Гандз Тетяна Володимирівна

1. Червоноградська загальноосвітня
школа І-ІІІ ступенів №5
2014

2. Педагоги не можуть успішно когось учити,
якщо в цей же час ретельно не вчаться самі.
Алі Апшероні
Педагогічний словник так визначає поняття «самоосвіта»:
«Самоосвіта, ціленаправлена пізнавальна діяльність,
керована самою особистістю; придбання систематичних
знань у будь-якій галузі науки, техніки, культури,
політичному житті й т.д. В основі самоосвіти лежить
цікавість того, хто навчається, в поєднанні з самостійним
вивченням матеріалу»

3. Важливою рисою самоосвіти
вчителя є те, що
результатом його роботи
виступає не лише власне
самовдосконалення в
особистісному й
професійному плані, а й
розвиток учнів (вихованців).
Учитель повинен сам досягти
успіху, щоб його досягли учні.

4. Результатом його
роботи виступає
поліпшення якості
викладання предмета,
якості виховної
роботи, підвищення
рівня знань,
вихованості і
розвитку учнів.

5. Самоосвітню діяльність вчителя можна розглядати як
сукупність вісьмох «само»:
- самооцінка – вміння оцінювати власні можливості;
- самооблік – вміння брати до уваги наявність в себе певних
якостей;
- самовизначення – вміння вибрати своє місце в житті,
суспільстві, усвідомлювати свої інтереси;
- самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання й адекватні
своїм можливостям форми самоосвіти, планувати,
організовувати робоче місце та діяльність;
- самореалізація – реалізація самою особистістю своїх
можливостей;
- самокритичність – вміння критично оцінювати перевагу та
недоліки власної роботи;
- самоконтроль – здатність контролювати свою діяльність;
- саморозвиток – результат самоосвіти.

6. Основні вимоги до самоосвіти педагога:
зв'язок самоосвіти з практичною діяльністю педагога;
систематичність і послідовність самоосвіти, неперервний
характер роботи, постійне ускладнення змісту та форм
самоосвіти;
комплексний підхід до відбору змісту й організації обраної
теми з самоосвіти;
індивідуальний характер самоосвіти не виключає і
колективних форм роботи;
гласність і наочність результатів самоосвітньої роботи в
педагогічному колективі школи, району, області;
створення в школі певних умов, що спонукають звертання
педагогів до нових наукових досягнень і фактів передового
педагогічного досвіду;
завершеність самоосвітньої роботи на кожному її етапі.

7. Самоосвітня діяльність
включає:
науково-дослідницьку роботу
за проблемою;
вивчення наукової,
методичної та навчальної
літератури;
участь у колективних і
групових формах методичної
роботи;
вивчення досвіду своїх колег;
теоретичну роботу і
практичну апробацію
особистих матеріалів

8. Види діяльності в процесі самоосвіти:
систематичний перегляд певних телепередач;
читання конкретних педагогічних періодичних видань;
читання методичної, педагогічної і предметної літератури;
огляд в Інтернеті інформації з предмету, що викладається,
педагогіки, психології, педагогічним технологіям;
рішення завдань, вправ, тестів, кросвордів та інших завдань
по своєму предмету підвищеної складності, або
нестандартної форми;
відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, уроків колег;
дискусії, наради, обмін досвідом з колегами;
вивчення сучасних психологічних методик в процесі
інтерактивних тренінгів;

9. вивчення іноземних мов для читання інформації про
досягнення світової педагогіки;
систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації;
проведення відкритих уроків для аналізу з боку колег;
організація гурткової та позакласної діяльності з предмета;
вивчення інформаційно-комп'ютерних технологій;
відвідування предметних виставок і тематичні екскурсії з
предмета;
написання статей у періодичну пресу та фахові журнали;
спілкування з колегами в школі, районі, місті і в Інтернеті;
ведення здорового способу життя, заняття спортом,
фізичними вправами. Хвороби - велика перешкода для
професійного зростання.

10. Критерії оцінювання результатів
самоосвіти:
1. Педагогічний - освітні програми і технології,
рівень навченості дітей.
2. Психологічний - рівень психофізіологічного
комфорту, розвинутість професійних та
особистісних якостей.
3. Соціально-психологічний - характер взаємин
між учасниками навчально-виховного процесу,
розширення комунікативного простору.
4. Соціальний рейтинг педагога.
5. Науково-методичний – підвищення
кваліфікації, авторські програми,
впровадження педагогічних технологій,
активність у науково-методичній роботі.

11. З появою в роботі вчителя
комп'ютера та Інтернету значно
підвищуються можливості
вчительського самоосвіти.
З'являються нові теми, цікаві
завдання та способи їх реалізації.
Нагадаємо, що мета і в цьому
випадку залишається незмінною -
підвищення ефективності навчання.
Які нові способи самореалізації
відкриваються перед вчителем за
умови використання комп'ютера та
Інтернету?

12. розробка комплекту електронних уроків, об'єднаних
предметною тематикою або методикою викладання;
розробка пакету тестового матеріалу в електронному
вигляді;
розробка пакету стандартного поурочного планування
з теми чи групи тем;
комплект дидактики з предмета (тестові завдання);
розробка комплекту роздаткового матеріалу з
предмета (картки, завдання і питання з предмету);
створення електронного підручника;
створення термінологічного словника з предметної
теми, розділу;

13. розробка комплекту тематичних класних годин,
батьківських зборів чи позакласних предметних
заходів (пізнавальні ігри, конкурси, вистави);
розробка проекту організації і занять гурткової
роботи;
пакет адміністративної документації класного
керівника;
пакет адміністративної документації предметного
методичного об'єднання;

14. база даних методик навчання;
пакет матеріалів за однією з педагогічних технологій
(інтерактивних, диференційоване, блочне,
випереджальний та ін. навчання);
проект особистої методичної веб-сторінки;
пакет сценаріїв уроків із застосуванням
інформаційних технологій;
створення електронної бібліотеки творів художньої
літератури згідно загальноосвітньою програмою;
ведення предметного гуртка з використанням медіа-
ресурсів.

15. Підводячи підсумок вищесказаного,
можна стверджувати, що чим
більше інформації, методів та
інструментів у своїй роботі
використовує вчитель, тим
більшим буде ефект від його
роботи. Але яким би сучасним
комп'ютером і найшвидшим
Інтернетом не забезпечити
вчителя, найголовніше - це бажання
вчителя працювати над собою і
його здатність творити, вчитися,
експериментувати і ділитися своїми
знаннями та досвідом, набутими у
процесі самоосвіти.

16. Самотест «Шляхи розвитку»
1. У мене часто з’являється бажання більше знати про себе.
2. Я вважаю, що в мене немає потреби в чомусь змінюватись.
3. Я впевнений у своїх силах.
4. Я вірю, що всі мої плани здійсняться.
5. У мене немає бажання знати свої плюси та мінуси.
6. У моїх планах я найчастіше сподіваюсь на щасливий випадок, ніж на
себе.
7. Я хочу краще та більш ефективно працювати.
8. Я вмію примусити себе змінитися, коли це потрібно.
9. Мої невдачі частіше пов’язані з невмінням працювати.
10. Я цікавлюся думкою інших про мої якості та можливості.
11. Мені важко самостійно домогтися того, що задумано.
12. У будь-якій справі я не боюся невдач та помилок.
13. Мої якості та вміння відповідають вимогам моєї професії.
14. Обставини сильніші за мене, навіть якщо я дуже бажаю щось
змінити.

17. Ключ до обробки результатів:
1+, 2-, 3+, 4+, 5-, 6-, 7+, 8+, 9+, 10+, 11-, 12+, 13-, 14-
Аналіз результатів. Для визначення величини готовності пізнати
себе (ГПС) потрібно підрахувати кількість збігів відповідей на самотест
з ключем за твердженнями 1, 2, 5, 7, 9, 10, 13. Максимальне значення
величини ГПС дорівнює 7 балів.
Так само визначається готовність самовдосконалюватися (ГС).
Підраховуємо кількість збігів затвердженнями 3, 4, 6, 8, 11, 12, 14.
Максимальне значення ГС дорівнює 7 балам.

18. Важливо, щоб самоосвіта для сучасного
педагога стала необхідністю, тому що тільки за
такої умови він досягає поставленої мети, творчо
зростає, а головне бачить і розвиває здібності
учнів та вихованців.

19.  Перша стадія – пробудження (від народження до 14 років), у
процесі якої поступово розвивається ідентифікація особистості із
професійними ролями, формуються професійні уподобання та
здібності
 Друга стадія – дослідження (15 років – 24 роки) індивід намагається
випробувати свої сили у різних ролях і перевірити реальні власні
професійні можливості, що включає попередній вибір, спроби
реалізації Я-концепції, пошук поля діяльності в професійному житті
 Третя стадія – консолідації (25 років – 44 роки) характеризується
прагненням людини забезпечити у знайденому професійному полі
стійку особистісну позицію
 Четверта стадія – збереження (45 років – 64 роки) професійний
розвиток йде в одному визначеному напрямку в межах визначеного
поля
 П’ята стадія – спаду (із 65 років) відбувається поступовий перехід
від професійного життя, освоєння нових соціальних ролей
Стадії життєвого і професійного шляху особистості
(за Д.Сьюпером):

20. СХОДИНКИ ДО ПРОФЕСІОНАЛІЗМУ
не знаю,
не використовую
знаю, не
використовую
прагну
опанувати
знаю,
використовую
знаю,
використовую,
ділюся досвідом