Попри складні часи, які настали для всього світу, психологи закликають людей не падати духом та не втрачати почуття гумору. У багатьох країнах Європи вже давно працюють центри сміху, куди люди приходять як до фітнес-клубів. Там навчають просто радіти життю та усміхатися. Нині сміхотерапія популярна в усьому світі. Метод сміхотерапії за допомогою гумору створює позитивний душевний стан, допомагає людині побачити і відкрити для себе різні безглуздості життя і життєвих ситуацій, що нормалізує самопочуття (фізичне та емоційне), направляє до більш високого рівня вирішення проблеми, збільшує пізнавальний потенціал, духовно збагачує. Під час карантину головне отримувати більше позитивних емоцій. Для цього відділ попереднього замовлення, МБА та видачі літератури до дня сміху (1 квітня) підготував віртуальну виставку «Гумор – рятівне коло на хвилях життя». Смійтеся частіше, смійтеся щиро, смійтеся разом, смійтеся на здоров’я!

2. 1 квітня - цей День не внесений ні в які календарі знаменних дат
і офіційних всенародних свят, але його цілком можна віднести до
міжнародних.
В одних країнах його називають «Днем сміху», в інших – «Днем
дурня». Принаймні, так вважають в Англії, Італії та США, а в Шотландії
- «Днем зозулі», в Японії - «Днем ляльки». В Україні ж це «День
сміху». У США 1 квітня називають «святом серця, а не держави». У
німців здавна існує звичай посилати кого-небудь, найчастіше дитину,
за тим, чого не можна принести. Цей жарт називається «посилати
кого-небудь у квітень».
Історія Дня сміху починається ще в античний час. На думку деяких дослідників прототипом
цього свята у еллінів був фестиваль Деметрія. Ще одна гіпотеза пов'язує святкування Дня сміху з
весняним рівноденням за Григоріанським календарем. Одразу ж після весняного рівнодення
давні римляни відзначали свято на честь божества сміху (Кізиз). Свято це поєднувалося з
різними жартівливими обманюваннями.
Першу письмову згадку про 1 квітня як День усіх дурнів
знайдено в англійській літературі й датується XVII сторіччям.
Щоправда, стверджують, що у Франції він існував із 1564 року,
коли там було введено новий календар, що пересунув Новий
рік із 25 березня на 1 січня.

3. До нас це свято прийшло з Німеччини, імовірно, на початку
XVIII ст. Його називали ще брехливим днем або Марією —
брехухою — одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської
святої VI ст..
Під час цього свята прийнято розігрувати друзів і знайомих,
або просто жартувати над ними. Традиційно в таких державах і
країнах, як Нова Зеландія, Ірландія, Великобританія, Австралія та
Південна Африка, розіграші влаштовуються тільки до полудня, а
тих, хто жартує після цього часу, називають «квітневими
дурнями».
Сміх – це міцний природний механізм самозцілення, чудові ліки від ста хвороб. Він
доступний кожному. Сміх та гумор трактується як механізм звільнення від напруги, як
своєрідний «запобіжний клапан».
До того, ж сміх – дуже корисна фізична вправа. Він приводить у дію 80 груп м’язів,
частішає пульс і знижується рівень холестерину, м’язи шиї, спини та обличчя
розслабляються, що дає можливість зняти головний біль. При цьому в людей поліпшується
якість дихання і, відповідно, споживання кисню та кровопостачання організму.
Сміх – чудова дихальна гімнастика, під час якої вдих
більш тривалий і глибокий, а видих короткий, що
перешкоджає накопиченню в організмі шкідливих речовин.
Тож, будьте здорові, радійте життю та усміхайтеся!

4. Гарматюк, А. П. Вибрані сміхотвори : сатира та гумор / Анатолій Гарматюк. –
Вінниця : Власюк О., 2006. – 414 с.
Книга «Вибрані сміхотвори» вийшла до 70-річного ювілею відомого гумориста і сатирика
Анатолія Гарматюка. Тут представлено все краще з попередніх двох десятків збірок, а також
нові байки, притчі, гуморески, фейлетони, співомовки, епіграми, мініатюри, пародії тощо.
Записка
У міліцію прибігла
Молодиця жвава:
– Ой, добродію начальник,
Кепська в мене справа:
Обікрав мою квартиру
Клятий злодіяка,
Із полиці купу грошей
Потягнув, чортяка!
Як це сталось?
Я квартиру
На ключ зачинила
І записку чоловіку
На дверях лишила.
Вас цікавить ця записка?
Коли треба – нате! –
Слідчий взяв можливий доказ
І почав читати:
«Ключ поклала під порогом.
Гроші на полиці,
Візьми, котику, як треба.
Я в кравчині. Киця».
Під рядками тими – інші
І не менш цікаві:
«Гроші взяв по цій записці.
Вельми вдячний ґаві».
Земне тяжіння
Старшина до новобранців:
– Що – земне тяжіння?
Це – коли на землю пада
Кинуте каміння.
– А коли впаде на воду? –
Знать комусь охота.
– Це стосується не нас вже,
А морського флоту.

5. Глазовий, П. П. Архетипи : гумор і сатира / П. П. Глазовий. – Київ : МАУП,
2003. – 234 с.
Тещині штучки
– Що це коїться у тебе
В сім’ї, чоловіче?
Кажуть, теща вже грибами
Отруїлась двічі.
Ви повинні з харчуванням
Взятися за розум.
– Так у мене ж теща хвора,
Страждає склерозом.
Через це вона з грибами
Штучки й викидає:
Приготує їх для мене,
А сама з’їдає.
Ображена Сара
З єврейського гумору
Каже Сара Абрамові:
– Вчора на базарі
Мене шлюхою назвали
Якісь п’яні харі…
А Абрам їй: – В жизні всякі
Случаї бувають.
А чого ж ти туди ходиш,
Де всі тебе знають?
Кумова експертиза
Українське наше сало
Анекдотом нині стало.
А чому ж на наше сало
Кожне пельку роззявляло?
Зайшов якось я до кума.
– Діла нехороші:
Появилися фальшиві
Українські гроші.
Кум питає: – Ти їх бачив?
А я кажу: – Жінці
Хтось підсунув у крамниці
Фальшиві червінці.
Кладу здачу біля каси
Усю без розбору,
Потім гривні повертаю
Портретами вгору
І проводжу шматком сала
У них над вусами.
Якщо вони повертають
За салом носами,
Тоді, значить, не фальшиві
Хлопці на купюрі,
Бо від сала відвертатись –
Не в нашій натурі. – От
сволота! – кум говорить.-
Бач, дійшли до чого.
Колись отак ошукали
І мене, дурного.
Тепер коли у крамниці
Одержую здачу,
Підроблених не підсунуть,
Бо зразу побачу.
Я не знаю, що для цього
Придумали вчені,
А я просто шматок сала
Ношу у кишені.

6. Береза, Ю. П. Що кому : гумор і сатира, лірика / Юрій Береза. – Рівне : Волин.
обереги, 2018. – 476 с.
Книгу українського письменника, лауреата багатьох літературних премій Юрія Берези
«Що кому» складають гумористично-сатиричні та ліричні твори. «Про смішне пише серйозно,
а про серйозне – смішно», – характеризують творчість гумориста колеги по перу.
Делікатні поради
(вибране)
 Якщо у вас випадає волосся, не давайте за них смикати.
 Якщо у вас слабкі зуби, не підставляєте їх під чужий кулак.
 Якщо у вас болить голова, не битися нею об стіну.
 Якщо потріскують суглоби, не намагайтеся видавати це за скрипіння
снігу під ногами.
 Якщо у вас двоїться в очах, не вважайте це за прибуток.
 Якщо у вас викривлене поняття про все на світі, не горбтеся для
виправдання.
 Якщо болить у попереку, тіштеся, що не мучить голова.
 Якщо хочете, щоб після смерті вас пам'ятали, необов'язково живим
лягати в домовину.
 Якщо у вас маленькі фінансові доходи, не робіть через це великі очі.
 Якщо хочете мати сімейного лікаря, можете взяти в чоловіки чи
дружину людину з професією медика.
 Якщо ваш годинник поспішає, зекономлений час віддайте тому, в
кого він відстає.
 Якщо кредит із дебетом не сходяться, така вже в них доля.

7. Сегеда, Ю. Вибране з кумедного / Юрій Сегеда. – Вінниця : Консоль, 2011. –
48 с.
Клятва олімпійця
Я, спортсмен-рекордсмен, вступаючи в ряди підпільної
олімпійської організації, урочисто обіцяю і зуб даю: я більше не
буду, клянусь!
Ну, що тут такого, що я з баскетбольних м'ячів купальні
шапочки робив і продавав молдавській збірній з плавання? Ну, було
двадцять м'ячів, я порізав, стало сорок шапочок, по сто баксів
кожна – в результаті могли купити бронзяну медаль… Ну побили
ми клюшками китайську збірну з шахматів. А вони самі!.. А чо
вони?.. А чо вони… такі маленькі? Хай качаються…
Хіба мене треба за це з команди виганяти? Я більше не буду.
Та після того, як ми з пацанами після змагань в Лас-Вегасі хотіли
Ленокса Льюіса по водяру заслати, я вже більше, певно, нічого не
буду. А я ще додумався з Майка Тайсона прозиватися: «Лиса башка
дай пиріжка!»…
У поетиці своїх творів Юрій Сегеда як автор кумедного поєднує українську сміхову
традицію з рисами КВНівського та сучасного естрадного гумору. Часто комізм у нього
базується на пародіюванні ситуацій та наслідуванні мовлення героїв гуморесок. У
пригоді автору встає і подільський діалектизм, і «закручений» науковий термін, і
елемент суржику чи молодіжного сленгу – всі прояви мовлення, що їх надибуємо в
повсякденному житті.

8. Семеняка, В. П. Зашморг для села / Віктор Семеняка. – Київ : Слово, 2018. –
64 с. : іл. – (Бібліотека журналу "Перець. Весела республіка" ; № 9).
Як народжуються депутати
(уривок)
Повірив Юлі, що будуть позачергові вибори. Третій тиждень
топчуся біля гастроному із плакатом: «Хто не працює, той не їсть».
На грудях – табличка: «Вся влада Радам!» На спині – «Подайте жертві
Майдану!» Поруч - кухоль із мідяками і надпис: «Кошти на боротьбу з
олігархами». До вечора маю назбирати на пляшку «Хортиці». Значить,
трудовий політичний день вдався.
Вже збирався запхнути писані політичні гасла до целофанового
пакета, як до мене підсів довготелесий молодик у галіфе і тапцях на
босу ногу. З усього видно, що наш брат, агітатор. На лобі – напис:
«Анархия – мать порядка».
- Ти тут топчешся за гроші чи за ідею? – питає, блиснувши золотим зубом.
- За ідею. Мир! Братство! Воля! Повстаньте, гнані й голодні! Даєш Європу! Воля неграм
Африки!
І заспівав "Інтернаціонал".
- Заробити на халяву хочеш?
- Від цього лише дурень відмовиться.
- Плачу 300 гривень за день. Будеш вихваляти нашу партію "Серпом по молоту" і її
лідера Грицька Продажного.
- Тільки гроші – вперед.
Вдарили по руках...

9. Денисенко, В. М. Життя у нас – суцільний анекдот : гумористичні вірші /
Володимир Денисенко. – Черкаси : Вид. Чабаненко Ю. А., 2013. – 98 с.
Розквиталася
Розповідає лікареві хвора:
– Робила звичну я домашню справу –
Ввімкнула пилососа зранку вчора,
А він ударив струмом руку праву…
– Незрозуміло. Поясніть, будь ласка:
Вам руку вразив пилосос, одначе
Для чого на стопі у вас пов’язка?
– То я йому дала ногою здачі…
Грішне слово
Скаржиться хлопчак своєму тату,
Гірко плаче ніби після мук:
– Мама била, як їй став казати,
Що я знаю слово із трьох букв.
– Заспокойсь, – втішає батько Льову, –
Розберемся з рюмсанням твоїм.
Поясни, яке ти знаєш слово?
– Я хотів сказати слово «дім».
– Йди до мами й передай: хай всюди
Думає лише про дім вона,
А про інші всі слова забуде,
Бо сама ридатиме щодня!
Зайве харчування
– Тату, ти ростимеш ще угору? –
Батька запитав маленький син.
– Не ростиму. Я вже виріс, Борю.
– То для чого ти тоді їси?!

10. Поліщук, В. В. Весільний генерал-майор міліції / Володимир Поліщук. –
Кропивницький : [б. в.], 2019. – 100 с.
У книзі зібрані курйозні та смішні пригоди, які сталися під час служби в органах
внутрішніх справ з автором та його колегами.
- Прибувши до Оленівки, опергрупа розпочала огляд магазину і знайшла на прилавку
записку. Написана вона була олівцем на шматку пакувального паперу і адресувалася
дільничному: «Петре Федоровичу, вибач, що задав клопотів. Це моя робота. Пишу, щоб ти
знав кого шукати. Богатирьов».
Це я, Богатирьов!
(уривок)
Історія знає чимало злочинів, розкрити які міліції допомогли самі
зловмисники через свою неуважність. А от випадок з крадіжкою з
магазину у селі Оленівка Кіровоградського району взагалі можна
віднести до курйозних.
- Це було у вересні 1975 року, - згадує Василь Стояновський. -
Уранці особовий склад займався фізпідготовкою, коли надійшло
повідомлення про крадіжку з магазину в Оленівці. Зі мною у Ниві поїхав
дільничний Петро Голованов, який обслуговував село. Я висловив
підозру, що крадіжку міг скоїти місцевий житель Богатирьов, який
уже мав три судимості, і дві з них - за крадіжки саме з цього магазину.
Дільничний погодився, сказав, що днями бачив у селі Богатирьова і
розмовляв з ним.

11. Сташенко, О. Світ урятувався, бо сміявся : гуморески, билиці, спогади.
Порція перша / Ольга Сташенко. – Київ : Вид. дім Дмитра Бураго, 2017. – 176
с.
Випадок у театрі
Билиця
Під час вистави в театрі «Колесо» актриса Н. повинна була
грати сцену вдови, яка, поховавши чоловіка, розгортає альбом. А,
знайшовши між сторінками фотографію померлого чоловіка,
плаче над нею. Говорить монолог, нарікаючи: «О мій любий
Василю, який ти був у житті прекрасний! Ось ти вже помер, але я
кохатиму тебе все життя, ти мій… мій…» І таке інше.
Але колеги-артисти на день Першого квітня вирішили
актрису розіграти. Вони підклали в альбом фотографію горили.
І от почалась вистава. На сцені актриса розгортає альбом,
а перед нею – фото горили. Але ж не можна вийти з образу!
Актрису розбирає регіт. І вона, зціпивши зуби, беззвучно
затряслася.
А глядачі подумали, що то безмовна міміка розпачливої
вдови.
У новій книзі сучасної української письменниці Ольги Страшенко представлено частину
її гумористичного прозового доробку. Тематика гуморесок, билиць, спогадів різноманітна,
актуальна – від політики до мистецьких і побутових проблем. Гумористичні замальовки
написано в дусі класичної української школи, вони сюжетні та яскраві, зі значним ліричним
струменем.

12. Курйозіада (це справді було зі мною) : курйози, анекдоти, рецепти / упоряд. М.
Ф. Слабошпицький ; ред. О. О. Климчук. – Київ : Ярославів Вал, 2012. – 552 с.
Письменники – теж люди. І з ними також трапляються найнеймовірніші і найкурйозніші
історії, про які мовчать історія літератури і біографи. Тому письменники вирішили самі про це
розповісти. А ще вони розкажуть веселі анекдоти та поділяться рецептами улюблених страв.
Журналісти запитують у фермера:
– Скажіть, як у вас пройшов рік?
– Не повірите, чудово. Урожай зерна
гарний – без хліба не залишуся,
картопля вдалася – знову-таки не
буду голодний, а ще свиня
опоросилася…
– Ви хотіли б подякувати за це
президента?
– З якого дива? Орав сам, сіяв сам,
ростив і збирав знову-таки сам – яка
тут його заслуга?
– Як це яка? (Жорстоко) А ви
подумайте!
– А, ну коли подумати, то щодо свині
не заперечую, тут усяко могло бути…
Володимир Коскін
– Чим відрізняється царський офіцер
від совєтського?
– Царський поголений так, що аж синій
і трохи п’яний, а совєтський п’яний
так, що аж синій і трохи поголений.
* * *
– Мойше, нащо ти зарізав свою козу?
Ти ж сам казав, що вона дає багато
молока, та ще й такого смачного…
– А ти б витримав, якби тобі під
вікном весь час кричали: ка-ге-бе, ка-ге-
бе?
* * *
– Тебе вже виписали з психлікарні?
– Та… там так погано лікують і ще
гірше годують, що довелося їм
збрехати, що я не Наполеон.
Володимир Лис

13. Презентацію підготувала
бібліотекар І категорії відділу
попереднього замовлення, МБА та
видачі літератури
Тетяна Попельянц