1. Технологія проблемного навчання і мислення
на уроках світової літератури
Матеріал підготувала вчитель світової літератури
Вільшанської ЗОШ І-ІІІ ступенів
Римська Людмила Василівна
Проблемне навчання посідає важливе місце в навчанні світової літератури та
є серйозним засобом його активізації, оскільки передбачає здійснення
школярем самостійної навчальної діяльності. Саме таке навчання передбачає
становлення пізнавальних потреб та інтересів, емоцій та волі, дає учням
можливість активно оволодівати новими знаннями та способами дії в ході
пошуку. Таке навчання має на меті не давати готові істини, а вчить дитину
критично мислити, зіставляти різні джерела інформації, розвиває уміння
будувати свою відповідь лаконічно, послідовно, правильно, аргументовано.
Проблемне навчання – творче, розливальне, за якого відбувається не лише
засвоєння учнем шкільної програми, а й різнобічний його розвиток як
особистості.
Суть проблемного навчання полягає в пошуковій діяльності учнів, яка
починається з постановки запитань; розв`язання проблемних завдань,
закладених у навчальних програмах і підручниках; у проблемних ситуаціях,
створених учителем; у різноманітній роботі учнів.
Проблемне навчання – це навчання, за якого учні систематично включаються
в процес розв`язання проблемних запитань, завдань, ситуацій, створених на
змісті програмового матеріалу. Важливим моментом у застосуванні прийомів
проблемного навчання є розвиток творчого мислення школярів.
Риси творчої діяльності, які є основою проблемного навчання, такі:
- бачення нових проблем у знайомих, стандартних умовах;
- самостійне перенесення знань і умінь у нову ситуацію;
- уміння комбінувати раніше відомі способирозв`язання проблеми в новий
спосіб;
- уміння створювати оригінальний спосіб розв`язання проблеми.
2. Ще В.О.Сухомлинський писав, що, застосовуючи прийоми проблемного
навчання, „… учитель збуджує найважливішу рушійну силу розумової
активності – перехід від досягнутогорівня знань і розумового розвиткудо нової
сходинки, на яку треба піднятися в процесі оволодіння новими знаннями”.
Я вважаю,що проблемне навчання є одним із видів діяльності, який
активізує самостійну роботу учнів, що веде до ґрунтовного засвоєння і
закріплення наукових знань, розвиває творче мислення, здатність до
самостійного вирішення поставленого завдання. Тому елементи такого
навчання застосовуються на окремих етапах вивчення програмового матеріалу
та на відповідних етапах уроку: постановка проблемного завдання на початку
вивчення розділу (теми) та повернення до його вирішення на підсумкових
уроках; формулювання проблемного питання на початку уроку (найчастіше - в
епіграфі) з подальшим його розв'язанням на підсумковому етапі.
Як правило проблемність створюється постановкою проблемних запитань:
- Чому...? (З якої причини...?)
- Що змінилося б, якби...?
- Чим відрізняється... від...?
- Що поєднує... і...?
- Чим можна пояснити...?
- Які умови необхідно створити, щоб...?
- Який висновок можна зробити?
- На якій підставі зроблено висновок?
Основними ознаками проблемних запитань є:
- складність (на запитання немає готової відповіді в підручнику й
розповіді вчителя; її слід знайти в результаті інтенсивних мислител них
процесів);
- значимість (запитання викликає інтерес у школярів і є важливим для їх
читацького розвитку);
- місткість (широке охоплення матеріалу).
До цих основних ознак проблемного запитання необхідно додати ще одну –
посильність. Адже інтерес учня до розв`язання проблеми зникне, якщо
3. запитання легке для нього або якщо воно надто складне і в силу певної суми
знань, рівня знань школяр не зможе знайти відповіді на поставлене запитання.
Тому, формулюючи проблемне запитання, слід враховувати, чи зможуть учні
впоратися із ним, адже діти спиратимуться на здобуті знання і розглядатимуть
закономірності проблемних тенденцій.[2]
Із метою розвитку критичного мислення у дітей використовую створення
діалогічної ситуації. Дуже важливо під час бесід створювати проблемну
ситуацію, яка б могла викликати дискусію. Важливу роль у системі
проблемного навчання відіграють проблемні ситуації, що виникають у процесі
пошуку відповіді на проблемне питання. У методичній літературі представлені
різні визначення поняття «проблемна ситуація». У сучасній методиці існує
кілька способів створення проблемних ситуацій. Імпульсом для створення
проблемних ситуацій є проблемне питання. Проблемними є такі питання, що
ставлять учня в складну інтелектуальну позицію. Необхідно пам'ятати
наступне:
- проблемне питання передбачає різні відповіді;
- проблемне питання повинне бути доступним для учня, і він міг би з ним
справитися;
- не кожне питання створює проблемну ситуацію.[1]
2.Прийом “Незакінчені речення”. Вчитель формулює початок речення і
пропонує закінчити його:
- Коли б я був…
- Це мій улюблений герой, бо…
3.Для висловлення враження від знайомства з творчістю письменника або
прочитаного творувикористовую “Вільне письмо”. Суть роботиполягає в тому,
щоб допомогтиучням зафіксувати свої емоції, не соромлячись їхі не боячись їх
демонструвати.
4.Особливий інтерес у дітей викликає інтелектуальна розминка .
«Метод прес» (На будь якому етапі уроку)
Етапи методу прес:
— Висловлюю свою думку: «Я вважаю…»
4. — Пояснюю причину такої точки зору: «Тому що…»
— Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї
позиції: «… Наприклад…»
— Узагальнюємо, формуємо висновки: «Отже…», «Таким чином…»
Досить ефективними прийомами є “Мозковий штурм”та“Мікрофон”. Саме ці
прийоми спонукають кожного проявляти свою уяву і творчість, дають
можливість усім сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або
висловлюючи свою думку чи позицію.
Для розвитку асоціативного мислення широко застосовую прийом
“Асоціативний кущ”. Підсумовуючи вивчене,учням пропонується створити
образ літературного героя за даною схемою.
У старших класах для розвитку критичного мислення учнів проводжу уроки
– диспути. Одним із можливих варіантів роботи під час диспуту є прийом
“Обери позицію”. Він надає можливість кожному обґрунтувати свою позицію.
Застосування технологія проблемного навчання й мислення під час вивчення
світової літератури створює додаткову мотивацію до навчання. Учні краще
засвоюють навчальний матеріал тоді, коли їм цікаво. Зазначена технологія
стимулює загальну активність учнів та дає позитивні результати.
Організовуючи пізнавальний пошук, необхідно стимулювати учнів до того,
щоб вони відкривали нове на уроці.
Як бачимо, запровадження компонентів проблемного навчання на уроках
світової літератури в сучасномуосвітньому процесіє актуальним аспектом
розвивальногонавчання, адже вміння дітей мислити, висловлювати міркування
з приводуокресленої проблеми, бачитицю проблемує важливими елементами
педагогіки взагалі. Перед учителем стоїть важливе завдання – створення
сприятливих умов для розвиткутворчого потенціалу кожного учня та його
реалізації в навчально-виховномупроцесішколи.
Література:
1.http://5fan.info/jgeqasmermeratymer.html
2. Зарубіжна література в школах України №5,2011
5. Фрагменти уроку світової літератури у 7 класі.
А. Конан -Дойль «Пістрява стрічка».
( Використання технології проблемного навчання і мислення )
- Отож, давайте пригадаємо, що ми знаємо про письменника А.Конан-
Дойля. Гра «Мікрофон»-починаємо реченням :«Я знаю про Конан
Дойля…»-передаємо мікрофон
«ланцюжком».
- Я думаю доречним будепідсумувати сказане і узагальнити інформацію про
письменника, а хто ж краще може знати про себе як не ти сам. Отож , у ролі
Конан Дойля пропонуємо побути Віталію.
- Запрошуємо прогулятися Бейкер-
стріт та відвідати будинокШерлока Холмса.
Екскурсовод Анна підготувала для вас цікаву
екскурсію.
- Перепусткою в гості до наших героїв буде
вірно розв’язанийтест.(Перевірка знань
біографії Конан-Дойля та змісту «Собака
Баскервілів»)
- Ким був Шерлок?Детективом. Отож і ми зараз побудемо в ролі
детективів і спробуємо розплутатипавутинку –
термінів та знайдемо пояснення,босамеці терміни
важливі для розуміння що таке детектив та детективна
література. Гра «Павутинка».
- А зараз перевіримо,як ви засвоїлизміст
твору.Завдання-перед вамиілюстрації до твору-
розташуйте у правильному порядкуподії.
6. - Доведіть, що твір «Пістрява стрічка» -
детектив.(«Мікрофон»)
- Як ви думаєте, як ця картинка пов’язаназ
подіями, які розгортаються в творі?
- Хто веде записи про всі справи Холмса?Ватсон.
Від імені Ватсона розповістипро події,які стали
вночіу будинку Ройлотта. Завдання:Дібрати прислів’я, яке б відповідало
подіям твору. («Не копай яму ближньому, бо сам у неї упадеш.»)
- Шерлок дуже спостережливий,бачить те,що не бачать інші. Давайте знайдемо
деталі й факти, на які спирався Шерлок у розплутуванні справи. Які предмети в
будинку Ройлотта насторожилиШерлока? На які деталі він звернув увагу ?
- То в чомуж секрет популярності Шерлока Холмса?
Сенкан.
Особистість Детектив
Цікавий,спостережливий
Творить,працює,розкриває
Особистість-людина з великої літери.
Талант.
