Узагальнення педагогічного досвіду вчителя української мови та літератури Дрогобицької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 імені Івана Франка Фаринович Світлани Романівни

1. 1
Дрогобицьказагальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1ім. Івана Франка
Фаринович Світлана Романівна – вчитель української мови та
літератури
Щоб не перетворитидитину
в склад знань, коморуправил
та формул, треба вчити її мислити.
В.О. Сухомлинський
Розвиток критичного мислення учнів
на уроках української мови,
української літератури та у
позакласній роботі
Дрогобич
2015

2. 2
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………3
Розділ 1. Планування уроку в технології формування критичного
мислення…………………………………………………………………………7
Розділ 2. Засоби розвитку критичного мислення учнів на уроках
української мовита літератури………………………………………………..13
Розділ 3. Формування творчої особистості школяра у позакласній
роботі……………………………………………………………………………....27
Висновки………………………………………………………………………..33
Література ……………………………………………………………………...34
Додатки………………………………………………………………………….35

3. 3
Вступ
Мета освітньої галузі за «Державним стандартом базової і повної
середньої освіти» визначається так: формування комунікативної і літературної
компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого типу,
соціальних навичках, світоглядних переконаннях. Тож основою своєї
педагогічної діяльності вважаємо створення умов для формування освіченої,
культурної, інтелігентної, духовно багатої людини, громадянина України.
Сучасна школа потребує інноваційних технологій, здатних підготувати
школярів до життя у надзвичайно глобалізованому і динамічно змінному світі,
навчити сприймати його як суттєву складову власного способу життя.
На кожному етапі розвитку суспільства домінують певні орієнтири для
навчання і виховання молоді. Характерною рисою сучасної життєдіяльностіє
інформаційний простір, що постійно розширюється. Приховані інформаційні
атаки здійснюють негативний вплив на життя людей в цілому. В цих умовах
стає очевидною необхідність вироблення такого способу ставлення до
дійсності, який міг би допомогти протистояти багатьом формам
маніпулювання поглядами людей і їх внутрішнім світом. Існує суспільна
потреба створення необхідних умов для формування особи як суб'єкта, що не
пасивно засвоює досвід попередніх поколінь і культуру в цілому, а
перетворювача, який своїм існуванням та діяльністю робить великий внесок у
становлення і гармонізацію суспільства. Формуванню такої особи сприяє
розвиток критичного мислення. Тому перед учителем постає завдання -
оволодіти методикою розвитку критичного мислення учнів.
Актуальність теми
Зміна акцентів у навчанні - це зміна в теорії педагогіки. Провідна
дидактична теорія набуття знань, умінь і навичок, навчання грамотності має
на меті навчити учнів, що необхідно думати для того, щоб отримати
інформацію, подану вчителем, мета якого - викладання матеріалу. Нова ж
теорія критичного мислення передбачає необхідність показати учневі, як

4. 4
мислити, щоб знайти власні шляхи вирішення проблем і життєвих ситуацій.
Передбачається, що учень самостійно виробляє і зберігає в пам'яті стратегії
та підходи до здобуття, оцінки та використання інформації. Це вимагає від
учителя зміни ролі викладача знань та тренера навичок на посередника та
провідника учня у пошуках знань, стимулює його сприяти та заохочувати
учнів мислити самостійно, співпрацювати з товаришами, застосовувати на
практиці те, що виявили в процесі пошуків.
Ми розуміємо проблеми своїх учнів, особливості певного учнівського
колективу, тому зорієнтовуємо їх на критичне осмислення будь-якої
проблеми, своєї ролів її розв'язанні, власної здатності до індивідуальної чи
групової роботи. При цьому необхідно пам'ятати, що критично мислити
учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна
протягом одного уроку. Для цього необхідне систематичне застосування
певних прийомів і методів.
Обгрунтування вибору теми
Початком упровадження в нашу педагогічну діяльність технології розвитку
критичного мислення стало створення однойменноїтворчої групи педагогів
у ЗОШ №1 ім. Івана Франка. Група працює вже декілька років – і
результатом її роботи стало послідовне використання теоретичних
принципів та засад у щоденній практичній роботі.
Наша мета – створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини,
дати можливість кожному вихованцеві відчути радість досягнення,
усвідомлення своїхздібностей, віру у власні сили; допомогти дитині зрости
в умовах успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, допомогти
зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь треба докласти
зусиль. І тоді успіх супроводжується відчуттям радості та задоволення від

5. 5
діяльності. Працюємо для досягнення результату – формування
компетентної особистості.
Науково-теоретичні основи досвіду
Термін «критичне мислення», який поширюється у практиці навчальних
закладів різних країн світу з кінця ХХ століття, пройшов непростий шлях
свого становлення в системі освіти України. Власне, появацього терміну не
лише започаткувала новий напрям у дослідженні процесів мислення, а й
докорінно змінила стереотип щодо слів з коренем «критик».
Словосполучення «критичне мислення» зайняло своє місце у працях
науковців не миттєво. Йому передували дослідження процесів мислення, які
автори характеризували як «творче», «ефективне». Термін «критичне
мислення» почали активно застосовувати лише у 70-их роках ХХ століття.
Та дослідники цього поняття знаходять його коріння ще у роботах таких
мислителів, як Платон, Аристотель, Фома Аквінський, Дж. Міль, Б. Рассел
та К. Поппер.
Проте справжнім широко визнаним «батьком» сучасних традицій у
дослідженні «критичного мислення», за словами американського науковця
Алека Фішера, є Джон Дьюї, який зазначає, що природні здібності
потребують певного виховного впливу, цілеспрямованих зусиль, щоб
перетворитися у навички критичного мислення. Для реалізації цього
завдання необхідно створитиумови. Серед багатьох умов, що впливають на
розвиток критичного мислення, можна виділити мотивацію мовленнєвої
діяльності. Певні дослідження мислення, які створили передумову для
сучасного розуміння поняття критичного мислення, містяться, окрім
згаданого Дьюї, у роботах Бенджаміна Блума.

6. 6
Значущість досвіду
Сучасне суспільство змінюється дуже швидко,складно прогнозувати
навіть найближче майбутнє. Тому важко передбачити, які знання можуть
знадобитися дитині в її позашкільному житті, а які – ні.
Враховуючи це, намагаємось так побудувати навчання, щоб найповніше
задовольнити запити кожного учня. Дбаючи про високий рівень знань
школярів, у своїй педагогічній діяльності використовуємо такі форми і
методи навчання, які б викликали у дітей цікавість до навчального
матеріалу, бажання вчитися, прагнути успіху в опануванні основ наук.
Чи матиме наш досвід новаційну значущість? Сьогоднітема формування
критичного мислення учнів дуже актуальна. Відрадно, що багато педагогів
вивчають цю методику і, найголовніше, починають послідовно втілювати її
у щоденній практиці, скеровуючи своїх вихованців у русло мислення,
внутрішнього розвитку, подолання інертності та байдужості. Реалістично
оцінюючи свої можливості, маючи багаторічний досвід роботи з різними
дітьми, можемо зробити висновок: учитель не може йти в ар’єргарді
суспільства, адже наша робота спрямована на формування особистості
людини. І якщо послідовне втілення основних положень формування
критичного мислення учнів на уроці та в позакласній роботі допоможе хоч
частині школярів стати впевненими у собі людьми, майбутніми
професіоналами, будемо вважати, що ми свою місію виконали.

7. 7
Розділ 1. Плануванняуроку в технологіїформуваннякритичного
мислення.
Успіх шкільної реформивизначить до великої міри рівень успіху нації під
час переходу до демократії. Виховуючи критично грамотну особистість,
яка буде здатна діяти у спільноті як мисляча людина, ми зробимокрокна
шляху до створення демократичноїдержави.
К. Мередіт, Д. Стіл
Говорячи про основні принципи навчання, експерти з освіти у США,
зокрема Гордон Драйден та Джанетт Вос, зауважують: «Ядро шкільного
навчання мусять формувати два предмети – як учитися і як мислити – і
вони мають бути компонентом усіх навчальних дисциплін».
Звичайно, для успішного втілення технології розвитку критичного
мислення найперше повинно бути бажання вчителя для проведення цієї
роботи. На кожному уроці української мови, літератури та й у
позаурочний час ми прагнемо допомогти дитині почувати себе
прийнятим учителем та однокласниками. Пригадуємо такий випадок:
минулого року, в осінню пору, розпочалась підготовка до предметної
олімпіади. Одна учениця дуже добре вчилася, проте не мала справжньої
подруги. Дівчинка справно приходила на додаткові заняття, куди ми
запросили ще і її однокласницю, яка так само прагнула більше вміти і
знати. Підтримувані та заохочені до навчання, дівчата швидко знайшли
спільну мову і стали найкращими друзями. Так любов до філології
допомогла дітям у житті почуватися впевнено і комфортно.
Ми переконані, що саме від учителя залежить створення позитивного
психологічного клімату на уроці, для цього застосовуємобагато способів:
хвалимо учнів за важливі досягнення; на батьківських зборах ділимось
історіями, якими б пишалися батьки і діти;встановлюємо відповідний

8. 8
«час перездач» для учнів, слідкуючи, щоб цим діти не зловживали; у
відповідях своїх вихованців підкреслюємо насамперед те, що було вірно;
перефразовуємо запитання, щоб учні краще його зрозуміли; стимулюємо
взаємодопомогу школярів.
Для того, щоб дитина вміла і хотіла мислити, необхідно, щоб вона була
здоровою. Томунезмінним елементом кожного нашого уроку є пауза, що
передбачає розминку для тіла та обов’язкові вправи для очей. Класні
кімнати, на жаль, стали місцем розвиткуу школярів короткозорості, тому,
реалізуючи проблему здоров’язберігаючих технологій у нашій школі, над
якою колектив працював упродовж п’яти років, ми дбаємо, аби
випускник школи був не тільки психічно, а й фізично здоровим.
Наводимо приклади вправ для зняття напруження на учня у процесі
навчання, які використовуємо на наших уроках (див. додаток 1).
Нещодавно у нашій школі було проведено майстер-клас «Планування
уроку в технології формування критичного мислення», де члени творчої
групи спільно намагались визначити основні принципи практичної
реалізації цієї проблеми. І сьогодні, працюючи за цією системою, ми
прагнемо втілювати її у щоденній практиці.
Процес планування уроку для розвитку критичного мислення учнів
можна поділити на три етапи:
- готуємо урок;
- проводимо урок;
- організовуємо роботу після уроку.
Отже, виділяємо такі етапи уроку критичного мислення.

9. 9
Розминка- Мотивація - Актуалізація-Усвідомлення змісту –Рефлексія.
Результати роботипредставлено у комп'ютерній презентації:
ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК
КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Структура уроків критичного мислення
1РОЗМИНКА
• замінює так звані організаційні моменти класичного уроку;
• головнафункція — створення сприятливогопсихологічного
клімату на уроці.
Актуальність етапу.
Теплий психологічнийклімат сприяє:
- кращому засвоєннюнавчального матеріалу;
- підвищенню авторитету вчителя;
- психологічномурозвантаженнюучнів, які за день мають 6-7 уроків.
2. МОТИВАЦІЯ
Етап передбачає:
- постановкумети уроку;
- розвитоквнутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми
та предмета в цілому.
Актуальність етапу.
Навчальний матеріал засвоюється краще, якщо:
- учні розуміють його конкретну практичну значимість для
кожного з них;
- чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці.
3. АКТУАЛІЗАЦІЯ

10. 10
• Девіз етапу: «Пробудіть, викличте зацікавленість, схвилюйте,
спровокуйтеучнів пригадати те, що вони знають».
• На цьому етапі відтворюються знання, вміння, встановлюється
рівень досягнень з теми, погрібних для наступних етапів уроку.
Актуальність етапу:
— те, що людина знає, визначає те, про що вона може дізнатися;
— знання, пов'язаніз досвідом учня, краще та швидше
запам'ятовуються;
— створюютьсяумовидля «відкриття»;
— підвищується роль учня на уроці.
4. УСВІДОМЛЕННЯ ЗМІСТУ
• учень знайомиться з новоюінформацією;
• на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня;
• учень аналізує інформацію, визначає своєособистеїї розуміння.
Актуальність етапу.
Розвитокуміння:
- працювати з інформацією;
- працювати самостійно;
- виділяти головне, суттєве;
- формування компетентності учнів з предмета.
5. РЕФЛЕКСІЯ:

11. 11
• учень стає власником ідеї, інформації, знань;
• можливість використання знань;
• обмін знаннямиз іншими учнями;
• оцінка та самооцінка діяльності.
Актуальність етапу:
- усвідомлення того, що було зроблено на уроці;
- демонстрація знань та того, як можна застосуватизнання;
- можливість замислитися над підвищенням якості роботи;
- можливість диференціації домашнього завдання;
- визначення необхідності корекції.
Успішність уроку із використанням технологій формування критичного
мислення багато в чому залежить і від середовища, створеного під час
роботи. Ми завжди заохочуємо дітей до активного навчання та критичного
мислення, розподіляємо між собою відповідальність за психологічний
клімат на занятті. Зокрема, учні беруть участь у підтриманні відповідної
поведінки в групі.
Моделюємо процес мислення та підтримуємо учнів, коли вони
розповідають про свої стратегії мислення. Демонструємо, якможна мислити
критично, формулюючиідеї обережно, обґрунтовано та звертаючи увагу на
певні умови, заохочуємо поважати різні погляди. На наших уроках панує
атмосфера пошуку та відкритості. Вчитель та учні використовують
запитання високого рівня, аналізуючи проблему та приймаючи рішення.
Учням надаємо підтримку, але тільки в необхідних формі й обсязі,
заохочуємо відслідковувати власне навчання та покращувати свій рівень
виконання роботи.

12. 12
Навчальний простір будуємо так, щоб зробити легкими та природними
співпрацю і комунікацію учнів. Традиційні класні кімнати більше
спрямовані на активну роль учителя та пасивну роль (роль слухачів) учнів.
Активне навчання потребує організації класного середовища так, щоб учні
могли спілкуватися, працювати разом. Для уможливлення такої співпраці на
уроках змінюємо обстановку в класі, розміщуючи парти таким способом,
щоб школярі, об’єднавшись у групи, могли ефективно працювати.

13. 13
Розділ 2. Засоби розвитку критичного мислення учнів на уроках
української мови та літератури.
Специфіка мови як навчальної дисципліни полягає не стільки в матеріалі,
з яким працює учень, скільки в тих розумових операціях і способах
діяльності, яких він навчається, працюючи з ним. Важливість вивчення
мови у школі на сучасному етапі полягає у вмінні протистояти
глобальному процесу суцільної безграмотності, що заполонила засоби
масової інформації, а, найгірше, - усне мовлення носіїв нашої мови.
Сучасні вимоги освітніх стандартів спонукають нас вчити учнів шукати
шляхи практичного застосування здобутої інформації у повсякденному
житті. Знання не заради знань, а знання - для збагачення життєвого
досвіду.
Критично мислять ті, хто володіє інформацією і здатний аналізувати її,
робити власний вибір та обґрунтовувати погляди. У своїй школі разом із
практичним психологом ми дослідили рівень критичного мислення учнів
8 класу, провівши невеликий тест (див. додаток 2). Дійшли до висновку,
що вироблення навичок критичного мислення учнів потребує
систематичної роботи вчителя-словесника не лише на уроках, а й у
позаурочний час.
На нашу думку, саме на уроках мови та літератури створюються й
водночас руйнуються стереотипи, формується етичне і толерантне
ставлення до чужої думки. Тому ми постійно намагаємось стимулювати
критичне мислення школярів.
Учні 5-6 класів ще повинні навчатися критичності – констатуючої, а
потім – коригуючої. У них критичне мислення перебуває на початковому
рівні, оскільки читацькі компетентності несформовані. Тож виробляємо
найнеобхідніші для уроку літератури навички, які стануть підґрунтям

14. 14
розвитку критичного мислення. Йдеться про вміння працювати з
художнім текстом, вести діалог, працювати в команді, приймати рішення.
На уроках заохочуємо дітей пам’ятати тезу: «Освіту не дають, її
здобувають».
Робота над критичним мисленням на уроках української мови – це
надзвичайно складний процес, який вимагає часу й уваги. Ключове
питання, яке ми ставимо перед собою: критичне мислення – це мотив,
інтерес чи потреба?
У сучасній методичній науці (Крайня М.І., Кузнецова М.В., Канарська
С.П.) створено модель формування та розвитку критичного мислення на
уроках української мови: визначено інноваційні технології, зазначено
систему усних і письмових мовленнєвих вправ, названо методи і
прийоми, а також засоби розвитку критичного мислення. Наша
педагогічна діяльність базується на цих дослідженнях.
При підготовці до уроку продумуємо кожен його етап, а саме -
актуалізацію, усвідомлення змісту, рефлексію. Часто виникає
необхідність планування діяльності учнів у позаурочний час, яка
продовжить роботу, розпочату на уроці. У цьому випадку діти мають
змогу винести свої знання за межі школи, у своє суспільне оточення.
Кожна із фаз уроку критичного мислення передбачає застосування
певних стратегій (методів, прийомів, технологій навчання).
Продемонструємо, як ми використовуємо їх у нашій практиці.
Розминка.
Може замінювати організаційні моменти класичного уроку, а також
використовуватись як зв'язкова ланка між різними етапами уроку. Ми
використовуємо стратегію«Розминка» для об'єднання тих, хто навчається

15. 15
разом; для активізації емоційної, розумової діяльності, зосередження на
конкретному навчальному предметі на початку кожного заняття;для
відпочинку, зміни виду діяльності протягом заняття.
Для забезпечення емоційної готовності класу до уроку словесності
використовуємо прийоми«Закінчи речення одним словом», «Чарівна
скринька», «Спочатку було слово», «Кросворд», «Розкажи про настрій
через асоційований образ». Учні висловлюють побажання один одному
успіхів на уроці, за демонстрацією графічних зображень людського
настрою учні висловлюють здогади, чому саме з них розпочався урок.
Цікавою на даному етапі є і психологічна вправа, під час якої діти
обирають той колір, який відповідає їхньому настрою на початку уроку.
Не нехтуємо на уроках мови традиційними орфографічнимихвилинками.
Інколи під час розминки для створення сприятливого психологічного
клімату на уроці, виховній годині чи позакласному заході
використовуємо метод «Збери слово», коли пропонуємо із перших букв
ключового запропонованогословавідповісти на запитання «Яким я хочу
бачити себе?» (див. додаток 3).
Мотивація.
Планування кожного уроку починаємо з дидактичної мети, продумуємо
очікувані результати уроку, які компетенції будуть сформовані в учнів, в
якій формі учні зможуть їх продемонструвати. Покажемо це на прикладі
уроку української літератури у 10 класі «Еволюція світогляду Івана
Франка», що був проведений у нашій школі під час семінару директорів
шкіл. На початку уроку, після розминки, повідомляємо тему уроку і
пропонуємо учням спробувати самостійно визначити його цілі (метод
«Мікрофон»), після чого на дошку вивішуються таблиці «Знати…»,
«Вміти…»(див. додаток 4).

16. 16
Зосереджує увагу учнів на уроці і подана «технологічна картка», яка
вказує, які знання, уміння та навички повинен кожен отримати на уроці.
Важливим для уроку є епіграф. Він не тільки підсилює зміст матеріалу,
але має і виховне значення. До учнів звертаємось із завданням продумати
доцільність вживання епіграфа, прокоментувати його зміст у контексті
матеріалу уроку.
Інколи на етапі мотивації використовуємо прийом виклику, навіть
провокації. Наприклад, в 11 класі на уроці вивчення творчості Євгена
Маланюка був запропонований епіграф – вислів Микулаша Неврлого:
«Любити і ненавидіти Батьківщину дано тільки геніям». Це дійсно був
виклик, який згодом знайшов відгук у серці випускниці, бо творчість
Євгена Маланюка стала поштовхом для власної її творчості. Випускниця
планувала вступати у вищий навчальний заклад за кордоном і ще під час
навчання у школі відчувала, що дуже нелегко буде їй розлучатися із
рідною землею. Зараз вона – студентка ІІ курсу вищого навчального
закладу в Польщі, а під час завершення навчання у школі вона
подарувала нам на згадку свої поезії. З дозволуавтораподаємо одну з них
у нашій роботі (див. додаток 5).
Часто даємо дітям випереджувальні завдання. Плануючи під час осінніх
канікул провести екскурсію у музей Івана Франка(м. Львів), зауважуємо,
що через тиждень починаємо вивчати творчість Каменяра, після чого
відбудеться представлення підготовлених життєтворчих проектів
«Франко і я», для яких необхідно підготувати мультимедійні презентації
із використанням матеріалів подорожей класу місцями Івана Франка (с.
Нагуєвичі, м. Дрогобич, м. Львів). На підготовку цих проектів учням
даємодва тижні, обумовлюємо формат цих робіт –10-15 слайдів
мультимедійної презентації, коментар - до 5 хвилин.

17. 17
Актуалізація.
Під час актуалізації використовуємо різні методи, зокрема «Розумний
куб». На кожній грані куба пишемо одне із запитань. Учень кидає куб і
відповідає на питання, яке йому випало на певній грані. Це створює на
уроці ігровий момент і дуже позитивно сприймаєтьсяучнями. Наприклад,
щоб перевірити знання змісту оповідання «Планетник», учням за
допомогою куба було поставлено ряд запитань (див. додаток 6).
На уроках української літератури намагаємось розвивати комунікативні
вміння учнів через створення проблемних ситуацій, за допомогою
постановки дискусійних питань.
Так, перед ознайомленням із оповіданням Л.І.Смілянського «Лідер»
запрошуємо учнів до роздумів над питанням «Кого можна назвати
лідером?»
Під час роботи з інформацією для розвитку критичного мислення
важливим є не її запам’ятовування, а переосмислення, оцінка, аналіз,
виділення головного, перефразування, прогнозування. Для роботи з
інформацією можна застосувати метод «Ключові слова», який допомагає
розвинути вміння:
• створювати цілісну картину, спираючись на мінімум інформації;
• передбачати, прогнозувати;
• виділяти головне, суттєве.
У старших класах теж можна використати цей метод. На початку уроку
української мови у 8 класі вчитель пропонує учням до кожного з
ключових слів, записаних на дошці, дібрати визначення або пояснення,
навести приклади, які потрібні для розкриття поняття. Щоб підготуватись

18. 18
до цього виду роботи, можна скористатись підручником або записами в
зошиті, запропонувати попрацювати в парах.
Ключові слова: синтаксичні словосполучення, узгодження, керування,
прилягання, граматична основа, фразеологізми.
Після 2—3 хвилин підготовчої роботи учні, використовуючи ключові
слова, відтворять основний зміст теми.
Ефективним методом колективного обговорення, що здійснюється через
накопичуваність ідей певної теми, вираження поглядів усіх учасників є
«Мозковий штурм».
Щоб перевірити знання учнями опрацьованого вдома тексту, пропоную
виконати завдання «Порушення послідовності». З’ясувати значення
вивчених термінів допоможе вправа «Аналіз понять». Дуже часто
використовуємо «Роботув парах», часто практикуємо вправу «Запитуємо
– відповідай». Це підготовка та побудова діалогу, який у дуже стислих
часових рамках допомагає перевірити знання учнями теоретичного
матеріалу. Важливо, що при такому виді роботи працюють усі учні, а
хтось – у парі із учителем. Через 3 хвилини декілька пар представляють
свій діалог.
На стадії актуалізації учні повинні пригадати, що вони знають з теми. На
вже згадуваному уроці у 10 класі три групи представляли свої
дослідження «Франко-соціаліст», «Франко-позитивіст», «Франко-
націоналіст», узагальнюючи виклад у технологічних картах (див. додаток
7).Упроцесіроботи нами досить широко застосовується такий графічний
організатор, як метод кластеру, що є найбільш доцільним для
використання на етапах актуалізації („Кластер-пучок”) і закріплення
знань („Кластер-гроно”). Інша назва у методиці – «Асоціативний кущ» чи
«Гронування».

19. 19
Кластер ( англ. Cluster - пучок , гроно ) - об'єднання кількох однорідних
елементів, яке може розглядатися як самостійна одиниця, що володіє
певними властивостями.
Цей метод ми використали на уроці перед початком вивчення теми
«Дієслово» (7 клас).Посередині дошки виписали ключову фразу
«Дієслово» , а навколо з подачіучнів записувати слова, словосполучення
чи речення, які приходять на думку в зв'язку з даною темою. Така робота
стимулює розумову діяльність, відновлює знання учнів, сприяє кращому
вивченню матеріалу (див. додаток 8).
У нашому прикладі учні запропонували такі слова - асоціації з ключовою
фразою : дія , стан , що робити?, неозначена форма, суфікс –ти,
дієвідміна, особа, -уть, -ють, -ать, -ять.
У ході вивчення теми "Дієслово" учні використовують відновлений у
пам'яті матеріал, встановлюють, наскільки логічно були запропоновані
слова - асоціації.
Інколи даємо готові слова - асоціації, щоб учні здогадалися про те, який
матеріал буде вивчено на уроці.
У своїй роботі використовуємо також «Дошку запитань», коли на
змінному стенді вивішуємо великий аркуш паперу, на якому пропонуємо
учням записувати будь-які запитання, що виникають у них у процесі
роботи з джерелами інформації. Щоб стимулювати учнів, інколи сам
учитель заносить на дошку свої запитання, показуючи приклад.
Наприкінці уроку пропонуємо прочитати запитання і знайти вдома
відповідь на найбільш цікаві, зауваживши, що ця робота буде
оцінюватись як пошукова, творча, тобто вищим балом. Вивчаючи тему
«Фразеологізми», учні роблять висновок, що ця характерна ознака
української мови є дуже багатою та різноманітною. Вміти пояснити

20. 20
кожен фразеологізм дуже важко, тому треба «заглядати у словник». На
дошці запитань школяр записав «Терти моркву - ?..». Відповідь було
озвучено на наступному уроці. Під час підготовки до написання твору на
суспільну тему учень написав запитання : «Чому Україна не має права
упустити свій шанс стати асоційованим членом Євросоюзу?» Відповідь
аргументували усім класом.
Під час фази актуалізації використовуємо і метод «Припущення на
основізапропонованихслів». Цей прийом було використано нами під час
практичного заняття «Проведення дискусії» на основі казки «Іван і
тюленяча шкіра».
Усвідомлення змісту
Фаза побудови знань — це та фаза уроку, коли ми заохочуємо учнів
досліджувати й осмислювати. На вже згаданомувище уроці практичного
проведення дискусії було використано завдання із застосуванням методу
«спрямованеслухання та міркування». Цей метод використовується тоді,
коли ми хочемо навчити учнів слухати або читати активно,
використовувати своє знання жанру та розуміння структури сюжету для
розроблення припущень стосовно тексту. Було вибрано текст, який
читався із п’ятьма зупинками. Щоразу ми вимагали від учнів, щоб вони
висловлювали якомога конкретніші думки стосовно дальшого розвитку
подій. Укінці учні аналізують свої версії, визначають поради
однокласникам, щоб допомогти їм робити правильні припущення(див.
додаток 9).
Для старшокласників варто пригадати ще раз правила ведення дискусії:
- чітко визначте свою точку зору й аргументи до неї;
- вступаючи в дискусію, не починайте її з тих питань, за якими ваша
думка на співпадає з думкою вашого опонента;

21. 21
- висловлюючи свою думку, дотримуйтесь змістовності, правильності,
повноти та послідовності розкриття теми;
- достатньою мірою використовуйте довідкову й художню літературу
та посилання, зроблені на неї;
- уникайте категоричності, особливо якщо ви заперечуєте;
- умійте почути та зрозуміти опонента;
- не переривайте свого співрозмовника;
- волійте не перемогти, а знайти істину.
- запитання до теми готувати вдумливо, формулювати чітко.
Під час вивчення творчості І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»,
після перегляду однойменної вистави у постановці Львівського музично-
драматичного театру ім. Юрія Дрогобича, було проведено дискусію на
тему «Причини і наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті
«Кайдашева сім’я».
До обговорення пропонувалися такі питання:
- Як ви розумієте поняття: соціальний конфлікт, моральний конфлікт,
ёпсихологічний конфлікт?
- Чому, на вашу думку, Кайдашиха й Мотря не змогли жити в одній хаті?
- Які соціальні умови формують поведінку людей?
- Чому виник конфлікт між представниками молодого покоління?
- Спробуйте осмислити вчинки, зрозуміти їх, а також ті почуття, які
переживали персонажі.
Дискусія є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі
навчання. Вона сприяє розвитку критичного мислення, дає можливість
визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку,
поглиблювати знання з обговорюваної проблеми. Дискусія навчає чути й

22. 22
розуміти співрозмовника, сприяє уточненню власних переконань,
формуванню власного погляду на світ.
Під час вивчення твору Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки» організовуємо
міні-дискусію «Чи можна вважати вчинок Тосі правильним, адже
дівчинка, скориставшись відсутністю Юрка, забрала каченят?»
Розкриття авторського задуму оповідання Бориса Харчука «Планетник»
потребує з’ясування ролі материнської любові у творі («Жодна
материнська сльоза не пропадає даром. Коли плаче мати, розвертається
небо і стогне земля») і значення поняття «плекати» (виплекана
Планетником квітка). Метою міні - дискусії у даному випадку можна
вважати розшифрування слів діда Капуша: «Шукай пізнання в трьох
коренях – у землі, з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і в самому
собі, в своїй душі» та пояснення їх зв’язку з ідеєю материнської любові.
Під час етапу побудови знань застосовуємо різні види читання.
Оформлення «Бортового журналу» дає змогу виділити відоме і нове для
учнів. Створюємо під час характеристики героїв твору «картки
персонажа», проводимо «обмін проблемами», використовуємо метод
«Займипозицію» (пропозиція вибрати одну із позицій, яка найближча, та
аргументувати її).
Важливо не забувати про читання із позначками на полях, у робочих
зошитах учні постійно фіксують на полях за допомогою значка NB (будь
уважний!) найважливіші моменти, які слід запам’ятати.
Не забуваємо тут і про кластер, який можна складати разом з учнями по
ходу вивчення матеріалу або запропонувати їм робити це паралельно з
поясненням вчителя. Перевірений в кінці уроку кластер буде служити
списком матеріалу, необхідного для осмислення до наступного уроку .

23. 23
У 9 класі під час вивчення теми «Синоніміка безсполучникового
складного речення» учні проводять лінгвістичне дослідження «Лексичні
засоби стилістики синонімів», при якому методом недописаної тези
повинні продовжити речення (див. додаток 10).
Рефлексія.
Створюючи на своїх уроках такі умови навчання, за яких учень сам
відкриває, здобуває й конструює знання і власну компетентність в різних
галузях життя, застосовуємо інтерактивні методики. Серед них досить
вагомим у плані розвитку творчого мислення є метод „Мисленнєвих
капелюхів” («Різнокольорових капелюшків»), який використовується для
аналізу проблеми, ситуації, для групової дискусії, коли необхідно
розглянути предмет під різним кутом зору, об’єктивно оцінити явище,
змоделювати різноманітні ситуації та спрогнозувати їх розвиток. Перед
його першим використанням у кожному класі знайомимо дітей із
легендою про старого майстра (див. додаток 11).Цей метод навчає:
• думати різними способами;
• по-різному оцінювати ситуацію;
• прогнозувати події.
Ми пропонуємо учням створити групи під кожним капелюхом,
опрацювати ситуацію та презентувати її; також можна запропонувати
перевдягати капелюшки. Необхідно пам'ятати, за що саме відповідає
група під певним капелюшком.
Білий капелюшок — виділення фактів, цифр, відомостей, статистики;
даною групою інформація не оцінюється.
Чорний капелюшок — критика, негативні аспекти ситуації.

24. 24
Червоний капелюшок — емоції, почуття, передчуття, визначення
здібностей, на розвиток яких вплинула ситуація, що розглядається.
Жовтий капелюшок — оптимістичні, позитивні сторони, вміння побачити
добре в будь-якій ситуації.
Зелений капелюшок — творчість (відображення ситуації у вигляді вірша,
пантоміми тощо), почуття гумору.
Синій капелюшок — значимість ситуації, її завуальовані сторони,
життєвий урок, що з неї випливає.
Для застосування цього методу діти виготовили великі різнокольорові
капелюшки, кожен з яких стає емблемою групи, якщо цей метод
використовується під час групової роботи. Ми підготували також набір
невеликих різнокольорових капелюшків, вирізаних із паперу, які
використовуються як емблеми для кожного учня.
На завершальному етапі уроку для його самоаналізу об’єднуємо метод
«Різнокольорові капелюшки» з методом «Рюкзак».
Вирушаючи в дорогу, ми беремо із собою необхідні речі. У кінці уроку
ми теж збираємо «рюкзак», щоб узяти в дорогу знання, вміння, способи
діяльності, рецепти досягнення успіху, настрій тощо. Перед уроком учні
обирають емблеми: синій, червоний, білий, чорнийкапелюшок. Тому речі
в «рюкзак» збираються відповідно до обраних кольорів на емблемах.
Білий — факти про знання та вміння; червоний — настрій, емоції; чорний
— недоліки уроку; синій — важливість цього уроку. На заздалегідь
заготовлених папірцях з відповідним до обраної емблеми кольором учні
пишуть продовження запропонованих речень (див. додаток 12).

25. 25
На етапі рефлексії також використовуємо метод «Ключові слова». У
цьому випадку учням пропонуємо записати всі ключові слова до тільки
що вивченого на уроці матеріалу і зачитати їх, доповнюючи, запотребою,
один одного.
На етапі консолідації найчастіше пропонуємо:
- метод «Прес»: висловити свої враження від прочитаного
художнього твору («Я вважаю, що… »);
- метод «одна хвилина» (протягом однієї хвилини учень без
підготовки дає відповідь на запитання вчителя);
- висловити власну думку допомагає «Мікрофон».
Корисним є написання твору-мініатюри (наприклад, опис- звертання до
квітки чи віршований опис рослини, вживаючи сполучники чи однорідні
члени речення).
Щоб допомогтистаршокласникам краще зрозумітисвої думки з вивченої
теми і щоб проаналізувати, що відбувається у класі на інтелектуальному
рівні, пропоную скласти п’ятихвилинне есе.
Ці відповіді допомагають вчителю під час підготовки до наступного
уроку. Цікавим видом роботи є створення кросвордів, ребусів, робота із
«дошкою запитань», написання п’ятирядкового сенкана, а то і цілої
гірлянди сенканів, які потім розвішуються у кабінеті (див. додаток 13).
Важливим елементом кожного уроку, безперечно, є оцінювання.
Різновидом його є самооцінка учнів. Ми стараємось часто
використовуватицей метод, щоб дізнатися багато нового та цікавого про
дітей, про себе, свої уроки, свій предмет; про методи, які
використовувались науроці; про настрій та ставлення своїхучнів до того,

26. 26
що відбувається на уроках. Самооцінку можна проводити різними
способами. Ми наведемо приклади самооцінювання дітей на декількох
уроках (див. додаток 14).
Розвиваючи критичне мислення на уроці, постійно працюємо над
підвищенням рівня грамотності школярів. Робота із навчальним
підручником, різними видами словників та довідкової літератури
допомагають сформувати правописні вміння.

27. 27
Розділ 3.
Формування творчої особистості школяра у позакласній роботі.
Позашкільна робота з української мови та літератури - важлива складова
частина навчально-виховного процесу. Вона тісно пов'язана з класними
заняттями, але не підміняє їх, хоч і розв'язує ті самі навчальні й виховні
завдання, і це є продовженням тієї роботи, яка проводиться на уроці.
Під позашкільною роботою ми розуміємо спеціальні заходи, які
проводяться в позаурочний час і мають зміст, не завжди передбачений
навчальною програмою, специфічні форми, методи та прийоми
проведення й організовуються на принципі добровільної участі в них
учнів.
Завданням позашкільної роботиє збагачення й розширення знань учнів із
рідної мови, створення інтелектуального фону, що сприяє свідомому і
глибокому засвоєнню програмового матеріалу; поглиблення набутих на
уроках мови знань, розвиток умінь і навичок усного й писемного
мовлення; виховання ініціативи, самостійності, творчих здібностей учнів,
їх пізнавальних інтересів; забезпечення виховної спрямованостіпредмета,
що вивчається, формування почуття патріотизму, дружби.
Уміло й цікаво проведені позашкільні заняття допомагають учням
заглибитися в історію походження та значення слів, вивчити питання
походження мови, письма, збагнути розвиток словникового багатства
нашої мови, її фразеології; учні глибше пізнають закони мови,
усвідомлюють розвиток української мови, повніше осмислюють
художньо-зображальні засоби, привчаються працювати з доступною для
них науково-популярною літературою з мовознавства, з різними типами
словників, добирати потрібні матеріали рекомендованих учителем книг,
вчаться виготовляти наочні посібники, редагувати матеріали до

28. 28
стінгазети, писати анотації, тези, реферати, працювати над
удосконаленням свого усного і писемного мовлення.
Особлива увага приділяється розвитку творчих здібностей учнів:
написання творів, випуск газет, журналів, оформлення альбомів тощо.
Одночасно позашкільні заходи можуть готувати основу для кращого
засвоєння матеріалу на уроках. Ми проводимо мовознавчі турніри для 5-6
класів (див. додаток 15),тереновугру«Якмного важить Слово…» , у якій
беруть участь учні 9 класів (див. додаток 16).
Не можемо не згадати про технологію життєтворчих проектів, яку
реалізуємо у роботі з дітьми.
Серед найбільш цікавих проектів слід відзначити колективний проект зі
створення музею історії школи, в якому брали участь і учні, і педагоги,
проводячи пошукову роботу, збираючи, систематизуючи та
узагальнюючи матеріал, - творчі групи, відповідно до поставлених перед
ними завдань, створили такі експозиції, як «Життя школи у радянський
період», «Наші педагоги», «Нимипишається школа», «Вони повернулись
до школи уже вчителями», доповнивши раніше створену експозицію,
присвячену історії першої української гімназії у Дрогобичі, сьогодні –
ЗОШ №1 ім. Івана Франка, де маємо честь працювати. Відвідувачами
цього музею, що працює вже не одне десятиліття, стали не тільки учні
нашої школи, але й гості з різних країн світу. Зараз восьмикласники,
члени Ради екскурсоводів, радо проводять україномовні та англомовні
екскурсії. Не менш плідним став проект „Інтерв’ю з очевидцем”, коли
учні завітали у гостідо відомого у Дрогобичі та за його межами лікаря та
науковця Мирослава Романяка. Результатом наших бесід стало створення
збірника спогадів і документів «Моя гімназія». На жаль, ця зустріч стала
останньою, бо через декілька місяців п. Романяк відійшов у вічність.

29. 29
Найбільше люблять учні складати творчіпроекти, які не мають структури
спільної діяльності учасників. Вони лише накреслюють і розкривають
відповідно до жанру і форми кінцевий результат (газета, твір, відеофільм,
інсценізація, сценарій…)
Заслуговує на увагу колективний проект учнів «Наш Шевченко»,
результатом якого стало оформлення тематичної газети, яку учні
видрукували у типографії. Означені проекти наочно демонструють
можливостіздійснення особистісного і діяльнісного підходу до навчання
учасників навчально-виховного процесу.
Розвинути критичне мислення в усій його повноті неможливо без
формування в учнів навичок дослідницької роботи. Саме тому своєю
функцією вважаємо необхідним допомогти учневі не тільки у здобутті
базових знань для подальшого навчання, але й у його становленні як
майбутнього науковця і дослідника. Формування науково-дослідницьких
вмінь учнів – це складний і довготривалий процес. У 2013 році учні 7
класу працювали над проектом «Славні імена Дрогобиччини», де
досліджували постать відомого українця, засновника Пласту, викладач
нашої гімназії Івана Чмоли. Ця робота перемогла у конкурсі шкільних
проектів і зараз готується до друку у видавництві (робота додається).
Завжди приємно, коли наші учні починають творити. Так, у 2012 році
учениця 11-М класу Марта Походжай видала збірку своїх творів
«Шістнадцята осінь», презентацію якої було проведено за допомогою
однокласників Марти.Усі твори читали друзі авторки – однокласники та
запрошені гості(див. додаток 17).У даний часнаші восьмикласники
працюють над реалізацією двох проектів. Перший - «Віртуальний музей
Франка», де будуть представлені зали: І – «Дитинство», ІІ – «Дрогобич
приймає малого Івана», ІІІ – «Навчання у Львівському університеті», IV –
«Будинок Івана Франка у Львові», V – «Творча спадщина Каменяра».

30. 30
Другий – «Місця Івана Франка на Дрогобиччині». Зали: І – «Село моє
родинне…», ІІ – «Нормальна школа оо.Василіан», ІІІ - «Гімназія Франца
Йосифа», ІV – «Останній приїзд Франка до Дрогобича», V –
«Всеукраїнський форум навчальних закладів, що носять ім’я Каменяра».
А ще ми не уявляємо свого життя без позакласної роботи з предмета.
Уже протягом багатьох років традиційно проводимо урочисті академії,
присвяченівеликим постатям – знаним і невідомим для широкого загалу.
Позакласна робота – невід’ємна складованавчального процесу. Тут навіть
ті учні, які не надто активно готуються до уроків, часто розкривають свої
таланти.
Процес підготовки кожного заходу – різний, але всіх їх об’єднуєособлива
атмосфера. Командний дух незмінно єднає учасників дійства. Кожен
дбає, аби виступити якнайкраще, аби не підвести товариша.
Результатом нашої багаторічної праці став збірник сценаріїв
позакласних заходів, що проводились у ЗОШ№1 (навчально- методичний
посібник додається).У цьому збірнику ми подаємо сценарії свят, що
творились поступово, з року в рік. Кожне покоління учнів робить свої
перші кроки на театральній сцені, в будні та свята відвідує репетиції, діти
вчать напам’ять слова, виробляють початкові навики володіння
сценічним голосом, доречного жестикулювання. Звичайно, сьогодні
незмінним доповненням свята є використання мультимедійних засобів,
створення учнями тематичних презентацій. Завжди приємно слухати
відгуки глядачів після наших заходів, зокрема читати їх у пресі (див.
додаток 18).
Результативність досвіду.

31. 31
Використовуючи творчість та критичне мислення до навчання й
виховання, враховуючи вікові й психологічні особливості, планую і
проводжу відкриті уроки та виховні заходи, зокрема:
• 10 клас. Урок відкритих думок. Еволюція світогляду Івана Франка.
– семінар директорів шкіл.
• 8 клас, 9 клас, засідання творчої групи. Зустріч із цікавими людьми
(п. Лілею Кобільник – автором та виконавцем власних пісень на слова
Ліни Костенко).
• 10 клас. Узагальнення та систематизація знань з теми “Лексикологія.
Фразеологія”.
• 7 клас. Урок- засідання детективного бюро (за повістю «Митькозавр
із Юрківки…» Яр. Стельмаха».
• 5 клас. Урок-КВК «Відчиняє двері казка з добрими очима» (для
батьків).
• 11 клас. Бінарний урок (українська література - християнська етика)
«Що є життя» (за творчістю Ліни Костенко).
• 8 клас. Урок розвитку зв’язного мовлення «Практичне заняття.
Проведення дискусії»(практично представлено реалізацію цього методу і
на засіданні педагогічної ради на тему «Роль критичного мислення у
формуванні соціально - трудової компетенції та вміння вчитися»).
• 8 клас. Година спілкування за технологією критичного мислення
«Любов ніколи не минає».
Слід відзначити, що теоретичні надбання досвіду мають досить чітку й
результативну практичну реалізацію. Проводимо додаткову роботу з

32. 32
обдарованими дітьми. Наші учні - лауреати та призери міських та
обласних олімпіад і конкурсів з української мови та літератури:
• 2010-2011 н.р. – Марченко Юлія – 2 місце (10 клас),
• 2011 - 2012 н.р.- Марченко Юлія – 1 місце (11 клас),
• 2012 -2013 н.р. - Антоник Анастасія (7-М клас) - III місце у ІІ турі
предметної олімпіади та І місце у конкурсі знавців української мови ім.
Петра Яцика; Смуток Богдана – ІІ місце у ІІ етапі конкурсу ім. Тараса
Шевченка. Кушлик Марта стала призером ІІІ етапу Всеукраїнської
олімпіади з української мови та літератури; шкільна учнівська команда
зайняла перше місце серед усіх шкіл Дрогобича та Стебника у тереновій
літературній грі «Стежками життя і творчостіІвана Франка», присвяченій
150-річчю від дня народження Івана Франка, довівши, що недаремно
ЗОШ №1 носить ім’я Великого Каменяра.
Результатом такої роботи є для нас не лише знання учнів, рівень
засвоєння, але й те, як школярі навчилися користуватися різними
способами опанування знань, якою мірою у них сформувались основні
навички культури розумової праці. Учням подобаються такі форми
навчання діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість
проявлятиініціативу, самостійність, потребують розумовогонапруження,
винахідливості, творчості. Рівень засвоєння навчального матеріалу сприяє
кращому формуванню вмінь учнів застосовувати знання на практиці. Це
підтверджує результат контрольних робіт та ЗНО (в основному бал за
знання предмета ототожнювався з балом ЗНО +-2бали ). У 2011-2012 н.р.
результат випускниці ЗОШ №1 ім. Івана Франка Юлії Марченко на ЗНО з
української мови та літератури був 199,5 балів.

33. 33
Висновки
Перед освітою ХХІ століття стоять важливі та відповідальні завдання.
Виклики сучасного життя спонукають педагога не бути пасивним до
пізнання нового, бо тільки такого вчителя сприйме нинішній учень, буде
його поважати і прагнутиме вчитися на його уроках. Ми переконані, що
маємо моральний обов’язок опановувати передові та перспективні
технології навчання, зокрема технологію розвитку критичного мислення,
аби працювати з дітьми на перспективу.
Усі прийоми та методи, які використовуємо на уроках української мови,
спрямовані на те, щоб наш учень найперше грамотно говорив; щоб його
внутрішнє «я» не дозволяло використовувати у мовленні суржик, сленг;
щоб дитяча особистість, яка формується, вміла захистити свою
українську сутність, протистояти викликам сучасного світу.
Ми вводимо життєву компетентність в уроки української літератури і
прагнемо, щоб кожен учень на прикладі життя літературних героїв
усвідомив сенс свого життя, на основі знань про їхні ціннісні орієнтації
оволодів універсальними константами життєвого світу, на основі чого
визначив орієнтири власного розвитку.
На наших уроках вчимо дітей не мислити стереотипами, не говорити
стереотипами, думати над значенням слів, які використовуються. Процес
навчання не можна відділити від позакласної роботи, що є логічним
продовженням праці на уроці.
Ми переконані, що і надалі будемо впроваджувати технологію розвитку
критичного мислення, пропагувати у педагогічному середовищіїї
використання. Але пам’ятаємо, що найефективнішим засобом навчання,
виховання та впливу є особистість учителя, його педагогічний талант,
його мудре слово.

34. 34
Список рекомендованої літератури з проблеми
«Розвиток критичного мислення»
1. Вукіна Н.В. Критичне мислення: як цього навчати [Текст ] / Н. В.
Вукіна, Н. П. Дементієвська. – Харків: Основа, 2007. – 112с.
2. Гончарова Л. Формування і розвиток сучасного мислення на уроках
словесності// Рідна мова. – 2000. – №5. – С. 32-33.
3. Ґудзик І. Розвиток критичного мислення школярів у навчальній
діяльності// Українська мова та література. – 2004. – №10. – С. 3-7.
4. Давиденко О.М. Розвиток критичного мислення на уроках мови і
літератури // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2005. – №2. – С.
7-8.
5. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: Навч. посібник. –
К., 2004. – 352с.
6. Єфимова Т. Навчити мислити критично// Українська мова і література
в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. - №6. – С. 61-
66.
7. КовальчукВ.І. Інноваційні підходи до організації навчального процесу:
Навчально-методичний посібник.–К., 2011.–127с.–Режим доступу:
http://osvita.ua/school/lessons_summary/in_lit/4431/
8. Критичнемислення на уроках української мови та літератури /Упоряд.
М. І. Крайня. – Х: Вид. група «Основа», 2009. – 108с. –(Б-ка журн.
«Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип. 2 (63)). Режим доступу :
http://www.twirpx.com/file/1014067/
9. Макаренко В. М. Як опанувати технологію формування критичного
мислення [Текст] / В. М.Макаренко, О. О. Туманцова. – Харків: Основа,
2008. – 96с.
10. Нищета В.А. Технологія життєтворчих проектів на уроках української
мови та літератури: Навчальний посібник.–Харків: Основа, 2009.–150с.
11. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибр.тв. :У 2т. – К., 1976,
Т.2.
Електронні ресурси:
http://teacherjournal.com.ua/attachments/8815
http://pto.uzhgorod.ua/files/Kovalchuk_aktualnist(1).

35. 35
Додатки
Додаток 1.
Вправи для зняття напруження на учня
Розслаблення очей
Ця вправа послаблює напруження очей, розслабляє очні нерви та деякою
мірою заспокоює розум. Супроводжувальне її дихання освіжає та знімає
напругу.
Розігрій руки, потерши одну долоню іншою. Роби це доти, доки не
відчуєш, що руки твої стали теплими... Тепер обіпрись ліктями на стіл
перед собою. Склади пальці обох рук у дві півкулі та м'яко прикрий ними
закриті очі. Відчуй, які приємні для очей тепло та темрява... Ти можеш
посилити ці відчуття, зробивши при цьому пару глибоких вдихів. Уяви
собі, ти намагаєшся наповнити не лише легені, а й очі свіжим киснем, він
зробить їх більш свіжими та сильними.
Тримай голову
Такі тихі паузи важливі, особливо як закінчення інтенсивного
навчального процесу, протягом якого учасники витратили багато енергії.
У такі моменти у людей з'являється почуття умиротворення. Звичайно,
наш мозок насправді не бездіяльний — просто він радий тому, що ззовні
не надходить ніякої інформації і можна зосередитись на тому, щоб
привести до ладу вже засвоєне.
Сядь зручніше і поклади праву долоню на потилицю, щоб у тебе
з'явилось відчуття, ніби твоя рука нависає над головою. Зроби пару
глибоких вдихів. Під час вдиху ти, можливо, відчуєш, як твій хребет
зовсім легенько рухається, і цей легкий рух передається голові.
Насолодись цим відчуттям під час вдиху... Тепер прибери руку і поклади

36. 36
її на коліна цілком розслабленою. Уявисобі, що мозокзараз також цілком
розслабився, ніби наступної хвилини тобі абсолютно нема чого робити.
Можливо, при цьому в тебе з'явиться відчуття спуску вниз, подібне до
того, коли ти влітку занурюєшся у теплу воду басейна. Відчуття, ніби
тебе просто несе без усякого напруження. Це важливе відчуття, яке тобі
час від часу необхідно, щоб відпочити. Одна хвилина, впродовж якої
мозок не повинен виконувати ніяких завдань. Просто насолодись цим
відчуттям полегшення.
Додаток 2
Тест «Наскільки ефективно я критично мислю».
1. Пріоритетність критичного мислення для тебе
Критичнемислення 5 4 3 2 1 Критичнемислення
є важливим для не завждиє для мене
всіх сфер мого життя пріоритетним
2. Переконливість твоїхпоглядів і тверджень
Я прагну завжди 5 4 3 2 1 Я не завждинаводжу
наводити переконливі докази
переконливі докази своїхсуджень
3. Підкріплення твоїхтверджень слушними міркуваннями
Я завжди підкріплюю 5 4 3 2 1 Я не турбуюсь про
свої твердження підкріплення своїх
логічними міркуваннями тверджень
4. Відкритість до інших думок і поглядів
Я дуже відкритий до 5 4 3 2 1 Я дивлюся на
різних думок і поглядів ситуацію переважно
з власних позицій
5. Знання особливостей(недоліків) свого бачення дійсності

37. 37
Я добрезнаю 5 4 3 2 1 Я звичайно думаю,
свої «лінзи», що рішення, які я
що відповідають моєму приймаю, є
досвіду рівноправильні
6. Оцінка правильностіінформації та правдивостіджерел
Я завжди ретельно 5 4 3 2 1 Я зазвичайсприймаю
оцінюю інформацію інформацію без
та її джерела достатнього
критичного осмислення
7. Автопортретособистості, яка критично мислить
Я є проникливою, 5 4 3 2 1 Я не такий сильний
енергійною людиною, мислитель, яким міг
яка критично мислить би бути
Після підрахування загальної кількості визначених балів пропонується
таке підбиття підсумків:
Кількість балів Інтерпретація
27- 35 Людина, яка дуже критично мислить.
19-26 Помірно критично
11-18 До деякої міри критично
3-10 Відносно критично
Додаток 3
Приклади розминок
Приклад № 1. Розминка «Закінчиреченняодним словом»
Мета: активізація емоційної діяльностіучнів на уроці.

38. 38
— Учитель на початку уроку критичного мислення пропонує учням
закінчити одним словом речення: «Уміти мислити необхідно для того,!
щоб...» (Можливі варіанти відповідей учнів: працювати, жити,
спілкуватись, вирішувати тощо.)
— Учитель перед початком уроку пропонує учням заручитися
підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього він
пропонує закінчити одним словом речення: «Я бажаю тобі...» (Можливі
варіанти відповідей учнів: успіху, перемоги, наснаги, творчості тощо.) І
Приклад № 2. Розминка «Чарівна скринька»
Мета: об'єднання учнів у групи, створення емоційного настрою учнів
перед груповою роботою.
На дошці можна записати епіграфи до використання групової навчальної
діяльності та девізи до роботи в групах:
«Один за всіх, усі — за одного!»
«Ми — одна команда!»
«Твій успіх іде на користь мені, а мій — на користь тобі, бо він у нас —
спільний!»
«Ми потонемо чи випливемо, але — разом»
«Нам не обійтися без тебе!»
«Ми всі вітаємо тебе з успіхом!»
Учням роздаються смужки кольорового паперу. Необхідно
придумати свій девіз, який би спонукав учасників навчального
процесу до діяльності у групі, та записати його на смужці. Ці
смужки складаються в «чарівну скриньку» — красиво оформлену
коробку. Потім ця «скринька» передається від одного учня до
іншого, кожен з яких витягає папірець і читає девіз. Створюється

39. 39
емоційний настрій на роботу в групах. У подальшому учні, які
витягли смужки однакового кольору, об'єднуються в пари чи групи
для роботи.
Розминку «Чарівна скринька» можна використовувати на будь -
якому етапі уроку, де її призначення залежить від поставленої мети.
Приклад № 3. Розминка «Спочатку було слово»
Мета: активізація розумової діяльності учнів
Учитель пропонує учням слово, яке може бути назвою теми
уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на
уроці. З літер цього слова учні повинні створити нові слова.
На уроці української мови в 10 класі ми запропонували на роз-
минку слово «пунктуація». Учні придумали такі слова: пункт,
пункція, унція, акація та інші.
Приклад № 4. Розминка «Кросворд»
Учням пропонується колективно скласти простий кросворд
тільки з горизонтально розташованих слів. По вертикалі вчитель
пропонує слово, яке є темою уроку чи його ключовим словом. Учні
об'єднуються в групи, кожна з яких пропонує слово, в якому була б
літера «ключового» слова, супроводжуючи його своїм коментарем.
Слова повинні відповідати предмету.
Р І Ш Е Н Н Я
Р Е Ч Е Н Н Я
Д В О К Р А П К А
П Р И Ч И Н Н А
Б Е Р Е З Е Н Ь
С О Ш Е Н К О

40. 40
У К Р А Ї Н А
З А П О В І Т
Кросворд, складений учнями під час розминки на тематичному
шевченківському уроці української мови ( тема - «Однорідні члени
речення»).
1. Що повинна людина постійно приймати у житті?
2. Назвіть основнуодиницюсинтаксису.
3. Який розділовийзнак ставимо після узагальнюючого слова?
4. Одна з перших балад Шевченка .
5. Місяць, коли народився Тарас Шевченко.
6. Ця людина ввела Тарасау коло петербурзької еліти.
7. Рідна земля Кобзаря.
8. Цей відомий вірш Шевченка покладено на музику Гордієм Гладким.
«ЛЮБОВНІКОЛИ НЕ МИНАЄ»
ГОДИНА СПІЛКУВАННЯ
за технологією формування критичного мислення
1. РОЗМИНКА
МЕТА: створення сприятливогопсихологічногоклімату.
МЕТОДИ:«Збери слово...»
На початку заняття учасникам пропонують обратисобіжетон з
позначеноюна ньомубуквою: «Л», «Ю», «Б», «О», «В».
ЗАВДАННЯ. Відповісти на запитання: «Які ми є?» одним словом, яке
обов'язковопочинаєтьсяз букви, що записана на обраномужетоні.
(Наприклад: лагідні, юні, бадьорі, обдаровані, вольовітощо).

41. 41
ПРЕЗЕНТАЦІЯ. Названі спочаткувідповіді, які починаються з літери
«Л», потім «Ю» і так далі. Перші літери записуються на дошці, поки не
утвориться слово «ЛЮБОВ».
Використовуючийого якключове, оголошується тема заняття.
Додаток 4
Урок українськоїлітератури у 10 класі за темою «Еволюція світогляду
Івана Франка»
Дидактична мета: визначення еволюції світогляду Івана Франка.
Очікувані результати: після уроку учні повинні знати:
- В ЯКУ ДОБУ ПОЧАВ СВІЙ ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ І.ФРАНКО;
- ЧОМУ ВІН СТАВ МАТЕРІАЛІСТОМ, СОЦІАЛІСТОМ,
АТЕЇСТОМ, КОСМОПОЛІТОМ;
- ЩО ДОЗВОЛИЛО ЙОМУ ВИЙТИ НА НОВИЙ ЕТАП ТВОРЧОСТІ
ТА ІДЕЙНИХ ШУКАНЬ;
- В ЧОМУ ПРОЯВИВСЯ ПОЗИТИВІЗМ ФРАНКА;
- КОЛИ ВІДБУЛОСЯ ОСТАТОЧНЕПОДОЛАННЯ В ДУШІ
ПИСЬМЕННИКА „ДРУГОГО МИРОНА";
- ЩО ХОТІВ ПРИЩЕПИТИ УКРАЇНЦЯМ ФРАНКО-
НАЦІОНАЛІСТ.
Повинні вміти:
- аналізувати прочитане;
- визначати головнудумку тексту;
- робитивисновокіз прочитаного;
- відстоювати своюточку зору;
- відступити від хибної думки;
- працювати в групі;