540,23.docx

1. 3
ТЕЗИ
до науково-дослідницької роботи конкурсу МАН
Англіцизми у сучасному інтернет-сленгу підлітків.
Дніпропетровське територіальне відділення МАН України
Автор
Навчальний заклад Комунальний заклад навчально-виховний комплекс -
академічний ліцей №15 м. Кам`янське
Науковий керівник вчитель англійської мови
КЗ «Академічний ліцей №15»
Протягом останніх десятиліть відбуваються колосальні зміни в житті
суспільства за допомогою впровадження нових технологій. Процеси комп'ютеризації
всіх сторін життя соціуму істотно відбиваються на мові. Інтернет в значній мірі
визначає стиль сьогоднішнього спілкування. Особливо гостро ці процеси
проявляються в молодіжній сфері, в якій будь-які зміни відбуваються найбільш повно
і стрімко. Тема мовлення в Інтернеті є дуже популярною протягом останнього
десятиліття, зокрема – проблема англомовних запозичень. В дослідницькій роботі
вдалося з’ясувати причини чому українські Інтернет-користувачі, підлітки НВК-
академічного ліцею №15 використовують англомовні запозичення.
Об`єктом дослідження є специфіка та особливості інтернет спілкування учнів
ліцею.
Предметом дослідження є англомовні запозичення учнів ліцею
Мета даного дослідження полягає в аналізі найголовніших причин побутування
та популярності англомовних запозичень в українському Інтернет-сленгу серед
школярів.
Визначена мета обумовила низку нижченаведених завдань:
 пояснити феномен соціальних мереж як одного з головних майданчиків для
спілкування сучасності;
 дати визначення поняттю «Інтернет-сленг», дослідити його особливості,
підстави для виникнення та побутування;

2. 4
 визначити причини активного вживання англіцизмів при комунікації у
соціальних мережах; за допомогою власного дослідження з’ясувати, чому учасники
спілкування надають перевагу використанню англомовних запозичень замість
українських відповідників.
Методи дослідження. Під час збору та опрацювання накопиченого матеріалу в
дослідницькій роботі було використано такі методи дослідження як описовий,
зіставний, статистичний, спостереження.
Структура роботи. Дослідницька робота складається із вступу, теоретичної
частини, практичної частини, висновків та додатка.

3. 5
ВСТУП
Представлена учнівська дослідницька робота присвячена дослідженню
англомовних запозичень, котрі вживаються носіями Інтернет-сленгу під час
комунікації в соціальних мережах. Як відомо, початок нового тисячоліття
характеризується глобалізаційними процесами, які суттєво впливають на розвиток
суспільства, поведінку людей, а також на їх мовлення.
Актуальність теми. Завдяки Інтернету, який став загальнодоступним та
загальнопоширеним явищем, розвитку технічних пристроїв, котрі уможливлюють
безперервну комунікацію он-лайн, а також популяризації соціальних мереж як
домінантних майданчиків для спілкування, соціалізація й комунікація в Інтернеті
стали невід’ємною частиною сьогодення. Тема мовлення в Інтернеті є дуже
популярною протягом останнього десятиліття, зокрема – проблема англомовних
запозичень. Нам вдалося з’ясувати причини чому українські Інтернет-користувачі,
підлітки НВК-академічного ліцею №15 використовують англомовні запозичення.
Об`єктом дослідження є специфіка та особливості інтернет спілкування.
Предметом дослідження є проблема англомовних запозичень.
Мета даного дослідження полягає в аналізі найголовніших причин побутування
та популярності англомовних запозичень в українському Інтернет-сленгу серед
школярів.
Визначена мета обумовила низку нижченаведених завдань:
 пояснити феномен соціальних мереж як одного з головних майданчиків для
спілкування сучасності;
 дати визначення поняттю «Інтернет-сленг», дослідити його особливості,
підстави для виникнення та побутування;
 визначити причини активного вживання англіцизмів при комунікації у
соціальних мережах; за допомогою власного дослідження з’ясувати, чому учасники
спілкування надають перевагу використанню англомовних запозичень замість
українських відповідників.
 дослідити вплив Інтернет-сленгу та запозичених англіцизмів на мовну систему
української мови, і, зокрема, на офіційне та повсякденне мовлення українців.

4. 6
 База дослідження. Дослідження здійснювалось на базі НВК- академічного
ліцею №15. Загальна кількість респондентів, залучених до дослідження, становила
150 учнів 8-11 класів віком 13-17 років, серед них 52 хлопці та 98 дівчат.
Методи дослідження. Під час збору та опрацювання накопиченого матеріалу в
дослідницькій роботі було використано такі методи дослідження як описовий,
зіставний, статистичний, спостереження.
Структура роботи. Дослідницька робота складається із вступу, теоретичної
частини, практичної частини, висновків та додатка.

5. 7
РОЗДІЛ 1
СЛЕНГ ЯК ЛІНГВІСТИЧНЕ ЯВИЩЕ
Мовний процес кінця XX — початку ХХІ ст. характеризується посиленням ролі
неформальних, нелітературних елементів у мовленні. Це виявляється не лише в
масовій дестандартизації розмовної мови, а й у проникненні сленгу до інших
стилістичних рівнів, наприклад, в мовлення засобів масової інформації та в художню
літературу. Варто лише поглянути на сучасну прозу, послухати радіо, подивитись
телевізор, пройтись вулицею, поспілкуватись у невимушеній атмосфері, аби
зрозуміти, що мова пістрявіє життям, вона налаштована на вираження почуттєвих
тонкощів, на емоційне різноманіття, на експресію. Очевидно, що сучасне мовлення
тяжіє до нестандартної лексики, використовуючи при цьому всі можливі стилістичні
засоби: інфантильні вкраплення, згрубіле, перенасичене мовлення, елементи мовної
гри та іншомовні запозичення. Проте, найрізноманітнішим та найцікавішим мовним
середовищем є Інтернет. Саме при комунікації он-лайн користувачі соціальних
мереж, блогів та форумів повністю проявляють свою мовленнєву креативність,
творячи неологізми, вдалі порівняння, використовуючи прийоми мовної гри та
адаптовуючи запозичення.
Український дослідник сленгу та неформальної лексики Тарас Кондратюк
вважає, що розмовне мовлення є найбільш продуктивним для дослідження, оскільки
в ньому якнайповніше відображається вся сукупність проявів людської особистості.
Таким чином, розмовне мовлення та сленг характеризуються особливими умовами
функціонування, до яких відносяться відсутність попереднього обдумування
висловлювання та пов’язану з цим неможливість попереднього відбору мовного
матеріалу, безпосередність мовленнєвого спілкування між його учасниками,
невимушеність мовленнєвого акту, що зумовлена відсутністю офіційності між
комунікантами та в самому характері висловлювання. Усі перелічені чинники у
сукупності утворюють найсприятливіший ґрунт для реалізації мовної експресії та
застосування лексичних засобів її творення [10, с.6].

6. 8
Термін «сленг» є запозиченням з англійської мови, однак етимологія слова не
з’ясована і має безліч гіпотез. Так, існують такі пояснення походження цього слова
[10, 17-19 ]:
 «Циганська» гіпотеза (Ф. Гроуз) — слово зводиться до циганського
slang — «мова», саме таке трактування протрималось до XIX ст.;
 Дж. Хоттен пов’язав «сленг» зі значенням «пута, кайдани», з якого пізніше
розвинулось значення «мова арештантів»;
 Найприйнятнішою та найбільш популярною версією є пояснення
Е. Партріджа, який виводить slang від англійського Past Participle дієслова to sling
(«Slang is language slung about»), підтверджуючи свою думку наявними у літературній
мові висловами to sling words, to sling the bat.
У процесі семантичного розвитку слово ототожнювалось із такими поняттями,
як арго (argot), жаргон (jargon), мова циган (lingo, gibberish), злодійська мова (cant).
Сучасне розуміння терміну з’являється вже у 20-х роках XIX ст., і на сьогодні
під словом «сленг» розуміють нелітературну лексику, що складається зі слів та
значень з відтінком особливої неформальності, та які не обмежені за сферою або
територією поширення. Однак, зважаючи на англомовне походження, ми вирішили
з’ясувати як окреслюють цей термін англомовні джерела.
Так, зокрема, Оксфордський словник англійської мови он-лайн визначає сленг
як тип мовлення, що складається зі слів і фраз, які вважаються неформальними. Сленг
зазвичай вживається при мовленні та використовується у деякому усталеному
контексті або певною групою людей. Зазначається, що термін походить із середини
XVIII століття, однак його етимологія невідома.
В українському мовознавстві немає єдиного визначення цього терміну. Однак,
під час нашого дослідження, нам вдалось з’ясувати, що у сучасному мовознавстві
терміни «сленг» та «жаргон» ототожнюються між собою та використовуються на
позначення одного і того ж мовленнєвого явища. Для прикладу наведемо визначення
обох понять, які подані у «Короткому тлумачному словнику лінгвістичних термінів»
[5; 60, 160]: сленг – варіант професійної мови, слова та вирази, що використовуються
у спілкуванні людей різних вікових груп, професій, соціальних прошарків; жаргон -

7. 9
соціальний діалект, яким користуються мовці, об’єднані спільними інтересами,
захопленнями, професією, віком, ситуацією. Відрізняється від літературної мови
специфічною лексикою і вимовою, існує не окремо, а на основі певної мови.
Повертаючись до визначення терміну «сленг», на наш погляд, цікавою є думка
вже вище згаданого українського дослідника Тараса Кондратюка: «сленг –
надзвичайно потужна, жива, вільна мовна стихія, що відіграє роль індикатора нашої
індивідуальної й соціальної психології», яку він подає у вступі до свого «Словника
сучасного молодіжного сленгу» [10, с.7].
Розглянувши думки усіх вище наведених мовознавців, ми визначаємо сленг як
емоційно-забарвлену лексику, яка виникає й існує внаслідок установки на
фамільярно-знижений стиль розмови за соціально-мовної єдності тієї чи іншої групи
мовців.

8. 10
РОЗДІЛ 2
ІНТЕРНЕТ ЯК НОВІТНІЙ ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ
2.1 Історія розвитку Інтернет-комунікації
На сьогоднішній день дуже важко оцінити ту роль, яку відіграє Інтернет у
нашому житті. Проте, уявити сучасне суспільство без всесвітньої мережі неможливо.
Інтернет, будучи колись мережею для обміну інформацією між науковцями, за
роки свого існування перетворився на ключовий інструмент глобалізації та
технологізації. Завдяки можливості легко та фактично миттєво обмінюватися даними
між комунікантами, що знаходяться у сусідніх кімнатах або на різних континентах,
мережа стала невід’ємною та незамінною частиною сучасності.
Розвиток соціальних мереж
Соціальні мережі стали справжньою революцією в сфері комунікації та
спілкування. Їх по праву можна вважати феноменом 21 століття. Стрімкий розвиток
технологій та загальносуспільні настрої всіляко сприяють популяризації цих
платформ для спілкування.
Американські експерти у галузі Інтернету та комунікації Данах М. Бойд та Нікол
Б. Еллісон дають наступне визначення соціальним мережам: «Це вебові сервіси, що
дозволяють індивідам створювати публічний або напів-публічний профіль у межах
системи; висвітлювати список інших користувачів, з якими вони перебувають в
контакті; можливість перегляду списку контактів тих, хто є у системі. Характер і
перелік контактів може варіюватись у залежності від того чи іншого сайту» [4, с.152].
Вчені стверджують, що соціальні мережі унікальні, оскільки дозволяють людям
створювати і публічно демонструвати свої соціальні стосунки. Соціальні мережі
об’єднують користувачів зі спільними зацікавленнями та слугують їм для контакту
між собою. На цих платформах не прийнято створювати власні групи, більшість
користувачів намагаються приєднатись до вже існуючих, які найбільше відповідають
їхнім смакам.
Данах М. Бойд та Нікол Б. Еллісон виділяють такі основні ознаки соціальних
мереж [24, с.153-172]:

9. 11
 можливість створити власний профіль. Після реєстрації користувач змушений
надати свої приватні дані, які згодом програма згенерує в особистий профіль нового
члена спільноти;
 наявність списку друзів, які також є зареєстрованими учасниками соціальної
мережі. Зазвичай, він доступний для перегляду іншими користувачами і створюється
кожним особисто. Необхідно надіслати запит людині, яку б ви хотіли додати до
списку друзів. Проте, запис відбудеться лише за згоди особи, яку додають;
 більшість соціальних мереж мотивують користувачів завантажувати свої
фото, додавати відео- чи аудіо-контент, а також різноманітні мультимедії. У
більшості мереж доступне моделювання власного профілю;
 доступність профілю теж може бути врегульована його власником;
 більшість соціальних мереж надають можливість публікувати повідомлення
безпосередньо у профілі користувача. Такі тексти публічні та доступні всім
користувачам, які можуть висловлювати свою реакцію на сказане у коментарях під
повідомленням;
 чимало соціальних мереж пропонують власні сервіси миттєвих повідомлень.
Першу соціальну мережу було створено у 1997 році. Вона називалась
SixDegrees.com. Сервіс надавав можливість створення профілю та додавання людей у
список друзів, проте ці функції вже були наявними в існуючих до цього майданчиків
для мережевого спілкування (наприклад, ISQ та Classmated.com), однак у 1998 році
було додано можливість переглядання цього списку. SixDegrees позиціонували себе
як інструмент для зв’язку та спілкування. Мережа здобула чималу популярність, але
була нерентабельною з бізнесової точки зору, тому у 2000 році її було закрито.
Причиною вважають непідготованість суспільства та невідповідність тогочасних
технологій.
У період з 1997 по 2001 рік було створено чимало схожих сайтів. Можливість
мати свою власно сторінку та список друзів стали дуже популярними, і у 1999 році ця
опція буде додана і у LifeJournal. В 2001 році було створено першу соціальну мережу,
яка об’єднувала між собою професіоналів – Ryze.com (сьогодні її відповідником є
популярний в Європі LinkedІn.com).

10. 12
У 2002 році стартував новий проект Friendster.com, який був додатком до
Ryze.com з метою знайомств користувачів, котрі мали спільні інтереси. Проте,
згодом, через низку технічних та соціальних причин, Friendster.com втратив свою
популярність.
2003 рік слід вважати початком справжнього розквіту ери соціальних мереж,
котрі стали комунікаційними майданчиками для людей з однаковими зацікавленнями.
У цей час виникають бізнесові соціальні мережі, які не втрачають своєї популярності
і до сьогодні – LinkedІn, Path та Xing, Couchsefring.com – всесвітньо відома соціальна
мережа для мандрівників, Flikr – популярний сервіс для публікування фотографій й
багато інших.
Також, у 2003 році в США було створено відому соціальну мережу MySpace. Її
творці намагались відтворити переваги Friendes’a та уникнути помилок, через які
перша соціальна мережа занепала. Засновники MySpace не вводили суворих
обмежень щодо безпеки спілкування та приватності, а також всіляко заохочували
старих користувачів Friendes’a приєднуватися до нової мережі. Крім того, у MySpace
постійно з’являлися нові додатки, необхідні для підвищення комфорту користувачів.
Було запроваджено опцію персоналізації сторінки.
У 2004 році американські підлітки почали масово долучатися до MySpace.
Кількість користувачів зростала, і вони самі почали формувати окремі групи за
інтересами. Однак, у 2005 році веб-сайт було втягнуто у скандал, що розгорівся
внаслідок розгортання стосунків сексуального характеру між дорослими та
неповнолітніми користувачами мережі. Після цього регулювання безпеки
спілкування стрімко зросли, що спровокувало зменшення популярності сторінки.
До цього часу соціальні мережі були розповсюджені переважно на території
Сполучених Штатів Америки, проте MySpace став першою мережею, яка здобула
загальносвітове визнання.
Попри популярність MySpace як сервісу для спілкування, який не був
прив’язаний до жодних зацікавлень чи тематики, соціальні мережі для людей, що
походять з певних соціальних груп, не припинили існувати. Радше навпаки,
здобували дедалі більшу прихильність в суспільстві. Найяскравіший приклад –

11. 13
Facebook. Він був створений у 2004 році гарвардським студентом Марком
Цукербергом як локальна мережа для студентів. Зараз у Фейсбуці налічується понад
1 мільярд активних користувачів з усіх країн світу. Сьогодні – це найпопулярніша
соціальна мережа, яка допомагає людям з цілого світу залишатись на зв’язку одне з
одним, ділитися подіями у своєму житті, фотографіями, музикою та відео. Слоган
Фейсбуку звучить так: «Facebook допомагає підтримувати зв’язок з рідними та
близькими», що є найкращою характеристикою для цієї соціальної мережі.
Кількість користувачів Facebook вже понад 2 мільярди.
2.2. Характеристика спілкування в мережі
Варто також зосередити увагу на основних аспектах спілкування у сучасних мас-
медіях, які роблять Інтернет настільки привабливим для користування. Ці аспекти
виділив та систематизував британський вчений Крістіан Фучс у своїй праці «Internet
and society: social theory in the information» [27, с. 314-315]. Отож, комунікація за
посередництвом комп’ютера має такі особливості:
 Анонімність – он-лайн комунікація може бути абсолютно анонімною. Це
залежить від середовища, де вона відбувається, а також від бажання самого
користувача (використання справжнього імені або лише нік-нейму);
 Створення нового іміджу – імідж у мережі не залежить від іміджу у
реальності, у режимі «он-лайн» ви можете перетворитись на кого завгодно;
 Гнучкість можливостей брати участь у житті он-лайн – користувачі, які
спілкуються між собою самі визначають рівень зв’язків. Тобто, для кожного
користувача комунікація може бути завершена тоді, як він цього забажає. Крім того,
за спільним бажанням користувачів публічного чату, вона може перейти у більш
приватну, так звану «face-to-face»;
 Загальні теми та зацікавлення – користувачі об’єднуються за інтересами чи
темами до обговорення, які є цікаві для них;

12. 14
 Безперервність спілкування – можливість бути необмеженим у часі для
спілкування. Навіть якщо користувач був відсутній у мережі, він все рівно зможе
згодом прочитати ті повідомлення, які отримав протягом того часу;
 Правила – он-лайн спілкування має також свої специфічні правила.
 Часопростір – спілкування є часово і просторово синхронне;
 Значення – полягає власне у спілкуванні та можливості поділитися
інформацією з іншими членами он-лайн спільноти;
 Добровільність – участь у спілкуванні в мережі є виключно добровільною;
 Глобальність – спілкування, що відбувається у віртуальному світі, має
глобальний характер;
 Відсутність контекстуальності – комунікація он-лайн базується виключно
на друкованому тексті, тобто користувач не може використовувати невербальні
засоби спілкування для вираження власних думок та почуттів (мова тіла, жести,
інтонацію). Відсутність невербальних засобів спілкування компенсується
використанням емотиконів та перенасиченістю тексту;
 Експресивність – потенційні аноніми у віртуальному середовищі не
замислюються над відповідальністю за сказане, тому це може часто бути причиною
ненормативності висловлювання у мережі;
 Швидкість – стосунки он-лайн можуть розвиватись значно швидше, ніж у
звичайному житті, як у позитивному, так і в негативному аспектах. Це можна
пояснити анонімністю користувачів та відсутністю візуальних сигналів заохочення.
Люди почуваються он-лайн більш розкуто, оскільки можуть швидко закінчити
спілкування.
 Соціалізація – незважаючи на те, що фізично користувач перебуває лише з
комп’ютером, він спілкується з багатьма іншими користувачами, отже, відбувається
соціалізація індивіда.
Отож, згідно з аспектами, які виділив К. Фучс, он-лайн комунікація може
цілковито компенсувати комунікацію традиційну. Фактично, вона виконує ті ж самі
функції.

13. 15
Визначна американська дослідниця мережевої комунікації та мовлення Наомі С.
Байрон у своїй книзі «Always on: language in an online and mobile world» характеризує
соціальні мережі як форми для обміну інформації, місця для самовираження та
соціалізації користувачів. За допомогою соціальних мереж користувач може створити
собі новий образ, відмінний від того, який він має у реальному житті. Цей віртуальний
образ буде саме таким, яким себе хотів би бачити безпосередньо користувач і яким
би його мало сприймати суспільство [23, с. 164-165].
Отож, підведемо підсумки. Інтернет-комунікація – це різновид комунікації за
допомогою новітніх технічних засобів та технологій. Така комунікація має ряд
пріоритетів у порівняння з традиційним мовленням й спілкуванням, а саме
анонімність, інтерактивність, комфортність, добровільність, вона не обмежена в часі
та дає змогу комуніканту сформувати свою віртуальну особистість, відмінну від
особистості в реальному житті. У залежності від платформи спілкування чи
соціальної мережі, користувач може виконувати монологічну, діалогічну та
полілогічну комунікацію з іншими членами комунікації в залежності від його
преференцій чи настрою. Інтернет-комунікація зазвичай відбувається між
користувачами, які мають спільні зацікавлення, або є членами однієї соціальної
групи, що впливає на якість та цікавість спілкування.
2.3. Лінгвістичні особливості спілкування в соціальних мережах
2.3.1. Роль англійської мови при Інтернет-комунікації
Українська мова, як і всі слов’янські, піддається значному впливу з боку
англійської мови, і переважна більшість сленгізмів, що побутують в мові
користувачів соціальних мереж, перейняті (з адаптацією чи без) саме безпосередньо
з англійської.
На сьогоднішній день англійська є мовою технологій та інновацій. Зараз це,
безперечно, домінантна світова мова. Британська дослідниця мови Інтернету Бренда
Денет говорить про мовний імперіалізм англійської мови щодо інших світових мов.
(26, с. 20-21) Особливо, це видно на прикладі Інтернет-технологій та комунікації. Б.

14. 16
Денет твердить, що електронні медії є найкращим засобом глобалізації, котра, в свою
чергу, спричинює гібридизацію культури та самоідентичності. В Інтернеті усі
користувачі рівні, усі мають одинакові права та можливості поширювати інформацію
будь-якого характеру, пропагувати власну культуру, традиції, цінності. Вчена
зосереджує свою увагу на ролі культури у сучасному соціумі. На її думку,
культура – це спільний спосіб життя та асоціативні значення, з акцентом на мову як
ретранслятор культури. І у сучасному динамічному, медіалізованому світі мова де-
факто є джерелом культури та суспільних практик [26, с. 25-27].
На сьогоднішній день англійська є найпоширенішою мовою в Інтернеті.
Дев`ятсот мільйонів користувачів визнають англійську як мову, яку вони
використовують для спілкування в Інтернеті. Згідно звіту Internet World Stats, станом
на червень 2017 року 985 млн. (25.3%) користувачів Інтернету спілкувалися
англійською. Проте, в цю категорію входять лише ті користувачі, які використовують
у своїй комунікації виключно англійську мову. Сюди слід додати ще й тих мовців,
для яких англійська є другою рідною або іноземною мовою. Число таких носіїв мови
зростає щодня. Зокрема, згідно з прогнозами вчених Британської ради (British
Counsil), до 2020 року число мовців (тих, для кого мова є рідною і тих, хто її вивчає)
сягне двох мільярдів, а це фактично кожен четвертий мешканець планети. Така
популярність спричинена вивченням цієї мови у всіх європейських та у більшості
країн світу, а також економічною й політичною ситуаціями, популярністю західної
культури тощо.
Українці, як і переважна більшість інших націй, для яких англійська не є рідною
мовою, вважають володіння нею престижним. Саме тому, чимало мовців, особливо
молодь, всіляко намагаються запозичити у свою лексику перейняті з англійської мови
лексеми, а також абревіатури, запозичені від англомовних користувачів соціальних
мереж. Це допомагає їм підкреслити свій статус, виділитись серед інших, здаватись
більш дотепними чи креативними, тобто, самовиразитись за рахунок власного
мовлення, яке, фактично, є одним із ключових репрезентаційних факторів
користувача у мережі. Це явище є типовим в слов’янському Інтернет-просторі:
молодь масово замінює рідні слова на англійські відповідники.

15. 17
2.3.2. Особливості вживання мови в соціальних мережах.
Усі найважливіші особливості Інтернет сленгу можна умовно розділити на
графічні, лексичні та стилістичні підгрупи. Розглянемо окремо кожну із них.
Графічні особливості:
1. Емоційна перевантаженість.
Аналізуючи приватні переписки користувачів соціальних мереж, публічних
діалогів або чатів, часто можна зіткнутись із вживанням значної кількості зайвих,
продубльованих літер:
 Аааааааааааа, ця шевелюра виглядає багатообіцяюче!!!!!;
 Це буде шикаааааарний вечір.
Це один із найпоширеніших способів висловити свої емоції, наголосити на
важливості щойно сказаного, поділитися унікальною інформацією тощо.
Ще один прийом – капіталізація. Фактично, це написання тексту з
використанням функції CapsLock. Капіталізація є свідомим порушенням літературної
норми з метою акцентувати увагу на певному слові, граматичній помилці, наголосу.
 НІІІІІІІІІІІІІІІІІІІ!!!!!! Я ТОБІ НЕ ВІРЮ!!!!!!!!!!;
 АХАХАХАХАХАХХАХАХА.
Окрім літер, Інтернет-користувачі використовують і екскламацію –
нагромадження знаків оклику та знаків питання в одному тексті. Лапки, окрім своєї
звичайної ролі, слугують для передачі сарказму та іронії.
 Щооооо?????????;
 Як таке взагалі можливо?!?!?!?!?!?!?!?!??!?!?!;
 ЄЄЄЄЄЄЄЄС!!!!!!!!!!!!
2. Транслітерація
Це явище зазвичай пов’язане з неадаптованістю пристрою, який використовують
для комунікації, до кирилиці чи інших символів. В такому випадку комунікант
використовує при спілкуванні лексику своєї рідної мови, однак записує її за
допомогою латинського алфавіту.

16. 18
Проте, при транслітерації користувачі часто зустрічаються з проблемою
неадаптованості латинки до деяких звуків, зокрема до українських [ч], [ж] чи [щ].
Зазвичай, користувачі намагаються зобразити їх за правилами англійської граматики:
[ch], [zh] [shch], хоча цей спосіб доволі громіздкий і вимагає значної концентрації
уваги, і тому, на позначення цих звуків деякі мовці використовують цифри або
значки, які візуально нагадують кириличні літери. Наприклад, за допомогою знаку [4]
вволиться літера [ч], за допомогою знаку [*] позначається літера [ж]. Ось кілька
прикладів такої транслітерації:
 Doky budesh na tij pari? Ja ne hochu dodomu sama itу – транслітерування
згідно з англійським правописом;
3. Використання емотиконів.
Використання емотиконів (смайликів) є однією з найголовніших рис Інтернет-
комунікації. Українська дослідниця сленгу І. Николів подає таке визначення цьому
явищу: «Емотикони (від англ. emoticon = emotionicon), або, як їх часто називають
смайлики (англ. smile – посмішка) – кластери типографічних символів (наявних на
клавіатурі комп’ютера або мобільного телефону), які компенсують нестачу
паралінгвістичних засобів у мережі та виражають емоційне ставлення комуніканта до
сказаного» [18, с. 27].
Протягом останніх 10 років, тобто в час, коли Інтернет-спілкування набуло
небаченої популярності, смайлики стали широко розповсюдженим явищем, ними
користується велика кількість людей різного віку, статі та професій. Емотикони
виражаються як сукупність граматичних знаків, або як невеличкі іконки (в залежності
від налаштувань комп’ютера).
До найпоширеніших смайлів слід віднести такі: :) – посміхаюсь, ;) – посміхаюсь
та підморгую, ;* - цілую, :( - сумую, ображаюсь, :D – сміюсь, о_0 – здивований.
Е. Скачкова вважає, що окрім головної функції смайликів, зараз слід також
говорити і про інші, зокрема такі як контактостворювальна, етикетна та інформативна
функції. Емотикони можуть використовуватись також у якості привітання:
- Привіт!  Як ти?

17. 19
Смайлики, використані у дружньому, неформальному спілкуванні в чаті,
зазвичай виконують етикетну функцію:
- Ну то давай ))) Побачимось!)))
- Ооооо, ти тут! :)))) Суперово!
Характерною особливістю етикетної функції є те, що відсутність смайлика може
видатись іншому користувачеві дивним, навіть образливим.
4. Вживання акронімів
Акроніми – вони ж абревіатури – доволі часто зустрічаються у спілкуванні в
мережі. Вже згадана вище І. Николів вважає їх основною рисою комунікації в
Інтернеті [18, с. 21-25]. Зазвичай, абревіатури використовуються у зв’язку з бажанням
автора зберегти час та місце, необхідні для написання тексту. Абревіатури є
широковідомими поміж користувачів чатів та соціальних мереж, тому ні в кого не
виникає проблем із розумінням їхньої семантики.
Інша українська дослідниця мережевого сленгу Віра Каптюрова твердить, що
вживання абревіатур стає дедалі актуальнішим із введенням обмеженої кількості
символів у деяких соціальних мережах, зокрема у Twitter. Крім того, вона аргументує
популярність акронімів намаганням комунікантів максимально наблизити діалог он-
лайн до спілкування в режимі реального часу. Деякі з таких абревіатур поступово
входять до активного словникового запасу користувачів та активних дописувачів
мікроблогів, і поступово вони починають вживатись мовцями також при спілкуванні
поза Інтернетом [6, с. 208-209].
Здебільшого, абревіатури вживаються для позначення англійських фраз, проте
вони не підлягають адаптації та використовуються у первинному, оригінальному
вигляді:
 LOL – “Laughing Out Loud” – голосно сміюсь, функція сміху;
 BRB – “Be Right Back” – одразу повернусь;
 AFK – “Away From Keyboard” – користувачне користується комп’ютером,
хоча й он-лайн;
 FYI – “For Your Information” – «до твого відома»;
 WTF – “What The Fuck” – «що за дурня», здивування;

18. 20
 ІМHО – “In my humble opinion” – вираження власної думки;
 FAQ – “Frequently Ask Questions” - відповідь на часто вживане запитання;
 u2 – “You too” – тобі також;
 4U – “For you” – для тебе;
 L8 – “Late” – пізно;
 B4 – “Before” – перед;
 cre8 – “Create” – створити;
 plz – “Please” – будь ласка.
Лексичні та стилістичні особливості:
1. Вживання нелітературних мовних форм
Як уже зазначалось вище, однією з найважливіших ознак Інтернет-дискурсу є
неформальність. Відповідно, вона дає мовцям почуття комфорту при спілкуванні,
їхня мова стає більш розкутою та невимушеною. Це призводить до вживання значної
кількості нелітературних мовних норм. Найпоширенішою з них є, на нашу думку,
молодіжний сленг. Він й Інтернет-мова тісно взаємопов’язані між собою та постійно
взаємодоповнюють одне одного новими лексемами чи виразами. Справа в тому, що
користувачі мережі не хочуть відмовлятись від слів та виразів, до яких вони звикли
та якими користуються щодня у неформальному спілкуванні.
Український дослідник П. Грибовий виділяє кілька причин виникнення та
існування молодіжного сленгу: експресивність номінативних засобів молодіжного
сленгу, прагнення до відмежування, самоствердження молоді. Дослідник вважає, що
молодіжний сленг дає змогу констатувати розбіжності в особливостях світобачення
членів соціуму залежно від їх вікових та соціокультурних параметрів, до чого саме
прагнуть Інтернет-користувачі [3, с. 34-37]. Вчений також зазначає, що молодіжний
сленг є одним із атрибутів молоді, а, отже, він становить невід’ємну частину лексики
користувачів Інтернету та, особливо, соціальних мереж.
Крім того, процес взаємодії між Інтернет- та молодіжним сленгами діє і в
зворотному напрямку: чимало суто Інтернет-лексем широко побутує і поза

19. 21
мережевою комунікацією. Наприклад, лексеми загуглити, залайкати, ігнорити,
копіпейстити, стрімити, чекнути тощо.
2. Вживання емоційно забарвлених слів
Про гіперемоційність мови у мережі та її графічний вияв було вже сказано вище.
Проте вона також має вияв і у лексичному матеріалі. Мова йде про емоційно
забарвлені слова, які, окрім прямого значення, мають також і почуттєве забарвлення.
Слід зазначити, що в українському Інтернет-сленгу це зазвичай згрубіла лексика, а
також слова й фрази на позначення негативного ставлення комуніканта до чогось:
попертися, пожебрати, розривати мозок в шмаття, спатоньки, печаленька,
триндіти і т.д.
3. Вживання вигуків
Користувачі соціальних мереж максимально намагаються наблизити свою
комунікацію в Інтернеті до живого спілкування, з жестикуляцією, мімікою та
вигуками. Для цього вони використовують інші технології, такі як відео-, фото-,
відео- чи анімаційний контент, або ж емоційно навантажують текст. Доволі часто
користувачі намагаються відтворити звуки за допомогою літер. Ми розділяємо
позицію В. Каптюрової, котра вважає вважає, що роль вигуків при Інтернет-
спілкуванні полягає саме у докладній передачі емоційного стану комуніканта, у
наближенні спілкування в мережі до живого та у приверненні уваги співрозмовника.

20. 22
РОЗДІЛ 3
ПРИЧИНИ ВЖИВАННЯ ІНТЕРНЕТ-СЛЕНГУ ТА АНГЛІЦИЗМІВ
В рамках написання дослідницької роботи нами було проведено соціальне
опитування, в якому взяли участь 150 учнів 8-11 класів НВК- академічного ліцею
№15, користувачів соціальних мереж. Ми створили анкету, котра складалась з 20
запитань різного характеру, а саме:
 Відкритих запитань, де опитаний мав самостійно вписати варіанти відповіді.
Це були питання щодо віку та статі респондентів, а також питання, де слід було
вказати своє ставлення до вживання англіцизмів у соціальних мережах.
 Запитання з одним можливим варіантом відповіді, яку слід вибрати серед
запропонованих. Однак, респонденти завжди мали можливість написати власний
варіант у відповідному полі.
 Запитання з кількома можливими варіантами відповіді, які слід вибрати серед
запропонованих. У цьому типі запитань опитаний також мав можливість вписати
власний варіант відповіді у відповідному полі та додати його до запропонованих в
анкеті. (Додаток А)
3.1. Користування соціальними мережами
Згідно з нашим дослідженням, найпопулярнішою соціальною мережею серед
підлітків є Instagram. 97,5% опитаних нами учнів зазначили, що є користувачами цієї
соціальної мережі. Ми припускаємо, що популярність цієї мережі забезпечує
універсальність та практичність спілкування.
Наступною за популярністю соціальною мережею стала Facebook.
3.2. Частота використання соціальних мереж
У нашому дослідженні ми також намагались з’ясувати, наскільки звичними
стали соціальні мережі для підлітків і час, протягом якого вони користуються цими

21. 23
комунікаційними платформами. Отримавши результати опитування, ми можемо
стверджувати, що соціальні мережі стали насправді невід’ємною частиною життя
школярів. Цікавим є те, скільки часу респонденти приділяють соціальним мережам
щодня: 2% визначили, що витрачають на це не більше 1-2 годин, 85% вказали, що
вони завжди готові до спілкування. 13% опитаних вказали, що виділяють
спілкуванню у мережі від трьох до п’яти годин.
Рис. 3.2.1
Крім того, на запитання «Чи хотіли б Ви припинити користуватися соціальними
мережами або обмежити час користування ними?», респонденти відповіли наступним
чином:
 43,7% заявили, що у цьому немає потреби, оскільки вони не мають жодної
залежності від соціальних мереж;
 29,4% вказали, що вони б хотіли спробувати;
 14,3% стверджують, що просто не уявляють своє життя без соціальних мереж;
 7,9% вважають, що вони б змогли прожити без комунікації в соціальних
мережах, але просто не хочуть ризикувати.
2 13
85
Скільки часу ви приділяєте спілкуванню в мережах?
не більше 1-2 годин
від 3 до 5 год
завжди готові до спілкування

22. 24
Рис. 3.2.2
Одним з ключових завдань стало також визначення причин користування
соціальними мережами. Респондентам було запропоновано вибрати один або кілька
варіантів відповіді з наведеного списку. 88,1% вказали, що користуються
соціальними мережами для комунікації з друзями. 74,6% вважають, що соціальні
мережі є чудовим джерелом для пошуку новин та інформації. 23% використовують
мережі для навчання. 20,6% вказали, що соціальні мережі допомагають їм змарнувати
вільний час. 4,8% вказали також й інші причини, серед яких безкоштовний перегляд
фільмів або прослуховування музики.
43.7
29.4
14.3
7.9
Чи хотіли б ви припинити користуватися соціальними
мережами або обмежити час користування ними?
в цьому нема потреби, оскільки вони
не мають жоднї залежності
вказали, що хотіли б спробувати
не уявляють своє життя без
соціальних мереж
вважають, що вони б змогли
прожити без комунікацій в
соціальних мережа, але просто не
хочуть ризикувати

23. 25
Рис. 3.2.3
3.3. Вживання англіцизмів у соціальних мережах
У наступному блоці питань ми намагались з’ясувати причини вживання
англіцизмів комунікантами. Учням було запропоновано вибрати один варіант
відповіді з наведеного списку, або ж написати свій варіант. Таким чином, 68,3% учнів
визначили, що вживають англіцизми у зв’язку з тим, що так простіше називати деякі
поняття. Це твердження стало абсолютним фаворитом. 9,8% заявили, що вживають
англіцизми, оскільки вони – частина професійної лексики, яку вживають у ІТ або
медійній сфері. 15,5% вважають, що англіцизми допомагають їм краще порозумітися
з своїми друзями, оскільки ті також вживають схожу лексику. 6,4 % заперечують, що
вони вживають англіцизми при спілкуванні в мережі.

24. 26
Рис. 3.3.1
У теоретичній частині роботи ми згадували, що одна з причин розповсюдження
англіцизмів у мережі може бути той факт, що у такий спосіб користувач намагається
сформувати власний стиль та бути «у тренді», проте лише 5,8% опитаних нами
визначили це як основну причину вживання запозичених слів у соціальних мережах.
9,2% респондентів навели власні варіанти відповіді, хоча переважно це всього лиш
вибір двох або більше запропонованих варіантів. В основному, це зручність
називання певних реалій англійськими відповідниками та порозуміння при
спілкуванні з друзями.
Ми спробували визначити також й ті причини, які спонукають комунікантів
надавати перевагу використанню англіцизмів перед українськими відповідниками.
Основним аргументом стала великоформатність українських слів, вони занадто
громіздкі та інколи дуже довгі (в українській мові слід описувати кількома словами
ті реалії, які в англійській мові можна окреслити одним словом), а також звучання
українських відповідників, яке, на думку опитаних, є не настільки вдалим, як
звучання англійських слів, або певною мірою втрачає необхідне семантичне чи
емоційне забарвлення. З цим твердженням погодилося 40% опитаних. 30.9%
68.3
9.8
15.5
6.4
Причини вживання англіцизмів комунікантами
вживають англіцизми у зв`язку з
тим, що так простіше називати
деякі поняття
англіцизми - частина професійної
лексики у ІТ або медіа сфері
англіцизми допомогають краще
порозумітися з друхями, оскільки
ти вживають схожу лексику.
заперечують, що вони вживають
англіцизми при спілкуванні в
житті.

25. 27
респондентів вважають, що вживання англіцизмів – невід’ємна частина стилю
мовлення в соціальних мережах. 13,3% опитаних стверджують, що українська мова
просто не встигає створювати власні відповідники для усіх технологічних новинок чи
функцій соціальних мереж, тому доводиться використовувати слова англійського
походження. 3,3% респондентів вважають, що англіцизми звучать краще і цікавіше,
аніж українські слова. 12,5% респондентів навели свої варіанти відповіді. Вони
вважають, що деякі слова не потребують перекладу, оскільки всі звикли до такого
звучання та вони є загальнозрозумілими; англіцизми коротші та простіші, вони
займають менше часу при написанні, а також вони звучать природніше; данина моді;
брак часу для перекладу тощо.
Рис. 3.3.2
3.4. Частота й причини вживання англіцизмів
Наступна частина запропонованої нами анкети містила відкриті запитання, на які
респондентам слід було відповісти самостійно. У першому питанні такого типу ми
просили опитаних оцінити, наскільки часто вони вживають англіцизми при
спілкуванні в соціальних мережах та навести приклади найбільш часто вживаних
40
30.9
13.3
3.3
12.5
Причини, які спонукають комунікантів надавати перевагу
використанню англіцизмів перед українськими
відповідниками звучання українських слів не
настільки вдалі, як анлійські
вживання англіцизмів - невід`ємна
частина стилю мовлення в соц
мережі
українська мова не встигає
створювати власні відповідники для
всіх технологічних новинок
англіцизми звучать краще і
цікавіше
деякі слова не потребують
перекладу, оскільки всі звикли до
такого звучання та вони є
загальнозрозумілими

26. 28
ними слів. Загалом, 150 респондентів навело близько 100 прикладів різних
англіцизмів, хоча слід зазначити, що чимало з них мали велику кількість
різноманітних формантів та варіацій. Однак, 32 % опитаних відповіло, що вживають
англіцизми щодня.
28% респондентів зазначили, що часто або доволі часто вживають англіцизми.
24% опитаних відповіли, що використовують англіцизми іноді або рідко, однак
чимало з них безпосередньо навели прикладів тих слів, якими вони користуються.
Решта опитаних відповіли, що вживають англіцизми рідко, або не вживають
взагалі. Дуже мало з них пояснили свою відповідь. Зазвичай, це недостатнє
оволодіння англійською мовою самим комунікантом або людей, з якими він
спілкується.
Рис. 3.4.1
Серед зібраних нами англіцизмів слід звернути увагу на ті, котрі були наведені
учнями найчастіше та, відповідно, мали найрізноманітніші форманти або варіанти
адаптування. Однозначним лідером серед запозичень стали інтерпретації популярної
функції оцінювання контенту у Facebook «like». Український інтерфейс сайту
пропонує переклад «подобається», який, на нашу думку, є доволі вдалим і несе
32
28
24
16
Наскільки часто підлітки вживають англіцизми при
спілкуванні в соціальних мережах
щодня
часто або доволі часто
іноді або рідко
рідко або не вживаю взагалі

27. 29
необхідне емоційне навантаження. Однак, український відповідник є значно більший
за розмірами у порівнянні з англійською версією слова. Українські користувачі
адаптували це слово за допомогою транскрибування – лайк, зберігши таким чином
лаконічність та наділяючи даний новотвір вузькою семантикою. Слово лайк, яке у
англійській мові є дієсловом, отримало чимало похідних форм в українському
Інтернет-сленгу. Користувачі соціальних мереж зазвичай використовують його
як іменник чоловічого роду: збирати лайки; ставити лайк; 100 лайків. Дієслівна
форма англіцизму теж набула ознак, типових для українських дієслів. Наведемо
форми інфінітивів: залайкати, лайкати, лайкнути, лайкувати. Ці приклади мають
типові для інфінітиву закінчення, мають вид, їх можна віднести до І дієвідміни
дієслів, вони змінюються за часом (лайкав, лайкаю, лайкатиму) тощо.
Ще одним дуже цікавим прикладом стала функція поширення інформації серед
своїх друзів за допомогою публікації на власній сторінці, яка в англомовній версії
Facebook-у звучить «share». В україномовній версії соціальної мережі її названо
«поширити», що є дослівним перекладом. У порівнянні зі словом like, де ми чітко
чуємо усі звуки і з легкістю можемо транслітерувати його, слово share має дещо
тяжчу вимову: [ʃɛə]. Цей фактор є одним із ключових причин варіативності
адаптованих форм слова. Ось приклади дієслів, утворених від цього англіцизму, які
навели у своїх відповідях опитані: шарити, шерити, розшарити, розшарювати,
розшерити, зашарити, шейрити. Іменникові форми: шейр, шер. Як і у випадку з
словом лайк, варіації дієслів та іменників, утворених від англійської назви функції
share, мають типові для українських частин мови властивості та характеристики,
тобто легко адаптувалися.
3.5. Різниця між повсякденним мовленням та мережевою комунікацією
Аналізуючи відповіді на це питання, ми можемо стверджувати, що думки
опитаних нами мовців поляризувались: 56% вважають, що їхнє мовлення
відрізняється від комунікації в мережі, 44% вважають, що ні.

28. 30
Підсумовуючи усі відповіді, надані нам респондентами, ми виділили основні
відмінності між повсякденним мовленням та мовленням у соціальних мережах:
 Намагання бути якомога лаконічнішим при написанні повідомлень – для
цього користувачі використовують абревіатури та скорочення (лол, btw, brb, CU,
IMHO, etc), англіцизми, які є коротшими за українські відповідники, прості речення-
репліки, що робить процес спілкування у чаті більш динамічним;
 Неформальність – спілкування у соціальних мережах за допомогою миттєвих
повідомлень або чатів розцінюється як приватне й майже не відрізняється від усного
мовлення. Чимало респондентів зазначили, що часто використовують нецензурну
лексику та лайливі слова. Користувачі мало задумуються над правильністю власного
мовлення, адже найголовнішим є комфорт при спілкуванні та взаємопорозуміння між
комунікантами.
 Компенсація візуального контакту за допомогою мовної гри або
смайликів – чимало опитаних відповіли, що часто вживають сленгізми, жаргонізми,
англіцизми, русизми, метафори та гіперболи для того, щоб надати написаному тексту
специфічної стилістики й емоційності. Цікавим є той факт, що кілька респондентів
відзначили, що при реальному спілкуванні їм часто бракує смайликів або можливості
візуального оформлення свого мовлення.
 Можливість редагування написаного – дуже важливий чинник, який по-
різному впливає на мовлення респондентів. Дехто з учнів стверджує, що при
набиранні тексту на клавіатурі комунікант має більше часу для обдумування та
структуралізації написаного. Крім того, зазвичай автор має шанс виправити помилку
у написаному повідомленні, або хоча б повторно надіслати неправильно написане
окреме слово (у випадку миттєвих повідомлень). Проте, деякі учасники опитування
відповіли, що при реальному спілкуванні вони намагаються розмовляти правильно та
грамотно, однак у мережі приділяють цьому менше уваги у зв’язку з неформальністю
та динамічністю такої комунікації.

29. 31
3.6. Вплив комунікації он-лайн на мовлення
У наступному питанні респондентам було запропоновано окреслити, в який саме
спосіб спілкування в Інтернеті впливає на їхнє мовлення. Проаналізувавши відповіді,
ми визначили, яким чином комунікація в мережі впливає на мовленнєву діяльність
опитаних:
 Стилістика – соціальні мережі стали чудовими платформами, які змушують
користувачів задуматись над тим, як найефективніше висловити необхідну
інформацію, витрачаючи при цьому якомога меншу кількість часу для вводу тексту.
Це спричинює використання скорочень і простих речень. Відповідно, такий спосіб
комунікації стає звичним для мовця і починає використовуватись ним у
повсякденному житті.
Крім того, чимало респондентів відповіли, що соціальні мережі негативно
впливають на контроль лексики, яку вони вживають при спілкуванні, а також на
стильову диференціацію мовлення. Звикнувши до мовного середовища, де ці мовні
реалії втрачають своє значення, комуніканти продовжують нехтувати ними навіть
там, де цього вимагають обставини.
 Орфографія – найбільша проблема при спілкуванні в Інтернеті. Понад 76 %
опитаних визнали, що не приділяють значної уваги розділовим знакам під час
комунікації в соціальних мережах. Основними аргументами ігнорування пунктуації
стали швидкість набору тексту та незначна роль розділових знаків при користуванні
миттєвими повідомленнями. Найчастіше не беруться до уваги пунктуаційні знаки, в
окремих випадках – навіть крапки, великі літери на початку речення чи при вживанні
власних назв. Іншим важливим аспектом даної проблематики є правильне написання
слів. Помилки у словах можуть бути спричинені поганими навиками вводу тексту на
клавіатурі, неуважністю
 Словниковий запас – респонденти зазначають, що спілкування в мережі
суттєво впливає на лексику, яку вони вживають щодня. Проте, тут думки опитаних
розійшлися: дехто вважає, що спілкування в Інтернеті збагачує словниковий запас,
інші стверджують, що навпаки, зменшує його, робить більш одноманітним.

30. 32
 Освітній вплив під час вивчення іноземних мов – значна кількість
респондентів заявили, що соціальні мережі допомагають їм у вивченні та опануванні
іноземної мови. Пошук та комунікація з носіями мови ще ніколи не була настільки
простою, як в соціальних мережах, де з легкістю можна віднайти спеціальні групи або
спільноти, створені саме з метою навчання. Хоча, такий спосіб вивчення мови може
мати певні недоліки: дуже часто носії мови, з якими спілкується комунікант, при
комунікації в мережі можуть вживати он-лайн сленг своєї рідної мови, який суттєво
відрізнятиметься від літературного варіанту. Звикаючи та перебираючи сленговий
варіант іноземної мови, комунікант наражається на небезпеку бути неправильно
зрозумілим або потрапити у некомфортні ситуації у зв’язку з стильовою
невідповідністю свого мовлення.
3.7. Спосіб заповнення анкет респондентами
Завершуючи аналіз анкет, ми б хотіли зосередити свою увагу на мові, вжитій
учасниками опитування під час написання відповідей на відкриті запитання. Попри
формальний характер поставленого перед респондентами завдання, значна частина
з них продовжувала вживати неформальний спосіб мовлення, типовий для приватної
комунікації в соціальних мережах. Оскільки посилання на анкету, створену нами,
було поширено саме за допомогою соціальних мереж, деякі з опитаних просто не
хотіли або не вважали за потрібне стилістично змінювати своє мовлення. Серед
найпоширеніших проблем під час аналізу текстів найбільше привернула нашу увагу
відсутність розділових знаків та великих літер на початку речень. Типовими були
граматичні помилки в написанні слів: частину з них ми ідентифікували як механічні,
неправильне написання інших було спричинено впливом російської мови. Значна
кількість респондентів продовжувала вживати смайлики.

31. 33
ВИСНОВКИ
Підводячи підсумки нашого дослідження, ми можемо зробити висновок, що
соціальні мережі стали невід’ємною частиною життя старшокласників НВК-
академічного ліцею №15, а отже, вони суттєво впливають на формування сучасної
української мови. Українська молодь використовує соціальні мережі вже протягом
досить довгого часу, в основному для того, щоб спілкуватися з друзями та
відслідковувати новини.
Український он-лайн сленг є невід’мною частиною мовлення у мережі. Його
складовими є молодіжний сленг, суржик, професіоналізми, а також запозичення з
іноземних мов, основною з яких є англійська. Це можна пов’язати з популярністю
західної культури й обов’язковим вивченням англійської мови в українських школах.
Загалом, левова частка української молоді володіє англійською мовою на
достатньому для порозуміння та комфортного спілкування рівні, що сприяє
розумінню англомовних запозичень, а також творенню нових. Користувачі
українського Інтернету вважають, що основною причиною побутування англіцизмів
є їхня загальнозрозумілість та лаконічність. Важливу роль відіграє також емоційне
забарвлення й вузька семантика новотворів. Недоліком української лексики є великий
об’єм та нездатність продукування власних відповідників настільки швидко, як цього
вимагає технічний прогрес.
Під час спілкування в соціальних мережах, комуніканти ставлять на перше місце
швидкість написання повідомлення та його зрозумілість для конкретного
співрозмовника, а не граматичну правильність. Мова он-лайн є неформальною та
дуже мінливою, вона яскраво ілюструє настрої й переживання Інтернет-спільноти.
Проте, спілкування в соціальних мережах суттєво впливає на мовну ситуацію в
суспільстві: звикаючи до стилю спілкування в мережах, користувачі починають
спілкуватися в такий же спосіб і в реальному житті, що часто є просто неприйнятним
в контексті певних життєвих обставин.

32. 34
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Битківська Я. В. Тенденції засвоєння і розвитку семантики англіцизмів у
сучасній українській мові:Автореферат кандидатської дисертації. Івано-Франківськ:
Прикарпатський Національний університет ім. В. Стефаника, 2008, 20 с.
2. Бондаренко К. Л. Лінгвокультурні особливості українського та
англійського сленгу: Автореферат кандидатської дисертації. Донецьк: Донецький
Національний університет, 2007, 19 с.
3. Грибовий П. М. Український молодіжний сленг як лінгвокультурний
феномен. Компаративні дослідження слов’янських мов, вип. 11, 2010, с. 34–37.
4. Євчук М. С. Особливості процесу комплексної адаптації англійських
запозичень у польській та українській мовах. Вісник Запорізького національного
університету. Філологічні науки, вип. 3, 2013, с. 129–133.
5. Єрмоленко С., Бибик, С., Тодор, О. Українська мова. Короткий тлумачний
словник лінгвістичних термінів. Київ: Либідь, 2001.
6. Каптюрова, В. В. Синкретизм монологу, діалогу та полілогу в Інтернет-
комунікації. Мовні і концептуальні картини світу, вип. 43, част. 2, 2013, с. 129–137.
7. Каптюрова В. В. Особливості комунікації в англійському, російському та
українському просторі соціальних мереж. Мовні і концептуальні картини світу, вип.
46, част. 2, 2013, с. 63–72.
8. Каптюрова В. В. Лексичні особливості повідомлень в Twitter. Мовні і
концептуальні картини світу, вип. 33, 2011, с. 228–232.
9. Кирилова І. П. Особливості англіцизмів в сучасних німецькій та
українських мовах. Мовні і концептуальні картини світу, вип. 43, част. 2, 2013, с. 174–
181.
10. Кондратюк Т. М. (ред.) Словник сучасного українського сленгу. Харків:
Фоліо, 2006.
11. Ленець К. В., Ставицька Л. О. Короткий російсько-український словник
контрастивної лексики. Київ: Довіра, 2002.

33. 35
12. Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації. Львів: Літопис, 2010.
13. Мартос С. А. Проблема дослідження мовного побуту міста. Південний
архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць, ІХ, 2001, с. 127–130.
14. Мартос С. А. Сленг як складова молодіжної субкультури. Південний
архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць, ХХІ, 2003, с. 111–114.
15. Мартос С. А. Молодіжний сленг: міф чи реальність? Культура слова, вип.
62, 2003, с. 39–44.
16. Мартос С. А. Молодіжний сленг як складова мови міста. Вісник
Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, № 632, вип. 42, 2004, с.
240–243.
17. Мартос С. А. Молодіжний сленг: комунікативний аспект. Науковий
вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика». Збірник
наукових праць, ІІ, 2005, с. 199–202.
18. Николів, І. Сфери функціонування хорватського сленгу. Вісник
Львівського університету. Серія філологічна, вип. 56, част. 2, 2012, с. 20–30.
19. Скачкова Е. Функции эмотиконов как средств передачи эмоций в
письменной разговорной речи [online]. 2012 [цит. 11 марта 2015]. Доступно с:
<http://www.philol.msu.ru/~slavmir2012/pdfs/slavmir2012abst_09.pdf>.
20. Ставицька Л. Короткий словник жаргонної лексики української мови.
Київ: Критика, 2003.
21. Ставицька Л. Український жаргон. Словник. Київ: Критика, 2005.
22. Ставицька Л. Українська мова без табу: словник нецензурної лексики та
її відповідників. Київ: Критика, 2008.
23. Щур І. І. (2006). Український комп’ютерний сленг: формування та
функціонування: Автореферат кандидатської дисертації. Київ: Національний
університет ім. Т. Шевченка, 2006, 20 с.
24. Baron N. C. Always on: language in an online and mobile world. Oxford:
Oxford University Press, 2008.
25. Boyd, D. (2008). Why youth (heart) social network sites: The role of networked
publics in teenage social life. In D. Buckingham (Ed.)

34. 36
26. David Crystal, The Cambridge Encyclopedia of the English
Language, Cambridge: Cambridge University Press. 1987, 2nd ed. 1995; 2004.
27. Danet B., Herring, S. C. (Eds.). The multilingual Internet: language, culture,
and communication online. Oxford: Oxford University Press, 2007.
28. Dumas B.K., Lighter, J. Is Slang a Word for Linguists ? American Speech, vol.
53, issue 1, 1978, p. 5–17.
29. Fuchs C. Internet and society: social theory in the information age. New York:
Routledge, 2008.
30. Thurlow C. The Internet and Language. In The Concise Encyclopedia of
Sociolinguistics. London: Pergamon, 2001, p. 287–289.
ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:
1. http://vk.com/azirivua
2. http://www.livejournal.com/about/
3. http://www.internetworldstats.com/
4. http://www.oxforddictionaries.com/
5. http://www.statista.com/
6. www.britishcouncil.org
7. www.facebook.com

35. 37
ДОДАТОК А
Зразок анкети, використаної для проведення власного дослідження
ВЖИВАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ У МОВІ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
1. Вкажіть свою стать:
□ Чоловік;
□ Жінка;
2. Вкажіть свій вік:
3. Вкажіть клас:
4. Вкажіть Вашу рідну мову:
□ Українська;
□ Російська;
5. Вкажіть іноземні мови, якими Ви володієте:
□ Англійська;
□ Польська;
□ Інше:
6. Оцініть Ваш рівень володіння англійською мовою:
□ Elementary:
□ Intermediate:
□ Advanced:
7. Оцініть мовне середовище, в якому Ви перебуваєте щодня:
□ Моя рідна мова не відрізняється від тої, якою я спілкуюся щодня;
□ Моя рідна мова відрізняється від тої, якою я спілкуюся щодня;
□ Багатомовне середовище;
□ Інше:
8. Вкажіть Вашу домінантну мову спілкування в соціальних мережах:
□ Українська;
□ Російська;
□ Англійська;
□ Інше:
9. Якими соціальними мережами Ви користуєтесь:
□ Facebook;
□ Twitter;
□ Google+;
□ Instagram;