1. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДВНЗ «Криворізький національний університет»
Криворізький педагогічний інститут
Відділ перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів
педагогічних працівників
Реєстраційний №________
ВИКОРИСТАННЯ
ТЕКСТОЦЕНТРИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ МОВИ
У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Кваліфікаційна робота
вчителя початкових класів
вищої кваліфікаційної
категорії
КЗШ № 15 ім. М. Решетняка
Ковальової Галини Олександрівни
2. Кривий Ріг – 2014
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………….3
Розділ 1. Поняття текстоцентричної технології
навчання ……..…………...5
1.1. Розкриття сутності текстоцентричного підходу ……………….6
1.2. Особливості роботи за підручником «Українська мова.2 клас»
(автор М. Д. Захарійчук) ………….……………………………........ 9
Розділ 2. Особливості та умови впровадження текстоцентричних
технологій у навчальний процес……………………………………12
2.1. Методичні рекомендації щодо використання текстоцентричних
технологій на уроках української мови ……………………….…...13
2.2. Практичні аспекти використання текстоцентричного підходу на
різних етапах уроку………..…………………………………………20
Висновки………………………………………………….……………………29
Список використаної літератури…………………………………………......30
Додатки
2
3. Вступ
Новітні суспільні умови поставили перед освітою потребу окреслення, крім
духовних засад, також: парадигми в мисленні й поведінці людини; постановки
нею індивідуальних мети і завдань; виховання умінь комунікативної поведінки,
користування мовними навичками в усіх сферах суспільної діяльності.
Останнім часом з'явилися вагомі наукові розробки, які пропонують як
окремі прийоми, так і цілісну систему роботи з текстом, а потреба
комунікативної методики, пошук нових прийомів стимулювання
репродуктивних та продуктивних видів мовленнєвої діяльності, створення
системи комунікативно-орієнтованих завдань до текстів стимулювали інтерес
до текстоцентричного підходу.
Текст – основна одиниця мови найвищого рівня, це й зумовлює посилену
увагу до його досліджень, визначення актуальністі цієї роботи..
У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що
«метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня,
формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про
мову як систему і літературу як вид мистецтва» . Поряд із функціональною
підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатнього
особистого досвіду культури спілкування та співпраці в різних видах
діяльності, самовираження у творчих видах завдань.
У нових навчальних програмах задекларовано засади компетентісного
підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Так, у
програмі з української мови для шкіл з українською мовою навчання окрім
мовної та мовленнєвої змістової лінії розподіл змісту здійснюється за двома
новими змістовими лініями – соціокультурною та діяльнісною. Мету курсу
«полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності школяра, яка
виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами
4. мовленнєвої діяльності) у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу,
вирішення життєво важливих завдань» ( Програма, с.10).
Реалізувати вищевикладене можливо за допомогою текстоцентричних
технологій. Учні повинні вміти осмислювати отриману інформацію, трактувати
її, застосовувати в конкретних умовах; водночас думати, розуміти суть речей,
вміти висловити думку. Необхідним є введення в навчальний процес таких
моделей навчання, які органічно поєднуються із традиційними формами та
методами, легко застосовуються на різних етапах уроку.
Мета досвіду полягає у визначенні переваг текстоцентричного підходу,
який дозволяє зробити слово епіцентром уроку, засобом всебічно розвиненої,
творчої, національно свідомої, духовно багатої особистості, яка володіє
вміннями та навичками комунікативно виправдано користуватися мовними
засобами.
Відповідно до мети формулюються такі завдання: розкрити сутність
текстоцентричного підходу; усвідомити переваги текстоцентричних технологій,
окреслити основні текстоцентричні напрями роботи; визначити роль
дидактичного матеріалу на текстовій основі на певних етапах уроку, надати
інформацію з досвіду спільної учнівсько-вчительської роботи, результати
опрацювання підручників «Української мови» ( автор М. Д. Захарійчук),
проаналізувати рівень навчальних досягнень учнів з української мови.
Сьогодні вже неможливо навчати традиційно. Треба допомогти дитині
побачити в освітньому процесі (уроці) свою значущість, мотиви власної
діяльності. Від його творчої активності на уроці, вміння доказово міркувати,
обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учителем, учнями класу
залежить успіх у свідомому опануванні шкільної програми.
4
5. Розділ 1. Поняття текстоцентричної технології
навчання
Поняття «технологія» за «Педагогічним словником» С. Гончаренка
трактується як «галузь застосування системи наукових принципів до
програмування процесу навчання й використання їх у навчальній практиці з
орієнтацією на детальні цілі навчання, які допускають їх оцінювання.
Технології в більшій мірі спрямовані на учня, а не на предмет вивчення, на
перевірку виробленої практики, визначає практику у тісному зв’язку з теорією
навчання» (Український педагогічний словник, с. 334).
Будь-яка педагогічна технологія повинна відповідати основним критеріям
технологічності; системності (наявність логіки процесу, взаємозв'язок частин,
цілісність), керованості (можливість діагностики досягнення цілей, планування
процесу навчання), ефективності (технологія повинна вибиратись відповідно до
результатів і оптимальних затрат, гарантувати досягнення певного стандарту
навчання), відтворюваності (можливості застосування в інших однотипних
навчальних закладах іншими суб'єктами).
Текстоцентричний підхід є одним із одним із "наймолодших" , але
провідних у навчанні української мови в школі. Органічно пов'язаний з
особистісно орієнтованим, компетентнісним і когнітивно-комунікативним, він
сприяє ефективному формуванню й розвитку навичок мовленнєвої діяльності в
учнів насамперед як засобу спілкування.
Використання текстів у процесі засвоєння мовних знань і формування
мовленнєвих умінь і навичок називаємо текстоцентричними технологіями.
У пояснювальній записці Програми «Українська мова для загальноосвітніх
навчальних закладів з українською мовою навчання. 5—9 класи» зазначається:
«Принцип текстоцентризму передбачає засвоєння мовних знань і формування
мовленнєвих умінь і навичок на основі текстів, усвідомлення структури тексту
5
6. й функцій мовних одиниць у ньому, формування вмінь сприймати,
відтворювати чужі й створювати власні, висловлювання, здійснювати
міжпредметний зв’язок української мови й інших предметів» (с. 6).
Таким чином введення текстоцентричних технологій для вивчення курсу
української мови у початкових класах сприяє реалізації принципу
перспективності, зорієнтованого на основну і старшу школу та дозволяє
ефективно формувати мовну, мовленнєву, соціокультурну, діяльнісну
компетентності в комплексі.
1.1. Розкриття сутності текстоцентричного підходу
Центральне місце в текстоцентричних технологіях займає опора на
зв'язний текст, на слово в його багатоаспектному смисловому та символічному
виявах, що маємо насамперед у художній літературі. На уроках із
застосуванням текстоцентричних технологій учитель може якнайтісніше
поєднувати навчання з вихованням, опираючись на багатство рідного слова,
його зміст і звучання, активно впливати на розумовий розвиток дітей,
домагатися свідомої праці по освоєнню теми, створювати обстановку
взаєморозуміння, взаємної довіри, отже, психологічного комфорту.
Текстоцентричний підхід передбачає осмислення тексту як мовленнєвого
виразу. В його основі – єдність мовної, мовленнєвої та правописної
компетенцій. Текстоцентричний підхід дозволяє реалізувати усі завдання
навчання у їх комплексі, а саме:
- формування умінь і навичок точно, доречно, виразно
висловлювати свої думки, дотримуючись правил побудови висловлювань,
переконувати слухачів у правильності своїх міркувань;
- удосконалення умінь обговорювати різні моделі висловлювань,
визначати їх позитивні сторони та недоліки;
6
7. - розвиток культури ведення діалогів, дотримуючись правил
спілкування та культури мовлення;
- формування мовленнєвої компетенції у єдності усного та
писемного мовлення (, с. 100).
У лінгводидактиці виокремлюються наступні функції тексту: текст як
дидактична одиниця, текст як мовна одиниця, текст як одиниця культури, текст
як одиниця спілкування, текст як дискурс (фр. discours, від лат. discursus —
міркування, доказ).
Сприймання і розуміння тексту – єдиний процес. Психолінгвістики
виділяють чотири рівні розуміння тексту:
1. Усвідомлення того, про що говориться в тексті.
2. Розуміння того, про що говориться.
3. Усвідомлення того, якими засобами автор реалізує свій задум.
4. Виявлення глибинного змісту, проникнення у підтекст, усвідомлення
мети та ідеї висловлювання.
Сучасні лінгводидакти приділяють значну увагу вивченню
текстоцентричних підходів. Це роботи Пентилюк М. І., Рускуліс Л. В., з якими
я ознайомилась у процесі опрацювання теми. Значну увагу приділила
ознайомленню та застосуванню у практику своєї роботи рекомендацій доцента
кафедри початкової освіти та методики гуманітарних дисциплін педагогічного
інституту Київського університету імені Бориса Грінченка, автора підручників
«Українська мова» Захарійчук Мар’яни Дмитрівни.
Учень лише в тому разі найефективніше сприймає текст, коли сам
перебуває в позиції творця. Ефективним є метод імітації (наслідування).
Звертається увага на смислову сторону тексту (розуміння) , проводиться
лексична робота.
Текстоцентричні напрями у лексичній роботі:
7
8. Лексико-семантичний напрям роботи сприятиме збагаченню мовлення дитини синонімами,
антонімами, омонімами, фразеологізмами, багатозначними словами, порівняннями.
Словниково-логічний напрям спрямований на формування в учнів умінь порівнювати,
зіставляти, узагальнювати, встановлювати зв’язки між родовими і видовими поняттями.
Лексико-граматична робота над текстом-зразком пов’язана із вивченням граматики а отже,
закріпленням тих понять, які другокласники уже засвоїли.
Текстоцентричні технології уможливлюють внутрішньопредметні зв’язки
із лексикою, фразеологією, прислів’ями, приказками, збагачуючи мовлення
учня. Тексти є засобом реалізації міжпредметних зв’язків мови, сприяють
інтеграції мови з навчальним змістом математики, природознавства,
образотворчого мистецтва, трудового навчання, основ здоров’я тощо.
Основні переваги текстоцентричних технологій:
1) текст є зразком усного і писемного зв’язного мовлення;
2)тексти сприяють:
* засвоєнню мовних і мовленнєвих знань;
* становленню мовленнєвих здібностей;
* використанню інтонації як риторико-мелодійного боку мовлення
(логічний наголос, пауза, темп, мелодика, тембр голосу);
* формуванню та розвитку діалогічних та монологічних висловлювань;
* відтворенню чужих й створенню власних висловлювань;
* активізації пізнавальної діяльності учнів;
* формуванню уміння висловлювати власні думки і переконання;
* розвитку емоційної й естетичної чутливості учня;
* вихованню моральних якостей, любові до мистецтва образного слова.
1.2. Особливості роботи за підручником « Українська мова. 2 клас»
(автор М. Д. Захарійчук)
8
9. Підручники «Українська мова», розроблені М. Д. Захарійчук є основним
дидактичнім засобом реалізації державної навчальної програми, спрямований
на формування мотивації до вивчення мови, уміння вчитися, мовно-
мовленнєвої компетентності учнів початкової школи.
Навчальний зміст підручника «Українська мова» для другого класу
відповідає вимогам чинної програми, є логічним продовженням курсу
«Української мови» для першого класу, а також вміщує матеріал, який
забезпечує наступність вивчення української мови у третьому класі. Разом з
тим навчальний зміст підручника вміщує окремі матеріали, які забезпечують
логіку вивчення мови і є основою для подальшого засвоєння курсу у середній
ланці.
Система текстів відповідної тематики — це дидактичний матеріал із
розробленими завданнями, спрямований на вивчення шести рівнів української
мови:
• фонетико-фонематичного;
• лексико-семантичного;
• словотворчого;
• морфемного;
• морфологічного;
• синтаксичного.
Новизною навчального матеріалу підручники можна вважати :
1. Введення текстової основи
2. Введення 17 уроків писемного мовлення
3. Пропонуються як зразок-опора готові письмові висловлювання:
поетичні та прозові авторські художні твори
4. Тематичний підхід щодо добору текстів на один урок
9
10. Добірка текстів здійснювалася з урахуванням жанрової та тематичної
різноманітності. Це твори сучасної дитячої української та зарубіжної
літератури, поезія, дитяча періодика, усна народна творчість. За тематичним
спрямуванням це твори про природу у різні пори року, про людей праці, твори,
які утверджують добро, людяність, працелюбність, знайомлять із традиціями
українського народу, пізнавально-розвивальні, енциклопедичні.
Основним критерієм добору текстів є сучасність, насиченість комунікативно-
здачущою лексикою, мовними явищами, які вивчаються на уроці.
Зміст кожного розділу підручника спрямований на забезпечення
мовленнєвого розвитку другокласника та його мовну освіту, враховує
дидактичні принципи науковості, доступності та перспективності.
Розділи підручника:
1. Звуки і букви (37 год.)
2. Слово (31 год.)
3. Корінь слова. Спільнокореневі слова (9 год.)
4. Речення (12год.)
5. Текст (5 год.)
6. Мова і мовлення (4 год.)
7. Писемне мовлення (17 год.)
8. Повторення вивченого (4 год.)
Навчальний матеріал розділу «Писемне мовлення» подається під рубрикою
“Описуємо, розповідаємо, міркуємо” і введено у зміст підручника таким чином: перше півріччя —
кожен восьмий урок, друге півріччя — кожен шостий урок.
Зміст навчального матеріалу цього розділу спрямований на розвиток
писемного мовлення, на створення зв’язних висловлювань різних типів і
10
11. стилів. У другому класі, як зазначає програма, учень має вміти підписувати
малюнок, серію малюнків, складати і записувати кілька зв’язних речень за
змістом ілюстрацій (до 40 слів), використовуючи виражальні засоби,
відновлювати деформований текст, удосконалювати його ( Програма, с. 30).
Як було зазначено, текстоцентричні технології у поєднанні з
ілюстраційним матеріалом сприяють реалізації завдань програми щодо
розвитку умінь писемного мовлення. Ілюстрації, вміщені в підручнику, не
тільки до уроків зв’язного мовлення, а й до інших тем виразні, сучасні,
реалістичні, іноді казкові, з достатньою інтенсивністю кольорів, носять
виховний та розвивальний характер. Окрім малюнків художників, у підручнику
вміщені фотографії (с. 83). Особлива увага звертається на смислову сторону тексту
(розуміння) , проводиться лексична робота.
Навчальний зміст підручника передбачає такі форми роботи:
• в парах,
• у групах або ж колективно,
• завдання підвищеної складності,
• завдання на вибір,
• уроки розвитку мовлення,
• домашні завдання.
Залежно від дидактичних цілей види і форми роботи з навчальним змістом
підручника мають відповідні позначення. Запропонована рубрика «Спілкуймося красно»,
започаткована ще у підручнику «Українська мова» для першого класу, підсилює мовленнєву і соціокультурну
змістову лінію, сприяє засвоєнню «правил етикетної поведінки під час спілкування, вживанню формул мовленнєвого
етикету» (Програма, с. 37). Постійно проводиться робота зі словниковими словами, що забезпечує розвиток культури
мовлення впродовж навчального року. Зміст рубрики «Запам’ятайте», в якому містяться різноманітні висновки, є
пропедевтичним до засвоєння академічних правил.
З метою засвоєння лексичного багатства мови введено рубрику
«Тлумачний словник», у якій подаються лексичні значення слів. На логотипі із
зображенням словничка написана перша буква слова, яке пояснюється.
Рубрика переслідує пропедевтичну мету—формування вміння працювати зі
словниками.
11
12. Звертаємо увагу на те, що у підручнику чітко розмежований теоретичний
матеріал. У рамочці з позначкою у вигляді книжки подаються відомості, які
дитина має глибоко засвоїти. У рамочці без позначки повідомляється
інформація з пропедевтичною метою, її засвоєння відбувається практичним
шляхом для забезпечення наступності у подальшій роботі.
Використання текстоцентричних технологій на уроках української мови
полегшує виконання учнями домашніх завдань, оскільки такі види роботи є
частиною тексту, який опрацьовувався на уроці, а вдома учень продовжує
роботу з цим текстом, тільки виконує інші завдання, серед яких часто є завдання які
носять творчий, пошуковий характер (с. 42,44, 49, 51, 53, 56 і т.д).
Інструментарій підручника доступний для дитячого сприймання, розрахований на
формування умінь вчитися.
Розділ 2. Особливості та умови впровадження
текстоцентричних технологій у навчальний процес
12
13. Сучасні діти - це діти нового середовища, і вони не розуміють мови старих
ідеалів високої моралі. Їх життя треба наповнити живим і дієвим сенсом,
багатством слів та емоцій.
Зміст і методика викладання предметів «Українська мова», «Літературне
читання» мають величезний потенціал для морально-етичного, естетичного
виховання, мовленнєвого, інтелектуального і творчого розвитку дітей засобами
художнього слова. Хоча уміння читати розвивається на всіх уроках і життєвих
ситуаціях, однак лише на уроках мови та літературного читання воно є
об’єктом цілеспрямованого, системного опрацювання, що дозволяє умінню
стати повноцінною навичкою, яка є інструментом неперервної освіти людини
упродовж життя.
Основне завдання сучасної літературної освіти - це формування уважного
читача з розвинутими творчими, розумовими, пізнавальними здібностями, який
у процесі роботи над твором, максимально наближаючись до авторського
задуму, готовий до критичної, виваженої оцінки, обстоювання власної думки,
при цьому врівноваживши у своїй свідомості інші точки зору на предмет
обговорення. У вирішенні цих завдань допомагають текстоцентричні
технологій, які ґрунтуються на вивчення мовних понять, явищ, закономірностей
що здійснюються не ізольовано від мовлення, а на основі тексту.
Навчання української мови у початкових класах передбачає формування
початкових знань про мову, однак головна увага повинна приділятися
практичним умінням користуватися мовними засобами, умінню аналізувати,
оцінювати, удосконалювати своє мовлення, моделювати ситуації вибору, вміти
вільно обмінюватися думками .
Діти молодшого шкільного віку відрізняються особливою чуйністю до
мовних явищ, у них з'являється інтерес до осмислення свого мовного досвіду,
«секретів» мови, до того ж у школяра залишається потреба в ігровій діяльності.
13
14. Знання психологічних характеристик кожного віку допоможе правильно і
ефективно вибрати той чи інший метод роботи з учнями.
2.1. Методичні рекомендації щодо використання
текстоцентричних технологій на уроках мови
Для того щоб ефективно впроваджувати у свою роботу методику за
текстоцентричними технологіями перш за все треба детально ознайомитись
з нормативно-правовою базою початкової школи, а також теоретичними
основами, закладеними у вивчення кожного предмета певного класу. Особисто
мені допомогло комплексне опрацювання навчально-методичного комплекту
для другого класу, до якого входять:
• підручник «Українська мова»;
• «Зошит з друкованою основою» № 1 і № 2;
• «Зошит для поточної та підсумкової перевірки навчальних досягнень
учнів»;
• «Українська мова: Книжка для вчителя: календарне планування та
розробки уроків. 2 клас ».
Ураховуючи те, що навчальний зміст курсу «Українська мова» вміщений в
одній частині підручника, всі інші перелічені посібники є логічним
продовженням кожної теми, доповнюють, розширюють, систематизують і
узагальнюють її.
Ефект від використання текстоцентричних прийомів максимальним буде
тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність
самоосвітньої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку
учнів класу. Ця робота розкриє перспективи для фахового зросту вчителя, для
самовдосконалення, для навчання разом з учнями.
14
15. Кожному педагогу слід усвідомлювати, що змістом текстоцентричного
уроку є програмовий матеріал. Мета - реалізація навчальних цілей, загальний
розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в
особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей
самовизначення. Результат - створення дидактичних умов для ситуації успіху
дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної,
інтелектуальної та інших сфер.
На початку року я детально ознайомилась з програмовим матеріалом 2
класу та спланувала роботу на перше півріччя. Треба зазначити що у «Книжці
для вчителя» авторів М.Д. Захарійчук, І.Д. Статілат є календарно-тематичне
планування уроків, але перевірочні та навчальні роботи не внесені до плану,
тому слід особливу увагу звернути на доопрацювання змісту плану.
Вчитель має глибоко обміркувати і вивчити програмовий матеріал;
детально спланувати і розробити урок: зробити добірку дидактичного
матеріалу, підготувати конкретні запитання та можливі відповіді на них,
визначити хронометраж, ролі учасників, виробити критерії оцінки ефективності
уроку; створити сприятливі умови для учнів під час вивчення теми шляхом
добору найцікавіших прикладів, проблем, оголошувати очікувані результати
(мету) уроку і критерії оцінки роботи учнів;
Необхідно передбачити різноманітні методи привернення уваги учнів,
налаштування їх на роботу, підтримувати дисципліну, необхідну для роботи
класу (цьому можуть сприяти різноманітні вправи-розминки, письмовий
розподіл ролей у групах тощо).
У роботі повинні бути задіяні в тій чи іншій мірі всі учні. Справді, сильні
учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти
вищу активність, ніж замкнуті та слабкі. Проте слід постійно заохочувати їх до
роботи, створювати ситуації успіху. Треба постійно контролювати процес,
досягнення поставлених цілей, у випадку невдачі переглядати стратегію й
тактику роботи, шукати та виправляти недоліки.
Якісним доповнення до уроків можуть бути слайди, фотовиставки, мультфільми, презентації. Технічні засоби
15
16. стали невідємною частиною нашого життя, тому і діти сприймають їх з більшим задоволенням. Їх зацікавлює влучна,
емоційна, нетривала інформація. Хоча власноручно створені малюнки, аплікації, поробки у роботі над текстом
приносять не менше задоволення від спостереження результатів власної праці.
Проаналізувавши кожний розділ підручника я спланувала свою роботу,
визначила приоритетні напрямки та почала готувати дидактичну базу.
Передусім опрацювала матеріал першого півріччя поданий у календарному
плані, підручнику і методичному посібнику. Він стосується двох перших
розділів «Звуки і букви» та «Слово»
Набуті у першому класі знання про звуки і букви є базовими для подальшої
роботи у другому класі у розділі «Звуки і букви». Якщо першокласники
спостерігали за творенням звуків та вивченням їх буквених позначень, то у 2
класі учні частіше використовуються прийоми:
зіставлення звуків і букв; Наприклад: букви щ – звуки [шч], -[ дж]
заучування слів та тренувальних вправ; Наприклад: з буквою ґ
порівняння вимови звуків; Наприклад: звука [ф] і букв хв. у словах
хвилина, хвіст; дзвінких і глухих парних звуків.
позначення м’яких приголосних звуків на письмі «знаком м’якшення»,
буквами я, ю, є, і.
спостереження за вимовою та позначенням подовжених м’яких
приголосних звуків.
Хоча програма не вимагає письмового виконання звуко-буквеного аналізу,
однак у зв’язку з тим, що першокласники, які працювали за «Букварем»
Захарійчук М.Д., Науменко В.О., опрацьовували звуко-буквену модель слів під
час вивчення кожної букви, така робота поглиблюється і використовується схема
фонетичної транскрипції слова. Зразки такого аналізу подаються на форзацах та сторінках підручника відповідно до
теми. А розроблена мною «опора» подається удодатку.
Навчальний зміст розділу «Слово» є логічним продовженням набутих
знань і умінь у першому класі. Знання про слова — назви предметів, слова — назви
ознак предмета,слова—назви дії предмета стають основою для вивчення відповідних частин мови.
16
17. Ілюстративний матеріалу підручника допомагає дитині усвідомити слова, що позначають назви
предметів, істот і неістот, тобто іменник.
До розділу «Слово» включено навчальний матеріал розділу «Правопис» —
правопис власних іменників. Вивчення вживання великої букви у кличках
тварин вимагає від учителя опрацювання понять «назва тварини» і «кличка тварини», для цього на
сторінках підручника пропонується ілюстративний матеріал (с. 78—79).
Вивчаючи вживання великої букви у назвах міст, сіл, річок, гір, автори додали
назви майданів, площ і країн, оскільки цього вимагає сучасність (с.96)
Формування граматичного поняття «прикметник» здійснюється з опорою на знання, набуті у
1-му класі. Враховуючи те, що у 2-му класі продовжується робота над лексичним значенням прикметника та
питаннями, на які вони відповідають, велику роль у цьому відіграє ілюстративний матеріал підручника (с. 86—87).
Це допоможе дітям усвідомити, що ознаки можуть характеризувати пред-
мет не тільки за кольором, а й за формою, розміром, матеріалом, з якого він
зроблений, тощо. Учень має усвідомити, що саме прикметники є виражальними
засобами мови.
Методика вивчення дієслова є аналогічною. Загальне уявлення про слова—назви дій дитина отримує
ще в добукварний період. У другому класі важливо навчити дитину правильно ставити питання до дієслів. З цією
метою зміст підручника включає тексти, ілюстрації, методичний апарат, який є своєрідною підказкою і допомагає
усвідомити дієслівні питання у трьох часових формах, не називаючи терміни.
Використання текстоцентричних технологій на уроках української мови
уможливлює розвиток всіх видів мовленнєвої діяльності, таких як слухання —
розуміння, аудіювання, говоріння, читання, письмо. Організація навчальної
діяльності учнів засобами художніх текстів має здійснюватися відповідними
методами, прийомами, видами та формами роботи.
Робота з текстом може включати:
- Сприйняття тексту та перевірка якості сприйняття.
- Творче спостереження з елементами аналізу тексту.
- Вправи на реконструювання.
- Пошук та розбір мовних одиниць та мовних явищ тексту.
- Творчі вправи, тощо.
Методика роботи на уроках української мови має забезпечувати єдиний
17
18. процес сприймання і розуміння тексту і на його основі формування мовних і
мовленнєвих умінь, тому робота над текстом складається з двох етапів.
На етапі сприймання і осмислення тексту учні визначають «про що?, про
кого?» йдеться у ньому; «що саме говориться про...?», «якими засобами?» —
словами і не тільки — автор говорить про це.
Граматичні поняття формуються на другому етапі, в результаті використання системи завдань,
запропонованих методичним апаратом підручника, що відповідають вимогам програми. Система завдань охоплює всі
рівні вивчення української мови, а саме: фонетико-фонематичний, лексико-семантичний, словотворчий, морфемний,
морфологічний, синтаксичний.
Враховуючи вимоги програми щодо кількості слів, яку має читати
другокласник за хвилину, вміщені тексти налічують від 25 до 60 слів. Тексти,
які вміщують більшу кількість слів, у переважній більшості призначені для
слухання—розуміння, колективного читання або ж читання учнями, які мають
високий рівень навченості читати. Методика опрацювання таких текстів вимагає від учителя застосування
різних прийомів,в тому числі тих,які використовувалися у роботі з букварними текстами, а саме:
• прийоми перерваного тексту, самостійного прочитування;
• читання в парах, групах;
• словникова робота.
Словникову роботу варто розглядати як сукупність систематичних вправ,
спрямованих на засвоєння учнями лексичних, граматичних, орфоепічних і
орфографічних норм літературної мови.
Уроки з української мови треба будувати так, щоб кожен із проведених
видів робіт виконував свою роль у формуванні певного комунікативного
вміння, щоб учні успішно, оволодівали і монологічним, і діалогічним
мовленням, спираючись на текст, набували вмінь культури мовлення й
спілкування.
Опрацювавши текст на уроці дитина більш впевнено почувається при
виконанні домашніх завдань, учень продовжує роботу з цим текстом, тільки виконує інші завдання
(вписати пропущені букви, слова, підкреслити частини мови, розкрити дужки, впорядкувати слова
тексту, з’єднати частини прислів’їв та інші). Творчий, пошуковий характер деяких домашніх завдань
розвиває пізнавальний інтерес молодших школярів, мотивує на здобуття нових знань.
18
19. Незважаючи на те, що у «Програмі» (с. 30) сказано: «учень читає й
адекватно розуміє тексти-інструкції до виконання завдань у підручниках…», у
першому півріччі доцільно аналізувати інструкції до виконання вправ учителю або ж колективно,
враховуючи рівень підготовленості учнів класу. Завдання виконувати поступово із відповідною
перевіркою виконаного. Вчителю треба звернути увагу, на те, що кожен текст вимагає попереднього
детального, глибокого аналізу; педагог має з’ясувати, що у цьому тексті є пропедевтичним, які завдання,
крім наявних, запропонувати дитині додатково.
2.2. Практичні аспекти використання текстоцентричного підходу на
різних етапах уроку
Введення текстової основи у навчальні підручники учнів початкової
школи спостерігався ще з першого класу. У букварі були підібрані яскраві
ілюстрації, цікаві змістовні тексти певної тематики до кожного окремого уроку.
Завдання добиралися з урахування використання слів що були у тексті, або
пов’язані з темою уроку. Це спонукало дітей заглиблюватися у вивчення теми,
запам’ятовувати опрацьований матеріал. Про те що діти замам’ятали героїв
творів, їх образи, звички, істотні ознаки, я зрозуміла, коли у другому класі учні
почали самі мені нагадувати про те, що у першому класі був твір про ромашку
(1 клас с. 34-35, 2 клас с. 15), ми знаємо що вуйко Йой любив природу (1 клас,
с.13, 2 клас с.8), а веселий казкар був намальований у букварі (буквар с.13, 2
клас с.35), «і цей малюнок пташок я теж пам’ятаю». Дитина ніколи не
запам’ятає те, що їй не сподобалось, не вразило чи надихнуло на міркування.
Мені самій подобаються підручники М. Д. Захарійчук, їх оформлення, добірка
текстового матеріалу, завдання. І, сподіваюсь, діти відчувають це і теж
переймаються вивченням теми.
Тексти підручнка «Українська мова. 2 клас» є не тільки сучасними. Це
історія і картина словами, це глибини і висоти людського досвіду, це ключики
від серця і розуму, це носії пізнавальних, моральних, духовних орієнтирів.
Зміст текстів доносить до дитини почуття милосердя, любові до всього живого,
поглиблює знання про звичаї і традиції українського народу, пояснюють
19
20. значення певних слів.
Тема: Удосконалення вимови звуків [г], [ґ]. Букви г, ґ
1. Діти згадали за допомогою малюнків та текстів вивчені у першому
класі слова: ґудзик, ґердан, ґедзь, ґаздиня. ( етап повторення і актуалізації
знань)
2. Текст вправи 3 с. 29 « Як народився ґудзик» допоміг дізнатися історію
виникнення слова, різновиди сучасних ґудзиків. ( етап сприйняття і осмислення
)
3. Поділ слова ґудзик на склади для переносу, звукова схема та списування першого абзацу ( етап
формування граматичних понять).
Тексти проблемного характеру пропонуються з метою вчити дитину
мислити, доводити, аргументувати.
С. 14 Впр. 2 У тексті про дику качку, що відклала на балконі
багатоповерхового будинку яйця, поставлене проблемне питання: Що ж вона зними робитиме?
Діти повинні були придумати кінцівку розповіді.
Версії дітей були різні: «вона прилітала і улітала», «вона висиджувала яйця, а мешканці її годували», «вона
злякалася і улетіла».
Але це допомогло дітям міркувати, поставити себе на місце героїв твору,
озвучити своє відношення до події, розвивати усне мовлення.
Тексти підручника легко читаються і переказуються, стимулюють дитину продукувати власні висловлювання.
Наприклад, змістом уроку розвитку зв’язного писемного мовлення на тему
«Побудова і записування речень, що передають зміст малюнка», результатом
роботи якого є зв’язний текст-опис «Оленятко», є вірш В. Марсюка «Моє
оленятко» як текст-зразок, пропонується уривок казки Ф. Зальтена, великий малюнок до тексту і план
розповіді.
Моє оленятко
Хто не бачив оленяти,
20
21. Можу вам намалювати.
В оленяти білі ніжки,
Мов тонесенькі берізки.
Шерсть м’яка, неначе пух.
Два листочки — двоє вух
Очі-сливи, хвіст —що з вати.
Чи я вмію малювати?
(В. Марсюк)
Після прослуховування вірша обговорюється його зміст. Звернувши увагу
на підкреслені слова, якими автор «намалював» оленятко, дозволяю ви-
користати їх у своєму тексті.
Після розгляду малюнка проводиться повторне читання вірша.
Додатковий матеріал, який доповнює зміст уроку, пропонується у зошиті з
друкованою основою, а саме:
«Світло ранкового сонця проникало крізь густе листя золотими нитками. Ліс дзвенів на тисячі
голосів. Радісно кричала іволга, свистіли дрозди.
Оленятко з'явилося на світ. Мама старанно мила маля. Від ніжних дотиків
мами оленятко щулилося, але не рушало з місця. Його червона, трохи скуйов-
джена шубка була всіяна чистими білими цяточками. Білі ніжки ще не могли
твердо стояти на землі. Великі очі з цікавістю дивилися на світ. Його вушка,
наче два листочки, прислухалися до всього, але не розрізняли пташиного
співу. Щаслива мама цілувала своє маля й шептала:
— Бембі, мій маленький Бембі.
(За Феліксом Зальтеном )»
Запропоновані текст - зразок співвідноситься із життєвим досвідом дітей, уможливлює
використання окремих слів, словосполучень у власних текстах.
Після розгляду малюнка учитель читає план тексту.
• Якого кольору оленятко?
• Які у нього ніжки?
• На що вони схожі?
21
22. • Яка шерсть в оленяти?
• На що схожі його очі?
• Які вушка в оленяти?
• 3 чим автор порівнює його хвіст?
Як бачимо, відповіді на всі запитання є у прослуханих текстах на які діти
легко відповідають.
Використання текстоцентричних технологій дозволяє школярам зіставляти
власні тексти із авторськими, стимулює до створення особистих висловлювань, підвищує мовленнєву
культуру учнів.
Тема уроку. Дієслово. С.100—101
Навчальний зміст цього розвороту вміщує різножанрові тексти (казка про
мишку, загадка про комп’ютерну мишку, науково-публіцистичний текст про
комп’ютерну мишку), а також методичний апарат до кожної вправи.
Зачитується текст Р. Завадовича. С. 100 Впр. 1
У цьому тексті 72 слова. Він поділений на частини, біля яких є відповідні
логотипи-підказки. Перших два абзаци, у яких 38 слів, читає вчитель, краще
підготовлений учень або ж використовується колективне читання.
Продовження тексту—діалог, який, як підказує логотип, його потрібно читати в парах.
Саме такі тексти сприятимуть розвиткові монологічного і діалогічного мовлення (с. 100—101).
До кожного тексту пропонується методичний апарат, який налічує кілька
завдань, у цьому випадку — два завдання. Варто звернути увагу на те, що до текстів не завжди
пропонуються завдання, які спрямовані на виявлення розуміння змісту або які сприятимуть закріпленню вивченого на
всіх рівнях. Такі обмеження зумовлені чітко регламентованою кількістю сторінок підручника. А тому у «Книзі для
вчителя...» можна знайти завдання, які допоможуть виявити рівень сприймання і осмислення тексту учнями,
сприятимуть закріпленню вивченого і тих граматичних понять, які вивчаються.
Наприклад:
• Про кого йдеться у прочитаному тексті?
• Де жила мишка?
• Які стосунки були у мишки з іншими персонажами казки?
• Які слова це підтверджують?
• Які почуття переживав павучок після зустрічі із зайчиком?
• Якими словами автор передає страх павучка?
22
23. • Прочитайте це речення з відповідною інтонацією.
Пропоную додаткові завданнями, які спрямовані на вивчення української мови на всіх шести рівнях, а
вчитель може обрати доцільний для уроку матеріал:
• Прочитайте слово першого речення, у якому одна буква позначає два
звуки (запишіть, зробіть звуко-буквений розбір).
• Порівняйте вимову перших звуків слів жила і шумів, що ви знаєте про ці звуки.
• У слові нірці вимовте м’які приголосні (запишіть, зробіть звуковий розбір).
• Який розділовий знак стоїть у кінці останнього речення першого абзацу, чому? Прочитайте це речення з
відповідною інтонацією.
• Поясніть правопис слова зіп’явся.
• Як утворилося слово куцохвостий?
• Які прикметники використовуються до іменника капуста? Випишіть.
• Випишіть питальні речення;
• Яка кличка у зайчика, випишіть назву і кличку тварини.
• Як утворилося це слово — кличка тварини?
• Які слова ввічливості вживає мишка? Випишіть.
• Які слова подяки вживають кущик і павучок? Випишіть.
Як бачимо, текст дає необмежені можливості для закріплення вивченого та
засвоєння нового матеріалу. Виконання завдань може проводитися в усній та
письмовій формах. Підкреслені у тексті дієслова є підказкою до виконання
завдання вправи: випишіть дієслова до іменників за зразком. Зразок подається.
Діалог зайчика і мишки вміщує багато дієслів (закричав, вискочила, запитав, показала,
сказали), що дає змогу вчителю продовжити закріплення вивченого матеріалу.
У змісті цього уроку наявна рубрика «Спілкуймося красно», яка звертає
увагу на сутність слова ввічливість та повагу до співбесідника під час спілкування. Зміст рубрики
вчителю необхідно пояснювати, наводити приклади із життя класу, переводити їх упрактичнуплощину.
Наступною вправою є загадка про комп’ютерну мишку.
Я не нишпорю в коморах,
Не ховаюся по норах,
Ковзаю по столу трішки,
23
24. Бо—я... (мишка).
Розглядаючи ілюстрацію у підручнику, учитель звертає увагу на зовнішню
подібність мишок. Узмісті загадки є дієслова, які учителю варто опрацювати.
У тексті наступної вправи йдеться про роботу комп’ютерної мишки. с. 101
Впр. 3
Робота комп’ютерної мишки передається дієсловами сидить, допомагає, виконувати,
рухає, ставить, поставить, підкреслить, замінить, що дозволить учителю повторити, на що вказують дієслова. Окрім
завдань, які пропонуються упідручнику, учитель може повторити:
• правопис апострофа (комп’ютерна, м’якшення);
• правопис слів із подовженими приголосними (м’якшення, питання);
• зробити звуковий аналіз цих слів;
• повторити пряме і переносне значення слова;
• звукові значення букв я, ю, є;
• правопис знака м’якшення;
• поділ слів на склади для переносу;
• визначення частин мови.
Під відповідним логотипом подається пояснення слова курсор. Як бачимо, зміст
навчального матеріалу уроку сучасний, пізнавально-розвивальний, насичений мовно-мовленнєвим змістом, емоційно
навантажений.
Зміст зошита з друкованою основою доповнює навчальний зміст підручника. До
змісту кожного уроку зошита входять три вправи: матеріал для формування умінь каліграфічного письма
(каліграфічна хвилинка) і дві вправи.
Матеріалом для каліграфічних хвилинок є слова програми, значення і
правопис яких учню потрібно запам’ятати. У роботі на етапі актуалізації знань
я часто використовую додаткові завдання до каліграфічних вправ:
• скласти речення із прописаним словом;
• поділити це слово на склади для переносу;
• назвати букви, вимовити звуки, які вони позначають;
• зробити звуко-буквений аналіз слова.
Учні мого класу не мають таких друкованих зошитів, бо це пов’язано з
додатковими витратами батьків. Але я можу брати цей матеріал для роботи у звичайних зошитах. Я
доповнюю його своїми завданнями, інтерпретую до потреб класу, тексти другої та третьої вправ
24
25. використовую цілісно або фрагментарно. Можу запропонувати для домашнього завдання, самостійної
роботи або колективної.
Хоча зразки звуко-буквеного аналізу подаються на форзацах та сторінках
підручника відповідно до теми, у своїй роботі я використовую звичний для
багатьох вчителів схематичний аналіз. Зробила для дітей «опору» на вивчені
правила, навела приклади розбору. ( Додаток )
Іноді пропоную розшифрувати переплутане прислів’я. Наприклад: «Охт
рпо юлзем аєдб, муот наво єатрпоев».(Хто про землю дбає, тому вона
повертає.) Для підготовки сильним учням пропоную вдома списувати
«зачаровані» тексти. (Додаток )
Активізації пізнавальної діяльності молодших школярів засобами
інтерактивних вправ була присвячена моя минулорічна тема, тому більшість
вправ, які я застосовую на уроці пов’язана з інтерактивними технологіями.
Хочу замітити, що текстоцентричні технології не виключають, а навіть
широко використовують новітні технології. Тому хочу поділитися деякими власними
наробками, застосованими на різних етапах уроку.
Розглянемо інтерактивну вправу «Кубування» на уроці розвитку
зв’язного мовлення у 4 класі при написанні стислого переказу «Ромашка»:
- Давайте згадаємо все, що ми знаємо про ромашку.
1грань. Що таке ромашка?
2 грань. Де росте ромашка?
3 грань. Як виглядає квітка в різні пори року?
4 грань. Використання ромашки. Як люди використовують цю рослину?
5 грань. Як народ величає цю рослину?
6 грань. Чим подобається тобі ця рослина?
Вправа «Впіймай помилку» активізує увагу дітей. Діти повинні бути
уважними, слідкувати за текстом, коли почують помилку, плескають в долоні
(«ловлять її»).
25
26. Інтерактивна вправа «Незакінчене речення» може використовуватись як
при парній, груповій, так і при фронтальній роботі. Промовляю початок
прислів’я чи приказки, учні добирають кінець. Наприклад: «Бджола мала, а …»;
« Без труда …»; « Хотів зробити спішно, а … ». Або ж зачитую початок
речення з тексту, а учні знаходять його продовження.
Інтерактивна вправа «Асоціативний кущ» дозволяє використати попередні
знання дітей для розв’язування поставленого завдання. Даний метод вважаю
універсальним, тому що він може використовуватись під час вивчення будь-
якої дисципліни і на всіх етапах уроку. Я фіксую відповіді у вигляді
своєрідного «куща», який поступово «розростається». Наприклад, при вивченні
Теми «Велика буква у назвах міст, сіл, річок, гір».
Вправа „Що я чую, що я бачу” вчить виділяти суттєві риси, бути уважним.
Клас ділиться на дві команди. Читаю вірш, а учні першої команди записують,
що чують (шелест листя, курликання журавлів, сміх), другої команди – що
бачать ( ліс, перелітних птахів, дерева в жовтому вбранні, сонце тощо).
Не зважаючи на те що стаж моєї роботи достатній, є певний досвід і вміння, я з
задоволенням користуюся методичними посібниками авторів підручників, бо вважаю, що тільки той, хто
створив цей підручник, хто опрацьовував і узагальнив практичний досвід може найкращим чином
допомогти і в моїй роботі.
«Книга для вчителя» (2 клас) особисто для мене розкрила методику роботи за
текстоцентричними технологіями; ознайомила з орієнтовним календарним плануванням; орієнтовний
зміст уроків, створений на основі текстоцентричних технологій, допомагає мені розробляти власні уроки,
добирати теоретичний та дидактичний матеріал до уроку; використовувати блок додаткових питань до
кожного тексту: питання для усвідомлення тексту, повторення і засвоєння нового матеріалу; планувати
додаткові види роботи (словникові, вибіркові диктанти, творчі види робіт).
Планую поглиблювати свої теоретичні знання, вдосконалювати практичні
навички для застосування тексточентричних технологій не тільки на уроках
української мови, а і літературного читання, природознавства, навіть математики.
Зараз я намагаюсь у своїй роботі застосовувати оптимальні інноваційні
технології, які б проектували креативні якості особистості учня: фантазію,
натхнення, ініціативу, нестандартність, наявність власної точки зору. Саме
26
27. здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню вмінь
свідомо застосовувати знання на практиці.
Висновки
Текстоцентричність освіти сприяє формуванню пізнавального інтересу
школярів до предмета, підвищенню якості знань учнів, розвитку
комунікативних навичок, зростанню емоційної й естетичної чутливості
школярів, духовної компетенції, креативності мислення, комфортності
навчання.
Робота на тестовій основі під керівництвом учителя забезпечує сприйняття
і розуміння інформації, що міститься у тексті; сприйняття тексту у єдності
змісту і форми. Молодші школярі оволодівають первинними навичками
лінгвістичного аналізу. Теоретичний матеріал з морфології, лексики, фонетики
засвоюється на практичному рівні, що забезпечує формування стійких навичок
у дітей, сприяє розвитку пізнавального інтересу.
Впровадження текстоцентричної технології дозволяє настроїти учня на
уроці на ефективний процес пізнання, мати в ньому особисту зацікавленість,
почувати себе сучасною, конкурентноздатною, успішною людиною, створити
своєрідну духовну модель особистості.
Текстоцентричні підхід показує, як «школа пам’яті» поступається місцем
«школі мислення», сприяє формуванню у учнів навичок, що дуже потрібні у
сучасному світі: думати, розуміти сутність речей, осмислювати ідеї, концепції і
вже на підставі цього вміти знаходити необхідну інформацію, тлумачити її,
застосувати за конкретних умов.
Запропонована технологія сприяє розвитку творчого мислення, культури
спілкування, розвитку читацьких інтересів, самоствердження особистості.
27
28. Гуманізація та демократизація навчання, що є потребою суспільства,
неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради
учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до
конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність
навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм.
Список використаної літератури
1. Барна М.М., Біда Д.Д., Волощенко О.В., Козак О.П., Самофал Я.В.
Підвищення кваліфікації учителів початкових класів (кредитно-модульна
система). Професійний модуль (варіативний) Спецкурс «Перехід на нові
Державні стандарти початкової освіти. Реалізація змісту нової програми
початкової загальної освіти в других класах загальноосвітніх навчальних
закладів»: робоча програма та навчально - методичні матеріали. Частина І. –
Львів: ЛОІППО, 2013. – 128 с.
2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. / С.У. Гончаренко.
– К.: Либідь, 1997. – 375с.
3. Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462: Середня
освіта: [Електронний ресурс] // Освіта. ua. – Режим доступу:
http://osvita.ua/legislation
4. Захарійчук М. Д. Буквар: [підруч. для 1 кл. загальноосвітн. навч. закл.] /
М. Д. Захарійчук., Науменко В.О. – К.: Грамота, 2012. – 176 с.
5. Захарійчук М. Д. Українська мова: [підруч. для 2 кл. загальноосвітн.
навч. закл. з навч. укр. мовою] / М. Д. Захарійчук. – К.: Грамота, 2012. – 176 с.
6. Захарійчук М. Д. Українська мова: [Після букварна частина.] / М. Д.
Захарійчук. – К.: Грамота, 2013. – 80 с.
7. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи /
[упорядкув. О.В. Стебна, А.О. Соценко]. – Х.: Основа, 2005. – 176 с.
28
29. 8. Навчальні програми початкової школи (1-4 клас): Навчальні програми:
[Електронний ресурс] // Освіта. ua. – Режим доступу: http://osvita.ua/legislation
9. Основи громадського здоров’я: теорія і практика / [упорядкув.
О.В.Безпалько]. – Ужгород: Патент, 2008. – 322 с.
10. Пентилюк М. І. Текстоцентричний аспект формування риторичних
умінь і навичок учнів // Актуальні проблеми сучасної лінгводидактики : збірник
статей. – К. : "Ленвіт", 2011. – С. 96–108.
11. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: [наук.-
метод. посібник] /О.І.Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.
12. Роль текстоцентричного підходу у процесі підготовки вчителя
української мови. [Електронний ресурс] / Л. В. Рускуліс // http://ps.kspu.edu –
Режим доступу: http://ps.kspu.edu/index.php/ps/article/view/73/62
13. Українська мова: Книжка для вчителя: календарне планування та
розробки уроків. 2 клас / М.Д. Захарійчук, І.Д. Стратілат. – К.: Грамота, 2013. –
272 с.
14. Шейко Г.К. Інноваційні методи роботи в початковій школі / Г.К.
Шейко. – Х.: Ранок, 2008. – 208 с.
15. Ярошенко О.Г. Групова навчальна діяльність школярів: теорія і
методика / О.Г. Ярошенко. - К.: Партнер, 1997. - 193 с.
29
