1. Дорогі колеги! Вітаємо з початком нового
навчального року.
Презентацію підготувала: Кошова В.М., керівник
районної предметної комісії вчителів світової
літератури та російської мови
3. І. Загальна частина
У цьому Державному стандарті
поняття вживаються у такому значенні:
1) громадянська компетентність —
здатність учня активно, відповідально
та ефективно реалізовувати права та
обов’язки з метою розвитку
демократичного суспільства;
4. 2) діяльнісний підхід — спрямованість
навчально-виховного процесу на
розвиток умінь і навичок особистості,
застосування на практиці здобутих
знань з різних навчальних предметів,
успішну адаптацію людини в соціумі,
професійну самореалізацію,
формування здібностей до
колективної діяльності та самоосвіти;
5. 3) загальнокультурна
компетентність — здатність учня
аналізувати та оцінювати досягнення
національної та світової культури,
орієнтуватися в культурному та
духовному контексті сучасного
суспільства, застосовувати методи
самовиховання, орієнтовані на
загальнолюдські цінності;
6. 4) здоров’язбережувальна
компетентність — здатність учня
застосовувати в умовах конкретної
ситуації сукупність
здоров’язбережувальних компетенцій,
дбайливо ставитися до власного
здоров’я та здоров’я інших людей;
7. 5) інформаційно-комунікаційна
компетентність — здатність учня
використовувати інформаційнокомунікаційні технології та відповідні
засоби для виконання особистісних і
суспільно значущих завдань;
8. 6) ключова компетентність —
спеціально структурований комплекс
характеристик (якостей) особистості,
що дає можливість їй ефективно діяти
у різних сферах життєдіяльності і
належить до загальногалузевого
змісту освітніх стандартів;
9. 7) ключова компетенція — певний
рівень знань, умінь, навичок, ставлень,
які можна застосувати у сфері
діяльності людини;
8) компетентнісний підхід —
спрямованість навчально-виховного
процесу на досягнення результатів,
якими є ієрархічно підпорядковані
ключова, загальнопредметна і
предметна (галузева) компетентності;
10. 9) компетентність — набута у
процесі навчання інтегрована
здатність учня, що складається із
знань, умінь, досвіду, цінностей і
ставлення, що можуть цілісно
реалізовуватися на практиці;
11. 10) компетенція — суспільно визнаний
рівень знань, умінь, навичок, ставлень у
певній сфері діяльності людини;
11) комунікативна компетентність —
здатність особистості застосовувати у
конкретному виді спілкування знання мови,
способи взаємодії з людьми, що оточують її
та перебувають на відстані, навички роботи
у групі, володіння різними соціальними
ролями;
12. 12) міжпредметна естетична
компетентність — здатність
виявляти естетичне ставлення до світу
в різних сферах діяльності людини,
оцінювати предмети і явища, їх
взаємодію, що формується під час
опанування різних видів мистецтва;
13. 13) міжпредметна компетентність
— здатність учня застосовувати щодо
міжпредметного кола проблем знання,
уміння, навички, способи діяльності та
ставлення, які належать до певного
кола навчальних предметів і освітніх
галузей;
14. 14) навчальна програма — нормативний
документ, що конкретизує для кожного
класу визначені цим Державним стандартом
результати навчання відповідно до освітньої
галузі або її складової, деталізує навчальний
зміст, у результаті засвоєння якого такі
результати досягаються, а також містить
рекомендації щодо виявлення та
оцінювання результатів навчання;
15. 15) особистісно зорієнтований підхід
— спрямованість навчально-виховного
процесу на взаємодію і плідний
розвиток особистості педагога та його
учнів на основі рівності у спілкуванні та
партнерства у навчанні;
16. 16) предметна (галузева) компетентність —
набутий учнями у процесі навчання досвід
специфічної для певного предмета діяльності,
пов’язаної із засвоєнням, розумінням і
застосуванням нових знань;
17) предметна компетенція — сукупність знань,
умінь та характерних рис у межах змісту
конкретного предмета, необхідних для виконання
учнями певних дій з метою розв’язання навчальних
проблем, задач, ситуацій;
17. 18) предметна мистецька
компетентність — здатність до
розуміння і творчого самовираження у
сфері музичного, образотворчого та
інших видів мистецтва, що формується
під час сприймання творів таких видів
мистецтва і їх практичного
опанування;
18. 19) проектно-технологічна
компетентність — здатність учнів
застосовувати знання, уміння та особистий
досвід у предметно-перетворювальній
діяльності;
20) соціальна компетентність — здатність
особистості продуктивно співпрацювати з
партнерами у групі та команді, виконувати
різні ролі та функції у колективі.
19. Цей Державний стандарт ґрунтується
на засадах особистісно
зорієнтованого, компетентнісного і
діяльнісного підходів, що реалізовані в
освітніх галузях і відображені в
результативних складових змісту
базової і повної загальної середньої
освіти.
26. Зміст кожної освітньої галузі
структурується та реалізується за
навчальними предметами і курсами,
програми яких затверджує МОН.
Визначальним для системи вітчизняної
загальної середньої освіти є
українознавче спрямування всіх
освітніх галузей.
27. У старшій школі, де навчання є профільним,
обов’язковий для вивчення зміст освітніх
галузей реалізується шляхом вивчення
окремих предметів, курсів за вибором
загальноосвітніх закладів відповідно до
загальної кількості годин, передбачених для
кожної галузі, або шляхом застосування
модульної технології.
Інваріантна складова Базового навчального
плану формується на державному рівні і є
обов’язковою для реалізації в усіх
навчальних закладах, що дають повну
загальну середню освіту.
28.
29. Зміст освіти і вимоги до його
засвоєння у старшій школі
диференціюються за базовим і
профільним рівнями. Базовий рівень
визначається обов’язковими вимогами
до загальноосвітньої підготовки учнів
згідно з цим Державним стандартом, а
профільний — навчальними
програмами, затвердженими МОН.
30. У старшій школі співвідношення навчальних
годин для вивчення обов’язкових предметів і
предметів, самостійно обраних учнями для
профільного навчання, становить орієнтовно
50 на 50 відсотків.
Варіативна складова Базового навчального
плану формується загальноосвітнім закладом
з урахуванням особливостей регіону та
індивідуальних освітніх запитів учнів.
31. II. Освітня галузь “Мови і літератури”
Метою освітньої галузі “Мови і
літератури” є розвиток особистості
учня, формування в нього мовленнєвої і
читацької культури, комунікативної та
літературної компетентності,
гуманістичного світогляду,
національної свідомості, високої
моралі, активної громадянської позиції,
естетичних смаків і ціннісних
орієнтацій.
32. Освітня галузь складається із
компонентів:
мовного
українська мова, мови
національних меншин
(мова навчання і мова
вивчення), іноземні
мови
літературного
українська
література, світова
література і
літератури
національних меншин
33.
34. Мовленнєва лінія
забезпечує формування мовленнєвої
компетентності шляхом формування та
удосконалення вмінь і навичок в усіх
видах мовленнєвої діяльності
(аудіюванні, читанні, говорінні,
письмі), а також готовності
розв’язувати проблеми особистісного і
суспільного характеру.
36. Соціокультурна лінія
сприяє формуванню соціокультурної
компетентності шляхом засвоєння
культурних і духовних цінностей,
норм, що регулюють соціальнокомунікативні відносини між статями,
поколіннями, націями, сприяють
естетичному і морально-етичному
розвиткові учнів.
37. Діяльнісна (стратегічна) лінія
сприяє формуванню діяльнісної
компетентності шляхом формування
навчальних умінь і навичок,
опанування стратегіями, що
визначають мовленнєву діяльність,
соціально-комунікативну поведінку
учнів, спрямовані на виконання
навчальних завдань і розв’язання
життєвих проблем.
38. Стратегічно важлива для мовного
компонента комунікативна
компетентність, яка є невід’ємною
складовою структури змісту освіти,
передбачає оволодіння всіма видами
мовленнєвої діяльності, основами
культури усного і писемного мовлення,
базовими вміннями і навичками
використання мови в різних сферах і
ситуаціях.
41. Емоційно-ціннісна лінія
забезпечує розкриття гуманістичного
потенціалу та естетичної цінності
творів української, світової літератури,
а також літератур національних
меншин, формування світогляду учнів,
їх національної свідомості, моралі та
громадянської позиції.
42. Літературознавча лінія
передбачає вивчення літературних творів у
єдності змісту і форми, оволодіння учнями
основними літературознавчими поняттями,
застосування їх у процесі аналізу та
інтерпретації художніх творів, розгляд
літературних творів, явищ і фактів у контексті
літературного процесу, виявлення специфіки
літературних напрямів, течій, шкіл у розвитку
української літератури, світової літератури і
літератур національних меншин, розкриття
жанрово-стильових особливостей художніх
творів, ознайомлення учнів з основними
принципами художнього перекладу.
43. Культурологічна лінія
передбачає усвідомлення творів художньої
літератури як важливої складової мистецтва,
ознайомлення учнів з основними цінностями
світової художньої культури, розкриття
особливостей творів, літературних явищ і фактів у
широкому культурному контексті, висвітлення
зв’язків літератури з філософією, міфологією,
фольклором, звичаями, віруваннями,
культурними традиціями різних народів і
національностей, розширення ерудиції учнів,
виховання їх загальної культури, поваги до
національних і світових традицій, толерантного
ставлення до представників різних культур,
віросповідань, рас і національностей.
44. Компаративна лінія
забезпечує порівняння літературних творів, їх
компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних
засобів та іншого), явищ і фактів, що належать
до різних літератур, встановлення зв’язків між
українською, світовою літературою і
літературами національних меншин, розгляд
традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у
різних літературах, зіставлення оригінальних
творів і україномовних перекладів літературних
творів, увиразнення особливостей української
культури та літератури на основі світової,
демонстрацію лексичного багатства і
невичерпних стилістичних можливостей
української мови.
45. Основна школа
Зміст мовного і літературного компонентів в
основній школі спрямований на досягнення
належного рівня сформованості в учнів вміння
користуватися мовними засобами в усіх видах
мовленнєвої діяльності, читати та усвідомлювати
прочитане, на розвиток інтересу до художньої
літератури і системного читання, розкриття за
допомогою засобів мови і літератури
національних і загальнолюдських цінностей,
формування гуманістичного світогляду
особистості, розширення її культурнопізнавальних інтересів, виховання в учнів любові,
поваги до традицій українського народу,
толерантного ставлення до культурних традицій
інших народів.
46. Завданнями освітньої галузі в основній
школі є:
формування стійкої мотивації до вивчення української мови і
літератури, іноземних мов, мов і літератур національних
меншин, світової літератури, любові до української мови і
культури, а також поваги до інших мов і культур;
ознайомлення з мовною системою і формування на її основі
базових лексичних, граматичних, стилістичних, орфоепічних,
правописних умінь і навичок;
вироблення вмінь і навичок в усіх видах мовленнєвої
(аудіювання, читання, говоріння, письмо) та читацької
діяльності, різних сферах спілкування (особистісна, публічна,
освітня);
формування комунікативної і літературної компетентностей;
ознайомлення із здобутками художньої оригінальної та
перекладної літератури;
47. формування знань про специфіку художньої літератури
як виду мистецтва, розвиток умінь і навичок учнів
сприймати, аналізувати та інтерпретувати літературний
твір у літературному та культурному контексті,
взаємозв’язку з іншими видами мистецтва;
формування мовленнєвої і читацької культури, творчих
здібностей, культури ведення діалогу, розвиток
критичного мислення та естетичних смаків учня;
формування гуманістичного світогляду, духовного світу
учня, його моралі, загальної культури, особистісних рис
громадянина України, який усвідомлює свою належність
до світової спільноти.
48. Старша школа
Навчання мови і літератури у старшій школі полягає
у розвитку здобутих в основній школі вмінь і
навичок в усіх видах мовленнєвої та читацької
діяльності, розвитку комунікативної компетентності
з іноземних мов, заохоченні учнів до розширення
кола читання, осмислення духовної цінності та
поетики художніх творів, поглибленні культурнопізнавальних інтересів учнів, усвідомленні ними
ролі мови і літератури в сучасному світі, формуванні
рис успішного мовця і творчого читача з високим
рівнем загальної культури, активною
громадянською позицією, національною
свідомістю, вихованні в учнів поваги до культурних
традицій різних народів.
49. Завданнями освітньої галузі в
старшій школі є:
подальший розвиток мотивації до вивчення мови і літератури,
засвоєння через мову і літературу історії, культури народу,
моральних та естетичних цінностей, формування духовного
світу учнів, їх світоглядних переконань, громадянських
якостей, утвердження за допомогою засобів мови і літератури
національних і загальнолюдських цінностей;
розвиток умінь вільно спілкуватися в різних ситуаціях,
формулювати та відстоювати власну думку, вести дискусію,
оцінювати життєві явища, моральні, суспільні, історичні та інші
проблеми сучасності, висловлювати щодо них власне
ставлення, досягати взаєморозуміння та взаємодії з іншими
людьми;
удосконалення базових лексичних, граматичних,
стилістичних, орфоепічних, правописних умінь і навичок,
узагальнення та поглиблення знань учнів про мову як
суспільне явище і про літературу — як мистецтво слова;
50. вироблення вмінь орієнтуватися у різноманітній
інформації українською та іншими мовами, у світі
класичної і масової літератури, користуватися
сучасними інформаційними комунікаціями
(Інтернетом, системою дистанційного навчання
тощо), провадити пошуково-дослідницьку
діяльність (знаходити, сприймати, аналізувати,
оцінювати, систематизувати, зіставляти
різноманітні факти та відомості), застосовувати на
практиці здобуті у процесі вивчення мови і
літератури знання, набуті вміння та навички;
удосконалення під час провадження дослідницької
діяльності навичок самостійної навчальної
діяльності, саморозвитку, самоконтролю, розвиток
художньо-образного мислення, інтелектуальних і
творчих здібностей учнів, їх емоційно-духовної
сфери, естетичних смаків і загальної культури.
51. ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів
I. Освітня галузь “Мови і літератури”
Основна школа
Мовний компонент
Українська мова. Мови національних меншин
(мови навчання і мови вивчення)
Мовленнєва лінія
Зміст освіти
Мовлення як засіб спілкування,
пізнання і впливу.
Ситуація і сфери спілкування.
Форми мовлення.
Види мовленнєвої діяльності.
Культура спілкування.
Стилі, типи і жанри мовлення
вміння розрізняти усне і писемне мовлення,
розмовляти правильно і комунікативно
доцільно, орієнтуватися в мовленнєвій
ситуації, сферах спілкування, осмислювати,
планувати і реалізувати задум,
висловлювати, удосконалювати його,
володіти всіма видами мовленнєвої
діяльності (аудіювання, читання, говоріння,
письмо), різними типами, стилями і
жанрами мовлення з урахуванням ситуації
спілкування, дотримуватися культури
мовлення, правил спілкування і
мовленнєвого етикету
52. Аудіювання
Сприймання на слух, розуміння текстів, що
належать до різних стилів, типів і жанрів
мовлення
сприймати текст на слух,
запам’ятовувати його зміст,
виявляти розуміння тексту і
підтексту прослуханого, визначати
тему та основну думку твору,
оцінювати почуте, аналізувати
особливості мовної форми,
користуватися різними видами
слухання
Говоріння
Переказування (докладне, стисле,
вибіркове), діалогічні та монологічні
висловлювання різних типів і стилів
мовлення
переказувати (докладно, стисло,
вибірково) вивчені, прослухані або
прочитані твори,
створювати діалогічні та
монологічні тексти з урахуванням
ситуації спілкування та
комунікативного завдання, бути
здатним висловлювати власну
думку, аналізувати різні погляди на
предмет обговорення,
дотримуватися мовних, етичних
норм та норм етикету, вміти
удосконалювати власне мовлення
53. Читання
Формування, розвиток техніки
читання вголос і мовчки, розуміння
самостійно прочитаних текстів, які
належать до різних типів, стилів і
жанрів мовлення
Письмо
Побудова письмових текстів
(монолог, діалог, полілог) різних
типів, стилів і жанрів мовлення
читати вголос і мовчки за визначеними
програмою нормативами, розуміти,
запам’ятовувати, різнобічно аналізувати
зміст і форму прочитаного твору, вміти
висловлювати власну думку про прочитане,
самостійно працювати з текстом,
користуватися різними видами читання
письмово переказувати (докладно, стисло,
вибірково), самостійно створювати письмові
тексти, висловлювати в них власну думку про
певну подію, ситуацію, прочитаний твір,
дотримуватися вимог до мовлення,
удосконалювати написане
54. Мовна лінія
Фонетика. Орфоепія. Графіка
Звукова система мови.
Складоподіл. Наголос. Сильна і
слабка позиції звуків у слові та
позначення їх на письмі. Алфавіт.
Звукове значення букв. Орфоепічні
норми. Орфоепічний словник
Лексикологія і фразеологія
Лексичне значення сліві
фразеологізмів. Однозначні та
багатозначні, стилістично та
емоційно нейтральні і стилістично та
емоційно забарвлені слова. Пряме і
переносне значення слова. Групи
слів за значенням. Синоніми і
антоніми, омоніми, пароніми. Групи
слів за походженням, сферою
використання. Фразеологізми, їх
різновиди
розрізняти звуки мови і букви,
дотримуватися орфоепічних норм у власному
мовленні, вільно користуватися алфавітом,
орфоепічним словником
визначати істотні ознаки лексикологічних
понять і фразеологізмів, пряме і переносне
значення слова, стилістично та емоційно
нейтральні і стилістично та емоційно
забарвлені слова, групи слів за значенням,
походженням, сферою використання,
використовувати слова і фразеологізми,
тлумачити лексичне значення
загальновживаних слів і фразеологізмів,
добирати до них синоніми, антоніми,
омоніми і пароніми
55. Етимологія слова.
Навчальні словники різних видів
пояснювати етимологію окремих слів,
користуватися словниками
Будова слова. Словотвір
Будова слова і значення морфем.
пояснювати значення слова шляхом
Способи творення слів.
проведення аналізу його будови, розрізняти
Морфемний і словотвірний словники словозміну і словотвір, правильно і
комунікативно доцільно використовувати
слова з урахуванням значення їх морфем,
користуватися морфемним і словотвірним
словниками
56. Морфологія
Лексичне та граматичне значення
слова. Частини мови. Граматичні
характеристики частин мови. Роль
частин мови у реченні.
Довідники з морфології
Синтаксис
Синтаксичні одиниці, їх види,
будова, способи вираження.
Синтаксичні засоби, їх роль у
побудові висловлювань.
Способи передачі мовлення: пряма і
непряма мова.
Складне синтаксичне ціле.
Довідники із синтаксису та
пунктуації
Стилістика
Стилі. Стилістичні можливості
мовних одиниць, їх функціонування
у мовленні
розрізняти частини мови, визначати роль
морфологічних засобів у побудові
висловлювань, правильно і стилістично
доцільно використовувати форми слів, що
належать до різних частин мови,
користуватися довідковою літературою
пояснювати семантику, будову
словосполучень, речень різних видів,
визначати і будувати синтаксичні одиниці,
висловлювати той самий зміст за допомогою
різних синтаксичних засобів, будувати
тематично цілісний, структурований зв’язний
текст, користуватися довідниками
комунікативно доцільно використовувати
стилістичні можливості вивчених мовних
одиниць в усному і писемному мовленні
57. Орфографія
Написання разом, окремо, через
дефіс. Правила переносу слів.
Орфографічні правила, списки слів
для запам’ятовування.
Орфографічний словник
Пунктуація
Розділові знаки, їх функції.
Розділові знаки у простому і
складному реченнях.
Розділові знаки у прямій мові,
діалозі. Довідники з пунктуації
правильно писати слова відповідно до
вивчених орфографічних правил і словникові
слова, перевіряти написане, користуватися
орфографічним словником
визначати смислові та синтаксичні
відношення у реченні для обґрунтування
вибору розділових знаків, пунктуаційно
правильно оформляти речення різних видів,
діалог
58. Соціокультурна лінія
Особливості національної
культури, звичаї, традиції,
свята, визначні діячі,
суспільно-політичні події,
державна символіка.
Матеріальна і духовна
культура рідного народу,
Найвідоміші фольклорні
твори як відображення
народного досвіду,
особливостей національного
характеру, їх
етнокультурний колорит
визначати особливості
національної культури,
використовувати ці знання і
знання, здобуті під час вивчення
інших предметів, у власному
мовленні,
пояснювати значення слів,
найуживаніших усталених
висловів, сприймати зміст
найвизначніших творів,
використовувати їх у своєму
мовленні, дотримуватися правил
мовленнєвої поведінки відповідно
до загальнолюдських норм і
специфіки національної культури
59. Діяльнісна лінія
Основні загальнонавчальні,
творчі вміння як предмет
практичного засвоєння учнів.
Основні комунікативні
стратегії, стратегії співпраці
застосовувати основні
загальнонавчальні, творчі вміння,
використовувати їх у різних
життєвих і навчальних ситуаціях,
користуватися основними
комунікативними стратегіями
60. Літературний компонент
Українська література. Світова література. Літератури національних
меншин
Ціннісна лінія
Популярні твори для дітей та
юнацтва (твори морального
змісту, про національні події,
характери і традиції,
пригодницькі, детективні,
фантастичні, казкові твори)
Художні твори різних родів і
жанрів, які репрезентують
ключові історико-літературні
епохи
читати виразно, сприймати емоційно,
осмислювати творчо художній текст,
визначати головну думку прочитаного,
авторську позицію, виявляти актуальні
проблеми і деякі художні особливості
творів, висловлювати власне ставлення
до відображених у художньому творі
подій, образів, тем, ідей з урахуванням
моральних цінностей і соціальних
норм, знати основні етапи
літературного процесу, авторів, назви
їх творів, окремі факти біографії і
творчості митців, їх внесок у розвиток
національної і світової культури, уміти
виконувати (усно і письмово) творчі
роботи різних жанрів
61. Літературознавча лінія
Літературний твір як система.
Засоби художньої виразності у
творі.
Поняття про літературний
процес.
Джерела знань про літературу.
розуміти взаємозв’язок компонентів
літературного твору, форми і змісту,
знати визначення основних теоретиколітературознавчих понять і
застосовувати їх під час інтерпретації
та аналізу творів (окремих фрагментів і
компонентів тексту),
розрізняти напрями та течії, роди і
жанри (їх суттєві ознаки), визначати
жанрово-родову приналежність творів,
провадити пошуково-дослідницьку
діяльність у галузі літератури
(збирання відомостей про
письменників, систематизація фактів,
проведення аналізу окремих
літературних явищ, підготовка
повідомлення тощо), користування
літературознавчими словниками,
енциклопедіями та іншими видами
джерел
62. Культурологічна лінія
Література як мистецтво слова.
Національне і загальнолюдське
в літературному творі.
Література в контексті культури
встановлювати специфіку
літературного твору в системі інших
видів мистецтва,
виокремлювати в художніх творах
специфічні особливості національної
культури, визначати загальнолюдські
цінності, втілені в художніх творах,
знати характерні риси основних етапів
літератури в контексті культури,
виявляти зв’язки літератури з
філософією, фольклором, міфологією,
видами мистецтва (генетичні,
типологічні, контактні),
аналізувати та інтерпретувати твір у
культурологічному контексті,
виявляти повагу до самобутності
художньої культури різних народів,
сформований рівень особистої
культури, розвиненості духовної та
естетичної сфери
63. Компаративна лінія
Спільне і відмінне в різних
літературах (українській, світовій,
національних меншин), у творах
різних жанрів (казка фольклорна і
літературна, оповідання, новела,
повість, роман, поема, трагедія,
комедія, драма). Вплив міфології і
фольклору на літературу. Поняття про
традиційне (вічне) в літературі
вміти зіставляти образи, сюжети, теми,
мотиви, що належать до різних національних
літератур, визначати і порівнювати
типологічні ознаки (жанрові та стильові)
художніх творів, виявляти специфіку окремих
відображених міфологічних і фольклорних, а
також традиційних (вічних) тем, сюжетів,
образів, мотивів у літературному творі
(спадщині письменника)
Рецепція України у світовій літературі розкривати особливості художнього
та культурі
зображення теми (образу) України у творах
різних митців
Священні книги людства як пам’ятки встановлювати специфіку втілення окремих
культури
тем, ідей, сюжетів, образів, мотивів священних
книг людства в літературі та інших видах
мистецтва
Оригінал і переклад. Основні
принципи художнього перекладу
оцінювати художню вартість творів,
своєрідність художніх перекладів, у тому
числі шляхом зіставлення їх з оригіналами
64. Старша школа
Мовний компонент
Українська мова. Мови національних меншин
(мова навчання і мова вивчення)
Мовленнєва лінія
Культура мовлення. Стилі мови і
мовлення. Стилістичне розшарування
мовних засобів.
Основні комунікативні ознаки
мовлення. Публічне і ділове
мовлення
виділяти ознаки та особливості правильного і
комунікативно доцільного мовлення, його
стилів, жанрів, їх відмінності, розрізняти
стилістичні варіанти мовних засобів у текстах
різних стилів і жанрів мовлення,
володіти життєво необхідними мовленнєвими
жанрами, готувати публічні виступи і
виголошувати їх, брати участь у підготовці та
веденні діалогу і полілогу з урахуванням
відповідних вимог до культури спілкування і
зразкового мовлення
65. Мовна лінія
Узагальнення, систематизація і
класифікувати, систематизувати і
поглиблення найважливіших
узагальнювати вивчені поняття, правильно
відомостей з мови
ставити розділові знаки у простому і
складному реченнях відповідно до вивчених
Текст, його будова. Норми
правил, доречно використовувати знання і
літературної мови. Фонетика.
виконувати вимоги до усного і писемного
Орфоепія. Лексикологія і
мовлення, використовувати граматичні форми
фразеологія. Морфологічна будова
відповідно до вивчених правил, знаходити
слова
мовні помилки і виправляти їх, здійснювати
Частини мови. Слово,
самоконтроль за результатами навчальних
словосполучення, речення. Члени
досягнень
речення. Просте і складне речення
Система розділових знаків Написання
слів з найуживанішими орфограмами,
пунктограмами.
Види мовних помилок і шляхи
запобігання їм
66. Соціокультурна лінія
Найважливіші світоглядні, визначати найважливіші
етичні, естетичні та інші
світоглядні, етичні та інші
поняття, ідеї, відомості,
поняття, відомості, ідеї,
пов’язані з національною і відображені в мові,
світовою культурою
загальнолюдські моральні
цінності, їх вияв у національних
Відображення у мові
особливостей картини світу, традиціях
способу життя, мислення і вміти узгоджувати власну
культури, що характерні
мовленнєву і життєтворчу
для певного народу
діяльність із засвоєними
етичними, естетичними та іншими
цінностями, ураховувати в
мовленні особливості світогляду,
культури певного народу
67. Діяльнісна (стратегічна) лінія
Загальнонавчальні, творчі
вміння як предмет
практичного засвоєння.
Комунікативні стратегії,
стратегії співпраці
застосовувати загальнонавчальні,
творчі вміння у різних життєвих і
навчальних ситуаціях
спілкування, користуватися
комунікативними стратегіями,
стратегіями співпраці
68. У 2013-2014 навчальному році вивчення
світової літератури у 5 класі
здійснюватиметься за новою навчальною
програмою для 5-9 класів загальноосвітніх
навчальних закладів, розробленою на
основі нового Державного стандарту
базової і повної загальної середньої освіти
(постанова Кабінету Міністрів України від
23.11.2011 р. № 1392) і затвердженою
наказом Міністерства від 6.06.2012 р. №
664.
69. Програма для загальноосвітніх навчальних
закладів з українською мовою навчання
Світова література
5 – 9 класи
Авторський колектив: О.М.Ніколенко, К.В. Таранік
– Ткачук, О.В.Ревнивцева, Т.П.Сегеда,
Н.В.Онищенко
70. Радість – всесвіту пружина,
Радість – творчості душа,
Дивна космосу машина
Нею живиться й руша.
Радість квіти розвиває
І розгін дає сонцям,
Їх в простори пориває,
Невідомі мудрецям.
Ф. Шиллер. Ода «До радості»
у перекладі М. Лукаша
(гімн Євросоюзу)
71. Мета вивчення предмета “Світова
література”
Прилучення учнів до здобутків
світової літератури і культури,
розвиток творчої особистості (читача),
формування в неї гуманістичного
світогляду, високої моралі, естетичних
смаків, а також якостей громадянина
України, який усвідомлює свою
належність до світової спільноти.
72. Завдання вивчення світової
літератури
формування стійкої мотивації до читання
художньої літератури, до вивчення світової
літератури як скарбниці духовних цінностей
людства;
ознайомлення учнів з найкращими зразками
оригінальної й перекладної літератури
(«золотого» фонду класики і сучасної);
поглиблення уявлень про специфіку
художньої літератури як мистецтва слова;
формування читацької та мовленнєвої
культури;
73. розвиток умінь і навичок учнів сприймати,
аналізувати й інтерпретувати літературний
твір у культурному контексті, у зв’язках з
іншими видами мистецтва, в аспекті
актуальних питань сучасності й становлення
особистості;
активізація інтересу до вивчення іноземних
мов у процесі читання творів зарубіжних
письменників;
формування поваги до різних мов, культур,
традицій, толерантного ставлення до всіх
народів, народностей, рас і
національностей;
74. виховання любові до української мови і літератури
як органічної частки світової культури, прагнення
до збереження рідної мови, національних традицій і
цінностей в умовах глобалізації світу;
формування духовного світу особистості, її високої
моралі, ціннісних орієнтацій;
розвиток творчих здібностей, культури спілкування,
критичного мислення;
формування етичних уявлень та естетичних смаків;
розширення культурно-пізнавальних інтересів
особистості.
75. Структура програми для 5 – 9
класів містить:
1) «Пояснювальну записку»,
у
якій
визначена
нормативна 2)база, мета і за
розподіл годин
завдання кожним класом (загальна
предмета,
кількість годин на
змістові лінії та їх реалізація рік,
кількістьзміст навчального
3) годин на
в програмі, основні підходи
текстуальне вивчення
матеріалу
і принципи викладання і державні
творів (за розділами), рівня
світової літератури в вимоги4) перелік творівтворів для
школі; до 5) «Список для
розвиток мовлення,
додаткового читання
загальноосвітньої напам'ять
вивчення
позакласне читання,
підготовки учнів (за(для уроків
резервний час); (до кожного класу);
позакласного
класами і розділами);
6) «Сучасна науковочитання і уроків із література для
методична
резервного часу)» – - додаток 2.
вчителя»
додаток 1;
76. Нова структура літературної
освіти затверджена відповідними
нормативними документами:
1.Концепція літературної
освіти (наказ Міністерства
освіти і науки, молоді та
спорту України від 26.01.2011 р.
№ 58);
2. Новий Державний стандарт
базової і повної загальної
середньої освіти.
81. Структура дає можливість вивчати
твори світової літератури не тільки за
хронологією, а й за принципом
концентричного розширення (від
простого – до складного, від
початкових уявлень про літературне
явище або творчість письменника – до
поглиблення знань про них).
82. Нова структура літературної освіти
реалізує принцип перспективності в
навчанні, дає можливість учням
повертатися до того чи іншого
письменника або етапу літератури в
різні періоди, виховує у школярів
повагу до книги, потребу йти поруч з
улюбленими творами й митцями
протягом подальшого життя.
83. У 5 – 9 класах мають бути сформовані
основні вміння і навички
84. У 8-9 класах учні отримують
загальні уявлення про перебіг
літературного процесу,
школярам запропоновано для
вивчення ті художні твори і
явища, які репрезентують певну
добу і разом з тим відповідають
особливостям саме їхнього віку.
85. В 10-11 класах уявлення про
літературний процес та його
складники будуть поглиблені
в результаті спеціального
текстуального аналізу доволі
непростих для розуміння
підлітків окремих шедеврів
світової літератури
86. Перелік художніх творів для
вивчення в 5-9 класах укладений
відповідно до вікових особливостей
дітей і підлітків на підставі
рекомендацій науковців, учителів,
психологів, бібліотекарів, а також
результатів досліджень кола дитячого
і підліткового читання школярів різних
вікових категорій.
87. Програма є основою для календарно-тематичного та
поурочного планування, в якому вчитель, враховуючи
запропоновану кількість годин на вивчення тем у межах
розділу, розподіляє години на вивчення художніх творів
і види навчальної діяльності, планує види роботи, що
спрямовані на опанування змісту матеріалу та
формування вмінь і навичок учнів, опрацювання різних
рубрик програми. Це дасть можливість вчителеві вільно і
творчо підійти до реалізації програми в кожному класі,
врахувати інтереси й рівень підготовки учнів, конкретні
умови викладання (наявність художніх текстів;
використання інформаційно-комунікаційних технологій;
рівень володіння учнями іноземними мовами, знання
української мови і літератури, історії та інших предметів;
підготовка до контрольного оцінювання тощо).
88. Програма містить обов’язковий і варіативний
компоненти (відповідно 80% : 20%). У кожному класі
запропоновано теми й твори для обов’язкового
текстуального вивчення, у тому числі поетичні твори для
вивчення напам’ять. Варіативний компонент
забезпечується можливістю вибору (вчителем і учнями)
творів у межах обов’язкових тем, а також для уроків
вивчення сучасної літератури, розвитку мовлення,
позакласного читання і для уроків із резервного часу.
Вибір учнів (в окремих розділах і темах програми)
вимагає від учителя відповідного планування уроків,
творчості, врахування читацьких інтересів молоді,
здатності йти поруч зі своїми вихованцями, допомагати
формуванню їхніх духовних потреб та естетичних смаків
у сучасний період.
89.
90. Літературна компетентність передбачає:
розуміння учнями літератури як невід’ємної частини національної і
світової художньої культури;
усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її
гуманістичного потенціалу і місця в системі інших видів мистецтва;
знання літературних творів, обов’язкових для вивчення, ключових
етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій
видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю
світової культури;
оволодіння основними літературознавчими поняттями й
застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;
формування якостей творчого читача та розвиток читацького
досвіду;
уміння і навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;
уміння орієнтуватися у світі художньої літератури і культури
(класичної і сучасної), оцінювати художню вартість творів,
порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах,
переспівах; втілення в інших видах мистецтва тощо).
91.
92. Формування літературної
компетентності та її складників тісно
пов’язано із формуванням
комунікативної компетентності,
розвитком умінь і навичок володіння
учнями українською мовою, а також
іноземними мовами, видами
мовленнєвої діяльності, основами
культури усного і писемного мовлення.
93. Викладання світової літератури в
загальноосвітніх навчальних закладах
України здійснюється українською
мовою. Твори зарубіжних
письменників у курсі світової
літератури вивчаються в українських
перекладах.
94. Для зіставлення можливе залучення
перекладів, переспівів іншими мовами,
якими володіють учні. За наявності
необхідних умов (достатнє володіння
учнями мовою оригіналу, якою написаний
художній твір; якісна підготовка вчителя, у
тому числі можливість дослідження
образної системи, засобів виразності,
стилістичних особливостей твору мовою
оригіналу) бажаним є розгляд художніх
текстів (у фрагментах або цілісно) мовою
оригіналу.
95. Компетентнісний підхід реалізовано
у «Державних вимогах до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів»,
які сформульовано комплексно – до
кожного розділу програми з метою
системного формування компетенцій і
компетентностей учнів, актуалізації
вивченого і постійного закріплення,
поглиблення, розвитку набутих знань,
умінь, навичок, підготовки до
контрольного оцінювання.
96. У програмі зі світової літератури для 5-9 класів
реалізовано цілісний підхід до вивчення художніх
творів, який відповідає специфіці художньої
літератури як виду мистецтва. До програми
кожного класу введено невеликий обсяг художніх
текстів (відповідно до вікових особливостей
учнів), які школярі мають прочитати повністю,
маючи змогу осягнути їх як неподільну художню
цілість. Художній твір, прочитаний у повному обсязі
(повільно, уважно, творчо), дає можливість
отримати цілісне естетичне та емоційне враження,
спонукати роботу думки й уяви, сформувати вміння
й навички читацької культури.
97. Програма зі світової літератури побудована
на підставі діяльнісного підходу, що є
ключовим для всієї базової і повної загальної
середньої освіти. Досягнення належного
рівня сформованості вмінь учнів у всіх видах
читацької діяльності, якостей творчого
читача, опанування сучасного світу через
здобутки художньої літератури, українську
та іноземні мови, культуру різних країн і
народів – основний результат вивчення
світової літератури в школі.
99. Емоційно-ціннісна лінія
забезпечує розкриття гуманістичного потенціалу та
естетичної цінності творів світової літератури.
Емоційно-ціннісна лінія спрямована на формування
духовно-емоційного світу учнів, їх етичних позицій,
світоглядних уявлень і переконань, а також на
розвиток інтересу учнів до художньої літератури,
розширення кола їхнього читання, орієнтування у
світі класичної і сучасної літератури (у тому числі у
бібліотечних фондах, Інтернет-ресурсах) з метою
пошуку необхідної книги, розвитку вмінь і навичок
читацької діяльності.
100. Зміст навчального матеріалу в програмі
розподілено за розділами й темами, що є
актуальними для учнів відповідно до їхніх вікових
особливостей. У межах кожного розділу й теми
виокремлено етичні й естетичні проблеми (аспекти),
в анотаціях увиразнено ціннісні характеристики
літературних творів (тематика і проблематика, зміст
і засоби створення образів, художні особливості та
ін.), підкреслено внесок письменників у скарбницю
світової літератури й культури, популярність їхніх
творів за різних часів.
101. Вивчення літератури в кожному класі
завершує спеціальний розділ «Сучасна
література», в якому представлені
твори різних жанрів, популярні в різних
країнах і пов’язані з проблемами
сучасної молоді, тенденціями розвитку
сучасного літературного процесу і
культури загалом.
102. Розширення кола сучасної літератури в програмі
відбувається поступово: від нескладних творів
казкового, пригодницького, фантастичного змісту
до творів більш складних і за своїм обсягом, і за
жанрово-стильовими особливостями, і за
проблематикою (моральною, загальнокультурною,
історичною, суспільно значущою тощо). Сучасна
література має підготувати учнів до входження в
сучасний світ, допомогти інтегруватися в
соціокультурне середовище, знаходити спільну
мову з однолітками різних країн і народів.
103. Розділ «Сучасна література» в
кожному класі розрахований на живий
діалог учителя й учнів, на постійне
оновлення переліку творів із
урахуванням тенденцій сучасної
літератури й культури, розвитку
зв’язків України з іншими країнами та
орієнтацією на входження до світової
спільноти.
104. Літературознавча лінія
передбачає вивчення літературних творів у єдності
змісту і форми, оволодіння учнями основними
літературознавчими поняттями й застосування їх у
процесі аналізу й інтерпретації художніх творів;
розгляд літературних творів, явищ і фактів у
контексті літературного процесу; виявлення
специфіки літературних напрямів, течій у розвитку
світової літератури; розкриття поетикальних (у тому
числі жанрово-стильових) особливостей художніх
творів; ознайомлення учнів із загальними
принципами художнього перекладу, необхідними
для текстуальної роботи з перекладною
літературою.
105. Літературознавча лінія втілена у змісті навчального
матеріалу і в спеціальній рубриці «Теорія
літератури» (ТЛ), що супроводжує кожний розділ
програми і де зазначені основні поняття й терміни,
які мають знати учні й використовувати їх у процесі
аналізу й інтерпретації художніх текстів.
Літературознавчі терміни й поняття подано в
програмі за принципами науковості (відповідно до
розвитку сучасного літературознавства),
послідовності (від простих до складних) й
концентричності (від елементарних уявлень до їх
поглиблення, від загальних понять до їх різновидів і
т.д.).
106. Культурологічна лінія
сприяє усвідомленню художньої літератури як
важливого складника мистецтва; ознайомленню
учнів із фундаментальними цінностями світової
художньої культури; розкриттю особливостей
творів, літературних явищ і фактів у широкому
культурному контексті; висвітленню зв’язків
літератури з філософією, міфологією, фольклором,
звичаями, віруваннями, культурними традиціями
різних народів і національностей; розширенню
ерудиції учнів, вихованню їхньої загальної культури,
поваги до національних і світових традицій,
толерантного ставлення до представників різних
культур, віросповідань, рас і національностей.
107. Культурологічна лінія
втілена у відповідній рубриці програми
«Література і культура» (ЛК), що супроводжує
кожний розділ. У рубриці «Література і культура»
розкрито зв’язки літератури з іншими видами
мистецтва, філософією, міфологією; втілення
літературних творів у живописі, музиці, кіно тощо;
подано інформацію про літературні музеї, визначні
культурні явища різних країн і народів та ін. Зміст
даної рубрики має орієнтовний характер, учитель
може на власний розсуд використати
запропонований культурологічний контекст,
розширити його за рахунок іншого матеріалу.
108. Компаративна лінія
забезпечує порівняння літературних творів, явищ і
фактів, що належать до різних літератур;
встановлення зв’язків поміж українською та
зарубіжними літературами (генетичних, контактних,
типологічних та ін.); розгляд традиційних тем,
сюжетів, мотивів, образів у різних літературах;
зіставлення оригіналів і україномовних перекладів
літературних творів; увиразнення особливостей
української культури й літератури на тлі світової;
демонстрацію лексичного багатства і невичерпних
стилістичних можливостей української мови, а
також поглиблення знань і розвиток навичок учнів з
іноземних мов.
109. Компаративна лінія
реалізована в програмі у рубриці «Елементи
компаративістики» (ЕК), поданої до кожного розділу
програми. Рубрика «Елементи компаративістики» забезпечує
цілісність уявлень учнів про художню літературу та її місце в
системі мистецтва і культури, міжпредметні зв’язки
(української та світової літератур, світової літератури та історії
(української, всесвітньої), світової літератури та мови
(української, іноземної) та ін.). Зміст цієї рубрики програми
може бути творчо використаний учителем на тих уроках, які,
на його думку, якнайкраще дають підстави для
компаративних студій, формування в учнів відповідних умінь і
навичок. Крім зазначених у програмі компаративних
паралелей, учитель може вдатися й до інших, розширити зміст
рубрики, але обов’язково з урахуванням вікових особливостей
учнів, їх знань з інших предметів, фонових знань тощо.
110. Згідно з Державним стандартом базової та повної
загальної середньої освіти всі освітні галузі повинні мати
українознавче спрямування, що безпосередньо
стосується літературного компонента галузі «Мови і
літератури», до якого належить предмет «Світова
література». У зв’язку з цим у рубриці «Україна і світ»
висвітлено взаємозв’язки української та зарубіжних
літератур, зв’язки зарубіжних письменників з Україною,
особливості втілення української теми в їхніх творах,
літературні музеї України та інших країн, здобутки
українських письменників та перекладачів творів
зарубіжних авторів, багатство української мови й
літератури на тлі світової культури. Рубрика «Україна і
світ» сприятиме національній самоідентифікації учнів,
усвідомленню ними національних цінностей та
необхідності їх збереження і примноження в умовах
глобалізації світу.
111. Завдання вивчення літератури в 5 – 7 класах
(прилучення до читання):
сформувати в учнів стійкий інтерес до літератури,
прилучити їх до читання;
сприяти формуванню моральних якостей школярів
засобами літератури, їх національній
самоідентифікації, розумінню значення української
мови та іноземних мов в опануванні здобутків
світової культури;
дати уявлення про зміст і форму художнього твору,
їх складники;
сформувати в учнів основні вміння аналізу та
інтерпретації художнього твору;
сформувати вміння характеризувати літературних
персонажів, виявляти засоби виразності;
112. дати основні уявлення про оригінал і художній
переклад, сформувати елементарні вміння та
навички порівняння художніх творів в оригіналах і
перекладах (із використанням іноземних мов, якими
володіють учні);
розвивати вміння і навички зв’язного мовлення
(усного і писемного) у процесі підготовки різних
видів робіт (висловлення власної думки щодо
прочитаного, характеристика образу, складання
плану твору, написання твору на літературну тему
тощо).
113. Завдання вивчення літератури у 8 – 9 класах
(системне читання):
дати уявлення про основні літературні епохи,
напрями, течії в контексті вітчизняної та світової
культури;
розкрити жанрово-родовий поділ літератури,
навчити розрізняти твори різних родів і жанрів у
їхній специфіці;
поглибити вміння аналізу та інтерпретації творів
літератури із застосуванням основних теоретичних
понять;
сформувати в учнів вміння виокремлювати
компоненти змісту й форми, встановлювати зв’язки
поміж окремими компонентами твору, визначати їх
функції у тексті;
114. навчити школярів зіставляти різні літературні твори,
явища, визначати їх художню своєрідність;
активізувати інтерес учнів до вивчення літератури в
оригіналах і перекладах, розвинути вміння
зіставляти оригінали й переклади (за умови
володіння відповідною іноземною мовою);
сприяти самоствердженню учнів, виробленню у них
моральних якостей, громадянської позиції;
розвивати вміння й навички зв’язного мовлення (із
застосуванням аргументації, елементів дискусії,
оцінки щодо прочитаного та ін.);
виховувати естетичні почуття та емоції, формувати
здібність отримувати естетичне задоволення від
прочитаного.
116. Традиційні принципи
науковість,
історизм,
зв'язок навчання і виховання,
доступність,
спрямованість на розвиток учня,
особистісний характер читацької діяльності,
шкільний аналіз та інтерпретація твору,
взаємодія мистецтва й дійсності в естетичній
свідомості учня,
комунікативність,
репрезентативність,
країнознавчий підхід
117. Нові принципи
ціннісного підходу,
нерепресивної свідомості,
іманентності,
вивчення літератури в контексті
розвитку культури й мистецтва,
використання знання різних мов і
перекладів,
компаративності,
діалогізму
118. Загальні методичні рекомендації щодо
організації навчально-виховного
процесу у п’ятих класах
загальноосвітніх навчальних закладів
Додаток 1 до листа
Міністерства освіти і науки України
від _24.05.2013 №_1/9-368
119. Для учнів 6 – 11-х класів чинними
залишаються рекомендації, що
містяться у листі Міністерства від
01.06.2012 року №1/9-426 «Щодо
інструктивно-методичних
рекомендацій із базових дисциплін»
(Інформаційний збірник та коментарі
Міністерства освіти і науки, молоді та
спроту України №17-22, 2012 р.).
120. Основні новації
Серед основних новацій такі: для
забезпечення високого рівня знань
іноземних мов - учні п’ятих класів
вивчатимуть дві іноземні мови;
розпочнеться вивчення інформатики;
передбачено посилення використання
здоров’язбережувальних технологій;
підвищена увага приділятиметься
природничій та екологічній освіті.
121. Організація навчання
здійснюватиметься за Типовими
навчальними планами,
затвердженими наказом Міністерства
від 03.04.2012 № 409 «Про
затвердження Типових навчальних
планів загальноосвітніх навчальних
закладів ІІ ступеня» (зі змінами).
122. Протягом адаптаційного періоду (І-е
півріччя навчання) у п'ятикласників повинне
сформуватися так зване «почуття
дорослості», що проявляється в новій
особистісній позиції:
1) стосовно навчальної діяльності;
2) стосовно школи й предметів;
3) стосовно однокласників;
4) у новому відношенні до внутрішнього світу.
123. Словникова робота!!!
Необхідно, щоб школярі правильно розуміли
вживані вчителем терміни, що зустрічаються в
текстах підручників. Зараз багато спеціальних
шкільних словників, тому необхідно навчити дітей
ними користуватися. Важливо роз’яснити, що
неповне, неточне розуміння слів нерідко лежить в
основі нерозуміння шкільного матеріалу. Труднощі,
що виникають у дітей при переході в середні класи,
можуть бути пов’язані також з певною
деіндивідуалізацією, знеособлюванням підходу
педагога до школяра.
124. Важливо, щоб вчителі – предметники
створювали ситуації, які б дозволяли
учневі проявляти ініціативу, мати
право на помилку, на власну думку,
брати участь у спільній діяльності,
працювати в умовах альтернативи,
вибору, створювати демократичну,
неавторитарну атмосферу навчання.
125. Оцінювання знань учнів
Рекомендуємо хоча б у перші два місяці навчання
давати словесну характеристику знань, умінь і
навичок учнів без виставлення оцінок та мінімально
скоротити домашні завдання. І надалі протягом
навчання вчитель не має створювати
психотравмуючі ситуації при виставленні оцінок за
контрольні роботи, за тему, за семестр і т. д. Оцінки
виставляються не формально, а з урахуванням
особистих якостей і досягнень кожного учня.
Доцільно використовувати систему заохочень, а
саме: фотографії кращих учнів, грамоти, подяки
батькам (письмові, усні), позитивні записи в
щоденнику.
126. Складові навчально – виховного
процесу
Збереження та зміцнення фізичного
здоров’я учнів,
їх моральне та громадянське
виховання
127. Особливу увагу слід звернути на
фізичне виховання школярів. Фізичне
навантаження має бути посильним.
Необхідно уважно стежити за станом
дитини під час фізичних навантажень
будь-якого характеру. Обов’язковим є
дотримання Державних санітарних
правил і норм влаштування, утримання
загальноосвітніх навчальних закладів
та організації навчально-виховного
процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01).
129. Головна мета вивчення світової
літератури
Залучення учнів до найвищих досягнень
національної та світової літератури і культури,
національних і загальнолюдських духовних
цінностей, формування комунікативної та
літературної компетентностей, розвиток творчих
здібностей учнів, виховання в них естетичного
смаку, високої читацької та загальної культури,
вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі
зразками мистецтва слова, свідомо сприймати
втілені в них естетичні й духовні цінності.
130. Основні завдання
Формувати в учнів уявлення про художню літературу як
мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і
духовної культури українського та інших народів світу;
виховувати повагу до духовних скарбів українського народу
та всього людства, расову, етнічну, соціальну, гендерну,
релігійну, індивідуальну толерантність, здатність формувати,
формулювати й активно відстоювати власну точку зору, свою
систему життєвих цінностей і пріоритетів, зберігати й
примножувати кращі національні традиції;
відпрацьовувати з учнями вміння й навички аналізу
художнього тексту, здатність сприймати його з урахуванням
авторської концепції й індивідуального стилю, бачити кожен
конкретний твір у літературному, культурному та історичному
контекстах;
131. давати школярам оптимальний обсяг
літературознавчих понять і термінів, потрібних для
повноцінної інтерпретації художніх текстів,
розуміння головних закономірностей перебігу
літературного процесу;
навчати учнів визначати національну своєрідність і
загальнолюдську значущість літературних творів, у
тому числі шляхом зіставлення зі зразками різних
національних літератур та різних видів мистецтв;
розвивати усне й писемне мовлення школярів, їхнє
мислення (образне, асоціативне, абстрактне,
критичне, логічне тощо);
