2. Тисячу разів говорено: навчання – праця, і його не можна
перетворювати на гру. Але не можна ставити китайський мур
між працею та грою
В. Сухомлинський.
й
3. Яка роль гри в житті дитини?
Розкриває перед дітьми світ,
творчі здібності,
розвиває уяву,
допитливість,
знімає її скутість,
виробляє звичку зосереджуватися,
відбувається взаємозв’язок навчання і гри.
4. Правила використання гри:
готовність учнів до участі в грі;
забезпечення дидактичним
матеріалом,
постановка завдання гри,
поетапне проведення складної гри,
контролювання і своєчасна
допомога.
7. Ранкові зустрічі
про проведений час:
бити байдики,
гнути спину,
рук не чути,
Гераклова праця
про допомогу ближньому
• висмикнути з халепи,
• узяти на свої плечі,
• узяти у свої руки.
8. Ранкові зустрічі
про характер людини:
• хоч кілок на голові теши
• ходить півнем
• старий лис
• ні риба ні м'ясо
• собі на умі
9. Ранкові зустрічі
про досвідчену людину:
зуби з’їсти – собаку з’їсти; побувати в бувальцях;
пройти крізь вогонь і воду; пройти Крим, і Рим, і
мідні труби; стріляний горобець;
про малодосвідчену:
губи в молоці– молоко на губах не обсохло;
молоде та зелене; мало каші з’їсти; не бачити
смаленого вовка; не бачити світу.
10. Ранкові зустрічі
про розумові здібності:
• хтось дуже розумний
мати лій в голові; розуму не позичати;
всі розуми поїсти;
• хтось не надто розумний
Розуму жменями не загрібає; розуму
як у курки.
11. «Відшукай пару»
дивитися крізь пальці
кіт наплакав
одного поля ягоди
баба надвоє ворожила
ні те ні се
ворочає мільйонами
дерти кирпу
як бджіл у вулику
продавати зуби
жити, як вареник у маслі
перебиватися на чорному хлібі
знімати стружку
закривати очі
капля в морі
одним миром мазані
вилами по воді писано
ні риба ні м’ясо
у кишені бряжчить
задирати голову
як піску морського
смішки справляти
купатися в розкошах
сухий хліб їсти
милити шию
12. «Дивнії перла»
Тимко бив байдики. Цілими днями тинявся по дворах,
шукав розваг, а зустрівши знайомих хлопців, починав точити
баляндраси.
У розповідях найчастіше фігурував він сам. Був при
цьому, як правило, сміливим, гострим на язик, супротивників
завжди клав на лопатки. Усім було ясно, що Тимко робить із
мухи слона, історії його прикрашені, а то й взагалі виссані з
пальця. Та хлопці, іронічно посміхаючись, до часу мовчали.
Проте одного разу не витримали. Тільки закінчив Тимко
розповідь, засипали його глумливими запитаннями, а потім
відверто взяли на кпини й добре дали прикурити. Це взяло
хлопця за живе. З того часу він став серйознішим і
стриманішим
13. Бив байдики, точив баляндраси, був
гострим на язик, клав на лопатки,
робив із мухи слона, були виссані з
пальця, взяли на кпини, дали
прикурити, взяло за живе.
14. Як ці фразеологізми характеризують
Тимка?
А які фразеологізми ви б використали для
того, щоб зробити Тимка позитивним
героєм?
15. Спритний парубійко в поле йшов косити,
Біг за ним собака. Раптом чоловік
Їде з поля возом:
Парубче, куди ти ?
Йду косити жито: день годує рік.
Тут же виявляє вдачу парубочу:
-Прийми воза, дядьку, а то перескочу.
- А що то у тебе, парубче, в торбині?
- Пироги.
- А чом їх так багато там?
Жартувати й далі до смаку хлопчині:
Як не з’їм – собаці решту я віддам…
Добре наробившись, в пору вечорову,
йде хлопчина з поля, косу – на плече.
Раптом зустрічає чоловіка знову,
що сидить край двору й мотуззя суче.
-Звідки йдеш? –гукає дядько парубчині.
Той скривився, наче з кислого щавлю.
З косовиці, каже (жарти інші нині),
-Прийми , дядьку, мотуз: не переступлю…
-Що, вдалося, може. Хоч в пів ниви втнути?
-Цілу ниву, дядьку!
-Та не може бути!.. А де пироги ті?
- Геть усі поїв.
-А собака де твій?
-І собаку з’їв…
Отже, справа, друзі, у сумлінні й силі
Ось чому нам кажуть про майстрів-трудяг:
він, мовляв, «собаку з’їв у цьому ділі»,
тобто, має досвід, знає, що і як!
(Д.Білоус)
Собаку на цьому з’їв
16.
17. На фестивалі трьох дівчат поселили в гуртожиток в одну кімнату-двох англійок та
українку. Одна з британок знала українську мову.
В англійки, що не знала української мови, десь ділись парфуми. Гадаючи, що їх могла
взяти українка, вона звернулася до своєї подруги:
- Спитай, чи не взяла вона парфумів.
Та переклала.
-Здрастуйте - я ваша тьотя!- обурилася українка.
- Вона говорить, що вона ваша родичка,- переклала англійка.
- Хоч і родичка, але спитай, чи не брала.
Та знову перекладає.
- Дуже вони мені потрібні.
- Якщо потрібні, то нехай заплатить.
Англійка знову переклала. Українка, яка насправді парфумів не брала, сердито
відповіла:
- А дудки.
Англійка переклала:
- Вона згодна обміняти парфуми на музичний інструмент.
(За книгою М. Никончука «Веселе мовознавство»)
« Перекладач»
18. Чого не засвоїв іноземець при
вивченні української мови?
Чисто кров з молоком; гостра на язик;
на якомусь ділі собаку з'їв; носить камінь
за пазухою; стріха поїхала; душа в п'ятах.
19. «Я тобі , ти мені»
1 група
Дати гарбуза - відмовити.
Піймати облизня - програти.
Тримати язик за зубами - мовчати.
Грати на нервах - дратувати.
На сьомому небі - задоволений, щасливий.
Обливати брудом - обмовляти.
Обвести навколо пальця—перехитрити.
Зарубати на носі - запам’ятати .
Очей не одведеш - привабливий.
2група
Ні пари з вуст – змовчати.
Нога за ногою - дуже повільно.
Плутатися в хвості – відставати.
Продавати зуби – сміятися.
Засміятися на кутні- плакати.
У чорта на болоті – далеко.
Хоч з лиця воду пий –гарний.
Як в око вліпив – доречно, влучно.
Хихоньки та хахоньки заводити - сміятися
20. «Ти мені, а я тобі»
• Зробив діло - ... (гуляй сміло).
• Який батько, ...(такий і син).
• Що посієш,... (те й пожнеш).
• Хто не працює, ...(той не їсть).
• Вовків боятися - ... (в ліс не ходити).
• Вік живи - ....(вік учись).
• Краще один раз побачити, ... (ніж сто раз почути).
• Козацькому роду... (нема переводу).
• Хто рано встає,...(тому й Бог подає)
• Брехнею світ пройдеш,... (а назад не вернешся).
21. АКРОВІРШ
Д - до живих печінок дістати.
У - узяти в шори.
Ш- швидкий на руку.
А - аж за вухами лящить.
В - ведмідь на вухо наступив.
Д- давати жару.
У- увірвався терпець.
Ш- шкірити зуби.
У - узяти в молотки.
23. «Знайди своє місце»
2 група – узяти:
на пушку; на буксир;
на приціл; на душу; на озброєння;
на себе; на глум; на абордаж;
моду; за зябра; за горло; за живе;
до уваги; в свої руки; бика за рога;
в роботу; в голову; в шори.
1 група - тримати:
під каблуком; на прив’язі; в полі
зору; на язиці; ніс за вітром; на
мушці; на достатній віддалі;
кермо; під крилом; під сукном;
при собі; себе в руках; слово;
сторону; у чорному тілі; камінь
за пазухою; вухо гостро; в руках;
в курсі; віжці в руках.
24. «Займи позицію»
ДУЖЕ
ШВИДКО
КРАСИВИЙ
ТРИМАТИСЯ
ГОРДОВИТО
Красивий - як лялечка; хоч з лиця воду пий;
любо оком глянути; очей не одведеш; хочу
рамку вправ; ні в казці сказати, ні пером
описати; хоч картину малюй;
Дуже швидко - конем не доженеш; з усіх
ніг; одна нога тут — друга там;
семимильними кроками; на всіх парах; одним
махом;
Триматися гордовито - високо нести
голову, піднімати носа, задирати голову,
відставляти губу, нестися вгору, напустити
пихи.
25. Фразеологічні загадки.
Їх вішають, коли журяться, засмучуються, втрачають надію
(Ніс. Рідко вуха)
Як говорять про людину, яка зовсім не має музичного слуху?
(Ведмідь на вухо наступив)
Вона в п’ятки тікає, коли хто-небудь раптово відчуває сильний переляк;
дуже страшно комусь. (Душа)
Стримані, обачні у розмовах його тримають за зубами. (Язик)
Говорять про людей, яким нічого не страшно, ніщо не лякає.
(Море по коліна).
ЇЇ ламають, коли напружено думають, працюють над чимось, турбуються.
(Голова)
Їх кладуть на полицю, коли нічого їсти. (Зуби)
26. «Латка на фразеологізм»
тримати ... за вітром;
полізти чортові в ... ;
і за ... не свербить;
робити з ... халяву;
глядіти свого ... ;
розмова в чотири ... ;
... не з лопуцька;
дивитися в ...;
хоч в ... стрель;
водити ...;
хоч у ... бгай;
перелічити .. ;
копилити… ;
ні … ні рила ;
виткнути …;
самі ... та зуби;
надувати ... ;
на …нічого покласти;
впадати в …;
сушити ….
НІС
ОКО
ВУХО
ГУБА
ЗУБ
28. Кросворд
Запитання:
2. Прикусити язика.
3. Гладити по голівці.
4 Ясно як божий день.
5 На голові ходити.
6. Коли рак на горі свисне.
7. Сміятися на кутні зуби.
8.Обвести кругом пальця.
9.Як у віночку.
10. Пекти раків.
11. Як горохом об стінку.
12. Тримати язика за зубами.
13. Ловити окунів.
30. «Доміно»
Впадає в око один крок кинути якір
рука
об
руку
у
літах
хоч
лопатою
загрібай
йде
обертом
голова
аж ребра світяться як на ножах
31. «Камінь спотикання»
Боягуз своєї ліні боїться;
чекай з горя погоди;
товкти воду в мисці;
тиха хода греблю рве;
у здоровому тілі здоровий пух;
від добра бобра не шукають;
крутиться як булка у колесі;
битися мов голуб об лід;
за трьома зайцями побіжиш -
жодного не піймаєш;
уставляти спиці в колеса.
36. Використана література:
1.Береза Тарас Мовою бестселерів. Сучасний словник
живої мови
2. Калашник В.С, Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних
антонімів української мови
3. Остапченко О.В. Українська мова в грі
4. Федоренко В.Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на
уроках української мови
37. Дякую за увагу!
З роси і води Вам,
любі колеги!!!
http://filologiya-tetyana.blogspot.com
