1

ГОЛОПРИСТАНСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА
АДМІНІСТРАЦІЯ
ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ВІДДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Л. В. КУЗЬМА
ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ
ЯК ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ
ПРИРОДНИЧО – МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
с.Чорноморське-2018

Л.В. Кузьма , учитель фізики і математики,
спеціаліст першої кваліфікаційної категорії
ІНТЕГРОВАНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ
ПРИРОДНИЧО – МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Рецензенти:
____________________( посада, установа)
(П.І.Б)
____________________(посада, установа)
(П.І.Б)
Л.В.Кузьма
Інтегроване навчання як чинник оптимізації
природничо-математичних дисциплін.
Збірка містить опис власного педагогічного досвіду Кузьми Л.В., учителя
Чорноморського закладу загальної середньої освіти з теми: «Інтегроване навчання
як чинник оптимізації природничо-математичних дисциплін.»
Призначена для вчителів фізики
Рекомендовано шкільною методичною радою
( Протокол № 3 від « 11 » січня 2018р.)

ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………………………………............4
Розділ 1.Інтегроване навчання як чинник оптимізації природничо-математичних
наук ……………………………………………………………………………………..6
1.1. Теоретичні аспекти інтегрованого навчання природничо-математичних
дисциплін ………………………………………………………………………..6
1.2. Здійснення зв’язку з математикою у навчанні фізики. STEM – нова методика
навчання ………………………………………………………............................7
Розділ 2. Методи і прийоми роботи………………………………………………….10
Висновки ………………………………………………………………………............13
Список використаних джерел ………………………………………………………..14
Додатки ………………………………………………………………………………..15

ВСТУП
Cьогодні суспільство змінило свої пріоритети, виникло поняття суспільства
інформаційного, воно в більшій мірі зацікавлене в тому, щоб його громадяни були
здатні самостійно активно діяти, приймати рішення, гнучко адаптуватися до
мінливих умов життя. З усією гостротою перед учителями фізики постало завдання
підготувати таких учнів, які відповідали б вимогам часу. Випускники навчальних
закладів повинні глибоко засвоїти найважливіші ідеї сучасної фізики і опанувати
систему основних наукових понять, вміти орієнтуватися в науково-технічній
літературі, самостійно і швидко відшукувати потрібні відомості, навчитися активно,
творчо користуватися своїми знаннями, бо творча праця – головна умова прогресу
суспільства. Добитися таких результатів можна тільки при активізації пізнавальної
діяльності учнів,розвитку їх мислення і здібностей у процесі навчання.
Швидкозмінне життя примушує змінювати систему освіти, яка вчить жити в
реальному світі реагуючи на зміни,критично мислити і бути розвиненою
особистістю.
Вважаю, що актуальність мого досвіду полягає в тому, що використання
інтегрованого навчання на уроках фізики і математики активізує пізнавальний
інтерес учнів, розвиває їх здібності, стимулює розумову діяльність.
Новизна досвіду характеризується пошуком нових чи вдосконалених
концепцій, принципів, підходів до освіти,суттєвою зміною у змісті, формах, методах
навчання, виховання і управління навчально-виховним процесом, полягає в
цілеспрямованому формуванні освітнього середовища, що дозволяє
використовувати сучасні педагогічні технології, які сприяють реалізації
максимальної самостійності учня на уроці і в позаурочний час; у комбінації відомих
методик і прийомів, направлених на розвиток пізнавального інтересу; у розробці
навчального матеріалу для розвитку образного мислення; у розробці дидактичного
матеріалу з використанням інформаційних технологій.
Інноваційна значущість пропонованого досвіду передусім простежується в
тому,що особливістю учбового процесу є те,що центром діяльності стає учень,який
виходячи із своїх індивідуальних здібностей і інтересів,вибудовує процес пізнання.
Основною педагогічною ідеєю досвіду є створення умов для індивідуального

розвитку учня, підвищення його пізнавальної активності через широке застосування
на уроках фізики і математики сучасних педагогічних технологій.
Метою досвіду є:
✓ вивчення теорії і методики інтегрованого навчання;
✓ вивчення навчальних програм та вироблення рекомендацій щодо їх
удосконалення;
✓ практичне використання інтегрованого навчання на уроках природничо-
математичних дисциплін та в позаурочний час;
✓ моделювання та апробація інтегрованих уроків та позакласних заходів;
✓ створення банку методичних розробок уроків;
✓ презентація власного досвіду роботи на засіданнях МО вчителів природничо-
математичних дисциплін;
✓ публікація творчих доробок в періодичних та методичних виданнях.

РОЗДІЛ1. ІНТЕГРАЦІЯ ЯК ЧИННИК ОПТИМІЗАЦІЇ ПРИРОДНИЧО-
МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН.
1.1.Теоретичні аспекти інтегрованого навчання природничо-математичних
дисциплін.
Торкаючись характеристики сучасної людини XXI століття, слід підкреслити,
що компетентнісна людина має креативне, аналітичне, творче, інноваційне
мислення, вміє працювати в команді, володіє інформаційною грамотністю і
навичками ефективного використання ІКТ- все це складає неповний перелік
успішної особистості. Новітні технології сьогодні дають можливість досягти ці
зміни. Стає зрозумілим, що відмінною рисою стандартів нового покоління є
орієнтація на результат освіти, якщо молода людина вже на виході зі школи буде
володіти актуальним запасом практичних знань з урахуванням всіх сучасних
комп’ютерних технологій та навичками пошукової інформації, то можна очікувати,
що вона принесе користь не тільки сама собі, а й державі. Оновлення змісту освіти у
ХХІ столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський
масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. На
сьогоднішній день світ "інформаційного вибуху", який формує нові
взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, виникає потреба у
вмінні розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин,
порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення. Тому
головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто
формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є
інтеграція навчальних дисциплін. З досвідом роботи стає зрозуміло, що не можна
дати знання якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, що інтеграція, тобто
органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є
однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності вчителів
та учнів, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального
матеріалу.
Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного
процесу коментував великий педагог Я. А. Коменський: «Всі знання виростають з
одного коріння - навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні

вивчатися у зв’язках». Інтегроване навчання є діючою моделлю активізації
інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Воно зобов’язує до
використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на
ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу. Через інтеграцію
здійснюється особистісно-зорієнтований підхід до навчання, тому що учень сам
може обирати "опорні" знання з різних предметів з максимальною орієнтацією на
суб’єктивний досвід, що склався в нього під впливом як попереднього навчання, так
і більш широкої взаємодії з навколишньою дійсністю.
Можливості впровадження інтеграції в навчальний процес:
- поєднання спорідненого матеріалу кількох предметів навколо однієї теми,
усунення дублювання у вивченні ряду питань;
- ущільнення знань, тобто сконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння
якого вимагає менше часу, проте підвищує якість навчального уміння;
- опанування з учнями значного за обсягом навчального матеріалу, досягнення
цілісності знань;
- залучення учнів до процесу здобуття знань;
- формування творчої особистості учня, його здібності;
- дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних навчальних
предметів у професійній діяльності.
1.2.Здійснення зв’язку з математикою у навчанні фізики. STEM – нова
методика навчання.
Чому сьогодні з’явилося нове слово STEM- освіта? Що воно несе у своєму змісті?
Аналіз вступної компанії декількох років до вищих навчальних закладів показав, що
незнпачний відсоток абітурієнтів обирають предмети природничо-математичного
циклу. З одного боку ці предмети надто складні,а з іншого боку, ця проблема стала
перетворюватися в глобальну не тільки в Україні, а в усьому світі. Саме тому STEM-
освіта, або науково-технічна творчість молоді стає пріоритетним в державах, де
розвивається високотехнічне виробництво. Гостру необхідність в науково-інженерних

кадрах, ІТ-спеціалістах усвідомлює держава, яка орієнтується на технологічний
прогрес і зростання інноваційної економіки. STEM-освіта об’єднує математику,
предмети природничого циклу,технологію, конструювання (інженерія) в єдину
інтегровану програму, яка показує взаємозв’язок між ними та шляхи розв’язання і
використання продуктів діяльності в повсякденному житті. Питання STEM-освіти
зосереджується на темах, які демонструють інтеграцію деяких чи усіх компонентів
STEM.
Математичні прийоми у фізиці вчитель використовує дуже часто:
✓ для вираження законів у загальній і чинній формі;
✓ для виведення тих чи інших закономірностей з деяких теоретичних
передумов;
✓ для перетворення виведення формул в інші;
✓ для знаходження таких величин,вимірювання яких безпосередньо неможливе;
✓ при різноманітних розрахунках і вирішенні завдань.
З самого початку вивчення курсу фізики учні привчаються до користування
математичними символами і до формул, що виражаються буквами У старших класах
роль математики у викладанні фізики значно підвищується. Тут, поряд з
експериментальним вивченням фізичних явищ, учитель фізики може при дослідженні
фізичних явищ широко застосовувати математичний аналіз,оскільки це можливо за
рівнем математичної підготовки учнів. Важливим принципом інтегрованого навчання є
міжпредметні зв’язки. Вони впливають на відбір і структуру навчального матеріалу
цілого ряду предметів. Ідея міжпредметних зв'язків виконує свою організуючу роль:
впливає на побудову програм, структуру навчального матеріалу, підручників, на відбір
методів і форм навчання. Систематичне їх застосування, створює можливості широко
користуватися дидактичними матеріалами та засобами наочності (підручниками,
таблицями, приладами, картами, презентаціями, відеороликами), які належать до
одного навчального предмета, при вивченні інших дисциплін. В організації навчання
виникає потреба в комплексних формах, що мають міжпредметні зміст. Такі форми
вимагають координації діяльності вчителів, вивчення навчальних програм з родинним
преметом, взаємовідвідування уроків: математики, фізики, біології, хімії, географії.
STEM- нова методика навчання учнів, яка має таку основу:

✓ інтегроване навчання за темами, а не за предметами;
✓ інтегроване навчання математики, природничих
предметів,технології,інженерії- ці сфери навчання тісно пов’язані між собою
на практиці;
✓ використання науково-технічних знань у реальному житті.

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І ПРИЙОМИ РОБОТИ
Важливим етапом є обмін досвідом вчителів щодо проведення саме інтегрованих
заходів. Інтегровані уроки більш цікаві, тому що не кожний день на уроці присутні два
викладачі одночасно, вони допомагають вирішувати більшу кількість задач,
використати різні методи і форми навчання, інформаційно-комунікаційні технології,
педагогічні програмні засоби навчання. Застосування в навчальному процесі
інтегрованих технологій та інтерактивних форм і методів навчання сприяє формуванню
навичок і вмінь учнів, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва,
активної взаємодії учнів. Це така організація навчального процесу, за якої не можлива
не участь учня в колективному процесі пізнання, співнавчання, взаємонавчання.
Міжпредметні зв'язки посилюють узагальнюючий характер змісту навчального
матеріалу, який вимагає зміни і методів навчання. Вони приводять в дію всі стимули
пізнавального інтересу, пов'язані з навчальною діяльністю: вносять проблемність,
елементи дослідження і творчості, урізноманітнюють форми самостійної роботи,
спонукають до оволодіння новими вміннями. Перетворюючи методи навчання,
міжпредметні зв'язки впливають на зміну і його організаційних форм. Виникає потреба
у колективних формах організації навчальної роботи, які найкращим чином
забезпечують вирішення міжпредметних проблем, створюючи умови для прояву знань
та інтересів учнів з інших предметів. У процесі формування пізнавальних інтересів
учнів міжпредметні зв'язки (змістовні, операційно - діяльні, організаційно - методичні)
виконують багатопланові функції. Перш за все вони виступають як стимул інтересів
учнів до уроків, заломлюючись у всіх інших позитивних стимулів, що йдуть від змісту,
діяльності та відносин. Навчальна діяльність з опорою на міжпредметні зв'язки
викликає безпосередній інтерес до уроків. Здійснюючись систематично, вони стають
умовою формування стійких пізнавальних інтересів школярів.У своїй практичній
діяльності я використовую такі форми інтегрованого навчання:
урок та його різновиди;
семінари, лекції, лабораторні заняття, заліки;
конференції, екскурсії, практичні заняття та ін.
Важливим фактором використання інтеграції в навчально-виховному процесі є
формування наступних компетенцій:

ціннісно-смислових (розуміння мети уроку, важливості вивчення теми);
загальнокультурних (культура мовлення, почуття патріотизму, історичні дані про
рідну місцевість);
інформаційних (робота з комп’ютером, вміння самостійно підбирати необхідний
матеріал);
комунікативних (вміння працювати в групах, вислуховувати, спілкуватися, ).
Інтегровані уроки бувають цілісні і фрагментарні. Але частіше варто проводити
фрагментарні інтегровані уроки, що пояснюється повністю об’єктивними причинами:
неспівпаданням загальних навчальних тем з різних навчальних предметів за часом
вивчення;
неможливість провести цілий урок інтегрованим, тому що на цьому уроці необхідно
проходити і інший програмний матеріал, який не може бути інтегрованим з цим
предметом. Залежно від дидактичної мети інтегровані уроки поділяють на:
уроки вивчення нового матеріалу;
уроки систематизації та узагальнення знань;
комбіновані уроки.
Звичайно, проведення інтегрованих і бінарних уроків потребує серйозної підготовки
вчителями.
Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:
правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;
високі професійні якості педагогів, що забезпечать творчу співпрацю вчителів і
учнів при підготовці уроку;
включення самоосвіти учнів в навчальний процес;
використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на
всіх етапах уроку;
продумане поєднання індивідуальних, парних, групових форм роботи;
обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.
Алгоритм оцінювання ефективності інтегрованого уроку:
якість знань учнів з виучуваної теми (повнота, системність тощо). На яку оцінку
заслуговує організація мислення учнів на уроці.

які форми мислення, мисленнєві операції (аналіз, синтез, порівняння та ін.)
застосовувалися на уроці. Які творчі процеси ініціювались вчителями. Чи мало місце
проблемне навчання. Яка була роль усієї групи й кожного окремо учня у вирішенні
кожної з проблем. На скільки ефективними були способи організації пізнавальної
діяльності учнів. Який був емоційний тонус уроку та рівень духовного спілкування
вчителів і учнів. Якою мірою інтеграція двох предметів дала змогу реалізувати
принцип нерозривності навчання і виховання.
Алгоритм оцінювання діяльності учнів на уроці:
✓ глибина й міцність одержаних ними знань;
✓ здатність до мислення;
✓ спроможність розуміти суть явищ, робити висновки й узагальнення;
✓ розуміння глибоких, а не поверхневих зв’язків між інтегрованими
предметами.
Алгоритм оцінювання діяльності вчителя:
✓ особистісні якості вчителя, які сприяли реалізації основної мети й задач уроку;
✓ рівень ефективності дидактичної діяльності щодо об’єднання знань учнів у
галузі інтегрованих предметів;
✓ міра володіння вчителем поняттями інтегрованих дисциплін.

ВИСНОВКИ
Використання інтегрованих уроків вносить певний вклад в підвищення професійної
майстерності вчителів, самоосвітньої діяльності, сприяє прагненню та свідомій
зацікавленості учнів в оволодінні загальноосвітніми предметами. Це впливає на рівень
освіченості майбутніх випускників, їх конкуренто спроможність. Різні види діяльності,
які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, посилюють
пізнавальний інтерес до навчання, допомагають активізувати розумову діяльність
учнів. На таких уроках яскраво виражена прикладна спрямованість. Вони допомагають
формувати науковий світогляд, сприяють встановленню логічних зв’язків між
поняттями. Застосовуючи в навчально-виховному процесі інтеграцію наукових знань,
реалізуючи її в системі освіти, можна досягти таких результатів:
✓ знання учнів набувають системності;
✓ уміння стають узагальнюючими, сприяючи комплексному застосуванню
знань, їхньому синтезу, перенесенню ідей та методів з однієї галузі науки до
іншої, що, по суті, покладено в основу творчого підходу до наукової
діяльності людини в сучасних умовах;
✓ посилюються світогляд на направленість пізнавальних інтересів учнів;
✓ більш ефективно формуються переконання, досягається всебічний розвиток
особистості;
✓ інтегровані уроки сприяють інтенсифікації, оптимізації навчальної і
педагогічної діяльності.
Ініціатива інтеграції продовжується і в позакласній роботі. Вона відкриває широкі
перспективи для оновлення змісту освіти, спонукає формуванню духовно багатої
особистості, вихованню учнівської молоді у дусі найкращих людських цінностей.
Практика роботи показує плідність інтеграції, виявляє перспективи подальшого
розвитку та удосконалення такого підходу до навчання. Застосування інтеграційних
форм навчання сприяє налагоджуванню взаєморозуміння і поліпшенню співпраці
педагогів та учнів у процесі навчання, дає можливість ширше використати потенційні
можливості змісту навчального матеріалу та розвинути здібності учнів.
Інтеграційні процеси в освіті тривають, і вони різноманітні, але мета їх одна –
розвинена, креативна особистість, здібна до творчого пошуку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
1. Банарик Н.Б. У пошуках моделі інтегрованого уроку // Всесвітня література.
– 1997. - №7. – С.11.
2. Липова Л., Ренський С. Інтеграція індивідуальної роботи з іншими формами
навчальної діяльності // Рідна школа. – 2002. - №1. – С.8-10.
3. Кірсанова В.О. Технологія інтеграції у навчально-виховному процесі //
Математика (Перше вересня). – 1999. - №11. – С.4.
4. Степанюк А.В., Гадюк Т.В. Інтеграція природничих дисциплін у школі //
Педагогіка і психологія. – 1996. - №1. – С.18-24.
5.Тевлін Б. Математика на уроках фізики // Фізика та астрономія в школі.
–1999. - №4. – С.18-23
6. Кіт І.В. Методичні особливості інтеграції курсів інформатики та
робототехніки / І.В. Кіт, О.Г. Кіт. //Комп’ютер в школі та сім’ї. – № 5.
– 2016. – С.35-37.

ДОДАТКИ
Додаток А
Конспекти інтегрованих уроків
Конспект інтегрованого уроку у 7 класі (математика, фізика)
Тема: Лабораторна робота з визначення густини яблука.
Мета: ознайомити дітей з яблуком в ракурсі походження, лікарського та
біохімічного складу фрукта, навчити знаходити густину яблука на досліді з фізики,
розв’язувати задачі по відсотках, виховувати пізнавальну активність та повагу до
праці вчених, розглянути таблицю постачальників важливих речовин та вітамінів та
розшифрувати їхній вплив на організм людини, проаналізувати склад речовин в
яблуці.
Обладнання: ваги, мірний циліндр, мультимедійна презентація, листи для виконання
лабораторної роботи, яблука.
Епіграф до уроку:
Математика і фізика настільки злилися в єдине
ціле, що іноді важко розмежувати, де
закінчується математика і починається фізика.
В.А.Стєклов
Девіз уроку: «Живи в злагоді з природою»
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ.Актуалізація опорних знань.
Мотивація навчальної діяльності
Учитель
- «Живи в злагоді з природою» - девіз цього уроку. Ми продовжуємо вивчати
навколишній світ, природу. Ви вже здогадалися, що наша розмова буде про яблука –
ці звичайні для всіх фрукти. Здавалося б, що нового можна дізнатися про яблуню та
її плоди? А чи знаєте ви, коли людина навчилася вирощувати культурні сорти
яблук? (Слайд 3.)
Клас поділено на групи. Учні отримали домашнє завдання,яке перевірив учитель
заздалегідь, виділив цікаві факти.
Учитель
-До нас сьогодні завітали фахівці з історії, медицини, біохімії. Надаємо їм слово.
Історик
- Встановити точну дату появи яблука, звичайно, важко. Та є дані, що культурні
сорти яблунь були вирощені приблизно 5 тис. років тому давніми греками. Звідти
вони розповсюдилися по всьому світу. Під час археологічних розкопок у Новгороді
в пластах ХІІ ст. було знайдено насіння яблуні і навіть ціле яблуко невеликого

розміру. На початку другого тисячоліття яблуневі сади були розповсюдженні в
Київській Русі. Не залишив без уваги садівництво і Петро І. В 1696р. він дав наказ
розводити на Дону сади і закладати плодові розсадки.
Учитель
-Цікаво, а звідки походить назва «яблуня»?
Біохімік
- У старослов’янській мові тверде «а» зникло - стали говорити «яблунь». Так воно і
тепер називається у чехів і говорять «яблунь». У болгар немає різниці між яблуком і
яблунею. Корінь слова взято у кельтів, що жили на нижньому Дунаї. Там яблуко
називали «абла», а давні германці – «апля».
Учитель
-Минали століття, розвивалася наука. Учені вивчили хімічний склад яблук та їх
вплив на організм людини.
Медик
- Нерідко чуєш такі поради: «Їжте більше яблук: вони багаті на залізо та вітамін «С».
Чи так це? Насправді ж яблука містять заліза менше, ніж ягоди, особливо вишня. Та
солі заліза, що містяться в яблуках, краще засвоюються організмом, оскільки вони
перебувають у сприятливому співвідношенні з вітамінами.
Біохімік
- Учені дослідили хімічний склад яблук і встановили, що в будь-якому яблуці є
Вітаміни В1, В2, В5, РР, К, Е, Р, каротин. Та вміст більшості з них невеликий. Так,
наприклад, вітаміну Е, що бореться з раковими захворюваннями, в 100г яблука –
лише 0,2мг, тоді як добова норма для дорослого – 20мг. Виходить, що людина в
день повинна з’їсти 10 яблук. Та можна скористатися плодами, багатими вітаміном
С: шипшиною, глодом, горобиною. Інша ситуація з вітаміном Р: 100г яблук містить
30 – 50мг цього вітаміну, а добова потреба в ньому людини – 50 – 100мг. Вітамін Р
зміцнює судини. Яблуками можна лікувати легкі форми гіпертонічної хвороби без
медикаментів.
Хочу додати, що яблука з високим вмістом вітаміну Р дуже корисні людям з
підвищеною ламкістю кровоносних судин. Ламкість артерії у гіпертоніків виникає
від нестачі вітаміну Р і аскорбінової кислоти в організмі. Крім того, велике значення
має співвідношення в клітинах іонів калію й натрію. Ось чому збільшення вживання
овочів і фруктів попереджує хвороби судин.
Є цікаві дані про те, що яблука зміцнюють імунітет: уживання щоденно дітьми
і дорослими від 1 до 3 яблук може знизити кількість простудних захворювань
приблизно вдвічі.
А ще в яблуках містяться пектинові речовини.
Учитель
-Що ж таке «пектини» та яка їх роль у людському організмі?

Пектини – це високомолекулярні вуглеводи, які містяться в міжклітинних
перегородках і клітковому соку. Вони вбирають отруйні речовини і виводять їх з
організму. Особливо багато шкідливих речовин утворюється при запальних
хворобах кишечнику(колітах). Тому сирі терті яблука – один з найкращих способів
лікування при розладах шлунку.
Медик
-Учені також виявили, що сік яблук убиває мікроби збудника дизентерії. Під час
лікування колітів у період загострення яблука використовують у вигляді відварів і
соків, далі у вигляді протертої кашки.
Відомо, що пектин можуть виводити з організму важкі отруйні метали – свинець,
мідь, кобальт. Тому яблучна дієта дуже корисна для людей, які працюють на
шкідливому виробництві(типографії, гальванічні цехи). Їм потрібно вживати не
менше, ніж 5 яблук на добу. В яблуках міститься збалансований комплекс цукру,
тому їх можна вживати хворим на цукровий діабет.
Учитель
- Оце так яблука! І справді повіримо, що яблука допомагають від усіх хвороб. Ось і
завершується наша розмова, присвячена неповторному диву природи – яблуку.
Маємо надію, що вона була для вас не лише цікавою, а й корисною. Будьте завжди
здоровими! Пропоную провести лабораторну роботу з фізики по визначенню
густини яблука.
ІІІ. Виконання лабораторної роботи
Лабораторна робота №7
Тема: Визначення густини яблука.
Мета роботи: визначити густину яблука за допомогою терезів і вимірювального
циліндра або мензурки.
Обладнання : терези, вимірювальний циліндр або мензурка,яблуко
( густину якого треба визначити),посудина з водою.
Хід експерименту
1. За допомогою терезів визначаємо масу яблука.
2. Беремо мірний циліндр з водою та відмічаємо за поділками об’єм води.
3. Опускаємо в мірний циліндр яблуко та занурюємо його повністю.
4. Відмічаємо об’єм на який піднялася вода – це і є об’єм яблука.
5. Одиницю об’єму мл переводимо в одиниці об’єму системи СІ:
1мл = 1см3
.
6. За формулою густини визначаємо густину яблука: р =
𝑚
𝑉
.
7. Результати заносимо у таблицю:
Назва речовини Маса тіла
m, г
Об’єм тіла
V, см³
Густина
речовини

ρ,г/см³ ρ,кг/м³
Яблуко
8. Порівнюємо густину яблука з густиною води та цукру: густина води – 1г/см3
;
густина цукру – 1,6г/см3
.
9. Робимо висновок щодо густини яблука.
Вчитель
- При виконанні лабораторної роботи ви користувалися математичними
розрахунками і побачили що, «математика не статична й обмежена наука, вона живе
й розвивається, завжди переростає виготовлені для неї замкнені форми виривається
на волю». Дійсно, математик декілька разів перечитає складну задачу, перед тим як
розв’язати її. Пропоную задачу:
Бабуся засолила 135кг яблук у 7 великих і 4 маленьких діжках. Скільки
кілограмів входить в кожну діжку, якщо у великій діжці було на 2кг більше, ніж у
маленькій.
Розв’язання:х кг – кількість яблук у малій діжці, ( х+2)кг кількість яблук у
великій діжці. Складаємо рівняння
1) 7(х+2) + 4х = 135
7х + 14 + 4х = 135
11х = 121
х = 11(кг) – в маленькій діжці
11 + 2 = 13(кг) – у великій діжці.
Вчитель робить аналіз.
Вчитель
- Розглянемо таблицю постачальників важливих речовин та вітамінів та знайдемо в
ній яблуко та проаналізуємо ще раз його цінність для організму. (Слайд 9).
Історики
- Енергетична цінність може компенсувати енерговитрати організму.
Білки – незамінний матеріал для утворення і відновлення клітин організму.
Жири – важлива поживна речовина(добова норма: 1г на 1кг ваги) для
організму.
Вуглеводи – постачальник енергії, необхідний для життєдіяльності.
Вітаміни:
А – забезпечує нормальне функціонування організму.
В1 – недостача або відсутність його викликає захворювання нервової
системи.
С – підвищує захисні сили організму, є надійним протицинготним засобом.
Мінеральні речовини:

Са – приймає участь у будуванні кісток і зубів.
ІV.Підсумок уроку.
-Мені цікаво проводити «живий експеримент»
-Я поринувся в світ цікавого дивовижний світ фізики, і зрозумів, як багато не знаю.
-Не отримав бажаного результату.
V. Домашнє завдання
повторити §24,
розвязати вправу 108 .
Конспект інтегрованого уроку у 7 класі (математика, фізика)
Тема уроку: Виштовхувальна сила. Закон Архімеда
Мета уроку: з'ясувати причини виникнення виштовхувальної сили в рідинах та газах;
пояснити природу її походження; продовжувати навчати учнів користування
комп'ютерними технологіями; розвивати уявлення учнів про дію різних сил, що
діють в природі; виховувати в учнів прагнення до пошуку під час розв'язуванні
задач, що ставить перед ними життя, уміння розумно користуватися матеріалом та
вибирати з нього необхідне для застосування в повсякденному житті.
Розум – це не тільки знання, а й уміння
застосовувати ці знання на ділі.
Аристотель
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
Учитель -
Вітаю вас, шановні колеги, так я не помилилася, тому що на цьому уроці ви -
фізики-дослідники дії рідини на занурене тіло. Наша науково-дослідницька робота
буде присвячена саме цій темі. Сьогодні ми будемо відкривати по- новому закон
Архімеда. (слайд 2).
Але спочатку повторимо матеріал, необхідний нам для роботи на уроці.
Перед вами лежать картки самооцінки. На кожному етапі уроку вам потрібно
оцінити свої знання.(слайд 3).
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Робота з картками
Картка №1: Біля підніжжя гори барометр показав 740 мм рт. ст., а на вершині – 720
мм рт. ст. Укажіть висоту гори.
Картка № 2: Який тиск чинить людина на підлогу, якщо її маса 70 кг, а площа
стикання підошв з підлогою 350 см2
?
2. Фронтальне опитування (слайд 4).
Перелік запитань:

1. Що таке сила?
2. Від чого залежить результат дії сили?
3. Що таке вага тіла?
4. Одиниці вимірювання ваги?
5. Прилад для вимірювання сили?
6. Як обчислити тиск на дно посудини?
7. Як обчислити силу тиску?
8) Сформулюйте закон Паскаля.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Учитель -
Ми вже знаємо, що тверді тіла взаємодіють між собою. Наслідком такої взаємодії є
або зміна швидкості цих тіл, або їх деформація. Взаємодіють між собою тверді тіла і
гази. Повітря тисне на поверхню Землі і на всі тіла, що знаходяться на ній. А про
взаємодію яких тіл ми ще не згадували? Вірно про взаємодію твердих тіл і рідин.
Що ж нам хотілося б дізнатися про взаємодію таких тіл? (слайд 5).
1 Чи взаємодіють між собою тверді тіла і рідини?
2 Якщо взаємодіють, то що є наслідком цієї взаємодії?
3 Як обчислити силу, з якою рідина діє на занурене в неї тіло?
4 Від чого залежить ця сила?
5 Від чого ця сила не залежить?
Отже, сьогодні у нас буде урок-дослідження. На основі спостережень, аналізів і
висновків в результаті спільного дослідження ми зможемо знайти відповіді на ці
запитання.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Створення проблемної ситуації
Учитель:
- Ви знаєте, що під водою порівняно легко можна підняти досить важкі предмети,які
в повітрі підняти неможливо.
2. Дослід (демонструє вчитель).
- Якщо занурити у воду м`яч і випустити там його з рук, він спливе. Чому?
Зануримо тепер у цю ж рідину циліндр. Тіло потонуло. Чи діє сила в цьому разі?
Підвісимо тепер цей же циліндр до пружини,спостерігаємо її розтяг. Потім
зануримо його у воду, виявляємо скорочення пружини. (Забираємо воду і показуємо,
що таке саме скорочення пружини можна дістати діючи на це тіло знизу вгору.)
Чому? Подіяла сила, яка виштовхнула м'яч з рідини. У фізиці її так і називають
виштовхувальною силою Fв. (слайд 6).
3.Фронтальний експеримент №1
- Не забувайте дотримуватися правил техніки безпеки при роботі з динамометром,
скляним посудом, рідинами. Будьте охайними та уважними. Мета експерименту:

на досліді виявити виштовхувальну силу, що діє на занурений в рідину
циліндр,визначити цю силу та з’ясувати, як вона залежить від густини рідини.
Порядок проведення експерименту:
1 Визначити вагу тіла в повітрі Р1.
2 Визначити вагу тіла у воді Р2.
3 Обчислити значення сили,користуючись виразом: Fв=Р1-Р2.
4 Визначити вагу тіла в солоній воді Р3.
5 Обчислити значення сили,користуючись виразом: Fв=Р1-Р3
6 Порівняйте значення виштовхувальних сил та зробіть висновок. (слайд 7)
Висновок (записується в зошит): виштовхувальна сила залежить від густини рідини,
в яку занурюють тіло. Чим більша ця густина , тим більша виштовхувальна сила.
- Виконуючи наступний дослід встановимо ще одну залежність.
(слайд 8).
4.Фронтальний експеримент №2
Мета: на досліді виявити виштовхувальну силу, що діє на занурене в рідину тіло,
визначити цю силу та з’ясувати, як вона залежить від об’єму зануреного тіла
(картоплин різного розміру).
Порядок проведення експерименту:
1. Визначити вагу меншого тіла в повітрі Р1.
2. Визначити вагу меншого тіла в рідині Р2.
3. Обчислити значення Fв=Р1-Р2.
4. Визначте вагу більшого тіла в повітрі Р3.
5 Визначте вагу більшого тіла в рідині Р4.
6 Обчислити значення: Fв=Р3-Р4.
7. Порівняйте значення виштовхувальних сил та зробіть висновок.
(слайд 9).
Висновок (записати в зошит): виштовхувальна сила залежить від об`єму зануреної
частини тіла. Чим більший об' єм , тим більша виштовхувальна сила (слайд 10)
Учитель: Дію рідини на занурене в неї тіло ґрунтовно дослідив давньогрецький
учений Архімед. Тому виштовхувальну силу, що діє з боку рідини на занурене в цю
рідину тіло, назвали архімедовою силою або силою Архімеда. Жив Архімед у місті
Сіракузи у 287-212 рр. до н.е. Вивчав умови рівноваги тіл. Про його геніальність
складено легенди. Сам факт відкриття дії архімедової сили пов'язують із
розв'язанням задачі практичного змісту.
5.Цікаві факти про Архімеда
Плутарх писав, що Архімед був настільки захоплений математикою, що
слугам доводилося змушувати його приймати ванну, навіть коли вони його мили,
він продовжував малювати геометричні фігури на власному тілі. Архімед винайшов
«промінь смерті» — конструкцію з дзеркал, які перенаправили сонячні промені на
римські кораблі і викликали на них пожежі. Ця історія вважалася вигадкою доти,

поки Девід Уоллес з Массачусетського технологічного інституту не провів
експеримент. Його студенти зробили дерев’яну копію римського корабля і за
допомогою 127 дзеркал перевели на нього сонячні промені з відстані в 30 метрів.
Через 10 хвилин корабель загорівся. Коли римляни захопили Сіракузи, один солдат
наткнувся на Архімеда, який вивчав намальовану на піску математичну діаграму.
Вчений, розсерджений тим, що його відволікли, сказав солдату: «Не чіпай мої
креслення!». Після цих слів він був убитий …
Лазерна гармата Архімеда На думку італійських дослідників, система дзеркал таки
існувала. Але її дію насправді виявилася не зовсім такою, як це прийнято вважати.
Їх світло засліплювало противника, а потім кораблі дійсно спалахували, як свічки.
Але не «лазер» був тому причиною, а все той же грецький вогонь — запальна суміш
зі смоли, сірки і селітри, ще не відома тоді римлянам. За версією італійців, гігантські
бронзові диски, засліплювали ворогів відбитим сонячним світлом, служили
оптичним прицілом. Точніше, його можна було б назвати « лазерним прицілом», як
у трилерах про найманих вбивць. Щоб розробити таку систему в давнину, Архімеду
був змушений знати дві речі: відстань польоту стріли з катапульти і оптимальна
відстань, при якій людське око здатне розрізняти світловий диск. Перше було добре
відомо будь-якому воїну, другий нескладно було визначити експериментально
прямо на вулицях міста. Далі Архімед розробив металевий апарат, в якому стріли
випускалися в той момент, коли відбувалося суміщення осі стріли з сонячним
зайчиком. Вся зброя була розрахована з урахуванням кривизни польоту стріли на
відстань в 300 ліктів. Коли флот Марцелла наблизився на цю дистанцію, з дзеркал
злетіли чохли, метальники навели знаряддя по «цілі», спалахнули наконечники стріл
і задзвеніли натягнуті тятиви …
І накінець цікавий факт, який зв’язаний з життям Архімеда. Яку позу слід прийняти,
щоб видати що-небудь розумне ? Австралійські вчені переконані, що думка
фонтанує у того, хто лежить на дивані. Як показав експеримент, люди вирішують
інтелектуальні та творчі завдання в горизонтальному положенні набагато краще, ніж
сидячи або стоячи. Це пояснюється тим, що один з гормонів, що пригнічує творче
мислення, в лежачому положенні виробляється менше. Та й почувають себе ті, хто
валяється, спокійніше. В якості додаткового аргументу наводиться той факт, що
Архімед працював лежачи у ванні, навіть коли його мили слуги.
6.Перегляд мультиплікаційного фільму про Архімеда (слайд 11)
7. Учитель
- З'ясуємо причини виникнення виштовхувальної сили.(слайд 12 )
На всі тіла, занурені в рідину діє Fв, і на ті що плавають і на ті,що тонуть. З’ясуємо
причину виникнення цієї сили. Обчислимо значення Fв для кубика, зануреного в
рідину. Сили, з якими вода діє на бічні грані бруска, будуть рівні й зрівноважують
одна одну. Під дією цих сил тіло тільки стискається. А сили, що діють на верхню і
на нижню грані, неоднакові. На верхню грань тисне зверху із силою F1 стовп рідини

висотою h1.На рівні нижньої грані тіла тиск створює стовп рідини висотою h2. Але
h2 > h1,слідує F2 > F1. Тому тіло виштовхується з рідини із силою: Fв=F2-F1=P2S2-
P1S1=pgh2s2-pgh1s1=pgs(h2-h1);h=h2-h1;s=s1=s2;sh=v,де pv-маса рідини в об’ємі
кубика. Тому, виштовхувальна сила виникає внаслідок того, що тиск рідини на різні
ділянки поверхні неоднаковий.
Закон Архімеда: на тіло,занурене в рідину або газ,діє виштовхувальна сила,що
напрямлена вертикально вгору і дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі зануреної
частини тіла (слайд 13).
У невагомості ваговий тиск рідини відсутній, тиск рідини в усіх точках
однаковий. Тому в умовах невагомості ця сила не діє.
Fa=p рідини gv зануреного тіла (слайд 14).
V. Узагальнення знань учнів з нової теми.
1. Якісні запитання (Слайд 15).
- Чому вареники через деякий час після того, як їх укинули в окріп,
піднімаються на поверхню?
(при варінні їх об’єм збільшується, то збільшується в архімедова сила, що діє а
вареники, і як тільки вона стане більшою за вагу вареника він спливає).
- Підводний човен сплив на поверхню води в Північно-Льодовитому океані і
обледенів. Важче чи легше буде йому тепер опускатися під воду?
(важче, бо збільшився об’єм, архімедова сила, яку треба подолати).
- Водорості мають тонкі довгі стебла. Чому вони не потребують товстіших,
міцніших? (втримувати свою вагу їм допомагає архімедова сила)
2. Розв’язування задачі (слайд 16)
Визначити виштовхувальну силу, яка діє на камінь об’ємом 1,6 м3
у чистій воді.
3. Короткочасна самостійна робота (тести з вибором правильної відповіді).
(слайд 17)
А Б В
1
Формула сили Архімеда... F = mg F = рgv P = рgh
2 Виштовхувальна сила більша
в рідині…
з більшою
густиною
з меншою
густиною
не залежить від
густини
3 Більша виштовхувальна сила
діє на тіло, в якого…
об`єм менший об`єм більший не залежить від об`єму
4 Закон Архімеда в умовах
невагомості…
не залежить від
умов
діє не діє
5 Виштовхувальна сила
Архімеда напрямлена…
вниз вгору по колу
6 Сила Архімеда дорівнює.. вазі витісненої
рідини
вазі тіла силі тяжіння
7 У якій воді легше плавати:у
морській чи річковій?
у річковій,бо
менша густина
однаково у морській, бо більша
густина

8 Собака легко рухає
потопаючого у воді,однак на
березі не може його зрушити
з місця. Чому?
потопаючий
допомагає собаці
у воді
у воді вага
людини
зменшується
у воді вага людини
збільшується
9 Що важче утримати у воді:
цеглину чи шматок заліза,
якщо вони однакової маси?
шматок заліза
важче утримати
цеглину важче
утримати
однаково
10 Чи однакова архімедова сила
діє на одне і те ж
тіло,занурене у воду, на Землі
і на Місяці?
не однакова однакова на Місяці архімедова
сила не діє
11 Першокласник пірнув на
глибину 3 м.,а десятикласник
на 1м.Кого сильніше
виштовхує вода?
десятикласника однаково першокласника
12 Чому неможливо погасити
палаючий гас водою?
Густина гасу
більша за
густину води
Гас буде
спливати на
поверхню води
і горіти
Велика температура
гасу.
4.Перевірка та оцінення самостійної роботи (слайд 18).
VІ. Рефлексія (слайд 19).
▪ Сьогодні я дізнався…
▪ Тепер я можу…
▪ Було цікаво…
▪ Я зрозумів, що…
▪ Мене здивувало…
VІІ. Домашнє завдання. (Слайд 20).
Вивчити § 37;
підготувати повідомлення за темою: «Вивчення океанських глибин: від
водолазного дзвона до акваланга»(Слайд 21).
Інтегрований урок у 11 класі (фізика, біологія)
Тема уроку: Око як оптична система. Зір і бачення . Вади зору і їх корекція.
Мета уроку: вивчити будову та функції зорового аналізатора, дефекти зору та
методи їх корекції;розвиток пізнавального інтересу до природничих наук;
виховувати дбайливе ставлення до свого здоров’я.
Смак їжі визначають сіллю, смак світу – очима.
Завдання: знати анатомічну будову ока, механізми роботи оптичної системи ока;
розуміти, як формується зображення;уміти аналізувати явища, що вивчаються;

Обладнання уроку: мультимедійна презентація “Око як оптична система”, модель
ока, додатковий матеріал, опорні конспекти .
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ.Актуалізація опорних знань.
1.Аналіз лабораторної роботи .
- Що таке лінза?
- Які види лінз ви знаєте?
- Де розташований предмет для отримання зображень у збиральній лінзі?
2. Перевірка домашнього завдання
Розв'язування кросворду « Квітка - семицвітка»
1.Рецепторний орган…
2.Живий приймач світла…
3.Основне джерело світла…
4.Штучне джерело світла…
5.Частина простору у яку не потрапляє світло...
6.Загадка «Хтось у лісі біля річки загубив барвисті стрічки.Дощик
вгледів,підібрав, небеса підперезав. ( Веселка)»
7.Як називається явище, коли світло проходить межі двох середовищ?
ІІ.Мотивація навчальної діяльності.
Учитель
- Давайте визначимо тему нашого уроку. Краще один раз побачити, чим сто
разів почути. 95% інформації про навколишній світ ми отримуємо за допомогою
зору. А як називається орган зору людини? Око. Це ключове слово нашого уроку.
Відкриваємо зошити, пишемо дату і тему уроку: “Око як оптичний прилад . Зір і
бачення Вади зору та їх корекція”.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
Лекція вчителя
Прислів'я свідчить “Смак їжі визначають сіллю, смак світу – очима”. Красиве
прислів'я, але з погляду фізіолога не зовсім правильне. Ми бачимо завдяки не тільки
очам, а всьому зоровому аналізатору. Зір – це дивовижна спільна робота ока і мозку.
Зоровий аналізатор складається з трьох частин: рецепторного органу, нервового
ДІЙСНЕ , ОБЕРНЕНЕ, ЗБІЛЬШЕНЕ Відстані від предмета до лінзи менша
ніж відстань від лінзи до зображення.
ДІЙСНЕ, ОБЕРНЕНЕ, РІВНЕ ЗА РОЗМІРОМ
ПРЕДМЕТА
Відстань від предмета до лінзи дорівнює
відстані від лінзи до зображення
ДІЙСНЕ, ОБЕРНЕНЕ, ЗМЕНШЕНЕ Відстань від предмета до лінзи більша
за відстань від лінзи до зображення

шляху і мозкового центру. Рецепторний орган – це око. Щоб зрозуміти, яким чином
він бере участь в сприйнятті зорових образів, необхідно знати його будову. Я на
таблиці показуватиму частини очного яблука, а ви – знайдіть їх на своїй схемі і
позначте (слайд5). Зір у людини бінокулярний(стереоскопічний). Очне яблуко
розташоване в очній ямці черепа і рухоме завдяки м'язам, які регулюють його
положення. Зовні око вкрите білковою оболонкою – вона захищає його від
механічних пошкоджень і допомагає зберігати форму. У передній частині білкова
оболонка переходить в рогівку. Вона прозора і пропускає світло. Це найсильніша
“лінза” ока. Велика частина світла заломлюється на межі рогівки і передньої камери
(водянистої вологи). За білковою оболонкою знаходиться судинна оболонка. Це
тонкий пігментний шар, що поглинає світлові промені. Спереду, напроти рогівки,
судинна оболонка переходить у райдужну оболонку, яка може бути різного кольору
(роль генів) залежно від кількості пігменту, що знаходиться в ній. В центрі
райдужної оболонки знаходиться круглий отвір – зіниця. Зіниця розширюється або
звужується залежно від кількості світла, падаючого на око. Нарешті, внутрішня
стінка очного яблука вкрита дуже тонкою оболонкою – сітківкою , вона має складну
будову. Використовуючи слайд 6 перевірте основні елементи зорового аналізатора в
своїх схемах. Ми розглянули око як частину зорового аналізатора, а зараз з'ясуємо
механізм його роботи як оптичної системи.
Для того, щоб зрозуміти, як працює око, нам необхідні знання про лінзи.
Згадаємо ще раз характеристику лінз. Лінза – прозоре тіло, обмежене з двох сторін
сферичними поверхнями. Вони бувають такими, що збирають (опуклими) і
розсіювальними (увігнутими). Основні характеристики лінз – фокусна відстань (F) і
оптична сила лінзи (D): D = 1/F .
Рогівка, передня камера, кришталик і скловидне тіло утворюють оптичну
систему ока. Сітчаста оболонка (сітківка) виступає в ролі екрану, де формується
зображення предмету.
Основним елементом оптичної системи ока є кришталик – еластичне
лінзоподібне тіло (двоопукла лінза). Залежно від даного предмету кривизна
кришталика здатна мінятися за рахунок гладких м'язів війкового тіла. Таке
пристосування ока називають акомодацією. Існує дальня точка акомодації, яка
визначається положенням предмета ,зображення якого виходить на сітківці при
розслабленому очному м’язі. У нормального ока вона перебуває в безкінечності. А
також , ближня точка акомодації – відстань від предмета до ока при максимальній
напрузі очного м’яза . У нормального ока це відстань 10-20 см від ока. Окрім цих
двох точок , що визначають межі області акомодації , в ока є відстань найкращого
зору , тобто відстань від предмета до ока , при якій без надмірної напруги можна
розглядати деталі предмета або читати дрібний текст. Ця відстань у нормального ока
умовно становить 25см.

Механізм роботи оптичної системи ока наступний: промені світла від предмету,
заломлюючись на межі повітря – рогівка проходять через кришталик (лінзу із
змінною оптичною силою) і створюють зображення на сітківці. Середня оптична
сила ока складає: + 59 діоптрій. Оскільки фокусна відстань у такої лінзи дуже
маленька (17 мм), то всі спостережувані нами об'єкти розташовуються за подвійною
фокусною відстанню. Значить, зображення на сітківці ока виходить зменшеним,
дійсним і переверненим (мозок “перевертає” зворотне зображення, і воно
сприймається як пряме).
Побудуйте хід світлових променів через оптичну систему ока так, щоб вони
сфокусувалися на сітківці. Порівняйте хід променів, побудованих вами на схемі з
правильною побудовою, відкоригуйте креслення (слайд 8). При нормальному зорі
світлові промені від предметів проходять, заломлюючись, через оптичну систему
ока і фокусуються на сітківці. При порушенні зору зображення предметів можуть
опинитися перед або за нею. При короткозорості зображення розташоване перед
сітківкою, при далекозорості – позаду нею. І в тому і іншому випадку сітківка
сприймає нечітке зображення.
Виправляють дефекти зору за допомогою окулярів: короткозорість -
окулярами з розсіювальними лінзами, а далекозорість - окулярами із збиральними
лінзами (слайди 9-11). Крім того корекцією зору і лікуванням очних хвороб
займаються фахівці очних клінік – офтальмологи. Хоча око – дивний оптичний
пристрій. Воно все таки може помилятися! Оптичні ілюзії бувають
правдоподібними, що буквально « не віриш власним очам» Оптичні ілюзії широко
використовуються у образотворчому мистецтві(слайди 22-29). Розглядаючи,
наприклад, написану на плоскому полотні картину ми бачимо саме тому, що митці
використовують закони перспективи, які створюють ілюзії тривимірного
зображення.
Дальтонізм – спадкова, рідше набута особливість зору людини, що
виражається в нездатності розрізняти один або декілька кольорів, в результати
дефекту будь-якого виду колбочок. Цей розлад зору названо на прізвище
англійського хіміка і фізика Джона Дальтона (1766-1844),який вперше
досліджував це явище на підставі власних відчутів (не розрізняв червоний колір)
та історії своєї родини. Дальтонізмом страждають 8%чоловіків і 0,5%жінок. Одні
дальтоніки не сприймають червоний колір, інші - зелений, треті – фіолетовий.
Зустрічаються і такі люди,для яких світ «забарвлений» тільки у відтінки сірого.
На сьогодні дальтонізм не виліковний. Проте розроблена технологія лікування
дальтонізму за рахунок додавання в клітки сітківки відсутніх генів за допомогою
методів генної інженерії (слайд 12).
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
1.Вправа «Веселковий крос (Додаток А)
Завдання: встановити відповідність між поняттям і його смисловим

значенням.
План виконання завдання:
1) ознайомтеся з таблицею понять, до яких необхідно підібрати смислові
значення, зверніть увагу на колірний фон таблиці понять;
2) підберіть до запропонованих понять їх смислові значення, зверніть увагу на
колірний фон таблиці відповідності, що вийшла;
3) вкажіть, чому завдання називається веселковий крос–опитування? (яка
закономірність утворюється в колірній гаммі відповідностей?)
2. Правила збереження зору (Слайд 30)
ІV. Підведення підсумків уроку.
Очі — найцінніший і найдивовижніший дар природи. У них відбиваються
всі наші відчуття: радість, страждання, байдужість, любов і ненависть. Очі є не
тільки дзеркалом душі, але і як би дзеркалом загального стану здоров'я Це
найважливіший орган чуття і тому вони заслуговують виняткової уваги. Такими
сумісними уроками як фізика і біологія ми збираємо картину дійсності, що
оточує нас. Тому, що пізнання світу можливе тільки за наявності взаємозв'язку
всіх шкільних навчальних предметів.
V. Домашнє завдання.
§16 , Вправа 130;
контрольні запитання с.91
Інтегрований урок у 11 класі (фізика, біологія)
Тема: Хвильові властивості світла. Око як оптична система.
Мета: узагальнити, систематизувати та розширити знання учнів за темою,
формувати світоглядні уявлення учнів, навички експериментально-дослідницької та
колективної роботи, розвивати логічне та критичне мислення. Виховувати в учнів
почуття прекрасного.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок учнів.
Обладнання: картки та кольорові конверти із завдання, опорні конспекти,
мультимедійна презентація, листи самоконтролю.
,, Світло - це сама загадковість…
Дивовижний і найблагородніший вид матерії,
вияв її найдосконаліший. Границя її можливого
руху. Неперевершене в швидкості. Воно і хвиля,
і частинка. І можливо, ще щось. ’’
О. Гончар

Хід уроку.
I.Організаційний етап.
Учитель
- Під час вивчення теми Хвильова оптика кафедри займалися дослідженнями,
збирали інформацію, проводили дослідження і сьогодні настав час узагальнити і
систематизувати наші знання. Поділ учнів на три групи:кафедра експериментальної
фізики і математики, кафедра біології та кафедра астрономії (слайди 2-3) .
II. Мотивація навчальної діяльності
( повідомлення теми, мети і завдань уроку) (слайд 4)
Учитель -
Наше головне завдання на сьогоднішньому уроці- повторити явища , які доводять
хвильову теорію світла, адже найдивовижніші явища природи - світлові, поглибити
знання про будову ока, вади зору, показати практичну значущість набутих знань. Та
спочатку наші дослідники складуть кандидатський мінімум.
III. Робота над новою темою.
1. Здача кандидатського мінімуму. Гра ,, Прибери зайве’’ (слайд 5,6).
Представник від кожної групи обирає конверт, у якому на 5 аркушах розміщено
певну інформацію у різному вигляді: малюнок, формула, фраза (4 інформації за
темою, 1-зайва); учень має прибрати зайву інформацію, а з рештою іде до своєї
групи; учні у групах обговорюють , а потім коментують виконане завдання
(червоний конверт - явище інтерференції, зелений – дифракції та синій – дисперсія
світла. )
Учитель
- Отже кандидатський мінімум здано, пропоную розпочати роботу над
дисертацією.
2. ,,Робота над дисертацією’’ ( слайд 7 ).
1.Презентація роботи групи «Експериментальна фізика» (відеоролик керівника
групи Лещинської Вікторії зі знятим експериментом).
Експериментальне завдання групи:
І крок: густо покрита сажею ложка швидко опускається у воду. Описати
спостережуване явище та пояснити його.
(Пояснення групи : відбувається явище повного відбивання від шару повітря між
сажею та водою.)
ІІ крок: підберіть скляну- циліндричну посудину з водою. Опустіть в неї стержень
кулькової ручки. Переміщуйте його від центру посудини до країв. Опишіть і
поясніть спостережуване явище.
(Пояснення групи: При наближенні стержня до краю циліндричної посудини,
зростає кут заломлення і зображення зникає).

ІІІ крок: дослідітьт-скільки зображень свічки утворюється між двома паралельними
дзеркалами, якщо свічка розташована між дзеркалами? Сфотографуйте свій
експеримент.
Очікуваний результат
Якщо помістити предмет між двома паралельно розташованими дзеркалами,
повернутими дзеркальними поверхнями один до одного. То в цих дзеркалах виникає
нескінченно багато зображень предмета. А якщо ледь повернути одне із
дзеркал,низка зображень стане описувати красиву дугу...)
Учитель: А як із використанням знань при розв’язування тестових завдань?
2. Тестова перевірка знань (слайд 9)
Тест 1.
1.Хто з вчених першим пояснив явище інтерференції?
А . Гюйгенс; Б.Ньютон; В. Юнг; Г. Френель.
2. Який промінь поширюється у воді з більшою швидкістю?
А. Зелений; Б. Червоний; В. Блакитний; Г. Оранжевий.
3. Яке слово не бере участі в описі явища поляризації?
А. Природний; Б. Когерентний; В. Поперечна; Г. Поляризований.
4. Для перевірки якості обробки поверхні використовують явище:
А. Інтерференції; Б. Дисперсії; В. Дифракції; Г. Поляризації.
5.Який параметр не змінюється за переходу променя з повітря у воду?
А. Частота; Б. Швидкість; В.Довжина хвилі; Г. Напрямок поширення
6. Яке явище використано для ,,просвітлення’’оптики у біноклі?
А.Інтерференція; Б. Дифракція; В.Дисперсія; Г.Поляризація.
7.Завдяки якому явищу ми бачимо об’єкти?
А.Відбивання світла; Б.Дифракції ; В.Інтерференції; Г. Поляризації.
8.З якою швидкістю поширюється світло у вакуумі?
А.300 000 км/с; Б.30 м/с; В. 300 000м/с; Г. 3000 000м/с
9.Яким має бути кут падіння світлового променя,щоб відбитий промінь утворював із
падаючим кут 50°?
А.20°; Б.25°; В.50°; Г.100°.
10.Оптична сила лінзи дорівнює 2 дптр. Чому дорівнює фокусна відстань цієї лінзи?

А.0,5см; Б.2см; В.0,5м; Г.2м.
Тест 2.
1.Хто з учених першим відкрив явище дисперсії?
А.Гюйгенс; Б. Ньютон; В. Юнг; Г. Френель.
2.Які явища безумовно доводять хвильову природу світла?
А.Поляризація і дисперсія; Б.Тільки інтерференція;
В.Тільки поляризація; Г.Інтерференція і дифракція.
3.Як зміниться швидкість світлового променя за переходу з повітря у скло?
А.Зменшиться у 1,6 разів; Б. Не зміниться;
В. Збільшиться у 1,6 разів; Г. Зменшиться у 2 рази.
4.У якому монохроматичному світлі радіус кілець Ньютона буде меншим?
А. Оранжевому; Б.Зеленому; В.Фіолетовому; Г. Блакитному.
5.Обєкт якого розміру неможливо роздивитись під мікроскопом?
А. 1мкм; Б. 800нм В.400нм; Г. 5мм.
6.За допомогою збиральної лінзи одержали зображення світної точки. Чому
дорівнює фокусна відстань лінзи, якщо d=0,5м,f=2м?
А.2,5м; Б.1,5м; В.0,5м; Г.0.4м.
7.За допомогою якого явища можна пояснити утворення веселки?
А.Поляризації; Б.Інтерференції; В.Дисперсії; Г.Дифракції.
8.З якою швидкістю поширюється світло у вакуумі?
А.300 000 000м/с; Б.3000км/с; В.3000 000м/с; Г. 300м/с.
9.Яким має бути кут падіння світлового променя, щоб відбитий промінь утворював
із падаючим 70°?
А. 50°; Б. 35°; В. 85°; Г. 90°.
10.Яке явище використовують для ,,просвітлення’’ оптики у фотоапараті?
А. Поляризація; Б.Інтерференція; В. Дисперсія; Г.Дифракція.
(Взаємоперевірка тестів - учні обмінюються листами самоконтролю та перевіряють
правильність виконання тестів за відповідями на слайді, виставляють бали.) (Слайд
9).

1

Recommended

Recommended

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to 1

Similar to 1 (20)

More from Viktoriya2205

More from Viktoriya2205 (20)

Recently uploaded

Recently uploaded (17)

1