Принципові відмінності досконалої (повної) конкуренції від інших форм організ...
89
1. КОЗАЦЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
Лауреат Всеукраїнських конкурсів
«Школа ХХІ століття», «100 кращих шкіл України», «Первоцвіт»,
Дипломант міжнародного форуму акмеологічних навчальних закладів та
Всеукраїнського конкурсу-огляду «Школа – джерело талантів»
Учнівська науково-практична
конференція
Не жаргонна й суржикова, а
солов'їна й калинова!
2021 рік
2. 2
Т Е З И
Назва роботи. Не жаргонна й суржикова, а солов’їна й калинова!
Кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними
нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, логічним, виразним.
Проблема дослідження: найголовніша біда української мови, її ворог - це суржик.
Об'єкт дослідження: суржик у мовленні однолітків, сучасної молоді.
Гіпотеза: суржик шкодить розумовому розвитку, зводить нанівець поняття «культура
мовлення».
Завдання
1. Дізнатися проблеми сучасного українського мовлення; тлумачення суржику та
історію його виникнення; якою мовою спілкуються підлітки, сучасна молодь.
2. Провести анкетування серед учнів школи з метою з’ясування поширення суржику в
їхньому мовленні.
3. Довести, що вживання в мовленні суржику засмічує українську літературну мову та
впливає на інтелектуальний портрет людини.
4. Розробити поради для учнів школи «Як почати говорити українською мовою».
У ході практичної діяльності, я дізналася, що майже всі учні нашої школи знають, що
таке «суржик» і 88% опитаних вживають його у своєму мовленні.
Спостерігаючи за мовними ситуаціями в побуті та інформаційному просторі,
фіксуючи поширені помилки і вживання суржикових слів, я уклала словник
«Антисуржик» та розробила поради «Як почати говорити українською мовою».
На жаль, суржик - це реальність нашого суспільства. Звичайно, всі ми бажаємо, щоб
українськийнарод говорив літературною мовою, хоча б максимально наближеною до неї.
Тому, щоб привернути увагу молоді до українського слова, я розпочала челендж
«Українськамовабез суржику»: записала відеоролик про красу рідної мови. До челенджу
приєднуються усі бажаючі.
3. 3
З М І С Т
1. Вступ……………………………………………………………………………...4
2. Теоретична частина…………………………………………………………...…6
2.1. Проблеми сучасного українського мовлення…………………………...6
2.2. Поняття про суржик та його історичне значення………………………7
2.3. Суржик у мовленні українців……………………………………………9
2.4. Характерні прояви суржику, порівняно з нормативною
українською мовою……………………………………………………...11
3. Практична частина……………………………………………………………..12
4. Висновок………………………………………………………………………..18
5. Список використаних джерел….……………………………………………...19
6. Додатки
Короткий словник «Антисуржик»…………………………………………….20
Буклет «Українська мова без суржику»………………………………………38
4. 4
ВСТУП
На все впливаємови чистота:
Зір глибшає, і кращають уста;
Стаєточнішим слух, а думка гнеться,
Як вітром розколихані жита.
ДмитроПавличко
Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ми володіємо мовою, залежить наше
духовне багатство. Кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної
мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, логічним,
виразним.
Олесь Гончар писав: «Усунути деформацію мови, очистити її від спотворення,
повернути нашій мові справжню народнукрасу – це справа честі усіх нас, і старших,
і молодших, це природний обов’язок кожного перед незалежною, вільною
Україною. Адже і мовою нації визначається моральне здоров’я народу, його
розвиненість, культурність».
Українська мова, за різними джерелами, займає 25 або 32 місце за кількістю
носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36 - 37,5 мільйонів осіб вона є рідною.
Загалом у світі 41 - 45 мільйонів осіб володіють рідною мовою. Але чи популярна
українська серед наших підлітків? Чи багато моїх однолітків розмовляють нею, чи
поступово на неї переходять, чи, можливо, більшість тинейджерів «забила» на
«солов’їну, барвінкову»?
Питаннями культури мови, звичайно, переймаються мовознавці. Проте,
незважаючи на спроби науковців дослідити культуру мови нашого суспільства, усе
ж залишається проблемним питання чистоти мови сучасної молоді.
Кажуть, що негарно висміювати чиїсь помилки, не помічаючи власних. А ми
самі, часто не задумуючись над власним мовленням, калічимо рідне слово. Зараз
існує загроза українській мові саме з боку її носіїв (людей), які засмічують її
мішаниною з російсько - українсько - англійських слів, так званим «суржиком».
5. 5
Проблема дослідження: найголовніша біда української мови, її ворог - це
суржик.
Об'єкт дослідження: суржик у мовленні однолітків, сучасної молоді.
Предмет дослідження: мовна ситуація та стан української мови в
мікросоціумі.
Гіпотеза: суржик шкодить розумовому розвитку, зводить нанівець поняття
«культура мовлення».
Завдання
1. Дізнатися:
1. проблеми сучасного українського мовлення;
2. тлумачення суржику та історію його виникнення;
3. якою мовою спілкуються підлітки, сучасна молодь.
2. Провести анкетування серед учнів школи з метою з’ясування поширення
суржику в їхньому мовленні.
3. Довести, що вживання в мовленні суржику засмічує українську
літературну мову та впливає на інтелектуальний портрет людини.
4. Розробити поради для учнів школи «Як почати говорити українською
мовою».
6. 6
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
1. Проблеми сучасногоукраїнського мовлення
Українська мова належить до однієї з найбарвистіших і найбагатших мов світу.
Взагалі мова - це тонкий інструмент, який можна порівняти зі скрипкою. Можна
заслухатися грою скрипаля, якщо інструмент знаходиться в руках справжнього
майстра. Так само і мова. Тільки справжній тонкий знавець, який володіє мовою
бездоганно, викликає захоплення, бажання слухати людську мову, ловлячи кожен
звук, кожне слово. Бо мова - це теж інструмент, тонкий та багатогранний, який теж у
змозі передати будь-які нюанси почуттів. Як найкраща музика.
Колись біля магазину міста Жовті Води я випадково почула розмову двох
знайомих. Це були жінки вже немолоді, одягнені дуже скромно. Відчувалося в них
якесь стримане благородство, почуття власної гідності. Це були люди тієї, іншої
культури, яка вже минула, - чи назавжди? Не хочеться навіть думати про це. Їх
українська мова була чудовою. Я нібито чула взагалі зовсім іншу мову, яку не чула
ніколи у житті. Зміст їх розмови мене зовсім не цікавив: я упивалася звуками, я
насолоджувалася дивовижноюмузикою. Враження було таким сильним, що й досі я
не позбулася відчуття, ніби все це відбувалося вчора. І не забула цей випадок до
сьогодні. Адже те, як хтось говорить, його лексичний запас, відчуття мови - це
свідчення загальної культури людини.
Так як же говоримо ми? Що чуємо навколо себе: у школі, на вулиці, у
магазинах, у сім’ї? Всюди, де є люди, є і мова. Чи така вже вона чиста? Чи маємо ми
наслідувати те, що чуємо на кожному кроці? Які взагалі основні проблеми
сучасного українського мовлення?
Одна з проблем - орфоепічна. Правильна вимова, в тому числі наголос у слові.
Нехтування цими нормами призводить нетільки до спотворення мови, а й породжує
нескінченну безліч логічних помилок. Друга проблема - наявність в мові діалектних
слів. Ще одна проблема - це лексичні помилки, коли слова вживаються у невірному
значенні, бо людина просто не розуміє значення слова.
Але найголовніша біда української мови та її ворог - це суржик [2].
7. 7
2. Поняття про суржик та його історичне значення
Таке явище як суржик (змішання мов) люди почали осмислювати вже в
стародавні часи. Так вже у Святому Писанні зустрічаємо ідею про те, що людство,
первісно єдине, з єдиною мовою, поділилось на окремі язики (племена), кожен з
яких мав власну мову, говірку загальнолюдськоїмови. Ці новоутворені мови почали
змішуватись між собою і призвели до змішання мов і появи сучасних літературних
мов, насправді сумішей (суржиків) різних мов різних стародавніх племен і народів.
Тобто вже тоді було запропоновано ідею про те, щоб розглядати єдину
загальнолюдську мову, якою користується людство, як суржик (суміш) окремих
мов.
Тлумачний словник українськоїмови фіксує слово суржик у двох значеннях[4]:
1. Суміш зерна пшениці й жита, жита й ячменю, ячменю й вівса і таке інше;
борошно з такої суміші.
2. Елементи двох або кількох мов, об'єднані штучно, без додержання норм
літературної мови; нечиста мова.
Але у відношенні саме до мови не можна стверджувати, що це просто суцільна
мішанина слів різних мов, і більш нічого. Суржик живе і розвивається за своїми
законами: українські слова приймають дивовижні мовні форми, бо підкоряються
правилам російської граматики та стилістики, змінюються за цими правилами,
вживаються у невірному значенні.
Тому суржик - це не запозичення з інших мов, що є цілком закономірним та
природним процесом. Взаємопроникнення мов неминуче відбувається у
історичномута культурному просторі, особливоколи культури та мови близькі. Але
іншомовні слова, вирази, якщо вони не вживаються бездумно, зі зневагою до
мовних норм, - тільки збагачують мову.
Суржик - справа інша. Мовні покрути збіднюють таку могутню, таку красиву,
таку багату українську мову, яка має досить лексичних художніх засобів, щоб
можна було висловити будь-які думки, почуття, описати що завгодно, намалювати
будь-яку картину.
8. 8
Хтось називає суржик штучною мовою. Але я вважаю, що це не зовсім так. Все
ж таки суржик не створювали навмисно, хоча це й специфічна мова. Він виник
природним шляхом.
Не варто плутати розмовну мову та суржик. У будь-якій культурі літературна
мова та її розмовний варіант відрізняються один від одного. Різні соціальні та
професійні групи мають свій жаргон. Всім відомо, що у компанії підлітків
спілкуються однією мовою, а у середовищі лікарів, шахтарів або юристів - іншою.
Будь-яка група людей, об’єднаних спільним родом діяльності, має свої влучні
слівця, з якими потрібно боротися [3].
Суржик - це збіднена мова, позбавлена виразності та національного колориту.
Тому він не повинен бути нормою спілкування. З першої хвилини, як тільки наш
співрозмовникпочинаєговорити, миз великою точністю можемо зробитивисновок,
хто перед нами. Освічена інтелігентна людина та суржик - поняття несумісні.
9. 9
3. Суржик у мовленні українців
Поняття суржику на сьогоднішній день є досить суперечливим. Деякі
мовознавці виділяють суржик в окрему мову спілкування. Дійсно, дане явище
набуло широкого вжитку серед українського населення, що значним чином надає
українській мові статус непрестижної та навіть безперспективної щодо розвитку.
Крім того, постійне вживання української літературної мови, як боротьби проти
суржику, може бути помилково трактоване «націоналізмом».
Виходячи з цього, більшість українців погодиться, що з суржиком потрібно
боротись. Для цього потрібно спочатку визначитипричини цього «вкоріненого зла»
в нашій милозвучній українській мові, що проявляється в мовленні кожного другого
жителя нашої країни.
По-перше, носіями суржику стають люди, які недосконало володіють як
українською так і російською мовою і не завжди зважають на правильність
вживання лексики. Характерно і те, що суржиком розмовляють як мешканці сіл, так
і міст. Також немає чіткої територіальної різниці в інтенсивності його вживання,
незважаючи на тісні мовні контакти між українським та російським населенням.
Наприклад, на західній та центральній частині України також проявляються
русифіковані слова-суржики: розщитатися, до встрєчі, все равно, нашо, шо таке,
уборка, обіжаться, болтається, безконєчний, крєпкий, знакомо, безтолковий,
дурацький, абалдєть та інші.
По-друге, суржикможна «підхопити» спілкуючись з колом людей (українців чи
росіян), які вже його вживають у своєму мовленні. Це стосується також і виховного
аспекту, коли батьки, не приділяючи належної уваги своєму мовленню, вживаючи
слова-суржики, сприяють тому, що дитина повторює і починає говорити тією
мовою, яку сприймає на слух, фактично спілкуватись суржиком. Враховуючи
вищесказане, досить поширеними у вжитку можна виділити слова: пойдеш, здрастє,
не трогай, не ний, позориться, ростраюваться, догадаться, таке шось, шо попало,
трєнєруваться, вилежувать,жаліть, промахнуться, канєшно, понімать, балакать,
потом та інші.
10. 10
До суржику-гри досить часто навмисне звертається й освічена українська
молодь, так само як і до сленгу, щоб підвищити варіативність своєї мови чи
мовлення, ніби ввійти в інший мовний образ, а також виділятись в колі
міжособистісного спілкування. Згідно з даними досліджень, молодь вживає суржик
набагато активніше, ніж люди старшого покоління. Останні здебільшого відносять
суржик до низького мовного культурного рівня [2].
Хотілося б згадати слова Ліни Костенко, які змушують все-таки замислитись
над питанням культури мовного спілкування українців: «Нації вмирають не від
інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна
проблема для нас актуальна і в ХХІ столітті, і якщо ми не схаменемося, то
матимемо дуже невтішну перспективу».
11. 11
4. Деякі характерніпрояви суржику, порівняно з нормативною українською
мовою [1]:
уживання русизмів замість нормативних українських відповідників: даже
(навіть), да (так), нє (ні), када (коли), нєнада (не потрібно), єлє (ледве), щас/січас
(зараз), всєгда (завжди), нікогда(ніколи), чуть-чуть (трішки), конєшно (звичайно,
звісно), навєрно (мабуть), напрiмєр (наприклад), допустім (припустимо), мєжду
(між), вмєсто (замість), вродє/будто (наче, начебто),імєнно (саме), рядом (поруч),
язик (мова), больнiца (лікарня), циплята (курчата), предохранітєль (запобіжник),
предсідатель (голова), почта (пошта), почтальйон (листоноша) тощо;
«українізовані» форми російських дієслів - здєлав (зробив), дівся (подівся),
унаслідував (успадкував), получав (отримував), щитав («вважав» або «рахував»
залежно від контексту), отдав (віддав), отключив (вимкнув);
«українізовані» форми російських числівників - первий/перва, вторий/втора;
змішування українських і російських займенників -- хто-то (хтось), шо-то
(щось), як-то (якось), які-то (якісь), який-то (якийсь), чого-то (чомусь, чогось),
кой-шо(щось), кой-які (якісь);
утворення найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників за
зразком російської мови - самий головний (найголовніший), саме важне
(найважливіше);
активне використання «є» (пєрвий, дєлають, свєт) і т. д.
12. 12
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА
Інтернет у наш час став засобом спілкування для багатьох людей, особливо для
підлітків. Віртуальне спілкування все частіше витісняє особисте. Воно має свої
переваги: тут не мають значення кілометри, роки, які розділяють співрозмовників, їх
зовнішність. Досить часто в мережі тексти пишуться «на бігу» і виглядають
приблизно однаково - без знаків пунктуації, іноді без великих літер, з численними
скороченнями, помилками, вживанням суржику.
Я, як і більшість із нас, теж спілкуюся з друзями через соціальні мережі. Якщо
це особисті повідомлення, звісно, їх читає тільки адресат. Але ж фотографії з
підписами, різні історії переглядають усі бажаючі. Мама постійно наголошує мені
на помилках, змушує їх виправляти. Говорить про те, що спілкуватися потрібно
українською мовою, а не суржиком. Мене це дратувало і я вирішила дізнатися
думку інших. На своїй сторінці в Instagram запропонувала відповісти на одне
запитання: «Якою мовою ти спілкуєшся?». Було запропоновано три варіанти
відповіді: українською, російською, суржиком.
До опитування долучилась 51 особа. З них вибрали:
українську - 12 осіб, що становить 24% опитаних;
російську - 7 осіб, що становить 14% опитаних;
суржик - 32 особи, що становить 62% опитаних.
Результати опитування свідчать, що більше половини опитаних користуються в
побуті суржиком. Це може призвестидо занепаду української мови, зникнення її не
лише з уст учнів нашої школи, а й узагалі з активної лексики підростаючого
покоління, молоді. Наслідком цього процесу може стати мовна безграмотність
учнів, незнання державної мови та байдужість як до минулого, так і до сьогодення
України.
Першим кроком боротьби із суржиком були історії (Stories в Instagram – це
розміщення фото та відео у вигляді слайд-шоу, яке зберігається протягом 24 годин,
а потім автоматично стирається), які я розміщувала на своїй сторінці в
Instagram, на зразок:
14. 14
Наступний крок практичної діяльності – це з’ясування ролі суржику та
русизмів у молодіжному середовищі.
Мною було проведено анкетування серед учнів 4 – 10 класів нашого
закладу. Було опитано 52 респонденти, яким були представлені такі запитання:
1. У яких сферах життя ти використовуєшукраїнськумову найчастіше?
2. Чи вважаєш ти українську мову красивою та милозвучною?
3. Чи знаєш ти, що таке «суржик», «русизми»?
4. Чи погоджуєшся ти з твердженням, що «суржик» – це справжня народна мова,
бо нею спілкуються більшість людей нашого суспільства?
5. Чи вживаєш ти суржик у своєму мовленні?
6. Якщо так, то чому?
7. Чи потрібно, на твою думку, викорінювати суржик та русизми з мовлення
українців?
Результати опитування були наступними:
Із 52 опитуваних респондентів використовують українську мову найчастіше
на уроках - 80 %, у колі друзів – 10%, у родині – 6%, ніколи 4%.
83% учнів вважають українську мову красивою та милозвучною.
85% респондентів знають, що таке «суржик», «русизми».
15. 15
На превеликий жаль, 58% школярів погоджуються з твердженням, що
«суржик» – це справжня народна мова, бо нею спілкуються більшість людей нашого
суспільства.
88% опитуваних респондентів вживають суржик у своєму мовленні.
На запитання «Якщо так, то чому?» маємо такі відповіді:
у нас так говорять….
мені так подобається…
так легше і зрозуміліше на «русском»…
так говорять мої батьки…
я не можу на чистій українській…
Із 52 опитуваних респондентів 69% підтримують
думку, що потрібно викорінювати суржик з мовлення
українців.
У процесі дослідницької роботи я дійшла висновку:
суржиком розмовляє більшість учнів нашої школи;
суржик – це неохайне, безграмотне, антиукраїнське мовлення, небезпечне для
самого народу явище, з яким треба рішуче боротися;
суржик - скалічена мова, що зводить мислення людини до примітиву.
Спостерігаючи за мовними ситуаціями в побуті та інформаційному просторі,
фіксуючи поширені помилки і вживання суржикових слів, я уклала короткий
словник «Антисуржику» (додаток) та розробила поради «Як почати говорити
українською мовою».[1]
16. 16
Поради
Як почати говорити українською мовою
1. Пишіть українською.
У листуванні та спілкуванні в соціальних мережах переходьте на українську.
Ви матимете час на обдумування слів, тому відчуватимете себе впевненіше,
звикаючи думати українською. Крім того, ваше коло спілкування поступово
звикатиме до вас україномовного, і ви зможете знайти однодумців, з якими надалі
будете практикуватись в українській.
2. Почніть говорити у побуті.
Почавши говоритиукраїнською в побуті, будьте готовіпояснити причину такої
зміни. Поясніть рідним та друзям свою позицію та попросіть їх
підтримати вас у такому прагненні. Пам’ятайте, російськомовні українці прекрасно
вас розуміють, навіть якщо вони звертаються до вас російською. Практика довела,
навіть корінні росіяни розуміють українську, якщо говорити повільно.
3. Говоріть до незнайомців.
Психологічний бар’єр легше за все подолати, якщо почати говорити
українською спочатку з незнайомцями: в магазині, транспорті, на вулиці. Будьте
готові, що ваша мова здаватиметься вам жахливою, проте лише практика і час
допоможуть вам говорити правильно.
4. Створіть україномовне середовище.
Почніть із пасивного накопичення української лексики. Дивіться кіно та серіали
з українським дубляжем, читайте україномовні книги та слухайте українську
музику.
5. Не соромтесязнімати Stories українською.
6. Підписуйтесь на українські блогери, яківам цікаві.
17. 17
7. Знайдіть досвідчених співрозмовників.
Важливо не просто говорити, а говорити правильно. Для цього важливо мати
співрозмовника, який стане для вас прикладом. Слухаючи його мову, вам буде
легше відповідати українською. Не бійтеся припускатися помилок і запитувати
незнайомі слова. Так ви швидко збагатите свою лексику.
8. Позбудьтеся страхів.
Більшість українців, які не наважувались перейти на рідну мову спілкування,
знаходять однакові виправдання: я погано розмовляю українською, і не хочу її
псувати; я з дитинства говорю російською.
Крім цього, щоб привернути увагу молоді до українського слова, я розпочала
челендж «Українська мова без суржику». Записала відеоролик про красу рідної
мови. Запропонувала друзям взяти участь в акції. Усі відеоролики можна
переглянути на моїй сторінці в Instagram, або у Фейсбуці на сторінці мого керівника
Скворцової Оксани Миколаївни.
18. 18
ВИСНОВОК
На жаль, суржик - це реальність нашого суспільства. Звичайно, всіми бажаємо,
щоб підлітки, молодь говорили літературною мовою, хоча б максимально
наближеною до неї. Тому не можна допустити, щоб суржик претендував у
майбутньому на мову спілкування українців.
Результати дослідження дають підґрунтя для подальшого розвитку та
дослідження мовної ситуації не лише в школі, а й у побуті, в родині.
Отже, підсумовуючи вищеназвані факти, можна зробити висновок, що
спілкуватися суржиком – це однаково, що їсти суп з концентрату. Звичайно, і ним
можна втамувати голод, але від якісної і здорової їжі користі організму значно
більше. Тому, закликаю вас, не засмічуйте свою мову жаргонізмами, говоріть
літературною мовою, а не «суржиком». Це обов'язок кожної культурної людини.
Долучайтесь до акції «Українська мова без суржику». І «не бійтесь заглядати у
словник», доглядайте «свій сад» – українську літературну мову.
Будьте гурманами! І нехай вам смакують українські слова!
19. 19
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антисуржик: Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити/ За ред.
О.Сербенської. - Л.: Світ, 1994. - 152 с.
2. Інтернет-статті:
Суржик у мовленні українців
https://ukrgramota.kievpereklad.com.ua/surzhik/
Суржик - проблемасучасної української мови
http://fakeoff.org/culture/surzhik-problema-suchasnoi-ukrainskoi-movi
3. Масенко Л. Т. Суржик: між мовою і «язиком». - К.: Видавничий дім «КМ
Академія», 2011. - 135 с.
4. Тлумачний словник українськоїмови.
21. 21
Духовне багатство людини й суспільства визначає багато чинників, серед яких
надзвичайно важливими є глибоке пізнання та освоєння народної моралі, етикету,
культури мовлення. Як чемно та шанобливо привітатися, спілкуватися у різних
ситуаціях, поводитись у суспільстві? Як працювати над формуванням своєї мовної
особистості та домогтися того, щоб власне мовлення – усне і писемне – набувало
ознак вишуканості, характеризувало інтелігентність людини? На ці запитання, хоч
частково, дає відповідь пропонований словник.
Призначений для учнів середніх закладів усіх типів і для якнайширшого кола
читачів, які хочуть удосконалити знання української мови, позбутися деформацій,
що відчутні в мовленні частини наших громадян, зберегти самобутність
українського слова.
22. 22
А
А іменно – а саме
Арбуз – кавун
Б
бабушка – бабуся, бабця, бабуня
балувати – розпещувати
безопасний – безпечний.
безпреривно – безперервно.
бігло читати – швидко читати.
блінчик – млинець.
бодрий – бадьорий.
болільщик, болільник – вболівальник.
болтати язиком – теревенити, молоти язиком, плести.
болтавня – балаканина.
больниця – лікарня.
брюки – штани
бувший – колишній
будто – наче, мов, ніби, немов
бумага – папір
В
ввиду цього – через це
в двох словах – двома словами
в деякій мірі – деякою мірою
вечером – ввечері
в залежності – залежно
виводи – висновки.
визивати – викликати
23. 23
виключатель – вимикач
винімати – виймати
виносливий – витривалий
винуватий – винний
вип'ялити очі – витріщити(вирячити, вилупити) очі
висказуватися – висловлюватися
вичеркувати – викреслювати
віддихати – відпочивати
відмінити – скасувати
від радості – з радості
від часу до часу – час від часу
відчислення – відрахування
в кінці кінців – зрештою, врешті решт, кінець кінцем
включати світло – вмикати світло
возраст– вік
воротнік – комір
восємдесять – вісімдесять
воспитувати – виховувати
вроді – як, ніби, на зразок
Г
главний – головний
гнильйо – гниль, гнилизна
головокружіння – запаморочення
голольод – ожеледиця
горка– гірка
город – місто
градусник – термометр
грязний – брудний
24. 24
Д
Да – так
давати добро – схвалювати, підтримувати, погоджуватись,
даже – навіть
даром – даремно (витрачати сили),
дважди – двічі, два рази
дєвочка– дівчина, дівчинка
дєдушка – дудусь, дідуньо
дєтська площадка – дитячий майданчик
довірчивий – довірливий
договоритися– домовитися, дійти згоди
докладувати – доповідати
долг – обов'язок
дома – вдома
доска– дошка
до цих пір – досі
другим разом – іншим разом
друг другазнати – одинодного знати
дьоргати - шарпати
Є
єлє - ледве
Ж
жарений – смажений
жати (на кнопки) – тиснути (на кнопки)
Женя – Євген
25. 25
З
забор – паркан (тин, огорожа)
завидувати – заздрити
зависть – заздрість
завтрак – сніданок
за границею – за кордоном
загружений – завантажений
заказати – замовити
заніматися – займатися
за останній час – останнім часом
засипати пізно – засинати пізно
заставляти - примушувати
заявитися – прийти, прибути
звонити – дзвонити
зимній – зимовий
з кожним роком - щороку
зонтик – парасолька
з усіх ніг – щодуху, з усієї сили
І
Ігровий – гральний
ігрушка – іграшка
іменно так – саме так
іначе - інакше
інтересувати – цікавити
інша справа– інша річ
ітак – отже, таким
і так дальше – і так далі
27. 27
Л
Лагер – Табір
ладоня – долоня
лакомство – ласощі
лєнта – стрічка
лишній – зайвий
лінтяй – ледар
лічно – особисто
любий – будь-хто, будь-який, який-небудь, всякий, кожний,
М
магазин – крамниця, крамничка
малиш – малий, малюк
малолітка – малолітній
мальчуган – хлопчисько
мастєр – майстер
махонький – малесенький
мебель – меблі
металічний – металевий
мєлоч – дрібні, дрібняки, копійки
мєх – хутро
мішати (працювати) – заважати
мусор – сміття
мусорнік – смітник
Н
набор – набір
на виду –перед очима
28. 28
на вкус – на смак
надвигатися – насуватися
на днях – цими днями
надоїдати – набридати, обридати, надокучувати
на заключення - на закінчення, наприкінці
на ісході – обмаль, трохи, мало
наказати – покарати
накінець – нарешті
намікати – натякати
наоборот – навпаки
напечатаний – надрукований
на протязі – упродовж, протягом
нарочно – навмисне
насікомі – комахи
насморк – нежить
настольний – настільний
настоювати (на своєму) – наполягати
находити – знаходити
не дивлячись на - незважаючи на
недостаток – вада, хиба, недолік(нестача), похибка, помилка, недоробок,
не по собі – ніяково, незручно
не приходиться – не доводиться
неудобно – незручно, не випадає
нє – ні
ногті – нігті
ножка – ніжка
ножниці – ножиці
ноль – нуль
33. 33
С
саме важне – найважливіше
саме головне - найголовніше
саме по собі – само собою
сахар – цукор
слідуючий – наступний, такий
сочний – соковитий
сочуствувати – співчувати
співпадати – збігатися
співставляти – порівнювати, зіставляти
сплошний – суцільний
спорити – сперечатися, змагатися
спортитися – зіпсуватися
справа в тому – річ у тому ( у тім)
средство – засіб, спосіб
старйо – старе
стєкло – скло
стидно – соромно
столова– їдальня
странний – дивний
стройний – стрункий
стул – стілець, крісло
стульчик – стілець
ступеньки – сходи
суматоха – метушня, гармидер, біганина
суровий – суворий
34. 34
Т
тайно – таємно
так як – тому що
теряти – губити
тетрадь – зошит, зшиток
технічка – техпрацівниця
тим не менше – однак, проте, а також
тіпа – на зразок
товщиною – завтовшки
тоже – також, теж
толкати – штовхати
тоска – туга, сум, нудьга
требувати – вимагати
трогати – торкати (пальцем), чіпати, зрушувати (з місця),
зворушувати (до сліз)
троїх, троїм – трьох, трьом
тройка – трійка
тряпка – ганчірка
тьотя – тітка, тіточка
У
уборщиця – прибиральниця
угловий – кутовий
удалити – видалити, вирізати (гланди), вирвати (зуб), вивести(пляму)
удача – успіх
удачний – успішний, вдалий, удатний, щасливий
удобний – зручний
ужас – жах
ужасно (подобається) – надзвичайно
35. 35
ужасно (виглядає) – жахливо
узнати – (в)пізнати(знайомого), дізнатися, довідатися (про подію)
умнік – розумник
умоляти – благати
у найближчий час – найближчим часом
упрямий – впертий
усе в порядку– усе гаразд, усе як слід
устроїти – влаштувати, зробити
утренній – ранковий
утречком – зранку
у цьому році – цього року
учбовий - навчальний
учот – облік
уютно - затишно
Ф
фамілія – прізвище
фонар – ліхтар
Х
хватить – вистачить, годі, досить
хлопнути дверима – гримнути, грюкнути дверима
хотять – хочуть
хранити – зберігати
