укр мова

1. Департамент освіти і науки
Київської обласної державної адміністрації
Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
Департамент освіти і науки
Київської обласної державної адміністрації
Київський обласний інститут післядипломної освіти
педагогічних кадрів
Департамент освіти і науки
Київської обласної державної адміністрації
Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів
1
СЛОВО КОБЗАРЯ
Методичні рекомендації щодо
відзначення 200-річчя з Дня
народження Т. Г. Шевченка
з мультимедійними додатками
Підготувала
В. Г. Зданович, учителька української мови та
літератури Королівської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Макарівського району Київської області
2013
Департамент освіти і науки
Київської обласної державної адміністрації
Київський обласний інститут
післядипломної освіти педагогічних кадрів

2. Зміст
Вступ
.............................................................................................................................
3
І. Роль і значення слова Т. Г. Шевченка. Методичний коментар
.....................................................................................................................
5
1.1. Створення асоціативних кущів
.............................................................................................................................
7
1.1.1.Слово Т. Шевченка стосовно народу і держави
.............................................................................................................................
9
1.1.2.Слово Т. Шевченка стосовно природи
.............................................................................................................................
10
1.1.3.Слово Т. Шевченка стосовно народу і його ворогів-
поневолювачів
.............................................................................................................................
11
1.1.4.Слово Т. Шевченка крізь призму часу
.............................................................................................................................
12
1.2. Художні замальовки, сенкани як засоби компактного, емоційно-
образного, креативного вираження думки
.....................................................................................................................
13
ІІ. Якого кольору слово Т. Г. Шевченка? Дослідницько-пошукова
робота. Методичний коментар
2

3. .............................................................................................................................
16
2.1. Фоносимволічне дослідження пейзажної лірики Т. Шевченка
.............................................................................................................................
17
2.2. Усне словесне малювання, створення ілюстрацій. Методичний
коментар
.....................................................................................................................
19
ІІІ. Літературна композиція «Віще слово Кобзаря»
.............................................................................................................................
21
Використані джерела...................................................................................... 31
Додатки.............................................................................................................. 32
Додаток А. Створення асоціативних кущів.................................................... 32
Додаток Б. Художні замальовки...................................................................... 41
Додаток.В. Сенкани як засоби компактного, креативного
вираження думки............................................................................................... 47
Додаток Д. Якого кольору слово Т. Шевченка?............................................. 50
Додаток Е. Усне словесне малювання, створення ілюстрацій...................... 56
Додаток Є. Віще слово Кобзаря....................................................................... 72
Вступ
Щедра й невичерпно багата українська земля подарувала
Т. Г. Шевченка, Пророка, Речника Волі, який поставив на сторожі біля
своїх земляків вогненне слово, на яке покладав усі надії, сподівання. Він,
як ніхто, відчув притягальну силу слова, його велич і міць. Слово для поета
було усім: і болями, і радістю, і криком душі, і ліками від страждань,
зневіри, було спасінням, самим життям. Тарас Григорович написав свою
мовну, а отже, життєву програму:
Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
3

4. Поставлю слово
«Подражаніє 11 Псалму».
Відзначаючи 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка, важливо
звернути увагу саме на слово Великого Митця, яке зберегло націю від
поневолення, рабства, вивело на шлях свободи, незалежності, і завдяки
якому ми сьогодні гордо називаємо себе українцями.
У чому ж сила і міць Шевченкового слова?Адже минають роки,
століття, а твори Кобзаря є актуальними, полонять душу, серце, уяву; є
орієнтиром, учителем, керманичем для мільйонів людей в Україні і в світі.
Було багато спроб і намагань проникнути в глибину слова Тараса
Григоровича Шевченка, розкрити феномен його творчості. Але і донині
таїна слова поета не розгадана до кінця, феномен його творчості не
пізнаний, не розкритий повністю. Слово Кобзаря можна порівняти з
бездонним джерелом, з якого черпаємо силу, мудрість, духовність, але до
кінця вичерпати його неможливо.
Робота «Слово Кобзаря. Методичні рекомендації щодо відзначення
200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка з мультимедійними
додатками» спрямована на те, щоб викликати інтерес, зацікавити дітей
словом Кобзаря, пробудити бажання пізнати його глибину і неповторність,
унікальну здатність впливати на свідомість, пробуджувати емоції,
найпотаємніші почуття. Важливо учити дітей любити слово Кобзаря,
звертатися до нього, цінувати, шанувати, бо це – ядро української
культури, ідеал народного слова, це правда і щирість, яка несе в собі мрії,
бажання, прагнення.
Мета роботи: допомогти учителям-словесникам у проведенні
заходів щодо відзначення 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка, у
виборі тем, форм і методів навчання, які б пробудили творчу уяву учнів, їх
образне, асоціативне і креативне мислення, допомогли б відчути силу
Шевченкового слова, побачити його красу, виявлену у кольорі, з’ясувати
важливість слова у змалюванні рідної природи, вихованні патріотичних
почуттів.
Дана наробка складається із трьох розділів. У першому
пропонуються матеріали та поради стосовно того, як можна розкрити роль
і значення слова Т. Шевченка шляхом складання асоціативних кущів,
художніх замальовок, сенканів.
Завдання такого характеру дають змогу залучати якомога більше
школярів до участі в роботі, об’єднувати їх у творчі групи, працюючи у
яких, вони набуватимуть навичок співпраці, колективного вирішення
проблем, вчитимуться збирати матеріал, аналізувати, систематизувати та
об’єднувати його за темами, формулювати висновки. Написання творчих
робіт сприятиме розвитку образного та критичного мислення, розвиватиме
творчий потенціал учнів, спонукатиме їх до роздумів, пробудить цікавість,
викличе захоплення словом Т. Г. Шевченка.
4

5. У другому розділі подаються матеріали, які може використати
учитель при організації роботи творчо-пошукового, дослідницького
характеру, зокрема фоносимволічного дослідження пейзажної лірики
Кобзаря, де розкривається краса і багатство слова митця, виявленого у
кольорі, яке виграє різними живописними барвами у віршах про природу,
передає красу і неповторність рідної землі. Це викликає глибокі емоції,
пробуджує патріотичні почуття, спонукає берегти, захищати, боротися за
свою неньку-Україну. Досліджуючи колір голосних звуків, які
переважають в запропонованих поезіях, школярі зацікавляться його
символікою, проведуть усне словесне малювання, створять ілюстрації,
творчі роботи.
У третьому розділі представлена літературна композиція «Віще
слово Кобзаря», яка сприятиме поглибленню знань про Тараса
Григоровича та його творчість, допоможе зрозуміти, що слово поета
надзвичайно вагоме, цінне для українців. Це наша життєва програма,
орієнтир, дороговказ. До даного виховного заходу додається
мультимедійна презентація, яка урізноманітнить зміст композиції, додасть
емоційності, виразності, експресивності. Учитель на свій розсуд може
скористатися запропонованим матеріалом, творчо використати його.
Робота «Слово Кобзаря. Методичні рекомендації щодо відзначення
200-річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка з мультимедійними додатками»
стане в нагоді усім, хто небайдужий до вивчення творчості Великого
Кобзаря, допоможе учителям-словесникам зацікавити учнів дослідницько-
пошуковою роботою, створенням власних презентацій, творчих проектів,
плакатів, літературних газет тощо. Матеріали можуть бути використані як
на уроках української мови та літератури, так і в позаурочний час,
факультативних заняттях чи гуртковій роботі. Адже важливо донести
школярам, що слово Т.Шевченка – універсальне, пророче. Це вічне слово,
яке бринить любов’ю до України. Це наша слава, гордість і святиня, наше
майбуття.
Вивчаймо невмируще слово Т. Шевченка!
І. Роль і значення слова Т. Г. Шевченка.
Методичний коментар
З давніх-давен слово було могутньою силою, міцною зброєю, сенсом
життя. Воно вселяло надію і могло погубити, розвеселити і засмутити,
вбити або підняти. Але серед усіх слів було слово особливе, наповнене
енергією свободи, силою боротьби, закличне, зворушливе, величне і
вічне – це слово Т. Г. Шевченка.
Важливо акцентувати увагу учнів на тому, що могутнє слово Кобзаря
завжди возвеличувало свій народ, боролося за право існування. Гостре,
колюче, воно засуджувало кріпосників, панів, усіх, хто зрікався свого
рідного, батьківського, своєї історії, своїх предків. Щире, правдиве,
5

6. допомагало тим, хто зневірився, падав від утоми і знемагав від панського
ярма. Воно піднімало, вселяло надію. З ним боролися, ішли у бій,
відстоюючи свою честь і гідність, із ним жили.
Подібно блискавиці, Шевченкове слово спопеляло брехню,
ненависть, зло; бурхливими потоками вливалося в кам’яні і черстві душі,
щоб очистити їх, омити від бруду та зла, вселити милосердя, доброту, щоб
ожили, полюбили ближнього, подивилися на «тихий рай» – свою
стражденну Україну, прокинулися і боролися за її волю.
Скільки слово митця билося об тверді мури байдужості, квилило
чайкою в порожніх серцях людей, щоб пробудити свідомість, закликати
вийти на тернистий шлях боротьби. Воно не скорилося, не впало, не
зміліло у великому потоці людського страждання і біди. Воно вистояло.
Сильне і могутнє слово Шевченка звільнило Україну від віковічних
кайданів неволі, зберегло націю від поневолення, темноти, рабства. Воно
перемогло! Хіба не в цьому його міць, сила і мужність?!
Слово Шевченка й болюче до щему, і хвилююче, як море. Скільки в
ньому переживань за долю простого гнобленого люду, скільки співчуття за
всі його приниження і страждання. Воно безмежне і бездонне; глибоке,
повноводе, таке ж сильне, безстрашне і горде, як сивий Дніпро. У ньому
відбилися зорі і ясний місяць, неповторні пейзажі, минуле народу, його
звичаї, традиції, обряди.
А ще слово Кобзаря мелодійне, грайливе і веселе. Соловейком
виспівує на вустах кожного, хто понад усе любить Вітчизну, шанує і
оберігає свій народ. Воно ніжне, приємне, солодке і чаруюче водночас.
Огортає спокоєм душу, чистим сонячним сяйвом пробуджує думку, плекає
її, поливаючи життєдайним дощем, оберігає, шанує, щоб не заснула, щоб
рясним урожаєм зросла на рідній землі.
Ми, українці, не можемо уявити себе, свого життя без слова
Т. Шевченка. Це невичерпне джерело для дослідження, пізнання, розвитку
мислення, філософської думки. Щоб пробудити в учнів зацікавленість,
бажання вивчати слово Великого Кобзаря, зрозуміти його роль і значення в
житті українців, пропонуємо скористатися інтерактивними вправами
«Асоціативний кущ», «Асоціативна схема», «Усне словесне малювання»,
дослідницько-пошуковою роботою, створенням сенканів, художніх
замальовок, що сприяє кращому засвоєнню семантики слів, розвитку
асоціативного та креативного мислення, спонукає школярів висловлювати
думку не стереотипними формулами, а нестандартно, творчо.
6

7. 1.1. Створення асоціативних кущів
Інтерактивну вправу «Асоціативний кущ» використовують для
встановлення асоціативних зв’язків між окремими поняттями для
узагальнення матеріалу, підбиття підсумків.
Як відомо, асоціація (від лат. аssocio – з’єдную, приєдную) – зв’язок
між елементами психіки (уявленнями, думками, почуттями), за яким поява
одного елемента викликає появу іншого, з ним пов’язаного. Така
технологія дає можливість максимально розкрити значення
запропонованого слова, викликає цілу мережу додаткових образів, так
7

8. званих «асоціативних значень». Це стимулює мислення, розкриває
індивідуальні особливості школярів, їх внутрішній світ, емоції, розвиває
творчу уяву, формує навички зв’язного мовлення.
Складання асоціативних кущів до слова Т. Шевченка допоможе
поглибити, узагальнити, систематизувати набуті знання про життя і
творчість Кобзаря, розкрити його роль і значення для українців. Роботу
можна організувати в кілька етапів. Наприклад:
І.Учитель запропонує учням об’єднатися в творчі групи, визначить
завдання: дібрати якнайбільше епітетів, які спадають на думку, до слова
Т. Шевченка. Для того, щоб діти краще зрозуміли, можна ознайомити їх з
алгоритмом складання асоціативного куща:
1.Записати на дошці в центрі ключове словосполучення;
2.Підібрати приклади відповідей-слів, асоціативно пов’язаних із
запропонованим.
3.Записати дані слова у вигляді своєрідного «куща», який поступово
«розростається».
Наприклад:
Слово Т. Шевченка
мужнє, сміливе, сонячне, патріотичне, незабутнє, вічне, безсмертне і т.д.
ІІ. Усі зібрані слова учні разом з учителем проаналізують, систематизують
за темами: «Слово Т. Шевченка стосовно народу і держави», «Слово
Т. Шевченка стосовно природи», «Слово Т. Шевченка стосовно народу і
його ворогів-поневолювачів», «Слово Т. Шевченка крізь призму часу».
Можливі інші варіанти організації роботи над складанням
асоціативних кущів. Можна запропонувати кожній групі конкретну тему,
над якою вони будуть працювати.
ІІІ. Як підсумок, учитель запропонує школярам побудувати асоціативні
схеми, можна провести конкурс на кращий асоціативний кущ.
Важливо дітей зацікавити написанням творчих робіт, зокрема міні-
творами, у яких вони розкриють своє розуміння слова Т. Шевченка,
пояснять, які тропи підібрали, що вони символізують, з чим асоціюються,
тим самим демонструючи свої знання про життя і творчість Кобзаря, його
значення для українців. Наприклад, чому слово Кобзаря «світанкове».
Учениця 9 класу Славич Юлія написала: «Тому що воно чисте, свіже,
погідне, як світанок. Завжди після темної ночі настає жаданий світанок,
що несе людям новий день, нові враження, сподівання, нові турботи і
8

9. надії. Так і слово Великого Шевченка принесло народу новий світогляд,
прагнення, вивело на шлях боротьби за кращу долю, допомогло подолати
темні сили. Воно таке ж необхідне для кожного, як повітря, як життя. А
ще Тарас Григорович любив природу свого краю, як ніхто інший, зумів
передати її неперевершену красу у слові і на художніх полотнах. Словами
«Світає. Край неба палає» передає чудо сходу сонця. Я уявляю, як сонячні
промені потужним світлом прорізують темряву, міняють кольори на
небі, змушуючи вигравати їх червоними барвами. Усе довкола
прокидається, наповнюється духмяними ранніми пахощами квітів.
Пробуджуються, і трави, і звірі, і люди. Місяць теж прокинувся, і
тихенько спускається з неба".
Виконуючи завдання такого характеру, учні вчаться творчо і
художньо виражати свої думки, створювати оригінальні образи,
самостійно придумувати метафори, підбирати епітети, порівняння. Адже
виховувати у школярів поетичне бачення світу, культуру почуттів і
переживань – одне з найвідповідальніших завдань учителя-словесника.
[Додаток А, презентація 1].
1.1.1..Слово Т. Шевченка стосовно народу і держави
Перед тим, як запропонувати скласти асоціативний кущ до даної
теми, варто повторити біографічні відомості, зупинитись на тих періодах
діяльності, коли Тарас Григорович впевнено і сміливо виявляв свою
позицію стосовно народу і держави. Важливо зупинитися на тому, що поет
завжди був виразником народних дум і сподівань, відстоював честь і
гідність пригноблених, вказував шляхи боротьби із кривдниками.
9

10. Ідеалізуючи козацтво – борців за волю і незалежність, оспівуючи
гайдамацький рух, возвеличуючи героїв визвольної війни, народних
месників, він давав уроки мужності і відваги, стійкості і відданості,
доводячи, що тільки у вирі боротьби можна здобути жадану волю,
відстояти своє право, свою віру, традиції, мову, свою державу. Поет
розумів, що довгі роки неволі, кріпацтва важким тягарем лягли на плечі
обездоленого люду, гнітили, мучили його, вселяли страх, доводили до
відчаю, сіяли розбрат, смуток, безнадію, тому прагнув силою слова
підняти дух, дати надію, викоренити із свідомості земляків почуття раба,
спонукаючи задуматись над своїм становищем.
У глибині душі він кував слова особливі, гарячі, розпечені, вогненні,
що, як іскри, розгорялись в серцях людей, зігрівали немічних, убогих
теплом і любов’ю, в окам’янілих душах пробуджували милосердя і
доброту, розпалювали ненависть до гнобителів. Були і слова докору тим,
хто збайдужів, став пасивним, зневірився і ступив на шлях прислужництва,
зради і ганьби.
З’ясовуючи роль і значення слова Т. Шевченка стосовно народу і
держави, учні підберуть найбільш влучні епітети, розкажуть про свої
асоціації, пов’язані з тим чи іншим словом, створять асоціативні кущі.
1.1.2. Слово Т. Шевченка стосовно природи
Щоб активізувати асоціативне, образне мислення учнів, доцільно
провести бесіду про те, що природа у творчості Т. Г. Шевченка посідає
особливе місце. Вона, як жива істота, може співчувати, переживати,
хвилюватися, застерігати, може попереджати, наводити сум чи
розвеселити. Змальовуючи тихе надвечір’я, схід чи захід сонця, сивовусого
Славуту-Дніпра, велич степів, розкішні закосичені поля,заквітчаний
весною сад, густий верболіз, чи явора, калину в долині, одиноку тополю
10

11. при дорозі, – поет з великим трепетом і любов’ю підбирає слова, що
ніжними промінчиками торкаються найглибших струн людської душі,
творять неповторні пейзажі, які зворушують, викликають щирі емоції,
почуття.
Із перших років життя Тарас Григорович пізнавав красу природи,
яка його оточувала, її особливу чарівність і неповторність. У буянні трав,
квітів, у зелені гаїв та дібров, серед розкішних соняшників і мальв
знаходив спокій, розраду, затишок. На лоні природи минав сум, забувались
образи.
Краєвиди рідного довкілля назавжди полонили серце Тараса.
Мабуть, тому кожне його слово квітне в уяві яскравістю кольорів, влучно і
майстерно створюючи образ найкращої у світі країни.
Асоціативний кущ про слово Т. Шевченка стосовно природи учні
будуть складати з особливим настроєм, бажанням. Можна запропонувати
виконати завдання у формі гри. Перемагає той, чий асоціативний ряд буде
найдовшим. Окремо можна відзначити тих, чиє завдання якісніше, слова
підібрані художні, образні, асоціативний зв’язок є оригінальнішим. Учні
мають пояснити, чому саме такі слова спали на думку, розкрити їх
значення. Можна влаштувати конкурс на кращий асоціативний кущ.
1.1.3. Слово Т. Шевченка стосовно народу і його
ворогів-поневолювачів
Учням варто взяти до уваги, що Т. Г. Шевченко з дитинства відчув
на собі усю прикрість підневільного життя, пізнав і кріпаччину, і
сирітство. Дуже боляче сприймав образи, гостро відчував
несправедливість. Розповіді старенького діда Івана про Коліївщину,
гайдамаків глибоко хвилювали Тараса, будили уяву, розпалювали гнів до
11

12. панів. Назавжди він пройнявся духом непокори і свободи, а усе своє життя
присвятив боротьбі за кращу долю своїх співвітчизників. Його міцною
зброєю стало слово, яке проймало наскрізь, будило, не давало заснути,
кричало від болю і розпачу, закликало до борні. Воно несло правду
народові, учило його, виховувало, оберігало. Для ворогів поет знаходив
слова гострі, пекучі, метав їх, як стріли, влучно, боляче, нищівно. Його
слова боялися, переслідували, хотіли затоптати, зганьбити, знищити. Але
натомість отримували ще більш жалючі, грізні, громові.
Не боявся Т. Шевченко ні арештів, ні заслань. Його міцна зброя
ламала високі мури, долала великі відстані задля того, щоб бути з народом,
захистити його, полегшити муки і страждання, вивести із вічної темноти і
неволі. І в руках свого творця слово ставало виточеним, міцним, як
кремінь, всесильним, загартованим, сміливим і мужнім.
Створюючи асоціативний кущ, школярі пригадають патріотичні
твори Тараса Григоровича, узагальнять набуті знання про роль і значення
слова поета для українського народу.
1.1.4. Слово Т. Шевченка крізь призму часу
У переддень 200-річчя з Дня народження Великого Сина української
землі Т. Г. Шевченка, потрібно учням допомогти визначити ту неоціненну
роль, яку відіграла ця людина для України і її народу, з’ясувати, чому і
сьогодні слово митця не втратило своєї актуальності, залишилося таким
необхідним, потрібним, чому до нього звертаємося повсякчас, вчимося,
звіряємо свої помисли і досягнення. Ким є Т. Шевченко нині для нас, чому
12

13. не уявляємо себе, свого життя без його заповіту, повчання, без його
творчості?
Учитель має допомогти, аби учні зрозуміли і ту об’єднуючу силу,
унікальність слова поета не тільки для нас, українців, але й для усіх
слов’янських народів, для мільйонів людей у всьому світі, зрозуміли
масштабність, геніальність постаті Кобзаря, його слова, яке не підвладне
часові, і вічно житиме у серцях народу, підносячи його до вершин
духовності, добра, милосердя, любові і краси.
Складаючи асоціативний кущ до даної теми, учні будуть вчитися
підводити підсумки, робити узагальнення, висловлюватимуть власні
міркування щодо важливості, необхідності вивчення творів митця, потреби
звертатися до нього, будуючи своє життя, формуючи свою моральну і
громадянську позицію, відстоюючи права, виконуючи обов’язки перед
батьками, суспільством, державою.
Надзвичайно важливо нам сьогодні не втратити духовні орієнтири,
допомогти підростаючому поколінню вибрати правильний шлях у житті,
щоб не стати на шлях ганьби заради власного благополуччя, матеріальних
благ. І слово Т. Шевченка стане для молоді зразком високої духовності,
культури, відваги, патріотизму.
1.2. Художні замальовки, сенкани як засоби компактного,
емоційно-образного, креативного вираження думки
Методичний коментар
Художні замальовки – найбільш компактний жанр художньої
публіцистики, у якому висловлені враження автора, поєднані
інформаційність, образність, описуються почуття, переживання,
13

14. міркування на різні філософські теми. Це, перш за все, думки людини, її
дії, вчинки, сприймання дійсності чи певного якогось явища, предмета.
Художні замальовки розвивають чуттєвість до краси слова, яка
впливає на духовний світ дитини і облагороджує його. Для цього жанру не
є обов’язковими композиційна завершеність, глибина думки чи логічність,
вступ і закінчення. Головне в замальовках – враження і відчуття,
особистість автора, його індивідуальність, емоції, асоціації, оригінальний
погляд на предмет тощо.
Ознайомивши школярів із особливостями написання творів
художньої публіцистики, варто опрацювати пам’ятку:
«Як написати художню замальовку»
1. Спочатку потрібно поміркувати над даною темою.
2. Починати писати з головного, найбільш важливого.
3. Описувати ті моменти, що вразили, запам’яталися, викликали певні
емоції, почуття.
4. Дотримуватися послідовності у викладі думки.
5. Мова повинна бути художньою, образною, що допоможе зробити текст
яскравішим, більш цікавим, знайти емоційний відгук у душі читача.
Складаючи художні замальовки про слово Т. Шевченка, учні будуть
учитися виражати свої думки стисло, творчо, нестандартно. Розкажуть, що
для них особисто означає слово Кобзаря, які викликає враження, почуття.
Оскільки художні замальовки передбачають широке використання
художніх засобів зображення, учні намагатимуться підбирати оригінальні
тропи, експериментувати із словами, прагнучи викликати у читача якомога
більше емоцій, зацікавити їх написаним. Наприклад:
Шевченкове слово у серці моєму
Художня замальовка
Кожний раз із особливим хвилюванням беру до рук «Кобзар»
Т. Шевченка, адже ця книга особлива не тільки для мене, але й для усіх
українців, усього людства. Вона – як життєдайне джерело, з якого
черпаємо мудрість, знання, з якого п’ємо цілющий нектар любові, добра,
пізнаючи істину, знаходячи сенс буття на землі. І не сила відірватися від
того духовного джерела, до нього припадаєш знову і знову…
Відколи я навчилася сприймати мову, відтоді слухаю слово Кобзаря,
читаю, вивчаю його у школі і завжди знаходжу щось нове, цікаве,
особливе, повчальне. Воно водить мене шляхами козацької слави і звитяги,
14

15. розкриває героїчні сторінки боротьби нашого народу за волю і
незалежність, блукає в уяві, малюючи чудові образи і пейзажі. Слово то
зігріває теплом, то проймає холодом, то відгукується болем десь глибоко
в душі, викликаючи сум, хвилювання, то полонить своєю красою,
пробуджує найкращі, найщиріші почуття до рідної Вітчизни. Воно
вкарбовується у мою пам’ять назавжди, я відчуваю його міцну опору, ту
магію, яка ніби окрилює мене, підносить до вершин духовності.
Слово Великого Пророка є для мене настановою і законом,
охоронцем та ідеалом водночас. Це мій своєрідний оберіг, який я збережу
у своєму серці і гідно пронесу через усе життя.
Михайленко Ірина, учениця 9 класу.
Можна запропонувати написані творчі роботи оформити у вигляді
презентації, підготувати захист кращих художніх замальовок.
[Додаток Б, презентація 2].
Cенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Він синтезує
інформацію і факти в стисле висловлювання, котре описує, віддзеркалює
тему. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає
вірш у п’ять рядків.
1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно,
це іменник).
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів
(два прикметника).
3. Третій рядок означає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів
(це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається із чотирьох слів і виражає
ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого
слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.
Сенкан – східний стиль написання віршів. Він допомагає
узагальнити інформацію, схоплювати складні ідеї та формулювати їх
декількома словами. Як правило, на його написання багато часу не
потрібно, його пишуть всього кілька хвилин. Така форма роботи
подобається учням, дає можливість висловити свою думку в поетичній
формі, відчути себе творцем, передати власне бачення і розуміння певних
проблем. Такі твори, зазвичай, надзвичайно емоційні, адже йдеться про
15

16. особисте сприйняття світу, автори реалізують свої інтелектуальні й творчі
здібності. Створюючи сенкан, можна використовувати текст, цитувати
його, що сприяє глибшому розумінню теми. Сенкан як складова
інноваційного навчання є дієвим засобом активізації пізнавальної та
творчої діяльності учнів, що сприяє партнерству в спілкуванні між
учителем та учнем, визнає право дитини на власну думку.
Сенкан не обов’язково повинен мати ритм і риму. Це вільний твір.
Але слова у ньому не повинні повторюватися і бути спільнокореневими.
Головне завдання учителя – забезпечити кожному учневі можливість
виявити себе як суб’єкта навчально-пізнавальної діяльності, адже
спілкування і співпраця – один з основних принципів формування
особистості в системі навчання, де визначальною метою стає організація
спільного пошуку розв’язання завдання, не «донести», «пояснити» й
«показати», а організувати пошукову діяльність.
Можна також запропонувати оформити сенкани у формі
презентації.
[Додаток В, презентація 3].
ІІ. Якого кольору слово Т. Шевченка?
Дослідницько-пошукова робота.
Методичний коментар
Кольорове слово Шевченка… Яке воно? Які барви ввібрало, щоб
чарувати своєю красою, неповторністю, яскравістю?!
16

17. Описуючи природу рідної України, Шевченкове слово будить уяву,
малює в ній яскраві художні образи, зворушливі пейзажі. Здається, його
слово – найбільший мистецький шедевр, настільки точно, влучно передає
навіть будь-який колір, чи його відтінки.
Художнє слово Кобзаря може переливатися різними барвами,
збираючи всю красу і створюючи один неповторний образ, образ неньки-
України. А разом взяті диво-слова набирають більшої сили, ваги, глибшого
значення, коли йдеться про долю Вітчизни, її сучасне і майбутнє.
Почуттям глибокої синівської любові насичені диво-слова
Т. Шевченка, різними кольорами виграють вони в уяві кожного, хто читає
його рядки, спонукаючи вдуматись, побачити, збагнути.
Виграють кольорами небесної веселки, земної вроди, джерельної
води і золотого сонця, щоб вкарбуватись в пам’яті і наповнити серце
чистотою, силою і мудрістю.
Виграють кольорами білих ромашок, блакитних волошок, ніжних
мальв, яскравих чорнобривців, червоних маків, величавих соняшників у
немеркнучому вінку рідної України, щоб не корилися, боролися, щоб
ніколи не знали журби і біди, жили у мирі і злагоді.
Виграють кольорами Славути-Дніпра, степового євшан-зілля, ковил-
трави, неопалимої купини у букеті української слави, щоб завжди
пам’ятали минуле, знали: «Хто ми? Чиї діти? Яких батьків?».
Слова Т. Шевченка виграють всіма кольорами глибокої блакиті,
стиглого колосся, серпанкової свіжості, місячного сяйва, зігрівають
барвами спілої осені, виблискують дорогоцінними смарагдами серед інших
мов, щоб цінували, любили, плекали своє рідне, свою мову, свої звичаї,
традиції, обряди.
Мабуть, поет, сам того не розуміючи (на рівні підсвідомості),
інтуїції, творив слово, вимальовував його, вибудовував між тими явищами
і предметами, які подає в пейзажній ліриці, змушуючи їх вигравати
кольорами-барвами живопису.
2.1.Фоносимволічне дослідження пейзажної лірики
Т. Г. Шевченка
Організовуючи дослідницько-пошукову роботу, фоносимволічне
дослідження голосних звуків, учитель ознайомить із теорією вченого
О. Журавльова, що певним звукам відповідають певні кольори у
фоносимволіці. Опираючись на дану теорію, учні будуть досліджувати, які
17

18. барви переважають у пейзажній ліриці Кобзаря, що вони символізують.
Кожній групі (може бути клас, окремі учні чи учень) учитель підбере
таблиці, порожні клітинки яких означатимуть голосні звуки певної поезії:
одна клітинка – один голосний звук, наголошений займає дві клітинки і
відповідний йому колір. Наприклад, перша строфа вірша «Садок вишневий
коло хати» матиме такий макет:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Відповідно до теорії О. Журавльова, учні зафарбують клітинки
кольорами:
18

19. Кожна група (клас) отримає своє завдання. Наприклад:
І. Дослідити палітру кольорів у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька
пливе».
ІІ. Дослідити кольори у вірші Т. Шевченка «Тече вода з-під явора».
ІІІ. Дослідити кольори у вірші «Світає. Край неба палає».
ІV. Дослідити колір звуків у вірші «Садок вишневий коло хати».
Важливо, щоб учні провели захист своїх робіт, в яких розкрили б
символіку кольорів, пояснили, чому саме такі барви мають слова
Т. Шевченка, які з них переважають найбільше. Можна запропонувати
підготувати виразне читання досліджуваної поезії, створити ілюстрації,
написати творчі роботи.
Учні дійдуть висновку, що велика сила митця – саме в умінні
створити одним, кількома словами незабутні зорові образи, розбудити
уяву, вплинути на почуття, спонукати до роздумів. Саме в пейзажній
ліриці Т. Шевченка переважають червоні, сині, жовті, зелені барви, які
передають колір води, неба, сонця, дерев, трави, але є і чорні, сині,
коричневі, коли йдеться про ніч, надвечір’я, світанок. Колір слів передає
всю красу і неповторність рідної землі, викликає глибокі емоції,
патріотичні почуття, спонукаючи берегти, захищати, боротися за неньку-
Україну.
[Додаток Д, презентація 4].
19

20. 2. 2. Усне словесне малювання, створення ілюстрацій за
віршами Т. Г. Шевченка про природу.
Методичний коментар
Усне словесне малювання – це асоціативна вправа, що розвиває
образне бачення, творчу уяву. Читаючи, наприклад, пейзажну лірику,
читач своїм внутрішнім зором ніби «бачить», «спостерігає» ті картини
(предмети, явища тощо), що зображує автор. І саме уява є своєрідною
формою відображення, пізнання об’єктивної дійсності. Вона поглиблює
знання дитини, допомагає встановлювати нові властивості об’єктів і
зв’язки між ними.
Усне художнє малювання словом розвиває і розумову активність, і
асоціативну пам’ять. Дітям властивий безперервний пошук асоціацій,
кожна з яких стає ніби трампліном до відкриття іншої. Це допомагає
виробляти і закріплювати цінні особистісні якості, створювати нові
оригінальні ідеї, утворювати смислові зв’язки. Асоціювати слово можна не
тільки з іншим словом (лексичним позначенням об’єкта), але і з ознаками
об’єкта ( запахом, кольором, спогадом, відчуттям, символом і т.д.).
Асоціативна вправа «Усне словесне малювання» сприяє
становленню поетичного смаку, виховує інтерес до краси художнього
слова, розвиває мислення, мову, збагачує словниковий склад, пробуджує
бажання створювати свої уявні пейзажі.
Продовжуючи роботу над дослідженням кольорового слова
Т. Шевченка, учитель запропонує провести в групах і усне словесне
малювання за віршами, над якими вони працювали, щоб учні через уяву,
свій внутрішній зір побачили неперевершені пейзажі, зуміли описати їх,
визначили, які кольори переважають, що вони символізують. Після
прочитання рекомендованих віршів Тараса Григоровича про природу та
проведення усного словесного малювання, учитель запропонує закріпити
враження про прочитане та ті художні образи, які виникли в уяві, з
допомогою фарб, олівців на аркуші паперу чи на плакаті. Для цього варто
20

21. використати різні методи, прийоми заохочення, щоб спонукати учнів до
творчості. Наприклад, запросити на уявну екскурсію і відвідати
майстерню живописця, або уявити себе у ролі художника, який має
мольберт, фарби, пензлі і в кольоровій гамі змальовує уявні картини
природи.
Учні залюбки презентують свої роботи, підготують їх захист,
обміняються враженнями, визначать головне, про що йдеться, розкажуть,
які образи, барви побачила їх уява після прочитання вірша Т. Шевченка,
що символізує вибраний ними колір, сформулюють висновки. Можна
кожній із творчих груп виступити із звітами, продекламувати вірш, за яким
створювали ілюстрацію тощо.
[Додаток Е, презентація 5].
21

22. ІІІ. Сценарій літературної композиції
“Віще слово Кобзаря”
Для учнів 7 – 9 класів
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях
Т. Г. Шевченка, розкрити важливість, роль і значення слова поета для
кожного українця; формувати загальнолюдські цінності; розвивати
навички виразного читання, декламування віршів, пробуджувати інтерес,
цікавість до слова Кобзаря; виховувати у школярів патріотичні почуття,
шану і глибоку повагу до великого сина України –Т. Г. Шевченка.
Обладнання: кімната оформлена в українському стилі, портрет
Т. Г. Шевченка, виставка творів Кобзаря, мультимедійний супровід
[Додаток Є, презентація 6], ілюстрації, створені за віршами поета,
епіграфи:
«Слово, зронене в душу, як зернятко в ріллю, від батьківських джерел
бурхливо проростає, визріває.., пекуче лягає на папір поетичними
рядками»
В. Плющ.
«Не цурайтесь
Того слова,
Що мати співала,
Як малого сповивала,
З малим розмовляла»
Т. Г. ШЕВЧЕНКО.
"Нущо б здавалося слова,
Слова та голос - більш нічого.
22

23. А серце б’ється - ожива,
Як їх почує!...Знать от Бога
І голос той, і ті слова
Йдуть меж люди!"
Т. Г. ШЕВЧЕНКО.
Ведуча. Є дні, що минають і непомітно зникають без сліду. Нічого не
залишають по собі, нічого не знаменують собою. Але є день, що ніколи
не минає, що завжди з нами, бо увібрав у себе безсмертне дихання душі.
Бо він такий великий і незбагненний, як життєдайний дощ, як весняний
вітер, як щедре сонце.
Ведучий. Україна у долі своїй має такий день – 9 березня. З минулого
віку і до наших часу, і далі – в майбутнє, у нові віки. День, який явив
світові Т. Г. Шевченка – великого сина великого народу.
Читець. Не поет – бо це ж до болю мало,
Не трибун – бо це лиш рупор мас,
І вже менш за все – «Кобзар Тарас».
Він, ким зайнялось і запалало.
Скорше – бунт буйних майбутніх рас,
Полум’я, на котрім тьма розстала,
Вибух крові, що зарокотала
Карою за довгу ніч образ.
Лютий зір прозрілого раба,
Гонта, що синів свяченим ріже, –
У досвітніх загравах – степа
23

24. З дужим хрустом випростали крижі.
А ось поруч – усміх, ласка, мати,
І садок вишневий коло хати.
Ведуча. Ці слова належать відомому поету XX століття Євгену
Маланюку, який дав високу оцінку творчості Т. Г. Шевченка,
наголошуючи на тому, що це людина планетарного масштабу, постать
унікальна, неповторна.
Ведучий. Тарас Григорович Шевченко – поет-трибун, але разом з тим
чуттєвий і зворушливий лірик, він будитель нації, але разом з тим
ніжний пейзажист; борець, поборник правди, і разом з тим замріяний
романтик. Він учитель свого народу, революціонер, і разом з тим тонкий
цінитель краси. Його слово пророче, наповнене енергію свободи,
милосердя, добра.
Звучать слова І.Я.Франка «Він був сином мужика, а став
володарем у царстві духа…»
Ведуча. Волею історії Т. Г. Шевченко ототожнений з Україною і разом
з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й
новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до
нових скрижалей долі.
Читець Коли міняли честь неначе крам,
А правду-совість кидали за грати, –
В серцях людей Ви спорудили храм,
Якому там повік-віків стояти.
Коли брехня сідала на престол,
24

25. Мовчало все від заходу до сходу,–
Ви осінили праведним хрестом
Безсмертне слово рідного народу.
Вогонь запалений Тарасом,
У нашім серці не погас –
Він став над простором і часом
Він будить нас, він кличе нас!
Учитель. Цього року ми святкуємо 200-річчя з Дня народження
Великого геніального сина української землі. Серед тих визначних
діячів, чиї серця, помисли, талант спрямовані на служіння народові, чия
душа сповнена високої любові до батьківщини, Т. Шевченко по праву
займає почесне місце, бо з таким вогнем у душі захищав свободу і
незалежність Вітчизни, честь і гідність народу. Безсмертне ім’я великого
українського поета і художника Т. Г. Шевченка відоме скрізь як ім’я
людини, що віддала своє життя боротьбі за свободу українського
народу.
Ведучий. На сторожі майбуття Великий Кобзар поставив власне Слово,
живу частку того великого Слова, з якого почався людський світ.
Ведуча. Саме на слово митець покладав усі свої мрії, сподівання. Слово
було для нього усім: і болями, і радістю, і криком душі, і ліками від
страждання, було спасінням, самим життям.
Ведучий. «Слово моє, сльози мої, Раю ти мій, раю!» Слово стало для
Тараса і раєм». І хоча цей рай обернеться згодом у пекло, та золото
Шевченкової душі перетворити в іржу було неможливо. Він написав
свою мовну, а отже, життєву програму:
Ради їх,
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих…
25

26. Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово
«Подражаніє 11 Псалму».
Ведучий. Слово для Т. Шевченка стало, найперше, зброєю у боротьбі за
визволення народу від панського ярма, темноти, тиранії, ганьби.
Словом Кобзар будив українську націю від байдужості, рятував від
зневіри, духовного занепаду. І в руках свого творця воно ставало
виточеним, міцним, як кремінь, всесильним, загартованим, сміливим і
мужнім.
Ведуча. Своїм словом Тарас Григорович відкрив нову епоху в
українській літературі, створив чудові зразки поезії, які могутньо
зазвучали над світом, як гнівне звинувачення царизмові, як пристрасний
заклик до активної боротьби за кращу долю. Натхненні поетичні твори
Тараса Шевченка – неоціненний скарб світової літератури – стали
надбанням широких народних мас.
Ведучий. 18 квітня 1840 року в Петербурзі з’являється друком перша
збірка поета під назвою “Кобзар”. До книжки ввійшло вісім творів:
“Думи мої, думи мої...”, “Перебендя”, “Катерина”, “Тополя”, “Думка”
(“Нащо мені чорні брови...”), “До Основ’яненка”, “Іван Підкова”,
“Тарасова ніч”. Попри цензуру і викреслення в “Катерині”, вірші “До
Основ’яненка” та поемі “Тарасова ніч”, це була велика духовна перемога
поета над мовчанням, яке немилосердною перемогою стояло на шляху
до творчого самоздійснення. Т. Шевченко створив книгу – духовного
войовника, якому довірив боротьбу за людські душі, що заціпеніли в
бездіяльній самотності.
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
26

27. Там найдете щиру правду.
А ще, може, й славу...
Виступи учнів
Учень перший. З безмежного болю і з неосяжної любові народжене
велике слово Т. Шевченка. Воно було водночас словом любові до
України, словом ненависті до її ворогів, словом нетерпимості і гніву
супроти “злозачатих”, негідних синів самої України.
Учень другий. Велика любов покладає великі обов’язки і дає великі
права. І той, у кого тяжкі муки душі зродили слова палкої любові до
своєї багатостраждальної вітчизни, той мав право говорити їй і
найгіркіші слова болю, гніву і сорому.
Учень третій. Адже одна тільки любов, одні лиш слова любові – не
були б правдою і до правди не запровадили б. А він був покликаний
сказати “святую правду на землі”, те нове слово, той “новий голос”, про
який він молив “святую праведную матір”:
Пошли мені святеє слово,
Святої правди голос новий!
І слово розумом святим
І оживи і просвіти!
Учень четвертий. Це велике триєдине слово Т. Шевченка в Україні
“святилось”, жило і множилось у серці народу, воно множилось і
розросталось у словах спадкоємців Шевченкового духу – Івана Франка,
Лесі Українки, Ольги Кобилянської і ще багатьох інших патріотів,
завдячуючи яким ми сьогодні маємо незалежну, вільну державу.
27

28. Учень п’ятий. Слово Т. Шевченка для українців в усі часи було
надзвичайно вагоме, цінне, повчальне і необхідне. Воно було учителем,
мудрим порадником, керманичем, вело у бій за волю свого народу,
давало сили боротися, вистояти у тяжку годину. Це те життєдайне
джерело, до якого ми припадаємо спраглими вустами, щоб напитись,
набратись сили, терпіння, добра, милосердя, любові.
Учень перший. Джерело те нескінченне. З нього п’єш – хочеш ще, воно
манить простотою і водночас багатогранністю, яка несе кожному своє,
кожен знаходить у тих гранях джерельної води свою долю. Той, хто
відкрив його, відчув смак слова великого Кобзаря, сам тримається поруч,
черпаючи щодень істини, які так потрібні, яких так часто не вистачає у
нашому житті.
Учень другий. Джерело слова Т. Шевченка, немов гаряче серце,
струмочками і річечками дарує кожній часточці України цілющу прозору
кров, яка береже в собі і любов, і мужність, і силу, і наснагу, і вірність
Великого Слова, яке має цілющі властивості випрямляти, підносити,
пробуджувати, зміцнювати в людині Людину, її духовні начала.
Учень третій. Читаючи Шевченкове слово, люди знаходили радість у
тому, що їх внутрішній світ співзвучний красі тих гаїв, степів, місячних
вечорів, що їх оспівав поет у своїх віршах.
Звучить пісня «Садок вишневий коло хати»
Учень четвертий. Слово Т. Шевченка універсальне, пророче, це вічне
слово, вірне слово, яке стодзвонно бринить любов’ю до України.
Учень п’ятий. То ж прислухаймося до Кобзаревих перлоцвітів і
очищаймо свої душі вогнем Тарасового слова. Дорожімо Т. Шевченком.
Візьмімо із собою в майбутнє його невмируще слово!
Читець.
28

29. На вас я кинув свого слова тінь –
На вас і сотню ваших поколінь!
Я вас навчив, де ваші шлях і ціль,
Сказав, що людства ви не ржа – а сіль.
Я мовив вам, що вічна боротьба
Це – ваші доля, завдання й судьба.
Я дав вам шал завзяття, блиск зіниць,
Дав вашим воїнам відвагу й міць.
В душі вщепив ненависть і любов,
Розбурхав в жилах кров.
Зітріть із душ до братовбивства гін,
За це ж вам Божий суд і мій проклін!
Вам спис і меч і ніж мій
Ви викуйте новітню зброю з них!
Сил не щадіть! Вперед все йдіть!
З моїм йдіть Словом у крутіж століть!
Ведуча. У глибини майбутнього слав Т. Шевченко свої непохитні
заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:
Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Ведучий. Україна – це Т. Шевченко. Т. Шевченко – це Україна. Ім’я
Шевченка-Кобзаря має нині у багатьох із нас збудити совість і сумління
українця. У нього ми маємо учитися найсвятішої любові – до України, до її
мови, до її народу.
Тараса Шевченка немає сьогодні серед нас, але він живий, він живе в
29

30. серцях народу!
Читець Поет живе. Ми слухаєм його:
Ми чуєм заповіт його священний –
Учитися, кохати край стражденний,
І не цуратись рідного, свого:
І всі ми, скільки є, в душі своїй
І всі ми, скільки є, в душі своїй
Клялись тих дум не зраджувати зроду.
І справдимо ми заповіт святий, –
Поет живе в серцях свого народу!..
Ведучий. Хай же й сьогодні, і в наступні роки розбудови української
держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Т. Г. Шевченко,
хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших
благородних помислах і державних ділах. Бо ж ради усіх нас, і мертвих,
і живих, і ненароджених земляків його і в Україні і не в Україні, він
благав у Господа:
Читець Ридаю,
Молю ридаючи, пошли,
Подай душі убогій силу,
Щоб огненно заговорила,
Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Україні понеслось,
І на Україні святилось,
Те слово, Божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Ведучий Провіснику волі,
30

31. Великий титане!
Справдились думи твої.
Приймай же данину
Любові і шани
Од вольних народів
Нової сім'ї!
Ведуча Покоління поколінню
Про тебе розкаже.
І твоя, Кобзарю, слава
Не вмре, не поляже.
Усі: «Ми тебе не забудем, Тарасе!»
Присутні виконують пісню «Реве та стогне Дніпр широкий»
31

32. Використані джерела
1. Активізація розумової діяльності засобами стратегії розвитку
критичного мислення. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.slideshare.net/cotyara/ss-10519216
2. Асоціативний кущ. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
https://www.google.com.ua/searchwww.
3. Асоціація – Вікіпедія. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
uk.wikipedia.org/wiki/Асоціація.
4. Баліна К. Н. Художній твір крізь призму асоціацій. К. Н. Баліна //
Актуальні проблеми науково-методичного забезпечення викладання
зарубіжної літератури в навчальних закладах України: Збірник
матеріалів конференції // За ред. Ю.І.Ковбасенка. – К., 2001. – с. 9 – 14.
5. Великий тлумачний словник сучасної української мови/ Уклад. і
головний редактор В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: Перун, 2001.
6. Дзямулич Н. І. Сенкан у системі інноваційного навчання.
Н. І. Дзямулич [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc.
7. До 200-річчя Кобзаря: Величне слово Кобзаря. [Електронний ресурс] –
Режим доступу: kobzarevi-200.blogspot.com...
8. Мірошник С. І. Завдання асоціативного характеру як спосіб розвитку
творчої діяльності старшокласника (у процесі вивчення української
літератури). С. І. Мірошник. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
www.researchgate.net/publication/29537987.
9. Підгрунтя духовних рис творчості Тараса Шевченка. П. Я. Антушевич
[Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://www.ukrlit.vn.ua/article1/1705.html.
10. Сенкан. [Електронний ресурс] – Режим доступу:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Сенкан.
32

33. 11. Створення уявних словесних картин (усне малювання). Уроки з
української літератури. 8 клас. . [Електронний ресурс] – Режим
доступу: http://www.ukrlit.vn.ua/lesson/8klas/5.html.
12. Художні публіцистичні жанри журналістики. [Електронний ресурс] –
Режим доступу: http://knowledge.allbest.ru/journalism.
13. Шевченко Т. Г. Кобзар. Т. Г. Шевченко. – Донецьк: ТОВ ВКФ
«БАО», 2007. – 480 с.
33