1. Тема: Григорій СКОВОРОДА. Збірка «Сад Божественних пісень» («Всякому місту –
звичай і права…», , «De Libertate» ). Біблійна основа творчості його та вчення про
самопізнання і «сродний труд».
Мета: створити комфортні умови для навчання, за яких кожен учень відчуватиме свою
усішність, інтелектуальну спроможність, самостійність; ознайомити школярів з життєвим і
творчим шляхом Г. Сковороди – філософа, просвітителя, поета, висвітлити яскраві сторінки
життя, ідеї, пошуки та прагнення одного з найкращих синів України;
формувати усвідомлене розуміння учнями поняття «життя», його унікальності, цінності,
значущості для кожної особистості; визначити своє місце в ньому; спонукати їх до роздумів
над важливими життєвими проблемами; ставлення до власного життя та життя інших лю-
дей, як до найвищої цінності; виховувати пошану до народної моралі, прагнення
дотримуватися її норм.
Тип уроку: засвоєння нового матеріалу
Форма роботи: урок – презентація
Обладнання: презентація до уроку про життя Г. Сковороди, підручники, ілюстративний
матеріал.
Життя людини – це найвища цінність
Хід заняття
І. Мотивація вивчення нового матеріалу
- Чи любите ви мандрувати?
- Чи є на нашій земній кулі місця, де ви ще не були, але куди б дуже хотіли потрапити?
Назвіть їх.
Слово вчителя: Сьогодні ми здійснимо філософську подорож шляхами земними і
небесними однієї унікальної особистості в історії світу. Подорож наша відбуватиметься
поза часом і простором, а ми будемо мандрівниками.
Прийом «кольорові чоботи»: Перш ніж розпочати подорож, подивіться на свої ноги і
уявіть, що ви вдягнули надійні чоботи для філософської мандрівки. Відчуйте і подумайте:
якого кольору ваші чоботи?
Для довідки:
Колір Настрій
Оранжевий Радісний
Зелений Спокійний
Фіолетовий Тривожний
Червоний Захоплення
Жовтий Приємний
Синій Сумний
ІІ. Актуалізація знань (1 хв)
Робота з кросенсом
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв)
2. 1.Слово вчителя :Життя прожити, то не поле перейти:
Вставати, падати, і знову підійматись…
Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких
переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин, переплетене червоними і чорними тонами.
А скільки в ньому спокус! Але життя нам дається лише один раз, і як його не розвіяти
надаремне? Який слід ми полишимо по собі? Зверніть увагу на епіграф до нашого уроку.
Як ви гадаєте, що мав на увазі Сковорода, коли писав ці рядки? Щоб розгадати цю складну
метафору, нам необхідно пройти разом з поетом усіма його життєвими стежками.
Людина — найбільша цінність на Землі. А що сама людина цінує понад усе?
Чому?
(Відповіді дітей).
Життя людини - це найвища цінність.
2.«Асоціативний кущ»
- Тож, спробуймо дібрати слова до терміну «життя»
турбота
філософія
Життя пізнання
цінність
свобода
- А ким же був Григорій Сковорода за життя?
Складання асоціативного грона: СКОВОРОДА – це….. (філософ, співак, композитор,
мовознавець, письменник, байкар, богослов, перекладач….)
Вправа «Так - Ні»
1. Г сковорода народився на Черкащині. (Ні)
2. Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською
мовами. (Так)
3. У своїх байках письменник продовжив традиції Л. Глібова. (Ні)
4. Близько трьох років був співаком у капелі придворного хору цариці Єлизавети. (Так)
5. Створив власну систему оцінювання. (Так)
6. Працював приватним вчителем у поміщика Томари. (Так)
7. Суть філософії «сродної праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід
діяльності своїх батьків. (Ні)
8. «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке
непотрібним»,- так висловилася героїня твору «Бджола та Шершень». (Ні)
9. Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою». Ідея
спорідненої праці, сродної праці, природженого діла - це ідея твору «Бджола і
Шершень». (Так)
ІV. Основний зміст уроку (15 хв)
1.Розповідь учителя.
А) Історія створення збірки «Сад Божественних пісень»
Переяславський період - важлива віха в житті Г. Сковороди. На власні очі він спостерігав
свавілля й жорстокість поміщиків, які нещадно визискували кріпаків. Тут він мав можливість
3. тісніше зблизитись з трудовим народом, пройнятися його думками і сподіваннями. Написані в
переяславський період і пізніше (1753–1785) поетичні твори Г. Сковорода об’єднав узбірку «Сад
божественних пісень». Вона була укладена протягом 1770-1780-х років.
Б) Особливості назви збірки «Сад Божественних пісень»
Збірка була упорядкована під час перебування Григорія Сковороди на
Слобожанщині, в 70-80-і рр. XVIII ст. До неї увійшли твори, написані від часу перебування
автора в Переяславській колеґії. Як і в збірці «Байки Харківські», автор використовує
символічне число 30, що в біблійній традиції позначало повноліття, досконалість. У
старозавітні часи тридцять років вважалися віком, необхідним для навчання інших.
Цілеспрямований добір до збірки тридцяти поезій виявляє усвідомлення автором свого
життєвого досвіду як достатнього для того, щоб ділитися власними роздумами з читачем.
За давньою поетичною традицією (відомі збірки того часу – «Сад страданій Христа…» або
курс піїтики Митрофана Довгалевського «Hortus poeticus» («Сад поезії»)), а беручи до своїх
пісень епіграфи із Біблії, по – своєму переосмислюючи біблійні мотиви, Сковорода називає
їх «божественними». А також одним з улюблених занять Сковороди була музика; він
майстерно грав на багатьох інструментах: скрипці, флейті, бандурі, гуслях, органі, створив
духовні концерти, поклав деякі псалми та ряд віршів на музику (пізніше пісні Г. Сковороди
були записані з уст кобзарів, лірників).
Провідним в збірці є мотиви уславлення Христа, любові до нього й посвяти себе
Господу (пісні 1,3,17,28,30), здолання пристрастей суєтного світу, відкидання влади плоті
над душею (2,11,29) свободи (9,12), гармонії людини з собою та навколишнім світом тощо.
Хоча Григорій Сковорода всі свої вірші називав піснями, але вони неоднотипні за
особливостями викладу. Серед них є власне пісні, оди, панегірики, канти, псалми. Об’єднує
ж усі поезії Сковороди безперечна наспівність, медитативність (роздумливість),
філософський характер – про високе призначення людини на землі.
Прочитаємо одну з пісень цієї збірки « Всякому місту - звичай і права» (1 учень читає
вголос)
Учитель: Сатирична пісня «Всякому місту — звичай і права...» була написана у селі Ковраї
у 1758 – 1759 роках.
У той час автор перебував у панському маєтку в ролі вчителя-слуги. Сковорода пильно
спостерігав за життя кріпаків та гостро засуджував жорстокість. Яскравіше це осудження і
незадоволення розкривається саме у цій 10-тій пісні.
У пісні «Всякому місту — звичай і права...» автор ставить в один ряд і засуджує
здирників і бюрократів, розпусників і пияків, ледарів і підлабузників. Ліричний герой вірша
думає не про маєтки й чини, а про те, щоб мати чисту совість, жити мудро й померти з
4. ясним розумом. Перемогти смерть здатна лише людина з чистою совістю й помислами,
перед смертю всі рівні — і мужик, і цар.
Кожна шестирядкова строфа побудована на антитезі (що характерно для бароко): у
перших чотирьох рядках автор указує на суспільні вади, а останніми двома протиставляє
недолікам суспільного життя ідеал чистої совісті й ясного розуму. Останній рядок кожної
строфи, крім завершальної, є рефреном, у якому сконденсований неспокій митця: «Лиш
одне непокоїть мій ум».
Проблеми, порушені у творі, були злободенними в той час, а отже, і близькими
простолюду, тому вірш «Всякому місту — звичай і права...» зажив великої популярності,
ставши народною піснею: відомі понад п'ятдесят її варіантів (а це одна з ознак
фольклорного твору). Він став улюбленою піснею ще й тому, що ритмічний лад його був
близький до народного. Цей вірш співали селяни й міщани. Лірники й кобзарі перекладали
його живою народною мовою, видозмінили деякі строфи, додали нові. Популяризатори
пісень друкували його в різних збірниках. Недарма ця пісня сьогодні на часі, як ніколи,
чудово виконується сучасними митцями і сприймається слухачами, як протест проти
нинішньої деморалізації суспільства.
Іван Котляревський один із варіантів цієї пісні використав як арію возного в п'єсі «Наталка
Полтавка». (відеозапис пісні).
(А
́ рія (італ. aria — повітря) — закінчений за побудовою
епізод опери, оперети, ораторії або кантати, який виконується співаком-солістом у
супроводі оркестру).
https://www.youtube.com/watch?v=Dk3PYlhfv_8
Бесіда за змістом твору
Чим для кожного із нас є рідне місто, де ми мешкаємо?
Чому, на думку Г. Сковороди, кожне місто повинно мати свої «звичаї і права»?
Визначити проблеми порушені в поезії?
Як ви вважаєте, чому ліричний герой протиставляє себе світові?
Які пороки суспільства зображено в цій поезії?
Яка думка непокоїть поета?
Чи подобається вам позиція ліричного героя, яка співпадає з позицією автора?
За своїми жанровими ознаками вірш є сатирою. Виходячи зі змісту й форми цього
твору, визначте ознаки сатири як жанру лірики (предмет зображення, тон викладу,
форма та художні засоби мови, головна думка).
Визначити тему твору, ідею, літературний рід, вид лірики, жанр, художні особливості
пісні.
Заповнити таблицю
Що цінує і засуджує Г.Сковорода у поезії «Всякому місту — звичай і права...»?
У поезії «Всякому місту — звичай і
права...» Г. Сковорода цінує
У поезії «Всякому місту — звичай і права...»
Г. Сковорода засуджує
5. Розшифрувати афоризм, записаний мовою емодзі та пояснити, як він стосується
поезії « Всякому місту - звичай і права».
Мова емодзі – сучасна мова цифрової епохи. Це ідеограми та смайли, які використовують
в електронних повідомленнях та на вебсторінках.
Характерні риси цієї універсальної мови:
1. Міжнародна мова, яку всі розуміють
2. Поширений спосіб сучасної комунікації
3. Вони привабливі
4. Виконують певні функції
5. Додають тексту емоційності і почуттів
6. Стали повноцінними ієрогліфами ХХІ століття
7. Є основою сучасної культури
8. Формують історію і майбутнє людства
Для сучасних дітей, підлітків це звичний спосіб писемної комунікації. Якщо ви, вчитель,
надішлете учням повідомлення без веселих емотіконів – вас сприйматимуть людиною
черствою, байдужою, без емоцій.
Цікавість до творчості українського філософа-містика можна пробудити за допомогою
завдань з використанням смайлів і піктограм.
Аналіз твору «De libertate»
Прийом «Рецепт свободи». Заповніть таблицю, пригадавши, який смак, запах, колір,
звук для вас асоціюються із свободою.
Теорія літератури
За жанром твір Григорія Сковороди «De libertate» є одою.
Ода – вірш захопливого характеру на честь якоїсь особи або події. За царським указом
1783 року в Україні значно посилилося кріпацтво, і вільні селяни були віддані поміщикам
у довічне рабство. Свої роздуми над долею поневоленого народу Сковорода висловив у
багатьох творах, у тому числі й у «De libertate». У ті часи нерідко траплялося, що вільних
людей поміщики самочинно приписували до своїх кріпаків. Ось чому цілком природними
6. були побоювання мандрівного філософа: «Щоб без свободи не міг я лишитись» . В
останніх рядках автор проголошує славу Богдану Хмельницькому.
Сковорода захоплювався історичним подвигом гетьмана і гостро засуджував колоніальну
політику самодержавства, зокрема посилення кріпацтва. Виголошення слави гетьману
України, який боровся за волю свого народу, незалежність рідного краю у вік жорстокої
реакції було вираженням відкритого протесту проти царсько-поміщицької сваволі, виявом
високої політичної свідомості й громадянської мужності.
Літературний аналіз твору (слайд )
Вчитель: Я не бачу в дзеркалі давньої і новітньої історії, не знаю і в теперішньому перебігу
часу людини, яка б так цінувала свободу, як любив її, як дорожив свободою, захищав свою
незалежність від «сітей миру» українець Григорій Сковорода.
Бути вільним – означало для філософа найперше бути вільним у виборі шляху, життєвого
діла, свого майбутнього.
Вправа «Словник серця» (слайд )
- Доберіть якомога більше епітетів до слова «серце»
Приклади: Ангельське, безкорисливе, безстрашне, благородне, бурхливе, велике,
великодушне, веселе, відважне, віддане, відкрите, вірне, вогняне, вразливе, втомлене,
гаряче, гуманне, дивне, добре, довірливе, жарке, любляче, м’яке, молоде, мудре, мужнє,
надірване, невинне, непідкупне, непорочне, неспокійне, ніжне, орлине, переможне,
пломенисте, правдиве, праведне, пристрасне, просте, святе, сміливе, тепле, хоробре,
цнотливе, чесне, чисте, щасливе, щедре, юне.
А яке серце в творах Сковороди? На думку філософа, у доброї людини серце – чисте,
глибоке, високе, нежадібне, великодушне, дружнє, єдине, розумне, благочестиве, людське,
всепалаюче, блаженне, радісне, тихе, сонячне…
Це людина, яка знала своє серце.
V етап – заключний: підбиття підсумків уроку, оцінювання учнів, рефлексія,
домашнє завдання; подяка учням за гарну, вдумливу, щиру роботу на уроці.
Питання для міркування: «Що може філософія Г.С. Сковороди дати людині ХХІ
століття?»
7. Висновки. Проповідь Сковороди, його філософія, його мудрість мають універсальний,
всесвітній характер. Перемагає, зрештою, як твердив І. Огієнко, культура духовна. Її
творив, на неї працював Григорій Сковорода – справжній код духовності української
культури.
Ми і сьогодні ще не можемо сказати, що цей письменник-філософ прочитаний в Україні,
що він доступний і до кінця зрозумілий достатньо широкому колу читачів, що його
кордоцентризм перемагає. Невловимий так і не відкрив до кінця всю таїну серця, думки,
життя й вічності. (Кордоцентризм – розуміння дійсності не головою, а серцем, душею).
Кожен українець приходить до відкриття Сковороди по-своєму, але приходить неодмінно.
«Мікрофон».
– Г. Сковорода закликає: «Пізнай самого себе. Бережи серце». Прокоментуйте цю фразу.
– Чи зробили ви для себе на сьогоднішньому уроці якесь відкриття?
Рефлексія. Прийом «Наплічник».
Шановні мандрівники за мудрістю, мандрівники шляхами філософа Сковороди, наповніть
уявні наплічники враженнями:
Здивувало…
Було новим…
Я замислився…
Я відчув…
Охарактеризуйте творчість Г. Сковороди
8. V. Домашнє завдання(1хв)
Вивчити напам’ять вірш «Всякому місту - звичай і права» - обов’язково;
розшифрувати і вивчити напам’ять 5 афоризмів Г. Сковороди – за бажанням.
Використані ресурси:
1. А. Богосвятська «Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок»: Методичний
посібник Львів.: Норма, 2015. – 136с.
2. https://bogosvyatska.com/2022/11/07/%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0
%BC%D0%B0-%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2-
%D0%B3%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9-
%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0-
%D0%B4%D1%83/ Система уроків: Григорій Сковорода – духовний код української
культури.
3. Антюшина Світлана Михайлівна, учитель української мови та літератури,
категорія вища, старший учитель Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ
ступенів №56 Харківської міської ради Харківської області
Григорій Сковорода. «Всякому місту – звичай і права…», (зі збірки «Сад
Божественних пісень»), «De Libertate», Технологічна карта уроку.
