23

1. Сторінками пригодницьких романів
(сценарій літературного вечора)
/Звучить мелодія з х/ф «Діти капітана Гранта»/
Читець Пригоди, пригоди, пригоди
В далекі краї кличуть нас,
Морській сухопутні походи
Сьогодніпригод настав час.
З героямитворів відомих
Рушаймо в далекі світи,
Про мужність, відвагу, завзяття
Готові вам розповісти.
Гостинно запрошують вас
Згадати їх славні походи
Почати вже розповідь час.
В. І 25 квітня 1719 року в Лондонівийшла книга з довгоюі
привабливою назвою «Життя й надзвичайні пригоди
Робінзона Крузо, моряказ Йорка, що прожив 28 років у
цілковитій самотностіна безлюдномуостровібіля
американського узбережжя, недалеко від гирла річки
Оріноко, опинившись на березі після аварії корабля, під час
якої загинув весь екіпаж, крім нього, з додатком розповіді
про не менш дивовижнийспосіб, яким його врешті-решт
визволили пірати. Писано ним самим».
В. ІІ Автором цього романубув англійський письменник
Даніель Дефо. Книга одразузавоювала серця читачів. Нею
зачитувалися усі – освічені люди і ті, хто ледве володів
грамотою. Історія Робінзона Крузо на століття пережила
свого автораі своїхперших читачів. Її читають і тепер з не
меншим інтересом, чим у ті роки, коли вона тільки
з’явилася - читають не лише в Англії, а й у всьомусвіті.
Уч. 5-го класу Книга про Робінзона - це перший романДаніеля Дефо?
В. І Так, це перший роман, і написаний він був тоді, коли Дефо
?виповнилося 59 років. Серед наступних романів
письменника можна назвати «Подальші пригодиРобінзона
Крузо», «СерйозніроздумиРобінзонаКрузо», «Пригоди
1

2. капітана Сінглтона», «Полковник Жак», «Роксана» та інші,
але жоден з них не мав такого успіху. Як перший роман
письменника.
В. ІІ Проте, не слід вважати, що роману про РобінзонаКрузо не
передували інші літературні спроби. Даніелю Дефо
належать історії про піратів, привидів. Грабіжників, короля
Карла ХІІ, царя Петра І. Загалом письменник написав
понад 500 творів, а славетний РобінзонКрузо у цьому
переліку має номер 412.
Уч. 5-го класу То чому саме цей твір приніс автору світову популярність?
В. І Напевно, тому, що саме романпро РобінзонаКрузо
прославляє людську працю і розум, наполегливість у
досягненнімети, а також здатність героя не скоритися
обставинам, уміння змінитися, перемогтисамого себе –
свій страх, відчай і сумніви.
Уч. 5-го класу Чи правда, що історія про РобінзонаКрузо – вигадка
письменника. Адже, коли читаєш роман, здається, що все
описане відбувалося насправді…
В.ІІ Геройтвору Даніеля Дефо не зовсім вигаданий
письменником, у нього був прототип – морякОлександр
Селькірк, який провів на безлюдномуостровічотирироки,
та на відміну від РобінзонаКрузо, зовсім здичавів.
В. І РобінзонКрузо провів на острові 28 років і не тільки
зберіг розум і здатність спілкуватися, а і набув величезного
досвіду, освоїв чимало професій, пройшов сам усю історію
людської цивілізації.
Уч. 5-го класу Напевно, Д. Дефо потрібно було багато знати й бути
освіченим, щоб написати такий цікавий роман?
В. ІІ Письменник знав шість іноземних мов, зокрема
французькою володів так само добре, як рідною
англійською, чудово знав географію, астрономію, історію,
а також був наділений достатніми знаннями в галузі
експериментальних наук.
2

3. Уч. 5-го класу Письменник так достовірно описує природудалекого
острова, що складається враження, ніби він сам багато
мандрував.
В. І Даніель Дефо здійснив подорожіі Іспанію, Португалію,
Італію, Голландію та Францію. Під час подорожейвін
вивчав побут, звичаї, економіку європейськихкраїн,
спостерігав за національними особливостямита
характерами людей.
Уч. 5-го класу Що мав на увазі Даніель Дефо, коли стверджував, що в
пригодах РобінзонаКрузо він дав алегоричне зображення
власного життя?
В. ІІ Напевно, те. що життя письменника не можна було б
назвати одноманітним і безбарвним. Окрім подорожей, про
які ми вже згадували, Дефо не зміг оминути суд і
в’язницю. Тогочаснійвладі не подобалося чимало творів
письменника, тому вирок суду звучав так «Творипотрібно
спалити рукою ката, а на автора накласти грошовийштраф,
посадити до в’язниціі тричі виставити біля ганебного
стовпа».
В. І Саме у в’язниціДефо написав «Гімн ганебному стовпові»,
прочитавши який люди зрозуміли, що письменник
покараний не за злочин, і до ганебного стовпакидали
квіти.
В. ІІ Але це зовсім інша історія. Я думаю, прийшов час
познайомитися з героєм найвідомішого роману Даніеля
Дефо – Робінзоном Крузо.
/Інсценізація за мотивами романуД.Дефо «Робінзон Крузо»/
Робінзон Я народився 1632 року у заможній родині. У мене було два
брата, один служив в англійському піхотному полку і був
убитий на війні з іспанцями, що сталося з другим моїм
братом я не знаю, як не знали мої батьки, що сталося зі
мною. Так як у сім’ї я був третім, то мене не готували ні до
якого ремесла, з юнацьких років я мріяв про морські
подорожіі не хотів слухати ні про що інше. Одного ранку
3

4. батько покликав мене до себе для серйозноїрозмови.
Батько Сину, ти вже дорослий, потрібно визначатися зісвоїм
майбутнім. Я раджу тобі отримати освіту юриста і ти
ніколи не будеш знати нестатків, тобі не доведеться
працювати фізично, ти зможеш безбідно жити і
примножувати сімейний капітал. Подумай, перше, ніж
кинутися на зустріч небезпекам і пригодам, якітак
захоплюють тебе. Я не дам своєї батьківської згоди
зробитикрок, який може привести тебе до загибелі.
Можливо, прийде час, коли ти пошкодуєш, що не
послухався мене, але тоді вже не буде кому допомогти
тобі.
/Батькоспіває на мелодію з х/ф «Бригада»/
І к. Послухай, сину, батьківських порад,
Свою ти долю не гніви,
В чужих краях чимало є принад,
Та краще вдомати живи.
Освіту зможеш тут здобутити,
Це краще, ніж плисти в чужі світи.
ІІ к. Давно вже згинули твої брати,
Лиш тільки ти одину нас,
Ми зможемо грошимапомогти,
І про майбутнє дбати час.
Не відкидай же ти моїхпорад,
Хоча на світі безліч є принад
Робінзон Я був дуже зворушенийсловами батька і пообіцяв собі
навіть не думати про від’їзд у чужі краї. Але минуло кілька
днів, і від мого рішення не залишилося і сліду. Я хотів
втекти з домутаємно, але спочаткувирішив поговоритиз
матір’ю.
Робінзон Мамо, мені вісімнадцять років, і в цей час вже пізно
вчитися якомусь ремеслу, тим більше, я впевнений, що не
витримаю навіть випробувального терміну і втечу.
Поговоріть з батьком, щоби він дозволив спробувати
помандрувати, якщо мені не сподобається, я обіцяю
наздогнати втрачений час подвійною старанністю.
4

5. Мати Навіть і не думай говоритиз батьком на цю тему, він
чудово розуміє, що для тебе корисно і не погодитьсяна
твоє прохання. Я не розумію як тобі могло таке прийти в
голову після розмови з батьком. Звичайно, ти можеш
вчинити як хочеш, але ні я, ні батько ніколи не дамо тобі
своєї згоди.
Робінзон Через рік я все-таки вирвався на волю. Один мій приятель
плив на кораблі свого батька у Лондон.
Приятель Поїхали зі мною, разом веселіше, і для тебе поїздкабуде
безкоштовною.
Робінзон Не спитавши дозволуні в батька, ні в матері я сів на
корабель і вирушив у Лондон. На восьмийдень мандрівки,
на Ярмутськомурейді, нас зустрів жорстокийшторм. Ми
змушені були залишити корабель і рятуватися на човні. На
наших очах корабель захлиснувся і пішов на дно, а ми,
ледве живі, допливли до берега.
Приятель Тобі ніколи більше не слід вирушати у море, те, що сталося
з нами, треба прийняти як знамення, що тобі не судилося
стати мореплавцем.
Робінзон Чому Невже ти теж ніколи більше не будеш плавати
Приятель Це зовсім інша справа. Плавати - моя професія, а отже і
обов’язок. Але ти вирушив у море у вигляді експерименту.
Так ось, небеса і попередилитебе, чого слід чекати, якщо
не прислухатися до попередження. Ніколи більше і за
тисячу фунтів не погоджуся я плисти з тобою на одному
кораблі!. Повертайся додому, і повір, що якщо не
повернешся, то всюди, куди б ти не поїхав. Тебе
переслідуватимуть невдачі і нещастя, поки не здійсняться
слова твого батька.
Робінзон Мені соромно було повертатися додому, пройшло небагато
часу, і та сама сила, що змусила мене покинути
батьківський дім, штовхнула мене у іншу пригодуя сів на
корабель, що вирушав до берегів Африки…
5

6. /Робінзон співає на мелодію пісні «За глаза твои карие»/
Треба ж, щоб так все сталося,
З долею жартував,
В небезпечні мандрівки
Я не раз вирушав.
Мене попереджали
«Море – це не твоє!»
На безлюдномуострові
Життя пройде моє.
Рік за роком помчали,
Точнийлік день за днем веду,
В праці з ранку до ночі,
Я – один, та не пропаду!
Хлібороб, тесля і кравець,
Без роботине був ні дня,
Научитися всьомуприйшлось,
Переміг долю я!
В. І Романом «РобінзонКрузо»Даніель Дефо започаткував у
світовій літературі один із різновидів пригодницьких
творів – робінзонаду, що отримала велике поширення у
літературах багатьох країн.
В. ІІ Серед письменників, які продовжувалирозвиватижанр
пригодницькогороману, не можна не згадати француза
Жуля Верна, якого захоплені сучасникиназивали
«всесвітнім мандрівником», «віщуном», «чарівником»,
«провидцем», «винахідником без майстерні».
В. І А він задумав описати всю земну кулю – природурізних
кліматичних зон, рослиннийі тваринний світ, традиції і
звичаї всіх народів планети. І не просто описати, як це
роблять географи, а втілити цей задум у багатотомній серії
романів, яку Жуль Верн вирішив назвати «Незвичайні
подорожі».
В. ІІ Працьовитість письменника вражає своєю масштабністю.
Серія включає 63 романита два збірники повістей і
оповідань, виданих у 97 книгах. У повному обсязіце
близько тисячі друкованихаркушів або 18 тисяч
6

7. друкованих сторінок.
В. І Жуль Верн працював над «Незвичайними подорожами»
понад сорокроків ( з 1862 до початку 1905), видання ж
усієї серії розтяглосябільше, ніж на піввіку. «Незвичайні
подорожі» у сукупності – це універсальний географічний
нарис земної кулі.
В. ІІ Якщо розподілитиромани за місцем дії, то в чотирьох
романах описуються кругосвітніподорожі, у п’ятнадцятьох
– країни Європи, у восьми – Північна Америка, у восьми –
Африка, у п’ятьох – Азія, у чотирьох– Південна Америка,
у чотирьох - Арктика, у трьох -Австралія і Океанія, і в
одному - Антарктида.
В. І Чотири романи складають цикл «робінзонад» -дія творів
розгортається нанезаселених островах. І нарешті, у трьох
романах події відбуваються у міжпланетному просторі.
Письменник уважно стежив за розвитком науки, не
лишаючи поза увагою жодного відкриття науково-
технічного прогресу.
В. ІІ Наукові відкриття і винаходилягали в основуякогось
нового романуЖуля Верна. Він геніально передбачав
подальший розвитоктієї чи іншої галузі науки. В його
творах знаходимо найсміливіші думки, що на той час були
фантастичними, а сьогоднібільшість з них стали
реальністю.
В. І Підраховано, що з 108 фантастичних ідей Жуля Верна
помилковими або нездійсненими виявилися лише 10.
Таким чином, письменникстворив новийтип
пригодницькогороману – науково-фантастичнийроман.
В. ІІ Герої Жуля Верна – мандрівники, вчені, винахідники,
дослідники – завжди розумні, вольові, шляхетні й людяні.
Вони не знають що таке вагання, суперечності, сумніви.
Обравши мету, йдуть до неї, долаючивсі труднощі і
небезпеки. Герої невтомно борютьсязасвободуі
справедливість, захищають бідних і знедолених.
7

8. В. І Саме таким є головнийгеройроману «П’ятнадцятирічний
капітан» - Дік Сенд.
/Інсценізація за мотивами романуЖ.Верна «П’ятнадцятирічнийкапітан»/
Автор Скорботаі жах охопили пасажирів, свідків цієї катастрофи.
Всі були приголомшенісмертю капітана Халла й матросів.
Страшна сцена розігралася в них майже на очах, а вони,
безсилі бодайщось зробитидля порятунку товаришів!
Вони навіть не встигли вчасно підплисти на шлюпці, щоб
підібрати поранених, не встигли заступити судном шлях
смугачисіз її страшним хвостом. І капітан Халл з
командою навіки зникли в морській безодні.
/Місіс Уелдон, падаючи на коліна/
Місіс Уелдон Помолімося!Помолімося за нещасних!
Місіс Уелдон А тепер, друзімої, попрохаймо у всевишнього силиі
відваги для нас самих.
Дік Сенд Що робити?Яке рішення прийняти?
/виходить Негору/
Дік Сенд Ви хочете поговоритизімною?
Негору Ні, Я хотів би поговоритиз капітаном Халлом, а якщо його
нема, то з боцманом.
Дік Сенд Але ж вам добревідомо, що обидвавони загинули!
Негору То хто тепер командує на кораблі?
Дік Сенд Я. Капітан «Пілігрима» тепер я.
Негору Ви? Пятнадцятирічний капітан?
Дік Сенд Так. Пятнадцятирічний капітан!
Місіс Уелдон Так. На судніє капітан – Дік Сенд!. Прошу це пам’ятати. І
знайте – він зуміє добитись послуху від кожного.
/Негору глузливо посміхнувся. Вклонився і вийшов/
8

9. Місіс Уелдон Дякую, Діку. З нами вже немає капітана Халла. Вся
команда загинула разом з ним. Доля корабля у твоїх руках!
Я впевнена, Діку, що ти врятуєш корабель і всіх нас.
Дік Сенд Так, місіс Уелдон, я постараюся це зробити.
Місіс Уелдон Том і його товариші - славні люди, ти можеш на них
покластися.
Дік Сенд Я знаю, я навчу їх морськоїсправи і ми разом
керуватимемо «Пілігримом». У гарну погодуце легко. А в
погану…ну що ж, поборемосяз негодою і врятуємо вас,
Місіс Уелдон, вашого малого Джека і всіх інших. Я
відчуваю, що здатен це зробити.
Місіс Уелдон А ти зможеш повестикорабель у потрібномунапрямку
Дік Сенд Так. Я триматиму курс на схід. До того місця на
американському узбережжі, де ми повинні пристати.
Місіс Уелдон Однак, Діку, ти, мабуть, і сам розумієш, що ця катастрофа
може та й має змінити наші попередніплани. Тепер треба
плисти до найближчого порту на американському
узбережжі.
Дік Сенд Безперечно, місіс Уелдон, можете не боятись.
Американський берег сягає так далеко на південь, що ми
до нього неодмінно пристанемо.
Місіс Уелдон А де він, якщо дивитися звідси?
Дік Сенд Он там, на сході. Ми до нього обов’язководістанемось,
Місіс Уелдон, і я вас висаджуу безпечномумісці. А норд-
вест дужчає, Місіс Уелдон. Коливін протримається, ми
пройдемо чималий шлях і швидко дістанемось до берега.
Напнемо всі вітрила – від грота до клівера!
/Дік Сенд співає на мелодію пісні з х/ф «Два капітани»/
Розкажу вам сьогоднівідверто
Про пригодисвої,
9

10. З юнги я став капітаном,
Бо довіряли мені.
І на морі у бурю жахливу,
І на суші у джунглях я
За собою вів друзів сміливо,
Врятувати їх прагнув я.
А коли опинився в полоні,
То віддав би життя своє,
Лиш би друзібули на волі,
Бо вони найдорожче, що є!
Автор Дік Сенд зумів подолатиусі перешкоди та небезпеки, він
врятував своїхдрузів. А ще здійснилася його мрія – у 18
років, закінчивши мореплавну школу, він став капітаном
одного з кораблів Джеймса Уелдона.
В. ІІ Створюючиобразитаких героїв як Дік Сенд, Жуль Верн
втілював у них свої мрії. «Якщо сам я не завжди можу бути
таким, яким мені хотілося, то нехай такими будуть хоча б
мої герої».
В. І Наприкінці ХІХ століття з’явився не менш цікавий
пригодницькийроманРобертаЛьюїсаСтівенсона «Острів
скарбів», з появою якого читачіотримали захоплюючу
розповідь, а його автор – світову славу.
В. ІІ Письменник прожив 44 роки, з них на творчубіографію
доля відміряла лише 15 років. Постійно борючисьз
невиліковною хворобою, Стівенсонпрацював, не
відступаючи від свого обов’язкуівизначеного для себе
шляху.
В. І «Протягом чотирнадцятироків я жодного дня не
почувався здоровим.Я писав у ліжку, писав, коли мої
груди роздирав кашель, коли від слабкості крутилася
голова. І мені здається, що я з честю підняв рукавичку, яку
мені кинула доля…»
В. ІІ РобертСтівенсон є засновником ітеоретиком такого
відомого напрямку в літературі як неоромантизм. Гостро
відчуваючи суперечностіміж реальністю і мрією,
письменник шукав у звичайномунадзвичайне, героя в
10

11. простій людині. Подорожі, пригоди, небезпекипотрібні
для того, щоб надати життю яскравість і повноту,
прорвавшимонотонність буднів, побачититаємницю і
красу світу.
В. І Творчаспадщина письменника складає 30 томів творів
найрізноманітніших за своєю тематикою і жанрами. Серед
них романи «Чорнастріла», «Дім на дюнах», «Володар
Баллінтре», «Давня історія ДоктораДжекіля та містера
Хайда», збірки віршів «Дитячийквітник», «Підлісок» та
балади, найвідоміша з них «Вересовийтрунок».
/Читання балади «Вересовий трунок»/
В. ІІ Коли у 1893 роцісвіт побачив роман «Острів скарбів», до
РобертаСтівенсона почали надходити листи від читачів із
проханням вказати координатиострова. Ніхто навіть не
здогадувався, що автор вигадав історію про острів скарбів.
В. І У цьому творі читачі різного віку знайдуть цікаві для себе
теми. Для дітей - це захоплююча історія про піратів і
пошук скарбів. Підліток у романі побачить як головний
герой, йдучи небезпечним і важким шляхом, сам будує
своюдолю. Доросломучитачубуде цікавим складний і
суперечливий образ ДжонаСільвера і вічна тема боротьби
добраі зла.
/Інсценізація за мотивами романуР. Стівенсона «Острівскарбів»/
/Виходить сліпий П'ю, співає/
П'ятнадцять хлопців на скрині мерця,
Йо-го-го, ще й пляшечка рому.
Пий, і дияволтебе доведе до кінця,
Йо-го-го, ще й пляшечка рому.
П'ю Чи не скаже якась добралюдина бідному сліпому
чоловіку. Що втратив дорогоціннийзір в ім'я хороброго
захисту своєї батьківщини, у якій місцевості я знаходжуся
Джім Ви знаходитесь біля корчми«Адмірал Бенбоу», у бухті
11

12. Чорного пагорба, добрийчоловіче.
П'ю Я чую голос, і молодийголос. Дайте мені руку, добрий
юначе, і проведіть мене у цей дім.
/ П'ю щосили вчепився у руку Джіма/
П'ю А тепер, хлопче, веди мене до капітана.
Джім Сер, чесне слово, я не смію.
П'ю Не смієш. Ось як, не смієш! Веди мене негайно, а то я
зламаю тобі руку.
Джім Сер, я боявся неза себе, а за вас. Капітан тепер не такий,
як завжди. Він сидить з шаблею в руці. Одинджентльмен
вже приходив до нього…
П'ю Швидко, кроком руш! Веди мене просто до нього, а коли
він мене побачить, крикни «ось ваш друг, Біллі!» Якщо ти
не крикнеш, я ось що зроблю.
/ П'ю щосили стиснув руку Джіма, той скрикнув. Джім тремтячим голосом/
Джім Ось ваш друг, Біллі!
/Капітанзлякався, поглянувши на П'ю, намагався підвестися, та не зміг/
П'ю Нічого, Біллі, сиди, де сидиш. Я не можу тебе бачити, але
чую як тремтять твої пальці. Діло є діло. Простягнисвою
праву руку. Хлопче, візьми його руку і піднеси до моєї
правої руки.
/ П'ю перекладає зі своєї руки чорну мітку/
П'ю Справу зроблено!
/Швидко вибігає з кімнати/
Капітан О десятій годині! Залишилося шість годин. Час ще є.
12

13. /Капітан, похитнувшись, падаєна підлогу/
Джім Вони прийдуть о десятій, мамо.
/Годинник б’є шість разів. Джім із матір’ювідкривають скринюкапітана/
Мати Я покажу цим розбійникам, що я чеснажінка. Я візьму
тільки те, що він мені винен і ні фартингом більше. Тримай
сумку.
/Чути кроки/
Джім Мамо, біжимо швидше.
Мати Ще немає і сьомої години, в нас достатньо часу. Я знаю
свої права і не поступлюся нікому.
/Кроки наближаються, хтось щосили вдаряєв двері/
Мати Я візьму тільки те, що встигла відрахувати.
Джім А я прихоплю і це для рівного рахунку.
/Джім бере пакет, загорнутий у клейонку. У кімнату вбігають пірати/
І пірат Біллі мертвий!
П'ю Обшукайте його, підлі ледарі! Інші шукайте у скрині.
ІІ пірат П'ю, тут вже встигли побувати раніше нас!.. Хтось
перегорнув усю скриню.
П'ю А те, що ми шукаємо, на місці?
ІІ пірат Грошітут!
П'ю До чортагроші! Я говорю про папери Флінта.
ІІ пірат Паперів не видно.
П'ю Подивіться, чи немає їх на небіжчику.
І пірат Білля встигли обшукати тутешні люди. Це щеня! Шкода,
13

14. що я не вибрав йому очі... Вони були тут зовсім недавно,
Шукайте їх в усіх кутках. Шукайте їх, хлопці!
Джім У пакеті капітана виявився зошитіз загадковимизаписами
і конверт з картою якогось острова.
/Джім співає на мелодію пісні з мюзиклу «Принц і злидар»/
І к. Про море завжди мріяв я,
І ось здійснилась мрія:
На «Еспаньйолі» я пливу,
Плекаючи надію:
П/в Знайти той острів, де скарби
Піратами заховані
Вони колись іще давно
Там закопали золото.
ІІ к. Всі небезпеки по плечу,
Мене цим не злякати,
На кораблі по хвилях мчу,
Я їдускарб шукати.
П/в Знайду той острів, де скарби
Піратами заховані
Вони колись іще давно
Там закопали золото.
ІІІ к. Не все так сталося, якколись
У мріях уявлялось,
Й життя моє не раз, не два
На волоскутрималось.
П/в Знайшов той острів, де скарби
Піратами заховані
Та не хотів би більше я
Дивитись на те золото.
Автор Частина скарбів все ще лежить там, де її закопав покійний
Флінт. І нехай собілежить. Джіма Гокінса тепер уже нічим
не заманити на цей клятий острів. Ночами йому сняться
14

15. височезніхвилі, що розбиваютьсяв скелясті береги і
чується хрипкий голос Капітана Флінта «Піастри! Піастри!
Піастри!».
В. ІІ Роман«Острів скарбів» закінчується традиційно для
авантюрної книги кожен з героїв отримує свій скарб.
Сквайр і лікар Трелоніпоповнюють свою ренту, шкіпер
Грей купляє на свою долю корабель, і навіть пірат Сільвер,
укравши частину золота, залишає Англію. Знаходить свій
скарб і Джім Гокінс. Як би він не використав свої гроші-
на те, щоби стати капітаном, на подорожічи щось інше –
про це Стівенсон замовчує, Джім знайшов свій скарб уже
в тому, що зміг розповістипро пережите.
/Джим співає на мелодію пісні з х/ф «Два капітани»/
Будь упевнений у перемозі,
І тоді не впадеш.
Тобі нагородою стане
Мета, до якої йдеш.
Попливеш у незвідані далі,
Буря, шторм не страшать тебе,
Доведеться – у бій з ворогами,
І удача не омине.
Океан ти бурхливий здолаєш,
І пустелею сміло пройдеш,
Небезпеки усі подолаєш –
У житті ти себе знайдеш.
/Всі учасники виступу виходять на сцену/
В. І Ось і підійшла до завершення наша мандрівка сторінками
пригодницькихроманів. Можливо, хтось по-новому
відкрив для себе героїв улюблених книжок, а для когось
сьогоднівідбулося перше знайомство з письменникамита
їх творами. Так чи інакше, сподіваємося, що сьогоднішня
подорож запам’ятаєтьсяі спонукатиме вас читати твори
пригодницькоїлітератури, відкриваючи для себе різні грані
таланту письменників. Адже хороша книга цікава і
повчальна для будь-якого віку.
15

16. /Всі учасники виступу співають/
І к. З відомих творів м прийшли до вас,
Про себе, що могли ми розказали,
Хтось, може, приклад братиме із нас,
Та головне, щоб ви запам’ятали,
Та головне, щоб ви запам’ятали
П/в Працелюбність і відвага,
І допитливість завжди
Нададуть вам перевагу,
Допоможуть у житті.
ІІ к. Долати труднощі нам довелось,
І страх не раз, не два ми відчували,
Та не здавались, а вперед ішли.
І ворогів своїхм подолали
Всіх ворогів своїхм подолали.
П/в Працелюбність і відвага,
І допитливість завжди
Нададуть вам перевагу,
Допоможуть у житті
ІІІ к. Із нас сміливо приклад ви беріть,
Уважно книги всі перечитайте,
Лише добрувас хочемо навчить,
І ви уроків цих не забувайте,
І ви уроків цих не забувайте!
П/в Працелюбність і відвага,
І допитливість завжди
Нададуть вам перевагу,
Допоможуть у житті.
16