http://rozumaka.com/ http://superschool.com.ua/

1. Практичні
роботи
з географії
Практикум для 6 класу
Посібник для вчителя
Кам’янець-Подільський
“Аксіома”
2008
1

2. ББК 26.8я7
В 54
Вітенко І.М.
В 54 Практичні роботи з географії. Практикум для 6 класу: Посібник для вчителя. –
Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2008. — 40 с. (Серія “Географія”)
ISBN 978-966-8642-84-5 (Серія "Географія")
ISBN 978-966-496-078-3
Посібник містить практичні роботи з курсу “Загальна географія” (6 клас), зміст яких
відповідає програмі для 12-річної школи, затвердженої Міністерством освіти і науки України, та
відповіді до них.
Посібник призначений для вчителів 6 класу.
ISBN 978-966-8642-84-5 (Серія "Географія") © Вітенко І.М., 2008
ISBN 978-966-496-078-3 © “Аксіома”, видання, 2008
© Контурні карти:
Подільськгеодезкартографія, 2002
2

3. ПЕРЕДМОВА
Практичні роботи є невід’ємною частиною змісту географічної освіти й безпосередньо курсу
«Загальна географія» в 6 класі.На них організовується детальний розгляд учнями окремих теоретичних
висновків програмного матеріалу й формуються уміння та навички їх практичного застосування.
За структурою кожна практична робота складається з трьох основних етапів, для яких харак-
терна логічна послідовність і взаємозв’язаність.
Перший етап – початковий, на якому учні відтворюють фундаментальні теоретичні знання і
вміння, необхідні для подальшого виконання роботи. Це – підготовка до спостережень за змінами в
природі й способами опрацювання матеріалів спостережень, знайомство з етапами географічного
пізнання Землі, географічними картами й зображенням географічних об’єктів на них, із компо-
нентами природи своєї місцевості й ін.
Другий етап – тренувальні завдання під рубрикою «Вчимося спостерігати... робити розрахунки...
визначати географічні координати, географічне положення... співставляти... аналізувати... порівню-
вати... ». Завдання цього етапу виконайте й обговоріть з усіма учнями, щоб переконатися, наскільки їм
зрозуміла суть практичної роботи і як вони володіють необхідними вміннями для подальшого її вико-
нання. Від того, як уважно і старанно шестикласники виконають ці завдання, вивчать і запам’ятають
послідовність дій, залежить їх подальший успіх.
Третій етап – впевнене, переважно самостійне виконання завдань. При цьому учні виявляють рівень
теоретичної підготовки з даної теми, індивідуальний підхід до виконання кожного завдання, вміння
творчо використати різні джерела географічної інформації, проявити старанність і зацікавленість при
вивченні географії якшкільного предмета.Назва цього етапу випливає з назви імети практичної роботи.
Кожна практична робота завершується завданнями з цікавої географії – «Цікаві краплинки
мандрівниці Хмаринки», які ще більше розкривають зміст роботи.
Рівень виконання завдань легко оцінити. Ступінь їх складності зростає від першого, найпростішого,
завдання до останнього, складнішого й об’ємнішого завдання. Пам’ятаємо, що «не в кількості знань
полягає освіта, а в повному розумінні й майстерному застосуванні всього того, що знаєш» (А. Дістервег).
Рівні навчальних
досягнень
Бали Критерії оцінювання практичних робіт
Початковий 1-2-3
Учень не підготувався до виконання цієї практичної роботи. Отри-
мані результати не дозволяють зробити правильні висновки, пов-
ністю не відповідають вказаній меті. Виявив низький рівень знань
теоретичного матеріалу та відсутність необхідних практичних
умінь. Керівництво й допомога зі сторони вчителя або добре підго-
товлених однокласників неефективні через погану підготовку учня.
Середній 4-5-6
Практична робота виконана й оформлена учнем з допомогою учителя
або добре підготовлених однокласників, які вже виконали успішно
дану роботу. На виконання роботи витрачено багато часу (закінчена
робота дома). Учень показав знання теоретичного матеріалу, але вия-
вив труднощі при практичному використанні карт атласу, статистич-
них матеріалів, географічних приладів тощо. Допустив неточності та
неохайність при оформленні результатів роботи.
Достатній 7-8-9
Практична робота виконана учнем у повному об’ємі й самостійно.
Допустив відхилення від необхідної послідовності виконання, які не
впливають на правильність кінцевого результату (переставив міс-
цями пункти типового плану характеристики географічного об’єкта
тощо). Використав названі вчителем джерела знань (сторінку атла-
су, підручника, статистичного довідника та ін.). Показав знання
основного теоретичного матеріалу й оволодіння вміннями, необхід-
ними для самостійного виконання практичної роботи. Допустив не-
точності в оформленні результатів роботи.
Високий 10-11-12
Практична робота виконана в повному об’ємі з дотриманням необхідної
послідовності та інструктивних рекомендацій. Учень працює самостій-
но: підібрав необхідні джерела знань, виявив необхідні теоретичні знан-
ня, практичні уміння й навички. Робота оформлена акуратно, з дот-
риманням усіх вимог. В ході виконання роботи та оформленні її ре-
зультатів виявив творчий, оригінальний підхід.
Нехай пізнавальна і творча практична діяльність Ваших учнів сприятиме успішному засвоєнню
теоретичного матеріалу та активному спілкуванню з навколишнім світом!
3
3

4. ПРАКТИЧНА РОБОТА№1
(на місцевості)
Вступ
Тема. Спостереження за висотою Сонця над горизонтом, погодою, сезонними
змінами в природі.
Мета. Формувати вміння спостерігати за висотою Сонця над горизонтом, се-
зонними змінами в природі та оцінювати результати спостережень.
Обладнання. Гномон, лінійка, транспортир, рулетка, термометр, опадомір, флюгер,
календар погоди, календар фенологічних спостережень, олівці.
Завдання 1.1. Заповніть маршрутний лист-інструкцію:
а) пригадайте і накресліть умовні знаки, якими позначають результати
спостережень за погодою:
б) запишіть, які елементи погоди вимірюють такими метеорологічними
приладами:
термометр – . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
опадомір –. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
флюгер –. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
гномон – . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Завдання 2.1. За допомогою метеорологічних приладів на географічному майданчику
виміряйте і запишіть:
а) температуру повітря в даний момент –. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
б) ступінь хмарності – . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
в) напрямок вітру – . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Завдання 2.2. Визначте висоту Сонця над горизонтом за допомогою прилада гномона,
установивши його на географічному майданчику або на рівній відкритій
ділянці.
4
4

5. Дано:
h1 = 1 м (висота
гномона)
Вступ
а) накресліть у масштабі
величини h1 i h2 (зменшіть,
наприклад, у 10разів);
б) виміряйте транспортиром
величину кута А, який і буде
дорівнювати висоті Сонця над
горизонтом.
h2 = х (довжина тіні
від гномона)
A – х (кут падіння
сонячних променів)
Відповідь. Висота Сонця над горизонтом о . . . . . . . . . . . . . . год. становить . . . . . . . . . . .
Завдання 2.3. Виберіть мальовничу ділянку біля школи. Проведіть спостереження за
природою, запишіть результати.
1. Які кольори рослин (дерев, кущів, трав) переважають? Замалюйте
кольори рослин.
– переважають кольори рослин. . . . . . . . . . . . вересня.
2. Виберіть дерево/кущ для подальшого спостереження. Візьміть його
опавший листочок, підклейте в зошит. Підпишіть дату збору. Спосте-
рігайте за зміною кольору листочків; продовжуйте збирати і підклею-
вати листочки інших кольорів; підписуйте дати. Запишіть дату, коли на
вашому дереві не залишиться жодного листочка.
3. Як поводять себе тварини: птахи, комахи, мурашки, жуки тощо? Опи-
шіть їх поведінку. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4. Зробіть фотографії або малюнки обраної вами мальовничої ділянки.
Зробіть виставку робіт у класі/школі. Нехай це буде змінна виставка.
Один раз у місяць робіть нові фотографії або малюнки вашої ділянки та
спостерігайте, як буде змінюватися її вигляд упродовж року.
5
5
Пам’ятайте, що висоту Сонця над горизонтом виміряють у двадцятих
числах (20-23 день) кожного місяця опівдні, коли Сонце піднімається найвище над
горизонтом.
Пам’ятайте, що наука, яка вивчає сезонні явища (зміни) природи, терміни їх
виникнення та причини, які визначають ці терміни, називається фенологією.

6. Вступ
Завдання 3.1. Спостерігайте за погодою щодня. Обговоріть час спостереження за кож-
ним елементом погоди. Наприклад, температура повітря – ранком, з 7 до
8 год.; інші елементи – упродовж дня. Результати спостережень за-
писуйте щодня у календар погоди (стор. 46).
Завдання 3.2. Спостерігайте за висотою Сонця над горизонтом щомісяця у полудень.
Результати спостережень записуйте в таблиці та відкладайте на схемі.
Місяць
Червень
22.06
Липень
Серпень
Вересень
23.09
Жовтень
Листопад
Грудень
22.12
Січень
Лютий
Березень
21. 03
Квітень
Травень
Висота Сонця над
горизонтом
63 55 49
Завдання 3.3. Спостерігайте за сезонними змінами в природі. Результати спостере-
жень записуйте щомісяця у календар фенологічних спостережень (стор.
49). Вивчіть перелік явищ, за якими потрібно спостерігати, поданий у
підручнику (стор. 11).
Перевірте, чи правильно з’єднані лініями пори року та кут падіння сонячних
променів, коли полуднева висота Сонця над горизонтом така, як показано на ри-
сунку (географічна широта м.Києва).
Помилки. Осінь – правильно, зима – неправильно, потрібно 16; весна – правильно,
літо – неправильно, потрібно 63.
6
6

7. Розділ І. Географічне пізнання Землі
ПРАКТИЧНА РОБОТА№2
Тема. Складання таблиці “Етапи географічного пізнання Землі” (упродовж
вивчення теми).
Мета. Скласти таблицю основних етапів географічного пізнання Землі, уза-
гальнити знання про географічні подорожі та дослідження планети,
вчитися вибирати необхідну інформацію з різних джерел.
Обладнання. Карти маршрутів подорожей, довідники, енциклопедії, відеозаписи,
портрети мандрівників.
Завдання 1.1. Відшукайте пару. Які мандрівники та вчені найбільше прославились на
певних етапах географічного пізнання Землі?
Етапи географічного
пізнання Землі
Мандрівники та вчені
1. Стародавня епоха
пізнання Землі;
2. Великі географічні
відкриття;
3. Географія Нового
часу;
4. Сучасні географічні
дослідження.
а) Г.Мореплавець, Б.Діаш, Васко да Ґама, Х.Колумб,
А.Веспуччі, В.Маґеллан, А.Тасман, Є.Тимофійович,
Є.Хабаров, С.Дежньов;
б) Р.Пірі, О.Шмідт, І.Папанін, Р.Амундсен, Р.Скотт,
Ж.Пікар, Д.Уолш, Жак-Ів Кусто, С.Рудницький,
Т.Тутковський, К.Воблий, К.Геренчук, Л.Каденюк;
в) Аристотель, Піфагор, Ератосфен, Птолемей, Марко
Поло, Ібн Баттута, Бехайм;
г) Д.Кук, І.Крузенштерн, Ю.Лисянський,
Ф.Беллінсґаузен, М.Лазарєв.
Відповідь: 1 – в, 2 – а, 3– г, 4 – б.
Завдання 2.1. Дізнайтеся про результати перших досліджень планети у Стародавні
часи та епоху Середньовіччя. Заповніть таблицю.
Стародавня епоха пізнання Землі – до середини ХV ст.
Термін
подій
Видатні вчені,
мандрівники Найвідоміші відкриття
Досліджені території та марш-
рути подорожей (за картами)
VI-IV ст. до н.е.
Піфагор, Аристо-
тель
Визнали, що Земля, як і інші
планети, має форму кулі Стародавня Греція
ІІІ ст. до н.е. Ератосфен Засновник наукової географії Відомий світ часів ученого
ІІ ст. н.е. Птолемей
Твір Географія; 27 карт, на яких
суходіл займав більшу площу, ніж
океан. Вперше наніс градусну сітку,
визначив географічні координати
Відомі частини Європи, Азії,
Африки та навколишній водний
простір
ХІІІ ст.:
1271-1295 рр.
Марко Поло, вене-
ціанський купець
Першим із європейців досягІндіїт а
Китаю суходолом; описав відкриті
землі й народи
Центральна та Пд.-Східна Азія,
Далекий Схід
ХІV ст.:
1325-1349 рр.,
1352-1354 рр.
Ібн Баттута,
арабський
мандрівник
Склав опис про свої подорожі
Азія, Африка, Близький Схід,
Персія (Іран), Індія, Цейлон (Шрі-
Ланка), Суматра, Крим, Сахара
1495 р.
Мартін Бехайм,
нім. географ і
мандрівник
Виготовив глобус Земне яблуко,
в основі якого – карта Птолемея
Відомі території Європи, Азії,
Африки та навколишній водний
простір
7
7

8. Розділ І. Географічне пізнання Землі
Висновок. 1. Яка тривалість даного етапу пізнання Землі? – з VI ст. до н.е., тобто 21 сто-
ліття; (VІ до н.е. + ХV н.е. (початок епохи великих геогр. відкриттів)= 21 століття).
2. Які наслідки розвитку географії у Стародавню епоху пізнання Землі? Поступове
розширення знань людей про Землю; поява географічноїлітератури і карт, першо-
го глобуса. Відомі лише два материка – Євразія та Африка.
Завдання 2.2. Дослідіть, якими подіями ознаменувалася епоха Великих географічних
відкриттів. Заповніть таблицю.
Епоха Великих географічних відкриттів – з сер. ХV ст. – до сер. ХVІІ ст.
Термін
подій
Видатні мореплавці,
мандрівники
Найвідоміші відкриття
Відкриті території та маршрути
подорожей
Початок
ХV ст.
Генріх Мореплавець,
португал. принц
Пошуки морс. шляху до Індії,
вздовж зх. узбер. Африки
Заселяв нові землі, перша
спроба їх колонізувати
1487-
1488 рр.
Бартоломеу Діаш,
португ. мореплавець
Пошуки морс. шляху до Індії,
навколо пд.-зх. узбер.Африки
Пд-зх. узбережжя Африки, мис
Доброї Надії
1492-
1493 рр.
Х. Колумб, італ., на
службі в ісп. короля
Першим перетнув Атл. океан;
східне узбережжя Америки
Показав шлях до Америки
(думав, що до Індії) на захід
1497-
1499 рр.
Васко да Гама, португ.
вельможа
Уперше проклав морс. шлях з
Європи до Індіїнавколо Африки Атл. океанІнд. океанІндія
1519-
1522 рр.
Ф. Магеллан та Х. Ель-
кано (на службі в ісп.
короля)
Перша навколосвітня подорож,
1081 день
Атл. океанМагел. протФі-
ліп.,Молук. і ін. о-ви Інд. ок.
Атл. океан
1577-
1580 рр. Ф. Дрейк, англієць
Друга навколосвітня подорож,
протока Дрейка
Три океана; вздовж пн.- зх.
узбережжя Пн. Америки
1642-
1644 рр. А. Тасман, голандець
Відкрив Австралію і багато о-вів
(Тасманію, Нову Зеландію і ін.)
Північне узбережжя Австралії,
острови в Тихому океані
1648-
1652 рр. Рос. землепрохідці
Пізнання Сибіру, Дал. Сходу,
плавання з Азії до Америки
Сибір, Далекий Схід, Чукотка,
Камчатка, морс. прохід з Азії
до Америки
Висновок. Відкриття нових материків – Пн. і Пд. Америки та Австралії; перший
морс. шлях з Європи до Індії; перша навколосвітня подорож, яка ствердила, що
Земля має кулясту форму та існує єдинийСвітовий океан; відкриття рос. земле-
прохідцями пн.- сх. територій Євразіїта морського проходу між Азією і Америкою.
Завдання 2.3. Вивчіть, які географічні відкриття доповнили пізнання і дослідження
Землі на Новому етапі. Заповніть таблицю.
Географія Нового часу – з сер. ХVІІ ст. – до поч. ХХ ст.
Термін
подій
Видатні мореплав-
ці- керівники подо-
рожей, експедицій
Найвідоміші відкриття
Відкриті території та маршрути
навколосвітніх подорожей, експедицій
(за картами)
1768-
1779 рр.
Дж. Кук, англ.
мореплавець
Три кругосвітні подорожі, багато
нових земель, друге відкриття
Австралії, пошуки Антарктиди
Атлантичний, Індійський, Тихий океани,
Австралія, острови
1803-
1806 рр.
І. Крузенштерн,
Ю. Лисянський
Перша російська навколосвітня
подорож
Балтійське море (Кронштадт) Атл.
океанТихий океан пд. Аляскисхід
АзіїІнд. океанАтл. океанРосія
1819-
1821 рр.
Ф. Беллінсгаузен,
М. Лазарєв
28 січня 1820 р. відкрили шостий
материк – Антарктиду
Балт. море (Кронштадт) Атл. оке-
анПд. Америка АнтарктидаІнд.
океан Австралія (Сідней)Тихий океан
Атл. океан Росія
8
8

9. Розділ І. Географічне пізнання Землі
Висновок. Здійснення навколосвітніх подорожей; стрімке накопичення знань про
Землю; відкриття Антарктиди; друге відкритття Австралії; об’єднання вче-
них-географів усього світу – створення географічних товариств і установ.
Завдання 2.4. Використовуючи різні джерела географічних знань, з’ясуйте, якими
дослідженнями збагачується сучасна географічна наука та які основні
об’єкти і проблеми досліджують сучасні географи. Заповніть таблицю.
Сучасні географічні дослідження – з поч. ХХ ст. – наш час
Термін
подій
Видатні вчені,
дослідники
Найвідоміші відкриття
Досліджуванні території та
маршрути експедицій
6.04.
1909 р. Р. Пірі, амер. офіцер Підкорив Пн. полюс, вперше
СШААтл. океанморе БаффінаПн.
Льодовитий океанПівнічний полюс
14.12.
1911 р.
Р. Амундсен, норвезьк.
поляр. дослідн. Підкорив Пд. полюс, вперше
море Россазх. шельф льодовика Росса
Трансант. гориПд. полюсморе Росса
18.01.
1912 р.
Р. Скотт, англійський
полярний дослідник
Підкорив Південний полюс,
другий
море Россасх. шельф льодовика Росса
Трансаркт. гориПд. полюсморе Росса
1932 р.
О. Шмідт, рос. поляр-
ник
Вперше пройшов за одну навігацію
з Архангельська в Тихий океан
моря Північного Льодовитого океану –
з Білого моря до Тихого океану
1937 р.
І. Папанін, рос.
полярник
Дослідж. Арктику на полярній
станції Пн. полюс – 1
Пн. Льодов. океан, станція на
дрейфуючій крижині
1957 р.
Рад. експедиція на
судні Витязь
Визначили найглибшу западину –
Маріанський жолоб
Тихий океан, Маріанська западина
1960 р.
Ж. Пікар (швейцарець),
Д. Уолш (американ.)
У батискафі Трієст спустили-
ся на дно Маріан. жолоба, 11022 м
Тихий океан, Маріанська западина
ІІ пол.ХХ
ст., до 1997р.
Жак ів Кусто, франц.
дослідник
Вивчав природу Світового
океану
Світовий океан
Висновок. Дослідження полярних районів планети, Світового океану, космосу; вивче-
ння маловідомих частин планети, пошуки родовищ корисних копалин, вивчення
клімату й складання прогнозів погоди, охорона навколишнього середовища тощо.
У яких географічних об’єктах побувала Хмаринка,
відвідавши славетні “сім чудес світу”?
1. Мавзолей.
2. Фароський маяк.
3. Статуя Зевса.
4. Колосс Родоський.
5. Єгипетські піраміди.
6. Храм Артеміди.
7. Висячі Сади Семіраміди.
Для відповіді використайте назви географічних
об’єктів: Вавілон, Олімпія, Родос, Алесандрія, Каїр.
9
9
А
К В
ї
м
п
д д
я
я
о
о
В
о

10. Розділ ІІ. Земля на плані та карті
ПРАКТИЧНА РОБОТА№3
Тема. Розв’язування задач по переведенню числового масштабу в іменований.
Мета. Навчитися переводити числовий масштаб в іменований, користуватися
різними видами масштабів при розв’язуванні задач.
Обладнання. Географічні карти і плани атласу, лінійка, олівці.
Завдання 1.1. Наведіть приклади різних масштабів географічних карт атласу. Запов-
ніть таблицю.
Назва карти
Сторінка
атласу
Числовий масштаб Іменований масштаб
Фізична карта півкуль 22-23 1 : 90 000 000 в 1 см 900 км
Фізична карта України 24-25 1 : 3 500 000 в 1 см 35 км
Карта Океанів 26-27 1 : 125 000 000 в 1 см 1250 км
Завдання 1.2. Порівняйте два масштаби карт і вкажіть, який із них більший, а який –
дрібніший.
1 : 1 000 000 (в 1 см 10 км) 1 : 85 000 000 (в 1см 850 км)
більший дрібніший
Завдання 2.1. Переведіть числовий масштаб 1 : 3 500 000 в іменований.
Розв’язання
Числовий масштаб 1 : 3 500 000 означає, що 1 см на цій карті відповідає 3 500 000
см на місцевості.
Якщо 1 м = 100 см, тоді 3 500 000 : 100 = 35000 (м),
якщо 1 км = 1 000 м, тоді 35 000 : 1 000 = 35 (км).
Відповідь. В 1см 35 км.
Завдання 2.2. Переведіть числовий масштаб 1 : 400 000 в іменований.
Розв’язання
(запишіть із поясненням за зразком завдання 2.1.).
Якщо 1 м = 100 см, тоді 400 000 : 100 = 4 000 (м),
Якщо 1 км = 1 000 м, тоді 4 000 : 1 000 = 4 (км).
Відповідь: в 1 см 4 км.
Завдання 2.3. Переведіть іменований масштаб в 1 см 850 км у числовий.
Розв’язання
Перетворимо 850 км у сантиметри.
Якщо 1 км = 1000 м, тоді 850 1 000 = 850 000 (м),
якщо 1 м = 100 см, тоді 850 000 100 = 85 000 000 (см).
Відповідь: 1 : 85 000 000.
10
10
Пам’ятайте, чим менша територія зображена на карті, тим більший масш-
таб карти.

11. Розділ ІІ. Земля на плані та карті
Завдання 2.4. Перевести іменований масштаб в 1 см 10 км у числовий.
Розв’язання
(запишіть із поясненням за зразком завдання 2.3.).
Якщо 1 км = 1000 м, тоді 10 1000 =10 000 (м).
Якщо 1 м = 100 см, тоді 10 000 100= 1 000 000 (см).
Відповідь: 1 : 1 000 000.
Завдання 3.1. Переведіть числові масштаби в іменовані.
І варіант ІІ варіант
Числовий
масштаб
Іменований
масштаб
Числовий
масштаб
Іменований
масштаб
1 : 6 000 в 1 см 60 м 1 : 24 000 в 1 см 240 м
1 : 400 000 в 1 см 4 км 1: 300 000 в 1 см 3 км
1: 120 000 000 в 1 см 1 200 км 1 : 400 000 000 в 1 см 4 000 км
Запишіть, який із трьох масштабів:
а) більший 1 : 6 000 а) більший 1 : 24 000
б) дрібніший 1 : 120 000 000 б) дрібніший 1 : 400 000 000
Завдання. 3.2. Переведіть іменовані масштаби в числові.
І варіант ІІ варіант
Числовий
масштаб
Іменований
масштаб
Числовий
масштаб
Іменований
масштаб
1 : 10 000 в 1 см 100 м 1 : 5 000 в 1см 50 м
1 : 2 000 000 в 1 см 20 км 1 : 3 000 000 в 1см 30 км
1 : 50 000 000 в 1 см 500 км 1 : 75 000 000 в 1см 750 км
Запишіть, у скільки разів зменшено зображення на карті, порівняно з міс-
цевістю (визначте для кожного із трьох масштабів, записаних у таблиці):
а) в 10 000 разів а) в 5 000 разів
б) в 2 000 000 разів б) в 3 000 000 разів
в) в 50 000 000 разів в) в 75 000 000 разів.
З’єднайте стрілочками числові масштаби та відповідні іменовані.
11
11

12. Розділ ІІ. Земля на плані та карті
ПРАКТИЧНА РОБОТА№4
Тема. Визначення масштабів планів та карт за даними про відстані на міс-
цевості та відрізками на карті, що відповідають цим відстаням.
Мета. Навчитися визначати масштаби планів і карт та оволодіти навичками
користування ними при здійсненні відповідних розрахунків.
Обладнання. Географічні карти і плани атласу, лінійка, олівці.
Завдання 1.1. Від школи до станції найкоротша відстань становить 600 м. На плані
місцевості відрізок між ними – 6 см. Визначте, який масштаб плану міс-
цевості.
Розв’язання
Дано:
L = 600 м (відстань
на місцевості)
l = 6 см (відстань
на плані)
Відомо, що масштаб (М) показує, у скільки разів відстань на
місцевості (L) зменшена при зображенні її (l) на плані або карті:
M
L
l
.
Тоді M
L
l
м
см
см
см
600
6
60 000
6
10 000 (разів).
Виражаємо відповідь числовим масштабом: М – 1 : 10 000.
Переводимо числовий масштаб в іменований: якщо 1 м = 100 см,
тоді 10 000 : 100 = 100 (м). М – в 1см 100 м.
М – х
Відповідь. Масштаб плану місцевості становить 1 : 10 000 (числовий);
в 1 см – 100 м (іменований).
Завдання 1.2. Визначте масштаби карт, на яких:
l
(відстань
на карті)
L
(відстань на
місцевості)
M
L
l
Масштаби
карт
Зразок 1,25 мм 1250 м M
1250
12 5
м
мм
125 000
125
см
см
100 000
, ,
1 : 100 000
(числовий),
в 1см 1 км
(іменований)
І варіант
199 мм 19900 м М
м
мм
см
см
19 900
199
1 990 000
19 9
100000
,
1 : 100 000 (ч.),
в 1 см 1 км (і.)
11 мм 550 м М
550
11
м
мм
55000
11
см
см
50000
,
1 : 50 000 (ч.),
в 1 см 500 м (і.)
22,8 мм 570 м М
м
мм
57000
228
см
см
570
22 8
25000
, ,
1 : 25 000 (ч.),
в 1 см 250 м (і.)
12
12

13. ІІ варіант
26, 4 мм 5 280 м М
5280
26 4
м
мм
528 000
264
Розділ ІІ. Земля на плані та карті
см
см
200000
, ,
1 : 200 000 (ч.),
в 1 см 2 км (і.)
57,4 мм 2 870 м М
2870
57 4
м
мм
287 000
574
см
см
50000
, ,
1 : 50 000 (ч.),
в 1 см 500 м (і.)
128,5 мм 1285 м М
1285
128 5
м
мм
128 500
12 85
см
см
10000
, ,
1 : 10 000 (ч.),
в 1 см 100 м (і.)
Завдання 2.1. Визначте масштаби карт, якщо відомо, що відстань від Києва до Москви
становить 750 км. На одній карті ця відстань дорівнює 3 см, а на іншій
1,5 см. Який масштаб більший?
Розв’язання
Дано:
L = 750 км
l1 = 3 см
l2 = 1,5 см
M
L
l
км
см
см
25 000 000.
см 1
1
750
3
75000000
3
Отже, М1 – 1 : 25 000 000 (числовий), в 1 см 250 км (іменований).
М
L
км
2
l
см см 2
750
15
75000000
15
50000000
, ,
Отже, М2 – 1:50 000 000 (ч.), в 1 см 500 км (і.).
Відповідь. М1 – 1:25 000 000; в 1 см 250 км
М2 – 1:50 000 000; в 1 см 500 км.
M1 – x
M2 – x
Завдання 2.2. Два села знаходяться на відстані 3 км один від одного. Визначіть масш-
таби карт, якщо на них ця відстань становить:
І варіант ІІ варіант
15 см –М
L
l
км
см
см
см
3
15
300000
15
20000 6 см–М
L
l
км
см
см
см
3
6
300000
6
50000
М – 1 : 20 000 (ч.); в 1см 200 м (і.) М – 1 : 50 000 (ч.); в 1см 500 м (і.)
Завдання 2.3. Нехай ділянка, яку ви обрали для фенологічних спостережень, має роз-
міри 3420 (м), а на аркуші паперу є місце розміром 1715 (см). Який буде
масштаб плану?
Розв’язання
Дано:
L = 34 м
l = 17 см
Візьмемо більші величини – 34 м на місцевості і 17 см на плані.
Тоді М
L
l
34
17
м
см
3400
17
см
см
200; М – 1:200; в 1 см 2 м
M – x Відповідь. М – 1 : 200 (числовий); в 1 см 2 м (іменований).
Прочитайте зашифроване слово на ребусі:
13
13

14. Розділ ІІ. Земля на плані та карті
ПРАКТИЧНА РОБОТА№5
Тема. Визначення географічних координат та відстаней за географічною кар-
тою.
Мета. Навчитися визначати географічні координати точок земної поверхні та
відстані й напрямки між ними.
Обладнання. Географічні карти півкуль, світу, України, лінійка, олівці.
Завдання 1.1. На фізичній карті півкуль прослідкуйте за розміщенням паралелей і
меридіанів. Відшукайте географічні об’єкти, через які проходить:
а) 20-та паралель Північної півкулі;
б) 50-та паралель Південної півкулі;
в) 30-тий меридіан Східної півкулі;
г) 60-тий меридіан Західної півкулі.
1) півострови: Аравійський, Індостан,
Юкатан;
2) низовини: Амазонська, Ла-Платська;
3) острови: Керґелен, Фолклендські;
4) моря: Середземне, Чорне, Баренцове.
Відповідь. а – 1, б – 3, в – 4, г – 2.
Завдання 2.1. За політичною картою світу визначте:
а) у яких півкулях розташована Австралія?
– відносно екватора – в південній, тому всі точки мають географічні
широти – пд.ш.;
– відносно початкового меридіана – у східній, тому всі точки мають
географічні довготи сх.д.;
б) у яких півкулях розташована Мексика?
– відносно екватора – в північній – пн.ш.
– відносно початкового меридіана – у західній – зх. д.
Завдання 2.2. За географічною картою півкуль визначте:
І варіант
1. У якій частині Євразії розташований Скандинавський півострів?
У північно-західній.
2. У якій частині Індійського океану розташований о. Суматра?
У північно-східній.
ІІ варіант
1. У якій частині Південної Америки розташований о. Вогняна Земля?
У південній.
2. У якій частині Північної Америки розташований о. Ґренландія?
У північно-східній.
14
14
Пам’ятайте, що на географічних картах напрямок північ-південь визна-
чається вздовж меридіанів.

15. Розділ ІІ. Земля на плані та карті
Завдання 3.1. За фізичною картою півкуль визначте географічні координати об’єктів.
І варіант ІІ варіант
а) г. Мак-Кінлі – 64 пн.ш., 151 зх.д. а) г. Аконкаґуа – 32 пд.ш., 70 зх.д.
б) влк. Кракатау – 5 пн.ш., 105 сх.д. б) оз. Байкал – 53 пн.ш., 109 сх.д.
в) м. Лондон – 52 пн.ш., 0 д. в) г. Джомолунґма – 28 пн.ш., 87 сх.д
г) Суецький канал – 31 пн.ш., 33 сх.д г) вдсп. Вікторія – 18 пд.ш., 26 сх.д
д) Мертве море –32 пн.ш.,36 сх.д д) Магелланова протока –53 пд.ш.,70 зх.д.
Завдання 3.2. За політичною картою світу визначте столиці держав, якщо їх геогра-
фічні координати становлять:
І варіант ІІ варіант
а) 16° пд. ш., 47° зх. д. – м. Бразиліа а) 23°26' пн. ш., 82° зх. д. – м. Гавана
б) 42° пн. ш., 12° сх. д. – м. Рим б) 7° пд. ш., 37° сх. д. – м. Додома
в) 35° пд. ш., 149° сх. д. –м. Канберра в) 39° пн. ш.,77° зх. д. – м. Вашингтон
г) 46° пн. ш., 75° зх. д. – м. Оттава г) 30° пн. 32° сх. д. – м. Каїр
д) 40° пн. ш., 34° сх. д. – м. Анкара д) 35° пн. 52° сх. д. – м. Тегеран.
Завдання 3.2. За фізичною картою півкуль визначте відстань між географічними
об’єктами:
І варіант ІІ варіант
1) Різниця у градусах:
39 9 30
2) Різниця в кілометрах:
якщо 1° = 111 км, тоді
111 км 30 = 3330 км
Відповідь. 3 330 км
1) Різниця у градусах:
43 6 37
2) Різниця в кілометрах:
якщо 1° = 111 км, тоді
111 км 37 = 4107 км
Відповідь. 4 107 км
Завдання 3.3. За фізичною картою України визначте:
а) географічні координати свого населеного пункту . . . . . . . . . . . . . . . . . .
б) відстань і напрямок від свого населеного пункту до: . . . . . . . . . . . . . . . .
– м. Київа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
– Чорного моря . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
– Карпатських гір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
– Кримських гір. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Врятуйте потерпілих!
Моряки знайшли в океані пляшку із запискою. Але вода розмила деякі букви і
цифри, а збереглися лише такі дані: “28 пд. ш. і 109° зх. д. На острові Пасхи”.
Де слід шукати потерпілих? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
15
15

16. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
ПРАКТИЧНА РОБОТА№6
Тема. Встановлення взаємозв’язків між будовою земної кори та формами
рельєфу, визначення їх геологічного часу.
Мета. Навчитися встановлювати взаємозв’язки між будовою земної кори,
формами рельєфу і часом їх утворення.
Обладнання. Карта будови земної кори, літосферних плит, фізична карта світу, гео-
хронологічна таблиця.
Завдання 1.1. Співставте карти будови земної кори, фізичну карту світу і геохроноло-
гічну таблицю. Визначіть:
а) які форми рельєфу розташовані на платформах? Які вони за віком?
– на Східноєвропейській – Східноєвропейська рівнина, давня;
– на Сибірській – Середньосибірське плоскогір’я, давнє;
– на Індійській – плоскогір’я Декан, давнє;
б) які форми рельєфу розташовані в областях альпійської складчас-
тості? Які вони за віком? Скрізь – гори; високі; наймолодші за віком.
Висновок. На платформах, найдавніших за віком ділянках земноїкори, розташовані
рівнини, а в областях альпійськоїскладчастості, які є наймолодші за віком, – пере-
важно високі гори;
в) до яких ділянок земної кори приурочені сейсмічні пояси? Які форми
рельєфу їм відповідають? Які вони за віком?
– Тихоокеанський – межі літ. плит; Кордильєри, Анди, гори о-вів,
молоді;
– Середземноморський – межі літ. плит; гори Піренеї, Альпи, Карпа-
ти ..., молоді;
– Атлантичний – межі літ. плит; Пн. атл. та Пд. атл. серединні
хребти; молоді;
Поясніть такі взаємозв’язки:
г) що лежить в основі Західносибірської рівнини? Яка вона за віком?
Осадовий чохол молодої платформи (плита).
Як і чому вона відрізняється від сусідніх рівнин – Східноєвропейської та
Середньосибірського плоскогір’я? Їїабсолютні висоти значно нижчі
(до 200 м), тому що дуже потужний осадовий чохол;
д) які форми рельєфу формуються на межі літосферних плит? Чому? Які
вони за віком? Лише гори, тому що ці ділянки земноїкори молоді за
віком, продовжують активно формуватися (вулкани, землетруси).
Висновок. Якщо співставити карту будови земноїкори з фізичною картою світу і
геохрон. таблицею, то бачимо тісний взаємозв’язок між ними, можемо пояснити
розташування гір і рівнин на планеті.
Завдання 2.1. Поєднайте між собою основні складові частини літосфери – будову зем-
ної кори та форми рельєфу. Які наслідки взаємозв’язків між ними? Як
впливає геологічний час на процеси, що відбуваються у земній корі та
як це відображається на рельєфі планети?
Заповніть таблицю і зробіть висновки на прикладі однієї літосферної плити:
І варіант – Північноамериканська;
ІІ варіант – Індоавстралійська.
16
16

17. Ділянки земної кори
(карта “Будова земної
кори”)
Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
Форми рельєфу
(“Фізична карта світу”)
Геологічний час утворення
(“Геохронологічна
таблиця”)
Платформи Рівнини
І варіант:
1. Північноамериканська
Центральні, Великі та ін.
Архейська,
протерозойська ери
2. Осадовий чохол молодих
платформ
Примексиканська та
Приатлантична низовини
Мезозойська, кайнозойська
ери
ІІ варіант:
1. Індійська
плоскогір’я Декан
Архейська,
протерозойська ери
2. Австралійська
рівнини центральної і
західної частин материка
Архейська,
протерозойська ери
Області складчастостей Гірські системи
І варіант: 1. Байкальська,
каледонська, герцинська
Невисокі гори Аппалачі та
п-ова Лабрадор
Палеозойська ера
2. Мезозойська
більша частина
Кордильєр, центр і північ
Мезозойська ери
3. Альпійська
Тихоокеанське узбережжя,
гори Кордильєри, вулкани,
землетруси
Кайнозойська ера
ІІ варіант: 1. Каледонська,
герцинська (сх. Австралії)
Великий Вододільний
хребет
Палеозойська ера
2. Альпійська
гори Гімалаї, найвищі на
планеті
Кайнозойська ера
Висновок. В межах Північноамериканської(Індоавстралійської ) літосф. плити є
стійкі (платформи) і рухомі (обл. складч.) ділянки земноїкори, різні за віком. Прос-
лідковується взаємозв’язок між будовою зем. кори та формами рельєфу, а саме – на
платформах – рівнини, в обл. складч.-гори; чим молодша складчастість,тимвищі гори.
Які це гори та рівнини “заблукали” і
не можуть розміститися на своїх
ділянках земної кори? Допоможіть
їм: розставте відповідні букви над
знаками запитання.
а) Середньосибірське плоскогір’я,
б) Атлас,
в) Анди,
г) Аравійське плоскогір’я.
Відповідь. В областях складчастос-
тей – б, в; на платформах – а, г.
17
17
а
в
б
г

18. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
ПРАКТИЧНА РОБОТА№7
Тема. Позначення і підписування на контурній карті найбільших літосферних
плит, сейсмічних поясів, вулканів, гір, рівнин.
Мета. Навчитися наносити географічні об’єкти на контурну карту, дотри-
муючись загальноприйнятих вимог; нанести на контурну карту об’єкти
літосфери та вивчити їх розташування.
Обладнання. Фізичні карти півкуль і України, карта літосферних плит, контурні
карти півкуль, контурна адміністративна карта України, олівці.
Завдання 1.1. Накресліть умовний знак, яким зображено межі літосферних плит:
Завдання 1.2. Запишіть у прямокутнику умовний знак – назву літосферних плит, на-
приклад, Наска:
Завдання 1.3. Накресліть умовні знаки:
– сейсмічні пояси – вулкани діючі
– вулкани згаслі – позначки висот від рівня моря
Завдання 1.4. Розгляньте, як позначені і підписані гори на
географічних картах. Запам’ятайте умовні
позначення гір на контурних картах:
а) напрямок гірських хребтів уважно нама-
люйте коричневою лінією;
б) над лінією друкованими літерами підпи-
шіть назву гірської системи;
в) позначте найвищу вершину за допомогою
умовного позначення;
г) якщо назва не поміщається, використайте цифру, а в умовних позна-
ченнях підпишіть повну назву.
Завдання 1.5. Розгляньте, як позначені і підписані рівнини (низовини, височини, пло-
скогір’я) на географічних картах:
а) яким шрифтом – друкованими літерами;
б) як розміщена назва рівнин – на території, яку займає рівнина;
в) чому на фізичній карті України нанесені позначки висот над рівнем
моря на рівнинах, а на фізичній карті півкуль – ні? Як така відмінність
залежить від масштабів карт? На карті України, масштаб якої біль-
ший, ніж карти півкуль, зображено більш детальніше територію,
тому й нанесені тут позначки висот навіть на низовинах.
18
18
НАСКА
8850
Пам’ятайте, що позначити на контурній карті – означає нанести геогра-
фічний об’єкт на контурну карту за допомогою відповідних умовних позначень; а
підписати на контурній карті – це означає підписати географічний об’єкт на
контурній карті за допомогою чітко визначеного шрифту, як правило, він та-
кий, як і на географічних картах. При нанесенні об’єктів на контурну карту
орієнтуйтеся за градусною сіткою, обрисами береговоїлінії материків, добре
відомими вам іншими географічними об’єктами.

19. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
Завдання 2.1. Позначте і підпишіть на контурних картах:
а) півкуль: літосферні плити – Африканська, Євразійська, Тихоокеанська, Пів-
нічноамериканська, Південноамериканська, Індоавстралійська, Антарк-
тична, Наска;
сейсмічні пояси – Тихоокеанський, Середземноморський, Атлантичний;
вулкани – Ключевська Сопка, Везувій, Етна, Кракатау, Фудзіяма;
гори – Карпати, Кримські, Альпи, Уральські, Атлас, Кордильєри, Ве-
ликий Вододільний хребет, Гімалаї (вершина Джомолунґма (Еверест)),
Анди, Тибет;
хребти в океані – Ломоносова, Серединно-Атлантичний;
рівнини – Східноєвропейська, Західносибірська;
низовини – Амазонська, Причорноморська, Придніпровська;
плоскогір’я – Бразильське, Аравійське, Декан;
б) України: гори – Карпати, Кримські;
низовини – Причорноморська, Придніпровська, Поліська;
височини – Подільська, Волинська, Донецька, Придніпровська, При-
азовська.
Якщо всі слова ви відгадаєте правильно, то у виділеному рядку прочитаєте ім’я
німецького геофізика, який у 1912 році обґрунтував гіпотезу дрейфу материків.
1. Молоді за віком гори Африки.
2. Найвища гірська система планети.
3. Найвищі гори Європи.
4. Паливна корисна копалина.
5. Гірська вершина, розташована на 48°10' пн.ш.,
24°30' сх.д.
6. Плоскогір’я на Індійській платформі.
7. “Мідні гори”.
Використайте підказку: Альпи, Декан, нафта, Ат-
лас, Говерла, Гімалаї, Анди.
Визначте координати найнижчої точки суходолу:
а) 17° пд.ш., 112° зх.д.;
б) 10° пн.ш., 127° сх.д.;
в) 38° пд.ш., 15° зх.д.;
г) 11° пн.ш., 143° сх.д.;
д) 32° пн. ш., 36° сх.д.
Відповідь. 32° пн. ш., 36° сх.д. – Мертве море.
Д Н
19
19
Г
І
А
А Л Ь Ф Р Е Д
Т А
П
Л
А
А
А
К
А А А
А
С
Ї И
Л
Л
М
Н
Т И
Н
Г
О
В
Е

20. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
ПРАКТИЧНА РОБОТА№8
Тема. Спостереження за погодою і опрацювання зібраних матеріалів: скла-
дання графіка температур, діаграми хмарності й опадів, рози вітрів,
опис погоди.
Мета. Формувати вміння і навики опрацювання матеріалів спостереження за
погодою, здійснення результатів спостережень та складання опису по-
годи.
Обладнання. Календар погоди, лінійка, олівці.
Завдання 1.1. Ознайомтеся зі зразками графіків, які будуються на основі зібраних ма-
теріалів спостереження за погодою.
Складаються графіки ходу
температур – добових,
місячних, річних.
Додатні t° позначають
червоною лінією, від’ємні –
синьою; пунктирна лінія –
це середні t°.
Як бачимо, впродовж
місяця переважали зх.,
пн.-зх., пн. і пд.-зх.
напрямки вітру.
20
20

21. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
Завдання 2.1. Використовуючи дані календаря погоди, побудуйте графік ходу темпе-
ратур за місяць.
І варіант – вересень; ІІ варіант – грудень.
Проаналізуйте графік місячного ходу температури.
1. Максимальна t° . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2. Мінімальна t°. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3. Амплітуда t°. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
4. Середня t° місяця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
5. Чому t° змінювалася впродовж місяця? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Завдання 2.2. Накресліть розу вітрів, користуючись даними календаря погоди.
І варіант – вересень; ІІ варіант – грудень.
Напрямок
вітру
Пн. Пн.-Сх. Сх. Пд.-Сх. Пд. Пд.-Зх. Зх. Пн.-Зх.
Без
вітру
Кількість
днів
Проаналізуйте розу вітрів.
Вітри яких напрямків переважали впродовж місяця і чому?. . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
21
21
Пам’ятайте, що при опрацюванні зібраних матеріалів не тільки склада-
ються графіки і діаграми, а також проводиться ретельний аналіз всіх показ-
ників погоди.

22. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
Завдання 2.3. Побудуйте діаграму хмарності, користуючись даними календаря пого-
ди.
І варіант – вересень; ІІ варіант – грудень.
Стан хмарності
Кількість днів
Проаналізуйте діаграму хмарності.
1. Яка хмарність переважала? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2. Як залежала хмарність від вітру? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3. Як залежала хмарність від температури? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Завдання 2.4. Побудуйте діаграму випадання опадів, користуючись даними календаря
погоди.
І варіант – вересень; ІІ варіант – грудень.
Види опадів
Без
опадів
Кількість днів
Проаналізуйте діаграму випадання опадів.
1. Яка кількість днів впродовж місяця переважала, з опа-
дами чи без?. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
2. Як на випадання опадів вплинули переважаючі напрямки вітрів? . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
3. Як випадання опадів залежало від зміни температури повітря впродовж місяця?. . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
22
22

23. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
Завдання 2.5. Накресліть кути падіння сонячних променів за
даними вашого календаря погоди – 22 червня,
23 вересня, 22 грудня.
На які показники погоди і як вплинула зміна
висоти Сонця над горизонтом? . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Завдання 3.1. Опишіть погоду на території своєї місцевості за один день (за вибором).
Під час опису аналізуйте всі показники погоди.
Опис погоди у . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
(населений пункт)
1. Дата
2. Найбільша, найменша t° повітря,
амплітуда t°, закономірності зміни t°
3. Опади, їх загальна кількість, види
опадів і час випадання
4. Хмарність, розподіл протягом дня
5. Атмосферний тиск, зміна тиску
6. Вплив погоди на здоров’я людей, їхнє
життя і діяльність
7. Висновок про причини зміни погоди
упродовж дня та тип погоди
Розгадайте ребус і дізнайтеся, яке найбільше грозове місце на земній кулі. Тут
блискавки криють небо 322 дні на рік!
Відповідь. Ява
23
23

24. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
ПРАКТИЧНА РОБОТА№9
Тема. Опис одного з головних типів клімату за кліматичними картами.
Мета. Навчитися аналізувати кліматичні карти при складанні опису одного з
головних типів клімату.
Обладнання. Карта кліматичних поясів та областей, кліматична карта світу, олівці.
Завдання 1.1. Користуючись картою кліматичних поясів та областей, визначіть, яки-
ми кольорами позначені головні типи кліматів, замалюйте їх.
– екваторіальний;
– тропічний;
– помірний;
– арктичний і антарктичний.
У якому головному кліматичному поясі розташована більша частина території Ук-
раїни? Помірному.
Завдання 1.2. Користуючись кліматичною картою світу визначіть.
1. Через які півострови проходить ізотерма січня +16°? Євразія – Ара-
війський, Індокитай; Пн. Америка – Каліфорнія, Флорида.
2. Яка ізотерма липня проходить найближче до територіїУкраїни? 16С.
3. Чи правильні твердження?
– західні вітри переважають в екваторіальних широтах – ні
(західні вітри – в помірних широтах; на екваторі – пасати);
– якщо біля узбережжя материка протікає тепла течія, то випадає
багато опадів, а якщо холодна, то мало (простяглися пустелі) – так
(така залежність – на всій планеті).
– пасати з Атлантичного океану приносять багато опадів на Амазонську
низовину – так (Пн.-Східні і Пд.-Східні; впливають аж до гір Анд).
Завдання 2.1. Користуючись кліматичними картами, запишіть у таблицю кліматичні
показники головних типів клімату:
І варіант – екваторіальний; ІІ варіант – тропічний.
Тип клімату
Тиск (високий,
низький)
Повітряні
маси
Температура
Аt° Опади
Перева-
Січня Липня жаючі вітри
І варіант:
екваторіаль-
ний
Н
Екваторі-
альні, теп-
лі, вологі
+24С +24С 0 С
2 000-
3 000 мм
за рік
пасати
ІІ варіант:
тропічний
В
Тропічні,
теплі, сухі
+20С +30С 10С
100-
250 мм
пасати
(форму-
ються)
Завдання 2.2. Використовуючи дані таблиці та кліматичні карти, складіть опис голов-
ного типу клімату. Розпочніть опис із визначення географічного поло-
ження типу клімату, продовжуйте згідно з даними таблиці (завдання 2.1.).
24
24

25. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
І варіант – екваторіальний; ІІ варіант – тропічний.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновок: . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Яку загадку приховали краплинки? Розшифруйте частини слів у порядку збіль-
шення цифр і прочитаєте загадку. Відповідь впишіть у клітинки.
Загадка Таке велике, що займає весь світ,
таке мале, що в щілину зайде.
Який тип клімату характерний для Києва?
а) мусонний; в) континентальний;
б) морський; г) помірно континентальний.
Який фактор має вирішальний вплив на формування прибережних пустель
Наміб і Атакама?
а) наближеність до екватора; в) тепла течія;
б) мусони; г) холодна течія.
25
25
П О В І Т Р Я

26. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
ПРАКТИЧНА РОБОТА№10
Тема. Позначення на контурній карті гідрологічних об’єктів.
Мета. Навчитися знаходити і позначати на контурній карті гідрологічні об’єк-
ти географічної номенклатури.
Обладнання. Фізична карта світу, півкуль, карта океанів, контурна карта океанів,
олівці.
Завдання 1.1. Користуючисьфізичними картами та картою океанів, визначіть і запишіть:
а) яким шрифтом підписують моря? Наприклад,
Чорне море –
б) яким шрифтом і як розміщують слова, коли підписують протоки,
затоки? Наприклад,
протока Дрейка –
Ґвінейська затока –
в) яким шрифтом підписують острови, півострови, які скорочення слів
використовують? Наприклад,
острів Ґренландія –
Кримський півострів –
г) як підписують і позначають теплі і холодні течії? Наприклад,
Гольфстрім –
Течія Західних Вітрів –
д) запишіть умовні знаки річок, озер і позначки глибин. Приклади
виберіть самостійно.
Завдання 2.1. Позначте на контурній карті океанів гідрологічні об’єкти:
океани – Тихий, Атлантичний, Індійський, Північний-Льодовитий;
моря – Чорне, Беринґове, Середземне, Червоне, Азовське, Карибське;
протоки – Керченська, Босфор, Беринґова, Маґелланова, Гібралтар-
ська, Дарданелли, Мозамбіцька, Дрейка, Мексиканська;
затоки – Біскайська, Бенґальська, Мексиканська, Ґвінейська;
острови – Гренландія, Гавайські, Великобританія, Великі Зондські,
Мадагаскар, Шрі-Ланка, Великі Антильські;
півострови – Кримський, Аравійський, Балканський, Скандинавський,
Апеннінський, Індокитай, Індо стан, Лабрадор, Сомалі;
западина – Маріанська;
течії – Гольфстрім, Лабрадорська, Західних Вітрів, Північноатлан-
тична, Північнотихоокеанська, Північна та Південна Пасатна;
річки – Дніпро, Дунай, Єнісей, Ніл,Амазонка, Янцзи, Міссісіпі,Об, Конґо;
озера –Каспійське, Байкал, Ладозьке, Великі озера, Танґаньїка, Тітікака.
26
26

27. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
Із початкових букв назв даних географічних об’єктів складіть слово, і ви дізна-
єтесь, яке озеро у Карпатах місцеві жителі називають Морським оком.
і=и і=и
Яка річка світу найповноводніша?
а) Об; в) Амазонка;
б) Дніпро; г) Волга.
Який водоспад найвищий у світі?
а) Анхель; в) Ніаґарський;
б) Вікторія; г) Іґуасу.
Яке озеро в світі найсолоніше?
а) Вікторія; в) Каспійське море;
б) Онтаріо; г) Мертве море.
Підкресліть, яка з географічних назв є протокою:
а) Біскайська; в) Ґібралтарська;
б) Мексиканська; г) Бенґельська.
27
27
Пригадайте вимоги щодо нанесення географічних об’єктів на контурну кар-
ту, яких ви дотримувались при виконанні практичної роботи №7.
Середземне море
пів
Індостан
р ігер.Н
оз. Ейр
Велик
озера
і
море Росса
п і
в
китай
Індо
С И Н Е В И Р

28. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
ПРАКТИЧНА РОБОТА№11
Тема. Складання порівняльної характеристики водних об’єктів (за вибором).
Мета. Навчитися користуватися методом порівняння, виявляти подібні та від-
мінні риси порівнюваних водних об’єктів.
Обладнання. Фізичні та тематичні карти світу й України, довідники, енциклопедії,
хрестоматії, відеоматеріали.
Завдання 1.1. Порівняйте Аравійське та Японське моря щодо приналежності їх до
океанів. Користуючись картою океанів, визначте і запишіть пропу-
щенні слова.
Обидва моря омивають материк Євразію, але Аравійське – на півдні,
воно є частиною Індійського океану, а Японське – на сході, є час-
тиною Тихого океану. Обидва моря окраїнні, але відокремлюються від
океанів по-різному: Аравійське море – підводними підняттями,
Японське море – островами.
Отже, хоча моря омивають один і той же материк, але є частинами
різних океанів.
Завдання 1.2. Користуючись фізичною картою півкуль, порівняйте озера – Каспійсь-
ке і Байкал – за площею.
На фізичній карті півкуль видно, що Каспійське озеро значно більше
за площею, ніж озеро Байкал. Через це його називають морем. Отже,
за площею Каспійське море та озеро Байкал дуже відрізняються.
Завдання 1.3. За фізичною картою півкуль порівняйте, в яких географічних широтах
протікають річки:
а) Амазонка і Конґо – переважно в екваторіальних;5 пн.ш. –18 пд.ш.;
б) Замбезі і Дніпро – переважно в субекв. – Замбезі (1218 пд.ш.) та в
помірних – Дніпро (4758пн.ш.).
Висновок Амазонка і Конго протікають майже в однакових широтах, а Замбезі і
Дніпро – в різних.
Завдання 2.1. Складіть порівняльну характеристику двох морів, використовуючи різ-
ні джерела географічних знань.
І варіант – Карибське і Середземне; ІІ варіант – Чорне і Червоне.
План
1. Береги яких материків омивають?
2. Частиною яких океанів є?
3. Внутрішні чи окраїнні?
4. Як сполучені з океаном (протоками, іншими морями)?
5. Які глибини дна, м?
6. Які властивості вод (температура поверхневого шару води та солоність)?
7. Яке господарське використання морів?
28
28
Пам’ятайте, порівняти географічні об’єкти, означає виявити між ними
подібні й відмінні риси за певними ознаками та зробити висновок про переваги
тих чи інших рис.

29. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Висновок . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Завдання 2.2. Складіть порівняльну характеристику двох озер, використовуючи різні
джерела географічних знань.
І варіант – Вікторія і Ейр; ІІ варіант – Балхаш і Чад.
План характеристики
Назви озер та їх характеристика
Озеро . . . . . . . . . . . . . . . . . . Озеро . . . . . . . . . . . . . . . . . .
1. На якому материку та в
якій його частині
розташоване?
2. Площа, км2
3. Походження озерних
улоговин
4. Водний режим (стічні чи
безстічні)
5. Солоність вод (солоні чи
прісні)
6. Господарське
використання
Висновок (про виявлені подібні та відмінні риси і про перевагу тих чи інших) . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
29
29

30. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
Якщо ви любите карту, то це завдання для вас, юні картографи! Перед вами дві
дуже схожі одна на одну карти Південної Америки. Порівняйте їх і запишіть
відмінності. То яка карта відповідає дійсності?
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Яка протока Світового океану є найширшою?
а) Маґелланова; в) Басова;
б) Ґібралтарська; г) Дрейка.
Яке море на Землі є наймілководнішим?
а) Мармурове; в) Егейське;
б) Азовське; г) Балтійське.
Яке озеро за своїми природними особливостями найбільше відрізняється від
інших? Обґрунтуйте свій вибір.
а) Балхаш; в) Ньяса;
б) Тітікака; г) Чад (мілководніше, в прогині платформи).
30
30
дійсна

31. Розділ ІІІ. Географічна оболонка та її складові
ПРАКТИЧНА РОБОТА№12
Тема. Визначення за картою географічного положення, напряму течії та най-
більших приток однієї з річкових систем світу (за вибором).
Мета. Навчитися визначати за картами географічне положення річок, яке
значною мірою визначає їх природні особливості.
Обладнання. Фізичні карти півкуль і України, інші джерела географічної інфор-
мації.
Завдання 1.1. За допомогою фізичної карти півкуль визначте географічне положення
річки Міссісіпі відносно поверхні Землі. Запишіть пропущені слова.
Річка Міссісіпі протікає в меридіональному напрямку з півночі на
південь, у центральній частині материка – Пн. Америка. Їївитік
розташований на 48° пн.ш., а гирло – 29° пн.ш., де вона впадає у Мекси-
канську затоку.
Завдання 1.2. За допомогою фізичної та політичної карт продовжіть визначати гео-
графічне положення річки Міссісіпі відносно інших об’єктів, з якими
вона зв’язана.
Витік річки, як і частина її верхньої течії, розташований на рівнині,
недалеко від Великих озер. У середній і нижній течіїповноводна ріка
тече широкою Міссісіпською і Примексиканською низовиною, яку во-
на утворила своїми відкладами за довгий геологічний час.
Їїправі притоки розпочинаються з високих Скелястих гір та Вели-
ких рівнин. На лівому березі більшість приток бере початок із неви-
соких давніх гір Аппалачів.
Це найбільша річка американської країни – США.
Завдання 2.1. Користуючись географічними картами й різними джерелами геогра-
фічних знань, визначте географічне положення річкових систем.
І варіант – Амазонка; ІІ варіант – Ніл.
План
1. У якій частині якого материка протікає?
2. Який напрямок течії (щодо градусної сітки, вздовж паралелей, меридіанів
тощо)?
3. Де розташований витік, гирло?
4. Які географічні об’єкти оточують річку?
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
31
31
Пам’ятайте, що визначити географічне положення об’єкта, означає визна-
чити його положення відносно поверхні Землі (за допомогою градусноїсітки,
географічних координат), а також відносно інших об’єктів, з якими він взаємо-
пов’язаний.