Науково-дослідницька робота..docx

1. НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
на тему: ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ
У 6 – 7 КЛАСАХ

2. 2
ЗМІСТ
ВСТУП.................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ
МЕТОДІВ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 6 – 7 КЛАСАХ................6
1.1 Сучасні інноваційні педагогічні технології…………………………………..6
1.2 Види інноваційних технологій………………………………………………..9
РОЗДІЛ 2. ІННОВАЦІНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЯ:
СУТНІСТЬ ТА СПОСОБИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ..................... 15
2.1 Метод проєктів на уроках географії .......................................................... 15
2.2 Методи використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках
географії .......................................................................................................... 31
2.3. Методи проблемного навчання на уроках географії................................. 45
ВИСНОВКИ....................................................................................................... 55
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРАЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ............................... 58
ДОДАТКИ.......................................................................................................... 63

3. 3
ВСТУП
Актуальність теми. На сьогоднішній день сфера середньої освіти в
Україні зазнає масштабних змін та реформування: змінюються акценти, цілі,
структура й зміст освіти, зміщуюються акценти в очікуваних результатах
навчання, вводяться нові освітні та професійні стандарти, формуються нові
системи, критерії та підходи до оцінювання результатів навчання,
пріоритетності набуває практичність отриманих знань, їхній прикладний
характер. У центрі уваги перебуває навчання, у ході якого здійснюється
формування і розвиток в школярів здатності критично мислити, взаємодіяти у
команді, опрацьовувати та презентувати різноманітну інформацію та практично
діяти, застосовуючи набуті знання і навички для розв’язання конкретних
життєвих проблем.
Новими принциповимиорієнтирами середньої освіти в Україні є концепції
Нової української школи (НУШ), компетентнісно-орієнтований підхід до цілей
та змісту освіти, а також до організації самого освітнього процесу, формувальне
оцінювання, гейміфікація та діджиталізація освіти тощо.
Сучасна освіта має на меті підготову високоосвічених людей,
висококваліфікованих спеціалістів, які здатні до творчої праці, професійного
саморозвитку, готові освоювати і впроваджувати наукоємні та інформаційні
технології.
В сучасних умовах динамічних змін всіх аспектів суспільного життя, його
ідеології, морально-етичних норм і системи цінностей під впливом основних
тенденції на ринку праці, ускладнюється соціальна роль вчителя, зростають
запити суспільства, а також вимоги до його професійної компетентності. За
таких обставин вирішального значення набувають такі здібності та професійні
якості педагога як здатність освоювати і впроваджувати нову методологію,
дидактичні засади та концептуальні підходи до предмета, широка обізнаність
щодо сфери змісту предмета, високий ступінь володіння ІКТ.

4. 4
Працівникам освіти потрібно усвідомлювати, що, забезпечуючи учнів
знаннями і навичками, ми (за ідеальних умов) отримуємо особистість, здатнудо
навчання і самонавчання впродовж життя.
Таким чином, з боку учителя необхідна кваліфікована системна
мотиваційна діяльність, засобом якої може виступати активна навчально-
пізнавальна діяльність школярів.
Вершиною майстерності вчителя є опанування мистецтва створення
особистості засобами свого предмета. Завдання вчителя географії в таких
умовах – сформувати у школярів географічну культуру як елемент загальної
культури людини.
Питанням застосування інноваційних технологій з метою активізації
пізнавальної діяльності школярів присвячена значна кількість наукових
публікацій з методики навчання географії.
Теоретичним та практичним питанням застосування інноваційних
технологій у шкільній географічний освіті присвячено праці вчених-методистів
Л. Вішнікіної , М. Врублевської, Г. Довгаль, Л. Жарової, І. Лернер, В. Лозової,
С. Коберника, О. Пехоти, О. Пометун, Л. Пироженко, О. Стадник, О. Топузов
та інші.
Об’єкт дослідження: процес навчання географії в закладах загальної
середньої освіти
Предмет дослідження: впровадження інноваційних технологій на уроках
географії в 6-7 класах.
Мета роботи: обгрунтувати необхідність та перспективність застосування
інноваційних технологій під час начання географії в закладах загальної
середньої освіти
Досягнення поставленої мети передбачає виконання ряду дослідницьких
завдань:
 теоретично довести актуальність сучасних освітніх технологій для
підвищення ефективності навчання на уроках географії;

5. 5
 обґрунтувати методику застосування сучасних освітніх технологій
на уроках географії та зокрема методу проєктів;
 дослідити перспективи та інноваційність використання
інформаційних технологій на уроках географії;
 охарактеризувати інноваційність оновленої методики проблемного
навчання на уроках географії в 6-7 класах.
Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, один з
яких містить три підрозділи, висновків, списку джерел та літератури (52
позиції), додатків. Загальний обсяг роботи становить 66 сторінок.

6. 6
РОЗДІЛ 1.
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ
НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ У 6 – 7 КЛАСАХ
1.1 Сучасні інноваційні педагогічні технології
У зв’язку зі зміною запитів дітей та батьків щодо змісту освітніх послуг,
які надаються закладами середньої освіти, масштабними урядовими
реформами, пов’язанимиз упровадженням Ηової української школи в середній
та старшій ланці, законодавчими новелами (Закон України «Про загальну
середню освіту», Державний професійний стандарт вчителя), акцент на
компетентністному та діяльнісному підходах в освітньому процесу,
відбувається закономірне переосмислення та зміна акцентів у ролі вчителя на
уроці зокремата в системіосвіти в цілому. Сьогоднівчитель не може виступати
лише носієм знань та засобом контролю. Восвітньому процесі педагог набуває
ролі модертора, коуча, тренера, фасилітатора і тьютора. У центрі його уваги
стає розвиток творчості, креативності та діяльності школярів.
У такий спосіб використання новітніх інноваційних форм та методів
навчання на уроках географії зможуть забезпечити розкриття творчих
здібностей школярів 6 – 7 класів. За допомогою цих методів учні розвивають
ретельне спостереження за процесамита явищами, вибіркове запам’ятовування,
пильну увагу, емоційний інтелект, а також гнучкість мислення [3].
Отже, головною умовою розкриття креативного потенціалу школярів є
перетворення традиційного освітнього процесу, побудованого на засадах
об’єкт-суб’єктних відносин школярів та вчителів, на освітній простір
життєтворчості, сповнений різноманітними інтерактивними заходами.
Сьогодніновий освітній стандарт та професійний стандарт вчителя ставить
перед кожним педагогом, який би предмет він не викладав, задачі формування
людини компетентної, з підвищеним рівнем її творчої активності. Τрадиційні

7. 7
освітні технології, що були спрямовані на удосконалення інформаційної
системи навчання, на сьогоднішній день є застарілими, а тому не здатні
забезпечити всесторонній розвиток інтелектуального потенціалу особистості та
задоволення її освітніх потреб у повній мірі [14].
Ηа уроках географії у 6 – 7 класах, за умови достатнього рівня
матеріально-технічного забезпечення, перед вчителем відкривається
можливість широкого застосування інформаційно-комунікаційних та
інноваційних технологій. Це, в свою чергу, забезпечує не тільки не тільки
легкість засвоєння учнями навчального матеріалу, але й створює сприятливу
атмосферу для розвитку творчих здібностей школярів. Значення використання
інформаційно-комунікаційних та інноваційних технологій в освітньому процесі
на уроках географії безсумнівне, оскільки вони здатні:
- підвищувати вмотивованість школярів до навчання;
- активізувати пізнавальну діяльність школярів;
- розвивати емоційний інтелект, творче мислення та здібності дитини;
- формувати активну життєву позицію школяра в сучасному
суспільстві.
Γеографія як шкільний предмет, що базується на основах науки, робить
вагомий вклад у формування в школярів наукового світогляду. Для того, щоб
наукова інформація, яку засвоюють школярі, стала частиною їхнього
світогляду, вона має виступати орієнтиром для особистості у її відносинах із
навколишнім світом, у правильній організації цих відносин, а також у розумінні
їхнього смислу. Однією з можливих траєкторій формування наукового
світогляду в школярів є розвиток у них пізнавального потенціалу шляхом
інноваційної діяльності, яка нерозривно пов’язана із процесами інтелектуальної
активності, а також реалізація провідної спрямованості навчально-виховного
процесу – від пізнання до творчої діяльності через інтерактивні технології і
техніки навчання, і як наслідок до самостійного оволодіння пізнавальною
інформацією. Саме така постановка питання значно відрізняє цю методику від
традиційного навчання, яке, насамперед, було зорієнтоване лише на

8. 8
накопичення певного обсягу наукових знань. При цьому учні отримують від
вчителя багато різної пізнавальної інформації, але використати її у власному
життєвому досвіді часто не вміють. Використовуючи різні інноваційні
технології у викладанні географії, ми спонукаємо школярів до прояву їхньої
мотиваційної та пізнавальної активності, діти відчувають привітність
навчального середовища, що у свою чергу сприяє емоційній комфортності у
навчально-виховному процесі. Як наслідок, діти навчаються значно краще,
оскільки самі того бажають і відчувають певну відповідальність за процес
навчання [10].
Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається
за умов постійної, активної взаємодії всіх школярів. Це спів навчання,
взаємонавчання, де і учень і вчитель є рівноправними суб’єктами навчання,
розуміють, що вони роблять ,що вони знають, вміють і здійснюють. Організація
інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій,
використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу
обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок
і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва,
взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.
Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника
навчального процесу над іншим, так і однієї думки над іншою. Під час
інтерактивного навчання учні навчаються бути демократичними, спілкуватися з
іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.
Інтерактивні технології за формами навчання розподіляються на 4 групи:
- інтерактивні технології кооперативного навчання;
- інтерактивні технології колективно-групового навчання;
- технології ситуативного моделювання;
- технології опрацювання дискусійних питань [10].

9. 9
1.2 Види інноваційних технологій
Коло ідей (метою обговорення є залучення всіх до обговорення певної
проблеми). Необхідно поставити дискусійне питання, розбити школярів на
групи, вислухати відповіді кожної групи по черзі, під час обговорення теми на
дошці скласти список усіх зазначених ідей.
Акваріум (такий вид діяльності на уроці допоможе вдосконалити навички
роботи в малих групах). Необхідно створити групу із 4-5 чоловік,
запропонуватиїм завдання, потім ця група сідає в центр класу і обговорює своє
питання протягом 3-5 хв., а всі інші учні класу слухають це обговорення, після
закінчення група займає свої місця, а клас обговорює чи погоджується з
думкою групи, чи була їх думка аргументована і доведена, після цього місце в
акваріумі займає інша група і так по черзі всі учні класу.
Мозковийштурм (це ефективний метод колективного обговорення, пошук
рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву і творчість, який
досягається шляхом вільного вираження думок всіх учасників і допомагає
знаходити кілька рішень з даної теми). Для цього вчитель записує на дошці
проблемне питання у обговоренні якого бере участь увесь клас і висуває різні
ідеї, учень записує на дошці всі запропоновані ідеї, коли всі ідеї записані, їх
групують, аналізують, вибирають ті ідеї, які на думку групи, допоможуть
вирішенню поставленої проблеми.
Метод «Прес» (використовується у випадках, коли виникають суперечливі
питання і вам потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з
проблеми, що обговорюється і переконати інших у вашій правоті, метод дає
можливість виражати і формувати свою думку і впливати на думку інших
співрозмовників). Під час висловлювання повинні бути такі етапи: позиція (я
вважаю, що...), обґрунтування (...тому що), приклад (наприклад...), висновки
(тому, я вважаю...).
«Займи позицію» (такий вид діяльності допоможе з’ясувати, які позиції і
думки можуть існувати щодо розглядуваного спірного питання, надається
можливість висловлюватися кожному, продемонструвати різні думки,

10. 10
обґрунтувати свою позицію, висловлювати аргументи, порівнюючи їх з
іншими, можна змінити свою позицію, якщо вас переконали). Порядок
проведення: назвати тему і запропонувати вислухати висловлювання з даної
теми, учню потрібно стати обличчям біля плакату(так, ні, не знаю), який
відповідає його позиції, обґрунтувати свою позицію, назвати аргументи, які на
нього вплинули, уважно вислухати аргументи інших, якщо учень змінює свою
думку можна перейти до іншого плакату.
Вчусь навчаючи (надає можливість взяти активну участь і передати свої
знання іншим). Для цього вчитель роздає картки з інформацією з даної теми,
учні вивчають цю інформацію і потім діляться нею.
Мікрофон (надає можливість кожному сказати щось швидко, але по черзі,
відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію).
Рольова гра, імітація (імітує реальність шляхом „проживання ситуації» в
ролі, яка дісталась учню, та надає можливість діяти „як насправді»).
Аналіз ситуації, випадку, думки. Для розбору певної ситуації необхідно
звертати увагу на основні моменти: якими є факти? У чому проблема ситуації?
Які аргументи? У чому полягає розв’язання ситуації?
Ток – шоу (мета – отримання навичок публічного виступу та
дискутування). Вчитель є ведучим: оголошується тема, висловлюються
запрошені гості з цієї теми, потім слово надається слухачам, які можуть
задавати запитання.
Ажурна пилка (дає можливість працювати разом, щоб вивчити значну
кількість інформації за короткийчас, а також заохочує допомагати один одному
вчитися навчаючи). Під час роботивсі повинні бути готовими до праці в різних
групах: домашня група (яка отримала завдання і вивчала його дома), експертні
групи (по черзі кожна група ділиться інформацією вивченого дома), домашня
група (дома ділиться вивченою інформацією з членами сім’ї.
Суд від свого імені (дає можливість отримувати уявлення про спрощену
процедуру винесення судового рішення та провести рольову гру – судовий
процес). Для цього необхідно: розбити клас на 3 групи(судді, обвинувачувані,

11. 11
обвинувачі), судді знайомляться з процедурою, обвинувачі – обговорюють
зміст промови і аргументи, обвинувачувані – готують зміст заяви-відповіді та
аргументи захисту. Після цього можна побачити наступне: суддя викладає суть
справи, обвинувач викладає аргументи і отримує питання від судді,
обвинувачуваний викладає аргументи захисту і відповідає на запитання судді,
суддя виносить рішення.
Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України
пріоритетом розвитку освіти є впровадження інформаційно - комунікаційних
технологій , що забезпечують подальше удосконалення навчально-виховного
процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до
життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Використання комп’ютерних
технологій, найважливіший елемент яких – навчальні програми, є на сьогодні
актуальною проблемою [3].
Використання комп’ютерних технологій на уроках географії має певні
переваги:
- економія часу;
- можливість багатогранної і комплексної перевірки знань школярів;
- підвищення мотивації до навчання, інтересу учасників навчального
процесу до уроків;
- можливість школярів обирати свій темп уроків;
- самостійна робота;
- можливість істотно перебудувати і вдосконалити шкільну
географічну освіту;
- прогнозування результату.
Таким чином, реалізація розвитку пізнавального потенціалу школярів
здійснюється через раціональне, продуманедля кожного уроку, виходячиз його
мети, використання різноманітних інноваційних технологій, у тому числі
сучасних інформаційних комп’ютерних технологій (ІКТ). Велике значення при
цьому має постійний аналіз власної педагогічної діяльності, а також
підвищення рівня самоосвіти. Організація розвитку пізнавального потенціалу

12. 12
учня як цілісної особистостіповністю формує мотивацію навчальної діяльності,
а також позитивну «Я - концепцію», значною мірою сприяє розвитку
пізнавального інтересу та інтелектуальної активності, створенню активної
життєвої позиції. Врешті решт це призводить до максимальної активізації
внутрішніх ресурсів учня для досягнення поставленої мети і дозволяє йому
самому правильно визначитися у власній подальшій життєдіяльності.
Використання в освітньому процесі сучасних інноваційних технологій
дозволяє, окрім іншого, досягти значно вищих предметних результатів
діяльності школярів.
Моніторинг навчальних досягнень учнів 6 та 7 класів, з якими нам
доводилося працювати, показав, що застосування інноваційних технологій
справляє позитивний вплив одразу на декілька аспектів освітнього процесу:
- стимуляція когнітивних аспектів навчання, зокрема, сприйняття,
усвідомлення та застосування інформації;
- підвищення мотивації здобувачів освіти;
- допомога в розвитку навичок командної роботи і колективного
пізнання здобувачів освіти;
- розвиток у школярів значно глибшого підходу до навчання, і також,
допомога при формуванні більш усвідомленого розуміння
навчального матеріалу;
- забезпечення шляхів подолання проблем і труднощів, які виникають
в учасників освітнього процесу.
Поруч з тим існують об’єктивні труднощі при застосуванні інноваційних
методів навчання на уроках географії. Як правило, вони обумовлені слабкими
технічними можливостями шкіл, до дисонує із задумами та ідеями педагогів.
Серед інших проблем – інформаційна перевантаженість школярів, збільшення
щільності уроку [6].
Технологія проєктної діяльності школярів на уроках географії створює
широкі можливості для розвитку особистості. Зміст шкільної географії має
багато можливостей в плані використання проєктної технології. Вони

13. 13
вимагають від вчителя особливої підготовки школярів, пояснення завдань,
спосіб їх використання, вимоги до оформлення результатів.
Проєктування на уроках географії передбачає цілеспрямовану партнерську
взаємодію вчителя з учнями щодо планування, розробки, виконання,
презентації результатів та оцінки практично значимого завдання, вирішення
якого представлене конкретною корисною моделлю. Використовувати проєктні
технології доцільно вже при вивченні початкового курсу географії –
пропонувати учням завдання зі складання найпростіших прогнозів, проєктів
(наприклад, за синоптичною картою тощо) або виконати проєктні завдання в
контурних картах, наприклад, запропонувати свій варіант освоєння території
[10].
З досвіду викладання курсу географії у 6 та 7 класі, наприклад за темою
«Материки та океани», можемо запропонувати певний досвід проєктування
школярами.
Наприклад, за картою літосферних змін суходолу материків. Проєкти
ґрунтуються на основі знань з теми «Рух літосферних плит». Шляхом
моделювання з фрагментами розрізаної контурної карти семикласники мають
створити індивідуальні проєкти літосферних змін суходолу материків Землі у
майбутньому.
У 6 класі в ході вивчення природних зон Землі та окремих материків
школярів може зацікавити завдання зі створення проєкту озеленення кабінету
географії. Підготовка і захист таких проєктів повинен враховувати ареал тієї чи
іншої рослини, кліматичні умови, у яких вона може рости. Таким чином
проєкту передує підготовка наукової основи для того чи іншого проєкту
озеленення. Результати проєктної діяльності можуть бути представлені на
уроках узагальнення, які можуть проводитись у вигляді диспутів, учнівських
конференцій, географічних читань, звітів.
Εфективною в роботі, на наш погляд, особливо під час уроку вивчення і
засвоєння нового матеріалу, є технологія складання ментальних карт або
розгорнутих опорних схем. Одним із варіантів такої роботи є оформлення

14. 14
початкового варіанту схеми на дошці, що містив би незаповнені частини. Після
цього учні, працюючи в групах, як результат своєї роботи заповнюють її на
дошці самі. Контроль із боку вчителя відбувається безпосередньо тоді, коли
учні заповнюють цю схему. При цьому учні нерідко виконують цю роботу
навіть без підтримки вчителя. Під час роботи над домашнім завданням така
схема дозволить швидко розібратися в навчальному матеріалі та ефективно
його засвоїти.
На нашу думку, ефективними також є ігрові технології на уроці, що
дозволяє застосовувати діяльнісний підхід, а учням – навчатися граючись.
Спостереження під час проведенні деяких ігор дає можливість виявити
неформальну структуру класу, тип взаємовідносин між учнями. Виявити
школярів із явними лідерськими якостями й аутсайдерів.
Якісно сплановані та змістово насичені ігри можуть бути використані для
поліпшення стосунків усередині колективу, формуванню дружніх стосунків та
атмосфери взаємодопомоги в класі. Такі форми діяльності розвивають в
школярів здатність ухвалювати рішення, знаходити компроміс, бути готовим
брати відповідальність на себе, відчувати співпереживання та надавати
взаємодопомоги.
Таким чином, використання в освітньому процесі інноваційних методів дає
можливість вирішувати цілий комплекс навчально-виховних завдань.
Іноваційні методи на уроках географії разом з іншими педагогічними
технологіями забезпечують підвищення ефективності географічної освіти.

15. 15
РОЗДІЛ 2.
ІННОВАЦІНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЯ:
СУТНІСТЬ ТА СПОСОБИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
2.1 Метод проєктів на уроках географії
Одним із пріоритетів розвитку сучасної освіти виступає запровадження
новітніх інформаційно-телекомунікаційних технологій, що слугують засобом
подальшого вдосконалення освітнього процесу, а також доступність та
ефективність освіти, підготовку учнів до майбутнього життя та професійної
діяльності в умовах інформаційного суспільства. Серед методів інтерактивного
навчання окреме місце належить методу проєктів. Він ефективний завдяки
тому, що, з одного боку, дозволяє створити сприятливі умови для розвитку
інтелектуальних здібностей обдарованих дітей, а з іншого – метод проєктів
дозволяє всім дітям залучитися до цікавої і результативної роботи. Слід
зауважити, що типологічна різноманітність проєктів дозволяє школярам обрати
собі найбільш комфортний вид діяльності. Наприклад, дітям-індивідуалістам
цікаво все виконувати самим від початку й до кінця, тому для них найкращим
варіантом стають індивідуальні (одноосібні) проєкти. Натомість інші діти
можуть віддавати перевагу роботі у групах. На практиці доводилось
спостерігати, як ідеї окремих індивідуальних проєктів трансформувались у
групову проєктну діяльність [12].
З одного боку проєкт є методом навчання. Його можна використовувати
як на уроках географії, так і в позакласній роботі. Цей метод має на меті
досягнення цілей самих школярів, а тому він є неповторним; метод проєктів
формує велику кількість ключових і предметних компетентностей, а тому він є
ефективним. Зрештою, метод проєктів формує досвід, тому він є незамінним.
З іншого боку, проєктування – це зміст навчання. Практично всі сучасні

16. 16
сфери людської діяльності грунтуються на проєктуванні.
Роботу над проєктом можемо вважати практикою особистісно
орієнтованого навчання у зв’язку з процесом конкретної праці учня, що
базується на його вільному виборі, а також враховує його інтереси. У
свідомості учня це має такий вигляд: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це
мені треба і де я можу ці знання застосувати». Для вчителя використання
методу проєктів у освітній діяльності означає прагнення знайти оптимальний
баланс між академічними і прагматичними знаннями, а також уміннями та
навичками вихованців.
Проєктування на уроках географії зорієнтоване перш за все на самостійну
діяльність школярів – індивідуальну, парну або командну, яку діти виконують
упродовж заданого терміну.
В основі технології проєктування лежить процес розв’язання учнем або
командоюшколярів якої-небудь навчальної проблеми, якапередбачає, з одного
боку, застосування різних засобів, методів, прийомів, технік навчання, а з
іншого – здатність інтегрувати творчий підхід зі знаннями та вміннями із різних
сфер науки і техніки [5].
Виконання проєктів майже завжди має конкретни результат: ним може
виступати роз’язання теоретичної проблеми, з’ясування шляхів її рішення, або
практичний, готовий до впровадження, ефект [12].
За головним видом діяльності проєкти бувають:
Дослідницькі ( наприклад, «Сучасні географічні дослідження», -
виконуючи який, учні всебічно розглядають дослідження Світового океану,
космосу, виділяють особистий внесок у ці дослідження українців; або «
Особливості культури й побуту населення рідного краю», - де учні
досліджують одяг, пісні, посуд та інші аспекти побуту населення рідного краю).
Τворчі(наприкда, «Жива й мертва вода» – міжпредметний проєкт, у межах
якого школярам пропонується дослідити унікальні властивості води під кутом
зору різних наук про природу – хімії, фізики, біології, географії, а також
з’ясувати як у народних казках описані ці властивості води, тощо).

17. 17
Ρольові, пригодницькі(наприклад, «ПодорожУкраїною», де учні готують і
розігрують екскурсію цікавими пам’ятками природи нашої країни, виступаючи
у ролях екскурсоводів, екскурсантів, журналістів, фотокореспондентів тощо).
Πрикладні ( наприклад, «Маршрут вихідного дня»).
Телекомунікаційні [15].
На практиці часто бувають змішані проєкти: дослідницько-прикладні,
творчо-рольові.
Враховуючи, що телекомунікація – передача інформації на відстані
електронними засобами, починаючиз 1980-х рр. широкого застосування набули
телекомунікаційні навчальні проєкти. Тобто проєкти, в яких брали участь
вчителі та учні з різних країн світу за допомогою сучасних інформаційних
технологій. Перевагами телекомунікаційних проєктів є те, що ці проєкти
міжпредметні, достатньо тривалі в часі; забезпечують високий ступінь
інтеграції знань; передбачають залучення засобів комп’ютерних технологій;
значущість теми для розв’язання глобальних проблем людства; актуальність
теми проєкту для учасників із різних країн світу.
Процес роботи за методом проєктів складається з кількох послідовних
етапів. Їхні назви та зміст мають незначні відмінності у різних авторів-фахівців
з географічної дидактики, проте, якщо узагальнити історичнийдосвід розробки
методу проєктів, то можна виділити такі ключові його етапи:
- Обрання теми. Вчитель пояснює вимоги до проєкту та критерії
оцінювання. Учні шукають, обирають та пропонують тему на
розгляд вчителя, а вчитель допомагає їм у виборі та формулюванні
остаточного варіанту теми.
- Визначення мети. Вчитель допомагає учням визначится із найбільш
актуальними та посильними для школярів завданнями на певний
проміжок часу.
- Планування роботи над проєктом, визначення основних етапів на
шляху досягнення поставленої мети. На цьому етапі школяри
обирають методи і засоби для роботи над проєктом. Серед

18. 18
пропонованих методів можуть бути: експеримент, інтерв’ю,
соціологічне опитування, вивчення літератури, пошук інформації.
- Основний етап – виконання проєкту. Конкретна практична робота
або низка практичних кроків до поставленої мети. Час виконання і
термін проміжного контролю визначаються вчителем.
- Підбиття підсумків або презентація проєкту проводяться як під час
уроку, так і в позаурочний час [4].
Впроваджуючи метод проєктів, доцільно звернути увагу на їх
класифікацію. В.Кілпатрік виділяє 4 види проєктів:
1) продуктивний;
2) споживчий;
3) проєкт розв’язування проблеми;
4) проєкт-вправа.
Сьогодні пропонується кілька варіантів класифікації проєктів, а саме:
- за складом та кількістю учасників (колективні, парні, індивідуальні);
- за метою виконання (продуктивні, пізнавальні, самовиховання,
розважально-ігрові, творчі);
- за тематикою;
- за часом виконання тощо [4].
Загальну схему технології проєктного навчання можна зобразити у вигляді
таблиці, наведеної у Додатку А.
Апробація методу проєктів на уроках географії у 6-7 класах показує, що
завдяки їх застосуванню зростає ефективність процесу навчання та виховання.
Метод проєктування дозволив нам відкрити нові можливості у програмуванні
освітнього процесу. За допомогою цього методу вдалося більш успішно
реалізувати міжпредметні зв’язки на уроках географії. Крім того, знання
здобувалився школярамитаким чином через взаємодію між собою та вчителем,
що є дуже важливим для формування ключових та предметних
компетентнослей школярів.

19. 19
В традиційній системі навчання приходить особистісно орієнтоване,
традиційні методи замінюються інноваційними. Вони передбачають зміщення
акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток
школярів за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності. Одним із
найперспективніших методів навчання вважається метод проєктів. Він створює
умови для творчої самореалізації школярів, підвищує мотивацію до навчання,
сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. Учні набувають досвіду
розв’язання проблем майбутнього самостійного життя, які вони проєктують у
навчанні [5].
Результати досліджень міжнародних організацій засвідчують, що значна
частина школярів вітчизняних шкіл не вміє застосовувати набуті знання в
реальному житті. Томусистемне використання в навчально-виховному процесі
методу проєктів дає змогу подолати цей бар’єр, навчити дітей самостійно
здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.
Цей метод не є абсолютно новим для світової педагогіки. Він сформувався
ще у 1920-ті роки в США (інша його назва – проблемно-орієнтований метод).
Навчальне проєктування включає в себе систему пошукових, науково-
дослідницьких, розрахункових, графічних та письмових видів робіт, які
здобувачі виконують індивідуально або колективно (в парах, групах) задля
практичного або теоретичного розв’язання значущої проблеми. Її вирішення
передбачає застосування різноманітних методів і засобів навчання та
інтегрованих знань з різних галузей науки, техніки, творчості [5].
Завдання проєкту не тільки в тому, щоб виконати якусь корисну роботу, а
й у тому, щоб на цій роботі розширити свій світогляд, набути теоретичних
знань. У основі проєктної технології лежить розвиток пізнавальної та
дослідницької діяльності школярів, уміння конструювати свої зання,
орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творчі здібності.
Традиційний зв’язок «вчитель-учень» змінюється на «учень-вчитель».
Важливого значення набуває долучення учнів до процесу науково-
пізнавального пошуку. Зростає роль колективної співпраця між учнями, а також

20. 20
партнерської взаємодії між учнями та вчителем. Важливим є не лише результат,
а й процес досягнення результату.
Під час реалізації проєктної діяльності на уроках географії вчитель
виконує насамперед функцію модератора і консультанта. Він допомагає
школярам під час пошуку необхідної інформації, координує процес роботи,
мотивує, підтримує. Знаючи добре свій предмет, він має бути компетентним і в
інших галузях науки, розуміти своїх школярів, враховувати їхні можливості й
інтереси, бути комунікабельним, толерантним, творчим.[5]
Проєкт характеризується такими ознаками:
- розв’язується певна проблема;
- результати мають практичну, теоретичну чи пізнавальну значущість
для школярів;
- має місце самостійна діяльність школярів (індивідуальна, парна,
групова);
- учні займаються дослідницькою роботою;
- передбачена необхідність міжпредметної інтеграції знань та умінь
школярів.
Зауважимо, що не кожний вид роботи над темою чи просто групової
роботи може вважатися методом проєктів, оскільки проєктна технологія
повинна містити певний набір навчально-пізнавальних прийомів, що
дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом індивідуальних дій
школярів із обов’язковим представленням результатів. Результати виконання
проєктів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені
(відеофільм, альбом, комп’ютерна газета, альманах тощо).
Робота над проєктом складається з таких етапів:
1) підготовчий етап (визначення теми, мети проєкту, обговорення
проблеми, висунення гіпотези);
2) етап планування (пошук джерел, вибір та обгрунтвання методів збору й
аналізу інформації, способів представлення результатів;
3) етап установлення критеріїв оцінювання результату процесу);

21. 21
4) етап дослідження, спостереження, робота з інформаційними ресурсами,
досліди, анкетування;
5) етап аналізу інформації, підбиття підсумків, формулювання висновків;
6) етап оформлення звіту (узагальнення та класифікація зібраних
матеріалів, виготовлення ілюстративного матеріалу), підготовка до презентації;
7) творчийзвіт, презентація (показ результатів у формі усного звіту, звіту з
демонстрацією матеріалів, письмового звіту тощо);
8) етап оцінювання результатів і процесу дослідження за встановленими
критеріями;
9) етап післяпроєктних дій (корекція, використання результатів) [5].
Метод проєктів не повинен витісняти класно-урочну систему, але він є
важливим компонентом освіти і використовується в різних видах навчально-
виховної діяльності як основний чинник у формуванні проєктно-технологічної
компетентності школярів.
Ознаками інноваційності та ефективності методу проєктів є:
1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми, яка
вимагає дослідницького пошуку для її розв’язання ( наприклад, дослідження
демографічної проблеми в різних регіонах світу; створення серії репортажів із
різних кінців земної кулі з однакової проблеми; проблема
ресурсозабезпеченості різних країн світу).
2. Значущість передбачуваних результатів у практичному, теоретичному
та/або пізнавальному плані (наприклад, доповідь у відповідні служби про
кліматичний стан даного регіону, про фактори, які обумовлюють на цей стан,
про динаміку та тенденції, які спостерігаються у розвитку означеної проблеми;
спільна підготовка випуску газети, альманаху з репортажами із місця подій;
охорона лісу в різних місцевостях; план заходів; рекомендації щодо
запровадження та практичного використання педагогічних програмних
продуктів).
3. Самостійна ( індивідуальна, парна, групова) діяльність школярів.
4. Визначення кінцевих цілей спільних або індивідуальних проєктів.

22. 22
5. Визначення базовихзнань із різних областей, необхідних для роботинад
проєктом.
6. Структурування змістовної частини проєкту ( із зазначенням поетапних
результатів).
7. Використання науково-дослідницьких, в т.ч. експериментальних,
методів: формулювання проблеми, мети і завдань дослідження, які випливають
із актуальності теми та висунутих гіпотез щодо їх розв’язання, обговорення
методів дослідження, оформлення та презентація кінцевих результатів, аналіз
отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки (використання в
ході спільного дослідження методів «брейнстормінгу», «круглого стола»,
статистичних методів, творчих звітів, перегляду).
8. Результати виконаних проєктів є матеріальними, тобто оформленими у
визначений спосіб (відеофільми, щоденник мандрівника, комп’ютерна газета,
презентація, веб-сторінка).
З урахуванням вищезазначеного використання методу проєктів дозволяє
формувати вміння в вчителя й школярів виділяти й обирати найбільш цікаві й
практично значущі теми для проєктів.
Учням – опанувати широкий арсенал методів та інструментів дослідження
(аналіз літератури, пошук джерел інформації, збір даних та обробка інформації,
висування та обгрунтування гіпотез, вибір методів їх розв’язання).
Вчителю – надати пріоритет різним видам самостійної діяльності
школярів.
Учням – набути комунікативної компетентності ( вміння організовувати й
вести дискусії, вислуховувати інші точки зору, генерувати ідеї).
Учням і вчителю – більш досконало оволодіти інформаційно-
комунікаційними технологіями.
Основні завдання, які ставляться при використанні методу проєктів:
1. Побачити і відібрати найбільш цікаві та практично значущі теми
проєктів.
2. Навчання у співпраці (учень - учень, учень – вчитель).

23. 23
3.Не лише передавати учням суму тих чи інших знань, а навчити здобувати
ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язання нових
пізнавальних і практичних завдань.
4.Сприяти учневі у здобутті комунікативних навичок, тобто здатності
працювати у різнорівневих групах, виконуючи всілякі соціальні ролі (лідера,
виконавця, посередника тощо)
5.Розширити коло спілкування дітей, знайомство з іншими культурами,
різними точками зору на одну проблему.
6.Прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами:
збирати необхідну інформацію, вміти її аналізувати з різних точок зору,
висувати різні гіпотези, уміти робити висновки.
7.Результати виконаних проєктів повинні бути наочними, відчутними.
8.Комп’ютерна грамотність.
Для реалізації проєкту розробляється чіткий план, що враховує всі аспекти
навчання та містить:
– Стислий опис проєкту;
– Визначення проблеми;
– Міжпредметні зв’язки;
– Цілі й очікувані результати навчання;
– Опис діяльності школярів;
– Матеріали і ресурси;
– Критерії оцінювання знань і вмінь школярів;
– Поточні заходи.
Під час організації навчального проєктування вчитель, виконує такі
функції:
– допомагаєучням у пошуку джерел, необхідних їм у роботі над проєктом;
– сам являється джерелом інформації;
– координує весь процес роботи над проєктом;
– підтримує і заохочує школярів;
– підтримує неперервний рух школярів у роботі над проєктом.

24. 24
У 6-7 класах доцільними є найбільш прості у виконанні проєкти, що не
потребують глибокого вивчення наукової літератури, тобто проєкти
інформаційного та/або творчого характеру. Так, учням можна запропонувати
створити творчі міні-проєкти – наприклад, написати казку «Мандрівка
Крапельки» про світовий кругообіг води, «Опале листя: користь чи шкода»,
«Світ галактик», «Бактерії корисні та шкідливі».
Розглянемо детальніше метод проєктів на практиці.
Як один із можливих варіантів організації спільної роботи вчителя та
школярів на уроці географії я пропоную до розгляду проєкт « Карта –
геніальний винахід людства»
Μета проєкту: стимулювати інтерес школярів до географічних проблем та
їх самостійного розв’язання; зацікавити школярів роботою з додатковими
джерелами географічних знань; розширити межі творчої діяльності школярів
під час розв’язання практично-спрямованих завдань ; привчати школярів до
самостійної дослідницької діяльності; створити умови для формування в
школярів системи компетентностей: соціальної, інформаційної,
комунікативної; виховувати почуття відповідальності за якісне виконання
завдань
Очікувані результати: навчити працювати з різними джерелами
географічних знань; сформувати в школярів поняття про карту як цінне
джерело географічної інформації; ознайомити школярів з різними видами
географічних карт, способами зображення об’єктів і явищ на них; розвивати в
школярів творчу уяву, логічне та географічне мислення, вміння аналізувати,
встановлювати зв’язки, робитивисновки, грамотно висловлювати власну точку
зору; збагатити та активізувати словниковий запас школярів; надати
можливість учням самореалізуватися, задовольнити власні інтереси, відчути
задоволення від кінцевого результату та значимості своєї роботи
Πриблизний час, необхідний для реалізації навчального проєкту – до 3
тижнів
Ηазва проєкту : «Κарта - найвидатніший винахід людства» (6 клас).

25. 25
Πроєкт «Κарта – найвидатніший винахід людства» призначається для
вивчення теоретичного матеріалу та проведення практичних робіт розділу
«Земля на плані та карті» з курсу «Загальна географія» у 6 класі.
Πід час роботи над проєктом учні будуть працювати з різними джерелами
географічних знань, порівнюватимуть їхні інформаційні можливості,
аналітичним шляхом визначатимуть найефективніший серед них. Учні
ознайомляться з головним об’єктом дослідження, оволодіють елементарними
навичками картографічної грамотності та культури, набуватимуть навчально-
пізнавальної і комунікативної компетенції. Додатково вони матимуть
можливість застосувати і вдосконалити свої знання та вміння з математики,
інформатики, мови, літератури, історії та само реалізуватися як особистість.
Τематичні питання:
 Що таке карта?
 В чому перевага карти перед іншими джерелами інформації?
 Яку інформацію можна отримати за допомогою карт? Навіщо людині
картографічні знання?
План.
Μи будемо працювати над нашим проєктом за такими напрямками:
 знайомство з « мовою» географічних карт
 використання різних джерел для отримання географічної інформації з
конкретної теми
По завершенні цього проєкту :
1. Ви зможете відповісти на такі питання:
 Що таке карта?
 В чому перевага карти перед іншими джерелами географічних знань?
 Навіщо людині картографічні знання?
2. Створите власне джерело географічних знань за допомогою
комп’ютерних технологій ( це веб-сайт, публікація)
Знайомство з « мовою» географічних карт

26. 26
Ηа цьому етапі ви ознайомитеся зі способами зображення Землі на папері,
з легендами карт, навчитеся читати карти, отримувати потрібну вам
інформацію
Використання різнихджерелдля отримання географічної інформації
Ηа цьому етапі ви узагальните свої знання про географічне пізнання
Землі,здійсните уявну подорож маршрутом Μагеллана, збудуєте власні
прогнозивідносно майбутнього нашої Землі, надасте власну оцінку важливості
предмету дослідження
Критеріївідбору інформації:
 Доцільність (зважаючи на завдання проєкту)
 Доступність для своєї вікової категорії
 Достовірність ( посилання на джерела )
 Інформативність
 Лаконічність
 Стиль викладу ( цікавий )
 Гарна ілюстрованість
Фрагменти звіту групи «Κартографи»
Завдання:
1. Ознайомитися з картами атласу – хрестоматії «Загальна географія» для 6
класу, їх легендами.
2. З’ясувати на які питання можна отримати відповіді за допомогою цих
карт.
3. Βиконати практичні завдання, запропоновані вчителем – керівником
проєкту.
Опис результату роботи:
1. Дослідивши атлас географічних карт для 6 класу, ми з’ясували, що в
ньому зібрані карти різні за масштабом, охопленням території, за змістом. Βсі
вони за своїм призначенням навчальні. У кожної карти є своя легенда, яка
допомагає зрозуміти її зміст.

27. 27
Свої спостереження ми помістили в таблицю:
Назва карти Вид карти за
масштабом
Вид карти
за охопл.
тер-рії
Приклади питань, на які можна
отримати відповідь
Κарта Εратосфена - світова Як люди уявляли світ у ііі ст..
до н.е.?
Які назви мали в той час
материки, океани?
Чи можна за цією картою
виміряти відстані? Визначити
географічні координати?
Κарта Μеркатора - світова Які відомості про Землю мали
люди на початку 17 століття?На
скільки вони були точними?
Чи можна визначити
географічні координати ?
Κарта
літосферних плит
дрібномасштабна світова Які найбільші літосферні
плити?Чи збігаються межі
літосферних плит з межами
материків?
З якою швидкістю і в якому
напрямку рухаються плити?
Де проходять сейсмічні пояси?
Як це пояснити?
Чи можна чекати землетрусів у
Старобільську?
Що може статися з Червоним
морем у майбутньому?
2. Ми також виконували практичні завдання за картами та планом в атласі
такого типу:
 Обчислитиза планом місцевості відстань від школи до цукрового заводу.
 Обчислити площу кленового лісового масиву.
 Визначити географічні координати столиці України.
 Обчислити розміри Африки по екватору та 20-му меридіану.
Висновок: Карта - дійсно унікальне інформаційне джерело, бо вона
відповідаєне лише на питання де?що? , а ще й дозволяє отримати відповідь на
питання як? чому? і побудувати прогнози, передбачити небезпеку тощо
Фрагменти звіту групи « Дизайнери»

28. 28
1. Узагальнити й відібрати найбільш цікавий матеріал напрацьований
усіма учасниками проєкту для оформлення результатів роботи в електронному
вигляді.
2. Створити новий інформаційний ресурс для школярів у вигляді веб –
сторінки і презентації
Перед початком роботи ми з вчителем обговорили алгоритм роботи,
з’ясували за якими критеріями буде оцінюватися кінцевий результат .
Пропонуємо вашій увазі приклад роботи, яку ми розмістили на
електронних носіях.
Фрагменти звіту групи «Журналісти»
Завдання:
1. Зібрати інформацію про першу навколосвітню подорож Ф.Магеллана й
проаналізувати її відповідно до теми проєкту.
2. Зафіксувати зібрану інформацію в» бортовому журналі».
3. Підготувати матеріал для веб-сторінки.
У 7 класі, наприклад, для ефективного засвоєння теми «Австралія» учням
пропонується створити проєкт «Освоєння нових територій».
На першому уроці вчитель повідомляє тему та мету проєкту; поділяє клас
на групи, кожна з яких обирає територію (частину материка) для досліджень.
Керівники груп отримують картки-завдання і розподіляють їх між учнями.
Захист проєктів відбувається на останньому уроці. Форму захисту учні
обирають самостійно (макет, картосхема, ілюстрований журнал тощо).
Мета проєкту: визначити території, найбільш сприятливі для життя та
господарської діяльності людини.
Завдання 1. ФГП території
1. Яку частину материка займає?
2. У яких географічних поясах лежить?
3. Океани і моря, що омивають територію.
4. Берегова лінія.

29. 29
Зробіть висновок щодо вигідності або, навпаки, географічного положення
території з точки зору можливого економічного розвитку. Розміщенню яких
галузей прияє ФГП даної території?
Завдання 2. Довідка з історії відкриття та освоєння території
1. Перші відомості та дослідження,
2. Чим займалися перші поселенці? Як це відбилося на сучасно­му житті
населення та його господарській діяльності?
Завдання 3. Тектонічна будова території. Рельєф. Корисні копалини
1. Визначте головні тектонічні структури території та поширенні форми
рельєфу. Відновіть взаємозв’язок між ними.
2. Доведіть, що відомості про рельєф та тектонічну будову території,
дозволяють припустити, які корисні копалини є на її території.
Зробіть висновок, чи мають значення для розвитку господарства знання
цих закономірностей. Доведіть це на прикладі своєї території.
Завдання 4. Клімат
1. У яких кліматичних поясах лежить територія?
2. Дайте характеристику кліматичним умовам вашої території.
3. Вкажіть чинники, що впливають на формування цього типу клімату.
Зробіть висновок щодо значення кліматичних умов для розвитку
господарства.
Завдання 5. Внутрішні води
1. Ηазвіть основні об’єкти внутрішніх вод вашої території.
2. Βкажіть, які чинники вплинули на формування водних об’єктів.
3. Опишіть одну з річок (за планом характеристики річок).
4. Опишіть озера та болота території.
5. Охарактеризуйте підземні води.
6. Βкажіть інші об’єкти поверхневих вод території, умови їх формування.
Зробіть висновокщодо значення наявності та поширення поверхневих вод
для розвитку господарства. Якщо ваша місцевість не забезпечена водними
ресурсами, запропонуйте шляхи подолання цієї проблеми.

30. 30
Завдання 6. Органічний світ
1. У яких природних зонах лежить територія?
2. Назвіть найпоширеніші види рослин та тварин.
3. Які природні країни виділяють на території?
4. Природоохоронні об’єкти.
Зробіть висновок щодо особливостей органічного світу території, ступеня
освоєння території людиноюта впливу господарської діяльності на навколишнє
середовище.
Завдання 7. Населення
1. Кількість населення, густота, розміщення по території.
2. Історія заселення території (населення корінне чи прийшле).
3. Расовий та національний склад.
На основі отриманих даних учням пропонується зробити доповідь за
планом.
Οтже, потрібно добре знати своїх школярів, їхні можливості, інтереси,
бажання. Це вкрай важливо для організації проєктної діяльності школярів.
Πроєкт часто є результатом, передусім, колективних зусиль школярів;
передбачає рефлексію спільної роботи, аналіз її повноти, інформаційного
забезпечення, творчого внеску кожного учасника. Βиконання проєкту є
непростим завданням, але чим складніша пропонована ситуація, тим більше
мобілізується орієнтована основа діяльності школярів, тим активніше
формуються і тренуються їхні особистісні якості.
Набуті в ході реалізації того чи іншого навчального проєкту вміння та
практичні знання не лише міцно засвоюються, а й підсвідомо пов’язуються із
ситуацією успіху , задоволення від результату та значущості своєї роботи і
стають стимулом для подальшої навчальної діяльності школярів. Використання
методу проєктів дозволяє усім учасникам проєкту розвивати вміння виділяти й
обиратинайбільш цікаві й практично значущі теми ; більш досконало оволодіти
інформаційно-комунікативними технологіями; зокрема, учням – оволодіти
значним арсеналом методів дослідження (аналіз літератури, пошук джерел

31. 31
інформації, збір та обробка даних, висування гіпотез та шляхів їх вирішення
тощо) і набути комунікативної компетентності (вміння організувати й вести
дискусію, вислуховувати інші точки зору, генерувати ідеї та ін.);вчителю –
вирішити завдання особистісно орієнтованого навчання.
2.2 Методи використання інформаційно-комунікаційних технологій на
уроках географії
Тенденції переходу до інформаційного суспільства вимагають від сучасної
освіти орієнтуватись на технології розвиваючого навчання, що формують у
здобувачів освіти готовність оперувати інформацією, швидко приймати
рішення, використовуючи засвоєнні компетентності для розв’язанння
прикладних завдань. У такий спосіб географія, як шкільний предмет здатна
суттєво вплинути на світогляд, ерудицію, загальний рівень інтелекту людини,
яка формує себе як особистість.
Традиційна освітня модель в сучасних умовах втрачає свою ефективність,
бо нове покоління дітей по-іншому ставиться до результатів освіти і самого
процесу навчання. З появою комп’ютерів та Інтернету вчитель остаточно
втратив роль головного джерела інформації, а суспільство в цілому і діти
зокрема стають інформаційно перевантаженими. Звідси випливає логічне
питання: як у таких умовах зацікавити школярів, що необхідно зробити, аби
навчити всіх без винятку?
«У ХХІ столітті безграмотним вважається вже не той, хто не вміє читати
чи писати, а той, хто не вміє вчитися, доучуватися і переучуватися» – писав
Елвін Тоффлер, один з авторів концепції «Інформаційної цивілізації». ХХІ
століття – це епоха розвинених інформаційних технологій та всебічної
комп’ютеризації процесу виробництва. За таких умов життя вимагає
інтелектуально розвиненої особистості, але водночас толерантної, відкритої до
демократичного спілкування та розвитку в національному і міжнародному

32. 32
вимірах. При цьому освіта набуває вирішального значення у процесі
становлення такої особистості.
Сучасні технології урізноманітнюють можливості освітнього процесу і,
таким чином, потребують зміни самої організації процесу навчання. На фоні
Збільшення інформаційного простору, потреба у виборі правильного рішення,
унеможливлює використання традиційних форм роботи. Інформаційно-
комунікаційна компетентність перетворюється на значну допомогу для
навчання: вона забезпечує формування предметних знань, умінь і навичок,
сприяє візуалізації навчального матеріалу, економії часу, забезпечує оnlіnе
оцінювання, сприяє відкритості освітнього середовища для вчителів та
школярів. На уроках географії школярі застосовують сучасні гаджети для
добору інформації, її аналізу, створення інформпродукту, його репрезентаціх,
збереження і передачі. Це забезпечується у процесі спільної пошукової
діяльності, спільного редагування документів і, як результат – підвищення
рівня інформаційної компетентності усіх школярів.
Новітня якісна освіта неможлива без розв’язання педагогічних проблем за
допомогоюзастарілих методів. У зв’язкуз цим одним із напрямків осучаснення
системи освіти є ставка на цифрові технології. Це дозволяє інтенсифікувати
мозкову діяльність учнів, забезпечує демократизацію методики викладання,
сприяє розкриттю творчих можливостей, стимулює і розвиває психічні
процеси, мислення, сприйняття, пам’ять школярів. На фоні сучасного зниження
пізнавального інтересу школярів застосування інформаційно-комунікативних
технологій у поєднанні з інтерактивними методами навчання підвищує
результативність навчання, інтерес до предмету, сприяє усвідомленню
значущості отриманих знань, практичному пізнанню навколишнього світу.
У час стрімкої інформатизації українського суспільства та інтенсивного
оновлення й переформатування освітньої галузі особливо гостро стає питання
формування цифрової грамотності випускника закладу освіти. Формула Нової
української школи: «Наскрізне застосування інформаційно-комунікаційних
технологій в освітньому процесі та управлінні закладами освіти і системою

33. 33
освіти має стати інструментом забезпечення успіху нової української школи.
Запровадження ІКТ в освітній галузі має перейти від одноразових проєктів у
системний процес, який охоплює всі види діяльності. ІКТ суттєво розширять
можливості педагога, оптимізують управлінські процеси, таким чином
формуючи в учня важливі для нашого сторіччя технологічні компетентності».
Сучасні діти зростають повністю «занурені» в мобільні технології та
комп’ютери. Персональні пристрої створюють те середовище, за допомогою
якого молодь взаємодіє з оточуючим світом. Підлітки вже не сприймають
традиційні форми навчання, а потребують мобільні технології в освіті. Їм
необхідне динамічне інтерактивне середовище, яке забезпечить якісне
оволодіння програмним матеріалом із максимальним наближенням до сучасних
технічних можливостей дитини.
Мобільні технології – це широкий спектр цифрових і повністю
портативних мобільних ґаджетів (пристроїв), що дозволяють здійснювати
операції з отримання, обробки та поширення інформації.
Технологія мобільного навчання полягає у використанні деяких
можливостеймобільних пристроїв учнів для організації їхньої роботи на уроці,
а також свідоме включення мобільних пристроїв школярів в освітній процес.
Для мобільного навчання використовуються наступні мобільні засоби
зв’язку:
- телефони: смартфон та айфон;
- кишеньковий комп’ютер, планшет;
- різні портативні мобільні пристрої: GPS навігатори і т. д.
Застосування мобільного навчання дозволяє по-новому поглянути на
освітній процес з методичної точки зору. Зазначена технологія дозволяє
виокремити ряд важливих тенденцій, що значно підвищують ефективність
викладання і водночас вимагають перегляду традиційних підходів до навчання:
- можливість застосування технології в якості додаткового засобу
навчання.
- персоналізація навчання.