1. Виступ «Екологічні ігри на уроках природознавства»
на районному семінарі-практикумі для вчителів початкових класів з теми
«Формуванняключовихкомпетентностей першокласників через впровадження
принципів сталого розвитку в навчально-виховний процес та позакласну
діяльність» (11 листопада 2014 р.)
Сучасна початкова школа в умовах сталого розвитку потребує інноваційних
технологій, здатних підготувати школярів до життя в надзвичайно глобалізованому і
динамічно змінному світі, навчити сприймати його як суттєву складову власного
способу життя. Саме тому велику увагу вчителі початкової школи приділяють
екологічному навчанню дитини.
Ймовірно, Ви погодитесь із висловом директора Закарпатського обласного
еколого-натуралістичного центру учнівської молоді Геревичем О.В.: «Минув, на жаль,
той час, коли в молодших класах про охорону природи достатньо було говорити як
про любов до квітів, бо вони гарні і приємно пахнуть, до лісу, бо в ньому росте
ялиночка, що прикрасить Новорічне свято, метеликів, бо вони строкато забарвлені, а
ще пташок, бо милують наш слух веселим щебетом, та ще котика Мурчика і
кімнатного песика, бо вони «братики наші молодші». Тепер такий підхід може бути
виправданий для дітей дошкільного віку, де справді достатньо привернути увагу
малюків на різноманітність живого дивосвіту, активізувати їх позитивні відчуття у
сприйнятті природного довкілля. Натомість у школі уже з першого класу важливо
всебічно, терпляче, а головне - кваліфіковано спрямовувати світогляд учнів на
цілісність і тісний, екологічно-злагоджений взаємозв'язок рослинного і тваринного
світу між собою та компонентами і явищами неживої природи - водою, світлом,
температурою, змінами пір року». Уже в початкових класах діти мають зрозуміти, що
людина - невід'ємна складова частина природи, що вона своєю діяльністю впливає на
навколишнє середовище, і вплив її може бути як позитивний, так і негативний.
Екологічна культура особистості складається з трьох взаємопов'язаних складових:
екологічних знань, екологічних переконань та екологічної діяльності. Всі ігри, які
мають орієнтацію на екологічне виховання молодших школярів в умовах сталого
розвитку, можна поділити на три групи. Перша група - ігри, спрямовані на розвиток

2. здатності молодших школярів розрізняти різноманіття зовнішніх виразних
властивостей природних об'єктів і явищ. Друга - ігри, пов'язані із вдосконаленням
уміння ставити себе на місце іншого, виявляти співчуття. Третя - ігри, які сприяють
розвитку у школярів сприйнятливості до зовнішньої виразності в природі і здатності
виявляти реакції стосовно природнихоб'єктів.
Найповніше потребам розвитку екологічного мислення дітей молодшого
шкільного віку відповідають дидактичні ігри імітаційного характеру. Захоплюють
дітей 1 класу ігри з малюнками, загадками про рослини і тварин, ігри-вікторини (на
зразок: «Лісові орієнтири», «Що де росте?», «Хто де живе?», екологічне
прогнозування «Що станеться, коли...», «Незавершене оповідання», аукціони знань на
задану нескладну тему.
Розв’язанню питань збереження біологічного різноманіття найбільшою мірою
сприяють творчі сюжетно-рольові ігри. Ігри в лісових жителів, мандрівників дають
можливість кожній дитині постати перед власним вибором взірця поведінки,
найближчого до її інтересів, почуттів, переконань. На своїх уроках практикую
«скарги» від представників живої природи, в основі яких лежать наукові факти, що
дають багатий матеріал для виховання у дітей пізнавальних інтересів,
спостережливості та допитливості.
З теми «Водойми України» екологічна гра розкриває для першокласників
необхідність охорони вод річок, озер, ставків від забруднення на основі діалогу риб,
які живуть в забруднених та чистих водоймах.
Організуючо-ігрове завдання «Телеграма» належить до категорії «довготривалих»
ігрових завдань, оскільки, займатиме лише кілька хвилин на уроці, може стати
регулярним виховним початком уроку чи його закінченням. Завдання полягає у
зачитуванні кількома учнями екологічних «телеграм», що відображають явища
природи, фенологічні спостереження, екологічні біди, надбання безпечних технологій,
поздоровлення конкретним учням за виконану справу.
Використовуючи гру «Екологічне лото», школярі зможуть усвідомити складні
зв'язки між живими організмами в природних угрупуваннях, зрозуміли, що кожний
вид має своє місце, екологічну нішу. Між організмами існує тісний зв'язок, який на
перший погляд зрозуміти важко. На меті ставиться завдання відшукати ланку, якої
бракує у зв'язкуз живими організмами.

3. Для розуміння учнями необхідності збереження природної рівноваги слід підвести
їх до усвідомлення загальної закономірності, що все — взаємопов'язано. Допоможе
розібратися у взаємозв'язках живої та неживої природи гра «Павутинка». Вчитель
розподіляє ролі, кожна дитина отримує маску або значок, кількість учасників
необмежена. Діти стають у коло, один з них тримає клубок ниток і розпочинає гру. «Я
липа, мені потрібне сонце»,«Сонце називає повітря», «Повітрям дихає лисичка», і так
доки всі гравці не будуть взаємозв'язані між собою клубком. В підсумках обов'язково
зауважити, як тісно все взаємопов'язане в природі між собою, зникнення хоча б одного
компонента призведедо порушення ланцюжка, гибелі біологічного різноманіття.
Вивчаючи тему «Які рослини називають лікарськими», автори підручника
пропонують міні-проект: «Дізнайся, які чаї готує мама під час застуди».
Перевірку виконаної роботи варто організувати таким чином: спочатку у групах
ознайомитися з природним лікарським асортиментом, а потім пограти в гру «Аптека».
Учні «приходять» у аптеку купити ліки хворій іграшці. Наприклад, «Мій ведмедик
застудився. У нього висока температура. Дайте, будь ласка, малини, щоб заварити
йому чаю».
Гра «Обери правильну дорогу» має на меті уточнити знання дітей про
взаємозв'язок людини з природою на основі конкретних правил поведінки в
природному середовищі. Після обговорення діти мають зробити висновок, що треба
минути мурашник та конвалії, а йти дорогою,загасившивогнище.
У рамках такої гри, вчитель може ставити проблему перед учнем, сам її
вирішувати, але при цьому показувати шлях вирішення в його протиріччях,
розкривати хід своїх думок. Цей метод дає можливість учителю показати дітям зразки
наукових знань про природу, наукового вирішення проблем, а учням, в свою чергу, –
стежити за ходом думки, логікою доведення і засвоювати знання про цілісність
природи.
Таку ж мету має гра «Можна - не можна», яка допоможе закріпити правила
поведінки в природному середовищі. Дітям треба уявити, що вони знаходяться в лісі,
пригадати, як слід поводитися і чого не можна робити. Вчитель називає дію, а діти
відповідають «можна» чи «не можна». Згодом пропонується ускладнений варіант гри.
На слова вчителя «можна» або «не можна» діти називають відповідні вчинки.

4. На уроках природознавства першокласники вчать правила догляду за
кімнатними рослинами, знайомляться з різновидами квітів. То чому ж не об’єднатися
у групи ( або ж одну показову) та не застосуватизнання на практиці.
Під час вивчення теми «Які бувають рослини» пропоную використати ігри: «Хто
далі пройде» (Гравці повинні пригадати якомога більше назв дерев та кущів,
трав’янистих рослин, роблячи крок вперед), «Я - дерево» (Гравець розповідає про
листочки, плоди‚ кору‚ квіт свого дерева. Інші гравці впізнають, що це за дерево). Не
обійтися без виставки малюнків улюбленої рослиниз даної теми.
Можливе і використання матеріалу народних казок, так, вивчаючи культурні
рослини, варто запитати: «Як вдалося дідові виростити таку велику ріпку?» або ж
допомогтиКолобковізмінити колір, щоб він не було видно взимку або влітку.
Отже, педагогічно правильно організована ігрова діяльність з метою
формування досвіду природо-охоронної діяльності на уроках природознавства, дає
змогу досягти повного його самовираження, активності і свободи дій, що розумно
поєднуються з вимогами взаємоповаги, пізнання навколишнього середовища, відчуття
краси природи та її гармонії, з розвитком почуттів любові й турботливого ставлення
до її об'єктів, вміння заочно діяти в невизначених ситуаціях. Вона формує досвід
прийняття екологічно правильних рішень, засвоєння моральних норм і правил
поведінки в природі, сприяє створенню зв'язку між навчанням і застосуванням знань
на практиці.