Календарно-обрядові пісні (1).pdf

1. 1
ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ
ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
КУ «ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
ВІННИЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ»
КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «ВІННИЦЬКИЙ ЛІЦЕЙ №8»
ФОРМУВАННЯ КЛЮЧОВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ
НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ПРИ ВИВЧЕННІ «КАЛЕНДАРНО – ОБРЯДОВИХ ПІСЕНЬ»
ЗАСОБАМИ ВІЗУАЛІЗАЦІЇ (6 КЛАС)
номінація «Кращий науково – методичний матеріал»
м. Вінниця
2022

2. 2
У посібнику розкрито суть формування читацької компетенції сучасного учня
засобами візуалізації, його прагнення відроджувати й вивчати оригінальну творчість
народу, поважати прадавні вірування наших предків, виховувати гордість за свій
талановитий народ, любов до рідних.

3. 3
ЗМІСТ
ВСТУП 4
2. Формування ключових освітніх компетенцій на уроках української
літератури при вивченні «Календарно – обрядових пісень» (6 клас)
9
2.1. Урок № 1
Тема уроку: «Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців.
«У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до
бору»
9
2.2. Урок № 2
Тема уроку: «Пісні літнього циклу. Купальські пісні: «Заплету віночок», «Ой
вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло!». Жниварські пісні: «Маяло житечко,
маяло», «Там у полі криниченька»
18
2.3. Урок № 3
Тема уроку: «Календарно-обрядові пісні зимового циклу: «Ой хто, хто
Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане
господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка»
28
2.4. Урок № 4
Тема уроку: «Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна, весна –
днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця»
37
2.5. Урок № 5
Тема уроку: «Народні колискові пісні, їх провідні мотиви та лексичні
особливості. «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя, спать»
44
Висновки 54
Список використаних джерел 56
Додатки 58

4. 4
Розкажи – і я забуду, покажи – і я пізнаю, дай зробити самому – і я зрозумію.
Китайське прислів'я
ВСТУП
Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням
компетентнісного підходу до формування змісту та організації освітнього процесу.
Компетентнісна спрямованість – головний напрямок сучасної освіти на всіх її
рівнях. Впровадження особистісно - орієнтованої освіти, сучасних інформаційних
технологій змінили пріоритети у навчальній діяльності, завданням сучасного вчителя
– є робота з учнями над практичними способами застосування знань і умінь, шляхом
формування ключових освітніх компетенцій.
Формування в учнів компетенцій здійснюється через самостійний пошук,
творчість, проектну діяльність, використання сучасних форм роботи - буктрейлерів,
кросенсів, лепбуків тощо.
Завдання вчителя літератури - є виховання не просто "інтелектуальної людини",
а комунікативної в суспільстві, економічно та юридично компетентної,
відповідальної в професійній діяльності та сімейному житті, творчої особистості, яка
буде постійно розвиватися.
Вчителі української літератури спрямовують викладання на компетентнісний
підхід, який сприяє формуванню освітніх компетентностей в учнів. Два споріднених
поняття мають різні змістовні значення, але тісно пов’язані між собою.
Компетенція ( від лат. competentia – «взаємно прагну; відповідаю, підходжу») –
це сукупність знань, умінь та навичок, які необхідні для конкретного виду роботи,
здатність та готовність учнів ефективно застосовувати знання на практиці, в
конкретних життєвих ситуаціях.
Компетентність — це оволодіння учнями певних компетенцій, як норми
освітньої підготовки, сформовані у кожної особистості, які будуть реалізовані в
професійній діяльності, у вищій освіті та професійній підготовці виділяють загальні
та професійні компетенції.
Чому саме компетентнісний підхід до вивчення української літератури є
важливим елементом при вивченні прозових та поетичних творів? Перш за все, він

5. 5
передбачає не засвоєння учнями відокремлених знань і вмінь, а оволодіння ними в
комплексі, тому що головна мета розвитку освітніх компетенцій – допомога
адаптуватися в суспільстві, краще пізнати культуру свого народу, коріння своєї нації.
Ключові освітні компетенції, які необхідно формувати на заняттях літератури,
можна представити у вигляді таблиці.
Таблиця 1
Види ключових
освітніх компетенцій
Сутність компетенцій
1. Ціннісно-смислові ціннісні орієнтири учня; досвід самопізнання,
осмислення свого місця в світі; вибір ціннісних,
цільових, смислових установок і дій.
2. Загальнокультурні пізнання особливостей національної та
загальнолюдської культури; духовно-моральних
основ життя, традицій окремих народів, розуміння
ролі науки і релігії в житті людини, їх впливу на світ.
3. Пізнавальні знання і вміння організації цілепокладання,
планування, аналізу, рефлексії;
самооцінки навчально-пізнавальної діяльності;
здобування знань безпосередньо із реальності,
володіння прийомами дій в нестандартних умовах.
4. Інформаційні володіння інформаційними технологіями; вміння
працювати з усіма видами інформації, шукати,
аналізувати, перетворювати, застосовувати
інформацію для розв'язання різноманітних проблем.
5. Комунікативні знання мов, ефективних способів співробітництва,
навички роботи в групі, володіння різноманітними
соціальними ролями в колективі, вміння
представити себе, вести дискусію тощо.
6. Соціальні вміння жити і працювати в колективі, в команді.

6. 6
7. Моральні готовність, здатність та потреба жити за
загальнолюдськими моральними законами.
8. Автономізаційні здатність до саморозвитку, самовизначення,
самоосвіти, конкурентоспроможності; потреба та
готовність вчитися протягом усього життя.
9.Літературно-
аналітичні, читацькі
формування уважного читача з добре розвиненими
аналітичними, творчими, пізнавальними
здібностями.
На сучасному етапі візуалізацію розглядають вже як стратегію навчання.
Використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій дає можливість
здійснювати глибокий аналіз візуальної інформації за допомогою управління її
структурою, формою, розмірами, кольором. Відомості про предмети і процеси учні
отримують зі словесних повідомлень учителя, а візуальні засоби слугують
підтвердженням або конкретизацією словесних повідомлень. Поєднання слова й
засобів візуалізації, їхніх варіантів і порівняльної ефективності дає змогу творчо
застосовувати візуальні засоби згідно з поставленими дидактичними завданнями,
особливостями навчального матеріалу й іншими конкретними умовами. Педагог ХХІ
ст. має не лише досконало володіти матеріалом, педагогічними здібностями, а й уміти
перенести це все у реальне життя учнів, зацікавити практичною стороною предмета,
показати застосування у життєвих ситуаціях.
Успіх візуалізації безпосередньо залежить від правильності її застосування.
Література відображає життєві та історичні факти, тому її вивчення повинно бути
практично спрямованим, а для досягнення цієї мети найкращим є метод візуалізації
навчання.
На уроках української літератури при вивченні календарно – обрядових пісень
у вчителя є можливості по формуванню ключових освітніх компетенцій, а саме:
ціннісно-смислових, комунікативних, загальнокультурних, пізнавальних,
інформаційних, соціальних, моральних, літературно-аналітичних, читацьких. У
зв’язку з розвитком інформаційних технологій, Інтернету, соціальних мереж тощо,
головною проблемою сучасних учнів є відсутність мотивації до читання художньої

7. 7
літератури. Тому питання формування компетенцій і компетентностей на заняттях
літератури залишаються дуже актуальними.
Вирішення цього питання повністю залежить від творчої особистості вчителя,
рівня його методичної підготовки. Формування читацької освітньої компетенції
передбачає виховання читача з добре розвиненими аналітичними, творчими,
пізнавальними здібностями. Вчитель повинен навчити учнів сприймати твір не як
ланцюжок зовнішніх подій, а як таємницю, яку здатний розгадати лише він, як
кваліфікований читач із сформованими літературно-аналітичними вміннями.
Відповідно до Програми з української літератури для 6 класу загальноосвітніх
навчальних закладів з українською мовою навчання Рівень стандарт (Програма
затверджена наказом МОН № 1407 від 23.10.17), вашій увазі представлено розробку
наступних уроків за темами:
Таблиця 2
1 1 урок Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців.
Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди .ТЛ:
народна пісня
2 Пісні літнього циклу: «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала
дівчина», «Проведу я русалочки добору» (русальні).ТЛ: рефрен,
анафора
3 2 урок Пісні літнього циклу: «Заплету віночок», «Ой вінку мій, вінку»,
«Купайло, купайло» (купальські), «Маяло житечко, маяло», «Там у
полі криниченька» (жниварські)
4 3 урок Пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая любить», «Засівна»,
«Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик,
щедрик, щедрівочка»
5 4 урок Веснянки: «Ой весна, весна — днем красна», «Ой кувала зозуленька»,
«А в кривого танця»
6 5 урок Народні колискові пісні. «Ой ти, коте, коточок», «Ой ну, люлі, дитя,
спать». Провідні мотиви колискових, їх лексичні особливості. ТЛ:

8. 8
колискова
Матеріали, представлені в методичній розробці, розраховані на вказані теми
уроків. На кожному уроці було поставлене завдання спрямувати діяльність учнів на
розвиток окремих видів ключових освітніх компетенцій: ціннісно-смислових,
комунікативних, загальнокультурних, пізнавальних, інформаційних, соціальних,
моральних, літературно-аналітичних, читацьких засобами візуалізації.
При формуванні перелічених ключових компетенцій використані різні
інноваційні форми та методи роботи, наприклад:
 панбуки;
 кросенси;
 теги;
 творчі завдання;
 розроблені презентації тощо.
На компетентнісно-орієнтованих уроках української літератури з теми
«Календарно – обрядові пісні» здійснювалося формування знань про виникнення
народної обрядової поезії, її різновиди, про головні календарні обряди українців,
різновиди календарно-обрядових пісень; культури читача, який має потребу в
читанні, систематично читає, розуміє прочитане, отримує насолоду від самого
процесу читання, змісту та форми художнього тексту; вміє висловити свою думку,
описати враження від прочитаного, коментує зміст; виокремлює й пояснює роль
художніх засобів, висловлює судження про роль колискової пісні в житті людини, про
роль сім’ї та тепло рідного дому, про відповідальність кожного за збереження
духовної спадщини для майбутніх поколінь; за творами літератури та живопису
описує образ матері над колискою дитини. Таким чином формується читацька
компетенція сучасного учня, його прагнення відроджувати й вивчати оригінальну
творчість народу, поважати прадавні вірування наших предків, гордість за свій
талановитий народ, любов до рідних, до батьків.

9. 9
2. Формування ключових освітніх компетенцій на уроках української
літератури при вивченні «Календарно – обрядових пісень» (6 клас)
Урок № 1
Тема уроку: «Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. «У
ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки до бору»
Мета: розповісти учням про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди та
головні календарні обряди українців; удосконалити вміння шестикласників виразно і
вдумливо читати пісні, коментувати їх зміст; розвивати естетичне сприйняття
народних пісень, уміння відчувати неповторну красу обрядових творів; розвивати
пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно
висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати світогляд
школярів; виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні, її
чарівності, милозвучності, краси; прищеплювати почуття пошани, поваги до
фольклорної спадщини наших предків.
Компетентності, що необхідно формувати:
предметні – усвідомлення учнями поняття фольклору, формування знань щодо
виникнення народної обрядової поезії, її різновидів та головних календарних обрядів
українців;
ключові :
- ціннісно - смислові - інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні,
прищеплення почуття пошани, поваги до фольклорної спадщини наших предків,
формування досвіду та осмислення традицій українського народу;
- пізнавальні - знання і вміння планування, аналізу конкретно заданого матеріалу
заняття, самооцінка власної навчально-пізнавальної діяльності; здобування знань
безпосередньо із реальності, сучасного світу;
- інформаційні - володіння інформаційними технологіями: підготовка буктрейлера
- короткого відеоролика за темою уроку, презентації , буклету «Календарно –
обрядові пісні України»;
- комунікативні - навички роботи в групі під час роботи над презентацією та її
захистом, формування вміння вести дискусію, виступ;

10. 10
- літературно-аналітичні, читацькі - формувати вміння учнів аналізувати та
використовувати у житті пізнання про український фольклор, бажання прочитати
рекомендовані на уроці твори, зібрати та скласти власний пісенник народних пісень.
Теорія літератури: народна пісня, повтори (рефрен), анафора.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, аудіозаписи пісень, презентація.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і
самоконтроль, самостійна робота, «Вільний мікрофон», «Сінквейн», «Хмари слів».
Перебіг заняття
І. ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ, МОТИВАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
 Організаційний момент. Створення сприятливої атмосфери
 Епіграф уроку:
Народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила….
Наша Україна дзвенить піснями.
М. Гоголь
 Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень.
Бесіда за питаннями:
1. Що таке народна пісня і яка її роль у житті українців?
2. Які є види народних пісень?
3. Як пісня впливає на внутрішній стан людини?
4. Чому, на вашу думку, пісня – це фольклорний жанр?
5. Назвіть кілька пісень, що не втрачають своєї актуальності.
6. Які пісні називають календарно-обрядовими?
7. Які обряди вони супроводжують?
ІІ.ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ
 Формулювання мети й проміжних цілей уроку (оголошення теми заняття).
- Тема сьогоднішнього уроку: «Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті
українців. «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу я русалочки
до бору».

11. 11
 Прогнозування змісту й результатів діяльності.
 Сьогодні на уроці ми з вами ознайомимося із народною українською піснею,
виникненням народної обрядової поезії, її різновидами та з головними календарними
обрядами українців; будемо удосконалювати своє вміння виразно і вдумливо читати
пісні, коментувати їх зміст; збагатимо свої знання про культуру українців та
фольклорну спадщину наших предків.
 Прийоми: формулювання очікуваних результатів.
- Після сьогоднішнього уроку ви знатимете більше про усну народну творчість,
фольклор України, навчимося розрізняти та аналізувати календарно-обрядові пісні, їх
роль і місце в житті українців; ознайомимося, зокрема, із жниварськими та
русальними піснями: «У ржі на межі», «Ой біжить, біжить мала дівчина», «Проведу
я русалочки до бору».
ІІІ. ЕТАП ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЇ
1. Сприйняття нового матеріалу.
Дуже часто, слухаючи українську народну пісню, світ аплодує стоячи. А наш
знаменитий «Щедрик» в обробці Миколи Леонтовича став воістину світовою піснею,
без якої не мислять нині Різдвяного свята ні в Європі, ні в Америці, ні на будь-якому
іншому континенті, де тільки святкують Різдво. Створив же чудових пісень наш
народ надзвичайно багато: кажуть, на сьогодні їх записано близько 500 тисяч. Це
більше, ніж мають німці, англійці та італійці, разом узяті. Погортавши сторінки
мудрих книг чи веб-сайтів, ми можемо знайти безліч захоплених відгуків і високих
оцінок, адресованих українській народній пісні. Давайте зачитаємо висловлювання
відомих людей про українську народну пісню і прокоментуємо їх.
1. Є щасливо обдаровані натури й однаково щасливо обдаровані народи. Я бачив
такий народ, народ-музикант – це українці (П. Чайковський).
2. Українська народна пісня — найкраща і найніжніша поезія у всьому світі
(Датський поет і філолог Тор Ланге).
3. Українська поезія найбагатша і найкрасивіша в Європі. Вона відзначається
великими мистецькими вартостями і поетичним натхненням, влучністю

12. 12
вислову та має в собі щось зворушливе, величаве… (А. Люкшич, югославськай
учений).
4. Де співають, там охоче лишайся жити, – лихі люди не мають пісень (Ф.
Шиллер).
 (Учитель зачитує, а учні коментують вислови.)
2. Опрацювання теоретичного матеріалу (стор. 8-12).
2.1. Фольклор (презентація).
Фольклор (від англ. folklore – народна мудрість, знання) є важливою
складовою частиною культури народу. У ньому відбито світоглядні погляди народу.
Наука про фольклор – фольклористика – досліджує тематичні обшири народної
поетичної творчості, її специфіку й спільні риси з іншими типами мистецтва.
2.2. Народна пісня, її особливості (презентація).
Кажуть, що пісня – то душа народу. Пісня супроводжує людину в горі та в
радості, у праці та під час відпочинку. І коли наші далекі пращури, змагаючись із
грізними силами природи, намагалися «задобрити» злих духів і віддячити добрим, то
поряд із різними магічними обрядовими діями (жертвоприношенням, танцем) звучала
й пісня, як словесне вираження бажань і прагнень людей.
Обрядові пісні українців тісно пов’язані з хліборобським календарем і
поділяються на пісні літнього циклу, зимового та весняного. Зібрали селяни щедрий
урожай з ниви – треба подякувати землі-годувальниці, попросити, щоб і наступного
року був добрий ужинок; прийшов час окоту худоби – треба її пошанувати, щоб був
великий і здоровий приплід; забарилася весна, ніяк не може здолати люту зиму –
потрібно їй допомогти, прикликати піснями-веснянками та «жайворонками».
Календарно-обрядові пісні виникли в сиву давнину, а з прийняттям
християнства набули ще й нової тематичної спрямованості – уславлення Творця за
його щедрі дари й ласку до людей.
Народна пісня – невеликий усний віршований твір, що співається. Її автор
невідомий, це колективна творчість народу.
 Особливості народних пісень (презентація):
— вираження почуттів, переживань, настроїв, роздумів;

13. 13
— стисле повідомлення про обставини, які їх викликали, елементи описів;
— висока поетичність мови;
— відповідність мелодій словесному тексту;
— віршова форма;
— малий обсяг;
— одночасне виникнення слів і мелодій;
— усне поширення;
— існування тексту й мелодії у різних варіантах.
Українські народні пісні в давнину виконувалися лірниками, кобзарями,
бандуристами.
Народні пісні бувають різних видів(презентація).
Слайд 1
2.3. Різновиди календарно-обрядових пісень.
Слайд 2
2.4. Теорія літератури (презентація).

14. 14
Слайд 3
2.5. Русальні пісні (презентація).
Слайд 4
Русальні пісні виконувалися під час обрядів, пов’язаних із «Зеленими святами»
чи «клечальною неділею» (кінець травня — початок червня). За релігійним обрядом,
це Трійця. Особливість цього свята — вшановувати рослини, тому що наші предки їх
одухотворювали, оскільки, за стародавніми уявленнями, після смерті люди могли
перетворитися на рослин чи духів, які знаходили собі притулок у лісах, полях, водах.
Свято називалося ще «русальним» або «мавський тиждень», під час якого з’являлися
в селі мавки.
Русалки (мавки, нявки), за народними уявленнями, наділені надзвичайною
красою та підступним характером. Це стрункі зеленоокі й русокосі дівчата в легкому
прозорому вбранні, уквітчані водяними лілеями чи польовими квітами. Вони можуть
сприяти чи шкодити людині в господарських справах; їхнє улюблене заняття –
водити танки, а якщо вони побачать необережних юнака чи дівчину, то втягують
їх у свої ігрища й залоскочують до смерті. Проти них існували обереги: часник, полин

15. 15
– які русалки нібито не переносили й утікали від них геть.
Прикрашаючи зеленню хати й подвір’я, водячи з піснями по селу прикрашену
гілочками й листям дівчину – «тополю», наші предки вшановували рослинний світ і
своїх прародичів у ньому.
ФІЗКУЛЬХВИЛИНКА
3. Аналіз русальних пісень (робота з підручником).
3.1. «У ржі на межі».
Слайд 5
3.1.1. Виразне читання обрядової поезії.
3.1.2. Тема: зображення русалки, яка, сидячи на кривій березі, звернулася до дівчат з
проханням, щоб ті дали їй сорочку.
3.1.3.Ідея: віра людей у всі потаємні міфічні сили, вміння контактувати з ними.
3.1.4. Опрацювання змісту твору за питаннями:
 Хто такі русалки? Які вони бувають?
 З яким проханням русалка звернулась до дівчат?
 Для чого, на вашу думку, русалці потрібна була сорочка, хоча б будь-яка?
 Намалюйте усно картину за цим твором.
 Перегляд відео.
https://www.youtube.com/watch?v=p5GrO8IYT0Q
3.2. «Ой біжить, біжить мала дівчина» (робота з підручником).

16. 16
Слайд 6
3.2.1. Виразне читання твору.
3.2.2. Тема: відображення русалки, яка, наздогнавши малу дівчину, запропонувала їй
відгадати три загадки.
3.2.3. Ідея: возвеличити, з одного боку, мудрість русалки, а з іншого — засудити її
прагнення хитрістю заволодіти людською дитиною.
3.2.4. Опрацювання змісту твору за питаннями:
 Чому русалка бігла за дівчиною?
 Які загадки русалка запропонувала дівчині? А ви можете їх відгадати?
 Чи впоралась дівчина із завданням русалки? Давайте допоможемо повернутися
дівчині до батька (бурулька, думка, папороть).
 Що ви знаєте про загадки як жанр усної народної творчості? Наведіть
приклади.
 Для чого, на вашу думку, в пісні застосовані загадки?
 Що свідчить про мудрість і хитрість русалки?
Примітка. Хоча русальні пісні сповнені глибокого ліризму, поетизації образів
лісових, польових та водяних істот, вважалось, що русалки можуть завдати багато
шкоди людям і навіть забрати їх із собою на той світ. Частим у цих творах є мотив
загадування русалкою загадок людині, з якою вона зустрілась.
Але дуже часто ці пісні завершуються тим, що «Дівчина загадок не вгадала,
Русалочка дівчину залоскотала».
3.3. «Проведу я русалочки до бору» (робота з підручником).

17. 17
Слайд 6
3.3.1. Виразне читання поезії.
3.3.2. Тема: зображення проводів русалочок до бору, щоб вони не завдавали людям
будь-якої шкоди.
3.3.3. Ідея: людина житиме у добрі лише тоді, коли не пов’язуватиме своє життя з
міфічними істотами.
3.3.4. Обговорення змісту обрядової поезії за питаннями.
 Через що люди, проводжаючи русалок до бору, намагалися уникнути
подальшого контактування з ними?
 Якої шкоди завдавали русалки людям? Чому люди намагалися по-доброму
розлучитися з русалками?
 Як цей твір пов’язаний із попередніми?
 Розкажіть про свою поведінку, якщо ви зустрінетеся з русалкою.
Примітка. Завершувались Русалії урочистими проводами русалок із села, що
супроводжувалось подекуди водінням дівчини, її ритуальним поливанням,
проводами до води (що, очевидно, є заміною колишнього жертвоприношення, після
якого вона сама «ставала русалкою»).
5. Рубрика «Час прослухати пісню».
https://www.youtube.com/watch?v=7utJa7HcVi0
https://www.youtube.com/watch?v=8_B-WSsXEFU
ІY. ЕТАП РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ
1. Робота з епіграфом уроку
2. Інтерактивна вправа «Мікрофон».

18. 18
- Найбільше мене вразило…
- Наскільки корисним є вивчений матеріал для вас?
- Де можна застосувати на практиці……….
3. Рефлексія
Прийоми: «Сінквейн», «Хмари слів»
1. Напишіть сінквей до слів: фольклор, пісня.
2. Розгляньте «хмарки слів» і знайдіть в них ті ключові слова, що стосуються
нашого уроку.
4. Цінування й оцінювання діяльності учнів на уроці.
Y. ЕТАП ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати теоретичний матеріал (стор. 8-12).
2. Заповнити панбук, намалювати ілюстрації до
однієї з русальних пісень, які опрацьовувалися
на уроці.
3. Випереджаюче завдання: підготувати
повідомлення про купальські та жниварські
пісні.
Урок № 2
Тема уроку: «Пісні літнього циклу. Купальські пісні: «Заплету віночок», «Ой
вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло!». Жниварські пісні: «Маяло житечко,
маяло», «Там у полі криниченька».
Мета: продовжити ознайомлення школярів із обрядовою поезією українців, зокрема
з піснями літнього циклу; проаналізувати купальські («Заплету віночок», «Ой вінку,
мій вінку», «Купайло, Купайло!») та жниварські пісні («Маяло житечко, маяло»,
«Там у полі криниченька»); навчити учнів розуміти магічну силу обрядових пісень

19. 19
для наших предків, розрізняти і називати їх різновиди; удосконалити вміння
шестикласників виразно і вдумливо читати пісні, коментувати їх зміст; розвивати
пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно
висловлювати власні думки, почуття, спостереження; формувати світогляд
школярів; виховувати інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні, її
чарівності, милозвучності, краси; прищеплювати почуття пошани, поваги до
фольклорної спадщини наших предків.
Компетентності, що необхідно формувати:
предметні – усвідомлення учнями поняття фольклору, формування знань щодо
обрядової поезії українців, зокрема пісні літнього циклу; уміння аналізувати
купальські та жниварські пісні;
ключові :
-ціннісно-смислові - інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні,
прищеплення почуття пошани, поваги до фольклорної спадщини наших предків,
формування досвіду та осмислення традицій українського народу;
- пізнавальні - знання і вміння планування, аналізу конкретно заданого матеріалу
заняття, самооцінка власної навчально-пізнавальної діяльності; здобування знань
безпосередньо із реальності, сучасного світу;
- інформаційні - володіння інформаційними технологіями: підготовка буктрейлера
- короткого відеоролика за темою уроку, презентації, пантбуку;
- комунікативні - навички роботи в групі під час роботи над презентацією та її
захистом, формування вміння вести дискусію, виступ;
- літературно-аналітичні, читацькі - формувати вміння учнів аналізувати та
використовувати у житті пізнання про український фольклор, бажання прочитати
рекомендовані на уроці твори, зібрати та скласти власний пісенник народних пісень.
Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.
Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, аудіозаписи пісень, презентація,
відео «Купальські пісні».
Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і
самоконтроль, самостійна робота, «Вільний мікрофон», «Сінквейн», «Хмари слів».

20. 20
Перебіг заняття
І. ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ, МОТИВАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
 Організаційний момент. Створення сприятливої атмосфери
Шкільний мелодійний дзвінок
Покликав усіх на урок.
Тож не будемо гаяти часу
І полинемо разом із класом
У чарівну країну Знань.
Епіграф уроку:
Українська пісня – це бездонна душа українського народу,
це його слава.
О. Довженко
Бесіда за питаннями:
1. Що таке фольклор?
2. Що таке народна пісня?
3. Які особливості народної пісні вам відомі?
4. Який народ є одним із найбагатших на народні пісні?
5. На які групи за тематикою поділяються українські народні пісні?
6. Які пісні називаються календарно-обрядовими?
7. В чому особливість календарно-обрядових пісень?
8. Які є цикли календарно-обрядових пісень?
9. Що таке русальні пісні? Коли їх співають? Які русальні пісні вам відомі?
10.Що таке анафора?
11.Що таке рефрен?
ІІ. ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ
Оголошення теми заняття.
Тема сьогоднішнього уроку - «Пісні літнього циклу. Купальські пісні: «Заплету
віночок», «Ой вінку, мій вінку», «Купайло, Купайло!». Жниварські пісні: «Маяло
житечко, маяло», «Там у полі криниченька».

21. 21
Прогнозування змісту й результатів діяльності.
Сьогодні на уроці ми маємо з вами ознайомитися із піснями літнього циклу,
зокрема із купальськими та жниварськими календарно – обрядовими піснями, їх
виникненням в українській культурі та магічній значущості в житті українців;
навчимося розуміти магічну силу обрядових пісень для наших предків, розрізняти
і називати їх різновиди.
Прийоми: формулювання очікуваних результатів.
- Після уроку ви знатимете більше про усну народну творчість, фольклор України,
навчитеся розрізняти, аналізувати купальські та жниварські календарно – обрядові
пісні, їх роль і місце в житті українців.
ІІ. ЕТАП ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЇ
1. Сприйняття нового матеріалу.
Українська мова співуча, мелодійна, ніби сама проситься в пісню. Тому так багато
в нас народнопісенних творів, які виконувалися під час дозвілля, супроводжували
різні обряди, свята, навіть допомагали в роботі. Вони розважали, допомагали,
підтримували в складну хвилину, славили людину, бажали добра й щастя. Саме тому
Україну називають пісенним краєм, і ми в цьому зараз переконаємося. Сьогодні ми
продовжуємо вивчення календарно-обрядових пісень літнього циклу, зокрема
розглянемо купальські та жниварські пісні.
2. Свято Івана Купала. Купальські пісні.
 Опрацювання теоретичного матеріалу підручника (стор. 12-13(робота з
підручником).
Усна народна творчість літнього циклу є продовженням річної календарної
обрядовості. Давні предки-слов’яни святкували прихід літа із настанням тепла, тобто
з «повною перемогою літа над зимою».
Літній цикл народної творчості становить цілісну систему обрядово-поетичних
дійств, що сягає корінням у сиву давнину. Як і в інші періоди року, літні ритуали були
тісно пов’язані із найдавнішими культами та віруваннями, древньою міфологією.

22. 22
Центральне свято – Купала, а всі інші передують йому, вважаються своєрідним
приготуванням, із наростаючою силою виявляють повне панування літа на землі.
Вінок є обов’язковим атрибутом весняно-літніх ігор та ворожінь. Одним із
поширених ритуалів був обряд ворожіння на вінках, за яким під «деревом щастя»
садовили прибрану дівчину із зав’язаними очима, роль якої полягала в тому, щоб бути
своєрідною жертвою Дереву життя.
У день купальські ігри відбувались навколо рядженого деревця (Купайлиці), а
ввечері — навколо ритуального вогнища, що має «горіти високо», символізуючи
з’єднання землі з небом. Залишки давніх ритуалів є свідченням того, що це полум’я
вважалося жертовним, його наділяли магічною силою: у давнину побутував звичай
кидати у вогонь півня або кінський череп- солярних тварин.
Поширеним був також звичай вранці після купальської ночі зустрічати сонце,
яке, як вважалось, цього ранку «купається у воді». Купальські ігрища могли
відбуватись упродовж кількох днів та ночей, завершуючись у Петрівку (12 липня).
3. Аналіз купальських пісень.
3.1. «Заплету віночок» (робота з підручником).
1. Виразне читання поезії.
Слайд 7
2. Тема: розповідь про обряд плетіння віночка дівчиною і пускання його на воду.
3. Ідея: уславлення обряду плетіння вінка, який сприятиме щасливій долі
молодиці; сплетений віночок – оберіг від будь-яких негараздів та перешкод до щастя
дівчатам.

23. 23
4. Обговорення змісту твору за питаннями:
 Що означає для дівчини плетіння вінка?
 Із чого дівчата його сплітали?
 Для чого сплетений вінок пускали «на бистру воду»?
 Розкажіть про вінок як давній язичницький символ.
3.2. «Ой вінку, мій вінку» (робота з підручником).
1. Виразне читання поезії.
Слайд 8
2. Тема: розповідь про обряд плетіння вінка дівчиною.
3. Ідея: на прикладі плетіння вінка уславити звичаї та обряди українського народу;
плетіння вінка — сподівання дівчини на краще власне майбутнє, щасливу долю.
4. Обговорення змісту твору за питаннями:
 Чи складно було дівчині плести вінок?
 Для чого вона його плела?
 Чим була стурбована дівчина?
 Як сама дівчина ставилась до свого вінка?
 Який вигляд мав би новосплетений вінок дівчини для миленького
3.3. «Купайло, купайло» (робота з підручником).
1. Виразне читання твору.

24. 24
Слайд 9
2. Тема: зображення розмови з Купайлом.
3. Ідея: звеличення міфічної істоти – Купайла.
4. Обговорення твору за питаннями:
 Чому Купайла в поезії відображено як істоту?
 Що відомо вам про свято Купайла?
 З чим пов’язане шанобливе ставлення нашого народу до традиційних свят?
 Від якого слова походить Купайло? Що означало купання для людини в давнину?
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
4. Жниварські пісні (презентація).
Слайд 10
Жнива – підсумок всіх сподівань і зусиль хлібороба. «Хліб — усьому голова».
До початку жнив готувалися як до великого урочистого свята і водночас як до тяжкої
відповідальної роботи, коли доводилось трудитися від зорі до зорі, незважаючи на
спеку й спрагу. У перший день жнив урочисто вирушали до сходу сонця на поле,
вдягнені в чистий одяг; починала першу зачинку найкраща жниця, сніп з першого
ужинку — «воєвода» — встановлювався на покуті.

25. 25
Пісні, виконані під час жнив, відбивали основні періоди праці та обрядів. Їх
можна поділити на три групи:
- зажинкові — ті, що величають вправних жниць, перший сніп; бажають починати
роботу в добрий час, пророкують добрий врожай, аби кіп було стільки, що «сивий
соловейко», ставши на поміч у складанні кіп, не спроможний їх усі зложити,
«зозуленька ж кує — копійки рахує — не злічить»;
- власне жниварські — в яких звучать скарги на тяжкий труд, на нелюдську втому,
на зажерливість господарів, які до ночі тримають голодних наймитів-женців на полі.
Тут спостерігається зіткнення поетичного замилування природою і скарг на
підневільну працю;
- обжинкові — в яких знову переважають нотки бадьорості, оптимізму, задоволення
з того, що вдалося завершити найтяжчий етап хліборобського року. Але от усе лихе
позаду, чекає останній сніп, його замаюють червоною стрічкою і з піснями несуть
додому (якщо жито свого наділу) або тому господареві, який наймав женців. Цей сніп
— «дід», символізував достаток, запоруку нового гарного врожаю, бо ж вилущене з
нього зерно першим ляже в землю під час нового осіннього посіву.
На вижатому полі женці залишали кілька стеблин — «бороду», зерно з них
витрушували в розпушену серпами землю — на майбутній врожай. Коло «бороди»,
начебто дякуючи ниві, клали хлібину й воду, лягали й качались по ниві, щоб
повернути собі вироблену силу. З останнього вижатого збіжжя, прикрашеного
калиною і волошками, робили ще й вінок, який символізував завершення праці —
його несла в село найкраща жниця. У піснях величалися роботящі руки.
Опрацювання теоретичного матеріалу підручника (стор. 14(робота з
підручником).
5. Аналіз жниварських пісень.
5.1. «Маяло житечко, маяло» (робота з підручником).
1. Виразне читання обрядової поезії.

26. 26
Слайд 11
2. Тема: розповідь про жнива, розмову вінка з женцями, його прохання занести його
до господаря в стодолу».
3. Ідея: уславлення жниварської праці; віночок — ознака достиглого врожаю.
4. Опрацювання змісту твору за питаннями:
 Як ви розумієте вислів «Маяло житечко, маяло, як у полі стояло»?
 Яку винагороду і за що отримали женчики?
 Чому віночок просився у женців додому?
 У чому складність і водночас благородність жниварської праці?
5.2. «Там у полі криниченька» (робота з підручником).
1. Виразне читання твору.
Слайд 12
2. Тема: зображення праці добрих женців — хлопців і дівчат.
3. Ідея: возвеличення працьовитості молоді, вправності в роботі; праця тоді корисна,
коли від неї отримуєш задоволення.
4. Бесіда за змістом твору:

27. 27
 Якими ви уявляєте женців?
 Що свідчить про ставлення женців до роботи?
 Поясніть назву пісні.
 Як зрозуміти, що в женців були золоті серпи?
 Що споріднює цю поезію з твором «Маяло житечко, маяло»?
 У чому особливість хліборобської праці?
 Як ви ставитеся до хліба? Чому його слід поважати й цінувати?
6. Рубрика «Час прослухати пісню».
https://www.youtube.com/watch?v=b-cFO0IDPAo
https://www.youtube.com/watch?v=CFQZfUgwINs
ІІІ. ЕТАП РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ
1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
 Купальські пісні – це…
 Найбільше мене вразила пісня…
 Жниварські пісні – це…
 Найбільше мені сподобалася пісня…
 Наскільки корисним є вивчений матеріал для вас?
 Де можна застосувати на практиці……….
2. Рефлексія
Прийоми: «Сінквейн», «Хмари слів», пантбук.
1. Заповніть пантбук до
купальських та жниварських пісень.
2. Розгляньте «хмарки слів» і знайдіть в
них ті ключові слова, що стосуються
нашого уроку.
3. Робота з епіграфом на пантбуці.
3. Цінування й оцінювання діяльності учнів на уроці.
ІY. ЕТАП ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника (стор. 12-15).

28. 28
2. Вивчити напам’ять одну з пісень.
3. Намалювати ілюстрації до однієї з купальських або жниварських пісень, які
опрацьовувалися на уроці (за бажанням).
4. Випереджаюче завдання: підготувати повідомлення про пісні зимового
циклу (колядки, щедрівки).
Урок № 3
Тема уроку: «Календарно-обрядові пісні зимового циклу: «Ой хто, хто Миколая
любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!»,
«Щедрик, щедрик, щедрівочка»
Мета: ознайомити школярів із піснями зимового циклу та обрядами цього періоду;
проаналізувати колядки, щедрівки та засівні пісні («Ой хто, хто Миколая любить»,
«Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане господарю!», «Щедрик,
щедрик, щедрівочка»); удосконалити вміння учнів знаходити і пояснювати художні
засоби, використані в українських народних піснях; розвивати пам’ять, культуру
зв’язного мовлення, вміння грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні
думки, почуття, спостереження; формувати прагнення відроджувати й вивчати
оригінальну творчість народу; виховувати почуття пошани до народної творчості,
викликати інтерес до її вивчення; прищеплювати повагу до прадавніх вірувань наших
предків, гордість за свій талановитий народ.
Компетентності, що необхідно формувати:
предметні – усвідомлення учнями поняття фольклору, формування знань щодо
виникнення народної обрядової поезії, її різновидів та головних календарних обрядів
українців;
ключові :
- ціннісно-смислові - інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні,
прищеплення почуття пошани, поваги до фольклорної спадщини наших предків,
формування досвіду та осмислення традицій українського народу;
- пізнавальні - знання і вміння планування, аналізу конкретно заданого матеріалу
заняття, самооцінка власної навчально-пізнавальної діяльності; здобування знань
безпосередньо із реальності, сучасного світу;

29. 29
- інформаційні - володіння інформаційними технологіями: підготовка буктрейлера
- короткого відеоролика за темою уроку, презентації , буклету «Календарно –
обрядові пісні України»;
- комунікативні - навички роботи в групі під час роботи над презентацією та її
захистом, формування вміння вести дискусію, виступ;
- літературно-аналітичні, читацькі - формувати вміння учнів аналізувати та
використовувати у житті пізнання про український фольклор, бажання прочитати
рекомендовані на уроці твори, зібрати та скласти власний пісенник народних пісень.
Тип уроку: комбінований урок.
Обладнання: підручник, тексти пісень зимового циклу, малюнки учнів до пісень,
дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозаписи пісень, презентація,
відео до пісень.
Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і
самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».
Перебіг заняття
І.ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ, МОТИВАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
 Організаційний момент. Створення сприятливої атмосфери
Знову день почався, діти,
Всі зібрались на урок.
Тож пора нам починати,
Кличе в подорож дзвінок.
 Епіграф уроку:
Українська народна пісня – найкраща і найніжніша поезія у всьому світі.
Датський поет і філолог Тор Ланге
Актуалізація опорних знань учнів.
Бесіда за питаннями:
1. Що таке фольклор?
2. Що таке народна пісня? Які особливості народної пісні вам відомі?
3. Який народ є одним із найбагатших на народні пісні?

30. 30
4. В чому особливість календарно-обрядових пісень?
5. Які є цикли календарно-обрядових пісень?
6. Які пісні належать до літнього циклу?
7. Які пісні належать до весняного циклу?
ІІ. ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ
Формулювання мети й проміжних цілей уроку
Тема сьогоднішнього уроку - «Календарно-обрядові пісні зимового циклу: «Ой
хто, хто Миколая любить», «Засівна», «Нова радість стала», «Добрий вечір тобі, пане
господарю!», «Щедрик, щедрик, щедрівочка»
 Формулювання очікуваних результатів
- Після сьогоднішнього уроку ви знатимете більше про колядки, щедрівки та
засівальні пісні, навчитесь розрізняти та аналізувати їх, а також визначимо їх роль
і місце в житті українців.
ІІІ. ЕТАП ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЇ
Сьогодні ми продовжуємо вивчення календарно-обрядових пісень, зокрема
розглянемо пісні зимового циклу (колядки, щедрівки та засівні пісні). Я сподіваюся,
що наш урок буде цікавим та насиченим і нам вдасться перенестись в атмосферу
чудових зимових свят.
1. Пісні зимового циклу (презентація).
Опрацювання теоретичного матеріалу підручника (стор. 16-19 (робота з
підручником).
2.1.Колядки (презентація).
Цікаво знати!
Єдиної думки щодо походження слова «коляда» немає. Багато дослідників
схильні вважати, що воно походить від латинського слова Саlеndа, що означає свято
нового року. Існує також думка, що слово «коляда» пов’язане з іменем язичницького
божества Коляди, що уособлювало народження Сонця в сузір’ї Водолія.
Колядками називаються поетично-пісенні твори, які виконуються в час і з
нагоди святкування Коляди, якими супроводжуються магічно-ритуальні різдвяні
дійства.

31. 31
Традиційно композиція колядки проста. Вона складається із заспіву, власне
колядки, приспіву та поколяді.
Колядували на Різдво хлопці, ходили по дворах із саморобною зіркою, іноді – у
супроводі перевдягнених Маланки, кози, ведмедя, солдата. Якщо їх запрошували до
хати, вони розігрували сценки з народної вистави, яка первісно переслідувала ту ж
мету, що й пісні – напророкувати добробут у господарстві («Де коза ходить, там жито
родить, де коза ногою, там жито копою, де коза рогом, там жито стогом»), а пізніше
перетворилися на святочну розвагу. Зібрані під час колядування подарунки складали
почастунок на спільній вечері молоді.
2.2. Щедрівки(презентація).
Слайд 13
Цікаво знати!
Місяць посідав важливе місце в культовій системі праслов’ян, які, спостерігши
його зв’язок з водою, вбачали його неабияку роль у вирощуванні врожаю. Тому свято,
метою якого було вблагати духів неба та землі сприяти у господарстві, отримало
назву Щедрого вечора. Звідси й походить назва творів, які виконувались у цей час –
щедрівки.
Щедрий вечір для наших предків теж супроводжувався обрядовою поезією, що
часто називалась Маланкою. Маланка – дочка богині Лади і втілення родючої вологи,
необхідної для добірного врожаю. У цьому виявлявся її зв’язок із місяцем. Містичні
процесії, які здійснювались у цей день, значно відрізнялись від різдвяних. Вони
називались «водіння Маланки». Тут головну роль виконувала, як правило,
найкрасивіша дівчина, яку водили від хати до хати, бажаючи добробуту й удачі в
господарстві та на полі. Серед перевдягнених персонажів обов’язковими були

32. 32
Маланка, прикрашена квітами, із зорею на чолі, яка йшла в супроводі кількох дівчат
із деревцем; Місяць (Василь), одягнений як селянин-орач із серпом у руці (знак
місяця); король, одягнений, як мисливець, в оточенні хлопців-плугатарів, які мали
вола, запряженого у плуг; дід Змій з довгою зеленою чи білою бородою, оперезаний
гадюками та ін. Ця містерія відображала міфологічні вірування та уявлення давніх
слов’ян про зиму, настання весни, а відтак – нової праці на полі, весняно-літніх ігрищ
у гаях.
Після звеличення Маланки, яке відбувалось у кожному дворі, звеличувались
члени родини – господар, господиня, їхні дорослі чи малі діти. При цьому
виконувались окремі щедрівки для кожного. Ними звеличували працю, зичили
добробуту для всієї сім’ї. Серед величальних щедрівок можна виділити такі ж
тематичні групи, як і серед колядок.
3. Аналіз колядок, щедрівок, посівальних пісень (робота з підручником).
3.1. Аналіз пісні «Ой хто, хто Миколая любить?»
1. Виразне читання твору.
Слайд 14
2. Тема: звернення людей до Бога, Святого Миколая, щоб він допоміг рідній Вкраїні
«встати із руїни», бідності.
3. Ідея: возвеличити прагнення людей покращити долю свого рідного краю,
зважаючи на допомогу Святого Миколая.
4. Бесіда за питаннями:
 Хто такий Миколай? Чому він святий?
 Для чого люди зверталися до Миколая?
 Чому Вкраїна названа у творі змученою, бідною?

33. 33
 Що люди бажають своїй рідній країні?
 Чи ж допомагає Миколай людям, чи ж задовольняє їх прохання, бажання?
3.2. Аналіз колядки «Нова радість стала» (робота з підручником).
1. Виразне читання обрядової поезії.
Слайд 15
2. Тема: відображення радості людей, бо народився Христос; їх прагнення жити у
мирі, щасті і злагоді.
3. Ідея: возвеличення Бога, від якого залежали «щасливії літа» людей та «нашої
славної України».
4. Бесіда за питаннями:
 Про яку небувалу радість згадується у творі?
 Що співають ангели?
 За що люди прославляють Христа?
 Які художні засоби використані у цій обрядовій поезії?
 Чи залежить щастя окремої людини від щастя інших? Власну думку
обґрунтуйте.
3.3. Аналіз колядки «Добрий вечір тобі, пане господарю!» (робота з підручником).
1. Виразне читання твору.

34. 34
Слайд 15
2. Тема: вітання господаря з доброю новиною – народження Сина Божого і з
новорічними та зимовими святами.
3. Ідея: побажання господарю «віку, щастя, долі».
4. Обговорення змісту твору.
 Що ви бажаєте своїм близьким, рідним, знайомим під час будь-яких свят? Для
чого?
 Як пояснити урочистість, пов’язану з народженням Сина Божого?
 Про які три свята згадується у творі? Що вам про них відомо?
 Чому повинні радіти господарі?
 Розкажіть, як люди готуються до зустрічі народних свят?
 Яке народне свято вам подобається найбільше? З чим це пов’язано?
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
3.4. Аналіз щедрівки «Щедрик, щедрик, щедрівочка» (робота з підручником).
1. Виразне декламування щедрівки.
Слайд 16
2. Тема: зображення справжнього господаря, який завдяки своїй праці має
достаток та ще й жінку чорноброву.

35. 35
3. Ідея: уславлення вміння господаря добре працювати; той живе багато, хто не
цурається роботи.
4. Композиція. Твір має обрамлення, тобто починається і закінчується одними й
тими словами:
Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка
Щедрівка побудована у формі діалогу.
5. Обговорення змісту щедрівки.
 Що означає приліт ластівочки?
 Як ластівочка охарактеризувала господаря?
 Кого ми можемо назвати справжнім господарем?
 Як зрозуміти наступне: «По праці і добробут вимірюється»?
 Для чого люди щедрують один одному?
 Чи щедрували ви на новорічні свята? Для чого ви це робили? Яку винагороду
отримали?
3.5. Аналіз засівної «Засівна» (робота з підручником).
1. Виразне читання твору.
Слайд 17
2. Тема: вітання з Новим роком і побажання всілякого достатку в житті.
3. Ідея: віра людей у побажання, що висловлені у засівній, сподівання на їх
здійснення.
4. Обговорення змісту твору за питаннями:
 Для чого й коли здійснюється обряд засіву?
 Що ж бажає засіваючий? Прочитайте.

36. 36
 Які б ще побажання ви додали до тих, що вже зазначені у творі?
 Від чого залежить людський добробут?
 Чому люди дотримуються обряду засівної?
5. Художні особливості твору:
• повтори: «сію, сію…», «щоб…, щоб…»;
• порівняння: «часник — як бик», «цибуля — як зозуля», «пшениця — як рукавиця»;
• метафора: «прийдуть гаразди», «…дасть нивка»;
• риторичні оклики: «з Новим роком вас вітаю», «до ста літ».
4. Рубрика «Час прослухати пісню».
https://www.youtube.com/watch?v=f818YeTGWQ8
https://www.youtube.com/watch?v=jQaUgwjtCXk
https://www.youtube.com/watch?v=B3CgbUHBQGg
IY. ЕТАП РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ
1. Інтерактивна вправа «Мікрофон».
 Колядки – це…
 Найбільше мене вразила колядка…
 Щедрівки – це…
 Найбільше мене вразила щедрівка…
 Засівна – це…
2. Рефлексія
Прийоми: «Сінквейн», «Хмари слів»
1. Напишіть сінквей до слів: колядка,
щедрівка.
2. Розгляньте «хмарки слів» і знайдіть в них
ті ключові слова, що стосуються нашого
уроку.
3. Цінування й оцінювання діяльності учнів на уроці.
Y. ЕТАП ПОВІДОМЛЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

37. 37
1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника (стор. 16-20).
2. Вивчити напам’ять одну колядку і одну щедрівку.
3. Випереджаюче завдання: підготувати повідомлення про пісні весняного
циклу.
Урок № 4
Тема уроку: «Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой весна, весна –
днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця»
Мета: ознайомити школярів із піснями весняного циклу та обрядами цього періоду;
проаналізувати пісні весняного циклу («Ой весна, весна – днем красна», «Ой кувала
зозуленька», «А в кривого танця»); навчити учнів виразно і вдумливо читати пісні,
коментувати їх зміст; розвивати пам’ять, культуру зв’язного мовлення, вміння
грамотно, послідовно, логічно висловлювати власні думки, почуття, спостереження;
формувати світогляд школярів; виховувати інтерес до усної народної творчості,
зокрема до пісні, її чарівності, милозвучності, краси; прищеплювати почуття пошани,
поваги до фольклорної спадщини наших предків.
Компетентності, що необхідно формувати:
предметні – усвідомлення учнями поняття фольклору, формування знань щодо
виникнення народної обрядової поезії, її різновидів та головних календарних обрядів
українців;
ключові :
- ціннісно-смислові - інтерес до усної народної творчості, зокрема до пісні,
прищеплення почуття пошани, поваги до фольклорної спадщини наших предків,
формування досвіду та осмислення традицій українського народу;
- пізнавальні - знання і вміння планування, аналізу конкретно заданого матеріалу
заняття, самооцінка власної навчально-пізнавальної діяльності; здобування знань
безпосередньо із реальності, сучасного світу;
- інформаційні - володіння інформаційними технологіями: підготовка буктрейлера
- короткого відеоролика за темою уроку, презентації;
- комунікативні - навички роботи в групі під час роботи над презентацією та її
захистом, формування вміння вести дискусію, виступ;

38. 38
- літературно-аналітичні, читацькі - формувати вміння учнів аналізувати та
використовувати у житті пізнання про український фольклор, бажання прочитати
рекомендовані на уроці твори, зібрати та скласти власний пісенник народних пісень.
Тип уроку: урок формування вмінь та навичок.
Обладнання: підручник, тексти пісень весняного циклу, малюнки учнів до пісень,
дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), аудіозаписи пісень, презентація.
Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і
самоконтроль, самостійна робота, «вільний мікрофон».
Перебіг заняття
І. ЕТАП ОРІЄНТАЦІЇ, МОТИВАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
 Епіграф уроку:
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Народна пісня
 Актуалізація опорних знань оголошення теми та мети уроку.
 Бесіда за питаннями:
1. Що таке народна пісня? Які особливості народної пісні вам відомі?
2. Які пісні називаються календарно-обрядовими?
3. В чому особливість календарно-обрядових пісень?
4. Які є цикли календарно-обрядових пісень?
5. Які пісні належать до літнього циклу?
6. Що таке русальні пісні? Коли їх співали? Які русальні пісні вам відомі?
7. Які пісні належать до зимового циклу?
8. Які колядки та щедрівки ви знаєте?
9. Що таке анафора?
10.Що таке рефрен?
ІІ. ЕТАП ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ
 Формулювання мети й проміжних цілей уроку (оголошення теми заняття).
- Тема сьогоднішнього уроку: «Календарно-обрядові пісні весняного циклу: «Ой
весна, весна – днем красна», «Ой кувала зозуленька», «А в кривого танця».

39. 39
 Прогнозування змісту й результатів діяльності.
 Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося із календарно-обрядовими піснями
весняного циклу, їх виникненням та з головними обрядами весняного циклу;
будемо удосконалювати своє вміння виразно і вдумливо читати пісні, коментувати
та аналізувати їх зміст.
 Прийоми: формулювання очікуваних результатів
- Після сьогоднішнього уроку ви знатимете більше про веснянки, навчимося
розрізняти та аналізувати їх, відчуємо неповторну красу обрядових творів та
збагатимо свої знання про культуру українців та фольклорну спадщину наших
предків.
ІІІ. ЕТАП ЦІЛЕРЕАЛІЗАЦІЇ
Ми продовжуємо подорожувати безмежним океаном народної пісні. Сьогодні
познайомимось із веснянками. На відміну від колядок та щедрівок, їх виконували без
певної дати. Це залежало від того, коли з’являлися перші проталини, або коли річка
починала танути, або – вперше закує зозуля.
1. Пояснення вчителя.
Пісні весняного циклу (презентація)
Слайд 18
У кожного з нас є своя улюблена пора року. І все ж одну з них ми зустрічаємо з
особливою радістю. Увесь довколишній світ оживає і одягається в зелені шати. У
давнину це був ще й початок нового року. Весна...
Колись давно ще наші дідусі й бабусі закликали в гості чарівницю весну.

40. 40
Виходили на пагорби за село й виводили веснянки.
Наші пращури уявляли весну цілком реальною особою — стрункою, веселою,
зодягненою в різнокольоровий, вимережаний голубими узорами одяг, з віночком на
голові й співучої вдачі юнкою. Там, де вона з'являлася, оживала зелень, блакитніло
небо, дзвеніли пташині пісні, палахкотіли різнобарв'ям квіти.
— А як ви думаєте, які пісні називаються веснянками?
Веснянки – це закличні та величальні пісні, що виконуються на честь приходу
весни, їх співали з початку весни і до Зелених свят. Головною ознакою веснянок є
закличність, закликання на милосердя і щедрість божеств природи, на добробут
людини. Веснянки на різних територіях України називаються по-різному: гаївки,
гагілки, ягілки тощо. Однак не кожну веснянку можна вважати гаївкою, хоча кожна
гаївка є веснянкою. Гаївки, як твердять фольклористи, виконуються на Великодні
свята, у них славиться світлий час воскресіння Спасителя.
Раніше люди вірили в те, що можуть вплинути на сили природи. Чим саме?
Словом, піснею, магічною дією. Вірили, що й весна швидше прийде, якщо її
покликати.
Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні,
першому весняному місяці, випікалося обрядове печиво у формі пташок; діти,
співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.
2. Опрацювання теоретичного матеріалу підручника (стор. 22 (робота з
підручником).
3. Аналіз пісень весняного циклу.
3.1. «Ой весна, весна — днем красна».
1. Гра „Я - актор” (Виразне читання веснянки в особах).
Дійові особи: дівчина Весна, діти.

41. 41
Слайд 19
2. Тема: зображення приходу весни, без якої не буде літа, а значить, і тепла, врожаю.
3. Ідея: уславлення весни, оспівування її довгоочікуваного приходу.
4. Композиція: поезія побудована у формі діалогу. Формулюється двічі питання:
«Що ж ти, весно, принесла?», на яке даються докладні відповіді.
5. Обговорення змісту поезії за питаннями:
• Що відчуває кожна людина з приходом весни? Чим це пояснити?
• Чому люди отримують радість, задоволення, почуття піднесеності у весняний
період?
• Як зрозуміти те, що весну назвають красною?
• Поясніть, що мається на увазі, коли говориться про весну, яка принесла літечко?
• Знайдіть і прочитайте у тексті поезії про дарунки, принесені весною («житечко»,
«озимую пшеницю», «усякую пашиницю», «рожеву квіточку», «запашне зіллячко»,
«ягнятко», «телятко»).
• Доведіть, що «Ой весна, весна — днем красна» є веснянкою.
• Для чого народ склав цю поезію?
• Чому в пісні до весни звертаються як до живої істоти?
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
3.2. «Ой кувала зозуленька» (робота з підручником).
1. Виразне читання обрядової поезії.

42. 42
Слайд 20
2. Тема: розповідь про кування зозулі.
3. Ідея: прохання людей, щоб зозуля накувала їм щасливих літ.
4. Обговорення змісту поезії за питаннями:
• Що вам відомо про зозуленьку як птаха?
• Для чого люди прислуховуються до кування зозулі?
• Коли починає свій спів ця пташка?
• Чому зозуля у творі названа товаришкою?
• Які художні засоби використані в поезії? Назвіть їх, наводячи приклади з твору.
3.3. «Кривий танець».
1. Ознайомлення з текстом поезії (робота з підручником).
Слайд 21
2. Тема: відображення танцю, який символізує неминучий прихід весни, а значить, і
зміни у природі, в людському побуті.
3. Ідея: уславлення мудрості, спостережливості людей за змінами у природі у
весняний період.
4. Опрацювання змісту твору за питаннями:
• Для чого проводився кривий танець?

43. 43
• Чому діброва почала палати?
• Прокоментуйте рядки твору: «Скільки в цебрі водиці… Скільки в дівчат правдиці».
Власні думки обґрунтуйте.
• Які художні засоби використані в цій календарно-обрядовій поезії?
• Чим пояснити повторення рядка в поезії: «Та вода по каменю…»?
4. Рубрика «Час прослухати пісню».
https://www.youtube.com/watch?v=QlGa_YsYkk8
https://www.youtube.com/watch?v=-GeFwJF7HeI
IY. ЕТАП РЕФЛЕКСІЙНО-ОЦІНЮЮЧИЙ
1. Гра «Так чи ні?»
1. До календарно-обрядових пісень належать пісні про кохання та колискові (Ні).
2. Пісні весняного циклу – це русальні, купальські та жниварські (Ні).
3. Однаковий початок рядків у піснях називається анафорою (Так).
4. «Кривий танець» - це веснянка (Так).
5. Пісня «Ой весна, весна – днем красна» побудована у формі монологу? (Ні).
6. За українською міфологією, зозуля – це жінка, що перевтілилася в птаха? (Так).
7. Хороводи та співи – це бажання людей прискорити прихід весни? (Так).
8. Рефрен – це єдинопочаток (Ні).
9. Пісні, що виконують під час обрядів, називаються колисковими (Ні).
10.Колядки та щедрівки є величальними піснями (Так).
11.У колядці «Добрий вечір…» використано анафору (Ні).
12. Народна пісня – це невеликий віршований твір, що співається (Так).
2.Робота над епіграфом уроку.
3. Інтерактивна вправа «Мікрофон».