого передсердя через лівий шлуночок кров
знову поступає у велике коло кровообігу.
11. Рух крові по судинах.
Артеріальний тиск та
пульс.
12. Лімфообіг
Лімфа відрізняється від крові відсутністю еритроцитів і
значно меншою кількістю лейкоцитів. Крім того, в ній
менше білка і більше продуктів життєдіяльності
клітин.Лімфа утворюється в лімфатичних капілярах з
тканинної рідини і звідти збирається до лімфатичних
судин, які утворюють густу сітку в усіх органах і
тканинах. Лімфатичні судини, зливаючись між собою,
закінчуються двома лімфатичними протоками, які
впадають у верхню порожнисту вену. У лімфатичних
судинах, як і у венах, є півмісяцеві клапани. Ці клапани
роблять можливим рух лімфи лише в одному
напрямку.По ходу лімфатичних судин розташовані
потовщення — лімфатичні вузли. В цих вузлах
утворюються лейкоцити, а також відбувається
очищення лімфи від хвороботворних мікроорганізмів.
При інфекційних захворюваннях ворних
мікроорганізмів. При інфекційних захворюваннях
лімфатичні вузли часто збільшуються, і тоді їх можна
намацати пальцями
13. Перша допомога при
кровотечах.
Кровотеча може бути
зовнішньою (кров
виливається назовні) або
внутрішньою (кров
виливається у внутрішні
порожнини черепа, грудей,
живота). Залежно від виду
пошкоджених судин
розрізняють наступні
кровотечі:
- артеріальна;
- венозна;
- капілярна.
Місце притискання артерій=>
15. •Венозна кровотеча.
Небезпечним моментом
венозної кровотечі, поряд
із значним обсягом
втраченої крові, є те, що
при пораненнях вен,
особливо шийних, може
статися всмоктування
повітря в судини через
пошкоджені ранами місця.
Повітря, що потрапило в
судину, може потім
потрапити і в серці. У
таких випадках виникає
смертельний стан -
повітряна емболія.