1. Юний друже!
Ми продовжуємо працювати дистанційно. Виконайпосильнідля тебе завдання у
робочому зошиті іззарубіжноїлітературита перешлина Viberна мій номер
телефона0970789980. Якщо маєш можливість, надішливиконанізавданняна
мою електроннупошту за адресою Ludmilakrutouz@gmail.com , або на шкільну
електроннупоштуза дресою chornomorska-zosh@meta.ua для оцінювання
виконаноїроботи. Також ти можеш передатизошит звиконаними завданнями.
Бажаю успіху!
Вчитель зарубіжної літератури Крутоуз Л.В.
Завдання із зарубіжної літератури для учнів 8 класу
Робота над казкою-притчею французького письменника
Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
1. Переглянь відеоролик про життя і творчість Антуана де Сент-Екзюпері за
посиланням : https://www.youtube.com/watch?v=TcKVxvC3RqY
2.Ознайомся із статтею у підручнику (с.255-с. 256). Створи словесні портретиСент-
Екзюпері-людини або Сент-Екзюпері-митця.
1.1.Портрет Сент-Екзюпері-людини (для полегшення роботи рекомендую використати
такі позиції:
- походження й середовище, в якому пройшло дитинство Антуана де Сент-Екзюпері;
- освіта;
- життєві захоплення;
- чинники, що вплинули на формування світогляду найважливіші факти біографії;
- світогляд і провідні риси характеру;
- ставлення до людей.
1.2.Словесний «мистецький» портрет письменника ( враховуюй такі питання):
· ставлення до мистецтва (до літератури), літературні кумири;
· початок творчості;
· найвідоміші твори;
· провідні теми творів;
· провідні ідеї творів Антуана де Сент-Екзюпері).
3. Ти можеш прочитати казку-притчу Екзюпері «Маленький принц» в повному обсязі
за посиланням https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=490
Як варіант: знайомся зі стислим переказом казки-притчі «Маленький принц»
Антуан де Сент-Екзюпері Маленький принц
(стислий переказ)
I
У шість років герой побачив у книжці химерний малюнок. На малюнку здоровезний
удав ковтав якогось хижака. Тоді він також вирішив намалювати удава — який проковтнув
слона. Але усі дорослі побачили на малюнку лише капелюх. Він спробував знову — теж
марно. Тож він вирішив, що дорослі не можуть зрозуміти таких простих речей, і облишив
свої спроби.
Коли герой подорослішав, він став льотчиком.
II
Одного разу його літак зазнав аварії в Сахарі. Льотчик спав на піску, коли його збудив
тоненький голосок, що просив намалювати баранця. Прокинувшись, герой побачив
маленького хлопчика, який повторив своє прохання. Він відповів хлопцю, що не вміє
2. малювати. Але той наполягав. Після кількох спроб, які малий забракував, баранець був
намальований. А герой ближче познайомився з маленьким принцом.
III-V
Герой дізнався, що маленький принц прибув з планети, де все дуже маленьке. На ній,
як і на всіх інших планетах, росли трава і бур'ян. Було там також жахливе насіння... баобабів.
Уся земля на планеті була вражена тим насінням.
"Є такий закон, — казав маленький принц. — Причепурився сам уранці, причепури
гарненько і свою планету. Треба полоти баобаби зараз же, як тільки побачиш, що то не
рожі..."
VI-VII
Якось маленький принц подумав про те, що баранець може з'їсти його улюблену
квітку. Він гірко заплакав. Герой намагався розрадити малюка, кажучи, що намалює їй
броню, що якось захистить від баранця.
VIII-IX
Квітка-красуня була гордовита й вередлива. Але маленький принц завжди турбувався
про неї. І коли він залишав планету, вона дуже сумувала. Але не хотіла, щоб він бачив її
сльози.
X—XVI
Маленький принц відправився у мандри по астероїдах — він хотів чомусь навчитись,
щоб краще дбати про свою планету.
Найближче до планети маленького принца були астероїди 325, 326, 327, 328, 329 і 330.
Спершу він вирушив туди: треба ж знайти якесь діло та й чогось навчитися.
На першому астероїді жив король. Він був дуже величний і любив віддавати накази. А
ще він був дуже хитрий, бо не віддавав наказів, які не могли бути виконані.
На другій планеті жив шанолюб. "Ага, ось і шанувальник з'явився!" — гукнув він,
угледівши ще здалеку маленького принца,
адже для чваньків усі люди — то їхні шанувальники. "Шанувати — значить визнавати,
що я найкращий, найчепурніший, найбагатший і найрозумніший на планеті", — пояснив
шанолюб принцеві.
На третій планеті жив п'яничка. Він сидів перед цілою батареєю пляшок — порожніх і
повних — і пив, щоб забути, що йому соромно, тому що він п'є.
Четверта планета належала ділкові. Цей чолов'яга був такий заклопотаний, що коли
прийшов маленький принц, навіть голови не звів. Він уважав себе людиною вельми
поважною, бо завідував зорями, лічив і перелічував їх, хоча це й дуже важко. А ще він сказав,
що володіє зорями, бо до нього ніхто не здогадався ними заволодіти.
П'ята планета була вельми цікава. Вона виявилася з усіх найменшою. На ній тільки й
ставало місця, що для ліхтаря та ліхтарника. Маленький принц ніяк не міг збагнути, навіщо
серед небес, на планетці, де немає ні будинків, ні жителів, потрібні ліхтар та ліхтарник. Але
він подумав: "Можливо, цей чолов'яга тут і недоречний. А проте він не такий недоречний, як
король, шанолюб, ділок і п'яничка. Його праця має все ж якийсь сенс. Коли він запалює свого
ліхтаря — буцімто народжується ще одна нова зірка або квітка. Коли гасить ліхтар —
буцімто присипляє зірку чи квітку. Гарна робота! Вона таки справді корисна, бо красива".
Але виявилося, що ліхтарник запалює ліхтарі тільки тому, що надійшло таке розпорядження!
"Жахливе в мене ремесло, — жалівся ліхтарник. — Колись воно мало сенс. Я гасив ліхтаря
вранці, а ввечері знову запалював. Але планета з кожним роком обертається швидше й
швидше, і зараз вона робить повний оберт за одну хвилину, і він не має ні секунди
перепочинку — щохвилини він гасить ліхтаря і знов його запалює. "Цього чолов'ягу, —
сказав собі маленький принц, торуючи шлях, — зневажали б усі інші: і король, і шанолюб, і
п'яничка, ділок. А проте лише він, як на мене, не смішний. Либонь, тому, що він не думає про
себе".
3. Шоста планета була вдесятеро більша од попередньої. На ній жив географ, який писав
грубезні книжки, але не знав, чи є на його планеті гори, океани, міста, річки й пустелі. "Я
географ, а не мандрівець, пояснив він маленькому принцеві. — Мені геть бракує мандрівців.
Не географи ж ведуть облік міст, річок, гір, морів, океанів і пустель. Географ — особа надто
поважна, щоб вештатися світами Він не виходить зі свого кабінету. Але він приймає у себе
мандрівців. Розпитує їх, записує їхні розповіді. І якщо розповіді когось із них географа
зацікавлять, то він з'ясовує, чи порядна людина той мандрівець".
XVI—XIX
Сьомою планетою була Земля. Вона була найбільшою з усіх. На ній мешкало сто
одинадцять королів, сім тисяч географів, дев'ять тисяч ділків, сім з половиною мільйонів
п'яничок, триста одинадцять мільйонів шанолюбців, тобто десь із два мільярди дорослих.
Маленький принц уже злякався, що помилково залетів на якусь іншу планету, аж тут у
піску ворухнулося кільце такої барви, наче місяць. Це була гадюка. Вона розмовляла
загадками. І їй було шкода маленького хлопчика, що опинився сам на цій великій планеті.
Далі він зустрів квітку, яка сказала, що людей тут мало і їх треба шукати. Потім він
піднявся на скелю і привітався. Відповіддю була лише луна. Він вирішив, що йому
відповідають люди. "Яка чудернацька планета! — подумав тоді маленький принц. — Геть
суха, вся в гострих шпичках і солона. А людям бракує уяви... Тільки й повторюють, що їм
кажуть... Квітка, яку я мав удома, завше озивалася перша".
ХХ-ХХІ
Одного разу маленький принц потрапив у садочок, де росли рожі. І почувся дуже
нещасливим. Його квітка запевняла його, що вона на всьому світі одна єдина така. А ось тут
буяло п'ять тисяч таких самих квіток, лише в одному саду! Він упав на траву й заплакав.
Саме у цей час з'явився лис. Лис розповів йому про себе, і сказав, що якщо принц хоче
бути його приятелем, він має приручити лиса. Потім розказав, як це роблять. А ще відкрив
свою головну таємницю. Вона дуже проста: лише серце добре бачить. Найголовнішого не
побачиш очима. "Твоя рожа дорога тобі тому, що ти присвятив їй стільки часу, — мовив лис.
— Люди забули цю істину, але ти не забувай. Ти назавжди береш на себе відповідальність за
тих, кого приручив".
XXII-XXIV
Маленький принц попрямував далі. Він зустрів на своєму шляху стрілочника і
крамаря. Стрілочник сортував пасажирів і відсилав їх у поїздах партіями по тисячі душ, поїзд
— ліворуч, поїзд — праворуч, бо люди ніколи не задоволені тим, де живуть. Люди
набиваються в швидкі поїзди, але вони вже не відають, чого шукають, тому метушаться і
снують туди-сюди... І це все даремно...
Крамар продавав удосконалені пілюлі, що тамують спрагу: проковтнеш таку пілюлю, і
потім цілий тиждень не треба пити. За підрахунками експертів, людина, яка не витрачає часу
на пиття, заощаджує за тиждень цілих п'ятдесят три хвилини.
Відвідавши усі ці планети, принц зробив лише один висновок: дорослі дуже дивакуваті
створіння.
Льотчик, літак якого зробив вимушену посадку в пустелі, привернув увагу маленького
принца. Вони довго розмовляли, маленький принц розповів льотчику про свої мандри, проте,
як приятелював лисом... Але льотчик теж був дорослим і думав лише про те, як полагодити
свого літака. А ще про те, що дуже хоче пити...
XXV-XXVI
Нарешті льотчик і маленький принц знайшли колодязь, але він був не такий, як усі
колодязі в Сахарі. Звичайно тут колодязь — просто яма в піску. А цей скидався на справжній
сільський колодязь, хоча поблизу не було жодного села, і льотчик подумав, що бачить сон.
Він повільно витяг повне цебро і поставив його на кам'яне цямриння. У вухах ще
бринів спів корби, вода в цебрі ще тремтіла і в ній бігали зайчики.
Мені хочеться цієї води,— сказав маленький принц, — дай напитись...
4. І льотчик зрозумів, чого шукав маленький принц.
"Він пив, заплющивши очі. Було гарно, як на бенкеті. Була то не звичайна вода. Вона
народилася від довгої дороги під зорями, від рипу корби, від зусилля моїх рук, люба серцеві,
як дарунок". Льотчик згадав, що у дитинстві йому так висявали різдвяні гостинці: вогниками
свіч на ялинці, органною музикою обідні, лагідними усмішками...
Люди на твоїй планеті, — промовив до льотчика маленький принц, — викохують п'ять
тисяч рож в одному саду... і не знаходять того, чого шукають... А те, чого вони шукають,
можна знайти в одній-єдиній рожі, у ковтку води... Але очі не бачать. Шукати треба горцем...
Це як із квіткою, — зрозумів льотчик. — Якщо ти любиш квітку, що росте десь на
далекій зірці, вночі тобі любо дивитися на небу. Всі зорі розквітають... Як із тією водою.
Коли ти дав мені напитися, вода була наче музика... чудова.
— Вночі ти подивишся на зорі. Моя зірка дуже маленька, я не можу тобі й показати, де
вона. Та це й краще. Вона буде для тебе просто одна з численних зірок. І тобі подобатиметься
зорювати... Всі зорі стануть тобі за приятелів. І потім я тобі дещо подарую... У кожної
людини свої зорі. Для одних — тих, хто подорожує, вони дороговказ. Для інших — це просто
маленькі вогники. Для вчених зірки — наукова загадка. Для мого ділка вони золоті. Але всі
ці зорі німі. А ти матимеш такі зірки, яких більше ні в кого немає... Я житиму на одній із
зірок, я там сміятимусь, і коли ти подивишся вночі на небо, це буде так, наче всі зорі
сміються. Ти матимеш зорі, що вміють сміятися!
І він сам засміявся.
— І коли ти втішишся (а втіха таки приходить), ти будеш радий, що познайомився зі
мною. Ти завше будеш моїм другом. Тобі захочеться посміятися зі мною. Тоді ти відчиниш
вікно, і тобі буде приємно... І твої приятелі будуть неабияк здивовані, що ти смієшся, глядячи
на небо. А ти їм скажеш: "Так, так, зорі завше викликають у мене охоту сміятися!" І вони
подумають, що ти несповна розуму. Ось яку капость я тобі втну...
Вночі маленький принц мав повернутися на свою планету, адже минув рік з того часу,
як він з'явився, і його зірка стала саме над тим місцем, де він упав рік тому... Він мав
повернутися, бо на його планеті лишилася рожа, така квола і така довірлива, а він за неї
відповідає! Ми всі повинні відповідати за тих, кого приручили!..
XXVII
І от збігло вже шість років... Я ще нікому не розповідав цієї історії. Коли я повернувся,
товариші були раді, що знову бачать мене живого й здорового. Важко було в мене на душі,
але я казав їм:
— Це просто втома...
І все ж потроху я заспокоївся. Тобто... не цілком. Але я добре знаю: він на свою
планетку повернувся, бо коли розвидніло, я не знайшов на піску його тіла. Воно було не таке
вже й важке... А ночами я люблю слухати зорі. Немов п'ятсот мільйонів дзвіночків...
Але ось що дивовижно. В обротьці, намальованій для принцового баранця, я забув
намалювати ремінець! Маленький принц ніколи не зможе надіти її на баранця. І я питаю
себе: що ж коїться там, на його планетці? Що, як баранець з'їв рожу? Іноді я кажу собі: "Ні,
звичайно, ні! Маленький принц на ніч прикриває рожу скляним ковпаком і пильно стежить за
своїм баранцем". Тоді я щасливий. І всі зорі тихенько сміються.
А часом я кажу собі: "Іноді, трапляється, буваєш неуважний... Тоді все може статися!
Що, як він якось увечері забув про скляний ковпак або вночі вибрався баранець на волю..." І
тоді всі дзвіночки мовби плачуть...
Усе це загадкове й незбагненне. Для вас, тих, хто теж полюбив миленького принца, як
і для мене, світ стане іншим, коли десь, невідомо де, баранець, що його ми ніколи не бачили,
можливо, з'їв рожу...
Погляньте на небо. І спитайте себе: "Є ще та квітка чи нема її? Може, баранець її з'їв?"
І ви побачите, як усе змінюється...
І ніколи жоден дорослий не зрозуміє, як це важливо!
5. Це, по-моєму, найкраще й найсумніше місце у всьому світі. Цей же куточок пустелі
намальовано й на попередній сторінці, але я намилював його ще раз, щоб вам краще було
видно. Саме тут маленький принц уперше з'явився на Землі, а потім зник.
Придивіться уважніше, щоб неодмінно впізнати те місце, якщо колись потрапите до
Африки, в пустелю. Якщо вам доведеться проїздити тут, благаю вас, не поспішайте,
забаріться трохи якраз під цією зіркою! І якщо до вас підійде золоточубий малий хлопчик,
який сміється і не відповідає на ваші питання, ви одразу здогадаєтесь, хто це такий. Тоді —
будь ласка — розвійте мою журу, мерщій напишіть мені, що він вернувся.
Коментар
Автор присвячує свій твір дорослому. Точніше, дорослому товаришу у ті часи, коли
він був маленьким хлопчиком. Бо дорослі не розуміють багатьох речей, про які розповідає
маленький принц. Вони усі зайняті своїми проблемами. Які насправді дуже дріб'язні. Але
через ці проблеми дорослі забувають про щось головне: про красу; про тих, хто потребує
допомоги та турботи, про дружбу, людяність, щирість...
Усе це відбувається тому, що дорослі бачать очами, а не серцем. Але ж головного
очами не побачиш! Тому Антуан де Сент-Ккзюпері намагається розкрити серця дорослих.
Щоби вони побачили, який цікавий насправді цей світ, як багато в ньому треба зробити.
Щоб у них з'явились справжні почуття. Щоб вони знову навчились сміятись та плакати,
співчувати іншим, щиро дружити та любити. Для цього треба лише трошки, десь у серці,
стати дітьми.
4. Прочитай уривки казки-притчі Екзюпері «Маленький принц» у підручнику (с.257 –
с.264).
5. Ти можеш переглянути художній фільм 1966 року«Маленький принц» за
посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=BNAVhxwdJEE або
мультиплікаційний фільм за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=XhVQxCvwDxs
Корисним будепереглянути відеопрезентацію за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=niqHyi4NT8s
6. Виконай тестові завдання за змістом комедії «Міщанин – шляхтич»
Тести за змістом твору А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
1. А. де Сент-Екзюпері – письменник:
а) англійський; б) французький; в) німецький.
2. Антуан народився у шляхетній … родині:
а) князівській; б) баронській; в) графській.
3. Де потрапив у аварію оповідач із казки «Маленький принц»:
а) у горах; б) у пустелі; в) на морі?
4. Питної води він мав од сили на:
а) два дні; б) три дні; в) тиждень.
5. «Так я узнав ще одну важливу річ: його планета навряд чи більша ніж…»:
а) будинок; б) кімната; в) місто.
6. Маленький принц жив на планеті:
а) астероїд Б-612; б) астероїд В-612; в) астероїд Д-612.
7. Ґрунт планети був геть уражений жахливим насінням:
а) кульбаб; б) баобабів; в) будяків.
8. Маленький принц мав правило: «Прибрався сам уранці – ретельно прибери і свою…»:
а) постіль; б) оселю; в) планету.
6. 9. Довгий час хлопчик мав тільки одну розвагу:
а) милуватися сходом сонця; б) милуватися заходом сонця; в) прогулянки планетою.
10. Троянда на планеті Мал. принца боялася:
а) протягів; б) тигрів; в) гусениць.
11. Хто із жителів планет, які відвідав Маленький принц, уособлював відповідальність:
а) король; б) ліхтарник; в) географ?
12. Про кого Маленький принц сказав: «Він єдиний, хто міг би стати моїм
другом. Але його планета надто маленька…»:
а) короля; б) бізнесмена; в) ліхтарника?
13. Кого першого зустрів хлопчик на Землі: а) льотчика; б) змію; в) лиса?
14. «З людьми теж одиноко», - запевняє:
а) троянда; б) змія; в) лис.
15. Вулкани на планеті Маленького принца сягали йому до:
а) колін; б) пояса; в) плеч.
16. Яким треба бути, на думку лиса, що приручити його:
а) розумним; б) добрим; в) терплячим?
17. Головне, як вважав лис, можна побачити:
а) серцем; б) очима; в) через лупу.
18. Поїзд у казці символізує:
а) постійну дорогу; б) людські долі; в) спустошення душі.
19. Скільки часу витрачає людина, за словами торговця пілюлями, щоб втамувати спрагу:
а) 53 хвилини; б) 43 хвилини; в) 33 хвилини?
20. Скільки часу Маленький принц пробув на Землі:
а) тиждень; б) місяць; в) рік?
21. З чим порівнював воду Маленький принц у словах: «Коли ти дав мені напитися, вона
була наче…»:
а) мед; б) музика; в) пісня?
22. Маленький принц говорив, що вода буває потрібна і …
а) очам; б) душі; в) серцю.
23. А. де Сент-Екзюпері вважав, що «величезний край, з якого ми усі
прийшли», - це:
а) дитинство; б) космос; в) Земля.
24. «Маленький принц» - це:
а) казка-повість; б) казка-притча; в) казка-драма.
7. Запиши у зошит провідні проблемиказки А. де Сент-Екзюпері «Маленький
принц»:
· взаємини дорослих і дітей, причини непорозуміння між ними;
· життєвий вибір людини, від чого він залежить;
· дружба;
· як будувати взаємини між людьми;
· егоїзм і альтруїзм;
· співвідношення матеріального й духовного в житті людини;
· людські та суспільні вади;
· турбота й відповідальність про світ навколо тебе;
· сенс людського життя.
Висновок: казка Антуана де Сент-Екзюпері має філософський характер і торкається
загальнолюдських питань і проблем, які не втрачають своєї актуальності з плином
часу. Ми їх називаємо моральними цінностями людства. Вони важливі як для кожної
7. конкретної людини, так і для всіх людей у цілому. Але секрет і полягає в тому, що
кожен проходить цей шлях пізнання й духовної зрілості сам!
8.Виконай творчізавдання :
- Прочитай кроссенс, встановившивідповідність між номерамиілюстрацій та
літерами з поясненнямизображень на ілюстраціях.
А - Найближче до планети маленького принца були астероїди 325, 326, 327, 328, 329 і 330.
Спершу він вирушив туди: треба ж знайти якесь діло та й чогось навчитися. На першім
астероїді жив король. Убраний у шарлат і горностай, він сидів на престолі — дуже простому,
а все ж величному. Непослуху він не стерпів би. Був то абсолютний монарх. Відвідавши
планету короля, Маленький принц зрозумів: «Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо
ти зумієш правильно судити самого себе, то ти справді мудрий».
Б - Був собі Маленький принц, і жив він на планетці, трошечки більшій від нього самого, і
дуже тому принцові хотілося мати друга.... Він бачив захід сонця щоразу, коли тільки бажав,
досить було пересунути свого стільця на крок, другий. На його планеті росла троянда, про
яку він ніжно турбувався. Також кожного дня Маленький принц прочищав вулкани і
виполював баобаби.
В - на другій планеті жив шанолюб, який чекав на шанувальника. Той вимагав від свого гостя
шанування. Шанувати — значить визнавати, що я найкращий, найчепурніший, найбагатший і
найрозумніший на планеті.
- Але ж на твоїй планеті ти сам-один!
- Ну, то зроби мені ласку, все одно шануй мене!
- Я шаную,— мовив маленький принц і злегка знизав плечима.— Але яка тобі з цього
радість?
Г - четверта планета належала ділкові. Цей чолов'яга був такий заклопотаний, що коли
прийшов Маленький принц, навіть голови не звів. Він володів зірками і хотів бути багатим.
Маленький принц йому зауважив: «Я маю квітку і щоранку її поливаю. У мене три вулкани, я
щотижня їх прочищаю. Усі прочищаю: і діючі, і погаслий. Мало що може статися. I моїм
вулканам, і моїй квітці корисно, що я ними володію. А зорям від тебе нема ніякої користі»
Ґ - на дальшій планеті жив п'яничка. Маленький принц пробув там зовсім недовго, а все одно
його пойняла глибока журба. П'яничка мовчки сидів перед цілою батареєю пляшок —
порожніх і повних. Йому було дуже соромно, що він п’є, що потрапив у замкнене коло: п’є,
1 2 3
49
56
8
7
8. щоб забути, що йому соромно від того, що він п’є. Ця людина була слабкодуха, а зі своїми
слабкостями потрібно боротися.
Д- шоста планета була вдесятеро більша од попередньої. На ній жив дід, він писав грубезні
книжки. Книжки з географії — найцінніші з усіх книжок. Вони ніколи не застаріють. Саме на
цій планеті Маленький принц зрозумів: «Моя рожа недовговічна— їй нема чим боронитися,
окрім тих чотирьох колючок. А я покинув її вдома саму-самісіньку!»
Е - п'ята планета була вельми цікава. Вона виявилася з усіх найменша. На ній тільки й
ставало місця, що для ліхтаря та ліхтарника. Маленький принц ніяк не міг збагнути, навіщо
серед небес, на планетці, де немає ні будинків, ні жителів, потрібні ліхтар та ліхтарник. Але
він подумав: «Можливо, цей чолов'яга тут і недоречний. А проте він не такий недоречний, як
король, шанолюб, ділок і п'яничка. Його праця має все ж якийсь глузд. Коли він запалює
свого ліхтаря — буцімто народжується ще одна нова зірка або квітка. Коли гасить ліхтар —
буцімто присипляє зірку чи квітку. Гарна робота! І він не думає про себе. Вона таки справді
корисна, бо красива. От з ким я міг би заприятелювати подумав він. Але його планетка зовсім
крихітна. Там нема місця для двох.
Є - Маленький принц у процесі подорожі Всесвітом зрозумів деякі істини, серед яких - «Ми
відповідаємо за тих, кого приручили», «Зорко лише серце. Найголовнішого очима не
побачиш».
Ж - останньою планетою була Земля, на якій він познайомився з пілотом, змією, багато чого
побачив і зрозумів. Тому захотів повернутися додому, де без нього сумує і поступово
помирає його троянда;
- Підготуй презентацію «Цікаві факти життя і творчостіАнтуана де Сент- Екзюпері»;
- Склади сенкан до образів казки-притчі;
- Намалюй ілюстрації до прочитаного твору.
