1. УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
БАРВІНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ІЗЮМСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
БАРВІНКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №2
БАРВІНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ІЗЮМСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Методичні рекомендації щодо
розвитку читацької компетентності молодших
школярів в контексті Нової української школи
Барвінкове, 2023
2. ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………. 4
1. Читацька компетентність учнів початкової школи як мета і результат
освітньої діяльності……………………………………………………………. 5
2. Навчання учнів інтерпретувати та узагальнювати (інтегрувати)
інформацію, аналізувати та оцінювати зміст і форму тексту………………. 7
3. Використання інтерактивних видів діяльності для формування в учнів
уміння узагальнювати, аналізувати й оцінювати зміст тексту……………. 11
3.1 Робота з інформаційними текстами на уроках української мови та
читання…………………………………………………………………………. 15
3.2 Робота з художніми текстами на уроках української мови та
читання…………………………………………………………………………. 16
4. Вправи для розвитку читацької компетентності молодших школярів….. 17
4.1 Вправи на запам'ятовування букв……………………………………… 17
4.2 Вправи на звуковий аналіз та синтез…………………………………... 19
4.3 Вправи на миттєве розпізнавання слова під час читання (картки-
блискавки)……………………………………………………………………… 22
4.4 Вправи на постановку дихання та розвитку артикуляції……………. 22
4.5 Вправи для розвитку правильного мовного дихання………………... 23
4.6 Розвиток антиципації…………………………………………………... 24
4.7 Використання ігор на уроках читання………………………………... 26
4.8 Словникова робота……………………………………………………. 29
4.9 Інтерактивні вправи…………………………………………………… 30
5. ВИСНОВКИ…………………………………………………………………. 33
6. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………... 35
3. 4
ВСТУП
Формування читача, розвиток читацької компетентності молодшого
школяра є актуальною педагогічною проблемою, оскільки в умовах розвитку
інформаційних технологій помітним є згасання інтересу учнів до художнього
слова, що негативно позначається на їхньому подальшому житті.
Сучасний учень легше орієнтується в комп'ютері, аніж у текстовому
форматі. Та все ж навички читання не втрачають актуальності, адже досі
більшість інформації в соціальних мережах або текстова, або супроводжується
текстом. Якщо запитати учня, чи вміє він читати, це викличе з його боку,
принаймні, здивування. Але якщо казати не про вміння складати літери у слова,
а про сприйняття, осмислення та усвідомлення прочитаного, тоді, мабуть,
виявиться, що для багатьох учнів проблема читання є дуже актуальною.
Великий Гете казав, що він усе своє життя вчився читати, але так і не
опанував це мистецтво повністю. Що він мав на увазі? Звичайно, йдеться про
розуміння прочитаного.
Сучасне завдання школи – формування у школярів не лише знань, вмінь та
навичок, а багатофункціональних, надпредметних, базових компетентностей.
Нова українська школа визначає, що найважливішими цілями освіти сьогодення є
розвиток в учнів самостійності та здатності до самоорганізації; вміння
відстоювати свої права, формування високого рівня правової культури; готовність
до співпраці, розвиток здатності до творчої діяльності, толерантність, терпимість
до чужої думки, вміння вести діалог, шукати і знаходити змістові компроміси;
ініціатива, вміння кооперуватися з іншими, робота в групі і спільне навчання,
вміння оцінювати явища, вміти порозумітися з іншими і переконувати, вміння
розв'язувати проблеми, планувати, самостійно вчитися, а отже здобувати і
опрацьовувати інформацію. Тому сьогодні актуальним стає питання розвитку
читацької компетентності учнів початкової школи.
4. 5
1. Читацька компетентність учнів початкової школи як мета і результат
освітньої діяльності
В історії розвитку людства читання завжди відігравало важливу роль.
Сьогодні читання пронизує усі сфери нашої життєдіяльності. Воно покладене в
основу освітньої, пізнавальної, інформаційної, професійної діяльності людини.
Розвиток сучасних технологій потребує набагато вищого рівня сформованості
вміння читати, ніж раніше. З огляду на це, читання стає основою освіти і
самоосвіти, провідною навичкою самоосвіти людини упродовж життя.
Таким чином, курсу «Літературне читання», який є важливою складовою
освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту початкової
загальної освіти, належить особлива роль у розвитку і вихованні особистості
молодшого школяра.
У процесі навчання відбувається становлення дитини-читача, здатної до
самостійної читацької, творчої діяльності; здійснюється її мовленнєвий,
літературний, інтелектуальний розвиток; формуються морально-естетичні
уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба в
систематичному читанні.
Навчальний предмет «Літературне читання» – багатофункціональний.
Знання, уміння й навички, способи діяльності, особистий досвід, ставлення й
цінності, які формуються на уроках літературного читання, мають не лише
предметний, а й загальнонавчальний характер, є засобом вивчення практично
всіх навчальних предметів, забезпечують їх подальше засвоєння у наступних
ланках загальноосвітньої школи.
Читацька компетентність – здатність особи широко розуміти текст як
частину повсякденного життя й навчальної діяльності, шукати нову інформацію,
відтворювати та використовувати її, інтерпретувати зміст і формулювати
умовиводи, осмислювати й оцінювати зміст і форму тексту тощо.
Метою мовно-літературної освітньої галузі (згідно з Державним
стандартом початкової освіти), зокрема вивчення української мови та літератури,
є формування комунікативної, читацької та інших ключових компетентностей;
5. 6
розвиток особистості здобувачів освіти із застосуванням засобів різних видів
мовленнєвої діяльності; здатності спілкуватися українською мовою для
духовного, культурного і національного самовираження; збагачення
емоційночуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.
Тому на навчальних заняттях з української мови та читання в початковій
школі здобувачі освіти зосереджуються на досягненні таких результатів
навчання:
- взаємодіють з іншими особами усно, сприймають і використовують
інформацію для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях;
- сприймають, аналізують, інтерпретують, критично оцінюють інформацію
в текстах різних видів, медіатекстах та використовують її для збагачення власного
досвіду;
- висловлюють думки, почуття та ставлення, взаємодіють з іншими особами
письмово та в режимі реального часу, дотримуються норм літературної мови;
- досліджують індивідуальне мовлення для власної мовної творчості,
спостерігають за мовними явищами, аналізують їх.
У кожному періоді навчання у початковій школі читацька компетентність
має свої сутнісні характеристики, зумовлені низкою чинників: індивідуально-
психологічними особливостями учнів, їхнім читацьким досвідом, запасом
фонових знань, розвитком мовлення, пізнавальної сфери, мислительних
процесів, специфікою сприймання літературних творів у молодшому шкільному
віці і т. ін.
Під час опрацювання текстів різних видів на уроках літературного читання
молодші школярі освоюють як загальнопредметні, так і власне предметні
компетентності, які стосуються лише цього предмета.
Загальнопредметні уміння і навички – це навички читання (вголос і
мовчки), визначення теми та основної думки, встановлення причинно-
наслідкових зв’язків, постановка запитань до змісту прочитаного; уміння
будувати зв’язні усні й письмові висловлювання відповідно до завдань
комунікації та ін..
6. 7
Читацька компетентність як складне багатокомпонентне особистісне
утворення стосується опрацювання читачем текстів різних видів, а не лише
художніх. Вона є базовим складником комунікативної і пізнавальної
компетентностей і передбачає оволодіння учнями сукупністю знань, умінь,
навичок, ціннісних ставлень, які дають змогу дитині відповідно до її вікових
можливостей самостійно орієнтуватися в колі дитячого читання, самостійно
працювати з різними видами письмових текстів – їх читати, розуміти знаходити
в них потрібну інформацію, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати,
застосовувати її для вирішення навчально-пізнавальних завдань, у життєвому
досвіді, у стандартних і нових ситуаціях. Набутий читацький досвід забезпечує
готовність і здатність молодших школярів до подальшого навчання, пізнання,
саморозвитку.
Читацька компетентність у контексті діяльнісного, особистісно
зорієнтованого підходів покликана виконувати пізнавальну, розвивальну,
інформативну, комунікативну, самоосвітню функції.
У змісті читацької компетентності молодших школярів виділяються такі її
основні взаємопов’язані компоненти: мотиваційний, когнітивний, операційно
– діяльнісний, рефлексивний, які реалізуються у змістових лініях навчальної
програми з літературного читання для початкових класів шкіл з українською
мовою навчання.
2. Навчання учнів інтерпретувати та узагальнювати (інтегрувати)
інформацію, аналізувати та оцінювати зміст і форму тексту
Одним із ключових завдань початкового рівня освіти є навчання учнів
читання з розумінням, що передбачає здатність до емоційного, інтелектуального,
естетичного сприймання й усвідомлення прочитаного, розуміння інформації,
записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями,
що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію,
висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи
власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з
розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів. Уміння
7. 8
працювати з текстом відображено в Державному стандарті початкової освіти
через вимоги до обов’язкових результатів навчання і в змісті типових освітніх
програм через очікувані результати навчання здобувачів освіти.
У чинних типових освітніх програмах на початковому рівні
мовнолітературної освіти визначено такі змістові лінії:
«Читаємо» – спрямована на розвиток мотивації дітей до читання, залучення їх
до читацької діяльності, ґрунтується на учнівській ініціативності та
самостійності в доборі текстів для читання й інтерпретування прочитаного; під
час читання учні
розвивають уміння сприймати та аналізувати текст, оцінювати прочитане і
перетворювати інформацію, уявляти, мислити творчо;
«Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння
прочитаного» – охоплює такі основні змістові блоки: удосконалення й розвиток
якісних характеристик технічної і смислової сторін навички під час читання
вголос і мовчки; самостійне застосування мовленнєвих та позамовних засобів
художньої виразності; оволодіння прийомами смислового читання (самостійне
розуміння лексичного значення слів, словосполучень; повноцінне усвідомлення
в тексті фактичної, концептуальної, підтекстової (з допомогою вчителя)
інформації) з поступовим нарощуванням ступеня складності; застосування видів
читання: аналітичного, переглядового, вибіркового відповідно до мети читання;
«Досліджуємо і взаємодіємо з текстами різних видів» – передбачає цілісне
сприймання учнями художніх, науково-художніх текстів, їх аналізування,
інтерпретування з використанням літературознавчих понять (практично);
формування вмінь висловлювати рефлексивні судження у зв’язку з прочитаним,
критично оцінювати інформацію в текстах різних видів та використовувати її для
збагачення особистого читацького досвіду. І хоча ці змістові лінії в різних
типових освітніх програмах реалізують через окремі предмети (українська мова,
літературне читання) або інтегрований курс (українська мова та читання),
очікувані результати навчання в їх межах щодо вмінь інтерпретувати й
узагальнювати інформацію і аналізувати та оцінювати форму й зміст
8. 9
прочитаного тексту можна систематизувати відповідно до спільних вимог
Державного стандарту початкової освіти так:
Когнітивні
читацькі
процеси
Обов’язкові
результати
навчання в
Державному
стандарті
початкової
освіти
Очікувані результати
навчання в типових
освітніх програмах
Знаходження
інформації
Сприймає
текст
Орієнтується у фактичному змісті твору,
знаходить і пояснює у ньому слова-терміни.
Знаходить, розрізняє у текстах різнорідну
інформацію, пояснює її суть. Знаходить у
тексті відповіді на поставлені запитання.
Відтворює фактичну інформацію з тексту.
Установлює послідовність подій дій
персонажів художніх творів
Формулюва-
ння простих
висновків
Формулює
прямі
висновки на
основі
інформації,
виявленої в
тексті
Установлює причиново-наслідкові зв’язки.
Визначає і характеризує події, явища,
мотиви вчинків дійових осіб.
Знаходить і пояснює причиново-наслідкові
зв’язки.
Установлює послідовність подій, динаміку
розвитку.
Зіставляє прочитане із власним життєвим
досвідом.
Установлює причиново-наслідкові зв’язки
між подіями, вчинками персонажів та
їхніми стосунками з іншими персонажами
Інтерпретува
ння та
узагальнення
Розрізняє
факти і
думки про ці
Визначає тему твору, основну думку.
Визначає настрій, загальну тональність твору.
9. 10
(інтегрування)
інформації в
прочитаному
тексті
факти.
Розрізняє
головне і
другорядне в
тексті.
Визначає
тему
художнього
твору.
Пов’язує
елементи
інформації в
цілісну
картину
Пояснює, які вчинки персонажів є
позитивними, а які негативними.
Розуміє авторську позицію: як автор
ставиться до зображуваних подій і вчинків
персонажів.
Пояснює, який художній образ створив
письменник, що основне хотів передати.
Характеризує персонажа за його вчинками,
визначає мотиви, наслідки його вчинку.
Виявляє внутрішній стан героя.
Виявляє в тексті неочевидну інформацію,
узагальнює її.
Виявляє ключові слова та пояснює, як вони
допомагають зрозуміти зміст тексту.
Виявляє зв’язки в текстах: між окремими
частинами тексту, між частинами тексту і
темою або головною думкою.
Розрізняє в тексті факти і судження,
знаходить між ними зв’язок.
Формулює ідеї тексту, пов’язує їх із власним
досвідом.
Аналізує емоційний стан персонажів,
пояснює причини відповідних переживань
персонажів.
Узагальнює, систематизує класифікує
інформацію з тексту у вигляді таблиць,
схем.
Аналізування
й оцінювання
форми та
змісту
Визначає
форму і
пояснює
зміст
простих
Розпізнає, називає, виділяє в художньому
тексті яскраві, образні вислови, художні
описи природи, зовнішності людини, інших
живих істот; пояснює їх роль у творі.
10. 11
прочитаного
тексту
медіатекстів.
Описує
враження від
змісту і
форми
медіатексту
Пояснює, які словосполучення, вислови
допомагають краще уявити картини природи,
місце, події, зовнішність персонажів, їхні
характери, вчинки, стосунки з іншими
героями.
Знаходить у тексті засоби художньої
виразності (епітет, метафору, гіперболу,
порівняння); з’ясовує їх роль.
Здійснює смисловий аналіз змісту тексту.
Висловлює власне судження щодо змісту
тексту.
Виявляє деталі тексту, важливі для розуміння
ідей.
Розпізнає стиль тексту і пояснює, як він
впливає на сприймання інформації. Оцінює
правдоподібність описаних подій і тверджень
із тексту, спираючись на свої уявлення про
світ і власний досвід. Визначає роль
елементів форми (слова автора діалог
персонажів, опис, виражальні засоби мови)
для розуміння змісту.
Добираючи дидактичний матеріал до занять з української мови та читання,
учитель має подбати про те, щоб означені результати навчання були охоплені
відповідними завданнями та/або запитаннями до прочитаних текстів.
3. Використання інтерактивних видів діяльності для формування в учнів
уміння узагальнювати, аналізувати й оцінювати зміст та форму тексту
Формуванню визначених умінь як складників читацької компетентності
сприятиме застосування вчителем на заняттях з української мови та читання
інтерактивних видів діяльності. На уроках читання застосовують такі
11. 12
способи інтерактивної взаємодії:
різні види сюжетних і рольових ігор; ігрові ситуації і завдання;
аналітичне і прогностичне читання («вичерпування смислів»);
інсценізація за прочитаним і спостереженнями учнів;
парна і групова робота в малих і великих групах;
швидке і коротке висловлювання своєї думки або доповнення, завершення
речень («Мікрофон», «Займи позицію»);
складання тематичних павутинок, асоціативних кущів, сенканів;
розв’язування морально-етичних завдань у процесі дискусії;
підготовка проєктів та їх презентація;
дослідницькі завдання (інтерв’ю, літературна експедиція, віртуальна
мандрівка тощо);
рефлексивні судження учнів щодо процесу і результатів своєї діяльності
(індивідуальні, у парі, групі).
Також доволі ефективним для розвитку читацької компетентності буде
застосування, зокрема, стратегій критичного читання.
Читання в парах. Опрацювання та обговорення прочитаного тексту в парах
сприяє формуванню вміння учнів взаємодіяти, обмінюватися думками, ставити
різні типи запитань як до тексту, так і до свого співрозмовника з приводу
прочитаного. Роль учителя при цьому полягає в тому, щоб скерувати взаємодію
учнів, запропонувати їм вектор роботи над текстом, чітко окреслити контекст
обговорення прочитаного, порадити, як дійти спільного рішення чи побудувати
конструктивний діалог.
Алгоритм взаємодії учнів у парі може бути таким:
1. Один учень читає уривок тексту вголос. Прочитавши, одним реченням
підбиває підсумок, відповідаючи на запитання «Про що йшлося в прочитаному
уривку?».
2. Інший учень ставить одне або кілька запитань на уточнення змісту,
аналізування тексту чи побудову висновків. Усі запитання діти мають записати,
12. 13
щоб за потреби обговорити з учителем і отримати від нього зворотний зв’язок
щодо виконаного завдання.
3. Якщо учень, який читав уривок і якому адресовано запитання, не може
відповісти на нього, то відповідь шукають спільно, звертаючись до тексту.
4. Учні обмінюються ролями: тепер той, хто слухав, читає наступний фрагмент
тексту.
Далі учні працюють за зазначеним алгоритмом, міняючись час від часу до
завершення читання тексту.
Читання із зупинками. На відміну від стратегії «Читання в парах» тут учні
мають читати текст мовчки – «про себе». При цьому вчитель пропонує в
прочитаному тексті знайти відповідь на певне запитання. Озвучити його вчитель
може як перед читанням тексту, так і після нього. Читання із зупинками може
бути застосовуване на уроці як самостійний метод або як елемент у межах
стратегії «Спрямоване читання». Під час спрямованого читання вчитель за
допомогою запитань на рівні розуміння змісту прочитаного спрямовує учнів на
глибоке аналізування та інтерпретування (інтегрування) прочитаного в певному
аспекті, не розпорошуючи уваги школярів на різні деталі, другорядні елементи
змісту та форми тексту.
Графічні організатори читання. Для формування вміння критичного читання
доцільним буде застосування таких стратегій, які передбачають різні способи
візуалізації змісту прочитаного, допомагають учням краще зрозуміти текст,
запам’ятати інформацію, увести її в контекст власного й суспільного досвіду
тощо. З-поміж графічних організаторів варто зауважити на таких:
«Карта персонажів» – графічний організатор, який використовують на етапі
збирання й структурування інформації про характери та риси персонажів, що
допомагає певним чином упорядкувати інформацію для подальшого порівняння,
зіставлення чи протиставлення героїв, поділу їх на героїв, антигероїв тощо.
13. 14
«Таблиця “Знаю – Хочу дізнатися – Дізнався /Дізналася”» – графічний
організатор для впорядкування здобутої інформації та уведення її до контексту
власного досвіду. Учитель пропонує учням таблицю з трьома колонками. У
першій учні зазначають відомі їм факти щодо викладеної в тексті інформації, у
другій – формулюють запити та очікування щодо тексту, а також запитання щодо
того, якої інформації вони в ньому не знайшли, але хотіли б з’ясувати для
кращого розуміння викладеної теми чи проблеми. У третій колонці таблиці учні
узагальнено фіксують те, що їм вдалося дізнатися з прочитаного тексту. Для
оптимізації роботи учнів із цим графічним організатором на перших етапах
учитель може пропонувати їм таблицю з підказками, тобто орієнтовним колом
запитань, щодо яких учні мають визначитися: чи знають вони це, чи хочуть про
це дізнатися, чи дізналися про це з прочитаного на уроці тексту:
14. 15
Описані стратегії мають бути складовою частиною кожного навчального
предмета чи інтегрованого курсу, а не лише дидактичним елементом уроків
української мови та читання. Вони добре підходять для роботи як з
інформаційними, так і з художніми текстами.
Оскільки у шкільних підручниках недостатньо запитань і завдань,
спрямованих на формування в учнів умінь інтерпретувати й узагальнювати
інформацію, а також аналізувати зміст і форму прочитаного тексту, учителеві
варто подбати про те, аби доповнити аналіз тексту на уроці системою таких
запитань і завдань. Наприклад, можна використати такі шаблони-орієнтири для
формулювання запитань і завдань під час опрацювання інформаційних та
художніх текстів.
3.1 Робота з ІНФОРМАЦІЙНИМИ текстами на уроках української мови та
читання
Завдання для формування вміння інтерпретувати й узагальнювати
прочитане:
- Пояснити та розкрити суть заголовка тексту.
- Пояснити причину вибору автором теми тексту.
- Прокоментувати мету / основну думку тексту / головні проблеми, порушені в
тексті.
- Схарактеризувати порушену проблему, посилаючись на конкретні фрагменти
тексту, факти, деталі тощо.
- Пояснити, як можна розуміти слова автора про те, що…
- Пояснити причини описаної в тексті ситуації.
- Пояснити причини певних вчинків персонажів та подій, описаних у тексті.
- Заповнити таблицю на основі узагальнення (інтегрування) /інтерпретування /
упорядкування прочитаного.
Завдання для формування вміння аналізувати та оцінювати зміст і
форму прочитаного тексту:
- Пояснити, чому автор вибрав саме цей мовний засіб із низки
15. 16
синонімічних тощо.
- Пояснити причину вибору автором певної послідовності викладу та
особливостей структурування інформації.
- Оцінювати заголовки частин тексту на предмет відображення змісту тексту в
цілому.
- Оцінювати графічні елементи тексту (таблиці, діаграми, рисунки, ілюстрації
тощо) з погляду розкриття змісту тексту.
- Оцінювати текстові елементи й зміст, щоб показати, як вони передають погляд
автора або є прикладом цього погляду.
- Оцінювати за допомогою доказів із тексту текстові елементи щодо передавання
авторського задуму.
3.2 Робота з ХУДОЖНІМИ текстами на уроках української мови та читання
Завдання для формування вміння інтерпретувати й узагальнювати
прочитане:
- Об’єднати інформацію з кількох частин тексту, щоб визначити причину
певного стану чи почуття персонажа.
- Інтегрувати інформацію з різних частин тексту, щоб описати динаміку розвитку
персонажа.
- Пояснити причини вчинків та наслідки дій персонажа.
- Узагальнити інформацію з тексту для опису / характеристики персонажа.
- Знайти і пояснити причину нездатності персонажа виконати певну дію,
ідентифікувати дії персонажа, які змінюють цю ситуацію.
- Пояснити позицію персонажа, використовуючи цитування його слів із твору.
- Установлювати та аргументувати зв’язки між іменем персонажа та його
поведінкою, рисами тощо.
Завдання для формування вміння аналізувати та оцінювати зміст і форму
прочитаного тексту:
- Оцінити твір у цілому, розпізнати його головну думку.
16. 17
- Оцінити дії персонажа в тексті для пояснення його цінностей у контексті
власного досвіду.
- Оцінити загальну тональність твору.
- Оцінити доречність тих чи тих мовних засобів для створення відповідної
тональності твору: іронічної, гумористичної тощо.
- Пояснити значення метафоричних висловів, фігуральної мови, виразів, які
містять приховану інформацію, розкриваючи справжні наміри персонажів твору.
- Пояснити значущість певного персонажа для розкриття задуму автора,
розвитку сюжету твору.
4. Вправи для розвитку читацької компетентності молодших школярів
Нова українська школа надає широкі можливості вчителю застосовувати
різні методи, прийоми, стратегії, форми, засоби для розвитку читацької
компетентності молодших школярів, в тому числі застосовуючи й інформаційно-
цифрові технології. Засвоєння практичних навичок читання для учнів буде
жвавим, цікавим і результативним.
Необхідність у читанні формується поступово і пов’язана з емоційним,
естетичним впливом літератури як виду мистецтва, з її інформаційним
потенціалом (можливість відкриття нової інформації для читача).
4.1. Вправи на запам'ятовування букв.
Формування навички швидкочитання потрібно починати ще в період
навчання грамоти, тобто тоді, коли дитина тільки починає оволодівати технікою
читання. Для вироблення швидкості читання уже в першому класі я
використовую таблиці. Таблиця “Читаємо самі” – основна. Літери в ній
розташовані за алфавітом: голосні – горизонтально, приголосні – вертикально.
Таблиця «ЧИТАЄМО САМІ»
На перетині голосної та приголосної – два склади: відкритий та закритий.
17. 18
Після того, як учні навчаться читати склади і зрозуміють їх структуру,
використовую вправу “Літак-парашут”. Показую указкою від голосних
ліворуч до приголосних угорі – “літак підіймається”, учні читають відкриті
склади. Указка рухається від голосних до приголосних праворуч – “парашут
опускається”, йде читання закритих складів.
Пізніше можна розпочати роботу з великою складовою таблицею, яка є
основною під час навчання грамоти. Швидко знайти загадану вчителем букву,
читати ці таблиці по горизонталі та вертикалі.
Доцільно також виготовити зменшені частини такої таблиці для кожного
учня.
Робота за таблицею обов'язково проводиться щодня. Можна також
працювати за нею на уроках письма, під час відпочинку дітей.
Основне завдання використання таблиці — навчити дітей швидко
прочитувати будь-який склад, не поділяючи його на букви. Одиницею читання
має бути не буква, а склад.
Завдання до складової таблиці
1. Читати склади за указкою вчителя у горизонтальному й вертикальному
напрямках, по порядку. Склади можна проспівувати. Учитель визначає темп.
2. Читати склади за указкою вчителя, але вибірково, у будь-якому порядку.
3. Змагання в парі: хто швидше прочитає заданий рядок або стовпчик.
Змагаються діти з приблизно рівними можливостями.
4. Завдання, аналогічне до попереднього, але змагаються не два учні між
собою, а пари, трійки, четвірки. Тут береться до уваги й те, наскільки дружно й
злагоджено читала група.
А Е И І У О Ї Ю Я
Б Б
В В
Г Г
Д Д
18. 19
5. Знайти заданий учителем склад.
6. Читати склади за указкою вчителя, сказати, яке слово утворилося (со-ро-
ка, ма-ли-на тощо).
7. Знайти склади заданого вчителем слова (ли-си-ця, ми-ша).
8. Під час читання складів плескати в долоні, якщо в складі є загаданий
звук.
9. «Заборонений звук». Не читати склад, якщо там є загаданий звук.
Усі завдання можна виконувати фронтально, вибірково, індивідуально, але
щодня, і поступово нарощуючи темп.
Коли учні 1 класу опанують читання будь-якого складу у різних словах,
пропоную їм гру “Читаємо хором, поодинці, сусід - сусідові”.
Вже в першому класі у період навчання грамоти для розвитку навичок
швидкочитання проводжу вправу на ідентифікацію букв. Вправа проводиться у
вигляді гри "Впізнай букву". На картці дається тільки верхня частина букви.
Таким чином учні краще запам’ятовують конфігурацію букв і не витрачають
часу при читанні складів, слів, речень на їх впізнавання.
Паралельно до роботи з цими таблицями у букварний період доцільно на
кожному уроці проводити різні аналітико-синтетичні звукові вправи.
4.2. Вправи на звуковий аналіз та синтез
1. Утворити злиття з поданих звуків (л + а = ла, л' + а = ля).
2. Назвати звуки, з яких утворилося подане злиття.
3. «Упіймати» твердий або м'який приголосний звук.
4. Замінити у поданих звукосполученнях твердий приголосний звук на м'який
або навпаки.
5. Утворити злиття поданого приголосного звука з усіма голосними.
6. Утворити злиття всіх приголосних звуків, які називає вчитель, з поданим
голосним.
7. Вказати, яке слово довше. Для цього дітям пропонуються пари слів,
наприклад: година чи хвилина, змія чи черв'як, день чи ніч, зима (літо) чи весна.
19. 20
8. Особливу увагу слід приділити роботі з променевими таблицями. Читання
буквених променевих таблиць включає велику кількість звуко-буквених злиттів,
буквосполучень із двох та трьох букв. Роботу над цим матеріалом доцільно
урізноманітнювати, читаючи буквосполучення з однією буквою (ара, оро, уру),
а також змінювати букви (аро, ару, ари, арі), або ж додавати ще
одну раніше вивчену букву (пра, про, пру, прі).
Гра «Читаночки – з’єдналочки»
МО КО
СО ЛО МА
ГО
КО ВА
НА
ЛИ
МА НА
ЛО
МО КО
ЛО
КО СОК
21. 22
4.3. Вправи на миттєве розпізнавання слова під час читання (картки-
блискавки).
Збільшити темп можна й завдяки динамічному читанню. Перед учнями на
аркуші (на екрані) на кілька секунд з'являється слово, група слів або речення, їх
потрібно встигнути прочитати й запам'ятати, щоб потім назвати або записати.
Слова добирають тематично: до конкретного уроку, синонімічні ряди, антоніми,
фразеологічні звороти, основні орфограми (дж-дз, йо-ьо, апостроф, подовження
приголосних тощо).
Підвищується показник динамічного читання завдяки виконанню такої
вправи: у полі зору учнів протягом 20 секунд перебуває картка з написаними у
різних напрямках, різними шрифтами 12—15-ма словами різних частин мови.
Мета: запам'ятати якнайбільше з них. Потім діти усно чи письмово відтворюють
ці слова.
Індивідуальне, хорове, ланцюжкове, вибіркове читання, читання в особах,
робота з чистомовками, скоромовками, загадками, лічилками, віршування,
створення казок, усмішок (за аналогією) також є ефективними формами
активізації учнівської діяльності на уроці і розвивають читацьку компетентність.
4.4. Вправи на постановку дихання та розвитку артикуляції
З-поміж молодших школярів є такі, які не вміють регулювати дихання,
унаслідок чого читаючи захлинаються, роблять вдих посеред слова, гублять
закінчення. У частини дітей — недостатня розвиненість артикуляції для чіткої
вимови окремих звуків, особливо [р], [л], [с], [ш], [ф], [ж], [ч], [к], [п], [ц] та
сполучень із ними. Це істотно погіршує техніку читання. Для подолання таких
недоліків доцільно використовувати дихальні вправи:
швидко і глибоко вдихнути носом із наступним тривалим і спокійним
видихом через рот, повільний видих на звуках [ф], [с], [ш] та інших під
лічбу;
читання групи слів, речень або частини вірша на одному диханні. Цей
вид роботи можна провести у вигляді гри «Хто більше?»;
22. 23
вимова складів із чергуванням звуків [р — л], [с — ш], [з — с] спочатку
пошепки, а потім голосно, повільно, швидко.
Широке застосування проказування скоромовок і маленьких віршиків
сприяє активному тренуванню мовленнєвих органів. Діти роблять це у різному
темпі за вказівкою вчителя: П — повільно; Н — нормально; Ш — швидко. Перед
ними ставлять завдання вимовляти звуки чітко та зрозуміло. Завдяки
скоромовкам і віршикам не лише налагоджується дихання, а й поліпшується
артикуляція окремих звуків.
Кожен урок читання розпочинати з розвитку артикуляційного апарату та
постановки дихання, розучування скоромовок, дихальні вправи.
Наприклад, при вивченні твору Дмитра Павличка “Де найкраще місце на
землі” запропонувати учням таку мовно-читацьку розминку:
Де ж це наш пустунчик-язичок?
Заховавсь за біленький тинок,
Ліг на бочок і мовчок.
А ми зараз його розбудимо!
Поплямкайте губками.
Поклацайте зубками.
Продзижчіть, як комарик.
Продиркайте, як трактор.
Прошуміть, як вітерець.
Посичіть, як гуска.
Велике значення для відпрацювання правильного читання має постановка
дихання.
4.5 Вправи для розвитку правильного мовного дихання
1. „Задми свічку”. Уявіть, що перед вами свічка. Секундний видих. Зробіть
глибокий вдих і постарайтесь задути свічку, видихнувши повітря (глибокий вдих
і видих). Повторюємо вправу 3 рази.
2. „Сніговик”. Ліпимо сніговика, а потім гріємо руки, дихаючи на них.
23. 24
3. „Вогнище”. Уявіть, що потрібно роздути вогнище, що згасає. Для цього діти
сідають навпочіпки навколо «вогнища» і дмухають. (Секундний видих). Набрати
повітря через ніс, повільно видихати ротом, надуваючи щоки.
4. „Святкові кульки”. Секундний видих. Надуємо кулі. Робимо глибокий вдих
через ніс і плавно видихаємо повітря через рот
5. Плавно, на одному видиху вимовити звукосполучення: ти — ди — ти — ди; те
— де — те — де; та — да — та — да.
6. „Урок співів”. Секундний видих. Глибоко вдихнути носом повітря і почати
„спів” на видиху: АО, УИ, ЕАУ, УОА
7. Прочитати на видих першу частину скоромовки; знову пауза – вдих, і на
новому видиху читати другу частину:
Ходить квочка коло кілочка, (вдих) водить діточок коло квіточок.
4.6 Розвиток антиципації.
Важливим є вдумливе читання, яке спонукає учнів уважно працювати з
текстами та осмислювати їх. Ефективні методи формування вдумливого читання
– це кероване читання або ж читання з передбаченнями, читання із зупинками,
читання з маркуванням тощо. Такі прийоми спонукають дітей усвідомлено
сприймати текст, виділяти в ньому відоме, невідоме, цікаве, дають можливість
зрозуміти логіку тексту; побачити головне
Передбачення (антиципація) є однією з основних ознак сформованості
навички читання. Учень, у якого добре розвинена величина кута зору, може
передбачати наступне слово. Це явище і називають антиципацією. Формування
антиципації помітно сприяє розвитку швидкості читання. Під час читання дитина
повинна оволодіти прогнозуванням, здатністю передбачати події, зв’язки й
утримувати їх у пам’яті. Догадка під час сприймання змісту тексту є однією з
основних умов швидкого читання, яке характеризується не лише великим
діапазоном темпу зчитування учнем сторінок книги, але й глибоким
проникненням в зміст тексту. Крім цього догадка активізує мислення читаючого.
Догадка – є однією з важливих властивостей нашого мислення. Вона бере
активну участь у всіх видах людської діяльності, від найбільш простих до вищих.
24. 25
Розвивати в дітей антиципацію необхідно з 1 класу. Для цього корисно
практикувати читання слів, тексту з пропущеними буквами, потім – речення з
пропущеними словами.
Наприклад: ма .. а, пар .. а; Випав сн ... . Петрусь ловить ... .
1. Читання слів з пропущеними буквами:
П_П_Г_ СИН_ _Я
С_Р_К_ ГО_ _ _ _ЦЬ
П_Г_Ч СНІ_ _ _
2. Доповни речення словами:
Настала ….
З`явилися ….
Розквітли….
Щасливі діти ….
У міста і села йде … весела.
3. Доповни речення словами з тексту:
– А й справді – погладив подарунок мураш. – Немов … … …! (з туману
зітканий) і інші.( Марія Пономаренко «Павучкові рушнички»)
4. Читання “переплутаних” слів:
Відновіть назви місяців, які обмінялися частинами своїх слів:
жовтопад і листень
грусень і вередень
лютень і березий
5. Читання слів із пропущеними буквами, що позначають голосні звуки:
с_ч_нь тр_в_нь
кв_т_нь л_п_н
25. 26
4.7 Використання ігор на уроках читання
Щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення
прочитаного, починаючи з першого класу, використовую систему ігрових форм,
яка спонукає дитину читати більше і частіше на уроках і поза ними.
Такі ігрові вправи спрямовані на розвиток у дітей оперативної пам’яті,
периферійного зору, на вдосконалення здатності вгадувати слова, наступні
літери. За змістом і формою ігри досить різноманітні. Гра знімає нервові
перевантаження. Завдяки грі можна залучити до навчальної діяльності пасивних
учнів.
Урізноманітнюють завдання із швидкого читання такі вправи:
«Струмочок» — діти читають у темпі скоромовки ланцюжком по одному
реченню або по одному рядку тексту.
«Дощик, дощ, злива» — за сигналом «дощик» діти читають повільно, «дощ» —
швидше, «злива» — ще швидше.
Гра «Пари слів»
Називаю кілька пар слів, діти запам’ятовують їх. Потім називаю одне з
перших слів, а діти пригадують його пару. Наприклад:
Кицька – молоко.
Зошити – олівець.
Школа – учень.
Музика – радіо.
Гру можна ускладнити, запропонувати запам’ятати більшу кількість пар слів.
Гра «День – ніч»
Промовляю слово «ніч» – діти заплющують очі, за командою «день» – діти
розплющують очі й читають слово. При команді «ніч» можна змінювати слова,
додавати чи ховати одну-дві літери. Наприклад:
Лив – налив, солив, залив і т. д.
Хто помиляється – вибуває з ігри. Перемагає той, хто залишається до кінця гри.
Знайди «зайве» слово в рядку. Поясни, чому воно зайве?
1. Кіт, миша, стіл, сорока, риба.
26. 27
2. Білка, заєць, лисиця, рак, вовк.
3. Струмок, струмочок, струм.
4. Співає, слухає, спів, йде, крокує.
5. Будинок, будити, побудував, будова, будівництво.
Гра «Не промахнись!»
Лис зуб їжа банк метр
лист зубр їжак банка метро
кед гра лан буря лото
кедр граб лань буряк лоток
пар жар син ром міст
парк жарт синь ромб місто
Гра «Чарівні квадрати»
1.Прочитай слова у рядках і стовпчиках.
2.Склади слова по горизонталі і по вертикалі.
МИ РО ВА
ЛИ СІ НО
СИ НИ ВА
Гра «Врятуй слова»
ЗБИ КЕ
БЕ РАТИ
БУ РЕЗА
Б Р У С
Р Я С Т
У С Т А
С Т А В
У Р О К
Р І П А
О П І Р
К А Р А
СО ВА ДА
МИ ЛИ СИ
ЛО СІ РІ
27. 28
Гра «Читай – думай – доповнюй»
У кріслі відпочивала бабуся.
З крісла виглядав…
Біля крісла…
На кріслі…
За кріслом…
Під кріслом…
Над кріслом…
Гра «Читай швидко, чітко!»
1.Мак – лак – рак 2. Ліс – лис 3. Коза - коса
кит – кіт – кут суп – сук липа - лата
син – сир – сич лук – люк руж - ріж
ріг – рід – рій ніч – ніг пора - гора
сік – сім сало - жало
клен – клей
4. Гірка, дірка, зірка, мірка, нірка.
Лавка, лапка, ланка, ласка, латка.
Гра «Прочитай слово»
Частковий пропуск голосних.
велкй буднок
виска бшта
ціква кнга
урчиста зстрч
Гра «Хто швидше»
– Послухайте слова і скажіть, який звук їх об’єднує.
Шум, каша, мишка, кішка, шашка, Маша.
Вчитель ще раз називає кожне слово, а діти повинні звук (ш) замінити на (с), щоб
утворилось нове слово. Хто швидше? (Сум, каса, миска, кіска, Сашка, маса).
В процесі ігор в дітей розвиваються інтелектуальні, моральні, вольові риси
особистості, удосконалюю їх кругозір, розвиваються творчі задатки і здібності.
28. 29
4.8 Словникова робота
Як показано шкільною практикою і спеціальними дослідженнями, учні
найбільше роблять помилок у вимові тих слів, значення яких вони не розуміють,
тому велику роль у розвитку читацьких навичок відіграє словникова робота.
Діти не зможуть усвідомити зміст прочитаного тексту, якщо не будуть розуміти
значення слів. Таку роботу організовують по-різному. Виходячи із завдань
словникової роботи, можна запропонувати учням такі вправи:
Прочитайте колонки слів, знайдіть пари слів, близьких за значенням.
Прочитайте слово. Як можна сказати по-іншому?
Прочитайте словосполучення. Утворіть із його слів нове слово.
Прочитайте слова. Чи є серед них слова з різною кількістю звуків.
Замініть вислови словами з тексту.
Серед словосполучень знайдіть ті, що вжиті в переносному значенні.
Прочитайте слова, які звучать ласкаво, сумно, тривожно тощо.
Читання деформованих слів, словосполучень, речень, текстів та їх
відновлення.
Так, при вивченні казки “Кирило Кожум’яка” з лівої сторони можна записати
слова, а з правої – їх тлумачення. Запропонувати учням:
* Прочитайте у правій колонці тлумачення, доберіть до них відповідні слова
із лівої колонки.
Леміш - шановані люди похилого віку.
Урочище - люди, що жили в місті.
Городяни - міра ваги, близько 16 кг.
Пуд - частина плуга, що розрізає землю.
Старшина - ділянка землі, яка чимось відрізняється від
навколишньої місцевості.
Записати слова у колонки і запропонувати учням: прочитати хором, по
одному, зверху вниз і знизу вверх, мовчки, знайти іменники, прикметники,
дієслова, подумати, що їх об’єднує, знайти “зайве” слово за іншою ознакою,
знайти слова-антоніми, синонімічні пари і т. д.
29. 30
Починаючи з 2 класу, вчити дітей працювати з тлумачним словником,
енциклопедією. Для читання вдома пропонувати прочитати не той текст, що учні
вивчали в класі, а той, який опрацьовуватиметься на наступному уроці.
4.9 Інтерактивні вправи
Такі інтерактивні вправи, як «Сенкан», «Метод Прес», «Мозкова атака»,
«Гронування», «Кубування» і та ін. широко використовуються у практиці
вчителів і займають почесне місце серед інших прийомів. Варті уваги й
інноваційні вправи, які можна використовувати в початковій школі. Вони
сприяють розвитку не тільки читацької, а й комунікативної компетентностей та
критичного мислення учнів. Розглянемо деякі з них.
Стратегія «Взаємні запитання». Текст або матеріал для вивчення поділити на
логічно завершені частини. Учні вголос читають за цілими частинами, ставлять
самі запитання: один одному в групі; один одному в парах; одна пара (група)
іншій.
Спрямоване слухання та обмірковування. Учні слухають твір, який їм читає
вчитель, і роблять припущення стосовно того, про що буде йти мова в тексті далі.
Учитель просить школярів час від часу звіряти свої припущення з текстом твору
і висловлювати нові припущення.
Спрямоване читання. Метод дозволяє спрямовувати учнів при самостійному
читанні («про себе») за допомогою запитань рівня розуміння. Читаючи твір по
кілька абзаців, учні шукають відповіді на поставлені запитання. Читання
відбувається із зупинками та обговоренням прочитаного.
Дошка запитань. Місце, де учні записують свої запитання щодо прочитаного
твору.
Залиште останнє слово за мною. Метод обговорення, при якому учні по черзі
коментують ту цитату, яку вони вибрали в тексті.
ЗХД: “Знаю – хочу дізнатися - дізнався”
«Порушена послідовність». Учням пропонується кілька речень з тексту,
записаних у порушеній послідовності. Учні об`єднуються в групи. Кожна група
повинна запропонувати свою послідовність поданих речень. Результат
30. 31
фіксується на дошці або окремих аркушах паперу. Далі текст читають,
перевіряють і обговорюють.
“Читання в парах”. Ефективний метод, коли текст складний для розуміння або
перевантажений фактичним матеріалом. Доповідач читає текст першого абзацу
вголос, узагальнює зміст (своїми словами передає основну ідею). Респондент
уважно слухає доповідача, ставить доповідачу два запитання, які прояснюють
зміст прослуханого тексту. Під час подальшої роботи змінюються ролями.
Ромашка Блума. «Ромашка» складається з шести пелюсток, кожна з яких
містить певний тип запитання. Таким чином, шість пелюсток – шість запитань:
1. Знаннєві (прості) запитання – запитання, відповідаючи на які, потрібно
назвати якісь факти, згадати і відтворити певну інформацію: “Що?”, “Коли?”,
“Де?”, “Як?”.
2. Уточнюючі запитання (на розуміння). Такі запитання зазвичай починаються
зі слів: “Тобто ти кажеш, що …?”, “Якщо я правильно зрозумів, то …?”, “Я можу
помилятися, але, по-моєму, ви сказали про …?”. Мета цих запитань – дати учневі
можливості для зворотного зв’язку щодо того, що тільки що сказано вчителем
(або написано у тексті). Іноді їх ставлять з метою перевірки сприйняття учнями
інформації, яка є у повідомленні.
3. Практичні запитання. Цей тип запитання спрямований на встановлення
взаємозв’язку між теорією і практикою: “Як можна застосувати …?”, Що можна
зробити з …? “,” Де ви в звичайному житті можете спостерігати …? “,” Як би ви
були на місці героя оповідання? “.
4. Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання. Зазвичай починаються зі слова
“чому?” і спрямовані на встановлення причинно-наслідкових зв’язків. “Чому
листя на деревах восени жовтіють?”. Якщо відповідь на це запитання відома,
воно з інтерпретаційного “перетворюється” на знаннєве. Отже, цей тип питання
спрацьовує «тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».
5. Оціночні запитання. Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки
тих чи інших подій, явищ, фактів. “Чому щось добре, а що погано?”, “Чим один
31. 32
урок відрізняється від іншого?”, “Як ви ставитеся до вчинку головного героя?” і
т.д.
6. Творчі запитання. Цей тип запитання найчастіше містить частку “б”,
елементи умовності, припущення, прогнозу: “Що змінилося б …”, “Що буде,
якщо …?”, “Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після …? “.
Як варіант, організація роботи за цим методом передбачає, наприклад,
наступне:
Крок 1. Вчитель готує «ромашку» з кількістю пелюсток згідно з кількістю
учнів/пар/груп, які будуть формулювати запитання.
Крок 2. Учням пропонується обрати одну з пелюсток і сформулювати запитання
саме того типу, який вказано на пелюстці, до тексту, з яким працюємо на уроці.
Крок 3. Складається список запитань, на які учні мають знайти відповіді,
працюючи на уроці.
На «пелюстках ромашки» варто підготувати запитальні слова/вирази:
● «Хто…?» «Що…?»
● «Якщо я правильно зрозумів/ла, …?»
● «Як би ви були на місці героя оповідання, …?»
● «Чому…?»
● «Що б змінилося, якби…?»
● «Чи правильно …?»
Методика «Щоденні 5», яка складається з п’яти видів діяльності: «Письмо для
себе», «Читання для себе», «Читання для когось», «Робота зі словами» і
«Слухання».
Стратегія «Поетичне віконце». Це таблиця у вигляді віконця з 4 частин, яка
допомагає здійснити літературний аналіз поезії. У частинах віконечка записують
тему і основну думку, вірша, виписують художні засоби, занотовують
висновки та малюють власні асоціації, які виникали під час читання поезії.
Використання вчителем таких методик критичного мислення забезпечує
позитивні зміни в учнів: виникає прагнення краще зрозуміти інформацію,
32. 33
розвивається пошукова спрямованість мислення, підвищується інтерес до
навчання.
Нова українська школа відходить від «читання заради читання». Зусилля
вчителів і батьків треба спрямувати на те, щоб дитина розуміла прочитане, могла
оцінити якість і достовірність інформації, переказати її, висловити своє
ставлення. Існує безліч варіантів і способів зацікавити дитину. Але головне –
вона має бачити книжку в руках дорослих. Якщо батьки ніколи не читають, а
домашня бібліотечка обмежується казкою «Івасик-Телесик», то прищепити
дитині любов до читання буде важко.
У методичному аспекті читацька компетентність молодшого школяра – це
володіння комплексом читацьких знань, умінь і навичок, ціннісних ставлень
учнів, які надають можливість учневі свідомо здійснювати пошук книг, відбір
інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань і виявляються у
процесі сформованості повноцінної навички читання, розуміння текстів різних
жанрів, обізнаності з колом читання (доступного дітям цього віку),
сформованості особистісних ціннісних суджень щодо прочитаного.
У широкому значенні – читацьку компетентність молодшого школяра
можна розглядати як комплексну характеристику особистості, яка вбирає в себе
результати попереднього психічного розвитку, володіє достатньо сформованою
навичкою читання, читацькими вміннями та навичками; має здатність до
читацької самостійності, самооцінки, самоконтролю, творчого розв’язання
літературних завдань; сформованість інтелектуальних операцій для
повноцінного сприймання й осмислення твору, творчих літературних здібностей.
ВИСНОВКИ. Отже, розвиток читацької компетентності в учнів початкової
школи є основою освіти і самоосвіти кожної людини. І ставлення до нього з
перших днів шкільного життя є індикатором ставлення до всього навчального
процесу. Завдання учителя початкових класів в умовах НУШ не тільки навчити
свідомо, правильно, виразно читати, розуміти, аналізувати твори, але і
формувати у дітей соціальні, морально-етичні цінності через художні образи
33. 34
літературних творів; розвивати мовлення учнів; формувати уміння створювати
власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого); розвивати творчу
літературну діяльність школярів; формувати у них навички самостійної роботи з
різними типами і видами дитячих книжок; уміння здійснювати пошук, відбір
інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань.
Комплексне і систематичне використання зазначених освітніх технологій,
методик, методичних прийомів, стратегій дають прогнозований результат. Якщо
учні свідомо, виразно, швидко читають, переказують прочитане, будують усні і
письмові висловлювання, складають текст, в процесі обговорення прочитаного
беруть участь у діалозі, вміють ставити запитання, вміло висловлювати свої
думки, робити оцінні судження, працювати з книжкою, то можна вважати , що
мета досягнута.
Читання має приносити задоволення. Навички читання в молодшому
шкільному віці формуються з різною швидкістю та інтенсивністю. Всі
розуміють, що головне в розвитку читацьких навичок – це практика.
Рівень сформованості читацької компетентності свідчитиме про готовність
випускника початкової школи до повноцінного сприйняття складніших за
художньою формою і змістом літературних творів, засвоєння літературознавчих
термінів в основній школі.
34. 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1.Вашуленко М.С. Нова українська школа: методика навчання інтегрованого
курсу «Українська мова» у 1-2 класах закладів загальної середньої освіти на
засадах компетентнісного підходу: навч.-метод. посіб./ М.С.Вашуленко. – К.:
Видавничий дім «Освіта», 2019. – 192с.
2. Вашуленко О.В. Читацька компетентність молодшого школяра:
теоретичний аспект / О.В.Вашуленко // Початкова школа. 2011 – № 1. – С. 48-50.
3. Державний стандарт початкової освіти. [Електронний ресурс] - Режим доступу:
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-п#Text
4. Кецмур О. Читацька компетентність як запорука успішного життя / О. Кецмур
// Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах : Науково–
методичний журнал Міністерства освіти і науки України. – 2018. – N 12. – С. 29–
37.
5. Мартиненко В. Оновлення змісту літературного читання у контексті
компетентнісного підходу / В. Мартиненко // Початкова школа. – 2012. – № 10.
– С. 20–24.
6. Мартищук Г. Як формувати читацькі компетентності / Г. Мартищук //
Відкритий урок: розробки, технології, досвід. – 2018. – № 10. – С. 22–27.
7. Маслюк О. Інноваційні технології - ефективний засіб формування
читацької компетентності учня / О. Маслюк // Всесвітня література. – 2019. – №2.
– С. 21–30.
8. Савченко О. Ключові компетентності – інноваційний результат шкільної освіти
// Рідна школа. – 2011. – № 8–9. – С. 4–8.
9. Сарапулова Є. Швидкочитання для першокласників. – Початкова школа. – 1993.
– № 2. – С. 12.
10. Старагіна І.П. Нова українська школа: розвиток читацької компетентності в
учнів початкової школи в системі інтегрованого навчання: навчально-
методичний посібник/ Старагіна І.П., Терещенко В.М., Панченков А.О. – Харків:
Соняшник, 2020. – 176с.
11. Чепелєва Н. Технології читання. – К.: Главник, 2017. – 95 с.
35. 36
12. Яценко Т. Формування читацької компетентності учнів: методична «мода» чи
вимога сучасності? // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях,
ліцеях та колегіумах. – 2008. – №7/8. – С. 82–90.
