5. Григорій Сковорода.
Збірка «Сад божественних пісень»
(«Всякому місту — звичай і
права», «De libertate»). Біблійна
основа творчості його та вчення
про самопізнання і «сродний труд»
6. Сьогодні на уроці ви:
• познайомитесь із ліричними творами Григорія
Сковороди, зокрема збіркою «Сад божественних
пісень», історією її написання;
• Прочитаєте та проаналізуєте ліричні твори Григорія
Сковороди «Всякому місту звичай та права», «De
Libertate»;
• З’ясуєте багатство тематики та мотивів ліричних
творів митця;
• Дізнаєтесь, що таке ода як жанр літератури;
• висловите власні думки з приводу поетичної творчості
Григорія Сковороди, його постаті в українській історії,
літературі, філософії та культурі
9. Вправа «Так - ні»
1. Г. Сковорода народився на Черкащині.
2. Митець досконало володів латинською, старогрецькою, німецькою, польською
мовами.
3. У своїх байках письменник продовжив традиції Л.Глібова.
4. Близько трьох років був співаком у капелі придворного хору цариці Єлизавети.
5. Створив власну систему оцінювання.
6. Працював приватним вчителем у поміщика Томари.
7. Суть філософії «сродної праці» полягала в тому, щоб людина успадкувала рід
діяльності своїх батьків.
8. «Подяка блаженній натурі за те, що потрібне зробила неважким, а важке
непотрібним»,— так висловилася героїня твору «Бджола та Шершень».
9. Праця має стати для людини природною потребою і «найсолодшою поживою» Ідея
спорідненої праці, сродної праці, природженого діла це ідея «Бджола і Шершень»
10. Характерною рисою байки Г. Сковороди є відтворення істини.
10.
11.
12. Григорій Сковорода. «Сад божественних пісень»
Григорій Сковорода був видатним поетом свого часу. Вірші він писав усе
життя. Активну поетичну творчість Сковорода розпочав після
повернення з-за кордону в у 1753 році. Вірші, що були створені у 1757—
1785 роках, поет об’єднав у рукописній збірці «Сад божественних
пісень», до якої входить тридцять творів.
Чому Сковорода саме так назвав свою збірку віршів? По-перше, за
давньою поетичною традицією (відомі збірники того часу — «Сад
страданій Христа..» або курс піїтики Митрофана Довгалевського
«Hortus poeticus» («Сад поезії»), а беручи до своїх пісень епіграфи із
Біблії, по-своєму переосмислюючи біблійні мотиви, Сковорода називає їх
«божественними». Адже Григорій Сковорода був і богословом, але він
пропагував не фанатичне вірування. Він пропонував знайти Бога в собі.
По-друге, одним із улюблених занять Сковороди була музика. Він
майстерно грав на багатьох інструментах: скрипці, флейті, бандурі,
гуслях, органі, створив духовні концерти, поклав деякі псалми та ряд
віршів на музику і, звісно, писав музику й до власних творів. І таку
музику, що деякі зі «сковородинських» пісень перейняли навіть кобзарі.
Одну з таких пісень, яка міститься у збірці під номером 10, ми з вами й
розглянемо, а саме твір «Всякому місту - звичай і права».
13. «Всякому місту – звичай і права»
Всякому місту — звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю — любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Панські Петро для чинів тре кутки,
Федір-купець обдурити прудкий,
Той зводить дім свій на модний манір,
Інший гендлює, візьми перевір!
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Той безперервно стягає поля,
Сей іноземних заводить телят.
Ті на ловецтво готують собак,
В сих дім, як вулик, гуде від гуляк.
Я ж у полоні нав’язливих дум:
Лише одне непокоїть мій ум.
Ладить юриста на смак свій права,
З диспутів учню тріщить голова,
Тих непокоїть Венерин амур *,
Всякому голову крутить свій дур.
В мене ж турботи тільки одні,
Як з ясним розумом вмерти мені.
Знаю, що смерть — як коса замашна,
Навіть царя не обійде вона.
Байдуже смерті, мужик то чи цар,-
Все пожере, як солому пожар.
Хто ж бо зневажить страшну її
сталь?
Той, в кого совість, як чистий
кришталь...
Прослухати пісню у виконанні
Тараса Компаніченка на
фестивалі «De Libertate»
14. «Всякому місту – звичай і права»
https://www.youtube.com/watch?v=Dk3PYlhfv_8
15. Літературний аналіз твору
Тема: роздуми про життя тогочасного суспільства,
засудження його вад
Ідея: утвердження думки, що чиста совість – це
запорука чесного життя; людині з чистою совістю не
страшна навіть смерть.
Рід: лірика
Жанр: пісня; філософська лірика
Художні засоби:
Епітети: нав’язливі думи; ясний розум;
Порівняння: в сих дім, як вулик, гуде від гуляк;
Метафори: горло свій смак віднайшло; дім гуде; учню
тріщить голова; всякому голову крутить свій дур.
19. «De Libertate»
Щорічно у селищі Сковородинывка, в якому довгий проживав Григорій Сковорода і у якому помер,
відбувається літературно-мистецький «De libertate». І його назва невипадкова. Адже це назва однієї з
поезій Григорія Савича, що не увійшли до збірки «Сад божественних пісень» – «De libertate», що з латини
означає «Про свободу».
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото.
О, якби в дурні мені не пошитись,
Щоб без свободи не міг я лишитись.
Слава навіки буде з тобою,
Вольності отче, Богдане-герою!
20. Теорія літератури
Ода — вірш захопливого характеру на честь якоїсь особи або події.
За царським указом 1783 року в Україні значно посилилося кріпацтво, і
вільні селяни були віддані поміщикам у довічне рабство. Свої роздуми
над долею поневоленого народу Сковорода висловив у багатьох
творах, у тому числі й у «De libertate». У ті часи нерідко траплялося,
що вільних людей поміщики самочинно приписували до своїх кріпаків.
Ось чому цілком природними були побоювання мандрівного філософа:
«Щоб без свободи не міг я лишитись».
В останніх рядках автор проголошує славу Богдану Хмельницькому.
Сковорода захоплювався історичним подвигом гетьмана і гостро
засуджував колоніальну політику самодержавства, зокрема
посилення кріпацтва. Виголошення слави гетьману України, який
боровся за волю свого народу, незалежність рідного краю у вік
жорстокої реакції було вираженням відкритого протесту проти
царсько-поміщицької сваволі, виявом високої політичної свідомості й
громадянської мужності.
21. Літературний аналіз твору
Тема: роздуми про волю як найбільшу суспільну
цінність і про Богдана Хмельницького як взірця
боротьби за свободу.
Ідея: возвеличення свободи як найбільшої
суспільної цінності; прославляння Богдана
Хмельницького, борця за свободу рідного народу,
яка є найбільшим багатством людини.
Рід: лірика
Жанр: ода
26. Домашнє завдання
1. Вивчити напам’ять поезію «Всякому місту – звичай права»
2. Розшифрувати 5 афоризмів Г. Сковороди і вивчити їх
напам’ять (афоризми в класрумі)
