українська етнопедагогіка у сучасному виховному процесі

1. Консультація для педагогів на тему:
«Українська
етнопедагогіка у
сучасному
виховному процесі»
Підготувала:
Литвиненко Т.П. – вихователь

2. Немає мудріших, ніж, народ, учителів,
У нього кожне слово - це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
М. Рильський

3. «Народна педагогіка - це вироблені
й застосовані в середовищі людей
праці знання, засоби й досвід
виховання і навчання дітей та
молоді, етнопедагогіка - наука про
народну педагогіку».
Генадій Волков

4. Етнопедагогіка має особливість, що
відрізняє її від багатьох інших наукових
галузей і обумовлена наступними
факторами:
• історією народу, психологічними та мовними історією народу, психологічними та мовними
особливостями харизматичних та культурних особливостями харизматичних та культурних
героїв;героїв;
• • звичаями, правилами та нормами поведінки;звичаями, правилами та нормами поведінки;
• • ландшафтом, кліматом, хіміко-біологічними ландшафтом, кліматом, хіміко-біологічними
впливами на місце проживання;впливами на місце проживання;
• • провідною діяльністю щодо провідною діяльністю щодо
життєзабезпечення.життєзабезпечення.

5. «Етнопедагогіка – це особливо
перетворене, трансформоване
знання про етнічне виховання - це
таке знання, сутність якого має
пізнавальне і виховне значення у
педагогічній культурі будь-якого
етносу» .
М.Лисенко

6. Отже, етнопедагогічне знання - це знання про:
дійсність та загальну етнічну картину світу,
багатоманітність специфічності традиційних
етнічних культур та їх взаємодію;
ідеали, цінності, функції, закономірності
традиційного етнічного виховання, виховного
простору і світу дитинства;
фактори традиційного етнічного виховання:
генетику, середовище, виховання, освіту,
етносоціальне мовне середовище, релігію;
зміст, форми, методи, засоби традиційного
етнічного виховання; працю, природне
середовище, наступність поколінь.

7. СТРУКТУРА
УКРАЇНСЬКОЇ
ЕТНО-
ПЕДАГОГІКИ
1. Українське
родино-
знавство
/фамілологія
2. Українське
народне
дитино-
знавство
4.Українське
народне
навчання
/дидактика
5.Українська
педагогічна
деонтологія
3. Українська
родинна
/батьківська/
педагогіка

8. 1. Українське родинознавство
(фамілологія)
Це народна мудрість й досвід щодо
створення, збереження і розвитку міцної,
здорової, щасливої сім'ї, про рід і родину та
їх значення в долі людини, народу,
держави:
«Сім'я - ключ до щастя», «Україна -
велика родина», «Тому роду нема
переводу,
у якому браття милують згоду».

9. 2. Українське народне дитинознавство
Це чітка система психолого-педагогічних
знань про дітей, це погляди українців на
дітей як майбутнє народу, нації,
утвердження їхньої вічності.
У центрі уваги українського дитинознавства
- питання дітності української родини,
традиційні родильні звичаї та обряди,
стислий аналіз дитячої мови, народна
характеристика дитини, вікова
періодизація життя, навчання і виховання
дитини.

10. 3. Народна родинна (батьківська)
педагогіка
Це частина української виховної мудрості,
центральними питаннями якої є: головні засади
сімейного життя і виховання (людяність,
моральність, багатогранна духовність);
стосунки в родині, авторитет і приклад
батьків, їхні обов'язки стосовно дітей, сутність
і особливості виховного впливу членів сім'ї,
статус батька, матері, дідуся, бабусі;
виховання в дітей відчуття роду, народу, нації;
традиції, звичаї виховання в сім'ї, підготовка
дітей до шлюбу та сімейного життя,
ставлення до сиріт, осуд батьків, які не
виховують дітей.

11. 4. Українське народне навчання
Народне навчання розглядає наступні питання:
∗ народні знання з різних галузей життя і
діяльності,
∗ шляхи і джерела здобуття знань,
∗ принципи народного навчання,
∗ народні традиційні форми навчання,
стимулювання пізнавальних інтересів, умінь і
можливостей дітей,
∗ умови трансформування знань у якості
особистості.

12. 5. Українська педагогічна деонтологія
частина народної педагогіки, вироблені
народом етичні норми про виховні обов'язки
батьків перед дітьми.
Елементи обов'язкового у вихованні:
∗родинне «гніздо», пам'ять родоводу,
∗рідна мова,
∗наступність і спадкоємність поколінь,
∗праця,
∗ гуманізм взаємин,
∗вираження національного духу і
характеру,
∗антитеза добра і зла,
∗культивування моральних чеснот,
християнської моралі.

13. Принципи виховання:

15. Умови виховання дітей дошкільного віку
на засадах української етнопедагогіки

16. Завдання народної педагогікипоширення загального світогляду дітей, збагачення їхніх
уявлень про культуру українського народу, його історію,
традиції;
формування особистості дитини на основі деонтологічних
рис: працьовитості, любові до рідної мови й культури свого
народу, почуття приязні до інших народів; шанобливого
ставлення до батьків, землі, хліба; шанування народних звичаїв,
традицій тощо;
формування і розвиток всіх компонентів мовлення.
розвиток творчих здібностей дошкільнят.
розвивати вміння дітей творчо застосовувати набуті
знання у притаманних їм видах діяльності.
організація заходів, спрямованих на оволодіння дітьми та їх
батьками культурною спадщиною минулого;
налагодження тісного зв'язку між сім’єю та дошкільним
закладом з метою підвищення знань батьків про цінність
народної системи виховання.

17. Форми роботи з дітьми:
використання фольклорної спадщини українського
народу під час режимних моментів;
інтеграція фольклору на основі міжпредметних
зв’язків на заняттях із різних розділів програми;
проведення фольклорних свят, розваг, занять та
прогулянок;
заохочення дітей до використання фольклорних
матеріалів під час самостійної діяльності;
робота з батьками;
формування національної самосвідомості батьків на
основі цінностей народу;
забезпечення усвідомленої потреби батьків в
оволодінні засобами етнопедагогіки.

18. Отже, народна педагогіка -
це сукупне педагогічне
знання навчально-
виховний досвід народу.