Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

Методична робота

3,252 views

Published on

Методична робота

Published in: Education
  • Be the first to comment

Методична робота

  1. 1. Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти очаківської міської ради Очаківська загальноосвітня школа I-III ступенів №4 Очаківської міської ради Миколаївської області Формування інформаційної компетентності учнів засобами інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови і літератури Вчитель української мови і літератури, вчитель вищої категорії Васильєва В.В. 2014 р. м. Очаків
  2. 2. 2 «Ти можеш!»- повинен нагадувати учитель учневі. «Він може!»- повинен нагадувати колектив. «Я можу!»- повинен повірити в себе учень. В.Шаталов «Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме – для сприймання зором,чутне – слухом, запахи – нюхом, доступне дотикові – через дотик. Якщо будь-які предмети можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями…» Я.А. Коменський
  3. 3. 3 Зміст I. Вст уп. II. Основна частина. Практичне застосування досвіду. II.1. Роль інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у формуванні інформаційної компетентності школярів. Теоретичні положення. II.2. Інформаційна компетентність – запорука успішного навчання в сучасній школі. Інформаційна культура учнів. II.3. Інформаційна компетентність вчителя. II.3. Вимоги до застосування ІКТ на уроках української мови і літератури. III. Висновок. IV. Список використаних джерел. V. Додатки. V.1. Урок з української літератури.  О. Кобилянська «Земля». Психологізм і символізм твору як новаторство О. Кобилянської V.2. Урок з української мови.  Словосполучення. Головне і залежне слово у словосполученні V.3. Виховний захід  «Вишнева моя Україна» V.4. Таблиці до уроків літератури
  4. 4. 4 I.Вступ Підготувати людину до активної життєдіяльності в інформаційному суспільстві – одне з головних завдань сучасного етапу модернізації національної системи освіти. Розв’язання цього питання неможливе без формування інформаційної культури учнів, модернізації змісту і технологій навчання, які б відповідали сучасним освітнім пріоритетам, диференціації навчально-виховного процесу для найбільш повного розвитку схильностей і здібностей особистості, задоволення її запитів і потреб,розкриття її творчого потенціалу. Тож випускник школи має бути готовим до викликів часу. Сучасний світ динамічний, мобільний, тому молода людина краще реагує і відгукується на нове у навчанні, тобто на те, що відповідає реальності, сучасним тенденціям розвитку суспільства. Застосування нових засобів навчання змінює його форму. Комп’ютерізація навчального процесу здатна змінити його суть, але за умови, що комп’ютер використовується саме як засіб навчання, а не лише для розваг. Комп’ютерні програми та Інтернет ресурси можна використовувати для створення презентацій, проведення екскурсій, спостережень, перевірки знань тощо. Такі уроки сприяють зоровому і слуховому сприйняттю інформації, вибору головного у потоці інформації. Мультімедіа – це сучасна комп’ютерна інформаційна технологія, що дає змогу об’єднувати в одній комп’ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію. Така діяльність спрямована на забезпечення оптимізації процесу навчання, його інтенсифікації; надає: - гнучкості, - динамізму, - посилює прикладну спрямованість. Актуальним є питання відбору інформації, правильного та своєчасного її подання. Учителю важливо добре орієнтуватися в широкій фаховій інформації, знати сучасні наукові концепції, вміти залучати до наукового пошуку учнів. Необхідно навчити кожну дитину за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в практичній діяльності величезні потоки інформації. Дуже важливо організувати процес навчання так, щоб діти активно, з цікавістю і захопленням працювали на уроці, бачили плоди своєї праці і могли їх оцінити. Допомогою вчителеві у цьому питанні буде поєднання традиційних методів навчання та сучасних інформаційних технологій. Саме використання
  5. 5. 5 комп’ютера на уроці чи при підготовці до нього дозволяє зробити процес навчання - мобільним, - диференційованим, - індивідуальним. Комп’ютерні технології навчання забезпечують: - формування інформаційної культури, навичок, самонавчання; - розробку перспективних методів, засобів і форм навчання мови і літератури з орієнтацією на комунікативну, розвиваючу, діяльнісну й особистісно орієнтовану освіту; - індивідуалізацію та диференціацію навчання; - розвиток критичного та творчого мислення; - проблемно-пошуковий підхід; - результат : готовність діяти в інформаційному суспільстві; - забезпечення зворотного зв’язку, можливість рефлексії. У навчанні особливе значення надається власній діяльності дитини, її пошуку інформації, усвідомленню й застосуванню нею нових знань. Учитель є організатором процесу навчання, керівником самостійної діяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу і підтримку. Використання ІКТ сприяє тому, що за короткий час особистість спроможна засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Уроки з використанням мультимедійних технологій потребують значної підготовчої діяльності вчителя, головне завдання якого – вміти користуватися різноманітними програмами: - графічними, - flesh-анімації, - web-редактора, - програмами для створення презентацій, - програмами для роботи зі звуком та відео, - ресурсами Internety. Щоб навчити учнів самостійно здобувати необхідну інформацію, вчителю не варто зупинятись на апробованих, добре знайомих дітям формах роботи з комп’ютерними засобами навчання, а сприяти вивченню можливостей ІКТ, знаходити нові форми інтерактивної взаємодії «учень – комп’ютер – учитель».
  6. 6. 6 Учитель • організовує • спрямовує • контролює Учень • відчуває • осмислює • сприймає Комп'ютер • урізноманітнює • інформує • зацікавлює Звичайно, що основою уроку має бути художнє слово, але опорою стане ІКТ, за допомогою яких воно зможе розкритися на повну силу. Навіть мінімальний час з використанням комп’ютера виконує функції уроку: - надасть інформацію; - стане наочною допомогою (при чому наочність якісно нового рівня з можливостями мультимедіа й телекомунікації); - є засобом діагностики і контролю; - уроки стають яскравими та цікавими, інформаційно та емоційно насиченими. Комп’ютер на уроках виступає як засіб навчання, що може значно підвищити ефективність уроку, сприяти міцнішому засвоєнню знань, активізує діяльність учнів. Актуальність і перспективність досвіду: 1.Сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти. 2.Дозволяє гарантувати досягнення певного стандарту освіти. 3.Забеспечує особистісно-зорієнтовану модель навчання. 4.Істотне змінення на краще змісту і форми навчального процесу. 5.Формування пізнавальних здібностей учнів, поліпшує організацію навчального процесу. 6.Отримання інформації, її пізнавальної цінності.
  7. 7. 7 7.Робить можливим здійснення традиційних методів навчання у поєднанні з сучасними формами подання інформації. Перспективи моєї роботи: - розширити відеотеку (художні фільми за творами, що вивчаються у школі, документальне кіно проблемного характеру, телепередачі-розповіді про письменників тощо); - зібрати музичні файли (пісні народні, за словами відомих поетів, класична музика); - створити нові презентації до уроків мови та літератури у співпраці з моїми колегами; - активно залучати учнів до проектної роботи на основі мультимедійних технологій. Мета досвіду: 1.Розвиток інформаційної компетентності учнів. 2.Створення оптимальних умов для розвитку особистості, розкриття її індивідуальності, творчих здібностей. 3.Створення атмосфери співробітництва між учителем – учнем – комп’ютерними можливостями. 4.Урізноманітнення форм подання інформації. Використання мультимедійної презентації на уроці допомагає вчителю:  змінити форму навчання з авторитарної на комунікативну, інтерактивну, заглиблену в спілкування;  навчити мови не аналітично, а критично (формувати здатність висловлюватися, виражати думки за рахунок умінь слухати, читати, говорити і писати українською мовою);  підтримувати ефективну мотивацію та зв’язок із реальним життям для набуття практичних умінь;  викликати інтерес до отримання інформаційних повідомлень та відтворення власних (так звана інформаційна прогалина – невід’ємна складова інтерактивного обміну інформацією);  виховувати та розвивати особистість учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань.
  8. 8. 8 Теоретична база досвіду. З огляду на запит часу актуальною є проблема опанування комп’ютера учнями та запровадження комп’ютерних технологій у навчальний процес. З цією метою я знайомилась з працями психологів: А. Гордєєва, Ю. Максименко, О. Сорока; педагогів: М. Семенова, А. Улішенко, В. Улішенко, Г. Дегтярьова; учителів-методистів: Радченко, Л. Головко, Т. Дубок. Проблема впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес досліджувалась у працях Б. Бєсєдіна, А. Веліховської, М. Голованя, Ю. Горошка, В. Дровозюк, М. Жалдака, Т. Зайцевої, В. Клочка, Н. Кульчицької, К. Ламонової, Ю. Лотюк, Н. Морзе, А. Олійника, К. Осенкова, А. Пенькова та інших учених. Дидактичні та психологічні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій навчання знайшли відображення також у працях В. Безпалька, О. Гокунь, В. Ляудіс, Ю. Машбиця, А. Пишкала, І. Синельник, С. Смирнова, О. Співаковського та інших дослідників. Про користь комп’ютерних технологій в процесі розвитку читацької культури висловлюється О. Ісаєва, Г. Дегтярьова, проаналізувавши досвід застосування комп’ютерних методичних систем на уроках літератури, Н. Вукіна та І. Якіманська говорять про високу результативність роботи, якщо є тісний зв'язок різних технологій (ІКТ та критичного мислення), Грищенко О., Ковбасенко Ю., якими досліджено різноманітні інноваційні технології в процесі вивчення шкільних дисциплін, зокрема літератури. Рождественська Д.Б. Iнформаційний та психоло-педагогічний дослідницький потенціал освітнього порталу “Діти України” у зб. наук. праць “Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору” / За ред. В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука / Інститут засобів навчання АПН України. – К.: Атіка, 2004. – 240 с. – С.74-8. «Електронний конструктор уроку». - Х.: Основа, – є одним із допоміжних засобів як для використання готових розробок уроків та виховних заходів так і для створення власних медіапрезентацій. Задачі діяльності: 1.Вивчення та аналіз педагогічних інновацій, які найбільш сприяють якісній гуманітарній освіті. 2.Використання новітніх технологій. 3.Створення методичних розробок уроків, презентацій, схем, таблиць
  9. 9. 9 щодо унаочнення навчання засобами ІКТ. 4.Зробити навчання цікавим. 5. Забезпечення оперативного оволодіння викладачем досягнення сучасної педагогічної науки інноваційної практики вітчизняного та зарубіжного досвіду. 6. Розвиток творчої ініціативи учителя. Розвиток інтелектуальних здібностей учнів проходить шляхом:  створення оптимального емоційного фону на уроці;  використання проблемних форм навчання;  нестандартних форм навчального процесу, які активізують мислення учнів, мотивують їх на творчість. Провідна ідея досвіду полягає у виробленні фахової майстерності й науково - методичної культури вчителя для створення сучасного уроку, оснащеного найновішими технологіями, що дають змогу отримувати інформацію, опрацьовувати її, збільшувати пізнавальну активність та зацікавленість учнів, стимулюють мотивацію до вивчення предмету. Результативність досвіду. Значно підвищився інтерес та рівень мотивації вивчення предмету, в учнів формується вміння працювати з різними джерелами інформації, розширюється кількість сприйняття учнями інформації та зменшується час для її пошуку, поступово зростає успішність, підвищується відсоток якості знань, рівень творчих досягнень, активність під час уроку та самостійність при виконанні завдань. За інноваційним потенціалом досвід має комбінаторний характер, оскільки передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик з використанням інформаційних комп’ютерних технологій, спрямованих на здобуття високого рівня пізнавальної діяльності учнів. Це дозволяє вчителю самому творчо
  10. 10. 10 інтерпретувати різні підходи до організації навчально -виховного процесу та розвивати індивідуальність при роботі з особистістю. II. Основна частина. Теоретичні положення. Практичний аспект діяльності вчителя. II.1. Роль інформаційно-комунікаційних технологій у формуванні інформаційної компетентності школярів. У теперішній час стрімкого розвитку науково-технічного прогресу, невпинного потоку інформації, все більш актуальним стає питання використання мультимедійних технологій. На уроках української мови та літератури саме ці технології формують соціальні, мотиваційні, естетичні, мовні, особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті. Мотиваційні компетенції реалізуються через розвиток творчих здібностей, креативного мислення. Соціальні компетенції реалізуються через активну участь у суспільному життя; здатність розв’яз увати проблеми; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість. Яка роль на уроках української мови та літератури відводиться мультимедійним технологіям як засобу для розвитку інформаційної компетентності? 1.При вільному доступі до Інтернету виникає значне збільшення процесу навчання в позаурочний час. 2.Активізується навчальна діяльність учнів щодо написання творчих робіт та побудові усних висловлювань. 3.В результаті підвищується рівень самоконтролю з боку учня та координація навчального процесу учителем. Тобто відбувається негайний контроль за діяльністю учнів. 4.Мультимедійні технології дають можливість використовувати більше наочності, отримати вербальну інформацію та здійснювати емоційний вплив. 5. Дає можливість спілкування з носіями мови, знайомства з культурою країни, регіоном, віртуального відвідування необхідних об’єктів. Це, у свою чергу, забезпечує оптимізацію навчального процесу через відкриття незвіданого, виховання толерантного ставлення до багатьох явищ. 6.Цілісно реалізовується виховний аспект на уроках.
  11. 11. 11 Запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально- виховний процес – це необхідність сьогодення, оскільки більшість людей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це ї м може запропонувати школа. Ні для кого вже не є новиною необхідність широкого застосування електронних засобів навчання під час вивчення навчальних предметів. Вчителю необхідно зацікавити, сконцентрувати увагу учнів на вивченні свого предмету у той час, коли доводиться конкурувати з чудово організованим світом мас-медіа ( телебачення, мобільні телефони, ігрові приставки тощо ). Інформатизація освіти - один з основних напрямів процесу інформатизації, продиктований потребами сучасного суспільства, у якому головним рушієм прогресу є індивідуальний розвиток особистості. Вона має забезпечити впровадження в практику програмно-педагогічних розробок, спрямованих на інтенсифікацію навчального процесу, вдосконалення форм і методів організації навчання. • Основною метою всіх інновацій в освітній галузі є сприяння переходу від механічного засвоєння учнями знань до формування вмінь і навичок самостійно здобувати знання. Успішність розв’язання цього завдання значною мірою залежить від мети використання комп’ютера в навчальному процесі, якості й можливостей програмного забезпечення та від того, яке місце посяде комп’ютер в системі дидактичних засобів. Щоб ІКТ дійсно були корисними, необхідне виконання деяких умов. До цих умов, перш за все, належать: - професійна готовність учителя до використання комп'ютерних технологій, - врахування впливу комп'ютера на здоров'я дітей, - наявність якісного технічного й програмного забезпечення, - розуміння проблем й підтримка керівництва школи. II.2. Інформаційна компетентність – запорука успішного навчання в сучасній школі. Інформаційна культура учнів. Школа повинна підготувати людину мислячу, котра не тільки має знання, але й уміє використати їх у житті. Тому спрямованість на формування розумових здібностей дитини та передання навиків ефективного оперування засобами пізнання повинна виступити як головний пріоритет із
  12. 12. 12 самого початку навчання. Безумовно, значна частина таких засобів базується на основі ІКТ. Перш за все, добираючи на урок програмне забезпечення та електронні засоби навчання, слід враховувати відповідність певним вимогам, а саме: Крім Цікавість і позитивні емоції школярів Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів Викликати у дитини бажання навчитися працювати самостійно Відповідність психолого-педагогічним та валеологічним вимогам Розвиток творчих здібностей дитини Навчально-контролюючий характер того, окремої уваги заслуговує розгляд ІКТ як засобу організації навчального процесу, що дає змогу уникнути рутинної роботи вчителя. Комп'ютер може бути потужним дидактичним засобом, використання якого залучає дітей до активної праці, підвищує їхній інтерес до навчання, сприяє кращому засвоєнню матеріалу і підвищує ефективність навчання. Мова іде не про вивчення окремого, ізольованого від інших предметів уроку словесності, а в інтеграції різних уроків з елементами, які складають комп'ютерну грамотність учнів та їхню інформаційну культуру. II.3. Інформаційна компетентність вчителя.
  13. 13. 13 У сучасних соціально-економічних умовах зросли вимоги, щодо підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців освітньої галузі. Нині одним із основних завдань вищої педагогічної школи є підготовка компетентного, конкурентноздатного на ринку праці фахівця для роботи в умовах інформаційної системи освіти, здатного самостійно і творчо вирішувати професійні завдання. Формування інформаційної компетентності (ІК) важлива для вчителів, бо є невід’ємною складовою реформи системи вищої педагогічної освіти в цілому. Основна мета якої передбачає підготовку освіченого фахівця відповідно до вимог інформаційного суспільства, формування необхідних знань, умінь і навичок та формування компонентів інформаційної культури. У зв'язку з цим гостро постає проблема підготовки інформаційно компетентних педагогів засобами інформаційно - комунікаційних технологій, формування яких йде впродовж усього навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах. Інформаційно-освічений вчитель здатний знайти відповідну інформацію з різних джерел. Така особа має бути також наділена необхідною здатністю якісної та кількісної оцінки і самооцінки інформації з тим, щоб виявити суперечливі питання закладені в інформації. Інформаційно-освічений вчитель може використати та застосувати інформацію відповідно в багатьох фахових ситуаціях. Такі ситуації, потенційно призводять до прийняття нешаблонних рішень, розв’язку творчих завдань, тобто призводить до розвитку нових знань. Таким чином, відбувається процес навчання на основі приведення в дію інформаційної компетентності. В епоху інформатизації суспільства, кожен педагог повинен чітко усвідомити, що комп’ютер та периферійне обладнання є основними інструментами в його професійній діяльності, які здатні полегшити розв’язок цілого ряду професійних завдань. Адже, сьогодні кваліфікований фахівець повинен вміти серед широкого кола програмних засобів відшукати такий програмний засіб, який досить швидко та ефективно допоможе отримати потрібний результат. У процесі навчання викладач повинен формувати у дітей вміння здійснювати правильно постановку задачі, прогнозувати і передбачати її результати; свідомо і творчо вибирати оптимальні способи її ро зв’язання з урахуванням наслідків; оволодівати новітніми технологіями.
  14. 14. 14 Компетентність є широковживаним і дослідженим поняттям в зарубіжних країнах, проте однозначності щодо визначення не існує. На думку експертів дослідної програми в галузі освіти "DECECO" (США та Канада), компетентність - це здатність людини успішно задовольняти індивідуальні й соціальні потреби. Європейські міжнародні експерти поняття "компетентність" визначають, як спроможність кваліфіковано виконувати роботу. Інформаційна компетентність школяра виявляється в умінні творчо мислити і передбачає наявність аналітичних, прогностичних умінь в засвоєнні та застосування інформації в навчальній діяльності. Крім того, ІК є складовою частиною інформаційної культури і вчителя, що виконує інтеграційні функції, служить сполучною ланкою загально педагогічних і спеціальних знань і умінь. У сучасному тлумаченні терміну "інформаційна компетентність" найчастіше має на увазі використання комп'ютерних інформаційних технологій, а точніше визначення слід трактувати як "комп'ютерна інформаційна компетентність". Інформаційна компетентність вчителя формується на етапах вивчення комп'ютера, вживання інформаційних технологій як засіб навчання в процесі професійної діяльності і розглядається як одна з граней професійної зрілості. Аналіз педагогічної діяльності вчителя дозволяє виділити наступні рівні формування інформаційної компетентності:
  15. 15. 15 рівень користувача комп'ютером; рівень споживача інформації; уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних, методичних даних. рівень логічного функціонування і знання характеристик устаткування; рівень наочно-специфічних завдань на основі творчого підходу. уміння використовувати комп'ютерне тестування; У своїй практиці я передбачаю широке використання комп'ютерної техніки, електронних варіантів навчальних матеріалів, навчальних програм, педагогічних технологій творчого характеру. Систематично працюю над підготовкою для конкретної диференціації можливостей учнів залежно від індивідуальних особливостей, мотивації, вікових і психологічних особливостей. Інформаційна компетентність – одна з основних компетентностей сучасного педагога, що має об'єктивну і суб'єктивну сторони. Об'єктивна сторона виражається у вимогах, які суспільство пред'являє до професійної діяльності педагога. Суб'єктивна сторона інформаційної компетентності визначається індивідуальністю вчителя, його професійною діяльністю, особливостями мотивації у вдосконаленні і розвитку педагогічної майстерності.
  16. 16. 16 Основними елементами формування інформаційної компетентності є:
  17. 17. 17 • уміння застосовувати інформаційні технології для демонстрації друкованих графічних документів; • уміння використовувати інформаційні технології для демонстрації аудио- і відеоматеріалів на уроці; • уміння створювати презентації; • уміння систематизувати і обробляти дані за допомогою таблиць, технологічних карт; • уміння будувати порівняльні таблиці і виявляти закономірності за допомогою комп'ютера; • уміння застосовувати інформаційні технології для моделювання процесів і об'єктів, виконання креслень і ескізів; • уміння використовувати комп'ютерне тестування; • уміння використовувати мережу Інтернет для вирішення педагогічних питань, збору інформації, участі в телеконференціях, доступу до наукових, педагогічних, методичних даних. Формування інформаційної компетентності вчителя передбачає:  освоєння ними знань і умінь в області інформатики і інформаційно - комунікаційних технологій;  розвиток комунікативних здібностей вчителя;  уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, аналізувати інформацію, здійснювати рефлексію своєї діяльності і її результатів.
  18. 18. 18 У складі інформаційної компетенції вчителя можна виділити чотири складові: рефлексивну – забезпечує готовність до пошуку вирішення виникаючих проблем, їх творчого перетворення на основі аналізу своєї професійної діяльності. мотиваційну – наявність мотиву досягнення мети, готовність і інтерес до роботи, постановка і усвідомлення цілей інформаційної діяльності; суб’єктно-діяльнісну – демонструє ефективність і продуктивність інформаційної діяльності, вживання інформаційних технологій на практиці; когнітивну – наявність знань, умінь і здатності застосовувати їх в професійній діяльності, аналізувати, класифікувати і систематизувати програмні засоби; Формування інформаційної компетентності засобами ІКТ дозволяє використовувати в своїй трудовій діяльності знання, уміння і навички в напрямку інформаційних і комунікаційних технологій. Системне, цілісне уявлення про інформаційну компетентність, виділення її структури, обґрунтування критеріїв, функцій і рівнів її сформованості дозволяє цілеспрямовано і ефективно організувати навчальний процес в рамках освітньої діяльності, підвищити рівень професійних знань, приймати ефективні рішення в навчальній діяльності. Компетенція вчителя, відповідно підходу на основі поглиблення знань, включає здатність умілої роботи з інформацією,
  19. 19. 19 вибудовувати послідовність вирішення проблеми, використовувати програмне забезпечення, що допускає розширення, і прикладні методи, специфічні для даної дисципліни, поєднуючи їх з методикою викладання, заснованою на індивідуальній роботі з учнями. Застосовуються і колективні методи роботи у формі проектів, сприяючи глибшому розумінню учнів ключових понять і їх використання при вирішенні складних проблем. У роботі в рамках спільних проектів я використовую мережні ресурси, що допомагають учням співробітничати, отримувати інформацію, встановлювати контакти для проведення аналізу і пошуку вирішень вибраних проблем. Я підтримую контакти з фахівцями і іншими вчителями, використовуючи мережні ресурси для доступу до інформації, контакти з колегами й іншими фахівцями, намагаюсь підвищити при цьому свій професійний рівень. Найбільш значущою метою стає підготувати учнів до самостійного вибору своїх цілей і планів навчання. Для цього потрібне розуміння того, що вони вже освоїли, оцінити свої сильні і слабкі сторони, намітити план навчання, стежити за його виконанням, за своїм власним зростанням, здобуваючи успіх, рухатися далі, але враховувати і допущені помилки. Такі навички необхідні на все життя, вони важливі для життя в освіченому суспільстві. Оцінка – здатність учнів оцінювати якість своєї праці і праці інших - стає частиною цього процесу. II.4. Формування інформаційної компетенції школярів. Вимоги до застосування ІКТ на уроках української мови та літератури. Моя роль в безпосередньому моделюванні створення знань, конструюванні ситуацій, в яких учні повинні застосовувати вище згадані навички і допомагати їм в їх виробленні. Я намагаюсь створити в класі співтовариство, що навчається, в якому учні постійно з айняті і формують не тільки свої власні навички навчання, але й заохочують інших. І тоді школа перетворюється на організацію, що навчається, в якій всі дійові особи залучені в процес пізнання. З цієї точки зору, вчителі самі стають наставниками учнів і постійно зайнятими педагогічним експериментуванням і нововведеннями, які проводяться в співпраці зі своїми колегами і фахівцями заради отримання нових знань про учбовий процес і про досвід викладання.
  20. 20. 20 Проблемний підхід Комунікація Співпраця Експерементування Критичне мислення Творчість Розвиток інформаційної компетентності: Критерії досягнення запланованих результатів Заплановані результати Зміст предмета Набір активних методів навчання Технологія використання методів
  21. 21. 21 Комп’ютерні технології, увібравши в себе елементи різних методик (особистісно-орієнтованого, розвивального, проектного навчання), створюють умови для самовизначення особистості в інформаційному суспільстві. Дидактичні можливості комп'ютерних технологій: • Джерело полісенсорної інформації • Диференційовано організовують навчальний процес • Контролюють ступінь засвоєння інформації • Регулюють темп вивчення навчального предмета • Попереджають помилки • Дають необхідні коментарі, пояснення • Забезпечують зворотний зв'язок У своїй практиці використовую такі засоби навчання:  Електронний підручник  Аудіо-, відео-, анімації  Портрети письменників, поетів  Ілюстрації до творів  Музичний супровід  Тестові завдання  Різні види диктантів  Творчі завдання  Презентації  Віртуальні екскурсії  Таблиці При проектуванні уроку використовую різні програмні матеріали:  Енциклопепедії, довідники, програми;  Пакет Microsoft Office, який включає у себе крім відомого всім текстового редактора Word, ще й систему баз данних Acces і електронні презентації Power Point.  Текстовий редактор Word дозволяє підготувати роздатковий матеріал
  22. 22. 22  Електронні презентації дають можливість при мінімальній підготовці і незначних витратах часу підготувати наочність до уроку. Уроки, проведені за допомогою презентацій у Power Point яскраві і ефективні в роботі над інформацією  Інтернет-ресурси, які сприяють спілкуванню з колегами, обміну досвідом, а значить і матеріалами, які можу використовувати у своїй роботі  Система баз даних передбачає велику підготовчу роботу при складанні уроку, але в підсумку можна отримати ефективну і універсальну систему навчання та перевірки знань.  Бібліотеки електронної наочності й бази даних  Методичні матеріали на електронних носіях (розробки уроків, методичні рекомендації з навчання аспектів мови і видів мовної діяльності, тести)  Комбіновані електронні засоби навчання (збірки вправ і розвивальних ігор з орфографії).  Навчально-методичні програмні засоби для супроводу уроків української мови і літератури (демонстраційні матеріали, презентації, проекти, комп’ютерні розробки уроків тощо), створені мною для конкретного уроку. Існуючі недоліки та проблеми застосування ІКТ:  У вчителів недостатньо часу для підготовки до уроку, на якому використовуються комп'ютери;  Недостатня комп'ютерна грамотність вчителя;  У робочому графіку вчителів не відведено час для дослідження можливостей Інтернету;  Складно інтегрувати комп'ютер у поурочні структуру занять;  Не вистачає комп'ютерного часу на всіх;  У шкільному розкладі не передбачено час для використання Інтернет на уроках;  При недостатній мотивації до роботи учні часто відволікаються на ігри, музику, перевірку характеристик ПК тощо. Порядок створення презентації
  23. 23. 23 Планування уроку. Слід глибоко проаналізувати тему уроку, з’ясувати його мету, визначити тип та структуру, а також місце презентації на уроці, умови її демонстрування, спрогнозувати результати уроку. Конструювання уроку. Залежно від вікових особливостей учнів та видів діяльності необхідно змоделювати навчальні ситуації, підібрати матеріали до презентації (текстові, графічні та звукові),розробити види завдань, які виконуватимуть учні, використовуючи презентацію, розпланувати час тривалості як окремих фрагментів як окремих фрагментів, так і всієї презентації загалом. Планування використання презентації. Скомпоновану презентацію слід переглянути на предмет доцільності змісту, видів та тривалості виконання завдань; продумати оформлення; створити й відредагувати текстову частину та (за потреби) перекомпонувати змістову, визначити послідовність показу. Також при підготовці слід врахувати, що розмір презентації залежатиме від призначення, але вона не повинна містити більше 6-13 слайдів. Правила створення презентації Аудиторія. Учитель має врахувати вік учнів та особливості класу, для якого створюється презентація. Мета презентації. Необхідно уважно переглянути літературу з теми уроку, визначити основні тези, скласти перелік ілюстративного матеріалу (які матеріали вже є, а які треба знайти або створити самостійно). Увага до деталей. Презентацію не слід засмічувати зайвими відомостями, ілюстраціями, картинками, текстами, кожен слайд має бути доцільним і логічно пов’язаним з іншими. Доцільність використання анімації та спецефектів. Не слід зловживати анімацією, аудіо- та візуальними ефектами. Вони мають бути доцільними, щоб привертати увагу, а не відволікати її. Вимоги щодо оформлення презентації У змістовій частині слід розміщувати короткі тези (без зайвих слів), причому на всіх слайдах необхідно дотримуватися однієї часової форми дієслів, зокрема й у заголовках. Обсяг інформації на кожному слайді має бути не більшим за одну тезу, одне визначення, кілька фактів, формул, дат.
  24. 24. 24 Для урізноманітнення подачі матеріалу слід використовувати різні типи слайдів (текстові, табличні, графічні). Розміщення текстів на слайдах. Текст та слайдах має бути доступним, заголовки повинні відрізнятися від основного тексту, найважливіші слова слід намагатися розміщувати в центральній частині слайда, коментарі та підписи до ілюстрацій доцільно подавати меншим шрифтом унизу слайда. Розгорнуті речення на слайдах подаються лише за необхідністю цитування. У таблицях має бути максимум 4 рядки та 4 стовпці, оскільки у великих таблицях дані дуже важко читати. Комірки з найважливішими даними доцільно виділяти кольором. Списки на слайдах не повинні бути довгими (оптимальним є список із 5-7 елементів. Якщо ж елементів списку більше, доцільно розмістити їх у дві колонки. Діаграми не слід робити дуже складними. Вони мають містити не більше 5 елементів. Ілюстрації слід застосовувати такі, на яких добре видно всі деталі. Вони мають бути якісними, достатньо контрастними. Щоб виділити ілюстрацію (малюнок, таблицю, графік, схему, діаграму, фото) на тлі слайда, доцільно використовувати різноманітні рамки. Також слід врахувати, що на кожному слайді має бути не більше двох картинок. Анімація можлива нетривалий час. Шрифти слід обирати такі, які легко прочитати при р ізних типах освітлення. Вони мають бути чіткими й контрастними до фону слайда. Розмір шрифту на слайдах повинен бути не менше 24-28 пунктів. Вся презентація повинна бути витримана в одному стилі (однакове оформлення всіх слайдів: фон, назва, розмір, колір, накреслення шрифту; колір і товщина різних ліній тощо). Використання комп’ютерних технологій на уроках УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Використання ІКТ на уроках з української мови засвідчив, що можна виокремити наступні переваги їх застосування у навчально-виховному процесі в цілому та на кожному конкретному уроці, що спричинює зміни організаційних моментів, а саме: відбувається економія часу як уроку, так і підготовки до нього; з'являється зручність у його проведенні; обсяг та технологічні можливості дозволяють будувати будь-які типи уроків та у
  25. 25. 25 більшому обсязі використовувати різні види навчальної діяльності учнів (у тому числі, й самостійної). Звичайно ж, комп’ютер на уроках виступає як засіб навчання, що може значно підвищити ефективність уроку, сприяти міцнішому засвоєнню знань учнів, активізує діяльність учнів. Використовуючи комп’ютер, можна проводити уроки-презентації, уроки-дослідження, віртуальні екскурсії (відвідати музеї, не відходячи від розумної машини), уроки-проекти (учні готують власні проекти компютерного уроку, що дозволяє їм закріпити й поглибити знання). Створення умов, сприятливих навчанню мови, стає можливим тоді, коли вчитель на основі професійної педагогічної рефлексії, яка слугує чинником його самоосвіти, готовий до розуміння та сприйняття змін, ініційованих інформатизацією освіти. Отже, діяльність учителя частково спрямована і на нього самого: рефлексія та самоосвіта визначають успішність його самореалізації в професійній діяльності, успішне фахове самовдосконалення є запорукою професійної успішності. У навчанні української мови можна виділити два основних застосування засобів ІКТ: як об’єкт вивчення та як засіб забезпечення навчальної діяльності на різних етапах уроку. Це набуття (засвоєння) нових знань, повторення (формування нових умінь, навичок), закріплення (застосування вмінь, навичок), використання на практиці (узагальнення, систематизація вмінь, навичок; перевірка, визначення рівня навчальних досягнень, корекція знань, умінь, навичок). Спираючись на нові технології, мені вдається розширити можливості навчального процесу за допомогою використання мультимедійних презентацій у навчальному процесі. Учні вчаться:  читати для вибіркового отримання інформаціЇ;  точно записувати необхідну інформацію;  оформляти короткі повідомлення;  точно і стисло викладати думку;  визначати тему та основні ідеї тексту і записувати їх;  формулювати своє ставлення до прочитаного;  оформляти пункти плану;  користуватися довідковою літературою. Робота над створенням мультимедійної презентації сприяє розвиткові навичок та вмінь писемного мовлення, що спонукає учнів до усного мовлення.
  26. 26. 26 Перспективи моєї роботи: - розширити відеотеку (художні фільми за творами, що вивчаються у школі, документальне кіно проблемного характеру, телепередачі-розповіді про письменників тощо); - зібрати музичні файли (пісні народні, за словами відомих поетів, класична музика); - створити нові презентації до уроків мови та літератури у співпраці з моїми колегами; - активно залучати учнів до проектної роботи на основі мультимедійних технологій. Вважаю, що систематичне використання комп’ютера на уроці, зокрема систем презентацій, сприяє наступному: - підвищенню якісного рівня використання наочності на уроці; - зростанню продуктивності уроку; - реалізації міжпредметних звязків; - можливість організації проектної діяльності учнів зі створення навчальних програм під керуванням учителів інформатики та української мови; -логічному викладу навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів; -покращенню взаємин "учень-учитель", особливо з учнями, "далекими" від мови та літератури, які, зазвичай, захоплюються інформатикою; -зміні ставлення школярів до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для роботи в будь-якій галузі людської діяльності. Використання комп’ютерної техніки справді робить урок цікавим і по- справжньому сучасним, контроль і підбиття підсумків проходять об ’єктивно і своєчасно. Головною метою учителя, який використовує інформаційно- комунікаційні технології на уроці, має бути - створення сприятливих умов для активного розвитку пізнавальної діяльності, успіх якої значною мірою залежить від різноманітності пізнавального простору.
  27. 27. 27 Але, використання ІКТ містить недоліки: неможливість повної заміни технічним засобом традиційних засобів (крейди і дошки) та підготовка до таких уроків потребує багато часу. Цей процес включає в себе кілька моментів: визначення уроків, які доцільно робити комп’ютерними, організація таких уроків, підбір навчального та наочного матеріалу. Тому, проводити кожен урок з використання інформаційно-комунікаційних технологій важко, але без використання ІКТ урок не уявляю. Сучасний вчитель хотів би, щоб проблемою інформатизації навчального процессу займалася держава: створювалися програмні засоби, електронні підручники, збірки аудіодиктантів, тести тощо; не школи, а класи були забезпечені мультимедійними дошками, учні – ноутбуками. Але більшість цієї роботи виконує вчитель, що бачить рівень своїх учнів і може самостійно створити певний вид роботи, або внести корективи до створеної програми. Елементи комп’ютерно-інформаційних технологій я використовую на всіх етапах роботи на уроці: для перевірки домашнього завдання (теоретичного і практичного), для вивчення нового матеріалу, для закріплення вивченого. Мотивація уроку - короткий вступний матеріал. Під час мотивації створюю проблемну ситуацію за допомогою проблемного запитання (запитання демонструю на мультимедійній дошці). Можна поставити питання : чого ти очікуєш від сьогоднішнього уроку? Для перевірки домашнього завдання доцільно використовувати тести, що містять теорію і практику. Вони прості у використанні, економлять час, дають можливість охопити перевіркою певний об’єм матеріалу і по бачити результати учнів всього класу, що створює усвідомлення того, як школярі засвоїли матеріал попереднього уроку, чи варто повторити його або ж рівень достатній, і вивчення нового матеріалу матиме rрунт для сприйняття. Під час вивчення нового матеріалу найчастіше використовую самостійно створені презентації. Їх створення вимагає дотримання санітарно-гігієнічних умов та вікових особливостей учнів. Це наочний матеріал у вигляді таблиць, схем, публікацій, інформаційних бюлетнів, ілюстрацій, який має кольори, незначну анімацію, повний об’єм інформації з теми і, відповідно, краще сприймається учнями, адже задіює всі види пам’яті: зорову (учні бачать), слухову (чують), моторну (пишуть). Робота з поняттями, невеликими текстовими фрагментами, що містять навчальну інформацію, відеосюжетами, аудіозаписами, фотодокументами (виклад
  28. 28. 28 необхідної інформації з теми у вигляді слайдів). Мультимедійні технології дозволяють подати учням набагато більше інформації, ніж на уроці без використання комп’ютера. Основна частина уроку може включати і проведення невеликої навчальної дискусії, роботу в групах, творчий звіт з виконання індивідуального завдання. Звісно, використовуються і традиційні форми роботи та методи і прийоми навчання. Залежно від мети, яку ставить вчитель перед створенням і використанням презентації, їх можна умовно поділити на  демонстраційні,  систематизуючі,  дослідницькі. Залежно від творчої ідеї, на  словникові сторінки (практичні вправи, словникові диктанти) і запитання – відповіді. Можливий варіант самостійної дослідницько-пошукової роботи школярів (для старших класів), яка згуртовує дітей, вчить працювати у групі й нести колективну відповідальність за виконану роботу. Учні старших класів (9 – 11 класів) мають навички створення презентацій на уроках інформатики (міжпредметні зв’язки), тому знання з цього предмету дадуть змогу не витрачати час на пошук основ її створення, а, безпосередньо, працювати над пошуком якісної і цікавої інформації. З досвіду навчання учнів створення презентацій відомо кілька важливих моментів. 1.По кожній темі, яка пропонується учням для створення презентацій, складається темарій – перелік вужчих за змістом тем. Конкретизація теми сприяє більш детальному її дослідженню, дозволяє не переобтяжувати презентацію текстовою інформацією. Доцільно використати теми з вивчення частин мови, розподілити їх по вивченню граматичних категорій («Лексика» - загальна тема, «Просторічні слова», «Діалектизми», «Застарілі слова», «Запозичені слова», «Неологізми», «Лексико-стилістичні синоніми» - вужчі теми, 10 клас). 2.Групи для створення презентацій формуються, враховуючи рівень сформованості предметних компетенцій школярів, психологічні особливості, міжособистісні стосунки в клас ному колективі (лідер – актив –
  29. 29. 29 пасив). Вчитель-предметник повинен знати психологію учнів, при потребі спілкуватися з класним керівником. Виконання роботи має приносити задоволення, мати позитивний характер, збуджувати інтерес). 3. Укожній групі учням пропонується розподілитись у три сектори:  інформатори (знаходять, класифікують, уточнюють інформацію),  генератори ідей (складають план презентації, шукають творчу ідею),  комп’ютерні дизайнери – втілюють знайдене й задумане, добирають малюнки, працюють над анімацією і звуком. При своєчасній підготовці вчителя до уроів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій дібрати цікавий наочний матеріал можна до кожної теми. Головним завданням такого підбору буде:  відповідність темі,  не перевантажувати анімацією. Підбиття підсумків уроку включає рефлексію почуттів (наприклад, що сподобалося на уроці найбільше), способів діяльності учнів (для прикладу, чи раціональними були види діяльності, завдання, що використовувалися під час заняття) та відтворення учнями основних понять уроку з демонстрацією слайдів з текстовими фрагментами. Ефективно проходять уроки розвитку зв’язного мовлення  Визначення тексту, який відповідає зображенню;  підготовка усних відповідей або письмових на поставлені вчителем запитання;  зіставлення портретної ілюстрації художника зі словесним портретом у творі;  написання вибіркового переказу за кількома ілюстраціями до твору. Робота з ілюстраціями, з одного боку, полегшує розуміння змісту художнього твору, а з іншого, спонукає до відповідного мовного оформлення того, що підлягає засвоєнню. Власне, учні закріплюють новий лексичний матеріал, формують навички застосування його у власному мовленні, вчаться вільно користуватися усною мовою.
  30. 30. 30 Крім того, цей матеріал можна використовувати і на уроках мови, ставлячи перед учнями різні завдання:  передати зміст слайду від І особи або в іншому часі;  передати зміст з уведенням діалогу;  ввести в текст певні лексико-граматичні мовні засоби ( якщо це будуть учні V класу, то, наприклад, нехай добирають однорідні члени речення або слова, де відбувається чергування голосних у коренях слів. Якщо це учні VІІІ класу, вони користуються вставними словами і реченнями або повними і неповними реченнями). Власне, тип і ступінь складності завдань визначаються вчителем і підпорядковуються вивченню відповідного матеріалу;  доповнити твір своїм ставленням до зображуваного. Працюючи у різних класах, дійшла висновку, що у класах, де використовувалися мультимедійні технології, навчально-виховний процес відзначався такими перевагами:  краще сприймався матеріал учнями, зростала їх зацікавленість (сучасного учня дуже важко чимось здивувати, тим більше зацікавити),  відбувалася індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей (залучення школярів до створення уроків, проектів, презентацій),  скорочувалися види роботи, що стомлювали учня,  використовувалися різні аудіовізуальні засоби (музика, графіка, анімація) з метою підвищення активності дітей, уможливлювалося динамічне подання матеріалу,  забезпечуються умови для формування самооцінки учня та його для самостійної роботи. Мультимедійний урок дає можливість комбінувати в одному уроці неймовірну кількість цікавих завдань, залучаючи все більшу й більшу кількість дітей. Насамперед, вчителям самим має бути цікаво те, що вони роблять, як ведуть урок. Коли ти задоволений, щасливий від створеного уроку, то й твоя енергія обов’язково передається дітям. І ти, напевно, зможеш заохотити своїм бажанням пізнати щось нове, разом створити якесь диво. Використання комп’ютерних технологій на уроках української літератури
  31. 31. 31 На етапі підготовки до сприйняття твору використовую заочну екскурсію місцями подій, що відбуватимуться утворі. Така «екскурсія» може бути проведена до творів О. Довженка «Зачарована Десна» (6 клас), «Україна в огні» (11 клас); Є. Гуцала «Олень Август» (показати роботу кінематографів, 6 клас); І. Франка «Захар Беркут» (7 клас); П. Загребельного «Тигролови»; історичні факти про створення зразків з тем «Перекладна література», «Оригінальна література княжої доби», «Літописи», «Українська література Ренесансу і бароко»(9 клас); про тетральне мистецтво І. Карпенка-Карого (10 клас). Подорож музеями письменників і поетів є ефективною при вивченні їх творчості. Існують і комп’ютерні програми, а також неважко створити власні (інформація наявна на сайтах). Таким чином діти розуміють життя діячів, ілюстрації слова вчителя дозволяють розкрити різні сфери їх діяльності. Перегляд фрагментів художніх фільмів «Тіні забутих предків» (10 клас), «Україна в огні» (11 клас), «Гуси-лебеді летять…» (6 клас), «Наталка Полтавка» (9 клас), «Захар Беркут» (7 клас), уривки кінофільмів про перебування Шевченка у Орській фортеці, події, пов’язані із викупленням його із кріпацтва тощо, після чого школярі самостійно роблять висновки про те, як формувався характер поета, що впливало на формування світогляду, де бралися автором сюжети для творі тощо. Використовую записи телепередач про письменників, що вивчаються у шкільному курсі української літератури, наприклад, про Бориса Олійника, Олеся Гончара, Івана Багряного, Олександра Довженка, Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Івана Нечуя-Левицького, Василя Симоненка, Василя Стуса, Тараса Шевченка, Володимира Сосюру та багатьох інших. Перегляд ілюстрацій, фотографій до твору чи теми. У 8 класі при написанні переказу розповідного тексту у художньому стилі з елементами опису пам’ятки історії та культури процес роботи над текстом «Оранта» можна побудовати з використанням мультимедійної презентації «Софія Київська - тисячолітній символ мудрості України», де представлено фото зовнішнього вигляду споруди, внутрішнього оздоблення собору тощо, що унаочнює розповідь учителя, полегшує учням, що є кінестетиками чи візуалістами, процес розуміння, сприйняття матеріалу, що, на мою думку, сприяє кращому його запам’ятовуванню. Для підбору інформації до уроків розвитку зв’язного мовлення користуюсь і програмою «електронний конструктор уроку».
  32. 32. 32 На етапі аналізу художнього твору використовую Інтернет- знайомство з оригіналом твору – вже не нова форма, яку використовуємо у роботі, адже в умовах слабкого бібліофонду, дидактичної бази школи доводиться шукати альтернативні шляхи для отримання інформації. На уроки позакласного читання інколи доводиться оригінали творів, що пропонуються для вивчення, шукати у глобальній мережі. Уміння використовува ти інформацію Уміння опрацьовувати інформацію Уміння добувати інформацію Метод «Навчаючи вчуся» «Один – два – усі разом» «Командний пошук» Робота над текстом Метод «Ажурна пилка»
  33. 33. 33 Шкільна лекція із залученням мультимедійних презентацій. Навчальні презентації, завдяки своїй наочності та яскравості, полегшують сприйняття учнями навчального матеріалу, їх можна використовувати в самоосвітній діяльності учнів. Створення опорних конспектів, схем, таблиць Прослуховування художнього тексту в електронному варіанті На етапі закріплення знань доречне виконання тестових завдань. Для організації моніторингу якості знань учнів можна використовувати різнорівневі контрольні роботи. Використання елементів рольової гри під час аналізу літературного твору ( Є. Гуцало «Олень Август», І.Франко «Фарбований лис», В.Винниченко «Федько-халамидник»). Саме це допомагає розвивати творчі здібності школярів і спонукає їх глибше усвідомити мистецьке явище. Усне перевтілення учня в героя твору, прогнозування власної поведінки за певних обставин сприяє формуванню здатності сприймати твір не тільки розумом, а й серцем, тобто враховувати такий важливий принцип шкільного аналізу художнього твору, як емоційність. Розгадування вікторин, кросвордів, ребусів. У процесі закріплення знань після опрацювання матеріалу діти отримують завдання на слайді, працюють над його вирішенням, після чого можуть перевірити себе або свого товариша, перейшовши до наступного слайду, де вчителем заздалегідь уведено правильні відповіді. Це дає змогу дитині оцінити самого себе. Якщо в учня виникають труднощі з виконанням через неуважність під час отримання нової інформації у процесі роботи з презентацією, він має можливість повернутись до потрібного слайду, опрацювати його ще р аз. Дитина працює самостійно, використовуючи стільки часу на вивчення матеріалу, скільки йому потрібно, аби його засвоїти. Колективна ж робота не дає учневі такої можливості. Такі презентації дозволяють школярам не тільки набути практичних навичок з певної теми, а й виправити помилки при їх виникненні, отримати оцінку за свою роботу. Створення учнями презентацій з вивченої теми чи розділу. Створення презентацій-вікторин про героїв твору, автора «Невідоме про відомого…» Вивчення нового матеріалу, пропонованого комп'ютерною програмою, одержує особистісно – орієнтовану спрямованість. В процесі роботи з навчальними системами значно активізувався процес корекції і актуалізації
  34. 34. 34 знань учнів, часу на ці етапи уроку витрачається набагато менше. І хоча слушними я вважаю нарікання колег на те, що сучасний учень усе рідше бере до рук книгу, та зміни навколо нас зупинити неможливо. А це значить, що бути успішним сучасним учителем можливо тільки тоді, коли ідеш у ногу з часом. Дуже широко використовую ІКТ у позакласній роботі. Це підготовка до проведення предметних тижнів, Дня української писемності, до Дня пам’яті жертвам Чорнобильської трагедії, Дня матері та інші. Підготовка деяких програм була близько місяця. Але яскравість, значний об'єм інформації, емоції дітей – яскравий приклад вдало проведеного заходу. III. Висновок В умовах сьогодення перед вчителем стоїть завдання не стільки передачі знань, а й підготовка дитини (випускника) до нинішніх ринкових умов життя, тобто «навчити вчитися». Важливою рисою сучасного уроку є активна діяльність учнів, формування їх інформаційної культури. Це насамперед їх активність у навчанні, яка формується в процесі пізнавальної діяльності. Активізація пізнавальної діяльності має бути спрямована не тільки на активність мислення, а й на підвищення розумових зусиль, вдосконалення процесу засвоєння знань, умінь, навичок. Обираючи з різноманітних форм і методів навчання найбільш раціональні для даного уроку, слід виходити з основного - забезпечити активність учнів і високу якість знань у навчальному процесі. Усього цього можна досягнути, використовуючи інформаційні технології.

×