Формування ключових компетентностей школярів на уроках української мови та літератури шляхом використання інноваційних технологій

1. 1
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки, молоді та спорту Запорізької обласної державної адміністрації
Відділ освіти, молоді та спорту Гуляйпільської районної державної адміністрації
Формування ключових компетентностей
школярів на уроках української мови та
літератури шляхом використання
інноваційних технологій
Досвід роботи
Жовніренко Антоніни
Володимирівни,
вчителя української мови
та літератури
комунального закладу
«Гуляйпільський колегіум
«Лідер»
Гуляйпільської районної ради
Гуляйполе
2014

2. 2
ЗМІСТ
Актуальність та практична значущість досвіду . ...........................................3
Науково-теоретичне обґрунтування досвіду .....................................................4
Технологія досвіду ..................................................................................................6
Реалізація основної ідеї досвіду ............................................................................6
Результативність досвіду .......................................................................................9
Висновки .................................................................................................................10
Література ...............................................................................................................11

3. 3
Актуальність та практична значущість досвіду
Інтеграційні процеси, що відбуваються в українському суспільстві
вимагають нової школи, метою якої є створення «умов для розвитку і
самореалізації кожної особистості», формування покоління, «здатного навчатися
упродовж життя» («Національна доктрина розвитку освіти»).
Такий підхід є вимогою часу. Головними проблемами, на які сьогодні
орієнтує дидактика, мають бути не просто питання «що вчити?», а «для чого
вчити?» і «як учити?» Тому пріоритетами державної політики розвитку освіти є
особистісна орієнтація, формування національних загальнолюдських цінностей,
створення умов для формування життєвих компетентностей школярів.
Сьогодні особлива увага повинна приділятися практичній і творчій
складовим навчальної діяльності. У вимогах до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів актуалізується роль уміння здобувати інформацію з різних
джерел, засвоювати, поповнювати та оцінювати її, застосовувати способи
пізнавальної і творчої діяльності. Зрозуміло, що процес отримання інформації не є
проблемою, для учня, складнішим є оперування нею. Актуальність даного
питання і зумовила вибір теми «Формування ключових компетентностей
школярів на уроках української мови та літератури шляхом використання
інноваційних технологій».
Провідна ідея досвіду полягає у використанні виробленні певної
сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку
ключових компетенцій, творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших
інтелектуальних чинників у сучасних школярів.
Мета досвіду: забезпечення компетентнісного підходу у навчанні
української мови і літератури в умовах технологізації освіти, формування в учнів
здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях.
Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
1. Проаналізувати стан досліджуваності проблеми формування ключових
компетентностей на основі інноваційних технологій у психолого-педагогічній і
методичній літературі.

4. 4
2. Виявити фактори, що визначають формування і розвиток ключових
компетентностей на уроках української мови та літератури.
3. Провести аналіз можливостей використання засобів інноваційних
технологій для формування ключових компетентностей учнів на уроках
української мови та літератури.
4. Розробити окремі компоненти компетентнісно зорієнтованої системи
навчання учнів на уроках української мови та літератури, спрямованої на
формування ключових компетенцій учнів, сприяння більш глибокому засвоєнню
навчального матеріалу, формування інтересу до пошукової діяльності та вивчення
української мови та літератури в цілому, розвиток критичного та логічного
мислення, формування вмінь і навичок щодо самостійного пошуку методів
виконання поставленого завдання та оцінювання правильності цього виконання.
5. Експериментально перевірити педагогічну ефективність пропонованих
компонентів системи навчання учнів на уроках української мови та літератури.
Практичне значення дослідження визначається:
1. Розробкою методичних рекомендацій щодо вивчення конкретних тем
курсу української мови та літератури на основі органічного поєднання
традиційних і нових інноваційних технологій навчання.
2. Доведення до практичної реалізації у вигляді методичних рекомендацій
для вчителів теоретичних положень результатів і висновків, одержаних у процесі
дослідження.
Науково-теоретичне обґрунтування досвіду
З погляду на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі
загальної середньої освіти компетентність визначається як «загальна здатність, що
базується на знаннях, досвіді, цінностях, здібностях, набутих завдяки навчанню»,
й поділяється на такі основні групи: соціальні, полікультурні, комунікативні,
інформаційні, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.
Питання формування компетентностей висвітлено в Концепції загальної
середньої освіти, концепціях мовної та літературної освіти, Державних стандартах
базової та повної загальної середньої освіти, нових програмах. Так, у Програмі з
української мови зазначається, що одним із головних завдань є «вироблення у

5. 5
школярів компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови в
різних життєвих ситуаціях». Програмою з літератури визначено такі ключові
компетентності: соціальні, мотиваційні, функціональні.
Орієнтація на компетентнісний підхід у визначенні цілей освіти є головною
у роботах вітчизняних дослідників Л.І. Ломако, В. Раєвського, Г. Токмань,
російських – І. Дахіна, М. Скаткіна, А. Хуторського. Питання підготовки вчителя
до роботи в умовах компетентнісного підходу вивчають науковці А. Ситченко,
В. Шуляр. Заслуговує на увагу досвід практичної діяльності Л. Фурсової –
переможця конкурсу «Вчитель року – 2005».
Для досягнення поставлених задач також використовується особистісно
зорієнтоване навчання, основні принципи якого висвітлені у дидактичних працях
І.С. Якиманської, методичних посібниках П. Гузика, А. Фасолі. Ця технологія
сприяє індивідуалізації навчання, здійсненню диференційованого підходу. Крім
того, самовираженню, самореалізації особистості допомагає проблемне навчання
(М. А. Данилов і В. П. Єсіпов)
Серед інноваційних надається перевага інтерактивним технологіям, які
пропагуються О.М. Пєхотою, Л.В. Пироженко, О.І. Пометун. Керуючись
методичними порадами Л. Скуратівського, Г. Шелехової, як один із засобів
інтерактивного навчання, рекомендується широко використовувати
інформаційно-комунікаційні технології.
Основу досліджуваної проблеми також становить технологія критичного
мислення (О. В. Тягло, Л. Терлецька, Є. С. Полат), проектні технології (К.Баханов,
В.Гузєєв, І.Єрмаков, О.Пєхота)
Технологія досвіду
Розвиток і впровадження досвіду проходило поетапно: вивчення
теоретичного матеріалу, накопичення матеріалу для роботи з учнями,
класифікація його за видами діяльності, синтез набутого досвіду, узагальнення
результатів.
Термін «інновація» означає оновлення процесу навчання. Інноваційні
технології – це цілеспрямований системний набір прийомів, засобів організації

6. 6
навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від зазначеної мети до
одержання результатів.
На уроках української мови та літератури вчитель використовує такі
інновації:
- інтерактивне навчання – форма організації пізнавальної активності, що
створює комфортні умови навчання, за яких учень відчуває свою успішність та
інтелектуальну спроможність;
- особистісно-зорієнтоване навчання – організація навчального процесу,
при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні
особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей.
- метод проектів – це система навчання, у процесі якої учні здобувають
знання шляхом планування і виконання практичних завдань (проектів), які
поступово ускладнюються.
- інформаційно-комунікаційні технології – засіб навчання, який практикує
проведення уроків з використання сучасних технічних засобів.
- метод критичного мислення – це вміння активно, творчо, індивідуально
сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової
діяльності, різносторонньо аналізувати інформацію, мати особисту, незалежну
думку та вміти коректно її відстоювати, уміти застосовувати здобуті знання на
практиці.
Реалізація основної ідеї досвіду
Сучасна методика має багатий арсенал прийомів інтерактивного навчання
від найпростіших («Робота в парах», «Ротаційні (змінні) трійки», «Карусель»,
«Мікрофон»), які активно використовую у середніх класах, до складних
(«Мозковий штурм», «Мозаїка», «Аналіз ситуації»), що добре сприймаються
школярами старших класів, а також імітаційні ігри, дискусії, дебати.
Використання інтерактивних технологій не самоціль, а засіб створення атмосфери
доброзичливості й порозуміння, зняття з душі дитини почуття страху, спосіб
зробити її розкутою, навіяти впевненість у своїх силах, налаштувати на успіх,
виявити здібність до творчості.

7. 7
Вміле застосування інтерактивних форм роботи дає змогу вчителеві
успішно розв`язати поставлені задачі. Для цього визначено такий алгоритм:
 визначення рівня підготовленості класу до сприйняття тієї чи іншої
технології;
 проведення достатньої попередньої підготовки;
 забезпечення послідовності в освоєнні учнями певних прийомів
роботи;
 надання учням інструктивних матеріалів.
Для прикладу - фрагмент уроку у 8 класі.
Тема: "Звертання"
Кожна група отримує завдання, після його виконання звітує перед класом.
Разом робляться висновки, узагальнення, які учні записують у зошит.
1 група – графічний самодиктант
Зобразити схеми речень у таблиці, виділити граматичні основи. Зробити
висновок щодо постановки розділових знаків у реченнях зі звертаннями.
Пусти мене, старий діду, на вулицю погулять…
"Матінко моя!..- кричить Дмитрик.- Матінко!"
Язиче, язиче, лихо тебе кличе.
Ой дівчино, шумить гай…
Цвіти, розвивайся, Україно!
Ану, діти, до роботи.
2 група – Поставити розділові знаки, вказати вид звертання. Зробити
висновок.
1. Не хилися явороньку ще ж ти зелененький!
2. Засмійся Матвійку дам копійку.
3. Ой сину мій сину сину молоденький де нічку пробував?
4. Не плач не журися молодий козаче.
5. Спи ж ти малесенький пізній-бо час…
6. Ой і не стелися хрещатий барвінку.
3 група - Вправа-редагування. Зробити висновок про роль звертань у
мовленні.
Часто вчитель використовує різні форми роботи в парах: "Взаємоінтерв'ю",
" Ти мені – я тобі", " Взаємоперевірка".

8. 8
У старших класах на уроках літератури з інтерактивних форм перевага
надається кооперативній формі навчальної діяльності, яка реалізується через
методи «Ажурної пилки», «Вільного мікрофона», рольові ігри (імітації), «сенкан»,
ґронування. Вони є універсальними для розвитку життєвих компетентностей, формуючи
уміння на навички працювати та діяти в команді, колегіально вирішувати спільні
завдання. Інтерактивні форми сприяють актуалізації особистісних якостей школяра.
У середніх класах ефективним є спільне з школярами планування роботи на
уроці, проблемні ситуації. Ось низка проблемних запитань, над якими була організована
робота: Чому Лоскотона показано в образі дядька, а не хлопчика, дідуся? Чи можна
купити або продати сміх?; Що таке добро?;Чи притаманний спосіб життя Фарбованого
Лиса сучасникам?; Чи живуть такі «Лиси» в наш час?
На уроках української мови проводиться й дослідницька робота:
дослідження орфограм, особливостей речення з прямою мовою; даного і нового;
на уроках літератури: комічне у казці «Цар Плаксій і Лоскотон» В.Симоненка,
дослідження художніх засобів творів, історії написання. Як засіб розвитку
рефлексії, практикуюється написання, створення асоціативних рядів,
формулювання запитань, що змушують дитину задуматися над тим, чи
відповідають її уявлення загальнолюдським: «Чого навчає цей твір?», «Як би ви
вчинили на місці героя?», «Чи трапляються подібні випадки в наш час?». Саме
здатність осмислювати виучуване, виділяти основне сприяє виробленню
ключових компетенцій.
На уроках учні беруть активну участь у таких запропонованих учителем
вправах за технологією критичного мислення, як: «Мікрофон», «Незакінчені
речення», «Мозковий штурм», «Метод ПРЕС», «Мнемотур», «Дерево рішень» ,
«Шість капелюшків», «Кубування» («Розумний куб») та ін.
Також на своїх уроках учитель впроваджує сучасні інформаційні технології,
які перетворюють навчання в захоплюючий процес, сприяють розвитку
дослідницьких навичок учнів, їх саморозвитку та самоосвіті, формуванню
ключових компетенцій. Це створення презентацій до уроків, як учительських, так
і учнівських; створення мультимедійних енциклопедій (наприклад, на уроці
літератури в 9-му класі під час вивчення творчості І.Котляревського) та словників

9. 9
(на уроці літератури в 7-му класі створено «Словник архаїзмів у повісті І.Франка
«Захар Беркут»). Широко використовуються на уроках відеоролики, буктрейлери
– відеоперезентації художніх творів (наприклад, в 11-му класі – «Поза межами
болю» Й.Турянського), електронні програмні педагогічні засоби на уроках мови в
5, 6, 7 класах.
З метою унаочнення розроблено таблиці, текстові документи, малюнки,
роздатковий матеріал.
Шляхом інтеграції вказаних вище технологій і на уроках мови, і на уроках
літератури вчитель розвиває критичне мислення школярів – зважений і
вдумливий розгляд різних, а часом і протилежних підходів і розумінь проблеми з
метою прийняття обґрунтованих рішень та формулювання оцінок.
Результативність досвіду
В результаті використання інноваційних технологій на уроках мови та
літератури в учнів підвищився інтерес до вивчення предмета, збільшилася
кількість школярів, що бажають взяти участь у олімпіадах, різних конкурсах та
змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення
відсотку якості знань ( за останні три роки: 2011-2012н.р. - 75%, 2012-2013н.р.
-78%, 2013-2014н.р. - 84% при відсутності учнів з початковим рівнем), кількості
переможців різноманітних конкурсів як на шкільному та районному, так і на
обласному рівнях.
Висновки
Досвід свідчить, що використання запропонованих технологій значно
підвищує мотиваційно-пізнавальну активність учнів, вдосконалює навчально-
виховний процес, створює атмосферу творчої діяльності учнів. Школярі вчаться
висувати гіпотези, робити висновки, досліджувати результати, класифікувати
матеріал. Учні розвивають свій творчий потенціал, демонструють здібності,
пропонують нестандартні підходи до вирішення практичних завдань, у процесі
підготовки до уроків пов’язують теорію з практикою життя.
За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так
як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних

10. 10
технологій та методик, спрямованих на формування ключових компетенцій
школярів на уроках української мови та літератури.
Досвід апробовано в Гуляйпільському колегіумі «Лідер», презентовано на
засіданні науково-методичної ради колегіуму, має практичне значення і
застосовується моїми колегами на уроках української мови та літератури.
ЛІТЕРАТУРА
1.Автомонов П.П., Автомонова О.О. Оптимальна технологія навчання:
Методичний посібник.- К., 1996. – 71с.
2.Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. – К.: Академвидав, 2004,. –
351с.
3. Інтерактивні технології, навчання: теорія, практика, досвід: Методичний
посібник / Укл. О. Пометун, Л. Пироженко. – К: АПН, 2002.
4. Клустер Д. Что такое критическое мьішление? // Перемена. – 2001. – № 1.

11. 11
5. Момот Л. Я. Передовий педагогічний досвід: теорія і методика. – К.: Ра-
дянська школа, 1990. –141 с.
6. Олійник Т. О. Розвиток критичного мислення // Педагогічні науки. – Суми, 2001.
7. Павлова Л. Д. Методологічні підходи до проблеми інтерактивної педагогічної
взаємодії// Управління школою, – 2006. – № 138.
8. Паламарчук В. Ф. Інноваційні процеси в педагогіці // Педагогічні інновації в
сучасній школі. –К.: Освіта, 1994, – С. 5-9.
9. Пєхота О.М. Освітні технології: Навчально-методичний посібник – К.: А.С.К.,
2001. –256 с.
10. Подмазин С. И. Личностно-ориентированное образование: Социально-фи-
лософское исследование. – Запорожье: Просвіта. – 2000. – 185 с.
11. Полат Е. С. Новые педагогические технологии // Помощь учителю. – М.,
1997.
12. Попова О. В. Ставлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні в
XX столітті. – X.: ОВС, 2001. – 256 с.
13. Поташник М. М. Педагогическое творчество: проблеми развития и опит:
Пособие для учителя. – К.: Рад. школа, 1988. – 187 с.
14. Розвиток освітніх систем і технологій. –2000. – № 10. – (Спецвипуск
«Урок»).
15. Сучасні педагогічні технології: Навчальний посібник // А. Нісімчук, О. Падалка,
О. Шпак. – К.: Просвіта, 2000.
16. Халпери Д. Психология критического мьішления. – СПб.: Питер, 2000.
17. Хуторской А. В. Дидактическая звристика. Теория и технология креативного
обучения. –М.: Изд-во МГУ, 2003. – 416 с.
18. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебное пособие для вузов. –СПб.:
Питер, 2001.
19.Чупрасова В.И. Современные технологии в образовании.
(http:// www.refcite.ru.content/2219/html)
20.Якиманская И.С. Личностно-ориентированное обучение в современной школе.
– М. 1996. – 132с.