вчитель року

1. Легін
Жанна
Богданівна
Освіта: повна вища.Одеський державний
університет ім.І.І.Мечникова .
Спеціальність: викладач української
мови і літератури,зарубіжної
літератури.
Посада: вчитель української мови і літе-
ратури.
Категорія: І .
Стаж роботи: 11 років.

2. Науково-методична проблема
“Використанння проектних технологій
на уроках української мови
і літератури та в позаурочний час”

3. Немає нічого сильнішого ідеї,
час якої прийшов.
В.Гюго
Актуальність досвіду
Уроки із застосуванням проектної технології дають
змогу активізувати та розвивати розумові й
мовленнєві здібності дітей, їхнє мислення, пам’ять,
привчають до уважності, спостережливості,
відповідальності. Такі форми роботи допомагають
запалити вогники думки, що за словами
В.Сухомлинського, „стимулюють рухливість
розумових процесів. Запалюється вогник – і дитині
хочеться знати більше, хочеться думкою
проникати в нові явища. Це бажання і є
поштовхом, який прискорює розумові процеси”.

4. Крім того проектна робота в школі дає учням великі
можливості для успішної самореалізації в майбутньому,
сприяє розумінню потреби йти до мети шляхом свідомих
зусиль. Адже все це, чого досягає людина в житті -
безпосередній результат мрій. Вона здатна досягти
успіху, лише звеличивши свої думки. А вміння гарно
говорити відкриє їй безліч можливостей зробити кар’єру
й досягти визнання. Отже, все вищезазначене й
спонукає мене до вивчення та застосування на уроках та
в позаурочній діяльності проектної технології. А звідси й
мета творчої випускної роботи:
· дослідити та описати технологію проектного
навчання, з’ясувати її переваги в організації навчально-
виховного процесу в сучасній школі;
· встановити роль учителя та учня в проектній
діяльності.

5. Все прийдешнє вже було в
віках.
Теоретична основа досвіду
Біблейська істина
Навчальне проектування не є принципово новою технологією. Метод проектів, або
„метод проблем”, виник у 20-ті роки ХХ ст. У США – Джон Дьюї розробив ідеї активізації
доцільної діяльності учня у співвідношенні з
його особистим інтересом саме в цих знаннях як засад навчання. Його ідеї набули
поширення і популярності у Бельгії, Ізраїлі, Італії, Німеччині, Нідерландах, Фінляндії
завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань з їх практичним застосуванням.
Отже, проектування стало інтегрованим компонентом розробленої й структурованої
системи освіти.
Метод проектування привернув увагу і російських педагогів початку ХХ ст. У 1905 р.
під керівництвом педагога С.Шацького було організовано невелику групу працівників,
які намагалися активно запроваджувати проектні методи у практику викладання.
Вперше у вітчизняній педагогіці актуальність цієї проблеми вивчав О.Макаренко,
який в результаті своєї новаторської педагогічної діяльності дійшов висновку про
проектування особистості як суб’єкта педагогічної праці. Таку думку не раз висловлював
В.Сухомлинський, багатогранну педагогічну спадщину якого проймає ідея проектування
людини.
За радянської влади ідеї проектування використовували до 1931 р. – тоді постановою
ЦК ВКП(б) метод проектів було заборонено. Відтоді і в Росії, і в Україні більше не
робилося серйозних спроб відродити метод в освітянській практиці.

6. Провідна ідея досвіду
Аналіз методично-наукових
джерел та власний досвід
роботи в школі дозволили
визначити провідну ідею
досвіду. Це активізація
самостійної пізнавальної
діяльності учнів шляхом
використання методу проектів
для формування ключових
компетентностей школярів на
уроках української мови і
літератури та в позаурочний
час.

7. Традиційна педагогіка
Вчитель
навчає
Учень вчиться
Вчитель
думає
Учень
відтворює
Вчитель
вибирає
Учень
приймає
Вчитель
активний
Учень
пасивний
 Метод проектів
Учень
визначає
мету
діяльнос
ті
Вчитель
допомага
є
Учень
відкрива
є нові
знання
Вчитель
рекомендує
джерела
знань
Учень
активни
й
Вчитель
створює
умови для
прояву
активності

8. Я чую – і я забуваю.
Я слухаю – і я запам’ятовую.
Я дію – і я розумію.
Китайська мудрість
Технологія реалізації провідної педагогічної ідеї
У процесі своєї педагогічної діяльності намагаюся привернути увагу учнів
таким чином , щоб викликати жвавий інтерес до окресленої проблеми,застосовувати
такі форми і методи роботи , які б зацікавили школярів,адже це залежить від їхніх
вікових особливостей,загального кругозору, рівня знань та вмінь. Залучення до проектної
діяльності відбувається поступово. Практика роботи підтверджує, що учні 5-х класів —
новачки у цій справі, тому й починати треба з простого:
— авторський кросворд на певну тему з української літератури (не менше 15 слів);
— повідомлення (на 5—7 хвилин). Це і є домашній міні-проект, що вимагає індивідуальної
творчої роботи, створюючи тим самим умови для самореалізації учнів з різним рівнем
підготовки, формуючи позитивну динаміку мотивації, створюючи ситуацію успіху і
творчої атмосфери.Так.наприклад,у 5 класі при пояснені теми “І.С.Нечуй –Левицький
“Запорожці”,учні поділившись на дві групи (“Історики”, ”Художники”),виконували на уроці
спільний проект,де перші розповідали про утвореня Запорозької Січі,побут і звичаї
запорожців , а другі- аналізували картини історичного жанру,кінофільми про події
минулого та історичних осіб (додаток 1).
Починаючи з 7-го класу (особливо 8-го), все більше учнів стають активними діячами вже
групових проектів, проектів по систематизації і узагальненню знань, розробці тестових
завдань. Комп’ютерна презентація стає справжнім захистом наукового дослідження чи
глибокої роботи.

9. Стаючи дев’ятикласниками, а особливо старшокласниками, учні —
вже досвідчені аналітики й експерти. Крім міні-проектів, для них
важливе значення мають короткотривалі та середньотривалі, парні
та групові проекти, комплекс пошукових, дослідницьких, різного
роду творчих видів робіт, що виконуються з метою практичного чи
теоретичного вирішення значущої проблеми. Найсерйознішим
проектом, звичайно, є учнівська науково-дослідницька робота.
Робота над груповим проектом сприяє формуванню комунікативної
компетентності — здатності встановлювати і підтримувати необхідні
контакти з іншими людьми, досягнення партнерами
взаєморозуміння, краще усвідомлення ситуації і предмета
спілкування. Для учнів цього віку характерна недостатня
сформованість у них навичок спілкування (замкнутість), нездатність
одержувати інформацію в спілкуванні, використовувати зворотний
зв’язок (труднощі при формулюванні запитання для одержання
додаткової інформації), нездатність звернутися по допомогу і
прийняти її. Тобто є певні проблеми у комунікативній сфері.
Проектна діяльність дає можливості усунути багато проблем
спілкування.

10. Так, у 7 класі при пояснені теми “Зразок братньої любові та лицарської відваги
(за повістю А.Чайковського “За сестрою”)”перевіряю знання змісту за
допомогою
інтерактивної вправи “ Я так думаю,””Павутинка слів”(додаток 2). Робота з
текстом відбувається за допомогою групового методу “Графіті”( учні працюють у
малих групах або у парах,добираючи цитати для характеристики образу
Павлуся,
потім озвучують свої “знахідки” ,картки з таблицями їм роздають заздалегідь
(додаток 3).
Особливо великий інтерес і фантазію виявляють мої учні при створенні проекту
групи.
після ось таких уроків проекти часто демонструються у фойє закладу.
на батьківських зборах (як результат роботи їхніх дітей), на шкільних наукових
кон
ференціях і обов’язково в подальшій роботі учнів та вчителів. Форми проектів,
до яких найчастіше зверталися мої учні:
*реферати,
*фотогазети,
*довідки,
*альбоми,
*театралізовані сценарії,
*схеми,
*круглі столи тощо.

11. Застосування проектної технології не обмежую тільки
на уроках української літератури.
Метод проекту вдало застосувала при вивченні тем
„Односкладні прості печення”, „Складнопідрядні
обставинні речення” на уроках української мови у 8,9
кл..
Моя практика не обмежується застосуванням
тільки короткострокових проектів (тобто уроками),
й довгострокових, розрахованих на один рік.
Працюючи ще й класним керівником, мені доводиться
сприяти організації проектів у позакласній роботі. Так
для розвитку літературних, мистецьких здібностей,
формування виконавчої майстерності, розвитку
журналістських навиків у школі діють довгострокові
проекти студії.

12. На мою думку ,під час роботи учнів над проектом учитель
виконує такі функції:
• Пошук учасників проекту
• Зв’язок з усіма учасниками
• Стимулювання до
самооцінки
• Організація захисту
• Зовнішня оцінка проекту
Координатор
*Допомога у відборі
інформації
*Відстежування діяльності
учнів
Консультант
*оцінка
*експертиза Контролер

13. Вважаю ,що у процесі роботи над проектом в учнів формуються такі якості:
Інтелектуаль
ні вміння
Комунікатив
ні вміння
Творчі вміння
Робота з інформацією
Аналіз і узагальнення
Висновки
Уміння слухати і чути
Відстоювати власну
думку
Вміння дискутувати і
знаходити компроміс
Вміння генерувати ідеї
Знаходити декілька рішень
проблеми
Прогнозувати наслідки

14. Результативність досвіду
Результатами моєї педагогічної діяльності є :
*зростаючий відсоток якості знань учнів з української мови та літератури;
*досягнення моїми вихованцями відзнак і перемог на різних етапах конкурсів
та Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури. Призери
2 та 3 етапу Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури,конкурсів
імені П.Яцика,Т.Шевченка.
*результати моїх вихованців у конкурсі “Знай наше”(26 місце в Україні,5 – в області)
*здобуття учнями призових місць у Всеукраїнському конкурсі “Соняшник”
*як учасник районного постійно діючого семінару долучаюсь до роботи у виступах
на конференціях (“Жінки у житті Шевченка”);
*у березні 2013 на базі моєї школи був проведений семінар слухачів курсів
початкових класів,де представлено виховний захід “Поговоримо ,Тарасе,крізь
століття”(див.виховний захід)

15. Запалюється вогник – і дитині хочеться
знати більше, хочеться думкою про-
никати в нові явище. Це бажання і є
поштовхом, який прискорює розумові процеси
В.Сухомлинський
Висновки педагогічної діяльності
Отож, сьогодні метод проектів вважається одним із перспективних видів навчання, тому
що він створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для
отримання знать, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей. Учні набувають
досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя, які
проектують у навчанні.
Результатом проектного навчання є виховання компетентної людини, яка має такі
якості:
· впевненість у собі, постійне розширення власних можливостей, реалізація
намічених цілей;
· здатність адекватно діяти у динамічному світі, не передбачуваних ситуаціях,
професійна мобільність;
· здатність до навчання протягом усього життя;
· адекватність оцінки власних сил, здатність приймати рішення і досягати результату
відповідно до поставленої мети;
· здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки, бути терпимим до інших
людей.
Отже, якщо учень бере участь у розробці та реалізації різних проектів, він здобуває
навички й уміння, які істотно підвищують його адаптованість до сучасного життя.

16. Додаток 1

18. Додаток 2
Інтерактивна вправа “Павутинка слів”
1.Ватра А.Дика коза
2.Бандура Б.Мисливські
собаки
3.Кіш В.Намет
4.Гарба Г.Вогонь
5.Шатро Д.Військова
одиниця
6.Обоз Е.Табір
7.Хорти Є.Музичний
інструмент
8.Сарна Ж.Віз
А Б В Г Д Е Є Ж
1
2
3
4
5
6
7
8

19. Додаток 3
Метод “Графіті”
Павлусь Судак …Який він?
№ З/П Риси характеру Цитати з художнього
твору
1 Прив*язаність до сестри
2 Турбота про рідних
3 Старанність у навчанні
4 Сміливість
5 Допитливість
6 Волелюбність
7 Вірність даному слову
8 Твердість у вірі
9 Любов до рідної землі

20. Список використаної літератури:
1. Губенко О. Учень – активний співтворець уроку: проектні технології .
Навчальний посібник. – Суми 2005.
2. Єрмаков І. Проектний підхід у школі життєвої компетентності /
Підручник для директора 2005 – №9-10 с.39.
3. Загуменно Ю., Шелкович Л., Шварц.Г. Особистісно-зорієнтовані
технології в освіті / підручник для директора, 2005 - №9-10 с.17-19
4. Ісаєва Г. Метод проектів – ефективна технологія навчання /
Підручник для директора. №9-10 с. 4-5.
5. Кобрин. В. Практичні поради щодо проектного методу навчання /
Українська мова та література, 2006 №46 с. 9-10.
6. Ковганич Г., Кубинська Н.. Метод проектів у формуванні життєвої
компетентності особистості / Завуч, 2005 - №19 с. 21-26.
7. Кондратова Л. Організація проектної діяльності учнів в позаурочний
час / Виховна робота в школі, 2007 - №1 с.6-8.
8. Крутоус В. Можливості методу проектів / Завуч, 2003 - №29 с.8.
9. Куб ракова Н. Проектування самоосвітніх компетентностей /
Підручник для директора 2005 - №9-10 с. 79-80.
10. Подранецька Н. Проектна технологія на уроках української мови та
літератури / Українська мова та література в школі, 2006 - №7 с. 32-33.
11. Сисоєва С. Особистісно зорієнтовані технології: метод проектів /
Підручник для директора, 2005 - №9-10 с.27-29.