UNDP Ukraine, profile picture
Uploaded byUNDP Ukraine
7,354 views

Оптимізація діяльності територіальних центрів надання соціальних послуг/соціального обслуговування

На замовлення Програми розвитку ООН в рамках проекту «Підтримка реформи соціального сектора в Україні» було розроблено звіт щодо оптимізації діяльності територіальних центрів соціального обслуговування (ТЦ) в Україні. У документі перелічені заходи по вдосконаленню ТЦ, серед яких: приведення назви ТЦ у відповідність до законодавчо визначеної термінології; збільшення повноважень ТЦ, виведення послуг на більш сучасний, якісніший рівень; чітке розмежування повноважень персоналу ТЦ та ін. Також у звіті пояснюються юридично-правові основи діяльності ТЦ та способи, у які можна вдосконалити процедури закупівлі товарів та послуг, які використовуються під час діяльності даних установ. Наприкінці основної частини звіту наводяться практики діяльності подібних установ в інших країнах світу, де перелічені послуги, які надають ці установи, порядок їхньої роботи, фінансування тощо.

Embed presentation

Downloaded 50 times
1 / 107
2 / 107
3 / 107
4 / 107
5 / 107
Most read
6 / 107
Most read
7 / 107
Most read
8 / 107
9 / 107
10 / 107
11 / 107
12 / 107
13 / 107
14 / 107
15 / 107
16 / 107
17 / 107
18 / 107
19 / 107
20 / 107
21 / 107
22 / 107
23 / 107
24 / 107
25 / 107
26 / 107
27 / 107
28 / 107
29 / 107
30 / 107
31 / 107
32 / 107
33 / 107
34 / 107
35 / 107
36 / 107
37 / 107
38 / 107
39 / 107
40 / 107
41 / 107
42 / 107
43 / 107
44 / 107
45 / 107
46 / 107
47 / 107
48 / 107
49 / 107
50 / 107
51 / 107
52 / 107
53 / 107
54 / 107
55 / 107
56 / 107
57 / 107
58 / 107
59 / 107
60 / 107
61 / 107
62 / 107
63 / 107
64 / 107
65 / 107
66 / 107
67 / 107
68 / 107
69 / 107
70 / 107
71 / 107
72 / 107
73 / 107
74 / 107
75 / 107
76 / 107
77 / 107
78 / 107
79 / 107
80 / 107
81 / 107
82 / 107
83 / 107
84 / 107
85 / 107
86 / 107
87 / 107
88 / 107
89 / 107
90 / 107
91 / 107
92 / 107
93 / 107
94 / 107
95 / 107
96 / 107
97 / 107
98 / 107
99 / 107
100 / 107
101 / 107
102 / 107
103 / 107
104 / 107
105 / 107
106 / 107
107 / 107
1 Проект Програми розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» Звіт щодо оптимізації діяльності територіальних центрів соціального обслуговування На замовлення ПРООН в Україні грудень 2012 м. Київ
2 Автори _________________________________________________________________ Даний звіт підготовлений експертами ГО «Молодіжний центр з трансформації соціальної сфери «СОЦІУМ-ХХІ» Надією Кабаченко, Людмилою Скоропадою та Любомиром Чорнієм в рамках проекту Програми розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні». Думки, що містяться в даному документі, є висловлюваннями автора і необов'язково відображають погляди чи політику ПРООН в Україні або інших організацій.
3 Список скорочень _________________________________________________________________ АТО Адміністративно-територіальна одиниця ГК Господарський кодекс ЗУ Закон України КМУ Кабінет Міністрів України ССС Служба у справах сім’ї ТЦ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ЦК Цивільний кодекс ЦСССДМ Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
4 Зміст _________________________________________________________________ 1. Заходи щодо оптимізації діяльності ТЦ соціального обслуговування...........5 2. Закупівля ТЦ соціального обслуговування товарів, робіт та послуг........... 16 3. Рекомендації щодо доцільності об’єднання ТЦ з іншими службами ...........34 4. Міжнародний досвід організації надання схожих соціальних послуг .........36 Додатки..................................................................................................................................................46
5 1. Заходи щодо оптимізації діяльності Територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) _________________________________________________________________ 1.1. Приведення назви ТЦ у відповідність до законодавчо визначеної термінології Пропонуємо привести назву ТЦ у відповідність до ст. 5, ЗУ «Про соціальні послуги», згідно з якою соціальне обслуговування здійснюється у територіальних центрах надання соціальних послуг, й вилучити з назви територіального центру1 словосполучення «соціальне обслуговування». Пропонуємо використовувати наступну назву «Територіальний центр надання соціальних послуг» й привести у відповідність усі нормативно-правові документи, у яких дана назва вживається у старій редакції. Також важливим є уникнення дублювання словосполучень «соціальні послуги» та «соціальне обслуговування». Доцільно вживати формулювання «надання соціальних послуг», оскільки воно відповідає визначеному в «Стратегії реформування системи надання соціальних послуг» підходу, базованому на індивідуальних потребах. Тому пропонуємо використовувати лише термін «соціальні послуги» чи «надання соціальних послуг», а поняття «соціальне обслуговування» вилучити із нормативно-правових документів. 1.2. Збільшення повноважень ТЦ при формуванні пакету документів для прийняття рішення про надання соціальних послуг потенційному отримувачу Пропонуємо надати право ТЦ самостійно приймати заяви від потенційних отримувачів соціальних послуг, проводити оцінку їх потреб й формувати відповідний пакет документів для надання їм соціальних послуг у ТЦ. 1 «Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг». Постанова КМУ від 29.12.2009. №1417.
6 Прийняття даної пропозиції дозволить частково зняти навантаження з працівників управління праці й соціального захисту населення та допоможе оптимізувати діяльність працівників ТЦ, які формують пакет документів для прийняття рішення про надання соціальних послуг потенційному отримувачу. Відповідно, пропонуємо внести зміни до ст. 9 ЗУ «Про соціальні послуги», виклавши її у наступній редакції: «Для отримання соціальних послуг особа, яка їх потребує, повинна звернутися з письмовою заявою до відповідного суб’єкта, який ці послуги надає. У разі, якщо особа, яка потребує соціальних послуг, за віком або станом здоров’я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник, органи опіки та піклування згідно з чинним законодавством». 1.3. Чітке визначення соціальних груп, яким надаються соціальні послуги у ТЦ У Типовому положенні відсутнє чітке визначення тих соціальних груп, яким надаються соціальні послуги у ТЦ. Узагальнене визначення у діючому Типовому положенні про ТЦ такої соціальної групи як «інваліди» сприймається двозначно: у одних випадках ТЦ орієнтуються лише на надання соціальних послуг дорослим-інвалідам, в інших – створюють спеціальні відділення для дітей-інвалідів. В окремих ТЦ існує практика надання послуг бездомним людям. Вважаємо, що така соціальна група як бездомні дорослі люди потребує надання окремої соціальної послуги – притулку для тимчасового проживання. Бездомні дорослі люди можуть і повинні стати цільовою соціальною групою для інших соціальних служб. Усвідомлюємо, що в адміністративно-територіальній одиниці (далі – АТО) може не виявитись таких служб. Проте, це питання належить до компетенції головних управлінь праці й соціального захисту населення, які на підставі визначення потреб АТО у соціальних послугах можуть замовити надання такої послуги за допомогою механізму соціального замовлення у інших суб’єктів, які надають соціальні послуги. Разом з тим, вважаємо за потрібне додати до переліку соціальних груп, яким надаються соціальні послуги в ТЦ, таку групу як термінально хворі люди, які потребують паліативної допомоги. Сьогодні у ТЦ уже надаються послуги з догляду вдома, стаціонарного догляду, денного догляду. Тому є відповідна
7 матеріально-технічна база й напрацьований досвід роботи з отримувачами зі схожими потреби. Окрім того, деякі ТЦ (наприклад, Печерський ТЦ у м. Києві) мають такі відділення, де послуги надаються більше аніж 80 термінально хворим людям. Відповідно, пропонуємо внести доповнення до переліку соціальних груп, яким надаються соціальні послуги у ТЦ, й викласти пункт 4 Типового положення й пункт 2 «Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру надання соціальних послуг»2 у наступній редакції: «Територіальний центр забезпечує надання соціальних послуг наступним соціальним групам:  особам похилого віку, інвалідам (дорослим і дітям), хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;  особам, які потребують паліативної допомоги;  особам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, у зв’язку зі стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім’ї». 1.4. Приведення переліку соціальних послуг, що надаються у ТЦ, у відповідність зі змінами у чинному законодавстві З урахуванням змін у чинному законодавстві України та з огляду на завдання, функції та соціальні групи, яким надаються послуги у ТЦ, пропонуємо встановити, що ТЦ надають наступні соціальні послуги: догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд, паліативний догляд, послугу соціальної адаптації, послугу соціальної реабілітації, консультування, представництво інтересів, послугу з соціальної профілактики. 2 Затверджений постановою КМУ від 29.12.2009 №1417.
8 Відповідно, пропонуємо внести зміни й доповнення до переліку соціальних послуг, наведеному у пункті 1 «Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)», виклавши його у наступній редакції: «Територіальний центр надання соціальних послуг (далі – ТЦ) може надавати основні й додаткові соціальні послуги. Територіальний центр надає наступні основні соціальні послуги: - соціально-побутові послуги: догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд, паліативний догляд; - психологічні послуги: консультування; - соціально-педагогічні послуги: соціальна адаптація (включно з університетом третього віку); - соціально-медичні послуги: соціальна реабілітація; - соціально-економічні послуги: натуральна та грошова допомога; - юридичні послуги: консультування, представництво інтересів; - інформаційні послуги: соціальна профілактика. Територіальний центр надає наступні додаткові соціальні послуги: - побутові послуги: прибирання житлових приміщень закупівля та доставка ліків, продуктів та товарів, гарячої їжі тощо; - транспортні послуги: перевезення до соціальних, медичних закладів та установ, доставка продовольчих та промислових товарів, вантаження та перевезення вантажів тощо; - перукарські послуги; - дрібний ремонт одягу; - послуги з виконання ремонтних робіт: косметичний ремонт житлових приміщень, ремонт меблів, ремонт чи заміна замків, сантехніки, систем опалювання, електричної мережі тощо; - допомога у проведенні сільськогосподарських робіт; - інші соціальні послуги можуть включати послуги персонального асистента у відвідуванні публічних місць (концерту, заходів у громаді, магазину тощо), а також родичів, друзів, установ та закладів».
9 1.5. Застосування механізму аутсорсингу при наданні соціальних послуг Щоб забезпечити якісне надання широкого спектру соціальних послуг у ТЦ, частину даних послуг доцільно надавати із застосуванням механізму аутсорсингу, що передбачає передачу ТЦ на підставі договору визначених соціальних послуг для виконання іншими підприємствами й установами, що мають відповідну спеціалізацію. Зокрема, із застосуванням механізму аутсорсингу можна надавати послуги соціальної адаптації, соціальної реабілітації, представництва інтересів, послугу з соціальної профілактики, організовувати за потреби надання додаткових послуг. 1.6. Впровадження уніфікованого механізму внутрішнього моніторингу й контролю якості надання соціальних послуг працівниками ТЦ Застосування нового підходу до організації надання соціальних послуг, що ґрунтується на дотриманні державних стандартів соціальних послуг, застосування механізмів соціального замовлення та аутсорсингу, активізація ролі отримувачів соціальних послуг у процесі прийняття рішення про отримання чи відмову від соціальних послуг спричиняє необхідність впровадження механізму, з допомогою якого як суб’єкти, які надають соціальні послуги, так і отримувачі соціальних послуг зможуть перевіряти, чи дійсно послуги, що надаються у ТЦ, відповідають встановленим вимогам. Згідно з чинним Типовим положенням «перевірка роботи та контроль за організацією діяльності, пов'язаної із соціальним обслуговуванням (наданням соціальних послуг), структурних підрозділів територіального центру, ревізія фінансово-господарської діяльності центру проводяться відповідно до законодавства України». Проте, якщо перевірки контрольно-ревізійного управління є чітко регламентованими і стосуються, в основному, фінансової діяльності ТЦ, то організація моніторингу й контролю діяльності з надання соціальних послуг залишається на розсуд керівництва ТЦ.
10 Варто зазначити, що впровадження системи моніторингу й контролю при наданні соціальних послуг є обов’язковою вимогою державних стандартів соціальних послуг. Пропонуємо розробити Порядок організації й проведення внутрішнього моніторингу й контролю якості надання соціальних послуг й впровадити його у щоденну практичну діяльність ТЦ. Зазначений документ допоможе уніфікувати підходи й визначити критерії, за якими якість надання послуг у ТЦ зможуть оцінити як самі працівники, так і отримувачі соціальних послуг. 1.7. Формування організаційної структури ТЦ з урахуванням виконуваних функцій з організації та надання соціальних послуг Згідно зі змінами у чинному законодавстві України стосовно надання соціальних послуг, зокрема затвердженням Переліку соціальних послуг, необхідно змінити організаційну структуру ТЦ. При формуванні структурних підрозділів доцільно зважати на їхні функції в процесі організації та надання конкретних соціальних послуг. Крім того, впровадження державних стандартів соціальних послуг, згідно з якими встановлюються чіткі вимоги до роботи з отримувачами соціальних послуг, до роботи з персоналом, до організації процесу надання соціальної послуги, обумовлює потребу у додаткових структурних підрозділах, працівники яких виконували б функції планування діяльності, ведення документації, проведення інформаційної й методичної роботи, моніторингу й контролю якості надання соціальних послуг. Пропонується у структурі ТЦ створювати такі структурні підрозділи:  організаційно-методичний відділ;  відділ визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах, що надаються у ТЦ;  відділ організації надання адресної натуральної й грошової допомоги;  відділи організації та надання соціальних послуг (утворюються відповідно до переліку соціальних послуг, що надаватиме ТЦ ): догляду вдома, денного догляду, стаціонарного догляду, соціальної адаптації, відділ консультативних та посередницьких послуг (що включатиме консультування, представництво, соціальну профілактику) тощо.
11 1.8. Встановлення чіткого розподілу повноважень персоналу ТЦ при організації процесу надання соціальних послуг Пропонується при формуванні структурних підрозділів застосовувати наступний розподіл повноважень персоналу ТЦ: Працівники організаційно-методичного відділу виконують наступні функції:  готують й поширюють інформацію про діяльність ТЦ, оформлюють стенди й банери;  розробляють внутрішню систему моніторингу й контролю якості надання соціальних послуг у ТЦ;  проводять внутрішній моніторинг й контроль якості надання соціальних послуг у ТЦ;  надають інформаційну й методичну допомогу персоналу ТЦ, спрямовану на вдосконалення організації надання соціальних послуг усіх структурних підрозділів й підвищення якості соціальних послуг, що надаються;  готують пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення організації та надання соціальних послуг за результатами моніторингу та оцінки, супервізій, атестації персоналу;  визначають тематику, складають графіки та організовують проведення семінарів, супервізій, стажувань, навчань на робочому місці, атестацій, підвищення кваліфікації персоналу ТЦ;  здійснюють підготовку аналітичної й статистичної звітності ТЦ, аналіз діяльності його структурних підрозділів;  ведуть діловодство щодо звернень громадян;  розробляють заходи щодо оптимізації діяльності ТЦ й покращення якості надання соціальних послуг. Працівники відділу визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах, що надаються у ТЦ, виконують наступні функції: - виявляють й інформують потенційних отримувачів/отримувачів соціальних послуг про послуги; - приймають документи для прийняття рішення про надання соціальних послуг у ТЦ;
12 - розглядають документи й приймають рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг у ТЦ (з урахуванням результатів визначеного стану та індивідуальних потреб, сімейних обставин потенційного отримувача); - визначають стан та індивідуальні потреби потенційного отримувача соціальних послуг; - інформують заявника про надання чи відмову в наданні послуг; - складають індивідуальні плани надання соціальних послуг отримувачам й укладають договори щодо їх надання у ТЦ; - здійснюють моніторинг виконання індивідуальних планів та їх плановий перегляд; - ведуть бази даних отимувачів послуг ТЦ. Працівники відділу організації надання адресної натуральної й грошової допомоги виконують наступні функції: - інформують громадськість, керівників та персонал підприємств, установ та організацій щодо можливостей та умов надання ТЦ продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб осіб та соціальних груп, які отримують соціальні послуги у ТЦ; - організовують пункти прийому від громадян, підприємств, установ та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб осіб та соціальних груп, які отримують соціальні послуги у ТЦ; - забезпечують отримувачів соціальних послуг ТЦ: одягом, взуттям, іншими предметами першої потреби; ліками, предметами медичного призначення та гігієни; продовольчими та промисловими товарами; гарячими обідами тощо, згідно з потребами отримувачів, що зазначені в їхніх індивідуальних планах надання соціальних послуг. Працівники відділів організації та надання соціальних послуг виконують наступні функції: забезпечують отримувачам надання послуги відповідно до встановлених стандартів та нормативів та згідно з індивідуальними планами надання соціальних послуг.
13 1.9. Встановлення уніфікованих, зрозумілих, об’єктивних та диференційованих підходів щодо визначення стану та індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг Підхід до визначення здатності потенційного отримувача до самообслуговування й потреби у сторонній допомозі, який базується на встановлені групи інвалідності й групи рухової активності, є недосконалим, оскільки не дає достовірної картини стану отримувача соціальної послуги. За умови наявності однакової групи інвалідності й групи рухової активності у двох потенційних отримувачів соціальних послуг можуть бути різні потреби у залученні сторонньої допомоги для забезпечення свого функціонування. Це пояснюється тим, що їх оточення, умови проживання можуть докорінно відрізнятися, самі особи можуть бути по-різному пристосовані до самостійного виконання повсякденних дій тощо. Пропонуємо розробити методику, за якою можна буде детально визначити стан отримувача соціальної послуги, його здатність до самообслуговування й індивідуальні потреби у сторонній допомозі. Зазначена методика повинна стати складовою Карти визначення (оцінювання) індивідуальних потреб отримувача у соціальних послугах. Крім того, неврегульованим залишається питання, хто саме у ТЦ повинен проводити визначення потреб й складати індивідуальні плани надання соціальних послуг, як часто Індивідуальні плани отримувачів повинні переглядатися, хто і яким чином має організовувати сам процес, як при цьому повинні взаємодіяти різні відділи та працівники. Пропонуємо розробити Порядок визначення стану та індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг й впровадити його у щоденну практичну діяльність ТЦ. 1.10. Налагодження системної й систематичної взаємодії при організації процесу надання соціальних послуг у ТЦ Налагодження систематичної й системної взаємодії з установами, організаціями, підприємствами сприятиме виявленню й залученню додаткових ресурсів для надання соціальних послуг у ТЦ. Укладання договорів, протоколів про наміри, формальних або неформальних домовленостей з комерційними
14 організаціями, освітніми закладами, благодійними й релігійними організаціями на надання послуг отримувачам соціальних послуг ТЦ (наприклад, послуг з юридичного чи психологічного консультування, соціальної адаптації, представництва інтересів, соціальної профілактики; додаткових послуг) сприятиме зменшенню вартості таких послуг, або допоможе зробити їх безкоштовними за умови надання послуг на волонтерських засадах. Пропонуємо впровадити у щоденну практику роботи ТЦ підхід, за якого для забезпечення організації процесу надання соціальних послуг ТЦ взаємодіє із: - потенційними отримувачами/отримувачами соціальних послуг, їх опікунами й офіційними представниками; - структурними підрозділами органу виконавчої влади (управління праці та соціального захисту відповідної адміністративно-територіальної одиниці); - органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності; - іншими установами й організаціями, соціальними службами, а також із фізичними особами-підприємцями. 1.11. Практичні аспекти діяльності надавачів соціальних послуг в ТЦ В ТЦ на сьогодні соціальні послуги надають фахівці із соціальної роботи, значна частина яких не має відповідної кваліфікації та професійної підготовки, і завданням яких є здійснення найважливішої функції щодо надання соціальних послуг, а саме оцінки потреб отримувачів послуг. Соціальні робітники, залучені до безпосереднього надання послуг, також в переважній більшості не мають відповідної професійної підготовки. За необхідності соціальні послуги можуть надавати лікарі, медичні сестри, а також спеціалісти - психолог, реабілітолог, юрист. Процес організації й надання соціальних послуг потребує залучення соціальних працівників різної кваліфікації, оскільки пов’язаний із виконанням різних функціональних обов’язків: організацією процесу надання послуг (менеджментом) та безпосереднім наданням послуг (роботою з отримувачем соціальних послуг). Тому існує необхідність введення посад соціальних працівників різного кваліфікаційного рівня.
15 З метою підвищення конкурентоспроможності ТЦ на ринку надання соціальних послуг та покращення їх якості пропонуємо ввести до штату ТЦ посаду соціального працівника двох кваліфікаційних рівнів: професіонал (соціальний працівник з освітою рівня спеціаліста або магістра за напрямом підготовки «соціальна робота») та фахівець (соціальний працівник з освітою рівня бакалавра)3. У Положенні про ТЦ визначити, що основними надавачами соціальних послуг є соціальні працівники та соціальні робітники. Також ці послуги частково можуть надавати лікарі, медичні сестри, а також спеціалісти - психолог, реабілітолог, юрист за умови, що вони виконують діяльність, передбачену змістом соціальної послуги. Згідно з кваліфікаційним рівнем соціальних працівників визначити, які послуги вони можуть надавати. Також доцільно внести зміни в існуючий штатний розпис ТЦ й включити до нього посаду соціального працівника-професіонала (соціальний працівник з освітою рівня спеціаліста або магістра за напрямом підготовки «соціальна робота»). Включити щонайменше одну штатну одиницю для таких відділень: відділення соціально-побутової адаптації, соціальної допомоги вдома, стаціонарного відділення для постійного або тимчасового перебування. Зважаючи на те, що більшість соціальних працівників не має необхідної професійної підготовки та кваліфікації (частина з них отримувала освіту заочно, але значна їх кількість має тривалий стаж роботи та практичний досвід), важливо зберегти та розвинути їхній потенціал. Пропонуємо розробити та створити відповідну систему навчання, яка б дозволила таким працівникам отримати відповідну професійну підготовку та документи, необхідні для продовження роботи на зазначеній посаді, на базі постійно діючих курсів підвищення кваліфікації Міністерства соціальної політики, курсів підвищення кваліфікації при вищих навчальних закладах тощо, що зможе забезпечити відповідність кваліфікації працівників вимогам Стандартів. 3 Зазначене питання потребує додаткового опрацювання.
16 Також потребує розвитку система підвищення кваліфікації, оскільки саме її наявність дозволяє надавати якісні послуги, впроваджувати інноваційні методи надання послуг. Переважна більшість соціальних робітників, що працюють в ТЦ, взагалі не проходять навчання, необхідного для роботи, а навчаються самостійно в процесі практичної діяльності, оскільки організована система навчання соціальних робітників на робочому місті відсутня. Згідно з кваліфікаційною характеристикою, кваліфікаційні вимоги до соціального робітника передбачають наявність повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві, без вимог до стажу роботи4 З метою створення умов для забезпечення навчання пропонуємо розробити програму професійної підготовки на виробництві, яка б включала: вивчення основних документів, що регламентують надання послуг, зокрема Стандартів надання соціальних послуг; етичних засад соціальної роботи, що визначають стосунки з отримувачами послуг; основних правил надання персональних послуг з особистої гігієни, прийому ліків тощо. Таке навчання повинне тривати не менше ніж 3 місяці і включати як теоретичну, так і практичну частину. Організовувати таке навчання може соціальний працівник (професіонал), задля чого зазначену діяльність необхідно буде включити до його функціональних обов’язків. Тому доцільно доповнити Положення про ТЦ наступним: «Відповідальним за забезпечення навчання персоналу, в тому числі навчання на робочому місці, підвищення кваліфікації є директор Територіального центру. Організаціно-методичний відділ: - виявляє навчальні потреби персоналу та організовує професійне навчання як на робочих місцях в Територіальному центрі, так і у відповідних навчальних закладах. Для цього він може запрошувати відповідних фахівців та укладати договори для проведення навчання персоналу; 4 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників // Випуск 80 «Соціальні послуги». – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005. - 117с.
17 - організовує відповідне навчання персоналу на робочому місці, яке може передбачати 3-х місячне стажування під керівництвом досвідченого соціального працівника чи робітника; - організовує атестацію працівників». 2. Закупівля територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг) товарів, робіт та послуг на потреби здійснення їх основної діяльності (аутсорсинг) _________________________________________________________________ 2.1. Правові основи діяльності ТЦ В червні 2004 року прийнято Закон України «Про соціальні послуги», яким визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Даний закон встановлює, що основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування, а соціальне обслуговування здійснюється, зокрема, у ТЦ. На виконання Закону України «Про соціальні послуги» Кабінетом Міністрів України у грудні 2009 року було затверджено Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (надалі – «Типове положення»). Таким чином, сьогодні правову основу діяльності ТЦ, не враховуючи низки законів, що передбачають соціальне обслуговування окремих категорій громадян, є Закон України «Про соціальні послуги» та Постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено Типове положення. Однак слід мати на увазі, що в законі використовується термін «територіальний центр надання соціальних послуг», а в Постанові Кабінету Міністрів України – «територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».
18 2.2. Організаційно-правовий статус ТЦ утворюється в районах, містах та районах у містах для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування (п. п. 1, 2, 7 Типового положення) . ТЦ є юридичною особою публічного права та створюється у формі бюджетної установи за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. ТЦ має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки (п. 17 Типового положення), наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. В установчих документах ТЦ обов’язково визначається їх неприбутковий статус, а також перелік соціальних послуг і категорії отримувачів, яким вони надаються. Соціальні послуги надаються з дотриманням стандартів соціальних послуг та за наявності працівників з відповідною кваліфікацією та професійною підготовкою. Таким чином, ТЦ є юридичними особами публічного права, виступають в цивільних і господарських правовідносинах в якості самостійних суб’єктів та від власного імені. Однак, маючи статус бюджетних установ спеціального призначення, ТЦ зобов’язані дотримуватись як вимог чинного податкового, бюджетного законодавства, законодавства щодо державних закупівель, так і базових нормативно-правових актів, які безпосередньо стосуються регулювання сфери надання соціальних послуг. Основні завдання та види діяльності До основних завдань ТЦ, згідно з Типовим положенням (п. 8), належать: 1) виявлення громадян, які мають право на безоплатне отримання соціальних послуг у ТЦ, формування електронної бази даних таких громадян, визначення (оцінювання) їх індивідуальних потреб у соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг); 2) забезпечення якісного соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
19 3) установлення зв'язків з підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, фізичними особами, родичами громадян, яких обслуговують ТЦ, з метою сприяння в здійсненні соціального обслуговування (наданні соціальних послуг) громадянам, які мають право на безоплатне отримання соціальних послуг у ТЦ. Що стосується безпосередньо надання соціальних послуг, то ТЦ можуть надавати соціальні послуги як безоплатно, так і на платній основі. Безоплатно соціальні послуги надаються передбаченим Законом категоріям громадян та в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг. Надання соціальних послуг понад обсяги, визначені державними стандартами, здійснюється за плату. ТЦ можуть надавати широкий перелік соціальних послуг, до якого зокрема відносяться: - соціально-побутові послуги (забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, ремонт одягу та взуття, перукарські послуги тощо); - психологічні послуги (надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення відносин з оточуючим соціальним середовищем, психологічної корекції, методичних порад); - соціально-педагогічні послуги (виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб громадян, яких обслуговує територіальний центр, організація їх дозвілля); - соціально-медичні послуги (консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів, збереження, підтримка здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія); - соціально-економічні послуги (надання натуральної чи грошової допомоги); - юридичні послуги (надання консультацій з питань чинного законодавства, захист прав та інтересів громадян, яких обслуговує ТЦ); - інформаційні послуги (надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації, у т.ч. надання інформації про можливість
20 отримання безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (довідкові послуги), розповсюдження просвітницьких і культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги), поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг); - інші соціальні послуги, перелік, умови та порядок надання яких визначають у разі потреби місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, що утворили ТЦ. Таким чином, ТЦ, як юридичні особи публічного права та бюджетні установи, повинні надавати соціальні послуги виключно згідно переліку, визначеного законом та у чіткій відповідності до державних стандартів соціальних послуг. ТЦ також можуть надавати і платні соціальні послуги, але тільки ті, які визначено та тарифіковано Кабінетом Міністрів України. В разі, якщо ТЦ хочуть надавати соціальні послуги, відсутні у діючих переліках, вони можуть звертатися до органів, що їх утворили із пропозиціями щодо визначення, переліку та порядку надання таких послуг. 2.3. Взаємодія з третіми особами Соціальні послуги можуть надаватися суб’єктами, що належать як до державного (комунального), так і до недержавного секторів. До суб’єктів державного (комунального) сектору відносяться зокрема і ТЦ. До недержавного сектору відносяться громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з наданням соціальних послуг. З метою надання якісних та доступних соціальних послуг суб’єкти, що надають соціальні послуги і представляють як державний, так і недержавний сектори, можуть співпрацювати між собою під час організації процесу надання соціальних послуг. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, можуть на договірних засадах залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації та фізичних осіб. Чинне законодавство передбачає, що до надання соціальних послуг можуть залучаються будь-які суб’єкти, діяльність яких пов’язана з наданням соціальних послуг, незалежно від форми власності та організаційно- правової форми.
21 ТЦ у якості суб’єкта, що надає соціальні послуги, в процесі реалізації соціальної політики та надання соціальних послуг взаємодіє з підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також може залучати підприємства, установи, організації та фізичних осіб для надання соціальних послуг (п. п. 7, 8, 14 Типового положення). Постачання окремих робіт, товарів чи послуг для задоволення потреб ТЦ може здійснюватись будь-якими фізичними чи юридичними особами, діяльність яких хоча і не завжди безпосередньо пов’язана із наданням соціальних послуг, але їх товари, роботи чи послуги необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності ТЦ та організації надання соціальних послуг. Таким чином, надання соціальних послуг в межах діяльності ТЦ може здійснюватися як безпосередньо штатними працівниками центру, так і шляхом установлення договірних зв'язків з іншими юридичними та фізичними особами (в т.ч. фізичними особами - підприємцями) відповідно до цивільного та/або господарського законодавства. Керівник ТЦ, з обов’язковим врахуванням штатного розпису та затвердженого кошторису, самостійно визначає способи надання соціальних послуг – власними силами чи із залученням третіх осіб. 2.4.Основні джерела фінансування Згідно з чинним законодавством, фінансування соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань), коштів отримувачів соціальних послуг та інших джерел, передбачених законодавством. ТЦ як бюджетна неприбуткова установа, що здійснює соціальне обслуговування (надає соціальні послуги), в основному утримується за рахунок коштів, які виділяються з державного та місцевих бюджетів на соціальний захист населення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами (п. 12 Типового положення). Додатковим джерелом коштів, за рахунок яких ТЦ здійснює свою діяльність, є його власні надходження – кошти, отримані в установленому порядку: плата за надання послуг та виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.
22 ТЦ як отримувач бюджетних коштів планує свої витрати і доходи та подає інформацію про потребу в коштах на кожен наступний календарний рік до органу управління (місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування), у віданні якого знаходиться затвердження відповідного бюджету. Отже, соціальні послуги, що надаються ТЦ, фінансуються як за рахунок бюджетних коштів, так і можуть передбачати залучення ресурсів з інших (небюджетних) джерел. Проте, основні фінансові ресурси надходять до ТЦ саме із державного та місцевих бюджетів, що зумовлює особливості їх фінансового планування, процедур закупівлі, звітування та здійснення контролю за використанням коштів. 2.5. Кошторис витрат на діяльність Як зазначалося вище, ТЦ є бюджетною неприбутковою установою, а отже, здійснює всі видатки виключно на основі затвердженого у встановленому порядку кошторису – основного планового фінансового документу бюджетної установи. Кошторисом ТЦ на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподілу бюджетних асигнувань, а також взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Бюджетні кошти виділяються ТЦ лише за наявності затвердженого кошторису, плану асигнувань загального фонду, плану надання кредитів із загального фонду та плану спеціального фонду бюджету установи. В свою чергу, ТЦ має право брати бюджетні зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі й у межах, встановлених затвердженим кошторисом установи, планом асигнувань загального фонду, планом надання кредитів із загального фонду та планом спеціального фонду бюджету установи. Під бюджетним зобов'язанням мається на увазі будь-яке здійснене згідно з бюджетним асигнуванням розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.
23 Відповідно до затверджених кошторису та плану асигнувань, суб'єкти господарювання (в т.ч. підприємства, фізичні особи-підприємці, благодійні та громадські організації), що не мають статусу бюджетної установи, отримують кошти на здійснення окремих заходів з надання соціальних послуг на основі договірних правовідносин. Однак для того, щоб отримати бюджетні кошти згідно призначень, визначених у кошторисі, такі надавачі послуг повинні відповідати наступним критеріям: - досвід роботи за відповідним профілем не менше двох років та наявність відповідної кваліфікації з урахуванням напряму чи заходу бюджетної програми; - потенціал і показники виробничої діяльності, науково-технічної бази (у разі потреби); - наявність бездефіцитного фінансового плану на поточний рік, фінансово- економічного розрахунку (обґрунтування) здійснення заходів бюджетної програми; - незбиткова діяльність одержувача за останні два роки, відсутність простроченої заборгованості за наданими банками кредитами; - співвідношення вартості робіт, послуг та їх якості; - застосування договірних умов. Одержувачем бюджетних коштів, в т.ч. за договором про закупівлю, не може бути суб'єкт господарювання (в т. ч. підприємство, фізична особа-підприємець, громадська, благодійна чи інша організація), якого в установленому порядку визнано банкрутом, стосовно якої порушено справу про банкрутство, чи який перебуває в стадії ліквідації. Таким чином, зважаючи на те, що ТЦ є бюджетною установою, а його діяльність щодо розпорядження власними ресурсами, основну частину яких складають бюджетні кошти, здійснюється виключно в межах затвердженого кошторису, при формуванні та затвердженні такого кошторису ТЦ необхідно визначити всі статті доходів та видатків для того, щоб отримати достатнє бюджетне фінансування та передбачити необхіді асигнування для здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг на свої потреби.
24 2.6. Закупівля товарів, робіт та послуг Для належного здійснення покладених на ТЦ обов’язків і функцій він повинен мати необхідне спеціальне обладнання, твердий та м’який інвентар, продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріалами, мати можливість надавати специфічні послуги та роботи, що здійснюється шляхом закупівлі товарів, робіт та послуг. Зважаючи на те, що ТЦ є бюджетними установами, а основні ресурси для їх утримання надходять з державного та місцевих бюджетів, закупівля товарів, робіт та послуг має здійснюватися ТЦ з дотриманням вимог, передбачених для здійснення закупівель за рахунок бюджетних коштів (державних закупівель). При плануванні закупівель, ТЦ слід брати до уваги вартість предмету закупівлі – товарів, робіт чи послуг. Так, якщо вартість предмету закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн. (у будівництві – 300 тис. грн.), а робіт – 1 млн. грн., обов’язково повинна застосовуватись процедура закупівель за державні кошти, передбачена Законом України «Про здійснення державних закупівель». Згідно з цим Законом, закупівлі за державні кошти проводяться із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги (1); двоступеневі торги (2); запит цінових пропозицій (щодо товарів і послуг вартістю не більше 200 тис. грн.); (3) попередня кваліфікація учасників (4); закупівля в одного учасника (5); електронний реверсивний аукціон (6) . Обов’язковими вимогами Закону України «Про здійснення державних закупівель» до здійснення ТЦ закупівель товарів, робіт та послуг є: - затвердження та оприлюднення на власному сайті чи сайті органу управління плану річних закупівель та надсилання його Державній казначейській службі України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі України; - створення комітету з конкурсних торгів у складі не менше 5 осіб та проходження обов'язкового навчання головою та секретарем комітету; - укладення із переможцем тендеру договору про закупівлю та контроль за його виконанням. Таким чином, здійснюючи закупівлі товарів робіт та послуг для забезпечення власної діяльності, ТЦ слід мати на увазі, що вони оперують бюджетними
25 коштами з необхідністю дотримання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» у разі, якщо вартість предмету закупівлі перевищує визначену законом вартість. В усіх інших випадках директор ТЦ укладає договори без застосування тендерних процедур, але з дотриманням загальних вимог чинного законодавства щодо договорів та зобов’язань. 2.7. Договори про закупівлю товарів, робіт та послуг Закупівля товарів, робіт та послуг здійснюються ТЦ на підставі договору. Зміст такого договору повинні становити умови договору, визначені домовленістю його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення зобов'язань як погоджених сторонами, так і тих, що приймаються ними як обов'язкові умови договору згідно з законодавством. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених чинним законодавством порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Стосовно конкретних умов договору, що укладається директором ТЦ (пп. 5 п. 11 Типового положення), необхідно також враховувати відповідні вимоги ЦК України, ГК України чи іншого спеціального законодавства до відповідного виду договору. Дотримання вказаних загальних вимог законодавства до договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг ТЦ є обов’язковим при укладенні будь-яких договорів, зокрема й тих, предмет закупівлі яких підпадає під вимоги Закону України «Про здійснення державних закупівель». При цьому слід мати на увазі, що Закон України «Про здійснення державних закупівель» містить окремі особливі вимоги до договорів про закупівлі. Зокрема, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у т. ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання сторонами своїх зобов’язань у повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, ціни закупівлі, покращення якості предмета закупівлі, продовження строку дії договору тощо.
26 Законом також визначено випадки, у яких договір про закупівлю вважається нікчемним, тобто таким, що не створює для його сторін ніяких правових наслідків. Це, зокрема, відбувається у разі укладення договору в період оскарження процедури закупівлі чи з порушенням строків укладення договору, передбачених законом. З огляду на викладене, директору ТЦ при укладенні будь-якого договору про закупівлю товарів, робіт та послуг на потреби ТЦ слід дотримуватись загальних вимог законодавства щодо відповідного виду договору з метою уникнення підстав для визнання укладеного договору недійсним та убезпечення від претензій щодо невідповідності договору чинному законодавству зі сторони контролюючих органів. Водночас, слід мати на увазі те, що у разі, коли предмет закупівель підпадає під вимоги, встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель», укладенню договору повинна передувати відповідна процедура вибору переможця та укладення з ним договору з урахуванням вимог закону. 2.8. Звітність та контроль за діяльністю ТЦ як юридичні особи публічного права, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, зобов’язані також подавати передбачену чинним законодавством звітність – податкову, статистичну, бюджетну (казначейську) тощо. Обов’язок надання звітності лежить на керівниках та головних бухгалтерах ТЦ (п. 11 Типового положення). Крім загальної звітності, яку ТЦ подають згідно з вимогами чинного законодавства, вони також подають звітність, що стосується безпосередньо результатів їхньої діяльності як суб’єктів, що надають соціальні послуги, зокрема звіт про організацію соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Водночас, оскільки ТЦ є бюджетними установами, контроль за цільовим використанням ними бюджетних коштів здійснюється відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також органами з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень. Зокрема, Державна казначейська служба України здійснює контроль за дотриманням ТЦ порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідністю
27 кошторисів показникам розпису бюджету, відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням та забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності. Державна фінансова інспекція України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням ТЦ бюджетних коштів, достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням; веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності; паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно- цільового методу у бюджетному процесі); кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України здійснює контроль за діяльністю ТЦ у разі проведення ними закупівель за державні кошти відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель». Міністерство соціальної політики України та його відповідні органи на місцях здійснюють організаційно-методичне забезпечення діяльності ТЦ, а також контроль за дотриманням законодавства у сфері надання соціальних послуг (п. 7 Типового положення). Отже, діяльність ТЦ як бюджетної установи підпадає під контроль зі сторони відповідних контролюючих органів держави, що, в свою чергу, зумовлює необхідність чіткої регламентації діяльності та дотримання керівництвом ТЦ та його працівниками норм чинного законодавства у своїй повсякденній роботі. При цьому, ТЦ зобов’язаний подавати увесь комплекс звітності у відповідні контролюючі органи. Таким чином, ТЦ у разі, якщо сума закупівлі не перевищує граничних обсягів, встановлених Законом України «Про здійснення державних закупівель», без жодних обмежень, у відповідності з бюджетними призначеннями (тобто у відповідності зі статтями видатків, передбаченими у кошторисі ТЦ на рік),
28 можуть укладати договори закупівлі товарів, робіт і послуг на свої потреби з будь-якими суб’єктами. Укладати такі договори уповноважений директор ТЦ, і він може обирати контрагентів на власний розсуд за умови їх відповідності визначеним ТЦ та чинним законодавством критеріям. Форми типового договору про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг чинними нормативно-правовими актами не визначено, а загальні вимоги щодо договорів та договірних відносин встановлено ЦК України. Зважаючи на те, що контрагентами ТЦ здебільшого виступають юридичні особи та особи- підприємці, то окремі питання взаємовідносин між ТЦ й такими контрагентами врегульовуються і ГК України. У разі, якщо сума закупівель перевищуватиме граничні обсяги, встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель», ТЦ зобов’язаний створити за наказом директора тендерний комітет, провести навчання голови та секретаря комітету і здійснити закупівлю товарів, робіт та послуг шляхом проведення тендеру в порядку, передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель». З переможцем тендеру договір також укладається згідно з загальними вимогами ЦК України і ГК України та з урахуванням згаданих вище особливих вимог до умов договору. З метою удосконалення порядку та процедури здійснення ТЦ закупівлі товарів, робіт та послуг пропонуємо наступне: - внести зміни в Закон України «Про здійснення державних закупівель» в частині, що стосується віднесення до переліку випадків, коли під дію даного закону не підпадає предмет закупівлі, що здійснюється за рахунок цільової благодійної, гуманітарної або міжнародної технічної допомоги; - внести зміни до Закону України «Про соціальні послуги» та Типового положення про територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в частині, що стосується розширення джерел фінансування діяльності ТЦ за рахунок встановлення можливості реалізації ними цільових (благодійних) програм з надання соціальних послуг на засадах співфінансування разом з іншими юридичними та/або фізичними особами; - внести зміни до Типового положення про територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в частині, що стосується деталізації порядку організації їх взаємодії з підприємствами,
29 установами, організаціями та фізичними особами в процесі надання соціальних послуг, зокрема порядку придбання товарів, робіт та послуг на потреби ТЦ або для організації надання соціальних послуг; - внести зміни до Типового положення про територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в частині, що стосується визначення порядку здійснення закупівель товарів, робіт та послуг на потреби його діяльності, зокрема порядку складання та затвердження річного плану закупівель товарів, робіт та послуг, планування коштів для здійснення таких закупівель тощо; - підготувати та затвердити наказом Мінсоцполітики або спільним наказом з Мінекономрозвитку типового (примірного) договору про закупівлю товарів, робіт та послуг на потреби ТЦ та віднесення до повноважень його директора обов’язку укладати відповідні договори від імені ТЦ; - розробити та затвердити наказом Мінсоцполітики типового кошторису витрат ТЦ, в якому були б передбачені основні статті витрат, в т. ч. витрати на закупівлю послуг, які б могли розглядатися в якості окремих складових соціальних послуг з переліку тих, що надаються ТЦ; - включити до повноважень директора ТЦ обов’язку утворювати за окремим наказом колективний орган щодо проведення закупівель із встановленням обов’язку для утвореного органу здійснювати закупівлі переважно на конкурсній основі та на підставі запитів цінових пропозицій у двох і більше постачальників, або шляхом публікації відомостей про проведення закупівель у місцевій пресі в разі, коли вартість предмета закупівель становить більше 10000 грн., за винятком негайної потреби в здійсненні закупівлі, відсутності цінових пропозицій або альтернативних джерел постачання. Рекомендуємо при укладенні договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг здійснювати наступні кроки: 1. Проведення підготовчого етапу На даному етапі директору ТЦ необхідно чітко визначити, які послуги можуть надаватися працівниками ТЦ, а для надання яких необхідно залучити інших суб’єктів. Необхідно також враховувати кошторис витрат ТЦ, в якому визначено основні статті витрат та суми коштів, що на них передбачені.
30 Визначивши, які соціальні послуги можуть бути надані із залученням інших суб’єктів, необхідно встановити чіткі вимоги, які стосуються: порядку (1), умов (2), та очікуваних результатів (4) від надання конкретної послуги. Саме ці параметри повинні бути основою майбутнього договору. З’ясувавши вимоги до запитуваної послуги, необхідно визначитись із потенційними надавачами послуг (постачальниками робіт). Перелік суб’єктів, які надають таку послугу в межах адміністративно-територіалдьної одиниці, де працює ТЦ, та їхні контактні дані можна отримати в управлінні/відділі економіки міської ради чи районної державної адміністрації. Отримавши такі дані, можна безпосередньо телефоном зв’язатися з уповноваженими представниками таких суб’єктів та з’ясувати, чи вони спроможні надати необхідну послугу (виконати необхідні роботи). Для цього у суб’єкта необхідно запитати документи, що підтверджують його правосуб’єктність та відповідність вимогам, які ставляться ТЦ, а саме: 1) копію виписки/витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 2) копію довідки ДПС України за формою 4-ОПП; 3) копію ліцензії на право здійснення окремих видів діяльності; 4) копію наказів про прийняття на посаду працівників; 5) копію дипломів чи інших документів, що підтверджують наявність відповідної підготовки/кваліфікації працівників; 6) копію трудових книжок, що підтверджують необхідний стаж роботи працівників; 7) документи, що підтверджують незбиткову діяльність за останні два роки, а також відсутність простроченої заборгованості за наданими банками кредитами; 8) документи, що підтверджують відсутність порушеної справи про банкрутство чи перебування на стадії ліквідації; 9) інші документи, що підтверджують здатність надати відповідну послугу на належному рівні. Такі документи, перш за все, повинні підтвердити наявність у суб’єкта необхідної матеріально-технічної бази (облаштованих приміщень, спеціального обладнання, пристосованих транспортних засобів тощо) та кадрового
31 забезпечення (працівників з відповідною освітою або спеціальною підготовкою). З метою порівняння можна отримати перелік документів у кількох потенційних суб’єктів, що надають подібні послуги (виконують роботи). Також слід мати на увазі: якщо суб’єктом є фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, вона має надати свідоцтво платника єдиного податку третьої або п’ятої групи. 2. Узгодження умов договору З’ясувавши, що згідно з поданими документами суб’єкт відповідає необхідним ТЦ вимогам, можна переходити до стадії погодження умов майбутнього договору. Проект такого договору може бути наданий як самим ТЦ, так і потенційним контрагентом. Узгодження умов договору може бути здійснено або шляхом складання протоколу розбіжностей до договору, або шляхом безпосереднього внесення змін до тексту договору зацікавленою стороною і надсилання його засобами електронної пошти іншій стороні, яка, в свою чергу, також може пропонувати зміни до тексту договору. У випадку, якщо з переговорного процесу вбачається неможливість узгодження істотних умов договору, то можна в будь-який час відмовитись від перемовин з одним та розпочати переговорний процес з іншим потенційним надавачем послуг (виконавцем робіт). Важливим на стадії погодження умов договору є з’ясування правової природи договору та встановлення правових норм, що безпосередньо регулюють порядок, процедуру та вимоги до конкретного виду договору. Враховуючи те, що директори ТЦ переважно не мають юридичної освіти, доцільним видається введення до штатного розпису ТЦ посади юрисконсульта або ж залучення професійного юриста на основі цивільно-правового договору. Договір про надання послуг (виконання робіт) повинен врегульовувати такі основні питання: - предмет договору (тут слід вказати назву та вид послуг або робіт, їх основні характеристики, вимоги щодо їх надання тощо); - права та обов’язки сторін (тут необхідно чітко прописати всі права та обов’язки сторін договору, які стосуються процедури та порядку надання послуги);
32 - порядок розрахунків (тут слід вказати загальну суму договору, порядок оплати, можливість авансового платежу, процедуру підписання актів приймання-передачі наданих послуг/виконання робіт, узгодження порядку оплати у разі наявності недоліків у наданих послугах/виконаних роботах тощо); - відповідальність сторін (тут необхідно прописати відповідальність кожної зі сторін договору за недотримання умов договору; види можливих стягнень – пеня, штраф, відшкодування матеріальних збитків, відшкодування моральної шкоди тощо; усунення недоліків у наданих послугах/виконаних роботах; відповідальність за недотримання умов конфіденційності та порядку оплати послуг тощо); - умови дотримання конфіденційності (тут необхідно прописати вимоги до порядку дотримання сторонами умов конфіденційності; вказати перелік відомостей, що становлять конфіденційну інформацію – наприклад, прізвище, ім’я та по- батькові, стать, вік, фізичні вади, наявність хвороби, адреса місця проживання, інші контактні дані); - термін дії договору та підстави його дострокового припинення (тут визначається строк дії договору, умови його продовження на новий термін та умови його дострокового розірвання за згодою сторін і в односторонньому порядку); - юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін (тут вказуються юридичні та фактичні адреси сторін, електронні адреси, номери телефонів/факсів, їх банківські реквізити). При підписанні договору слід мати на увазі, що договір може бути підписаний як безпосередньо керівником сторони договору, так і будь-якою іншою особою, яка уповноважена на укладення договору відповідно до чинного законодавства (має довіреність на укладення договору, видану у встановленому порядку (довіреність від імені юридичної особи видається за підписам керівника, що засвідчується відтиском печатки, а від імені фізичної особи – виключно з нотаріально посвідченим підписом особи). 3. Здійснення контролю за виконанням умов договору Після узгодження умов договору та його підписання сторонами розпочинається стадія виконання договору та контроль за дотриманням його умов. Зі сторони ТЦ загальний контроль за дотриманням укладених договорів
33 здійснює його директор. Здійснення ж щоденного контролю за виконанням договору може бути покладено на завідувача відповідного відділення ТЦ, до відання якого належить організація надання конкретної соціальної послуги. Таке покладення обов’язку (делегування) може бути здійснено шляхом видання наказу директора ТЦ. Контроль за дотриманням умов договору здійснюється у порядку, визначеному договором про надання послуги (виконання робіт). Тому (за наявності зауважень до процедури надання послуг, якісних чи кількісних характеристик послуг (робіт), повідомлення про виявлення такого факту) виконавцеві договору може надаватись в письмовій формі вимога про усунення допущених порушень та компенсації завданої шкоди. За незначних порушень про необхідність їх усунення може бути заявлено телефоном чи особисто. Також, залежно від характеру допущеного виконавцем порушення, спричинених ним наслідків, терміновості їх усунення та відшкодування завданих збитків, а також можливості перерви у наданні послуг (виконанні робіт), директор ТЦ приймає рішення про продовження співпраці або про розірвання договору. Якщо ж перерва у наданні послуг (виконанні робіт) є недопустимою, як і швидка заміна виконавця, рекомендується повідомити виконавця, що договір буде розірвано через певний проміжок часу, необхідний ТЦ для пошуку нового виконавця та укладення з ним договору. При розірванні договору також слід мати на увазі, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо ж сторона має намір змінити чи розірвати договір, то в даному випадку необхідно дотримуватись положень ГК України, якими встановлено процедуру зміни чи розірвання господарського договору. Особливості зміни та підстави розірвання договору також визначено ЦК України.
34 3. Рекомендації щодо доцільності об’єднання ТЦ з іншими службами, зокрема із соціальними службами для молоді _________________________________________________________________ Розглядаючи питання щодо доцільності об’єднання ТЦ із Центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, слід, у першу чергу, наголосити на основній проблемі, що полягає у двоякості ролі й суперечливості функцій ЦСССДМ. Згідно з Положенням,5 ЦСССДМ виконує одночасно функції організатора системи надання соціальних послуг певним соціальним групам (організаційні, управлінські, методичні моніторингові й контролюючі функції) й функції безпосереднього надавача соціальних послуг певним соціальним групам. Дану проблему рекомендується вирішити шляхом проведення реорганізації. У ході процесу реорганізації доцільно розмежувати функції, які виконує ЦСССДМ, наступним чином: функції організатора системи надання соціальних послуг передати до компетенції управлінь праці та соціального захисту населення, створивши за потреби у структурі управлінь відповідні відділення (необхідно внести зміни до Постанови КМУ №7906). Частину теперішніх працівників ЦСССДМ, спеціалістів, які виконували зазначені функції, слід перевести до управлінь праці й соціального захисту населення із збереженням статусу держслужбовця. До управлінь праці й соціального захисту населення слід передати функції правонаступника, що керуватиме роботою дорадчого органу, який приймає рішення про прийняття / зняття з соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Функції, що стосуються безпосереднього надання соціальних послуг соціальним групам, рекомендується залишити у компетенції ЦСССДМ. У якості 5 «Загальне положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді». Постанова КМУ від 27.08.2004 №1126. 6 «Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації». Постанова КМУ від 30.05.2007 №790.
35 суб’єкта, який надає соціальні послуги, ЦСССДМ має набути статусу бюджетної установи, що підпорядковуватиметься головним управлінням праці й соціального захисту населення й місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та повинен змінити назву на «Соціальна служба для сім’ї» (ССС). Частину працівників ЦСССДМ (спеціалістів, які виконували функції безпосереднього надання соціальних послуг) рекомендується залишити працювати у ССС, а їх статус держслужбовців, відповідно, доцільно скасувати. У структурі ССС рекомендується залишити працювати частину фахівців із соціальної роботи (відповідно до встановлених потреб у даних фахівцях). Штатний розпис ССС пропонується привести у відповідність до переліку соціальних послуг, які надаватиме соціальна служба, та до визначених груп отримувачів соціальних послуг. Слід зазначити, що проведення реорганізації дозволить вирішити цілу низку проблемних питань, що стосуються на даний час функціонування ЦСССДМ. Передусім, це стосується: питання невизначеності статусу ЦСССДМ; питання відсутності правонаступника, що керуватиме роботою дорадчого органу, який приймає рішення про прийняття / зняття з соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; питання змішаного статусу працівників ЦСССМД та відмінності в оплаті праці; питання впорядкування штатного розпису. За існуючих умов більш детально питання об’єднання ТЦ з ЦСССДМ доцільно розглядати після того, як зазначена служба набуде такого ж статусу, як і ТЦ (статусу бюджетної організації) та сконцентрує свою діяльність на тих же функціях, що й ТЦ – наданні соціальних послуг. Після проведення реорганізації єдина суттєва відмінність між ТЦ й Соціальною службою для сім’ї (далі – ССС) полягатиме у переліку соціальних груп, яким вони надаватимуть соціальні послуги, що, відповідно, стосуватиметься й вимог до кваліфікації персоналу. Йдеться про форми, методи та вміння персоналу (знання й навички), що можуть суттєво відрізнятися при роботі з конкретними соціальними групами отримувачів послуг ТЦ й ССС. Разом з тим, у будь-якому випадку, координація діяльності ТЦ та ССС є вкрай актуальною, і вона може здійснюватися шляхом укладання договорів про
36 співпрацю, протоколів про наміри, розроблення спільних планів дій, створення спільних координаційних й інших органів для планування та проведення спільних заходів. Також фахівці ТЦ та ССС можуть створювати мультидисциплінарні команди та включати в них фахівців з іншої служби. У разі виявлення ТЦ потенційних отримувачів послуг, що належать до соціальної групи, якій надає послуги ССС (і навпаки), необхідним є перенаправлення їх до ССС. 4. Міжнародний досвід щодо організації надання схожих соціальних послуг у подібних соціальних службах _________________________________________________________________ 4.1. Класифікація та типи закладів Традиційно, в більшості західних країн виділяють різні типи закладів, призначених для надання послуг такій соціальній групі як люди похилого віку. У Франції використовують додаткову класифікацію для цієї групи: люди похилого віку (без специфікації), люди похилого віку автономні, люди похилого віку залежні (від догляду). Однією із найпоширеніших моделей надання соціальних послуг людям похилого віку є Денний центр для людей похилого віку або Денний центр для людей похилого віку та дорослих з проблемами фізичного здоров’я, діяльність якого є подібною до діяльності ТЦ в Україні. Основною метою діяльності такого Центру є створення безпечного середовища для людей, що зазнають ризиків, оскільки більшу частину часу вони проводять насамоті в своїх помешканнях. Основні завдання, які виконують такі центри, стосуються забезпечення спілкування, подолання ізоляції та самотності отримувачів послуг, допомоги в підтримці стосунків з громадою, подоланні бар’єрів, що ускладнюють можливості для взаємодії з іншими людьми, залучення самих отримувачів до планування заходів Центру, щоб послуги відповідали їх інтересам та бажанням. Їхня діяльність, програми та Положення про діяльність (regulation) визначаються на рівні штату, але при наданні послуг вони керуються Стандартами, розробленими Національною асоціацією
37 надавачів послуг дорослим в денних центрах (National Adult Day Services Association (NADSA), як, наприклад, в США. 4.2. Програми Денних центрів для людей похилого віку та дорослих з проблемами фізичного здоров’я та їх персонал В таких Центрах отримувачам послуг пропонують участь в різноманітних реабілітаційних вправах, іграх, що сприяють підтримці чи покращенню певних функцій (дрібної моторики рук, покращенню пам’яті, зору, збереженню рухової активності тощо), заняття з арт-терапії, лекції на теми, що цікавлять отримувачів соціальних послуг, зокрема на теми підтримки здоров’я, харчування при певних захворюваннях. Організовуються зустрічі з цікавими людьми, представниками місцевої влади, святкування особистих подій отримувачів послуг тощо. Також заходи можуть стосуватися спільного відвідування закладів культурного призначення, наприклад, у формі екскурсій. Деякі з Центрів можуть укладати договори з відповідними фахівцями та пропонувати своїм отримувачам послуги перукаря, масажиста та спеціалістів з педикюру/манікюру за умови, що мають спеціально обладнані приміщення. Також можуть пропонувати другий сніданок чи обід залежно від часу перебування отримувачів в Центрі. Також Центри можуть мати програми з надання догляду вдома7. Як правило, персонал Центру та його кількість залежить від наявних програм та кількості отримувачів соціальних послуг, їхніх потреб. До персоналу Центру, як правило, належать його директор, директори кожної програми та її персонал, соціальний працівник, медична сестра (доцільно зауважити, що в західних країнах медична сестра має вищий статус і повноваження, ніж медична сестра в Україні, оскільки може ставити діагноз, робити лікувальні призначення тощо). Якщо йдеться про центри з великою кількістю отримувачів соціальних послуг, до персоналу можуть включатися також водій, секретар та бухгалтер. Усі працівники, залучені до надання послуг, мають відповідну освіту, а також, як в багатьох країнах, ще й відповідні ліцензії, що надають їм право працювати з певною групою отримувачів соціальних послуг. 7 Під програмою в даному контексті можна розуміти діяльності відділень в ТЦ , оскільки ці поняття дуже схожі
38 Що стосується тих працівників Центрів, що надають послуги з догляду вдома (home aid) (а їх функції є частиною діяльності соціального робітника в Україні), то, наприклад, за результатами дослідження «An Overview of Home Health Aides: United States», що проводилося в США, більше аніж 4/5 опитаних бали участь в тренінговому навчанні при прийомі на роботу (initial training)8 перед тим, як почати працювати. Професійне навантаження в більшості Центрів складає 4-6 отримувачів соціальних послуг на одну особу персоналу, але при визначенні навантаження до уваги також береться важкість стану отримувачів. 4.3. Фінансування та плата за послуги Як правило, в європейських країнах такі Центри фінансуються з місцевих бюджетів громади, пожертв та за рахунок оплати послуг самими отримувачами. Плата, що вноситься самими отримувачами соціальних послуг, є мінімальною й може складати від 3 до 7 євро за місяць, залежно від часу перебування в Центрі. Окремо може вноситися плата за обід, яка може складати 1 євро. В США середня плата за користування послугами Денних центрів складає близько 65$ на день, але ця сума відрізняється залежно від місця проживання отримувача та того переліку послуг, які надаються (оскільки сюди може включатися плата за харчування, транспорт, послуги медичної сестри тощо). Але багато організацій надають послуги згідно з диференційованою шкалою. Це означає, що отримувач соціальних послуг вносить плату відповідно до його доходів та можливості сплачувати за послуги9. Багато таких Центрів утримуються громадськими організаціями чи фондами. Тоді вони можуть отримувати часткове фінансування від місцевої влади на надання якоїсь спеціальної послуги чи на утримання Центру. Управління Центрами передбачає наявність Громадського комітету чи ради. До їх функціонування, як правило, залучається велика кількість волонтерів, серед яких можуть бути і родичі отримувачів соціальних послуг. 8 Source – National Leath Statistics Report: http://www.cdc.gov/nchs/data/nhsr/nhsr034.pdf. 9 Source – Adult Day Care Services: http://www.helpguide.org/elder/adult_day_care_centers.htm.
39 4.4. Порядок оформлення потенційних отримувачів для надання послуг Процедура оформлення для надання послуг в таких Центрах є дуже простою, вона часто навіть не передбачає оцінку потреб. Основним критерієм є вік понад 60 років, але пріоритетом користуються ті особи, що страждають на хворобу Альцгеймера, втрату пам’яті, відсутність догляду впродовж дня тощо. Бажаючі повинні заповнити заяву та відповідну форму, яку можна отримати в Департаменті у справах людей похилого віку, в місцевого соціального працівника чи знайти на сайті Центру. Документи можна відправити поштою, надати особисто чи передати іншою особою. Уповноважений працівник розглядає їх у визначений термін (може становити 7-14 днів) і телефонує заявнику, інформуючи його про умови, можливості, плату за послуги тощо. Багато Центрів, як і Департаментів з надання соціальних послуг, стикаються з проблемою наявності черги (waiting list), яка включає бажаючих отримувати послуги, але для їх надання на час звернення бракує ресурсів. 4.5. Послуги, що надаються Допомога з догляду вдома є найбільш поширеною моделлю надання послуг людям похилого віку та людям з обмеженими фізичними можливостями. Вона передбачає персональний догляд (він надається немедичним працівником) та неважку домашню роботу, яка може включати також приготування їжі за додаткову плату. Для отримання цієї послуги необхідно подати заяву та заповнити відповідну форму. Отримавши їх, соціальний працівник відповідного Департаменту, відповідальний за роботу з догляду вдома, відвідує заявника вдома та проводить оцінку потреб. Після цього він подає документи на розгляд відповідної ради чи комісії, що збирається раз на два тижні, яка й приймає рішення про надання такої послуги. Для отримання цієї послуги потенційний отримувач має ознайомитися з процедурою її надання та укласти відповідну угоду, де вказується тривалість надання послуги. Воно може бути короткотерміновою, коли йдеться про необхідність замінити неформального доглядача у зв’язку з хворобою, відрядженням, відпусткою чи іншими обставинами.
40 Іншими поширеними послугами є послуга з ремонту, яка передбачає залучення електрика, сантехніка, столяра, а також послуга з вантаження та перевезення вантажів. Ці послуги можуть надаватися на безоплатній чи платній основі, а отримувач послуг сплачує їх вартість безпосередньо майстру на підставі документу про виконану роботу. Матеріали для ремонту, як правило, оплачуються замовником, але спеціаліст з ремонту може їх купувати самостійно й забезпечувати доставку. Також пропонуються послуги, які передбачають як підбір та установку додаткового обладнання та пристосувань, що полегшують функціонування отримувачів послуг, так і навчання їх використанню. Це може бути установка поручнів для ванної, туалету, зміна висоти меблів, різноманітні пристосування, що повертають людині можливість бути незалежною в здійсненні повсякденних функцій. Популярними в європейських країнах стають послуги з догляду з застосуванням телефонних мереж, що передбачає встановлення спеціальних пристроїв, оснащених великою кнопкою, натиснувши яку абонент може зв’язатися із центром телефонної допомоги (Telecare), який після надходження дзвінка відрядить працівника для надання допомоги. Специфічною послугою багатьох Центрів є консультування, надання підтримки та навчання неформальних доглядачів (родичів, близьких), які здійснюють догляд за особами похилого віку та особами з обмеженими можливостями. Цей вид діяльності доцільно було б проводити і у вітчизняних ТЦ, створивши для цього відповідну методичну базу та організувавши навчання працівників. В Чеській республіці10 особам похилого віку та дорослим з фізичними обмеженнями пропонуються такі послуги: - Соціальне консультування, в процесі якого надається необхідна інформація, здійснюється спрямування до закладів - надавачів необхідних послуг, де отримувачам пропонується широкий спектр можливостей для задоволення їхніх потреб. Зазвичай, соціальне консультування є частиною усіх видів соціальних послуг, але воно може бути і незалежною послугою. Особливістю соціального консультування є те, що воно завжди надається на безоплатній основі. 10 Source – Ministyr o Labour and Social Affairs in the Czech Republic: http://www.mpsv.cz .
41 - Догляд вдома передбачає допомогу особам з обмеженими можливостями в забезпеченні харчуванням, веденні домашнього господарства, в вирішенні інших питань, пов'язаних з особистим доглядом та організацією побуту. Ця послуга надається отримувачам вдома, і вони можуть частково чи повністю сплачувати її вартість. - Персональна допомога/послуги персонального асистента, що надається людям з обмеженими можливостями (через хворобу, старечий вік, інвалідність) в сфері персонального догляду, відвідуванні публічних місць, організації побуту, контактів з родичами, громадою тощо. Отримувачі соціальних послуг можуть частково чи повністю сплачувати її вартість. Ця послуга є дуже поширеною. - Догляд для надання відпочинку доглядальникам, що передбачає допомогу членам сім’ї, що здійснюють довготривалий догляд за особою з інвалідністю чи особою літнього віку. Послуга надається на час перебування доглядача на роботі, у відпустці чи при виконанні ним інших видів діяльності поза межами дому. Ці послуги можуть надаватися вдома чи в спеціальних резидентних закладах (короткотерміновий, до 3-х місяців, догляд в стаціонарному закладі). Отримувачі соціальної послуги можуть частково чи повністю сплачувати її вартість. - Центр денного догляду та центр тижневого догляду, що призначені для осіб, які мають обмежені можливості для самообслуговування вдома та ведення домашнього господарства і не можуть вести повсякденне життя без сторонньої допомоги. Передбачається перебування отримувачів соціальних послуг в Центрі протягом дня чи частини дня. Також може надаватися тимчасове проживання. Отримувачі можуть частково чи повністю сплачувати вартість послуги. 4.6. Послуги з підтриманого проживання Варто зазначити, що в західних країнах багато послуг, призначених для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, стосуються організації різних форм проживання в громаді (підтримане проживання / проживання з підтримкою). Це може бути організація проживання в житлі (квартирі), яка пристосована для проживання однієї особи (однокімнатна квартира), відповідно до її потреб, чи для двох осіб (двокімнатна квартира), а також організація проживання в житлі з
42 посиленим медичним наглядом, в хоспісах. В деяких країнах (як-от у Франції) діють спеціалізовані центри допомоги та відпочинку для тих, хто здійснює догляд за особами похилого віку, де так само, як у стаціонарному відділенні ТЦ, створюються умови для тимчасового перебування. Також поширені послуги з надання захищеного проживання для осіб похилого віку, які потребують підтримки. Захищене проживання - це один із багатьох термінів, які використовуються для визначення моделі довготривалої підтримки незалежного проживання в захищеному оточенні. Наприклад, в Великобританії захищене проживання надається у звичайних будинках чи квартирах, але їх особливістю є те, що особа має безбар’єрний доступ до свого житла, що робить повсякденне життя зручним та надає змогу бути більш самостійним, незалежним від сторонньої допомоги. Приміщення також обладнані «системою тривоги» чи переговорним устаткуванням, а поблизу мешкає особа, яка може негайно надати підтримку та викликати у разі потреби швидку допомогу. Зазвичай, така особа не має фахової підготовки, а може прослухати лише певний курс спеціальної підготовки й мешкати по сусідству, працюючи вдома, або бути домогосподаркою тощо. Таке житло може належати як місцевій владі, так і громадським чи приватним організаціям. Інший тип житла - це будинки готельного типу, де є приміщення спільного користування (вітальня, їдальня тощо), і де особи, що здійснюють догляд, мешкають постійно. Варто звернути увагу на те, що це житло розміщене на території тієї ж громади, де особа мешкала раніше, де вона може орієнтуватися та має можливість спілкуватися з друзями, колишніми сусідами, знайомими. Наприклад, у США спектр можливостей для людей похилого віку розвинений ще більше і включає різні можливості для незалежного чи напівнезалежного проживання. Одна з програм спрямована на надання можливості особам похилого віку жити у власному помешканні. Програмою передбачається спорудження будинків, які вона може придбати. Ці будинки зведені за спеціальною технологією і являють собою розбірний блок чи відсік, призначений для використання людьми особами похилого віку та особами з фізичними обмеженнями. Вони досить компактні для того, щоб бути встановленими поблизу іншого будинку чи в дворі, і пристосовані для перевезення з місця на місце.
43 Інша можливість - спеціальний будівельний блок, що комплектується як додатковий простір (прибудовується) до іншого односімейного будинку. Поширеною формою проживання людей похилого віку є спільне проживання, коли двоє чи більше осіб, що не є родичами, за домовленістю поділяють будинок чи квартиру. Зазвичай, кожен має окрему спальню та туалетну кімнату, а решта житла використовується спільно. Закон України «Про житловий фонд соціального призначення» передбачає створення спеціалізованих будинків для ветеранів війни та праці, осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, покликаних діяти як установи соціального обслуговування. В такому будинку, крім приміщень для проживання, передбачається наявність комплексу служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування. Тут варто наголосити, що це не обов’язково має бути великий багатоквартирний будинок. Оцінюючи перспективи створення нових житлових програм в Україні, варто починати з будівництва чи створення будинків (умов) для компактного проживання 12-15 осіб, кожна з яких мала б свою власну кімнату з кухонним блоком (він може поділятися 2-3 мешканцями). В будинку мають бути їдальня, пральня та вітальні, які використовуються мешканцями спільно. Разом з тим, мешканці будинку могли б мати підтримку у веденні господарства та отримували б відповідну медичну допомогу, мали б доступ до системами термінового виклику для надання допомоги тощо. Доцільно звернути увагу і на необхідність обладнання таких будинків зручними безбар’єрними під’їздами, поручнями тощо. Варто також подбати про невеликий двір коло будинку із садком та місцем для відпочинку й прогулянок. Ці заклади могли б бути як державними, так і недержавними. Наприклад, такі будинки можуть утримуватися громадською організацію та працювати за державним замовленням. Місцева влада повинна мати широкі можливості для модифікації та розвитку житлових програм для людей похилого віку, орієнтуючись на потреби членів територіальної громади, свої можливості та наявні ресурси. Зокрема, такі будинки могли б стати частиною структури вже існуючих ТЦ, що дало б змогу мінімізувати витрати на їх адміністрування та оптимально використовувати наявні ресурси.
44 Застосування подібних підходів надає можливість зменшити навантаження на ТЦ, покращити якість життя осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. 4.7. Організація надання послуг Порівнюючи організацію надання послуг в європейських країнах і в Україні, варто вказати, що основна відмінність полягає у кількості й спеціалізації тих закладів та організацій, які надають послуги. Оскільки, наприклад, в районних центрах практично немає інших організацій (ані громадських, ані державних), які б надавали послуги як тим групам отримувачів, які є цільовими для ТЦ, так і іншим (наприклад, особам з наркотичною залежністю, особам, які зазнають насильства в сім’ї), то багато з них звертається за послугами саме до ТЦ. З іншого боку, за умови, що ТЦ не має ресурсів для надання послуг, необхідних отримувачам, соціальні працівники не можуть переадресувати особу до інших надавачів, тому змушені самостійно намагатися їй допомогти. Це може негативно впливати як на якість послуг, що надаються, так і на стан самих працівників, що зазнають перевантаження та браку професійної підтримки. Також в системі надання послуг особам похилого віку та особам з інвалідністю значне місце відводиться волонтерам, а в багатьох організаціях є спеціально призначений працівник, відповідальний за роботу з волонтерами, яка включає їх навчання, менеджмент діяльності, контроль та заохочення. Тому пропонуємо внести до Положення про ТЦ відповідні зміни, які нададуть ТЦ більше можливостей для включення волонтерів в процес надання соціальних послуг. Разом з тим, у багатьох західних країнах, як, наприклад, у Великобританії, багато послуг не надаються безпосередньо державними закладами, а закуповуються відповідними департаментами місцевої влади, відповідальними за надання соціальних послуг, у недержавних чи приватних організацій. Така практика розглядається як один із основних напрямів скорочення витрат на надання послуг з догляду, оскільки погодинна оплата за послуги, яку пропонують недержавні надавачі послуг, є набагато меншою. Ця тенденція набула активного розвитку протягом останніх років. Так, наприклад, недержавним сектором в Великобританії за державні кошти в 1992 році надавалося 2% від усіх послуг з догляду вдома, а в 2008 році - більше 80%. Це
45 стало можливим завдяки змінам в законодавстві, згідно з яким основними функціями, що покладаються на департаменти із соціальних послуг, є оцінка потреб, фінансування та контроль якості послуг, а не безпосереднє їх надання. Але в тій же Великобританії є графства, де більше 80% послуг надаються безпосередньо місцевою владою за рахунок коштів місцевого бюджету. Аналіз практики закупівлі соціальних послуг, насамперед, тих, що стосуються догляду вдома, і є надзвичайно важливими для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, свідчить про те, що однозначної оцінки подібної практики серед фахівців та отримувачів послуг немає. Існують докази, що вона підвищує якість послуг, також є свідчення того, що, коли послуги надаються недержавними організаціями (приватними, благодійними), їх якість погіршується. Так, за даними Комісії з якості догляду, в Англії 91% послуг з догляду, які надавалися муніципальною владою та благодійними організаціями, були оцінені як добрі чи відмінні, а серед надавачів приватного сектору таких було 80%. Важливим чинником зниження якості послуг, як показують дослідження, є те, що недержавні надавачі послуг для мінімізації вартості своїх послуг скорочують витрати на персонал та час для візитів з надання догляду від 30 до 15 хв., а цього недостатньо для надання якісної допомоги. Очевидно, коли йдеться про ТЦ, то там, де є можливості закупівлі послуг належної якості, доцільно впроваджувати подібну практику та вивчати досвід таких організацій шляхом проведення оцінювальних досліджень. Варто брати до уваги те, що, якщо навіть у державних закладах в Україні спостерігається невисокий рівень професійної підготовки фахівців, що надають соціальні послуги, то ситуація в недержавному секторі не є кращою. Саме ця обставина може суттєво стримувати можливості для закупівлі соціальних послуг. Разом з тим, окремі складові послуг можуть бути предметом закупівлі уже сьогодні за умови забезпечення директорів ТЦ відповідними методичними розробками й поширення успішного досвіду. Насамперед, це може стосуватися транспортних послуг, забезпечення гарячою їжею, побутових послуг тощо. Найбільш доцільним визнається поєднання різних схем фінансування та організації надання соціальних послуг, яке застосовується у більшості розвинених країн світу залежно від контексту діяльності організацій - надавачів послуг.
46 Додаток 1 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Нормативно-правові акти, відповідно до яких організовується надання соціальних послуг у територіальних центрах: Конвенція ООН про права інвалідів. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №61/106, прийнята на шістдесят першій сесії ГА ООН - (ратифіковано Законом України від 16.12.2009 №1767-VI). Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 876-XII. Законі України «Про запобігання поширенню синдрому набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» від 12.12.1991 №1972–ХІІ. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2658-XII. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 № 3747-XII. Закон України «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4005-XII. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 394/96. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 №771. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-ІІІ. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-III. Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 № 966-ІV. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 25.03.2005 № 2505- IV. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» вiд 06.10.2005 № 2961-IV. Закон України «Про захист персональних даних» від 1.06.2010 № 2297-VI. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI. Постанова КМУ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним
47 медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23.05.2001 № 559. Постанова КМУ «Про затвердження натуральних добових норм харчування в інтернатних установах, навчальних та санаторних закладах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики» від 13.03.2002 № 324. Постанова КМУ «Про забезпечення доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення» від 04.06.2003 № 863. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25.08.2004 №1112. Постанова КМУ «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» від 14.01.2004 №12. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги» від 09.04.2005 №268. Постанова КМУ «Про внесення змін до переліку платних соціальних послуг» від 16.05.2007 №745. Постанова КМУ від 20.10.2010 №953 „Про встановлення норм харчування на підприємствах, в організаціях та установах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики”. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів» від 5.04.2012 № 321. Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення ДБН В.2.2-18:2007. Державні санітарні норми і правила. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. ДСанПіН Міністерства охорони здоров'я від 12.05.2010 № 2.2.4-171-10 № 400. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Державного класифікатора соціальних стандартів та нормативів» від 17.06.2002 № 293. Наказ Міністерства охорони здоров'я «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з
48 обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23.07.2002 № 280. Наказ Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально- профілактичних закладах» від 16.12.2003 № 584. Наказ Міністерства праці та соціальної політики «Про затвердження Порядку атестації соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян» від 25.08.2005 №263. Наказ Мінмолодьспорту «Про затвердження Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи України» від 09.09.2005 № 1965. Спільний Наказ Міністерства праці та соціальної політики України й Міністерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 №308/519. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Випуску 80 «Соціальні послуги» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» від 14.10.2005 № 324. Наказ Держспоживстандарту «Національний класифікатор України «Класифікатор професій» ДК 003:2005» від 26.12.2005 № 375. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Доповнення та зміни до Збірника «Нормативи чисельності працівників територіальних центрів по соціальному обслуговуванню незахищених верств населення» від 25.05.2006 №197. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження нормативів мінімального споживання при наданні соціальних послуг громадянам похилого віку та інвалідам у установах Мінпраці» від 08.12.2006 № 462. Наказ Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про посилення контролю за дотриманням пожежної безпеки в установах, закладах, підприємствах та організаціях сфери управління Мінпраці» від 04.06.2007 № 277.
49 Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження типових штатних нормативів чисельності працівників територіальних центрів обслуговування (надання соціальних послуг)» від 10.06.2010 № 134. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форм документів, необхідних при оформленні на обслуговування у територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 10.06.2010 №135. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011 №561. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про Порядок організації мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 26.12.2011 № 568. Державні стандарти надання соціальних послуг (додати у разі затвердження).
50 Додаток 2 ______________________________________________________________________________________________ Схема взаємодії Територіального центру праці та соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Примітка: Форми взаємодії: звітування скарги діяльність ТЦ інформування/обмін інформацією прийняття рішення про надання соц.. послуг чи відмову у наданні П надання соціальних послуг участь у роботі дорадчого органу при управлінні моніторинг та контроль участь у визначенні потреб населення адміністративно- територіальної одиниці у соціальних послугах організаційно-методичне забезпечення перенаправлення підвищення кваліфікації залучається до надання додаткових послуг Територіальний центр Потенційні отримувачі/отримува чі соціальних послуг, їх опікуни і офіційні представники Управління/відділи праці та соціального захисту населення Заклади соціальної сфери на місцевому рівні Підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи- підприємці
51 Додаток 3 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ ______________________ (ПІБ заявника) ______________________ (адреса) Повідомлення про прийняття рішення про надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг Шановний (на) ________________________________________________________ (ПІБ заявника) Після розгляду Вашої заяви та представлених документів було прийнято рішення про надання Вам соціальних послуг у ТЦ. Для укладання договору про надання соціальних послуг Вам необхідно звернутись за адресою: _______________________________________________________________ ________________________________________________________________________ Телефон для довідок_______________________________ Підстава: (документ, номер, дата) ___________________________________________ Керівник ТЦ _____________________ ______________________ (підпис) (ПІБ) Дата М.П.
52 Додаток 4 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ ______________________ (ПІБ заявника) ______________________ (адреса) Повідомлення про відмову у наданні соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних посуг Шановний (на) ______________________________________________________________ (ПІБ заявника) Після розгляду Вашої заяви та представлених документів було прийнято рішення про відмову у наданні Вам соціальних послуг у зв’язку з ___________________________________________________________________________ (вказати причину відмови) ___________________________________________________________________________ Підстава: ___________________________________________________________________________ (документ, номер, дата) Керівник ТЦ ______________ ______________________ (Підпис) (ПІБ) Дата М.П.
53 Додаток 5 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Карта визначення стану та індивідуальних потреб отримувача у наданні соціальних послуг _______________________________________ ______________________ (повна назва організації) (дата заповнення) І. Відомості про отримувача соціальних послуг П.І.Б. _________________________________________________________________________ Дата народження _______________________________________________________________ Адреса, телефон _______________________________________________________________ Останнє місце роботи, посада, стаж________________________________________________ ______________________________________________________________________________ Соціальний статус: □ особа похилого віку □ ветеран війни (вказати категорію) __________________ □ ветеран праці □ інвалід (вказати групу) _____________ □ дитина війни □ інший (вказати який статус) _________________.
54 ІІ. Матеріальний стан Види доходів (пенсія, державна соціальна допомога) Розмір доходів □ пенсія за віком □ пенсія по інвалідності □ державна соціальна допомога на догляд за інвалідом або дитиною-інвалідом □ пенсія по втраті годувальника □ інше (вказати) Наявність додаткових доходів (вказати)__________________________________________. Сукупний дохід за останній місяць ______________________________________________ Середньомісячний сукупний дохід _____________________________________________ ІІІ. Сім`я та оточення Сімейний стан: □ одружений (-а); □ неодружений (-а); □ удівець/удова; □ розлучений (-а) Наявність працездатних рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (вказати) _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ (П.І.Б., місце знаходження)
55 Можливість скористатися допомогою рідних, сусідів, друзів: □ допомога рідних (у чому можуть допомогти) _________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________ □ друзі (у чому можуть допомогти) _________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________ □ сусіди (у чому можуть допомогти) _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ ІV. Соціальне функціонування (ступінь індивідуальної потреби отримувача у сторонній допомозі) Можливість виконання отримувачем елементарних дій (сума балів) ______________________ (визначається із застосуванням Шкали оцінки можливості виконання елементарних дій, що наведена у Таблиці 1 Додатку 1; опрацьована Шкала долучається до Карти кожного отримувача) Можливість виконання отримувачем складних дій (сума балів) ___________________________ (визначається із застосуванням Шкали оцінки можливості виконання складних дій, що наведена у Таблиці 2 Додатку 1; опрацьована Шкала долучається до Карти кожного отримувача) Ступінь індивідуальної потреби у сторонній допомозі__________сума балів _______________ (визначається за допомогою Таблиці 3 Характеристика ступенів індивідуальної потреби у сторонній допомозі Додатку 1)
56 V. Стан здоров`я Група рухової активності__________________________________________________________ Проблеми з фізичним станом здоров`я (зі слів отримувача)____________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________ Емоційно-психологічний стан Проблеми, що турбують отримувача у даний час (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________ Уподобання, інтереси отримувача, його віросповідання _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ VІII. Індивідуальні потреби отримувача Потреби у сторонній допомозі для забезпечення соціального функціонування (опис складається на підставі інформації, отриманої під час заповнення таблиць 1-3 Додатку 1) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________
57 Потреби у лікуванні або процедурах (зі слів отримувача) _______________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Потреби у психологічній підтримці й допомозі (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ ________________________________ Потреби у правовій допомозі (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ ________________________________ Потреби у організації дозвілля (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________ Потреби у медичному та реабілітаційному обладнанні/допоміжних засобах (визначаються за допомогою Таблиці 1 Додатку 2) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ Інші потреби (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________
58 _________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________ Огляд (обстеження) іншими професіоналами та фахівцями, їх коментар _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________ Висновки:_____________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ Потреби у наданні соціальних послуг: Соціальні послуги, їх зміст Рекомендаці ї Безоплатно На платній основі
59 Потреби у додаткових соціальних послугах: Соціальні послуги, їх зміст Безоплатно На платній основі Підпис соціального працівника, який проводив визначення стану й індивідуальних потреб отримувача _________________________(ПІБ) Підписи інших залучених фахівців, які проводили визначення стану й індивідуальних потреб отримувача______________________(ПІБ) ______________________________________(ПІБ) Підпис отримувача або його законного представника ______________________(ПІБ) Примітка: Карта визначення стану та індивідуальних потреб отримувача у наданні соціальних послуг заповнюється на підставі даних опитування, спостереження та аналізу документів (висновку закладу охорони здоров’я, Шкали можливості виконання простих дій, Шкали можливості виконання складних дій, довідки про склад сім`ї, довідки про доходи та ін.). Карта має два додатки зі шкалами.
60 Додаток 5.1 до Карти визначення стану та індивідуальних потреб отримувача у наданні соціальних послуг Методика вивчення можливості виконання потенційним отримувачем/отримувачем соціальних послуг різних видів життєдіяльності Вивчення можливості виконання потенційним отримувачем/отримувачем соціальних послуг різних видів життєдіяльності проводиться за допомогою анкетування. Анкетування здійснюється з використанням двох шкал: Шкали оцінки можливості виконання елементарних дій (шкали Бартела) й Шкали оцінки можливості виконання складних дій (шкали Лаутона) з метою визначення: - залежності від будь-якої сторонньої допомоги (фізичної, словесної, нагляду11); - можливості самостійно задовольняти свої основні життєві потреби; - ступеню залежності12 і передбачуваної тривалості індивідуальної потреби у сторонній допомозі, причин, що її викликають. Ступінь залежності потенційного отримувача/отримувача від сторонньої допомоги визначається оптимальним для конкретної ситуації методом: шляхом розпитування потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги, членів його сім’ї, опікунів, надавача соціальних послуг, шляхом безпосереднього спостереження фахівців за потенційним отримувачем/отримувачем. Під час застосування шкал вибрані відповіді на питання повинні відображати реальні дії потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги. Оцінка проводиться на підставі інформації за попередні 24-48 годин. За необхідності оцінка проводиться за довший період часу. 11 Необхідність у нагляді й словесній допомозі означає, що потенційний отримувач/отримувач соціальної послуги належить до категорії тих, хто потребує сторонньої допомоги (залежний). 12 Категорія “незалежний” допускає використання допоміжних технічних засобів реабілітації.
61 Шкала оцінки можливості виконання елементарних дій (шкала Бартела) оцінює повсякденну діяльність людини за допомогою 10 критеріїв, що стосуються сфери самообслуговування й можливості пересуватися (таблиця № 2). Оцінка рівня виконання простих (елементарних) дій здійснюється за сумою балів, визначених для кожного потенційного отримувача/отримувача по кожному з розділів шкали. Максимальний результат складає 100 балів, мінімальний – 0 балів. Шкала оцінки можливості виконання складних дій (шкала Лаутона) оцінює більш складні дії людини за допомогою 9 критеріїв (таблиця № 3). Оцінка рівня виконання складних дій здійснюється за сумою балів, визначених для кожного потенційного отримувача/отримувача по кожному з розділів шкали. Максимальний результат складає 27 балів, мінімальний – 10 балів. Під час визначення можливості виконання різних видів простих і складних дій оцінку проводять із врахуванням конкретної життєвої ситуації потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги, у тому числі, враховують наявність чи відсутність житла й комунальних зручностей, побутової техніки, прагнення до виконання тієї чи іншої дії, наявність чи відсутність допоміжних засобів й технічних засобів реабілітації та інших факторів, що впливають на рівень виконання різних видів елементарних і складних дій. Таблиця 1 Шкала оцінки можливості виконання елементарних дій № п/п Крите рій Характеристика Б али 1Прийом їжі Приготування до прийому їжі й прийом їжі здійснює самостійно, користується посудом, столовими приборами й побутовою технікою без труднощів 1 0 Приготування до прийому їжі й прийом їжі 9
62 здійснює самостійно, але за довший проміжок часу Приготування до прийому їжі й прийом їжі здійснює самостійно із застосуванням спеціального посуду й технічних засобів реабілітації (далі - ТЗР) 8 Насилу здійснює самостійно або за допомогою ТЗР приготування до прийому їжі й прийом їжі 7 Приймає їжу самостійно або за допомогою ТЗР, але не може приготуватися до прийому їжі (покласти їжу в тарілку чи налити рідину у стакан і т.п.) 6 Потребує нагляду чи незначної сторонньої допомоги при приготуванні до прийому їжі й прийомі їжі (при розрізанні продуктів, приготуванні бутербродів), (до 25% дій чи часу приймання їжі) 5 Необхідний постійний нагляд або часткова допомога при прийомі їжі (до 50% дій чи часу приймання їжі) 3 Потребує значного обсягу допомоги при прийомі їжі 1 Не може самостійно приймати їжу 0 2Купання Приймає ванну чи душ самостійно без труднощів 5 Приймає ванну чи душ самостійно з труднощами 4 Потребує нагляду чи незначної сторонньої допомоги при прийомі ванни чи душу, наприклад, при виході з ванни чи душу, при роздяганні (до 25% дій чи часу) 3 Потребує сторонньої допомоги при прийомі ванни чи душу (до 50% дій чи часу) 2 Потребує значного обсягу сторонньої допомоги при прийомі ванни чи душу 1 Купання здійснюється тільки зі сторонньою допомогою в межах ліжка, у тому числі, за допомогою ванни-простирадла 0 3Особистий Самостійно без труднощів 5
63 туалет (вмивання, розчісування, чищення зубів, бриття, маніпуляції із зубними протезами) Самостійно з труднощами 4 Потребує нагляду чи незначної сторонньої допомоги (до 25% дій чи часу) 3 Потребує сторонньої допомоги (до 50% дій чи часу) 2 Потребує значного обсягу сторонньої допомоги 1 Не може самостійно 0 4Одягання і взування Вдягається і взувається самостійно без труднощів 0 Вдягається і взувається самостійно із застосуванням ТЗР без труднощів 9 Повільно вдягається і взувається самостійно або із застосуванням ТЗР 8 З труднощами вдягається і взувається самостійно або із застосуванням ТЗР 7 При вдяганні і взуванні потребує нагляду чи незначної сторонньої допомоги, наприклад, при застібанні ґудзиків, зав’язуванні шнурків (до 25% дій чи часу) 5 Потребує сторонньої допомоги при вдяганні і взуванні (до 50% дій чи часу) 3 Потребує значного обсягу сторонньої допомоги при вдяганні і взуванні 1 Не може самостійно вдягатися і взуватися 0 5Контроль дефекації Повністю контролює, за необхідності може використовувати клізму чи свічки без сторонньої допомоги 1 0 Має функціонуючу колостому, за якою доглядає самостійно із застосуванням калоприймача 8 Випадкові інциденти не частіше 1 разу на тиждень, або потребує допомоги при використанні клізми і свічок (не частіше 1 разу на тиждень) 5 Періодично (2-3 рази на тиждень) не контролює дефекацію або потребує використання клізми, яку 2
64 ставить надавач догляду, або має функціонуючу колостому, за якою може доглядати самостійно з частковою сторонньою допомогою із застосуванням калоприймача Практично не контролює (порушення більше 3-х разів на тиждень), за колостомою доглядати самостійно не може 1 Постійно не контролює або потребує застосування клізми чи догляду за колостомою, що здійснюватиметься надавачем соціальної послуги догляду 0 6Контроль сечовиділенн я Повністю контролює без сторонньої допомоги 1 0 Самостійно справляється з уростомою із застосуванням сечоприймача та інших спеціальних засобів або самостійно справляється з катетером 8 Випадкові інциденти не частіше 1 разу на добу 5 Періодично (2-3 рази на добу) не контролює сечовиділення або є функціонуюча уростома, за якою може доглядати з частковою сторонньою допомогою із застосуванням сечоприймача 2 Практично не контролює (порушення більше 3 разів на добу), за уростомою доглядати самостійно не може, використовуються памперси 1 Постійно не контролює чи потребує використання катетера, яким не може користуватися самостійно; постійно використовуються памперси або відмовляється від їх використання (внаслідок психічних порушень чи інших причин) 0 7Відвідування й здійснення туалету Відвідує й здійснює туалет самостійно без труднощів 1 0 Відвідує й здійснює туалет самостійно із застосуванням ТЗР 9 Насилу відвідує й здійснює туалет із 7
65 використанням крісла туалету, ТЗР без сторонньої допомоги Потребує незначної сторонньої допомоги й нагляду під час відвідування й здійснення туалету, застосування крісла-туалету, наприклад, для збереження рівноваги, при роздяганні, вдяганні й інших діях 5 Потребує значної сторонньої допомоги при відвідуванні й здійсненні туалету 3 Потребує постійної сторонньої допомоги при відвідуванні й здійсненні туалету 2 Туалет здійснюється тільки із застосуванням спеціальних засобів безпосередньо у ліжку (судно, памперси) 0 8Вставання й перехід з ліжка Переходить самостійно без труднощів 1 5 Переходить за допомогою ТЗР 1 2 При переході потребує нагляду (чи мінімальної допомоги) 1 0 Переходить самостійно чи за допомогою ТЗР з труднощами 7 Може самостійно сидіти у ліжку, при переході необхідна часткова стороння допомога 5 Може сидіти, але перехід здійснюється за постійної сторонньої допомоги 3 Може сідати й сидіти тільки за підтримки, перехід здійснюється за постійної сторонньої допомоги 1 Не може сидіти й встати з ліжка навіть за сторонньої допомоги 0 9Пересування Може без сторонньої допомоги пересуватися на відстань більше 500 метрів. Може ходити по помешканню без сторонньої допомоги 1 5 Може без сторонньої допомоги самостійно 1
66 пересуватися на відстань більше 500 метрів із застосуванням ТЗР. Може ходити по помешканню без сторонньої допомоги 4 Може без сторонньої допомоги самостійно пересуватися на відстань більше 500 метрів із застосуванням ТЗР повільно і з труднощами. Може ходити по помешканню без сторонньої допомоги 1 1 Може пересуватися зі сторонньою допомогою в межах 500 метрів. Може ходити по помешканню без сторонньої допомоги 1 0 Може самостійно пройти до 100 метрів або пересувається за допомогою крісла-коляски. Пересувається по помешканню повільно із зупинками на відпочинок 5 Може пройти до 100 метрів із застосуванням ТЗР. По помешканню пересувається з труднощами 3 Може пройти до 100 метрів тільки зі сторонньою допомогою. По помешканню пересувається зі сторонньою допомогою 2 Не може самостійно рухатись на відстань більше 50 метрів чи не у змозі пересуватися 0 0 Підйом по сходах Може підніматись самостійно 0 Піднімається самостійно за допомогою ТЗР 9 Потребує багато часу для самостійного чи за допомогою ТЗР підйому по сходах 7 Потребує незначної сторонньої допомоги (чи нагляду) 5 Підніматися по сходах може тільки зі сторонньою допомогою 2 Не у змозі підніматися сходами навіть зі сторонньою допомогою 0 Сума балів
67 Таблиця 2 Шкала оцінки можливості виконання складних дій № п/п Крите рій Характеристика Б али 1Користуванн я телефоном Може користуватися самостійно 3 Може користуватися тільки спеціально обладнаним телефоном (наприклад, через слабкий слух чи зір) 2 ,5 Може користуватися з невеликою допомогою чи набираючи тільки добре знайомі номери 2 Може говорити по телефону, якщо хтось набере необхідний номер 1 ,5 Не може користуватися 1 2Пересування на відстані, куди не можна дійти пішки Може пересуватися самостійно, у тому числі, громадським транспортом чи на таксі. Планує поїздки самостійно 3 Може пересуватися самостійно, у тому числі, громадським транспортом чи на таксі після докладних словесних інструкцій 2 ,5 Може пересуватися самостійно з незначною сторонньою допомогою, у тому числі, громадським транспортом чи на таксі 2 Може пересуватися тільки з постійним супроводом громадським транспортом чи на таксі 1 ,5 Не пересувається 1 3Дрібні покупки в магазині Може робити покупки самостійно 3 Може робити покупки з незначною допомогою 2 Робить покупки за умови сторонньої допомоги й супроводу 1 ,5 Не у змозі робити покупки 1 4Приготуванн я їжі Може готувати самостійно 3 Може готувати із напівфабрикатів 2
68 ,5 Може готувати з незначною допомогою 2 Може тільки розігрівати їжу 1 ,5 Не у змозі готувати 1 5Ведення домашнього господарства Може вести самостійно 3 Може робити самостійно не трудомісткі види робіт 2 ,5 Може вести з незначною допомогою 2 Потребує сторонньої допомоги при виконанні більше ніж половини робіт 1 ,5 Не у змозі вести домашнє господарство 1 6Дозвілля, у тому числі, рукоділля Дозвілля може організувати й займатися самостійно 3 Може організувати й займатися деякими видами самостійно 2 ,5 Може організувати дозвілля й займатися з незначною допомогою 2 Не у змозі організувати своє дозвілля й займатися самостійно 1 7Прання Може прати самостійно 3 Може прати самостійно тільки за допомогою пральної машини 2 ,5 Може прати самостійно з незначною допомогою, наприклад, при розвішуванні білизни 2 Потребує значного обсягу сторонньої допомоги 1 ,5 Не у змозі займатись пранням 1 8Прийом ліків Може приймати ліки самостійно (правильно дозуючи й у відповідний час) 3 Може приймати ліки самостійно з незначною допомогою (хтось визначає точну дозу й нагадує про необхідність прийняти ліки) 2 Може приймати ліки самостійно, якщо хтось 1
69 постійно контролює їх прийом ,5 Не у змозі самостійно приймати ліки 1 9Розпоряджен ня особистими фінансами Розпоряджається самостійно 3 Розпоряджається самостійно з незначною допомогою 2 Розпоряджається поточними витратами самостійно, але місячний бюджет розподілити не у змозі 1 ,5 Розпоряджатися не у змозі 1 Сума балів Визначення ступеню індивідуальної потреби потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги у сторонній допомозі Для визначення ступеню індивідуальної потреби потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги у сторонній допомозі враховують суму балів за двома шкалами: Шкалою оцінки можливості виконання елементарних дій (шкала Бартела) й Шкалою оцінки можливості виконання складних дій (шкала Лаутона). За отриманою сумою балів, відповідно до Таблиці 1, визначають ступінь індивідуальної потреби потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги у сторонній допомозі для забезпечення соціального функціонування. Таблиця 3 Група рухової активно сті Сума балів за шкалами Бартела і Лаутона Сту пін ь Характеристика ступенів індивідуальної потреби отримувача у сторонній допомозі I група 127 балів 0 Сторонньої допомоги не потребує 100 - 126 1 Основні види елементарних дій (вмивання, одягання, взування, контроль за актами
70 II група балів сечовиділення та дефекації, прийняття ванни, душу, користування туалетом, харчування, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Основні види складних дій (приготування їжі, прийом ліків, користування телефоном, транспортом, ведення домашнього господарства, прибирання, прання, заняття рукоділлям, розпоряджання особистими фінансами, здійснення покупок у магазинах й отримання послуг в організаціях району, у якому мешкає), виконує самостійно й у повному обсязі. Пересувається поза помешканням й двором без віддалення на великі відстані; користується транспортом; має труднощі при підйомі крутими сходами. Може потребувати сторонньої допомоги при здійсненні покупок чи отриманні послуг в організаціях району, у якому мешкає. Незначна залежність від сторонньої допомоги. З огляду на наявні фактори ризику, отримувач соціальної послуги може потребувати сторонньої допомоги й догляду у незначному обсязі (часткової сторонньої підтримки потребує виконання отримувачем соціальної послуги менше ніж 10% простих та складних дій). 88 - 99 балів 2 Основні види елементарних дій (вмивання, одягання, взування, контроль за актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, харчування, користування посудом
71 та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Основні види складних дій (приготування їжі, прийом ліків, користування телефоном, транспортом, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно й у повному обсязі. Пересувається в межах двору біля помешкання й на невеликі відстані. Користується транспортом. Має складнощі при підйомі сходами. Ванну чи душ приймає самостійно, може періодично потребувати сторонньої допомоги (присутність сторонньої особи з метою уникнення травм). Може потребувати незначної допомоги у веденні домашнього господарства, часткової допомоги при пранні, занятті рукоділлям, у здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях, що не знаходяться поблизу місця проживання. Помірно виражена залежність від сторонньої допомоги. Отримувач соціальної послуги може потребувати помірного обсягу сторонньої допомоги й догляду, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової сторонньої допомоги може потребувати виконання отримувачем соціальної послуги до 20% простих та складних дій). 76 - 87 3 Основні види елементарних дій (вмивання,
72 III група балів контроль за актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, харчування, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Види складних дій (прийом ліків, користування телефоном, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно й у повному обсязі. Пересування в основному обмежується помешканням. Може пересуватися на невеликі відстані самостійно чи з супроводом пішки або на транспорті. Може мати значні труднощі при підйомі сходами, або не у змозі самостійно підніматися сходами без сторонньої допомоги. Під час купання у ванні чи душі може потребувати часткової сторонньої допомоги. Може потребувати незначної допомоги при вдяганні та взуванні, при приготуванні їжі, веденні домашнього господарства; часткової допомоги при пранні, здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях, що не знаходяться поблизу місця проживання. Помірно виражена залежність у сторонній допомозі. Отримувач соціальної послуги може потребувати помірного обсягу сторонньої допомоги й догляду, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої допомоги може потребувати виконання отримувачем соціальної послуги до
73 40% простих та складних дій). 63-74 бали 4 Основні види елементарних дій (вмивання, контроль за актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Види складних дій (прийом ліків, користування телефоном, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно й у повному обсязі. Пересування обмежується помешканням. У рідких випадках може пересуватися на невеликі відстані самостійно чи з супроводом пішки або на транспорті. Не може підніматись сходами без сторонньої допомоги. Може потребувати часткової сторонньої допомоги при вдяганні та взуванні, при приготуванні та прийомі їжі, у веденні домашнього господарства, при пранні, при купанні у ванні чи душі. Потребує допомоги у здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях Отримувач соціальної послуги має виражену залежність у сторонній допомозі й догляді, у тому числі, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої допомоги й догляду потребує виконання отримувачем соціальної послуги до 50%
74 простих та складних дій). 54-62 бали 5 Основні види елементарних дій (вмивання, контроль за актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Види складних дій (прийом ліків, користування телефоном, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно й у повному обсязі. Пересування обмежується помешканням. У рідких випадках може пересуватися на невеликі відстані з супроводом пішки або на транспорті. Не може підніматись сходами без сторонньої допомоги. Може вести домашнє господарство невеликого обсягу при великих часових затратах. Не може прати великі речі. Може потребувати часткової сторонньої допомоги при купанні у ванні чи душі, при одяганні й взуванні, при приготуванні й прийомі їжі. Потребує допомоги у здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях Отримувач соціальної послуги має виражену залежність від сторонньої допомоги й догляду, у тому числі, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої
75 IV група допомоги й догляду потребує виконання отримувачем соціальної послуги до 90% простих та складних дій). 43 – 53 бали 6 Може вмиватися, розчісуватися, чистити зуби, взуватися і вдягатися, приймати їжу з частковою сторонньою допомогою. Може частково контролювати акти сечовиділення та дефекації. Пересування в основному обмежене кімнатою. У рідких випадках може виходити у двір з супроводом. Приймає ванну чи душ зі сторонньою допомогою. Користується туалетом зі сторонньою допомогою (потребує допомоги при збереженні рівноваги, вдяганні, роздяганні). Основні види домашнього господарства вести не у змозі. Може приготувати самі прості страви й випрати невеликі речі. Потребує допомоги у здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях. Може користуватись телефоном. Приймає ліки самостійно чи з незначною допомогою. Може розпоряджатися особистими фінансами. Отримувач соціальної послуги має виражену залежність від сторонньої допомоги й догляду, у тому числі, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої допомоги й догляду потребує виконання
76 отримувачем соціальної послуги до 100% простих та складних дій, із них 60% і більше потребують часткової сторонньої допомоги). 32 - 42 бала 7 Може вмиватися, розчісуватися, чистити зуби, взуватися і вдягатися, приймати їжу, приймати ванну чи душ зі сторонньою допомогою. Користується туалетом зі сторонньою допомогою (потребує допомоги при збереженні рівноваги, вдяганні, роздяганні). Пересування обмежене кімнатою. При переході з ліжка до крісла іноді потребує мінімальної допомоги чи нагляду. Не може вести домашнє господарство, готувати навіть найпростіші страви, прати. Викликає труднощі самостійний прийом ліків. Часто не у змозі розпоряджатися власними фінансами. Може користуватися телефоном з незначною допомогою. Отримувач соціальної послуги повністю залежний від сторонньої допомоги й догляду, у тому числі, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої допомоги й догляду потребує виконання отримувачем соціальної послуги до 100% простих та складних дій, із них тільки близько 50% потребують часткової сторонньої допомоги).
77 V група 25 - 31 бал 8 Приймає ванну чи душ, вмивається, розчісується, чистить зуби, вдягається, взувається зі сторонньою допомогою. Потребує часткової допомоги при прийомі їжі. Акт сечовиділення й дефекації може контролювати повністю або частково. Пересування обмежене ліжком й простором навколо нього. При переході з ліжка до крісла може потребувати часткової сторонньої допомоги. Користуватися туалетом може самостійно чи зі сторонньою допомогою (крісло-туалет біля ліжка чи судно). Користується телефоном чи має труднощі при користуванні ним. Не може самостійно готувати їжу, вести домашнє господарство, прати, займатися рукоділлям. Не може самостійно приймати ліки й розпоряджатися особистими фінансами. Отримувач соціальної послуги повністю залежний від сторонньої допомоги. Часткова залежність складає менше ніж 50% випадків виконання простих і складних дій, обумовлена станом здоров’я й можливістю пересування. 12 - 24 бали 9 Отримувач соціальної послуги постійно знаходиться у ліжку. Потребує сторонньої допомоги при переході з ліжка до крісла. Може здійснювати активні рухи у межах ліжка.
78 Може самостійно сидіти. Сідає самостійно чи з незначною допомогою. Контролює акти сечовиділення й дефекації частково чи повністю. Користується судном чи кріслом-туалетом. Отримувач соціальної послуги повністю залежний від сторонньої допомоги. 0 - 11 балів 10 Отримувач соціальної послуги постійно знаходиться у ліжку. Пересувається тільки зі сторонньою допомогою. Вмивання, купання, вдягання й роздягання, прийом їжі здійснює тільки зі сторонньою допомогою. Не сідає самостійно й не може сидіти. Не контролює акти сечовиділення й дефекації. Необхідний постійний цілодобовий догляд. Отримувач соціальної послуги повністю залежний від сторонньої допомоги.
79 Додаток 5.2 до Карти визначення стану та індивідуальних потреб отримувача у наданні соціальних послуг Потреби у медичному та реабілітаційному обладнанні/допоміжних засобах Таблиця 1 Назва обладнання та пристроїв Використовуєтьс я Потребує ремонту, заміни Потребує, але не має □ палиця □ ходунки □ милиці □ інвалідне крісло колісне □ протез, ортез □ катетер □ памперси □ меблі для сидіння □ прилади для комунікації (мобільний телефон, диктофон тощо) □ зубні протези
80 □ окуляри □ слуховий апарат □ лікарняне ліжко □ пристрої для лежачих (опори, брусся, поручні тощо) □ допоміжні засоби для особистої гігієни (крісла-стільці, сидіння на унітаз тощо) □ інше (вказати)
81 Додаток 6 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Індивідуальний план надання соціальних послуг Дані про отримувача соціальної послуги: ПІБ:_______________________________________________________ Вік:________________________________________________________ Стать:_____________________________________________________ Сімейний стан:______________________________________________ Мова для звернення:_________________________________________ Освіта:_____________________________________________________ Професія:__________________________________________________ Конфесійна приналежність:____________________________________ Інвалідність, група:___________________________________________ Ступінь індивідуальної потреби у наданні соціальної послуги денного догляду:________________ Група рухової активності______________________________________ Дата звернення:_____________________________________________ Потреби у залученні додаткових фахівців: ____________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________
82 Соціальна послуга/по слуги Заходи, що складають зміст соціальної послуги Ресурси (обладнання, технічні засоби реабілітації, інвентар, витратні матеріали) Періодичність, термін виконання (час, що витрачається на здійснення заходу) Викона вці
83 Моніторинг/поточне оцінювання результатів, перегляд індивідуального плану (дата проведення, підпис) Працівник ТЦ, що брав участь у складанні індивідуального плану надання соціальних послуг (ПІБ та підпис; дата) ________________________________________ Отримувач соціальних послуг або його законний представник (ПІБ та підпис; дата) _____________________________________________________________________________________
84 Додаток 7 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Проект взірцевих посадових інструкцій соціального робітника та соціального працівника Затверджена наказом по територіальному центру надання соціальних послуг _______________________ від «___»_____________ 20_ р. №____ ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ соціального робітника 1. Загальні положення 1.1. Основною метою діяльності соціального робітника є допомогти отримувачам послуг, їх сім’ям та родичам справитися з соціальними, економічними проблемами та труднощами, пов'язаними з оточуючим середовищем, зберегти незалежність і можливість жити в громаді нормальним життям наскільки, наскільки це можливо. 1.2. Соціальний робітник призначається на посаду та звільняється з неї керівником (директором) ТЦ. 1.3. Соціальний робітник з надання послуг з догляду вдома безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення чи керівнику групи/соціальному працівникові, звітує про свою роботу соціальному працівникові чи завідувачеві відділення. Його робоче навантаження визначається завідувачем відділення.
85 1.4. У своїй діяльності керується чинним законодавством України, а також наказами та розпорядженнями керівника (директора) ТЦ. 1.5. Дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених в ТЦ. 2. Завдання та обов’язки 2.1. Проводить роботу в громаді та з отримувачами послуг ТЦ з метою надання соціальних послуг відповідно до Положення про ТЦ та згідно з індивідуальним планом надання соціальних послуг. 2.2. Здійснює приготування їжі та напоїв для клієнта, допомагає отримувачеві послуг в приготуванні їжі з метою забезпечення його відповідним харчуванням. 2.3. Надає відповідну побутову допомогу отримувачу послуг з метою забезпечення його гігієнічних потреб й можливості вести гідне життя. 2.4. Виконує роботи, пов’язані з веденням та впорядкуванням домашнього господарства. 2.5. Купує продукти харчування, засоби догляду, предмети першої необхідності, медикаменти тощо відповідно до побажань отримувача та індивідуального плану надання соціальних послуг. З можливості надає чеки за здійснені покупки. 2.6. Отримує пенсію за дорученням отримувача та сплачує рахунки відповідно до його побажань та індивідуального плану надання соціальних послуг. 2.7. Після кожного візиту готує та надає всі документи та звіти відповідно до індивідуального плану надання соціальних послуг. 2.8. Підтримує доброзичливі стосунки з усіма особами, залученими до процесу допомоги отримувачу послуг. 2.9. Зберігає інформацію про отримувача послуг на засадах дотримання конфіденційності. 2.10. Відвідує отримувача послуг згідно з графіком, зазначеним в індивідуальному плані надання соціальних послуг, та за потреби в термінових випадках.
86 2.11. При наданні послуг намагається забезпечувати незалежність отримувача, можливості для вибору та приватність. 2.12. Надаючи послуги, дбає про людську гідність отримувачів послуг, виявляючи повагу до їхніх соціальних, культурних та релігійних особливостей й потреб. 2.13. Негайно повідомляє керівництво територіального центру про наявність фактів, що дають підстави непокоїтися про стан здоров’я, безпеку отримувачів послуг чи їхній добробут. 2.14. Підтримує сім’ю та родичів отримувача послуг у спосіб, погоджений з ними та зафіксований в індивідуальному плані надання соціальних послуг. 2.15. Допомагає отримувачам послуг зберігати активність й використовувати їхні власні ресурси. 2.16. Вживає заходів щодо збереження майна та інших цінностей, що передані йому/їй чи використовуються ним/нею в процесі здійснення професійної діяльності. 2.17. За окремим дорученням керівництва виконує інші функції, пов’язані з посадовими обов’язками. 3. Повинен знати та вміти 3.1. Основи законодавства в сфері соціального захисту людей похилого віку. 3.2. Особливості та техніки спілкування з людьми похилого віку. 3.3. Ознаки й особливості прояву різних хвороб, зокрема психічних, характерних для людей похилого віку, та надання першої медичної допомоги. 3.4. Особливості проведення спостереження та складання звітів. 3.5. Вести домашнє господарства, виконувати нескладну хатню роботу, готувати їжу тощо. 3.6. Доглядати за людьми похилого віку й інвалідами та здійснювати необхідні процедури особистої гігієни та догляду.
87 3.7. Надавати послуги в спосіб, прийнятний для отримувачів, підтримувати їх в спробах повернутися в громаду (власну домівку) чи допомагати їм жити в громаді (власній домівці) настільки довго, наскільки це можливо. 3.8. Розуміти та бути готовим визнавати рівні можливості людей, їх ґендерні та культурні особливості. 3.9. Визнавати право отримувачів послуг управляти своїм життям, залучати їх до рішень, що впливають на їхнє життя. 3.10. Бути здатним підтримувати права, гідність та приватність отримувачів послуг. 3.11. Бути обізнаним про відмінність потреб отримувачів послуг, приналежних до різних етнічних груп. 3.12. Бути обізнаним про здоров’я та безпеку отримувачів послуг, демонструвати здатність їх підтримувати. 4. Права Соціальний робітник з надання послуг з догляду вдома користується правами, передбаченими чинним законодавством України про працю та про соціальні послуги. 5. Відповідальність 5.1. За забезпечення безпеки отримувачів послуг, мінімізацію можливих ризиків та своєчасне інформування відповідних посадових осіб чи організацій про наявність цих ризиків. 5.2. За забезпечення впровадження заходів індивідуального плану надання соціальних послуг. 5.3. За порушення чинного законодавства України та цієї посадової інструкції. 6. Кваліфікаційні вимоги Повна загальна середня освіта чи професійно-технічна освіта. Навчання на робочому місці, сертифікат про участь в тренінговій програмі «Практична
88 соціальна робота», стажування впродовж трьох місяців під керівництвом досвідченого соціального робітника. Без вимог до досвіду роботи. 7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою Свою роботу узгоджує та координує з соціальним працівником та іншими соціальними робітниками, персоналом інших підрозділів ТЦ, а також підтримує з ними службові зв’язки. З посадовою інструкцією ознайомлений/а: Прізвище, ім’я, по-батькові Дата Підпис Затверджена наказом по територіальному центру надання соціальних послуг _______________________ від «___»_____________ 20_ р. №____
89 ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ соціального працівника 1. Загальні положення 1.1. Основною метою діяльності соціального робітника є допомогти отримувачам послуг, їх сім’ям та родичам справитися з соціальними, економічними проблемами та труднощами, пов’язаними з оточуючим середовищем, зберегти незалежність і можливість жити в громаді нормальним життям наскільки, наскільки це можливо. 1.2. Соціальний працівник призначається на посаду та звільняється з неї керівником (директором) ТЦ. 1.3. Соціальний працівник безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення чи керівнику групи. 1.4. У своїй діяльності керується чинним законодавством України, а також наказами та розпорядженнями керівника (директора) ТЦ. 1.5. Дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених в ТЦ. 2. Завдання та обов’язки 2.1. Відвідує отримувача послуг вдома для проведення оцінки його потреб та веде відповідні записи. До проведення оцінки може залучати представника місцевої адміністрації, громадських організацій та медичний персонал. Для вивчення та оцінки ситуації й потреб проводить інтерв’ю з отримувачами послуг, їхніми родичами та членами сім’ї. Визначає психологічні, економічні, соціальні та фізичні потреби отримувача послуг, поводить оцінку і переоцінку системи підтримки отримувача послуг. 2.2. Разом з отримувачем створює та впроваджує індивідуальний план надання соціальних послуг, який містить стратегії втручання, спрямовані на задоволення його потреб, включаючи зайнятість, навчання, соціалізацію, послуги медичного закладу, правове втручання, фінансову та матеріальну підтримку відповідно до законів, положень та інструкцій, що їх регулюють, та можливостей бюджету. При
90 складанні індивідуального плану надання соціальних послуг в обов’язковому порядку враховує бажання отримувачів послуг та членів їхніх сімей. 2.3. Здійснює відповідний контроль щодо отримувачів послуг, які можуть бути агресивними та ворожими, згідно з існуючими процедурами та політикою організації. 2.4. Виявляє та залучає можливі ресурси громади та інші можливості для розвитку й реалізації прийнятного індивідуального плану надання соціальних послуг. Організовує підтримку та догляд з метою допомогти отримувачам вести гідне життя й зберігати незалежність. Відвідує отримувачів послуг вдома. Мобілізує їх персональні ресурси, ресурси членів сім’ї та родичів, створює умови для того, щоб вони могли робити максимально можливий внесок для поліпшення ситуації отримувача послуг. 2.5. Представляє за необхідності інтереси отримувача послуг в різних державних та недержавних організаціях, закладах, перед фізичними особами. 2.6. Інформує, роз'яснює отримувачам послуг, їх родичам та членам сім’ї, представникам правила, процедури та інструкції, що діють в ТЦ. Допомагає в заповненні відповідних форм та в зборі документів, необхідних для отримання пільг, допомоги та послуг. 2.7. Сприяє впровадженню законодавства щодо людей похилого віку. Інформує відповідні органи про випадки насильства, зокрема домашнього, щодо отримувачів послуг та про невиконання обов’язків щодо їх догляду. Співпрацює та підтримує зв’язки з іншими організаціями та закладами соціального захисту, перенаправляє за необхідності отримувачів послуг для отримання послуг до інших надавачів послуг. 2.8. Веде професійні записи та готує відповідні звіти. Оцінює результативність виконання індивідуального плану надання соціальних послуг. Проводить моніторинг надання послуг та їх якості. 2.9. Дотримується професійної етики, стандартів надання соціальних послуг з догляду вдома та Етичного кодексу соціального працівника як керівництва для прийняття рішення в професійній діяльності. Працює над власним професійним розвитком. Бере участь у роботі мультидисциплінарної команди, її нарадах.
91 Отримує супервізію як навчальну чи консультативну, так і менеджерську/адміністративну, яка передбачає моніторинг дотримання графіків роботи, якості виконаних завдань, оцінку стосунків в команді, ведення професійних записів тощо та може надаватися заступником директора ТЦ, завідувачем відділення. 2.10. Може бути відповідальним за: - організацію мультидисциплінарної команди та координацію роботи її членів; - навчання та проведення тренінгів для соціальних робітників; - проведення супервізії; - оцінювання діяльності соціальних робітників; - керівництво практикою студентів; - розгляд скарг та інформування отримувачів послуг про результати тощо. 2.11. Вживає заходів щодо збереження майна та інших цінностей, що передані йому/їй чи використовуються ним/нею в процесі здійснення професійної діяльності. 3. Повинен знати та вміти 3.1. Нормативно-правові акти, методичні документи в сфері соціального захисту людей похилого віку. Етичні засади, принципи, методи соціальної роботи. Основи геронтології, психології та психіатрії. 3.2. Особливості проведення спостереження та навички складання звітів. 3.3. Розвинені навички інтерв’ювання й консультування отримувачів послуг, приналежних до різноманітних соціально-економічних, культурно-етнічних груп, як персонально, так і телефоном. Проведення оцінювання ситуації отримувача послуг, його потреб.
92 3.4. Надавати послуги в спосіб, прийнятний для отримувачів послуг, підтримувати їх в спробах повернутися в громаду чи допомагати їм жити в громаді наскільки довго, наскільки це можливо. 3.5. Розуміти та бути готовим визнавати рівні можливості людей, їх культурні особливості. 3.6. Визнавати право отримувачів послуг управляти своїм життям, залучати їх до рішень, що впливають на їхнє життя. 3.7. Бути здатним підтримувати права, гідність та приватність отримувачів послуг. 3.8. Бути обізнаним про відмінності потреб отримувачів послуг, приналежних до різних етнічних груп. 3.9. Бути обізнаним про здоров’я та безпеку отримувачів послуг, демонструвати здатність їх підтримувати. 3.10. Бути обізнаним про наявні соціальні послуги в громаді та організації, що їх надають. 3.11. Навички використання комп’ютера та необхідних для роботи програм. 3.12. Володіти діловим стилем української мови. 4. Права 4.1. Соціальний працівник користується правами, передбаченими чинним законодавством України про працю та про соціальні послуги. 5. Відповідальність 5.1. За забезпечення безпеки отримувача послуг, мінімізацію можливих ризиків та своєчасне інформування відповідних посадових осіб чи організацій про їх наявність. 5.2. За забезпечення впровадження індивідуального плану надання соціальних послуг. 5.3. За порушення чинного законодавства України та цієї посадової інструкції.
93 6. Кваліфікаційні вимоги Базова або неповна вища освіта відповідного напрямку підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст з досвідом роботи не менше 5 років). 7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою Свою роботу узгоджує й координує з іншими спеціалістами, а також підтримує робочі стосунки та зв’язки з іншими соціальними працівниками та підрозділами ТЦ. З посадовою інструкцією ознайомлений/а: Прізвище, ім’я, по-батькові Дата Підпис
94 Додаток 8 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Програма курсу «Типова програма підвищення кваліфікації соціальних працівників, завідувачів відділень ТЦ, їх заступників, залучених до надання соціальних послуг» Вступ В Україні спостерігається явище «старіння» нації, тому люди похилого віку в майбутньому стануть основною групою отримувачів соціальних послуг. Особливості професійної соціальної роботи з ними передбачають діяльність, яка базується на засадах поваги до людської особистості, загальнолюдських цінностях гуманізму та прав людини. Крім того, професійна соціальна робота має законодавче регулювання, що зобов’язує кожного соціального працівника знати актуальні правові вимоги до надання соціальних послуг. На сьогодні застосовуються різноманітні підходи й методи роботи з людьми похилого віку, що активно використовуються як в Західній Європі, так і в умовах сучасної соціальної роботи в Україні. Соціальні працівники мають володіти як стандартними наборами технік роботи із отримувачами послуг, так і специфічними інноваційними методами, які підвищують ефективність їхньої роботи. Спеціалісти можуть мати достатній рівень професійної компетентності лише за умови систематичного підвищення кваліфікації, оскільки робота з отримувачами послуг потребує постійного оновлення знань та опанування нових методів роботи. Тому впровадження даного навчального курсу дасть можливість працівникам установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку, підвищити рівень своїх професійних знань, ознайомитись з інноваційними підходами до роботи, методами профілактики професійного «вигорання», притаманного працівникам, що надають послуги без відриву від практичної діяльності.
95 Викладання курсу базується на необхідності поєднання теоретичних та практичних знань. В основі підходів до організації навчання лежать особливості навчання дорослих та післядипломного навчання, які характеризуються незалежним і самокерованим навчанням, необхідністю синтезувати нові знання на основі наявного практичного досвіду. Тому в ході його викладання передбачається широке застосування як традиційних методів навчання, так і тренінгових методик. Навчальний курс має на меті:  Надати можливість слухачам отримати знання про основи соціальної роботи, законодавче регулювання соціальної роботи в Україні;  Сформувати знання про особливості й інноваційні підходи до роботи із людьми похилого віку;  Надати можливість слухачам ознайомитися та застосувати на практиці основні етичні вимоги до соціальної роботи із людьми похилого віку, розглянути можливості й особливості вирішення етичних дилем у їхній практичній діяльності;  Надати інформацію щодо ролі, можливостей супервізії для працівників установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку. Вимоги до знань та умінь Після опанування курсу слухачі мають знати:  Основні засади й особливості соціальної роботи з людьми похилого віку;  Основи законодавчого регулювання соціальної роботи в Україні;  Основні інноваційні підходи й методи роботи з людьми похилого віку;  Етичні засади соціальної роботи й шляхи вирішення етичних дилем;  Особливості супервізії як методу попередження «вигорання» персоналу. Уміти:  Застосовувати на практиці теоретичні знання, отримані під час проходження навчального курсу;  Користуватись законодавчими документами, які регулюють надання
96 соціальних послуг людям похилого віку;  Використовувати інноваційні методи в соціальній роботі з людьми похилого віку;  Виконувати свою професійну діяльність відповідно до етичних вимог до соціальної роботи;  Самостійно вирішувати етичні дилеми у роботі з людьми похилого віку;  Використовувати можливості супервізії для вдосконалення своєї професійної діяльності. Тривалість курсу Курс розрахований на 38 годин, що передбачає навчання впродовж 5 тижнів. Під час проходження навчального курсу слухачі мають прослухати 10 годин лекційних занять (2 дні), виконати завдання в форматі дистанційного навчання (24 години) та брати участь в підведенні підсумків навчання (4 год.) Необхідною складовою опанування даного курсу є відвідування всіх лекційних занять, виконання запропонованих до курсу завдань, представлення на заключних заняттях виконаної письмової роботи. В перший день занять викладачі прочитають лекції, присвячені відповідним темам. Після опанування лекційного матеріалу слухачі мають виконати самостійно завдання, які будуть надсилатися на їхні персональні електронні скриньки двічі на тиждень, впродовж п’яти тижнів. Слухачі матимуть два дні для виконання письмового завдання. Після виконання навчальних завдань в форматі дистанційного навчання викладачі проведуть останні лекційні заняття, під час яких слухачі матимуть змогу представити фінальну письмову роботу, написати тест та отримати сертифікати про опанування навчального курсу. Оцінювання успішності проходження курсу передбачає врахування відвідувань слухачем лекційних занять, виконання усіх практичних завдань, представлення письмової роботи на заключних заняттях та складання тесту.
97 Структура програми Програма курсу включає аудиторні заняття, що стосуються основ соціальної роботи, її законодавчого регулювання в Україні, особливостей й сучасних підходів до роботи з людьми похилого віку. Також курс містить матеріал, присвячений етичним засадам соціальної роботи, шляхам вирішення етичних дилем у професійній діяльності. Крім того, у курсі представлені особливості застосування супервізії для працівників установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку. 1 тиждень - тема 1 2 тиждень - тема 2 3 тиждень - тема 3 4 тиждень - тема 4 5 тиждень – тема 5 Вступ до курсу (2 год.) Мета й завдання курсу. Огляд навчальної програми. Структура й організація навчання. Тривалість, особливості навчання. Оцінювання результатів. Тема 1. Основи соціальної роботи (8 год.) Лекція 1. Основи соціальної роботи – 4 год. Поняття «соціальна робота», «соціальні послуги»; Етичні засади соціальної роботи; Місія, основні задачі, напрями соціальної роботи; Методи соціальної роботи; Особливості становлення та розвитку соціальної роботи в Україні. Практичне завдання 1. Етичні дилеми в соціальній роботі – 2 год. (дистанційне навчання). Практичне завдання 2. Професійні ролі та функції соціального працівника – 2 год. (дистанційне навчання).
98 Тема 2. Основи соціальної роботи з людьми похилого віку (6 год.) Лекція 2. Особливості соціальної роботи із людьми похилого віку – 2 год. Особливості людей похилого віку: фізіологічні, психологічні, соціальні; Потреби людей похилого віку; Сучасні підходи до соціальної роботи з людьми похилого віку: український та закордонний досвід. Практичне завдання 3. Потреби людей похилого віку – 2 год. (дистанційне навчання). Практичне завдання 4. Методи, форми роботи з людьми похилого віку - 2 год. (дистанційне навчання). Тема 3. Законодавче регулювання соціальної роботи в Україні (4 год.) Практичне завдання 5. Аналіз нормативних актів - 4 год. (дистанційне навчання). Тема 4. Професійне “вигорання” та його профілактика у роботі персоналу закладів, що надають послуги людям похилого віку (8 год.) Лекція 3. Феномен професійного «вигорання» у соціальній роботі – 2 год. Явище професійного «вигорання», його ознаки; Причини, стадії професійного «вигорання»; Супервізія як можливість попередження «вигорання» персоналу. Практичне завдання 6, 7. Основні методи профілактики професійного «вигорання» у роботі з людьми похилого віку – 4 год. (дистанційне навчання). Практичне завдання 8, 9. Супервізія як можливість попередження професійного вигорання – 2 год. (дистанційне навчання). Тема 5. Реформування системи надання соціальних послуг людям похилого віку (4 год. дистанційного навчання)
99 Практичне завдання 10. Стратегія реформування системи соціальних послуг - 4 год.(дистанційне навчання). Обговорення процесу та результатів навчання – 2 год. Представлення письмової роботи (Практичне завдання 11) – 4 год. Тестування, підведення підсумків та вручення сертифікатів – 2 год. Умови визначення навчального рейтингу Вид діяльності Кількість балів Кількість Загалом Відвідування лекції 2 бали 7 14 Виконання практичних завдань Максимум 6 балів Ґрунтовна відповідь – 6 балів Неповна відповідь – 3 бали 10 60 Тестування Максимум 16 балів 1 16 Презентація письмової роботи Максимум 10 балів 1 10 Усього: 100 Тест містить 16 запитань, що відповідають лекційному матеріалу й тематиці практичних завдань. За кожну правильну повну відповідь слухач отримує 1 бал. Максимальна кількість балів за тест – 16 балів.
100 Додаток 9 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Програма курсу «Типова програма навчання на робочому місці соціальних робітників ТЦ, що надають соціальні послуги людям похилого віку та інвалідам» Вступ В Україні спостерігається явище «старіння» нації, тому люди похилого віку в майбутньому стануть основною групою отримувачів соціальних послуг. Особливості професійної соціальної роботи з ними передбачають діяльність, яка базується на засадах поваги до людської особистості, загальнолюдських цінностях гуманізму та прав людини. Крім того, професійна соціальна робота має законодавче регулювання, що зобов’язує кожного соціального працівника знати актуальні правові вимоги до надання соціальних послуг. Викладання курсу базується на необхідності поєднання теоретичних та практичних знань. В основі підходів до організації навчання лежать особливості навчання дорослих та післядипломного навчання, які характеризуються незалежним і самокерованим навчанням, необхідністю синтезувати нові знання на основі наявного практичного досвіду. Навчальний курс має на меті:  Надати можливість слухачам отримати знання про основи соціальної роботи, законодавче регулювання соціальної роботи в Україні;  Сформувати знання про особливості й інноваційні підходи до роботи із людьми похилого віку;  Надати можливість слухачам ознайомитися та застосувати на практиці основні етичні вимоги до соціальної роботи із людьми похилого віку, розглянути можливості й особливості вирішення етичних дилем у їхній практичній діяльності;
101  Надати інформацію щодо ролі, можливостей супервізії для працівників установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку.  Ознайомити з вимогами до ведення професійних записів (щоденників, звітів тощо);  Ознайомити зі стандартами надання соціальних послуг;  Сформувати знання про подолання стресів й запобігання професійному вигоранню. Вимоги до знань та умінь Після опанування курсу слухачі мають знати:  Основні засади, особливості соціальної роботи з людьми похилого віку;  Основи законодавчого регулювання соціальної роботи в Україні, нормативно-правові документи, що регламентують роботу соціального робітника ТЦ;  Основні методи роботи з отримувачами соціальних послуг;  Етичні засади соціальної роботи, особливості спілкування з отримувачами соціальних послуг;  Можливості використання супервізії в процесі роботи, подолання стресу й попередження професійного «вигорання». Уміти:  Застосовувати на практиці теоретичні знання, отримані під час проходження навчального курсу;  Користуватись законодавчими документами, які регулюють надання соціальних послуг людям похилого віку та інвалідам;  Виконувати свою професійну діяльність згідно з етичними вимогами до соціальної роботи;  Враховувати під час роботи особливості фізичного й емоційного стану отримувачів соціальних послуг;
102  Використовувати можливості супервізії для вдосконалення своєї професійної діяльності. Тривалість курсу Курс розрахований на 38 годин, що передбачає навчання впродовж 2 тижнів. Під час проходження навчального курсу слухачі мають самостійно опанувати теоретичний матеріал (16 годин) та виконати практичні завдання (22 години). Необхідною складовою опанування даного курсу є виконання запропонованих до курсу завдань, обговорення із соціальним працівником (керівником навчання) навчального матеріалу, який потребує роз'яснення. Структура програми Програма курсу включає тематику, що стосується основ соціальної роботи, її законодавчого регулювання в Україні, особливостей й сучасних підходів до роботи з людьми похилого віку. Також курс містить матеріал, присвячений етичним засадам соціальної роботи, шляхам вирішення етичних дилем у професійній діяльності. Окрім того, у курсі представлені особливості застосування супервізії для працівників установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку. 1 тиждень - тема 1-2 2 тиждень - тема 2-5 Вступ до курсу – (4 год.) Мета й завдання курсу. Огляд навчальної програми. Структура та організація навчання. Тривалість, особливості навчання. Оцінювання результатів. Тема 1. Основи соціальної роботи (8 год.) 1. Основи соціальної роботи – 4 год. Поняття «соціальна робота», «соціальні послуги»; Етичні засади соціальної роботи; Місія, основні задачі, напрями соціальної роботи; Методи соціальної роботи;
103 Особливості становлення та розвитку соціальної роботи в Україні. 2. Етичні дилеми в соціальній роботі – 2 год. (Практичне завдання). 3. Професійні ролі, функції соціального працівника й соціального робітника – 2 год. (Практичне завдання). Тема 2. Основи соціальної роботи з людьми похилого віку (14 год.) 1. Особливості соціальної роботи з людьми похилого віку – 2 год. Особливості людей похилого віку: фізіологічні, психологічні, соціальні; Потреби людей похилого віку Сучасні підходи до соціальної роботи з людьми похилого віку: український та закордонний досвід. 2. Потреби людей похилого віку – 1 год. (Практичне завдання). 3. Методи, форми роботи з людьми похилого віку - 2 год. (Практичне завдання). 4. Принципи догляду за людьми похилого віку та інвалідами, використання плану надання соціальних послуг - 2 год. (Практичне завдання). 5. Смерть, вмирання та втрати - 4 год. (Практичне завдання). 6. Ведення професійних записів (щоденник, звіт ) - 1 год. (Практичне завдання). Тема 3. Законодавче регулювання соціальної роботи в Україні (4 год.) Нормативно-правові акти, що регулюють надання соціальних послуг (Закон України “Про соціальні послуги”, Стандарти надання соціальних послуг, Положення про ТЦ тощо) - 4 год. (Практичне завдання). Тема 4. Професійне “вигорання”, його профілактика у роботі персоналу закладів, що надають послуги людям похилого віку – (4 год.) 1. Феномен професійного «вигорання» у соціальній роботі – 2 год. Явище професійного «вигорання», його ознаки; Причини, стадії професійного «вигорання»;
104 Супервізія як можливість попередження «вигорання» персоналу. 2. Стрес та основні методи його подолання у процесі надання соціальних послуг – 2 год. (Практичне завдання). Тема 5. Консультування та обговорення навчальних результатів із керівником навчання – (6 год.) Визначення тем, додаткової літератури, яку необхідно опрацювати соціальному робітникові для завершення навчального курсу - 2 год. Обговорення процесу та результатів навчання – 4 год.
105 Додаток 10 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ УГОДА ПРО СУПЕРВІЗІЮ Угода про супервізію між: Працівник_________________ Супервізор_________________ Супервізія буде проводитись (місце) _________________ Процес триватиме (термін) _________ 1. Супервізія розпочнеться в узгоджений час і не може перериватись, окрім як за термінових обставин. 2. Буде вестись протокол зустрічі, і обидві сторони отримають копію. Протокол може змінюватись за взаємної згоди. В разі незгоди запис про це робиться в протоколі. 3. Протокол супервізії і угода є конфіденційними, проте можуть переглядатись час від часу керівництвом (директором чи завідувачем відділення ТЦ). За необхідності сторони про це будуть повідомлятися. 4. Процес супервізії охоплюватиме: 5. Питання, що стосуються обов’язків, визначених посадовою інструкцією, відповідальності, компетентності, якості роботи, моніторингу дотримання стандартів 6. Професійний розвиток 7. Особисту підтримку 8. Питання щодо роботи в команді (стосунки з колегами) 9. Інші питання за згодою сторін
106 10.Сторони погоджуються, що несуть рівну відповідальність за внесок до процесу супервізії і погоджуються належним чином готуватись до кожної супервізії. 11.Сторони визнають необхідність відкритості і чесності, а також потребу в зворотному зв’язку щодо процесу і змісту супервізії. 12.Особисті питання можна підіймати, якщо вони впливають на виконання професійних обов’язків. Сторони домовляються під час супервізії про те, в якій формі це буде включено до протоколу. Ці питання обговорюються з керівництвом лише за згоди обох сторін, якщо вони не впливають на роботу організації та не загрожують її репутації. 13.Питання щодо трудової дисципліни і робочих справ, які неможливо вирішити під час супервізії, будуть переадресовані іншій стороні (менеджеру). 14.Сторони намагатимуться визнати наявність можливого конфлікту і діяти щодо нього відкрито. У випадку конфліктної ситуації сторони будуть з повагою дослухатись одна до іншої. 15.Сторони визнають і приймають те, що кожен може припуститись помилки, і готові вживати заходів для залагодження ситуації. Підпис і дата: Працівник_______________ Дата________ Супервізор _______________ Дата_________
107 Додаток 11 до Регламенту щодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг ______________________________________________________________________________________________________ Протокол № Супервізійний план дій Дата проведення супервізії_______________________________________________________ Працівник __________________________________________________________________ Супервізор_____________________________________________________________________ № Питання, які обговорювалися Дії, які необхідно зробити Питання для обговорення на наступній зустрічі Хто відповідальни й Термін виконання Висновки, коментарі Підпис працівника __________________________________________ Підпис супервізора__________________________________________

More Related Content

PDF
Проект кваліфікаційної характеристики соціальних працівників
byUNDP Ukraine
 
PPTX
звіт директора 2023-2024 н.р..pptx
byssuser978663
 
PPT
Педрада Інноваційна культура вчителя
bykoblevoschool1
 
PDF
Методичні рекомендації з визначення категорій отримувачів соціальних послуг т...
byUNDP Ukraine
 
DOC
Zarakhuvannja ta vidrakhuvannja_uchniv
byтаня чан
 
PPTX
друштвене промене
byangelinabrankovic51
 
DOCX
Analiza i sinteza
bysaculatac
 
DOC
Анкета для учнів
byrmk-resh
 
Проект кваліфікаційної характеристики соціальних працівників
byUNDP Ukraine
 
звіт директора 2023-2024 н.р..pptx
byssuser978663
 
Педрада Інноваційна культура вчителя
bykoblevoschool1
 
Методичні рекомендації з визначення категорій отримувачів соціальних послуг т...
byUNDP Ukraine
 
Zarakhuvannja ta vidrakhuvannja_uchniv
byтаня чан
 
друштвене промене
byangelinabrankovic51
 
Analiza i sinteza
bysaculatac
 
Анкета для учнів
byrmk-resh
 

What's hot

PPTX
Uniwersytet Gdański - prezentacja uczelni
byUniversity of Gdańsk
 
PDF
Державний стандарт соціальної послуги соціального супроводу (проект)
byUNDP Ukraine
 
PPT
наелектризираност на телата
byhristina94
 
PDF
Hemijski elementi u prirodi nemetali,pdf
byBiljana Ristic
 
PPTX
антична (давньогрецька) презентація
byzrozhevska
 
PDF
Лекція 9. Діуретичні засоби. Комплексна терапія хронічної серцевої недостатно...
byssuser798f45
 
PPTX
Uslovi života na Zemlji - Biologija 8. Razred
byIvan Ristić
 
PPT
Звіт з навчально-виховної роботи
bygimnasiya39
 
PPT
Mолодіжна громадська організація
byВалентина Сімеонова
 
PPTX
бланки документів
byНаталья Обухова
 
PPTX
Hemijski izvori elektricne struje
bymaryk26
 
PDF
Лекція 7. Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіото...
byssuser798f45
 
DOC
теорії походження козацтва
byTetjana Bilotserkivets
 
DOC
План роботи з дітьми пільгового контингенту
byАнжеліка Деревянко
 
PPTX
Jonska veza
byBiljana Ristic
 
PPT
Uticaj pušenja na psihofizičko zdravlje
bySimonida Vukobrat
 
PPTX
O ljudima i građanskim pravima
byDzordzija Savic
 
PPTX
Vrste neurotransmitera
bySimonida Vukobrat
 
PDF
Особова справа працівника. Формування особових справ, Марія Донець
byZEST Outsourcing
 
PPT
закључивање врсте
byfilozofskaazbuka
 
Uniwersytet Gdański - prezentacja uczelni
byUniversity of Gdańsk
 
Державний стандарт соціальної послуги соціального супроводу (проект)
byUNDP Ukraine
 
наелектризираност на телата
byhristina94
 
Hemijski elementi u prirodi nemetali,pdf
byBiljana Ristic
 
антична (давньогрецька) презентація
byzrozhevska
 
Лекція 9. Діуретичні засоби. Комплексна терапія хронічної серцевої недостатно...
byssuser798f45
 
Uslovi života na Zemlji - Biologija 8. Razred
byIvan Ristić
 
Звіт з навчально-виховної роботи
bygimnasiya39
 
Mолодіжна громадська організація
byВалентина Сімеонова
 
бланки документів
byНаталья Обухова
 
Hemijski izvori elektricne struje
bymaryk26
 
Лекція 7. Лікарські засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Кардіото...
byssuser798f45
 
теорії походження козацтва
byTetjana Bilotserkivets
 
План роботи з дітьми пільгового контингенту
byАнжеліка Деревянко
 
Jonska veza
byBiljana Ristic
 
Uticaj pušenja na psihofizičko zdravlje
bySimonida Vukobrat
 
O ljudima i građanskim pravima
byDzordzija Savic
 
Vrste neurotransmitera
bySimonida Vukobrat
 
Особова справа працівника. Формування особових справ, Марія Донець
byZEST Outsourcing
 
закључивање врсте
byfilozofskaazbuka
 

Viewers also liked

PDF
Регламент діяльності територіального центру надання соціальних послуг/соціаль...
byUNDP Ukraine
 
PDF
Посадова інструкція фахівця соціальної роботи у громаді (проект)
byUNDP Ukraine
 
PDF
Пропозиції щодо оптимізації системи надання соціальних послуг в адміністратив...
byUNDP Ukraine
 
PDF
Пропозиції щодо запровадження моделі організації надання соціальних послуг
byUNDP Ukraine
 
PDF
Аналіз діяльності надавачів соціальних послуг
byUNDP Ukraine
 
PDF
Методичні рекомендації щодо розрахунку вартості соціальних послуг
byUNDP Ukraine
 
PDF
Запобігти професійному вигоранню
byUNDP Ukraine
 
PDF
Проведение административной реформы в системе социальной поддержки Украины
byUNDP Ukraine
 
PDF
Здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів (пакет документів)
byUNDP Ukraine
 
PDF
Пропозиції щодо створення центрів надання адміністративних послуг в об’єднани...
byUSAID LEV
 
PPT
Л 3
bysurgay66
 
Регламент діяльності територіального центру надання соціальних послуг/соціаль...
byUNDP Ukraine
 
Посадова інструкція фахівця соціальної роботи у громаді (проект)
byUNDP Ukraine
 
Пропозиції щодо оптимізації системи надання соціальних послуг в адміністратив...
byUNDP Ukraine
 
Пропозиції щодо запровадження моделі організації надання соціальних послуг
byUNDP Ukraine
 
Аналіз діяльності надавачів соціальних послуг
byUNDP Ukraine
 
Методичні рекомендації щодо розрахунку вартості соціальних послуг
byUNDP Ukraine
 
Запобігти професійному вигоранню
byUNDP Ukraine
 
Проведение административной реформы в системе социальной поддержки Украины
byUNDP Ukraine
 
Здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів (пакет документів)
byUNDP Ukraine
 
Пропозиції щодо створення центрів надання адміністративних послуг в об’єднани...
byUSAID LEV
 
Л 3
bysurgay66
 

Similar to Оптимізація діяльності територіальних центрів надання соціальних послуг/соціального обслуговування

PDF
Посібник з моніторингу та оцінювання надання соціальних послуг в Україні
byDonbassFullAccess
 
PDF
Посібник_Менеджемент соціальних послуг_0.pdf
byssuser640fc1
 
PDF
Iнформування населення про соціальні послуги - модель роботи
byUNDP Ukraine
 
DOC
Типове положення про центр надання соціальних послуг
byPravotv
 
PDF
Звіт ПРООН з підтримки реформи соц. сектору 2011-2015
byUNDP Ukraine
 
PPT
Проект Державного стандарту послуги соціальної інтеграції випускників інте...
byPartnership for Every Child / Партнерство "Кожній дитині"
 
PDF
Центри надання адміністративних послуг: створення та організація діяльності: ...
byCentre of Policy and Legal Reform
 
PDF
Посібник з працевлаштування людей з інвалідністю
byUNDP Ukraine
 
PDF
Положення (проект) про Соціальну службу у справах сім’ї
byUNDP Ukraine
 
PDF
Результати підтримки соціального сектору 2011-2015
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Право для кожного
byKate Boiko
 
PPTX
ЦПСА Борисполь 2016
byОлег Новак
 
PPTX
ДОРОЖНЯ КАРТА: «СТРАТЕГІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ»
byЖурнал Роботодавець
 
PDF
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Укр...
byЖурнал Роботодавець
 
PDF
Пропозиції Центру дослідження суспільства до проекту Концепції комплексного в...
byMistosite
 
PDF
Паспорт профкому КЗ "Березнянський НРЦ"
bykzbnrc
 
Посібник з моніторингу та оцінювання надання соціальних послуг в Україні
byDonbassFullAccess
 
Посібник_Менеджемент соціальних послуг_0.pdf
byssuser640fc1
 
Iнформування населення про соціальні послуги - модель роботи
byUNDP Ukraine
 
Типове положення про центр надання соціальних послуг
byPravotv
 
Звіт ПРООН з підтримки реформи соц. сектору 2011-2015
byUNDP Ukraine
 
Проект Державного стандарту послуги соціальної інтеграції випускників інте...
byPartnership for Every Child / Партнерство "Кожній дитині"
 
Центри надання адміністративних послуг: створення та організація діяльності: ...
byCentre of Policy and Legal Reform
 
Посібник з працевлаштування людей з інвалідністю
byUNDP Ukraine
 
Положення (проект) про Соціальну службу у справах сім’ї
byUNDP Ukraine
 
Результати підтримки соціального сектору 2011-2015
byUNDP Ukraine
 
Право для кожного
byKate Boiko
 
ЦПСА Борисполь 2016
byОлег Новак
 
ДОРОЖНЯ КАРТА: «СТРАТЕГІЯ МОДЕРНІЗАЦІЇ СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ В УКРАЇНІ»
byЖурнал Роботодавець
 
Матеріали проекту технічного співробітництва «Перспективи імплементації в Укр...
byЖурнал Роботодавець
 
Пропозиції Центру дослідження суспільства до проекту Концепції комплексного в...
byMistosite
 
Паспорт профкому КЗ "Березнянський НРЦ"
bykzbnrc
 

More from UNDP Ukraine

PPTX
Місцевий бюджет
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Відкриті дані
byUNDP Ukraine
 
PDF
Загальні рекомендації щодо формування HR-політики для бізнес-об'єднань
byUNDP Ukraine
 
PDF
Управління ефективністю організації для бізнес-об'єднань
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Корупція в медицині
byUNDP Ukraine
 
PDF
Мотивація персоналу в бізнес-об’єднаннях МСП
byUNDP Ukraine
 
PDF
Основні етапи підбору персоналу в бізнес-об’єднаннях малого і середнього бізнесу
byUNDP Ukraine
 
PDF
Сафарі для громад: інформаційний буклет
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Моніторинг ремонту доріг
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Корупція у сфері ЖКТ
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Conflict of Interests
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Децентралізація і доброчесність
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Доступ до публічної інфомації
byUNDP Ukraine
 
PDF
Community Safari: Info Booklet
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Зелений порядок денний на виборах у ВРУ 2019
byUNDP Ukraine
 
PDF
Інструменти ефективного підбору персоналу бізнес-об'єднань
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Як громадському суспільству сприяти створенню якісних доріг
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Роль громадськості у формувані та моніторингу зеленого порядку денного Парлам...
byUNDP Ukraine
 
PPTX
Від передвиборчих обіцянок - до сесійної зали
byUNDP Ukraine
 
PDF
Youth-to-youth Learning Friday presentation
byUNDP Ukraine
 
Місцевий бюджет
byUNDP Ukraine
 
Відкриті дані
byUNDP Ukraine
 
Загальні рекомендації щодо формування HR-політики для бізнес-об'єднань
byUNDP Ukraine
 
Управління ефективністю організації для бізнес-об'єднань
byUNDP Ukraine
 
Корупція в медицині
byUNDP Ukraine
 
Мотивація персоналу в бізнес-об’єднаннях МСП
byUNDP Ukraine
 
Основні етапи підбору персоналу в бізнес-об’єднаннях малого і середнього бізнесу
byUNDP Ukraine
 
Сафарі для громад: інформаційний буклет
byUNDP Ukraine
 
Моніторинг ремонту доріг
byUNDP Ukraine
 
Корупція у сфері ЖКТ
byUNDP Ukraine
 
Conflict of Interests
byUNDP Ukraine
 
Децентралізація і доброчесність
byUNDP Ukraine
 
Доступ до публічної інфомації
byUNDP Ukraine
 
Community Safari: Info Booklet
byUNDP Ukraine
 
Зелений порядок денний на виборах у ВРУ 2019
byUNDP Ukraine
 
Інструменти ефективного підбору персоналу бізнес-об'єднань
byUNDP Ukraine
 
Як громадському суспільству сприяти створенню якісних доріг
byUNDP Ukraine
 
Роль громадськості у формувані та моніторингу зеленого порядку денного Парлам...
byUNDP Ukraine
 
Від передвиборчих обіцянок - до сесійної зали
byUNDP Ukraine
 
Youth-to-youth Learning Friday presentation
byUNDP Ukraine
 

Оптимізація діяльності територіальних центрів надання соціальних послуг/соціального обслуговування

  • 1.
    1 Проект Програми розвиткуООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні» Звіт щодо оптимізації діяльності територіальних центрів соціального обслуговування На замовлення ПРООН в Україні грудень 2012 м. Київ
  • 2.
    2 Автори _________________________________________________________________ Даний звіт підготовленийекспертами ГО «Молодіжний центр з трансформації соціальної сфери «СОЦІУМ-ХХІ» Надією Кабаченко, Людмилою Скоропадою та Любомиром Чорнієм в рамках проекту Програми розвитку ООН «Підтримка реформи соціального сектору в Україні». Думки, що містяться в даному документі, є висловлюваннями автора і необов'язково відображають погляди чи політику ПРООН в Україні або інших організацій.
  • 3.
    3 Список скорочень _________________________________________________________________ АТО Адміністративно-територіальнаодиниця ГК Господарський кодекс ЗУ Закон України КМУ Кабінет Міністрів України ССС Служба у справах сім’ї ТЦ Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) ЦК Цивільний кодекс ЦСССДМ Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді
  • 4.
    4 Зміст _________________________________________________________________ 1. Заходи щодооптимізації діяльності ТЦ соціального обслуговування...........5 2. Закупівля ТЦ соціального обслуговування товарів, робіт та послуг........... 16 3. Рекомендації щодо доцільності об’єднання ТЦ з іншими службами ...........34 4. Міжнародний досвід організації надання схожих соціальних послуг .........36 Додатки..................................................................................................................................................46
  • 5.
    5 1. Заходи щодооптимізації діяльності Територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) _________________________________________________________________ 1.1. Приведення назви ТЦ у відповідність до законодавчо визначеної термінології Пропонуємо привести назву ТЦ у відповідність до ст. 5, ЗУ «Про соціальні послуги», згідно з якою соціальне обслуговування здійснюється у територіальних центрах надання соціальних послуг, й вилучити з назви територіального центру1 словосполучення «соціальне обслуговування». Пропонуємо використовувати наступну назву «Територіальний центр надання соціальних послуг» й привести у відповідність усі нормативно-правові документи, у яких дана назва вживається у старій редакції. Також важливим є уникнення дублювання словосполучень «соціальні послуги» та «соціальне обслуговування». Доцільно вживати формулювання «надання соціальних послуг», оскільки воно відповідає визначеному в «Стратегії реформування системи надання соціальних послуг» підходу, базованому на індивідуальних потребах. Тому пропонуємо використовувати лише термін «соціальні послуги» чи «надання соціальних послуг», а поняття «соціальне обслуговування» вилучити із нормативно-правових документів. 1.2. Збільшення повноважень ТЦ при формуванні пакету документів для прийняття рішення про надання соціальних послуг потенційному отримувачу Пропонуємо надати право ТЦ самостійно приймати заяви від потенційних отримувачів соціальних послуг, проводити оцінку їх потреб й формувати відповідний пакет документів для надання їм соціальних послуг у ТЦ. 1 «Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг». Постанова КМУ від 29.12.2009. №1417.
  • 6.
    6 Прийняття даної пропозиціїдозволить частково зняти навантаження з працівників управління праці й соціального захисту населення та допоможе оптимізувати діяльність працівників ТЦ, які формують пакет документів для прийняття рішення про надання соціальних послуг потенційному отримувачу. Відповідно, пропонуємо внести зміни до ст. 9 ЗУ «Про соціальні послуги», виклавши її у наступній редакції: «Для отримання соціальних послуг особа, яка їх потребує, повинна звернутися з письмовою заявою до відповідного суб’єкта, який ці послуги надає. У разі, якщо особа, яка потребує соціальних послуг, за віком або станом здоров’я неспроможна самостійно прийняти рішення про необхідність їх надання, таке рішення може прийняти опікун чи піклувальник, органи опіки та піклування згідно з чинним законодавством». 1.3. Чітке визначення соціальних груп, яким надаються соціальні послуги у ТЦ У Типовому положенні відсутнє чітке визначення тих соціальних груп, яким надаються соціальні послуги у ТЦ. Узагальнене визначення у діючому Типовому положенні про ТЦ такої соціальної групи як «інваліди» сприймається двозначно: у одних випадках ТЦ орієнтуються лише на надання соціальних послуг дорослим-інвалідам, в інших – створюють спеціальні відділення для дітей-інвалідів. В окремих ТЦ існує практика надання послуг бездомним людям. Вважаємо, що така соціальна група як бездомні дорослі люди потребує надання окремої соціальної послуги – притулку для тимчасового проживання. Бездомні дорослі люди можуть і повинні стати цільовою соціальною групою для інших соціальних служб. Усвідомлюємо, що в адміністративно-територіальній одиниці (далі – АТО) може не виявитись таких служб. Проте, це питання належить до компетенції головних управлінь праці й соціального захисту населення, які на підставі визначення потреб АТО у соціальних послугах можуть замовити надання такої послуги за допомогою механізму соціального замовлення у інших суб’єктів, які надають соціальні послуги. Разом з тим, вважаємо за потрібне додати до переліку соціальних груп, яким надаються соціальні послуги в ТЦ, таку групу як термінально хворі люди, які потребують паліативної допомоги. Сьогодні у ТЦ уже надаються послуги з догляду вдома, стаціонарного догляду, денного догляду. Тому є відповідна
  • 7.
    7 матеріально-технічна база йнапрацьований досвід роботи з отримувачами зі схожими потреби. Окрім того, деякі ТЦ (наприклад, Печерський ТЦ у м. Києві) мають такі відділення, де послуги надаються більше аніж 80 термінально хворим людям. Відповідно, пропонуємо внести доповнення до переліку соціальних груп, яким надаються соціальні послуги у ТЦ, й викласти пункт 4 Типового положення й пункт 2 «Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру надання соціальних послуг»2 у наступній редакції: «Територіальний центр забезпечує надання соціальних послуг наступним соціальним групам:  особам похилого віку, інвалідам (дорослим і дітям), хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більше як чотири місяці), які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнані такими в порядку, затвердженому МОЗ;  особам, які потребують паліативної допомоги;  особам, які перебувають у складній життєвій ситуації у зв’язку з безробіттям і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, у зв’язку зі стихійним лихом, катастрофою (і мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів), якщо середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім’ї». 1.4. Приведення переліку соціальних послуг, що надаються у ТЦ, у відповідність зі змінами у чинному законодавстві З урахуванням змін у чинному законодавстві України та з огляду на завдання, функції та соціальні групи, яким надаються послуги у ТЦ, пропонуємо встановити, що ТЦ надають наступні соціальні послуги: догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд, паліативний догляд, послугу соціальної адаптації, послугу соціальної реабілітації, консультування, представництво інтересів, послугу з соціальної профілактики. 2 Затверджений постановою КМУ від 29.12.2009 №1417.
  • 8.
    8 Відповідно, пропонуємо внестизміни й доповнення до переліку соціальних послуг, наведеному у пункті 1 «Переліку соціальних послуг, умов та порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)», виклавши його у наступній редакції: «Територіальний центр надання соціальних послуг (далі – ТЦ) може надавати основні й додаткові соціальні послуги. Територіальний центр надає наступні основні соціальні послуги: - соціально-побутові послуги: догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд, паліативний догляд; - психологічні послуги: консультування; - соціально-педагогічні послуги: соціальна адаптація (включно з університетом третього віку); - соціально-медичні послуги: соціальна реабілітація; - соціально-економічні послуги: натуральна та грошова допомога; - юридичні послуги: консультування, представництво інтересів; - інформаційні послуги: соціальна профілактика. Територіальний центр надає наступні додаткові соціальні послуги: - побутові послуги: прибирання житлових приміщень закупівля та доставка ліків, продуктів та товарів, гарячої їжі тощо; - транспортні послуги: перевезення до соціальних, медичних закладів та установ, доставка продовольчих та промислових товарів, вантаження та перевезення вантажів тощо; - перукарські послуги; - дрібний ремонт одягу; - послуги з виконання ремонтних робіт: косметичний ремонт житлових приміщень, ремонт меблів, ремонт чи заміна замків, сантехніки, систем опалювання, електричної мережі тощо; - допомога у проведенні сільськогосподарських робіт; - інші соціальні послуги можуть включати послуги персонального асистента у відвідуванні публічних місць (концерту, заходів у громаді, магазину тощо), а також родичів, друзів, установ та закладів».
  • 9.
    9 1.5. Застосування механізмуаутсорсингу при наданні соціальних послуг Щоб забезпечити якісне надання широкого спектру соціальних послуг у ТЦ, частину даних послуг доцільно надавати із застосуванням механізму аутсорсингу, що передбачає передачу ТЦ на підставі договору визначених соціальних послуг для виконання іншими підприємствами й установами, що мають відповідну спеціалізацію. Зокрема, із застосуванням механізму аутсорсингу можна надавати послуги соціальної адаптації, соціальної реабілітації, представництва інтересів, послугу з соціальної профілактики, організовувати за потреби надання додаткових послуг. 1.6. Впровадження уніфікованого механізму внутрішнього моніторингу й контролю якості надання соціальних послуг працівниками ТЦ Застосування нового підходу до організації надання соціальних послуг, що ґрунтується на дотриманні державних стандартів соціальних послуг, застосування механізмів соціального замовлення та аутсорсингу, активізація ролі отримувачів соціальних послуг у процесі прийняття рішення про отримання чи відмову від соціальних послуг спричиняє необхідність впровадження механізму, з допомогою якого як суб’єкти, які надають соціальні послуги, так і отримувачі соціальних послуг зможуть перевіряти, чи дійсно послуги, що надаються у ТЦ, відповідають встановленим вимогам. Згідно з чинним Типовим положенням «перевірка роботи та контроль за організацією діяльності, пов'язаної із соціальним обслуговуванням (наданням соціальних послуг), структурних підрозділів територіального центру, ревізія фінансово-господарської діяльності центру проводяться відповідно до законодавства України». Проте, якщо перевірки контрольно-ревізійного управління є чітко регламентованими і стосуються, в основному, фінансової діяльності ТЦ, то організація моніторингу й контролю діяльності з надання соціальних послуг залишається на розсуд керівництва ТЦ.
  • 10.
    10 Варто зазначити, щовпровадження системи моніторингу й контролю при наданні соціальних послуг є обов’язковою вимогою державних стандартів соціальних послуг. Пропонуємо розробити Порядок організації й проведення внутрішнього моніторингу й контролю якості надання соціальних послуг й впровадити його у щоденну практичну діяльність ТЦ. Зазначений документ допоможе уніфікувати підходи й визначити критерії, за якими якість надання послуг у ТЦ зможуть оцінити як самі працівники, так і отримувачі соціальних послуг. 1.7. Формування організаційної структури ТЦ з урахуванням виконуваних функцій з організації та надання соціальних послуг Згідно зі змінами у чинному законодавстві України стосовно надання соціальних послуг, зокрема затвердженням Переліку соціальних послуг, необхідно змінити організаційну структуру ТЦ. При формуванні структурних підрозділів доцільно зважати на їхні функції в процесі організації та надання конкретних соціальних послуг. Крім того, впровадження державних стандартів соціальних послуг, згідно з якими встановлюються чіткі вимоги до роботи з отримувачами соціальних послуг, до роботи з персоналом, до організації процесу надання соціальної послуги, обумовлює потребу у додаткових структурних підрозділах, працівники яких виконували б функції планування діяльності, ведення документації, проведення інформаційної й методичної роботи, моніторингу й контролю якості надання соціальних послуг. Пропонується у структурі ТЦ створювати такі структурні підрозділи:  організаційно-методичний відділ;  відділ визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах, що надаються у ТЦ;  відділ організації надання адресної натуральної й грошової допомоги;  відділи організації та надання соціальних послуг (утворюються відповідно до переліку соціальних послуг, що надаватиме ТЦ ): догляду вдома, денного догляду, стаціонарного догляду, соціальної адаптації, відділ консультативних та посередницьких послуг (що включатиме консультування, представництво, соціальну профілактику) тощо.
  • 11.
    11 1.8. Встановлення чіткогорозподілу повноважень персоналу ТЦ при організації процесу надання соціальних послуг Пропонується при формуванні структурних підрозділів застосовувати наступний розподіл повноважень персоналу ТЦ: Працівники організаційно-методичного відділу виконують наступні функції:  готують й поширюють інформацію про діяльність ТЦ, оформлюють стенди й банери;  розробляють внутрішню систему моніторингу й контролю якості надання соціальних послуг у ТЦ;  проводять внутрішній моніторинг й контроль якості надання соціальних послуг у ТЦ;  надають інформаційну й методичну допомогу персоналу ТЦ, спрямовану на вдосконалення організації надання соціальних послуг усіх структурних підрозділів й підвищення якості соціальних послуг, що надаються;  готують пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення організації та надання соціальних послуг за результатами моніторингу та оцінки, супервізій, атестації персоналу;  визначають тематику, складають графіки та організовують проведення семінарів, супервізій, стажувань, навчань на робочому місці, атестацій, підвищення кваліфікації персоналу ТЦ;  здійснюють підготовку аналітичної й статистичної звітності ТЦ, аналіз діяльності його структурних підрозділів;  ведуть діловодство щодо звернень громадян;  розробляють заходи щодо оптимізації діяльності ТЦ й покращення якості надання соціальних послуг. Працівники відділу визначення індивідуальних потреб у соціальних послугах, що надаються у ТЦ, виконують наступні функції: - виявляють й інформують потенційних отримувачів/отримувачів соціальних послуг про послуги; - приймають документи для прийняття рішення про надання соціальних послуг у ТЦ;
  • 12.
    12 - розглядають документий приймають рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг у ТЦ (з урахуванням результатів визначеного стану та індивідуальних потреб, сімейних обставин потенційного отримувача); - визначають стан та індивідуальні потреби потенційного отримувача соціальних послуг; - інформують заявника про надання чи відмову в наданні послуг; - складають індивідуальні плани надання соціальних послуг отримувачам й укладають договори щодо їх надання у ТЦ; - здійснюють моніторинг виконання індивідуальних планів та їх плановий перегляд; - ведуть бази даних отимувачів послуг ТЦ. Працівники відділу організації надання адресної натуральної й грошової допомоги виконують наступні функції: - інформують громадськість, керівників та персонал підприємств, установ та організацій щодо можливостей та умов надання ТЦ продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб осіб та соціальних груп, які отримують соціальні послуги у ТЦ; - організовують пункти прийому від громадян, підприємств, установ та організацій продуктів харчування, одягу, взуття, меблів, предметів першої потреби, побутової техніки, коштів, робіт та послуг для задоволення потреб осіб та соціальних груп, які отримують соціальні послуги у ТЦ; - забезпечують отримувачів соціальних послуг ТЦ: одягом, взуттям, іншими предметами першої потреби; ліками, предметами медичного призначення та гігієни; продовольчими та промисловими товарами; гарячими обідами тощо, згідно з потребами отримувачів, що зазначені в їхніх індивідуальних планах надання соціальних послуг. Працівники відділів організації та надання соціальних послуг виконують наступні функції: забезпечують отримувачам надання послуги відповідно до встановлених стандартів та нормативів та згідно з індивідуальними планами надання соціальних послуг.
  • 13.
    13 1.9. Встановлення уніфікованих,зрозумілих, об’єктивних та диференційованих підходів щодо визначення стану та індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг Підхід до визначення здатності потенційного отримувача до самообслуговування й потреби у сторонній допомозі, який базується на встановлені групи інвалідності й групи рухової активності, є недосконалим, оскільки не дає достовірної картини стану отримувача соціальної послуги. За умови наявності однакової групи інвалідності й групи рухової активності у двох потенційних отримувачів соціальних послуг можуть бути різні потреби у залученні сторонньої допомоги для забезпечення свого функціонування. Це пояснюється тим, що їх оточення, умови проживання можуть докорінно відрізнятися, самі особи можуть бути по-різному пристосовані до самостійного виконання повсякденних дій тощо. Пропонуємо розробити методику, за якою можна буде детально визначити стан отримувача соціальної послуги, його здатність до самообслуговування й індивідуальні потреби у сторонній допомозі. Зазначена методика повинна стати складовою Карти визначення (оцінювання) індивідуальних потреб отримувача у соціальних послугах. Крім того, неврегульованим залишається питання, хто саме у ТЦ повинен проводити визначення потреб й складати індивідуальні плани надання соціальних послуг, як часто Індивідуальні плани отримувачів повинні переглядатися, хто і яким чином має організовувати сам процес, як при цьому повинні взаємодіяти різні відділи та працівники. Пропонуємо розробити Порядок визначення стану та індивідуальних потреб отримувача соціальних послуг й впровадити його у щоденну практичну діяльність ТЦ. 1.10. Налагодження системної й систематичної взаємодії при організації процесу надання соціальних послуг у ТЦ Налагодження систематичної й системної взаємодії з установами, організаціями, підприємствами сприятиме виявленню й залученню додаткових ресурсів для надання соціальних послуг у ТЦ. Укладання договорів, протоколів про наміри, формальних або неформальних домовленостей з комерційними
  • 14.
    14 організаціями, освітніми закладами,благодійними й релігійними організаціями на надання послуг отримувачам соціальних послуг ТЦ (наприклад, послуг з юридичного чи психологічного консультування, соціальної адаптації, представництва інтересів, соціальної профілактики; додаткових послуг) сприятиме зменшенню вартості таких послуг, або допоможе зробити їх безкоштовними за умови надання послуг на волонтерських засадах. Пропонуємо впровадити у щоденну практику роботи ТЦ підхід, за якого для забезпечення організації процесу надання соціальних послуг ТЦ взаємодіє із: - потенційними отримувачами/отримувачами соціальних послуг, їх опікунами й офіційними представниками; - структурними підрозділами органу виконавчої влади (управління праці та соціального захисту відповідної адміністративно-територіальної одиниці); - органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності; - іншими установами й організаціями, соціальними службами, а також із фізичними особами-підприємцями. 1.11. Практичні аспекти діяльності надавачів соціальних послуг в ТЦ В ТЦ на сьогодні соціальні послуги надають фахівці із соціальної роботи, значна частина яких не має відповідної кваліфікації та професійної підготовки, і завданням яких є здійснення найважливішої функції щодо надання соціальних послуг, а саме оцінки потреб отримувачів послуг. Соціальні робітники, залучені до безпосереднього надання послуг, також в переважній більшості не мають відповідної професійної підготовки. За необхідності соціальні послуги можуть надавати лікарі, медичні сестри, а також спеціалісти - психолог, реабілітолог, юрист. Процес організації й надання соціальних послуг потребує залучення соціальних працівників різної кваліфікації, оскільки пов’язаний із виконанням різних функціональних обов’язків: організацією процесу надання послуг (менеджментом) та безпосереднім наданням послуг (роботою з отримувачем соціальних послуг). Тому існує необхідність введення посад соціальних працівників різного кваліфікаційного рівня.
  • 15.
    15 З метою підвищенняконкурентоспроможності ТЦ на ринку надання соціальних послуг та покращення їх якості пропонуємо ввести до штату ТЦ посаду соціального працівника двох кваліфікаційних рівнів: професіонал (соціальний працівник з освітою рівня спеціаліста або магістра за напрямом підготовки «соціальна робота») та фахівець (соціальний працівник з освітою рівня бакалавра)3. У Положенні про ТЦ визначити, що основними надавачами соціальних послуг є соціальні працівники та соціальні робітники. Також ці послуги частково можуть надавати лікарі, медичні сестри, а також спеціалісти - психолог, реабілітолог, юрист за умови, що вони виконують діяльність, передбачену змістом соціальної послуги. Згідно з кваліфікаційним рівнем соціальних працівників визначити, які послуги вони можуть надавати. Також доцільно внести зміни в існуючий штатний розпис ТЦ й включити до нього посаду соціального працівника-професіонала (соціальний працівник з освітою рівня спеціаліста або магістра за напрямом підготовки «соціальна робота»). Включити щонайменше одну штатну одиницю для таких відділень: відділення соціально-побутової адаптації, соціальної допомоги вдома, стаціонарного відділення для постійного або тимчасового перебування. Зважаючи на те, що більшість соціальних працівників не має необхідної професійної підготовки та кваліфікації (частина з них отримувала освіту заочно, але значна їх кількість має тривалий стаж роботи та практичний досвід), важливо зберегти та розвинути їхній потенціал. Пропонуємо розробити та створити відповідну систему навчання, яка б дозволила таким працівникам отримати відповідну професійну підготовку та документи, необхідні для продовження роботи на зазначеній посаді, на базі постійно діючих курсів підвищення кваліфікації Міністерства соціальної політики, курсів підвищення кваліфікації при вищих навчальних закладах тощо, що зможе забезпечити відповідність кваліфікації працівників вимогам Стандартів. 3 Зазначене питання потребує додаткового опрацювання.
  • 16.
    16 Також потребує розвиткусистема підвищення кваліфікації, оскільки саме її наявність дозволяє надавати якісні послуги, впроваджувати інноваційні методи надання послуг. Переважна більшість соціальних робітників, що працюють в ТЦ, взагалі не проходять навчання, необхідного для роботи, а навчаються самостійно в процесі практичної діяльності, оскільки організована система навчання соціальних робітників на робочому місті відсутня. Згідно з кваліфікаційною характеристикою, кваліфікаційні вимоги до соціального робітника передбачають наявність повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві, без вимог до стажу роботи4 З метою створення умов для забезпечення навчання пропонуємо розробити програму професійної підготовки на виробництві, яка б включала: вивчення основних документів, що регламентують надання послуг, зокрема Стандартів надання соціальних послуг; етичних засад соціальної роботи, що визначають стосунки з отримувачами послуг; основних правил надання персональних послуг з особистої гігієни, прийому ліків тощо. Таке навчання повинне тривати не менше ніж 3 місяці і включати як теоретичну, так і практичну частину. Організовувати таке навчання може соціальний працівник (професіонал), задля чого зазначену діяльність необхідно буде включити до його функціональних обов’язків. Тому доцільно доповнити Положення про ТЦ наступним: «Відповідальним за забезпечення навчання персоналу, в тому числі навчання на робочому місці, підвищення кваліфікації є директор Територіального центру. Організаціно-методичний відділ: - виявляє навчальні потреби персоналу та організовує професійне навчання як на робочих місцях в Територіальному центрі, так і у відповідних навчальних закладах. Для цього він може запрошувати відповідних фахівців та укладати договори для проведення навчання персоналу; 4 Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників // Випуск 80 «Соціальні послуги». – Краматорськ: Центр продуктивності, 2005. - 117с.
  • 17.
    17 - організовує відповідненавчання персоналу на робочому місці, яке може передбачати 3-х місячне стажування під керівництвом досвідченого соціального працівника чи робітника; - організовує атестацію працівників». 2. Закупівля територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг) товарів, робіт та послуг на потреби здійснення їх основної діяльності (аутсорсинг) _________________________________________________________________ 2.1. Правові основи діяльності ТЦ В червні 2004 року прийнято Закон України «Про соціальні послуги», яким визначено основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Даний закон встановлює, що основними формами надання соціальних послуг є матеріальна допомога та соціальне обслуговування, а соціальне обслуговування здійснюється, зокрема, у ТЦ. На виконання Закону України «Про соціальні послуги» Кабінетом Міністрів України у грудні 2009 року було затверджено Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (надалі – «Типове положення»). Таким чином, сьогодні правову основу діяльності ТЦ, не враховуючи низки законів, що передбачають соціальне обслуговування окремих категорій громадян, є Закон України «Про соціальні послуги» та Постанова Кабінету Міністрів України, якою затверджено Типове положення. Однак слід мати на увазі, що в законі використовується термін «територіальний центр надання соціальних послуг», а в Постанові Кабінету Міністрів України – «територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)».
  • 18.
    18 2.2. Організаційно-правовий статус ТЦутворюється в районах, містах та районах у містах для здійснення соціального обслуговування та надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги, за місцем проживання, в умовах стаціонарного, тимчасового або денного перебування (п. п. 1, 2, 7 Типового положення) . ТЦ є юридичною особою публічного права та створюється у формі бюджетної установи за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування. ТЦ має самостійний баланс, рахунки в органах казначейства, печатку із своїм найменуванням, штампи та бланки (п. 17 Типового положення), наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. В установчих документах ТЦ обов’язково визначається їх неприбутковий статус, а також перелік соціальних послуг і категорії отримувачів, яким вони надаються. Соціальні послуги надаються з дотриманням стандартів соціальних послуг та за наявності працівників з відповідною кваліфікацією та професійною підготовкою. Таким чином, ТЦ є юридичними особами публічного права, виступають в цивільних і господарських правовідносинах в якості самостійних суб’єктів та від власного імені. Однак, маючи статус бюджетних установ спеціального призначення, ТЦ зобов’язані дотримуватись як вимог чинного податкового, бюджетного законодавства, законодавства щодо державних закупівель, так і базових нормативно-правових актів, які безпосередньо стосуються регулювання сфери надання соціальних послуг. Основні завдання та види діяльності До основних завдань ТЦ, згідно з Типовим положенням (п. 8), належать: 1) виявлення громадян, які мають право на безоплатне отримання соціальних послуг у ТЦ, формування електронної бази даних таких громадян, визначення (оцінювання) їх індивідуальних потреб у соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг); 2) забезпечення якісного соціального обслуговування (надання соціальних послуг);
  • 19.
    19 3) установлення зв'язківз підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, фізичними особами, родичами громадян, яких обслуговують ТЦ, з метою сприяння в здійсненні соціального обслуговування (наданні соціальних послуг) громадянам, які мають право на безоплатне отримання соціальних послуг у ТЦ. Що стосується безпосередньо надання соціальних послуг, то ТЦ можуть надавати соціальні послуги як безоплатно, так і на платній основі. Безоплатно соціальні послуги надаються передбаченим Законом категоріям громадян та в обсягах, визначених державними стандартами соціальних послуг. Надання соціальних послуг понад обсяги, визначені державними стандартами, здійснюється за плату. ТЦ можуть надавати широкий перелік соціальних послуг, до якого зокрема відносяться: - соціально-побутові послуги (забезпечення продуктами харчування, м'яким та твердим інвентарем, гарячим харчуванням, транспортними послугами, засобами малої механізації, здійснення соціально-побутового патронажу, виклик лікаря, придбання та доставка медикаментів, ремонт одягу та взуття, перукарські послуги тощо); - психологічні послуги (надання консультацій з питань психічного здоров'я та поліпшення відносин з оточуючим соціальним середовищем, психологічної корекції, методичних порад); - соціально-педагогічні послуги (виявлення та сприяння розвитку різнобічних інтересів і потреб громадян, яких обслуговує територіальний центр, організація їх дозвілля); - соціально-медичні послуги (консультації щодо запобігання виникненню та розвитку можливих органічних розладів, збереження, підтримка здоров'я, здійснення профілактичних, лікувально-оздоровчих заходів, працетерапія); - соціально-економічні послуги (надання натуральної чи грошової допомоги); - юридичні послуги (надання консультацій з питань чинного законодавства, захист прав та інтересів громадян, яких обслуговує ТЦ); - інформаційні послуги (надання інформації, необхідної для вирішення складної життєвої ситуації, у т.ч. надання інформації про можливість
  • 20.
    20 отримання безоплатної правовоїдопомоги відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (довідкові послуги), розповсюдження просвітницьких і культурно-освітніх знань (просвітницькі послуги), поширення об'єктивної інформації про споживчі властивості та види соціальних послуг); - інші соціальні послуги, перелік, умови та порядок надання яких визначають у разі потреби місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, що утворили ТЦ. Таким чином, ТЦ, як юридичні особи публічного права та бюджетні установи, повинні надавати соціальні послуги виключно згідно переліку, визначеного законом та у чіткій відповідності до державних стандартів соціальних послуг. ТЦ також можуть надавати і платні соціальні послуги, але тільки ті, які визначено та тарифіковано Кабінетом Міністрів України. В разі, якщо ТЦ хочуть надавати соціальні послуги, відсутні у діючих переліках, вони можуть звертатися до органів, що їх утворили із пропозиціями щодо визначення, переліку та порядку надання таких послуг. 2.3. Взаємодія з третіми особами Соціальні послуги можуть надаватися суб’єктами, що належать як до державного (комунального), так і до недержавного секторів. До суб’єктів державного (комунального) сектору відносяться зокрема і ТЦ. До недержавного сектору відносяться громадські, благодійні, релігійні організації та фізичні особи, діяльність яких пов'язана з наданням соціальних послуг. З метою надання якісних та доступних соціальних послуг суб’єкти, що надають соціальні послуги і представляють як державний, так і недержавний сектори, можуть співпрацювати між собою під час організації процесу надання соціальних послуг. Суб'єкти, що надають соціальні послуги, можуть на договірних засадах залучати для виконання цієї роботи інші підприємства, установи, організації та фізичних осіб. Чинне законодавство передбачає, що до надання соціальних послуг можуть залучаються будь-які суб’єкти, діяльність яких пов’язана з наданням соціальних послуг, незалежно від форми власності та організаційно- правової форми.
  • 21.
    21 ТЦ у якостісуб’єкта, що надає соціальні послуги, в процесі реалізації соціальної політики та надання соціальних послуг взаємодіє з підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, а також може залучати підприємства, установи, організації та фізичних осіб для надання соціальних послуг (п. п. 7, 8, 14 Типового положення). Постачання окремих робіт, товарів чи послуг для задоволення потреб ТЦ може здійснюватись будь-якими фізичними чи юридичними особами, діяльність яких хоча і не завжди безпосередньо пов’язана із наданням соціальних послуг, але їх товари, роботи чи послуги необхідні для забезпечення нормальної життєдіяльності ТЦ та організації надання соціальних послуг. Таким чином, надання соціальних послуг в межах діяльності ТЦ може здійснюватися як безпосередньо штатними працівниками центру, так і шляхом установлення договірних зв'язків з іншими юридичними та фізичними особами (в т.ч. фізичними особами - підприємцями) відповідно до цивільного та/або господарського законодавства. Керівник ТЦ, з обов’язковим врахуванням штатного розпису та затвердженого кошторису, самостійно визначає способи надання соціальних послуг – власними силами чи із залученням третіх осіб. 2.4.Основні джерела фінансування Згідно з чинним законодавством, фінансування соціальних послуг здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, спеціальних фондів, коштів підприємств, установ та організацій, плати за соціальні послуги, коштів благодійної допомоги (пожертвувань), коштів отримувачів соціальних послуг та інших джерел, передбачених законодавством. ТЦ як бюджетна неприбуткова установа, що здійснює соціальне обслуговування (надає соціальні послуги), в основному утримується за рахунок коштів, які виділяються з державного та місцевих бюджетів на соціальний захист населення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів між державним бюджетом та місцевими бюджетами (п. 12 Типового положення). Додатковим джерелом коштів, за рахунок яких ТЦ здійснює свою діяльність, є його власні надходження – кошти, отримані в установленому порядку: плата за надання послуг та виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності.
  • 22.
    22 ТЦ як отримувачбюджетних коштів планує свої витрати і доходи та подає інформацію про потребу в коштах на кожен наступний календарний рік до органу управління (місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування), у віданні якого знаходиться затвердження відповідного бюджету. Отже, соціальні послуги, що надаються ТЦ, фінансуються як за рахунок бюджетних коштів, так і можуть передбачати залучення ресурсів з інших (небюджетних) джерел. Проте, основні фінансові ресурси надходять до ТЦ саме із державного та місцевих бюджетів, що зумовлює особливості їх фінансового планування, процедур закупівлі, звітування та здійснення контролю за використанням коштів. 2.5. Кошторис витрат на діяльність Як зазначалося вище, ТЦ є бюджетною неприбутковою установою, а отже, здійснює всі видатки виключно на основі затвердженого у встановленому порядку кошторису – основного планового фінансового документу бюджетної установи. Кошторисом ТЦ на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподілу бюджетних асигнувань, а також взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень. Бюджетні кошти виділяються ТЦ лише за наявності затвердженого кошторису, плану асигнувань загального фонду, плану надання кредитів із загального фонду та плану спеціального фонду бюджету установи. В свою чергу, ТЦ має право брати бюджетні зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі й у межах, встановлених затвердженим кошторисом установи, планом асигнувань загального фонду, планом надання кредитів із загального фонду та планом спеціального фонду бюджету установи. Під бюджетним зобов'язанням мається на увазі будь-яке здійснене згідно з бюджетним асигнуванням розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.
  • 23.
    23 Відповідно до затвердженихкошторису та плану асигнувань, суб'єкти господарювання (в т.ч. підприємства, фізичні особи-підприємці, благодійні та громадські організації), що не мають статусу бюджетної установи, отримують кошти на здійснення окремих заходів з надання соціальних послуг на основі договірних правовідносин. Однак для того, щоб отримати бюджетні кошти згідно призначень, визначених у кошторисі, такі надавачі послуг повинні відповідати наступним критеріям: - досвід роботи за відповідним профілем не менше двох років та наявність відповідної кваліфікації з урахуванням напряму чи заходу бюджетної програми; - потенціал і показники виробничої діяльності, науково-технічної бази (у разі потреби); - наявність бездефіцитного фінансового плану на поточний рік, фінансово- економічного розрахунку (обґрунтування) здійснення заходів бюджетної програми; - незбиткова діяльність одержувача за останні два роки, відсутність простроченої заборгованості за наданими банками кредитами; - співвідношення вартості робіт, послуг та їх якості; - застосування договірних умов. Одержувачем бюджетних коштів, в т.ч. за договором про закупівлю, не може бути суб'єкт господарювання (в т. ч. підприємство, фізична особа-підприємець, громадська, благодійна чи інша організація), якого в установленому порядку визнано банкрутом, стосовно якої порушено справу про банкрутство, чи який перебуває в стадії ліквідації. Таким чином, зважаючи на те, що ТЦ є бюджетною установою, а його діяльність щодо розпорядження власними ресурсами, основну частину яких складають бюджетні кошти, здійснюється виключно в межах затвердженого кошторису, при формуванні та затвердженні такого кошторису ТЦ необхідно визначити всі статті доходів та видатків для того, щоб отримати достатнє бюджетне фінансування та передбачити необхіді асигнування для здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг на свої потреби.
  • 24.
    24 2.6. Закупівля товарів,робіт та послуг Для належного здійснення покладених на ТЦ обов’язків і функцій він повинен мати необхідне спеціальне обладнання, твердий та м’який інвентар, продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні матеріалами, мати можливість надавати специфічні послуги та роботи, що здійснюється шляхом закупівлі товарів, робіт та послуг. Зважаючи на те, що ТЦ є бюджетними установами, а основні ресурси для їх утримання надходять з державного та місцевих бюджетів, закупівля товарів, робіт та послуг має здійснюватися ТЦ з дотриманням вимог, передбачених для здійснення закупівель за рахунок бюджетних коштів (державних закупівель). При плануванні закупівель, ТЦ слід брати до уваги вартість предмету закупівлі – товарів, робіт чи послуг. Так, якщо вартість предмету закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тис. грн. (у будівництві – 300 тис. грн.), а робіт – 1 млн. грн., обов’язково повинна застосовуватись процедура закупівель за державні кошти, передбачена Законом України «Про здійснення державних закупівель». Згідно з цим Законом, закупівлі за державні кошти проводяться із застосуванням однієї з таких процедур: відкриті торги (1); двоступеневі торги (2); запит цінових пропозицій (щодо товарів і послуг вартістю не більше 200 тис. грн.); (3) попередня кваліфікація учасників (4); закупівля в одного учасника (5); електронний реверсивний аукціон (6) . Обов’язковими вимогами Закону України «Про здійснення державних закупівель» до здійснення ТЦ закупівель товарів, робіт та послуг є: - затвердження та оприлюднення на власному сайті чи сайті органу управління плану річних закупівель та надсилання його Державній казначейській службі України та Міністерству економічного розвитку і торгівлі України; - створення комітету з конкурсних торгів у складі не менше 5 осіб та проходження обов'язкового навчання головою та секретарем комітету; - укладення із переможцем тендеру договору про закупівлю та контроль за його виконанням. Таким чином, здійснюючи закупівлі товарів робіт та послуг для забезпечення власної діяльності, ТЦ слід мати на увазі, що вони оперують бюджетними
  • 25.
    25 коштами з необхідністюдотримання вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» у разі, якщо вартість предмету закупівлі перевищує визначену законом вартість. В усіх інших випадках директор ТЦ укладає договори без застосування тендерних процедур, але з дотриманням загальних вимог чинного законодавства щодо договорів та зобов’язань. 2.7. Договори про закупівлю товарів, робіт та послуг Закупівля товарів, робіт та послуг здійснюються ТЦ на підставі договору. Зміст такого договору повинні становити умови договору, визначені домовленістю його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення зобов'язань як погоджених сторонами, так і тих, що приймаються ними як обов'язкові умови договору згідно з законодавством. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених чинним законодавством порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї зі сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Стосовно конкретних умов договору, що укладається директором ТЦ (пп. 5 п. 11 Типового положення), необхідно також враховувати відповідні вимоги ЦК України, ГК України чи іншого спеціального законодавства до відповідного виду договору. Дотримання вказаних загальних вимог законодавства до договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг ТЦ є обов’язковим при укладенні будь-яких договорів, зокрема й тих, предмет закупівлі яких підпадає під вимоги Закону України «Про здійснення державних закупівель». При цьому слід мати на увазі, що Закон України «Про здійснення державних закупівель» містить окремі особливі вимоги до договорів про закупівлі. Зокрема, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у т. ч. ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання сторонами своїх зобов’язань у повному обсязі, крім випадків зменшення обсягів закупівлі, ціни закупівлі, покращення якості предмета закупівлі, продовження строку дії договору тощо.
  • 26.
    26 Законом також визначеновипадки, у яких договір про закупівлю вважається нікчемним, тобто таким, що не створює для його сторін ніяких правових наслідків. Це, зокрема, відбувається у разі укладення договору в період оскарження процедури закупівлі чи з порушенням строків укладення договору, передбачених законом. З огляду на викладене, директору ТЦ при укладенні будь-якого договору про закупівлю товарів, робіт та послуг на потреби ТЦ слід дотримуватись загальних вимог законодавства щодо відповідного виду договору з метою уникнення підстав для визнання укладеного договору недійсним та убезпечення від претензій щодо невідповідності договору чинному законодавству зі сторони контролюючих органів. Водночас, слід мати на увазі те, що у разі, коли предмет закупівель підпадає під вимоги, встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель», укладенню договору повинна передувати відповідна процедура вибору переможця та укладення з ним договору з урахуванням вимог закону. 2.8. Звітність та контроль за діяльністю ТЦ як юридичні особи публічного права, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, зобов’язані також подавати передбачену чинним законодавством звітність – податкову, статистичну, бюджетну (казначейську) тощо. Обов’язок надання звітності лежить на керівниках та головних бухгалтерах ТЦ (п. 11 Типового положення). Крім загальної звітності, яку ТЦ подають згідно з вимогами чинного законодавства, вони також подають звітність, що стосується безпосередньо результатів їхньої діяльності як суб’єктів, що надають соціальні послуги, зокрема звіт про організацію соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Водночас, оскільки ТЦ є бюджетними установами, контроль за цільовим використанням ними бюджетних коштів здійснюється відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також органами з питань фінансового контролю відповідно до їх повноважень. Зокрема, Державна казначейська служба України здійснює контроль за дотриманням ТЦ порядку ведення бухгалтерського обліку, відповідністю
  • 27.
    27 кошторисів показникам розписубюджету, відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням та забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів та контроль за виконанням ними своїх повноважень шляхом оцінки їх діяльності. Державна фінансова інспекція України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства здійснює контроль за цільовим та ефективним використанням ТЦ бюджетних коштів, достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням; веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності; паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно- цільового методу у бюджетному процесі); кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України здійснює контроль за діяльністю ТЦ у разі проведення ними закупівель за державні кошти відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель». Міністерство соціальної політики України та його відповідні органи на місцях здійснюють організаційно-методичне забезпечення діяльності ТЦ, а також контроль за дотриманням законодавства у сфері надання соціальних послуг (п. 7 Типового положення). Отже, діяльність ТЦ як бюджетної установи підпадає під контроль зі сторони відповідних контролюючих органів держави, що, в свою чергу, зумовлює необхідність чіткої регламентації діяльності та дотримання керівництвом ТЦ та його працівниками норм чинного законодавства у своїй повсякденній роботі. При цьому, ТЦ зобов’язаний подавати увесь комплекс звітності у відповідні контролюючі органи. Таким чином, ТЦ у разі, якщо сума закупівлі не перевищує граничних обсягів, встановлених Законом України «Про здійснення державних закупівель», без жодних обмежень, у відповідності з бюджетними призначеннями (тобто у відповідності зі статтями видатків, передбаченими у кошторисі ТЦ на рік),
  • 28.
    28 можуть укладати договоризакупівлі товарів, робіт і послуг на свої потреби з будь-якими суб’єктами. Укладати такі договори уповноважений директор ТЦ, і він може обирати контрагентів на власний розсуд за умови їх відповідності визначеним ТЦ та чинним законодавством критеріям. Форми типового договору про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг чинними нормативно-правовими актами не визначено, а загальні вимоги щодо договорів та договірних відносин встановлено ЦК України. Зважаючи на те, що контрагентами ТЦ здебільшого виступають юридичні особи та особи- підприємці, то окремі питання взаємовідносин між ТЦ й такими контрагентами врегульовуються і ГК України. У разі, якщо сума закупівель перевищуватиме граничні обсяги, встановлені Законом України «Про здійснення державних закупівель», ТЦ зобов’язаний створити за наказом директора тендерний комітет, провести навчання голови та секретаря комітету і здійснити закупівлю товарів, робіт та послуг шляхом проведення тендеру в порядку, передбаченому Законом України «Про здійснення державних закупівель». З переможцем тендеру договір також укладається згідно з загальними вимогами ЦК України і ГК України та з урахуванням згаданих вище особливих вимог до умов договору. З метою удосконалення порядку та процедури здійснення ТЦ закупівлі товарів, робіт та послуг пропонуємо наступне: - внести зміни в Закон України «Про здійснення державних закупівель» в частині, що стосується віднесення до переліку випадків, коли під дію даного закону не підпадає предмет закупівлі, що здійснюється за рахунок цільової благодійної, гуманітарної або міжнародної технічної допомоги; - внести зміни до Закону України «Про соціальні послуги» та Типового положення про територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в частині, що стосується розширення джерел фінансування діяльності ТЦ за рахунок встановлення можливості реалізації ними цільових (благодійних) програм з надання соціальних послуг на засадах співфінансування разом з іншими юридичними та/або фізичними особами; - внести зміни до Типового положення про територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в частині, що стосується деталізації порядку організації їх взаємодії з підприємствами,
  • 29.
    29 установами, організаціями тафізичними особами в процесі надання соціальних послуг, зокрема порядку придбання товарів, робіт та послуг на потреби ТЦ або для організації надання соціальних послуг; - внести зміни до Типового положення про територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в частині, що стосується визначення порядку здійснення закупівель товарів, робіт та послуг на потреби його діяльності, зокрема порядку складання та затвердження річного плану закупівель товарів, робіт та послуг, планування коштів для здійснення таких закупівель тощо; - підготувати та затвердити наказом Мінсоцполітики або спільним наказом з Мінекономрозвитку типового (примірного) договору про закупівлю товарів, робіт та послуг на потреби ТЦ та віднесення до повноважень його директора обов’язку укладати відповідні договори від імені ТЦ; - розробити та затвердити наказом Мінсоцполітики типового кошторису витрат ТЦ, в якому були б передбачені основні статті витрат, в т. ч. витрати на закупівлю послуг, які б могли розглядатися в якості окремих складових соціальних послуг з переліку тих, що надаються ТЦ; - включити до повноважень директора ТЦ обов’язку утворювати за окремим наказом колективний орган щодо проведення закупівель із встановленням обов’язку для утвореного органу здійснювати закупівлі переважно на конкурсній основі та на підставі запитів цінових пропозицій у двох і більше постачальників, або шляхом публікації відомостей про проведення закупівель у місцевій пресі в разі, коли вартість предмета закупівель становить більше 10000 грн., за винятком негайної потреби в здійсненні закупівлі, відсутності цінових пропозицій або альтернативних джерел постачання. Рекомендуємо при укладенні договорів про закупівлю товарів, робіт та послуг здійснювати наступні кроки: 1. Проведення підготовчого етапу На даному етапі директору ТЦ необхідно чітко визначити, які послуги можуть надаватися працівниками ТЦ, а для надання яких необхідно залучити інших суб’єктів. Необхідно також враховувати кошторис витрат ТЦ, в якому визначено основні статті витрат та суми коштів, що на них передбачені.
  • 30.
    30 Визначивши, які соціальніпослуги можуть бути надані із залученням інших суб’єктів, необхідно встановити чіткі вимоги, які стосуються: порядку (1), умов (2), та очікуваних результатів (4) від надання конкретної послуги. Саме ці параметри повинні бути основою майбутнього договору. З’ясувавши вимоги до запитуваної послуги, необхідно визначитись із потенційними надавачами послуг (постачальниками робіт). Перелік суб’єктів, які надають таку послугу в межах адміністративно-територіалдьної одиниці, де працює ТЦ, та їхні контактні дані можна отримати в управлінні/відділі економіки міської ради чи районної державної адміністрації. Отримавши такі дані, можна безпосередньо телефоном зв’язатися з уповноваженими представниками таких суб’єктів та з’ясувати, чи вони спроможні надати необхідну послугу (виконати необхідні роботи). Для цього у суб’єкта необхідно запитати документи, що підтверджують його правосуб’єктність та відповідність вимогам, які ставляться ТЦ, а саме: 1) копію виписки/витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; 2) копію довідки ДПС України за формою 4-ОПП; 3) копію ліцензії на право здійснення окремих видів діяльності; 4) копію наказів про прийняття на посаду працівників; 5) копію дипломів чи інших документів, що підтверджують наявність відповідної підготовки/кваліфікації працівників; 6) копію трудових книжок, що підтверджують необхідний стаж роботи працівників; 7) документи, що підтверджують незбиткову діяльність за останні два роки, а також відсутність простроченої заборгованості за наданими банками кредитами; 8) документи, що підтверджують відсутність порушеної справи про банкрутство чи перебування на стадії ліквідації; 9) інші документи, що підтверджують здатність надати відповідну послугу на належному рівні. Такі документи, перш за все, повинні підтвердити наявність у суб’єкта необхідної матеріально-технічної бази (облаштованих приміщень, спеціального обладнання, пристосованих транспортних засобів тощо) та кадрового
  • 31.
    31 забезпечення (працівників звідповідною освітою або спеціальною підготовкою). З метою порівняння можна отримати перелік документів у кількох потенційних суб’єктів, що надають подібні послуги (виконують роботи). Також слід мати на увазі: якщо суб’єктом є фізична особа-підприємець, що перебуває на спрощеній системі оподаткування, вона має надати свідоцтво платника єдиного податку третьої або п’ятої групи. 2. Узгодження умов договору З’ясувавши, що згідно з поданими документами суб’єкт відповідає необхідним ТЦ вимогам, можна переходити до стадії погодження умов майбутнього договору. Проект такого договору може бути наданий як самим ТЦ, так і потенційним контрагентом. Узгодження умов договору може бути здійснено або шляхом складання протоколу розбіжностей до договору, або шляхом безпосереднього внесення змін до тексту договору зацікавленою стороною і надсилання його засобами електронної пошти іншій стороні, яка, в свою чергу, також може пропонувати зміни до тексту договору. У випадку, якщо з переговорного процесу вбачається неможливість узгодження істотних умов договору, то можна в будь-який час відмовитись від перемовин з одним та розпочати переговорний процес з іншим потенційним надавачем послуг (виконавцем робіт). Важливим на стадії погодження умов договору є з’ясування правової природи договору та встановлення правових норм, що безпосередньо регулюють порядок, процедуру та вимоги до конкретного виду договору. Враховуючи те, що директори ТЦ переважно не мають юридичної освіти, доцільним видається введення до штатного розпису ТЦ посади юрисконсульта або ж залучення професійного юриста на основі цивільно-правового договору. Договір про надання послуг (виконання робіт) повинен врегульовувати такі основні питання: - предмет договору (тут слід вказати назву та вид послуг або робіт, їх основні характеристики, вимоги щодо їх надання тощо); - права та обов’язки сторін (тут необхідно чітко прописати всі права та обов’язки сторін договору, які стосуються процедури та порядку надання послуги);
  • 32.
    32 - порядок розрахунків(тут слід вказати загальну суму договору, порядок оплати, можливість авансового платежу, процедуру підписання актів приймання-передачі наданих послуг/виконання робіт, узгодження порядку оплати у разі наявності недоліків у наданих послугах/виконаних роботах тощо); - відповідальність сторін (тут необхідно прописати відповідальність кожної зі сторін договору за недотримання умов договору; види можливих стягнень – пеня, штраф, відшкодування матеріальних збитків, відшкодування моральної шкоди тощо; усунення недоліків у наданих послугах/виконаних роботах; відповідальність за недотримання умов конфіденційності та порядку оплати послуг тощо); - умови дотримання конфіденційності (тут необхідно прописати вимоги до порядку дотримання сторонами умов конфіденційності; вказати перелік відомостей, що становлять конфіденційну інформацію – наприклад, прізвище, ім’я та по- батькові, стать, вік, фізичні вади, наявність хвороби, адреса місця проживання, інші контактні дані); - термін дії договору та підстави його дострокового припинення (тут визначається строк дії договору, умови його продовження на новий термін та умови його дострокового розірвання за згодою сторін і в односторонньому порядку); - юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін (тут вказуються юридичні та фактичні адреси сторін, електронні адреси, номери телефонів/факсів, їх банківські реквізити). При підписанні договору слід мати на увазі, що договір може бути підписаний як безпосередньо керівником сторони договору, так і будь-якою іншою особою, яка уповноважена на укладення договору відповідно до чинного законодавства (має довіреність на укладення договору, видану у встановленому порядку (довіреність від імені юридичної особи видається за підписам керівника, що засвідчується відтиском печатки, а від імені фізичної особи – виключно з нотаріально посвідченим підписом особи). 3. Здійснення контролю за виконанням умов договору Після узгодження умов договору та його підписання сторонами розпочинається стадія виконання договору та контроль за дотриманням його умов. Зі сторони ТЦ загальний контроль за дотриманням укладених договорів
  • 33.
    33 здійснює його директор.Здійснення ж щоденного контролю за виконанням договору може бути покладено на завідувача відповідного відділення ТЦ, до відання якого належить організація надання конкретної соціальної послуги. Таке покладення обов’язку (делегування) може бути здійснено шляхом видання наказу директора ТЦ. Контроль за дотриманням умов договору здійснюється у порядку, визначеному договором про надання послуги (виконання робіт). Тому (за наявності зауважень до процедури надання послуг, якісних чи кількісних характеристик послуг (робіт), повідомлення про виявлення такого факту) виконавцеві договору може надаватись в письмовій формі вимога про усунення допущених порушень та компенсації завданої шкоди. За незначних порушень про необхідність їх усунення може бути заявлено телефоном чи особисто. Також, залежно від характеру допущеного виконавцем порушення, спричинених ним наслідків, терміновості їх усунення та відшкодування завданих збитків, а також можливості перерви у наданні послуг (виконанні робіт), директор ТЦ приймає рішення про продовження співпраці або про розірвання договору. Якщо ж перерва у наданні послуг (виконанні робіт) є недопустимою, як і швидка заміна виконавця, рекомендується повідомити виконавця, що договір буде розірвано через певний проміжок часу, необхідний ТЦ для пошуку нового виконавця та укладення з ним договору. При розірванні договору також слід мати на увазі, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Якщо ж сторона має намір змінити чи розірвати договір, то в даному випадку необхідно дотримуватись положень ГК України, якими встановлено процедуру зміни чи розірвання господарського договору. Особливості зміни та підстави розірвання договору також визначено ЦК України.
  • 34.
    34 3. Рекомендації щододоцільності об’єднання ТЦ з іншими службами, зокрема із соціальними службами для молоді _________________________________________________________________ Розглядаючи питання щодо доцільності об’єднання ТЦ із Центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, слід, у першу чергу, наголосити на основній проблемі, що полягає у двоякості ролі й суперечливості функцій ЦСССДМ. Згідно з Положенням,5 ЦСССДМ виконує одночасно функції організатора системи надання соціальних послуг певним соціальним групам (організаційні, управлінські, методичні моніторингові й контролюючі функції) й функції безпосереднього надавача соціальних послуг певним соціальним групам. Дану проблему рекомендується вирішити шляхом проведення реорганізації. У ході процесу реорганізації доцільно розмежувати функції, які виконує ЦСССДМ, наступним чином: функції організатора системи надання соціальних послуг передати до компетенції управлінь праці та соціального захисту населення, створивши за потреби у структурі управлінь відповідні відділення (необхідно внести зміни до Постанови КМУ №7906). Частину теперішніх працівників ЦСССДМ, спеціалістів, які виконували зазначені функції, слід перевести до управлінь праці й соціального захисту населення із збереженням статусу держслужбовця. До управлінь праці й соціального захисту населення слід передати функції правонаступника, що керуватиме роботою дорадчого органу, який приймає рішення про прийняття / зняття з соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Функції, що стосуються безпосереднього надання соціальних послуг соціальним групам, рекомендується залишити у компетенції ЦСССДМ. У якості 5 «Загальне положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді». Постанова КМУ від 27.08.2004 №1126. 6 «Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у м. Києві та Севастополі державної адміністрації». Постанова КМУ від 30.05.2007 №790.
  • 35.
    35 суб’єкта, який надаєсоціальні послуги, ЦСССДМ має набути статусу бюджетної установи, що підпорядковуватиметься головним управлінням праці й соціального захисту населення й місцевому органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування та повинен змінити назву на «Соціальна служба для сім’ї» (ССС). Частину працівників ЦСССДМ (спеціалістів, які виконували функції безпосереднього надання соціальних послуг) рекомендується залишити працювати у ССС, а їх статус держслужбовців, відповідно, доцільно скасувати. У структурі ССС рекомендується залишити працювати частину фахівців із соціальної роботи (відповідно до встановлених потреб у даних фахівцях). Штатний розпис ССС пропонується привести у відповідність до переліку соціальних послуг, які надаватиме соціальна служба, та до визначених груп отримувачів соціальних послуг. Слід зазначити, що проведення реорганізації дозволить вирішити цілу низку проблемних питань, що стосуються на даний час функціонування ЦСССДМ. Передусім, це стосується: питання невизначеності статусу ЦСССДМ; питання відсутності правонаступника, що керуватиме роботою дорадчого органу, який приймає рішення про прийняття / зняття з соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах; питання змішаного статусу працівників ЦСССМД та відмінності в оплаті праці; питання впорядкування штатного розпису. За існуючих умов більш детально питання об’єднання ТЦ з ЦСССДМ доцільно розглядати після того, як зазначена служба набуде такого ж статусу, як і ТЦ (статусу бюджетної організації) та сконцентрує свою діяльність на тих же функціях, що й ТЦ – наданні соціальних послуг. Після проведення реорганізації єдина суттєва відмінність між ТЦ й Соціальною службою для сім’ї (далі – ССС) полягатиме у переліку соціальних груп, яким вони надаватимуть соціальні послуги, що, відповідно, стосуватиметься й вимог до кваліфікації персоналу. Йдеться про форми, методи та вміння персоналу (знання й навички), що можуть суттєво відрізнятися при роботі з конкретними соціальними групами отримувачів послуг ТЦ й ССС. Разом з тим, у будь-якому випадку, координація діяльності ТЦ та ССС є вкрай актуальною, і вона може здійснюватися шляхом укладання договорів про
  • 36.
    36 співпрацю, протоколів пронаміри, розроблення спільних планів дій, створення спільних координаційних й інших органів для планування та проведення спільних заходів. Також фахівці ТЦ та ССС можуть створювати мультидисциплінарні команди та включати в них фахівців з іншої служби. У разі виявлення ТЦ потенційних отримувачів послуг, що належать до соціальної групи, якій надає послуги ССС (і навпаки), необхідним є перенаправлення їх до ССС. 4. Міжнародний досвід щодо організації надання схожих соціальних послуг у подібних соціальних службах _________________________________________________________________ 4.1. Класифікація та типи закладів Традиційно, в більшості західних країн виділяють різні типи закладів, призначених для надання послуг такій соціальній групі як люди похилого віку. У Франції використовують додаткову класифікацію для цієї групи: люди похилого віку (без специфікації), люди похилого віку автономні, люди похилого віку залежні (від догляду). Однією із найпоширеніших моделей надання соціальних послуг людям похилого віку є Денний центр для людей похилого віку або Денний центр для людей похилого віку та дорослих з проблемами фізичного здоров’я, діяльність якого є подібною до діяльності ТЦ в Україні. Основною метою діяльності такого Центру є створення безпечного середовища для людей, що зазнають ризиків, оскільки більшу частину часу вони проводять насамоті в своїх помешканнях. Основні завдання, які виконують такі центри, стосуються забезпечення спілкування, подолання ізоляції та самотності отримувачів послуг, допомоги в підтримці стосунків з громадою, подоланні бар’єрів, що ускладнюють можливості для взаємодії з іншими людьми, залучення самих отримувачів до планування заходів Центру, щоб послуги відповідали їх інтересам та бажанням. Їхня діяльність, програми та Положення про діяльність (regulation) визначаються на рівні штату, але при наданні послуг вони керуються Стандартами, розробленими Національною асоціацією
  • 37.
    37 надавачів послуг дорослимв денних центрах (National Adult Day Services Association (NADSA), як, наприклад, в США. 4.2. Програми Денних центрів для людей похилого віку та дорослих з проблемами фізичного здоров’я та їх персонал В таких Центрах отримувачам послуг пропонують участь в різноманітних реабілітаційних вправах, іграх, що сприяють підтримці чи покращенню певних функцій (дрібної моторики рук, покращенню пам’яті, зору, збереженню рухової активності тощо), заняття з арт-терапії, лекції на теми, що цікавлять отримувачів соціальних послуг, зокрема на теми підтримки здоров’я, харчування при певних захворюваннях. Організовуються зустрічі з цікавими людьми, представниками місцевої влади, святкування особистих подій отримувачів послуг тощо. Також заходи можуть стосуватися спільного відвідування закладів культурного призначення, наприклад, у формі екскурсій. Деякі з Центрів можуть укладати договори з відповідними фахівцями та пропонувати своїм отримувачам послуги перукаря, масажиста та спеціалістів з педикюру/манікюру за умови, що мають спеціально обладнані приміщення. Також можуть пропонувати другий сніданок чи обід залежно від часу перебування отримувачів в Центрі. Також Центри можуть мати програми з надання догляду вдома7. Як правило, персонал Центру та його кількість залежить від наявних програм та кількості отримувачів соціальних послуг, їхніх потреб. До персоналу Центру, як правило, належать його директор, директори кожної програми та її персонал, соціальний працівник, медична сестра (доцільно зауважити, що в західних країнах медична сестра має вищий статус і повноваження, ніж медична сестра в Україні, оскільки може ставити діагноз, робити лікувальні призначення тощо). Якщо йдеться про центри з великою кількістю отримувачів соціальних послуг, до персоналу можуть включатися також водій, секретар та бухгалтер. Усі працівники, залучені до надання послуг, мають відповідну освіту, а також, як в багатьох країнах, ще й відповідні ліцензії, що надають їм право працювати з певною групою отримувачів соціальних послуг. 7 Під програмою в даному контексті можна розуміти діяльності відділень в ТЦ , оскільки ці поняття дуже схожі
  • 38.
    38 Що стосується тихпрацівників Центрів, що надають послуги з догляду вдома (home aid) (а їх функції є частиною діяльності соціального робітника в Україні), то, наприклад, за результатами дослідження «An Overview of Home Health Aides: United States», що проводилося в США, більше аніж 4/5 опитаних бали участь в тренінговому навчанні при прийомі на роботу (initial training)8 перед тим, як почати працювати. Професійне навантаження в більшості Центрів складає 4-6 отримувачів соціальних послуг на одну особу персоналу, але при визначенні навантаження до уваги також береться важкість стану отримувачів. 4.3. Фінансування та плата за послуги Як правило, в європейських країнах такі Центри фінансуються з місцевих бюджетів громади, пожертв та за рахунок оплати послуг самими отримувачами. Плата, що вноситься самими отримувачами соціальних послуг, є мінімальною й може складати від 3 до 7 євро за місяць, залежно від часу перебування в Центрі. Окремо може вноситися плата за обід, яка може складати 1 євро. В США середня плата за користування послугами Денних центрів складає близько 65$ на день, але ця сума відрізняється залежно від місця проживання отримувача та того переліку послуг, які надаються (оскільки сюди може включатися плата за харчування, транспорт, послуги медичної сестри тощо). Але багато організацій надають послуги згідно з диференційованою шкалою. Це означає, що отримувач соціальних послуг вносить плату відповідно до його доходів та можливості сплачувати за послуги9. Багато таких Центрів утримуються громадськими організаціями чи фондами. Тоді вони можуть отримувати часткове фінансування від місцевої влади на надання якоїсь спеціальної послуги чи на утримання Центру. Управління Центрами передбачає наявність Громадського комітету чи ради. До їх функціонування, як правило, залучається велика кількість волонтерів, серед яких можуть бути і родичі отримувачів соціальних послуг. 8 Source – National Leath Statistics Report: http://www.cdc.gov/nchs/data/nhsr/nhsr034.pdf. 9 Source – Adult Day Care Services: http://www.helpguide.org/elder/adult_day_care_centers.htm.
  • 39.
    39 4.4. Порядок оформленняпотенційних отримувачів для надання послуг Процедура оформлення для надання послуг в таких Центрах є дуже простою, вона часто навіть не передбачає оцінку потреб. Основним критерієм є вік понад 60 років, але пріоритетом користуються ті особи, що страждають на хворобу Альцгеймера, втрату пам’яті, відсутність догляду впродовж дня тощо. Бажаючі повинні заповнити заяву та відповідну форму, яку можна отримати в Департаменті у справах людей похилого віку, в місцевого соціального працівника чи знайти на сайті Центру. Документи можна відправити поштою, надати особисто чи передати іншою особою. Уповноважений працівник розглядає їх у визначений термін (може становити 7-14 днів) і телефонує заявнику, інформуючи його про умови, можливості, плату за послуги тощо. Багато Центрів, як і Департаментів з надання соціальних послуг, стикаються з проблемою наявності черги (waiting list), яка включає бажаючих отримувати послуги, але для їх надання на час звернення бракує ресурсів. 4.5. Послуги, що надаються Допомога з догляду вдома є найбільш поширеною моделлю надання послуг людям похилого віку та людям з обмеженими фізичними можливостями. Вона передбачає персональний догляд (він надається немедичним працівником) та неважку домашню роботу, яка може включати також приготування їжі за додаткову плату. Для отримання цієї послуги необхідно подати заяву та заповнити відповідну форму. Отримавши їх, соціальний працівник відповідного Департаменту, відповідальний за роботу з догляду вдома, відвідує заявника вдома та проводить оцінку потреб. Після цього він подає документи на розгляд відповідної ради чи комісії, що збирається раз на два тижні, яка й приймає рішення про надання такої послуги. Для отримання цієї послуги потенційний отримувач має ознайомитися з процедурою її надання та укласти відповідну угоду, де вказується тривалість надання послуги. Воно може бути короткотерміновою, коли йдеться про необхідність замінити неформального доглядача у зв’язку з хворобою, відрядженням, відпусткою чи іншими обставинами.
  • 40.
    40 Іншими поширеними послугамиє послуга з ремонту, яка передбачає залучення електрика, сантехніка, столяра, а також послуга з вантаження та перевезення вантажів. Ці послуги можуть надаватися на безоплатній чи платній основі, а отримувач послуг сплачує їх вартість безпосередньо майстру на підставі документу про виконану роботу. Матеріали для ремонту, як правило, оплачуються замовником, але спеціаліст з ремонту може їх купувати самостійно й забезпечувати доставку. Також пропонуються послуги, які передбачають як підбір та установку додаткового обладнання та пристосувань, що полегшують функціонування отримувачів послуг, так і навчання їх використанню. Це може бути установка поручнів для ванної, туалету, зміна висоти меблів, різноманітні пристосування, що повертають людині можливість бути незалежною в здійсненні повсякденних функцій. Популярними в європейських країнах стають послуги з догляду з застосуванням телефонних мереж, що передбачає встановлення спеціальних пристроїв, оснащених великою кнопкою, натиснувши яку абонент може зв’язатися із центром телефонної допомоги (Telecare), який після надходження дзвінка відрядить працівника для надання допомоги. Специфічною послугою багатьох Центрів є консультування, надання підтримки та навчання неформальних доглядачів (родичів, близьких), які здійснюють догляд за особами похилого віку та особами з обмеженими можливостями. Цей вид діяльності доцільно було б проводити і у вітчизняних ТЦ, створивши для цього відповідну методичну базу та організувавши навчання працівників. В Чеській республіці10 особам похилого віку та дорослим з фізичними обмеженнями пропонуються такі послуги: - Соціальне консультування, в процесі якого надається необхідна інформація, здійснюється спрямування до закладів - надавачів необхідних послуг, де отримувачам пропонується широкий спектр можливостей для задоволення їхніх потреб. Зазвичай, соціальне консультування є частиною усіх видів соціальних послуг, але воно може бути і незалежною послугою. Особливістю соціального консультування є те, що воно завжди надається на безоплатній основі. 10 Source – Ministyr o Labour and Social Affairs in the Czech Republic: http://www.mpsv.cz .
  • 41.
    41 - Догляд вдомапередбачає допомогу особам з обмеженими можливостями в забезпеченні харчуванням, веденні домашнього господарства, в вирішенні інших питань, пов'язаних з особистим доглядом та організацією побуту. Ця послуга надається отримувачам вдома, і вони можуть частково чи повністю сплачувати її вартість. - Персональна допомога/послуги персонального асистента, що надається людям з обмеженими можливостями (через хворобу, старечий вік, інвалідність) в сфері персонального догляду, відвідуванні публічних місць, організації побуту, контактів з родичами, громадою тощо. Отримувачі соціальних послуг можуть частково чи повністю сплачувати її вартість. Ця послуга є дуже поширеною. - Догляд для надання відпочинку доглядальникам, що передбачає допомогу членам сім’ї, що здійснюють довготривалий догляд за особою з інвалідністю чи особою літнього віку. Послуга надається на час перебування доглядача на роботі, у відпустці чи при виконанні ним інших видів діяльності поза межами дому. Ці послуги можуть надаватися вдома чи в спеціальних резидентних закладах (короткотерміновий, до 3-х місяців, догляд в стаціонарному закладі). Отримувачі соціальної послуги можуть частково чи повністю сплачувати її вартість. - Центр денного догляду та центр тижневого догляду, що призначені для осіб, які мають обмежені можливості для самообслуговування вдома та ведення домашнього господарства і не можуть вести повсякденне життя без сторонньої допомоги. Передбачається перебування отримувачів соціальних послуг в Центрі протягом дня чи частини дня. Також може надаватися тимчасове проживання. Отримувачі можуть частково чи повністю сплачувати вартість послуги. 4.6. Послуги з підтриманого проживання Варто зазначити, що в західних країнах багато послуг, призначених для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, стосуються організації різних форм проживання в громаді (підтримане проживання / проживання з підтримкою). Це може бути організація проживання в житлі (квартирі), яка пристосована для проживання однієї особи (однокімнатна квартира), відповідно до її потреб, чи для двох осіб (двокімнатна квартира), а також організація проживання в житлі з
  • 42.
    42 посиленим медичним наглядом,в хоспісах. В деяких країнах (як-от у Франції) діють спеціалізовані центри допомоги та відпочинку для тих, хто здійснює догляд за особами похилого віку, де так само, як у стаціонарному відділенні ТЦ, створюються умови для тимчасового перебування. Також поширені послуги з надання захищеного проживання для осіб похилого віку, які потребують підтримки. Захищене проживання - це один із багатьох термінів, які використовуються для визначення моделі довготривалої підтримки незалежного проживання в захищеному оточенні. Наприклад, в Великобританії захищене проживання надається у звичайних будинках чи квартирах, але їх особливістю є те, що особа має безбар’єрний доступ до свого житла, що робить повсякденне життя зручним та надає змогу бути більш самостійним, незалежним від сторонньої допомоги. Приміщення також обладнані «системою тривоги» чи переговорним устаткуванням, а поблизу мешкає особа, яка може негайно надати підтримку та викликати у разі потреби швидку допомогу. Зазвичай, така особа не має фахової підготовки, а може прослухати лише певний курс спеціальної підготовки й мешкати по сусідству, працюючи вдома, або бути домогосподаркою тощо. Таке житло може належати як місцевій владі, так і громадським чи приватним організаціям. Інший тип житла - це будинки готельного типу, де є приміщення спільного користування (вітальня, їдальня тощо), і де особи, що здійснюють догляд, мешкають постійно. Варто звернути увагу на те, що це житло розміщене на території тієї ж громади, де особа мешкала раніше, де вона може орієнтуватися та має можливість спілкуватися з друзями, колишніми сусідами, знайомими. Наприклад, у США спектр можливостей для людей похилого віку розвинений ще більше і включає різні можливості для незалежного чи напівнезалежного проживання. Одна з програм спрямована на надання можливості особам похилого віку жити у власному помешканні. Програмою передбачається спорудження будинків, які вона може придбати. Ці будинки зведені за спеціальною технологією і являють собою розбірний блок чи відсік, призначений для використання людьми особами похилого віку та особами з фізичними обмеженнями. Вони досить компактні для того, щоб бути встановленими поблизу іншого будинку чи в дворі, і пристосовані для перевезення з місця на місце.
  • 43.
    43 Інша можливість -спеціальний будівельний блок, що комплектується як додатковий простір (прибудовується) до іншого односімейного будинку. Поширеною формою проживання людей похилого віку є спільне проживання, коли двоє чи більше осіб, що не є родичами, за домовленістю поділяють будинок чи квартиру. Зазвичай, кожен має окрему спальню та туалетну кімнату, а решта житла використовується спільно. Закон України «Про житловий фонд соціального призначення» передбачає створення спеціалізованих будинків для ветеранів війни та праці, осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, покликаних діяти як установи соціального обслуговування. В такому будинку, крім приміщень для проживання, передбачається наявність комплексу служб соціально-побутового призначення та медичного обслуговування. Тут варто наголосити, що це не обов’язково має бути великий багатоквартирний будинок. Оцінюючи перспективи створення нових житлових програм в Україні, варто починати з будівництва чи створення будинків (умов) для компактного проживання 12-15 осіб, кожна з яких мала б свою власну кімнату з кухонним блоком (він може поділятися 2-3 мешканцями). В будинку мають бути їдальня, пральня та вітальні, які використовуються мешканцями спільно. Разом з тим, мешканці будинку могли б мати підтримку у веденні господарства та отримували б відповідну медичну допомогу, мали б доступ до системами термінового виклику для надання допомоги тощо. Доцільно звернути увагу і на необхідність обладнання таких будинків зручними безбар’єрними під’їздами, поручнями тощо. Варто також подбати про невеликий двір коло будинку із садком та місцем для відпочинку й прогулянок. Ці заклади могли б бути як державними, так і недержавними. Наприклад, такі будинки можуть утримуватися громадською організацію та працювати за державним замовленням. Місцева влада повинна мати широкі можливості для модифікації та розвитку житлових програм для людей похилого віку, орієнтуючись на потреби членів територіальної громади, свої можливості та наявні ресурси. Зокрема, такі будинки могли б стати частиною структури вже існуючих ТЦ, що дало б змогу мінімізувати витрати на їх адміністрування та оптимально використовувати наявні ресурси.
  • 44.
    44 Застосування подібних підходівнадає можливість зменшити навантаження на ТЦ, покращити якість життя осіб похилого віку та осіб з інвалідністю. 4.7. Організація надання послуг Порівнюючи організацію надання послуг в європейських країнах і в Україні, варто вказати, що основна відмінність полягає у кількості й спеціалізації тих закладів та організацій, які надають послуги. Оскільки, наприклад, в районних центрах практично немає інших організацій (ані громадських, ані державних), які б надавали послуги як тим групам отримувачів, які є цільовими для ТЦ, так і іншим (наприклад, особам з наркотичною залежністю, особам, які зазнають насильства в сім’ї), то багато з них звертається за послугами саме до ТЦ. З іншого боку, за умови, що ТЦ не має ресурсів для надання послуг, необхідних отримувачам, соціальні працівники не можуть переадресувати особу до інших надавачів, тому змушені самостійно намагатися їй допомогти. Це може негативно впливати як на якість послуг, що надаються, так і на стан самих працівників, що зазнають перевантаження та браку професійної підтримки. Також в системі надання послуг особам похилого віку та особам з інвалідністю значне місце відводиться волонтерам, а в багатьох організаціях є спеціально призначений працівник, відповідальний за роботу з волонтерами, яка включає їх навчання, менеджмент діяльності, контроль та заохочення. Тому пропонуємо внести до Положення про ТЦ відповідні зміни, які нададуть ТЦ більше можливостей для включення волонтерів в процес надання соціальних послуг. Разом з тим, у багатьох західних країнах, як, наприклад, у Великобританії, багато послуг не надаються безпосередньо державними закладами, а закуповуються відповідними департаментами місцевої влади, відповідальними за надання соціальних послуг, у недержавних чи приватних організацій. Така практика розглядається як один із основних напрямів скорочення витрат на надання послуг з догляду, оскільки погодинна оплата за послуги, яку пропонують недержавні надавачі послуг, є набагато меншою. Ця тенденція набула активного розвитку протягом останніх років. Так, наприклад, недержавним сектором в Великобританії за державні кошти в 1992 році надавалося 2% від усіх послуг з догляду вдома, а в 2008 році - більше 80%. Це
  • 45.
    45 стало можливим завдякизмінам в законодавстві, згідно з яким основними функціями, що покладаються на департаменти із соціальних послуг, є оцінка потреб, фінансування та контроль якості послуг, а не безпосереднє їх надання. Але в тій же Великобританії є графства, де більше 80% послуг надаються безпосередньо місцевою владою за рахунок коштів місцевого бюджету. Аналіз практики закупівлі соціальних послуг, насамперед, тих, що стосуються догляду вдома, і є надзвичайно важливими для осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, свідчить про те, що однозначної оцінки подібної практики серед фахівців та отримувачів послуг немає. Існують докази, що вона підвищує якість послуг, також є свідчення того, що, коли послуги надаються недержавними організаціями (приватними, благодійними), їх якість погіршується. Так, за даними Комісії з якості догляду, в Англії 91% послуг з догляду, які надавалися муніципальною владою та благодійними організаціями, були оцінені як добрі чи відмінні, а серед надавачів приватного сектору таких було 80%. Важливим чинником зниження якості послуг, як показують дослідження, є те, що недержавні надавачі послуг для мінімізації вартості своїх послуг скорочують витрати на персонал та час для візитів з надання догляду від 30 до 15 хв., а цього недостатньо для надання якісної допомоги. Очевидно, коли йдеться про ТЦ, то там, де є можливості закупівлі послуг належної якості, доцільно впроваджувати подібну практику та вивчати досвід таких організацій шляхом проведення оцінювальних досліджень. Варто брати до уваги те, що, якщо навіть у державних закладах в Україні спостерігається невисокий рівень професійної підготовки фахівців, що надають соціальні послуги, то ситуація в недержавному секторі не є кращою. Саме ця обставина може суттєво стримувати можливості для закупівлі соціальних послуг. Разом з тим, окремі складові послуг можуть бути предметом закупівлі уже сьогодні за умови забезпечення директорів ТЦ відповідними методичними розробками й поширення успішного досвіду. Насамперед, це може стосуватися транспортних послуг, забезпечення гарячою їжею, побутових послуг тощо. Найбільш доцільним визнається поєднання різних схем фінансування та організації надання соціальних послуг, яке застосовується у більшості розвинених країн світу залежно від контексту діяльності організацій - надавачів послуг.
  • 46.
    46 Додаток 1 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Нормативно-правові акти, відповідно до яких організовується надання соціальних послуг у територіальних центрах: Конвенція ООН про права інвалідів. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН №61/106, прийнята на шістдесят першій сесії ГА ООН - (ратифіковано Законом України від 16.12.2009 №1767-VI). Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 876-XII. Законі України «Про запобігання поширенню синдрому набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення» від 12.12.1991 №1972–ХІІ. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2658-XII. Закон України «Про пожежну безпеку» від 17.12.1993 № 3747-XII. Закон України «Про забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4005-XII. Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 394/96. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» від 23.12.1997 №771. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 № 1489-ІІІ. Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 №1645-III. Закон України «Про соціальні послуги» від 19.06.2003 № 966-ІV. Закон України «Про правові засади цивільного захисту» від 25.03.2005 № 2505- IV. Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» вiд 06.10.2005 № 2961-IV. Закон України «Про захист персональних даних» від 1.06.2010 № 2297-VI. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI. Постанова КМУ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним
  • 47.
    47 медичним оглядам, порядкупроведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» від 23.05.2001 № 559. Постанова КМУ «Про затвердження натуральних добових норм харчування в інтернатних установах, навчальних та санаторних закладах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики» від 13.03.2002 № 324. Постанова КМУ «Про забезпечення доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення» від 04.06.2003 № 863. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» від 25.08.2004 №1112. Постанова КМУ «Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку» від 14.01.2004 №12. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку регулювання тарифів на платні соціальні послуги» від 09.04.2005 №268. Постанова КМУ «Про внесення змін до переліку платних соціальних послуг» від 16.05.2007 №745. Постанова КМУ від 20.10.2010 №953 „Про встановлення норм харчування на підприємствах, в організаціях та установах сфери управління Міністерства праці та соціальної політики”. Постанова КМУ «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення, переліку таких засобів» від 5.04.2012 № 321. Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення ДБН В.2.2-18:2007. Державні санітарні норми і правила. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. ДСанПіН Міністерства охорони здоров'я від 12.05.2010 № 2.2.4-171-10 № 400. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Державного класифікатора соціальних стандартів та нормативів» від 17.06.2002 № 293. Наказ Міністерства охорони здоров'я «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з
  • 48.
    48 обслуговуванням населення іможе призвести до поширення інфекційних хвороб» від 23.07.2002 № 280. Наказ Міністерства охорони здоров’я «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально- профілактичних закладах» від 16.12.2003 № 584. Наказ Міністерства праці та соціальної політики «Про затвердження Порядку атестації соціальних працівників територіальних центрів соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян» від 25.08.2005 №263. Наказ Мінмолодьспорту «Про затвердження Етичного кодексу спеціалістів із соціальної роботи України» від 09.09.2005 № 1965. Спільний Наказ Міністерства праці та соціальної політики України й Міністерства охорони здоров’я України «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» від 05.10.2005 №308/519. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження Випуску 80 «Соціальні послуги» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» від 14.10.2005 № 324. Наказ Держспоживстандарту «Національний класифікатор України «Класифікатор професій» ДК 003:2005» від 26.12.2005 № 375. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Доповнення та зміни до Збірника «Нормативи чисельності працівників територіальних центрів по соціальному обслуговуванню незахищених верств населення» від 25.05.2006 №197. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження нормативів мінімального споживання при наданні соціальних послуг громадянам похилого віку та інвалідам у установах Мінпраці» від 08.12.2006 № 462. Наказ Міністерства охорони здоров'я «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» від 21.05.2007 № 246. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про посилення контролю за дотриманням пожежної безпеки в установах, закладах, підприємствах та організаціях сфери управління Мінпраці» від 04.06.2007 № 277.
  • 49.
    49 Наказ Міністерства праціта соціальної політики України «Про затвердження типових штатних нормативів чисельності працівників територіальних центрів обслуговування (надання соціальних послуг)» від 10.06.2010 № 134. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форм документів, необхідних при оформленні на обслуговування у територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 10.06.2010 №135. Наказ Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження інструкції про встановлення груп інвалідності» від 05.09.2011 №561. Наказ Міністерства соціальної політики України «Про Порядок організації мультидисциплінарного підходу з надання соціальних послуг у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг)» від 26.12.2011 № 568. Державні стандарти надання соціальних послуг (додати у разі затвердження).
  • 50.
    50 Додаток 2 ______________________________________________________________________________________________ Схема взаємодії Територіальногоцентру праці та соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Примітка: Форми взаємодії: звітування скарги діяльність ТЦ інформування/обмін інформацією прийняття рішення про надання соц.. послуг чи відмову у наданні П надання соціальних послуг участь у роботі дорадчого органу при управлінні моніторинг та контроль участь у визначенні потреб населення адміністративно- територіальної одиниці у соціальних послугах організаційно-методичне забезпечення перенаправлення підвищення кваліфікації залучається до надання додаткових послуг Територіальний центр Потенційні отримувачі/отримува чі соціальних послуг, їх опікуни і офіційні представники Управління/відділи праці та соціального захисту населення Заклади соціальної сфери на місцевому рівні Підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи- підприємці
  • 51.
    51 Додаток 3 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ ______________________ (ПІБ заявника) ______________________ (адреса) Повідомлення про прийняття рішення про надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг Шановний (на) ________________________________________________________ (ПІБ заявника) Після розгляду Вашої заяви та представлених документів було прийнято рішення про надання Вам соціальних послуг у ТЦ. Для укладання договору про надання соціальних послуг Вам необхідно звернутись за адресою: _______________________________________________________________ ________________________________________________________________________ Телефон для довідок_______________________________ Підстава: (документ, номер, дата) ___________________________________________ Керівник ТЦ _____________________ ______________________ (підпис) (ПІБ) Дата М.П.
  • 52.
    52 Додаток 4 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ ______________________ (ПІБ заявника) ______________________ (адреса) Повідомлення про відмову у наданні соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних посуг Шановний (на) ______________________________________________________________ (ПІБ заявника) Після розгляду Вашої заяви та представлених документів було прийнято рішення про відмову у наданні Вам соціальних послуг у зв’язку з ___________________________________________________________________________ (вказати причину відмови) ___________________________________________________________________________ Підстава: ___________________________________________________________________________ (документ, номер, дата) Керівник ТЦ ______________ ______________________ (Підпис) (ПІБ) Дата М.П.
  • 53.
    53 Додаток 5 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Карта визначення стану та індивідуальних потреб отримувача у наданні соціальних послуг _______________________________________ ______________________ (повна назва організації) (дата заповнення) І. Відомості про отримувача соціальних послуг П.І.Б. _________________________________________________________________________ Дата народження _______________________________________________________________ Адреса, телефон _______________________________________________________________ Останнє місце роботи, посада, стаж________________________________________________ ______________________________________________________________________________ Соціальний статус: □ особа похилого віку □ ветеран війни (вказати категорію) __________________ □ ветеран праці □ інвалід (вказати групу) _____________ □ дитина війни □ інший (вказати який статус) _________________.
  • 54.
    54 ІІ. Матеріальний стан Видидоходів (пенсія, державна соціальна допомога) Розмір доходів □ пенсія за віком □ пенсія по інвалідності □ державна соціальна допомога на догляд за інвалідом або дитиною-інвалідом □ пенсія по втраті годувальника □ інше (вказати) Наявність додаткових доходів (вказати)__________________________________________. Сукупний дохід за останній місяць ______________________________________________ Середньомісячний сукупний дохід _____________________________________________ ІІІ. Сім`я та оточення Сімейний стан: □ одружений (-а); □ неодружений (-а); □ удівець/удова; □ розлучений (-а) Наявність працездатних рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу (вказати) _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ (П.І.Б., місце знаходження)
  • 55.
    55 Можливість скористатися допомогоюрідних, сусідів, друзів: □ допомога рідних (у чому можуть допомогти) _________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________ □ друзі (у чому можуть допомогти) _________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________ □ сусіди (у чому можуть допомогти) _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ ІV. Соціальне функціонування (ступінь індивідуальної потреби отримувача у сторонній допомозі) Можливість виконання отримувачем елементарних дій (сума балів) ______________________ (визначається із застосуванням Шкали оцінки можливості виконання елементарних дій, що наведена у Таблиці 1 Додатку 1; опрацьована Шкала долучається до Карти кожного отримувача) Можливість виконання отримувачем складних дій (сума балів) ___________________________ (визначається із застосуванням Шкали оцінки можливості виконання складних дій, що наведена у Таблиці 2 Додатку 1; опрацьована Шкала долучається до Карти кожного отримувача) Ступінь індивідуальної потреби у сторонній допомозі__________сума балів _______________ (визначається за допомогою Таблиці 3 Характеристика ступенів індивідуальної потреби у сторонній допомозі Додатку 1)
  • 56.
    56 V. Стан здоров`я Групарухової активності__________________________________________________________ Проблеми з фізичним станом здоров`я (зі слів отримувача)____________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________ Емоційно-психологічний стан Проблеми, що турбують отримувача у даний час (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________ Уподобання, інтереси отримувача, його віросповідання _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ VІII. Індивідуальні потреби отримувача Потреби у сторонній допомозі для забезпечення соціального функціонування (опис складається на підставі інформації, отриманої під час заповнення таблиць 1-3 Додатку 1) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________
  • 57.
    57 Потреби у лікуванніабо процедурах (зі слів отримувача) _______________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Потреби у психологічній підтримці й допомозі (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ ________________________________ Потреби у правовій допомозі (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ ________________________________ Потреби у організації дозвілля (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________ Потреби у медичному та реабілітаційному обладнанні/допоміжних засобах (визначаються за допомогою Таблиці 1 Додатку 2) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ Інші потреби (зі слів отримувача) _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________
  • 58.
    58 _________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________________________________________ Огляд (обстеження) іншимипрофесіоналами та фахівцями, їх коментар _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ ___________________________________________ Висновки:_____________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _______________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _____________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ _________________________________________________________________________________________________ Потреби у наданні соціальних послуг: Соціальні послуги, їх зміст Рекомендаці ї Безоплатно На платній основі
  • 59.
    59 Потреби у додатковихсоціальних послугах: Соціальні послуги, їх зміст Безоплатно На платній основі Підпис соціального працівника, який проводив визначення стану й індивідуальних потреб отримувача _________________________(ПІБ) Підписи інших залучених фахівців, які проводили визначення стану й індивідуальних потреб отримувача______________________(ПІБ) ______________________________________(ПІБ) Підпис отримувача або його законного представника ______________________(ПІБ) Примітка: Карта визначення стану та індивідуальних потреб отримувача у наданні соціальних послуг заповнюється на підставі даних опитування, спостереження та аналізу документів (висновку закладу охорони здоров’я, Шкали можливості виконання простих дій, Шкали можливості виконання складних дій, довідки про склад сім`ї, довідки про доходи та ін.). Карта має два додатки зі шкалами.
  • 60.
    60 Додаток 5.1 до Картивизначення стану та індивідуальних потреб отримувача у наданні соціальних послуг Методика вивчення можливості виконання потенційним отримувачем/отримувачем соціальних послуг різних видів життєдіяльності Вивчення можливості виконання потенційним отримувачем/отримувачем соціальних послуг різних видів життєдіяльності проводиться за допомогою анкетування. Анкетування здійснюється з використанням двох шкал: Шкали оцінки можливості виконання елементарних дій (шкали Бартела) й Шкали оцінки можливості виконання складних дій (шкали Лаутона) з метою визначення: - залежності від будь-якої сторонньої допомоги (фізичної, словесної, нагляду11); - можливості самостійно задовольняти свої основні життєві потреби; - ступеню залежності12 і передбачуваної тривалості індивідуальної потреби у сторонній допомозі, причин, що її викликають. Ступінь залежності потенційного отримувача/отримувача від сторонньої допомоги визначається оптимальним для конкретної ситуації методом: шляхом розпитування потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги, членів його сім’ї, опікунів, надавача соціальних послуг, шляхом безпосереднього спостереження фахівців за потенційним отримувачем/отримувачем. Під час застосування шкал вибрані відповіді на питання повинні відображати реальні дії потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги. Оцінка проводиться на підставі інформації за попередні 24-48 годин. За необхідності оцінка проводиться за довший період часу. 11 Необхідність у нагляді й словесній допомозі означає, що потенційний отримувач/отримувач соціальної послуги належить до категорії тих, хто потребує сторонньої допомоги (залежний). 12 Категорія “незалежний” допускає використання допоміжних технічних засобів реабілітації.
  • 61.
    61 Шкала оцінки можливостівиконання елементарних дій (шкала Бартела) оцінює повсякденну діяльність людини за допомогою 10 критеріїв, що стосуються сфери самообслуговування й можливості пересуватися (таблиця № 2). Оцінка рівня виконання простих (елементарних) дій здійснюється за сумою балів, визначених для кожного потенційного отримувача/отримувача по кожному з розділів шкали. Максимальний результат складає 100 балів, мінімальний – 0 балів. Шкала оцінки можливості виконання складних дій (шкала Лаутона) оцінює більш складні дії людини за допомогою 9 критеріїв (таблиця № 3). Оцінка рівня виконання складних дій здійснюється за сумою балів, визначених для кожного потенційного отримувача/отримувача по кожному з розділів шкали. Максимальний результат складає 27 балів, мінімальний – 10 балів. Під час визначення можливості виконання різних видів простих і складних дій оцінку проводять із врахуванням конкретної життєвої ситуації потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги, у тому числі, враховують наявність чи відсутність житла й комунальних зручностей, побутової техніки, прагнення до виконання тієї чи іншої дії, наявність чи відсутність допоміжних засобів й технічних засобів реабілітації та інших факторів, що впливають на рівень виконання різних видів елементарних і складних дій. Таблиця 1 Шкала оцінки можливості виконання елементарних дій № п/п Крите рій Характеристика Б али 1Прийом їжі Приготування до прийому їжі й прийом їжі здійснює самостійно, користується посудом, столовими приборами й побутовою технікою без труднощів 1 0 Приготування до прийому їжі й прийом їжі 9
  • 62.
    62 здійснює самостійно, алеза довший проміжок часу Приготування до прийому їжі й прийом їжі здійснює самостійно із застосуванням спеціального посуду й технічних засобів реабілітації (далі - ТЗР) 8 Насилу здійснює самостійно або за допомогою ТЗР приготування до прийому їжі й прийом їжі 7 Приймає їжу самостійно або за допомогою ТЗР, але не може приготуватися до прийому їжі (покласти їжу в тарілку чи налити рідину у стакан і т.п.) 6 Потребує нагляду чи незначної сторонньої допомоги при приготуванні до прийому їжі й прийомі їжі (при розрізанні продуктів, приготуванні бутербродів), (до 25% дій чи часу приймання їжі) 5 Необхідний постійний нагляд або часткова допомога при прийомі їжі (до 50% дій чи часу приймання їжі) 3 Потребує значного обсягу допомоги при прийомі їжі 1 Не може самостійно приймати їжу 0 2Купання Приймає ванну чи душ самостійно без труднощів 5 Приймає ванну чи душ самостійно з труднощами 4 Потребує нагляду чи незначної сторонньої допомоги при прийомі ванни чи душу, наприклад, при виході з ванни чи душу, при роздяганні (до 25% дій чи часу) 3 Потребує сторонньої допомоги при прийомі ванни чи душу (до 50% дій чи часу) 2 Потребує значного обсягу сторонньої допомоги при прийомі ванни чи душу 1 Купання здійснюється тільки зі сторонньою допомогою в межах ліжка, у тому числі, за допомогою ванни-простирадла 0 3Особистий Самостійно без труднощів 5
  • 63.
    63 туалет (вмивання, розчісування, чищення зубів, бриття, маніпуляції із зубними протезами) Самостійноз труднощами 4 Потребує нагляду чи незначної сторонньої допомоги (до 25% дій чи часу) 3 Потребує сторонньої допомоги (до 50% дій чи часу) 2 Потребує значного обсягу сторонньої допомоги 1 Не може самостійно 0 4Одягання і взування Вдягається і взувається самостійно без труднощів 0 Вдягається і взувається самостійно із застосуванням ТЗР без труднощів 9 Повільно вдягається і взувається самостійно або із застосуванням ТЗР 8 З труднощами вдягається і взувається самостійно або із застосуванням ТЗР 7 При вдяганні і взуванні потребує нагляду чи незначної сторонньої допомоги, наприклад, при застібанні ґудзиків, зав’язуванні шнурків (до 25% дій чи часу) 5 Потребує сторонньої допомоги при вдяганні і взуванні (до 50% дій чи часу) 3 Потребує значного обсягу сторонньої допомоги при вдяганні і взуванні 1 Не може самостійно вдягатися і взуватися 0 5Контроль дефекації Повністю контролює, за необхідності може використовувати клізму чи свічки без сторонньої допомоги 1 0 Має функціонуючу колостому, за якою доглядає самостійно із застосуванням калоприймача 8 Випадкові інциденти не частіше 1 разу на тиждень, або потребує допомоги при використанні клізми і свічок (не частіше 1 разу на тиждень) 5 Періодично (2-3 рази на тиждень) не контролює дефекацію або потребує використання клізми, яку 2
  • 64.
    64 ставить надавач догляду,або має функціонуючу колостому, за якою може доглядати самостійно з частковою сторонньою допомогою із застосуванням калоприймача Практично не контролює (порушення більше 3-х разів на тиждень), за колостомою доглядати самостійно не може 1 Постійно не контролює або потребує застосування клізми чи догляду за колостомою, що здійснюватиметься надавачем соціальної послуги догляду 0 6Контроль сечовиділенн я Повністю контролює без сторонньої допомоги 1 0 Самостійно справляється з уростомою із застосуванням сечоприймача та інших спеціальних засобів або самостійно справляється з катетером 8 Випадкові інциденти не частіше 1 разу на добу 5 Періодично (2-3 рази на добу) не контролює сечовиділення або є функціонуюча уростома, за якою може доглядати з частковою сторонньою допомогою із застосуванням сечоприймача 2 Практично не контролює (порушення більше 3 разів на добу), за уростомою доглядати самостійно не може, використовуються памперси 1 Постійно не контролює чи потребує використання катетера, яким не може користуватися самостійно; постійно використовуються памперси або відмовляється від їх використання (внаслідок психічних порушень чи інших причин) 0 7Відвідування й здійснення туалету Відвідує й здійснює туалет самостійно без труднощів 1 0 Відвідує й здійснює туалет самостійно із застосуванням ТЗР 9 Насилу відвідує й здійснює туалет із 7
  • 65.
    65 використанням крісла туалету,ТЗР без сторонньої допомоги Потребує незначної сторонньої допомоги й нагляду під час відвідування й здійснення туалету, застосування крісла-туалету, наприклад, для збереження рівноваги, при роздяганні, вдяганні й інших діях 5 Потребує значної сторонньої допомоги при відвідуванні й здійсненні туалету 3 Потребує постійної сторонньої допомоги при відвідуванні й здійсненні туалету 2 Туалет здійснюється тільки із застосуванням спеціальних засобів безпосередньо у ліжку (судно, памперси) 0 8Вставання й перехід з ліжка Переходить самостійно без труднощів 1 5 Переходить за допомогою ТЗР 1 2 При переході потребує нагляду (чи мінімальної допомоги) 1 0 Переходить самостійно чи за допомогою ТЗР з труднощами 7 Може самостійно сидіти у ліжку, при переході необхідна часткова стороння допомога 5 Може сидіти, але перехід здійснюється за постійної сторонньої допомоги 3 Може сідати й сидіти тільки за підтримки, перехід здійснюється за постійної сторонньої допомоги 1 Не може сидіти й встати з ліжка навіть за сторонньої допомоги 0 9Пересування Може без сторонньої допомоги пересуватися на відстань більше 500 метрів. Може ходити по помешканню без сторонньої допомоги 1 5 Може без сторонньої допомоги самостійно 1
  • 66.
    66 пересуватися на відстаньбільше 500 метрів із застосуванням ТЗР. Може ходити по помешканню без сторонньої допомоги 4 Може без сторонньої допомоги самостійно пересуватися на відстань більше 500 метрів із застосуванням ТЗР повільно і з труднощами. Може ходити по помешканню без сторонньої допомоги 1 1 Може пересуватися зі сторонньою допомогою в межах 500 метрів. Може ходити по помешканню без сторонньої допомоги 1 0 Може самостійно пройти до 100 метрів або пересувається за допомогою крісла-коляски. Пересувається по помешканню повільно із зупинками на відпочинок 5 Може пройти до 100 метрів із застосуванням ТЗР. По помешканню пересувається з труднощами 3 Може пройти до 100 метрів тільки зі сторонньою допомогою. По помешканню пересувається зі сторонньою допомогою 2 Не може самостійно рухатись на відстань більше 50 метрів чи не у змозі пересуватися 0 0 Підйом по сходах Може підніматись самостійно 0 Піднімається самостійно за допомогою ТЗР 9 Потребує багато часу для самостійного чи за допомогою ТЗР підйому по сходах 7 Потребує незначної сторонньої допомоги (чи нагляду) 5 Підніматися по сходах може тільки зі сторонньою допомогою 2 Не у змозі підніматися сходами навіть зі сторонньою допомогою 0 Сума балів
  • 67.
    67 Таблиця 2 Шкала оцінкиможливості виконання складних дій № п/п Крите рій Характеристика Б али 1Користуванн я телефоном Може користуватися самостійно 3 Може користуватися тільки спеціально обладнаним телефоном (наприклад, через слабкий слух чи зір) 2 ,5 Може користуватися з невеликою допомогою чи набираючи тільки добре знайомі номери 2 Може говорити по телефону, якщо хтось набере необхідний номер 1 ,5 Не може користуватися 1 2Пересування на відстані, куди не можна дійти пішки Може пересуватися самостійно, у тому числі, громадським транспортом чи на таксі. Планує поїздки самостійно 3 Може пересуватися самостійно, у тому числі, громадським транспортом чи на таксі після докладних словесних інструкцій 2 ,5 Може пересуватися самостійно з незначною сторонньою допомогою, у тому числі, громадським транспортом чи на таксі 2 Може пересуватися тільки з постійним супроводом громадським транспортом чи на таксі 1 ,5 Не пересувається 1 3Дрібні покупки в магазині Може робити покупки самостійно 3 Може робити покупки з незначною допомогою 2 Робить покупки за умови сторонньої допомоги й супроводу 1 ,5 Не у змозі робити покупки 1 4Приготуванн я їжі Може готувати самостійно 3 Може готувати із напівфабрикатів 2
  • 68.
    68 ,5 Може готувати знезначною допомогою 2 Може тільки розігрівати їжу 1 ,5 Не у змозі готувати 1 5Ведення домашнього господарства Може вести самостійно 3 Може робити самостійно не трудомісткі види робіт 2 ,5 Може вести з незначною допомогою 2 Потребує сторонньої допомоги при виконанні більше ніж половини робіт 1 ,5 Не у змозі вести домашнє господарство 1 6Дозвілля, у тому числі, рукоділля Дозвілля може організувати й займатися самостійно 3 Може організувати й займатися деякими видами самостійно 2 ,5 Може організувати дозвілля й займатися з незначною допомогою 2 Не у змозі організувати своє дозвілля й займатися самостійно 1 7Прання Може прати самостійно 3 Може прати самостійно тільки за допомогою пральної машини 2 ,5 Може прати самостійно з незначною допомогою, наприклад, при розвішуванні білизни 2 Потребує значного обсягу сторонньої допомоги 1 ,5 Не у змозі займатись пранням 1 8Прийом ліків Може приймати ліки самостійно (правильно дозуючи й у відповідний час) 3 Може приймати ліки самостійно з незначною допомогою (хтось визначає точну дозу й нагадує про необхідність прийняти ліки) 2 Може приймати ліки самостійно, якщо хтось 1
  • 69.
    69 постійно контролює їхприйом ,5 Не у змозі самостійно приймати ліки 1 9Розпоряджен ня особистими фінансами Розпоряджається самостійно 3 Розпоряджається самостійно з незначною допомогою 2 Розпоряджається поточними витратами самостійно, але місячний бюджет розподілити не у змозі 1 ,5 Розпоряджатися не у змозі 1 Сума балів Визначення ступеню індивідуальної потреби потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги у сторонній допомозі Для визначення ступеню індивідуальної потреби потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги у сторонній допомозі враховують суму балів за двома шкалами: Шкалою оцінки можливості виконання елементарних дій (шкала Бартела) й Шкалою оцінки можливості виконання складних дій (шкала Лаутона). За отриманою сумою балів, відповідно до Таблиці 1, визначають ступінь індивідуальної потреби потенційного отримувача/отримувача соціальної послуги у сторонній допомозі для забезпечення соціального функціонування. Таблиця 3 Група рухової активно сті Сума балів за шкалами Бартела і Лаутона Сту пін ь Характеристика ступенів індивідуальної потреби отримувача у сторонній допомозі I група 127 балів 0 Сторонньої допомоги не потребує 100 - 126 1 Основні види елементарних дій (вмивання, одягання, взування, контроль за актами
  • 70.
    70 II група балів сечовиділеннята дефекації, прийняття ванни, душу, користування туалетом, харчування, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Основні види складних дій (приготування їжі, прийом ліків, користування телефоном, транспортом, ведення домашнього господарства, прибирання, прання, заняття рукоділлям, розпоряджання особистими фінансами, здійснення покупок у магазинах й отримання послуг в організаціях району, у якому мешкає), виконує самостійно й у повному обсязі. Пересувається поза помешканням й двором без віддалення на великі відстані; користується транспортом; має труднощі при підйомі крутими сходами. Може потребувати сторонньої допомоги при здійсненні покупок чи отриманні послуг в організаціях району, у якому мешкає. Незначна залежність від сторонньої допомоги. З огляду на наявні фактори ризику, отримувач соціальної послуги може потребувати сторонньої допомоги й догляду у незначному обсязі (часткової сторонньої підтримки потребує виконання отримувачем соціальної послуги менше ніж 10% простих та складних дій). 88 - 99 балів 2 Основні види елементарних дій (вмивання, одягання, взування, контроль за актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, харчування, користування посудом
  • 71.
    71 та побутовою технікою)виконує самостійно й у повному обсязі. Основні види складних дій (приготування їжі, прийом ліків, користування телефоном, транспортом, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно й у повному обсязі. Пересувається в межах двору біля помешкання й на невеликі відстані. Користується транспортом. Має складнощі при підйомі сходами. Ванну чи душ приймає самостійно, може періодично потребувати сторонньої допомоги (присутність сторонньої особи з метою уникнення травм). Може потребувати незначної допомоги у веденні домашнього господарства, часткової допомоги при пранні, занятті рукоділлям, у здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях, що не знаходяться поблизу місця проживання. Помірно виражена залежність від сторонньої допомоги. Отримувач соціальної послуги може потребувати помірного обсягу сторонньої допомоги й догляду, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової сторонньої допомоги може потребувати виконання отримувачем соціальної послуги до 20% простих та складних дій). 76 - 87 3 Основні види елементарних дій (вмивання,
  • 72.
    72 III група балів контрольза актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, харчування, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Види складних дій (прийом ліків, користування телефоном, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно й у повному обсязі. Пересування в основному обмежується помешканням. Може пересуватися на невеликі відстані самостійно чи з супроводом пішки або на транспорті. Може мати значні труднощі при підйомі сходами, або не у змозі самостійно підніматися сходами без сторонньої допомоги. Під час купання у ванні чи душі може потребувати часткової сторонньої допомоги. Може потребувати незначної допомоги при вдяганні та взуванні, при приготуванні їжі, веденні домашнього господарства; часткової допомоги при пранні, здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях, що не знаходяться поблизу місця проживання. Помірно виражена залежність у сторонній допомозі. Отримувач соціальної послуги може потребувати помірного обсягу сторонньої допомоги й догляду, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої допомоги може потребувати виконання отримувачем соціальної послуги до
  • 73.
    73 40% простих таскладних дій). 63-74 бали 4 Основні види елементарних дій (вмивання, контроль за актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Види складних дій (прийом ліків, користування телефоном, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно й у повному обсязі. Пересування обмежується помешканням. У рідких випадках може пересуватися на невеликі відстані самостійно чи з супроводом пішки або на транспорті. Не може підніматись сходами без сторонньої допомоги. Може потребувати часткової сторонньої допомоги при вдяганні та взуванні, при приготуванні та прийомі їжі, у веденні домашнього господарства, при пранні, при купанні у ванні чи душі. Потребує допомоги у здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях Отримувач соціальної послуги має виражену залежність у сторонній допомозі й догляді, у тому числі, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої допомоги й догляду потребує виконання отримувачем соціальної послуги до 50%
  • 74.
    74 простих та складнихдій). 54-62 бали 5 Основні види елементарних дій (вмивання, контроль за актами сечовиділення та дефекації, користування туалетом, користування посудом та побутовою технікою) виконує самостійно й у повному обсязі. Види складних дій (прийом ліків, користування телефоном, розпоряджання особистими фінансами) виконує самостійно й у повному обсязі. Пересування обмежується помешканням. У рідких випадках може пересуватися на невеликі відстані з супроводом пішки або на транспорті. Не може підніматись сходами без сторонньої допомоги. Може вести домашнє господарство невеликого обсягу при великих часових затратах. Не може прати великі речі. Може потребувати часткової сторонньої допомоги при купанні у ванні чи душі, при одяганні й взуванні, при приготуванні й прийомі їжі. Потребує допомоги у здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях Отримувач соціальної послуги має виражену залежність від сторонньої допомоги й догляду, у тому числі, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої
  • 75.
    75 IV група допомоги йдогляду потребує виконання отримувачем соціальної послуги до 90% простих та складних дій). 43 – 53 бали 6 Може вмиватися, розчісуватися, чистити зуби, взуватися і вдягатися, приймати їжу з частковою сторонньою допомогою. Може частково контролювати акти сечовиділення та дефекації. Пересування в основному обмежене кімнатою. У рідких випадках може виходити у двір з супроводом. Приймає ванну чи душ зі сторонньою допомогою. Користується туалетом зі сторонньою допомогою (потребує допомоги при збереженні рівноваги, вдяганні, роздяганні). Основні види домашнього господарства вести не у змозі. Може приготувати самі прості страви й випрати невеликі речі. Потребує допомоги у здійсненні покупок у магазинах чи отриманні послуг в організаціях. Може користуватись телефоном. Приймає ліки самостійно чи з незначною допомогою. Може розпоряджатися особистими фінансами. Отримувач соціальної послуги має виражену залежність від сторонньої допомоги й догляду, у тому числі, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої допомоги й догляду потребує виконання
  • 76.
    76 отримувачем соціальної послугидо 100% простих та складних дій, із них 60% і більше потребують часткової сторонньої допомоги). 32 - 42 бала 7 Може вмиватися, розчісуватися, чистити зуби, взуватися і вдягатися, приймати їжу, приймати ванну чи душ зі сторонньою допомогою. Користується туалетом зі сторонньою допомогою (потребує допомоги при збереженні рівноваги, вдяганні, роздяганні). Пересування обмежене кімнатою. При переході з ліжка до крісла іноді потребує мінімальної допомоги чи нагляду. Не може вести домашнє господарство, готувати навіть найпростіші страви, прати. Викликає труднощі самостійний прийом ліків. Часто не у змозі розпоряджатися власними фінансами. Може користуватися телефоном з незначною допомогою. Отримувач соціальної послуги повністю залежний від сторонньої допомоги й догляду, у тому числі, з огляду на наявні обмеження у життєдіяльності, умовах проживання й фактори ризику (часткової і повної сторонньої допомоги й догляду потребує виконання отримувачем соціальної послуги до 100% простих та складних дій, із них тільки близько 50% потребують часткової сторонньої допомоги).
  • 77.
    77 V група 25 -31 бал 8 Приймає ванну чи душ, вмивається, розчісується, чистить зуби, вдягається, взувається зі сторонньою допомогою. Потребує часткової допомоги при прийомі їжі. Акт сечовиділення й дефекації може контролювати повністю або частково. Пересування обмежене ліжком й простором навколо нього. При переході з ліжка до крісла може потребувати часткової сторонньої допомоги. Користуватися туалетом може самостійно чи зі сторонньою допомогою (крісло-туалет біля ліжка чи судно). Користується телефоном чи має труднощі при користуванні ним. Не може самостійно готувати їжу, вести домашнє господарство, прати, займатися рукоділлям. Не може самостійно приймати ліки й розпоряджатися особистими фінансами. Отримувач соціальної послуги повністю залежний від сторонньої допомоги. Часткова залежність складає менше ніж 50% випадків виконання простих і складних дій, обумовлена станом здоров’я й можливістю пересування. 12 - 24 бали 9 Отримувач соціальної послуги постійно знаходиться у ліжку. Потребує сторонньої допомоги при переході з ліжка до крісла. Може здійснювати активні рухи у межах ліжка.
  • 78.
    78 Може самостійно сидіти. Сідаєсамостійно чи з незначною допомогою. Контролює акти сечовиділення й дефекації частково чи повністю. Користується судном чи кріслом-туалетом. Отримувач соціальної послуги повністю залежний від сторонньої допомоги. 0 - 11 балів 10 Отримувач соціальної послуги постійно знаходиться у ліжку. Пересувається тільки зі сторонньою допомогою. Вмивання, купання, вдягання й роздягання, прийом їжі здійснює тільки зі сторонньою допомогою. Не сідає самостійно й не може сидіти. Не контролює акти сечовиділення й дефекації. Необхідний постійний цілодобовий догляд. Отримувач соціальної послуги повністю залежний від сторонньої допомоги.
  • 79.
    79 Додаток 5.2 до Картивизначення стану та індивідуальних потреб отримувача у наданні соціальних послуг Потреби у медичному та реабілітаційному обладнанні/допоміжних засобах Таблиця 1 Назва обладнання та пристроїв Використовуєтьс я Потребує ремонту, заміни Потребує, але не має □ палиця □ ходунки □ милиці □ інвалідне крісло колісне □ протез, ортез □ катетер □ памперси □ меблі для сидіння □ прилади для комунікації (мобільний телефон, диктофон тощо) □ зубні протези
  • 80.
    80 □ окуляри □ слуховийапарат □ лікарняне ліжко □ пристрої для лежачих (опори, брусся, поручні тощо) □ допоміжні засоби для особистої гігієни (крісла-стільці, сидіння на унітаз тощо) □ інше (вказати)
  • 81.
    81 Додаток 6 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Індивідуальний план надання соціальних послуг Дані про отримувача соціальної послуги: ПІБ:_______________________________________________________ Вік:________________________________________________________ Стать:_____________________________________________________ Сімейний стан:______________________________________________ Мова для звернення:_________________________________________ Освіта:_____________________________________________________ Професія:__________________________________________________ Конфесійна приналежність:____________________________________ Інвалідність, група:___________________________________________ Ступінь індивідуальної потреби у наданні соціальної послуги денного догляду:________________ Група рухової активності______________________________________ Дата звернення:_____________________________________________ Потреби у залученні додаткових фахівців: ____________________________________________________________________________________________________ ____________________________________________________________________________________________________
  • 82.
  • 83.
    83 Моніторинг/поточне оцінювання результатів, переглядіндивідуального плану (дата проведення, підпис) Працівник ТЦ, що брав участь у складанні індивідуального плану надання соціальних послуг (ПІБ та підпис; дата) ________________________________________ Отримувач соціальних послуг або його законний представник (ПІБ та підпис; дата) _____________________________________________________________________________________
  • 84.
    84 Додаток 7 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Проект взірцевих посадових інструкцій соціального робітника та соціального працівника Затверджена наказом по територіальному центру надання соціальних послуг _______________________ від «___»_____________ 20_ р. №____ ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ соціального робітника 1. Загальні положення 1.1. Основною метою діяльності соціального робітника є допомогти отримувачам послуг, їх сім’ям та родичам справитися з соціальними, економічними проблемами та труднощами, пов'язаними з оточуючим середовищем, зберегти незалежність і можливість жити в громаді нормальним життям наскільки, наскільки це можливо. 1.2. Соціальний робітник призначається на посаду та звільняється з неї керівником (директором) ТЦ. 1.3. Соціальний робітник з надання послуг з догляду вдома безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення чи керівнику групи/соціальному працівникові, звітує про свою роботу соціальному працівникові чи завідувачеві відділення. Його робоче навантаження визначається завідувачем відділення.
  • 85.
    85 1.4. У своїйдіяльності керується чинним законодавством України, а також наказами та розпорядженнями керівника (директора) ТЦ. 1.5. Дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених в ТЦ. 2. Завдання та обов’язки 2.1. Проводить роботу в громаді та з отримувачами послуг ТЦ з метою надання соціальних послуг відповідно до Положення про ТЦ та згідно з індивідуальним планом надання соціальних послуг. 2.2. Здійснює приготування їжі та напоїв для клієнта, допомагає отримувачеві послуг в приготуванні їжі з метою забезпечення його відповідним харчуванням. 2.3. Надає відповідну побутову допомогу отримувачу послуг з метою забезпечення його гігієнічних потреб й можливості вести гідне життя. 2.4. Виконує роботи, пов’язані з веденням та впорядкуванням домашнього господарства. 2.5. Купує продукти харчування, засоби догляду, предмети першої необхідності, медикаменти тощо відповідно до побажань отримувача та індивідуального плану надання соціальних послуг. З можливості надає чеки за здійснені покупки. 2.6. Отримує пенсію за дорученням отримувача та сплачує рахунки відповідно до його побажань та індивідуального плану надання соціальних послуг. 2.7. Після кожного візиту готує та надає всі документи та звіти відповідно до індивідуального плану надання соціальних послуг. 2.8. Підтримує доброзичливі стосунки з усіма особами, залученими до процесу допомоги отримувачу послуг. 2.9. Зберігає інформацію про отримувача послуг на засадах дотримання конфіденційності. 2.10. Відвідує отримувача послуг згідно з графіком, зазначеним в індивідуальному плані надання соціальних послуг, та за потреби в термінових випадках.
  • 86.
    86 2.11. При наданніпослуг намагається забезпечувати незалежність отримувача, можливості для вибору та приватність. 2.12. Надаючи послуги, дбає про людську гідність отримувачів послуг, виявляючи повагу до їхніх соціальних, культурних та релігійних особливостей й потреб. 2.13. Негайно повідомляє керівництво територіального центру про наявність фактів, що дають підстави непокоїтися про стан здоров’я, безпеку отримувачів послуг чи їхній добробут. 2.14. Підтримує сім’ю та родичів отримувача послуг у спосіб, погоджений з ними та зафіксований в індивідуальному плані надання соціальних послуг. 2.15. Допомагає отримувачам послуг зберігати активність й використовувати їхні власні ресурси. 2.16. Вживає заходів щодо збереження майна та інших цінностей, що передані йому/їй чи використовуються ним/нею в процесі здійснення професійної діяльності. 2.17. За окремим дорученням керівництва виконує інші функції, пов’язані з посадовими обов’язками. 3. Повинен знати та вміти 3.1. Основи законодавства в сфері соціального захисту людей похилого віку. 3.2. Особливості та техніки спілкування з людьми похилого віку. 3.3. Ознаки й особливості прояву різних хвороб, зокрема психічних, характерних для людей похилого віку, та надання першої медичної допомоги. 3.4. Особливості проведення спостереження та складання звітів. 3.5. Вести домашнє господарства, виконувати нескладну хатню роботу, готувати їжу тощо. 3.6. Доглядати за людьми похилого віку й інвалідами та здійснювати необхідні процедури особистої гігієни та догляду.
  • 87.
    87 3.7. Надавати послугив спосіб, прийнятний для отримувачів, підтримувати їх в спробах повернутися в громаду (власну домівку) чи допомагати їм жити в громаді (власній домівці) настільки довго, наскільки це можливо. 3.8. Розуміти та бути готовим визнавати рівні можливості людей, їх ґендерні та культурні особливості. 3.9. Визнавати право отримувачів послуг управляти своїм життям, залучати їх до рішень, що впливають на їхнє життя. 3.10. Бути здатним підтримувати права, гідність та приватність отримувачів послуг. 3.11. Бути обізнаним про відмінність потреб отримувачів послуг, приналежних до різних етнічних груп. 3.12. Бути обізнаним про здоров’я та безпеку отримувачів послуг, демонструвати здатність їх підтримувати. 4. Права Соціальний робітник з надання послуг з догляду вдома користується правами, передбаченими чинним законодавством України про працю та про соціальні послуги. 5. Відповідальність 5.1. За забезпечення безпеки отримувачів послуг, мінімізацію можливих ризиків та своєчасне інформування відповідних посадових осіб чи організацій про наявність цих ризиків. 5.2. За забезпечення впровадження заходів індивідуального плану надання соціальних послуг. 5.3. За порушення чинного законодавства України та цієї посадової інструкції. 6. Кваліфікаційні вимоги Повна загальна середня освіта чи професійно-технічна освіта. Навчання на робочому місці, сертифікат про участь в тренінговій програмі «Практична
  • 88.
    88 соціальна робота», стажуваннявпродовж трьох місяців під керівництвом досвідченого соціального робітника. Без вимог до досвіду роботи. 7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою Свою роботу узгоджує та координує з соціальним працівником та іншими соціальними робітниками, персоналом інших підрозділів ТЦ, а також підтримує з ними службові зв’язки. З посадовою інструкцією ознайомлений/а: Прізвище, ім’я, по-батькові Дата Підпис Затверджена наказом по територіальному центру надання соціальних послуг _______________________ від «___»_____________ 20_ р. №____
  • 89.
    89 ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ соціального працівника 1.Загальні положення 1.1. Основною метою діяльності соціального робітника є допомогти отримувачам послуг, їх сім’ям та родичам справитися з соціальними, економічними проблемами та труднощами, пов’язаними з оточуючим середовищем, зберегти незалежність і можливість жити в громаді нормальним життям наскільки, наскільки це можливо. 1.2. Соціальний працівник призначається на посаду та звільняється з неї керівником (директором) ТЦ. 1.3. Соціальний працівник безпосередньо підпорядковується завідувачу відділення чи керівнику групи. 1.4. У своїй діяльності керується чинним законодавством України, а також наказами та розпорядженнями керівника (директора) ТЦ. 1.5. Дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених в ТЦ. 2. Завдання та обов’язки 2.1. Відвідує отримувача послуг вдома для проведення оцінки його потреб та веде відповідні записи. До проведення оцінки може залучати представника місцевої адміністрації, громадських організацій та медичний персонал. Для вивчення та оцінки ситуації й потреб проводить інтерв’ю з отримувачами послуг, їхніми родичами та членами сім’ї. Визначає психологічні, економічні, соціальні та фізичні потреби отримувача послуг, поводить оцінку і переоцінку системи підтримки отримувача послуг. 2.2. Разом з отримувачем створює та впроваджує індивідуальний план надання соціальних послуг, який містить стратегії втручання, спрямовані на задоволення його потреб, включаючи зайнятість, навчання, соціалізацію, послуги медичного закладу, правове втручання, фінансову та матеріальну підтримку відповідно до законів, положень та інструкцій, що їх регулюють, та можливостей бюджету. При
  • 90.
    90 складанні індивідуального планунадання соціальних послуг в обов’язковому порядку враховує бажання отримувачів послуг та членів їхніх сімей. 2.3. Здійснює відповідний контроль щодо отримувачів послуг, які можуть бути агресивними та ворожими, згідно з існуючими процедурами та політикою організації. 2.4. Виявляє та залучає можливі ресурси громади та інші можливості для розвитку й реалізації прийнятного індивідуального плану надання соціальних послуг. Організовує підтримку та догляд з метою допомогти отримувачам вести гідне життя й зберігати незалежність. Відвідує отримувачів послуг вдома. Мобілізує їх персональні ресурси, ресурси членів сім’ї та родичів, створює умови для того, щоб вони могли робити максимально можливий внесок для поліпшення ситуації отримувача послуг. 2.5. Представляє за необхідності інтереси отримувача послуг в різних державних та недержавних організаціях, закладах, перед фізичними особами. 2.6. Інформує, роз'яснює отримувачам послуг, їх родичам та членам сім’ї, представникам правила, процедури та інструкції, що діють в ТЦ. Допомагає в заповненні відповідних форм та в зборі документів, необхідних для отримання пільг, допомоги та послуг. 2.7. Сприяє впровадженню законодавства щодо людей похилого віку. Інформує відповідні органи про випадки насильства, зокрема домашнього, щодо отримувачів послуг та про невиконання обов’язків щодо їх догляду. Співпрацює та підтримує зв’язки з іншими організаціями та закладами соціального захисту, перенаправляє за необхідності отримувачів послуг для отримання послуг до інших надавачів послуг. 2.8. Веде професійні записи та готує відповідні звіти. Оцінює результативність виконання індивідуального плану надання соціальних послуг. Проводить моніторинг надання послуг та їх якості. 2.9. Дотримується професійної етики, стандартів надання соціальних послуг з догляду вдома та Етичного кодексу соціального працівника як керівництва для прийняття рішення в професійній діяльності. Працює над власним професійним розвитком. Бере участь у роботі мультидисциплінарної команди, її нарадах.
  • 91.
    91 Отримує супервізію якнавчальну чи консультативну, так і менеджерську/адміністративну, яка передбачає моніторинг дотримання графіків роботи, якості виконаних завдань, оцінку стосунків в команді, ведення професійних записів тощо та може надаватися заступником директора ТЦ, завідувачем відділення. 2.10. Може бути відповідальним за: - організацію мультидисциплінарної команди та координацію роботи її членів; - навчання та проведення тренінгів для соціальних робітників; - проведення супервізії; - оцінювання діяльності соціальних робітників; - керівництво практикою студентів; - розгляд скарг та інформування отримувачів послуг про результати тощо. 2.11. Вживає заходів щодо збереження майна та інших цінностей, що передані йому/їй чи використовуються ним/нею в процесі здійснення професійної діяльності. 3. Повинен знати та вміти 3.1. Нормативно-правові акти, методичні документи в сфері соціального захисту людей похилого віку. Етичні засади, принципи, методи соціальної роботи. Основи геронтології, психології та психіатрії. 3.2. Особливості проведення спостереження та навички складання звітів. 3.3. Розвинені навички інтерв’ювання й консультування отримувачів послуг, приналежних до різноманітних соціально-економічних, культурно-етнічних груп, як персонально, так і телефоном. Проведення оцінювання ситуації отримувача послуг, його потреб.
  • 92.
    92 3.4. Надавати послугив спосіб, прийнятний для отримувачів послуг, підтримувати їх в спробах повернутися в громаду чи допомагати їм жити в громаді наскільки довго, наскільки це можливо. 3.5. Розуміти та бути готовим визнавати рівні можливості людей, їх культурні особливості. 3.6. Визнавати право отримувачів послуг управляти своїм життям, залучати їх до рішень, що впливають на їхнє життя. 3.7. Бути здатним підтримувати права, гідність та приватність отримувачів послуг. 3.8. Бути обізнаним про відмінності потреб отримувачів послуг, приналежних до різних етнічних груп. 3.9. Бути обізнаним про здоров’я та безпеку отримувачів послуг, демонструвати здатність їх підтримувати. 3.10. Бути обізнаним про наявні соціальні послуги в громаді та організації, що їх надають. 3.11. Навички використання комп’ютера та необхідних для роботи програм. 3.12. Володіти діловим стилем української мови. 4. Права 4.1. Соціальний працівник користується правами, передбаченими чинним законодавством України про працю та про соціальні послуги. 5. Відповідальність 5.1. За забезпечення безпеки отримувача послуг, мінімізацію можливих ризиків та своєчасне інформування відповідних посадових осіб чи організацій про їх наявність. 5.2. За забезпечення впровадження індивідуального плану надання соціальних послуг. 5.3. За порушення чинного законодавства України та цієї посадової інструкції.
  • 93.
    93 6. Кваліфікаційні вимоги Базоваабо неповна вища освіта відповідного напрямку підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст з досвідом роботи не менше 5 років). 7. Взаємовідносини (зв’язки) за посадою Свою роботу узгоджує й координує з іншими спеціалістами, а також підтримує робочі стосунки та зв’язки з іншими соціальними працівниками та підрозділами ТЦ. З посадовою інструкцією ознайомлений/а: Прізвище, ім’я, по-батькові Дата Підпис
  • 94.
    94 Додаток 8 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Програма курсу «Типова програма підвищення кваліфікації соціальних працівників, завідувачів відділень ТЦ, їх заступників, залучених до надання соціальних послуг» Вступ В Україні спостерігається явище «старіння» нації, тому люди похилого віку в майбутньому стануть основною групою отримувачів соціальних послуг. Особливості професійної соціальної роботи з ними передбачають діяльність, яка базується на засадах поваги до людської особистості, загальнолюдських цінностях гуманізму та прав людини. Крім того, професійна соціальна робота має законодавче регулювання, що зобов’язує кожного соціального працівника знати актуальні правові вимоги до надання соціальних послуг. На сьогодні застосовуються різноманітні підходи й методи роботи з людьми похилого віку, що активно використовуються як в Західній Європі, так і в умовах сучасної соціальної роботи в Україні. Соціальні працівники мають володіти як стандартними наборами технік роботи із отримувачами послуг, так і специфічними інноваційними методами, які підвищують ефективність їхньої роботи. Спеціалісти можуть мати достатній рівень професійної компетентності лише за умови систематичного підвищення кваліфікації, оскільки робота з отримувачами послуг потребує постійного оновлення знань та опанування нових методів роботи. Тому впровадження даного навчального курсу дасть можливість працівникам установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку, підвищити рівень своїх професійних знань, ознайомитись з інноваційними підходами до роботи, методами профілактики професійного «вигорання», притаманного працівникам, що надають послуги без відриву від практичної діяльності.
  • 95.
    95 Викладання курсу базуєтьсяна необхідності поєднання теоретичних та практичних знань. В основі підходів до організації навчання лежать особливості навчання дорослих та післядипломного навчання, які характеризуються незалежним і самокерованим навчанням, необхідністю синтезувати нові знання на основі наявного практичного досвіду. Тому в ході його викладання передбачається широке застосування як традиційних методів навчання, так і тренінгових методик. Навчальний курс має на меті:  Надати можливість слухачам отримати знання про основи соціальної роботи, законодавче регулювання соціальної роботи в Україні;  Сформувати знання про особливості й інноваційні підходи до роботи із людьми похилого віку;  Надати можливість слухачам ознайомитися та застосувати на практиці основні етичні вимоги до соціальної роботи із людьми похилого віку, розглянути можливості й особливості вирішення етичних дилем у їхній практичній діяльності;  Надати інформацію щодо ролі, можливостей супервізії для працівників установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку. Вимоги до знань та умінь Після опанування курсу слухачі мають знати:  Основні засади й особливості соціальної роботи з людьми похилого віку;  Основи законодавчого регулювання соціальної роботи в Україні;  Основні інноваційні підходи й методи роботи з людьми похилого віку;  Етичні засади соціальної роботи й шляхи вирішення етичних дилем;  Особливості супервізії як методу попередження «вигорання» персоналу. Уміти:  Застосовувати на практиці теоретичні знання, отримані під час проходження навчального курсу;  Користуватись законодавчими документами, які регулюють надання
  • 96.
    96 соціальних послуг людямпохилого віку;  Використовувати інноваційні методи в соціальній роботі з людьми похилого віку;  Виконувати свою професійну діяльність відповідно до етичних вимог до соціальної роботи;  Самостійно вирішувати етичні дилеми у роботі з людьми похилого віку;  Використовувати можливості супервізії для вдосконалення своєї професійної діяльності. Тривалість курсу Курс розрахований на 38 годин, що передбачає навчання впродовж 5 тижнів. Під час проходження навчального курсу слухачі мають прослухати 10 годин лекційних занять (2 дні), виконати завдання в форматі дистанційного навчання (24 години) та брати участь в підведенні підсумків навчання (4 год.) Необхідною складовою опанування даного курсу є відвідування всіх лекційних занять, виконання запропонованих до курсу завдань, представлення на заключних заняттях виконаної письмової роботи. В перший день занять викладачі прочитають лекції, присвячені відповідним темам. Після опанування лекційного матеріалу слухачі мають виконати самостійно завдання, які будуть надсилатися на їхні персональні електронні скриньки двічі на тиждень, впродовж п’яти тижнів. Слухачі матимуть два дні для виконання письмового завдання. Після виконання навчальних завдань в форматі дистанційного навчання викладачі проведуть останні лекційні заняття, під час яких слухачі матимуть змогу представити фінальну письмову роботу, написати тест та отримати сертифікати про опанування навчального курсу. Оцінювання успішності проходження курсу передбачає врахування відвідувань слухачем лекційних занять, виконання усіх практичних завдань, представлення письмової роботи на заключних заняттях та складання тесту.
  • 97.
    97 Структура програми Програма курсувключає аудиторні заняття, що стосуються основ соціальної роботи, її законодавчого регулювання в Україні, особливостей й сучасних підходів до роботи з людьми похилого віку. Також курс містить матеріал, присвячений етичним засадам соціальної роботи, шляхам вирішення етичних дилем у професійній діяльності. Крім того, у курсі представлені особливості застосування супервізії для працівників установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку. 1 тиждень - тема 1 2 тиждень - тема 2 3 тиждень - тема 3 4 тиждень - тема 4 5 тиждень – тема 5 Вступ до курсу (2 год.) Мета й завдання курсу. Огляд навчальної програми. Структура й організація навчання. Тривалість, особливості навчання. Оцінювання результатів. Тема 1. Основи соціальної роботи (8 год.) Лекція 1. Основи соціальної роботи – 4 год. Поняття «соціальна робота», «соціальні послуги»; Етичні засади соціальної роботи; Місія, основні задачі, напрями соціальної роботи; Методи соціальної роботи; Особливості становлення та розвитку соціальної роботи в Україні. Практичне завдання 1. Етичні дилеми в соціальній роботі – 2 год. (дистанційне навчання). Практичне завдання 2. Професійні ролі та функції соціального працівника – 2 год. (дистанційне навчання).
  • 98.
    98 Тема 2. Основисоціальної роботи з людьми похилого віку (6 год.) Лекція 2. Особливості соціальної роботи із людьми похилого віку – 2 год. Особливості людей похилого віку: фізіологічні, психологічні, соціальні; Потреби людей похилого віку; Сучасні підходи до соціальної роботи з людьми похилого віку: український та закордонний досвід. Практичне завдання 3. Потреби людей похилого віку – 2 год. (дистанційне навчання). Практичне завдання 4. Методи, форми роботи з людьми похилого віку - 2 год. (дистанційне навчання). Тема 3. Законодавче регулювання соціальної роботи в Україні (4 год.) Практичне завдання 5. Аналіз нормативних актів - 4 год. (дистанційне навчання). Тема 4. Професійне “вигорання” та його профілактика у роботі персоналу закладів, що надають послуги людям похилого віку (8 год.) Лекція 3. Феномен професійного «вигорання» у соціальній роботі – 2 год. Явище професійного «вигорання», його ознаки; Причини, стадії професійного «вигорання»; Супервізія як можливість попередження «вигорання» персоналу. Практичне завдання 6, 7. Основні методи профілактики професійного «вигорання» у роботі з людьми похилого віку – 4 год. (дистанційне навчання). Практичне завдання 8, 9. Супервізія як можливість попередження професійного вигорання – 2 год. (дистанційне навчання). Тема 5. Реформування системи надання соціальних послуг людям похилого віку (4 год. дистанційного навчання)
  • 99.
    99 Практичне завдання 10.Стратегія реформування системи соціальних послуг - 4 год.(дистанційне навчання). Обговорення процесу та результатів навчання – 2 год. Представлення письмової роботи (Практичне завдання 11) – 4 год. Тестування, підведення підсумків та вручення сертифікатів – 2 год. Умови визначення навчального рейтингу Вид діяльності Кількість балів Кількість Загалом Відвідування лекції 2 бали 7 14 Виконання практичних завдань Максимум 6 балів Ґрунтовна відповідь – 6 балів Неповна відповідь – 3 бали 10 60 Тестування Максимум 16 балів 1 16 Презентація письмової роботи Максимум 10 балів 1 10 Усього: 100 Тест містить 16 запитань, що відповідають лекційному матеріалу й тематиці практичних завдань. За кожну правильну повну відповідь слухач отримує 1 бал. Максимальна кількість балів за тест – 16 балів.
  • 100.
    100 Додаток 9 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ Програма курсу «Типова програма навчання на робочому місці соціальних робітників ТЦ, що надають соціальні послуги людям похилого віку та інвалідам» Вступ В Україні спостерігається явище «старіння» нації, тому люди похилого віку в майбутньому стануть основною групою отримувачів соціальних послуг. Особливості професійної соціальної роботи з ними передбачають діяльність, яка базується на засадах поваги до людської особистості, загальнолюдських цінностях гуманізму та прав людини. Крім того, професійна соціальна робота має законодавче регулювання, що зобов’язує кожного соціального працівника знати актуальні правові вимоги до надання соціальних послуг. Викладання курсу базується на необхідності поєднання теоретичних та практичних знань. В основі підходів до організації навчання лежать особливості навчання дорослих та післядипломного навчання, які характеризуються незалежним і самокерованим навчанням, необхідністю синтезувати нові знання на основі наявного практичного досвіду. Навчальний курс має на меті:  Надати можливість слухачам отримати знання про основи соціальної роботи, законодавче регулювання соціальної роботи в Україні;  Сформувати знання про особливості й інноваційні підходи до роботи із людьми похилого віку;  Надати можливість слухачам ознайомитися та застосувати на практиці основні етичні вимоги до соціальної роботи із людьми похилого віку, розглянути можливості й особливості вирішення етичних дилем у їхній практичній діяльності;
  • 101.
    101  Надати інформаціющодо ролі, можливостей супервізії для працівників установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку.  Ознайомити з вимогами до ведення професійних записів (щоденників, звітів тощо);  Ознайомити зі стандартами надання соціальних послуг;  Сформувати знання про подолання стресів й запобігання професійному вигоранню. Вимоги до знань та умінь Після опанування курсу слухачі мають знати:  Основні засади, особливості соціальної роботи з людьми похилого віку;  Основи законодавчого регулювання соціальної роботи в Україні, нормативно-правові документи, що регламентують роботу соціального робітника ТЦ;  Основні методи роботи з отримувачами соціальних послуг;  Етичні засади соціальної роботи, особливості спілкування з отримувачами соціальних послуг;  Можливості використання супервізії в процесі роботи, подолання стресу й попередження професійного «вигорання». Уміти:  Застосовувати на практиці теоретичні знання, отримані під час проходження навчального курсу;  Користуватись законодавчими документами, які регулюють надання соціальних послуг людям похилого віку та інвалідам;  Виконувати свою професійну діяльність згідно з етичними вимогами до соціальної роботи;  Враховувати під час роботи особливості фізичного й емоційного стану отримувачів соціальних послуг;
  • 102.
    102  Використовувати можливостісупервізії для вдосконалення своєї професійної діяльності. Тривалість курсу Курс розрахований на 38 годин, що передбачає навчання впродовж 2 тижнів. Під час проходження навчального курсу слухачі мають самостійно опанувати теоретичний матеріал (16 годин) та виконати практичні завдання (22 години). Необхідною складовою опанування даного курсу є виконання запропонованих до курсу завдань, обговорення із соціальним працівником (керівником навчання) навчального матеріалу, який потребує роз'яснення. Структура програми Програма курсу включає тематику, що стосується основ соціальної роботи, її законодавчого регулювання в Україні, особливостей й сучасних підходів до роботи з людьми похилого віку. Також курс містить матеріал, присвячений етичним засадам соціальної роботи, шляхам вирішення етичних дилем у професійній діяльності. Окрім того, у курсі представлені особливості застосування супервізії для працівників установ, що надають соціальні послуги людям похилого віку. 1 тиждень - тема 1-2 2 тиждень - тема 2-5 Вступ до курсу – (4 год.) Мета й завдання курсу. Огляд навчальної програми. Структура та організація навчання. Тривалість, особливості навчання. Оцінювання результатів. Тема 1. Основи соціальної роботи (8 год.) 1. Основи соціальної роботи – 4 год. Поняття «соціальна робота», «соціальні послуги»; Етичні засади соціальної роботи; Місія, основні задачі, напрями соціальної роботи; Методи соціальної роботи;
  • 103.
    103 Особливості становлення тарозвитку соціальної роботи в Україні. 2. Етичні дилеми в соціальній роботі – 2 год. (Практичне завдання). 3. Професійні ролі, функції соціального працівника й соціального робітника – 2 год. (Практичне завдання). Тема 2. Основи соціальної роботи з людьми похилого віку (14 год.) 1. Особливості соціальної роботи з людьми похилого віку – 2 год. Особливості людей похилого віку: фізіологічні, психологічні, соціальні; Потреби людей похилого віку Сучасні підходи до соціальної роботи з людьми похилого віку: український та закордонний досвід. 2. Потреби людей похилого віку – 1 год. (Практичне завдання). 3. Методи, форми роботи з людьми похилого віку - 2 год. (Практичне завдання). 4. Принципи догляду за людьми похилого віку та інвалідами, використання плану надання соціальних послуг - 2 год. (Практичне завдання). 5. Смерть, вмирання та втрати - 4 год. (Практичне завдання). 6. Ведення професійних записів (щоденник, звіт ) - 1 год. (Практичне завдання). Тема 3. Законодавче регулювання соціальної роботи в Україні (4 год.) Нормативно-правові акти, що регулюють надання соціальних послуг (Закон України “Про соціальні послуги”, Стандарти надання соціальних послуг, Положення про ТЦ тощо) - 4 год. (Практичне завдання). Тема 4. Професійне “вигорання”, його профілактика у роботі персоналу закладів, що надають послуги людям похилого віку – (4 год.) 1. Феномен професійного «вигорання» у соціальній роботі – 2 год. Явище професійного «вигорання», його ознаки; Причини, стадії професійного «вигорання»;
  • 104.
    104 Супервізія як можливістьпопередження «вигорання» персоналу. 2. Стрес та основні методи його подолання у процесі надання соціальних послуг – 2 год. (Практичне завдання). Тема 5. Консультування та обговорення навчальних результатів із керівником навчання – (6 год.) Визначення тем, додаткової літератури, яку необхідно опрацювати соціальному робітникові для завершення навчального курсу - 2 год. Обговорення процесу та результатів навчання – 4 год.
  • 105.
    105 Додаток 10 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг _________________________________________________________________ УГОДА ПРО СУПЕРВІЗІЮ Угода про супервізію між: Працівник_________________ Супервізор_________________ Супервізія буде проводитись (місце) _________________ Процес триватиме (термін) _________ 1. Супервізія розпочнеться в узгоджений час і не може перериватись, окрім як за термінових обставин. 2. Буде вестись протокол зустрічі, і обидві сторони отримають копію. Протокол може змінюватись за взаємної згоди. В разі незгоди запис про це робиться в протоколі. 3. Протокол супервізії і угода є конфіденційними, проте можуть переглядатись час від часу керівництвом (директором чи завідувачем відділення ТЦ). За необхідності сторони про це будуть повідомлятися. 4. Процес супервізії охоплюватиме: 5. Питання, що стосуються обов’язків, визначених посадовою інструкцією, відповідальності, компетентності, якості роботи, моніторингу дотримання стандартів 6. Професійний розвиток 7. Особисту підтримку 8. Питання щодо роботи в команді (стосунки з колегами) 9. Інші питання за згодою сторін
  • 106.
    106 10.Сторони погоджуються, щонесуть рівну відповідальність за внесок до процесу супервізії і погоджуються належним чином готуватись до кожної супервізії. 11.Сторони визнають необхідність відкритості і чесності, а також потребу в зворотному зв’язку щодо процесу і змісту супервізії. 12.Особисті питання можна підіймати, якщо вони впливають на виконання професійних обов’язків. Сторони домовляються під час супервізії про те, в якій формі це буде включено до протоколу. Ці питання обговорюються з керівництвом лише за згоди обох сторін, якщо вони не впливають на роботу організації та не загрожують її репутації. 13.Питання щодо трудової дисципліни і робочих справ, які неможливо вирішити під час супервізії, будуть переадресовані іншій стороні (менеджеру). 14.Сторони намагатимуться визнати наявність можливого конфлікту і діяти щодо нього відкрито. У випадку конфліктної ситуації сторони будуть з повагою дослухатись одна до іншої. 15.Сторони визнають і приймають те, що кожен може припуститись помилки, і готові вживати заходів для залагодження ситуації. Підпис і дата: Працівник_______________ Дата________ Супервізор _______________ Дата_________
  • 107.
    107 Додаток 11 до Регламентущодо організації процесу надання соціальних послуг у територіальному центрі надання соціальних послуг ______________________________________________________________________________________________________ Протокол № Супервізійний план дій Дата проведення супервізії_______________________________________________________ Працівник __________________________________________________________________ Супервізор_____________________________________________________________________ № Питання, які обговорювалися Дії, які необхідно зробити Питання для обговорення на наступній зустрічі Хто відповідальни й Термін виконання Висновки, коментарі Підпис працівника __________________________________________ Підпис супервізора__________________________________________