Successfully reported this slideshow.
We use your LinkedIn profile and activity data to personalize ads and to show you more relevant ads. You can change your ad preferences anytime.

укр.нар.традиції та звичаї

68 views

Published on

Традиції святкування українських свят

Published in: Education
  • Be the first to comment

  • Be the first to like this

укр.нар.традиції та звичаї

  1. 1. НОВИЙ РІК • Новий рік – одне з найдавніших і найпопулярніших календарних свят. Це, мабуть, єдина подія, яку протягом століть щорічно відзначають у всіх країнах і на всіх континентах, яке знають, люблять і яке з нетерпінням чекають люди. Свято настає в момент переходу останнього дня року в перший день наступного року.
  2. 2. СВЯТ-ВЕЧІР Свято святкується 6 січня. Із Святвечором пов'язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов'язково мали бути борщ, риба, гриби, вареники з капустою, узвар. Кутю традиційно готували з пшеничних або ячмінних зерен. Під час цієї особливої вечері члени родини, на знак миру і єдності, діляться одне з одним шматочком прісного хліба.
  3. 3. КОЛЯДУВАННЯ • Давній звичай зимових обходів із виконанням величально- поздоровчих пісень (колядок) і речитативних формул . Група чоловіків, дітей заходила на подвір'я кожної хати, славили господарів, бажала їм здоров'я, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримувала певну винагороду. В основі цих обходів лежала магічна ідея "першого дня", згідно з якою побажання, висловлені на новорічні свята, мали стати реальністю.
  4. 4. ЩЕДРУВАННЯ Щедрування святкується 13 січня на передоні Старого нового року . Давній український звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників піснями славлять господарів, бажають їм здоров'я і достатку, за що отримують винагороду. Щедрування супроводжується магічними діями, музикою, піснями, танцями, обрядовими іграми в масках. На більшій території України щедрують лише дівчата.
  5. 5. ЗАСІВАННЯ Засівають в ніч з 13 на 14 січня. Давньослов'янський новорічний звичай. У перший день нового року дорослі й діти, переважно чоловічої статі, ходили від хати до хати, символічно засіваючи хлібні зерна і бажаючи господарям щастя, здоров'я, щедрого врожаю.
  6. 6. ВОДОХРЕЩЕННЯ Народний варіант християнського свята Богоявлення. Відзначається 19 січня. Xрещення увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займали обряди, пов'язані з водою. У цей день Іоан Хреститель хрестив Ісуса Христа у річці Йордан.
  7. 7. МАСЛЯНА • Святкується в останню неділю перед Великим постом. Одна з традицій Масляної — поїдання млинці з різними начинками. • На Масляну як і раніше, спалюють опудало масниці, яке роблять з соломи і вдягають у перший день святкового тижня, а в останній день його спалюють.
  8. 8. ВЕЛИКДЕНЬ • Найвизначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Відзначається у першу неділю після весняного рівнодення і повного місяця, обов'язково окремо від іудейської Пасхи.
  9. 9. БЛАГОВІЩЕННЯ • Важлива віха землеробського календаря українців. До цьою свята (25 березня за ст. ст.) 7 квітня лелеки зазвичай прилітали з вирію та починали вити гнізда. Існувало повір'я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі та інші плазуни.
  10. 10. КУПАЛА • Івана Купала, Купайла — традиційне українське свято, яке відзначали 24 червня (за старим календарем) , 7 липня. Святкування розпочиналося в заздалегідь у домовлених місцях, переважно біля річок. Дівчата плетуть вінки з польових квітів й перед заходом сонця збираються біля річок. Головні атрибути свята — це Купало й Марена .Купала виготовляють із соломи, прикрашаючи його стрічками і намистом, в інших регіонах — замість солом'яного опудала садовлять дитя, яке виконує роль Івана Купала..
  11. 11. МАКОВІЯ 14 серпня у церквах святять воду, квіти й мак. На Маковія кожний мав букет квітів, в якому обов'язково присутні великі достиглі голівки маку. Такий букет називається «маковійчик» і в ньому можуть бути і чорнобривці, і жоржини, і айстри, і гвоздики, і барвінок, а також різні трави (які в народі називають зіллям, зіллячком): волошки, м'ята, чебрець, любисток . • Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали на городі.
  12. 12. СПАС А, ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ Це свято святкується 19 серпня Народними назвами цього свята є Спас, Другий Спас або Яблучний Спас. Крім яблук, у цей день на церковну паперть приносять й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Все це священик повинен після обідні благословити і прочитати над ним молитву, за що вдячні прихожани наділяють його так званими начатками — потроху від кожного сорту з принесених плодів. Освячення у цей день винограду і різних фруктів та овочів символізує розквіт і плодючість усього створеного у безкінечному царстві життя.
  13. 13. ПОКРОВИ 14 ЖОВТНЯ • Християнське свято Покрова святої Богородиці, запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від сарацинів. Серед українців, які століттями постійно страждали від чужоземних набігів, ця легенда набула особливої популярності. Божу матір (її називали у тому числі й Покровою) вважали своєю покровителькою запорізькі козаки. Щорічно 1 жовтня (за старим стилем) з великою урочистістю вони відзначали це свято на Січі у своєму головному храмі св. Покрови.

×