2. 2018 р.
Метою вивчення географії у сучасній школі є не тільки формування у
школярів географічної картини світу, а й розвиток просторового уявлення
про земну поверхню, вміння орієнтуватися у сучасних подіях, що
відбуваються навколо нас, розвиток науково-дослідницьких здібностей.
Сучасна географічна освіта вимагає від учителя виховання дбайливих
господарів Землі, любові до рідного краю, набуття умінь і навичок
адаптації до навколишнього середовища.
Для засвоєння навчального матеріалу, здобуття ґрунтовних знань
особливе значення мають такі методи і форми роботи як спостереження,
проведення нескладних досліджень, вимірювань, самостійне здобуття
знань не тільки на уроках а й у позаурочний час.
Важливе значення для вирішення даних завдань відіграє шкільний
географічний майданчик, використання якого на уроках географії та в
позакласній роботі з предмету не можна недооцінювати. І хоч на
сучасному етапі розвитку географічної освіти він поступився своїм
місцем новітнім технологіям – його роль для здобуття учнями практичних
знань, умінь і навичок не тільки з географії, але і з інших предметів є
досить велика.
Географічний майданчик є лабораторією під відкритим небом для
дослідницької діяльності школярів, здійснення спостережень, спілкування
з природою та безпосереднього застосування набутих знань на практиці і
в житті. Практична діяльність згуртовує учнів, активізує пізнавальний
інтерес школярів до роботи, яку вони виконують. Звичайно, кожен учень,
не виходячи з класу, може дізнатись про погоду з Інтернету, але бажання
побачити на власні очі показники термометра, барометра у своїй
місцевості, відчути себе у ролі дослідника завжди більш притаманне
учням, ніж готова інформація.
2
3. Досвід показує, що географічний майданчик в школі необхідний, тому
що спостереження і дослідження, які учні проводять на ньому,
спонукають їх до самостійного пізнання, вивчення та розуміння
закономірностей природи. Ніщо так не активізує інтерес школярів, як
усвідомлення практичної значимості спостережень та досліджень.
Робота з приладами на майданчику дає учням більше знань, ніж
будь-яка інша інформація. Проводячи метеорологічні спостереження,
учні навчаються самостійно прогнозувати погоду, передбачати її зміни у
своїй місцевості. Досліджуючи, спостерігаючи за погодою, учні пізнають
її закони, що дає можливість застосувати їх у практичному житті. При
виконанні практичних робіт на географічному майданчику реалізовується
краєзнавчий принцип навчання. А проведення занять на географічному
майданчику дозволяє учителю творчо підходити до реалізації навчально-
виховних завдань та урізноманітнювати свою роботу з учнями. Адже,
якими б цікавими не були уроки, вони не можуть замінити спілкування з
природою.
Заняття на майданчику – це одна із форм нетрадиційних уроків, які
можуть поєднувати у собі також і інтегроване навчання. Проводячи
метеорологічні спостереження, учні на основі отриманих результатів
навчаються самостійно робити висновки про зміну погоди своєї
місцевості. І головна роль географічного майданчика в тому, що він є
невід'ємною складовою при виконанні практичних робіт. Робота на
майданчику виховує в учнів любов до рідного краю, його природи,
робить навчальний процес змістовним і цікавим.
Елементарні знання про метеорологічні прилади учні набувають ще на
уроках природознавства у молодших класах. Вони знайомляться із
гномоном, флюгером, ведуть календарі погоди. Учні 6 класу
розпочинають навчальний рік із ведення метеорологічних спостережень
на майданчику. Вже на другому уроці, де згідно програми є
«Спостереження на місцевості за змінами природи», акцентую увагу
3
4. учнів, що дані спостереження виконуються протягом року, а оцінюю їх в
кінці навчального року. Учні вимірюють tº, напрям вітру, кількість
опадів, хмарність, а з другого півріччя і атмосферний тиск. Кожен місяць
після вивчення тем ( ІІ півріччя ) вони будують графіки ходу tº повітря за
місяць, діаграму хмарності, розу вітрів. Паралельно пропоную учням
вести фенологічні спостереження, які вони записують у календарі погоди.
Учні ведуть спостереження за улюбленим куточком природи, деревом,
кущем і замальовують, фотографують усі чотири пори року.
Під час літньої практики проводимо підбиття підсумків власних
спостережень і організовуємо виставку учнівських робіт на тему
«Природи дивний світ». Учні самі вибирають найкращий календар
спостережень.
На цьому ж уроці учні здійснюють екскурсію на географічний
майданчик, де навчаю визначати висоту Сонця над горизонтом протягом
навчального року та реєструвати у зошиті для практичних робіт кожного
місяця 21 числа. Під час уроку учні знайомляться із приладами
географічного майданчика. Результати спостережень на географічному
майданчику учні використовують при вивченні теми «Атмосфера» у 6
класі. Так, розглядаючи тему «Температура повітря», учні переконуються
у практичному значенні своїх спостережень на майданчику. За
допомогою даних спостережень навчаються будувати графік ходу
температури за місяць, рік, визначають середньомісячну температуру
повітря у своїй місцевості.
Під час вивчення теми «Атмосферний тиск» ознайомлюю учнів із
видами барометрів їх використанням, навчаю вимірювати атмосферний
тиск. На даному уроці учням демонструю прилади-самописці, які дають
можливість детально вимірювати зміну температури та атмосферного
тиску протягом доби.
У значимості метеорологічних спостережень учні 6 класу
переконуються при виконанні практичної роботи №6, у темі
4
5. «Атмосфера». На даному уроці учні здійснюють обробку результатів
власних спостережень, складаючи графік ходу температури повітря ,
діаграму хмарності та розу вітрів. На основі даних графіків діти описують
погоду у своїй місцевості за добу, визначають середньомісячну
температуру, кількість опадів, переважаючі вітри.
Доречним є використання географічного майданчика також у 8 класі
при виконанні практичної роботи №1 «Визначення місцевого і поясного
часу». На даному занятті учням пропонується визначити час за сонячним
годинником, удосконалюються вміння орієнтуватися на місцевості.
При вивченні теми «Загальна характеристика клімату України.
Кліматотвірні чинники» використовую результати спостережень за
висотою Сонця у своїй місцевості та пропоную учням встановити
залежність між кутом падіння сонячних променів та кількістю сонячної
радіації. На даному уроці доцільно виконати розв'язання задач на
визначення кута падіння сонячних променів у своїй місцевості у різні
пори року.
На основі отриманих даних учні встановлюють залежність між кутом
падіння сонячних променів і кількістю сонячної радіації, що дає
можливість усвідомити причинно-наслідкові зв'язки зміни пір року у
своїй місцевості.
Результати спостережень на майданчику учні використовують також у
позакласній роботі. Це написання науково-дослідницьких робіт
створення міні-проектів.
Наприклад:
1. Вплив переважаючих вітрів на клімат своєї місцевості.
2. Вплив кількості сонячної радіації на зміну пір року.
Крім того, учні проводять фенологічні спостереження, які дають
можливість передбачити погоду. Це спостереження за рослинами
(монстерою), яка перед дощем виділяє краплі роси на листочках; за
квітками, які згортають пелюстки; зафіксовують початок цвітіння
5
6. черемхи, яка росте біля майданчика, зафіксовують початок листопаду,
льодоставу на місцевому озері і перший сніг, схід і захід сонця та інші
явища.
Під час літньої практики учні відвідують метеостанцію, здійснюють
екскурсію на метеопост, який у електронному варіанті фіксує всі
показники погоди та рівень води у річці Стохід. Під час літніх занять учні
мають можливість вести спостереження біля місцевого озера за tº води,
рівнем води та іншими показниками.
Літня практика - це хороша можливість здійснити підсумок
метеорологічних спостережень учнів протягом року і отримати завдання
на літні канікули. Це і фотографування погодних явищ: веселка, град,
наслідки несприятливих погодних явищ, фенологічні спостереження,
рекорди природи, враження дітей від подорожей, екскурсій.
6
7. Висновки.
Отже, дослідницька діяльність учнів на географічному майданчику –
необхідна форма навчально-виховного процесу. Завдяки даній роботі
розширюється кругозір учнів, прищеплюється інтерес до географії,
розвивається спостережливість, допитливість, формуються вміння
працювати самостійно та колективно, здійснювати елементи наукових
робіт, міні-проектів, виховується в учнів бережливе ставлення до природи
свого краю.
Робота на майданчику, аналіз метеорологічних спостережень, мають
також і профорієнтаційну спрямованість. Реалізувати набуті знання учні
можуть у майбутньому, здобувши професію метеоролога, еколога,
спеціаліста у галузі землевпорядкування і кадастру.
7
